У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Г ЛОПУШАНСЬКА Н

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.12.2024

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ

КИРИЛЕНКО В.Г., ЛОПУШАНСЬКА Н.К.

ПСИХОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ КНЛУ

НЕПСИХОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

КИЇВ – 2013

ЗМІСТ

Стор.

1

Цілі і завдання дисципліни

2

Зміст навчальної дисципліни

3

Тематика контрольних робіт

4

Зміст лекцій, семінарсько-практичних занять

5

Вимоги до рівня засвоєння знань

6

Перелік питань до підсумкового контролю

7

Навчально-методичне забезпечення дисципліни

8

Список рекомендованої літератури

9

Термінологічний словник

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Професійна підготовка майбутніх спеціалістів не повинна обмежуватися тільки оволодінням спеціальними знаннями, уміннями, навичками. Виконуючи професійні функції,  людина завжди реалізує себе як особистість, цілісно реагуючи на виникаючі ситуації,  вступаючи у взаємодію із іншими учасниками професійних  відношень, формуючи систему індивідуальних цінностей. Достатній рівень психологічної компетентності дозволить повніше реалізувати майбутньому спеціалісту власний   творчий     потенціал,  сприятиме процесам соціальної та професійної адаптації.

Під час теоретичного викладу навчального матеріалу студенти  ознайомляться з основними положеннями вітчизняної та зарубіжної психології щодо природи психіки та предмету психологічної науки, сучасними станом психологічної науки, психологічними теоріями, концепціями та сучасними поглядами на проблему пізнавальної та регулятивної функції мислення. Вивчення теоретичних тем  курсу буде межуватися із семінарськими заняттями. Студенти будуть залучатися до аналізу прикладів із практики, оскільки саме в конкретній життєвій ситуації особистості розкриваються взаємодетермінація суб’єкта і об’єкта, синтетична, цілісна природа людини.  Саме тому навчальною програмою передбачено виконання самостійних робіт студентів з курсу «Психологія».

Методичні рекомендації розроблені відповідно до програми вивчення дисципліни «Психологія» та містять описові та творчі завдання, проблемні ситуації для самостійної роботи з  курсу.

Метою самостійної роботи з курсу є розвиток і формування у студентів непсихологічних спеціальностей теоретичних знань,  практичних вмінь та навичок з психології, які є необхідними для сучасного вчителя,  менеджера,  перекладача, тобто фахівця, який працює в системі «людина-людина».   

Питання для самостійної роботи передбачають активізацію у студента знань з кожної теми змістовного модуля, вміння підготуватись до участі в семінарському занятті. Творчі завдання пережбачають розвиток вміння застосовувати отримання теоретичні знання на практиці для аналізу нестандартних ситуацій та конкретних проблем дисципліни.

Для опанування кожною темою студенти мають чітко засвоїти лекційний матеріал кожної теми. При виконанні завдань студентам необхідно звернути увагу на виконання усних та письмових завдань, поданих до кожного семінарсько-практичного заняття. В процесі вивчення рекомендованої літератури варто зафіоданих до кожної теми. ксувати в словник зміст понять та термінів, пчітко визначити історію практичної

Методичні рекомендації складені з урахуваням класичних підходів до вивчення дисципліни: поняття і категорії презентуються в контексті історії та логіки розвитку психологічної думки.

Завдання курсу полягає у:

розкритті феноменології психічного та специфіки премету психології як науки;

з’ясуванні принципів, методів, стану та структури сучасної психології;

презентації пізнавальної та регулятивної функції психіки;

виявленні психологічних особливостей  людини за допомогою психологічних тестів;

формуванню цілісного уявлення про психологічні особлсивості людини як чинниках її успішної діяльності;

адекватно оцінювати свої можливості;

підвищенні загальної та психологічної культури.

Завдання семінарсько-практичних занять:

  •  закріпити знання студентів за основними розділами курсу;
  •  розвинути вміння демонструвати знання, отриманих на заняттях і в процесі самостійного вивчення курсу;
  •  формувати вміння здійснювати перспективне планування своєї діяльності;
  •  формувати вміння працювати з матеріалами, які необхідні для роботи;
  •  навчати студентів прийомам і способам реалізації мети кожного заняття, відповідно до мети добирати методи та засоби навчання.

Вимоги до рівня засвоєння змісту дисципліни

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Знати:

  •  сутність предмету психології.
  •  закономірності перебігу окремих  психічних явищ  та їх взаємозв’язок.
  •  характеристику  психологічної категорії особистості та її проявів у діяльності та спілкуванні.

Уміти:

  •  на основі знань законів функціонування психічних явищ оцінювати і приймати відповідні рішення в ситуаціях, що вимагають застосування аспектів психологічної компетентності.
  •  актуалізувати знання  психології при вивченні інших дисциплін.

Володіти:

  •  навичками аналізу, проектування і конструювання навчального матеріалу при вивченні дисципліни;
  •  інтенсивними технологіями психодіагностики;
  •  теоретичними знаннями із загальної психології;

Мати уявлення:

  •  про вітчизняну та зарубіжну історію загальної  психології;
  •  про становлення та розвиток психіки особистості;
  •  про шляхи і засоби удосконалення професійної діяльності.

Основні методи і засоби навчання у процесі вивчення курсу: лекції, бесіди, навчальні дискусії, моделювання психолого-педагогічних ситуацій, самоаналіз, самоконтроль, тести, тренінги, сюжетно-рольові та навчально-педагогічні ігри, семінарсько-практичні заняття.

Для підготовки до семінарсько-практичних занять пропонуються  творчі завдання (3 рівні) портфоліо, пріоритетною формою перевірки яких  є групова робота – студенти поділяються на групи по 4-5 осіб, далі повідомляється завдання, яке вони мали виконати вдома, потім отримані результати обговорюються. Обговорення може бути організовано наступним  чином: представники кожної групи доповідають отримані результати, учасники інших груп задають питання.  Бажано фіксувати отримані групою результати на дошці у вигляді схем, моделей. Також пропонується використовувати проектну технологію для організації самостійної роботи студентів. На практичних заняттях рекомендується використовувати технологію кейсів.

Семінарські заняття проводяться у складі учбових груп. Основним завданням семінарських занять є поглиблення теоретичних знань, отримання та удосконалення практичних навичок та умінь.

У процесі засвоєння змісту курсу формуються вимоги до рівня володіння студентами знаннями, уміннями та навичками, які узагальнюються у вигляді заліку чи екзамену, до яких складено орієнтовні завдання  зразки тестових завдань, матеріали з розв’язання психологічних  ситуацій тощо.

До кожної теми учбового курсу подано план лекцій, плани семінарських і практичних занять та список літератури до них, перелік завдань і питань для самостійної роботи.

Контрольні роботи з курсу «Психологія» можуть сприяти більш глибокому засвоєнню проблем, що підіймались при вивченні дисципліни.

Тематика і форми контрольних робіт розроблені відповідно до вимог Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти до рівня підготовки майбутніх спеціалістів в галузі управління..

Формою контролю є екзамен.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ

Вивчення курсу «Психологія» передбачає контроль: виявлення, вимірювання і оцінювання знань, умінь студентів. Основною дидактичною функцією контролю знань є забезпечення  зворотнього звязку між викладачем і студентом, отримання педагогом об'єктивної інформації про ступінь засвоєння навчального матеріалу, своєчасне виявлення недоліків і прогалин в знаннях.

Контроль – це перевірка якості засвоєння навчального матеріалу, встановлення зворотнього звя'зку між студентом та викладачем.

Контроль  має на меті визначити не тільки рівнь і якість научуваності  студентів, але і об'єму його навчальної праці. Окрім того, виконання контрольних завдань формує у студентів уміння і навички використання теоретичних положень для аналізу і оцінювання психологічних явищ, педагогічних ситуацій, конкретних фактів управлінської діяльності.

Програма дисципліни включає два вида контроля знань студентів:

  1.  Контроль проміжних  та поточних результатів засвоєння дисципліни;
  2.  Підсумковий контроль.

Проміжний контроль не має формальних обмежень. Він здійснюється за задумом викладача. В якості форми такого контролю можна використовувати:

  •  оперативний контроль під час викладу лекційного матеріалу – за 5 хв. до закінчення лекції викладач задає студентам 2-3 питання. Зауваження до відповідей викладач робить на наступному заняті,   
    •  бліцконтроль – за 5 хв.  до закінчення лекції  пропонується на окремому папері записати слова, які студенти запам'ятали з теми. На наступному заняття проводиться аналіз отриманих результатів,
    •  контрольні завдання з письмовим звітом – завдання на порівняння, перерахування, складання чи заповнення таблиць. Форма контролю – групова,
    •  виконання творчих завдань,
    •  реферування та конспектування першоджерел.

Поточний контроль. Для поточного контролю використовуються результати практичних занять.

Підсумковий контроль – перевірка кінцевого результату навчальної роботи студента.  Проводиться у формі заліку чи екзамену після вивчення дисципліни. Проведення підсумкового контролю і отримання  позитивної оцінки включає: а) оцінку проміжної атестації (результати модуля 1), б) оцінку відвідуваності занять і активність в аудиторії; в) оцінку виконання лабораторних, творчих робіт; г) результати модульного контролю. Підсумкова атестація проводиться у вигляді заліку, під час якого необхідно набрати також певне число балів за пройденими темами.

Форми підсумкового контролю:

  1.  традиційна: питання- відповідь (індивідуально, усно чи письмово)
  2.  колоквіум
  3.  опитування-інтерв'ю  за тезаурусом чи питанням, які передбачають короткі відповіді. Опитування проводиться в присутності всієї групи усно або письмово.
  4.  мозковий штурм (групова форма роботи) – група поділяється на підгрупи по 3-4 особи. Кожній групі дається карточка з 3-4 питань проблемного характеру. Пропонується обговорити питання, спираючись на вивчений матеріал. Контоль завершується бесідою групи з викладачем, під час якої уточнюється правильність відповідей і якість засвоєння знань кожним студентом.

ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

Навчальною програмою вивчення дисципліни передбачено самостійне опрацювання студентами значної кількості учбового матеріалу,  а тому урізноманітнено форми контролю за виконанням учбової програми. Окрім підсумкового контролю  у вигляді заліку чи екзамену, протягом навчального періоду здійснюються форми поточного контролю, до яких належать: поточний модульний контроль, поточній контроль за темою та додаткові форми контролю: індивідуальні завдання, написання рефератів, виконання лабораторних робіт.

Поточний модульний контроль є обов’язковим структурним компонентом учбового процесу та здійснюється у формі модульної контрольної роботи. Максимальна кількість балів, що може бути набрана студентом за умови успішного виконання тесту,  становить 20 балів.

Поточний контроль за темою (семінарські) припускає індивідуальний вибірковий контроль за рівнем знань.  Метою поточного контролю за темою є відстеження рівня засвоєння знань окремої теми певним студентом,  а також, окрім власне контролю,  формування навичок творчого оперування засвоюваним матеріалом. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Реферат (есе). Крім того, як форма контролю може здійснюватися написання есе, виконання якого може оцінюватися від 1 до 5 балів. Змістом есе має бути виклад матеріалу з проблематики,  що виходить за межі навчальної програми,  але є суміжною з телефонним консультуванням. Метою цієї форми роботи є поглиблення знань та формування сфери наукової зацікавленості студентів,  а тому тема есе обирається студентом з переліку пропонованих завдань.

Колоквіум передбачає  контроль за певною темою (чи темами), що винесено на високий рівень самостійного опрацювання. Його метою  є відстеження рівня засвоєння знань окремої теми (чи тем) кожним студентом. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Конспект першоджерел та ведення тезаурусу дає можливість перевірити поточну готовність студента протягом семестру. Оцінюється  у межах 1 – 5 балів.

Ключові питання теми  є формою контролю, що дозволяє перевірити якість засвоєння студентом ключових термінів та понять дисципліни. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Індивідуальне творче завдання (схеми, таблиці, план роботи, словник термінів, бібліографія, реферат) передбачає  відстеження рівня засвоєння курсу загалом студентом,  а також, окрім власне контролю,  формування навичок творчого оперування засвоюваним матеріалом. Метою цієї форми роботи є поглиблення знань та формування сфери наукової зацікавленості студентів. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Критерії оцінювання відповідей:

Рейтинг модуля з дисципліни «Психологія» обчислюється згідно з правилами, поданими в Положенні про систему модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів I-V курсів денної форми навчання КНЛУ (див. Нормативно-методичні документи кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Київському національному лінгвістичному університеті у 2010-2011 н.р./ Уклад.: Соловей М.І, Шутов О.Г., Сорокін С.В., Максименко А.П. – К.: Вид. центр КНЛУ. 2010. – С. 24-27).

Оскільки передбачено використання різних форм контролю, тому вводяться окремі критерії для кожної форми завдань. 

Види навчальної діяльності студенів, яка оцінюється за видами поточного (модульного) контролю

№ п/п

Вид діяльності

Вартість виду діяльності

Кількість робіт

Максимальна кількість балів

1

Семінарське заняття

5

5

5

2

Позааудиторна самостійна робота

5

8

5

3

Реферат, стаття, наукові повідомлення

5

1

5

4

Індивідуальна творча робота,  дослідницька робота

5

1

5

5

Опорний конспект (лекції)

Конспект першоджерел

5

5

1

1

10

6

Тезаурас

5

1

5

7

Лабораторна робота

5

1

5

8

Модульна контрольна робота

20

1

20

Рейтинговий бал за роботу протягом семестру обчислюється шляхом помноження середнього арифметичного оцінок за аудиторну та самостійну роботу студента (середнє арифметичне округлюється до десятої частки) на 10 та додаванням балів за інші види роботи.

Максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру становить 100 балів.

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗНАНЬ

Критерії оцінки виконання навчальних завдань є одним з основних способів перевірки знань, умінь і навичок студентів з дисципліни “Психологія”. При оцінці завдань за основу слід брати повноту і правильність їх виконання. Необхідно враховувати такі

- вміння і навички студентів:

-диференціювати, інтегрувати та уніфікувати отримані знання;

-застосовувати правила, методи, принципи юридичної психології та враховувати закономірності і особливості психічних явищ у конкретних ситуаціях;

-викладати матеріал логічно і послідовно;

-користуватися додатковою літературою.

Критерії оцінювання аудиторної роботи студентів.

Аудиторна робота студентів включає участь в семінарських  та / або практичні заняття.

«5»

студент демонструє вичерпний виклад матеріалу за межами обов’язкового матеріалу  та вільне володіння матеріалом теми семінару; вміє самостійно знайти відповідь на проблемні запитання, спираючись на лекційний матеріал, першоджерела, використання додаткових джерел та інформації, творче оперування матеріалом вміє вводити та використовувати власні класифікації, аналізувати, робити власні висновки; здатен встановлювати тематичні та міжпредметні зв’язки.

«4»

студент демонструє задовільне володіння матеріалом теми семінару; відповідь на проблемні запитання знаходить за допомогою викладача, спираючись на лекційний матеріал та вивчення першоджерел; допускає несуттєві (які кардинально не міняють суть) помилки у визначені понять та категорій і т.і..

«3»

студент частково володіє матеріалом теми семінару; формулюючи відповідь на питання, репродуктивно відбиває зміст лекційного матеріалу та/або основного підручника; допускає помилки у визначені понять та категорій і т.і.; нездатний знайти відповідь на проблемні запитання, чи вирішити проблемні завдання; несистематизований виклад матеріалу за межами поданого у лекції

«2»

студент демонструє нездатність розкрити питання семінару; допускає багато суттєвих помилок у визначені понять та категорій і т.і., часткове структуроване відтворення матеріалу у межах поданого на лекції

«1»

уривчасте неструктуроване відтворення матеріалу у межах поданого на лекції

Критерії оцінювання позааудиторної самостійної роботи студентів.

Позааудиторна самостійна робота студентів включає виконання завдань різного рівня складності, які пропонуються викладачем.

Виконання студентом завдань тільки одного рівня оцінюється половинним балом за умови правильного виконання.

«5»

робота виконана правильно і самостійно, відбиває належний рівень знань, та сформованість практичних навичок; оформлена згідно вимог, які висуваються для даного типу завдань.

«4»

робота виконана самостійно, містить несуттєві помилки, відбиває належний рівень знань сформованість практичних навичок;оформлена згідно вимог, які висуваються для даного типу завдань.

«3»

робота виконана, але містить помилки, відбиває недостатній рівень знань та недостатню сформованість практичних навичок; оформлення роботи не в повній мірі відповідає вимогам, що висуваються для даного типу завдань.

«2»

виконана робота не відповідає вимогам, які вказані вище як критерії для виставлення позитивної оцінки.

Критерії оцінювання рефератів, наукових повідомлень, доповідей студентів.

Написання рефератів, доповідей, ессе включає самостійний вибір теми, опрацювання необхідної літератури за обраною темою та логічну подачу матеріалу.

«5»

вичерпне висвітлення обраної проблематики, чіткий виклад матеріалу,  ґрунтовний аналіз поданого, використання інформації широкого діапазону, творче оперування матеріалом, робота виконана правильно і самостійно, відбиває належний рівень знань, та сформованість практичних навичок; оформлена згідно вимог, які висуваються для даного типу завдань.

«4»

якісне реферування матеріалу з обраної проблематики з уривчастим аналізом матеріалу, робота виконана самостійно, містить несуттєві помилки, відбиває належний рівень знань; оформлена згідно вимог, які висуваються для даного типу завдань.

«3»

систематизований та логічний виклад матеріалу, робота виконана, але містить помилки, відбиває недостатній рівень знань та недостатню сформованість практичних навичок; оформлення роботи не в повній мірі відповідає вимогам, що висуваються для даного типу завдань.

«2»

часткове структуроване викладення матеріалу, виконана робота не відповідає вимогам, які вказані вище як критерії для виставлення позитивної оцінки.

«1»

уривчасте неструктуроване викладення матеріалу

Критерії оцінювання індивідуальної творчої / дослідницької роботи студентів.

Позааудиторна самостійна робота студентів включає виконання завдань, які пропонуються викладачем

«5»

при виконанні завдання студент показав широку обізнаність у змісті теоретичного матеріалу з обраної теми, розуміння принципів підходу до  вивчення психологічних феноменів, вміння самостійно проводити аналіз психологічної проблеми або емпіричних даних та формулювати коректні і вірні коментарі та висновки. Виставляється за умови відповідності змісту виконаної роботи обраній темі. Дотримання визначеного обсягу, повноти, логічності, послідовності викладу, самостійності суджень, відсутності стилістичних та орфографічних помилок.

«4»

при виконанні завдання студент показав достатню обізнаність у змісті теоретичного матеріалу з обраної теми, розуміння принципів підходу до  вивчення психологічних феноменів, але виявляє при цьому недостатнє вміння самостійно проводити аналіз психологічної ситуації або емпіричних даних та формулювати коментарі і висновки. Виставляється за умови, що тема розкрита повно, логічно. Послідовна за змістом, має достатній обсяг, але має незначні помилки у викладенні матеріалу, рівень самостійності суджень недостатній.

«3»

при виконанні завдання студент показав обмежену обізнаність у змісті теоретичного матеріалу обраної теми, низьке розуміння принципів підходу до  вивчення психологічних феноменів, труднощі у проведенні аналізу психологічної ситуації або емпіричних даних та формулюванні коректних та вірних коментарів і висновків,тема розкрита неповно, є неточності і прогалини у висвітленні проблеми, недостатній рівень у самостійності суджень, є мовленнєві помилки

«2»

при виконанні завдання студент показав обмежену обізнаність у змісті теоретичного матеріалу з обраної теми, нерозуміння принципів підходу до вивчення психологічних феноменів, невміння проводити аналіз психологічної літератури або емпіричних даних та формулювати коректні і вірні коментарі та висновки. Виставляється за умови відсутності вичерпної відповіді з обраної теми, наявність прогалин у знаннях, грубих фактологічних помилок, що свідчать про поверховість знань студента. Відсутній творчий підхід до вирішення проблеми та самостійні висновки. Значна кількість мовленнєвих помилок.

Критерії оцінювання модульної контрольної роботи.

«17-20»

при виконанні завдання студент показав широку обізнаність у змісті теоретичного матеріалу з дисципліни, розуміння принципів підходу до емпіричного вивчення психологічних феноменів, вміння самостійно проводити аналіз психологічної ситуації або емпіричних даних та формулювати коректні і вірні коментарі та висновки. Виставляється за умови відповідності змісту виконаної роботи обраній темі. Дотримання визначеного обсягу, повноти, логічності, послідовності викладу, самостійності суджень, відсутності стилістичних та орфографічних помилок.

«13-16»

при виконанні завдання студент показав достатню обізнаність у змісті теоретичного матеріалу з дисципліни, розуміння принципів підходу до емпіричного вивчення психологічних феноменів, але виявляє при цьому недостатнє вміння самостійно проводити аналіз психологічної ситуації або емпіричних даних та формулювати коментарі і висновки. Виставляється за умови, що відповідь повна, логічна. Послідовна за змістом, має достатній обсяг, але має незначні помилки у викладенні матеріалу, рівень самостійності суджень недостатній.

«9-12»

при виконанні завдання студент показав обмежену обізнаність у змісті теоретичного матеріалу з дисципліни, низьке розуміння принципів підходу до емпіричного вивчення психологічних феноменів, труднощі у проведенні аналізу психологічної ситуації або емпіричних даних та формулюванні коректних та вірних коментарів і висновків, відповідь неповна, є неточності і прогалини у висвітленні проблеми, недостатній рівень у самостійності суджень, є мовленнєві помилки

«0-8»

при виконанні завдання студент показав обмежену обізнаність у змісті теоретичного матеріалу з дисципліни, нерозуміння принципів підходу до емпіричного вивчення психологічних феноменів, невміння проводити аналіз психологічної ситуації або емпіричних даних та формулювати коректні і вірні коментарі та висновки. Виставляється за умови відсутності вичерпної відповіді з обраної теми, наявність прогалин у знаннях, грубих фактологічних помилок, що свідчать про поверховість знань студента. Відсутній творчий підхід до вирішення проблеми та самостійні висновки. Значна кількість мовленнєвих помилок.

У разі передбачення навчальним планом заліку як підсумкової форми контролю, протягом семестру студент може набрати максимальну кількість балів  50. Модульна контрольна робота оцінюється  максимально у 50 балів:

«відмінно»

50

балів

«добре»

40

балів

«задовільно»

30

балів

«незадовільно»

20

балів

Неявка на МКР

0

балів

Семестровий рейтенговий бал є сумою рейтенгового балу за роботу протягом семестру і рейтигнового балу за МКР.

Наприкінці семестру студенти складають екзамен або залік.

Студенти, які не набрали необхідної кількості балів – менше 42 балів, можуть до дня екзамену індивідуально відпрацювати невиконані завдання з викладачем у години, призначені для консультацій.

Результати контролю заносяться у  рейтингову картку студента.

Підсумковий контроль здійснюється у формі іспиту або заліку.

Максимальна оцінка за екзамен становить 30 балів

  •  часткове структуроване відтворення матеріалу у межах поданого на лекції –НЕЗАДОВІЛЬНО - 0 балів;
  •  несистематизований виклад матеріалу за межами поданого у лекції – ЗАДОВІЛЬНО - 18 балів;
  •  логічний виклад матеріалу у межах обов’язкового матеріалу та обов’язкової літератури – ДОБРЕ - 23 бали;
  •  вичерпний виклад матеріалу за межами обов’язкового матеріалу, використання додаткових джерел та інформації, творче оперування матеріалом – ВІДМІННО - 30 балів.

Усі бали, які були набрані студентом під час засвоєння дисципліни та екзамену / диференційованого заліку сумуються. Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється як сума семестрового рейтингового бала та балу за екзамен за таблицею:

Шкала оцінювання: національна та ЕСТS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ЕСТS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

A

відмінно

зараховано

82 – 89

B

добре

74 – 81

С

64 – 73

D

задовільно

60 – 63

Е

35 – 59

FХ

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0 – 34

F

незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

ЗМІСТ КУРСУ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВИХ ЗНАНЬ

ЛЕКЦІЯ 1

Тема.   Історія розвитку і сучасний стан психології.

Мета: Дати знання про етапи становлення психології як наукової дисципліни та її сучасний стан розвитку. Ознайомити студентів з міждисциплінарними зв’язками сучасної психології.

Основні поняття: психологія, принцип, гештальтизм, гуманістична психологія, загальна психологія, соціальна психологія, вікова психологія, педагогічна психологія, практична психологія.

Зміст:

  1.  Психологія як наука про закономірності виникнення і функціонування психіки.
  2.  Місце психології в системі наук. Міждисциплінарні зв’язки психології.
  3.  Суб’єкт та об’єкт психології. Проблема предмета психології.
  4.  Галузі сучасної психології та їх класифікація.
  5.  Природа психічного з точки зору категорії відображення. Мозок і психіка: принципи і загальні механізми зв’язку. Функції психічного та їх представлення (локалізація) в головному мозку.

Питання для самоконтролю:

Значення психологічних знань  для педагогічної діяльності.

Наукові підходи в психології.

Теми для рефератів, наукових повідомлень, доповідей

Психологія освіти як спеціальна галузь наукових знань.

Взаємозв'язок   та взаємодія психології  та педагогіки.

Специфіка психологічного знання.

СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ  1

Тема: Історія розвитку психології як науки

Мета: Поглибити знання про етапи становлення психології як наукової дисципліни та визначити її сучасний стан. 

План

1. Психологія як наука і практика: предмет, завдання, принципи  психології. 

2. Основні етапи історії психології.

3. Сучасна психологія, її задачі та місце в системі наук (трикутник Кєдрова).

4. Галузі сучасної психології.

5. Психологічні школи (напрями).

 

ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ!

ДО КОЖНОЇ ТЕМИ Є ОБОВ'ЯЗКОВИМ КОНСПЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ЛЕКЦІЇ!

ПРАКТИЧНІ ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

Практична задача (рівень А):

Відомий досвід створення графічного образу психології в системі інших наук (точних, природничих, гуманітарних) Б.М. Кєдрова. Спробуйте побудувати свою графічну модель людського знання (системи наук) і вказати місце психології в ній.

 

Практична задача (рівень В):

Об'єктом психологічного дослідження найчастіше є перша частина людського життя (переважно дошкільний і шкільний вік). Тому  психологія дорослої людини вивчена менш повно. Цю прогалину  успішно заповнює мистецтво, яке в художній формі відтворює яскраві моменти психології розвитку. Найбільшою популярністю користується юність: митці ретельно досліджують процеси зародження міжособистісних стосунків та самосвідомості. У пізніші вікові періоди їх здебільшого цікавлять вирішальні моменти життя, пов'язані з вибором людиною не типових для неї дій, вчинків.

 Чому наукове пізнання психології людини поступається художньому? Чому психологія акцентує увагу саме на перших періодах людського життя?

Практична задача (рівень С):

Проаналізуйте необхідність спостереження як основного методу діагностики у роботі вчителя (менеджера, перекладача). Визначте його види та схарактеризуйте їх.  Розробіть програму спостереження та проведіть інтерпритацію можливих отриманих результатів, на основі яких визначте основні недоліки методу спостереження.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УСНОГО ВИКОНАННЯ В АУДИТОРІЇ:

1. Проілюструйте прикладами формування життєвих психологічних знань.

2. Назвіть напрями та залузі психології, які найбільш тісно пов'язані з вашою майбутньою професійною діяльністю.  Відповідь обгрунтуйте.

3. Порівняння результатів 52 незалежних одне від одного досліджень, які охопили 30 тис. пар людей з різним ступенем родинних зв'язків, у тому числі монозиготних і дизиготних близнюків (як тих, що проживають разом, так і розлучених), наочно продемонструвало зростання внутрішньопарної подібності значної кількості вимірюваних психічних явищ із збільшенням кількості спільних генів. При цьому в монозиготних близнюків спостерігалася більша подібність інтелекту та властивостей темпераменту і менша — властивостей характеру. Ця закономірність була помітнішою, коли близнюки росли в різних умовах.

Про що свідчать ці дані? Як вони характеризують закономірності психічного розвитку?

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

  1.  Леонтьев А.Н. Об историческом подходе в изучении психики человека// Избр.психологич.произведения: В 2 т. Т.1. - М., 1983. - С.96-142.

СЛОВНИКОВА РОБОТА:  психологія, галузі психології,  принципи психології

ЛІТЕРАТУРА:

Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов гуманитарных вузов – К.: Освита Украины. – 2009. –  С.13-19, 30-34

Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. – М.: Педагогическое общество России, 2001. - С. 12-33.

Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М.: ЧЕРо, 1999. – С. 9-21.

Естественно-научные основы психологии / Под ред. А.А.Смирнова, А.Р.Лурия, В.Д.Небылицына. – М.: Педагогика, 1978. – 368 с.

М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид., допов. – К.: Вища шк., 2001.– 487 с

Немов Р. С. Психология. Кн. 1. – М.: ВЛАДОС, 1997. – С. 8-16, 91-107.

Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К., 1995.

Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2000. – С. 11-15, 61-74.

Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. Т. І. – М., 1989. С. 12-62.

Столяренко Л. Д. Основы психологии. – 3-е изд. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – С. 7-13.

ЛЕКЦІЯ 2

Тема :  Мозок та психіка 

Мета: сформувати уявлення студентів про психіку і свідомість, розвиток психіки в філо – та онтогенезі

Основні поняття: подразливість, тропізми, чутливість, інстинкти, научіння, інтелектуальна поведінка, "мова" тварин, свідоме і несвідоме, свідомість, самосвідомість, філогенез, ментальність, психіка, мозок, інстинкти, навички.

           Зміст:

  1.  Нервова система людини: морфологія, анатомія, фізіологія.
  2.  Розвиток психіки у філогенезі: стадії та рівні розвитку форм психічного відображення за О.М.Леонтьєвим і К.Е.Фабрі.
  3.  Сутність відмінностей психіки людей від психіки тварин.
  4.  Психіка і свідомість. Суспільно-історичний характер свідомості.
  5.  Розвиток свідомості та її структура.
  6.  Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини.

Питання для самоконтролю:

1. Стадії розвитку форм психічного відображення

2.  Культурно-історична парадигма Л.С. Виготського

Теми для рефератів, наукових повідомлень, доповідей

  1.  Проблема ролі спадковості та середовища в розвитку психіки людини. 
  2.  Психічне відображення як суб'єктивний образ об'єктивного світу.
  3.  Орієнтувальна  й регулятивна  функції психіки.
  4.  Теорії походження свідомості.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов гуманитарных вузов – К.: Освита Украины. – 2009. –  С.19-29
  2.  Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і педагог.спеціальностей. - Львів: Край, 2005.
  3.  Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.: ЧеРо, 2003. - 336 с. (Лекция 11. Происхождение и развитие психики в филогенезе).
  4.  Загальна психологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.
  5.  Загальна психологія: Навч. посібник / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: А.Г.Н., 2002.Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – С. 219-349.
  6.  Леонтьев А.Н.  Лекции по общей психологии. – М.: Смысл, 2000. (Лекция 6. Проблема возникновения психики. Раздражимость и чувствительность. Лекция 7. Предметная деятельность как основание психики.
  7.  Лурия А.Р.Лекции по общей психологии. – Спб.: Питер, 2004. – С. 62-72.
  8.  Платонов К. К. Система психологии и теория отражения. – М.: Наука, 1982.
  9.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – Спб: Питер, 2005. – С.90-133, С.134-149.

ЛЕКЦІЯ  3

Тема. Методи сучасної психології

Мета: Дати знання про сучасні методи психології, ознайомити студентів з психодіагностичними методами та організацію психолого-педагогічного дослідження.

Основні поняття: метод, лонгітюдний метод, спостереження, експеримент, лабораторний експеримент, природний експеримент, генетичний метод, метод вивчення продуктів діяльності, соціометрія

Зміст:

  1.  Поняття про методологію, методи та методику дослідження
  2.  Класифікація методів психології.
  3.  Організаційні методи.
  4.  Емпіричні методи Діагностичні методи. Біографічні методи. Спостереження.   Експеримент. Опитування. Тести.
  5.  Організація психолого-педагогічного дослідження.

Питання для самоконтролю:

1. Відмінність життєвої та наукової психології.

2.Особливості використання спостереження в психолого-педагогічних дослідженнях.

 

Теми для рефератів, наукових повідомлень, доповідей

1. Проективні методи та їх використання в психолого-педагогічній практиці 

2. Експеримент  в психології та педагогіці: спільне та відмінне. Інтроспекція як метод дослідження психіки. Його обмеженість.

3. Спостереження, бесіда, аналіз продуктів людської діяльності як методи психології.

4. Природний і лабораторний експеримент.

5. Порівняльно-генетичний метод.

СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 2

Тема: Методи сучасної психології. Мозок і психіка.

Мета: Поглибити і синтезувати знання студентів про сучасні методи психології. Сформувати уявлення студентів про розвиток психіки, діяльність нервової системи та свідомість.

План

  1.  Характеристика методів психології.
  2.  Проблема об’єктивності у психологічних дослідженнях.
  3.  Поняття про психіку.
  4.  Особливості психіки як форми відображення дійсності високоорганізованою матерією - нервовою системою, мозком. Функції психіки. Рефлекторність психіки.
  5.   Психічні процеси, властивості, стани, утворення та соціально-психологічні явища і процеси як прояви змісту психіки людини.
  6.  Анатомо-фізіологічні засади психічної діяльності людини.
  7.   Нервова система людини: морфологія, анатомія, фізіологія.
  8.  Поняття про інтегративну діяльність головного мозку.

ПРАКТИЧНІ ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

Практична задача (рівень А):

  1.  Класифікація методів психологічного дослідження.
  2.  Двоїста природа перцептивного образу.

Практична задача (рівень В):

Уже з третього тижня життя дитина у відповідь на систематичні впливи дорослого (поява у полі зору, дотику, посмішка, промовляння) поводить себе відповідним чином. Спочатку вона виявляє орієнтувальну реакцію на дорослого; потім відповідає на його появу позитивними емоціями; далі виконує дії (наприклад, викидає з колиски іграшку) з метою привернути до себе увагу дорослого; нарешті, виявляє негативні емоції, коли дорослий байдужий до неї.

Про що свідчить така поведінка? Що зумовлює її зміни? Дайте письмову обгрунтовану відповідь

Практична задача (рівень С):

1. Стадії й рівні розвитку психіки й поведінки тварин та розвитку вищих психічних функцій у людини.

2. Складіть анкету для виявлення інтересу до вивчення іноземної мови учнями основної школи. Схарактеризуйте її (вид анкети, тип запитань, передбачувані відповіді, аналіз результатів). Дослідіть за вашою анкетою інтереси до  вивчення іноземної мови у декількох ваших знайомих. Результати проаналізуйте.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УСНОГО ВИКОНАННЯ В АУДИТОРІЇ:

1. Поясніть чому для сучасного педагога необхідно володіти діагностичними методами.

2. Поясніть необхідність пєднання методів добування наукових даних в емпіричному дослідженні.

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Мета роботи: дослідження властивостей нервової системи за психомоторними показниками.

Обладнення: (Тепінг-тест Є. Ільїна) спеціально заздалегідь підготовлені бланки, що являють собою аркуші паперу (203 х 283), розділені на шість розташованих по три в ряд рівних прямокутники, олівці, секундомір.

Інструкція. Дослід проводиться студентами самостійно з чітким дотриманням інструкції. За командою почніть ставити крапки в кожному квадраті запропонованого вам бланка. Протягом 5 секунд необхідно поставити якнайбільше крапок у першому квадраті. За командою ви переходите до другого квадрату за годинниковою стрілкою, при цьому не переривайте роботу. Увесь час намагайтеся працювати у швидкому темпі.

Завдання повторити тепер вже другою рукою.

Обробка результатів

1. Підрахувати кількість крапок у кожному квадраті.

2. Побудувати графіки працездатності для кожної з рук. Для цього на осі абсцис відкласти рівні інтервали часу (5 с, 10 с, 15 с...), на осі ординат — кількість крапок у кожному квадраті. Криву роботи правої руки можна накреслити суцільною лінією, а лівої — пунктирною.

3. Проаналізувати форми кривих.

Аналіз результатів. Сила нервових процесів є показником працездатності нервових клітин і нервової системи в цілому. Сильна нервова система витримує більші за величиною і тривалістю навантаження, ніж слабка. Методика заснована на визначенні динаміки максимального темпу руху рук. Досвід проводиться послідовно спочатку правою, а потім лівою рукою. Отримані в результаті варіанти динаміки максимального темпу можуть бути умовно розділені на п'ять типів:

- опуклий тип: темп наростає до максимуму в перші 10-15 с роботи, надалі він може знизитися до вихідного рівня. Цей тип кривої свідчить про наявність у досліджуваного сильної нервової системи;

- рівний тип — максимальний темп утримується приблизно на одному рівні протягом усього часу роботи. Цей тип кривої характеризує нервову систему досліджуваного як систему середньої сили;

- спадний тип — максимальний темп знижується вже з другого інтервалу. Протягом всієї роботи він вже не піднімається до вихідного. Цей тип свідчить про слабкість нервової системи;

- проміжний тип — темп роботи знижується після перших 10—15 с. Цей тип розцінюється як проміжний між середнім і слабким — середньослабкий тип;

- увігнутий тип — первісне зниження максимальною темпу змінюється, а потім короткочасне зростання темпу до вихідного рівня. Цей тип розцінюється як средньосильний.

Завдання дослідження: провести експериментальне дослідження властивостей нервової системи, побудувати графік цього процесу, проаналізувати та узагальнити отримані результати.

Оформлення звіту  з лабораторної роботи є обов'язковим етапом лабораторної роботи. Письмовий  виклад аналізу отриманих результатів має певну структуру:

1. Тема дослідження, мета. Інформація про досліджуваного (ПІБ, стать, соціальний статус)

2. Метод дослідження, назва, автор, використана література.

3. Протокол досліду

4. Обробка отриманих результатів та іх аналіз.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

  1.  Ананьев Б.Г. О методах современной психологии // Психодиагностические методы в лонгитюдном исследовании студентов. - Л , 1976.

2. Леонтьев А. М. Проблемы развития психики. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – С. 219-349.

СЛОВНИКОВА РОБОТА; діагностика, психодіагностика, методологія, метод, методика, емпіричне дослідження, психіка

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов гуманитарных вузов – К.: Освита Украины. – 2009. –  С.35-43
    1.  Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. – М.: Педагогическое общество России, 2001. С. 12-33.
      1.  Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М.: ЧЕРо, 1999. – С. 9-21.
      2.  Максименко С. Д., Носенко Е. Л. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 128 с.
      3.  Максименко С. Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. – К., 1990.
      4.  Немов Р. С. Психология. Кн. 1. – М.: ВЛАДОС, 1997. – С. 8-16, 91-107.
      5.  Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К., 1995.
      6.  Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2000. – С. 11-15, 61-74.
      7.  Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. Т. І. – М., 1989. С. 12-62.
      8.  Столяренко Л. Д. Основы психологии. – 3-е изд. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – С. 7-13.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ПCИХІЧНІ ПРОЦЕСИ

ЛЕКЦІЯ 4

Тема 4.  Відчуття та сприймання

Мета: формування уявлення про базові сенсорно-перцептивні процеси і їх властивості.

Основні поняття: Відчуття. Перцептивна діяльність. Якість, інтенсивність, тривалість відчуттів. Чутливість. Адаптація. Сенсибілізація. Синестезія. Предметність, цілісність, структурність, константність, осмисленість сприймання часу, простору, руху, субсенсорне та «екстрасенсорне» сприймання.

Зміст:

Чутливий ступінь пізнання.  Рефлекторна природа відчуттів.

Поняття аналізатора, схема виникнення відчуттів.

Класифікація відчіттів та їх види.

Закономірності відчуттів: пороги, адаптації, сенсибілізації, синестезії. Компенсація в галузі відчуттів.

Поняття  про сприйняття,  закономірності, механізми, особливості формування сприймання. Сприймання і спрямованість особистості.

Сенсорно-перцептивна організація особистості. Індивідуальні особливості сприймання. Ілюзія сприймання.

Організація ефективного сприймання в навчальному процесі.

Питання для самоконтролю:

Особливості сприймання простору, часу та руху.

Формування професійного сприймання в педагогічній (менеджерській) діяльності

Теми для рефератів, наукових повідомлень, доповідей

Експериментальне дослідження відчутів та сприймання.

Етапи розвитку зорового та слухового сприймання у дітей.

Основні підходи й теорії сприймання.

Роль рухової активності в розвитку відчуття й сприйняття.

СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Тема: Сенсорно-перцептивні процеси

Мета: Поглибити та систематизувати знання студентів про сенсорно-перцептивну діяльність людини.

План:

  1.  Загальна характеристика та фізіологічні основи відчуттів.
    1.  Класифікація та характеристика відчуттів.
      1.  Функції, чутливість аналізатора та загальні властивості відчуттів.
        1.  Чутливість та її дослідження.  Поняття про порог чутливості. Больова чутливість. Основні ефекти больових відчуттів.
        2.  Синестезії. Мінливість чутливості (адаптація і сенсибілізація).   
        3.  Сприймання як психічний процесс і система перцептивних дій.
        4.  Загальна характеристика та фізіологічні основи сприймання.
        5.  Властивості сприймання людини.
        6.  Класифікація видів сприймання: сприймання простору, сприймання руху, сприймання часу.

 

ПРАКТИЧНІ ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

Практична задача (рівень А):

1. Розкрийте специфічні риси відчуттів як психічного процесу.

2. Як називається властивість сприймання, що дозволяє зберегти незмінними якості предмета незалежно від того, з якої відстані, під яким кутом і при якому освітленні  він сприймається.

Практична задача (рівень В):

  1.  Доберіть з підручників «Психологія» різних авторів визначення відчутів та вкажіть яке з них є найбільш повним. Відповідь обгрунтуйте.

2. Який закон сприймання ілюструє малюнок датського психолога Э.Рубіна:

Практична задача (рівень С):

Найдіть та наочно представте приклади використання  ілюзій сприймання в повсякденному житті (реклама, архітектура, дизайн, мода та інше.). Поясніть ці факти. Дайте письмову обгрунтовану відповідь

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УСНОГО ВИКОНАННЯ В АУДИТОРІЇ:

1. Доведіть біологічну  значимість адаптації.

Знайдіть спільні риси у явищах сенсибілізації, компенсації та синестезії.

Чи має історичний контекст вплив на характер сприйняття?

2. «... У даній статті я маю на меті  довести, що форми або способи сприйняття і самі його структури історично варіативні, що ця варіативність залежить від історичних змін у формах або способах людської діяльності і що ці зміни у формах сприйняття не тільки визначаються історично мінливими формами діяльності, але і самі чинять на них свій вплив ». Чи згодні ви з автором? Чи можете навести факти, що підтверджують або спростовують висловлені ним міркування?

3. Психологічна задача:

Поясніть причину порушення нормального зору в ситуаціях:

1.Людина середнього віку скаржиться на те, що при яскравому світлі нічого не бачить і лише навечір починає розрізняти предмети, які її оточують.

2. Жінка при вході з вулиці чи освітленої кімнати, увійшовши в темне приміщення, нічого не бачить і тільки через деякий час починає розрізняти предмети.

3. Чому помилки в зошиті  педагог виправляє червоним  кольором?

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Використовуючи підручник Т.И. Пашукова, А.И. Допира, Г.В. Дьяконов (сост.)
Псхологические исследования: Практикум по общей психологии для студентов педагогических вузов Учеб. пособие. — М.: Издательство "Институт практической психологии", 1996., дослідіть власні особливості сприймання та відчуття. Отримані результати оформіть відповідно до вимог.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

  1.  Лурия А.Р.Ощущение и восприятие. – М., 1978.
  2.  Выготский Л.С. Лекции по психологии. Лекция пятая. «Воображение и его развитие в детском возрасте»  //  Психология. – М.:Апрель-Пресс, 2002. – С.807-819.

СЛОВНИКОВА РОБОТА: відчуття, сприймання, пороги розрізнення, закономірності сприймання, апперцепція, перцепція, адаптація, сенсибілізація, синестезія. предметність, цілісність, структурність, константність, осмисленість сприймання часу, простору, руху, субсенсорне та «екстрасенсорне» сприймання.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания. – М.: 1960. – С. 122-137.
  2.  Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов гуманитарных вузов – К.: Освита Украины. – 2009. –  С.44 - 62
  3.  Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. – М.: Смысл, 2000. (Лекция 21. Зрительное восприятие. Лекция 22. Движения глаз и зрительное восприятие. Лекция 24. Слуховое восприятие. Лекция 25. Звуковысотный слух.
  4.  Лурия А.Р. Лекции по общей психологии. – Спб.: Питер, 2004. – С.96-99, 121-126.
  5.  Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А.В. Запорожца, Б.Ф.Ломова, В.П. Зинченко.-М.: Педагогика, 1982.-336 с
  6.  Психология ощущений и восприятия / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.В.Любимова, М.Б.Михалевской. -М.: ЧеРо, 1999. - 610 с.
  7.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.  – СПб.: Питер, 2005. –С.215-225.
  8.  Скороходова О.И. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир. – М.,1990.
  9.  Узнадзе Д.Н. Общая психология. – СПб.: Питер, 2004. – С.181-185.
  10.  Т.И. Пашукова, А.И. Допира, Г.В. Дьяконов (сост.)
    П    сихологические исследования: Практикум по общей психологии для студентов педагогических вузов Учеб. пособие. — М.: Издательство "Институт практической психологии", 1996
  11.  Хрестоматия по ощущению и восприятию / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, М. Б. Михалевской. – М.: Изд-во МГУ, 1975. – С. 47-217, 273-393.
  12.  Шиффман Х.Р. Ощущение и восприятие. 5-е изд. – Спб.: Питер, 2003. – С. 24-55.

ЛЕКЦІЯ 5

 

Тема.   Увага та пам'ять

Мета вивчення: Дати уявлення про увагу та пам'ять як атенційно-мнемічні процеси

Основні поняття: Відтворення і пізнання, мимовільна і довільна пам’ять, довготривала, короткочасна пам’ять, словесно-логічна, образна пам’ять, запам’ятовування, відтворення, забування, збереження, ейдетизм, ремінісценція, амнезія,

Зміст:

  1.   Поняття про увагу, механізми і природу уваги. Види уваги, особливості, умови механізми, якості,
  2.  Значення уваги в житті та діяльності людини. Розвиток уваги і шляхи його формування.
  3.  Пам’ять: сутність та різновиди Характеристика процесів пам’яті: запам’ятовування, збереження. відтворення.
  4.  Види та механізми запам’ятовування та відтворення: упізнавання,  спогади, пригадування, забування.
  5.  Розвиток пам’яті та способи ефективного запам’ятовування.

Питання для самоконтролю:

1. Класифікація видів памяті

2.Розвиток та врахування особливостей  уваги та пам’яті в навчальному процесі

Теми для рефератів, наукових повідомлень, доповідей

Мнемотехніки та способи покращити пам’ять

Методологія дослідження особливостей пам’яті  в педагогічній діяльності

Педагогічна спостережливість та уважність.

СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

Тема. Атенційно – мнемічні процеси

Мета: Поглибити та систематизувати знання студентів про атенційно-мнемічні процеси людини.

План:

  1.  Увага як вища психічна функція.
  2.  Класифікація процесів та станів уваги.
  3.  Специфічні риси, функції та властивості  уваги.  
  4.  Основні проблеми психології уваги.
  5.  Тренованість уваги.   
  6.  Поняття пам'яті. Мимовільна і довільна пам'ять.
  7.  Різновиди пам'яті: функціональна специфіка. Рівні пам’яті. Типи пам’яті.
  8.  Збереження і забування як дві сторони єдиного процесу.

ПРАКТИЧНІ ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

Практична задача (рівень А):

  1.  Розкрийте специфічні риси уваги  та пам'яті  як психічного процесу.
  2.  В психології існує думка, що фізіологічною основою уваги є наявність у корі головного мозку стійкого осередку оптимального збудження, який негативно індукує суміжні ділянки. Хто її автор?

Практична задача (рівень В):

Проведіть спостереження за мовою телеведучих  новин  та визначте методику привертання уваги (мова, вирази, жести і т.д.) глядачів до ключевих моментів події.

Наочно представте приклади використання  прийомів запам'ятовування навчального матеріалу, яким ви користуєтесь.  Поясніть ці факти.  Проаналізуйте ефективність прийомів, які використовувались в обох прикладах.  

Практична задача (рівень С):

1. «Запорукою геніальності – є увага». Зазначте аргументи «за» і «проти». Дайте письмову обгрунтовану відповідь. Підготуйте есе на дану тему.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УСНОГО ВИКОНАННЯ В АУДИТОРІЇ:

  1.  У чому полягає відмінність між короткочасною та оперативною пам'яттю?
  2.  Якими є головні умови продуктивного запам'ятовування?
  3.  Як можна пояснити явище ремінісценції?

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Використовуючи підручник Т.И. Пашукова, А.И. Допира, Г.В. Дьяконов (сост.)
Психологические исследования: Практикум по общей психологии для студентов педагогических вузов Учеб. пособие. — М.: Издательство "Институт практической психологии", 1996., дослідіть стійкості уваги за допомогою коректурних таблиць Бурдона та рівнь концентрації уваги за допомогою тесту П’єрона-Рузера. Отримані результати оформіть відповідно до вимог.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

  1.  Лурия А.Р. Внимание и память. – М., 1975.
  2.  Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследования мышления в советской психологии / Отв. ред. Е. В. Шорохова. –  М.: Наука, 1966. –  С. 258-278.

СЛОВНИКОВА РОБОТА: пам’ять, запам’ятовування, збереження, відтворення, забування, ейдетизм, ремінісценція, амнезія, увага, довільна, мимовільна, внутрішня, зовнішня, розподіл, переключення, обсяг, концентрація. 

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов гуманитарных вузов – К.: Освита Украины. – 2009. –  С. 63 -74, 117 – 124 До
    1.  Дормашев Ю.Б., Романов В.Я. Психология внимания. - М.: Тривола, 1995. –С.11-48, 292-298.
  2.  Выготский Л.С.История развития высших психических функций//    – М.: Апрель-Пресс, 2002. – 663-688.
  3.  Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. - М., 2000. - 511 с.
  4.  Лурия А.Р. Маленькая книжка о большой памяти (Ум мнемониста). –  М., 1968.
  5.  Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. –М.: Смысл, 2000. (Лекция 30. Виды и явления памяти).
  6.  Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – 4-е вид. стереотип. – К.: Либідь, 1999.- 632с.
  7.  Психология внимания / Под ред Ю.Б.Гиппенрейтер, в.Я.Романова. – М.: ЧеРо, 2001. – 858 с.
  8.  Психологія: підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка та ін.; за ред. Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 1999.-558 с.
  9.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – Спб.: Питер, 2005. –С.256-273, 290-294.

ЛЕКЦІЯ 6

Тема:  Мислення, мова та мовлення.

Мета вивчення: сформувати уявлення про мислення  як вищу форму пізнавальної діяльності особистості, розкрити роль мовлення в житті та діяльності людини,

Основні поняття: мислення, поняття, судження, умовивід, аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічне мислення, гнучкість, широта, глибина, критичність, швидкість розуму. Мовлення. Текст. Сигнал. Знак. Мова. Зовнішня та внутрішня мова.

Зміст:

  1.  Поняття мислення, загальна характеристика. Класифікація.
  2.  Сутність мислення як процесу розв’язання завдань.  Проблемна ситуація і задача. Основні мисленеві операції (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення.  Форми мислення.
  3.  Мислення  і мова.
  4.  Функції мови. Мова і мовлення. Види мови.
  5.  Розвиток мислення і мовлення в онтогенезі

Питання для самоконтролю:

1. Індивідуальні особливості мислення.

2.Розвиток когнітивно-лінгвістичних здібностей учнів

Теми для рефератів, наукових повідомлень, доповідей

  1.  Психологічні проблеми вивчення іноземної мови
  2.  Розвиток культури мислення та мовлення в навчальному процесі.
  3.  Мислення як самостійна діяльність.
  4.  Логічне й інтуїтивне мислення.
  5.  Індивідуальні особливості й типи мислення.
  6.  Специфіка вивчення мовлення  в психології.
  7.  Основні проблеми й методи психолінгвістики.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов гуманитарных вузов – К.: Освита Украины. – 2009. –  С. 75 - 98
  2.  Психологія: підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка та ін.; за ред. Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 1999.-558 с.
  3.  Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – 4-е вид. стереотип. – К.: Либідь, 1999.- 632с.
  4.  Немов Р.С. Психология. Кн.1 . – М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. – 576 с.
  5.  М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2001.- 487 с.

ЛЕКЦІЯ 7

Тема.   Уява і уявлення як психічний процес

Мета вивчення: розкрити роль мовлення та уяви в житті та діяльності людини,

Основні поняття: Уява. Активна, пасивна уява. Мрія. Творчість. Аглютинація. Аналогія. Гіперболізація. Акцентування. Типізація.

Зміст:

  1.  Уява: сутність, фізіологія, різновиди, характеристика,
  2.  Індивідуальні особливості уяви. Місце уяви в діяльності людини.
  3.  Уявлення та творчість.
  4.  Фантазія в художній творчості.
  5.  Розвиток уяви та творчості  у дітей.

Питання для самоконтролю:

1. Індивідуальні особливості уяви.

2.Розвиток уяви та уявлень у учнів основної школи

Теми для рефератів, наукових повідомлень, доповідей

  1.  Роль уяви у  вивченні іноземної мови в молодшій школі
  2.  Розвиток уяви в навчальному процесі.

СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ  5

Тема:  Мислення, мова та мовлення. Уява та  уявлення

Мета: Поглибити та систематизувати знання студентів про мислення та мовлення як про пізнавальні процеси людини.

План:

1. Мислення як вища форма пізнавальної діяльності.

2.Взаємоозв'язок мислення з іншими пізнавальними процесами.

3. Психологічні класифікації мислення.

4. Мова, психологічна характеристика

5. Фізіологічні основи мови

6. Індивідуальні особливості мислення, мовлення. Основні розлади мислення и мовлення.

7. Міждисциплинарні дослідження мислення та мовлення. 

8. Поняття про уяву, її види і процеси.  Звязок мислення та уяви.

9 . Види уяви.

10. Прийоми створення образів уяви.

ПРАКТИЧНІ ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

Практична задача (рівень А):

Розкрийте специфічні риси мислення  та мови  як психічного процесу.

Вставте пропущене поняття:

1 ______________ – сукупність способів або прийомів, які полегшують запам’ятовування необхідної кількості інформації, і ґрунтуються на законах асоціації.

2 _____________ – процес пам’яті, завдяки якому відбувається закріплення нової інформації через поєднання її з набутою раніше.

3 _____________ – процес пам’яті, у результаті якого відбувається пожвавлення або  повторне збудження раніше утворених у мозку нервових зв’язків.

Практична задача (рівень В):

Важлива роль у розвитку мислення та мовлення учнів належить вчителю. Наведіть приклади запитань, які будуть активізувати різні мисленеві операції, творче мислення. Яка роль мовлення вчителя в цьому процесі?

Практична задача (рівень С):

Використовуючи вивчені закономірності мислення та мови сучасних підлітків, розробіть рекомендації для вчителів іноземної мови як найбільш ефективно проводити закріплення, повторення та опитування учнів з вивченої теми.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УСНОГО ВИКОНАННЯ В АУДИТОРІЇ:

  1.  Який вид уяви превалює у діяльності художника, письменника? Який має бути  у педагога (менеджера)?
    1.  В чому відмінність  мислення людити від мислення тварин?

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Доберіть методики та дослідіть особливості мислення, уяви.  (Волошина В.В., Долинська Л.В., Ставицька С.О., Темрук О.В. Загальна психологія: Практикум: Навч. Посіб. 4-те вид. – К.: Каравела, 2011. – С. 88).

Отримані результати оформіть у лабораторну роботу.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

  1.  Выготский Л.С. Мышление и речь // Собрание сочинений: В 6 т. Т. 6. – М., 1984, - С. 5-361 

СЛОВНИКОВА РОБОТА: мислення, мовлення, мислительні операції, методи дослідження мислення, коефіцієнт інтелекту, поняття, судження, умовивід, аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення, сигнал, мова.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов гуманитарных вузов – К.: Освита Украины. – 2009. –  С. 75 – 98,  99-108
  2.  Выготский Л.С. Лекции по психологии. Лекция пятая. «Воображение и его развитие в детском возрасте»  //  Психология. – М.:Апрель-Пресс, 2002. – С.807-819.
  3.  Гордон В.М. Образное мышление. - М., 1996.
  4.  Давыдов В.В. Проблемы развивающегося обучения. – М., 1986.
  5.  Де Боно Э. Латеральное мышление. – СПб.,1998.
  6.  Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. – М., 1997.
  7.  Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.
  8.  М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 1998. – 479 с.
  9.  Загальна психологія: Підручник для студентів вищ. навч. закладів/ С.Д.Максименко, В.О.Зайчук, В.В.Клименко, В.О.Соловієнко. – К.: Форум, 2000. – 543 с
  10.  Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. – М., 1972.
  11.  Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – 4-е вид. стереотип. – К.: Либідь, 1999.- 632с.
  12.  Найсер У. Познание и реальность. – М., 1981.
  13.  Рибо Т. Творческое воображение. СПб., 1901.

ЛЕКЦІЯ 8

 

Тема 8.  Емоційно-вольова сфера

Мета вивчення: Дати уявлення про емоційно-вольову сферу людини, сформувати уявлення про афективну сферу особистості.

Основні поняття: емоція, воля, вольова дія, настрій, афект, фрустрація, стрес, пристрасть

Зміст:

  1.   Поняття про емоції, емоційні стани та процеси,  відмінність від пізнавальних процесів
  2.   Основні функції емоцій. комунікативна, регулятивна, сигнальна, мотиваційна, стимулююча, захисна. Класифікація і види емоцій. Вищі почуття, види, виховання почуттів.
  3.  Воля  як свідома саморегуляція в процесі подолання труднощів, Функції волі, структура вольового акту основні ознаки.
  4.   Локус контролю. Вольові якості людини: сила волі, наполегливість, витримка, рішучість, сміливість, витримка, впевненість, відповідальність, дисциплінованість, обов’язковість, принциповість, діловитість, ініціативність.
  5.  Розвиток вольових якостей в процесі виховання та самовиховання.

Питання для самоконтролю:

1. Індивідуальний прояв емоційної сфери людини

2. Механізми вольової регуляції поведінки

Теми для рефератів, наукових повідомлень, доповідей

1. Фізіологічна основа емоцій.

2. Психологічні теорії емоцій

3. Форомування волі в навчальному процесі

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов гуманитарных вузов – К.: Освита Украины. – 2009. –  С.108-116
  2.  Василюк Ф. Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций. – М., 1984. – С. 16-49.
  3.  Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. – М.: МГУ, 1976. – 142 с.
  4.  Додонов Б. И. В мире эмоций. – К., 1987. – С. 18-22.
  5.  Изард К. Эмоции человека. – М., 1980.
  6.  Немов Р. С. Психология. Кн. 1. – М.: ВЛАДОС, 1997. – С. 424-460.
  7.  Психология эмоций: Тексты. – М.: Наука, 1984.
  8.  Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2000. – С. 337-364.
  9.  Столяренко Л. Д. Основы психологии. – 3-е изд. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – С. 243-259.

ЛЕКЦІЯ 9.

Тема: Психічні стани людини. Змінені стани свідомості.

Мета вивчення: Сформувати знання про сутність, функції та роль психічних станів людини, емоцій у житті особистості; проаналізувати взаємозв’язок емоцій і почуттів.

Основні поняття: Емоційні стани. Тривога. Афект. Стрес. Фрустрації. Депресія. Змінені стани свідомості. Сон. Безсоння. Сомнамбулізм. Нарколепсія. Транс. Галюцинаторні стани свідомості, хворобливі стани. Передсмертні стани свідомості.

Зміст:

 Емоційні стани, загальна характеристика;

Фізіологічні основи емоційних станів; види емоційних реакцій

Загальна характеристика рівнів активності свідомості; сон, сновидіння та розлади сну

Трансові стани свідомості.

Питання для самоконтролю:

1. Індивідуальний прояв емоційної сфери людини

2. Механізми вольової регуляції поведінки

Теми для рефератів, наукових повідомлень, доповідей

1. Фізіологічна основа емоцій.

2. Психологічні теорії емоцій

3. Форомування волі в навчальному процесі

СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6

Тема: Емоційно-вольова сфера людини. Психічні стани.

Мета: поглибити знання студентів про природу та сутність індивідуально-психологічних властивостей людини, ознайомити з методиками визначення типу темпераменту.

План:

  1.  Характеристики емоційного реагування. Емоційні властивості людини.   
  2.  Фізіологічні основи емоційних станів.
  3.  Вищі емоції (почуття) людини.
  4.  Воля як реальне і самостійне психічне явище.   
  5.  Ознаки вольової дії.  Стадії (етапи) вольової дії.  
  6.  Вольова регуляція особистості.  Механізми  вольової регуляції.  Вольові стани.  
  7.  Характеристики і види вольового зусилля.  
  8.  Загальна характеристика рівнів активності свідомості.
  9.  Сон, сновидіння та розлади сну.
  10.  Змінені стани свідомості.

ПРАКТИЧНІ ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

Практична задача (рівень А):

Встановіть відповідність між емоційними станами та їх характеристиками:

1. Криза

A. Стан, що викликається нездоланними перешкодами на шляху досягнення значущої мети і супроводжується переживанням невдачі, розпачу.

2. Настрій

B. Стан нервово-психічного перенапруження, що викликається неочікуваним або надто сильним подразником, адекватна реакція на який досі не була сформована.

3. Фрустрація

C. Стан психічної напруженості, що характеризується неможливістю вирішення суб’єктивно значущої ситуації і потребує перебудови особистісної системи цінностей і мотивів.

4. Пристрасть

D. Бурхливий та швидкоплинний емоційний стан, аварійна реакція на екстремальну ситуацію, що повністю оволодіває людиною й характеризується значними змінами у свідомості та порушенням вольового контролю за поведінкою.

5. Стрес

E. Загальний емоційний стан, що забарвлює протягом досить тривалого часу окремі психічні прояви та поведінку особистості вцілому, характеризується слабкою вираженістю та усвідомленням причин і факторів, які їх викликають.

6. Афект

F. Стан, який виявляється у сильному, глибокому і стійкому переживанні, з яскраво вираженою спрямованістю на досягнення мети, предмета чи об’єкта потягу. 

2. Визначити, що з перерахованого відноситься до афектів?

збентеження, лють, огида, відчай, симпатія, жах, страх, обурення, екстаз

3. До позитивних вольових якостей відносяться:

Рішучість, завзятість, мужність, упертість, відповідальність, примхливість, відповідальність, самовладання, сміливість, цілеспрямованість

Практична задача (рівень В):

1. Які з перерахованих характеристик відносяться до людини як до особистості, а які - як до індивіда?

Цілеспрямованість, упертість, вдумливість, висока емоційність, старанність, цілісність, приємний голос, суспільна активність, критичність розуму, прекрасна дикція, середній ріст, музикальність, запальність, моральна вихованість, низька адаптація до темряви, ригідність, працьовитість, погана просторова координація, блакитні очі, гарний слух, ідейна переконаність, уважність, рухливість, чесність, віра, страх, шляхетність, лінощі, стрес, меланхолія, авторитет, мова, темперамент, інстинкти, переконання, знання, задатки, ідеали, вікові особливості почуттів, механічна пам'ять, мислення, мова, музичний слух, гуманність. Відповідь обгрунтуйте.

Практична задача (рівень С):

  1.   У чому виявляються головні функції волі та етапи розвитку складної вольової дії? Які чинники, на вашу думку, справляють найбільший вплив на розвиток волі людини?

2. Наведіть приклади  коли емоційні реакції не відповідають об'єктивним впливам. Наведені ситуації проаналізуйте.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УСНОГО ВИКОНАННЯ В АУДИТОРІЇ:

  1.  Обгрунтуйте роль емоцій в житті людини.
  2.  Запропонуйте власні ідеї на тему: «Як розвинути та покращити власні вольові зусилля?»

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Використовуючи підручник Т.И. Пашукова, А.И. Допира, Г.В. Дьяконов (сост.)
Психологические исследования: Практикум по общей психологии для студентов педагогических вузов Учеб. пособие. — М.: Издательство "Институт практической психологии", 1996., дослідіть особливості емоційно-вольової сфери. Отримані результати оформіть відповідно до вимог.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

  1.  Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. – М.,1976.

СЛОВНИКОВА РОБОТА: почуття, емоції, типи емоційної спрямованості, види емоцій, естетичні, інтелектуальні, праксичні почуття, воля, вольова дія, вольові якості, локус контроль, етапи вольової дії, настрій, афект, фрустрація, стрес, пристрасть

.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ильин Е.П. Психология воли. – Спб.: Питер, 2002. – 282 с.

  1.  Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. –М.: Смысл, 2000. (Лекция 50. Проблема воли).
  2.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2005. – С. 551-586.
  3.  Психология эмоций. Тексты/ Под ред.   В.К.Вилюнаса., Ю.Б.Гиппенрейтер. – М.,1984.
  4.  Мерлин В. С. Психология индивидуальности. – М.: Ин-т практ. психологии; Воронеж: НПО„МОДЕК”, 1996. – 446 с.
  5.  Немов Р. С. Психология. Кн. 1. – М.: ВЛАДОС, 1997. – С. 394-423.
  6.  Психология и психоанализ характера. Хрестоматия по психологии и типологии характеров. – Самара: „БАХРАХ”, 1997. – 640 с.
  7.  Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2000. – С. 103-112.

ЛЕКЦІЯ 10

Тема:  Темперамент. Характер. Здібності.

Мета вивчення: Дати студентам знання про фізіологічні підходи в оцінці індивідуальних особливостей  людини та розкрити зміст здібностей як психічних властивостей людини.

Основні поняття: Психічні властивості людини. Темперамент. Тип ВНД. Сила, врівноваженість, рухливість нервових процесів. Холеричний тип темпераменту. Сангвінічний тип. Меланхолічний тип. Флегматичний тип. Роль темпераменту в діяльності людини. Характер. Структура характеру. Інтроверсія. Екстраверсія. Акцентуації характеру.  Здібності. Загальні здібності. Спеціальні здібності.

Зміст:

  1.  Поняття темпераменту: загальна характеристика, типи темперменту.
  2.  Роль темпераменту в діяльності людини.
  3.  Поняття про характер. Структура характеру, природа характеру, формування характеру та психологічні типології характеру.
  4.  Риси характеру (спрямованість, розумові та емоційно-вольові якості).
  5.  Акцентуація рис характеру: гіпертимний, циклоїдний, лабільний, астеноневротичний, сензитивний, тривожно-педантичний, інтровертований, демонстративний, нестійкий. Характер та вчинки людини.
  6.  Загальні та спеціальні здібності.
  7.  Рівні розвитку здібностей: обдарованість, талант, геніальність. Розвиток та формування, компенсація здібностей.

Питання для самоконтролю:

1. Індивідуальний прояв характеру  та темпераменту людини

2. Механізми формування професійних здібностей

Теми для рефератів, наукових повідомлень, доповідей

  1.  Методи діагностики та дослідження здібностей.
  2.  Діагностика здібностей, навчання та виховання як фактори розвитку здібностей.
  3.  Врахування особливостей темпераменту в навчанні та вихованні.

СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7

Тема: Темперамент. Характер. Здібності.

Мета: Поглибити знання студентів про природу та сутність індивідуально-психологічних властивостей людини.

План:

  1.  Загальна характеристика темпераменту.
  2.  Фізіологічні основи темпераменту людини.
  3.  Типи, особливості прояву в поведінці та психологічні властивості темпераменту.
  4.  Загальна характеристика та структура характеру.
  5.   Властивості характеру.
  6.  Формування характеру. Характеристика головних чинників, що впливають на формування характеру.
  7.  Задатки, схильності та здібності.
  8.   Загальна характеристика здібностей: структура, види та рівні розвитку здібностей.

ПРАКТИЧНІ ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

Практична задача (рівень А):

  1.  Які з наведених прикметників слугують для опису рухової сфери темпераменту, а які — для характеристики емоційної: швидкий,  рухливий, живий, різкий, в'ялий, імпульсивний, чутливий, життєрадісний, повільний, енергійний, стрімкий, загальмований.
    1.  Дайте порівняльну характеристику типам темпераментів людини, спираючись на властивості НС людини.

Практична задача (рівень В):

  1.  Складіть короткий опис-розповідь про власні здібності.

2. Прокоментуйте наступні вислови. Вкажіть найбільш правильний, з вашої точки зору:

1. Особливості темпераменту залежать від хімізму крові та гормонів.

2. В основі темпераменту лежить тип нервової системи.

3.Недоліки темпераменту можуть компенсуватись за рахунок зосередженості, зацікавленості, підготовки, вольових зусиль.

4. Темперамент не існує до діяльності чи за межами діяльності в широкому сенсі цього слова.

5. Темперамент визначається кількістю загальної енергії в організмі.

6. Темперамент визначається конституцією людини.

Практична задача (рівень С):

Доберіть приклади з життя видатних людей (вчених, письменників, акторів, музикантів, політиків), які демонструють особливості прояву, розвитку, компенсації, взаємозв'язку здібностей.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УСНОГО ВИКОНАННЯ В АУДИТОРІЇ:

  1.  Наведіть основні аргументи прихильників природженого та  набутого  характеру здібностей.
  2.  Мистецтво та психологія. Нерідко великих письменників, художників і пр. називають «великими психологами». У чому конкретно може виражатися «психологізм» художнього твору? Наведіть приклади. Чи може мистецтво бути антіпсіхологічним?
  3.  Психологічна задача:

Вчителька початкових класів на вимогу Опікунської Ради склала характеристику на ученицю: «Катерина – черноока, невеселої вдачі, низька на зріст та з надмірною вагою дівчинка. Має 9 років. Школу майже не відвідує, хоча має інтерес до математики.

На уроках поводиться тихо, але неорганізовано. Завжди одягнена однаково. В класі друзів немає, оскільки замкнута в собі....»  

Проаналізуйте цей уривок та вкажіть які риси характеру притаманні дівчинці. А що не відноситься до рис характеру і чому?

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

  1.  Симонов П. В., Ершов П. М. Темперамент. Характер. Личность. – М.: Наука, 1984. – 161 с.

СЛОВНИКОВА РОБОТА: темперамент, властивості темпераменту, сангвінік, холерик, меланхолік, флегматик, екстравертованість, інтровертованість. характер, риси характеру, інтелектуальні, емоційні, моральні, вольові риси, акцентуація характеру, здібності, загальні, спеціальні, талант, обдарованість, геніальність, задатки.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Айзенк Г. Проверьте ваши способности / Пер. с англ. - М.: Мир, 1972.
  2.  Барков В.І., Тютюнников A.M. Як визначити творчі здібності дитини. - К.: Україна, 1991.
  3.  Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов гуманитарных вузов – К.: Освита Украины. – 2009. –  С.147-181
  4.  Борозина Л.В. Психология характера: Исторический очерк. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997. -Ч. 1.
  5.   Асмолов А.Г. Психология личности. - М.: Просвещение, 1990.
  6.   Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і педагог.спеціальностей. - Львів: Край, 2005.
  7.   Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина. Психологія, діагностика, педагогіка / Пер. з рос. -К.: ВІПОЛ, 1993.
  8.  Леонгард К. Акцентуированные личности / Пер. с нем. - К.: Вищ. шк., 1989.
  9.  Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. - К.: НПЦ Перспектива, 1998.
  10.  Психологія: Підручник/ За ред. Ю.Л. Трофімова, 3-тє вид. - К.: Либідь, 2001.
  11.  Орлов Ю.М. Самосознание и самовоспитание характера. - М.: Просвещение, 1987.
  12.  Симонов П.В., Ершов П.М. Темперамент. Характер. Личность. - М.: Наука, 1984.
  13.  Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии/ Пер. с пол. - М.: Прогресс, 1982.
  14.  Столин В.В. Самосознание личности. - М.: Изд-во МГУ, 1983.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ  З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Навчання студентів у вищому навчальному закладі супровождується різними видами навчальної та науково-дослідницької  роботи. Основними з них є реферат, курсова робота та дипломний проєкт. Окрім цього до дослідницької роботи студентів відносяться написання статей, оглядів, тез, а також виступи на наукових конференціях и семінарах різного рівня. Самостійні, контрольні та лабораторні роботи, доповіді на семінарських заняттях, які виконуються студентами при вивченні певної дисципліни також можуть носити дослідницький. 

Самостійна робота студентів вимагає значного самостійно опрацьованого матеріалу.

Виконуючи завдання, слід насамперед уважно проглянути лекційний матеріал, визначити, на які теми спрямовано завдання, а також виокремити основну та додаткову інформацію. Саме тому є сенс спочатку опрацювати матеріал, поданий у лекціях та проаналізований під час семінарських занять, і лише потім розпочати виконання цього завдання.

Необхідно також звертати особливу увагу на питання, що можуть мати суміжний характер, тобто є такими, що торкаються матеріалу не лише курсу, що вивчається, але й курсів, що вивчалися раніше або вивчаються паралельно. Це, по-перше, полегшить вивчення суміжних дисциплін, по-друге, забезпечить встановлення міжпредметних зв’язків, а отже, системність вивчення психології.

Програмою передбачається декілька видів самостійної роботи студентів: підготовка до семінарського заняття з виконанням завдань для письмового виконання, що запропоновані до кожної теми, студент має змогу самостійно обрати завдання для виконання різного рівня складності; написання рефератів, наукових повідомлень чи статей, такий різновид роботи слугуватиме своєрідною формою самоконтролю, що забезпечуватиме вдумливе звертання до джерел та грунтовне опрацювання програмного матеріалу; індивідуальні творчі завдання, які носять характер наукового пошуку, дослідження проблеми, перевірка отриманих результатів, формування вмінь і навичок аналітичного, творчого мислення, самостійного дослідження

Стаття як твір передбачає детальне висвітлення психологічної проблеми, ідеї чи питання й містить елементи аналізу. Стаття має різний характер – оглядова, наукова.

Оглядова стаття — публікація, що містить вільну характеристику, аналіз й оцінку стану педагогічної науки й практики за визначений період.

Наукова стаття — вид оперативної публікації про нові дослідження з конкретної тематики. Мета наукової статті полягає у поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначення напрямку подальшої розробки теми, актуальних проблем, що потребують розв'язання.

Наукове повідомлення, доповідь — письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу. Доповіді повідомляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусій і обговорення викладеного матеріалу. Структурними компонентами побудови доповіді є:

вступ, у якому визначено актуальність запропонованої проблематики;

основна частина у якій стисло розкривається провідна ідея, її теоретичне та практичне обгрунтування та авторська інтерпретація проблеми;

висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.

Доповідь готується у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розрахована на 15-20 хвилин виступу.

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ  РЕФЕРАТІВ:

Реферат – перша сходинка при оволодінні навичок науково-дослідницької роботи, яка передбачає роботу з літературою  з аналізом, порівнянням, узагальненням даних з обраної проблеми, отриманих іншими дослідниками, що допоможе сформувати власний погляд на проблему.  

Реферат –  короткий виклад змісту певного питання, наукової проблеми, первинного наукового документу, наукове, аналітичне дослідження актуальних напрямів розвитку сучасної психологічної науки, першоджерела (книги, статті, неопублікованих матеріалів) або результатів науково-дослідних робіт, засноване на огляді відповідних джерел..  У ньому повинні знайти відбиття рівень вивченості теми, бачення проблемних площин, уміння аналізувати й представляти різні погляди на проблему, формулювати висновки й пропозиції щодо можливого розв’язання проблеми, а також навички роботи з літературними джерелами. Реферат свідчить про інформаційну культуру, інтелектуальний рівень, креативність та творчий потенціал виконавця, який ознайомився з текстами та рекомендованою літературою з обраної теми.

       Робота буде зарахована за умови:

  1.  знання наукової літератури та її використання в науковій роботі;
  2.  використанні студентом декількох джерел (статей, монографій, довідникової та іншої літератури) для розкриття обраної теми;
  3.  культури викладу матеріалу: обов'язкове посилання на джерело, грамотного цитування авторів, визначення власної позиції чи думки з обов'язковим коментарем  різних точок зору;
  4.  грамотного оформлення роботи: дотримання всіх структурних елементів роботи: титульна сторінка (за формою), розвернутий план, висновки, бібліографія.

Обсяг реферату має  становити від 8 до 12 сторінок формату А-4.

Цитування

У рефератах, статтях та наукових повідомленнях використовуються цитати, досить різноманітні за призначенням (ілюстрація якого-небудь аргументу, ствердження, положення, уточнення значеннєвого сенсу тексту, звернення до авторитетної думки, спростування тези чи висновку тощо). Використовуючи цитати, необхідно дотримуватися певних вимог. Зокрема:

  •  цитата на початку речення повинна починатися із прописної літери, навіть якщо перше цитоване слово в джерелі надруковане з рядкової.
  •  якщо цитата наводиться не дослівно, пропуски позначаються купюрами.
  •  якщо в тексті цитати, виділеної лапками, наведено слова також у лапках, то лапки одної форми поруч двічі не ставляться.
  •  якщо  цитата є самостійним речення й наприкінці стоять три крапки, питальний або знак оклику, то після лапок знак не ставиться.

Загальні вимоги до реферату: точність й об'єктивність у передачі інформації з літературного джерела, основної думки автора; повнота розкриття теми реферату; доступність й ясність викладення матеріалу; можливість скласти уявлення: а) про думку автора першоджерела щодо аналізованого питання; б) про думку автора реферату з цього  самого питання.

Отже, реферат повинен містити й концепцію авторів літературних джерел і концепцію автора реферату.

Структурно реферат складається з таких частин:

  1.  План
  2.  Вступ. Обґрунтування теми (актуальність, теоретична й практична значимість). Мета й завдання роботи.
  3.  Огляд літературних джерел з аналізом і критичною оцінкою автора реферату (позитивні сторони й спірні погляди  авторів аналізованих джерел).
  4.  Формулювання власного погляду на розглянуту проблему.
  5.  Висновки.
  6.  Література.

Реферат може містити  додатки  у вигляді анкет, схем, діаграм тощо. На розсуд автора в рефераті можуть бути розроблені окремі тематичні розділи,  параграфи тощо, у яких аналізується відповідна література. Наразі  кожний розділ має  містити висновки та бути логічно пов’язаним із наступним розділом.

Загальні висновки наприкінці реферату є сумою висновків окремих розділів.

Список літератури, за якою підготовлено  реферат, має істотне значення, оскільки відбиває ступінь розробленості теми в літературі.

Список літератури складають за одним із трьох принципів: 1) за алфавітом авторів або назв статей; 2) у хронологічному порядку; 3) у порядку цитування джерел.

Загальні правила бібліографічного опису передбачають необхідний мінімум відомостей, що дозволяє безпомилково відшукати книгу або статтю. Обов'язковими елементами опису є: прізвище автора, заголовок, підзаголовні дані, вихідні дані (місце видання, найменування друкарні, рік видання, сторінки).

ЗАВДАННЯ  ТА ВИМОГИ  ДО ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

1. Скласти анкету за самостійно обраною проблемою. Обрані проблеми не мають повторюватись.

Хід роботи: Анкетування як метод психологічного дослідження в роботі вчителя. Опис ситуації анкетування, постановка задачі і висування гіпотези. Опис результаті анкетування. Можливості та обмеження анкетування.

Завдання будується як дослідження, яке самостійно розроблено студентами з використанням методу анкетування Вибір проблеми, постановка завдання, гіпотеза, вибір об'єкта дослідження, спосіб проведення анкетування та обработка результатів також обираються студентами самостійно.

Завдання  науково-дослідної роботи

  1.  Самостійна розробока проблеми психологічного дослідження з використанням методу анкетування.
  2.  Розробка програми анкетування.
  3.  Організація і проведення анкетування.
  4.  Обрабка і опис результатів анкетування.

Оформлення звіту

Звіт оформляється відповідно до вимог, які висуваються до звітної документації

2. За допомогою контент-аналізу дослідити особливості мотивації навчання студенів у вашій групі. Завдання виконайте на матеріалі методики незакінчених речень.

Вимоги до організації та проведення контент-аналізу.

  1.  Визначення ключових елементів, які будуть реєструватись відповідно до завдань дослідження. Категорії мають бути вичерпними та охоплювати всі частини змісту, що дослджується.
  2.  Визначення відповідних категоріям одиниць аналізу (наприклад, лінгвістичні  одиниці мови чи еэкспресивні елементи мовної продукції).
  3.  Виділення одиниць квантифікації – частота прояву одиниць, які аналізуються в певному обсязі інформації.

Ці дані складають алгоритм кодування.

При проведенні контент-аналізу первинна інформаці зазвичай оформлюється у вигляді таблиці частоти зустрічання елементів, які реєструються у джерелі інформації.

Процедура статистичної обробки:

Коефіцієнт Яніса (С) дає можливість встановити співставлення «+» та «-» оцінок відносно певних категорій.

  коли f>n

 коли f<n

f – число “+” оцінок.

n - число “-” оцінок.

r – об'єм одиниць інформаціі, що оточує інформації, яка вивчається.

t – загальний об'єм одиниць  джерела інформації, який аналізується.

Оформлення звіту

Звіт оформляється відповідно до вимог, які висуваються до звітної документації

3. Підготувати папку з методиками психологічного дослідження, які можуть використовуватись вчителем іноземної мови.  

Матеріал має бути викладений науковим стилем від третьої особи. Представлений в електронному варіанті, надрукований з урахуванням наступних вимог:  шрифт Times New Roman, розмір 14 кегель, інтервал 1,5; поля – зліва – 30 мм, справа – 10 мм, зверху та знизу – 25 мм.

Література:

  1.  Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб пособие / В. Д. Балин, В. К. Гайда, В. К. Гербачевский и др./ /Под общей  ред. А. А. Крылова, С. А. Маничева. – СПб: Издательство «Питер», 2000.
  2.  Основы психодиагностики. Учебное пособие / Под общ. ред. А. Г. Шмилева. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

 

  1.  Психіка.  Психічний процес. Психічна властивість. Психічний стан.
  2.  Джерела психологічних знань.  Відмінність життєвих психологічних знань від наукових.   
  3.  Місце психології в системі наук. Структура сучасної психології. Галузі психології. Основні тенденції в розвитку сучасної психології.    
  4.  Класифікація методів психологічного дослідження за Ананьєвим Б.Г.: загальна характеристика.
  5.  Організаційні методи.   Методи обробки даних. Інтерпретаційні методи психології.
  6.  Емпіричні методи: аналіз основних груп.
  7.  Самоспостереження як метод наукового пізнання.
  8.  Спостереження. Вимоги до процедури одержання й інтерпретації  інформації при спостереженні.
  9.  Анкетування та бесіда як методи наукового пізнання.
  10.  Експериментальні методи. Природний (польовий) експеримент. Моделюючий експеримент. Лабораторний експеримент.
  11.  Психологія  як наука про душу.  Психологія  як наука про свідомість.  Психологія  як наука, що вивчає факти, закономірності, механізми психіки. Психіка як сума  елементарних процесів свідомого досвіду.
  12.  Відображення як  властивість матерії.
  13.  Функції психіки. Рефлекторність психіки. Активність психіки.
  14.  Історичні підходи  розуміння природи   психіки (матеріалістичний, ідеалістичний)
  15.  Еволюція психіки. Концепція Леонтьєва - Фабрі. Стадії розвитку психіки.
  16.  Елементарна сенсорна психіка. Перцептивна психіка. Стадія інтелекту, або ручного мислення.  
  17.  Відмінність психіки тварин від психіки людини.
  18.  Поняття про інтегративну  діяльність  головного мозку.
  19.  Психофізична проблема: способи розв’язання.  
  20.  Поняття про вроджені й набуті  форми поведінки.  
  21.  Реакція.  Три елементи реакції (сенсорний, центральний і моторний).
  22.  Самосвідомість як психічний феномен.  Функція самосвідомості.
  23.  Основні психологічні характеристики свідомості.  Функції свідомості
  24.  Умови виникнення свідомості.  Особливості свідомості як вищої форми психічного відображення.  
  25.  Уявлення як вторинний образ.  
  26.  Класифікація відчуттів: систематичний і генетичний підходи.  
  27.  Загальні якості слухових відчуттів.
  28.  Слухове просторове сприймання.  
  29.  Сприймання мовлення.  Центр Брока.  Центр Верніке.  Афазії.
  30.  Вібраційні відчуття. Механізм вібраційних відчуттів.
  31.  Тактильна чутливість. Адаптація до дотику.  Сенсибілізація  пасивного дотику.  Взаємодія зору й дотику.
  32.  Кинестетичні  відчуття, їх основні властивості й форми.   
  33.  Загальні   властивості  нюхових відчуттів. Адаптація.  Самоадаптація й перехресна адаптація.
  34.  Органічні відчуття. Основні властивості органічних відчуттів.
  35.  Сприймання як  активний процес. Ознаки  активного характеру сприймання.
  36.  Сприймання руху.  Системи, що забезпечують сприймання руху.
  37.  Сприймання простору: монокулярний і бінокулярний зір.
  38.  Сприймання часу: основні гіпотези.
  39.  Класифікація процесів і станів уваги.   
  40.  Функції уваги.
  41.  Характеристика об'єктів, що привертають і відволікають увагу.
  42.  Специфіка джерел  довільної уваги.  
  43.  Фактори, що  впливають на  інтенсивність уваги.
  44.  Вплив уваги на психічну діяльність.  
  45.  Стани максимальної уваги.
  46.  Стан пасивної уваги.
  47.  Стани мінімальної уваги.
  48.  Розлади  уваги.  Стареча неуважність.
  49.  Феномени  вибіркової  неуважності в когнітивній і моторній сферах.  
  50.  Основні проблеми психології уваги.
  51.  Пам'ять як предмет міждисциплінарних досліджень: філософські, психологічні, фізіологічні й біохімічні аспекти.
  52.  Пам'ять як універсальний інтегратор психіки.
  53.  Мимовільна й довільна пам'ять
  54.  Різновиди пам'яті.  Форми пам'яті. Короткочасна пам'ять.  Довгострокова пам'ять. Основні характеристики.  Ейдетична   пам'ять. Сутність ейдетичного  феномену.
  55.  Залежність запам'ятовування від характеру діяльності, від процесів целепокладання, від установок, мотивації, емоційних реакцій суб'єкта.
  56.  Мислення як предмет міждисциплінарних досліджень.
  57.  Мислення як предмет дослідження психології.
  58.  Мислення як родова здатність людини.
  59.  Різновиди мислення та їхня  класифікація: за генезою   (наочно-дійове,  наочно-образне, словесно-логічне мислення), за характером розв'язуваних завдань (теоретичне, практичне мислення), за  ступенем  розгорнутості (дискурсивне (або аналітичне),  інтуїтивне мислення), за ступенем  новизни й оригінальності (репродуктивне мислення, продуктивне мислення), за  засобами  мислення (наочне мислення, вербальне мислення), за функціями (критичне мислення, творче мислення).  
  60.  Сутність мислення як процесу розв’язання завдань.   
  61.  Форми мислення.
  62.  Формування понять. Поняття  як основний елемент думки.
  63.  Судження.  Умовивід.
  64.  Мова й дискурсивне мислення.   
  65.  Операції мислення.  
  66.  Мислення як вища психічна функція.
  67.  Індивідуально-психологічні особливості мислення.   
  68.  Розумовий розвиток й інтелект людини.  Коефіцієнт інтелектуальності.
  69.  Підходи до вивчення інтелекту.
  70.  Основні психологічні методики вивчення інтелекту.
  71.  Креативність  як характеристика мислення людини.   
  72.  Методики вивчення креативності.
  73.  Специфіка вивчення мови в психології. Сутність  мови й мовлення.    
  74.  Відмінності  мови від мовлення. Ознаки мовлення. Ознаки мови.  
  75.  Мовлення  як процес спілкування людей за допомогою мови.
  76.  Функції мовлення (комунікативна, засобу мислення, сігніфікативна, номінативна, індикативна).
  77.  Форми мовлення (зовнішнє, внутрішнє): різновиди  зовнішнього  мовлення: усне (діалогічне, монологічне), письмове.
  78.  Індивідуальні особливості мовлення.
  79.  Уява як універсальна людська здатність.
  80.  Роль уяви в людській діяльності, її функції.
  81.  Уява як фактор поведінки.
  82.  Різновиди  уяви: активна уява (відновлювальна; творча), пасивна уява (навмисна; ненавмисна).
  83.  Етапи творчої уяви (виникнення творчої ідеї, “виношування” задуму; реалізація задуму).
  84.  Форми уяви (мрія; фантазія; марення,  сновидіння; галюцинації).  Реалістична  уява й фантастична уява.
  85.  Механізми уяви (аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація).
  86.  Мислення й уява. Зв'язок уяви з усіма сторонами життєдіяльності людини.
  87.  Розвиток уяви в дитячому віці. Л.С.Виготський про розвиток уяви.
  88.  Уявлення  про сутність і функції емоцій. Зв'язок емоцій з іншими системами (гомеостатичною, мотиваційною, перцептивною, когнітивною, моторною).  
  89.  Характеристики емоційного реагування.
  90.  Форми емоцій. Емоційні реакції, емоційні стани й емоційні відношення.  
  91.  Різновиди  почуттів.  Вищі  почуття. Моральні почуття. Інтелектуальні почуття.  Естетичні  почуття. Праксичні  почуття.
  92.  Почуття й особистість.   Емоційність. Емоційна вразливість, емоційна  лабільність й імпульсивність.
  93.  Емоції й пізнавальні психічні процеси.   
  94.  Емоція як реакція на ситуацію й подію. Форми прояву емоцій. Роль «позитивних» й «негативних» емоцій.
  95.  Функції емоцій.
  96.  Закон Йеркса-Додсона.  
  97.  Характеристика емоцій.  
  98.  Воля як реальне й самостійне психічне явище.   
  99.  Воля як  вольова регуляція,  як  довільне керування.   
  100.  Воля як самоврядування.
  101.  Здійснення самоконтролю,  автоуправління, авторегуляції, автооптимізаці,  самодетермінації, самоініціації й самогальмування. Самомобілізація  й самостимуляція.
  102.  Теоретичні підходи до проблеми волі: загальна характеристика.  
  103.  Проблема вольової дії.  Ознаки вольової дії.  
  104.  Стадії (етапи) вольової дії.  
  105.  Вольові стани.  Безвільна  поведінка. Співвідношення вольової й емоційної регуляції. Вольове зусилля як один з механізмів вольової регуляції.   
  106.  Поняття вольової якості особистості.  Загальні характеристики вольових якостей.

 

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ

  1.  Дослідження музичної свідомості: структура, етапи розвитку.
  2.  Рефлексивність та імпульсивність як характерологічні властивості.
  3.  Психологія повсякденних міркувань.
  4.  Взаємозв'язок інтелекту й особистості.
  5.  Інтелектуальна діяльність при екстеріоризації знань.
  6.  Психологічна сумісність у невербалізованій інтелектуальній діяльності.
  7.  Проблема впливу взаємодії з комп'ютером на психіку дитини.
  8.  Комп'ютер як засіб формування і розкриття обдарованості дитини.
  9.  Дослідження мислення при вирішенні "життєвих задач".
  10.  Мотиваційно-емоційна регуляція розумової діяльності.
  11.  Роль емоцій на стадії ініціації розумової діяльності.
  12.  Функціонування емоцій у процесах цілеутворення.
  13.  Роль емоцій у процесі реалізації розумової діяльності.
  14.  Зовнішня і внутрішня мотивація пізнавальної діяльності.
  15.  Особистісні і ситуаційні детермінанти мотиваційно-емоційної регуляції пізнавальної діяльності.
  16.  Індивідуальні відмінності в мотиваційно-емоційній регуляції пізнавальної діяльності.
  17.  Умови виникнення пізнавальної потреби в процесі мислення.
  18.  Базові потреби людини.
  19.  Психологічні механізми потреб.
  20.  Об'єктивні і суб'єктивні компоненти ставлення до ЗМІ.
  21.  Спільне розв’язання розумових задач.
  22.  Розуміння тексту як розумова діяльність.
  23.  Психологічні механізми сприймання мистецтва.
  24.  Сприймання рекламного повідомлення. Психологічні аспекти впливу реклами на особистість.
  25.  Психологічний аналіз інтелектуальної обдарованості дітей з різних соціальних груп.
  26.  Психологія творчості і методи діагностики творчого потенціалу.
  27.  Когнітивний стиль у структурі творчої обдарованості.
  28.  Соціальні й особистісні фактори в розвитку творчої обдарованості.
  29.  Емоційний і інтелектуальний розвиток обдарованих дітей.
  30.  Сенситивні етапи в розвитку творчої обдарованості.
  31.  Соціальні і психологічні бар'єри в розвитку і реалізації творчої обдарованості.
  32.  Емоційна регуляція навчальної діяльності студентів.
  33.  Психологічні механізми альтруїстичної мотивації.
  34.  Ідентифікація і емпатія як механізми гуманних проявів особистості.
  35.  Типологічний підхід до вивчення альтруїзму.
  36.  Іграшка як збудник дитячих емоцій.
  37.  Постановка проблеми уваги в історії філософії і психології.
  38.  Інтенсивний аспект уваги. Проблема зусилля.
  39.  Аномалії уваги.

ПЕРЕЛІК ЛИТЕРАТУРИ,  ПРОПОНОВАНОЇ  ДО КУРСУ ТА ВИКОРИСТАНОЇ У ПІДГОТОВЦІ ПОСІБНИКА:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Ананьев Б. Г. Психологическая структура человека //   Человека и общество. – Л., Изд-во Ленингр. ун-та, 1967. –Вып. II. – С. 235 - 249.
  2.  Ананьев Б. Г. Развитие воли и характера в процессе дошкольного воспитания // Избр. Психол. Труды. – Т.2. – М., 1980.
  3.  Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. – Спб: Питер, 2002.
  4.  Асмолов А. Г. Психология индивидуальности. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 96 с.
  5.  Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М.,1986.
  6.  Блейхер В. М., Бурлачук Л. Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. – Киев, 1978.
  7.  Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. –  М.: Прогресс, 1988. –  С. 421-441.
  8.  Веккер Л.М. Психические процессы. – Л., ЛГУ, 1974.– Т. 1.  
  9.  Веккер Л.М. Психические процессы.– Л.:. ЛГУ,1976. – Т.2.  
  10.  Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. –  М., 1980.
  11.  Выготский Л.С.  Психология. – М.: Апрель-Пресс, 2002.
  12.  Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта. //Психология мышления. – М.: Прогресс, 1965.
  13.  Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.: ЧеРо, 2003.
  14.  Джидарьян И. А. О месте потребностей, эмоций, чувств в мотивации личности. //Теоретические проблемы психологии личности. /Под ред. Е. В. Шороховой. – М.: Наука, 1974.– С. 145-169.
  15.  Изард К. Эмоции человека. –  М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 439 с.
  16.  Карсаевская Т. А. Социальная детерминация возрастных фаз человека// Соотношение биологического и социального в человеке. – М.: Наука, 1975. - С.747 - 757.
  17.  Клацки Л. Память человека: Структуры и процессы. –  М.: Мир, 1978. – 319 с.
  18.  Ковалев А. Г., Мясищев В. Н. Психические особенности человека. Т. 2. Способности. – Л.: ЛГУ, 1960.
  19.  Кон И.С. В поисках себя. –  М.: Политиздат, 1984. – 335 с.
  20.  Крайг Г. Психология развития. –  СПб, 2000.
  21.    Лейтес Н.С. Способности и одаренность в детские годы. –  М.: Знание, 1984.
  22.  Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. - М.Смысл, 2000. - 511 с.
  23.  Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: Изд-во МГУ, 1981.  
  24.  Ломов Б.Ф. Методологические    и    теоретические    проблемы     психологической науки. – М.: Наука, 1984.  
  25.  Лурия А.Р. Лекции по общей психологии. – Спб.: Питер, 2004.  
  26.  Маслоу А. Мотивация и личность. – Спб.: Питер, 2003. – С.60-95.
  27.  Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. –  М.: Педагогика, 1972. – 208 с.
  28.  Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. - 3-е изд.- М.,1998.
  29.  Нейрофизиологические механизмы внимания / Под ред. Е.Д.Хомской. –  М., 1989.
  30.  Петухов В. В. Психология мышления. –  М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 90 с.
  31.  Пиаже Ж. Психология интеллекта. //Избр. психол. труды. – М., 1969.
  32.  Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка.– М.,1994.
  33.  Платонов К. К. Проблемы способностей. – М.: Наука, 1972
  34.  Практикум по общей психологи”: Учеб. пособие для студентов / Под ред. А.И.Щербакова. – М.: Просвещение, 1990. – 288 с.
  35.  Регуш Л.А. Наблюдение в практической психологии. – Л., 1991.
  36.  Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека // Под ред. И. В. Равич-Щербо – М.: Педагогика; 1988. – 336с.  
  37.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – Спб.: Питер, 2005.
  38.  Смирнов А.А. Проблемы психологии памяти.– М.,1966.
  39.  Смирнов Б.Н. К вопросу о психологических механизмах воли //  Категории, принципы и методы психологии:  Тезисы к VI всесоюзному съезду общества психологов СССР. – М., 1983.
  40.  Смирнов Л. Проблемы психологии памяти. –  М., 1966.
  41.  Соколов А.Н. Внутренняя речь и мышление. – М.,1968.
  42.  Соколов А.Н. Психофизиологическое исследование внутренней речи как механизма мышления //Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. – М., 1978.
  43.  Столин В.В. Самосознание личности. – М., Изд-во МГУ, 1983.
  44.  Теплов Б. М. Способности и одаренность // Проблемы индивидуальных различий. –М., 1961. –С. 9—20.
  45.  Теплов Б.М. Об объективном методе в психологии: Избр. труды. – М.: Педагогика, 1985. – Т.2. – С.281-309.
  46.  Тихомиров О. К. Психология мышления. –  М.: Изд-во Моск. ун-та. 1984. – 272 с.
  47.  Тихомиров О. К. Структура мыслительной деятельности человека. –  М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. –  С. 33-67.
  48.  Узнадзе Д.Н. Общая психология. – Спб.: Питер, 2004.
  49.  Фабри К. Э. Основы зоопсихологии. –  М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976.
  50.  Холодная М. А. Психология интеллекта. – Спб: Питер, 2002.
  51.  Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение). - СП б.: Питер Пресс, 1997. - 608 с.
  52.  Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии. – М., 1977. 142 с.
  53.  Чудновский В.Э. Воспитание способностей и формирование личности. – М., 1986. – 80 с.
  54.  Эльконин Д. Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте // Вопросы психологии. – 1971. – № 4. –  С. 6-20.
  55.  Якобсон П. –  М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. –  М.: Просвещение, 1969. – 316 с.
  56.  Якобсон П. М. Психология чувств. – М.: Изд. АПН, 1956. – С. 20-173.
  57.  Яновский М. И. Место метода самонаблюдения (интроспекции) в психологии//Вопросы психологии.– 2001.–№1. –С.91-96.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Анастази А. Психологическое тестирование. – Кн. 2, – М., 1982.
  2.  Ананьев Б. Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. – М.: Знание, 1972. – 32 с.
  3.  Асеев Н. Г. Мотивация поведения и формирования личности. –  М.: Мысль, 1976. – 156 с.
  4.  БрунерДж. Психология познания. –  М.: Прогресс, 1977. – 412 с.
  5.  Брушлинский А. В. Культурно-историческая теория мышления. – Л.: Высшая школа, 1988. – 104 с.
  6.  Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М.,1984.
  7.  Величковский Б. –  М. , Зинченко В.П., Лурия А.Р. Психология восприятия. –  М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. – 246 с.
  8.  Восприятие и деятельность / Под ред. А. Н. Леонтьева. –  М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. –  320 с.
  9.  Гальперин П.Я. К проблеме внимания   //Доклады    АПН РСФСР. – 1958. –N3.–С.33-38.
  10.  Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследования мышления в советской психологии / Отв. ред. Е. В. Шорохова. –  М.: Наука, 1966. –  С. 258-278.
  11.  Гершун С.И. Психический процесс - ощущение. - Фрунзе: КГУ, 1986.- 48 с.
  12.  Гиппенрейтер Ю.Б.Деятельность и внимание//А.Н.Леонтьев и современная психология /Под ред.А.В.Запорожца и др. – М.:Изд-во Моск.ун-та,1983. – С.165-177.
  13.  Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 т. –  М., 1993.  
  14.  Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. –М., 1987.
  15.  Грегори Р. Глаз и мозг. –  М.: Прогресс, 1979. – 271 с.
  16.  Ждан А.Н. История психологии: от античности до наших дней: Учебник. – М.: МГУ, 1990.
  17.  Забродин Ю.М,    Лебедев    А.Н.    Психофизиология    и психофизика. – М., 1977.
  18.  Запорожец А. В. Происхождение и развитие сознательного управления движением у человека / Вопр. психологии. – 1988.  – № 1.
  19.  Запорожец А.В., Венгер Л.А., Зинченко В.П., Рузская А.Г. Восприятие и действие.– М.,1967.
  20.  Зинченко В.П. Миры сознания и структуры сознания \\ Вопросы психологии. –1991. –№3.
  21.  Зинченко В.П. Продуктивное восприятие //Вопросы  психологии.– 1971. – N 6. – С.27-42.
  22.  Изучение мотивации поведения детей и подростков. –  М.: Педагогика, 1972. – 349 с.
  23.  Ильин Е.П.   Эмоции и чувства. – СПб: Питер, 2002.
  24.  Ильин Е.П. Двигательная память и память на движения - синонимы //Вопросы  психологии. – 1990.– N4. – С. 134.
  25.  Ильин Е.П. Психология воли. – Спб.: Питер, 2002. – 282 с.  
  26.  Клацки Л. Память человека: Структуры и процессы. –  М.: Мир, 1978. – 319 с.
  27.  Кликс Р. Пробуждающееся мышление.- М.: Прогресс, 1983. –  302 с.
  28.    Ковалев А. Г., Мясищев В. Н. Психические особенности человека. Т. 2. Способности. – Л.: ЛГУ, 1960.
  29.  Кравков С. В. Самонаблюдение. –  М.,1922. –  С. 25-31, 62-76, 112-116.
  30.   Крутецкий В.А. Психология математических способностей.  – М., 1968.
  31.  Крушинский Л. В. Биологические основы рассудочной деятельности. –  М., 1977.
  32.  Левитов Н. Фрустрация как один из видов психических состояний. // Вопросы психологии. – 1967. – № 6.
  33.  Лурия А. Р. О естественнонаучных основах психологии // Естественнонаучные основы психологии / Под. ред. А.А. Смирнова, А.Р. Лурия, В.Д. Небылицына. М.: Педагогика, 1978. С. 7-23.
  34.  Лурия А.Р. Маленькая книжка о большой памяти (Ум мнемониста). –  М., 1968.
  35.  Лурия А.Р. Ощущения и восприятие. -М.: МГУ, 1975. - 67 с.
  36.   Одаренные дети. Пер. с англ. /Общ. ред. Г. В. Бурменской и В. М. Слуцкого. – М.: Прогресс, 1991.
  37.  Платонов К.К. Система психологии и теория отражения. – М., 1982.  
  38.  Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А.В. Запорожца, Б.Ф.Ломова, В.П. Зинченко.-М.: Педагогика, 1982.-336 с.
  39.  Пономарев Я. А. Психология творчества. –  М.: Наука, 1976. – 303 с.
  40.  Психология внимания / Под ред Ю.Б.Гиппенрейтер, в.Я.Романова. – М.: ЧеРо, 2001. – 858 с.
  41.  Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гипенрейтер, В. Я. Романова. –  М.: ЧеРо, 2002. – 776 с.
  42.  Психология ощущений и восприятия / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.В.Любимова, М.Б.Михалевской. -М.: ЧеРо, 1999. - 610 с.   
  43.  Психология эмоций: Тексты / Под ред. В. К. Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. –  М.: Изд-во Моск. ун-та, 1993. – 287 с.
  44.  Рубин Э. Несуществование внимания // Хрестоматия по вниманию / Под ред.А.Н.Леонтьева и др.М.:Изд-во Моск.ун-та,1976. – С.144-145.
  45.  Рутман Э.М. Исследование развития внимания в онтогенезе // Вопросы  психологии.– 1990. – N4. – С.161.
  46.  Северцев А.И. Эволюция и психика//Психологический  журнал.– 1982. – N 4.
  47.   Селиванов В.И. Психология волевой активности. – Рязань, 1974.
  48.  Симонов В.П, Ершов П.В. Темперамент, характер, личность. – М.: Наука, 1984.
  49.  Симонов П. В. Мотивированный мозг. –  М.: Наука, 1987. – 237 с.
  50.  Скороходова О.И. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир. – М.,1990.
  51.  Фабри К.Э. Человек и шимпанзе: Вопросы сравнительного изучения поведения человека и обезьян//Вопросы антропологии. – 1979.– Вып.63. – С.22 - 33.
  52.  Хрестоматия по зоопсихологии и сравнительной психологии: Учебное пособие / Сост. М.Н. Сотская – М.: МГППУ, 2003.  
  53.  Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В. Петухова. –  М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 400 с.
  54.  Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти / Под. ред. Ю.Б. Гиппенрейтера, В.Я. Романова. – М.: ЧеРо, 2002. – 816 с.
  55.  Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение: Пер. с англ. -М.: Мир, 1990. -239 с.   Ананьев Б.Г. Теория ощущений.-Л.: ЛГУ, 1961.- 455 с.
  56.  Шульга Т.И. Проблемы волевой регуляции в онтогенезе //Вопросы психологии.– 1994.– N1. – С.105.
  57.  Шульц Д., Шульц С.Э. История современной психологии: Пер. с англ. – Спб: Евразия, 2002. – 532 с.

ДОВІДКОВІ ВИДАННЯ:

  1.  Словарь психолога-парктика / Сост. С.Ю.головнин. – Мн.: Харвест, 2003. – 976 с.
    1.  Общая психология. Словарь / Под ред. А.В.Петровского // психологический лексикон. Энциклопедический словарь в шести томах. – М.: ПЕР СЭ, 2005. – 251 с.
    2.  Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б.Мещеряков, В.Зинченко. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2004. – 672 с.

Ресурси інтернет з  курсу «Психологія»

  1.  Психологическая сеть русского Интернета (http://www.nsu.Ru /psych/internet/ info/psl_idx.htm).
    1.  Психологія для всіх (http://psychology.virtualave.net/).
      1.  Каталог психологічної літератури в Інтернеті   (http://www.psychology-online.ru/lit/obzorf.htm).
        1.  Інтерактивні психологічні тести (http://vic-cool.chat.ru/emain.htm).
        2.  Книги з психології http://www.user.cityline.ru/~ciborisn/wm.htm).
        3.  Психолого-педагогічний сайт «psylist.net» (www.psylist.net).  
        4.  Сайт Федерации Інтернет-освіти  (www.fio.ru).

Основні терміни дисципліни

Відчуття – відображення окремих властивостей предметів та явищ при їх безпосередній дії на органи чуття.

Вибірка - сукупність тих людей, які приймають реальну участь в експерименті.

Воля – це свідоме регулювання людиною своїх дій та вчинків, які вимагають подолання внутрішніх та зовнішніх перешкод.

Змінна - це будь-яка реальна умова ситуації, яка може бути змінена.

Інтерв’ю – метод отримання інформації в ході усного безпосереднього спілкування.

Експеримент – один із основних емпіричних методів психологічного дослідження, що полягає у зборі фактів у спеціально створених умовах для активного прояву психічного явища, що вивчається.

Емоції – це психічний процес, який відображає особистісну значущість та оцінку внутрішньої і зовнішньої ситуації для життєдіяльності людини у форми безпосередніх переживань.

Мислення - це опосередковане та узагальнене відображення наочно не даних властивостей, відношень та залежностей предметів і явищ дійсності.

Методи психології – основні прийоми і засоби пізнання психічних феноменів і їх закономірностей.

Мова – засіб спілкування, обміну думками, мислення, означення предметів і явищ навколишньої дійсності.

Мовлення – процес застосування мови у спілкуванні, при обміні думками, мисленні, при означенні предметів і явищ навколишньої дійсності.

Особистість – це саморегульоване системне утворення, що складається з соціально-значущих психічних властивостей та забезпечує вибірковість відношень та регуляцію поведінки людини, як поведінки суб’єкта активності.

Пам'ять – це форма психічного відображення, що полягає у запам'ятовуванні, збереженні чи забуванні та наступному відтворенні минулого досвіду (у вигляді образів та понять).

Психологічне дослідження – це спосіб наукового пізнання сутності психічних явищ і їх закономірностей.

Самосвідомість - усвідомлення себе як усталеної більш-менш визначеної одиниці, яка зберігається незалежно від змінених умов.

Сприймання – відображення предметів та явищ в сукупності їх властивостей при безпосередній дії на органи чуття.

Спостереження – один із основних емпіричних методів психологічного дослідження, що полягає у цілеспрямованому, систематичному вивченні психічного явища на основі сприймання поведінки людини в різних умовах.

Спрямованість – це система спонук, яка визначає вибірковість відношень та активності людини.

Темперамент – психічна властивість особистості, яка характеризується динамікою протікання психічної діяльності.

Уява – створення в процесі мислення нових образів на основі минулого досвіду, отриманого завдяки відчуттям, сприйманню, пам’яті, уявленню.

Уявлення - це процес відображення предметів, що в даний момент не діють на органи чуття.

Увага – це спрямованість та зосередженість психічної діяльності людини на певних об'єктах.

Характер – це психічна властивість особистості, яку складає сукупність відносно сталих рис, у яких відображено ставлення людини до навколишнього світу та які визначають стиль її поведінки з людьми в типових умовах.

ДОДАТКИ

Діагностика  комунікативних і організаторських схильностей.

Порядок роботи.   Студентам пропонується провести діагностування власних організаторських та комунікативних здібностей.

 Інструкція: "Вам потрібно відповісти на всі запропоновані запитання. Вільно виражайте свою думку з кожного питання. Якщо ваша відповідь на запитання ствердна, то у відповідній клітинці листа відповідей поставте плюс, якщо ж ваша відповідь заперечна — поставте мінус. Стежте за тим, щоб номер запитання і номер клітинки, в яку ви запишете свою відповідь, співпадали. Майте на увазі, що запитання мають загальний характер і не можуть враховувати всіх можливих подробиць. Тому уявіть собі типові ситуації і не розмірковуйте над деталями. Відповідайте швидко. Можливо, на деякі запитання вам буде важко відповісти. Тоді постарайтеся дати ту відповідь, яку ви вважаєте більш адекватною. Звертайте увагу на перші слова в формулюванні запитань, з якими узгоджується форма вашої відповіді. Не намагайтеся своїми відповідями справити сприятливе враження: в даному разі важлива не конкретна відповідь, а сумарний бал за комплексом запитань".

Студенти опрацьовують одержані результати, підраховуючи кількість збігів окремо за комунікативними і організаторськими схильностями на основі відповідного ключа.

Прізвище, ім'я, по батькові

Дата

Вік

І

2

3

4

5

6

7

8

9

10

П

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

ЗО

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

Ключ

Схильності

Відповіді

"так"

"ні"

Комунікативні

Організаторські

запитання 1-го стовпця

запитання 2-го стовпця

запитання 3-го стовпця

запитання 4-го стовпця

Обчислюється коефіцієнт комунікативних і організаторських схильностей як співвідношення кількості співпадіння відповідей за комунікативними і організаторськими схильностями до максимально можливого числа збігів (20). Отримані коефіцієнти співставляються з оцінками за шкалою:

Комунікативні

схильності

Організаторські

схильності

Шкальна оцінка

0,10-0,45

0,20-0,55

1

0,45-0,55

0,56-0,65

2

0,56-0,65

0,66-0,70

3

0,66-0,75

0,71-0,80

4

0,75-1,00

0,81-1,00

5

Текст опитувальника

1. Чи багато у вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтеся?

2. Чи часто вам вдається переконати більшість своїх товаришів прийняти вашу думку?

3. Чи довго вас не покидає почуття образи, заподіяної кимось із ваших товаришів?

4. Чи завжди вам важко орієнтуватися в критичній ситуації?

5. Чи відчуваєте ви потребу в нових знайомствах з різними людьми?

6. Чи подобається вам виконувати громадську роботу?

7. Чи правильно, що вам приємніше і простіше проводити час за читанням книг чи за якимись іншими заняттями, ніж з людьми?

8. Якщо виникли якісь перешкоди для здійснення ваших намірів, то чи легко ви від них відступаєтесь?

9. Чи легко ви встановлюєте контакти з людьми, значно старшими від вас за віком?

10. Чи любите ви придумувати і організовувати зі своїми товаришами різні ігри і розваги?

11. Чи складно вам включитися в нову для вас компанію?

12. Чи часто ви відкладаєте на завтра ті справи, які потрібно було б виконати сьогодні?

13. Чи легко вам вдається встановлювати контакти з незнайомими людьми?

14. Чи домагаєтесь ви, щоб ваші товариші діяли у відповідності з вашою думкою?

15. Чи важко ви освоюєтеся в новому колективі?

16. Чи правильно, що у вас не буває конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх зобов'язань?

17. Чи прагнете ви скористатись випадком для знайомства і спілкування з новою людиною?

18. Чи часто в розв'язанні важливих питань ви берете ініціативу на себе?

19. Чи дратують вас оточуючі люди і чи хочеться вам побути наодинці?

20. Чи правда, що ви здебільшого погано орієнтуєтеся в незнайомій для вас обстановці?

21. Чи подобається вам постійно перебувати серед людей?

22. Чи виникає у вас роздратування, якщо вам не вдається закінчити розпочату справу?

23. Чи відчуваєте ви незручність або скутість, якщо доводиться виявити ініціативу у знайомстві з новою людиною?

24. Чи правда, що вас стомлює часте спілкування з товаришами?

25. Чи любите ви брати участь у колективних іграх?

26. Чи часто ви виявляєте ініціативу при розв'язання питань, які заторкують інтереси ваших товаришів?

27. Чи правда, що ви почуваєте себе невпевнено серед малознайомих людей?

28. Чи правильно, що ви рідко намагаєтесь довести свою правоту?

29. Чи вважаєте ви, що вам неважко внести пожвавлення в малознайому компанію?

30. Чи берете ви участь у громадській роботі в школі?

31. Чи обмежене коло ваших знайомих невеликим числом людей?

32. Чи правильно, що ви не наполягаєте на своїй думці або рішенні, якщо воно не було відразу прийняте вашими товаришами?

33. Чи почуваєте ви себе невимушено, потрапивши в незнайому компанію?

34. Чи охоче ви організовуєте різні заходи для своїх товаришів?

35. Чи правда, що ви не почуваєте себе досить впевнено і спокійно, якщо доводиться виступати перед великою групою людей?

36. Чи часто ви спізнюєтеся на ділові зустрічі, побачення?

37. Чи правильно, що у вас багато друзів?

38. Чи часто ви виявляєтеся в центрі уваги своїх товаришів?

39. Чи часто ви бентежитеся, почуваєте незручність при спілкуванні з малознайомими людьми?

40. Чи правда, що ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів?




1.  Урок постоянно дописывается по вашим же вопросам Урок содержит в себе 12 этапов
2. Инвестиционный проект управление мотивацией
3. ВВЕДЕНИЕ Организационную основу системы бухгалтерского учета на предприятиях и в организациях различных ф
4. Топливно-смазочные материалы технические жидкости резинотехнические изделия для автомобиля ЗИЛ-130
5. Тема- Складання облікових регістрів та форм звітності Студенти
6. Москва в русской литературе
7. тема отсчёта. Перемещение.
8. Статистичне вивчення робочої сили та робочого часу
9. Ликвидация юридического лица в связи с его банкротством
10. Особенности работы рельсовых цепей
11. Природний рекреаційний потенціал Росії
12. бизнес план является своего рода картой предоставляющей четкое представление направления работы и развития
13. Філософія і релігійний світогляд
14. Лекція 2- Фінансовоправові норми та фінансовоправові відносини План лекцій- Поняття і види фінан
15. и микроуровневых общественных процессов и важнейшая составляющая их влияния на состояние психики различны
16. Контрольная работа Концепции естественных прав
17. ТЕМА 13 А Ф КЕРЕНСКИЙ ВО ВРЕМЕННОМ ПРАВИТЕЛЬСТВЕ ПЛАН 1
18. Российские железные дороги на 2014 2016 годы Раздел 1.
19. Системы автоматизированного проектирования
20. Защита избирательных прав граждан

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе