У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Барановського Кафедра міжнародної економіки А

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.12.2024

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький  національний  університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра міжнародної економіки

А.А. СЕМЕНОВ, Т.Г.ШЕРЕМЕТ, О.В. ОЗАРІНА

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

Методичні рекомендації  з вивчення дисципліни

для студентів всіх спеціальностей усіх форм навчання

Донецьк 2011


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький  національний  університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра міжнародної економіки

А.А. СЕМЕНОВ, Т.Г.ШЕРЕМЕТ, О.В. ОЗАРІНА

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

Методичні рекомендації  з вивчення дисципліни

для студентів всіх спеціальностей усіх форм навчання

ЗАТВЕРДЖЕНО:
   на засіданні кафедри міжнародної економіки

Протокол № 37 від 30.05.11 р.

СХВАЛЕНО:

навчально-методичною

радою ДонНУЕТ

Протокол № __ від ______р.

Донецьк 2011

ББК 65.5я73

С 30

УДК 339.9

Рецензенти:

кандидат економічних наук,  доцент В.С.Білозубенко

кандидат економічних наук,  доцент С.Б.Алексєєв

Семенов, А. А.

С-30 Міжнародні економічні відносини [Текст] : метод. рек. з вивч. дисц. для студ. всіх спец. усіх форм навчання  / А. А. Семенов, Т.Г. Шеремет, О.В. Озаріна; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі  ім. М. Туган-Барановського, Каф. міжнар. економіки. – Донецьк : [ДонНУЕТ],  2011. – 111 с.

Дане видання містить в собі методичні рекомендації з вивчення дисципліни, з підготовки до семінарських занять, а також з організації самостійної роботи студентів. У першій частині представлена структура дисципліни, ціль і завдання її вивчення, а також методи навчання, оцінювання і розподілу балів. У другій частині наведені план заняття, питання і завдання, ситуації для обговорення та інші завдання з кожної теми дисципліни. Третя частина присвячена організації самостійної роботи студентів: представлені основні положення тем дисципліни, навчальні завдання і форми контролю. Також дано перелік літературних джерел для самостійного вивчення дисципліни.

  

ББК 65.5я73

©  А.А. Семенов 2011

©  Донецький національний

університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

4

ЧАСТИНА 1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ»

6

ЧАСТИНА 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

15

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

16

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

25

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. МІЖНАРОДНА ІНТЕГРАЦІЯ

48

ЧАСТИНА 3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

52

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

54

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. МІЖНАРОДНА ІНТЕГРАЦІЯ

ЛІТЕРАТУРА, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ


ВСТУП

Сучасний світовий суспільний розвиток характеризується посиленням зв'язків і взаємодії між країнами. Тенденція до об'єднання викликана потребою вирішення поставлених перед людством глобальних проблем, таких, як загроза ядерної катастрофи, екологічна проблема, охорона здоров’я і космос. Але найглибшу основу зміцнення цілісності світу складає наростаюча взаємозалежність держав в економічній сфері. Жодна країна світу не може претендувати на повноцінний розвиток, якщо не включена в процес світогосподарських зв'язків.

Незважаючи на спроби деяких держав жити в умовах національної економічної самозабезпеченості («автаркії»), рух товарів, послуг, грошових платежів виявляється сильнішим за встановлені бар'єри. В епоху реактивних літаків і ракет, досліджень космосу, супутникового зв'язку і ядерної зброї, автаркія суперечить потребам народів. Отже, вихід за межі національних кордонів має у своїй основі потребу країни у вирішенні внутрішніх проблем за рахунок зовнішніх зв'язків. Тому необхідні зусилля уряду та інших владних структур, що забезпечують розумність і узгодженість міжнародних економічних відносин. Саме ці питання розглядаються в навчальній дисципліні «Міжнародні економічні відносини».

Ціль вивчення дисципліни полягає у формуванні системи теоретичних знань та практичних навичок у галузі міжнародної економіки, форм, методів та механізмів реалізації міжнародних економічних відносин.

Завдання дисципліни:

  •  вивчення сутності міжнародної економічної системи та закономірностей її розвитку;
  •  вивчення методів аналізу політико-правового, економічного соціально-культурного середовища та інфраструктуру міжнародної економічної діяльності;
  •  набуття знань про регулювання міжнародних економічних відносин;
  •  одержання знань з основних питань та проблем функціонування світової валютної системи, міжнародних валютно-фінансових відносин;
  •  розуміння логіки, напрямків і форм розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції;
  •  вміння використовувати одержані знання у практичній зовнішньоекономічній діяльності України, враховуючи тенденції і перспективи розвитку міжнародних економічних відносин;

Об'єкт дисципліни: міжнародні економічні відносини як одна зі складових системи світового господарства.

Предмет дисципліни: система взаємозв'язків національних економік різних країн, що виникли в результаті міжнародного поділу праці.

Вивчивши дисципліну «МІЖАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ» Ви зможете:

  •  аналізувати фактори середовища міжнародних економічних відносин;
  •  виявляти і оцінювати проблеми світового господарства;
  •  визначати та характеризувати показники міжнародної торгівлі;
  •  оцінювати напрями міжнародного науково-технічного співоробітництва та ефективність його результатів;
  •  здійснювати аналіз міжнародного руху капіталу та міжнародної інвестиційної діяльності;
  •  характеризувати особливості розвитку світової валютної системи та визначати її показники;
  •  визначати фактори міжнародної економічної інтеграції та принципи регулювання міжнародних економічних відносин.


 

ЧАСТИНА 1.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ»


ІДЕНТИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (МОДУЛЯ)

1. Ідентифікація:

Міжнародні економічні відносини

2. Опис:

Змістовий модуль 1. Міжнародні економічні відносини і світове господарство.

Тема 1. Система і середовище розвитку міжнародних економічних відносин.

Тема 2. Історичний і сучасний етап формування  міжнародних економічних відносин.

Тема 3. Світове господарство й особливості його розвитку.

Змістовий модуль 2. Міжнародна економіка.

Тема 4. Міжнародна торгівля.

Тема 5. Міжнародні науково-технічні зв'язки і виробниче кооперування.

Тема 6. Міжнародний рух капіталу.

Тема 7. Міжнародна інвестиційна діяльність.

Тема 8. Міжнародна міграція робочої сили.

Тема 9. Світова валютна система.

Тема 10. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс.

Змістовий модуль 3. Міжнародна інтеграція.

Тема 11. Міжнародна економічна інтеграція.

Тема 12.Міжнародні економічні організації, що регулюють міжнародні економічні відносини.

3. Рівень:

А) Зв'язок з забезпечуючими дисциплінами:

для ефективного вивчення даної дисципліни студентам необхідні знання в області економічної теорії, філософії, історії.

Б) Цілі і завдання:

Ціль: формування системи теоретичних знань та практичних навичок у галузі міжнародної економіки, форм, методів та механізмів реалізації міжнародних економічних відносин.

Завдання: вивчення сутності міжнародної економічної системи та закономірностей її розвитку; вивчення методів аналізу політико-правового, економічного соціально-культурного середовища та інфраструктуру міжнародної економічної діяльності; набуття знань про регулювання міжнародних економічних відносин; одержання знань з основних питань та проблем функціонування світової валютної системи, міжнародних валютно-фінансових відносин; розуміння логіки, напрямків і форм розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції; вміння використовувати одержані знання у практичній зовнішньоекономічній діяльності України, враховуючи тенденції і перспективи розвитку міжнародних економічних відносин.

4.Бібліографія

  1.  Світова економіка: навч. посіб. / за ред. Ю. Г. Козака – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 328 с.
  2.  Дахно І. І. Світова економіка: навч. посібн. / Видання 2-е перероблене та доповнене. - К. : Центр навчальної літератури, 2008. –   280 с.
  3.  Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч.1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебн. пособие для вузов. – М.: Международные отношения. 1997. – 488 с.
  4.  Міжнародна економіка: навчальний посібник /  під заг. редакцією О. Г. Гупала. — К. : Хай-Тек Прес, 2007. – 368 с.
  5.  Романчиков, В. І. Міжнародні економічні відносини  : навч. пос. / Романенко І. О. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – 256 с.
  6.  Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Международная экономика: крат. консп. лекций. – К.:МАУП, 2003. – 101 с.
  7.  Світова економіка : підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. - К.: Либідь, 2007. – 640 с.

5.Нормативна дисципліна

6.Викладацький склад

Озаріна О.В., к.е.н., доц. кафедри міжнародної економіки

Семенов А.А., к.е.н., доц. кафедри міжнародної економіки

Шеремет Т.Г., к.е.н., доц. кафедри міжнародної економіки

7.Тривалість:

- для студентів напряму підготовки 0503 «Торгівля» спеціальності 6.050300 «Товарознавство і комерційна діяльність»:

Всього – 72 години (2 кредити ECТS), в т.ч. лекції – 16 годин (0,44 кредити ECТS), семінари – 16 годин (0,44 кредити ECТS), самостійна робота – 24 години (0,67 кредити ECТS), ІЗС – 16 годин (0,44 кредити ECТS).

- для студентів напряму підготовки 0306 «Менеджмент» спеціальності 6.030601 «Менеджмент організацій»:

Всього – 108 години (3 кредити ECТS), в т.ч. лекції – 36 годин (1 кред. ECТS), семінари – 18 годин (0,5 кред. ECТS), самостійна робота – 36 години (1 кред. ECТS), ІЗС – 18 годин (0,5 кред. ECТS).

8.Форми і методи навчання:

лекції, семінари, самостійна робота

9.Оцінювання: 

поточне (опитування, тестування, вирішення ситуаційних вправ),

підсумкове (екзамен)

10.Мова:

українська, російська

 

Таблиця 1 - Технологічна карта тематичного плану навчальної дисципліни (модулю)  «МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ»

Назва змістовних модулів, теми і питань

К-ть годин для студентів спеціальності 6.030601 «Менеджмент організацій»

К-ть годин для студентів спеціальності 6.050300 «Товарознавство і комерційна діяльність»

Назва теми семінару (практичного, семінарського заняття)

К-ть годин для студентів спеціальності 6.030601 «Менеджмент організацій»

К-ть годин для студентів спеціальності 6.050300 «Товарознавство і комерційна діяльність»

Література

1

2

3

4

5

6

7

Змістовий модуль І. Міжнародні економічні відносини і світове господарство

1.Система і середовище розвитку міжнародних економічних відносин:

1. Сутність, об'єкти, суб'єкти, форми міжнародних економічних відносин.

2. Міжнародний поділ праці.

3. Середовище міжнародних економічних відносин.

4

1

Міжнародні економічні відносини як економічна категорія

2

1

1, 2, 7

2.Історичний і сучасний етап формування  міжнародних економічних відносин (МЕВ):

1. Еволюційні періоди формування міжнародних економічних відносин.

2. Основні типи держав і їхніх економічних об'єднань.

3. Загальні проблеми сучасних міжнародних економічних відносин

4

1

Історія формування міжнародних економічних відносин

2

1

1, 6

Продовження таблиці 1.

1

2

3

4

5

6

7

3.Світове господарство й особливості його розвитку:

1. Світове господарство: сутність, елементи і суб'єкти формування.

2. Закони і принципи розвитку світового господарства

4

2

Світове господарство: сутність, елементи, фактори розвитку

1

2

1, 2, 7

Змістовий модуль ІІ. Міжнародна економіка

4.Міжнародна торгівля:

1. Основні теоретичні моделі міжнародної торгівлі.

2. Показники оцінки міжнародної торгівлі.

3. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародної торгівлі

4

2

Концепції міжнародної торгівлі

2

2

3, 4, 5

5.Міжнародні науково-технічні зв'язки і виробниче кооперування:

1. Вплив НТП на економічний розвиток.  

2. Міжнародний  трансферт технологій.

3. Канали міжнародного обміну технологій.

4. Класифікація форм технологічного обміну.

5. Виробниче і збутове кооперування.

6.Міжнародне регулювання прав інтелектуальної власності.

4

1

Структуротворча функція НТП в системі міжнародної економіки. Роль науково-технічного обміну в світовому відтворювальному процесі.

1

1

3, 4, 5

6.Міжнародний рух капіталу:

1. Сутність, причини і форми міжнародного руху капіталу

2. Міжнародний кредит і його види

3. Світовий ринок позичкових капіталів

4. Інвестиційна привабливість України.

4

1

Міжнародний кредит. Міжнародне кредитування.

1

1

3, 4, 5, 6

7.Міжнародна інвестиційна діяльність:

1. Інвестиції й інвестиційні інститути.

2. Мети залучення капіталу.

3. Фактори залучення іноземних інвестицій.

4. Підприємства з іноземними інвестиціями.

5. Порядок створення спільних підприємств.

2

1

Міжнародна інвестиційна діяльність

1

1

3, 4, 5, 6

Продовження таблиці 1.

