Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
16
Тернопільський державний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
ВОЛОС Марія Миколаївна
УДК 37.036 :7.018.11
Формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї
13.00.01 – теорія та історія педагогіки
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Тернопіль –1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі педагогічної майстерності та нових освітніх технологій Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти України
Науковий керівник — доктор педагогічних наук, професор Терещук Григорій Васильович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, проректор з наукової роботи.
Офіційні опоненти — доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України
Бутенко Володимир Григорович,
Херсонський державний педагогічний університет,
голова психолого-педагогічного комплексу
університету, професор кафедри педагогіки;
кандидат педагогічних наук
Юцевич Юрій Євгенович,
Інститут проблем виховання АПН України,
старший науковий співробітник
лабораторії естетичного виховання.
Провідна установа — Вінницький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м. Вінниця
Захист відбудеться “26” листопада 1999р. о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 при Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.
Автореферат розісланий “25” жовтня 1999р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради М.М.Наумчук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Орієнтація на розвиток особистості, реалізацію її духовно-естетичних потреб складає сьогодні основу наукових пошуків, які є актуальними для гуманітарної, соціально-педагогічної сфери суспільного життя. Актуальність і пріоритетність проблеми естетичного виховання підсилюється ще й тим, що особистісна система духовних цінностей учнівської молоді, формування у них музично-естетичних орієнтацій впливають на розвиток культури особистості в цілому.
Формування естетичних ідеалів та почуттів, емоційного сприйняття духовної і матеріальної культури, засвоєння поняття краси та усвідомлення її еталонів посідають чільне місце у системі виховання творчої особистості учня в сучасній національній школі. Державна національна програма “Освіта”(Україна ХХI століття) окреслює шляхи реформування змісту гуманітарної освіти, визнає необхідність “забезпечення естетичного розвитку особистості, оволодіння цінностями різних галузей мистецтва”. (Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття ".– К.: Райдуга, 1996.– С. 24).
Особлива роль у естетичному вихованні належить мистецтву, у тому числі музиці. Залучення до неї не лише підвищує художній потенціал особистості, а й мобілізує її духовні ресурси, сприяє виробленню естетичного смаку.
Маючи безліч стилів та жанрів, виконуючи ряд соціальних функцій, музика виступає не тільки в ролі “самостійного” мистецтва, а й складовою частиною інших художніх явищ і навіть як елемент побуту. За висловом соціологів, сучасне музичне мистецтво перетворилося в акустичний супровід, своєрідний "акомпанемент" повсякденної діяльності людини. Найяскравішого прояву цей факт набуває серед школярів. Результати соціологічних досліджень cвідчать, що у структурі ціннісних орієнтацій учнів різних вікових груп музика посідає сьогодні одне з найперших місць, а за обсягом “споживання” випереджає всі види мистецтва. Проведений нами констатуючий експеримент підтверджує це: 82 відсотки молодших школярів слухають музику постійно, 13 – епізодично, 5 – не слухають. Естрадній музиці надають перевагу 86 відсотків респондентів, 17 відсотків – народній і 13 відсотків – класичній. Віддаючи перевагу тій чи іншій музиці, учні досить по-різному уявляють собі зміст цього виду мистецтва. Саме тут прихована одна з найглибших і найскладніших суперечностей між потенційною цінністю музики в усьому її обсязі та актуальною значущістю для учня.
Соціокультурна ситуація підвищеного інтересу до музики, інтенсивність контакту з нею учнівської молоді зумовлюють необхідність удосконалення педагогічних процесів духовного розвитку особистості засобами музичного мистецтва, пошуку шляхів реалізації його виховного впливу.
Дослідженню проблеми музично-естетичного виховання присвятили свої праці такі вчені: В.Бутенко, Л.Коваль, Г.Падалка, О.Рудницька, Ю.Юцевич та ін. Вивчення цієї проблеми показує, що формуванню музично-естетичних орієнтацій сприяють різноманітні чинники, тісно пов’язані між собою, до яких належить, перш за все, відповідно організоване викладання музики в школі. Однак проблема не може бути успішно вирішена без тісного контакту школи з сім’єю, особливо в молодшому шкільному віці, коли вплив сім’ї є домінуючим (Н.Ветлугіна, В.Разумний В.Шацька, Л.Якобсон).
