Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Випуск Логопедична група
«Знімаємо кіно»
Під музику заходить ведуча.
Ведуча: Дозвольте розпочати чудове наше свято.
Вже на порозі школи, вчорашні малюки.
Цей урочистий ранок, у свіжі барви вбраний,
зустрінемо сьогодні усі ми залюбки.
Звучить музика «В каждом маленьком ребёнке» заходять малі.
Дитина: Що то є за днина?
Що то є за свято?
Що сюди зійшлося
гостей так багато?
Дитина: Знаю, що за днина!
І це варт всім знати:
Вже зовсім дорослі діти
Прийшли з садочком прощатись.
Дитина: Тож часу, друзі, не гайте!
Скоріше в цей зал завітайте!
Під музику заходять випускники і вишиковуються.
Випускники розповідають вірші.
1.День для нас сьогодні незвичайний,
тому що ми – вчорашні малюки,
дорослими раптово усі стали,
нам восени до школи треба йти.
2. Для нас це дуже радісна подія!
та з дитсадком прощатися вже час.
з тими, хто сьогодні поряд з нами,
хто любив і турбувався про всіх нас.
3.Скільки днів в садочку нашім
Ми чудових провели.
В нім зростали, в нім учились,
Вірних друзів тут знайшли
4.Скоро в школу – в перший раз,
Скоро в школу – в перший клас!
Називатимуть вже скоро
школярами усіх нас!
Діти виконують пісню «Школярами будемо». Після пісні сідають на місця.
Ведуча: Учора закінчилися з'йомки повнометражного пізнавально-розважального, музично-гумористичного фільму "Найкращий фільм 2012". і сьогодні відбудеться презентація фільму й зустріч зі знімальною групою й акторами, що виконують головні ролі.
Ведуча: Наш фільм - це діти! Наш фільм - це щастя!
Наш фільм - це сонячне проміннячко в ненастя!
Його знімали ми довгі роки!
Були і перемоги! Були і замороки!
І от розставатись настала пора!
Артисти на сцену! Вперед дітвора!
І переший кадр нашого фільму нагадає нам якими були ваш діти, коли прийшли до дитсадка.
Кадр перший – історичний, ностальгічний.
Під музику до зали заходять діти ясельної групи. Розповідають вірші і в подарунок виконують танок «Черевички».
Ведуча дякує малечі за виступ, випускники вручають подарунки.
Ведуча: Кадр другий – ліричний.
Дитина:Погляньте, ось ляльки засумували,
Ведмедики похнюпившись сидять,
Адже ми з ними гратись перестали,
Не зможемо до школи їх узять…
Дитина:І все ж не варто, друзі, сумувати,
Шановні іграшки, ми любимо всіх вас!
І нашу дружбу нам не треба забувати,
Пограємо із вами ще не раз!
Діти виконують таночок з іграшками.
Ведуча: Іграшки ваші не будуть сумувати, адже з ними залишаться ваші друзі.
Виходять малі, розказують вірші.
1.Ви про нас не забувайте,
і в садочок прибігайте.
Будемо разом гуляти,
Книжечки разом читати.
2.Як підете в перший клас –
Пригадаєте ви нас.
Ми ще трішки підростемо,-
І до школи теж підемо.
3.Ми вже зовсім не маленькі,
нам лиш рік в садку рости.
Бо вже хочеться чимшвидше
У руках портфель нести.
Танцюють танок «Барбарики».
Ведуча: Що може бути цінніше доброго дружнього побажання?! Пропоную вам із друзями стати, на спогади про щиру дружбу з ними станцювати.
Діти виконують танок Дружби.
Ведуча: Кадр третій – гумористичний , а може і реалістичний.
Частівки:
Я в садочку спать не хочу ну таким родився я.
Але в ліжко укладають гірка доленька моя.
Б′ють батьки тепер тривогу де взуття велике взять?
Бо для хлопців туфлі треба розмір номер 25!
А дівчата, а дівчата як з журналу мод зійшли!
Коли в ясельки ходили- не такі вони були!
Ой, нема де правди діти було всяке серед нас.
Не хотів хтось віршик вчити, хтось вередував весь час.
Дуже просимо простити нам маленькі ці грішки,
Ми старанно будем вчитись і трудитися як ви.
Ведуча: Кадр четвертий – збиральний.
Зараз перевіримо, як мами і діти розуміють один одного.
Гра: «зберись до школи»
(мама жестами пояснює, що треба покласти у портфель, дитина відгадує і складає).
Ведуча: а зараз ми дізнаємось, чи готові наші діти до навчання у школі.
Гра: «математичні загадки»
1.По дорозі цуцик біг,скільки цуцик мае ніг? Почали усі лічити 8 вишло у Микити.Так чи ні?
2. По дорозі зайчик біг ніс 5 яблук на обід.двое впало покотилось.скільки яблук залишилось?
3.Дві берізки і два клена змалювала вмить олена. І спитала скільки в мене тут усіх дерев зелених?
4. Ой, була у нас морока! Посварились дві сороки.
двійко ще сюди примчало. Скільки тих сорок вже стало?
5. Три веселі киці, грались на травиці.
враз одна сховалась. Скільки киць зосталось?
6. П’ять метеликів літають. Та на квітоньки сідають.
Прилетів іще один, сів на квіточку і він.
Ведуча: Кадр п’ятий – « мрії про майбутнє»
Дитина: Коли виросту – я стану
президентом нашим.
Відміню таке, що треба
дітям їсти кашу.
Дитина: Я боксером хочу бути,
славу, як Кличко, здобути!
Дитина: Я – моделлю мрію стати,
підросту лиш трішки.
-це робота,- каже тато,-
не проста, не смішки!
Дитина: Власне я – як тут усі,
і звичайний між людьми.
а в театрі граю ролі:
нині вчителя у школі,
завтра буде інша роль, то жебрак я, то король…
знайте друзі, я – актор!
Дитина: Я в лікарні по палатах
ходжу в білому халаті,
призначаю процедури,
і таблетки, і мікстури,
щоб здоров’я всім до віку.
Я - простий і добрий лікар.
Дитина: Я так граю, аж злітає
в небеса душа моя.
Звуки лагідні, чарівні
ніжно скрипка промовля,
вдягнений я наче франт,
я відомий музикант.
Дитина: Я чуття краси і вроди
у душі своїй несу.
Все зроблю я задля цього -
підфарбую, підстрижу.
До мене йдуть і вчитель, і артист,
бо майбутній я стиліст.
Дитина: Ой, професію нелегко
зараз вибирати.
Вихователькою я з дитинства
дуже хочу стати.
Дитина: Ну, а я дуже б хотів
депутатом стати,
Я б наліво і направо
став закони видавати.
Ведуча: Всі розповідали ви цікаво-
в кожного своя є справа.
хай здійсняться ващі мрії,
добрі справдяться надії,
а про нас ви пам’ятайте
і садок не забувайте.
Діти виконують пісню «В ритмі серця»
(З'явл. Аліса з валізою і Базиліо танцюють танго, а потім звертаються до присутніх )
Базиліо: подайте бідному, сліпому, глухому і німому Базиліо.
Аліса: Базиліо, куди це ми забрели? Збиралися у теплі краї, до моря, а потрапили у дитсадок.
Ведуча: Так, шановні, мені здається, що ви потрапили не за адресою. Тут у нас відбувається презентація музичного фільму про дитсадок, про дітей, про їхні мрії, а вас по сценарію не повинно бути.
Аліса: А тепер буде. В нас, до речі, теж є мрія: хочу мати багато-багато золотих монет. Цю мрію я взяла із собою. Зараз.
(відкриває валізу, звідти вилітає кулька)
Аліса: От, халепа! Улетіли наші грошики. Базиліо, лови!
(ловлять кульку).
Ведуча: А я думаю, що ваша мрія все одно не здійснилася б.
Базиліо: це чому ?
Ведуча: А тому, що ви ніколи не вчилися у школі, ви хитрі та ліниві. А мрії здійснюються лише у тих, хто старанно навчається і працює.
Аліса: Та навіщо нам оте навчання. Від нього самі лиш неприємності. От подивіться на Базиліо. Він вчився-вчився та зовсім сліпий став.
Базиліо: Так-так. Ось бачите. (Показує, що сліпий)
Ведуча: Та то він від лінощів та хитрості таким став.
Аліса: Діти не ходіть до школи, краще пийте кока-колу.
Базиліо: А їх і так не візьмуть.
Ведуча: Це ж чому це не візьмуть?
Аліса: А тому що ці діти нічого не знають і дуже гарно вміють лінуватися. Так, діти?
Ведуча: Це не правда! Наші діточки багато знають і вміють.
Базиліо: А ми зараз перевіримо. Хто може без вагання розв'язать такі питання:
Скільки крил у порося?
Скільки ніг у карася?
Скільки рук у індика?
Скільки крил у їжака?
Аліса: Ти диви, і справді, розумні.
Базиліо: І звідки в них тії знання?
Ведуча:Бо вони в садочку про це дізналися. Вони дуже люблять садок, та сьогодні вони вже випускники. Вони про це вам заспівають.
Діти виконують пісню «Любий садочок».
Аліса: Ну, що ж, діти, молодці.
Ведуча: А для того, щоб навчатися у школі, треба знати правила: щоб усі вас поважали, щоб любили, шанували,
не багато і немало – треба знати кілька правил:
1.Як прокинувся – вставай, ліні волі… (не давай)
2.Квіточку роса умила, а тебе умиє… ( мило)
3.Зранку ти не поспішай, подивись спочатку,
щоб нічого не забув,чи портфель… ( в порядку)
4.І дивись не барись, в школу швидко-швидко… ( мчись)
5.В школі, в класі не брудни, сміття бачиш… ( підніми)
6. Будь охайним завжди сам, уникай дірок і … ( плям)
7. Щоб тобою всі пишались, перехожі озирались,
так роби, щоб люди звикли: ти у всьому завжди… ( приклад)
Аліса: ми згодні вчитися. Базиліо, ти запам'ятав? Ходімо скоріше. До зустрічі у школі.
Під музику Кіт Базиліо і Аліса йдуть.
Ведуча: Кадр сьомий – поважальний.
Дитина: Шановні батьки!
ми вас вітаємо щиро, від душі
бо без батьків чого ми в світі варті
без маминої ласки і добра
без батьківської строгості і жарту.
і без свого родинного тепла?
дитина: ми ніжно батьків своїх обіймаємо,
вам промінь серця свого віддамо!
і скажемо: ми зичимо здоров'я !
уклін сьогодні щирий вам шлемо!
Діти виконують пісню «Ми з садочком попрощатись всі……»
Ведуча: І нарешті, кадр останній – титри.
Дозвольте представити вам творців нашого фільму.
Генеральний продюсер, завідувачка дитячим садком – Зоя Петрівна(Дарують квіти)
Сопродюсер нашого фільму, методист- Раїса Миколаївна
Гловні режисери це вихователі – Валентина Миколаївна
Помічник режисерів, наша помічник вихователя – Галина Миколаївна
Сценарист, постановник, музичне оформлення, музичний керівник – Олександра Миколаївна
Створення сприятливої психологічної атмосфери, психолог – Ліна Іванівна
Робота над ораторськими навичками, логопед – Наталя Олексіївна
У перервах між зйомками наших артистів приводили в життєвий тонус наші медсестри – _____________________________________________________________________________
Є в садочку завгосп у нас – дбає теж вона про нас ____________________________________
Костюмер – ___________________________________
Оператори машинного прання –___________________________________
Забезпечення чистоти й порядку (коридорна)– _____________________________________
Ведуча: Діти довго будуть пам’ятати про останнє в дитсадочку свято!
А зараз дуже прощу вас затанцювати прощальний вальс!
Діти танцюють вальс.