1

2

3

4

5

6

7

8.Міжнародна міграція робочої сили:

1. Сутність, історія розвитку, причини міжнародної трудової міграції

2. Види, типи і напрямки міжнародної міграції робочої сили

3. Наслідку міжнародної міграції робочої сили

4. Регулювання міжнародних міграційних процесів

2

2

Міжнародна міграція робочої сили. Державне і міжнародне регулювання міграції

1

2

3, 4, 5, 6

9.Світова валютна система:

1. Поняття і структура світової валютної системи

2. Поняття валюти, класифікація валют, валютний курс і його формування

3. Регулювання валютних відносин

4. Основні етапи еволюції МВС

5. Валютні ринки: види і структура

2

2

Види валют. Валютне регулювання.

2

2

1, 2, 7

10.Міжнародні розрахунки і платіжний баланс:

1. Способи платежів при міжнародних розрахунках.

2. Кошти платежів.

3. Форми платежів.

4. Платіжний баланс. Стан платіжного балансу.

2

1

Платіжний баланс. Стан платіжного балансу.

1

1

3, 4, 5, 6

Змістовий модуль ІІІ. Міжнародна інтеграція

11.Міжнародна економічна інтеграція:

1. Сутність і основні риси міжнародної економічної інтеграції (МЕІ).

2. Форми МЕІ

3. Передумови і мети МЕІ.

4. Основні інтеграційні угрупування світової економіки.

2

1

Міжнародна економічна інтеграція та глобальні проблеми світового господарства

1

1

1,6,12

12.Міжнародні економічні організації, що регулюють МЕВ:

1.Система міжнародних організацій по регулюванню МЕВ.

  1.  НАТО

3. МВФ і МБРР.

4. Конференція ООН по торгівлі і розвитку

5. Комісія ООН по правах міжнародної торгівлі

6. ГАТТ\СОТ.

2

1

Міжнародні економічні організації  та їх діяльність (НАТО, МВФ, ГАТТ, СОТ)

1

1

1,13,15


РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

Змістовий модуль І (поточне тестування)

Змістовий модуль ІІ (поточне тестування)

Змістовий модуль ІІІ (поточне тестування)

Загальна кількість балів по змістовим модулям

Підсумковий контроль (в балах)

Сума (в балах)

15

30

15

Т1

Т2

Т3

ПМК

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т 10

ПМК

Т 11

Т12

Т 13

ПМК

60

40

100

4

4

4

3

4

3

3

3

3

3

3

8

4

4

4

3

Шкала оцінювання:

90-100 балів – відмінно (А);

75-89 балів – добре (ВС);

60-74 балів – задовільно (DЕ);

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FХ);

1-34 балів – незадовільно з обов'язковим повторним курсом (F).

Шкала ECTS

Якісне визначення (критерії)

A

ВІДМІННО (EXCELLENT) – відмінне виконання з незначними помилками

B

ДУЖЕ ДОБРЕ (VERY GOOD) – вище середніх стандартів, але з деякими помилками

C

ДОБРЕ (GOOD) – в цілому змістовна робота зі значними помилками

D

ЗАДОВІЛЬНО (SATISFACTORY) – чітко але зі значними недоліками

E

ДОСТАТНЬО (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – необхідна ще певна робота для зарахування кредиту

F

НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – потребується велика робота в майбутньому

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Навчальні заняття, рішення ситуаційних вправ, розв’язання тестових завдань, рішення практичних задач.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

Система нарахування балів

№

Види робіт

Бали

1

Змістовий модуль І

  •  усне експрес-опитування
    •  письмове опитування
    •  рішення ситуаційних вправ
    •  поточний модульний контроль І

15

3

3

3

6

2

Змістовий модуль ІІ

  •  усне експрес-опитування
    •  письмове опитування
    •  рішення задач
    •  поточний модульний контроль ІІ

30

7

7

7

9

3

Змістовий модуль ІІІ

  •  усне експрес-опитування
    •  письмове опитування
    •  рішення ситуаційних вправ
    •  поточний модульний контроль ІІІ

15

3

3

3

6

4

Складання екзамену, в т.ч.

участь у наукових конференціях, підготовка наукових публікацій

40

20

Таблиця - Порядок нарахування балів, що отримує студент під час виконання змістових модулів дисципліни

№ теми практичного заняття

Вид роботи/бали

Усне експрес-опитування

Письмове опитування

Рішення (в т.ч. домашнє) задач і ситуаційних вправ

виконання індивідуального завдання

ПМК

Сума балів

реферат

тестові завдання

огляд періодичної літератури

ситуаційні завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Змістовий модуль І

Тема 1

1

1

1

3

Тема 2

1

1

1

3

Тема 3

1

1

1

3

ПМК І

6

6

Усього модуль І

3

3

3

6

15

Продовження таблиці - Порядок нарахування балів, що отримує студент під час виконання змістових модулів дисципліни

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Змістовий модуль ІІ

Тема 4

1

1

1

3

Тема 5

1

1

1

3

Тема 6

1

1

1

3

Тема 7

1

1

1

3

Тема 8

1

1

1

3

Тема 9

1

1

1

3

Тема 10

1

1

1

3

ПМК ІІ

9

9

Усього модуль ІІ

7

7

7

9

30

Змістовий модуль ІІІ

Тема 11

1

2

1

4

Тема 12

1

2

1

4

ПМК ІІІ

7

7

Усього модуль ІІІ

3

3

3

7

15

Усього

60

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Комплект учбово-методичних матеріалів для забезпечення і супроводу робочої програми включає сучасну вітчизняну і закордонну навчальну і наукову літературу, статистичні дані, тематичну добірку матеріалів до завдань, комплекти контрольних питань для перевірки знань студентів; методичні вказівки до практичних та семінарських занять з дисципліни «Міжнародні економічні відносини» для студентів денного та заочного форм навчання всіх спеціальностей  / Укл.: к.е.н., доц. кафедри Каминський П.Д. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 86 с.;  методичні вказівки до вивчення курсу з дисципліни «Міжнародні економічні відносини» для студентів денного та заочного відділення всіх спеціальностей  / Укл.: к.е.н., доц. кафедри Каминський П.Д. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 27 с.; методичні вказівки до самостійного вивчення курсу з дисципліни «Міжнародні економічні відносини» для студентів денного та заочного відділення всіх спеціальностей  / Укл.: к.е.н., доц. кафедри Каминський П.Д. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. – 63 с.; тестові завдання з дисципліни «Міжнародні економічні відносини» для студентів денного та заочного відділення всіх спеціальностей  / Укл.: к.е.н., доц. кафедри Каминський П.Д. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. – 52 с.; електронний конспект лекцій, комплекти індивідуальних завдань, законодавчі та нормативні документи, що регламентують міжнародні економічні, політичні і культурні відносини в Україні.

ЧАСТИНА 2.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Тема 1. Міжнародні економічні відносини як економічна категорія

План заняття:

  1.  Сутність, об'єкти, суб'єкти, форми міжнародних економічних відносин.
  2.  Міжнародний поділ праці.
  3.  Середовище міжнародних економічних відносин.

Питання і завдання:

  1.  Сутність, суб'єкт і предмет міжнародних економічних відносин.
  2.  Складові елементи (або підсистеми) системи міжнародних економічних відносин.
  3.  Основні форми міжнародних економічних відносин.
  4.  Рівні розвитку міжнародних економічних відносин.
  5.  Особливості розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі.
  6.  Середовище міжнародних економічних відносин.
  7.  Особливості взаємодії політики та економіки в міжнародних економічних відносинах.
  8.  Роль соціально-культурного середовища в розвитку міжнародних економічних відносин.
  9.  Інфраструктура сучасних міжнародних економічних відносин.
  10.  Етапи розвитку міжнародного поділу праці.

Ситуації для обговорення:

Ситуація 1. За перший рік свого функціонування токійський «Діснейленд» прийняв понад 10 млн. осіб (9% з яких були відвідувачі, що приїхали з інших азіатських країн), заробивши 355 млн. дол. США. Ця цифра перевищила очікувану на 155 млн. дол.. завдяки тому, що середні витрати в розрахунку на одного відвідувача дорівнювали 30 дол., замість попередньо розрахованих 21 дол. Таким чином, токійський «Діснейленд» надзвичайно швидко став рентабельним. Потік відвідувачів зростав, і через вісім років парк відвідували вже понад 14 млн. осіб щорічно, що перевищило рівень відвідуваності «Діснейленда» в Каліфорнії і склало половину від рівня відвідуваності парку, розташованого у Флориді.

Токійський парк в певному сенсі парадоксальний. Хоча японські компанії були змушені враховувати японські масштаби і смаки, токійський «Діснейленд» виявився майже точною копією двох американських парків: покажчики виконані англійською мовою; годують переважно американською кухнею. Керівництво компанії «Орієнтал ленд» вирішило зробити так, щоб у відвідувачів залишилося почуття перебування не в копії парку, а в його оригіналі. Цьому значно сприяла та обставина, що такі франшизи, як «Мак Доналдс», користуються в Японії величезною популярністю, яка свідчить про те, що японська молодь сприйняла американську культуру. Разом з тим виявилися необхідними і деякі зміни, наприклад, створення на території парку японського ресторану.

Час відкриття токійського «Діснейленда» збіглся зі збільшенням рівня доходів і вільного часу у японців. Виконавчий директор парку вказав, що аналогічне підвищення доходів і вільного часу сприяло успішній роботі першого парку в Лос-Анджелесі.

Корпорація «Дісней» не здійснювала фінансування операцій в Токіо. Вона лише надала генеральний план, проекти, виробничі потужності і підготувала кадри для проведення будівельних робіт, а також проводила консультації після закінчення будівництва основних споруд. Корпорація отримувала доходи на етапі будівництва, а зараз отримує 10% роялті за використання авторського права і 5% доходу від продажу продуктів харчування та інших товарів.

Успіх токійського «Діснейленда» наштовхнув компанію на думку про розширення ринку і виходу в Європу. Було оголошено, що компанія «Дісней» звузила свій вибір до двох країн – Іспанії та Франції. Оскільки парк, за попереднім оцінками, повинен був забезпечити постійну зайнятість 40 тис. службовців та привернути величезну кількість туристів, обидві названі країни відкрито взялися лестити корпорації. Іспанія запропонувала два різних місця під будівництво і 25% відрахувань від вартості будівництва, заявивши, що парк на її території зможе залучати до 40 млн туристів в рік. Франція гарантувала 12 млн. відвідувачів на рік. Цю цифру корпорація "Дісней" оцінила як точку нульового прибутку, після чого погодилася розширити залізничну гілку з Парижа до місця розташування парку, оцінивши витрати на це в 350 млн дол США. Крім того, французький уряд запропонував 4800 акрів землі за ціною 7500 дол США за акр, що було недорого для цієї місцевості, а також надало кредит, який покривав 22% необхідної суми. У кінцевому підсумку, корпорація «Дісней» підписала угоду з французьким урядом з трьох таких причин: зручне розташування Парижа, який знаходиться майже в центрі Європи; величезна кількість туристів, які щороку відвідують столицю Франції, наявність рівнинної території в безпосередній близькості від Парижа.

Переговори закінчилися тим, що корпорація «Дісней» погодилася придбати у власність 49,9% парку «Євро-Дісней», що передбачало інвестиції, які забезпечили інфраструктуру парку, включаючи готелі, торгові центри, кемпінги та інші споруди.

Впевненість корпорації в успіху цього підприємства базувалася на тому факті, що за рік американські парки відвідують 2,5 млн. європейців. Залишок власності було розпродано через міжнародний синдикат банків і дилерів цінних паперів.

Якби корпорація «Дісней» зупинила свій вибір на іспанському варіанті, то парк значною мірою був би копією американських, в яких відвідувачі майже всіх атракціонів знаходяться на відкритому повітрі. Разом з тим керівники корпорації з'ясували, завдяки токійському досвіду, що холодна погода не обов'язково призводить до зниження кількості відвідувачів. Хоча більш холодний клімат Паризького регіону привів до необхідності створення деяких атракціонів у закритих приміщеннях: було продумано розташування камінів, скляних куполів над алеями, призначених для пиття чаю, захищених місць для черг.

Незважаючи на економічні вигоди, які очікувались від роботи парку, багато хто у Франції побоювався, що його створення стане ще одним кроком на шляху до витіснення французької культурної традиції і заміни її американською. Книга, яка засуджує рішення уряду Франції про будівництво парку «Євро-Дісней», стала в країні бестселером. Критики назвали «Євро-Дісней» «культурним Чорнобилем», а голову корпорації «Дісней» закидали яйцями під час його візиту до Парижа. Через таке ставлення корпорація погодилася на те, що всі текстові знаки на території парку будуть виконані французькою мовою, хоча основний акцент буде зроблений на візуальній символіці. Крім того, «Дісней» створив світ атракціонів «Діснейленд», базуючись на науковій фантастиці Жуля Верна.

Успіх «Діснейленда» в Японії і поширення його ідей на Францію не пройшли непоміченими для конкурентів. К 1990 р. тематичні парки вже були або у процесі створення, або на етапі планування. У Японії відкрилися парки «Світ космосу», «Сезам, відкрийся!» і «Земля Санта-Клауса», а на території Європи розгорнулися парки «Буш Гарденс» і «Юніверсал студіос».

Питання:

  1.  Які форми міжнародних відносин застосовувалися між американцями, японцями і французами?
  2.  Які мотиви, на Вашу думку, спонукали корпорацію «Дісней» організувати парки атракціонів за кордоном і, що можна віднести до плюсів і мінусів цього підприємства з точки зору корпорації «Дісней»?
  3.  Чому, на Ваш погляд, корпорація прийняла рішення не купувати власність у своєї японської філії, тоді як у Франції вона стала власником максимально можливої частини власності?
  4.  Які операційні доопрацювання, крім описаних у конкретному прикладі, можуть знадобитися для забезпечення успіху економічної діяльності компанії за кордоном?
  5.  Відповідаючи на питання про можливість відкриття «Діснейленда» в Росії, віце-президент корпорації, вказав, що його організація не має можливості побудувати тут парк в найближчому майбутньому. Які причини «за» і «проти» створення парку в Росії?
  6.  Чи може корпорація продовжити створення тематичних парків за межами США?, Якщо так, то де?
  7.  Що могла б зробити корпорація «Дісней», щоб адекватно реагувати на загрозу конкуренції, яка виникла за кордоном?
  8.  Що ви знаєте про результати діяльності «Євро-Дісней» у Франції? Чому, на вашу думку, були досягнуті саме такі результати?
  9.  Що ви знаєте про результати діяльності корпорації «Дісней» в Китаї?

Ситуація 2. 1 тис. тонн недопалків, або близько 500 тис. повних попільничок, щорічно викидається на вулиці Манчестера (Англія). Муніципальна влада вирішила боротися за чистоту міста введенням нового штрафу. Тепер курці будуть змушені заплатити 50 фунтів стерлінгів за кожен викинутий на вулиці недопалок, якщо їх піймано на місці злочину. Спеціальні урни для недопалків вже розставлені в центрі міста. За виконанням нового розпорядження стежать міські інспектори. У рамках кампанії передбачається також безкоштовно роздавати курцям кишенькові попільнички.

Майже третина вироблених в Британії продуктів харчування викидається в сміттєві баки. Згідно з оприлюдненими офіційними даними міністерства харчової промисловості Сполученого Королівства, кожен британець в середньому щорічно викидає продуктів на 420 фунтів стерлінгів (близько 800 дол). Значна частина сільськогосподарських продуктів просто не доходить до споживачів, оскільки бракується фермерами ще на стадії їх обробки. На довершення до всього мінливі смаки людей і посилення занепокоєння терміном придатності продуктів ведуть до збільшення обсягів продовольства, що викидається, на 15% кожні 10 років.

Питання:

  1.  Як Ви вважаєте наведені ситуації – це показники якого середовища: внутрішнього чи зовнішнього, соціального чи позасоціального.
  2.  Використовуючи періодичну літературу та інтернет-сайти наведіть приклади подібні першому.
  3.  Прокоментуйте рішення влади Англії (по першій ситуації) з точки зору права свободи особистості.
  4.  З урахуванням даних ситуацій, як Ви можете визначити рівень розвитку культурного середовища розвинутих країн і бідних країн?

Тема 2. Історія формування міжнародних економічних відносин

План заняття:

  1.  Еволюційні періоди формування міжнародних економічних відносин.
  2.  Основні типи держав та їх економічних об'єднань.
  3.  Загальні проблеми сучасних міжнародних економічних відносин

Питання і завдання:

  1.  Доколоніальний період розвитку міжнародних економічних відносин.
  2.  Зовнішньоторговельні відносини при феодалізмі.
  3.  Зовнішньоекономічні відносини Київської Русі та країн Європи.
  4.  Зовнішня торгівля у період первісного накопичення капіталу.
  5.  Неоколоніальний період розвитку світових економічних відносин.
  6.  Глобальні проблеми сучасності.
  7.  Регіональні проблеми сучасності.
  8.  Особливості європейського співробітництва.

Ситуації для обговорення:

Ситуація 1. За рівнем соціально-економічного розвитку країни в сучасній системі міжнародних економічних  відносин поділяються на дві категорії: розвинуті та країни, що розвиваються. Одним з основних показників (критеріїв) розвинутості країни є соціальна структура населення держави.

Так, в Росії:

• 10% населення – бідні.

• 20% – середній клас,

• 68-69% – клас «нижче середнього»

• 1-2% – еліта.

У США:

• 20% становить вищий клас,

• 70% – середній клас,

• 10% – бідні.

Питання:

  1.  Прокоментуйте дані з точки зору рівня соціально-економічного розвитку США.
  2.  Такий стан в розвинутих країнах – це закономірність сучасної цивілізації?
  3.  Дайте порівняльну характеристику США і Росії з точки зору рівня доходів і соціальної структури населення.

Ситуація 2. Кіотський протокол Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату спрямований на скорочення викидів «парникових газів», що утворюються при спалюванні органічного палива (основний елемент цих газів – двоокис вуглецю CO2, але конвенція так само стосується метану, закису азоту та ін..) Концепція Кіотського протоколу заснована на солідарній думці вчених з приводу небезпеки можливого глобального потепління: вона була вироблена створеною в 1988 р. Міжурядовою групою експертів по зміні клімату. Згідно з думкою розробників Кіотського протоколу, підвищення концентрації парникових газів в атмосфері може привести до підвищення середньої температури повітря на планеті.

Згідно з протоколом, на період з 2008 р. по 2012 р. країни-учасниці. що входять до «Додатку Б» протоколу і що ратифікували цю угоду, беруть на себе наступні зобов'язання зі скорочення середньорічної емісії парникових газів порівняно з базовим 1990 р.:

• ЄС зменшить викиди на 8%,

• США, Японія, Канада – на 7%,

• країни Східної Європи – на 6%,

• Росія – на 0%.

«Нульовий варіант» для Росії пов'язаний з тим, що вона і так значно скоротила свої викиди через постперебудовного спаду виробництва в 1990-і роки.

Рамкова конвенція підписана 201 країною. Від 39 з них (це розвинуті країни і країни з перехідною економікою), що входять в «Додаток Б» Кіотського протоколу, потрібні обмеження емісії парникових газів. На сьогодні 32 з них ратифікували протокол, тобто взяли на себе зобов'язання щодо обмеження викидів. Приблизно три чверті країн третього світу ратифікували протокол, але при цьому не взяли на себе жодних зобов'язань – цього від них і не вимагалося.

Кіотський протокол стане кормою міжнародного права, після того як його ратифікують уряди країн, на які припадає не менше 55% всіх світових викидів парникових газів.

Після раптової відмови президента Буша навесні 2001 р. ратифікувати протокол (а на США припадає 36,3% світових викидів) реалізація всього проекту стала цілком і повністю залежати від позиції Росії, на яку припадає 17,4% світової емісії парникових газів.

Кіотський протокол, з одного боку, визначає обсяги (квоти) викиду парникових газів кожною країною, з іншого, – дозволяє продавати частини своїх квот одними країнами – іншим. Обсяги ринку парникових газів на найближчі 20-30 років оцінюються фахівцями в 700-1200 млрд. дол.

Питання:

  1.  Охарактеризуйте основні положення Кіотського протоколу.
  2.  Як Ви вважаєте, чому США обережно ставляться до ратифікації Кіотського протоколу?
  3.  Україна відноситься до країн, які підписали рамкову конвенцію, якщо так, то чи ратифікувала вона Кіотський протокол?
  4.  Яке середовище міжнародних відносин регулює Кіотський протокол?

Ситуація 3. 16,8 тис. об'єктів діаметром більше 10 см обертається в зараз навколо Землі. Майже половина найбільш великих об'єктів зафіксована приладами й описана. Це 540 діючих і 1,8 тис. «мертвих» супутників, близько 1,3 тис. останніх ступенів ракет і орбітальних відсіків космічних кораблів, а також 3,6 тис. великих фрагментів вибухнувших ракет. На думку фахівців європейського космічного агентства (ЄКА), наявність сміття в космосі стає реальною проблемою.

Питання:

  1.  Яким чином дана проблема впливає на розвиток системи міжнародних економічних відносин?
  2.  Прослідкуйте зв'язок між НТР та екологічними проблемами?
  3.  Ваші пропозиції щодо вирішення даної проблеми?
  4.  Як Ви вважаєте, чи зачіпає дана проблема нашу країну?

Ситуація 4. Австралію називають країною без власної культури. Але ті, хто так вважає, забувають, що італійці привезли сюди 2000-річну культуру, греки мали за плечима багаж в 3000 років, а китайці і того більше. Австралію об'єднують спільні корені з Європою і Північною Америкою, але знаходиться вона в азійській зоні. У цьому значна перевага цієї держави. На підставі цього ділові якості австралійців оцінюються фахівцями на дуже високому рівні.

Так, австралійці досить пунктуальні і намагаються дотримуватися намічених термінів, що можна порівняти з європейською та східною культурами. Австралійські менеджери, як і їх колеги з країн Скандинавії, вважають за краще обговорювати ділові питання у колі своїх підлеглих і не діяти з позиції сили. Вони намагаються прийти до спільної думки шляхом переконання і роз'яснення своєї точки зору, але, на відміну від скандинавів, австралійці приймають рішення швидше і виявляють більше твердості при їх виконанні.

Ставлення до контрактів в австралійців однозначне: підписав – виконуй! Однак якщо щось не ладиться у виконанні договірних зобов'язань, умови угоди можуть бути переглянуті, особливо якщо беззастережне наполягання на їх виконанні може зупинити бізнес. У цьому виявляється схожість австралійців зі східними культурами.


Питання:

  1.  Як Ви вважаєте, чи можна віднести Австралію до країн, які мають тривалу історію культури, соціальних, економічних і політичних відносин?
  2.  Опишіть переваги Австралії як суб'єкта міжнародних економічних відносин.
  3.  Які особливості австралійського міжнародного бізнесу можна виділити?

Тема 3. Світове господарство: сутність, елементи, фактори розвитку

План заняття:

  1.  Світове господарство: сутність, елементи і суб'єкти формування.
  2.  Закони і принципи розвитку світового господарства.

Питання і завдання:

  1.  Фактори розвитку світового господарства.
  2.  Причини нерівномірності соціально-економічного розвитку країн світу.
  3.  Головні регіональні угруповання країн світу.
  4.  Місце країн, що розвиваються у світовій економіці.
  5.  Проблеми інтеграції у світову економіку країн з перехідною економікою.
  6.  Новий Міжнародний економічний порядок.
  7.  Проблеми інтеграції України у світове господарство.
  8.  Основні економічні закони розвитку світового господарства.
  9.  Закон міжнародної конкуренції.
  10.  Закон нерівномірності економічного розвитку.

Ситуації для обговорення:

Ситуація 1. Україна зайняла 124-е місце в світовому рейтингу країн, привабливих для ведення бізнесу, який підготували Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація (МФК). З республік колишнього СРСР найвищі рейтинги отримали Литва і Естонія (15-е і 16-е місце відповідно).

Дослідження орієнтоване на майбутнє - рейтинг складений на основі очікувань аналітиків і висвітлює ступінь державного регулювання бізнесу в 155 країнах світу. Основні показники, на підставі яких сформовано список, – простота та прозорість процедур реєстрації бізнесу, активів, отримання кредитів і ліцензій, а також найму-звільнення персоналу. Лідирують у списку Нова Зеландія, Сінгапур і США.

За розрахунками МФК стан українського бізнес-клімату за багатьма показниками – гірше середнього рівня в регіоні. Зокрема і перш за все це стосується відкриття бізнесу, захисту інвесторів, податкового навантаження. У нашій країні найбільша в регіоні кількість процедур, необхідних для відкриття бізнесу. Необхідний для цього стартовий капітал, в порівнянні із середнім доходом на душу населення, також дуже великий. А час, необхідний на відкриття бізнесу в Україні оцінюється 36 днями.

За обсягом часу, який необхідно витратити на підготовку документів і безпосередню сплату податків Україна знаходиться на передостанньому місці серед досліджених 155 країн.

Індекс захисту прав інвесторів в Україні склав 2,7 пункти (при максимальному значенні 10). Це один з найгірших показників регіону, який свідчить про низький захист інвесторів.

Питання:

  1.  Яке середовище міжнародних економічних відносин характеризує даний рейтинг?
  2.  Прокоментуйте основні показники рейтингу простоти ведення бізнесу.
  3.  Поясніть у чому полягають основні труднощі ведення бізнесу в Україні.
  4.  Чим Ви поясните більш високі рейтинги Литви та Естонії?

Ситуація 2. У 2002 р. в Йоганнесбурзі проходив Всесвітній саміт ООН зі сталого розвитку. Основним завданням саміту було визначення ключових проблем людства і узгодження шляхів їх вирішення. Для вирішення цього завдання розглядався цілий перелік питань – від демографічного навантаження на екосистеми і деградації ґрунтів до скорочення поголів'я риб, від зростання економічної нерівності до нестачі прісної води, від зміни клімату до проблем голоду та СНІДу.

Всі ці питання вже розглядалися та обговорювалися на глобальному форумі в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. Проте, прийняті тоді деякі програми із зазначенням конкретних термінів їх виконання, не принесли очікуваного результату. Більш того, деякі проблеми стали ще гострішими – такі як вирубка лісів, опустелювання територій або кліматичні катастрофи.

Виходячи з нерезультативної конкретики колишніх рішень, на саміті в Йоганнесбурзі не було вжито жодних декларацій, які визначають конкретні цілі та строки. Результатом саміту стала відмова від старих малоефективних міжурядових схем та їх заміна на більш ефективні угоди, в яких основна участь відводиться національним урядам, громадським організаціям і великому бізнесу, причому останньому надається ключове значення. Це, перш за все, транснаціональні корпорації (ТНК). Їх не цікавлять «угоди першого типу» – розпливчасто-абстрактні декларації урядів. Їх мета – «угоди другого типу», прямі договори між урядом конкретної країни і великим бізнесом. Саме на таких умовах ТНК готові сприяти розвитку бідних країн. Бізнес бере на себе реалізацію програм з водопостачання та електрифікації, зі створення інфраструктури країн, що розвиваються. Але висуває зустрічну умову – ці країни повинні провести приватизацію енергосистем, систем водопостачання та інших інфраструктурних об'єктів. Звичайно ж, на користь ТНК. Єдине питання, яке можна поставити великому бізнесу, – як він має намір окупити свої вкладення? Цілком зрозуміло, що ТНК будуть укладати подібні угоди лише з тими країнами, які або багаті природними ресурсами, або вже досить стійко розвиваються. А найбідніші і тут залишаються позаду.

Шлях, запропонований бізнесом, дозволить реально поліпшити життя мільйонів людей: у них буде чиста питна вода, електрика, каналізація, транспорт та інші блага. Прихід ТНК створить нові робочі місця допоможе трансферту технологій і притоку інвестицій. Це все-очевидні плюси. Але є і фактор ризику – продавши за безцінь свою інфраструктуру транснаціональним гігантам, країни, що розвиваються потраплять в «фізіологічну» залежність від них (великий бізнес буде контролювати фактично всі їх системи життєзабезпечення).

Питання:

  1.  Чому рішення, що приймаються ООН, не дають очікуваного результату?
  2.  Поясніть, в чому проявляється малоефективність міжурядових схем у вирішенні певних проблем.
  3.  Чому великому бізнесу надається ключове значення у вирішенні глобальних проблем?
  4.  Прокоментуйте цілі ТНК, що встановлюють певні зв'язки з країнами, що розвиваються.
  5.  З якими країнами укладають угоди ТНК в першу чергу?
  6.  Охарактеризуйте позитивні і негативні наслідки проникнення ТНК у країни, що розвиваються для цих країн і системи міжнародних економічних відносин в цілому.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Тема 4. Концепції міжнародної торгівлі

План заняття:

  1.  Основні теоретичні моделі міжнародної торгівлі.
  2.  Показники оцінки міжнародної торгівлі.
  3.  Тарифне і нетарифне регулювання міжнародної торгівлі.

Питання та завдання:

  1.  Сутність понять «міжнародна торгівля» та «зовнішня торгівля».
  2.  Протекціонізм і вільна торгівля.
  3.  Основні концепції міжнародної торгівлі.
  4.  Сутність концепції меркантилізму.
  5.  Основні положення теорії абсолютних переваг.
  6.  Сутність концепції факторів виробництва.
  7.  «Парадокс» Леонтьєва.
  8.  Сутність міжнародної конкуренції країн.
  9.  Показники результативності міжнародної торгівлі.
  10.  Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
  11.  Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.

Задачі:

Задача 1. Використовуючи теорію абсолютних переваг, визначте, яка країна і в якому товарі має абсолютну перевагу. Зробіть відповідний висновок.

Варіант

Кова (год./кг)

Чай (год./кг)

Бразилія

Шрі-Ланка

Бразилія

Шрі-Ланка

1

2

3

4

5

1

6

8

10

8

2

5

7

8

4

3

1

3

2

1

1

2

3

4

5

4

2

4

4

2

5

6

7

5

2

6

3

4

7

3

7

4

7

10

8

8

4

8

8

5

9

5

6

7

5

10

2

7

9

4

11

2

1

5

11

12

3

2

7

9

13

5

3

1

2

14

4

3

5

6

15

7

5

2

8

16

4

2

3

4

17

5

2

6

8

18

7

4

10

5

19

9

2

7

10

20

7

6

3

7

Задача 2. Використовуючи теорію абсолютних переваг, визначте, яка країна і в якому товарі має абсолютну перевагу. Зробіть відповідний висновок.

Варіант

Пиво (л/год.)

Ковбаски (кг/год.)

Німеччина

Україна

Німеччина

Україна

1

10

4

10

8

2

8

6

12

9

3

6

4

14

12

4

4

3

16

12

5

10

6

16

10

6

9

7

14

11

7

8

4

15

14

8

3

1

13

9

9

11

9

17

15

10

5

2

20

15

11

2

4

4

7

12

1

4

5

7

13

3

5

6

7

14

5

7

7

9

15

4

7

8

12

16

6

8

9

12

17

6

9

12

20

18

8

10

11

15

19

10

12

13

17

20

8

10

14

17

Задача 3. Використовуючи теорії абсолютних і порівняльних переваг розрахуйте виграш від торгівлі для України та Російської Федерації, якщо витрати праці для виробництва велосипедів і насосів наступні. Зробіть відповідний висновок.

Варіант

Велосипеди (раб.день/шт)

Насоси (раб.день/шт)

РФ

Україна

РФ

Україна

1

1

2

4

2

2

2

3

5

2

3

2

4

5

3

4

1

3

6

3

5

2

5

7

4

6

3

4

8

4

7

3

5

7

5

8

4

5

8

5

9

4

6

8

6

10

4

8

9

6

11

4

2

3

5

12

5

2

4

5

13

5

3

5

7

14

4

3

6

8

15

5

4

7

8

16

6

4

7

8

17

7

5

6

9

18

8

5

5

7

19

9

7

4

7

20

10

8

3

6

Задача 4. Використовуючи теорії абсолютних і порівняльних переваг розрахуйте виграш від торгівлі для В'єтнаму і Китаю, якщо продуктивність праці для виробництва рису і сиру наступні. Зробіть відповідний висновок.

Варіант

Рис (тонн/ раб.день)

Сир (тонн/ раб.день)

В'єтнам

Китай

В'єтнам

Китай

1

2

3

4

5

1

10

5

20

11

2

11

6

21

14

3

12

7

22

13

4

13

5

23

15

5

14

4

24

17

6

15

6

25

18

7

16

8

26

20

8

18

9

32

22

9

20

7

33

24

1

2

3

4

5

10

22

10

36

25

11

5

8

12

28

12

5

9

14

30

13

6

11

17

33

14

7

12

22

38

15

8

13

25

45

16

9

14

32

48

17

9

16

33

50

18

11

16

35

54

19

13

17

34

57

20

12

20

38

59

Задача 5. Українські підприємства виробляють кокс і сталь на міні-заводі, для чого максимально можуть використовувати:

  •  підприємство з виробництва коксу – Q гектарів землі і W годин праці;
  •  підприємство з виробництва сталі – T гектарів землі і Z годин праці.

Для виробництва 1 тонни коксу підприємству необхідно A годин праці і B гектарів землі. Для виробництва 1 тонни сталі підприємству необхідно C годин праці і D гектарів землі.

Варіант

Q

T

W

Z

A

C

B

D

X

Y

1

3000

500

12000

6000

88

160

45

13

21

54

2

3200

510

11200

5800

90

147

44

12

26

38

3

3300

340

11400

5750

92

149

46

11

12

43

4

3100

350

11500

6200

91

158

47

14

18

32

5

2900

350

12300

6100

80

154

48

13

22

25

6

2800

375

11400

7000

91

162

49

15

24

30

7

2500

540

12200

7500

82

165

50

15

33

32

8

2200

550

13000

5600

83

163

42

14

43

30

9

2400

550

12700

5700

85

161

44

20

32

34

10

3400

540

12800

5800

85

157

44

19

33

23

11

3300

540

12700

5800

87

159

45

18

12

20

12

3200

530

12800

7000

88

153

46

17

14

31

13

3100

530

13000

5900

91

156

45

16

16

34

14

3450

450

14500

4900

94

158

43

15

21

37

15

3540

480

13600

6000

76

146

48

14

26

48

16

3500

500

14000

6400

78

168

49

14

27

39

17

3700

600

13400

6500

79

167

43

13

34

22

18

3499

650

14500

6600

69

175

50

12

31

25

19

3200

540

12000

5000

80

179

53

11

10

28

20

3700

510

14000

5500

95

168

54

18

23

17

Питання:

  1.  Які фактори виробництва більш інтенсивно використовуються для виробництва коксу, а які для виробництва сталі?
  2.  Чи може завод з виробництва коксу зробити X тонну коксу, а сталеливарний завод Y тонни сталі? Якщо ні то скільки може зробити кожен з них?

Задача 6. Ставка українського імпортного тарифу на іноземний одяг складає 20%, на тканини – 1%. Вартість тканин становить 20% вартості одягу. Розрахувати ефективний рівень митного захисту, якщо: а) імпортне мито на готовий одяг зросте до 40%; б) мито на тканини збільшитися до 10%: в) мито на тканини скоротитися до 0,4%. Зробіть висновки.

Задача 7. Ставка імпортного тарифу на телевізори складає 30%, на електронно-променеві трубки для телевізорів – 60%. Розрахувати ефективний рівень митного захисту, якщо вартість трубки становить 40%, 50% і 60% від вартості телевізора. Зробіть висновки.

Задача 8. Ставка українського імпортного тарифу на меблі складає 35%, на деревину – 10%. Вартість деревини становить 40% вартості меблів. Розрахувати ефективний рівень митного захисту, якщо: а) імпортне мито на меблі зросте до 40%; б) мито на меблі скоротитися до 30%. Зробіть висновки.

Задача 9. Ставка імпортного тарифу на меблі становить 40%, на фурнітуру для меблів – 25%. Розрахувати ефективний рівень митного захисту, якщо вартість фурнітури становить 30%, 40% і 50% від вартості меблів. Зробіть висновки.

Задача 10. Ставка імпортного тарифу на холодильники становить 25%, на компресор – 40%. Розрахувати ефективний рівень митного захисту, якщо вартість компресора складає 20%, 30% і 40% від вартості холодильника. Зробіть висновки.

Задача 11. Ставка українського імпортного тарифу на вироби зі срібла складає 60%, на срібло в злитках – 40%. Вартість металу становить 60% вартості виробів із срібла. Розрахувати ефективний рівень митного захисту, якщо: а) імпортне мито на срібло в злитках зросте до 50%; б) мито на срібло в злитках скоротитися до 30%. Зробіть висновки.

Задача 12. Ставка імпортного тарифу на шкіряне взуття складає 45%, на вироблену шкіру – 15%. Розрахувати ефективний рівень митного захисту, якщо вартість шкіри становить 20%, 30% і 40% від вартості взуття. Зробіть висновки.

Задача 13. Ставка українського імпортного тарифу на трикотажні вироби складає 25%, на вовняну нитку в мотках – 5%. Вартість пряжі становить 80% вартості трикотажних виробів. Розрахувати ефективний рівень митного захисту, якщо: а) імпортне мито на пряжу зросте до 10%; б) імпортне мито на пряжу зросте до 20%. Зробіть висновки.

Задача 14. Ставка імпортного тарифу на велосипеди складає 20%, на колеса для велосипедів – 5%. Розрахувати ефективний рівень митного захисту, якщо вартість коліс складає 40%, 50% і 60% від вартості велосипеда. Зробіть висновки.

Задача 15. Ставка українського імпортного тарифу на фірмові джинси складає 30%, на джинсову тканину – 15%. Вартість тканини становить 50% вартості джинсів. Розрахувати ефективний рівень митного захисту, якщо: а) імпортне мито на тканину зросте до 30%; б) імпортне мито на тканину знизиться до 5%. Зробіть висновки.

Задача 16. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти абсорбцію і валовий внутрішній продукт, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

Експорт

28

Абсорбція - ?

Споживання

320

Валовий внутрішній продукт - ?

Непрямі податки

37

Чисті трансферти

12

Торговельне сальдо

21

Задача 17. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти валовий національний дохід і валовий внутрішній продукт, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

Імпорт

22

Валовий національний дохід - ?

Споживання

680

Валовий внутрішній продукт - ?

Чистий факторний дохід

18

Чисті трансферти

38

Торговельне сальдо

32

Торговий оборот

76

Задача 18. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти валовий внутрішній продукт і споживання, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

Експорт

87

Валовий внутрішній продукт - ?

Абсорбція

420

Споживання - ?

Чисті трансферти

64

Торговий оборот

220

Задача 19. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти абсорбцію і споживання, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

Експорт

18

Валовий внутрішній продукт - ?

Абсорбція

720

Споживання - ?

Чисті трансферти

71

Торговий оборот

72

Задача 20. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти абсорбцію і споживання, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

Експорт

18

Валовий внутрішній продукт - ?

Абсорбція

720

Споживання - ?

Чисті трансферти

71

Торговий оборот

72

Задача 21. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти відсутні показники, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

Національний дохід

20

Валовий національний дохід - ?