У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) вперше виділено розділ “Родинне виховання”, у якому йдеться про те, що необхідно створити умови для психологічного і фізичного розвитку особистості. Формування у дітей художніх потреб, смаків, інтересів значною мірою залежить від умілого поєднання батьками корисного і прекрасного, живої емоційності і поетичності творів мистецтва.
Особливий вплив на дитину сім’я має саме у ранній період її розвитку, коли батьки та інші члени сім’ї є для неї найавторитетнішими особами. У вихованні роль сім’ї оцінюється найвище, бо саме з нею 86 відсотків опитаних нами учнів молодшого шкільного віку пов’язували свої успіхи і невдачі. Її головна духовна сила виявляється у внутрішньо-сімейних, родинних стосунках, психологічною основою яких виступає природна прихильність, дитяча довіра. Тому дитина піддається впливу сім’ї більше, ніж будь-якому іншому, через що вона виступає основним фактором успішного виховання. Діти, які ростуть поза сім’єю, значно більшою мірою піддаються небезпеці одностороннього чи запізнілого розвитку, ніж ті, що живуть у сім’ї.
Дитина в сім’ї одержує перші знання і враження про навколишній світ і життя. В сім’ї формуються соціальні, психологічні, моральні, естетичні основи людської особистості. Тому вченими досліджувалися такі питання, як визначення функції сім’ї (В.Кравець, М.Мацковський, А.Харчев), проблеми культури і духовності в сучасній сім’ї (М.Соловйов), криза сім’ї та шляхи її подолання (В.Борисов), поняття сімейного щастя і спілкування в родині (Ю.Азаров, В.Бойко), прогнозування розвитку сім’ї (І.Бестужев-Лада), дозвілля батьків та їхніх дітей (Н.Гаврилюк), передача та збереження народних традицій в сім’ї (А.Пономарьов, В.Чепелєв), шляхи підвищення виховного потенціалу сім’ї (А.Антонов та ін).
Підґрунтям для дослідження проблеми формування музично-естетичних орієнтацій в умовах сім’ї слугують ідеї щодо цінностей родинного виховання, висвітлені в публікаціях Т.Алексєєнко, О.Докукіної, В.Кравця, В.Постового, М.Стельмаховича, Н.Стрельникової, П.Щербаня.
Однак у системному вигляді проблема формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї ще не вивчалася. Окремі автори висвітлюють деякі аспекти означеної проблеми. Так, у дисертаційних дослідженнях і наукових розвідках розглядаються питання формування у молодших школярів оцінного ставлення до виразних засобів музики (Ю.Соколовський), їх творчої активності у процесі музично-естетичного виховання (О.Лобова), естетичне виховання молодших школярів на народних музичних традиціях (І.Таран), формування загальнолюдських цінностей школярів в умовах функціонування соціально-педагогічної системи “сім’я – школа – установи культури” (С.Бойко), музично-естетичних інтересів учнів загальноосвітньої школи (О.Дем’янчук), стійкого інтересу до народної художньої творчості в молодших школярів у процесі організації дозвілля (Л.Бойко), формування навичок музичного сприймання молодших школярів (Т.Дорошенко), взаємодія сім’ї і школи у вихованні дітей (Т.Кравченко), сім’я як фактор формування музичних інтересів молодших школярів (О.Замошина).
Необхідність дослідження ролі сім’ї у формуванні музично-естетичних орієнтацій молодших школярів обумовлюється труднощами, пов’язаними з керівництвом процесом музичного виховання в сім’ї, особливо у віці, коли її вплив є домінуючим.
Дослідження процесу формування музично-естетичних орієнтацій в умовах сім’ї утруднюється й через те, що поняття “музично-естетичні орієнтації” ще не отримало чіткого наукового обґрунтування. Таким чином, настійна необхідність дослідження процесу формування музично-естетичних орієнтацій в умовах сім’ї зумовлена логікою розвитку наукової думки, теоретичних основ музично-естетичного виховання.
Соціально-педагогічне значення та недостатня наукова розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – “Формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогічної майстерності та нових освітніх технологій Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка як складова теми ”Формування особистості учня сучасної національної школи”.
