Дніпропетровський транспортноекономічний коледж Методичні рекомендації для вивчення

Работа добавлена на сайт samzan.net:

        Міністерство освіти і науки України

         Державний вищий навчальний заклад

«Дніпропетровський транспортно-економічний коледж»

 Методичні рекомендації

 для вивчення тем, винесених на        самостійне вивчення з предмету

 «Основи філософських знань».

Розроблено викладачем - методистом вищої категорії

Сливою О.Г.

Розглянуто і затверджено на засіданні ПК історії та суспільних дисциплін  

Протокол №________ від ______2011р.

Голова ПК ___________ Л.М.Воробйова 

    

        

    

        2011 р.   

      

Передмова

   

Шановні студенти!

Філософія - одна з форм самопізнання й самоствердження людини у світі. Вивчення її повинно мати творчий характер. Перелік тем, методичні рекомендації до їх вивчення спрямовані на творче пізнання філософії. Робота над рефератами та індивідуальними творчими завданнями допоможуть глибше засвоїти матеріал, зрозуміти основні положення, змусять звернутися до інших джерел, оригінальних філософських текстів. Тестові завдання дозволять закріпити засвоєний матеріал. Бажаю успіхів у вивченні такого цікавого предмету,як «Основи філософських знань». 

Автор

           

Перелік тем, винесених на самостійне вивчення.

№ п/п
1.	Видатні філософи античності: життя та творчість.
2.	Видатні філософи Сходу: життя та творчість.
3.	Видатні філософи середньовіччя та епохи Відродження: життя та творчість.
4.	Видатні філософи Нового часу: життя та творчість.
5.	Немарксистська філософія. Видатні філософи ХІХ-ХХ ст.: життя та творчість.
6.	Видатні філософи України: життя та творчість.
7.	Практичний спосіб людського буття у природному і соціальному світах.
8.	Загадкові явища, пов’язані зі свідомістю і об’єктивною реальністю.
9.	Специфіка наукового пізнання.
10.	Антиподи діалектики діалектики.
11.	Соціальне прогнозування і глобальні проблеми суспільства.
12.	Джерела, спрямованість і рушійні сили історії розвитку суспільства.
13.	Цінності в житті людини і суспільства.
14.	Релігієзнавство як наука.
15.	Релігійні конфесії в Україні.

 

            

Розділ І.                                      

План самостійного вивчення теми: "Видатні філософи античності: життя та творчість".

Студент повинен знати: найважливіші риси античної філософії, періодизацію; найважливіші факти та найголовніші ідеї філософії цього періоду.

Студент повинен вміти: самостійно підбирати та користуватися літературою при написанні рефератів; виділяти найважливіші факти з біографії і творчості філософів; робити логічні висновки.

 

 Основні питання теми:

1. Життя та діяльність Сократа.

2. Життя та діяльність Платона.

3. Життя та діяльність Арістотеля.

4. Елліністична філософія.

5. Піфагор та піфагорійці.

6. Мілетські натурфілософи.

7. Матеріалістична система Демокріта.

8. Геракліт: особливості його філософського вчення.    

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи.

Дана робота виконується при вивченні теми: "Філософія стародавнього світу" з метою поглибленого вивчення та закріплення матеріалу. Основні питання теми можуть слугувати темами для написання рефератів. Виберіть одну із запропонованих тем.

Перевірте себе в наступному диктанті-тесті.

1. Хто із давніх філософів першоосновою буття вважав вогонь?

2. Який античний філософ першоосновою буття вважав числа?

3. Як називається принцип, відповідно до якого все у світі відбувається по необхідності, випадкового у світі немає?

4. Назвіть найбільш відомого учня Сократа?

5. Філософські школи: скептицизм, епікуреїзм, стоїцизм - як називається цей період в античній філософії ? 

6. На яких чотирьох чеснотах Платон будував ідеальну державу?

7. Хто з античних філософів був автором ідеї атомізму?

8. Хто з античних філософів написав першу Утопію?

9. У якій зі шкіл античної філософії доводилася неможливість пізнання істини людиною?

10. З якого знаменитого девізу починається сократівський період в античній філософії.

Знайдіть будь-який фрагмент тексту давньої філософії, прочитайте і запишіть свої роздуми над цим текстом.

    Література:

1. А.Н.Чанышев. Курс лекций по древней и средневековой философии. - Москва, 1991.

2. 100 великих философов. - 2001.

3. Філософія: dtv - Atlas. - Київ, 2002.

4. О.М. Губар. Філософія. - Київ, 2007.

5. Філософія. За ред. І.Ф. Надольного. - Київ, 2007.

6. Є.М. Причепій. Філософія. - Київ, 2006.           

              

Розділ І.

План самостійного вивчення теми: "Видатні філософи Сходу: життя та творчість".

Студент повинен знати: найважливіші риси давньої філософії Сходу; найважливіші факти та найголовніші ідеї філософії цього періоду.

Студент повинен вміти: користуватися літературою при написанні рефератів; виділяти найважливіші факти з біографії і творчості філософів; робити логічні висновки.

   Основні питання теми:

1. Сиддхартха Гаутама - засновник буддизму. Характерні риси буддизму.

2. Даосизм - навчання Лао-Цзи про шляхи речей.

3. Конфуціанство, як філософське вчення і офіційна доктрина китайських правителів.

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи.

Дана робота виконується при вивченні теми: "Філософія стародавнього світу" з метою поглибленого вивчення та закріплення матеріалу. Основні питання теми можуть слугувати темами для написання рефератів. Виберіть одну із запропонованих тем.

Перевірте себе в наступному диктанті-тесті.

1. Назвіть школи давньоіндійської філософії?

2. У якій філософській системі використовується термін "нірвана"?

3. Як в одній з давньоіндійських шкіл називали проясненого?

4. Яке вчення заснував китайський філософ Лао-Цззи?

5. Якими чеснотами повинна володіти шляхетна людина відповідно до вчення Кун-Цзю?

            

Знайдіть будь-який фрагмент тексту давньої філософії Сходу, прочитайте і запишіть свої роздуми над цим текстом.

    

                  

                Література

1. А.Н. Чанышев. Курс лекций по древней и средневековой философии. - Москва, 1991.

2. 100 великих философов. - 2001.

3. Філософія: dtv – Atlas. – Київ, 2007.

4. О.М. Губар. Філософія. – Київ, 2007.

5. Філософія. За ред. І.Ф. Надольного. – Київ, 2007.

6. Є.М. Причепій. Філософія. – Київ, 2006.

         

Розділ І.

План самостійного вивчення теми: “Видатні філософи середньовіччя та епохи Відродження: життя та творчість”.

Студент повинен знати: найважливіші риси філософії середніх віків та епохи Відродження; найважливіші факти та найголовніші ідеї філософії цього періоду.

Студент повинен вміти: користуватися літературою при написанні рефератів; виділяти найважливіші факти з біографії і творчості філософів; робити логічні висновки.

Основні питання теми:

1.  Апологет Оріген та його доктрини.
2.  Августин Блаженний – філософ періоду патристики.
3.  Фома Аквінський – засновник томізму.
4.  Філософія Авіценни.
5.  Геліоцентрична модель сонячної системи Миколи Коперника.
6.  “Утопія” Томаса Мора та “Місто сонця” Томаззо Кампанелли.

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи.

Дана робота виконується при вивченні теми: “Філософія європейського середньовіччя та епохи Відродження” з метою поглибленого вивчення та закріплення матеріалу. Основні питання теми можуть слугувати темами для написання рефератів. Виберіть одну із запропонованих тем.

Визначте правильні відповіді в наступних тестах.

1. Визначте серед названих філософів представників патристики

а. І.Дамаскін

б. Демокріт

в. Конфуцій

г. А.Аврелій

д. Р.Декарт

            

2. Визначте серед названих філософів представників схоластики

а. А.Великий

б. А.Аврелій

в. Ф.Аквінський

г. П.Абеляр

д. Г.Богослов

3. Позначте, що не є принципом середньовічної онтології

а. Монізм

б. Креаціонізм

в. Космоцентризм

г. Оптимізм

д. Теоцентризм

4. Хто із середньовічних філософів був засновником томізму

а. Ф.Аквінський

б. І.Дамаскін

в. Ібн-Рушд

г. А.Великий

д. М.Пселл

5. Як називається напрямок, який визнає існування загальних понять (ідей) поза речами

а. Номіналізм

б. Креаціонізм

в. Матеріалізм

г. Реалізм

д. Монізм

6. Як називається напрямок, який стверджує, що ідеї, загальні поняття – це імена речей

а. Номіналізм

б. Креаціонізм

в. Матеріалізм

г. Реалізм

д. Монізм

7. Хто з перелічених філософів був представником реалізму

а. Росцелін

            

б. А.Великий

в. У.Оккам

г. А.Аврелій

д. Ф.Аквінський

8. Хто з перелічених філософів був представником номіналізму

а. Боецій

б. І.Дамаскін

в. А.Кентерберійський

г. А.Аврелій

д. Ібн Сіна

9. Як називається спосіб пізнання – передача людям істин, що виходять від Бога і відображають його волю

а. Визнання

б. Одкровення

в. Благочестя

г. Волевиявлення

д. Боговтілення

10. Як називається принцип виправдання Бога за існування зла у світі

а. Детермінізм

б. Монізм

в. Теодицея

г. Трійця

д. Боговтілення

11. Як називається релігійне вчення про кінцеві долі світу і людини

а. Психологія

б. Есхатологія

в. Фізіологія

г. Логіка

д. Риторика

12. Виділіть богоподібні сутності людини (з погляду релігійної філософії)

а. Тіло

б. Одяг

в. Розум

г. Вільна воля

             

д. Гроші.

Прочитайте фрагмент твору одного із філософів епохи Відродження і запишіть свої роздуми над проблемами, які відображені в тексті.

    Література:

1.  100 великих философов, 2001.
2.  Філософія: dtv – Atlas. – Київ, 2002.
3.  О.М. Губар. Філософія. – Київ, 2007.
4.  Філософія. За ред. І.Ф. Надольного. – Київ, 2007.
5.  Є.М. Причепій. Філософія. – Київ, 2006.

              

Розділ І.

План самостійного вивчення теми: “Видатні філософи Нового часу: життя та творчість. Німецька класична філософія”.

Студент повинен знати: три основні фактори, які визначили формування і характер філософії Нового часу (буржуазні революції, релігійна реформація, наукова революція); найбільш відомі філософські течії та їх представників; найвідоміших представників та найголовніші ідеї німецької класичної філософії.

Студент повинен вміти: самостійно підбирати матеріал та користуватися літературою при написанні рефератів; виділяти найважливіші факти з біографії і творчості філософів даного періоду; робити логічні висновки.

 Основні питання теми.

1.  Френсіс Бекон – родоначальник методології експериментальної науки, автор доктрини “природної” філософії.
2.  Рене Декарт – представник класичного раціоналізму.
3.  Джон Локк – автор емпіричної теорії пізнання.
4.  Томас Гоббс – англійський матеріаліст.
5.  Бенедикт Спіноза – пантеїст.
6.  Лейбніц – німецький філософ-ідеаліст.
7.  Давид Юм – представник європейського агностицизму.
8.  Джордж Берклі – представник суб′єктивного ідеалізму.
9.  Клод Адріан Гельвецій – ідеолог французської буржуазії.
10.  Дені Дідро – теоретик мистецтва, енциклопедист.
11.  Критична філософія І.Канта.
12.  Філософія І.Г.Фіхте.
13.  Естетичний пантеїзм Ф.Шеллінга.
14.  Розвиток діалектичного методу у філософії Г.Гегеля.
15.  Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

Методичні рекомендації по вивченню самостійної роботи.

              

Дана робота виконується при вивченні теми: “Філософія нового часу” з метою поглибленого вивчення та закріплення матеріалу. Основні питання теми можуть слугувати темами для написання рефератів. Виберіть одну із запропонованих тем.

Дайте відповіді на наступні запитання.

1. Назвіть основних представників німецької класичної філософії.

2. Кого вважають родоначальником німецької класичної філософії?

3. І.Кант формулює три запитання, на які відповідає філософія: Що Я можу знати? Що Я повинен робити? На що Я можу сподіватися? В якому головному питанні концентруються всі три?

4. Який зміст вкладає І.Кант у поняття “річ у собі”?

5. Напрямок в гносеології, який визнає наявність у суб′єкта деяких знань до досвіду?

1.  І.Кант виділяє три рівні пізнання: чуттєвість,

розсудок,… Який третій рівень?

7. Основу розуму по Канту становлять три головних ідеї. Які це ідеї?

8. Як І.Кант називає збіг протилежностей на рівні розуму?

9. Як І.Кант формулює принципи гуманізму?

10. Як І.Кант називає моральний закон?

11. Основна категорія філософії І.Фіхте?

12. Що є основою буття по Шеллінгу?

13. Вища форма самовираження Абсолюту по Шеллінгу?

14. Що по Гегелю є першоосновою світу?

15. Системостворюючим принципом у Гегеля є тріада: “Теза – Антитеза -…”. Продовжіть.

1.  Три епохи людської історії по Гегелю.
2.  Три форми самосвідомості абсолютного духу у філософії Г.Гегеля?
3.  Яку науку Л.Фейєрбах вважав універсальної?
4.  Хто був автором відомої космогонічної гіпотези, відповідно до якої Сонячна система з′явилася з пилоподібної хмари?
5.  Хто з філософів досліджував гносеологічні і психологічні корені релігії?

 

   Література:

1.  100 великих філософів, 2001.
2.  Таранов П.С. 500 шагов к мудрости. – Симферополь, 1999.
3.  Філософський словник. – Київ, 2001.
4.  Філософія: dtv: Atlas, - Київ, 2002.
5.  О.М.Губар. Філософія. – Київ, 2007.
6.  Філософія. За ред. І.Ф.Надольного. – Київ, 2007.
7.  Є.М.Причепій. Філософія. – Київ, 2006.

                

Розділ 1.

План самостійного вивчення теми: “Немарксистська філософія. Видатні філософи ХІХ-ХХ ст.: життя та творчість”.

Студент повинен знати: основні філософські концепції цього періоду та їх представників.

Студент повинен вміти: самостійно підбирати матеріал та користуватися літературою при написанні рефератів; виділяти найважливіші факти з біографії і творчості філософів даного періоду; робити логічні висновки.

  Основні питання теми

1.  З.Фрейд – автор теорії психоаналізу.
2.  Едмунд Гуссерль – родоначальник феноменології.
3.  Прагматизм Чарльза Пірса, Вільяма Джеймса.
4.  Філософія Н.А.Бердяєва – філософія екзистепціалізму.
5.  Огюст Конт – родоначальник класичного позитивізму.
6.  Ернст Мах та Ріхард Авенаріус – основоположники махізму і емпіріокритицизму.
7.  Філософія А.Шопенгауера.
8.  Екзистенціалізм А.Камю.
9.  Філософія Ф. Ніцше та його культ “надлюдини”.
10.  П.Сорокін про людину, цивілізацію, суспільство.
11.  Філософія Є.Фромма.

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи.

Дана робота виконується при вивченні теми: “Філософія у ХІХ-ХХ століттях” з метою поглибленого вивчення та закріплення матеріалу. Основні питання теми можуть слугувати темами для написання рефератів. Виберіть одну із запропонованих тем.

Знайдіть будь-який фрагмент тексту філософа даного періоду, прочитайте, запишіть свої роздуми над цим текстом та спробуйте дати відповіді на такі запитання:

1.  Який напрям у філософії представляє автор?

                     16

1.  Які філософські проблеми відображені і тексті?
2.  Як ці проблеми вирішуються в інших філософських концепціях?

Література:

1.  100 великих философов, 2001.
2.  Таранов П.С. 500 шагов к мудрости. – Симферополь, 1999.
3.  Філософський словник. – Київ, 2001.
4.  Філософія: dtv: Atlas, - Київ, 2002.
5.  О.М.Губар. Філософія. – Київ, 2007.
6.  Філософія. За ред. І.Ф.Надольного. – Київ, 2007.
7.  Є.М.Причепій. Філософія. – Київ, 2006.

              

Розділ І.

План самостійного вивчення теми: “Видатні філософи України: життя та творчість”.

Студент повинен знати:найважливіші риси української філософської думки; найбільш відомих представників та їх філософські концепції.

Студент повинен вміти: самостійно підбирати матеріал та користуватися літературою при написанні рефератів; виділяти найважливіші факти з біографії і творчості філософів, робити логічні висновки.

  Основні питання теми

1.  Феодосій Печерський – провідник концепції релігійного аскетизму.
2.  Володимир Мономах та його “Повчання”.
3.  Проблема людини в творах мислителя Кирила Туровського.
4.  Особливості Просвітництва в України: Йосип Кононович-Горбацький, Інокентій Гізель, Данило Туптало, Стефан Яворський, Феофап Прокопович, Георгій Конісський.
5.  Григорій Сковорода – філософ просвітитель.
6.  Філософія І.Франка.
7.  Філософія П.Юркевича.
8.  Філософія Т.Г.Шевченка.

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи.

Дана робота виконується при вивченні теми: “Філософська думка в Україні” з метою поглибленого вивчення та закріплення матеріалу. Основні питання теми можуть слугувати темами для написання рефератів. Виберіть одну із запропонованих тем.

Визначте вірні відповіді в наступних тестах:

1. Серед перерахованих видатних діячів Просвітництва виділите діячів українського Просвітництва.

а) Вольтер       

18

б) Гете

в) Сковорода

г) Прокопович

д) Туптало

е) Кононович-Горбацький

2. Виділіть основну рису людини в концепції Г.Сковороди.

а) Розум

б) Достоїнство

в) Самопізнання

г) Відчуття

д) Діяльність

3. Хто був засновником центра Просвітництва в Україні - Києво-Могилянского колегіуму.

а) Ф.Прокопович

б) П.Могила

в) Ф.Печерський

г) И.Кроковський

д) Д.Туптало

4. Кого із просвітителів називають українським Сократом.

а) Ф.Прокопович

б) М.Ломоносов

в) П.Могила

г) В.Могила

д) Г.Сковорода

5. Автор “Оратора Могилянського”.

а) Ф.Прокопович

б) М.Ломоносов

в) П.Могила

г) І.Гизель

д) І.Кононович-Горбацький

  6. Що означає освічена людина у слов′янській традиції.

а) творча

б) мудра

в) така, яка має багатий життєвий досвід

г) добра

д) ерудована

             19

7. У чому просвітителі бачили головний шлях перетворення суспільства.

а) революція

б) війна

в) віра в Бога

г) моральне виховання

д) класова боротьба.

Прочитайте вірш “Сон” Т.Г.Шевченка і дайте відповіді на запитання:

1.  Які філософські, етичні, соціально-політичні ідеї відображені у тексті?
2.  До якого напрямку філософської соціально-політичної думки примикає автор?
3.  Що ви знаєте про автора тексту?

    Література:

1.  100 великих українців, 2001.
2.  Філософський словник. – Київ, 2001.
3.  О.М.Губар. Філософія. – Київ, 2007.
4.  Філософія. За ред. І.Ф.Надольного. – Київ, 2007.
5.  Є.М.Причепій. Філософія. – Київ, 2006.

               

Розділ ІІ.

План самостійного вивчення теми: “Практичний спосіб людського буття у природному і соціальному світах”.

Студент повинен знати: основні поняття онтології; особливості і форми існування об′єктивної сфери буття.

Студент повинен вміти: аналізувати учбовий матеріал; акцентувати увагу на головному; робити логічні висновки.

  Основні питання теми

1.  Що є буття? Основні сфери буття.
2.  Особливості і форми існування об′єктивної сфери буття:

а) Концепція природних стихій

б) Атомістична концепція матерії

в) Діалектико-матеріалістична концепція матерія.

1.  Рух, простір, час.

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи.

Для засвоєння даної теми необхідно скласти конспект за планом. При виконанні даної роботи рекомендується користуватися матеріалами підручників: О.М.Губар. “Філософія” та “Філософія”. За ред. І.Ф.Надольного.

Перевірте себе, подумавши над наступними вправами.

1.  Всі речі миру минущі, згодом вони знищуються, руйнуються. Чому ж мир як сукупність даних речей продовжує вічно існувати?
2.  Що таке буття? Чи можна включити в поняття “буття” – Бога? Чому протягом багатьох сторіч йде боротьба світоглядів по питанню буття або небуття Бога?
3.  Зрівняєте поняття “ніщо” і “щось”. Який зміст вкладається в поняття “небуття”?
4.  Зрівняєте поняття “субстанція” і “субстрат”. В основі буття одна, дві або безлічі субстанцій. Приведіть аргументацію, що доводить одну з точок зору.

              21

1.  Проаналізуйте думку А.Швейцера, що затверджує, що немає ніякого поняття буття, а є тільки нескінченнебуття в нескінченних проявах. Яке з основних протиріч буття тут відбито?
2.  Якщо представити “колесо буття” наступним ланцюжком: Буття – Народження – Існування – Смерть – Буття…, то чи можна сказати, що буття – це життя після смерті, а життя до смерті – це існування?
3.  Що мав на увазі Микола Кузанський, говорячи, що дійсності – тому що Бог є все, він – також і ніщо?
4.  Як ви розумієте висловлення Геракліта. “У ту ж ріку вступаємо і не вступаємо. Існуємо і не існуємо?”
5.  Проаналізуйте наступний аргумент Платона: Усяке тіло, спонукуване ззовні, бездушне. Усяке тіло, що рухається саме по собі, повинне мати внутрішній принцип руху (=душу), що не залежить від зовнішніх сил. Щоб надати руху матеріальному тілу, потрібне додаток сили, людина ж рухається сама по собі, по велінню розуму.
6.  Проаналізуйте наступний уривок художнього тексту: “У порівнянні зі швидкістю мислення швидкість світла – ніщо; думка, те йдучи в минуле, може рухатися у зворотному напрямку в часі і у просторі, швидше всього…”
7.  Існує точка зору, що при зникненні всіх матеріальних об′єктів зникають простір і час… Як можна спростувати або довести цю точку зору?
8.  Чи згодні Ви з наступним міркуванням Гегеля: “Час не є як би ящик, у якому все поміщено, як у потоці, що захоплює із собою у своєму плині і поглинаючому всі, що попадає в нього. Час є лише абстракція поглинання. Тому що речі кінцеві, то вони перебувають у часі, але речі зникають не тому, що вони перебувають у часі, а самі речі представляють собою тимчасове; їхнім об′єктивним визначенням є те, що вони такі. Процес самих дійсних речей становить, отже, час, і якщо час називає самим могутнім, то воно також і саме неспроможне”…
9.  “Дівчинка, що протанцювала на Новорічному балі до ранку, не зможе відповісти, яке було її

             22

відчуття часу на балі - –овгим або, навпаки, коротким. І шлиссельбуржец, що відбув 25 років ув′язнення, скаже: “Мені здається, що я провів у фортеці вічність, але одночасно мені здається, що я провів там короткі тижні…”, у похмурій одноманітності зміни місяців і років час стиснувся, зморщився… Так виникло одночасно відчуття стислості і нескінченості”.

Які філософські ідеї відбиті в цьому фрагменті художнього тексту?

    Література

1.  О.М.Губар. Філософія, - Київ, 2007.
2.  Філософія. За ред. І.Ф.Надольного. – Київ, 2007.    

              

Розділ ІІ.

План самостійного вивчення теми: «Загадкові явища, пов’язані зі свідомістю та об’єктивною реальністю»

Студент повинен знати: основні поняття теми: психіка, мислення, свідомість; ознаки свідомості та її структуру.

Студент повинен вміти: самостійно опрацьовувати, учбовий матеріал, аналізувати його, володіти умінням виділяти головне, користуватися додатковою літературою при написанні рефератів.

  Основні питання теми:

1.  Поняття «свідомість». Проблема свідомості в історії філософії.
2.  Мотиваційна та емоційно-вольова сфера свідомості.
3.  Значення рівня несвідомого у «внутрішньому світі людини»:

   А) сновидіння;

Б) гіпнотичні стани;

В) інтуїція.

   4. Досвід поза тілом або астральна проекція.

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи:

Дана тема тісно пов′язана з темою «Проблема буття у філософії» і передбачає знання тлумачення свідомості на різних етапах розвитку філософії, ознак і структури свідомості. За запропонованим планом слід скласти конспект та опрацювати тести для самоперевірки знань. Бажаючі можуть написати реферат на одну із запропонованих тем. Опрацювання теми передбачає також опрацювання додаткової літератури за власним вибором студента та використання матеріалів мережі Інтернет.

Тести для самоперевірки знань

1.  Згідно точки зору сучасної антропосоціогенетики:

а) свідомість ототожнюється із безпосереднім духовним життям;

б) свідомість ототожнюється із знанням;

в) природу свідомості слід розглядати в єдності з проблемою виникнення людини і суспільства.

1.  Яке з тверджень є вірним?:

а) свідомість – певний рівень розвитку психіки;

б) поняття «свідомість» і «психіка» є тотожними;

в) свідомість – це певний тип розвитку психіки.

1.  Виберіть вірне твердження:

а) мислення ототожнюється із свідомістю;

б) мислення – один із видів актів свідомості;

в) мислення – це певний рівень розвитку психіки.

1.  Свідомість репрезентує себе двома способами:

а) зовнішньо і внутрішньо;

б) індивідуально і колективно;

в) у вчинках і словах.

1.  Яке з тверджень є вірним?:

а) свобода є абсолютною цінністю і тому функціонування свідомості «Я» є визначальним;

б) істинною є колективістська модель свідомості;

в) коли йдеться про свідомість, то питання про істинність чи неістинність певної концепції переростає в проблему вибору певного типу свідомості.

6. Виберіть функції мови у контексті проблеми свідомості:

а) є способом вияву ідеального змісту свідомості;

б) є специфічним буттям, що формує свідомість;

в) вірно обидва твердження.

7. Мозок є:

а) матеріальним органом свідомості;

б) раціональним органом свідомості;

в) тотожним з поняттям «свідомість».

8. Основними ознаками свідомості є:

а) ідеальність та опосередкованість мовою;

б) ідеальність, опосередкованість мовою, інтенціональність, здатність творити і відтворювати ідеї;

в) ідеальність, здатність творити і відтворювати ідеї.

9. Термін «свідомість» – як особлива здатність душі, вперше було вживано філософом Нового часу:

а) Р.Декартом;

б) Ф.Беконом;

в) Дж.Локком.

10. На архетипах, на думку Юнга, грунтується:

а) особистісне несвідоме;

б) колективне несвідоме;

в) самосвідомість.

25

Теми рефератів:

-Свідомість і духовний світ людини;  

- Свідомість і несвідоме.

•  Ментальність і свідомість: точки дотику.
•  Самосвідомість і несвідоме: проблема взаємозв′язку.
•  Індивідуальна і суспільна свідомість: спільне й відмінне.
•  

Література:

1.  Гаврюшин Н.К. Самопознание как таинство / Вопросы философии. – 1996.
2.  Гилберт Райл. Понятие сознания. – М., 2000.
3.  Дельдаго Хосе. Мозг и сознание. – М., 1994.
4.  Шпет Г. Свідомість та її власник. // Філософська і соціологічна думка. – 1993.
5.  Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1989.

             

       

                                             

Розділ ІІ.

План самостійного вивчення теми: “Антиподи діалектики”.

Студент повинен знати: варіанти визначень діалектики як певної філософської концепції; поняття і зміст альтернатив діалектики: метафізика, критична діалектика, софістика, еклектика, догматизм, релетивізм.

Студент повинен вміти: систематизувати, аналізувати матеріали; акцентувати увагу на головних моментах; самостійно підбирати матеріал для написання рефератів.

   Основні питання теми:

1.  Поняття “діалектика” в історико-філософському аспекті.
2.  Метафізика – антипод діалектики як теорії розвитку.
3.  Софістика і еклектика – різновиди метафізики.
4.  Критична (“негативна”) діалектика.
5.  Догматизм і релетивізм.

Теми рефератів:

1.  Метафізика – альтернатива діалектики як теорії розвитку.
2.  “Негативна” діалектика: сутність, основні положення і принципи.
3.  Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.
4.  Догматизм і релетивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.

 

Література:

•  Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм. // Сумерки богов. – М.,1970.
•  Философия. Учебное пособие. // Под ред. Е.В. Осичнюка. – К., 1994.
•  Філософія. Підручник для вузів. // За ред. Г.А. Заїченка. – К., 1995. Розд.6.

           

•  Філософія. Навчальний посібник. За ред. І.Ф.Надольного. Київ, 1997.  

              

Розділ ІІ.

План самостійного вивчення теми: «Специфіка наукового пізнання».

Студент повинен знати: сучасне ставлення філософії до проблем пізнання, особливості взаємозв′язку науки та знання.

Студент повинен вміти: аналізувати, порівнювати, самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, робити висновки та доводити власну думку.

   Основні питання теми:

1.  Методологія наукового пізнання.
2.  Сутність пізнання. Методи пізнання.

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи.

Опрацювати матеріал та скласти конспект відповідно до плану. Звернути увагу на особливості емпіричної та раціоналістичної концепції, виділити специфічні риси інтуїтивізму, діалектико-матеріалістичної гносеології, постпозитивізму, аналітичної філософії, структуралізму та постструктуралізму, герменевтики, еволюційної епістемології, генетичної епістемології.

Для закріплення матеріалу пропонується написати реферат.

    Теми рефератів

•  Основні проблеми сучасної методології науки.
•  Проблеми гуманізації сучасної науки.
•  Інтуіція в процесі пізнання та творчості.

29

Література

1.  Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.
2.  Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988.

Мукашевич В.К. Научный метод: структура,    

                 обоснование, развитие. – Минск, 1991.

1.  Філософія. Навчальний посібник. За ред. І.Ф. Надольного. – Київ, 2007.
2.  Є.М. Причепій, А.М. Черній, Л.А. Чекаль. Філософія. – Київ, 2006.                          

                

                 

Розділ ІІІ.

План самостійного вивчення теми: «Соціальне прогнозування і глобальні проблеми суспільства»

Студент повинен знати: основні положення, визначення та терміни до теми.

Студент повинен вміти: уміти застосовувати отримані знання при виконанні індивідуальних завдань, робити логічні висновки.

   Основні питання теми:

1.  Суспільство і природа. Моделі взаємодії суспільства і природи (Суспільство, сутність суспільства, людина, індивід, особа, суспільні відносини, природа, біосфера, неосфера, техносфера, соціальний дарвінізм, географічний детермінізм, екологія).
2.  Матеріальні умови життя суспільства (продуктивні сили, виробничі відносини, засоби виробництва, засоби праці, предмет и праці, неолітична революція, промислова революція, НТР).
3.  Специфіка законів суспільного розвитку. Діалектика необхідності і свободи (соціальний закон, фаталізм, волюнтаризм).
4.  Суспільний прогрес: закономірності, тенденції, протиріччя.
5.  Глобальні проблеми суспільства та моделі майбутнього світу.

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи.

При опрацюванні теми не слід обмежуватися тільки рекомендованою літературою.

Необхідно виписати визначення основних понять та термінів, зазначених в плані. Викладіть свої думки про свободу (не меньше 10 тез). Виконайте творчу роботу на тему: «Моє особисте бачення глобальної моделі світу»

Прокоментуйте слідуючі твердження.

1.  «Істотна відмінність людського суспільства від суспільства тварин полягає в тому, що тварини в найкращому разі збирають, тим часом як люди виробляють. Вже одна це, щоправда, основна відмінність унеможливлює просте перенесення

  законів тваринного суспільства на людське суспільство». (Ф. Енгельс)

              

•  Чому – цю відмінність Ф.Енгельс вважає основою?
•  В силу яких причин неможливе перенесення біологічних законів у соціальну сферу?

1.  Деякі філософи, наприклад, Г.Спенсер, З.Фрейд і інші вважають, що людське суспільство розвивається за біологіними законами, оскільки сама людина – вища ланка біологічної еволюції.

•  Дайте оцінку цим поглядом.
•  Які існують точки зору на співвідношення законів природи і суспільства?

1.  «Вся природа втримується в душі людини. Але в природі не вся людина. Якась провідна частина людини, яка володіє словом, вийшла за межі природи і тепер більше і далі її».

•  М.Пришвін. Очі землі.
•  Що це за «провідна частина людини»?
•  У чому відмінність природи і суспільства?

1.  «Аэропорты, пирсы и перроны,

Леса без птиц и земли без воды…

Все меньше окружающей природы,

Все больше – окружающей среды»

Р.Рождественский. Кромсаем…

•  Яка соціальна проблема тут виражена?
•  У чому різниця понять “навколишнє середовище” і “навколишня природа”? Яким поняттям у соціальній філософії позначається навколишнє середовище?

1.  Яка соціальна проблема відображена в наступному уривку художнього тексту: “Природа хворіла на людину. Людина не вміла бачити землю, як живу страждаючу істоту. Як зміцнити сили цієї істоти? Як підвищити продуктивність біосфери Землі?…

Дотепер люди бачили в природі, насамперед, ласі шматки, жалібно хапалися за них, не підключись про наслідки. Дзвін тривоги звучав занадто тихо”.

Як існують технічні, економічні, соціально-політичні рішення цієї проблеми?

1.  К.Маркс писав “Історія не що інше, як діяльність людини, що переслідує свої цілі”.

Цей висновок влаштовує і суб′єктивний ідеалізм.

Розкрийте розуміння цієї проблеми.

1.  Яка свідоглядна позиція виражена в наступних   рядках О.Хайяма:

              

«Кто мы – Куклы на нитках, а кукольщик наш – небосвод.

Он в большом балагане своем представленье ведет,

Нас теперь на ковре бытия поиграть он заставит,

А потом в свой сундук одного за другим уберет.»

1.  О.Тоффлер – відомий футуролог ХХ ст. задає таке питання: “чи зможе людина вижити в умовах свободи?”

    Література:

1.  Філософія. За ред. І.Ф. Надольного. – Київ, 2007.
2.  О.М. Губар. Філософія. – Київ, 2007.

              

Розділ ІІІ.

План самостійного вивчення теми: «Джерела, спрямованість і рушійні сили історії розвитку суспільства».

Студент повинен знати: відповідно вимогам програми сучасну теорію розвитку історії, роль людського фактору в історії людства, рушійні сили розвитку історії та спрямованість розвитку.

Студент повинен вміти: аналізувати, порівнювати, оцінювати досягнення сучасної науки, робити узагальнення та висновки, самостійно опрацьовувати учбовий матеріал, акцентуючи увагу на головному, добирати матеріал для написання реферату.

  Основні питання теми:

1.  Філософія історії: поняття і предмет.
2.  Лінійна філософія історії.
3.  Нелінійна філософія історії.
4.  Рушійні сили суспільного розвитку.

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи.

Завданням філософії історії є з′ясування низки складних проблем: початку, спрямованості, сенсу і кінця історії, рушіїв і першоджерел історії, типового і унікального в світовій історії тощо. На ці аспекти необхідно звернути увагу при опрацюванні учбового матеріалу. При опрацюванні 1-3 питання плану рекомендовано користуватися підручником «Філософія», автори Є.М. Причепій, А.М. Черній, Л.А. Чекаль, а при опрацюванні 4 питання плану рекомендовано користуватися підручником «Філософія» за редакцією І.Ф. Надального.

Після опрацювання матеріалу – знайдіть правильну відповідь на тестові завдання. Для більш глибокого вивчення теми рекомендовано обрати одну із запропонованих тем для написання реферату.

                  Теми рефератів:

1.  Прогресистська філософія історії та історична дійсність.
2.  Регресистський напрямок філософії історії і проблема «кінця історії».
3.  Теорія суспільно-економічних формацій і реалії сучасного історичного процесу.
4.  Роль еліти та видатних особистостей в історичному прогресі.

   Тести для самоперевірки знань

1.  Витоки філософії історії сягають:

а) XVII – XVIII ст.;                      

б) XV – XVII ст.;

в) XVIII – XIX ст.

1.  Гегель виділяє три основні фази історичного розвитку об′єктивного духу:

а) східну, західну, греко-римську;

б) східну, західну, німецьку;

в) східну, греко-римську, німецьку.

1.  Особливістю рефлекторної історіографії є те, що:

а) виклад матеріалу не пов′язаний з участю історика в подіях, які він описує;

б) виклад матеріалу пов′язаний з участю історика в подіях, які він описує;

в) вона розглядає історію в мисленні.

1.  Виберіть вірне твердження:

  

а) Філософія історії розглядає кожний соціальний організм у всіх його виявах, акцентуючи на його специфічних характеристиках;

б) Філософія історії апелює до універсальних рис і властивостей соціальних організмів, веде пошук, що об′єднує соціальні організми, що властиве всім людським співтовариствам;

в) філософія історії та історія як наука є тотожними поняттями.

5. Аналіз світового історичного процесу як процесу розвитку і зміни суспільно-економічних формацій є прикладом:

а) лінійної філософії історії;

б) нелінійної філософії історії;

в) циклічної філософії історії.   

6. Людина є пасивною у творенні історії відповідно до:

а) нелінійної парадигми історії;

б) циклічної парадигми історії;

в) лінійної парадигми історії.

7. Існування множинності самодостатніх історичних утворень із власною самодостатньою історією визнає:

а) нелінійна концепція;

б) лінійна концепція;

в) формаційна концепція філософії історії.

8. Термін «цивілізація» як найвищий розвиток культури (історії людства) введено:

а) Шпенглером;

б) Данилевським;

в) Тойнбі.

9. Хто є автором тези: «Історія палахкотить як величезне вогнище, а кожен із нас кидає в нього свій хмиз»?:

а) Ніцше;

б) Гегель;

в) Кант.

10. Соціальні рушійні сили суспільного розвитку:

а) соціальні спільноти;

б) соціальні інтереси;в) діяльність соціальних спільнот, в основі якої лежать певні інтереси.  

    Література:

1.  Бойченко І.В. Нелінійна соціальна філософія: цивілізація як монада історії // Філософські студії Київського університету. Вип. 1. – К., 1995.
2.  Гошовський М.М., Кучерявий І.Т. Ідея прогресу в соціальній філософії. – К., 1993.
3.  О.М. Губар. Філософія. – Київ, 2007.
4.  Шинкарук В.І. Філософія і сучасні історичні реалії / Філософська і соціальна думка. – 1992.
5.  Горак Г.І., Ящук Т.І. Проблема спрямованості людської історії // Філософія. Курс лекцій. – К., 1993.
6.  Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1991.

              

Розділ ІІІ.

План самостійного вивчення теми: «Цінності в житті суспільства і людини».

Студент повинен знати: місце цінностей в формуванні людини як особистості та визначення сенсу людського життя.

Студент повинен вміти: аналізувати, конкретизувати матеріал, робити логічні висновки, відстоювати свої переконання, самостійно добирати матеріал для написання реферату.  

  Основні питання теми:

1.  Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
2.  Цінності в структурі соціуму.
3.  Логічні елементи категорії цінності.
4.  Ієрархія цінностей людського буття.
5.  Цінності як ядро світоглядної проблематики.

Методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи.

Цінності в житті суспільства виступають соціально-значимими орієнтирами діяльності суб′єктів, одним із факторів розгортання політичної історії. Саме через цінності формується людська психологія, ментальність, спосіб життя у конкретному суспільстві.

Конспект самостійного вивчення теми рекомендовано робити за підручником «Соціологія». За редакцією І.Ф. Надольного. Дайте визначення таких понять: цінність, ціль, ціннісна орієнтація, оцінка, ідеал, установка, норма, сенс життя, етизм, етатизм, естетизм, щастя, гуманізм, культура.

Після опрацювання матеріалу – знайдіть правильні відповіді на тестові завдання. Для закріплення матеріалу та більш глибокого його осмислення рекомендовано написати реферат на одну із запропонованих тем.

   

      Теми рефератів.

1.  Проблема критерію ціннісного вибору.
2.  Категорії ціннісної свідомості.
3.  Ціннісні орієнтації в структурі діяльності.
4.  Класифікація вищих цінностей.  

Тести для самоперевірки знань

1.  Виберіть вірне твердження:

а) “Цінності” і “культура” є тотожними поняттями;

б) культура, цінності не взаємодіють один з одним;

в) культура визначається через систему цінностей і ідеалів.

1.  Чи тотожні аоняття “ціль” і “Цінність”?:

а) так;

б) ні, поскільки вони хоч і є регуляторами діяльності, але цінність зберігає елемент нейздійненності, а ціль завжди викликає доцільну дію;

в) ні, поскільки ціль є регулятором діяльності, а цінність – ні.

1.  Виберіть вірне твердження:

а) цінність – це характеристика оцінюваного, а оцінка – процес встановлення наявності чи відсутності цінності;

б) цінність і оцінка не взаємодіють один з одним;

в) цінність і оцінка – це характеристика предмета.

1.  Стандарти, правила, закони, директиви, моральні заповіді є:

а) цінностями;

б) оцінкою;

в) утворення нормативного характеру.

1.  Ідеал є:

а) цінністю;

б) гранично вираженою цінністю, ціловим началом

людської життєдіяльністю;

в) соціальною нормою.

1.  Система, що будується на ідеалах добра, гуманності, справедливості, високої суспільної активності має назву:

а) етизм (етико-релігійна);

б) естетизм;

в) етатизм.

  7. Найбільша орієнтація на естетичні цінності в житті людини властива:

а) етизму;

б) естетизму;

в) етатизму.

8. Етатизм є:

а) політичною орієнтацією в системі ціннісних орієнтацій;

б) образно-естетичною орієнтацією;

в) способом життя.

1.  Визначення цінностей як вищих здійснюється:

а) на державному рівні;

б) залежно від цінності на державному або особистісному рівні;

в) на рівні індивідуального вибору.

1.  Яке твердження є вірним?

а) Людина без сенсу, без вищої цілі є засобом для цілей інших людей;

б) людина є біологічна стать, для якої сенс життя є неважливим;

в) сенс життя можна пізнати без визначення вищої цілі.

11. Кому з філософів давності належать слова: «Я не спроможний коритися нічому з усього, що в мені є, крім того переконання, яке після ретельної перевірки видається мені найкращим?»:

а) Арістотелю;

б) Антифонту;

в) Сократу.

12. Гуманізм – це риса світогляду:

а) яка виходить з «вічних цінностей» і «природних» прав, але встановлює національні та расові обмеженості у ставленні до людини;    

б) яка виходить з «вічних цінностей» і «природних прав», долаючи національні, расові, релігійні обмеженості у ставленні до людини;

в) виходить з «вічних цінностей» і «природних прав», враховуючи соціальні обмеженності у ставленні до людини.          

    

Література:

1.  Блюмкин В.А. Мир моральных ценностей. – М., 1981.
2.  Бакрадзе А.Т. Ідеал людяності і цінності людського життя // Філос. думка – 1989.
3.  Малахов В.А. Цінність як категорія культури // Філософ. думка – 1982.
4.  Ручка А.А. Социальные ценности и нормы. – К. 1976.
5.  О.М. Губар. Філософія. – Київ, 2007.
6.  Філософія. За ред. І.Ф. Надольного, - Київ, 2007.

   

Розділ IY.

План вивчення теми: «Релігієзнавство як наука»

                План

1. Релігієзнавство як явище духовної культури.

2. Поняття і сутність релігії.

3. Функції релігії.

4.Класифікація релігіЙ.

 Рекомендації по опрацюванню теми:

При вивченні теми слід користуватися такою основною літературою: В.І. Лубський. Релігієзнавство. Київ : «Академвидав», 2008. та Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. К.: Центр навчальної літератури, Інкос,2006. Складіть конспект за запропонованим планом.

Питання для самоперевірки знань:

1. Охарактеризуйте місце релігієзнавства у системі гуманітарних знань.

2. Що включає в себе структура релігії?

3. Охарактеризуйте головні функції релігійного культу.

4. Що таке анімізм, тотемізм, фетишизм, магія, анімалізм, зоолатрія, аніматизм як прояви релігійності?

5. Наведіть приклади ранніх релігій.

6. Проаналізуйте головні особливості , а також спільні та відмінні ознаки ранніх і пізніх національних релігій.

7.Які історичні чинники прислужилися до формування світових релігій і як вони позначилися на їх розвитку?

          Теми рефератів:

1. Основні релігієзнавчі концепції сутності релігії.

2. Віра як релігійний феномен.

3. Культура і релігія..

4. Табу в системі соціальної регуляції поведінки.

5. Роль жінки в релігії.

6. Взаємозв’язок міфології і релігії.

Розділ IY.

План вивчення теми: «Світові, локальні релігії.»

                 План

1. Світові релігії:

А) буддизм;

Б)християнство;

В) іслам.

2. Національні релігії:

А) індуїзм;

Б) іудаїзм.

3. Нетрадиційні релігії, нові релігійні рухи:

А)неохристиянство;

Б)релігії східного напрямку;

В) синтетичні релігії;

Г) езотеричні об’єднання;

Д)сатанізм.

   

          Рекомендації по опрацюванню теми

За планом складіть конспект. Після опрацювання питань плану знайдіть відповіді на питання для самоперевірки знань. Робота над рефератом змусить опрацювати додаткову літературу та працювати над матеріалами Інтернету.

           Питання для самоперевірки знань

1.Яку історичні чинники прислужилися до формування світових релігій  і як вони позначилися на їх розвитку?

2.Чи має християнство свої корені в інших релігіях? Чи має Христос якісь прообрази у більш давніх релігіях?

3. Чому відбувся розподіл християнства на течії? Виявіть їх основні відмінності.

4. Розкрийте основні ідеї проповіді Мухамеда.

5. Яку роль відіграє в мусульманстві релігійна обрядовість.

6. Дайте характеристику основних напрямків буддизму: хінаяна, махаона, ламаїзм. Виявіть їх спільні риси та відмінності.

7. Яке значення мають для іудаїзму Заповіт, Тора, Бог?

             Теми рефератів

1. Обрядність і духовенство буддистської церкви. Буддизм-ламаїзм в Україні.

2. Образ Ісуса Христа : міф чи реальність?

3. Християнську свята та обряди.

4. Модернізм сучасного католицизму. Ватиканський собор.

5. Релігійно-культурні традиції ісламу. Іслам в Україні. Містичні та спіритуалістичні прояви релігійної свідомості.

                                               Література

1. Релігієзнавство. Навч.посібник/ А.Г. Баканурський та інші. –К.: «Професіонал», 2006.

2. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. К.: Центр навчальної літератури, Інкос,2006.

3. В.І. Лубський. Релігієзнавство. Київ : «Академвидав», 2008.

              

                                           Семінар №1     

 Тема: “Проблема гуманізму і відповідальності філософа за його твори” 

                                                     (2 години).        

Навчальна мета: вироблення навичок самостійного опрацювання додаткової літератури;

вміння акцентувати увагу на головних аспектах, робити логічні висновки; навчання ораторському мистецтву.

Виховна мета: виховання в молодих людей відповідальності; власної самоповаги; поваги

до прав,  інтересів та світогляду інших людей, гуманності.

                                                   Актуальність проблеми

Гуманізм (лат.humanus – людяний) – риса світогляду, яка в розумінні людини виходить з

“вічних цінностей” і “природних прав”. Гуманізм долає національні, расові, релігійні та соціальні обмеженості у ставленні до людини.

В філософії, як у світогляді завжди, явно або неявно, присутня людина. Філософія вивчає

Світ, Космос для того, щоб розуміти в них місце того, щоб розуміти в них місце Людини. Спрямованість до людини, гуманістичний пафос філософії полягає в тому, що вона

покликана відповісти на смисложиттєві питання людини, в центрі філософських

теоретичних узагальнень, пошуків стоїть людина.

Основне питання філософії виникає із самопізнання, саморефлексії людини. Куди повинна

була подивитися людина, щоб задатися запитанням про співвідношення матеріального і духовного? Очевидно, що вона подивилася вглиб себе і помітила, що є носієм двох

сутностей – матеріальної і духовної – душі і тіла. “Звідки взялися в мене ці дві сутності? –

задає собі питання людина – “Тіло те саме, що природа, а душа?” Звідси і пішла філософія.

На питання: “Чи можна пізнати світ?” – більшість філософів відповідають ствердно. Отже, філософія – це теоретично сформульований світогляд, один зі способів духовного освоєння людиною світу.

Т.ч., філософія служить способом самопізнання і духовного розвитку людини і людства. Людина пізнає світ через власне “Я” Людина, її діяльність, чесноти, духовне

призначення, сприйняття світу – центральна тема філософських досліджень.

Намагання пізнати природу людини належить до основних завдань філософії.

                                                 Форма проведення

За формою проведення дане семінарське заняття можна визначати як семінар – диспут з елементами “мозкового штурму”.

                                             План:

Проблема гуманізму в давній філософії:

а) гуманістичний характер буддизму;

б) гуманістичний характер конфуціанства;

в) проблема людини в філософії Лао – цзи

Проблема гуманізму в античній філософії:

а) філософія Протагора – знаменитий поворот філософії до людини;

б) людські проблеми в філософії Сократа.

Християнська антропологія Середньовіччя.

Природоцентристське трактування людини у філософії Нового часу.

Гуманісти епохи Відродження та Просвітництва:

а) антропоцентризм філософії епохи Відродження;

б) гуманістичний характер філософії епохи Просвітництва.

Гуманістичні ідеї європейської філософії XIX ст.:

а) проблема людини у філософії Канта і Фіхте;

б) антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.

Проблеми людини в українській філософії:

а) ідеал людини в філософії часів Київської Русі;

б) етико – гуманістичний напрям філософії українського Просвітництва;

в) екзистенціалізм української філософії XIX – XX ст.

Поворот до людини у філософії  ХХ ст.

         9.  Відповідальність філософа за свої твори.

                                 Проблемні питання:

Хто є людина?

Звідки людина прийшла?

Для чого людині жити?

В чому полягає відповідальність філософа за свої твори.

                                   Основні поняття та терміни:

Людина, гуманізм, космоцентризм, теоцентризм, природоцентризм, соціоцентризм, природоцентризм, антропоцентризм, екзистенціалізм.

                          Завдання на осмислення матеріалу

                                           Завдання 1

Ян Чжу сказав: «Людина подібна до неба і землі й, як вони, таїть у собі природу пۥяти рушійних начал. І в той же час нігті і зуби людини недостатньо сильні, щоб забезпечити йому охорону і захист; мускули і шкіра недостатньо міцні, щоб обороняти його і відбивати удари; ноги не досить швидкі, щоб віднести його від небезпеки. У людини немає ні вовни, ні пірۥя, що захищають його від холоду і жари, і, щоб прокормитися, він повинен покладатися не на силу, а на…»

(Лао-Цзи. Із книг мудреців. Проза древнього Китаю. – М., 1987. – С. 145).

Продовжите думку мудреця. Які істотні ознаки людини відрізняють його від інших істот?

Завдання 2

Прочитайте фрагмент тексту: «Діалог Будди з його учнем» і дайте відповідь на запитання:  1.Як ви зрозуміли, що таке реінкарнація душі? 2.Як вирішується проблема смерті і безсмертя в Буддизмі.

 

Діалог Будди з його учнем про душу і реінкарнації.

Учень: чи віриш ти, Вчитель, що душа відроджується і еволюціонує те, що посіяла? Я тебе запитую про це тому, що, як мені сказали, відповідно до твого вчення душа не існує, і що твої послідовники прагнуть до повного знищення «я», як вищої радості нірвани. Якщо ж «я» залишилося тільки комбінацією елементів, то при смерті «я» повинно розкластися і зникнути. Якщо «я» є тільки комбінація ідей, думок, почуттів і бажань, то, що ж буде зі мною, коли розкладеться моє тіло? Де ж є ця нескінченна радість, про яку говорять твої послідовники – просто порожнє слово без усякого змісту – ілюзія. Коли розмірковую над своїм навчанням, я бачу тільки «ніщо», знищення, не існування, як кінцеву мету людини. Мені здається, що ти проповідуєш високе вчення, але я не цілком зрозумів його. Отже, дозволь мені ще запитання: якщо не існує душі, то як може існувати безсмертя? Якщо припинити активність душі, тоді припиняться і наші думки.

 Будда: Наша здатність мислити зникне, але наші думки продовжують існувати. Зникне міркування, але залишиться знання. Якщо людина бажає вночі написати лист, він запалює світло, пише лист, а коли він написаний, гасить світло. І хоч світло погашене, але залишився написаний лист. Так і міркування припиняється, але залишається досвід, знання, і таким чином, продукт наших добрих дій не втрачається.

Учень: Скажи мені, Вчитель, що буде з моєю особистістю, коли вона розкладеться на складові частини. Якщо мої думки зникнуть і моя душа стане вже не моєю, що ж це за особистість, дай мені пояснення.

Будда: Представимо людину, яка відчуває, думає, як і ти, діє, як і ти. Чи буде вона теж саме, що і ти?

Учень: Ні. В моїй особистості є щось, що її повністю відрізняє від інших особистостей. Може бути, що інша людина почуває, думає, діє і навіть називається, як я, але вона не буде я.

Будда: Правильно, ця людина не буде тобою. Твоя особистість, природа не полягає в матерії, з якої створене твоє тіло, в формі чи конфігурації твого тіла, в твоїх почуттях і твоїх думках. Твоя особистість – це комбінація елементів. Ти існуєш усюди, де перебуваєця комбінація. Таким чином, ти визнаєш у відомому сенсі тотожність із собою тієї твоєї особистості, існування якої триває в залежності від твоєї карми (тобто попередніх вчинків). Як же варто назвати це продовження існування, смертю чи знищенням, життя чи продовженням життя?

Учень: Треба назвати життям або продовженням його, тому що це продовження мого існування. Але що мене турбує, це продовження моєї особистості, тому що всяка інша людина, чи буде вона тотожною зі мною чи ні, є особистість зовсім інша.

Будда: У тебе сильна прихильність до особистості. Але це і є твоя помилка, яка тобі заподіює занепокоєння. Хто привۥязаний до особистості, повинен пройти багато народжень і смертей. Ти будеш умирати постійно, тому що природа особистості є безперервна смерть.

Учень: Як це?

Будда: Де перебуває твоя особистість? Особистість, що ти так почитаєш, змінюється безперервно. Багато років тому ти був дитиною, потім юнаком, а тепер ти чоловік.

Учень: Я бачу мою помилку, але все – таки для мене ще не все ясно. Мені здається несправедливим те, що інші пожнуть те, що я зараз маю.

Будда: Невже ти не розумієш. Що ці інші особистості є ти сам. Ти, і ніхто інший, пожнеш те, що сієш. Ні в висотах неба, ні в надрах землі ти не зникнеш від результатів твоїх дій.

 

                                     Завдання 3.

Прочитайте притчу К.Туровського «Слово про сліпого та кульгавого» і дайте відповіді на такі питання:

Які морально – філософські проблеми в ній порушені?

Як ви ставитеся до вчинків героїв притчі?

Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого.

«Сказав Господь. Була одна домовита людина; вона насадила виноградник і відгородила огорожею, і викопала яму для віджимання вина, залишила вхід, - улаштувала і ворота, але не зачинила входу. І вертаючись додому, сказала вона: «Кого залишу я сторожем мого винограднику? Якщо залишу кого – небудь із рабів, які мене служать, то, знаючи мою поблажливість, розтопчуть вони моє добро. Але от що зроблю: приставлю до воріт кульгавого і сліпого. Якщо хто з ворогів моїх захоче обікрасти мій виноградник, то кульгавий побачить, а сліпий почує. Якщо ж хто – небудь із них двох захоче вийти у виноградник, то кульгавий не маючи ніг, не може проникнути усередину; сліпий же, якщо і увійде, то, заплутавшись, у прірві розібۥється». І, посадивши їх у воріт, дав їм владу над усім, що навколо винограднику, і їжу, і одяг приготував легку. «Тільки, - сказав, - того що усередині винограднику, не трогайте без мого веління». І потім пішов, сказав, що повернеться згодом і тоді плату їм за роботу з собою принесе, але пригрозив їм покаранням, якщо ті заборону його переступлять.

Після того як, вони посиділи якийсь час, сказав сліпий кульгавому: «Що це за пахощі з воріт винограднику овівають мене?» Відповідав кульгавий: «Багато доброго усередині винограднику є в пана нашого , а на смак – несказанно приємного. Але тому що пан наш мудрий, посадив тебе тут сліпого і мене кульгавого, і не можемо ніяк насититься добрими плодами». Відповідав сліпий, говорячи: «Чого ж ти не сказав давно мені цього, ми б не терпіли, але це дане нам володіння, давно б розібрали. Хоч я і сліпий, але маю ноги і сильний, можу носити і тебе, і вантаж… Бери кошик і сідай на мене; я тебе понесу, ти ж указуй шлях і все добро пана нашого ми обірвемо; не думаю я, що прийде сюди наш пан»… І сів кульгавий на сліпого, і, увійшовши всередину винограднику, обікрали все бувше там добро пана свого…

Коли прийшов пан взяти плоди у винограднику і побачив його обікраденим, призвав кульгавого і зۥєднав його зі сліпим, і почали вони викривати один одного. Кульгавий говорив сліпому: “Якби ти мене не поніс, ніяк би я не міг достатися туди, тому що я кульгавий”. Сліпий же говорив: “Якби ти не показав мені дорогу, то ніяк би не міг достатися туди”. Тоді пан, сівши на суддівське крісло, почав судити їх обох”. І сказав: “Як ви крали, так і тепер – нехай сяде кульгавий на сліпого”. І коли кульгавий сів, наказав перед всіма рабами нещадно карати їх у зовнішній темниці для мук”.

                                    Завдання 4.

“Людина – зовсім не загадка, як ви уявили, щоб зробити собі приємність її розгадати. Людина, як нам представляється, займає своє місце в природі, більш високе, чим тварини, яких вона нагадує своєю конструкцією, і більш низьке, чим інші істоти, яким вона уподібнюється, можливо, своєю здатністю мислити. Так само як і все, що нас оточує, вона причетна до добра і зла, задоволення і пристрастей, щоб діяти і розумом, щоб керувати своїми вчинками. Якщо б людина була досканолою, вона була б богом…

навіщо нам жахатися від нашої істоти? Існування нашезовсім не так злощасне, як нас хочуть змусити повірити. Дивитися на всесвіт як на карцер і вважати всіх людей злочинцями , що живуть чекаючи страти, - це ідея фанатика; а думати, що світ – це місце насолод, де люди повинні лише одержувати задоволення, - це химерна мрія сибарита. Мудрій людині, по – моєму, властиво думати, що земля, люди і звірі є саме тим, чим їм і слід бути в порядку, створеному провидінням…

Міркуючи лише як філософ, я насмілюся стверджувати, що домагання на більш доконану природу, що нам не дана, досить зарозумілі і зухвалі”.

(Вольтер. Філософ. твори – М., 1988.-С.196,207).

Яка концепція людина тут відображена?

У чому Ви згодні і у чому не згодні з Вольтером?

                                     Завдання 5.

“Людина відрізняється від тварини зовсім не одним мисленням. Швидше за все, ця істота відмінна від тварини. Зрозуміло, той, хто не мислить, не є людина, однак не тому, що причина лежить у мисленні, але тому, що мислення є неминучий результат і властивість людської істоти.

Тому і тут немає потреби виходити зі сфери почуттів, щоб побачити в людині істоту, що піднімаєтьмя над тваринами. Людина не є окрема істота, подібна до тварини, але істота універсальна, вона не є обмеженою і невільною, але необмежена і вільна, тому що універсальність, необмеженість і воля нерозривно між собою звۥязані. І ця воля не зосереджена в якійсь особливій здатності – волі, так само як і універсальність не покривається особливою здатністю сили думки, розуму – ця воля, ця універсальність захоплює всю її істоту”.

(Фейєрбах Л.Основні положення філософії майбутнього // Антологія світової філософії. – Київ – Т.1. – Ч.3. – С.268).

Яка концепція людина тут відображена?

Як Ви розумієте “універсальність” людини?

                   

                                   Завдання 6.

“Я вірю, що людина – продукт природної еволюції, що вона – частина природи, але, наділена розумом і самосвідомостю, вона перевершує її.

Я вірю, що сутність людини збагненна. Однак, ця сутність не є субстанцією, яка характеризує людину за всіх часів протягом історії… Завдяки самому факту людського буття життя задає їй питання: як перебороти розрив між людиною і навколишнім його світом, щоб досягти відчуття єдності і тотожності зі своїми близькими і із природою. Кожний момент свого життя людина змушена відповідати на це питання. Не тільки і не стільки думками і словами, скільки своїм способом буття і дії.

Я вірю, що існує безліч обмежених і переконливих відей на питання про існування…

Однак, всі відповіді в основі своїй розпадаються на дві категорії. В однії людина намагається відновити гармонію із природою, повертаючись до людської форми існування, усуваючи такі специфічні людські якості, як розум і любов. В іншій – її ціль – повний розвиток людських сил, поки вона не досягає нової гармонії зі своїми ближніми і з природою”.

(Фромм Е. Душа людини. – М.,1992. – С.370)

Приведіть аргументи, які доводять ту чи іншу відповіді на питання про існування людини. Яка концепція людини відображена в цьому тексті?

                                    Завдання 7.

Ми стверджуємо, що людині властиві такі особливості дій, які виходять з його душі і які відсутні у інших живих істот. Це, насамперед те, що оскільки людина існує, так, що у неї є мета, то вона не може обійтися без суспільства на всьому протязі свого існування і бути подібною іншим тваринам, з яких кожна, з метою економії засобів до існування, змушена обмежувати себе і собі подібних по природі.

Субстанція людської душі сама по собі здатна завершити певний вид, досконалості, але для того, що є вище субстанції, немає необхідності в тому, що нижче неї. І ця здатність, властива субстанції душі, дійснюється річчю, яка називається умоглядним розумом.

(Ібн Сіна (Авіценна) Книга про душу // Людина: Мислителі минулого і сьогодення про його життя, смерть і безсмертя. – М.,1991. – С.195,199)

Яка концепція людини тут відображена?

                                        Завдання 8.

“Природа в людині часто буває прихована, іноді подавлена, але рідко винищена. Примус змушує природу жорстоко мстити за себе, повчання трохи упокорюють її пориви, але тільки звичка може її переробити та підкорити.

Хто прагне перемогти в собі природу, нехай не ставить собі ні надмірно важких, ні надмірно легких завдань, тому що в першому випадку буде пригноблений невдачами, а в другому занадто мало зробить успіхів, хоча перемагати буде часто. І нехай на початку полегшує собі справу, подібно плавцю, що прибігає до міхурів або очеретяних звۥязок; але трішки згодом нехай ставить себе, напроти, у важкі умови , як роблять танцюристи, вправляючись у важких черевиках. Тому що для повної досконалості треба, щоб підготовка була сутужніше самої справи”.

(Бекон Ф. Досліди // Людина: Мислителі минулого і сьогодення про його життя, смерть і безсмерття. – М.,1991. – С.265).

Яка концепція людини виражена в тексті? Чи Ви згодні з автором?

                                         Завдання 9.

                                          Гете

“Мефістофель”

“… Я о планетах говорить стесняюсь,

Я расскажу, как люди бьются, маясь.

Божок вселенной, человек таков,

Каким и был он испокон веков.

Он лучше б жил чуть – чуть, не озари

Его ты божьей искрой изнутри.

Он эту искру разумом зовет

И с этой искрой скот скот скотом живет.

Прошу простить, но по своим приемам

Он кажется каким – то насекомым.

Полулетя, полускача,

Он свиристит как саранча.

О, если б он сидел в траве покоса

И во все дрязги не совал бы носа!”                                     Гете І.В. Фауст.

 Які філософські проблеми тут поставлені?                                                                                                            

                                      Завдання 10.

Іоганн Готфрід Гердер

“Немає сумніву, що взагалі все, що не відбулося на землі, відбудеться в майбутньому; тому що невۥянучі права людини і сили, закладені в нього богом, невигубні… Божество допомагає нам тільки через нашу ретельність, наш розум, нвші власні сили. Після того як воно створило землю і всі створення, позбавлені розуму, воно створило людину і сказало їй:”Будь моєю подобою, богом на землі! Володій і пануй! Зроби все шляхетне і прекрасне, що ти можеш створити зі своєї природи; я не можу допомогти тобі чудесами, тому що я вклав твою людську долю у твої людські руки; але тобі будуть допомагати всі священні, вічні закони природи”.

Гердер І. Г. Ще один  досвід філософії історії для виховання людства.

                    

                                          Література:

100 великих філософів 2001

Філософія Ltv – Atlas. – Київ, 2002

О.С. Губар. Філософія – Київ, 2007

Філософія. За ред. І.Ф. Надольного – Київ, 20

                                        Семінар №2

 Тема: «Онтологічні і гносеологічні проблеми філософії».

                                                ( 2 години)

Навчальна мета: Активізація пізнавальної діяльності; вироблення навичок застосування діалектичного методу в науково-теоретичній діяльності та   повсякденному житті; формування навичок ораторського мистецтва; формування вміння самостійно добирати матеріал, акцентувати увагу на головних проблемах, робити логічні висновки.

Виховна мета: формування самосвідомості, відповідальності за свої слова і справи, ціннісного ставлення до свого життя.

                     Актуальність проблеми

Таємниця пізнання завжди хвилювала розум людини. Як людини пізнає навколишній ? Чи здатна вона проникнути в сутність речей? Чи існують межі пізнавальних здібностей людини і які вони? Ці і інші світоглядні питання є предметом гносеології. В своєму пізнанні  людина, рухаючись від явища до сутності, від менш загального до більш загального  формулює поняття , що включають у свій обсяг всі явища навколишньої дійсності  - це поняття: «Космос», «Мир», «Світобудова», «Всесвіт», «Реальність», «Буття». У філософії з давніх часів свідомі та виділені дві протилежні сутності світу: матеріальна і духовна. Людини – істота, що поєднує  ці дві основні сфери буття; тому очевидно, людина ставить себе в центрі світу.

                                         План

1. Матерія. Рух, як спосіб існування матерії.

2. Простір і час – форми буття матерії. Головні властивості простору і часу.

3. Діалектика як загальна концепція розвитку. Універсальний характер законів діалектики.

4. Проблема пізнання у філософії.

5.Об’єктивний характер істини. Діалектика абсолютної і відносної істини.

6. Практика – основа і мета пізнання.

                          Форма проведення

Семінар – диспут. Основою диспуту можуть слугувати повідомлення за питаннями плану.  

                     Проблемні  питання

1. Чому не можна ототожнювати поняття «матеріальне» та  «матерія»?

2. Чим відрізняється буття світу і буття людини?

3. Як формуються уявлення просвіт?

4. Що ми пізнаємо: одиничне чи загальне? Чи однакові шляхи їх пізнання? Якщо ми пізнаємо загальне, то як це загальне знання  можна застосувати  до одиничних предметів, адже вони неповторні?

5. Яка різниці між «істиною віри» та «істиною знання»?

6. У чому полягає діалектика абсолютного та відносного в об’єктивній істині?

7. У чому полягає діалектичний взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення  та розуміння в процесі пізнання?

                       Основні поняття та терміни

Буття, матерія, простір, розвиток, рух, субстанція, час, форма, випадковість, діалектика, закон, заперечення, протиріччя, стрибок, якість, абсолютна істина, відносна істина, гносеологія, практика, сприймання, уявлення, чуттєве пізнання.

                     Завдання на осмислення матеріалу

                                              Завдання 1

Всі речі минущі, згодом вони знищуються, руйнуються. Чому ж мир як сукупність даних речей продовжує вічно існувати?

                                               

                                               Завдання 2

Що таке буття? Чи можна включити в поняття «буття» - Бога?. Чому протягом багатьох сторіч йде боротьба світоглядів по питанню буття або небуття Бога?

                                

                                              Завдання 3

Як ви розумієте висловлення Геракліта: « У ту ж ріку вступаємо і не вступаємо. Існуємо і не існуємо» ?

                                                     

                                 Завдання 4

Яка гносеологічна позиція виражена в наступному фрагменті поетичного тексту:

«Мирозданье постигая,

Все познай, не отбирая:

Что – внутри, во внешнем сыщешь;

Что – вовне, внутри отыщешь.

Так примите ж без оглядки

Мира внятные загадки».     

                                   И.В.Гёте.

               Завдання 5

Розповідають, що англійський вчений Дж.Томсон, що відкрив в 1897 р. електрон, був збентежений, і навіть вражений тим, що знайшов, тому що не міг повірити в існування тіл, які були б менше атома. Не без коливань далися йому перші виступи перед колегами і перші публікації, тим більше що сприйняли його повідормлення, мۥяко говорячи, без ентузіазму. Дайте філософський коментар даному історичному факту.

            Завдання 6

Про яке протиріччя процесу пізнання йде мова в наступному твердженні: “Діалектика, - як розۥясняв ще Гегель, - містить у собі момент релятивізму, заперечення, скептицизму, але не зводиться до релятивізму”?         В.Ленін.

            Завдання 7

Абсолютизацію якої сторони процесу пізнання іронічно критикує філософ у наступному питанні: «Якщо міль розۥїла і зۥїла всю шубу, чи значить це, що вона цю шубу зрозуміла і вивчила?»                         О.Лосєв.

            Завдання 8 

Елементи якого закону діалектики проявляються в наступному висловленні Марка Твена: «Коли мені було 15 років, я вважав, що мій батько знає все, а я нічого; в 25 років я знаходив, що знаю все, а мій батько нічого; а коли мені стало 35 років, я побачив, що мій батько знає дещо»?

      Завдання 9

Про які протиріччя йдеться в наступному вірші

Чем погибает безвозвратней

Мой дух, прикованный к страстям,

Тем мысль смелей и необъятней

Стремится к вечным небесам

Тем пальма, корни отрастая,

Чем глубже ранит землю в грудь,

Тем выше ветви простирая,

Яснее видит звездный путь.                                       Ф.Ницше

     Завдання 10

Чи згодні ви з наступним поглядом:

«Природы внутреннюю суть

Познать бессилен ум людской.

Он счастлив, если видит путь

К знакомству с внешней скорлупой»                        И.Гёте

   

  Завдання 11   

Які елементи діалектики відбиті в давньоіндійському афоризмі:

«Не будь ні занадто грубим, ні занадто впертим, ні занадто мۥ яким, ні занадто схильним до доказів, ні занадто гнівливим. Упертість відштовхує, мۥякість викликає презирство, зайві докази кривдять, сліпа віра робить смішним, невірۥя веде до пороку»?

                                 Теми рефератів

1.Проблематичність людського буття.

2. Буття і небуття. Буття і сутність.

3. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

4.Взаємозв’язок логіки і інтуїції у пізнанні.

5. Істина і омана в сучасній науці.

 

                                  Література

Філософія: atv – Atlas. – Київ, 2002.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, ,логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006.

О.М. Губар. Філософія. – Київ, 2007.

Філософія. За ред. І.Ф. Надольного, - Київ, 2007.

                                 Семінар №3

Тема: Особистість і суспільство: взаємозвۥязок і проблеми”.

                                   (2 години).

Навчальна мета: Активізація пізнавальної діяльності; обґрунтувати екзистенцій ний характер категорій людського буття, значущість «власності», «свободи», «відповідальності» для реалізації людиною сенсу свого буття; формування навичок ораторського мистецтва; формування вміння самостійно добирати матеріал, акцентувати увагу на головних проблемах, робити логічні висновки.

Виховна мета: формування самосвідомості, відповідальності за свої слова і справи, ціннісного ставлення до свого життя.

         

                             Актуальність проблеми.

Уже Платон і Арістотель ставлять питання про спонуку в людині, яка  стає витоком філософії, і вбачають його в здивуванні.

“Адже тепер, як і від початку, здивування спонукало людей філософствувати… Але хто не може пояснити щось і дивується, той вважає себе невігласоле…

Отже, щоб позбавитись від невігластва, почали філософствувати… “(Арістотель).

Людина не просто приймає чуттєво осяжний світ таким, яким він є, а, дивуючись, запитує про причину: “Чому взагалі щось існує? Що стоїть за видимими явищами? Чому ми живемо?”

Людина – істота соціальна, самоздійснення якої відбувається в суспільстві.

Людина починає ставати особистістю коли вступає в суспільні відносини з іншими людьми. Особистість – це суспільно розвинена людина, яка усвідомлено відноситься до своїх обовۥязків, прав громадянина батьківщини, яка має почуття власної гідності, яка усвідомлює міру своєї відповідальності за свою життєдіяльність. Людина – не є пасивним суспільним субۥєктом. Людина – істота вільна і творча, яка прагне пізнати істинний сві. Людина завжди буде прагнути глибше і ширше пізнати світ і себе, але ніколи це прагнення не досягне завершення. Це вселяє оптимізм, тому що будь – яке покоління зможе сказати: “Ми внесли свій внесок в пізнання світу, ми дізналися про нього більше, ніж наші предки”. Тільки дурень може сказати: “Я знаю все”. Чим більше ми знаємо, тим більше межа непізнанного – це ще один з парадоків процесу пізнання, що становить джерело його розвитку.

                                         План

Питання про сенс життя – філософське питання.

Особистість як субۥєкт історії.

Діалектика необхідності і свободи.

Суспільні протиріччя та способи їх розвۥязання.

                                Форма проведення

Семінар – конференція з елементами диспуту. В даному випадку питання плану семінару є темами для дослідження та написання докладів. Кожний виступ супроводжується обговоренням проблеми із застосуванням завдань для осмислення матеріалу та пошуку відповіді на проблемні питання.

                                Проблемні  питання

Як людина пізнає світ?

Чи здатна вона проникнути в сутність речей?

Чи існують межі пізнавальних здібностей людини і які вони?

Для чого людині жити?

Що становить суть і зміст буття людини?

Які суспільні протиріччя ви вважаєте найголовнішими?

Яка роль людини у вирішенні суспільних протиріч?

Що, по-Вашому, свобода? Чи вважаєте ви себе вільною людиною? Що обмежує Вашу свободу?

Чи згодні ви з думкою, що світ створюється самою людиною?

                             Основні поняття та терміни:  

Людина, особистість, онтологія, гносеологія, діалектика, метафізика, субۥєктивна діалектика, обۥєктивна діалектика, гносеологія, обۥєкт пізнання, субۥєкт пізнання, протиріччя в пізнанні, сенсуалізм, раціоналізм, діалектична теорія пізнання, істина, догматизм, діалектична концепція, релятивізм, суспільство, фаталізм, волюнтаризм, соціалізація.

                     Завдання на осмислення матеріалу:

                                 Завдання 1

« Істотна відмінність людського суспільства від суспільства тварин полягає в тому, що тварини в найкращому разі збирають, тим часом як люди виробляють. Вже одна  ця, щоправда, основна відмінність  унеможливлює просте перенесеня законів тваринного світу на людське суспільство . ( Ф. Енгельс)

Чому цю відмінність Енгельс вважає основною?

В силу яких причин неможливе перенесення біологогічних законів у соціальну сферу?

                 Завдання 2

Деякі філософи, наприклад , Г.Спенсер, З. Фрейд вважають , що людське суспільство розвивається за біологічними законами, оскільки сама людина – вища ланка біологічної еволюції.

Дайте оцінку цим поглядам?

Які існують точки зору на співвідношення законів природи і суспільства?

               Завдання 3

Яка світоглядна позиція виражена в наступних рядках О. Хайяма?

Кто мы – Куклы на нитках, а кукольщик наш – небосвод.

Он в большом балагане своем представленье ведет.

Нас теперь на ковре бытия поиграть он заставит,

А потом  в свой сундук одного за другим уберет.

               Завдання 4

Що, по-вашому, свобода?

Чи вважаєте ви себе вільною людиною?

Що обмежує вашу волю?

                                 Завдання 5

О.Тоффлер – відомий футуролог XX ст.. задає таке питання: «чи зможе людина вижити в умовах свободи?»

Спробуйте на нього відповісти.

                Завдання 6

Чи згодні ви з наступним поглядом:

«Природы внутреннюю суть

Познать бессилен ум людской.

Он счастлив, если видит путь

К знакомству с внешней скорлупой»                        И.Гёте

    

              Завдання 7  

Проаналізуйте наступні визначення свободи:

« Бути свободним – значит бути самим собою…Людина приречена бути свободною». Ж.П. Сартр.

« Свобода  - здатність людини діяти у відповідності зі своїми інтересами  і цілями , опираючись на пізнання об’єктивної діяльності»

Філософський енциклопедичний словник.

« Хто не має мужність ризикнути життям для досягнення своєї свободи , той заслуговує бути рабом». Г.В.Гегель.

« Воля – це кругла пробка у квадратній дірці». О. Хакслі.

              Завдання 8

Дайте світоглядну і методологічну спрямованість уривку із художнього тексту: «Історії ніхто не робить, її не видно, як не можна побачити, як трава росте. Війни, революції, царі, робеспۥєри – це її органічні збудники, її бродильні дріжжі. Революції роблять люди діючі, однобічні фанатики, генії самообмеження. Вони в кілька годин або днів звалюють старий порядок. Перевороти  тривають тижні, багато – роки, а потім десятиліттями, століттями поклоняються духу обмеженості, що привела до перевороту, як святині…»

(Пастернак Б.Доктор Живаго)

          Завдання 9

Напишіть невеликий філософський твір на тему: «В чому сенс життя?» аргументовано доведіть свою думку.

                             Теми рефератів

1. Людина як вільна істота. Свобода, вибір, цінності.

2. Людське існування та його сенс. Життєва позиція особистості.

3. Соціальні норми як фактор впливу суспільства на особистість.

4. Різноманітність та єдність історичного процесу в контексті глобальних проблем сучасної цивілізації.

             Література:

100 великих философов, 2001

Ручка А.А. Социальные ценности и нормы. – Киев, 1976.

Сорокин П. Человек, Цивилизация. Общество. – Москва, 1991.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гумманизм. // Сумерки богов. – Москва, 1990.

Гаврюшин Н.К. Самопознание как таинства / Вопросы философии. – 1996.

Таранов П.С. 500 шагов к мудрости. – Симферополь, 1999.

Філософія: atv – Atlas. – Київ, 2002.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, ,логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006

О.М. Губар. Філософія. – Київ, 2007.

Філософія. За ред. І.Ф. Надольного, - Київ, 2007.

                                            Семінар № 4

Тема: « Свобода совісті і віросповідання як загальнолюдська цінність»

Навчальна мета: Активізація пізнавальної діяльності;  знати найсуттєвіші моменти з історії і сучасного стану релігійних вірувань в Україні; формування вміння проводити порівняння основ віровчення і культової практики релігійних вірувань, конфесій. формування навичок ораторського мистецтва; формування вміння самостійно добирати матеріал, акцентувати увагу на головних проблемах, робити логічні висновки.

Виховна мета: формування самосвідомості, відповідальності за свої слова і справи, ціннісного ставлення до свого життя, формування навичок використовувати свої знання для оцінки стану справ із віротерпимістю в суспільному житті  України.

                                      План

1. Законодавче забезпечення свободи совісті в Україні.

2. Християнські конфесії в Україні.

3. Інші релігії  в Україні.

4.  Неохристиянські релігії.

                   

                                          Форма проведення

Семінар – конференція з елементами диспуту. В даному випадку тематика рефератів до семінару є темами для дослідження проблеми . За планос скласти конспект, використовуючи рекомендовану літературу. Кожний виступ супроводжується обговоренням проблеми із застосуванням завдань для осмислення матеріалу та пошуку відповіді на проблемні питання.

                                   Проблемні питання

1. Чи не слід скасувати свободу  совісті, щоб у суспільстві не існувало духовних розбіжностей  і єдина духовність сприяла б консолідації нації?

2. Чи має право існувати атеїстична точка зору?

3. Чому, на вашу думку, продовжується процес релігійних пошуків?

4. Чому відокремлення церкви від держави і школи від церкви відповідає демократичним засадам  свободи совісті людини?

                                  Основні поняття та терміни

Автокефалія, віротерпимість, секта, свобода совісті, свобода віросповідання.

                       Завдання на осмислення матеріалу

                                        Завдання 1

Виконайте наступну  інтелектуальну вправу:

Крок перший. Напишіть  три - п’ять своїх  найкращих моральних якостей.

Крок другий. Напишіть найкращі якості, до яких ви прагнете.

Крок третій. Порівняйте ці якості з якостями , які Бог передав людині в акті творіння.

Крок четвертий. Підтвердіть або спростуйте християнську ідею боговтілення.

                                         Завдання 2

Як ви розумієте біблійне наставляння?

« Піклування про плоть не перетворюйте в похоті».

                                          Завдання 3

Чи є сьогодні криза православ’я? Свою думку доведіть.

                                            Завдання 4

Що, на вашу думку, сприяє секуляризації сучасного українського суспільства?

                                            Завдання 5

Чи існує , на ваш погляд, зв’язок між загостренням глобальних проблем сучасності  і поширенням неорелігійних рухів з апокаліптичним баченням світу?

                                          Теми рефератів

1.Свобода совісті як одна з фундаментальних свобод людини.

2. Видатні мислителі світу про свободу совісті і віротерпимість.

3. Християнські свята та їх місце в культовій практиці.

4. Віра, Надія, Любов – головні чесноти  християна.

5. Проблема існування в Україні релігійних тоталітарних сект.

                                              Література

1. Релігієзнавство. Навч.посібник/ А.Г. Баканурський та інші. –К.: «Професіонал», 2006.

2. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. К.: Центр навчальної літератури, Інкос,2006.

3. В.І. Лубський. Релігієзнавство. Київ : «Академвидав», 2008.

                                                                         Додаток

 ВИСЛОВЛЮВАННЯ МУДРИХ:

1. «Сова Мінерви вилітає в сутінки»         

                               (Гегель)

«Філософи тільки пояснювали світ, а йдеться про те, щоб його змінити».

                                  (К. Маркс)

«Все тече, все змінюється. Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку».

                                   (Геракліт)

«Людина – міра всіх речей…»

                                   (Протагор)

«Платон мені друг, але істина дорожча».

                                   (Арістотель)

«Я знаю, що я нічого не знаю».

                                   (Сократ)

«Я не знаю навіть того, що нічого не знаю».

                                   (Піррон)

«Ей, ви люди! Куди ви прагнете? Навіщо витрачаєте стільки сил, щоб придбати собі багатства, а про дітей, яким ви все це залишите, майже не турбуєтеся?

                                    (Кратет)

«Будь-яка істинна філософія є духовною квінтесенцією свого часу»

                                    (К. Маркс)

«Ми боімося всього на світі, як смертні, але прагнемо всього на світі, як безсмертні».

                                     (Франсуа де Ларошфуко).

«Багато в світі дивних див, та найдивніша з них – людина».

                                     (Евріпід)

«Мислю, отже існую».

                                     (Декарт)

«В змісті знання немає нічого, чого і раніше не було в чуттєвому досвіді».

                                     (Давід Юм)

«Коли б Бога не було, його слід було б вигадати»

                                     (Вольтер)

«Мистецтво – зброя філософії»

                                     (Шеллінг)

«Природа є не що інше, як закамۥяніле мислення»

                                     (Шеллінг)

«Діалектика є осягнення суперечностей у їх єдності».

                                     (Гегель)

«Крізь любов та віру людина пізнає себе»

                                     (Г. Сковорода)

«Не роби людям того, чого не бажаєш собі, і тоді в державі та сімۥї до тебе не будуть ставитись вороже».

                                     (Конфуцій)

«Коли всі дізнаються, що добро є добром, виникає і зло. Тому буття і небуття породжують одне одного…»

                                     (Лао-Цзи)

«Якщо керувати народом за допомогою законів і підтримувати порядок покаранням, то народ буде прагнути ухилятись від покарань і не буде відчувати сорому. Якщо ж керувати народом на основі людинолюбства і підтримувати порядок за допомогою ритуалу, то народ буде відчувати сором і виправиться».

                                     (Конфуцій)

«Люди завжди будуть помилятися, якщо стануть зневажати досвідом заради породжених уявою систем».

                                     (Гольбах)

«Тілесні потреби є основою суспільства, а духовні його прикрашають».

                                     (Русо Ж.Ж.)

«Якби природа не навчила б людину членороздільному звуку, то сама вона ніколи б не відкрила, у яке положення варто привести членороздільні органи, за допомогою яких нервів і як збудити голос, щоб отримати цей звук».

                                     (Потебня А.А.)

«Існування людини – ось перша проблема філософії».

                                     (Е. Муньє)

«Людина почуває себе товаром, призначеним залучати покупців на самих сприятливих, дорогих умовах».

                                     (Фромм Е.)

«Той, хто не мислить, не є людина, однак не тому, що причина лежить у мисленні, але тому, що мислення є неминучий результат і властивість людської істоти».

                                     (Фейєрбах Л.)

«Я вірю, що людина – продукт природної еволюції, що вона – частина природи, але наділена розумом і самосвідомістю, вона перевершує її».

                                     (Фромм Е.)

«Нації – це багатство людства, це узагальнення його особистості і найменша з них несе свої особливі фарби, таіть у собі особливу грань Божого задуму».

                                               (О. Солженицин).

  

          

 

  РЕЦЕНЗІЯ

На методичну розробку викладача вищої категорії  Сливи О.Г.

«Методичні рекомендації для вивчення тем, винесених та самостійне вивчення з предмету «Основи філософських знань» розроблені відповідно до Програми з основ філософських знань, затвердженої МОН України та робочої програми з предмету.

Дані матеріали розроблені таким чином, щоб спонукати студентів до включення в активну пізнавальну діяльність, навчити самостійно набувати знання, необхідні для виконання практичних задач. Це дозволяє ім відійти від стандартності мислення, стереотипу дій, розвиває прагнення до знань.

Методичні рекомендації містять матеріали проблемного характеру, які дозволяють осмислити матеріал, закріпити його, зробити логічні висновки. Кожна тема враховуючи її особливості, потребує диференційованого підходу до вибору форм і конкретних рекомендацій. Це також враховано викладачем.»

«Методичні рекомендації для вивчення тем, винесених на самостійне вивчення з предмету «Основи філософських знань» значно полегшать роботу студентів при самостійному вивченню предмета, які разом з викладачами стануть активними учасниками учбового процесу.

                

    ЗМІСТ

1. Результативність використання методичних      матеріалів. __ __ __ __ __ __ __ _ ст. 1

2. Передмова __ __ __ __ __ __ __ __ _ст. 2

3. Перелік тем, винесених на самостійне

  вивчення __ __ __ __ __ __ __ __ _ ст. 3

4. Тема: «Видатні філософи античності: життя

та творчість». __ __ __ __ __ __ __ст. 4-5

1.  Тема: «Видатні філософи Сходу: життя та творчість». __ __ __ __ __ __ __ _ ст. 6-7
2.  Тема: «Видатні філософи Середньовіччя та

Епохи Відродження». __ __ __ __ __ ст. 8-11

1.  Тема: «Видатні філософи Нового часу: життя та творчість. Німецька класична філософія» ст. 12-14
2.  Тема: «Немарксистська філософія. Видатні філософи ХІХ – ХХ ст.: життя та творчість». __ __ ст. 15-16
3.  Тема: «Видатні філософи України: життя та

творчість». __ __ __ __ __ __ __ __ ст. 17-19

1.  Тема: «Практичний спосіб людського буття у

природному і соціальному світах». __ __ ст. 20-22

1.  Тема: «Духовний вимір людського буття». ст. 23-25
2.  Тема: «Альтернативи діалектики».__ __ ст. 26-27
3.  Тема: «Методи наукового пізнання». __ ст. 28-29
4.  Тема: «Будова людського суспільства.

Основні положення теми». __ __ __ __ _ ст. 30-32

1.  Тема: «Джерела, спрямованість і рушійні сили

Історії розвитку суспільства». __ __ __ст. 33-35

1.  Тема: «Цінності в житті суспільства і

людини». __ __ __ __ __ __ __ __ __ __ ст. 36-39           

           

1. на тему- Старайся всякому делать добро а не себе одному
2. Основания и фундаменты
3. Средняя общеобразовательная школа ’ 9 140208 Московская область г
4. Асептика. Вопросы для рассмотрения на занятии- 1.html
5. Этапы образования государства Киевская Русь
6. тема- Заболевания глаз вызванные нарушениями метаболизма в том числе при некоторых общих заболеваниях орг
7. нового туризма может быть синтез двух направлений- развлекательного и мистического туризма
8. Психологические особенности тестовой формы контроля результатов обучения
9. Алексеева В статье рассматриваются процессы стратегического планирования с учётом особенностей пищев
10. НИКойл выглядит не подетски солидным Александр ЧЕРЕПАНОВ Мировой финансовый кризис потрясший и Росс
11. Страховщики и страхователи в РБ
12. лекциях по работе в системе 1С-Предприятие 8.
13. Проверочный список для веб-стандартов
14. Лекция по БЖД 4 Социальные опасности ~ это опасности получившие широкое распространение в обществе и угрожа
15. МОДУЛЬ МЕДИЦИНСКОГО ПРАВА И ОСНОВЫ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА В ЗДРАВООХРАНЕНИИ СИЛЛАБУС
16. а класс Класс состоит из 21 человека
17. Традыцыйны каляндар як састаўная частка културы Беларусі
18. Словообразование1
19. статья доказывает что путь к новому поколению мощных еобучающих систем начинается на перекрестке двух важн
20. Круглый стол с участием В

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе