Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939 2005 рр.)
Сполучені Штати Америки та Канада
США у 40-50-х роках
У перші післявоєнні роки перед США стояли проблеми переведення економіки на мирні рейки та відвернення економічної кризи. Американська адміністрація ставила перед собою три основних завдання: запобігти застою економіки, забезпечити високу зайнятість населення, не допустити інфляції. Для цього передбачалось негайно скоротити збройні сили, забезпечити повну зайнятість демобілізованих, провести реконверсію при збереженні контролю над підприємствами. Для реалізації цієї програми було прийнято "Солдатський білль про права" (1944) і "Закон про зайнятість" (1946). Таку політику назвали "справедливим курсом".
31 грудня 1946 р. президент Трумен оголосив "закінчення воєнних дій". Було ліквідовано органи надзвичайного контролю над виробництвом, які існували під час війни. Активно втілювався в життя план Маршалла (1947 p.). Було реорганізовано державний апарат. У 1947 р. створено Раду Національної Безпеки, Центральне розвідувальне управління (ЦРУ), реорганізовано і військові органи. До Конституції США внесено поправку, згідно з якою президент може обиратися не більш, ніж на два терміни підряд. У зовнішній політиці США проводили курс на конфронтацію з СРСР.
Однак ці заходи не врятували американської економіки від спаду. Зменшились прибутки більшості американців, зросло безробіття, підвищились ціни. Це спричинило масову страйкову боротьбу робітників. Для приборкання страйковго руху у червні 1947 р. було прийнято антипрофспілковий закон Тафта-Хартлі, який обмежував права робітників на укладення колективного договору. Від керівників профспілок вимагалось підтвердження того, що вони не є комуністами або членами інших "підривних" організацій. Заборонялися страйки солідарності та страйки державних службовців.
Спад виробництва, погіршення матеріального становища, закон Тафта-Хартлі призвели до падіння авторитету президента Трумена. Аби підняти свою популярність, на чергових виборах у 1949 р. він запропонував Конгресу затвердити широку програму реформ в дусі неолібералізму (кейнсіанства). Серед її положеньскасування закону Тафта-Хартлі, розширення соціального забезпечення і введення системи медичного страхування, прийняття федеральних законів у галузі цивільного права, надання фінансової допомоги штатам для покращення освіти, підвищення мінімальної заробітної плати, будівництво дешевого житла, широке гідробудівництво, гарантії стабільних прибутків фермерам за рахунок дешевих кредитів, недоторканність конституційних свобод.
Реалізувати цю програму повною мірою не вдалося в силу економічних (криза 1948-1949 pp.) і зовнішньополітичних причин (створення атомної бомби в СРСР та перемога революції в Китаї, війна в Кореї тощо).
Розгортання "холодної війни" позначилося і на внутрішньополітичному житті країни: обмежувалися демократичні права, переслідувалися "ліві" сили. Така політика отримала назву "маккартизм" (за прізвищем сенатора Маккарті, який ініціював її).
Всупереч президентському "вето" у вересні 1950 р. було прийнято закон "Про внутрішню безпеку". Почалися гоніння та арешти лідерів Комуністичної партії США (було заарештовано 140 осіб) і профспілок (100 осіб), переслідування ліберально настроєних професорів, "полювання на відьом", шпигуноманія.
Маккартизм не став довготривалою тенденцією внутрішньої політики США. Потепління міжнародного становища призвело до відновлення демократичних процесів.
Під впливом цих факторів погіршувалося економічне становище: зростали податки, державний дефіцит, а в січні 1951 р. почалася стрімка інфляція. Адміністрація змушена була піти на встановлення жорсткого контролю над цінами.
На цьому тлі зріс авторитет Республіканської партії. Популярний національний герой, командувач американськими військами в Європі під час Другої світової війни Дуайт Д. Ейзенхауер став офіційним кандидатом республіканців на посаду президента. Вибори 1952 р. перетворилися в особистий тріумф Ейзенхауера.
Соціально-економічний розвиток США у період правління республіканців можна охарактеризувати повільними темпами розвитку виробництва і частими кризами (1953-1954,1957-1958,1960-1961), початком впровадження автоматизації в різних сферах виробництва (автоматичні машини, конвеєрний метод обробки, автоматичні контрольні системи, електронно-обчислювальні системи), помітними змінами у структурі робочої сили, інтенсивним розвитком військово-промислового комплексу.
На період правління адміністрації Ейзенхауера припадає потепління відносин між СРСР та США, припинення війни у Кореї, збереження соціального законодавства, запровадженого у період правління Демократичної партії. Головною метою США було усунення загрози проникнення СРСР у нові регіони світу. З цією метою було розроблено "доктрину Ейзенхауера", згідно з якою США повинні були заповнити "вакуум", що виник у результаті розпаду колоніальних імперій Великобританії та Франції та утворення незалежних держав, а також протидіяти СРСР там, де складуться сприятливі умови.