Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ДВНЗ «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра технологій переробки та зберігання с.-г. продукції
Методичні рекомендації
для виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Механізація виробничих процесів у рибництві”
для студентів
Рибогосподарсько-екологічного факультету
стаціонарної та заочної форм навчання
(з використанням для самостійної та науково-дослідної роботи)
Херсон 2011
Автори - укладачі:
Рецензент:
Методичні рекомендації розглянуті і рекомендовані до видання методичною комісією Рибогосподарсько-екологічного факультету протокол № ___ від _______________ 2011 р.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
Мета розрахунково-графічної роботи складається в освоєнні методики і надбанні навичок самостійного рішення інженерних питань у галузі механізації ставового рибництва.
Найбільшу цінність розрахунково-графічної роботи представляють аналітична та розрахункова частини, які показують уміння студента користуватись теоретичним матеріалом за темою дослідження, вміння застосовувати знання в практичній роботі. Отримані результати повинні бути оформлені у відповідних таблицях, графіках, рисунках наряду з текстовим матеріалом.
Основною вимогою до викладення матеріалів розрахунково-графічної роботи є послідовне, логічно взаємопов’язане та науково аргументоване викладення.
Розрахунково-графічна робота пишеться чорнилами (пастою) чорного або синього кольору на листах стандартного формату А4. Вона повинна бути написана чітко, без помарок на одній стороні листа. Справа залишаються поля 10 мм, зліва – 25 мм, зверху і знизу – 20 мм.
Кожна сторінка, включаючи ілюстрації і додатки нумерується. Не нумеруються: титульний лист, завдання на розрахунково-графічну роботу, зміст і перший лист вступу. Номери сторінок проставляються, починаючи з другого листа вступу (п’ята сторінка).
Всі сторінки повинні бути скріплені або зброшуровані в папку. Обсяг роботи не повинен перевищувати 20....25 сторінок. Застосування кольорових олівців або паст для оформлення роботи не допускається.
Титульний лист оформлюється за стандартом університету. Текст титульного листа заповнюється стандартним шрифтом або друкується на ЕОМ. Завдання на розрахунково-графічну роботу заповнюється на стандартному бланку.
Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки розділів розташовують посередині рядка великими літерами. Заголовки підрозділів пишуть з абзацу строчними літерами (окрім першої великої) симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Підкреслювати заголовки не допускається. Відстань між заголовком і текстом зверху і знизу, а також між заголовками розділу і підрозділу повинно бути більше 10 мм. Текст будь-якого розділу повинен містити короткий виклад суті розрахунків, щоб його зміст був зрозумілий будь-якому фахівцю.
Початок розділів, вступу, висновків і списку літератури пишуть з нової сторінки, а підрозділів – як продовження даної сторінки. Розділи нумеруються у межах всієї роботи, а підрозділи – у межах розділу. Нумерація арабськими цифрами без крапки в кінці у верхньому правому куті.
Цифровий матеріал рекомендується оформлювати у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати номер і заголовок. Нумерація – у межах розділу – арабськими цифрами, розташованими після слова “Таблиця” перед заголовком таблиці:
У тексті обов’язково повинно бути посилання на таблицю. Цифри в графі розташовують так, щоб шкали чисел по всій графі були одні під іншими.
Скорочення слів у тексті допускаються лише загальноприйняті.
Формули розташовують посередині рядка; нумеруються арабськими цифрами справа від формули у круглих дужках.
Дослівне приведення цитати береться в лапки й супроводжується посиланням на джерело, наприклад: [12]. Джерела у списку літератури нумеруються арабськими цифрами. Записується література у відповідності до вимог стандарту.
Приклад оформлення:
Завдання до розрахунково-графічної роботи видається керівником.
Зразковий зміст пояснювальної записки:
Зміст
Вступ (1....2 стор.).
1. Розрахунок структури та площ рибницьких ставів (1....2 стор.)
2. Розрахунок вантажообігу транспорту і складських приміщень (5....6 стор.).
3. Вибір технологічних схем механізації трудомістких процесів у рибництві (2....3 стор.), у тому числі:
4. Вибір машин і обладнання (3....4 стор.).
5. Економічний ефект механізації (2....3 стор.).
Висновки (1 стор.).
Список використаної літератури (1 стор.).
ЗРАЗКОВИЙ СКЛАД ГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ:
Графік машиновикористання і технологічна карта з повним переліком машин, устаткування, обсягом робіт і термінами їх використання.
Текст будь-якого розділу повинен містити короткий виклад суті розрахунків, щоб його зміст був зрозумілий.
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
Студент повинен ознайомитися зі змістом даних методичних рекомендацій, усвідомити мету й обсяг роботи.
Згідно завдання визначити потребу у вантажному транспорті і підготувати технологічні схеми виробництва.
При побудові графіка машиновикористання необхідно враховувати можливість використання машин у різних технологічних схемах. До графіка додається технологічна карта. Розрахунково-графічна робота повинна завершуватися загальними висновками (4....5 пунктів) технічного й організаційного плану.
Вступ
Це початкова частина основного змісту розрахунково-графічної роботи. В ньому необхідно стисло охарактеризувати актуальність і сучасний стан проблеми, що є темою розрахунково-графічної роботи, також показати місце результатів виконаного завдання у збільшенні продуктивності і підвищення якості продукції рибництва. Закінчується вступ визначенням мети виконання розрахунково-графічної роботи.
1. РОЗРАХУНОК СТРУКТУРИ І ПЛОЩ РИБНИЦЬКИХ СТАВІВ
Структуру і площу ставів різних категорій можна розрахувати, користаючись „Додатками 6 і 7”, які складені на основі рибоводно-біологічної нормативної бази. При цьому варто планувати оптимальні за площею стави, що полегшує вибір засобів механізації, знижує потребу в машинах і збільшує ефективність їх використання.
Наведемо приклад. Загальна площа господарства згідно завдання складає 800 га. Методом пропорції визначаємо площу ставів кожної категорії (табл. 1).
Для інших категорій ставів розрахунок проводимо аналогічно.
Результати розрахунків доцільно звести у таблицю.
Таблиця 1 – Співвідношення категорій ставів у ставовому рибницькому господарстві при загальній площі 800 га
|
Категорії ставів |
Норма відносини площі ставів певної категорії до загальної площі, % |
Загальна площа ставів певної категорії |
Оптимальна площа ставу, га |
Кількість ставів |
|
Нагульні |
85 |
680 |
136 |
5 |
|
Вирощувальні |
12 |
96 |
8 |
12 |
|
Нерестові |
0,4 |
3 |
0,3 |
10 |
|
Зимувальні |
2,5 |
20 |
1 |
20 |
|
Карантинні |
0,1 |
1 |
0,5 |
2 |
|
Разом |
100 |
800 |
– |
49 |
2. РОЗРАХУНОК ВАНТАЖООБІГУ І ТРАНСПОРТУ
Розрахунок необхідно вести за максимальним вантажообігом, що б дало можливість мати деякий гарантійний запас у засобах механізації. Для цього приймаються максимальні кормові коефіцієнти і норми витрати добрив, вапна й інших видів вантажів.
2.1. Кількість мінеральних, органічних добрив і вапна:
, т/рік (1)
; (2)
; (3)
(4)
де, Sн – площа нагульних ставів, (га);
Км – максимальна річна норма внесення мінеральних добрив (0,4 т/га);
Kо – максимальна річна норма внесення органічних добрив (4....5 т/га);
Кв – максимальна річна витрата вапна (2....2,5 т/га).
Ум, Уо, Ув – кількість мінеральних і органічних добрив та вапна відповідно, т/рік
2.2. Кількість комбікормів для нагульних ставів
, т/рік (5)
де Рр – рибопродуктивність, яку планується отримати за рахунок штучного корму
(6)
Рп – планова рибопродуктивність (т/га), яка визначається варіантом завдання роботи;
Рпр. – природна рибопродуктивність (т/га), яка визначається рибоводно-біологічними нормами (Додатки 3, 4);
Sн – площа нагульних ставів (га);
Кн – кормовий коефіцієнт – витрати корму (кг) на приріст 1 кг риби для нагульних ставів 4,7 (від 4 до 6,8);
Ру – рибопродуктивність, яку планується отримати за рахунок добрив (0,44 т/га).
2.3. Кількість товарної риби:
, т/рік (7)
2.3.1. Кількість рибопосадкового матеріалу:
, т (8)
b, В – початкова та кінцева маса риби при вирощуванні відповідно, т
b (однорічки) = 30 г (0,00003 т)
В (дволітки) = 500 г (0,0005 т)
Примітка: Вихід зі ставів до 50 га складає 85 %, від 51 до 100 га – 80 %, від 100 до 150 – 75 %, більше 150 – 70 %
2.4. Вантажна робота з доставки вантажів з пунктів постачання у господарство:
, т/км (9)
де l1...l3 – відстань від пунктів постачальників (від залізниці) до господарства, км;
Уі – кількість інших вантажів: будматеріали, паливо, обладнання тощо, (10....40 % від основної маси вантажів), т/рік.
(10)
2.5. Вантажна робота з реалізації риби:
, т/км (11)
де Ув – кількість води, перевезеної попутно в живорибних машинах (0....3,8 т), т
l4 – відстань перевезення товарної риби від господарства до реалізаційної (торговельної) мережі, км.
2.6. Внутрішньогосподарська вантажна робота, км (за варіантом завдання)
, т/км (12)
де l5...l9 – відстань перевезень відповідних вантажів у межах господарства (5....10 км, за генеральним планом);
Уі – кількість інших вантажів: будматеріали тощо (10....50 % від основної маси вантажів).
2.7. Вантажообіг у господарстві:
, т/рік (13)
де К – коефіцієнт вантажообігу (1,2....1,4);
Вг – вантажообіг у господарстві, т/рік
2.8. Загальногосподарська вантажна робота:
, т/км (14)
2.9. Середньо завершена відстань одного рейсу автомобіля
, км (15)
2.10. Пробіг автомобіля з вантажем за рік
, км/рік (16)
V – ємність кузова, м3;
λ – середньозважена об’ємна маса (щільність) вантажу, т/м3 (1,1....1,2 т/м3)
2.11. Кількість вантажних автомобілів
, штук (17)
де Т – час використання однієї машини на добу, год. (не більше 20 годин);
Д – кількість робочих діб за рік, діб (250....305);
Гр – вантажопідйомність машини, т;
E – коефіцієнт наповнення кузова (0,8....0,9);
α – коефіцієнт простоїв (0,5....0,6).
Підсумкові результати розрахунків зводимо у таблицю (табл. 2).
Таблиця 2 – Види і кількість вантажних робіт у ставовому рибницькому господарстві
|
Види робіт |
Марка |
Т/рік |
Т/км |
Маш., шт. |
|
1. Доставка вантажів з пунктів постачальників у господарство |
||||
|
2. Реалізація риби |
||||
|
3. Вантажна робота у межах господарства |
||||
|
4. Загальногосподарська вантажна робота |
||||
|
5. Вантажообіг у господарстві |
||||
|
6. Кількість вантажних автомобілів |
Примітка: якщо отримуємо занадто велику кількість днів, то необхідно вибрати більшу кількість рейсів (тобто призначити більш довгий робочий день), або більшу кількість машин (2, 3 і так далі).
2.5 РОЗРАХУНОК ЄМНОСТІ СКЛАДІВ
Через нерівномірність постачання вантажів, рекомендується мати у господарстві відповідну місткість складів, рівну 40 % річної потреби в кормах, добривах, вапні тощо.
Частину кормів необхідно зберігати у прибережних бункерах – складах, за рахунок яких забезпечують 2....3-добовий резерв.
1. Загальна місткість центральних складів під корми:
, м3 (18)
де ρ – щільність корму, т/м3 (0,6....0,8 т/м3)
2. Кількість бункерів під корми на центральному складі
, шт. (19)
де Vб – стандартний об’єм одного бункера, м3 (Додаток 1).
3. Місткість прибережних бункерів під корми
, м3 (20)
де Др –кількість діб, на які розраховується резерв;
Дг – тривалість годівлі риби, діб.
4. Кількість бункерів під корми одного типу
, шт. (21)
де n – кількість ставів одного типу, шт.
Примітка: об’єм бункерів вибираємо стандартним з урахуванням кількості нагульних ставів.
5. Загальна місткість центральних складів під добрива і вапно
, м3 (22)
м – середньозважена об'ємна маса мінеральних добрив, т/м3 (1,1).
в – середньозважена об'ємна маса вапна, т/м3 (1,2).
6. Кількість кормів, що роздаються, і добрив, внесених за одну добу на одному ставі
, т/доб. (23)
де Дм – кількість діб в році внесення мінеральних добрив (15….20).
Дк – кількість днів на рік внесення кормів (додаток 3, 4).
Дв – кількість днів на рік внесення вапна.
Примітка: Добрива можна вносити через кожні 3….5 доби протягом всього літнього періоду малими дозами.
Вапно вносять 1 раз на рік по ложу ставів. Вапно у формулу додаємо в разі використання його в якості засобу аерації.
7. Погодинна продуктивність плавучого кормороздавача на одному ставу:
, т/год. (24)
де Т – змінний час згодовування кормів і внесення добрива (7….8 год.).
8. Кількість кормороздавачів на один став:
, шт. (25)
де Qp – продуктивність одного кормороздавача.
Примітка: Марку кормороздавача рекомендується вибирати залежно від площі ставів: площа понад 70 га – СКР–3А; 30….35 га – СКР–1,5; 15….35 га – КРЗ–1; менш 15 га – моторні човни. На малих ставах доцільно використовувати берегові кормороздавачі (додаток 1 пункти 21-32).
Таблиця 3 – Розподілення складів у ставовому рибницькому господарстві
|
Види вантажів |
Вантажообіг, т |
Центральні склади, м3/ шт. |
Прибережні склади, м3/ шт. |
Загальна ємність, м3 |
Кількість бункерів, шт. |
|
Корми |
|||||
|
Мінеральні добрива і вапно |
3. ДОБІР І УВ’ЯЗУВАННЯ МАШИН У ТЕХНОЛОГІЧНУ ЛІНІЮ
Примітка. В цьому розділі необхідно вказати усі вибрані у вашій роботі машини та механізми та надати їм характеристику (призначення, принцип роботи, будову та технічні показники).
Технологічна частина – це основа розрахунково-графічної роботи, що займає найбільший обсяг розрахунково-пояснювальної записки. Технологічна частина роботи повинна містити повний перелік операцій технології в строгій послідовності їх виконання з вказівкою обсягу і тривалості виконання робіт і засобу механізації та автоматизації для її виконання.
Попередньо в цій частині роботи студент повинен дати коротке обґрунтування застосовуваної технології, зробити необхідні технічні розрахунки. У схемі визначається технологічний порядок, транспортування, дозування і виконання інших процесів, а також порядок руху від однієї машини до іншої.
При проектуванні варто враховувати прогресивні технологічні схеми культивування риби, типові рибогосподарські комплекси, новітні дані науки і передовий практичний досвід.
До технологічної частини роботи відносяться розрахунки, які пов’язані з визначенням необхідної кількості кормів, органіки і т.д., вибором типу, продуктивності і марки машин, визначенням роду і потужності приводу, кількості працівників, зайнятих на певних операціях.
Графічна побудова технологічних ліній необхідна для добору машин. Побудову варто вести на окремому аркуші одночасно зі складанням технологічної карти. Весь перелік робіт з технологічної карти варто взяти за основу окремих технологічних процесів, пов'язаних між собою технологічною послідовністю, термінами, способами виконання. Машини та обладнання для їх виконання вибираються відповідно до технологічної карти.
Окремі операції процесів можуть мати наступні типи зв'язків:
1. Паралельне виконання.
2. Послідовне регламентоване чи нерегламентоване виконання зі зрушенням за часом.
Варто врахувати, що продуктивність засобів механізації на наступній операції визначається продуктивністю засобів механізації попередньої.
Якщо між двома послідовно розташованими ланками потокової лінії відсутня накопичувальна ємність, то такий зв'язок називають твердим, у іншому випадку – гнучким.
Кілька ланок потокової лінії, з'єднаних твердим зв'язком, утворюють ділянку. У потоковій лінії при твердому зв'язку її ланок при виході з ладу однієї ланки зупиняється вся поточна лінія. Тому лінію доцільно розбивати на окремі ділянки, тоді при виникненні неполадку у роботі однієї машини зупиняється не вся лінія, а лише заблокована ділянка.
Тут продуктивність лінії визначається продуктивністю ведучої ланки. (Наприклад: ведучою ланкою в лінії облову риби за крановою схемою є кран „Піонер”).
При виборі машин варто уникати однотипних машин різних марок, тому що різномарочність приводить до труднощів у їх ремонті і техдоглядах. Краще вибирати машини однієї марки або уніфіковані машини, вузли і окремі деталі яких взаємозамінні.
4. ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ТА ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ
Ця частина роботи базується на результатах технологічних і організаційних розробок і оформляється у вигляді технологічної карти виробничого процесу.
Технологічна карта сполучає у єдиний комплекс рибогосподарські заходи з конкретними формами механізації та організації окремих виробничих процесів. При цьому загальною вимогою є обов'язкове обґрунтування економічної доцільності застосування прийнятої технології виробничих процесів, що перевіряється розрахунком економічної ефективності обраної технології і комплексу машин.
Економічна частина повинна містити дані про витрати праці і матеріальних засобів на виконання кожної операції з урахуванням продуктивності машин, діючі норми виробітку і розцінки.
Тут же підраховуються експлуатаційні витрати і собівартість продукції.
Виробничий процес у рибництві можна розділити па три основні групи:
1. Рибницько–меліоративні роботи;
2. Механізовані процеси з вирощування риби;
3. Транспортні і вантажно–розвантажувальні роботи (частина робіт з них включена в перші дві групи).
Кожна група робіт складається з ряду технологічних процесів.
Перелік механізованих робіт, що рекомендуються до розгляду в технологічній карті
I. Рибницько–меліоративні роботи:
1. Викіс старої рослинності по ложу ставів.
2. Оранка ложа ставів, боронування.
3. Планування ложа ставів.
4. Ремонт меліоративної сітки і дамб.
5. Викіс прибережної рослинності.
6. Внесення органічних добрив.
II. Механізовані роботи з вирощування риби:
1. Перевезення сипучих вантажів (кормів, мінеральних добрив, вапна) і їх зберігання.
2. Згодовування кормів, внесення добрив і вапна.
3. Аерація.
4. Викіс водної рослинності.
5. Облов ставів.
6. Перевезення рибопосадкового матеріалу, палива, санітарно–профілактичні роботи.
III. Транспортні і вантажно-розвантажувальні роботи:
1. Перевезення будматеріалів, запасних частин та ін.
2. Перевезення людей до місця роботи і назад та інші роботи.
4.1. Розробка технологічної карти
Графа 1. – містить перелік усіх виробничих операцій, що повинні бути виконані у рибницькому господарстві в технологічній послідовності.
Графа 2. - найменування і марки машин і обладнання, які зайняті на виконанні конкретних операцій;
Графа 3. – час виконання технологічної операції (дата проведення робіт згідно додатків);
Графа 4. – кількість днів роботи;
Графа 6. – річний обсяг робіт визначається шляхом множення добового обсягу робіт на число днів у році, коли виконується та чи інша операція;
- Аерація (1 % від загального об’єму води.
Заг. об’єм води = Sнаг × глибину ставка. Глибина ставка 1,3-2,2 м);
Кількість косарок розраховуємо за формулою:
n = Кількість днів роботи × кількість год. в день × продукт. косарки
Кількість тракторів розраховуємо за формулою:
- Планування ложа ставка – (85 % від Sнаг)
Кількість планувальників розраховуємо за формулою:
- Викіс прибережної рослинності - (25 % від Sнаг).
Кількість косарок розраховуємо за формулою:
Графа 5. – обсяг робіт за добу виходячи з добових норм (графа 6 розділити графу 4);
Графа 7. - змінно-годинна продуктивність машини чи агрегату (обладнання). Визначається на підставі технічних даних (продуктивність за одну годину роботи);
Графа 8. – тип і потужність привода машини. Враховується потужність електродвигуна в кВт чи автомобіля (трактора) у к.с.;
Графа 9. – кількість машин, агрегатів (обладнання) визначається виходячи з їхнього добового обсягу робіт, продуктивності машин і часу виконання операції;
Графа 10. – кількість обслуговуючого персоналу на одну машину (відповідно до технічної характеристики з урахуванням конкретної операції);
Графа 11. – число обслуговуючого персоналу для всіх машин. Визначається шляхом множення даних граф 9 і 10;
Графа 12. – число роботи машини за добу. Визначається шляхом розподілу добового обсягу робіт (графа 3) на сумарну продуктивність усіх машин (дані граф 6 і 9 помножити);
Графа 13. – число годин роботи машини за рік. Визначається множенням даних граф 12 на число днів роботи даної машини за рік (графа 4);
Графа 14. - балансова вартість машин і агрегатів (обладнання) визначається за формулою 26;
Графа 15. – орендна плата, грн.;
Графа 16. – річні витрати праці. Одержують від множення граф 11 і 13;
Графа 17. – заробітна плата з нарахуванням. Визначається шляхом множення кількості відпрацьованих за рік людино-годин (графа 14) на тарифні ставки з обліком 7 % надбавки на страхування і 25 % - на виплату премій;
Графа 18. – амортизаційні відрахування;
Графа 19. – відрахування на поточний ремонт і обслуговування техніки;
Графа 20. – вартість електроенергії (формула 28);
Графа 21. – вартість паливо-мастильних матеріалів (формула 29).
Примітка: дані граф 17-21 визначаються розрахунковим шляхом за методикою, приведеної в розділі 4.1.
Графа 22. – усього витрат. Визначається шляхом підсумовування даних граф 15, 17-21.
Після цього визначають питомі витрати праці, експлуатаційні витрати, енергоємність і т.п.
До карти вноситься обсяг робіт, марка машин чи обладнання, їх продуктивність, кількість машин. Розрахунок карти зручно вести за прикладом (Додаток 21). Якщо машина перебуває на балансі господарства, то її вартість вноситься в карту. Якщо машина орендується, то в карту вносимо не вартість, а кількість машин – годин, на які орендується машина і вказується орендна плата. Від балансової вартості власних машин знаходимо амортизаційні відрахування. Якщо та ж сама машина бере участь у декількох видах робіт, то вартість її вказується тільки один раз, а потім лише витрати на паливо й експлуатацію при кожній із робіт (Додаток 1). Один раз вказуються й амортизаційні відрахування.
Балансову вартість визначаємо:
Б = Ц * Н, грн. (26)
де Ц – оптова ціна машини (грн.);
Н – 1,15 для машин, що не вимагають монтажу;
Н – 1,20....1,40 для машин, що вимагають монтажу, (залежно від його складності).
Амортизаційні відрахування знаходимо по формулі:
, грн. (27)
де а – норма щорічних відрахувань на відновлення у %. Ця норма залежить від терміну служби машини (Додаток 9). Для сільськогосподарських машин термін служби в середньому прийнятий за 7 років, отже:
а = 100/7 = 14,2%,
Відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування для машин і обладнання (Впр) можна прийняти 18% (з навчальною метою) від балансової вартості.
Вартість витрат електроенергії за рік (Сел) визначається за формулою:
Сел = СдобּТрікּSэл (28)
де: Сдоб – добове споживання електроенергії, кВт/год-доб. (знаходиться з Эдоб витрати електроенергії);
Sел – вартість 1 кВт /год. електроенергії ( Sел =0,32 грн.).
Вартість паливно-мастильних матеріалів визначається за формулою :
Спмм = Sп ּ Gт ּ tдоб ּ Трік (29)
де: Sп – комплексна ціна 1 кг палива, грн. (відповідно до довідкової літератури). Для навчальних цілей можна прийняти Sп – 3,00 грн.);
tдоб – число годин роботи установки за добу.
Експлуатаційні витрати на виконання різного виду робіт визначають за формулою:
І = А +З + Зпр + Сэл + См (30)
де: З – заробітна плата обслуговуючого персоналу, грн.;
А – амортизаційні відрахування, грн. /рік;
Зпр - витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування грн. /рік;
Сэл - витрати на електроенергію, грн. /рік;
См – витрати на придбані паливо-мастильні матеріали грн. /рік;
Після складання технологічної карти підсумовуємо кількість машин і обладнання; орендну плату, амортизаційні відрахування з відрахуванням на ремонт; витрату енергії і палива. Для власних машин витрату палива варто підраховувати по нормах (Додаток 14).
Витрати (без накладних витрат) на 1 т риби складуть:
, грн. /ц (31)
де Рп – планова рибопродуктивністю (за варіантом завдання);
Sн – площа нагульних ставів (га);
Э – загальні експлуатаційні витрати, грн. (за технологічною картою).
Собівартість товарної риби без обліку накладних витрат складе:
(32)
де Пр – валова продукція товарної риби (т);
Эс – вартість сировини (корми – 800....1250 грн. /т; добрива мінеральні – 500....700 грн. /т, вапно – 200 грн. /т). Прибуток господарства (без обліку накладних витрат) складе:
Эх = (Ер – ЭТ) Пр, грн. (33)
де Ер – відпускна (реалізаційна) ціна товарної риби (грн. /т) = 8500....12000 грн./т.
5. ГРАФІК МАШИНОВИКОРИСТАННЯ
Графік машиновикористання служить допоміжним контрольним матеріалом до технологічної карти. Праворуч від технологічної карти залишають місце для графіка. Під графіком наносять вісь абсцис, на якій розмічено 12 відрізків – по кількості місяців у році і проводять вертикальні ординати. Потім проти кожного виду робіт технологічної карти проводять визначеної довжини горизонтальну рису, що позначає термін і тривалість виконання даної роботи. Терміни виробничих процесів наведений в додатку 5. Потім аналізують графік по кожному місяцю. Якщо в один і той же час зайнята та сама ж машина, а загальний обсяг робіт і продуктивність машини не дозволяє виконувати цю роботу, то зрушити терміни робіт, чи змінити кількість машин.
Кінець однієї роботи і початок іншої з'єднують вертикальними або похилими лініями, якщо роботи виконуються однією машиною або групою однотипних машин. Вертикальність лінії означає повну зайнятість машини. Простої причіпних машин, робота яких має сезонний характер, практично неминучі. Мобільні ж машини (трактора, автомобілі) повинні бути завантажені весь рік або весь сезон (кормороздавачі самохідні і плавучі, очеретокосарки плавучі).
У розрахунках потрібно відбити зайнятість усіх механізаторів (приклад технологічної карти див. в додатку 16, а тарифікація у рибництві – додаток 17).
6. РОЗРАХУНОК ВОДОПОСТАЧАННЯ:
Розрахунок насосів:
, м3/год. (34)
Q – потужність насоса;
Sн – площа нагульних ставів, м2;
hср – середня глибина нагульних ставів (1,5....1,7 м);
Днап – кількість днів наповнення (Додаток 11).
Т – час роботи насоса (до 20....23 год.).
Вибір насоса ведемо за його продуктивністю і напору з «Каталогу сільськогосподарської техніки» чи з «Каталогу насосів» (Додаток 21).
Примітка: якщо площа нагульної системи велика, то кількість днів наповнення можна збільшити до 45 діб або необхідно збільшити кількість насосних станцій. При необхідності потужність насосної станції можна визначити самому, вибрав кількість насосів відповідної потужності (Додаток 21).
Також необхідно визначити середньо-годинні та секундні витрати води.
де (Qсер доб) - середньодобові витрати води (згідно завдання)
(Кдоб) - коефіцієнт добової нерівномірності 1,3
(Кгод) коефіцієнт годинної нерівномірності 2,1.
7. ВИСНОВКИ
По закінченню роботи слід сформувати висновки за суттю поставленої проблеми; за питанням практичного характеру та використання отриманих результатів. Висновки повинні бути сформульовані чітко і точно, не повинні перевантажуватись цифровими даними, повністю відображати зміст теми.
На основі вивченого стану питання, що досліджується розробляються пропозиції (заходи) з практичного застосування, направлені на покращення практичної роботи й підвищення ефективності виробництва (підвищення кваліфікації робітників, поліпшення прийомів переробки і роздачі кормів, внесення добрив, реконструкція, вибір і заміна устаткування, тощо).
8. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Розрахунково-графічна робота закінчується списком використаної літератури. При цьому вказуються прізвище й ініціали автора (чи авторів), найменування літературного джерела, місце і рік видання, кількість сторінок. Наприклад:
Додаток 1
Зразковий перелік машин і обладнання, що використовуються у рибництві
|
№ п/п |
Найменування і марка |
Продуктивність і потужність |
Ціна (грн.) |
|||
|
|
Трактор гусеничний с/г Т-150-05-12.Двигун СМД-60 Трактор гусеничний с/г Т-150-05-09. Двигун ЯМЗ-236Д |
150 к.с 165 к.с. |
119000 122500 |
|||
|
|
Бульдозер гусеничний на базі трактору Т-150-05-12 |
150 к.с |
125800 |
|||
|
|
Трактор колісний, с/г загального призначення Т-150К-05/06. Двигун СМД-62 |
165 к.с. |
120900 |
|||
|
|
Трактор колісний, с/г загального призначення Т-150К-05-09. Двигун ЯМЗ-236Д |
165 к.с. |
125000 |
|||
|
|
Трактор колісний с/г загального призначення ХТЗ-17021. Двигун “ДойтцАГ” |
170 к.с. |
189900 |
|||
|
|
Трактор колісний с/г загального призначення ХТЗ-17221. Двигун ЯМЗ-236Д |
165 к.с. |
160900 |
|||
|
|
Малогабаритний трактор Т-1410 |
14 к.с. |
11500 |
|||
|
|
Трактор колісний ЮМЗ 6 |
60 к.с. 7,6–24,5км/год |
18000 |
|||
|
|
Трактор гусеничний болотний ДТ – 75Б |
80 к.с. |
50000 |
|||
|
|
Трактор колісний МТЗ – 82 |
82 к.с. |
47000 |
|||
|
|
Самохідне шасі Т – 16М |
25 к.с. |
14000 |
|||
|
|
Екскаватор ЕО – 2628 на базі трактора ЮМЗ – 6Л |
30 м3/год |
55000 |
|||
|
|
Автомобіль бортовий ГАЗ – 52А |
75 к.с., 4т вантажу до 85 км/год |
38000 |
|||
|
|
Автомобіль – самоскид ЗИЛ–ММЗ–555 |
4,5 т вантажу до 85 км/год |
57570 |
|||
|
|
Автомобіль – завантажник ЗСК – 10 (на базі автомобіля ЗИЛ – 130 АН) |
ємність 8 м3 |
62400 |
|||
|
|
Автомобіль – цистерна АЦЖР-3 |
3т |
57600 |
|||
|
|
Автомобіль – цистерна АЦПТ – 2,8/54А (на базі ГАЗ–53А) |
ємність 2,8м3 |
76760 |
|||
|
|
Машини для розвантаження вагонів і складів М–ВС–4М (чи МГУ) |
30 – 60 т/г |
114000 |
|||
|
|
Зернонавантажувач самопересувний ЗПС – 60 |
60т/год 10,5кВт |
13600 |
|||
|
|
Невідовиборчна машина БСМКТТ – ЗМ |
38000 |
||||
|
|
Кормороздавач плавучий КРЗ-1 (площа ставів до 3 га) |
1,8 т/г |
22400 |
|||
|
|
Кормороздавач плавучий СКР – 1,5 |
1,9 т/г |
34580 |
|||
|
|
Кормороздавач плавучий – СКР – ЗА 15 |
2,2 т/г |
46780 |
|||
|
|
Металевий самоспливний столик (150 шт. на 50га) |
5-6кг за 1раз |
6600 |
|||
|
|
Дерев’яний самоспливний столик (150 шт. на 50га) |
5-6кг за 1раз |
8200 |
|||
|
|
Централізований кормовий майданчик (4 шт. на 50 га) |
200кг за 1 раз |
15340 |
|||
|
|
Агрегат ИРД (площа ставів більше 120-180 га) |
4,0т/год. |
46000 |
|||
|
|
Агрегат 1507 (площа ставів більше 100 га) |
4,0т/год. |
45500 |
|||
|
|
Кормороздавач АКУ-2 (площа ставів 50-100га) |
до 3 т/год |
37800 |
|||
|
|
Кормороздавач АКУ-1 (площа ставів до 50га) |
до 1 т/год. |
31200 |
|||
|
|
Пневмокормороздавач ПКР |
до 3 т/год |
8400 |
|||
|
|
Самохідний завантажувач ЗСК-10 |
до 10 т/год |
62000 |
|||
|
|
Очеретокосарка (Німеччина) “Лібелла” |
0,85 га/год |
19520 |
|||
|
|
Очеретокосарка (Угорщина) “Езокс-3” |
0,7-0,8 га/год |
13616 |
|||
|
|
Очеретокосарка Бібер |
1,3 га/год |
11600 |
|||
|
|
Очеретокосарка ИПУ |
0,5 га/год |
28500 |
|||
|
|
Очеретокосарка ЛК-12 |
0,2-0,6 га/год |
12000 |
|||
|
|
Очеретокосарка «Ерпель» |
1,08 га/год |
13500 |
|||
|
|
Моторний човен (вантажопідйомність до 2т) |
0,6 т/год |
9600 |
|||
|
|
Установка для профілактичної обробки риби ПАО на базі самохідного шасі Т – 16М |
86 л/хв. |
23750 |
|||
|
|
Комплексно – механізована лінія для приготування тістоподібних кормів у складі: а) механічна лопата ТМП – 2М (2 шт.) б) норія НЦГ – 10 в) подрібнювач «Волгарь-5» г) подрібнювач КДУ-2 д) транспортер ПШ – 0,4 (2 шт.) е) кормороздавач КРС – 1,0 (2 шт.) ж) насос 2ДО – 6 з) ємності для води 3 м3 і 0,05 м3 і) кормозмішувач 40А |
8 т/год. 8 т/год. 8 т/год. 2 т/год. 8 т/год. 8 т/год. – – 8 т/год. |
9920 5440 19950 16340 3840 7680 – – 6720 |
|||
|
|
Бульдозерна лопата Д – 607 те ж Д – 606 |
50 м3/год 50 м3/год |
11300 11000 |
|||
|
|
Скрепер Д – 569 колісний (база ДТ – 7562) |
20 м3/год |
82080 |
|||
|
|
Плуг болотний начіпний ПБН – 75 |
0,3 га/год |
1900 |
|||
|
|
Плуг трикорпусний навісний ПН – 4 – 40 |
0,5 га/год |
3101 |
|||
|
|
Борона дискова важка БДТ – 7 |
3,83 га/год |
8760 |
|||
|
|
Планувальник причіпний П–2,8 агрегатується з ДТ–75Б, захоплення 2,8 м, подовжня база 15 м |
0,82 га/год |
2128 |
|||
|
|
Причіп тракторний двохосьовий М–ПТС–6 |
6,4 м3 (6т) |
8600 |
|||
|
|
Те ж (самоскидний, двохосьовий 2–ПТС–4М – 785А) |
3 м3 (4т) |
13440 |
|||
|
|
Навантажувач – екскаватор навісний ПЕ – 0,8, змінні органи – ківш, гак, грейфер (вили) Поставляється без трактора Базові трактори – типу ЮМЗ – 6 |
100т/г |
29450 |
|||
|
|
Навантажувач–бульдозер ПБ–35 (до трактора ДТ–75) З бульдозерною лопатою. Без бульдозерної лопати Додаткове устаткування – волкувач |
50т/г при ході на 200 |
9264 7584 592 |
|||
|
|
Навантажувач грейферний ПШ–0,4 до самохідного шасі Т–16М |
25т/г |
1104 |
|||
|
|
Те ж ПГ–0,2 (до Т–16М) |
50т/г |
8000 |
|||
|
|
Сівалка уніфікована СЗ – 3,6 (для ДТ – 75Б, три сівалки зі зчіпкою З – 18А) |
=3*3,5 |
1120 |
|||
|
|
Борона зубова важка ЗБЗТУ – 1,0 Ширина 2,9. Для ДТ – 75 Б 21 борона зі зчіпкою З – 18А |
2 га/год |
285 |
|||
|
|
Зчіпка З – 18А |
ширина 18м |
184 |
|||
|
|
Косарка одноярусна КС – 2,1 |
2 га/год |
2032 |
|||
|
|
Граблі – валкоутворювач ГВК – 6,0 М |
5,4 га/год |
2032 |
|||
|
|
Розкидувач мінеральних добрив 1 – РМГ – 4 |
10 га/год |
1920 |
|||
|
|
Розкидувач органічних добрив 1 – ПТУ – 4 |
10 га/год |
1173 |
|||
|
|
Подрібнювач злежалих добрив ИСУ – 4 |
до 6 т/год |
424 |
|||
|
|
Кран «Піонер – 2М» |
2,5 т/г |
6400 |
|||
|
|
Пристрій для сортування риби УРС – 3 |
2,5 т/г |
6400 |
|||
|
|
Терези бункерні ВУП – 500 |
– |
2112 |
|||
|
|
Тельфер із двома перфорованими контейнерами ТЭ–0,5 |
5 т/г |
4320 |
|||
|
|
Транспортер СТ – 2 |
5 т/г |
2800 |
|||
|
|
Контейнер змінний для перевезення живої риби ИК5–Ф. Автомобіль ЗИЛ–130 із причепом вміщує 4 контейнери й установку ИЖИ для аерації |
Ємність 1900 л (риби 900кг) |
1440 |
|||
|
|
Дощувач далекострумінний з гідропідгодівником ДДН–70, агрегатується з трактором ДТ – 75 |
70 к/с |
1588.8 |
|||
|
|
Аератор АВ |
36 м3/год |
8000 |
|||
|
|
Аератор ДДА-100М |
100 л/с |
16770 |
|||
|
|
АР-5 |
5 м3/год |
22600 |
|||
|
|
Компресор К-75 |
75 м3/год |
16800 |
|||
|
|
Компресорна установка С-728 |
45 м3/год |
16950 |
|||
|
|
Установка для аерації КЕ (свисток) |
5,0 м3/год |
21300 |
|||
|
|
Аератор для водоймищ "OXY-PILZ" для водоймищ 0,6-2,5 га |
0,22-0,75 kВ |
4600 |
|||
|
|
Аератор "Aqua-Wheel" для водоймищ 0,9-1,2 га |
0,37-1,1 kВ, |
5100 |
|||
|
|
Аератор "TURBO-JET" для водоймищ 0,6-1,6 га |
0,35-1,1 kВ |
5800 |
|||
|
|
Аератор AIRE-02 для водоймищ 3-10 га |
1,5-3,8 kВ |
6450 |
|||
|
|
Кригобур ОЛД – 42 |
– |
4000 |
|||
|
|
Насосна станція пересувна СНП – 50/80 для дощувача ДДН–70. Має двигун А–41М потужністю 90 л,с. Комплектується напірним розбірним трубопроводом РТ – 180 довжиною 300 м. Вага 2660 кг |
30-125к/с напір 85–25вод, ст. |
62624 |
|||
|
|
Плавуча насосна станція НАП – 1,1. Має 2 двигуни Д36 загальною потужністю 300 л/с. Осадка понтона 0,6 м. Вага 38 т. Призначені для подачі води у відкриту зрошувальну мережу |
1100–2200к/с напір 18 – 13,5 вод. ст. |
661200 |
|||
|
|
Насоси: ЭЦВ 5-5-80 (ел. двигун ПЭДВ 2,8-114) ЭЦВ 6-4-190-01 (ел. двигун ПЭДВ 1,5-140) ЭЦВ 6-6,3-40 (ел. двигун ПЭДВ 1,5-140) ЭЦВ 8-16-160 (ел. двигун ПЭДВ 16-180) ЭЦВ 8-16-180 (ел. двигун ПЭДВ 16-180) ЭЦВ 8-25-100 (ел. двигун ПЭДВ 11-180) |
1280 1900 1140 2672 3496 3040 |
||||
|
|
Найменування |
Стара марка |
Q, м3/год. |
Н, м |
Ел. двигун кВт/об*хв |
- |
|
|
К 65-50-160А |
К 20/30 (2К6) |
20 |
30 |
2,2*3000 |
680 |
|
|
К 50-32-125 |
К 8/18 (1,5К6) |
8 |
18 |
2,2*3000 |
580 |
|
|
КМ 100-65-200 |
КМ 90/50 |
100 |
50 |
30*3000 |
7524 |
|
|
КМ 100-80-160 |
КМ 90/35 |
100 |
32 |
15*3000 |
5890 |
|
|
НД 125-100-125 |
100 |
20 |
11*3000 |
6270 |
|
|
|
НД 125-100-160 |
100 |
32 |
15*3000 |
9690 |
|
|
|
Бункер для збереження кормів Б – 6 зі шнековим транспортером 5 м, діаметр 1700, висота 5335 мм |
ємність 6,5м3 |
8000 |
|||
|
|
Бункер для збереження кормів. Марка ХС із 2 – х секцій Діаметр 2800, висота 7600 мм |
ємність 12,5м3 |
19000 |
|||
|
|
Бункер для збереження кормів. ХС із 3 – х секцій |
ємність 20,5м3 |
28500 |
|||
|
|
Бункер для збереження кормів. Діаметр 2682, висота 12180 мм |
ємність 52,9м3 |
57000 |
|||
|
|
Бункер для збереження кормів. Марка БМС – 20 Габарити 6000×4000×10500мм |
ємність 43м3 |
76000 |
|||
|
|
Бункер для збереження кормів. Марка БМС – 50 Діаметр 3185, висота 8900 мм |
ємність 50 м3 |
28500 |
|||
|
|
Бункер для збереження кормів з вентиляцією. Марка БВ – 25. Діаметр 3030 мм |
ємність 25 м3 |
22800 |
|||
|
|
Вежа сінажна з бетонних блоків. Діаметр внутрішній 9,15 м висота 24,4 м СБ – 9,15 |
ємність 1600 м3 |
665000 |
Примітка: усі ціни орієнтовані.
Додаток 2
Природнокліматичні зони ставового рибництва
Межі зон визначені по ізолініях кількості днів з температурою вище 15°С. Кожна зона відрізняється від наступної на 15 днів.
Полісся: Вінницька, Закарпатська, Полтавська, Харківська, Черкаська, Чернігівська, Київська.
Лісостеп: Дніпропетровська, Донецька, Кіровоградська.
Степ: Запорізька, Кримська, Миколаївська, Одеська, Херсонська.
Додаток 3
Кліматичні (середні багаторічні) та рибогосподарські (нормативні) показники основних зон України
|
Зона |
Тривалість вегетаційного сезону, днів |
Тривалість періоду з температурою вище 15°С, днів |
Кількість градусоднів |
Атмосферні опади, мм |
Природна рибопродуктивність, кг/га, за рахунок |
|||
|
коропу |
рослиноїдних риб |
|||||||
|
БТ |
СТ |
БА |
||||||
|
Полісся |
190...200 |
100...120 |
2360...2520 |
700...800 |
180 |
- |
200 |
50 |
|
Лісостеп |
201...210 |
121...135 |
2470...2990 |
500...700 |
200 |
300 |
250 |
50 |
|
Степ |
211...220 |
136...150 |
2820...3600 |
300...500 |
240 |
600 |
300 |
90 |
Примітка: БТ – білий товстолобик
СТ – строкатий товстолобик
БА – білий амур
Якщо в кліматичній зоні Полісся згідно завдання отримали рослинноїдну рибу білий товстолобик, то використовуємо гібрид білого товстолобика з продуктивністю – 350 кг/га.
Додаток 4
Коротка характеристика природнокліматичних зон ставового рибництва
|
Зони / Показники |
Полісся |
Лісостеп |
Степ |
|
1. Діб на рік з температурою повітря вище 15С |
106....120 |
121....135 |
136....151 |
|
2. Норма продуктивності ставів ц/га: нагульних вирощувальних |
16 14 |
20 15 |
20....25 15 |
|
3. Кількість діб активної годівлі коропу |
115 |
125 |
130 |
Додаток 5
Орієнтований календарний графік виробничих процесів (для південної зони) у повносистемному короповому водяному господарстві
|
№ п/п |
Найменування виробничих процесів |
Терміни проведення місяць |
|
1. |
Одержання личинок заводським способом (коропа) |
травень |
|
2. |
Нерест коропа в нерестових ставах |
травень |
|
3. |
Підрощування личинок рослиноїдних риб |
травень |
|
4. |
Вирощування цьоголітків у вирощувальних ставах |
травень – жовтень |
|
5. |
Вирощування товарної риби в нагульних ставах |
березень – жовтень |
|
6. |
Зимування цьоголітків |
жовтень – березень |
|
7. |
Годівля риби а) цьоголітків б) двохлітків |
20.06 – 10.10. 20.05. – 10.09. |
|
8. |
Внесення мінеральних добрив: а) у вирощувальні стави б) у нагульні стави |
15.05. – 20.08. 1.04. – 20.08. |
|
9. |
Внесення органічних добрив: а) у нагульні стави б) у вирощувальні стави |
в осінньо-зимовий період зимово-весняний період |
|
10. |
Профілактична обробка риби а) навесні б) восени |
1.03. – 10.04. 1.10 – 10.10. |
|
11. |
Агротехнічні заходи |
жовтень - листопад |
Додаток 6
Площа рибницьких ставів, га
|
Категорії ставів |
Площа ставів, га |
Категорії ставів |
Площа ставів, га |
||
|
середня |
максимальна |
середня |
максимальна |
||
|
Нерестові |
0,02 |
0,1 |
Вирощувальні |
15,0 |
25,0 |
|
Маточні літні |
1,5 |
– |
Зимувальні |
0,4 |
2,5 |
|
Зимувальні садки |
0,05 |
1,0 |
Карантинні |
0,2 |
0,5 |
|
Малькові |
0,8 |
1,5 |
Нагульні |
50 |
до 200 |
Додаток 7
Питома вага рибницьких ставів до загальної площі ставів господарства, %
|
Види ставів |
Види рибницьких господарств |
|||
|
риборозплідник із зимувальними ставами |
товарне |
повносистемне |
співвідношення сторін |
|
|
Нерестові |
0,5....1,0 |
– |
0,5 |
1:2-3 |
|
Вирощувальні |
80....90 |
– |
12....14 |
1:2-3 |
|
Зимувальні |
8....10 |
– |
2....3 |
1:3 |
|
Нагульні |
– |
100 |
84,5....85,5 |
Згідно рельєфу |
Додаток 8
Експлуатаційна продуктивність роздачі кормів, (т/ч)
|
Площа |
Човен на веслах |
Човен з мотором |
Кормороздавачі |
||||
|
АКУ–1 |
АКУ–2 |
СКР–1 |
СКР–1,5 |
СКР–3 |
|||
|
10....20 |
0,5 |
0,7 |
1,7 |
1,8 |
1,8 |
1,8 |
1,8 |
|
20....30 |
0,6 |
0,8 |
1,6 |
2,1 |
1,9 |
2,5 |
2,3 |
|
50....100 |
0,6 |
0,8 |
1,5 |
1,9 |
1,5 |
2,5 |
1,9 |
|
100....150 |
0,6 |
0,8 |
1,2 |
1,7 |
1,3 |
1,5 |
1,7 |
Додаток 9
Норми амортизаційних відрахувань і відрахувань на поточний ремонт і техобслуговування в % до балансової вартості
|
Машина |
Відрахування (%) |
Орендна плата грн./год. |
|
|
амортизаційні відчислення |
поточний ремонт й техобслуговування |
||
|
Трактор ДТ – 75 |
18,5 |
18,3 |
1,94 |
|
Трактор МТЗ – 82 |
17,5 |
8,0 |
1,85 |
|
Екскаватори на колісному ходу ківш 0,4....0,8 м3 |
20 |
27 |
3,20 |
|
Вітродвигуни |
7,1 |
4,8 |
– |
|
Плуги |
12,5 |
27 |
3,52** |
|
Сівалки |
14,2 |
18 |
5,08*** |
|
Меліоративні і землерийні машини |
12....14,5 |
27 |
3....4 |
|
Тваринницькі машини |
14,2 |
14-18 |
– |
|
Причепи, навантажувачі, гноєрозкидувачи |
16,6 |
13 |
3,0*(1,15) |
|
Будівлі тваринницькі |
15,5 |
– |
3,28 |
|
Крани автомобільні |
– |
– |
– |
|
Прості сільгоспмашини |
14,2 |
14 |
2....4* |
|
Автомобіль ЗИЛ ММЗ – 554 |
14,2 |
18 |
1,80 |
|
Меліоративна сітка і стави |
– |
– |
– |
* – разом із тракторами МТЗ;
** – разом із трактором ДТ-75;
*** – без накладних витрат;
**** – щорічно рекультивується; – 20% площ ставів залежно від ґрунтів, складності робіт і технології робіт.
Додаток 10
Схеми облову ставів
|
№ п/п |
Операції |
Технологія облову |
|||
|
перевалочна |
безперевалочна |
||||
|
площа ставів, га |
|||||
|
до 50 |
до 100 |
до 200 |
більше 200 |
||
|
1. |
Концентрація риби в рибоуловлювачі |
бредень переміщується вручну |
– |
бредень переміщується вручну або БСМК–ТТ–3М |
підгінна решітка, яка переміщується за допомогою 2-барабаної лебідки |
|
2. |
Вивантаження риби з рибоуловлювача |
кран „Піонер–2М” з каплером |
тельфер з 2 перфорованими контейнерами |
кран „Піонер-2М” з каплером |
тельфер з каплером |
|
3. |
Сортування |
– |
– |
УРС – 3 |
УРС – 3 |
|
4. |
Облік |
– |
– |
ваги бункерні |
ваги бункерні |
|
5. |
Навантаження риби в живорибний транспорт |
кран „Піонер–2М” з каплером |
кран „Піонер-2М” з каплером |
транспортер С – 948 |
транспортер С – 948 |
|
6. |
Вивантаження риби |
УРС – 3, підвісна канатна дорога, контейнер |
УРС – 3, підвісна канатна дорога, контейнер |
– |
– |
|
7. |
Облік риби, яка виловлена з садків |
ваги |
ваги |
– |
– |
|
8. |
Навантаження риби в живорибний транспорт |
підвісна канатна дорога, контейнер |
підвісна канатна дорога, контейнер |
– |
– |
Додаток 11
Тривалість наповнення та спуску ставів
|
Площа |
Норма, діб |
Зона |
|
|
наповнення ставів |
спуску ставів |
||
|
до 50 га |
до 15 |
до 5 |
для усіх |
|
50....100 га |
до 25 |
до 10 |
для усіх |
|
більше 100 га |
до 30 |
до 15 |
для усіх |
Примітка: середня глибина ставів для Полісся і Лісостепу дорівнює 1,4 м, для Степу – 1,5 м.
Додаток 12
Рекомендації до вибору водоспускних споруджень (з однією трубою)
|
Характеристика водоспуску |
Параметри споруджень |
Ґрунт |
Максим. глибина (м) |
Максим. об’єм (м3 тис.) |
Термін опорожнення |
Максимальний приток, м3/сек. |
|||
|
напір (м) |
витрата (м3/с) |
діаметр труб/мм |
без притоку (доба) |
з притокою (доба) |
|||||
|
І. Сифони |
|||||||||
|
Переносний гумовотканний |
0,8...2 |
0,01....0,04 |
152... 198 |
Глини, суглини, піски |
2....3 |
6....35 |
20 |
– |
– |
|
Переносний сталевий |
2...7,8 |
0,06....0,2 |
200...300 |
1....5 |
67...250 |
16....20 |
– |
– |
|
|
Азбестоцементний, стаціонарний: |
Глини, суглини, піски, супесі |
||||||||
|
із зарядкою камери |
6...8 |
0,1....0,25 |
189...279 |
4...6 |
90...220 |
20 |
|||
|
із вакуумним насосом |
6...8 |
0,28....0,54 |
279...368 |
5...6 |
240...470 |
20 |
|||
|
II. Донні водоспуски |
|||||||||
|
Бетонний, залізобетонний з азбестоцементними трубами, збірний |
1...2,5 |
0,12....0,91 |
291...482 |
Глини суглинки, супесі, піски |
0,65... 2 |
80...400 |
6....19 |
12...16 |
0,1...0,18 |
|
те ж |
3...3,5 |
0,65...3 |
386...768 |
2,4....2,9 |
470...540 |
4...17 |
6...15 |
0,18...0,57 |
|
|
те ж |
4....5 |
1,72....4,62 |
600...1000 |
3....4 |
550...650 |
3...8 |
4...12 |
0,32....1,14 |
|
|
Збірний, залізобетонний |
4....6 |
0,12....0,67 |
200...400 |
3....5 |
95....530 |
20 |
- |
- |
|
|
Металевий |
2....6 |
0,082...0,636 |
200...400 |
2...5 |
70...530 |
20 |
- |
- |
Додаток 13
Витрати палива на різних режимах роботи двигунів
|
Марка |
Витрата палива, кг/год |
||||
|
машини |
двигуна |
під навантаженням |
при поворотах |
при переїздах |
на зупинках |
|
Трактори |
|||||
|
К-701 К-700А Т-150 Т-150К Т-74 МТЗ-100, МТЗ-102 МТЗ-80, МТЗ-82 ЮМЗ-6Л Т-70 С МТЗ-50, МТЗ-52 Т-40М, Т-40АМ Т-30 Т-25А Т-16М |
ЯМЗ-240Б ЯМЗ-238НБ СМД-60 СМД-62 СМД-14А Д-240Т Д-240 Д-65Н Д-241Л Д-50 Д-37Е Д-120 Д-21 |
35-50 27-35 20-27 23-30 13-15 14-17 10-15 8-12 11-13 8-10 7-9 4-6 4-5 |
18-29 13-19 10-13 11-15 7-9 8-10 6-8 4-6 5-7 4-7 4-6 2-3 2-3 |
16-27 12-17 8-12 10-13 6-8 7-8 5-7 3-5 4-6 3-5 3-5 1-2 1-2 |
4 3 2,2 2,4 1,8 1 ,9 1,4 1,3 1,2 1,3 1,2 0,7 0,7 |
* – кормороздавачі витрачають в середньому 5....7 л/год; очеретокосарки – 8 л/год.
Додаток 14
Норми витрати палива для автомобільного транспорту
|
|
Норма витрати палива на 100 км пробігу, л |
|
Вантажні бортові автомобілі |
|
|
УАЗ-451 всіх модифікацій ГАЗ-51 всіх модифікацій ГАЗ-52, ГАЗ-52-03 ГАЗ-53А ЗИЛ-130 всіх модифікацій ЗИЛ-133ГЯ Урал-355, Урал-355М Урал-377 МАЗ-500, МАЗ-500А МАЗ-516, МАЗ-516Б КрАЗ-257, КрАЗ-257С КамАЗ-5320 |
15* 21,5 22* 25 3І* 25,5 30* 44 23 26 40 25 |
|
Бортові автомобілі підвищеної прохідності |
|
|
УАЗ-452Д ГАЗ-63А ГАЗ-66-01 ЗИЛ-131А ЗИЛ-157КД Урал-375Н, Урал-375Д, Урал-375Т |
17* 26* 29* 42 39 61 |
Продовження додатку 14
|
|
Норма витрати палива на 100 км пробігу, л |
|
Сідельні тягачі s автопоїзди |
|
|
ГАЗ-63П з напівпричепом ПАЗ-744 ГАЗ-52-06 з напівпричепом ПАЗ-744 ЗИЛ-130В, ЗИЛ-130В1 з напівпричепом ОдАЗ-885 ЗИЛ-131В з напівпричепом ОдАЗ-885 КАЗ-608 з напівпричепом ОдАЗ-885 КАЗ-608 з напівпричепом КАЗ-717 Урал-375С з напівпричепом ОдАЗ-935 Урал-377С з напівпричепом ОдАЗ-935 МАЗ-504, МАЗ-504А з напівпричепом МАЗ-5245 МАЗ-504В з напівпричепом МА.З-5205А КрАЗ-221Б з напівпричепом МАЗ-5245 КамАЗ-5410 з напівпричепом ОдАЗ-9370 |
30 26 37 47 36 38,5 70,5 54 28 38 50,5 31 |
|
Спеціалізовані автомобілі |
|
|
ИЖ-2715 ЕрАЗ-762, ЕрАЗ-762А |
11 15 |
|
Автомобілі-самоскиди |
|
|
ГАЗ-САЗ-3502, ГАЗ-САЗ-53Б ГАЗ-93, ГАЗ-93А, ГАЗ-93В САЗ-3503, САЗ-3504 ЗИЛ-ММЗ-585, ЗИЛ-ММЗ-585Б ЗИЛ-ММЗ-555, ЗИЛ-ММЗ-555Г МАЗ-503, МАЗ-503А, МАЗ-503Б, МАЗ-503В КрАЗ-256, КрАЗ-256Б КамАЗ-5510, КамАЗ-55102 КамАЗ-5511 |
29 23 26 36 37 28 48 32 34 |
|
Автобуси |
|
|
КАвЗ-685 ПАЗ-672 ПАЗ-3201 ЛАЗ-695М |
30 35 36 41 |
|
Легкові автомобілі |
|
|
УАЗ-469 всіх модифікацій ГАЗ-24 всіх модифікацій «Москвич-412», «Москвич-1360», «Москвич-1500» ВАЗ-2101, ВАЗ-2102, ВАЗ-2103 ВАЗ-2121 «Нива» |
16 13 10 8,5 12 |
Додаток 15
Зразок титульного аркушу
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
Розрахунково-графічна робота
Тема: „Комплексна механізація ставового рибницького господарства”
Виконав: студент V курсу 1 групи Рибогосподарсько-екологічного факультету.
_______________________________
Перевірив: доктор с.-г. наук, професор Пелих В.Г.
ХЕРСОН – 20__
Додаток 17
Тарифікація у рибництві
|
Вид робіт |
Розряд |
|
Рибаки |
IV-V |
|
Готування рослинної пасти, підготовка кормів |
II-III |
|
Тракторист-машиніст |
V |
Додаток 18
Тарифні денні ставки робочих у гривнях і копійках за семигодинну робочу зміну
|
Тип робіт |
РАЗРЯД |
|||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
|
|
Для відрядників |
4-75 |
5-28 |
5-87 |
6-52 |
7-49 |
8-70 |
|
Для повременщиків |
4-47 |
4-96 |
5-52 |
6-13 |
7-05 |
8-18 |
Додаток 19
Технічна характеристика насосів
|
Марка |
Подача, м3/год |
Повний напір, МПа |
Частота обертання, хв.-1 |
Потужність електро-двигуна, кВт |
ККД насоса, % |
Допустима висота всмоктування, м |
|
Відцентровані насоси |
||||||
|
1,5К-6 |
6 |
0,203 |
2900 |
1,5 |
44,0 |
6,6 |
|
11 |
0,174 |
0,9 |
55,5 |
6,7 |
||
|
14 |
0,140 |
1,0 |
53,0 |
6,0 |
||
|
2К-6 |
10 |
0,345 |
2900 |
4,5 |
50,6 |
8,7 |
|
20 |
0,308 |
64,0 |
7,2 |
|||
|
30 |
0,240 |
63,5 |
5,7 |
|||
|
2К-6А |
10 |
0,220 |
2900 |
2,8 |
54,9 |
8,7 |
|
20 |
0,225 |
65,6 |
7,2 |
|||
|
30 |
0,200 |
64,1 |
5,7 |
|||
|
2К-6Б |
10 |
0,220 |
2900 |
2,8 |
54,9 |
8,7 |
|
20 |
0,188 |
65,0 |
7,2 |
|||
|
25 |
0,164 |
64,0 |
6,6 |
|||
|
2К-9 |
11 |
0,210 |
2900 |
2,8 |
56,0 |
8,0 |
|
20 |
0,185 |
58,0 |
6,8 |
|||
|
22 |
0,175 |
66,0 |
6,4 |
|||
|
2К-9А |
10 |
0,168 |
2900 |
1,5 |
54,0 |
8,1 |
|
17 |
0,150 |
65,0 |
7,3 |
|||
|
21 |
0,132 |
63,0 |
6,0 |
|||
|
2К-9Б |
10 |
0,130 |
2900 |
1,5 |
51,0 |
8,1 |
|
15 |
0,120 |
60,0 |
7,0 |
|||
|
20 |
0,103 |
62,0 |
6,8 |
|||
|
3К-9 |
30 |
0,348 |
2900 |
7,0 |
62,0 |
7,0 |
|
45 |
0,310 |
71,0 |
6,0 |
|||
|
54 |
0,270 |
71,5 |
2,1 |
|||
|
3К-9А |
25 |
0,242 |
2900 |
4,5 |
62,5 |
7,0 |
|
35 |
0,225 |
70,0 |
6,9 |
|||
|
Вихрові насоси |
||||||
|
ВК-1/16 |
1,1-3,7 |
0,160 |
1490 |
1,5 |
25 |
6 |
|
ВК-2/26 |
2,7-8 |
0,260 |
1490 |
2,2-4 |
30 |
5 |
|
ВК-7/24 |
5,7-15,3 |
0,240 |
1490 |
5,5-7,5 |
36 |
4 |
|
ВК-5/24 |
8,5-18,4 |
0,240 |
1490 |
5,5-10 |
35 |
3,5 |
|
Заглиблені відцентрові насоси |
||||||
|
ЭЦВ4-1,6-65 |
1,2-2,7 |
0,74-0,45 |
2775 |
0,75 |
||
|
ЭЦВ6-7,2-75 |
6,0-9,5 |
0,90-0,61 |
2880 |
2,5 |
||
|
ЭЦВ6-7,2-120 |
6,0-9,5 |
0,137-0,975 |
2835 |
4,5 |
||
|
6АПВ 9×7 |
6,0-10 |
0,522-0,335 |
2950 |
2,5 |
||
|
6АПВ 9×12 |
5,0-10 |
0,90-0,525 |
2950 |
4,0 |
||
|
ЭПЛ-6 |
13,0-23 |
0,86-0,54 |
2900 |
7,5 |
||
|
ЭПН-6-16-50 |
16,0 |
0,75 |
2880 |
5,5 |
Відповідальний за випуск:
Родіонов Є.О.
Видавництво: Херсонський державний аграрний університет, Редакційно-видавничий центр „Колос” 73006, м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 23 тел. / факс: 26-32-89
Тираж 30 примірників.