Біологія Спеціалізація- ботаніка і мікологія Спеціалізація- імунологія та біохімія денна форма навча
Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-30
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
|
ПОГОДЖЕНО
Декан факультету біології,
географії і екології, доцент
________________ І. Пилипенко
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Проректор з навчальної та науково-педагогічної роботи, голова науково-методичної ради, професор
_____________________ Н.Тюхтенко
|
ПИТАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ
Освітньо-кваліфікаційний рівень “Спеціаліст”
Спеціальність: 7.04010201. Біологія*
Спеціалізація: ботаніка і мікологія
Спеціалізація: імунологія та біохімія
(денна форма навчання)
Спеціальність: 7.04010201. Біологія*
Спеціалізація: імунологія та біохімія;
Спеціалізація: ботаніка і мікологія
(заочна форма навчання)
Модуль № 1
Філогенія органічного світу
- Виникнення та походження бактеріальних, грибних, рослинних та тваринних організмів.
- Гіпотези виникнення евкаріотичних клітин.
- Автогенетична гіпотеза виникнення евкаріотичних клітини та її аналіз.
- Ендосимбіотична гіпотеза виникнення евкаріотичних клітини та її аналіз.
- Синтетична гіпотеза виникнення евкаріотичних клітини та її аналіз.
- Середовище виникнення організмів. Різні точки зору на цю проблему.
- Розвиток первинних організмів у водному середовищі. Виходи на суходіл.
- Відміни у будові клітин прокаріот та евкаріот з точки зору еволюційних процесів.
- Місце архебактерій у сучасній системі органічного світу.
- Виникнення, будова та еволюція прокаріотичних організмів. Прокаріоти – моногеномні організми.
- Ультраструктура клітини синьозелених водоростей. Відміни між прокаріотами та евкаріотами на геномному рівні.
- Відміни прокаріот та евкаріот на фенотипічному рівні. Відміни за біохімічними ознаками, за фотосинтетичним та ядерним апаратом.
- Відміни прокаріот за клітинними покривами, за фізіологічними особливостями, за будовою талому, за способами розмноження.
- Час виникнення прокаріот за палеонтологічними даними. Кількісна характеристика прокаріот у порівнянні з евкаріотами. Бактерії та синьозелені водорості – (ціанеї), чи ціанобактерії?
- Виникнення, будова та еволюція евкаріотичних організмів. Евкаріотична клітина рослинних, грибних та тваринних організмів.
- Сучасні погляди на будову евкаріотичної клітини з точки зору філогенезу: цитологічні особливості, геноми, оболонка, органи руху, біохімічні особливості, пігменти, запасні речовини, речовини клітинної оболонки.
- Відміни в будові мітохондріальних крист евкаріотичної клітини та відміни в будові інших органел клітини.
- Відміни тваринної, рослинної і грибної клітини за своєю будовою та типами життєвих процесів від клітин прокаріотів.
- Відміни клітин за типами поділу (амітоз, мітоз, мейоз) в залежності від ступеню організації організмів.
- Етапи виникнення евкаріотичних організмів. Первинні та вторинні ендосимбіози.
- Монадна структура тіла – вихідна форма первинних тваринних, рослинних і грибних евкаріотичних організмів. Праці Н.П.Масюк щодо первинної морфологічної структури евкаріотичних водоростей.
- Клітини-організми в різних еволюційних лініях водоростей, грибів, тварин. Типи морфологічних структур клітин-організмів: монадний, амебоїдний, пальмелоїдний, кокоїдний.
- Філогенетичний ряд тваринних та рослинних тканин: від найпростіших до хребетних,від водоростей до покритонасінних,.
- Філогенетичний ряд вегетативних органів рослин: слань (водорості, мохоподібні) – телом (риніофіти) – стебло, листок (пагін) – корінь (плауноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні, голонасінні, покритонасінні), їх характеристика.
- Особливості вегетативного розмноження. Оцінка вегетативного розмноження з позицій філогенії.
- Безстатеве розмноження рослин. Порівняльна характеристика безстатевого розмноження рослин і грибів. Оцінка безстатевого розмноження з позицій філогенії.
- Статеве розмноження тварин, грибів і рослин. Виникнення та еволюція статевого процесу.
- Еволюція основних форм статевого процессу тварин і рослин. Статеве розмноження як джерело комбінативної миінливості. Роль комбінативної мінливості в еволюції груп органічного світу.
- Оцінка статевого розмноження з позицій філогенії.. Питання диференціації статі у філогенезі рослин і тварин.
- Закономірності чергування форм розмноження. Життєвий цикл або цикл відтворення. Місце та типи мейозу в життєвих циклах тварин, рослин і грибів. Еволюція життєвого циклу рослин, грибів та тварин.
- Сучасна філогенентична система органічного світу – «Дерево Життя».
- Синьозелені водорості у системі органічного світу. Філогенез синьозелених водоростей.
- Дискокристатні організми у філогенетичній системі органічного світу.
- Тубулокристатні організми у філогенетичній системі органічного світу. Амебо-флагеляти. Альвеоляти. Страменопіли.
- Платикристатні організми у філогенетичній системі органічного світу.
- Типи та еволюція морфологічних структур у багатоклітинних водоростей. Зелені водорості – предки вищих наземних рослин – пігментний і морфоструктурний аспекти.
- Філогенія мохоподібних. Мохоподібні – несудинні вищі рослини. Особливості прояву мутацій в організмах, в життєвому циклі яких переважає гаметофіт. Мохоподібні як приклад альтернативної стратегії в еволюції рослинного світу.
- Філогенія вищих судинних рослин. Походження, еволюція, зростання незалежності онтогенезу вищих рослини від наявності краплинно-рідкої вологи при статевому розмноженні.
- Еволюція життєвого циклу вищих судинних рослин. Життєвий цикл з домінуванням спорофіта. Генеральна лінія еволюції вищих судинних рослин.
- Напрямки еволюції вищих рослин. Предки вищих рослин. Мікрофільна і макрофільна лінія еволюції. Дивергенція, конвергенція і паралелізм в еволюції вищих рослин.
- Філогенія безхребетних тварин. Місце різних груп найпростіших у сучасній системі органічного світу.
- Ланцетник. Філогенія риб.
- Філогенія земноводних.
- Філогенія рептилій.
- Філогенія птахів.
- Філогенія ссавців.
- Філогенія грибів.
- Еволюція життєвих циклів безхребетних, водоростей, грибів та грибоподібних організмів.
- Сучасні погляди на еволюцію та походження грибів. Напрямки еволюції грибів та тварин.
- Проблеми філогенії лишайникових організмів.
Модуль № 2.
Фітоценологія та географія рослин
- Фітоценологія як наука. Місце фітоценології в системі біологічних наук і наук про рослинність. Міждисциплінарний комплекс науки про рослинність та його структура.
- Історія фітоценології. Роль Й.К. Пачоського. Основні етапи розвитку фітоценології.
- Рослинне угруповання. Поняття про фітоценоз. Фітоценоз як центральний компонент біогеоценозу. Концепція континуума.
- Фактори організації рослинних угруповань: екотоп, взаємовідносини рослин в угрупованні, вплив гетеротрофних компонентів екосистеми на взаємовідносини рослин, роль порушень.
- Полімодельна концепція рослинного угруповання. Різниця між поняттями “флора” і “рослинність” .
- Конституційна структура фітоценозів. Ознаки фітоценозу.
- Флористичний склад фітоценозу – його основна ознака. Ступінь флористичного різноманіття і видове багатство фітоценозів. Співвідношення “числа видів на одиницю площі”. Гіпотези видового багатства та градієнти видового багатства.
- Поняття про мінімальну площу виявлення флористичного складу і інших ознак фітоценозу.
- Кількісні співвідношення між видами в фітоценозах і ознаки, які їх характеризують: чисельність, покриття, вагові і об’ємне співвідношення. Поняття про ценотипи.
- Морфологічна структура фітоценозів (синморфологія).
- Вертикальна структура. Різновисотність рослин та “різноглибинність”. Ярусність. Вертикальний континуум. Фітоценотичні горизонти.
- Горизонтальна структура (складання) фітоценозів. Мозаїчність. Типи мозаїк. Комплексність рослинного покриву. Синузіальна структура фітоценозів.
- Форми циклічної динаміки. Циклічні зміни структури. Сезонні (фенологічні) зміни.
- Різнорічні зміни (флюктуації). Типи флюктуацій.
- Біологічна продуктивність та фітомаса. Чиста первинна біологічна продуктивність та запас фітомаси. Класифікація фітоценозів за біологічною продуктивністю.
- Динаміка рослинного покриву (синдинаміка). Історія вивчення синдинаміки.
- Основні форми динаміки рослинності: порушення, сукцесії фітоценозів та їх еволюція.
- Характеристика основних варіантів сукцесій. Прості автогенні сукцесії (з однією моделлю): модель сприяння, модель толерантності, модель інгібування, модель нейтральності.
- Складні автогенні сукцесії (із змінною моделлю). Аллогенні сукцесії: гологенетичні та гейтогенетичні сукцесії. Сукцесії складної автогенно-аллогенної природи. Експериментальні сукцесії.
- Причини, які обумовлюють зміни фітоценозів та їх темпи.. Первинні і вторинні сукцесії рослинного покриву. Корінні і похідні фітоценози. Концепція клімаксу в рослинності.
- Еволюція фітоценозів. Модель сіткоподібної еволюції. Антропогенна еволюція. Методи вивчення динаміки рослинності.
- Класифікація рослинності (синтаксономія). Синтаксономія і таксономія.
- Основні підходи до класифікації: класифікація по домінантам, біоми, еколого-флористична класифікація (система Браун-Бланке).
- Загальна характеристика методу Браун-Бланке. Синтаксономічні ранги. Асоціація-елементарна синтаксономічна одиниця. Переваги методу Браун-Бланке. “Континуулізація” синтаксономії.
- Методика опису і класифікації рослинності методом Браун-Бланке. Рекогносцировка і аналітичний етап класифікації. Синтетичний етап класифікації.
- Коротка характеристика вищих одиниць (класів і деяких порядків) рослинності України.
Модуль 3.
Фізіологія адаптації
- Проблема адаптації як фундаментальна проблема фізіології. Фенотипова адаптація. Взаємозв'язок між функцією і генетичним апаратом.
- Системний підхід в фізіології - основа уявлень про адаптацію. Вклад І.М. Сєченова, І.П. Павлова, А.А. Ухтомського, П.К.Анохина, К. Бернара у формування цих уявлень.
- Основні закономірності індивідуальної адаптації. Перехід від термінового до довготривалого етапу адаптації - вузловий момент адаптаційного процесу.
- Функціональні системи. Адаптаційні системи. Домінуюча система організму.
- Оборотність адаптації, явища фізіологічної і патологічної адаптації.
- Загальний адаптаційний синдром.
- Просторово-часові відносини організму з середовищем.
- Ритмічні або аперіодичні впливи постійних зовнішніх факторів при активному пересуванні живих істот.
- Положення про сталість внутрішнього середовища організму Клода Бернара. Принцип гомеостазису W. В. Сannоn. Стадії розгортання стрес-синдрому.
- Типи адаптаційних реакцій. Реактивність і неспецифічні адаптаційні реакції організму.
- Стресорні мобілізації і перерозподіл ресурсів. Підвищення резистентності до гіпоксії. Загальний механізм і основні стадії індивідуальної адаптації (В.П. Казначеєв).
- Мінливість і пристосовність як основні властивості організму. Деякі властивості діючих факторів середовища та особливості відповідних реакцій організму.
- Теоретичні основи адаптації. Етапи стабілізації компонентного складу функціональної системи. Стан адаптованості.
- Нейрогуморальні механізми адаптації організму до фізичних навантажень.
- Дихання при адаптації до навантажень.
- Система кровообігу і серце при адаптації до фізичних навантажень.
- Основні стадії формування системного структурного сліду при адаптації до фізичних навантажень. Підвищення резистентності.
- Основні стадії адаптації до гіпоксії.
- Хронічна гірська хвороба. Адаптація до гіпоксії як фактор підвищеної резистентності.
- Термінова адаптація до холоду. Гіпотермія.
- Довготривала адаптація до холоду. Еволюційні аспекти.
- Особливості адаптації в залежності від статі, віку, тривалості перебування на Півночі.
- Довготривала адаптація до високій температурі і системний структурний слід.
- Лімітуюча ланка і адаптація до високої температури.
- Використання захисного ефекту адаптації до високої температури.
- Гіпертермія природна і штучна.
- Єдність рівнів захисних механізмів здоров`я людини: біологічні захисно-пристосувальні системи організму ; екологічні відносини людської популяції та умов середовища існування; соціальні виміри захисту здоров`я.
- Критика “технологічного оптимізму”.
- Проблеми видового та індивідуального подовження життя.
- Еволюція виду. Людина як постбіологічна істота.
Охорона праці в галузі
(біологія)
- Охорона праці неповнолітніх.
- Основні напрями міжнародного співробітництва в галузі охорони праці.
- Дайте визначення терміну “охорона праці”.
- Назвіть права, які мають спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень нормативно-правових актів з охорони праці.
- Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- Правила безпеки під час проведення екскурсій з біології.
- Особливості розслідування та обліку групових і смертельних випадків з учнями і працівниками в навчальному закладі.
- Відповідальність посадових осіб за порушення законів, норм і правил з охорони праці.
- Державний ,відомчий і громадський нагляд за станом охорони праці в навчальному закладі.
- Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії)біології.