Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти та науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
БІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра ботаніки
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ
Методичні рекомендації
для проведення практичних занять
студентів ІV – го курсу
спеціальності 6.040102 «Біологія*»,
м. Миколаїв – 2012
ЗМІСТ
|
ВСТУП |
3 |
|
Вимоги до знань і вмінь з методики навчання біології |
4 |
|
ЗАНЯТТЯ №1 Аналіз розділів "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини" в шкільних програмах, підручниках та посібниках |
5 |
|
ЗАНЯТТЯ №2 Розвиток біологічних понять в темах розділів "Людина", „Біологічні основи поведінки людини" |
8 |
|
ЗАНЯТТЯ №3 Календарно-тематичне планування уроків з розділів "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини" |
11 |
|
ЗАНЯТТЯ № 4 Методика проведення вступного уроку в курсі біології людини |
13 |
|
ЗАНЯТТЯ № 5 Проведення та аналіз вступного уроку з певної теми розділів "Людина" та „Біологічні основи поведінки людини" |
15 |
|
ЗАНЯТТЯ № 6 Методика уроку засвоєння нових знань з шкільного курсу біології людини |
17 |
|
ЗАНЯТТЯ № 7 Методика лабораторного уроку в курсі біології людини |
22 |
|
ЗАНЯТТЯ № 8 Методика практичного уроку в курсу біології людини |
25 |
|
ЗАНЯТТЯ № 9 Методика організації уроків валеологічного та екологічного змісту в курсі біології людини |
26 |
|
ЗАНЯТТЯ № 10 Методика проведення уроків узагальнення в курсі біології людини |
28 |
|
ЗАНЯТТЯ № 11 Методичні особливості уроків тематичної атестації учнів в курсі біології людини. Критерії оцінювання знань, вмінь і навичок учнів з біології |
30 |
|
ЗАНЯТТЯ № 12 Розробка опорного конспекту уроку до теми 1 та його самоаналіз |
33 |
|
ЛІТЕРАТУРА |
35 |
|
ДОДАТКИ |
37 |
ВСТУП
Шкільний курс біології людини та методика викладання є складовою інваріантної частини навчального плану студентів спеціальності "Педагогіка та методика середньої освіти. Біологія" та напряму підготовки "Біологія*" і являє собою систему взаємопов'язаних тем, спрямованих на методичну підготовку майбутнього вчителя біології та завідувача предметним кабінетом.
Навчання з предмету "Методика викладання біолога. Розділ "Людина" реалізується за модульно-розвивальним принципом. Увесь курс поділено на модулі. Вивчення матеріалу в кожному модулі починається цілісно узагальненим модулем на лекціях, які висвітлюють особливо складні, проблемні питання теми, найновітніші досягнення з методики викладання шкільного курсу біології. Далі триває самостійна навчальна робота, консультації та практичні заняття за опрацьованими джерелами. Організація практичного заняття включає декілька видів навчальної роботи (письмові роботи, усні співбесіди, дискусії за змістом опрацьованих завдань, ділові ігри тощо).
Таким чином, лекції створюють основи науково-теоретичних знань з предмета, а складові самостійної роботи студента є засобом практичного відтворення теоретичних знань та формування методичних вмінь. Закріплення та корекція вмінь проходить під час педагогічних практик.
Зміст курсу біології людини, який викладено у двох розділах шкільної програми і вивчається у 9 класі, слід розглядати в комплексі з іншими розділами шкільного курсу, що забезпечує системний підхід до формування і розвитку загальнобіологічних та спеціальних понять, ї дозволяє поступово накопичувати методичні знання і вміння. Він розглядає організм людини на організменному та всіх доорганізменних рівнях організації живої матерії, в системі наук про людину і передбачає формування понять в основному за функціональним принципом. Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню з учнями процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати цілісність, системність його організації і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку.
Зміст розділів "Людина" і "Біологічні основи поведінки людини" пропонується вивчати за схематичним планом - логічно-опорними схемами тем розділів. Логічні схеми включають загально біологічної та спеціальні поняття шкільного курсу біології людини, показують логічні зв'язки та супідрядність понять, пропонують шляхи їх розвитку. Кожна з тем курсу має на меті пріоритетний розвиток певних загально біологічних понять, які у схемах виділені великими літерами. Спеціальні поняття, що є засобом розвитку загально біологічних понять, визначають місце в темі та логічну послідовність їх формування. Текст у дужках відображає план формування понять курсу і є основою освітніх завдань щодо розвитку понять.
Логічні схеми курсу допомагають з'ясувати його структуру та зміст, які розкривають освітні ідей курсу взагалі та кожної теми зокрема і представляють обов'язковий попередній тематичного та поурочного планування навчального матеріалу. їх також використовують з метою навчального та оцінювального контролю та самоконтролю засвоєння навчальної програми курсу.
Елементи схем можна використовувати при доборі форм викладання змісту тем шкільного курсу біології людини (особливо на уроках узагальнення та систематизації знань, вмінь та навичок), складання дидактичного матеріалу.
Вимоги до знань і вмінь з методики навчання біології
За кваліфікаційною характеристикою вчителя біології
студенти, опанувавши курсом методики навчання біології людини, повинні знати:
зміст курсу в обсязі, достатньому для забезпечення сучасного рівня підготовки школярів, зафіксованого у державному освітньому стандарті з біології;
задачі, зміст, методи, засоби та організаційні форми, які забезпечують досягнення результатів вимог державного освітнього стандарту біологічної освіти відповідно обраним програмам та навчально-методичного забезпечення;
повинні вміти:
обґрунтувати свій вибір програм та навчально-методичного забезпечення; проводити заняття, спираючись на досягнення педагогічної, психологічної наук, вікової фізіології та шкільної гігієни, валеології та екології людини;
тематично оцінювати знання, вміння і навички учнів, готовити до підсумкової атестації;
запроваджувати різні форми організації учнів, методи та методичні прийоми при проведенні урочних, позаурочних та позакласних занять;
організувати роботу в кабінеті біологи, використовувати обладнання і технічні засоби навчання, поповнювати дидактичну базу.
ЗАНЯТТЯ №1
Тема: Аналіз розділів "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини" в шкільних програмах, підручниках та посібниках.
Мета: проаналізувати структуру і зміст курсу біології людини за шкільною програмою, підручником та друкованим зошитом; встановити відповідність основним загальним та спеціальним дидактичним принципам.
Література: 4,5,8,10,22,26,29,33,34.
Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:
Навчальна програма - документ, що визначає зміст і обсяг знань з навчального предмета, умінь та навичок, які підлягають засвоєнню, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.
Підручник - книга, що включає основи наукових знань з певної навчальної дисципліни у відповідності з цілями навчання, встановленими програмою та вимогами дидактики.
Підручник з біології складається з структурних компонентів, які поділяються на два відділи: текст та позатекстовий компонент. Текст буває основний, додатковий і пояснювальний. Основний текст підручника включає систему головних понять курсу: загально біологічних, спеціальних, простих і складних. Додатковий текст складається із звернення до учнів, документально-хрестоматійного матеріалу, матеріалу для необов'язкового засвоєння. Пояснювальний текст містить примітки, пояснення, абетки, словники, Позатекстовий компонент об'єднує апарат організації засвоєння, шюстрації та апарат орієнтування. До складу апарата організації засвоєння відносяться таблиці, питання, завдання, покажчики, відповіді. Ілюстрації представлені малюнками науково-прикладного характеру, технічними, картами, схемами, планами, діаграмами; фотографіями, репродукціями. Апарат орієнтування містить вступ, передмову, зміст, рубрикації та виділення, символи орієнтування.
Навчальний посібник - книга, в якій матеріал поширює межі підручника, містить додаткові, найновіші і довідкові відомості. До навчального посібника можна віднести друкований робочий зошит з біології. Робочий зошит - це система завдань для організації самостійної роботи учнів, який складено згідно з чинною програмою. Він охоплює зміст окремих шкільних курсів біологи. При вивченні шкільного курсу біологи людини робочий зошит допомагає системно проводити спостереження школярів за функціональним станом власного організму.
ХІД РОБОТИ
Завдання № 1. Проаналізувати навчальну програму з біології затверджену Міністерством освіти і науки України:
Аналіз шкільної програми
Завдання № 2. Проаналізувати шкільний підручник із біології
Аналіз підручника
принципу інтегрованості;
принцип системності;
принцип доступності та науковості;
принцип логічності;
принцип зв'язку теорії з практикою.
2. Структура підручника:
основні структурні компоненти;
відповідність структурі і змісту шкільної програми
3. Навчально-методичний апарат підручника:
види текстового компоненту;
апарат орієнтації засвоєння;
ілюстративний матеріал.
Завдання № 3. Проаналізувати робочий зошит
Аналіз робочого зошита
відповідність структури і змісту шкільній програмі;
структурування навчального матеріалу;
вимоги до знань і вмінь учнів з кожної теми;
логічність роботи з термінам;
методичний апарат
характер питань на актуалізацію та засвоєння знань;
практична частина програми
методи і прийоми вивчення нового
загальне оформлення зошита.
Для аналізу, програми, підручника та зошита рекомендується користуватися додатками 1,2,3,9.
Питання для закріплення знань:
Наведіть приклади системного підходу до вивчення організму людини у шкільних програмах.
На прикладі показати реалізацію принципу валеологічної спрямованості вивчення організму людини в розділах "Людина", «Біологічні основи поведінки людини».
ЗАНЯТТЯ №2
Тема: Розвиток біологічних понять з темах розділів "Людина", «Біологічні основи поведінки людини».
Мета: визначити загальнобіологічні та спеціальні поняття тем розділів "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини", навчитись встановлювати внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки при визначенні опорних знань.
Література: 1, 2, 4, 5, 8, 10, 22, 23, 26, 29, 33, 34
Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:
Біологія людини, як будь-яка інша навчальна дисципліна, представляє собою систему понять, що складають її наукову основу .
Поняття — це основна одиниця змісту навчального матеріалу, яка виражає найбільш суттєві ознаки біологічного об'єкта або процесу ї водночас є формою мислення учнів під час вивчення біології. Існують типи понять: спеціальні, локальні, загальнобіологічні. Складні поняття формуються в процесі їх розвитку шляхом узагальнення простих понять, злиття, інтеграції та взаємозв'язку з поняттями інших навчальних дисциплін.
Виділяють три етапи у формуванні і розвитку опорних понять:
• І етап - накопичення, розвиток опорних знань (фактів, супідрядних
понять) як основних елементів змісту визначаємого поняття;
• II етап - інтеграція, синтез елементів змісту і визначення на цій основі
нового понятгя;
• III етап - використання сформованого поняття як цілісного елемента
біологічних знань для закріплення, поглиблення, поширення, поєднання та порівнянні з іншими поняттями.
Формування і розвиток біологічних понять здійснюється не тільки за планом: сприйняття - уявлення - поняття - система понять, але й як накопичення опорних знань - визначення і закріплення понять - подальший розвиток понять в їх системі на базі навчального матеріалу.
Зміст розділів "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини" складають морфологічні, анатомічні, цитологічні, фізіологічні, екологічні, санітарно-гігієнічні, валеологічні та медичні поняття. Частина з них належить до загальнобіологічних.
Поняття курсу біології людини
|
Загальнобіологічні |
Спеціальні:
|
Схема розвитку спеціальних понять в темах курсу біології людини
|
Поняття складу і будови організму: Біохімічні Цитологічні Гістологічні Анатомо-морфологічні |
Поняття функціональної норми організму: Фізіологічні |
Поняття збереження анатомічної та функціональної норми: Валеологічні Санітарно-гігієнічні медичні |
Хід роботи
Завдання 1. Визначити загальнобіологічні та спеціальні поняття обраної теми розділів "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини", скласти логічну схему розвитку спеціальних понять, користуючись блок-схемами теми (додаток № 9).
Завдання 2. З шкільної програми вибрати поняття, що є обов'язковими для засвоєння учнів. Заповнити таблицю:
Тема: (назва).
|
Різновиди наукових понять теми |
Обов'язкові поняття теми |
|
Загальнобіологічні поняття Цитологічні поняття, біохімічні, гістологічні, анатомо-морфологічні, фізіологічні, санітарно-гігієнічні, валеологічні, медичні поняття. |
Завдання 3. Користуючись змістом шкільної програми з розділів біології 7 та 8 класів виявити опорні поняття, які необхідні для формування нових понять в темах розділів «Людина» та "Біологічні основи поведінки людини".
Завдання 4. Запропонувати систему питань на актуалізацію опорних знань з курсів фізики та хімії, які можна використати для формування біологічних понять обраної теми. Заповнити таблицю:
Міжпредметні зв'язки теми: (назва за шкільною програмою)
|
Нові поняття теми ….. |
Опорні поняття інших тем (розділів) біології |
Джерела опорних біологічних понять (розділи програми з біології) |
Опорні поняття інших дисциплін |
Джерела опорних понять інших дисциплін (розділи програми з хімії та фізики) |
Питання для закріплення знань:
1.Підготувати теоретичні питання:
форми біологічних знань;
етапи формування понять;
загальнобіологічні та спеціальні поняття розділів "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини ;
логічна послідовність формування понять при вивченні організму людини.
2. Навести приклади застосування базових понять обраної теми як: а) опорних при засвоєнні подальших тем розділів "Людина", "Біологічні основи поведінки людини та курсу загальної біологи;
б) загальнобіологічних для встановлення внутрішньопредметних зв'язків в шкільному курсі біології
3. Визначити відповідність нових та опорних понять будь-якої теми розділів "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини" за вибором викладача.
4.На конкретному прикладі продемонструвати послідовність формування валеологічних та санітарно-гігієнічних понять у розділах "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини".
ЗАНЯТТЯ №3
Тема: Календарно-тематичне планування уроків з розділів "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини".
Мета: набувати вміння до тематичного розподілу навчального матеріалу з курсу біології людини відповідно принципам дидактики.
Література: 1,3,4,5,8,10,11,14,15,22,23,26,31,33,34
Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:
Основною структурною одиницею навчального змісту є тема, передбачена навчальною програмою. За обсягом тема може включати різну кількість годин - від 2 до 10 і більше. Вчитель може об'єднувати невеликі та розбивати значні теми за обсягом з урахуванням їх логічної структури та змісту. Перед складанням календарно-тематичного плану необхідно здійснити логіко-структурний аналіз змісту кожної теми програми, визначити базові поняття теми, основні вимога до знань, умінь та навичок, якими мають оволодіти учні До плану необхідно включити лабораторні та практичні роботи, що зазначені в темі. Таким чином, план передбачає систему уроків і логіку розвитку окремих тем курсу біології людини, при цьому вчитель осмислює послідовність розвитку біологічних понять, інтелектуальних та практичних вмінь та навичок, а також можливості виховання на навчальному матеріалі певного уроку. Система і логіка уроків в тематичному плані, який склав вчитель, може не співпадати з розміщенням матеріалу в навчальній програмі та підручнику. Хід роботи
Блок-схема заняття
Розділи "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини"
|
№ теми |
Назва теми |
Основна освітня мета теми |
Схема тематичного плану
Тема розділу: (номер, назва, загальна кількість годин)
|
№ п/п |
Тема уроку* |
Мета та освітні завдання уроку |
Тип уроку і вид уроку |
Демонстрації та обладнання |
Домашнє завдання** |
* Якщо на уроці проводяться лабораторна або практична робота, то вказати її номер ї назву.
** Включити повторення опорних елементів знань на наступний урок.
План заняття:
1.Опрацювати зміст навчального матеріалу з біології людини за програмою та діючим підручником:
взаєморозміщення тем у розділах "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини";
зміст шкільного курсу біології людини обраної теми;
логічна послідовність викладення навчальної інформації.
2.Користуючнсь логічними схемами формування понять в темі з’ясувати логічну послідовність формування понять у "Вступі" та розділах "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини".
3. Розподілити навчальний матеріал кожної теми на окремі смислові частини відповідно кількості передбачених на тему годин, керуючись додатком 4.
4. Провести взаємоузгодженість практичної частини програми і теоретичних питань в кожній темі. Визначити у тематичному плані місце проведення демонстрацій, лабораторних та практичних робіт.
5. Визначити тип навчального заняття. Запропонувати вид уроку за основним методом навчання (див додатки 6,7).
6. Користуючись переліком рекомендованої наочності кабінету біології, спланувати необхідне поурочне обладнання. Визначити рекомендовані шкільною програмою демонстрації.
7. Користуючись підручником, додатком 9, визначити поурочне домашнє завдання і запропонувати форми його опрацювання; передбачити блок питань на актуалізацію опорних знань на наступний урок.
Питання для закріплення знань:
ЗАНЯТТЯ № 4
Тема: Методика проведення вступного уроку в курсі біології людини.
Мета: розкрити особливості змісту, структури і методів викладання різних тем розділів "Людина" та "Біологічні основи поведінки людини". Навчитися способам знаходження ефективних методів і способів навчання біології людини.
Література: 2,4,5,6,7,8,9,10,11,14,15,16,17,19,22,23,26,28,31,34
Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:
Вступний урок - це етап організації майбутнього сприйняття навчального матеріалу всієї теми або розділу. Широке залучання учнів до самостійного отримання знань, оволодіння вміннями та навичками і творчого відтворення знань на практиці неможливо без чіткої цілеспрямованої роботи, без визначення мети та завдань теми. Учні повинні уявляти очікуваний результат їх навчальної діяльності, знати, за що звітувати перед вчителем, спрямувати свою діяльність та відповідним чином спланувати її.
Вчителю необхідно:
У багатьох випадках мету і задачі можна пояснити учням разом із об'явою теми. Оніщук В.А. зазначає, що це можна зробити у вигляді проблемного завдання, евристичного питання, пізнавальної задачі або на спеціальному стенді "Сьогодні на уроці".
Завдання для самопідготовки:
дидактична мета, зміст "Вступу" (4 год.) до вивчення тем розділів "Людина" та «Біологічні основи поведінки людини»;
структура та зміст обраної теми ;
способи створення мотивації для активізації пізнавальної діяльності учнів (підготувати на прикладі обраної теми);
дидактична мета вступних уроків;
4. Скласти план вступного уроку. Особливо звернути увагу на визначення задач, методів та методичних прийомів, мотивацію навчальної діяльності учнів на період всієї теми.
Структура вступного уроку
мотивація на вивчення всієї теми (показати необхідність знань теми для збереження здоров'я людини, висвітлити функції системи органів в життєдіяльності організму тощо);
повідомлення учням мети і завдань всієї теми;
ознайомлення з планом вивчення теми,
надання орієнтовних питань на залік,
ХІД РОБОТИ
Питання для закріплення знань:
ЗАНЯТТЯ № 5
Тема. Проведення та аналіз вступного уроку з певної теми розділів "Людина" та «Біологічні основи поведінки людини».
Мета: провести вступний урок з певної теми розділів "Людина" або «Біологічні основи поведінки людини», в якому логічно пов'язати основні етапи уроку. Дати аналіз уроку. Звернути увагу на проведення прийомів мотивації пізнавального інтересу, актуалізації опорних знань учнів та закріплення вивченого.
Література: 4,5,10,22,25,26,32
Завдання для самопідготовки:
1.Розробити план-конспект вступного уроку.
2.Опрацювати план аналізу уроку (додатки 8,9).
3.Приготуватися до практичного відтворення уроку за розробленим конспектом.
Блок-схема заняття
Схема спостереження і аналізу уроку
І
|
Основні змістовні частини уроку |
Види діяльності |
|||
|
Вчителя |
Учня |
|||
|
+ |
– |
+ |
– |
II
|
Час і структурні ланки уроку |
Діяльність |
Зауваження по уроку, шляхи усунення недоліків |
|
|
вчителя |
учнів |
ХІД РОБОТИ
б) актуалізація опорних знань учнів;
в) об'ява теми та освітніх завдань, що ставляться перед учнями;
г) розкриття змістовної частини етапу вивчення нового матеріалу в логічній послідовності;
д) зробити узагальнення вивченого матеріалу;
ж) провести закріплення нового матеріалу на репродуктивному рівні складності завдань;
з) надати інструктаж виконання домашнього завдання.
Питання для закріплення знань:
ЗАНЯТТЯ № 6
Тема: Методика уроку засвоєння нових знань з шкільного курсу біології людини.
Мета: вдосконалювати практичні вміння розкривати методичні особливості змісту, структури і методів викладання уроків засвоєння нового матеріалу з біології людини, проводити їх аналіз за наданим планом.
Література: 1,2, 3, 5, 8, 9,10,11,14,15,1,17,19,22,23,26,27,28,31,32,33,34,35
Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:
Особливістю такого уроку є розгорнутий етап засвоєння нових знань. Всі інші етапи скорочені за обсягом.
Основною метою уроку є формування у учнів знань про будову, функції організму людини та шляхи збереження і примноження його здоров'я. Центральною ланкою уроку цього типу є така організація навчального процесу, яка сприяє самостійному засвоєнню знань під керівництвом учителя, хоча інформаційна діяльність викладача, пояснення нового повністю не може бути виключена.
У цього уроку існує багато різновидів: урок-лекція, урок-бесіда, кіноурок, урок теоретичних або практичних самостійних робіт (дослідницького типу).
Якщо вчитель використовує метод розповіді, лекції, пояснення, самостійної роботи учнів, то критерієм виконання дидактичної задачі може бути якість відповідей учнів на наступних етапах уроку.
При використанні методу евристичної бесіди, самостійної роботи з елементами бесіди, на програмованих машинах або з підручниками показниками ефективності засвоєння знань ї вмінь є не тільки правильність відповідей, а й правильність дій, активна участь класу в приведенні підсумкової бесіди або самостійної роботи.
Завдання для самопідготовки:
1.Підготувати теоретичні запитання:
методичні особливості мети, структури та методів викладання уроку засвоєння нових знань в курсі біології людини;
основні базові поняття обраної теми уроку;
встановлення міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків при доборі та структуруванні навчального матеріалу;
2.Скласти поурочний план з теми на вибір з розділів "Людина", «Біологічні основи поведінки людини». Основну увагу приділити конструюванню змісту етапу засвоєння нових знань. Передбачити логічні переходи від одного виду роботи з класом до іншого. Дібрати завдання для закріплення знань та вмінь учнів з теми уроку. Користуватись додатками 4,5,6,7,9.
3. Підготуватися до проведення уроку або його фрагментів в аудиторії.
Блок - схема заняття
Алгоритм процесу засвоєння нових знань:
ХІД РОБОТИ
формулювання мети та задач уроку;
вибір методів та методичних прийомів вивчення нового;
добір необхідних, засобів навчання, виготовлення саморобного унаочнення;
відповідність типу і виду уроку його структурі;
мотивація навчальної діяльності учнів;
різноманітність видів і форм роботи на уроці (з підручником, таблицями та муляжами, вологими препаратами або натуральними органами, моделювання фізіологічних процесів, демонстрації дослідів, письмові роботи по складанню схем і таблиць, робота з термінами і поняттями, тестування тощо);
завдання для закріплення знань та умінь учнів.
2. Відтворити урок або його фрагменти в аудиторії. В якості учнів -студенти, які виконують всі розпорядження студента-учителя.
3. Дати аналіз та самоаналіз уроку, користуючись блок-схемою заняття № 5 та додатком 8. Аналізуючи зміст уроку, звернути увагу на:
а) на рівень науковості навчального матеріалу і в одночасно рівень доступності для дев'ятикласника;
б) логічність побудови матеріалу: співвідношення загального і часткового, однозначність термінологій тощо;
в) цілісність і комплексність навчального матеріалу.
Аналізуючи методичну сторону уроку, звернути увагу на те, який внесок зроблено кожним методом у формування базових понять, усвідомлення закономірних зв'язків між фізіологічними процесами, засвоєння учнями життєво важливих вмінь та навичок.
Питання для закріплення знань:
1. Місце уроків засвоєння нових знань в системі уроків по темі.
2. Чому уроки засвоєння нових знань недоцільно класифікувати як уроки повідомлення нових знань?
3.Основні вимоги до визначення триєдиної мети уроку засвоєння нових знань.
4.Назвати умови досягнення позитивних результатів уроку засвоєння нових знань.
5. Побудувати логічну низку послідовності формування понять при вивченні таких тем розділу "Людина": «Опора і рух», "Кров і лімфа», «Кровообіг і лімфообіг", "Терморегуляція»", "Сприймання інформації нервовою системою. Сенсорні системи"; та розділу "Біологічні основи поведінки людини".
6. Відтворити на конкретному прикладі етапи: а) мотивації навчальної діяльності учнів, б) закріплення і корекції знань.
ЗАНЯТТЯ №7
Тема: Методика лабораторного уроку в курсі біології людини.
Мета: вдосконалювати практичні вміння розкривати особливості методики уроків розділів "Людина", «Біологічні основи поведінки людини» із застосуванням лабораторної роботи. Розробити план-конспект уроку, звернувши увагу на етапи підготовки, проведення та оцінювання роботи учнів.
Література: 3,4,5,9,10,11,14,15,16,17,22,37
Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:
В шкільному курсі біології людини лабораторні роботи виконують певну дидактичну задачу: вони є методом формування навчально-лабораторних вмінь і навичок. їх зміст стосується: роботи з мікроскопом; вивчення будови тканин і органів за об'ємною наочністю та препаратами, роботи з лабораторним обладнанням та приладами; підготовки і демонстрування фізіологічних дослідів та спостережень на власному організмі.
В якості самостійної позаурочної роботи з біології людини учням можна пропонувати виготовлення тимчасових гістологічних препаратів; підготовки і демонстрування фізіологічних дослідів та спостережень на тваринах, на ізольованих органах, на біологічних рідинах (кров, слина, шлунковий сік), утримання лабораторних тварин і догляд і ними; розпізнавання органів та їхніх частин на натуральних об'єктах, муляжах; визначення топографії органів на власному організмі.
Урок з проведенням лабораторної роботи сприяє організації самостійної роботи утаїв, поглибленню теоретичного матеріалу і виконується, як правило, на етапі вивчення нового матеріалу.
Завдання для самопідготовки:
1.Опрацювати зміст обраної теми, виділити базові поняття, встановити причинно-наслідкові зв'язки, вимоги програми до знань і вмінь учнів.
2.Визначити триєдину мету уроку з проведенням лабораторної роботи та дидактичну мету лабораторної роботи, поєднати з певним теоретичним матеріалом розділів "Людина", «Біологічні основи поведінки людини».
3.Методику організації і проведення роботи розробити на репродуктивному рівні засвоєння знань.
4.Обрати форму діяльності учнів на етапі самостійного виконання лабораторної роботи (фронтальну, групову або індивідуальну).
5.Скласти інструктивну картку, що включає алгоритм роботи.
6.Скласти план-конспект уроку з проведенням лабораторної роботи, користуючись додатками 4,5,6,7,9.
Блок - схема заняття
Етапи лабораторної роботи
Зразок інструктивної картки
|
Змістовні частини |
Методичні рекомендації до їх відтворення |
|
|
Лабораторна робота № Тема Мета Обладнання і матеріали Хід роботи Висновок |
Номер вказується за навчальною програмою. Тема вказується за навчальною програмою. Формулюється освітня мета, що повідомляється учням (може розроблятися ними самостійно залежно від теми роботи) Перелічити лабораторні засоби навчання пропонується зробити у формі таблиці |
|
|
Що роблю |
Що спостерігаю |
|
|
Скласти алгоритм здійснення обраної методики реалізації мети роботи. Запропонувати форму письмового звіту, зобразити найбільш суттєві частини досліду, основні частини органу, схему фізіологічного процесу тощо. Інструктаж включити у відповідні пункти алгоритму. |
||
|
Формулюється на основі мети роботи. Можна запропонувати 1-3 питання, відповіді на які будуть теоретичним обґрунтуванням тих фізіологічних процесів, які спостерігали учні. |
ХІД РОБОТИ
1.Обговорення плану-конспекту лабораторного етапу уроку:
- поєднання триєдиної мети уроку з дидактичною метою лабораторної роботи;
створення мотивації на активну пізнавальну діяльність учнів;
питання для актуалізації опорних знань та вмінь учнів;
план вивчення теоретичного матеріалу із включенням лабораторної роботи;
інструктаж класу перед виконанням лабораторної роботи;
зміст роботи за інструктивною карткою з методичним аналізом її виконання;
форма організації класу при проведенні лабораторної роботи.
2.Провести обговорення плану-конспекту лабораторного уроку в аудиторії за наступними питаннями:
- загальний план організації лабораторної роботи;
розподілення робочого часу на її підготовку, проведення і підсумок;
наскільки чітко сформульована мета лабораторної роботи для учнів;
наскільки ефективно обрана форма проведення роботи, яка частка самостійної роботи учнів;
функції вчителя під час проведення роботи;
чи мала робота логічне завершення;
на якому рівні (репродуктивному або продуктивному) була проведена робота.
Питання для закріплення знань:
1.Роль лабораторної роботи в курсі біології людини.
2.Визначити місце лабораторних робіт в системі теоретичних знань розділів "Людина", «Біологічні основи поведінки людини».
3.Методика використання таблиць, муляжів, вологих препаратів на лабораторних заняттях в курсі біології людини.
4.0бгрунтуйте функції вчителя при підготовці та проведенні лабораторної роботи.
5.Методика проведення лабораторних робіт з мікроскопами та лупами в шкільному курсі біології людини.
6. Методика проведення пробірочного та позапробірочного варіантів лабораторної роботи в темі "Харчування і травлення".
7.Методика використання підручника на лабораторній роботі.
ЗАНЯТТЯ № 8
Тема: Методика практичного уроку в курсу біології людини.
Мета: вдосконалювати практичні вміння розкривати особливості методики проведення практичних уроків у розділах "Людина", «Біологічні основи поведінки людини». Зробити аналіз плану-конспекту практичного уроку, звернувши увагу на етапи підготовки, проведення та оцінювання роботи учнів.
Література: 3,4,5,9,10,11,14,15,16,17,22,23,26,27,31,33,34,37
Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:
В шкільному курсі біології людини практичні роботи мають на меті, в першу чергу, формувати валеологічні, санітарно-гігієнічні та медичні вміння та навички: дотримання правил особистої та суспільної гігієни; виявлення причин порушення постави; складання меню харчування; здійснення першої долікарняної допомоги; виконання фізичних вправ у розпорядку дні; проведення контролю за здійсненням норм тренованості свого організму; користування чинниками.
Урок, на якому проводиться практична робота є різновидом уроку формування вмінь та навичок і сприяє формуванню в учнів вмінь і навичок застосовувати теоретичні знання на практиці.
Завдання для самопідготовки:
1.Опрацювати зміст обраної теми розділів «Людина», «Біологічні основи поведінки людини», виділити базові поняття, встановити причинно-наслідкові зв'язки, вимоги програми до знань і вмінь учнів.
2.Визначити дидактичну мету практичного уроку, його тип.
3.Скласти план уроку із проведенням практичної роботи. При цьому передбачити всі основні етапи проведення практичної роботи.
4.Розробити методику організації і проведення роботи на репродуктивному або пошуковому рівні засвоєння вмінь.
5.Вибрати форму діяльності учнів на практичній роботі (фронтальну, групову або індивідуальну).
6. Скласти інструктивну картку до проведення практичної роботи.
7. Скласти план-конспект практичного уроку з обраної теми курсу біології людини, користуючись додатками 4,5,6,7,9.
Блок - схема заняття
Алгоритм процесу формування вмінь та навичок:
Зразок інструктивної картки
|
Змістовні частини |
Методичні рекомендації до їх відтворення |
|
Практична робота № Тема Мета Обладнання і матеріали Хід роботи Висновок |
Номер вказується за навчальною програмою. Вказується за навчальною програмою Формулюється освітня мета, що повідомляється учням, або розробляється ними самостійно залежно від теми роботи Перелічити обладнання для виконання практичної роботи, яке передбачається технологією виконання Вказати алгоритм виконання роботи у вигляді тезисного плану. Алгоритм доповнити пропозиціями щодо оформлення звіту по його пунктам. Зробити на основі мети роботи або дібрати 1-3 питання, відповіді на які будуть теоретичним обґрунтуванням тих фізіологічних процесів, які спостерігали учні. Включити завдання на застосування знань учнів у новій ситуації, на більш складному рівні засвоєння знань. |
ХІД РОБОТИ
1.Обговорення плану-конспекту уроку за наступними етапами:
Питання для закріплення знань:
ЗАНЯТТЯ № 9
Тема: Методика організації уроків валеологічного та екологічного змісту в курсі біології людини.
Мета: вдосконалювати практичні вміння проблемного підходу до формування валеологічних та екологічних знань в курсі біології людини.
Література: 2,4,5,8,9,10,11,13,14,15,20,22,23,26,27,28,31,33,34,35,38.
Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:
Одним з основних завдань курсу біології людини є формування у учнів валеологічних уявлень про санітарні норми та гігієнічні навички у навчанні, праці, побуті; попередження та викоренення шкідливих звичок; поглиблення знань з організації праці та відпочинку; поведінкові норми у харчуванні, загартуванні, фізичному та емоційному навантаженні, що спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я та підтримки високої працездатності.
Продуктивним за характером занять з учнями на таких уроках є проблемне навчання. Проблемне навчання - це вид навчання, під час якого вчитель організує відносно самостійну пошукову діяльність. Учні засвоюють нові знання, вміння, розвивають інтелектуальну діяльність (сприйняття об'єктів, спостереження, уяву, здатність класифікувати, аналізувати, доводити тощо), а також дослідницьку активність, творчі здібності (побачити проблему, сформулювати питання, шукати рішення). При цьому вони відчувають сильні позитивні емоції, зацікавленість, задоволення.
Завдання для самопідготовки:
1.Опрацювати зміст навчального матеріалу за програмою, підручником, додатковою літературою з обраної теми.
2.3вернути увагу на виховне значення уроків валеологічного та екологічної спрямованості. Врахувати це при формулюванні триєдиної мети уроку.
3.Встановити послідовність формування спеціальних понять в темах розділів "Людина" та «Біологічні основи поведінки людини».
На прикладі обраної теми скласти схему логічної низки формування певних валеологічеих, санітарно-гігієнічних, медичних, екологічних понять.
Наприклад, особливості будови хребта людини - види постави - порушення постави - попередження порушень постави,
4.3апропонуватй варіанти використання цих зв'язків між поняттями на різних етапах уроку:
а) у вигляді проблемного запитання; б) запитання на актуалізацію опорних знань; в) встановлення внутрішньо предметних зв'язків на етапі закріплення нових знань; г)для створення позитивної мотивації пізнавальної активності учнів; д)в інших випадках.
5.Розробити проблемний варіант підходу до обґрунтування певного валеологічного або екологічного питання на уроці.
6. Скласти перелік науково-популярної та художньої літератури для позакласного читання.
7. Розробити план-конспект уроку валеологічного або екологічного змісту, користуючись додатками 4,5,6,7,9.
Блок — схема заняття
Структура навчання:
1.Створення проблемної ситуації та висунення проблеми.
2.Висунешш гіпотез, припущень щодо можливих шляхів вирішення проблеми, обґрунтування їх та добір однієї або декількох.
3.Дослідна перевірка гіпотез та аналіз фактичного матеріалу.
4.Узагальнення результатів: включення нових знань і вмінь в систему, закріплення та застосування на практиці.
ХІД РОБОТИ
1.Співбесіда за завданнями для самопідготовки.
А) знання:
Б) вміння:
Навести по 2-3 приклади тем з розділів "Людина" та «Біологічні основи поведінки людини». Завдання представити у вигляді таблиці.
3.Розробити або дібрати з літературних джерел 2-3 ситуативні задачі з обраної теми.
Питання для закріплення знань:
1.Користуючись програмою довести, що кожна тема шкільного курсу біології людини має валеологічну спрямованість.
ЗАНЯТТЯ № 10
Тема: Методика проведення уроків узагальнення в курсі біології людини.
Мета: формувати практичні вміння з методики організації уроків узагальнення та поглиблення знань, вмінь та навичок в курсі біології людини.
Література: 2,4,5,8,9,10,11,14,15,16,17,19,22,23,26,27,28,31,33,34,35,38.
Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:
На уроках узагальнення, які проводяться після вивчення логічно завершеного блоку матеріалу з окремої теми, цілої теми або розділу, виділяються найбільш загальні та суттєві поняття, закономірності між ними, явища і процеси, основні теорії та ідеї, встановлюються причинно-наслідкові зв'язки, засвоюються найбільш широкі категорії понять та їх системи. Для цього вчитель опрацьовує певний теоретичний матеріал, добирає завдання.
Завдання є ефективними тільки за умов свідомого підходу учнів до їх виконання. Необхідно дотримуватися дидактичної послідовності у їх плануванні на уроці: вправи на запам'ятовування навчального матеріалу - на відтворення - на застосування раніше засвоєного - на самостійний перенос вивченого у нестандартні ситуації - на творче використання, за допомогою якого забезпечується включення нового матеріалу в систему знань, умінь і навичок (проблемно-пошуковий рівень).
Завдання для самопідготовки:
відмінність уроку-узагальнення знань від уроку-повторення вивченого матеріалу;
місце уроків-узагальнення в системі уроків по темі;
дидактична мета уроків-узагальнення в системі тематичного підходу до вивчення організму людини в шкільному курсі.
2. Визначити основну ідею обраної теми розділу "Людина", вибрати базові поняття, опрацювати зміст теми за програмою, підручником, тематичним планом.
3.Спираючись на вимоги програми, сформулювати триєдину мету уроку узагальнення. Скласти план-конспект уроку, відтворивши наступні етапи:
- робота з базовими термінам (дати визначення, проведення тестових завдань, біологічних диктантів, робота із словником);
- узагальнення окремих, елементів знань з анатомічної будови., фізіологічних функцій, біологічних закономірностей існування і розвитку людини;
- засвоєння більш складної системи знань про організм людини у вигляді узагальнюючої схеми, таблиці, логічно-опорного сигналу, де встановлені принципово нові логічні зв'язки між поняттями;
- розв'язування задач теоретичного та практичного змісту продуктивного рівня засвоєння знань, що підтверджують внутрішньо системні зв'язки між елементами знань з анатоми, фізіолога, цитологи, гігієни, валеології, психології та загально біологічними.
В роботі користуватися додатками 4,5,6,7,9.
Блок - схема заняття
Етапи процесу узагальнення і систематизації знань:
повідомлення теми, мети і задач уроку;
повторення та узагальнення окремих спеціальних понять теми, що складають сутність теми тобто є засобами формування загальнобіологічного поняття даної теми;
поєднання окремих спеціальних понять у систему знань, яка об'єднує характеристики загальнобіологічного поняття (складання узагальнюючої схеми або таблиці);
повторення та систематизація основних теоретичних положень теми за графічною схемою системи знань;
• встановлення нових логічних зв'язків між компонентами системи знань шляхом постановки запитань та завдань.
ХІД РОБОТИ
1.Співбесіда за завданнями для самопідготовки.
2.Проведення фрагментів уроку в аудиторії. Під час проведення уроку бажано представити на тільки репродуктивний рівень відтворення знань та вмінь учнів з теми, а й підібрати завдання для усвідомлення матеріалу, запам'ятовування, узагальнення, систематизації, використання знань, навичок, вмінь. Особливо важливі системи вправ на повторення і застосування знань у незнайомих ситуаціях.
3.Проаналізувати урок за схемою.
Питання для закріплення знань:
1.Методичні прийоми роботи з базовими термінами та поняттями теми.
2.Навести приклади інтегративного підходу на уроках узагальнення при вивченні систем органів організму людини.
3.Методика використання наочності на уроках узагальнення.
4.Методика складання узагальнюючих таблиць, схем і опорних сигналів.
5.Методика використання зошитів на друкованій основі при узагальненні тем розділу "Людина".
6. Обґрунтувати логічну послідовність репродуктивного, продуктивного і частково-пошукового рівнів закріплення знань учнів на уроках узагальнення.
ЗАНЯТТЯ № 11
Тема: Методичні особливості уроків тематичної атестації учнів в курсі біології людини. Критерії оцінювання знань, вмінь і навичок учнів з біології
Мета: набувати практичних вмінь щодо складання завдань для тематичної атестації учнів у відповідності з критеріям оцінювання знань, вмінь і навичок учнів з тем «Людина», «Біологічні основи поведінки людини».
Література: 2,4,5,6,7,9,10,11,16,17,18,19,21,22,26,30,31,33,34,39.
Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:
Основною структурною одиницею кожного навчального предмета є тема, яка передбачена навчальною програмою. Під час тематичного оцінювання оцінка, яку отримує учень, має бути результатом опанування ним конкретної теми.
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є одночасно засобом систематизації і узагальнення знань; воно спонукає учнів до глибшого і міцного засвоєння основних положень конкретної теми. Тематичне оцінювання є обов'язковим, результати його проведення фіксуються в журналі в окремій колонці.
Тематична атестація може проводитися у різних формах. Головною умовою при розробці завдань є забезпечення об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів. Кожну оцінку рівня досягнень учня вчитель повинен аргументовано мотивувати, доводити до відома учнів та оголошувати перед класом.
Кількість атестацій протягом семестру залежить від кількості тижневих годин, відведених на вивчення біології і структури навчального року. Шкільна програма за біології на більшість тем відводить оптимальну кількість навчальних годин для вивчення і узагальнення навчального матеріалу та атестування учнів (6-8 годин). Але теми, на вивчення яких відводиться обмаль часу (3-4 години), можна об'єднувати для проведення тематичної атестації. Наприклад, «Вступ» та тему «Організм людини як біологічна система» або теми «Терморегуляція» та «Виділення».
Для перевірки рівня навчальних досягнень учнів під час тематичної атестації доцільно використовувати різнорівневі диференцїйні завдання:
Завдання для самопідготовки:
а) для проведення навчаючої частини уроку (найбільш типові з
використанням основних прийомів їх розв'язування);
б) для контролюючої частини (за чотирма рівнями навчальних
досягнень учнів: початковим, середнім, достатнім, високим).
3. Скласти план-конспект уроку тематичної атестації учнів. В роботі користуватися додатками 4,5,6,7,9.
4. Підготуватися до обговорення елементів уроку в аудиторії за складеним планом-конспектом.
Блок - схема заняття
Алгоритм формування диференційованих завдань для контролю ЗВН
ХІД РОБОТИ
1. Обговорення конспекту уроку за наступними етапами:
- , мета і структура уроків тематичної атестації учнів;
інструктаж учнів до самостійного виконання завдання;
зміст ї послідовність розміщення завдань для контролю та корекції знань.
2. Обговорення елементів уроку в аудиторії за складеним планом-конспектом.
Питання для закріплення знань:
1.Критерії оцінювання теоретичних знань і вмінь початкового, середнього, достатнього і високого рівнів?
2.Критерії оцінювання практичних вмінь і навичок початкового, середнього, достатнього і високого рівнів?
3.Навести приклади завдань початкового, середнього, достатнього і високого рівнів знань, вмінь і навичок учнів з певної теми.
4.Методика проведення уроків тематичної атестації.
5.Основні види уроків тематичної атестації.
ЗАНЯТТЯ № 12
Тема: Розробка опорного конспекту уроку та його самоаналіз
Мета: набути практичних вмінь щодо складання конспектів уроків з тем «Людина», «Біологічні основи поведінки людини»; вміти аналізувати урок та робити самоаналіз.
Література: 2,4,5,6,7,9,10,11,16,17,18,19,21,22,26,30,31,33,34,39.
ХІД РОБОТИ
Конспект уроку № ___
в ___ класі ДАТА _________________
Тема: ____________________ Підтема ________________
Мета:
Обладнання та матеріали уроку: …………………………………………………………….
Базові поняття та терміни: ……………………………………………………………………
Тип уроку: ……………………………………………………………………………………..
Методи та прийоми навчання: ………………………………………………………………
Структура уроку
|
Етапи |
Час, хв |
|
2 5 3 20 10-15 2-3 2-3 |
Пам'ятка вчителю щодо самоаналізу уроку
3. Зробити аналіз уроку, що проводиться.
Схема загального аналізу уроку
Питання для закріплення знань:
Література
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
Додаток 1
План аналізу програми:
основні завдання розділів "Людина" та «Біологічні основи поведінки людини»;
основні змістовні лінії розділів;
- які вимоги до виконання практичної частини програми визначені в пояснювальній записці.
ІІІ. Дати аналіз змісту і структури програми: ознайомитися із змістом і структурою програми окремих тем розділу "Людина'5 та «Біологічні основи поведінки людини»;
виявити мету і завдання кожної теми розділів;
показати на прикладі теми логіку пізнання, відповідно якій навчання повинно мати розвиваючий характер і прикладну спрямованість;
навести приклади внутршньопредметних зв'язків розділів "Людина" та «Біологічні основи поведінки людини» з розділами шкільного курсу біології 7 та 8 класів;
навести приклади питань з окремих тем, які сприяють валеологічному, медичному, екологічному вихованню учнів.
IV. Визначити методичні основи побудови програми:
з'ясувати, як змінюються вимоги до характеристики систем органів, організму людини взагалі в порівнянні з характеристикою організму тварин у курсі біології тварин;
вияснити опорні знання з попередній курсів біології, які допомагають поглибити, розширити знання учнів в курсі біології людини;
виявити міжпредметні зв'язки курсу біології людини з фізикою та хімією;
визначити відповідність демонстрацій, лабораторних та практичних робіт до теоретичних положень тем розділів "Людина" та «Біологічні основи поведінки людини»;
обґрунтувати методичну доцільність структури розділів "Людина" та «Біологічні основи поведінки людини» в шкільній програмі. Визначити позитивні моменти та недоліки в системі розподілу навчального матеріалу.
Додаток 2
План аналізу підручника
І. Дотримання дидактичних принципів у змісті та структурі підручника:
ІІ. Аналіз методичної основи підручника:
які види текстового компоненту використано при викладенні вивчаємої інформації, частка проблемного викладення матеріалу;
з чого складається апарат організації засвоєння, співвідношення завдань репродуктивно-відтворювального ї проблемно-пошукового рівня ;
чи пов'язаний ілюстративний матеріал з текстом, його інформативність. Як сприяє його художнє оформлення активізації емоційної сфери учня;
як підручник допомагає самостійному отриманню знань.
Додаток 3
План аналізу робочого зошита
відповідність змісту і структури навчального матеріалу зошита шкільній програмі;
чи запропоновано план вивчення теми, основні вимоги до знань і вмінь учнів з кожної теми;
проаналізуйте логічність роботи з термінам: чи виділені основні поняття теми, особливо ті, що вказані у вимогах програми, яким чином встановлюються логічні зв'язки з раніше вивченими термінами і поняттями, чи передбачена система вправ на встановлення нових логічних зв'язків між новими знаннями та набутими раніше;
проаналізувати, як методичний апарат зошита сприяє мотивації пізнавальної діяльності учнів ( чи є на початку уроку - питання і завдання на актуалізацію знань, навичок; при вивченні нового матеріалу - завдання для усвідомлення, запам'ятовування, узагальнення, систематизації матеріалу, використання знань, навичок, вмінь; для перевірки знань - питання та завдання). Навести приклади;
проаналізуйте характер питань. Знайдіть приклади питань проблемного і репродуктивного характеру, які потребують коротких відповідей, систему вправ на повторення і використання знань у нестандартних ситуаціях;
чи включені лабораторні та практичні роботи, передбачені навчальною програмою, надається інструкція до їх виконання;
які методи і прийоми запропоновані для вивчення нового матеріалу, чи сприяють вони розвитку пізнавальної діяльності учнів;
зверніть увагу на загальне оформлення зошита.
Додаток 4
План підготовки до уроку
І. Розробка системи уроків із теми або розділу.
ІІ. Визначення навчально-розвивально-виховних задач уроку на основі програми, методичних посібників, шкільного підручника та додаткової
літератури.
ІІІ. Добір оптимального змісту матеріалу уроку, розподілення його на ряд закінчених у смисловому відношенні блоків, частин, виділення опорних знань, дидактична обробка.
VIII. Добір дидактичних засобів уроку (кінофільмів та презентацій, таблиць, карток, схем, додаткової літератури тощо).
IX. Перевірка обладнання і технічних засобів навчання.
XII. Визначення форм та прийомів закріплення отриманих знань та
набутих вмінь на уроці і вдома, прийомів узагальнення і систематизації
знань.
ХІІІ. Визначення змісту, обсягу і форми домашнього завдання, вибір методики його виконання.
XІV. Визначення форми підсумків уроку.
ХV. Планування позаурочної роботи за даною темою.
ХVІ. Складання і запис загального плану уроку. Розподілення часу на різні етапи уроку (приблизно).
Приблизний план уроку:
5. Питання та завдання для перевірки якості раніше засвоєного
матеріалу (перевірка минулої теми, запитання на актуалізацію опорних
знань);
домашнє завдання (можна запропонувати учням після об'яви теми).
Вимоги до запису конспекту уроку:
Форма конспекту уроку
Дата.
Номер уроку із даної теми (розділу).
Тема уроку.
Мета і освітні, розвиваючі та виховні задачі.
Тип і вид уроку.
Методи навчання.
Обладнання уроку.
Структура уроку (у вигляді таблиці):
|
Зміст уроку (чітко виділити етапи уроку) |
Види діяльності учителя і учнів (методи, прийоми, засоби навчання, характер і форми організації пізнавальної діяльності) |
Додаток 5
Планування навчально-розвивально-виховних задач уроку
Навчальні задачі – у вигляді конкретних етапів по формуванню знань, вмінь і навичок загальнобіологічних та спеціальних понять
Розвивальні задачі – які пізнавальні здібності учнів розвивати конкретно, як розвивати волю, емоції, пізнавальні інтереси:
Виховні задачі – який світоглядний висновок можна зробити та які виховні можливості реалізувати на матеріалі даного уроку:
Додаток 6
Структури уроків різних типів
|
(Махмутов М.І., Підкасистий П. І., Фіцула М.М.) |
||
|
Тип уроку |
Вид уроку |
Структура уроку |
|
І. Урок вивчення нових знань |
урок-лекція; урок-бесіда; урок-семінар; кіноурок; урок теоретичних і практичних самостійних робіт (дослідницького типу); |
1.організаційний етан; 2.етап підготовки учнів до активного усвідомленого засвоєння знань: актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; мотивація пізнавальної діяльності; З.етап засвоєння нових знань: сприймання і усвідомлення фактичного матеріалу; осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого; 4.етап закріплення нових знань; 5.етап підсумків уроку, інформації учнів про домашнє завдання |
|
II. Урок вдосконалення нових знань, вмінь, навичок |
урок самостійної роботи (репродуктивних усних і письмових вправ); урок-лабораторна робота; урок-практична робота; урок-екскурсія; урок-семінар |
1. організаційний етап; 2.етап підготовки учнів до активного усвідомленого засвоєння знань: актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; мотивація пізнавальної діяльності; 3.етап закріплення нових знань: осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дії; самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування одержаних результатів; 4.етап підсумків уроку і інформації учнів про домашнє завдання |
|
ІІІ. Урок узагальнення і систематизації вивченого матеріалу |
Всі види в межах 5 типів уроків, в старших класах: уроки-конференції; уроки-семінари; уроки обговорення творчих завдань теоретичного і практичного характеру |
1. організаційний етап; 2.етап підготовки учнів до активного усвідомленого засвоєння знань: повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; мотивація пізнавальної діяльності; 3.етап узагальнення і систематизації вивченого: а)повторення і узагальнення окремих понять, фактів, процесів; б) відтворення і узагальнення понять та засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки; 4.етап підсумків уроку і інформації учнів про домашнє завдання |
|
IV. Урок комбінований |
поєднання різних видів уроку |
1 організаційний етап; 2.етап перевірки домашнього завдання; 3.етап етап підготовки учнів до активного усвідомленого засвоєння знань: актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; мотивація пізнавальної діяльності; 4.етап засвоєння нових знань: сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу; 5.етан закріплення нових знань: осмислення, узагальнення і систематизація знань; 6.етан підсумків уроку та інформації учнів про домашнє завдання |
|
Усна форма перевірки (індивідуальне, фронтальне, групове опитування), письмова перевірка. урок-залік, практична робота, урок-семінар, тестування, контрольна робота |
1. організаційний етап; 2.етап підготовки учнів до активного усвідомленого засвоєння знань: повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; мотивація пізнавальної діяльності; 3.етап всебічної перевірки знань: пояснення завдання учителем; відповіді на запитання учнів; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; збирання виконаних робіт (або перевірка його виконання); 4. етап підсумків уроку і інформації учнів про домашнє завдання; 5. етап аналізу робіт і повідомлення оцінок, корекція знань. |
Додаток 7
Структурні елементи уроку
|
Назва елементу уроку |
Дидактична задача |
Зміст елементу уроку |
|
Організаційний етап |
Підготовка учнів до роботи |
Привітання учнів та вчителя: фікса ція відсутніх, перевірка зовнішнього стану класного приміщення, переві рка підготовленості учнів до уроку; організація уваги. Способи активізації на етапі: запис на дошці мети уроку, повідомлення консультантів про готовність класу. |
|
Етап всебічної перевірки домашнього за вдання |
Встановити правильність та усвідомленість виконання домашнього за вдання всіма учнями, усунення виявлених не доліків у знаннях, вдос коналення знань, вмінь, навичок |
Виявлення ступеню засвоєння на вчального матеріалу, виявлення ти пових помилок у знаннях, їх при чини та ліквідація. Додаткова активізація на етапі: використання різних форм і методів контролю; пошукові, творчі, індивідуальні завдання учням |
|
Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння нового матеріалу |
Організувати і спряму вати до мети пізнавальну діяльність учнів |
Повідомлення мети, теми і задач вивчення нового матеріалу; показ його практичної значущості; висунення навчальної проблеми |
|
Етап засвоєння нових знань |
Дати конкретне уявлення про будову, функції ор ганізму людини та його складових, розкрити ос новну ідею вивчаємого питання, принципу фун кціонування; досягти сприйняття, усвідом лення первинного уза гальнення і систематиза ції нових знань, засво єння учнями способів, шляхів конкретного уза гальнення, на основі знань виробляти відпові дні вміння і навички |
Організація уваги, викладання но вого матеріалу вчителем; забезпе чення сприйняття, усвідомлення, си стематизації та узагальнення нових знань учнями. Додаткова активізація: використання нестандартних форм і способів на вчання. Висока ступінь самостійно сті при вивченні нового матеріалу. Використання ТЗН, іншої наочності |
|
Етап закріплення учнями отриманих знань |
Встановити, як учні за своїли зв'язок між фак тами, зміст нових по нять, закономірностей; усунути виявлені недо ліки в знаннях |
Перевірка вчителем глибини розуміння учнями навчального матеріалу, внутрішніх закономірностей та сутності нових понять. Види робіт: бесіда, робота з підручником, додатковою літературою, заповнення таблиць, складання схем, замальовування об'єкту. |
|
Етап закріплення знань та формування вмінь |
Закріпити знання і вміння, які необхідні для самостійної роботи з нового матеріалу |
Закріплення отриманих знань і вмінь, закріплення методики ви вчення матеріалу; закріплення методики наступної відповіді учня при перевірці знань. Додаткова активізація: різноманіт ність завдань, їх практична спрямо ваність. Види робіт: робота по пам'яті, зама льовування об'єкту, заповнення таб лиць, складання схем, робота з но вими об'єктами, виконання програ мованих завдань та інше. |
|
Етап узагальнення но вого матеріалу в по няття |
Формування загальнобіологічних понять, які ви значені у навчальній меті уроку |
Організація роботи по оперуванню понять: повторення і узагальнення окремих понять, фактів, процесів; відтворення і узагальнення понять та засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки; Види робіт: складання узагальнюючих таблиць, схем та висновків |
|
Етап інформації учнів про домашнє завдання, інструктаж про його виконання |
Повідомити про дома шнє завдання, пояснити методику його виконання, підсумувати, урок |
Інформація про домашнє завдання, інструктаж про його виконання; пе ревірка того, як учні зрозуміли зміст і способи виконання роботи; підве дення підсумків: як працював клас, хто з учнів був особливо старанним, що нового пізнали на уроці. Додаткова активізація: диференціа ція завдань, творчий характер їх виконання (захист проектів) |
|
Підведення підсумків уроку |
Проаналізувати, дати оцінку успішності досяг нень мети, виявити, перс пективу у вивченні пре дмета |
Самооцінка та оцінка роботи класу і окремих учнів. Аргументація виставлених балів, зауваження до уроку, пропозиції на наступний урок. ьДодаткова активізація: використання алгоритму оцінки роботи класу, вчителя, окремих учнів. Стимуляція висловлюванням особистої думки про урок, способи роботи на ньому. |
Додаток 8
План аналізу уроку
І. Загальні відомості: дата, школа, клас, прізвище, ім'я, по-батькові учителя, кількість учнів за обліком, кількість присутніх, місце проведення.
ІІ. Обладнання:
- підготовка наочності, доцільність її використання для досягнення мети;
організація учнів на початку уроку.
ІІІ. Тип і структура уроку:
відповідність типу дидактичній меті уроку, типу структурі уроку;
місце уроку в системі занять по темі;
зв'язок з попереднім уроком, як відбувається;
послідовність окремих етапів, раціональність розподілу часу;
цілісність і завершеність уроку, як підбиваються підсумки.
IV. Реалізація основної дидактичної мети уроку:
відповідність змісту програми, віковим особливостям учнів і сучасному рівню розвитку науки;
методи ознайомлення з новим матеріалом (словесні, наочні, практичні), відповідність вимогам;
встановлення міжпредметних зв'язків;
стимулювання пізнавальної активності, яким: чином;
організація первинного закріплення (паралельно з вивченням нового, на окремому етапі);
організація самостійної роботи (обсяг, ступінь важкості, індивідуалізація, підвищення ступеню самостійності в системі завдань: від завдань на відтворення до творчих завдань);
залучання учнів в основні розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, виділення головного, встановлення аналогій, доведення, визначення і пояснення понять, узагальнення, класифікація, систематизація);
використання засобів творчого мислення (елементи проблемності, завдання пошукового та творчого характеру);
раціональність вибору методів перевірки якості знань, умінь та навичок учнів;
чи мав місце диференційований підхід, на яких етапах уроку, яким чином:
використання виховних можливостей навчального матеріалу, формування світогляду (пояснення світоглядних ідей, формування відношення, поглядів, переконань); зв'язок навчання із життям;
Робота учителя та учнів на уроці:
поєднання організаційної діяльності вчителя та пізнавальної діяльності учнів;
співвідношення видів діяльності вчителя (1.бесіда, розповідь, пояснення, інструктаж, лекція, демонстрація; 2.опитування: усне, письмове; 3.керування самостійною роботою учнів на основі зворотного зв'язку).
активність учнів на різних етапах уроку, від чого залежала;
види діяльності учнів (1.слухання, коментування, пояснення, розповідь; 2.робота з дидактичним матеріалом; 3.робота над усними, практичними, письмовими завданнями, розв'язування логічних, розрахункових задач);
формування наукової організації пращ учнів (інструктаж до роботи
з літературою, оформлення робіт, раціональне планування часу і діяльності
на самостійних роботах);
прийоми підтримання дисципліни на уроці.
Результати уроку. Висновки:
досягнення мети;
виконання плану уроку;
рівень засвоєння знань і способів діяльності учнів: 1-й - засвоєння на рівні сприйняття, усвідомлення, запам'ятовування; 2-й - застосування знань в аналогічній та подібній ситуації; 3-й - застосування знань в новій ситуації, тобто творче;
освітнє, розвиваюче та виховне значення уроку;
що позитивне можна рекомендувати для втілення в практику роботи;
які недоліки треба усунути.
Додаток 10
Календарно-тематичне планування уроків біології в 9 класі
105 год, 8 год резервні, 3 год на тиждень
|
№ п/п |
Тема уроку |
Лабораторні та практичні роботи |
Кіль-кість год |
Дата |
Повторення |
|
Вступ |
4 |
||||
|
1 |
Біологічні науки, що вивчають організм людини. Значення знань про людину для збереження її здоров'я |
1 |
|||
|
2 |
Походження людини |
1 |
|||
|
3 |
Соціальне та культурне успадкування |
1 |
|||
|
4 |
Особливості виду Ното sapiens |
1 |
|||
|
Розділ ІХ. ЛЮДИНА |
|||||
|
Тема 1. Організм людини як біологічна система |
4+1 |
||||
|
5 |
Поняття про біологічні системи |
1 |
|||
|
6 |
Структурна й функціональна організація клітин |
1 |
|||
|
7 |
Тканини |
1 |
|||
|
8 |
Органи, фізіологічні й функціональні системи |
1 |
|||
|
9 |
Підсумковий урок «Організм людини як біологічна система» |
1 |
|||
|
Тема 2. Опора й рух |
7+1 |
||||
|
10 |
Значення опорно-рухової системи. Кісткова і хрящова тканини |
Лабораторна робота № 1. Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м'язової тканин |
1 |
||
|
11 |
Будова скелета людини. Розвиток та сполучення кісток |
1 |
|||
|
12 |
М'язова система людини. Будова, функції, види |
1 |
|||
|
13 |
Фізичні якості м'язів. Робота м'язів |
Лабораторна робота № 2. Втома в разі статичного й динамічного навантаження. Вплив ритму й навантаження на розвиток втоми |
1 |
||
|
14 |
Рухова активність і здоров'я |
1 |
|||
|
15 |
Перша допомога в разі пошкоджень опорно-рухової системи |
Практична робота №1. Будова суглобів, допомога в разі ушкоджень опорно-рухової системи |
1 |
||
|
16 |
Особливості системи органів опори й руху людини |
1 |
|||
|
17 |
Підсумковий урок «Опора і рух» |
1 |
|||
|
Тема 3. Кров і лімфа |
7 |
||||
|
18 |
Внутрішнє середовище організму. Склад і функції крові |
1 |
|||
|
19 |
Формені елементи крові. Еритроцити. Групи крові |
Лабораторна робота № 3. Мікроскопічна будова крові людини |
1 |
||
|
20 |
Лейкоцити. Імунітет |
1 |
|||
|
21 |
Імунні реакції організму |
1 |
|||
|
22 |
Імунна регуляція |
1 |
|||
|
23 |
Зсідання крові |
1 |
|||
|
24 |
Підсумковий урок «Кров і лімфа» |
1 |
|||
|
Тема 4. Кровообіг і лімфообіг |
6 |
||||
|
25 |
Органи кровообігу: серце і судини. Будова і функції серця |
1 |
|||
|
26 |
Судинна система |
1 |
|||
|
27 |
Рух крові по судинах. Велике і мале коло кровообігу |
Практична робота № 2. Вимірювання частоти серцевих скорочень і артеріального тиску |
1 |
||
|
28 |
Регуляція кровопостачання органів. Порушення діяльності серцево-судинної системи |
Практична робота № 3. Реакція серцево-судинної системи на дозоване навантаження |
1 |
||
|
29 |
Лімфообіг та його значення. Перша допомога в разі кровотеч |
Практична робота № 4. Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах у разі порушень кровообігу |
1 |
||
|
30 |
Підсумковий урок «Кровообіг і лімфообіг» |
1 |
|||
|
Тема 5. Дихання |
5+1 |
||||
|
31 |
Будова й функції органів дихання |
1 |
|||
|
32 |
Голосовий апарат. Дихальні рухи |
1 |
|||
|
33 |
Газообмін у легенях і тканинах |
1 |
|||
|
34 |
Механізми й регуляція дихання. Функціональні показники дихальної системи |
1 |
|||
|
35 |
Хвороби органів дихання та їх профілактика |
1 |
|||
|
36 |
Підсумковий урок «Дихання» |
1 |
|||
|
Тема 6. Харчування і травлення |
8+1 |
||||
|
37 |
Енергетичні потреби організму. Типи поживних речовин. Харчування і здоров’я. |
1 |
|||
|
38 |
Будова і функції органів травлення, травних залоз |
1 |
|||
|
39 |
Травлення в ротовій порожнині |
Лабораторна робота №4. Дія ферментів слини на крохмаль |
1 |
||
|
40 |
Травлення у шлунку й кишечнику |
1 |
|||
|
41 |
Хвороби шлунково-кишкового тракту |
1 |
|||
|
42 |
Практична робота № 5. Антропоме тричні виміри Практична робота № 6. Аналіз індивіду ального харчового раціону за добу та відповідність його нормам |
1 |
|||
|
43 |
Загальні особливості травної системи та обміну речовин у людини. Регуляція травлення |
1 |
|||
|
44 |
Підсумковий урок «Харчування і травлення» Контрольна робота за І семестр |
1 |
|||
|
Тема 7. Терморегуляція |
3+1 |
||||
|
45 |
Будова й функції шкіри |
Лабораторна робота № 5. Будова шкіри, нігтя, волоса (макроскопічне й мікро скопічне) |
1 |
||
|
46 |
Механізм терморегуляції. Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача. |
Практична робота № 7. Вимірювання температури тіла в різних його ділянках |
1 |
||
|
47 |
Захворювання та пошкодження шкіри. Гігієна шкіри |
1 |
|||
|
48 |
Підсумковий урок «Харчування і травлення» |
1 |
|||
|
Тема 8. Виділення |
3+1 |
||||
|
49 |
Значення і загальна характеристика органів сечовидільної системи |
1 |
|||
|
50 |
Роль нирок у підтриманні водно-сольового гомеостазу |
1 |
|||
|
51 |
Роль видільної системи та покривів тіла у виділенні продуктів життєдіяльності людини |
1 |
|||
|
52 |
Підсумковий урок «Виділення» |
1 |
|||
|
Тема 9. Ендокринна регуляція функцій організму людини |
6 |
||||
|
53 |
Гуморальна регуляція. Принципи роботи ендокринної системи |
1 |
|||
|
54 |
Гіпотоламно-гіпофізарна система. |
1 |
|||
|
55 |
Залози внутрішньої секреції |
1 |
|||
|
56 |
Залози внутрішньої секреції |
1 |
|||
|
57 |
Значення залоз внутрішньої секреції у підтриманні гомеостазу й адаптації організму |
1 |
|||
|
58 |
Підсумковий урок «Ендокринна регуляція функцій організму людини» |
1 |
|||
|
Тема 10. Розмноження та розвиток людини |
8 |
||||
|
59 |
Етапи онтогенезу людини |
1 |
|||
|
60 |
Стать. Статеві ознаки. Визначення статі |
1 |
|||
|
61 |
Будова статевих органів |
1 |
|||
|
62 |
Розвиток статевих клітин |
1 |
|||
|
63 |
Менструальний цикл і запліднення |
1 |
|||
|
64 |
Ембріональний розвиток. Вагітність і пологи |
1 |
|||
|
65 |
Розвиток людини після народження (постембріональний розвиток) |
1 |
|||
|
66 |
Підсумковий урок «Розмноження та розвиток людини» |
1 |
|||
|
Тема 11. Нервова регуляція функцій організму людини |
8 |
||||
|
67 |
Загальні принципи регуляції функцій. Нервова регуляція |
1 |
|||
|
68 |
Центральна й периферична нервова система. Регуляція рухової активності. Спинний мозок |
1 |
|||
|
69 |
Головний мозок. |
Лабораторна робота № 6. Будова головного мозку людини |
1 |
||
|
70 |
Стовбур мозку. Мозочок. Підкоркові ядра. Кора головного мозку. Структура й функції |
1 |
|||
|
71 |
Регуляція роботи внутрішніх органів. Автономна (вегетативна) нервова система Соматична нервова система, ретикулярна формація і лімбічна система |
1 |
|||
|
72 |
Симпатична й парасимпатична системи |
1 |
|||
|
73 |
Взаємодія регуляторних систем організму |
1 |
|||
|
74 |
Підсумковий урок «Нервова регуляція функцій організму людини» |
1 |
|||
|
Тема 12. Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи |
8 |
||||
|
75 |
Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем |
1 |
|||
|
76 |
Зорова сенсорна система |
Лабораторна робота № 7. Визначення акомодації ока, реакції зіниць на світло |
1 |
||
|
77 |
Зорова сенсорна система |
Лабораторна робота № 8. Виявлення сліпої плями на сітківці ока |
1 |
||
|
78 |
Слухова сенсорна система |
Лабораторна робота № 9. Вимірювання порогу слухової чутливості |
1 |
||
|
79 |
Сенсорна система рівноваги |
1 |
|||
|
80 |
Сенсорні системи смаку й нюху |
1 |
|||
|
81 |
Сенсорні системи руху, дотику, температури, болю |
1 |
|||
|
82 |
Підсумковий урок «Сенсорні системи» |
1 |
|||
|
Розділ Х. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ |
|||||
|
Тема 1. Формування поведінки і психіки людини |
12 |
||||
|
83 |
Ретикулярна формація мозку |
1 |
|||
|
Рівні сприйняття інформації людиною |
1 |
||||
|
84 |
Сон. Біоритми |
1 |
|||
|
85 |
Безумовні та умовні рефлекси. Інстинкти |
Лабораторна робота № 10. Безумовні й умовні рефлекси людини |
1 |
||
|
86 |
Форми інстинктивної поведінки людини. Набута поведінка |
1 |
|||
|
87 |
Фактори, які впливають на формування особливостей поведін ки людини |
1 |
|||
|
88 |
Види навчання |
1 |
|||
|
89 |
Пам'ять. Види пам'яті |
1 |
|||
|
90 |
Практична робота № 8. Дослідження різних видів пам'яті |
1 |
|||
|
91 |
Контрольна робота №2 «Особливості поведінки і психіки людини» |
1 |
|||
|
Тема2. Мислення і свідомість |
8 |
||||
|
92 |
Мислення і кора великих півкуль головного мозку. Функціональна асиметрія мозку |
1 |
|||
|
93 |
Мова |
1 |
|||
|
94 |
Індивідуальні особливості поведінки людини |
1 |
|||
|
95 |
Практична робота № 9. Визначення типу темпераменту |
1 |
|||
|
96 |
Характер людини. Свідомість |
1 |
|||
|
97 |
Практична робота № 10. Виявлення професійних схильностей |
1 |
|||
|
98 |
Підсумковий урок «Мислення і свідомість людини». Контрольна робота за ІІ семестр |
1 |