Непрямі податки

1,2

Валовий внутрішній продукт - ?

Чистий факторний дохід

6,3

Чистий внутрішній продукт - ?

Амортизація основного капіталу

2,3

Сальдо поточних операцій платіжного балансу - ?

Торговельне сальдо

4,1

Валовий національний продукт - ?

Чисті трансферти

2,1

Абсорбція - ?

Задача 22. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти чистий факторний прибуток і валовий національний дохід, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

Абсорбція

54

Чистий факторний дохід - ?

Валовий національний продукт

342

Валовий національний дохід  - ?

Чисті трансферти

15

Торговий оборот

172

Торговельне сальдо

28

Задача 23. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти чистий факторний прибуток і валовий національний дохід, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

1

2

3

Абсорбція

54

Чистий факторний дохід - ?

1

2

3

Валовий національний продукт

342

Валовий національний дохід  - ?

Чисті трансферти

15

Торговий оборот

172

Торговельне сальдо

28

Задача 24. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти непрямі податки і валовий внутрішній продукт, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Зайти:

Національний дохід

160

Непрямі податки - ?

Амортизація основного капіталу

27

Валовий внутрішній продукт - ?

Чистий внутрішній продукт

180

Торговий оборот

120

Торговельне сальдо

38

Задача 25. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти валовий національний продукт і сальдо поточних операцій платіжного балансу, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

Абсорбція

230

Валовий національний продукт  - ?

Національний дохід

110

Сальдо поточних операцій платіжного балансу - ?

Чисті трансферти

64

Торговий оборот

149

Імпорт

37

Чистий факторний дохід

46

Задача 26. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти валовий національний продукт і валовий національний дохід, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

Імпорт

28

Валовий національний продукт  - ?

Споживання

270

Валовий національний дохід - ?

Чисті трансферти

13

Чистий факторний дохід

38

Задача 27. Використовуючи методику розрахунку показників системи національних рахунків, знайти чистий трансферт і валовий національний продукт, якщо відомо:

Дано (млн.дол.):

Знайти:

1

2

3

Валовий національний дохід  

390

Валовий національний продукт  -?

1

2

3

Абсорбція

48

Чистий трансферт  - ?

Чистий факторний дохід

15

Торговельне сальдо

64

Торговий оборот

120

Задача 28. Застосувавши формули основних показників міжнародної торгівлі, знайти відсутні дані:

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Експорт

118,13

105,95

100,64

101,27

Імпорт

54,68

52,13

Торговий оборот

178,87

149,82

Торговельне сальдо

3,12

0,27

ВВП

386,93

402,64

Експортна квота

0,31

0,25

Імпортна квота

0,13

Темп росту експорту

Темп приросту експорту

Задача 29. Застосувавши формули основних показників міжнародної торгівлі, знайти відсутні дані:

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Експорт

8,31

8,59

10,91

Імпорт

11,23

10,23

9,16

Торговий оборот

20,15

21,26

Торговельне сальдо

-2,67

-1,72

ВВП

40,33

Експортна квота

0,21

0,22

0,25

Імпортна квота

0,27

Темп росту імпорту

Темп приросту імпорту

Задача 30.  Застосувавши формули основних показників міжнародної торгівлі, знайти відсутні дані:

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Експорт

17,12

18,21

Імпорт

18,75

18,24

18,25

18,57

Торговий оборот

34,27

37,14

Торговельне сальдо

-3,18

ВВП

46,83

Експортна квота

0,12

0,24

0,37

Імпортна квота

0,27

0,37

Темп росту імпорту

Темп приросту імпорту

Задача 31. Застосувавши формули основних показників міжнародної торгівлі, знайти відсутні дані:

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Експорт

20,77

28,81

Імпорт

24,54

22,37

20,23

Торговий оборот

45,57

Торговельне сальдо

-2,91

ВВП

51,45

64,17

Експортна квота

0,43

0,58

0,56

0,47

Імпортна квота

0,42

Квота ТО

0,72

Темп росту ТО

Темп приросту ТО

Задача 32. Застосувавши формули основних показників міжнародної торгівлі, знайти відсутні дані:

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Експорт

15,89

19,71

Імпорт

16,25

18,22

18,52

Торговий оборот

23,13

Торговельне сальдо

-3,11

ВВП

48,34

46,87

Експортна квота

0,38

0,24

0,37

0,31

Імпортна квота

0,29

0,27

Темп росту імпорту

Темп приросту імпорту

Задача 33. Застосувавши формули основних показників міжнародної торгівлі, знайти відсутні дані:

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Експорт

34,20

40,11

38,93

Імпорт

4026

39,73

Торговий оборот

148,42

76,03

79,94

Торговельне сальдо

-4,21

ВВП

151,24

Експортна квота

0,20

0,23

0,25

Імпортна квота

0,26

Квота ТО

0,49

Темп росту експорту

Темп приросту експорту

Задача 34.  Застосувавши формули основних показників міжнародної торгівлі, знайти відсутні дані:

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Експорт

13,71

15,87

18,15

Імпорт

18,42

18,25

18,56

Торговий оборот

33,91

37,32

Торговельне сальдо

-3,45

ВВП

46,87

Експортна квота

0,19

0,24

0,37

Імпортна квота

0,43

0,37

Темп росту імпорту

Темп приросту імпорту

Задача 35. Застосувавши формули основних показників міжнародної торгівлі, знайти відсутні дані:

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Експорт

15,89

18,11

13,74

Імпорт

18,23

18,56

Торговий оборот

37,32

Торговельне сальдо

-3,41

ВВП

46,84

48,3

Експортна квота

0,24

0,37

0,38

0,19

Імпортна квота

0,37

0,41

Темп росту експорту

Темп приросту експорту

Задача 36. Застосувавши формули основних показників міжнародної торгівлі, знайти відсутні дані:

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Експорт

31,45

28,8

Імпорт

20,23

22,11

24,52

Торговий оборот

51,23

45,56

Торговельне сальдо

ВВП

51,45

64,18

Експортна квота

0,56

0,48

0,58

Імпортна квота

0,31

0,42

Квота ТО

0,72

Темп росту експорту

Темп приросту експорту

Задача 37. Застосувавши формули основних показників міжнародної торгівлі, знайти відсутні дані:

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

1

2

3

4

5

6

Експорт

118,12

105,96

100,63

Імпорт

54,63

52,13

Торговий оборот

178,56

149,86

Торговельне сальдо

3,12

ВВП

354,63

386,92

Експортна квота

0,35

0,31

0,25

Імпортна квота

0,13

Квота ТО

0,51

Темп росту експорту

Темп приросту експорту

Тема 5. Структуротворча функція НТП в системі міжнародної економіки. Роль науково-технічного обміну в світовому відтворювальному процесі.

План заняття:

  1.  Вплив НТП на економічний розвиток.  
  2.  Міжнародний  трансферт технологій.
  3.  Канали міжнародного обміну технологій.
  4.  Класифікація форм технологічного обміну.
  5.  Виробниче і збутове кооперування.
  6.  Міжнародне регулювання прав інтелектуальної власності.

Питання та завдання:

  1.  Вплив НТП на економічний розвиток розвинутих країн, країн, що розвиваються та країн перехыдної економіки.  
  2.  Процес міжнародної передачі технологій.
  3.  Основні канали трансферту технологій.
  4.  Комерційні та некомерційні форми передачі технологій.
  5.  Міжнародний інжиніринг.
  6.  Сутність і види міжнародного франчайзингу.
  7.  Нематеріальні види технологій.
  8.  Основні сфери міжнародного кооперування.
  9.  Методи налагодження коопераційних зв’язків.
  10.  Регулювання прав інтелектуальної власності в Україні.

Ситуації для обговорення:

Ситуація 1. В 2005 р. голови компаній Siemens і «Російські залізниці» підписали договір про розвиток виробництва в Росії високошвидкісних поїздів нового покоління. У спільне підприємство увійшли компанія Siemens, російські заводи зі структури «Російських залізних доріг» («РЗД») і декілька інших компаній та інвестбанків, готових фінансувати проект. Принциповою умовою укладання контракту стало зобов'язання компанії Siemens розмістити виробничі потужності на російській території і передати окремі технології російським виробникам.

Високошвидкісні потяги, розраховані на рух зі швидкістю понад 250 кілометрів на годину, самостійно випускають лише п'ять країн світу: Японія, Франція, Німеччина, Італія і Швеція. А власне високошвидкісний залізничний рух є на території лише дев'яти країн. Тепер такий же рух існує в Росії. Його назва – RU-300, це – аналог європейського експреса ICE фірми Siemens.

Перший дослідний зразок RU-300 на постійному струмі, здатний розвивати швидкість до 300 кілометрів на годину, з'явився в Росії вже в 2007 р. Через рік Siemens забезпечив складання на Московському локомотиворемонтному заводі чотирьох дослідних двосистемних поїздів, готових їздити з тими ж швидкостями. А в 2009 року в Росії все вже було готове для запуску серійного виробництва подібних залізничних машин.

Звичайно, Росія могла б і самостійно сконструювати і побудувати такий потяг. Проте на розробку моделі високошвидкісного поїзда, від постановки технічного завдання до випуску серійного зразка, може знадобитися не менше п'ятнадцяти-двадцяти років. Високошвидкісні поїзди відносяться до категорії найбільш складних транспортних систем, а рівень наукових, проектних і технологічних розробок, які забезпечують створення таких поїздів, зіставляється з об'єктами аерокосмічного комплексу.

Спроба їх розробити самостійно була зроблена російськими вченими в 1993 році в рамках проекту «Високошвидкісних магістралей». Електропоїзд нового покоління, що отримав назву «Сокіл», розроблявся 60 науковими інститутами, заводами і організаціями воєнпрома. Але нові конструкторські рішення привели лише до створення дослідного зразка «Сокола», який при випробуваннях на великих швидкостях починав злітати. А керувало його створенням відомство, що було викрито в фінансових порушеннях і визнано банкрутом. Стало зрозуміло, що без Siemens не обійтися. На наукові дослідження і розробки було витрачено з держбюджету близько півмільярда доларів і дев'ять років – без видимого результату. А менше ніж за мільярд доларів надшвидкісні поїзда Siemens курсують в Росії вже зараз.

Від співпраці з Siemens виграли і російські машинобудівники. За контрактом Siemens локалізував виробництво компонентів поїзда в Росії, причому ступінь цієї локалізації досить висока – до 70%. Зокрема, Siemens уклав договір про спільне виробництво допоміжних електричних компонентів з російською компанією «Трансмаш-холдинг». Siemens не віддав росіянам тільки ключові ноу-хау, пов'язані з системами електричного устаткування.

Питання:

  1.  Які позитивні моменти отримала російська сторона від підписання договору про розвиток виробництва в Росії високошвидкісних поїздів нового покоління?
  2.  Чому компанія Siemens підписала договір з компанією «Російські залізниці»?
  3.  Чому обмежена кількість країн випускає і використовує високошвидкісні потяги?
  4.  Чому компанія «Російські залізниці» не впроваджує власні високошвидкісні потяги?
  5.  Чому компанія «РЗД» не буде повністю перебудовувати залізничні колії для високошвидкісних поїздів?
  6.  Чому від співпраці з Siemens виграють і російські машинобудівники?
  7.  Підготуйте додаткову інформацію про те, на якій стадії сьогодні перебуває даний російсько-німецький проект.

Тема 6. Міжнародний кредит. Міжнародне кредитування.

План заняття:

  1.  Сутність, причини і форми міжнародного руху капіталу
  2.  Міжнародний кредит і його види
  3.  Світовий ринок позичкових капіталів
  4.  Інвестиційна привабливість України.

Питання і завдання:

  1.  Сутність понять «капітал» і «міжнародний рух капіталу».
  2.  Основні причини вивезення капіталу.
  3.  Фактори, що стимулюють вивіз капіталу.
  4.  Класифікація форм експорту капіталу.
  5.  Сутність і види міжнародного кредиту.
  6.  Світовий ринок цінних паперів.
  7.  Основні причини несприятливого інвестиційного клімату України.
  8.  Заходи посилення інвестиційної привабливості українських підприємств.

Теми рефератів на семінарське заняття:

  1.  Міжнародні інвестиційні відносини України та країн світу.
  2.  Міжнародне співробітництво у валютно-фінансовій сфері.
  3.  Міжнародне співробітництво в галузі інтелектуальної власності.
  4.  Організація і проведення міжнародних виставок і ярмарків.
  5.  Правила ведення комерційних переговорів у різних країнах.
  6.  Міжнародні науково-технічні зв'язки окремих країн світу.
  7.  Виробниче кооперування в розвинутих і нових індустріальних країнах.
  8.  Фактори залучення іноземних інвестицій в українську економіку.
  9.  СЕЗ різних країн світу.

Тема 7. Міжнародна інвестиційна діяльність

План заняття:

  1.  Інвестиції й інвестиційні інститути.
  2.  Цілі залучення капіталу.
  3.  Фактори залучення іноземних інвестицій.
  4.  Підприємства з іноземними інвестиціями.
  5.  Порядок створення спільних підприємств..

Питання і завдання:

  1.  Класифікація форм іноземних інвестицій.
  2.  Сутність і відмінності прямих і портфельних інвестицій.
  3.  Інвестиційні інститути, що здійснюють спрямовані інвестиції в обмежене коло підприємств.
  4.  Інвестиційні інститути, які здійснюють повсюдні інвестиції.
  5.  Сутність понять «структура капіталу» і «портфель інвестицій».
  6.  Агресивний і консервативний портфелі інвестицій.
  7.  Неподаткові та податкові фактори залучення іноземних інвестицій.
  8.  Порядок створення спільних підприємств.

Ситуація для обговорення:

Ситуація 1. В 2005 р. 93,02% статутного фонду ВАТ «Криворіжсталь» були продані британській компанії Mittal Steel – безпрецедентний у всіх відносинах конкурс все-таки відбувся. Істотна особливість даного конкурсу полягала в переході торгів в аукціон. Раніше учасники конкурсу, так би мовити, грали наосліп – подавали свої заявки, комісія Фонду державного майна України оголошувала переможцем того, хто запропонував максимальну суму. У даних торгах цей момент був лише попереднім і підготовчим етапом аукціону. Тобто цього разу, претенденти змагалися у відкриту, що, природно, дозволило кожному з них боротися за об'єкт до межі власних фінансових можливостей, з одного боку, а державі – отримати максимальну суму, з іншого.

Після оголошення конкурсу інтерес до об'єкта проявили:

  1.  Чотири компанії з далекого зарубіжжя: Arcelor (Франко-испансько-люксембурзький металургійний концерн), Mittal Steel (Велика Британія), SJ Erste (Німеччина), Spolk-Stalmag (Польша).
    1.  Чотири з ближнього зарубіжжя (Росія): «Северсталь», «Євраз-холдинг», «Смарт-груп», «Метало-інвест»;
    2.  Чотири українські компанії: «Індустріальний Союз Донбасу» (ІСД), «Приват-інтертрейдинг», «Систем Кепітел Менеджмент» (колишній власник комбінату), «Інтерпайп» (колишній власник комбінату).

Однак заявки на участь у конкурсі подали тільки три з них – ТОВ «Смарт Груп», консорціум «Індустріальна Група» («ІСД» в союзі з Arcelor) і Mittal Steel, які і були в повному склад допущені до участі.

Вихідні фінансові пропозиції учасників, при стартовій ціні об'єкта 10 млрд. грн., розподілилися так: ТОВ «Смарт Груп» – 10,5 млрд. грн., Mittal Steel – 10,5 млрд. грн., «Індустріальна група» – 12,6 млрд. грн.

Відповідно, торги почались з 12,6 млрд. грн. Коли ціна об'єкта зросла до 17,7 млрд. грн., ООО «Смарт-Груп» від подальшої боротьби відмовилась через відсутність достатніх фінансових коштів. Далі в ході аукціону ціна досягла 24,2 млрд. грн. – саме таку суму запропонувала англійська компанія Mittal Steel. Її останній конкурент – Arcelor у союзі з «ІСД» – також вивимушений був відступити.

Ще однією принципово важливою особливістю даного конкурсу було те, що за його умовами, сформульованими урядом України, покупець повинен взяти на себе просто гігантські інвестиційні зобов'язання. У їх числі - забезпечення доходу підприємства від реалізації продукції протягом 5 років з дня покупки на рівні 9,5 млрд. грн. в цінах реалізація продукції підприємства в першу чергу на внутрішньому ринку. Крім того він повинен забезпечувати виробництво залізорудною сировиною і коксом виключно власного виробництва; корінним образом поліпшити їх якісні характеристики; зберегти виробничі потужності на нинішньому рівні (6-6,3 млн. тонн) з радикальною модернізацією основних виробничих агрегатів (комплексним переоснащенням сталево-прокатного переділу, введенням в дію ливарно-прокатних модулів, виконанням енергетичної програми розвитку виробництва з метою зменшення використання палива). Загальна вартість цих заходів оцінюється орієнтовано в 12 млрд. грн.

Відомо, що експерти в галузі приватизації, ознайомившись з цими умовами конкурсу, передрікали йому провал. Оскільки не могли собі уявити претендента, який вважав би їх для себе навіть не вигідними, але хоч скільки-небудь прийнятними.

Так, наприклад, російські компанії, до недавнього часу не бездіяльно зацікавлені в цьому об'єкті, прямо заявили, що для них купівля Криворіжсталі є економічно недоцільною («Северсталь») і що цей проект не відповідає тим критеріям з повернення інвестицій та збільшення вартості компанії, які у нас існують («Євразхолдинг»).

Отже, компанія Mittal Steel придбала «Криворіжсталь» за 4,8 млрд. дол. При цьому, річний прибуток меткомбінату становить приблизно 1 млрд. дол. Toбто, витрати інвестора окупилися вже в 2010 р.

Питання:

  1.  З якої причини тільки три компанії взяли участь у торгах?
  2.  Чому саме Mittal Steel виграв торги і став власником контрольного пакету акцій ВАТ «Криворіжсталь»?
  3.  Чому уряд України висунув гігантські інвестиційні зобов'язання до нового власника ВАТ «Криворіжсталь»?
  4.  Як ви думаєте чи посприяв продаж акцій ВАТ "Криворіжсталь" іноземним інвесторам інтеграції України у світову економіку.
  5.  Чи виконує компанія-покупець свої інвестиційні зобов’язання в Україні зараз?
  6.  Підготуйте додаткову інформацію про діяльність компанії Mittal Steel за кордоном? Чи виконує дана компанія свої зобов'язання за інвестиційними проектами в інших країнах? 

Тема 8. Міжнародна міграція робочої сили. Державне і міжнародне регулювання міграції

План заняття:

  1.  Сутність, історія розвитку, причини міжнародної трудової міграції.
  2.  Види, типи і напрямки міжнародної міграції робочої сили.
  3.  Наслідку міжнародної міграції робочої сили.
  4.  Регулювання міжнародних міграційних процесів.

Питання і завдання:

  1.  Сутність і основні характеристики міжнародної міграції робочої сили.
  2.  Основні історичні етапи розвитку міжнародної міграції робочої сили.
  3.  Класифікація форм міжнародної міграції робочої сили.
  4.  Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для країни-експортера.
  5.  Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для країни-імпортера.
  6.  Рівні регулювання міжнародної міграції.

Теми рефератів на семінарське заняття:

1. Історичний аспект міжнародної міграції.

2. Міграція робочої сили в розвинутих країнах.

3. Міграція робочої сили в країнах, що розвиваються.

4. Міграція робочої сили в Україну.

5. Міграція робочої сили в країнах ЄС.

6. Міграція робочої сили в США.

7. Порівняльна характеристика міграційних процесів в декількох країнах світу.

Тема 9. Види валют. Валютне регулювання.

План заняття:

  1.  Поняття і структура світової валютної системи
  2.  Поняття валюти, класифікація валют, валютний курс і його формування
  3.  Регулювання валютних відносин
  4.  Основні етапи еволюції МВС
  5.  Валютні ринки: види і структура

Питання і завдання:

  1.  Сутність понять «світова валютна система» і «міжнародні валютні відносини.
  2.  Елементи міжнародної валютної системи.
  3.  Елементи національної валютної системи.
  4.  Визначення регіональної і національної валютної систем.
  5.  Види валют.
  6.  Валютний курс: сутність, види.
  7.  Валютне котирування, методи валютного котирування.
  8.  Фактори, які впливають на валютний курс.
  9.  Сутність понять «валютне обмеження» і «валютне регулювання».
  10.  Основні заходи валютного регулювання.
  11.  Система золотого стандарту.
  12.  Бреттон-Вудська валютна система.
  13.  Ямайска валютна система.
  14.  Валютні ринки та їх види.

Задачі:

Задача 1. У таблиці наведені пропозиції іноземних компаній А, Б, В, Г. про постачання обладнання на умовах комерційного кредиту.

Пропозиції іноземних компаній

№

Показники

Компанії-продавці

А

Б

В

Г

1

Імпортна вартість товару за ціною FOB, тис. грн.

4000

3800

4400

4200

2

Частка оплати товару готівкою:

  •   у %,
  •  у тис. грн.

15

600

20

760

10

440

5

210

3

Сума кредиту (маса кредиту), тис. грн.

?

?

?

?

4

Щорічні відсотки за кредитом

9

8

11

10

5.

 Термін кредитування, роки

За варіантами

Завдання:

  1.  Визначити найвигіднішу пропозицію.

Варіанти термінів кредитування, роки

Варіант

Компанії продавці

Варіант

Компанії продавці

А

Б

В

Г

А

Б

В

Г

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

4

5

3

2

11

2

5

6

3

1

2

34

5

6

7

8

9

10

11

2

3

4

2

5

12

2

5

3

4

3

5

2

4

6

13

4

6

2

3

4

2

3

5

4

14

3

2

6

4

5

4

3

5

2

15

4

3

2

5

6

3

4

2

5

16

2

3

5

4

7

5

3

6

4

17

4

3

5

2

8

2

6

4

5

18

5

4

3

2

9

4

2

3

5

19

2

3

4

5

10

5

4

2

6

20

6

4

2

3

Задача 2. У таблиці наведено вихідні дані для аналізу ефективності поставок товару за контрактом.

Вихідні дані

№

Показники

Команії-продавці

А

Б

1

Імпортна вартість товару за ціною FOB, тис. грн.

4000

3800

2

Частка оплати товару готівкою:

  •  у %,
  •  у тис. грн.

15

20

3

Сума кредиту (маса кредиту), тис. грн.

4

Щорічні відсотки по кредиту,%

9

8

5

Витрати за кордоном з доставки товару до порту України, тис. грн.

300

380

6

Транспортні витрати по Україні, тис. грн.

40

45

7

Страховий внесок з України,%.

0,2

0,2

8

Ціна реалізації товару, тис. грн.

5000

5000

9

Строк кредитування, роки

За варіантами

10

Вартість кредиту, тис. грн.

?

?

11

Витрати, пов'язані з кредитуванням, тис. грн.

?

?

12

Вартість товару з урахуванням кредиту, тис. грн.

?

?

13

Прибуток від імпортної операції, тис. грн.

?

?

14

Ефективність імпортної операції

?

?

Завдання:

  1.  Визначити ефективність імпортних угод.
  2.  Вибрати найвигідніший варіант угоди.

Варіанти термінів кредитування, роки

Варіант

Команії-продавці

Варіант

Команії-продавці

А

Б

А

Б

1

2

3

4

5

6

1

2

3

11

4

6

2

3

4

12

6

4

3

4

5

13

1,5

2,5

1

2

3

4

5

6

4

3

2

14

2,5

3,5

5

4

3

15

2,5

4,5

6

5

4

16

4,5

5,5

7

2

6

17

2,5

5,5

8

6

2

18

3,5

5,5

9

3

6

19

1,5

4,5

10

6

3

20

1,5

3,5

Тема 10. Платіжний баланс. Стан платіжного балансу.

План заняття:

  1.  Способи платежів при міжнародних розрахунках.
  2.  Кошти платежів.
  3.  Форми платежів.
  4.  Платіжний баланс. Стан платіжного балансу.

Питання і завдання:

  1.  Сутність поняття «міжнародні розрахунки».
  2.  Форми платежів при міжнародних розрахунках.
  3.  Сутність і види чеків.
  4.  Види векселів.
  5.  Банківський переказ в міжнародних розрахунках.
  6.  Акредитивна форма розрахунків.
  7.  Форму розрахунків інкасо.
  8.  Платіжний баланс: визначення, види.
  9.  Параметри, які характеризують стан платіжного балансу.

Ситуації для обговорення:

Ситуація 1. Китай повинен піти на обмеження експорту текстильних виробів для того, щоб уникнути торговельної війни з Європою. Різке зростання імпорту текстильних виробів з Китаю після скасування тарифних обмежень на початку 2005 р. стало чутливим питанням для країн Європейського союзу.

Багато країн, що розвиваються, також стурбовані тим, що їхня продукція не витримає конкуренції з дешевими китайськими товарами.

Тільки за перший квартал 2005 р. зростання імпорту текстильної продукції з Китаю в ЄС склало від 51% до 534% по різних товарних групах.

Країни ЄС сподівалися, що Китай сам обмежить експорт текстильної продукції до Європи для того, щоб не псувати відносини з Євросоюзом. А тимчасові обмеження на експорт текстильної продукції з Китаю в ЄС дозволять європейським виробникам пристосуватися до нових умов.

Китай вже почав самостійно обмежувати свій експорт, але ці заходи виявилися недостатніми. Згідно з додатковими угодами, укладеними між Китаєм та ЄС перед вступом Китаю в СОТ, до 2008 р. Європейський Союз мав право квотувати експорт текстильних виробів з Китаю в ЄС в тому випадку, якщо темпи його росту перевищують 7,5% в порівнянні з попереднім роком.

За даними Єврокомісії, в першому кварталі 2005 року експорт окремих видів текстильної продукції з Китаю в ЄС зріс на сотні відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Представники Єврокомісії стверджували, що різке зростання імпорту з Китаю після скасування квот на текстильну продукцію 1 січня 2005 загрожує знищити текстильну промисловість країн Європейського Союзу. За даними Єврокомісії, через наплив дешевих товарів з Китаю Європа втрачала по одній тисячі робочих місць на день.

«Введення квотування суперечить принципам вільної торгівлі», – заявило Міністерство торгівлі КНР.

Європейський Союз розпочав розслідування ситуації навколо імпорту текстильної продукції з Китаю в ЄС, у результаті чого рішення про введення квот на текстильну продукцію з Китаю могло бути прийнято протягом двох місяців після початку процедури розслідування.

Питання:

  1.  Чи правомірне прохання ЄС з приводу обмеження експорту текстильних виробів з Китаю?
  2.  Як Ви вважаєте, як відреагували китайські виробники на обмеження експорту текстильної продукції з Китаю в ЄС?
  3.  Які результати саміту з питань китайського текстилю який проходив у вересні 2005 року?
  4.  Як, на вашу думку, тимчасові обмеження на експорт текстильної продукції з Китаю в ЄС вплинули на європейського виробника?
  5.  Чи вплинуло введення Євросоюзом квотування на імпорт текстильної продукції з КНР на збільшення кількості робочих місць в Європі?
  6.  Чому у світовій практиці застосовуються квоти, якщо відомо, що вони перешкоджають вільній торгівлі і таким чином знижують економічну ефективність?

Ситуація 2. Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Російської Федерації закінчило антидемпінгове розслідування проти українських, німецьких і японських постачальників труб. Воно визнало наявність факту демпінгу і, як наслідок, – заподіяння матеріального збитку російським виробникам. Введення спеціальних мит на продукцію зарубіжних постачальників ще має затвердити уряд РФ, але вже зараз більшість експертів сходяться на думці, що торговельних санкцій не уникнути.

Від санкцій постраждають не всі заводи, які виробляють труби малого і середнього діаметру: деякі задовго до завершення розслідування встигли підстрахуватися, добровільно обмеживши свої поставки на ринок Росії.

Раніше було розпочато інше – спеціальне розслідування, об'єктивною причиною якого стали сталеві електрозварювальні труби діаметром більше 508 мм. В Україні це розслідування зачіпає інтереси лише одного підприємства – «Харцизького трубного заводу» («ХТЗ»).

МЕРТ планує установити квоти на ввезення в країну труб великого діаметру. На цьому протягом останніх років наполягав Фонд розвитку трубної промисловості РФ – орган, що лобіює інтереси великих трубовиробників. Перешкоджали введення обмежень монополісти: «Газпром» і «Транснефть». Однак сьогодні їх інтереси збіглися з інтересами російських постачальників труб великого діаметру.

«Газпром» неформально виступав головним опонентом трубних заводів Росії та надійним прикриттям інтересів своїх постачальників з Україною. Українська труба влаштовувала «Газпром» за якістю, а російська – ні. Однак ситуація змінилася: інвестиції російських трубників у виробництво переконали монополіста у необхідності віддати перевагу національному виробнику. Так ще в 2003 році «Трубна металургійна компанія» запустила новий стан з виробництва спіралешовної труби діаметром 1420 мм, а в квітні 2005 року «Об'єднана металургійна компанія» – лінію з виробництва одношовних труб, в тому числі і діаметром 1420 мм інвестиційною ємністю в 170 млн. дол. «Северсталь» добудувала Іжорський трубний завод, який також випускає труби діаметром 1420 мм. У результаті сукупна потужність російських заводів вже в 2006 р. склала по трубі діаметром 1420 мм 1,4 млн. тонн, з яких 500 тис. виробляє «Об'єднана металургійна компанія», 450 тис. – «Трубна металургійна компанія» і 450 тис. – «Северсталь». Це повністю перекриває поточні потреби внутрішнього ринку.

Трубний ринок північного сусіда України знаходиться на підйомі. Це обумовлено зростом замовлень з боку нафтогазової та машинобудівної галузей, а також житлово-комунального господарства. Поява нових гравців на ринку суттєво загострила внутрішньоросійську конкуренцію. Щоб не втратити свої позиції, компанії вдалися до витратних поглинань. Наприклад, власник «Челябінського трубопрокатного заводу» купив «Первоуральский новотрубний завод», капіталізація якого перевищує 300 млн. доларів.

Однак солідні інвестиції в нові активи й модернізацію не окупаються. Нішу труб великого діаметру на ринку Росії у свій час практично повністю окупував «Харцизький трубний завод», якому діставалися прибуткові контракти «Газпрому».

У секторі труб малого і середнього діаметру росіяни відчувають серйозну конкуренцію з боку української корпорації «Інтерпайп». Гостра боротьба за споживача між російськими компаніями спонукала їх об'єднати зусилля з метою «розчистити простір» від чужинців. При цьому, як вважають у Фонді розвитку трубної промисловості, українці для просування своїх інтересів без сорому користувалися демпінгом. На думку росіян, можливість демпінгувати в українських виробників появилася за результатами проведеного з 1999 року експерименту в гірничо-металургійному комплексі: вони отримали преференції по податках, писання пені і штрафів, розстрочку сплати заборгованості перед бюджетом на строк до 10 років.

Але експеримент тривав лише до 2001 року. Тоді ж Росія ввела антидемпінгові мита, а потім – спеціальні квоти на імпорт української продукції. З тих пір дві країни щорічно укладали угоду з торгівлі трубами, яка встановлювала розмір квоти на постачання вітчизняних труб у сусідню країну. Однак перед президентськими виборами 2004 року таку угоду не було укладено, і весь 2005 рік поставки труб у Росію йшли в режимі вільної торгівлі. 5%-е зростання українських поставок у 2005 році супроводжувалося скороченням торгівлі трубами російських заводів приблизно на таку ж величину. Збитки були визначені, як мінімум, в 350 млн. дол. У цілому втрати по гірничо-металургійному комплексі Росії, включаючи суміжників, оцінюються майже в півмільярда доларів.

На цьому тлі пожвавлення трубного ринку Україна не може не дратувати російських колег. За 2005 р. обсяг виробництва всіх труб в Україну збільшився на 16% порівняно з аналогічним періодом 2004 р. Основним ринком збуту продукції «ХТЗ»є простір СНД (тільки на частку Росії доводиться 40% всіх поставок вітчизняних труб).

Російський ринок дуже привабливий для українців. Його об'єм перевищує 4 млрд. дол., а з урахуванням будівництва Північно-Європейського газопроводу ця цифра збільшилася в кілька разів. Боротьба за такий масив замовлень штовхає росіян на непопулярні заходи з обмеження торгівлі.

Нижньодніпровський трубопрокатний завод і низка інших підприємств групи «Інтерпайп» взяли на себе добровільні обмеження щодо постачання труб на російський ринок ще до прийняття висновків МЕРТ і, відповідно, введення мит їх не торкнеться. Квота на постачання труб, що входять в «Інтерпайп» підприємства склала 395 тис. тонн із щорічним збільшенням на 2%. Іншим виробникам труб малого і середнього діаметру пощастило менше. Під загрозою сплати податку на імпорт виявилися «Дніпропетровській трубний» (власник – «Індустріальний союз Донбасу») і «Дніпропетровський металургійний» (група «Приват») заводи, «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» та інші більш дрібні виробники.

Володіє «Харцизьким трубним заводом» донецька «Систем Капітал Менеджмент» (СКМ), яка з самого початку ігнорувала угоду про самообмеження. Незважаючи на те що останні роки ХТЗ активно шукав альтернативні напрями збуту, через неможливість збільшувати поставки пропорційно зростанню внутрішнього ринку доходи підприємства істотно скоротяться.

Обмеження, які припускають санкції Міністерства економічного розвитку Росії, можна з упевненістю назвати «обмеження зростання». З одного боку, Україна мало що втратить від введення квот на імпорт труб великого діаметру, оскільки вони будуть формуватися з розрахунку середнього рівня поставок за останні чотири роки. З іншого боку, «ХТЗ» міг і дальше нарощувати експорт труб до Росії, віднімаючи прибуток у місцевих заводів. Але тепер для Харцизького трубного заводу доступ до масштабного будівельного проекту «Газпрому» і «Транснафти» буде закритий.

Обмеження, імовірно, будуть діяти 5 років. До цього часу Україна, швидше за все, остаточно втратить нішу на галузевому ринку, і відвоювати її назад буде складно.

Питання:

  1.  Чому Міністерство економічного розвитку і торгівлі Російської Федерації проводило антидемпінгові розслідування проти українських виробників труб?
  2.  Як вплине введення квот на ввезення в Росію труб великого діаметру на українського виробника?
  3.  Чому «Газпром» і «Транснефть» перешкоджали введення квот на ввезення в країну труб великого діаметру?
  4.  Чому в українських виробників труб є можливості демпінгувати російський ринок труб?
  5.  З якої причини між Росією і Україною в 2004 р. не було укладено угоду з торгівлі трубами? До чого це призвело?
  6.  Чому російський ринок труб дуже привабливий для українських виробників?
  7.  Які українські підприємства повинні будуть платити мито за імпорт труб і чому?
  8.  Чому мито за імпорт труб до Росії не будуть платити підприємства групи «Інтерпайп»?
  9.  Проаналізуйте додаткові джерела і підготуйте письмову відповідь на питання як змінився імпорт українських труб до Росії в останні роки?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

МІЖНАРОДНА ІНТЕГРАЦІЯ.

Тема 11. Міжнародна економічна інтеграція та глобальні проблеми світового господарства

План заняття:

  1.  Сутність і основні риси міжнародної економічної інтеграції (МЕІ).
  2.  Форми МЕІ
  3.  Передумови і мети МЕІ.
  4.  Основні інтеграційні угрупування світової економіки.

Питання і завдання:

  1.  Визначення поняття «міжнародна економічна інтеграція».
  2.  Фактори, що лежать в основі економічної інтеграції.
  3.  Ефекти інтеграції.
  4.  Форми міжнародної економічної інтеграції на макрорівні.
  5.  Етапи інтернаціоналізації господарського життя.
  6.  Передумови розвитку міжнародної економічної інтеграції.
  7.  Основні цілі інтеграції.
  8.  Європейський Союз як основне інтеграційне угруповання країн.
  9.  Процес розвитку західноєвропейської економічної інтеграції.
  10.  Північноамериканська угода про вільну торгівлю.
  11.  Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво.
  12.  Історія створення МЕРКОСУР.

Ситуації для обговорення:

Ситуація 1. Росія все ще не може стати членом СОТ, оскільки і досі існують питання, по яких держава поки не знайшла спільної мови зі своїми партнерами і при цьому не готова йти на поступки.

Перш за все – це ціни на газ. Російські партнери вимагають зрівняти експортні та внутрішні тарифи на «блакитне паливо», що не є прийнятним для Росії.

Деякі країни вимагають, щоб Росія взяла на себе спільні зобов'язання щодо зниження ролі держави в економіці, що також для держави абсолютно неприйнятно.

Третя область, де є проблема, – сільське господарство. Росії пропонують зафіксувати державну підтримку аграрного сектора на рівні останніх років (3,5 млрд. дол. на рік), в той час, як ще на початку 1990-х років держпідтримка доходила до 10 млрд. дол.

Четверта проблема – низький рівень боротьби з порушеннями інтелектуальної власності. Росія згодна боротися, але пообіцяти, що переможе контрафактну продукцію «миттєво», не може.

Від Росії вимагають знизити або скасувати мита на ввезення авіаційної техніки. Росія готова давати будь-які зобов'язання в цій області тільки після створення єдиної авіабудівної корпорації.

Ще один пункт розбіжності – право іноземних банків і страхових компаній відкривати в Росії свої філії. На думку російської сторони, будь-якому зарубіжному банку цілком достатньо того, що вони можуть вкласти 5 млн. дол. і відкрити в Росії дочірній банк.

Остання проблема полягає в тому, що Австралія (і тільки вона) вимагає від Росії вільного доступу до російських природних ресурсів.

Усі ці сім пунктів роблять перспективи вступу до СОТ Росії абсолютно невизначеними.

Питання:

  1.  Чому країна, яка бажає вступити до СОТ, повинна вести переговори з усіма країнами учасницями СОТ?
  2.  Опишіть етапи інтеграції країни до СОТ.
  3.  Чому Росія не згодна з вимогами країн-членів СОТ щодо необхідності зрівняти експортні та внутрішні тарифи на газ?
  4.  Чому від Росії вимагають знизити або скасувати мита на ввезення авіаційної техніки?
  5.  Як ви вважаєте, чи правомірно вимога Австралії з приводу вільного доступу до російських природних ресурсів?

Тема 12. Міжнародні економічні організації  та їх діяльність (НАТО, МВФ, ГАТТ, СОТ)

План заняття:

  1.  Система міжнародних організацій по регулюванню міжнародних економічних відносин.
  2.  НАТО
  3.  МВФ і МБРР.
  4.  Конференція ООН по торгівлі і розвитку
  5.  Комісія ООН по правах міжнародної торгівлі
  6.  ГАТТ\СОТ.

Питання і завдання:

  1.  Сутність системи міжнародних організацій, що регулюють міжнародну торгівлю.
  2.  Види міжнародних організацій, регулюючих економічні відносини.
  3.  Цілі міжнародних економічних організацій на регіональному рівні.
  4.  Історія створення МВФ і МБРР.
  5.  Основні напрями діяльності МВФ і МБРР.
  6.  Основні напрямки діяльності ЮНКТАД.
  7.  Передумови створення ГАТТ.
  8.  Основні цілі та завдання Уругвайського раунду.
  9.  Організаційна структура СОТ.
  10.  Основні принципи СОТ.

Теми рефератів на семінарське заняття:

  1.  Система міжнародних організацій з регулювання міжнародних економічних відносин.
  2.  Історія створення МФВ та міжнародного банку.
  3.  Україна та МФВ.
  4.  Діяльність МБРР та ЄБРР в країнах, що розвиваються.
  5.  Економічні організації ООН, що регулюють міжнародні економічні відносини.
  6.  Історія створення та принципи діяльності ГАТТ.
  7.  Історія створення та принципи діяльності СОТ.
  8.  Діяльність ЮНКТАД в країнах з перехідною економікою.
  9.  Міжнародне співробітництво у валютно-фінансовій сфері.
  10.  Міжнародне співробітництво в галузі інтелектуальної власності.
  11.  Міжнародна торгова палата.
  12.  Діяльність українських торгово-промислових палат України.
  13.  Етапи набуття членства в СОТ.
  14.  Україна і СОТ.

ЧАСТИНА 3.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


Самостійна робота студентів є невід'ємною складовою освітнього процесу у вищому навчальному закладі. Відповідно до  державних освітніх стандартів самостійна робота має становити не менш 50 % часу, передбаченого для виконання основної освітньої програми.

Основними завданнями самостійної роботи є:

  •  засвоєння в повному обсязі основної освітньої програми;
  •  формування професійних якостей, знань, умінь і навичок майбутніх фахівців;                                                                                            
  •  розвиток і поглиблення професійних наукових і практичних інтересів студентів;   
  •  формування  навичок самостійної навчальної, науково-дослідної і практичної роботи.

    Самостійна робота студентів передбачає:

  •  підготовку до аудиторних занять (лекцій та семінарських);
  •  поглиблене вивчення літератури на задану тему та пошук додаткової інформації;
  •  переклад іноземних джерел встановленої тематики;
  •  виконання індивідуального навчально-дослідного завдання з навчальної дисципліни протягом семестру;
  •  самостійну роботу над окремими темами навчальних дисциплін;
  •  підготовку та оформлення схем, діаграм та інших завдань графічного характеру;
  •  опрацювання та підготовку огляду опублікованих статей у фахових та інших виданнях;
  •  підготовку до всіх видів контрольних випробувань;
  •  підготовку до підсумкової державної атестації;
  •  роботу в студентських наукових гуртках, участь у семінарах тощо;
  •  участь у науковій і науково-методичній роботі кафедри;
  •  участь у наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, конгресах тощо.

Самостійна навчальна й науково-дослідна робота виконується студентами під керівництвом викладача, що здійснює аудиторну роботу в навчальній групі.                                                                                                   

Організація й контроль ходу та змісту навчальної самостійної роботи і її результатів здійснюються відповідно до графіків контролю самостійної роботи студентів.

Головними  формами контролю самостійної роботи є:

  •  поточний контроль  виконання  індивідуального навчально-дослідного завдання;
  •  поточний контроль засвоєння знань на основі оцінки усної відповіді на питання, повідомлення, доповіді тощо (на  семінарських заняттях);
  •  поточний контроль знань на основі  оцінки усної доповіді та письмового звіту про результати вирішення  ситуації (кейсу);
  •  оцінка якості конспекту, виконаного з питань теми, що вивчалися самостійно;
  •  тестування, виконання письмової контрольної роботи;
  •  оцінка знань  за модулями дисципліни.

Результати самостійної науково-дослідної роботи студентів можуть бути опубліковані в спеціалізованих студентських або наукових, науково-методичних виданнях ВНЗ, апробовані на науково-практичних студентських конференціях.

ЛІТЕРАТУРА, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ

І. Основна література

  1.  Современные международные отношения. Учебник / Под ред. А.В. Торкунова – М.: Российская политическая єнциклопедия, 2000. – 584 с.
  2.  Теория международных отношений: Хрестоматия / Сост., науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.: Гардарики, 2002. – 400 с.
  3.  Цыганков П.А. Международные отношения: Учебное пособие. – М.: Новая школа, 1996 – 320 с.
  4.  Дещинський Л.Є., Панюк А.В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність: Ч.І., Навч. посібник. – Львів: Видавництво “Бескид Біт”, 2002. – 224 с.
  5.  Міжнародне право: Основні галузі: Підруч./ За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2004. – 816 с.
  6.  Шепєлєв М.А. Теорія міжнародних відносин: Підручник / Передм. Д.В. Табачника. – К.: Вища школа, 2004 – 622 с.
  7.  Gohn. Global political economy. – New York: Longman, 2000. – 432 p.
  8.  Gilping R. The political economy of international relations. – Princeton: Princeton university press, 1987. – 449 p.
  9.  Кирилюк, Ф. М. Новітня політологія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 564 с.
  10.  Соціальне-політичне управління : навч. посіб. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 248 с.
  11.  Черкес М. Е. Международное право : учеб. пос. — X. : «Одиссей», 2006.

ІІ. Додаткова література

  1.  Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. – М.: ИВЦ “Маркетинг”, 1996. – 196 с.
  2.  Виногородский И. Цена билета в мировой клуб // Эксперт. Украина. – 2005. – №28. – С.38-41.
  3.  Волынец О. Змеиный вопрос // Эксперт. Украина. – 2005. – №32. – С.54-57
  4.  Делягин М.Г. Мировой кризис: Общая теория глобализации: Курс лекций. – 3-е изд., перераб. И доп. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 768 с.
  5.  Дєниелс Дж., Радеба Ли. Международный бизнес: внешняя середа и деловіе операции. Пер. с англ., 6-е изд. – М.: Дело Лтд, 1994. – 784 с.
  6.  Иноземцев В. К воссозданию Вестфальской системы: хаос и порядок в международных отношениях // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №8. – С.11-18.
  7.  Каламкарян А. Международное право. Вопросы и ответы. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 424 с.
  8.  Капітоненко М. У термінах сили // Політика і час. – 2005. – №3. – С.60-66.
  9.  Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч. I. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. М.: Международные отношения, 1997. – 416 с.
  10.  Корнієвський О. У світ, де не спалахують конфлікти. Доктрина розширення демократії: геополітичні аспекти політики США // Політика і час. – 2005. – №1. – С.38-43.
  11.  Косолапов Н. Международные отношения и мировое развитие // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №2. – С.104-111.
  12.  Лебедева М.М. Мировая политика как наука и учебная дисциплина: школа МГИМО // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политилогия. – 2004. – №3. – С.97-108.
  13.  Ломагин В. Введение в теорію международных отношений и аналіз внешней политики. – СПб.: Узд. Дом “Сентябрь”, 2001. – 166 с.
  14.  Макнамара Р. Безрассудство политики США и НАТО в области ядерного оружия // Международная жизнь. – 2005. – №3-4. – С.89-117.
  15.  Матях В.М. Українсько-російські відносини другой половини XVII-XVIII ст. // Український історичний журнал. – 2004. – №1. – С.81-89.
  16.  Медвідь Ф.М. Національно-державні інтереси та геополітичні пріоритети України в контексті глобалізації та євроінтеграції // Вісник Київського національного університету ім. Шевченка. Філософія, політологія. – 2004. – №70-72. – С.52-54.
  17.  Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини / Відп. Ред. А.С. Філіпченко. – К., 1993. – К: Либідь, 1994.
  18.  Проблемы национальной и международной безопаности в российской теории международных отношений // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политилогия. – 2004. – №2. – С.3-35.
  19.  Світова економіка: Підручник / Філіпченко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І. та ін.. – К: Либідь, 2000 – 582 с.
  20.  Слухай С.В. Глобалізація та її вплив на міжурядові фінансові стосунки в постсоціалістичному світі // Вісник Київського національного університету ім. Шевченка. Економіка. – 2005. – №73. – С.42-43.
  21.  Терентьев А. Мироустройство начала XXI века: существует ли альтернатива «американской империи»? // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – №10. – С.35-46.
  22.  Храбан И. Современная система международных отношений одновекторная? // Персонал. – 2004. – №8. – С.18-21.
  23.  Храбан І. Коли війни стають неможливими: Концепції колективної та кооперативної міжнародної безпеки // Політика і час. – 2005. – №3. – С.75-80.
  24.  Цзайци Лю. Что впереди у КНР и США: вооруженный конфликт или потенциальный союз? // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №6. – С.76-85.
  25.  Цыганков П.А. Проблема войны в социологии международных отношений // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политилогия. – 2004. – №3. – С.36-53.
  26.  Цыганков П.А. Тенденция классических парадигм и западной теории международных отношений // Общественные науки и современность. – 2004. – №2. – С.119-130
  27.  Черников П. Чем измерить ООН? Об оценке эффективности международных организаций // Международная жизнь. – 2005. – №2. – С.93-94
  28.  Черноусенко О. Партнерство Україна-НАТО: еволюція розвитку // Політика і час. – 2003. – №10. – С.3-8.
  29.  Что такое Киотский протокол? // Эксперт. – 2005. – №28. – С.20.
  30.  Шаров О. Економічна дипломатія // Політика і час. – 2004. – №2. – С.35-48.
  31.  Шреплер Х.-А. Международные экономические организации. – М.: Международные отношения, 1999. – 456 с.
  32.  Щербанин М. Экономика международных отношений. Интеграция. – М.: ЮНИТИ. – 128 с.
  33.  Журнал «Вестник Московского университета»
  34.  Журнал «Мировая экономика и международные отношения»
  35.  Журнал «Общественные науки и современность»
  36.  Журнал «Персонал»
  37.  Журнал «Політика і час»
  38.  Журнал «Эксперт»
  39.  Журнал «The Economist»

 

ІІІ. Нормативні матеріали МОН і ДонНУЕТ  імені  Михайла  Туган-Барановського

  1.  Вища освіта України і Болонський процес // Навчальна програма. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – 18 с.
  2.  ІСУЯ 7.5.1 – 03.01/УН “Загальні вимоги до організації процесу проведення навчальних занять”.
  3.  ІСУЯ 7.5.1 – 03.02/УН “Загальні вимоги до організації методичного забезпечення виконання індивідуальних завдань з дисциплін”.
  4.  ІСУЯ 7.5.1 – 03.03/УН “Загальні вимоги до організації виконання індивідуальних завдань”.
  5.  ІСУЯ 7.5.1 – 03.04/УН “Загальні вимоги до організації СРС”.
  6.  ІСУЯ 7.5.1 – 03.05/УН “Загальні вимоги до організації НДРС”.
  7.  ІСУЯ 7.5.1 – 03.07/УН “Загальні вимоги до організації поточного контролю”.
  8.  ІСУЯ 7.5.1 – 03.08/УН “Загальні вимоги до організації підсумкового контролю”.

Навчальне видання

Семенов Андрій Анатолійович,

к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки

ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Методичні рекомендації з вивчення дисципліни

для студентів всіх спеціальностей усіх форм навчання

(українською мовою)

Технічний редактор О.І.Шелудько

Зведений план – 2011 р., позиція № __

Підписано до друку  ________ 2011 р. Формат 60Х84/16. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman. Друк – ризографія. Ум. Друк.арк. ___

Обл.-вид. арк.  ____ Тираж  ____  прим. Зам.№ ____

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені  Михайла Туган-Барановського

83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31

Редакційно-видавничий відділ ННІІ

83023, м. Донецьк, вул. Харітонова, 10, тел.(062) 97-60-45

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 3470 від 28.04.2009 р.

PAGE  3




1. Устройство О. Очерк теории структурирования Соц теория и совр социология Социология
2. командир воинской части исходя из того что время на движение караулов к месту развода и с места развода в ка
3. Тип мышления характеризующийся быстротой протекания отсутствием четко выраженных этапов минимальной осо
4. Герой нашего времени как социально-психологический и философский роман
5. Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів (частин, зєднань)
6. реферату- Гризуни ондатри щурі миші бобри ховрахиРозділ- Біологія Гризуни ондатри щурі миші бобри ховр
7. лекция медицинских рефератов историй болезни литературы обучающих программ тестов.3
8. Интеграл по комплексной переменной
9. Уолт Дисней
10. Детские ~ условный термин п
11. Денежные потоки организации и управление ими
12. Структурные уровни живого
13. тема навыков дальнейшего энергоинформационного развития 1 я ступень
14. Развитие института возмещения вреда в период формирования советского государства.html
15. Новшества арбитражнопроцессуального законодательства 1995 года я постараюсь проанализировать некоторые м
16. июля 2013г Положение о проведение социальнокультурного проекта1
17. Вторая Мировая война и страны Магриба.html
18. Внутренняя и внешняя среда международного маркетинга
19. похудеть то Ваш худший враг альфа2рецепторы
20. Тема игры- Следствие ведут колобки

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе