Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
33
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ
КОВАЛЬ Юрій Миколайович
УДК 616.311.2-002-053.2/.6-08:615.849.19.
ФОТОТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГІНГІВІТУ
У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
.01.22 – стоматологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України
Науковий керівник – доктор медичних наук, професор
Руденко Михайло Модестович,
Одеський державний медичний
університет МОЗ України, кафедра
стоматології дитячого віку, завідувач
Офіційні опоненти: доктор медичних наук
Білоклицька Галина Федорівна,
Київська медична академія післядипломної
освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра стоматології, професор
доктор медичних наук
Падалка Іван Опанасович,
Українська медична стоматологічна академія
МОЗ України, кафедра дитячої терапевтичної
стоматології з профілактикою стоматологічних
захворювань, професор
Провідна установа: Львівський державний медичний університет
ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра
стоматології дитячого віку
Захист відбудеться " 7 " лютого 2002 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3).
Автореферат розісланий січня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Політун А.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Захворювання тканин пародонту, які обумовлені їх широкою розповсюдженістю, є однією з актуальних проблем стоматології дитячого віку. Згідно літературним даним до 100 % дітей хворіють гінгівітом (М. М. Руденко та співавт., 1998).
Існуючі розроблені методи лікування гінгівіту підчас бувають малоефективні, так як не завжди враховують патогенетичні фактори захворювання.
Розглянута проблема актуальна ще й у зв’язку з тим, що в літературних джерелах ми не зустріли даних про терапевтичну ефективність світлолікування низькоінтенсивним некогерентним випромінюванням квазілазера при хронічному гінгівіті у дітей та підлітків. Відсутні відомості по методиці фототерапії квазілазером, невстановлені параметри світлового впливу на патологічний процес. Поряд з цим невстановлена роль у патогенезі хронічного катарального гінгівіту змін окислено-відновленої рівноваги метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу ротової рідини у цього контингенту хворих та не описані ефективні шляхи їх корекції. Не вивчена, у зв’язку з цим, дія медикаментозних препаратів інтегральної корекції процесів компенсаторного ацидозу і алкалозу (“Намацита” і “Глутамевіта”) на окислено-відновлену рівновагу обмінних процесів у ротовій рідині дітей та підлітків хворих на катаральний гінгівіт. Відсутні дані про комплексне застосування медикаментозних препаратів в комбінації з дихроматичною фототерапією “синім” (аналог ВГКЛ) та “червоним” (аналог ВГНЛ) світлом квазілазеру і не встановлений їх спільний вплив на окислено-відновлені обмінні процеси у ротовій рідині хворих хронічним катаральним гінгівітом дітей та підлітків.
Вивчення цих аспектів проблеми й визначає актуальність досліджень, які направлені на оптимізацію методів лікування патологічних змін у тканинах пародонту при хронічному катаральному гінгівіті у дітей та підлітків.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в плані науково-дослідних робіт кафедри стоматології дитячого віку ОДМУ: “Розробка методів профілактики карієсу зубів, вертикальних аномалій прикусу та лікування основних захворювань слизової оболонки порожнини рота у дітей“ (номер держреєстрації 0195U022690) та “Розробка комплексних методів профілактики карієсу зубів, сучасних методів лікування гінгівіту та деяких зубощелепних аномалій з використанням седативної підготовки у дітей та підлітків” (номер держреєстрації 0198U007838). Автор виконував окремі фрагменти в зазначених наукових темах.
Мета і задачі дослідження. Мета даної роботи - підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей та підлітків на підставі розробки комплексного методу, що поєднує у собі використання низькоінтенсивного некогерентного світла (ННС) квазілазера і медикаментозних засобів інтегральної корекції метаболічного ацидозу та алкалозу –“Намацита” і “Глутамевіта” (в залежності від функціонування метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу у ротовій рідині в процесі запалення ясен).
У відповідності з метою були поставлені наступні задачі:
. Вивчити стан метаболічної системи регуляції окислено-відновленої рівноваги, редокс-статуса, кислотно-лужного гомеостазу у ротовій рідині дітей та підлітків (9-14 років) хворих на хронічний катаральний гінгівіт до початку лікування.
. Розробити, оцінити терапевтичну ефективність та втілити у клініку методи дихроматичної фототерапії за допомогою квазілазера, медикаментозного лікування препаратами інтегральної корекції метаболічного ацидозу і алкалозу –“Намацитом” та “Глутамевітом”, як окремо, так і у комплексному їх використанні.
. Вивчити дію дихроматичної фототерапії, медикаментозного лікування та їх комбінації на функціонування метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу, показники окислено-відновленої рівноваги і редокс-стану у ротовій рідині дітей та підлітків, хворих на хронічний катаральний гінгівіт.
Об’єкт дослідження –метаболічні процеси регуляції функціонування кислотно-лужного гомеостазу у ротовій рідині дітей та підлітків, хворих на хронічний катаральний гінгівіт і комплексне лікування гінгівіту шляхом корекції цих процесів фототерапією.
Предмет дослідження –фототерапія в комплексному лікуванні гінгівіту у дітей та підлітків.
Методи дослідження. Клінічні методи, які передбачають визначення стану тканин пародонта, стану гігієни порожнини рота, функціональні дослідження для визначення стійкості капілярів ясен та стану судинної системи пародонта, цитологічні дослідження для визначення процесів регенерації у епітелії слизової оболонки ясен і біохімічні дослідження ротової рідини дітей і підлітків, хворих на хронічний катаральний гінгівіт, проводили для виявлення наявності зв’язку стану метаболічних процесів регуляції функціонування кислотно-лужного гомеостазу у ротовій рідині зі стоматологічним статусом, зокрема, з інтенсивністю катарального хронічного запального процесу, для оцінки ефективності застосованих методів лікування захворювання, як способів корекції цих процесів. Проведено статистичну обробку отриманих даних.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Вперше вивчена терапевтична дія ННС квазілазера при лікуванні хронічного катарального гінгівіту у дітей і підлітків, на підставі чого розроблений комплексний метод дихроматичної фототерапії, з використанням ННС квазілазера, який скорочує строки лікування захворювання та дає виражений клінічний ефект.
2. Розроблена схема медикаментозного лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей та підлітків, яка вміщує у собі спільну дію місцево застосованого 5 % водяного розчина “Намациту” і прийому внутрішньо комплексного вітамінного препарату “Глутамевіт”, збагаченого мінеральними компонентами, як окремо, так і у разі комбінації з дихроматичною фототерапією квазілазером.
. Вперше за допомогою біохімічних методів отримані дані про вміст і співвідношення сульфгідрильних груп та дісульфідних сполучень водорозчинних білків та низькомолекулярних метаболітів, окислених та відновлених нікотинамідних коферментів, про вміст малонового діальдегіду, активність глутатіонредуктази і фруктозодіфосфатази у ротовій рідині хворих на хронічний катаральний гінгівіт.
. Вперше проведено порівняльне вивчення дії низькоінтенсивного некогерентного дихроматичного впливу “синім” та “червоним” випромінюванням квазілазера на окислено-відновлену рівновагу, редокс-стан, обмінних процесів у ротовій рідині, епітеліальні клітини слизової оболонки ясен, функціональний стан мікроциркуляції тканин пародонта, у динаміці лікування, у хворих на хронічний катаральний гінгівіт дітей та підлітків, як окремо, так і у разі спільної дії з медикаментозним комплексом –“Намацит” і “Глутамевіт”.
Пріоритетність дисертаційних досліджень підтверджена трьома патентами України на винахіди.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблений високо-ефективний оригінальний метод лікування та профілактики гінгівіту у дітей та підлітків з використанням дихроматичної квазілазерної фототерапії та медикаментозних препаратів інтегральної корекції –“Намацит” і “Глутамевіт”. За результатами роботи видано три “Інформаційних листки про передовий виробничий досвід”: № 189-97; № 054-98/Р; № 055-98/Р (ЦНТЕІ, м. Одеса, 1997, 1998).
Результати роботи впроваджені в практику дитячих стоматологічних поліклінік № 2; № 4; № 5, стоматологічних поліклінік № 5 і № 9 м. Одеси. Це впровадження показало можливості диференційного індивідуального комплексного методу світлолікування катарального гінгівіту у дітей різного віку, альтернативною лазерній, квазілазерною фототерапією, яке суттєво скорочує терміни лікування та попереджує загострення і можливі ускладнення захворювання.
Результати роботи використовуються також в педагогічному процесі на кафедрі стоматології дитячого віку ОДМУ.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автор особисто розробив методичну схему використання лазерної фототерапії, дихроматичної фототерапії світлом квазілазера у різних спектральних діапазонах світлового впливу та медикаментозного лікування препаратами інтегральної корекції –“Намацитом” і “Глутамевітом”, (як окремо, так і у комбінації з дихроматичною фототерапією) для комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей та підлітків. Усі положення, які виносяться на захист, розроблені автором особисто. Всі клінічні спостереження проведені автором особисто на базі дитячої стоматологічної поліклініки № 5 Суворовського району м. Одеси. Лабораторні дослідження виконані автором спільно зі співробітниками лабораторії біохімії інституту стоматології АМН України (керівник д. мед. н. В.О. Пахомова) та зі співробітниками центральної науково-дослідної лабораторії ОДМУ (керівник д. мед. н., професор І. М. Мойсєєв).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації увійшли до Матеріалів ХІ Міжнародної науково-практичної конференції “Застосування лазерів в медицині і біології” (6-10 жовтня 1998 року, м. Ялта), І (VІІІ) з’їзду Асоціації стоматологів України (30 листопада –грудня 1999 року, м. Київ), доповідалися на науково-практичній конференції “Стоматологія на межі тисячоліть (вересень 2000 р., м. Одеса).
Дисертація апробована на І (VІІІ) з’їзді Асоціації стоматологів України (1 грудня 1999 р.), на засіданні Вченої Ради стоматологічного факультету ОДМУ (листопад 2000 р.), на засіданні Апробаційної Ради НМУ ім. О.О. Богомольця ( вересень 2001 р.).
Публікації. Результати дисертаційних досліджень повністю відображені в 15 наукових працях. 6 наукових статей у виданнях, рекомендованих ВАК України. 1 наукова стаття опублікована у другому випуску збірника наукових праць “Питання експериментальної і клінічної стоматології” (Харків, 1999 р.). Інші, 5 наукових праць, як матеріали науково-практичних конференцій та з’їзду. Одержано три патенти України на винаходи –“Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей” (№ 25171А від 30.10.1998 р.), “Спосіб лікування гінгівіту у дітей” (№ 28885А від 16.10.2000 р.) і “Спосіб лікування катарального гінгівіту у дітей” (№ 28923А від 16.10.2000 р.). Крім того, зроблено 6 раціоналізаторських пропозицій та видано 3 інформаційних листки.
Структура та обсяг дисертації. Основний текст дисертації викладено на 155 сторінках машинопису. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 3-х розділів власних досліджень, заключення, наукових висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який містить 174 джерела авторів країн СНД і 21 –іноземних авторів та додатку. Робота ілюстрована 34 таблицями та 8 малюнками, які подані у додатках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Об’єкти і методи дослідження. Під наглядом знаходилось 150 взятих на лікування дітей і підлітків хворих на хронічний катаральний гінгівіт обох статей віком від 9 до 14 років. В процесі обстеження хворих до початку лікування вивчався стоматологічний статус, визначались загальні і місцеві фактори ризику. Стоматологічне обстеження проводили за допомогою звичайного набору стоматологічних інструментів за методикою Є. В. Боровського, П. А. Леуса (1986). Гігієнічний стан порожнини рота у дітей оцінювали за методом Green-Vermillion (1964) –OHI-S; за допомогою проби Шіллера-Писарєва виявляли та визначали поширеність запального процесу в тканинах ясен; ступінь кровоточивості з ясен оцінювали за методикою H. P. Muhlemann, S. Son (1971); ступінь запалення ясен визначали за допомогою індексу гінгівіту –РМА у модифікації Parma.
Для проведення лікувально-профілактичних заходів діти хворі на хронічний катаральний гінгівіт були розподілені на 5 груп, включаючи і контрольну, рівноцінних за кількісним складом, по 30 дітей у кожній групі. Групи були розподілені в залежності від метода лікування. Була проведена перевірка груп за їх однорідністю по основним стоматологічним показникам (поширеність, інтенсивність хронічного катарального гінгівіту ).
У якості методів лікування спостерігаємим хворим на хронічний катаральний гінгівіт дітям та підліткам використовували: 1 група (n = 30) –лазерну фототерапію імпульсним ІЧ-випромінюванням з довжиною хвилі 0,89 мкм від ОКГ-АЛТ “Узор-2К” із наступними параметрами –частота слідування імпульсів 3000 Гц, потужність Р = 3,5-3,7 мВт, інтенсивність І = 1,5-2,7 мВт/см, доза на міжзубний сосочок Е = 0,02-0,05 Дж/см при експозиції Т = 30 с на кожен сосочок та 60 с на одне з чотирьох полів опромінення (рішення на видачу патенту України “Спосіб лікування катарального гінгівіту у дітей” за № 97115415 від 09.10.1998 р.). За допомогою світловода-насадки (рац. пропозиція за № 1796 від 28.08.1997 р., ОДМУ) вплив здійснювали послідовно на папілярну, а потім маргінальну та альвеолярну частини слизової оболонки ясен верхньої і нижньої щелеп, поетапно, по зонам. Сумарне Т = 12 хв., разова доза Е = 1,5-18,0 Дж/см, сумарна доза Е = 36,0-75,0 Дж/см. Курс лазерної фототерапії складав 10-12 процедур, щоденно; 2 група (n = 30) –ДФ ННС квазілазера “ВНС-3ЧС” в “синьому” (аналог ГКЛ) та “червоному” (аналог ГНЛ) спектральних діапазонах. При катаральній формі гінгівіту застосовували протизапальні параметри “синього” світла потужністю Р = 180,0-190,0 мВт, інтенсивністю І = 106,0-112,0 мВт/см, експозицією Т = 60 с на поле, разовою дозою Е = 6,4-6,7 Дж/см та “червоного” світла Р = 350,0-360,0 мВт, І = 206,0-212,0 мВт/см, Т = 60 с на поле, разовою Е = 12,4-12,7 Дж/см, 6-10 процедур, а потім переходили до параметрів, котрі стимулюють процеси регенерації, застосовуючи “синій” світ Р = 50,0-60,0 мВт, І = 29,4-35,3 мВт/см, разовою Е = 1,7-2,1 Дж/см та “червоний” світ Р = 20,0-50,0 мВт, І = 11,8-29,4 мВт/см, разовою Е = 0,7-1,8 Дж/см, кількості процедур 4-6, при Т = 60 с на поле. Сумарний час процедури 8 хв. Загальний курс фототерапії 10-16 процедур, щоденно. Сумарні Е курсу “синього” світла складають 45,2-79,6 Дж/см, “червоного” – 77,2-137,8 Дж/см (рішення про видачу патенту України “Спосіб лікування гінгівіту у дітей” за № 97105229 від 11.09.1998 р.). ДФ світлом квазілазера здійснювалась за допомогою стоматологічного світловоду-насадки, який входить до комплектації апарату; 3 група (n = 30) –медикаментозну терапію шляхом спільного впливу гінгівальних аплікацій 5 % водним розчином “Намацита”, з двохкратною зміною тампонів через 5-7 хв., з тривалістю дії 10-14 хв. та внутрішнього прийому комплексного вітамінного препарату “Глутамевіт”, збагаченого мінеральними компонентами, у вигляді таблеток. Препарат приймався внутрішньо через 15-30 хв. після харчування два рази в день. Разова доза 1 таблетка, на добу –таблетки. Препарати вводились щодня на протязі 16 днів. Курс відповідав максимальній кількості сеансів в світлолікувальних групах (1, 2 та 4); 4 група (n = 30) –ДФ ННС квазілазера, за розробленою нами і вищеописаною методикою, тільки перед кожним сеансом фототерапії на область ясен проводились аплікації 5 % водним розчином “Намацита” у комбінації з внутрішнім прийманням комплексного вітамінного препарату “Глутамевіт”, щоденно, за схемою, яка аналогічна для 3 групи. Курс комплексного лікування тривав 12-14 днів. Сумарне Е курсу “синього” світла складає 38,4-53,6 Дж/см, “червоного” –,0-260,4 Дж/см; 5 група (n = 30) була контрольною – проводились гігієнічні заходи (знімались зубні нашарування, проводилось зрощення слабким розчином антисептика та рекомендувалось дотримуватися гігієни порожнини рота за допомогою гігієнічної зубної пасти).
Лікувальні заходи проводилися курсами. Курс медикаментозних та гігієнічних заходів відповідав максимальній кількості сеансів у світлолікувальних групах (1, 2 та 4). Перед виконанням лікувальних заходів пацієнтам санувалась порожнина рота, знімались зубні нашарування, здійснювалась індивідуальна гігієна порожнини рота лікувальною зубною пастою “Восход –універсал”. При необхідності проводилось і контролююче чищення зубів.
Для об’єктивної оцінки результатів досліджень використовували набір клінічних, функціональних і лабораторних тестів у динаміці лікування. Визначали гігієнічний стан порожнини рота за методом Green-Vermillion (1964) –ОНІ-S; визначали та виявляли поширеність запального процесу в яснах за даними проби Шіллера-Писарєва; ступінь кровотечі з ясен оцінювали на підставі даних отриманих за методом H. P. Muhlemann, S. Son (1971); ступінь запалення визначали за допомогою індексу гінгівіту –РМА у модифікації Parma; стійкість капілярів ясен до дозованого вакууму визначали за методикою В. І. Кулаженка (1979); стан мікроциркуляторного русла тканин пародонта визначали за методикою ЦНДІС (1980) з використовуванням тетраполярного 2-х канального реоплетизмографа типу РПГ2-02 та реєстратора –електроенцефалографа ЕЕГП4-02; цитодіагностика мазків-відбитків з гінгівального епітелію проводилась за методикою А. А. Байбабаєва (1985); у дітей у ротовій рідині визначали вміст і співвідношення сульфгідрильних та дісульфідних груп білків та низько-молекулярних сполук (І. В. Верьовкіна, 1977), а також окислених та відновлених нікотинамідних коферментів (М. І. Прохорова, 1982), активність фруктозодіфосфатази (А. Н. Underwood, 1965; Н. П. Мєшкова, 1979) і глутатіонредуктази (Ф. Є. Путіліна, 1982), вміст малонового діальдегіду (І. Д. Стальна, 1977). Дані, отримані у результаті проведених досліджень у хворих на хронічний катаральний гінгівіт до початку лікування, для аналізу зіставлялись з даними, отриманими в контрольній групі і у практично здорових дітей та підлітків відповідного віку з інтактними тканинами пародонта. Оцінку ефективності лікувально-профілактичних заходів (особливо світлотерапії) проводили за даними проби Шіллера-Писарєва у зіставленні з первісними показниками, негативна проба свідчила про достатність курсу проведеної терапії і про органоспецифічне відновлення тканин слизової оболонки ясен. Оцінку ефективності запропонованих різних методів лікування проводили шляхом зіставлення клінічних, клініко-функціональних і лабораторних даних до та після лікування в групах і по відношенню до даних у контрольній групі. Для оцінки віддалених результатів лікування, через 6 місяців проводився аналіз клінічних даних стану тканин пародонта і біохімічних показників метаболічної системи регуляції окислено-відновленої рівноваги функціонування кислотно-лужного гомеостазу, для знаходження взаємозв’язку між наявністю запалення ясен і редокс-станом ротової рідини та обгрунтовуванню патогенетичної дії запропонованих методів лікування, як в разі окремого застосування, так і у разі поєднаного впливу. Дані зіставлялись із даними, отриманими одразу ж після закінчення лікування.
Результати досліджень, що виражені у числових значеннях, піддані статистичній обробці з використанням загальноприйнятих методів варіаційної статистики. Рівень достовірності визначали за критерієм Ст’юдента. Статистичну обробку проводили за допомогою ПК IBM Intel Pentium 200.
Результати досліджень. При клінічному обстеженні нами встановлено, що з числа всіх обстежених (n = 150) хворих хронічним катаральним гінгівітом 51,3 % дітей та підлітків обох статей мають системну патологію, а 48,7 % були практично здорові. З 51,3 % виявлених дітей, що мають системні захворювання, у 79,2 % випадків була знайдена патологія травного каналу. У 62,3 % випадків –захворювання шлунково-кишкового тракту, а у 16,9 % –захворювання печінки та жовчного міхура. Це підтверджує думку, що серед загальних чинників, які беруть участь у виникненні хвороб пародонта, важливу роль відіграють хвороби травного каналу. Усі обстежені віком від 9 до 14 років знаходились у пубертатному віковому періоді, в якому частіше всього запалення в тканинах пародонта пов’язано з дисфункцією статевих залоз (Л. О. Хоменко, 1999). Вивчення місцевих факторів ризику у спостерігаємих дітей та підлітків хворих на хронічний катаральний гінгівіт встановило, що 21,4 % мають скорочені вуздечки верхньої або нижньої губи, а аномальне їх прикріплення у 10,6 % із загального числа обстежених; у 18 % виявлений мілкий присінок ротової порожнини; у 22 % виявлені шкідливі звички; у 2 % випадків встановлений бруксізм; у 8,7 % встановлено ротове дихання. При дослідженні зубних рядів з метою визначення аномального положення зубів і аномалій прикусу виявлено, що 18 % обстежених мають скупченість зубів у фронтальних ділянках верхньої і нижньої щелеп, 15,3 % –глибокий прикус, 8,7 % –відкритий прикус, 4,7 % –прогнатію, 1,3 % –прогенію та 0,7 % –косий прикус і тільки 51,3 % дітей та підлітків мали ортогнатичний прикус відповідно віковому періоду розвитку.
Таким чином, можливість розвитку патологічного процесу в морфологічно недосконалій структурі пародонта, який може виникати у дитячому віці, навіть за звичайного функціонального навантаження, надто при аномальних функціях або шкідливих звичках, є закономірністю дитячого віку (Л. О. Хоменко, 1999).
При аналізі вихідних даних визначено, що показник гігієнічного індексу ОНІ-S у дітей та підлітків хворих на хронічний катаральний гінгівіт був істотно вище (р < 0,001) відносно цього показника у здорових дітей. Визначена, крім того, наявність кровоточивості ясен від 1,5 0,13 ум. од. до 1,8 0,11 ум. од., при цьому спостерігалась позитивна, сильнопозитивна та слабопозитивна проба Шіллера-Писарєва, у всіх хворих, від 1,5 0,1 ум. од. до 1,86 0,09 ум. од., значення індексу РМА знаходились в межах від 22,4 % 1,04 % в 5 групі до 31,8 % 2,2 % в 2 групі. При аналізі отриманих результатів встановлені істотні відмінності даних проби Шіллера-Писарєва у хворих 1 і 4 груп (р < 0,05-0,01) та значень індексу РМА у всіх хворих 1-4 груп (р < 0,05-0,001) по відношенню до показників цих же значень у хворих контрольної групи. У той же час у здорових дітей індекси кровоточивості, проби Шіллера-Писарєва, РМА були негативними і відповідали нульовим значенням. Виявлено, що у всіх хворих хронічним катаральним гінгівітом спостерігається зниження стійкості капілярів ясен до дозованого вакууму від 44 % до 57 %. Ці показники у хворих катаральним гінгівітом всіх обстежених груп (1-5) істотно знижені (р < 0,001) відносно до цього показника у дітей з інтактним пародонтом. Слід відмітити, що у хворих 1 і 2 груп цей показник був суттєво знижений навіть відносно до показника у хворих контрольної групи (р < 0,01-0,001).
Вивчення результатів реопародонтографічних досліджень виявили істотні відмінності показників РІ у хворих 1-4 груп (р < 0,001) відносно цього показника у хворих контрольної групи та здорових дітей. У хворих, які складають 2 і 4 групу, суттєво був знижений час спуску низхідної частини РПГ (р < 0,001) відносно цього показника у контрольній групі і у дітей з інтактним пародонтом. У всіх хворих суттєво змінювався індекс ІПС (р < 0,05) в бік підвищення показника, який доходить до 107,0 % 5,5 %, при 90,0 % 3,5 % у здорових дітей. У хворих 1-4 груп також виявлені суттєві зміни ДС (р < 0,001) в бік зниження показника, відносно контролю та здорових дітей. Підвищені значення ІПС, які характерні для судинного спазму, супроводжуються практично не зміненими показниками ІЕ. Це свідчить про те, що у дітей компенсаторні можливості у вигляді еластичності судин достатньо великі, а це в свою чергу дозволяє надіятись на сприятливий прогноз при правильній організації лікувально-профілактичних заходів, які направлені на ліквідацію запалення у тканинах пародонта.
Аналіз цитологічних досліджень показав, що у дітей хворих на хронічний катаральний гінгівіт в цитограмах зустрічаються епітеліальні клітини (проміжні і поверхневі) у кількості близької до цього показника у дітей з клінічно здоровим пародонтом. ПРЕК-1 було 94 %, ПРЕК-2 –% і ПОЕК –%. Коефіцієнти варіації цитологічних показників істотно змінились, збільшившись у 2-3 рази, та сягали рівня: 28,7 % –,6 % –,7 % у дослідних шарах епітелію відповідно. Численність клітин з деструктивними змінами (каріорексіс і каріолізіс) збільшилась у 17 раз, кількість клітин з каріопікнозом зменшилась у 1,5 рази відповідно до контролю. У більшості хворих в цитограмах є ПЯЛ. Їх кількість була значна (3 бала) –у 25 % хворих, середня (2 бала) –у 50 % і помірна (1 бал) –у 15 % хворих. Кількість інших клітин крові –лімфоцитів і моноцитів була не істотна та не мала діагностичного значення. Зміни цитологічних показників епітеліального пласта при хронічному катаральному гінгівіті прямо пропорційні зрушенням численності ПЯЛ. Цей факт та вище сказане, дає підставу вважати досліджені нами цитологічні показники надійними критеріями функціонального стану епітеліальної тканини та її реактивності при патологічних станах в СОПР.
Аналіз результатів біохімічного дослідження ротової рідини у обстежених дітей і підлітків хворих на хронічний катаральний гінгівіт показав, що показники вмісту сульфгідрильних груп і дісульфідних сполук водорозчинних білків та низькомолекулярних зв’язків змінюються в бік зниження тіолових антиоксидантів (р < 0,001). Зниження при катаральному гінгівіті вмісту сульфгідрильних груп (р < 0,001) супроводжується збільшенням вмісту дісульфідних сполук (р < 0,001), що приводить до значного зниження співвідношення SH/SS-груп (р < 0,001). Також у дітей в ротовій рідині при катаральному гінгівіті спостерігається збільшення окислених нікотинамідних коферментів (р < 0,05-0,01) і, відповідно, збільшення співвідношення NAD/NAD·H. Спостерігається істотне збільшення активності ферменту глутатіонредуктази (р < 0,01-0,001) відповідно до цього показника у здорових дітей з інтактним пародонтом. Встановлено також, що в ротовій рідині є при хронічному катаральному гінгівіті істотне зниження вмісту малонового діальдегіду відповідно до показника у здорових дітей. Активність ферменту фруктозодіфосфатази у ротовій рідині дослідних груп хворих (1-5) суттєво зменшувалась (р < 0,001), також відповідно до дітей з інтактними тканинами пародонта.
Внаслідок цього, ми провели аналіз результатів запропонованих і здійснених лікувально-профілактичних заходів у спостерігаємих дітей та підлітків хворих на хронічний катаральний гінгівіт у динаміці лікування і через 6 місяців після початку лікування, який виявив такі закономірності.
Застосування лазерної фототерапії ІЧ-імпульсним низькоінтенсивним випромінюванням з розробленими нами параметрами світлового впливу, у хворих 1 групи, виявилось достатньо ефективним починаючи з перших днів лікування. Після проведення повного курсу лазерної фототерапії (10-12 сеансів) у хворих повністю ліквідувались біль, гіперемія та набряк тканин ясен. Кровоточивість ясен повністю ліквідувалась у 60 % хворих, в той час як у 40 % вона дорівнювала І ступеню. Проба Шіллера-Писарєва була негативною у 46 % хворих. Істотно знизились вираження проби Шіллера-Писарєва (р < 0,001), ступеня кровоточивості ясен (р < 0,001), показника значення індексу РМА (р < 0,001), а також підвищилась на 65 % стійкість капілярів ясен (р < 0,001). Покращився гігієнічний стан порожнини рота (р < 0,001). Отримані результати даних проби кровоточивості ясен, проби Шіллера-Писарєва, індексу РМА, стійкості капілярів ясен до дозованого вакууму, гігієнічного стану порожнини рота після лікування мають істотні відмінності у бік нормалізації цих показників відповідно з результатами після лікування у контрольній групі (р < 0,05-0,001). За даними реопародонтологічних досліджень після проведення курсу лазерної фототерапії змінились показники РПГ –РІ, ПТС, ІПС, ІЕ. Істотно зменшився та приблизився до норми ІПС (р < 0,01). Показники РІ і ІПС мають істотні відмінності (р < 0,01; 0,001) відповідно до результатів після лікування в контрольній групі. При аналізі цитограм цитологічні ознаки запального процесу частково або повністю нівелювались. При цьому у 6 разів зменшилась кількість епітеліальних клітин з деструктивними змінами, кількість ПЯЛ досягло фізіологічних показників, які характерні групі дітей з інтактними тканинами пародонта. Таким чином, застосовані нами параметри впливу ІЧ-імпульсним низькоінтенсивним лазерним випромінюванням мають достатньо високу клінічну ефективність, у 46,7 % випадків, але у 53,3 % випадків не наступає ремісія захворювання. Аналіз стану тканин пародонта у дітей хворих на хронічний катаральний гінгівіт 1 групи через 6 місяців після проведення лазерної фототерапії для уявлення строків довжини ремісії захворювання, показав, що у 36,7 % пацієнтів спостерігається стійка ремісія, а у 63,3 % спостерігаємих виникає загострення запального процесу.
Застосування ДФ квазілазером, по розробленій нами схемі впливу, у хворих 2 групи, виявився також достатньо ефективним не залежно від ступеня захворювання з більш "м’яким" періодом початку ліквідації клінічних симптомів запалення. Після проведення повного курсу ДФ у хворих хронічним катаральним гінгівітом (відповідно 10-16 сеансів) повністю щезли біль, гіперемія та набряк тканин ясен. У 90 % хворих ліквідувалась кровоточивість ясен, у 73 % –була негативна проба Шіллера-Писарєва. Істотно знизились вираження ступеня кровоточивості ясен, показника проби Шіллера-Писарєва (р < 0,01), показника значення індексу РМА (р < 0,001), на 45 % збільшилась стійкість капілярів ясен до дозованого вакууму (р < 0,001), покращився гігієнічний стан порожнини рота (р < 0,001). Результати отриманих даних кровоточивості ясен, проби Шіллера-Писарєва, індексу РМА, стійкості капілярів ясен до дозованого вакууму, гігієнічного стану порожнини рота після проведеного лікування мають істотні відмінності у бік нормалізації показників відповідно результатам лікування у контрольній групі (р < 0,01; 0,001). Змінились реографічні показники –РІ, ПТС, ІПС, ІЕ. Істотно зменшився та приблизився до норми ІПС (р < 0,01). Значення показників РІ і ІПС мають суттєві відмінності (р < 0,01; 0,001) відповідно з результатами після лікування у контрольній групі. Істотно зменшився (р < 0,001) час спуску низхідної частини (β) РПГ у хворих 2 групи, відмінно від РПГ контролю. Цитологічні ознаки запального процесу ясен повністю ліквідувались. Кількість ПЯЛ не перевищило рівень їх вмісту у дітей з інтактними тканинами пародонта. Кількість епітеліоцитів з деструктивними змінами зменшилась у 8 разів відповідно показнику до начала лікування. Коефіцієнти варіації епітеліальних клітин І та ІІІ рядів зрівнялися зі значеннями характерними до лікування у хворих на хронічний катаральний гінгівіт дітей. Таким чином, застосована нами схема ДФ світлом квазілазера має високу клінічну ефективність, у 66,6 % випадків, але у 33,4 % випадків не наступає ремісія захворювання. Аналіз стану тканин пародонта у дітей хворих на хронічний катаральний гінгівіт 2 групи через 6 місяців після проведення ДФ, для дослідження віддалених результатів, показало, що у 60 % спостерігаємих виникає стійка ремісія, а у 40 % –загострення запального процесу у яснах. Цей показник ремісії більш вагоміший, ніж у хворих 1 групи.
Застосування квазілазера, в комбінації впливу світла у різних спектральних діапазонах, викликає лікувальну дію на запальний процес, аналогічно лазерної фототерапії, з виявленням більш високого відсотку хворих з ремісією захворювання у віддалені строки спостереження, що доказує співставлення ефектів впливу когерентного і некогерентного випромінювання.
Застосування медикаментозної терапії у дітей хворих на хронічний катаральний гінгівіт 3 групи виявилось менш ефективним на відміну від 1 та 2 груп. Після проведення лікування тривалістю 16 днів у 73 % хворих ліквідувалась кровоточивість ясен, у 45 % –була негативною проба Шіллера-Писарєва. Істотно знизились вираження ступеня кровоточивості ясен, проби Шіллера-Писарєва, показника індексу РМА, підвищилась на 22 % стійкість капілярів ясен до дозованого вакууму (р < 0,05-0,001), покращився гігієнічний стан ротової порожнини (р < 0,001). Результати даних проби кровоточивості, проби Шіллера-Писарєва, індексу РМА, стійкості капілярів ясен після медикаментозного лікування мають суттєві відмінності у бік нормалізації показників відносно до результатів у контрольній групі (р < 0,01; 0,001). Результати РПГ показали, що РІ та час спуску низхідної частини (β) мають істотні відмінності (р < 0,01; 0,001) відповідно з показниками у контрольній групі. Змінився ІПС до 99,0 % 5,4 % (до лікування –,0 % 5,5 %), але без суттєвих відмінностей у результатах до та після лікування і відносно до контрольної групи. Цитологічні ознаки запального процесу повністю або частково ліквідувались. Рівень вмісту клітин з деструкцією ядра зменшився у 2,5 рази. Рівень численності ПЯЛ дорівнював 0 балів. Таким чином, застосована схема медикаментозної терапії (гінгівальні аплікації 5 % розчином “Намациту” спільно з прийманням всередину препарату “Глутамевіт”) виявилась менш ефективною ніж результати в 1 і 2 групах. У 40 % пацієнтів виникла ремісія захворювання, а у 60 % – зменшення запалення в тканинах пародонта. Дослідження віддалених результатів виявило, що у хворих хронічним катаральним гінгівітом 3 групи проведене лікування у 30 % випадків викликає стійку ремісію, а у 70 % –загострення захворювання під час 6 місяців після закінчення терапії. Отримані дані ефективності лікування у 3 групі менш результативні, ніж у хворих 1 та 2 груп.
Застосування ДФ світлом квазілазера у комбінації з медикаментозною терапією (“Намацит” + “Глутамевіт”), у хворих на хронічний катаральний гінгівіт дітей 4 групи, виявилось достатньо ефективним починаючи з перших днів лікування, зі скороченням строків терапії та більш високим відсотком хворих з ремісією. Після курсу ДФ у комбінації з медикаментозною терапією (12-14 сеансів), у 96 % хворих ліквідувалась кровоточивість ясен, проба Шіллера-Писарєва була негативною у 90 % пацієнтів. Результати виражень кровоточивості ясен (р < 0,001), проби Шіллера-Писарєва (р < 0,001), індексу РМА (р < 0,001), стійкості капілярів ясен до дозованого вакууму (р < 0,001), після проведеного лікування мають істотні відмінності у бік нормалізації показників відповідно з результатами після лікування у контрольній групі. Така ж тенденція є і у результатах досліджень гігієнічного стану ротової порожнини (р < 0,05). Проведене комплексне лікування впливало на дані РПГ. Істотно зменшились та приблизились до норми показники α (р < 0,001), ІПС (р < 0,001), нормалізувались також значення ДІ, ДС (р < 0,01). Отримані результати РПГ у дітей хворих на хронічний катаральний гінгівіт 4 групи після проведеної ДФ в комплексі з медикаментозним лікуванням “Намацитом” і “Глутамевітом” показали, що значення показників РІ, α, β, ІПС мають істотні відмінності (р < 0,001) відповідно до результатів після лікування у контрольній групі. Після застосування комплексної терапії цитологічні ознаки запалення повністю нівелювались. Був знайдений і такий аспект лікувальної дії, як збільшення кількості двоядерних клітин (В. Я. Бродський, 1966; В. Я. Бродський, І. В. Уриваєва, 1981; Д. С. Саркісов, 1987). Цей показник існує тільки після лікування у хворих 4 групи. Таким чином, застосована схема комбінованої дії ДФ квазілазером і медикаментозної терапії має більш високу клінічну ефективність у 86,6 % випадків і тільки у 13,4 % випадків не наступає ремісія. Проведені дослідження по вивченню віддалених результатів комплексної терапії показали, що через 6 місяців у 86,6 % пацієнтів наступає ремісія захворювання і тільки у 13,4 % встановлюється легке гінгівальне запалення. Але майже у 100 % випадків відмічається відсутність кровоточивості ясен. Ці показники клінічної ефективності результатів лікування у хворих 4 групи вище, ніж результати лікування у 1, 2 і 3 групах, де лікувальні заходи використовувались окремо.
Оптимізація використання фототерапевтичного впливу у комплексній терапії запальних захворювань тканин пародонта досягається місцевим застосуванням антиоксидантних засобів у даному випадку “Намацита”, та введення в середину вітамінного комплексного препарату –“Глутамевіт”, що приводить до скорочення строків лікування та отримання більш довшої клінічної стабілізації процесу у 86,6 % хворих. Усі результати, які досяжні за допомогою когерентного випромінювання від ОКГ, можна порівняти із такими, отриманими за допомогою теплового випромінювача світла (R. Senz, 1989).
З метою розуміння механізмів порушення функціонування кислотно-лужної рівноваги та лікувально-профілактичної дії лазерної фототерапії, ДФ квазілазером, медикаментозної терапії препаратами “Намацит” і “Глутамевіт”, як окремо, так і у комбінації впливу ми проаналізували результати біохімічного та біофізичного дослідження ротової рідини обстежених дітей та підлітків хворих на хронічний катаральний гінгівіт у динаміці лікування, та через 6 місяців спостереження. Так, проведені дослідження показали, що у дітей хворих на хронічний катаральний гінгівіт у ротовій рідині спостерігається істотне зниження вмісту МДА (кінцевого продукту ПОЛ), що свідчить про рівень накопичення гідроперекисів липидів, тільки при комплексному застосуванні ДФ квазілазером з “Намацитом” і “Глутамевітом” у хворих 4 групи (р < 0,001), тоді як лазерна фототерапія, ДФ квазілазером і медикаментозне лікування, застосовані окремо у хворих 1, 2 і 3 груп, суттєвого впливу на вміст МДА не оказували. У той же час, гігієнічні заходи у хворих контрольної групи впливають на зниження цього показника (р < 0,05). Зменшення запального процесу при катаральному гінгівіті супроводжується при усіх вивчаємих у даній роботі заходах лікування зниженням активності глутатіонредуктази –одного з ключових ферментів глутатіонової системи захисту тканин від шкідливої дії липоперекисів. Найбільш істотне зниження активності глутатіонредуктази у ротовій рідині дітей хворих на катаральний гінгівіт відмічається у 4 групі при комплексному застосуванні ДФ і медикаментозних препаратів –“Намацит” і “Глутамевіт” (р < 0,001).
Різнобічні етапи антиоксидантної системи тканин мають визначену спеціалізацію, що забезпечує регуляцію впливу продуктів ПОЛ на проникливість мембран при запаленні. Значну роль мають тіолові антиоксиданти у молекулярних механізмах запальної реакції. Найбільш значне збільшення вмісту тіолів у ротовій рідині дітей хворих на катаральний гінгівіт спостерігали в 3 групі при застосуванні медикаментозного лікування препаратами “Намацит” і “Глутамевіт” (р < 0,001) та в 4 групі при застосуванні ДФ світлом квазілазера в комбінації впливу з медикаментозним лікуванням (р < 0,001). Збільшення вмісту тіолів приводить до збільшення співвідношень тіоли / дісульфіди (р < 0,001). Така ж динаміка вмісту тіолів знайдена при усіх способах лікування катарального гінгівіту (р < 0,05; 0,001), майже і у контрольній групі (р < 0,001).
Багаторівневий контроль метаболізму, який забезпечує підтримання гомеостазу в умовах середовища, що змінюється, містить як один з основних факторів регуляцію редокс-потенціалу та окислено-відновленого стану нікотинамідних коферментів (Н. М. Великий, П. К. Пархомець, 1981; Н. М. Великий, 1984), про які можна судити по співвідношенню окислених та відновлених коферментів. Зниження співвідношення NAD / NAD·H свідчить про пониження окислених і збільшення відновлених властивостей в організмі, що приводить до активації процесів глюконеогенезу та пригніченню липогенезу, біосинтезу амінокислот, білків, антитіл і функціонування гліколізу і трикарбонового циклу. Гігієнічні заходи, застосовані у хворих контрольної групи, не приводять до змін вмісту окислених нікотинамідних коферментів у ротовій рідині, збільшується лише вміст відновлених форм коферментів, що приводить до зменшення співвідношення NAD / NAD·H (р < 0,05). Застосування лазерної фототерапії збільшує вміст цих двох форм коферментів (р < 0,05-0,001) з подальшим збільшенням показника співвідношення NAD / NAD·H, тоді як ДФ квазілазером і медикаментозне лікування, в разі окремого застосування, так і в разі їх спільної дії, сприяє зниженню співвідношення NAD / NAD·H у бік нормалізації цього показника (р < 0,05-0,001), найбільш значного при комбінації використання медикаментозної терапії і ДФ (р < 0,05-0,001).
До специфічної дії лазерної фототерапії при катаральному гінгівіті у дітей слід віднести збільшення активності у ротовій рідині ключового ферменту процесів глюконеогенезу –ФДФ-ази (р < 0,01; 0,001), що вказує на посилення в тканинах метаболічного ацидозу, запальних явищ та затримання формування репаративного процесу. Спільне застосування ДФ з медикаментозним лікуванням викликає на фоні найбільш високого рівня відновлених еквівалентів (р < 0,01; 0,001) зниження активності ФДФ-ази та співвідношення NAD / NAD·H (р < 0,05; 0,001), що відображає зменшення запального процесу. Гігієнічні заходи, застосовані у контрольній групі, також приводять до зниження цього ферменту (р < 0,001).
Вплив при хронічному катаральному гінгівіті у дітей та підлітків медикаментозного лікування з комбінацією місцево застосованого “Намацита” та приймання у середину “Глутамевіта” і ДФ світлом квазілазера, з різною довжиною випромінювальних хвиль, призводить до того, що в ротовій рідині спостерігається зниження вмісту МДА, зниження активності глутатіонредуктази, що характерно також для усіх способів лікування, але більш значних у останньому випадку, підвищення вмісту тіолів та співвідношення SH / SS-груп, окислених і відновлених нікотинамідних коферментів та зниження співвідношення NAD / NAD·H, зниження активності ФДФ-ази, найбільш значних при комплексній комбінації впливу ДФ та препаратів інтегральної корекції –“Намацита” і “Глутамевіта”.
Через 6 місяців спостереження, у хворих дослідних груп (1-5), відмічається нормалізація показників вмісту окислених та відновлених нікотинамідних коферментів і їх співвідношення. Більш істотні відмінності зниження співвідношень NAD / NAD·H відмічаються у ротовій рідині хворих 4 групи через 6 місяців після проведеної ДФ в комплексі з медикаментозним лікуванням відповідно до результатів отриманих одразу ж після лікування (р < 0,05). У ротовій рідині хворих на катаральний гінгівіт, через 6 місяців після закінчення лікування, продовжується збільшення співвідношення тіоли / дісульфіди (р < 0,05-0,001). Більш значне збільшення співвідношень тіоли / дісульфіди виникло у ротовій рідині дітей 1 групи –після лазерної фототерапії, 2 групи –після ДФ (р < 0,001) і 4 групи –після ДФ в комплексі з медикаментозною терапією (р < 0,001). При цьому вміст SH-груп у білках та низькомолекулярних сполуках ротової рідини збільшувався у 1, 2 (р < 0,001) і 3 (р < 0,05) групах. Продовжується істотне зниження, через 6 місяців у прийнявших лікування, вмісту SS–груп у 1 (р < 0,001), 2 (р < 0,001) і 4 (р < 0,001) групах.
Вміст МДА суттєво збільшується в ротовій рідині хворих через 6 місяців після проведеного лікування в усіх групах (р < 0,001), що свідчить про посилення окислювальних властивостей. При цьому одночасово збільшується активність глутатіонредуктази (р < 0,001), що передбачає зв’язок зі збільшенням активності фізіологічної антиоксидантної системи. Через 6 місяців після проведеного лікування у ротовій рідині підвищується активність ФДФ-ази. Суттєве збільшення цього показника виникло у ротовій рідині хворих 4 групи через 6 місяців після ДФ світлом квазілазера у комплексі з медикаментозним лікуванням (р < 0,05). Це вказує ще й на можливо виникаючий супутній карієспрофілактичний ефект застосованого методу та на можливе посилення карієспрофілактичних властивостей застосованих зубних паст.
Таким чином, отримані нами дані про стан досліджуємих біохімічних показників після лікування через 6 місяців свідчить про повну нормалізацію вмісту окислених та відновлених нікотинамідних коферментів і їх співвідношень у ротовій рідині хворих 4 групи, що приймали ДФ в комплексі з медикаментозним лікуванням. Ця ж спільна дія лікування приводить до подальшого збільшення співвідношення тіоли / дісульфіди з істотним зниженням вмісту SS-груп у ротовій рідині. Віддалені результати проведеної лазерної фототерапії, ДФ квазілазером, як самостійних методів лікування, також виявили позитивну динаміку впливу на редокс-стан у ротовій рідині. Ідентичність цих даних дозволяє судити про співставлення впливу лазерного і квазілазерного випромінювання на редокс-стан ротової рідини хворих на катаральний гінгівіт. У хворих 1, 2 і 3 груп відповідно через 6 місяців після проведеного лікування, як самостійних способів, збільшується у білках та низькомолекулярних сполученнях ротової рідини вміст SH-груп. Збільшувався вміст МДА з супутнім збільшенням активності глутатіонредуктази при усіх способах лікування, що вказує на стимуляцію фізіологічної антиоксидантної системи.
Проведені біохімічні дослідження підтвердили клінічну ефективність, виникаючу під впливом розроблених нами дозованих параметрів світлової дії при лазерній фототерапії і ДФ квазілазером хронічного катарального гінгівіта у дітей, з нормалізацією редокс-стану ротової рідини. Більш виражені клінічні результати, підтверджені нашими біохімічними дослідженнями після закінчення курсів лікування та через 6 місяців, отримані після ДФ зі спільною дією монохроматизованим некогерентним випромінюванням у різних спектральних діапазонах в комплексі з медикаментозним лікуванням препаратами інтегральної корекції –“Намацитом” та “Глутамевітом”. Це свідчить про більш ефективний результат фототерапії та більш довший період ремісії захворювання (у 86,6 % випадків), пов’язаний з нормалізацією редокс-стану й активацією фізіологічної антиоксидантної системи ротової рідини, з пародонтопротекторним пролонгуючим ефектом.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розробці, патогенетичному обгрунтуванні та втіленні у клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних заходів для дітей та підлітків хворих на хронічний катаральний гінгівіт шляхом ліквідації явищ запалення ясен і нормалізації функціонування метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу та антиоксидантної системи ротової рідини за допомогою фізичного фактору –дихроматичної фототерапії квазілазером і засобів інтегральної корекції метаболічного ацидозу та алкалозу –“Намацита” у комбінації з комплексним вітамінним препаратом “Глутамевіт”, як окремо, так і у разі їх спільного впливу.
Дані, отримані в результаті проведених клінічних і лабораторних досліджень, їх аналіз та співставлення дозволяють зробити наступні висновки.
. Встановлено наявність взаємозв’язку хронічного катарального гінгівіту у дітей та підлітків з декомпенсацією функціонування метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу ротової рідини та розроблений ефективний метод корекції цих порушень з використанням дихроматичної квазілазерної фототерапії в разі спільного застосування з медикаментозними препаратами –“Намацит” і “Глутамевіт”.
. Клініко-лабораторні дослідження показали, що хронічний катаральний гінгівіт у дітей та підлітків на фоні зниження стійкості капілярів (р 0,001), порушень мікроциркуляції (р 0,05; 0,001) у тканинах пародонту, зменшення бар’єрних властивостей епітеліальних пластів слизової оболонки ясен, супроводжується посиленням окислювальних властивостей та зниженням редокс-стану ротової рідини, що виражається в збільшені вмісту окислених форм нікотинамідних коферментів, співвідношення NAD / NAD H (р 0,05; 0,001), збільшені дисульфідних сполук (р 0,001), знижені співвідношення SH / SS –груп (р 0,001), активності ключового ферменту процесів глюконеогенезу –фруктозодіфосфатази (р 0,001), збільшені активності ферменту –глутатіонредуктази (р 0,01; 0,001) при знижені вмісту малонового діальдегіду, що характерно для явищ компенсаторного метаболічного ацидозу та вторинного алкалозу.
. Запропоновані та апробовані способи лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей та підлітків показали, що дихроматична фототерапія квазілазером забезпечує терапевтичну ефективність у 66,6 % випадків, при курсі на протязі 10 –сеансів, з періодом ремісії захворювання у 60,0 % спостерігаємих через 6 місяців. Застосування дихроматичної фототерапії квазілазером у разі спільної дії (екзогенно) мінеральним комплексом “Намацит” і (ендогенно) вітамінно-мінеральним комплексом “Глутамевіт”, збільшує терапевтичний ефект методу до 86,6 %, скорочує строки лікування до 12 –днів. Періоди ремісії захворювання спостерігались у 86,6 % пацієнтів через 6 місяців спостереження. Ліквідація запалення (р 0,001) супроводжувалась збільшенням стійкості капілярів (р 0,001), нормалізацією мікроциркуляції (р 0,01; 0,001) у тканинах пародонту, стимуляцією процесів регенерації у епітеліальних шарах слизової оболонки ясен.
. Застосування різноманітних методів нормалізації функціонування метаболічної системи кислотно-лужного гомеостазу у ротовій рідині дітей та підлітків хворих на хронічний катаральний гінгівіт, показали, що найбільш виражено коригують ці процеси, використання дихроматичної квазілазерної фототерапії у комплексі з препаратами інтегральної корекції метаболічного ацидозу та алкалозу –“Намацит” і “Глутамевіт”. У ротовій рідині істотно знижався вміст малонового діальдегіду (р 0,001), зменшувалась активність ферментів глутатіонредуктази (р 0,001) і фруктозодіфосфатази (р 0,05; 0,001), збільшувався вміст тіолів (р 0,001) та встановлених нікотинамідних коферментів (р 0,05 - 0,001) з нормалізацією співвідношень SH / SS –груп і NAD / NAD H. Дослідження ротової рідини, проведене через 6 місяців після закінчення лікування, свідчить, що показана комплексна дія викликає більш стійку нормалізацію біохімічних показників метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу з продовженням збільшення концентрації відновлювальних еквівалентів (р 0,05 - 0,001), викликая пролонгуючий пародонтопротекторний ефект у 86,6 % пацієнтів.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З метою підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей та підлітків, в практичній роботі лікаря-стоматолога дитячого, доцільно взяти до уваги особливості клінічних проявлень цього патологічного стану з докладним аналізом суб’єктивних і об’єктивних даних, а також функціональних і лабораторних досліджень.
. Запропоновані та апробовані методи дихроматичної фототерапії ННС квазілазера, в комплексному лікуванні гінгівіту у дітей та підлітків віком від 9 до 14 років, використуємих як самостійний метод, та і у поєднанні з препаратами інтегральної корекції –“Намацитом” і ”Глутамевітом”, забезпечують ліквідацію відчуття болю, свербіння, набряку тканин, симптому кровотечі з ясен у 90 % - 96 % хворих, негативну пробу Шіллера-Писарєва у 73 % - 90 % хворих при показнику клінічної ефективності від 66,6 % до 86,6 % та стійкої ремісії захворювання, на протязі 6 місяців після закінчення лікування, у 60,0 % - 86,6 % випадків.
. Враховуючи вищесказане, школярам хворим на хронічний катаральний гінгівіт призначається лікувально-профілактичний комплекс, який містить у собі:
- ліквідацію етіологічного чинника;
- інтенсивні та систематичні гігієнічні заходи з контрольним чищенням зубів;
- консультації інших спеціалістів, особливо гастроентеролога дитячого профілю, так як у 79,2 % дітей є супутня патологія шлунково-кишкового тракту;
- проведення дихроматичної фототерапії за допомогою апарату квазілазера “ВНС-3ЧС” з двома випромінювачами “синього” (365-540 нм) та “червоного” (600-2000 нм) світлових діапазонів (позитивне рішення про видачу патенту № 97105229 від 11.09.1998 р.). Застосується стоматологічний світловод, зона опромінювання –світлова пляма на виході з наконечника діаметром D = 1,4 см (площа S = 1,54 см). У хворих з катаральною формою гінгівіту на початку застосовують протизапальні параметри “синього” світла потужністю Р = 180,0-190,0 мВт, інтенсивністю І = 106,0-112,0 мВт/см, разовою дозою Е = 6,4-6,7 Дж/см і “червоного” світла потужністю Р = 350,0-360,0 мВт, інтенсивністю I = 206,0-212,0 мВт/см, разовою дозою Е = 12,4-12,7 Дж/см, 6-10 процедур, а потім переходять на параметри, що стимулюють процеси регенерації, застосовуючи “синій” світ потужністю Р = 50,0-60,0 мВт, інтенсивністю I = 29,4-35,3 мВт/см, разовою дозою Е = 1,7-2,1 Дж/см і “червоний” світ потужністю Р = 20,0-50,0 мВт, інтенсивністю I = 11,8-29,4 мВт/см, разовою дозою Е = 0,7-1,8 Дж/см, кількістю процедур 4-6, при експозиції Т = 60 с на поле. Сумарний час процедури складає 8 хв. Загальний курс фототерапії складає 10-16 процедур, щоденно. Сумарна доза курсу “синього” світла складає 45,2-79,6 Дж/см, “червоного” світла –,2-137,8 Дж/см.
3. Для підвищення ефективності лікувально-профілактичного комплексу, з метою скорочення строків лікування та збільшення кількості дітей з ремісією захворювання, дихроматичну фототерапію ННС квазілазера доцільно поєднувати зі спільною дією медикаментозного лікування препаратами інтегральної корекції метаболічного ацидозу та алкалозу –“Намацитом” і “Глутамевітом”, з такою схемою впливу:
- гінгівальні аплікації 5 % водним розчином “Намацита” проводять перед кожним сеансом дихроматичної фототерапії. Пацієнту після ізоляції протоків слинних залоз стерильними ватними тампонами на область ясен накладають рясно змочені 5 % водним розчином “Намацита” марлеві смуги. Після 5-7 хв. проводять зміну марлевих смуг. Тривалість аплікації складає 10-14 хв., щоденно. Курс лікування відповідає курсу проведеної фототерапії (12-14 днів);
- проведення дихроматичної фототерапії здійснюється по вищеописаній методиці впливу. У хворих катаральною формою гінгівіту з початку застосовують протизапальні параметри “синього”, а потім “червоного” світла, 5-7 сеансів, з подальшим переходом на параметри, стимулюючі процеси регенерації “синього” та “червоного” світла, у кількості 7 процедур, при експозиції Т = 60 с на поле. Сумарний час процедури 8 хв. Загальний курс фототерапії складає 12-14 процедур, щоденно. Сумарна доза курсу “синього” світла складає 43,9-61,6 Дж/см,
“червоного” світла –,9- 101,5 Дж/см.
- одночасно необхідно приймати внутрішньо комплексний вітамінний препарат “Глутамевіт”, збагачений мінеральними компонентами, у вигляді таблеток. Препарат приймається через 15-30 хв. після прийому їжі два рази на день. Разова доза –таблетка, на добу –таблетки. Препарат вводиться щоденно під час всього курсу дихроматичної фототерапії (12-14 днів).
. Оцінка ефективності дихроматичної фототерапії ННС квазілазера проводиться за даними проби Шіллера-Писарєва, негативна проба свідчить про достатній курс світлолікування і про органоспецифічне відновлювання тканин ясен.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ:
. Руденко М. М., Бондаренко В. С., Коваль Ю. Н., Коновалов Н. Ф. Состояние стоматологического статуса у школьников из различных регионов Украины // Вісник стоматології. –. –№ 2 (18). –С. 77-79 (Здобувачу належать набір та формування по групам пацієнтів, обгрунтування та вибір методик дослідження, проведення епідеміологічного дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих результатів).
. Руденко М. М., Коваль Ю. Н. Применение дихроматической фототерапии в комплексном лечении гингивита // Вісник стоматології. –. –№ 3 (23). –С. 58-60 (Здобувачу належать обгрунтування та вибір методик дослідження, методів лікування, набір та формування по групам пацієнтів, клінічні дослідження, статистична обробка та аналіз отриманих результатів, формулювання висновків).
. Коваль Ю. Н., Руденко М. М. Фототерапия в комплексном лечении гингивита у детей и подростков // Вісник стоматології. –. –№ 5 (29). –С. 158-159 (Здобувачу належать обгрунтування та вибір методик дослідження, методів лікування, набір та формування по групам пацієнтів, клініко-лабораторні дослідження, статистична обробка, аналіз отриманих результатів, порівняльна оцінка, формулювання висновків).
. Руденко М. М., Коваль Ю. Н. Коррекция нарушений системы регуляции кислотно-щелочного гомеостаза в реабилитации детей и подростков, больных гингивитом // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. –. –№ 2 (18). –С. 22-24 (Здобувачу належать обгрунтування та вибір методик дослідження, методів лікування, набір та формування по групам пацієнтів, клініко-лабораторні дослідження, порівняльна оцінка, біохімічні розрахунки, статистична обробка і аналіз результатів досліджень).
. Руденко М. М., Коваль Ю. М. Вплив фототерапії квазілазером на перебіг гінгівіту й особливості деяких показників обмінних процесів у змішаній слині дітей і підлітків // Одеський медичний журнал. –. –№ 6 (56). –С. 39-42 (Здобувачу належать обгрунтування та вибір методик дослідження, методів лікування, набір та формування по групам пацієнтів, клініко-лабораторні дослідження, порівняльна оцінка, біохімічні розрахунки, статистична обробка і аналіз результатів досліджень).
6. Коваль Ю. М. Біохімічні зміни в ротовій рідині дітей і підлітків, хворих на гінгівіт, за умов впливу дихроматичної фототерапії квазілазером // Одеський медичний журнал. –. –№ 3 (59). –С. 76-78.
. Коваль Ю. Н. Некоторые патогенетические механизмы лечения гингивита у детей с применением дихроматической фототерапии // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Сборник научных трудов. Выпуск 2. –Харьков: Консум, 1999. –С. 42-46.
. Пат. на винахід 25171 А Україна, МПК 6 А61С 5/04, А61N 5/00. Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей: Пат. на винахід 25171 А Україна, МПК 6 А61С 5/04, А61N 5/00 / М. М. Руденко, В. С. Бондаренко, Ю. М. Коваль (UA). –№ 97010615; Заявл. 21.01.97; Опубл. 30.10.98. –с. (Здобувачу належать методика лікування, набір і формування по групам пацієнтів, обгрунтування та вибір методик дослідження, клінічні дослідження, порівняльна оцінка, аналіз отриманих результатів).
9. Деклараційний пат. на винахід 28885 А Україна, МПК 6 А61N5/06. Спосіб лікування гінгівіту у дітей: Деклараційний пат. на винахід 28885 А Україна, МПК 6 А61N5/06 / М. М. Руденко, Ю. М. Коваль (UA). –№ 97105229; Заявл. 28.10.1997; Опубл. 29.12.1999. –Бюл. № 8; Опубл. 16.10.2000. –Бюл. № 5 –. –с. (Здобувачу належать оригінальна методика лікування, набір і формування по групам пацієнтів, обгрунтування та вибір методик дослідження, клінічні дослідження, порівняльна оцінка, аналіз отриманих результатів досліджень).
10.Деклараційний пат. на винахід 28923 А Україна, МПК 6 А61N5/00, 5/06. Спосіб лікування катарального гінгівіту у дітей: Деклараційний пат. на винахід 28923 А Україна, МПК 6 А61N5/00, 5/06 / М. М. Руденко, Ю. М. Коваль (UA). –№ 97115415; Заявл. 12.11.1997; Опубл. 29.12.1999. –Бюл. № 8; Опубл. 16.10.2000. –Бюл. № 5-11. –с. (Здобувачу належать методика лікування, набір і формування по групам пацієнтів, обгрунтування та вибір методик дослідження, клінічні дослідження, порівняльна оцінка, аналіз отриманих результатів досліджень).
11. Руденко М. М. Бондаренко В. С., Коваль Ю. Н. Использование низкоинтенсивного гелий-неонового лазерного излучения в комплексном лечении хронического катарального гингивита у детей // Материалы ХІ Междунар. научно-практич. конф. “Применение лазеров в медицине и биологии” 6-10 октября 1998 года, г. Ялта. –Харьков, 1998. –С. 106-107 (Здобувачу належать методика лікування, набір і формування по групам пацієнтів, обгрунтування та вибір методик дослідження, клінічні дослідження, аналіз отриманих результатів досліджень).
. Руденко М. М., Коваль Ю. Н. Использование инфракрасного импульсного лазерного излучения в комплексном лечении катарального гингивита у детей // Материалы ХІ Междунар. научно-практич. конф. “Применение лазеров в медицине и биологии”-10 октября 1998 года, г. Ялта. –Харьков, 1998. –С. 107-108 (Здобувачу належать методика лікування, набір і формування по групам пацієнтів, обгрунтування та вибір методик дослідження, клінічні дослідження, аналіз отриманих результатів досліджень).
13. Руденко М. М., Коваль Ю. Н. Сравнительная оценка некогерентной дихроматической фототерапии, ИК-лазерного воздействия и медикаментозной терапии при лечении гингивита у детей // Материалы ХІ Междунар. научно-практич. конф. “Применение лазеров в медицине и биологии”-10 октября 1998 года, г. Ялта. –Харьков, 1998. –С. 108-109 (Здобувачу належать методика лікування, набір і формування по групам пацієнтів, клінічні дослідження, порівняльна оцінка результатів, аналіз отриманих даних).
14. Руденко М. М., Коваль Ю. Н., Шингарёв Г. Л. Практика использования "Квазилазера ИНС-3КС" в стоматологии детского возраста // Материалы ХІ Междунар. научно-практич. конф. “Применение лазеров в медицине и биологии”-10 октября 1998 года, г. Ялта. –Харьков, 1998. –С. 109-111 (Здобувачу належать оригінальна методика лікування, обгрунтування розробленої методики лікування гінгівіту, клінічні дослідження, аналіз результатів досліджень).
. Руденко М. М., Коваль Ю. М. Дихроматична фототерапія квазилазером у комплексному лікуванні гінгівіту у дітей та підлітків // Матеріали І (VІІІ) з’їзду Асоціації стоматологів України (30 листопада - 2 грудня 1999 р.). –К., 1999. –С. 86-87 (Здобувачу належать обгрунтування розроблених методів лікування гінгівіту, формування груп пацієнтів, клініко-лабораторні дослідження, біохімічні розрахунки, статистична обробка та аналіз отриманих результатів, формулювання висновків).
АНОТАЦІЯ
Коваль Ю. М. Фототерапія в комплексному лікуванні гінгівіту у дітей та підлітків. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 –стоматологія, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2001.
Дисертацію присвячено вивченню особливостей патогенезу хронічного катарального гінгівіту у дітей та підлітків у зв’язку з функціонуванням метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу ротової рідини у цього контингенту хворих та пошуку нових ефективних комплексних лікувально-профілактичних схем корекції цих процесів шляхом впливу фізичним фактором і медикаментозними препаратами, окремо і в поєднані їх спільної дії. Показано, що при катаральному гінгівіті у ротовій рідині існує декомпенсація метаболічної системи кислотно-лужного гомеостазу зі збільшенням накопичення у неї метаболітів з перевагою їх окислених форм. Застосування у якості лікування катарального гінгівіту дихроматичної фототерапії світлом квазілазеру і медикаментозної терапії препаратами інтегральної корекції –“Намацит” та “Глутамевіт” приводить до ліквідації гінгівального запалення та нормалізує редокс-стан ротової рідини, особливо найбільш ефективно у випадку їх спільного комплексного впливу, з високим, до 86,6 % лікувально-профілактичним ефектом.
Ключові слова: дихроматична фототерапія, гінгівіт, діти та підлітки, кислотно-лужний гомеостаз, редокс-стан, ротова рідина, квазілазер, “Намацит”, “Глутамевіт”.
АННОТАЦИЯ
Коваль Ю. Н. Фототерапия в комплексном лечении гингивита у детей и подростков. Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 –стоматология, Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2001.
Диссертация посвящена изучению особенностей патогенеза хронического катарального гингивита у детей и подростков в связи с функционированием метаболической системы регуляции кислотно-щелочного гомеостаза ротовой жидкости у этого контингента больных в период формирования тканей пародонта и поиску новых эффективных комплексных лечебно-профилактических схем коррекции этих процессов путём воздействия физическим фактором и медикаментозными препаратами интегральной коррекции, отдельно и в комбинации воздействия.
Было обследовано 150 детей и подростков от 9 до 14 лет больных хроническим катаральным гингивитом разных степеней тяжести. Изучали стоматологический статус при помощи клинических, функциональных и лабораторных методов исследований. Учитывали так же наличие общих и местных факторов риска. С целью контроля лечебно-профилактического эффекта проанализированы показатели у 30 детей с интактными тканями пародонта и такого же количества детей контрольной группы, где проводились только гигиенические мероприятия. Цитологические данные сопоставлялись с аналогичными, полученными у 25 детей-добровольцев со здоровым пародонтом. Исследования проводились в динамике лечения. Определялись показатели клинической эффективности и биохимические показатели ротовой жидкости в отдалённые сроки наблюдения (через 6 месяцев).
Для проведения лечебно-профилактических мероприятий, в комплексном лечении катарального гингивита, дети были разделены на 5 групп, равноценных по количественному составу, в зависимости от применяемых методов лечения. В 1 группе проводилась лазерная фототерапия ИК-излучением, во 2 группе –дихроматическая фототерапия “синим”и “красным”светом квазилазера, в 3 группе –медикаментозное лечение –с применением гингивальных аппликаций 5 % водным раствором “Намацита”в сочетании с приёмом внутрь витаминного комплексного препарата “Глутамевит”, в 4 группе –дихроматическая фототерапия квазилазером в комплексе с медикаментозным лечением, в 5 группе –гигиенические мероприятия. В ротовой жидкости наблюдаемых детей определяли в динамике и через 6 месяцев показатели активности ферментов, содержания и соотношения метаболитов, отражающих состояние кислотно-щелочного равновесия.
Установлено наличие взаимосвязи гингивального воспалительного процесса и декомпенсации метаболической системы регуляции функционирования кислотно-щелочного гомеостаза и состояния антиоксидантной системы ротовой жидкости, сопровождавшейся увеличением в ней накопления метаболитов с преобладанием окисленных форм. Показано нормализующее влияние всех применяемых методов лечения катарального гингивита на метаболическую систему функционирования кислотно-щелочного гомеостаза, антиоксидантную систему ротовой жидкости, на компенсаторно-восстановительные процессы в эпителиальной ткани.
Установлено, что использованная дихроматическая квазилазерная фототерапия в комплексе с сочетанным применением препаратов интегральной коррекции (“Намацит”и “Глутамевит”) обеспечивает более высокую клиническую эффективность, в 86,6 % случаев, сокращение сроков лечения, не зависимо от степени тяжести катарального гингивита и таким же процентом (86,6 %) стойкой ремиссии заболевания в отдалённые сроки наблюдения. Эта схема комплексного лечения наиболее выражено корригирует редокс-состояние ротовой жидкости. Проведенные через 6 месяцев наблюдения показали, что указанное комплексное воздействие вызывает более стойкую нормализацию биохимических показателей с продолжающимся увеличением концентрации восстановленных эквивалентов и подтверждает дальнейшую стимуляцию воздействия метода на редокс-состояние ротовой жидкости, вызывая при этом пролонгирующий пародонтопротекторный эффект.
Ключевые слова: дихроматическая фототерапия, гингивит, дети и подростки, кислотно-щелочной гомеостаз, редокс-состояние, ротовая жидкость, квазилазер, “Намацит”, “Глутамевит”.
SUMMARY
Koval Yu. N. Phototherapy in complex gingivitis treatment in children and teenagers. Manuscript. Submission of thesis for a Candidate of Medical Sciences in speciality, 14.01.22 – stomatology, National Medical University after A. A. Bogomolets Ministry of Health Protection of Ukraine, Kyiv, 2001.
This thesis is devoted to studying of peculiarities of gingivitis pathogenesis in children and teenagers in connection with metabolic system’s functioning of acido-alkaline homeostasis regulation of the oral fluid in this group of patients and searching for new effective complex medically-prophylactic schemes of these processes’correction by means of the influence of a physical factor and medical drugs separately and in combination. It is proved that in gingivitis there is a decompensation of acido-alkaline homeostasis’s metabolic system in the oral fluid with increase of metabolites’contents in it with prevalence of oxidated forms.
The application of dichromatic phototherapy with the light of kwazilazer for treatment of gingivitis and medicamental therapy with medicines of integral correction –“Namatsitum” and “Glutamevitum” leads to elimination of gingival inflamation and normalises redox-state of the oral fluid, mostly effective in case of their combined complex action with high, up to 86,6 % of treatment and prophylactic effect.
Key words: dichromatic phototherapy, gingivitis, children and teenagers, acido-alkaline homeostasis, redox-state, oral fluid, kwazilazer, “Namatsitum,” “Glutamevitum”.