Предмет дослідження – процес формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні поняття музично-естетичних орієнтацій стосовно молодших школярів та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують їх ефективне формування в умовах сім’ї.
Основою дослідження стала робоча гіпотеза про те, що ефективність формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї буде зростати, якщо у дітей і батьків сформований стійкий інтерес до музичного мистецтва, є необхідний запас музично-педагогічних знань, здійснюється комплексне використання різних видів музично-естетичної діяльності з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.
Відповідно до мети та гіпотези визначено такі завдання:
– на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури з питань музично-естетичної орієнтації молодших школярів уточнити її сутність стосовно дітей молодшого шкільного віку;
– експериментальним шляхом визначити критерії, показники та рівні сформованості музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї;
– обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, що сприятимуть ефективному формуванню музично-естетичних орієнтацій дітей молодшого шкільного віку в процесі музичного виховання в сім’ї.
Методи дослідження: вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури з проблеми дослідження; педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, інтерв’ю, констатуючий і формуючий експерименти, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.
Етапи та база дослідження. Дослідження охоплювало три взаємопов’язані етапи.
Перший, теоретичний етап (1995-1996рр.) – присвячений опрацюванню та аналізу філософської, психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури з проблеми, її теоретичному осмисленню, формуванню і уточненню гіпотези, конкретизації завдань, вибору методів дослідження.
Другий, пошуково-констатуючий (1996-1997рр.) – спрямований на розробку і здійснення програми експериментальної роботи, визначення критеріїв та показників музично-естетичних орієнтацій молодших школярів і з’ясування рівнів їх сформованості.
На третьому, дослідно-експериментальному етапі (1997-1998рр.) на основі теоретичного аналізу та здобутих під час констатуючого експерименту результатів було здійснено розробку та перевірку методики формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї, реалізацію запропонованих педагогічних умов; проводилась кількісна обробка даних, отриманих у ході експериментальної роботи та їх якісний аналіз.
На різних етапах дослідження брали участь учні 1–3 класів середніх шкіл №1, №3, №16, №17 м. Тернополя.
Наукова новизна дослідження полягає: у визначенні поняття “музично-естетичні орієнтації”; обґрунтуванні того, що у молодшому шкільному віці домінуючим у процесі формування музично-естетичних орієнтацій є інтерес до музичного мистецтва; виявленні педагогічних умов формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї.
Теоретична значущість дослідження виражена в науковому обґрунтуванні поняття музично-естетичних орієнтацій стосовно дітей молодшого шкільного віку, визначенні педагогічних умов їх формування в умовах сім’ї, розробленні критеріїв та показників ефективності цього процесу.
Практичне значення дослідження: розроблена науково-обґрунтована методика для батьків щодо формування музично-естетичних орієнтацій у молодших школярів, яка може використовуватися у практиці сімейного виховання, визначені умови застосування цієї методики.
Вірогідність наукових положень, отриманих результатів та зроблених висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій, використанням комплексу методів, адекватних предмету, об’єкту, меті та завданням дослідження, доцільним поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів.
Апробація результатів дослідження.
Основні положення та результати дослідження доповідались і обговорювались на міжнародній (квітень, 1996 р. м. Тернопіль), всеукраїнській (жовтень, 1996 р. м. Київ), міжвузівських (травень, 1995 р. м. Тернопіль, жовтень, 1998 р. м. Івано-Франківськ) науково-практичних конференціях, звітно-наукових конференціях Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, на засіданнях кафедри педагогічної майстерності та нових освітніх технологій ТДПУ (1995-1999 рр.).
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 176 сторінках друкованого тексту і містить 23 таблиці, 5 гістограм, 4 додатки. Список використаних джерел складається із 165 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет, гіпотезу, завдання, окреслено методи та етапи дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення, визначено вірогідність результатів, апробацію основних положень дослідження.
У першому розділі – “Музично-естетичні орієнтації молодших школярів як педагогічна проблема” – з погляду філософії, соціології, психології, педагогіки розглядаються наукові підходи до проблеми цінностей, ціннісних орієнтацій та музично-естетичних орієнтацій, визначено їх структуру; з’ясовано особливості музично-естетичних орієнтацій в молодшому шкільному віці та роль сім’ї в їх формуванні.
У становленні принципово нового соціального типу особистості найважливіша роль відводиться власне її соціальній активності, а основними критеріями виступають ціннісні орієнтації. Ціннісні відносини практично існують і функціонують у всіх сферах життєдіяльності особистості, в її взаємовідносинах iз соціальними групами і суспільством в цiлому, тому їх дослідження ведуться у різноманітних історичних та соціальних контекстах, у яких їм надається різна сутність та значення.
Проблема ціннісних орієнтацій розглядається вченими у трьох аспектах: філософському – як категорія (О.Василенко, О.Дробницький, М.Каган, В.Тугарінов та ін.), соціально-психологічному – через аналіз формування цінностей та ціннісних орієнтацій i їх впливу на розвиток особистості (А.Здравомислов, В.Матусевич, А.Моль, А.Ручка, В.Ядов та ін); педагогічному – шляхом розгляду системи соціальних зв’язків і залежностей процесу формування соціально ціннісних орієнтацій та вибору об’єктів інтересів (В.Алексєєва, Н.Волошина, К.Донченко, Л.Косарєва, І.Мартинюк, І.Попова, Л.Фомина).
У психології проблема цінностей і ціннісних орієнтацій розглядалася стосовно мотиваційної сфери потреб особистості, структури інтересів тощо (Л.Божович, Л.Виготський, С.Рубінштейн). Побічно вона була дещо розширена трактовкою В.Мясищева суб’єктивних цінностей, як основи особистісних взаємовідносин. У теорії діяльності О.Леонтьєва поняття суб’єктивних цінностей до деякої міри асоціювалося із поняттям значущості, пов’язувалося з емоційно-мотиваційною сферою. Виходячи з аналізу ціннісних орієнтацій, їх можна визначити як вибіркову спрямованість особистості на певні цінності, що визначають рівень її свідомості, поведінку, потреби, смаки і виражають внутрішню сторону її ставлення до дійсності. Діапазон ціннісних орієнтацій визначається діапазоном інтересів особистості, широтою її зв’язків з навколишнім світом (ВАлєксєєва, Н.Блинов, Н.Волошина, К.Донченко, І.Мартинюк).
Останнім часом проблема ціннісних орієнтацій вивчалася як аналіз динаміки оцінних еталонів у підлітковому та юнацькому віці (В.Сафін), становленні особистісних цінностей суб’єкта (Г.Будинайте, Т.Корнилова), та у контекстi взаємозв’язку iз психологічним аналізом самоактуалізації особистості (С.Нартова-Бочевар). Проте питання формування цiннiсних орiєнтацiй у молодшому шкiльному вiцi не було предметом дослiджень.
Ціннісні орієнтації є провідною якістю людини, що характеризують її як неповторну індивідуальність, за якими можна робити висновки про місце, позицію, що займає особистість в найближчому оточенні, які в неї погляди, інтереси, потреби, смаки. Завдяки ціннісним орієнтаціям школяр вирішує багато важливих для себе питань навчальної, громадської, суспільно-корисної та інших видів діяльності. У них втілюються результати його навчання і виховання в окремі вікові періоди розвитку, набуття життєвого досвіду, особливості світосприймання, засвоєння естетичних цінностей. Отже, система ціннісних орієнтацій підростаючої особистості складається протягом тривалого часу в процесі навчання, дозвілля, читання книг, під впливом засобів масової інформації, спілкування з мистецтвом, з товаришами, батьками.
Проекцію ціннісних орієнтацій у сфері мистецтва визначають музично-естетичні орієнтації, які є одним із механізмів саморозкриття і самовизначення школярів. Це поняття узагальнено виражає естетичне ставлення до музики, а також усвідомлення дійсності, що відображена в ній. Музично-естетичні орієнтації виступають засобом пізнання молодшими школярами сфери музичного мистецтва і відбору інформації, що поступає зовні.
Музично-естетичні орієнтації структурне утворення, що містить інтереси, потреби, смаки, ідеали. Враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів молодшого шкільного віку, основним компонентом цієї структури виділено інтерес, як вибіркову спрямованість у пізнанні музики. Його можна сформувати методом впливу через діяльність, яка полягає в продуманому, педагогічно спрямованому використанні різноманітних музичних джерел; активізації музично-виховної роботи батьків з дітьми та співпраці в єдиному руслі сім’ї і школи.
Констатуючий етап дослідження проводився в СШ №1, №3, №16, №17 м. Тернополя (всього 512 учнів та батьків) і охоплював два етапи: на першому – вивчався музичний мікроклімат сім’ї; на другому етапі визначалась залежність між музичними інтересами батьків і дітей та рівні їх розвитку.
Із результатів констатуючого дослідження можна зробити висновок, що сім’ї володіють різноманітними джерелами музичної інформації для формування музично-естетичних інтересів у структурі музично-естетичних орієнтацій. Серед таких джерел основне місце займають технічні засоби, репродукуючі музику. Звертає на себе увагу і той факт, що прагнення в сім’ях до слухання музики досить високе, однак у силу різноманітних причин воно реалізується неповно. Проведене дослідження рівня розвитку музично-естетичних інтересів молодших школярів показало, що вони знаходяться в значній залежності від інтересів батьків. Так, в 68 відсотків така залежність існує. Це дає можливість батькам розвивати музичні здiбностi дитини і закласти в ній основи загальної культури в процесі музичної діяльності, та завдяки стійкому інтересу до музики формувати музично-естетичні орієнтації молодших школярів. У 79 відсотків батьків є прагнення до спілкування засобом якого є музичне мистецтво, для чого використовуються різноманітні канали музичної інформації, хоч не всі із них мають широке застосування в сім’ї. У цьому вбачаються об’єктивні передумови для формування музично-естетичних орієнтацій дітей. Важливим у дослідженні є те, як батьки залучають дітей до музичного мистецтва. Результати анкетування показали: що 36 відсотків опитаних, відвідують мистецькі заклади, 12 відсотків – проводять бесіди з дітьми, 24 відсотки – вчать в музичній школі, 28 – співають разом з дітьми. Більшість батьків використовують для музичного виховання дітей різноманітні форми і методи, що не викликають заперечення, але неправильне розуміння підходу до процесу виховання знижує їх результативність, чим перешкоджають музичному розвиткові дітей. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що операційно-творчий рівень притаманний 13(67 чол.) відсоткам опитаних, репродуктивно-діяльнісний – 34(174 чол.) відсоткам, інформаційно-репродуктивний – 53(271 чол). Отже, значна частина батьків та дітей має середній та низький (репродуктивно–діяльнісний та інформаційно-репродуктивний) рівні сформованості музично-естетичних орієнтацій, що становить великий резерв для постановки і вирішення завдань їх формування.
У другому розділі “Процес формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї” – на засадах теоретичного аналізу і констатуючої експериментальної роботи обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї, запропоновано методику та аналіз формуючої дослідної роботи.
Теоретичний аналіз проблеми та підсумки констатуючого експерименту дали підстави для розроблення педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї. Ними є: стійкий інтерес у батьків і дітей до музичного мистецтва; нагромадження ними необхідного запасу музичних знань; комплексне використання різних видів музичної діяльності; врахування вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.
Процес розвитку в дітей і батьків стійкого інтересу до музики полягає в тому, щоб у ході цілеспрямованого впливу викликати якісні зміни мотиваційної сфери, яка є одним із найважливіших чинників його формування, бо саме вона задає певну спрямованість музичній діяльності. Також, здобутком учнів стають почуття, емоції, пережиті в процесі цієї діяльності. Естетичні почуття, які відображають емоційне ставлення до музики, складають зміст емоційної сфери музичного інтересу. Його ефективність забезпечується організацією різних видів музичної діяльності – зміна характеру цієї діяльності з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів є вирішальним фактором формування музично-естетичних орієнтацій.
Музичні знання виступають теоретичною базою об’єктивації, вони упорядковують, регулюють емоції, надають їм певну спрямованість, сприяють усвідомленню школярами емоційно-образного змісту музики. Відповідно до цього формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї має базуватися на таких компонентах музичного інтересу, що сприяють ефективному засвоєнню знань із основ музичного мистецтва: мотиваційно-орієнтаційний – розкриває зміст і спрямованість музичних інтересів, потреб, переваг учнів і батьків, включає в себе мотиви та емоції, що супроводжують процес музичної діяльності; змістовно-операційний – систему знань про музичне мистецтво, оволодіння учнями і батьками прийомами, навичками і способами застосування цих знань на практиці; оцінний – систематичне отримання зворотної інформації про хід і розвиток знань і музичних інтересів учнів і батьків на основі зіставлення результатів їх діяльності із завданням, що виконувалося.
Врахування значення кожного із виявлених факторів і педагогічних умов, їх використання в процесі музичного виховання забезпечує розширення сфери педагогічного впливу на учнів і створює передумови для оптимізації процесу формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї.
Формуюча дослідна робота проводилася в три етапи протягом 1997-1998 навчального року з метою перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов. В експерименті брали участь учні 1-3 класів та їх батьки (по 25 чол.) СШ № 16,17 м. Тернополя.
На першому етапі дослідження відбувалося засвоєння батьками учнів експериментальних класів знань з основ музичного мистецтва та обмін досвідом між сім’ями. Ефективною формою роботи на цьому етапі були бесіди з батьками, які проводились по запланованому графіку та розробленій тематиці. До них входили: загальні (проводились на класних зборах 2-3 рази на рік), групові (1-2 рази в місяць), та індивідуальні бесіди , які проводились на таку тематику: “Місце музики в системі загального виховання дітей”, “Вікові особливості дітей та їх можливості”, “Чи вміємо ми і наші діти слухати музику?”, “Сила впливу класичної музики на думки і почуття дитини”, “Духовне багатство моєї сім’ї – народна пісня”. Під час бесід також проводилось слухання музики. Відбір творів здійснювався таким чином: що хочуть послухати і знати батьки, і що необхідно знати батькам для передачі своїх знань дітям. Проведені на цьому етапі заходи були стимулом для активізації музичної діяльності батьків, а також для підвищення важливості музики в навчально-виховному процесі.
На другому етапі роботи з батьками експериментальних класів пропонувалась індивідуальна домашня робота з дітьми. Було введено систему домашніх завдань для дітей, що включала: ігри (пізнавальні, творчі та ігри з уявними предметами); розв’язування кросвордів на музичну тематику (окремі з них складали самі батьки); малювання дітьми вдома на теми: “Мій улюблений музичний твір прослуханий вдома”, “Про що розповіла мені музика” та ін. Такі форми роботи сприяли розвитку музичних інтересів, фантазії, образного мислення, поглибленню музичних знань дітей, збагаченню їх кругозору, також стимулювали діяльність батьків.
На третьому етапі здійснювалась активна музична діяльність батьків і дітей (прослуховування музичних передач по радіо та телебаченню, відвідування концертно-театральних закладів, читання літератури про музику, обговорення прослуханої музики, обмін думками між членами сім’ї). Ефективно формою роботи на цьому етапі, було створення кутків музики в класах, у яких розміщувались б’юлетені, що містили інформацію для батьків, про найближчі музичні вистави та концерти з короткими анотаціями на музичні твори, замітки про знаменні дати, а також перелік рекомендованих для слухання музичних передач по радіо та телебаченню.
Проведена робота з батьками допомогла підняти престиж музики серед інших навчальних предметів, внаслідок чого зросла успішність дітей, не тільки з музики, але й з інших предметів шкільного курсу.
Порівняння даних, отриманих у формуючому експерименті, з показниками контрольних та експериментальних груп (див.табл.1), дозволило зробити висновок про підвищення рівнів сформованості музично-естетичних орієнтацій молодших школярів. Експериментальні класи віднесені до операційно-творчого рівня збільшились з 13 до 22 відсотків, репродуктивно-діяльнісного з 34 до 67 відсотків, а кількість інформаційно-репродуктивного зменшилась з 53 відсотків до 11. При цьому важливо порівняти отримані дані з результатами, які характерні для контрольної групи аналогічного рівня. У цьому випадку динаміка сформованості є мінімальною і свідчить про зміни лише з 54 до 49 відсотків.
Таблиця 1
Динаміка сформованості музично-естетичних орієнтацій
молодших школярів ( у відсотках)
|
Рівні сформованості музично–естетичних орієнтацій |
Початок експерименту |
Кінець експерименту |
||
|
Контрольні класи |
Експериментальні класи |
Контрольні класи |
Експериментальні класи |
|
|
Операційно – творчий |
14 |
13 |
15 |
22 |
|
Репродуктивно –діяльнісний |
32 |
34 |
36 |
67 |
|
Інформаційно –репродуктивний |
54 |
53 |
49 |
11 |
Найбільш високий ріст відбувався у першокласників, найменший – у третьокласників. Подібне явище пояснюється тим, що батьки учнів перших класів більш схильні прислуховуватися до порад школи і виконувати її рекомендації, що в старших класах дещо втрачає силу.
Крім того, конкретні сім’ї першокласників відразу ж потрапили в умови експерименту, тоді як у других-третіх класах склалася визначена протягом одного-двох років установка на урок музики в загальній системі навчальних дисциплін та на музичне мистецтво в цілому, а також на роль музичного виховання в загальній системі виховання, до якого потрібно залучати всіх дітей незалежно від життєвих, професійних цілей та міркувань батьків.
Аналіз результатів дослідження свідчать, що дотримання запропонованих педагогічних умов формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї може бути ефективним у навчанні та вихованні дітей означеного віку.
У висновках підводяться основні підсумки роботи, які підтверджують висунуту гіпотезу.
В ході дослідження доведено, що формування музично-естетичних орієнтацій в сім’ї є перспективним шляхом музично-естетичного виховання молодших школярів, необхідною умовою залучення дітей до музичного мистецтва. Інтереси молодших школярів знаходяться в значній залежності від інтересів батьків. Це обумовлює необхідність залучення сім'ї, як найдієвішого засобу впливу на дитину.
1. Аналіз музично-естетичних орієнтацій із врахуванням філософських, соціологічних та психолого-педагогічних підходів доводить, що ці орієнтації – складне структурне утворення, що є процесом і наслідком музичної діяльності, а їх механізмом і показником виступає музичний інтерес як один із найважливіших компонентів цієї структури. Саме в цьому полягає специфіка музично-естетичних орієнтацій у молодшому шкільному віці, яка обумовлює відповідним чином особливості їх формування в умовах сім’ї.
2. Формування музично-естетичних орієнтацій учнів досліджуваного віку в умовах сім’ї найефективніше відбувається за таких педагогічних умов: наявність стійкого інтересу батьків і дітей до музики, нагромадження ними музично-педагогічних знань, комплексне використання різних видів музичної діяльності, врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку.
3. Критеріями в оцінці рівнів сформованості музично-естетичних інтересів у системі музично-естетичних орієнтацій є: діапазон музичного кругозору: знання музичних творів, композиторів і виконавців, музичних інструментів та їх використання у музиці різноманітних жанрів, знання музичних передач, що транслюються по радіо та телебаченню; якість музичних переваг; частота слухання музики; увага, що приділяється музичному вихованню дітей.
4. З метою експериментальної перевірки ефективності обгрунтованих педагогічних умов розроблена спеціальна методика організації музично-сімейного середовища, що сприяє ефективному формуванню музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї.
5. Аналіз результатів формуючої експериментальної роботи свідчить про ефективність запропонованої і перевіреної методики формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї, а також можливість її використання в практиці сімейного та шкільного виховання.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх питань проблеми формування музично-естетичних орієнтацій. Потребують вивчення питання: ефективності виховного впливу сім’ї на школярів різних вікових груп, особливо в сільській місцевості; специфіки музично-естетичних орієнтацій у сім’ях різного соціального статусу.
Основні результати дослідження висвітлено в таких публікаціях автора:
1. Волос М.М. Естетичні орієнтації та їх роль у формуванні особистості // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Педагогіка.– Тернопіль ТДПУ, 1999.– Вип.3.–С. 132-135.
2 Волос М.М. Проблема естетичних цінностей у розвитку особистості // Мандрівець.–1999.– №3.– С. 59-60.
3. Волос М.М. Ціннісні орієнтації в структурі особистості // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Педагогіка і психологія. – Тернопіль ТДПУ, 1998.–Вип. 5.–С. 23-25.
4. Волос М.М. Взаємозв’язок музичних інтересів батьків і дітей у формуванні музично-естетичних орієнтацій молодших школярів // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Педагогіка і психологія.– Тернопіль: ТДПУ, 1998.– Вип.3.–С. 17-19.
5. Волос М.М. Вплив сім’ї на формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Педагогіка і психологія. Тернопіль: ТДПУ, 1997.– Вип.1.– С. 33-35.
6. Волос М.М. Народна пісня як засіб виховання національної самосвідомості у родині // Виховання національної самосвідомості у школярів: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, жовтень 1996.–Київ.-С.98-99.
7.Волос М.М. Інтереси першокласників до музичного мистецтва та роль батьків у їх формуванні // Актуальні проблеми педагогічної діагностики. – Київ – Тернопіль – Зелена Гура.–1995.– Вип.2.–С. 26-28.
АНОТАЦІЇ
Волос М.М. Формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – теорія та історія педагогіки. Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 1999р.
Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї. Теоретично обгрунтовано та практично апробовано педагогічні умови, що забезпечують формування музично-естетичних орієнтацій в умовах сім’ї. У ході роботи виділений основний компонент музично-естетичних орієнтацій – музичний інтерес.
Аналіз запропонованої методики свідчить про можливість її використання в практиці сімейного виховання.
Ключові слова: цінність, ціннісні орієнтації, музично-естетичні орієнтації, музичний інтерес, педагогічні умови, сім’я.
Volos M. M. Formation of musical aesthetic orientations of the junior pupils under the family conditions; – Manuscript.
Dissertation for candidate degree of Pedagogic science’s. Speciality 13.00.01 – Theory and history of pedagogy. – Ternopil state pedagogical university by Volodymyr Hnatyuk, Ternopil, 1999.
The pedagogical methods which ensure then formation of musical and aesthetic orientations in the family conditions are theoretically grounded and practically tested.
Analysis of the results supports the possibility of using the proposed in the family education.
The main component of musical aesthetic orientations – the musical interest – is picked out. The author offers the levels of the formation of the musical interest, its definition, and stages of its formation under the family conditions.
Keу words: values, valuable orientations, musical aesthetic orientations, musical interest, pedagogical conditions, family.
Волос М.Н. Музыкально-естетические ориентации младших школьников в условиях семьи. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01– теория и история педагогики. Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Тернополь, 1999г.
Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования у младших школьников музыкально-эстетических ориентаций в условиях семьи.
Раскрыта сущность дефиниции “музыкально-эстетические ориентации” младших школьников, уровни сформированости (информационно-репродуктивный, репродуктивно-деяльностный, операционно-творческий).
В процессе работы выделен основной компонент музыкально-эстетических ориентаций – музыкальный интерес, который рассматривается как увлечение, положительное отношение к музыке, это избирательная направленность на познание музыкального искусства, его основные компоненты: мотивационно-ориентационный, содержательно-операционный, оценочный. Эффективность формирования музыкального интереса в условиях семьи обеспечивается организацией музыкальной деятельности.
Критериями в оценке уровней сформированости музыкально-эстетических ориентаций в условиях семьи выступают: диапазон музыкального кругозора: знание музыкальных произведений, композиторов и исполнителей, музыкальных инструментов и их использование в музыке разных жанров; знание музыкальных передач по радио и телевидению; частота прослушивания музыки; место, которое занимает музыка в свободное время, внимание, которое уделяется музыкальному воспитанию детей.
Формирование музыкально-эстетических ориентаций младших школьников в условиях семьи приобретает эффективный характер лишь при условии соответствующего. педагогического обеспечения. В ходе исследования автором определены и апробированы педагогические условия, обеспечивающие эффективность формирования музыкально-эстетических ориентаций в условиях семьи. В частности, наличие у родителей и детей стойких музыкальных интересов, накопление ими необходимого запаса музыкальных знаний; комплексное использование различных видов музыкальной деятельности, соответственно возрастным и индивидуальным особенностям младших школьников.
Автором исследования разработана специальная методика организации семейной среды, которая может быть использована в практике семейного воспитания. В работе были апробированы методы и формы работы родителей с детьми, а также школы с семьей.
Анализ формирующей экспериментальной работы свидетельствуют об эффективности предлагаемой методики для развития музыкально-эстетических ориентаций младших школьников в условиях семьи.
Ключевые слова: ценность, ценностныe ориентации, музыкально-эстетические ориентации, музыкальный интерес, педагогические условия, семья.