Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
ГРИЩЕНКО Раїса Євгенівна
УДК 633.12:631.8
УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ
В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Спеціальність: 06.01.09 - рослинництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
КИЇВ - 2003
Дисертацією є рукопис. |
|
Робота виконана в лабораторії інтенсивних технологій зернобобових та круп'яних культур Інституту землеробства УААН протягом 1986-2000 років. |
Науковий керівник: |
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ОВСІЙЧУК Олена Семенівна, Інститут землеробства УААН, провідний науковий співробітник лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і крупяних культур |
Офіційні опоненти: |
доктор сільськогосподарських наук, професор АЛЕКСЕЄВА Олена Семенівна, Подільська державна аграрно-технічна академія, завідувач кафедри рослинництва та селекції |
кандидат сільськогосподарських наук, ХРИСТЕНКО Микола Ілліч, Національний аграрний університет, доцент кафедри рослинництва |
|
Провідна установа: |
Полтавська державна аграрна академія, м.Полтава |
Захист відбудеться "18 " червня 2003 року о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН. |
Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради. |
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН. |
Автореферат розісланий 15 травня 2003 року
|
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Кандидат сільськогосподарських наук |
Л.О.Кравченко |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Серед крупяних культур в Україні гречка є найбільш поширеною культурою. Це обумовлено високими харчовими і лікувально-дієтичними властивостями її крупи. Проте рівень виробництва зерна гречки не задовольняє потреб держави. Одним із шляхів збільшення врожаю цієї культури є впровадження у виробництво високоефективної конкурентноспроможної технології її вирощування, яка б забезпечила максимальну реалізацію потенціалу сучасних сортів гречки.
Актуальність теми обумовлена необхідністю вдосконалення технології вирощування гречки, пошуком шляхів ресурсо- та енергозбереження за значного збільшення виробництва зерна придатного для дитячого та дієтичного харчування за рахунок створення оптимальних умов для росту рослин при збалансованому використанні елементів живлення в періоди найбільшої в них потреби, зясуванням терміну цих періодів; розробки моделі оптимального агроценозу для детермінантних сортів гречки, введення їх в технологічний процес, як елементів сучасної технології.
Зв'язок роботи з науковими програмами: Дослідження проводили за тематичними планами Інституту землеробства УААН відповідно до ДНТП 0.51.03 “Зерно” на 1986-1990 роки, (№ державної реєстрації 01870053221); НТП “Продовольство ” проект “Зерно” на 1991-1995 роки (№ держреєстрації UА 01002375 Р); НТП “Зернові і олійні культури” на 1996-2000 роки (№ держреєстрації 0196U018397), завдання “Розробити і впровадити екологічно безпечні технології вирощування круп'яних культур, які забезпечують високу врожайність та якість продукції, в т.ч. придатної для дієтичного і дитячого харчування.”
Мета і завдання досліджень полягає у встановленні особливостей формування урожаю гречки залежно від агротехнічних факторів, пошуку шляхів ресурсо та енергозбереження при значному збільшенні виробництва зерна придатного для дитячого та дієтичного харчування в умовах північного Лісостепу України. Для досягнення вказаної мети ставились такі завдання:
Об'єкт дослідження: процес формування продуктивності посівів та якості зерна гречки залежно від мінеральних і органічних добрив за різних систем удобрення, від ширини міжрядь і норм висіву сортів гречки з різною архітектонікою стебла.
Предмет досліджень дози та строки внесення мінеральних добрив, післядія мінеральних, органічних добрив і соломи озимої пшениці, ширина міжрядь, норми висіву, сорти гречки Астра та Крупинка.
Методи досліджень: в процесі виконання роботи застосовували польовий і лабораторний, під час виконання яких використовували вимірювально-ваговий для визначення біометричних показників формування врожаю зерна гречки; електрофотометричні з використанням комп'ютерів для характеристики якості зерна; хімічний для визначення вмісту азоту, фосфору, калію в рослинах; математично-статистичний для оцінки достовірності отриманих результатів та розрахунково-порівняльний для встановлення економічної та енергетичної ефективності вирощування гречки залежно від досліджуваних технологічних заходів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у :
Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні та впровадженні у виробництво технології вирощування гречки, яка забезпечує врожаї зерна на рівні 22-30 ц/га за рахунок внесення добрив в періоди найбільшої в них потреби, зменшує рівень її хімічного навантаження, що дозволяє одержувати зерно гречки придатне для дитячого і дієтичного харчування. Виробничу перевірку отриманих даних і впровадження розробленої технології проведено в ПП "Горизонт" Володарського району Київської області на площі 100 га.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені та обговорені на міжнародній науково-практичній конференції "Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення" (Київ-Чабани, 1999 р.), на науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів "Вчимося господарювати" (Київ-Чабани, 1999 р.), на засіданнях методичної комісії Інституту землеробства з питань землеробства і рослинництва (1996-2000 рр.).
Особистий внесок Автором особисто виконано польові і лабораторні дослідження, здійснено аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дисертаційної роботи, проведено узагальнення експериментальних даних з формулюванням наукових положень, висновків і рекомендацій виробництву.
Публікації. за матеріалами досліджень опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 3 статті у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи: Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Викладена на 167 сторінках, включає 52 таблиці, 8 рисунків та 18 додатків. Список використаної літератури налічує 218 джерел, в тому числі 12 іноземних авторів.
ЗМІСТ РОБОТИ
особливості ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ гречки
(огляд літератури)
В огляді літератури подано аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань удобрення гречки за мінеральної, органо-мінеральної систем та дії вторинної рослинної продукції на реалізацію біологічного потенціалу урожаю. Розглянуто питання ширини міжрядь і норм висіву сортів гречки з різною архітектонікою стебла. Обґрунтовано необхідність вивчення цих елементів технології в підвищенні урожайності культури. Показано невирішені питання з зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи.
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертації проводилися на протязі 1986-2000 років в багатофакторних тривалих дослідах лабораторії інтенсивних технологій зернобобових та круп'яних культур Інституту землеробства УААН в дослідному господарстві “Чабани” в зоні північного Лісостепу України.
Грунт на дослідних ділянках (1986-1994рр.) сірий лісовий крупнопилувато-легкосуглинковий, у 0-20 см шарі містить: гумусу ,03%, валового азоту ,059%, рухомого фосфору ,75-10,8 мг, обмінного калію ,5-5,0 мг на 100 г грунту, рН (сольовий) ,2. Дослідження 1996-2000 рр. проводились на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато легкосуглинковому грунті, що містить гумусу ,15%, валового азоту ,076%, рухомого фосфору ,1-13,0 мг, обмінного калію ,0-11,4 мг на 100 г грунту, рН (сольовий) ,8.
Погодні умови за роки досліджень характеризувалися значною різноманітністю. Їх умовно можна розділити на сприятливі і менш сприятливі; менш сприятливими виявилися 1988, 1992, 1999 рр. Нерівномірний розподіл опадів за фазами розвитку, висока температура повітря (+26-30С), низька відносна вологість (47-60%) були основними причинами зниження в ці роки урожайності культури.
Дослідження по удосконаленню технології вирощування гречки і вирішення поставлених завдань у відповідності з програмою досліджень проводились у п'яти дослідах.
Дослід 1 по вивченню ефективності мінеральної системи удобрення гречки. Дослід 2 по вивченню післядії органічних і мінеральних добрив (органо мінеральна система). Дослід 3 вивчали вплив вторинної рослинної продукції. В досліді 4 вивчали оптимальні строки проведення підживлень рослин гречки азотними добривами, які вносили за етапами органогенезу. Дослід 5 вивчення ефективності впливу ширини міжрядь та норм висіву сортів гречки з різною архітектонікою стебла. В усіх дослідах, крім другого, попередником була озима пшениця. В другому досліді гречку розміщували після удобрених цукрових буряків, крім того мінеральні добрива вносили безпосередньо під культуру. Схема дослідів наведена в таблицях по тексту. Площа облікових ділянок 50 м. Повторність чотириразова. В пятому досліді площа облікових ділянок 5 м в шестиразовій повторності.
Використовували районовані сорти гречки Астра гілчато-розлогої форми і Крупинка детермінантної форми. Агротехніка в дослідах відповідала прийнятій для зони крім досліджуваних елементів технології.
Мінеральні добрива вносили в формах: аміачної селітри (34,4% д.р.), гранульованого суперфосфату (19,8% д.р.) та каліймагнезії (28% д.р.). Норми висіву насіння розраховували виходячи з рекомендованої (млн.шт.схожих насінин/га).
Проведені дослідження виконувались з урахуванням методики дослідної справи за Б.О.Доспеховим (1985). Методи морфологічних та аналітичних досліджень загальноприйняті:
УДОБРЕННЯ ГРЕЧКИ
Дослідження по удосконаленню технології вирощування гречки, зокрема, системи її удобрення показали, що під впливом добрив змінюються біометричні показники рослин. Так, за мінеральної системи удобрення, їх внесення в основне в дозах NРК з підживленням рослин азотом (N) на ІV-VІІ етапах органогенезу та за розрахункової дози добрив на заплановану врожайність (NРК+N+N) забезпечили на 12% збільшення висоти рослин відносно базового варіанту (NРК в основне) і на 10% за внесення мінеральних добрив в рядки NРК одночасно з сівбою гречки. За органо-мінеральної системи удобрення показники висоти рослин збільшувались на 5% за всіх фонів при рядковому внесенні добрив та в підживлення рослин азотом (NРК+ N). Застосування під гречку вторинної рослинної продукції забезпечило збільшення висоти рослин на 7-12% також за внесення мінеральних добрив в рядки і підживлення в період вегетації рослин (NРК+ N). Таким чином, крім добрив, внесених в основне та в рядки, певний вплив на висоту рослин мали азотні добрива внесені в підживлення.
Накопичення сухої речовини гречкою за мінеральної системи удобрення, за всіх фаз розвитку, більш інтенсивно проходило на варіантах з розрахунковою дозою добрив на заплановану врожайність (NРК+N+N) і за внесенням мінеральних добрив в рядки з підживленням (NРК+N). Приріст сухої речовини до базового варіанту (NРК) становив від 8 до 20%. За органо-мінеральної системи удобрення більш інтенсивне накопичення сухої речовини в рослинах відмічено у фазі плодоутворення на фоні післядії 60 т/га гною + NРК (51,4 ц/га) або на 5-9% більше відносно фонів гною 30 т/га + N-120РК (47-49 ц/га). Внесення мінеральних добрив під гречку на цих фонах призвело до подальшого наростання сухої речовини. Так, за основного внесення (NРК) накопичення сухої речовини на фоні 30 т/га гною + NРК збільшилось на 22%; при такій же дозі гною, але подвійній дозі мінеральних добрив - на 18%; і подвійній дозі гною 60 т/га + NРК на 20%. Рядкове добриво в дозахРКз підживленням рослин (N) на ІV-VІІ та ІХ-Х етапах органогенезу на фоні - 30 т/га гною + NРКзабезпечило прирости сухої речовини на 20-24% більше порівняно з фоном подвійної дози гною та мінеральних добрив (60 т/га гною + NРК). Гречка, розміщена на фоні з подрібненою соломою накопичувала сухої речовини на 10-12% (43,0 ц/га) менше, порівняно з мінеральним фоном (NРК під озиму пшеницю).
Вищий вміст основних елементів живлення у рослинах, за мінеральної системи удобрення, у вегетативний період розвитку гречки, забезпечили нижчі дози добрив внесені в рядки та в підживлення (NРК+ N) порівняно з основним внесенням добрив в дозах NРК+N: азоту на 0,40%, фосфору на 0,37%, калію на 0,38%. За органо-мінеральної системи, більше надходження елементів живлення в рослини забезпечила післядія добрив внесених під попередник гречки (цукрові буряки: 30 т/га гною +NРК ) азоту 3,3%, фосфору 1,23, калію 4,95%. З часу утворення репродуктивних органів, за обох систем удобрення, вміст основних елементів живлення у гречки знижувався вдвічі за рахунок їх накопичення у генеративних органах.
Встановлено тісний звязок між процесом формування площі асиміляційного апарату гречки залежно від систем удобрення. Так, вищі показники листкової поверхні (24,5-25,9 тис.м/га) сформувались у фазі плодоутворення за мінеральної системи удобрення при внесенні добрив в основне в дозах NРК+N і за розрахункової дози добрив на заплановану урожайність (NРК+N+N). Використання рядкового добрива з підживленням рослин NРК+N+N або тільки підживлення N+N на ІV-VІІ та ІХ-Х етапах органогенезу обумовило нижчі рівні асиміляційної поверхні на 3,1-4,9 тис.м/га і вони становили 21,4-21,7 тис.м/га (рис.1). Асиміляційна поверхня гречки більш інтенсивно наростала за органо-мінеральної системи удобрення на фоні внесення під її попередник 60 т/га гною + NРК. Так, у фазі плодоутворення її розміри становили 17,5 тис.м/га, на фонах з нижчим рівнем удобрення (30 т/га гною + N-120РК) ,0-16,9 тис.м/га. На цих фонах внесення мінеральних добрив під культуру сприяло утворенню на 40-46% вищих розмірів асиміляційної поверхні. За основного внесення (NРК) вона становила 23,4-24,5 тис.м/га, за рядкового з підживленням (NРК+N) ,9-25,7 тис.м/га (рис.2).
Застосування подрібненої соломи, під гречку, не мало значного впливу на розміри асиміляційної поверхні. Листкова поверхня збільшувалась за фазами розвитку не змінюючись відповідно досліджуваних варіантів і становила на фоні з подрібненою соломою у фазі бутонізації: 10,2-14,5; без соломи на мінеральному фоні (NРК)- 11,4-14,8 тис.м/га; у фазі цвітіння ,4-26,0 і 17,8-25,5; у фазі плодоутворення ,5-31,2 і 23,2-32,8 тис.м/га відповідно (рис.3).
Отже, за обох систем удобрення, мінеральні добрива, внесені в основне, в основне та в підживлення рослин азотними добривами за етапами органогенезу, сприяли росту рослин, накопиченню сухої речовини та листкової поверхні порівняно з нижчими дозами добрив внесеними в рядки, або в рядки з підживленням.
Проте інтенсивність роботи асиміляційного апарату зростала за нижчих доз добрив. Так, інтегрована продуктивність фотосинтезу та питома зернова продуктивність за мінеральної системи удобрення при рядковому внесенні (NРК) та рядковому з підживленням (NРК+N) рослин азотними добривами становила 2,57-2,58 г/дм і 1,0-1,03 г/дм, що більше на 18% порівняно з базовим варіантом (NРКв основне). За органо-мінеральної системи удобрення кращу продуктивність роботи асиміляційного апарату забезпечили мінеральні та органічні добрива внесені під попередник гречки, тобто їх післядія. Інтегрована продуктивність фотосинтезу відповідно фонів була 2,94-2,88-2,93 г/дм, а питома зернова продуктивність -,10-1,17-1,15 г/дм, що більше на 14% за внесення мінеральних добрив під гречку. При використанні вторинної рослинної продукції, вищі показники роботи асиміляційного апарату забезпечили азотні добрива внесені в підживлення на ІХ етапі органогенезу на мінеральному фоні з соломою на 5,9%; на мінеральному без соломи (NРК)- на 5,6%; на фоні без добрив на 4,4%. Таким чином, за мінеральної системи удобрення більшу роботу асиміляційного апарату забезпечили добрива, внесені в рядки (NРК) та в рядки з підживленням рослин (NРК+N), а за органо-мінеральної системи добрива внесені тільки під попередник гречки.
Як зазначає М.В.Фесенко, основним лімітуючим фактором, що обмежує ефективність добрив в польових умовах є не низький рівень фотосинтетичних процесів, а несприятливе розподілення асимілянтів між вегетативною і генеративною сферами, що відбувається внаслідок недостатнього освітлення рослин на варіантах з високими дозами добрив за рахунок їх самозатінення.
Основними структурними елементами, що в найбільшій мірі визначають продуктивність гречки є кількість і маса виповнених зерен на рослині. За мінеральної системи, добрива внесені в рядки (NРК) в порівнянні з добривами внесеними в основне (NРК) забезпечили на 41% більше виповнених зерен з більшою їх масою в 1,5 рази. Коефіцієнт кореляції між кількістю зерен на рослині і їх масою становив 0,93; між кількістю виповнених зерен і кількістю суцвіть на одній рослині ,87; а виповнених зерен на рослині з кількістю виповнених зерен на суцвітті-0,78. За органо-мінеральної системи кращі показники продуктивності рослин сформувались на фоні 30 т/га гною+NРК. За внесення на цьому фоні мінеральних добрив в рядки (NРК) та в рядки з підживленням (NРК+N) в порівнянні з фонами 30-60 т/га гною +N-РК виповнених зерен на рослині утворилось на 10-11% більше і з більшою їх масою в 1,0-1,3 рази. Застосування під гречку вторинної рослинної продукції порівняно з мінеральним фоном (N60РК) забезпечило практично рівнозначні показники продуктивності однієї рослини. Маса зерна з рослини становила 1,5-1,6 г. За всіх досліджуваних фонів внесення мінеральних добрив в рядки з підживленням рослин (NРК +N) по відношенню до контрольного варіанту (без добрив) забезпечили на 10-14% більше виповнених зерен з більшою їх масою в 1,2 рази. Коефіцієнт кореляції даних показників з урожайністю становив 0,93-0,94, що свідчить про тісну кореляційну залежність.
Урожайність гречки. Ступінь впливу добрив на реалізацію високої продуктивності гречки, в значній мірі, визначався погодними умовами. У сприятливі роки прирости зерна від добрив були на 25-30% вищими, порівняно з несприятливими роками. За мінеральної системи удобрення внесення добрив в рядки одночасно з сівбою гречки в дозах NРК та в підживлення рослин (N) на ІV-VІІ і ІХ-Х етапах органогенезу, в середньому за три роки, забезпечило урожайність гречки на рівні 22,1 ц/га, що на 5,0 ц/га більше відносно контрольного варіанту (без добрив) і на 2,0 ц/га відносно базового варіанту (NРК добрива внесенні в основне) з вищою окупністю мінеральних добрив зерном на 4,3 кг/кг (табл 1.). Істотні прирости зерна гречки 4,7 ц/га порівняно до контрольного варіанту (без добрив) і 1,7 ц/га до базового варіанту (NРК), отримано лише з внесенням азотних добрив в підживлення рослин на ІV-VІІ і ІХ-Х етапах органогенезу в дозі 15 кг/га.
Таблиця 1
Урожайність гречки за мінеральної системи удобрення, ц/га
Внесення мінеральних добрив, кг/га |
Роки |
Приріст зерна до контролю, ц/га |
Окупність мінераль-них добрив зерном, кг/кг |
Основне |
рядкове |
підживлення, етапи органогенезу |
1986 |
середнє 1986-1988 рр. |
|||||
IV-VII |
IX-X |
||||||||
Контроль (без добрив) |
- |
- |
- |
19,5 |
,5 |
,2 |
,1 |
- |
- |
NРК |
- |
- |
- |
21,1 |
,8 |
,5 |
,1 |
,0 |
,9 |
NРК |
- |
15 |
- |
,0 |
,0 |
,8 |
,6 |
,5 |
,5 |
NРК |
- |
30 |
,5 |
,2 |
,8 |
,5 |
,4 |
,9 |
|
- |
NРК |
- |
- |
,1 |
,9 |
,6 |
,2 |
,1 |
,9 |
- |
NРК |
15 |
- |
,7 |
,6 |
,3 |
,2 |
,1 |
,8 |
- |
NРК |
15 |
,8 |
,3 |
,3 |
,1 |
,0 |
,7 |
|
- |
- |
15 |
,9 |
,8 |
,7 |
,8 |
,7 |
,7 |
|
НІР,05 ц/га |
0,9 |
,0 |
,7 |
За органо-мінеральної системи приріст зерна за рядкового внесення мінеральних добрив з підживленням рослин (NРК +N) до контрольного варіанту (без добрив) становив: на фоні 30 т/га гною + NРК ,0 ц/га; 30-60 т/га гною +N-РК ,2-3,3 ц/га з окупністю мінеральних добрив зерном 6,6; 5,5 і 5,3 кг/кг відповідно (табл.2.).
Таблиця 2
Урожайність гречки за органо-мінеральної системи удобрення, ц/га,
(середнє 1986-1988 рр.)
Добрива під гречку |
Добрива, внесені під попередник (цукрові буряки) |
Основне |
рядкове |
підживлення, етап органогенезу |
гній 30 т/га + NPK |
при-ріст, ц/га |
окуп-ність, кг/кг |
гній 30 т/га + NPK |
при-ріст, ц/га |
окуп-ність, кг/кг |
гній 60 т/га + NPK |
при-ріст, ц/га |
окуп-ність, кг/кг |
|
VI-VII |
IX-X |
|||||||||||
Без добрив (контроль) |
- |
- |
,7 |
- |
- |
,9 |
- |
- |
,1 |
- |
- |
|
NPK |
- |
- |
- |
,6 |
,9 |
,1 |
,6 |
- |
- |
,6 |
,5 |
,9 |
- |
NPK |
- |
- |
,6 |
,9 |
,6 |
,3 |
,4 |
,9 |
,7 |
- |
- |
- |
NPK |
15 |
- |
,7 |
,0 |
,6 |
,2 |
,3 |
,5 |
,3 |
,2 |
,3 |
- |
PK |
15 |
,2 |
,5 |
,5 |
,6 |
,7 |
,8 |
,0 |
,9 |
,2 |
Застосування під гречку соломи озимої пшениці на фоні (NРК) за середньою урожайністю 18,4 ц/га знаходилась на рівні контрольного варіанту (без добрив) ,5 ц/га. Вищий рівень урожайності ,6 ц/га отримано на фоні удобреного попередника без соломи (NРК). Внесення мінеральних добрив в рядки одночасно з сівбою гречки та в підживлення рослин на ІХ етапі органогенезу за всіх фонів. забезпечило формування більшої врожайності зерна гречки. Так, на фоні без добрив ,5 ц/га, на удобреному фоні (NРК ) ,0 ц/га, на фоні NРК + солома ,3 ц/га. Прирости до контрольного варіанту (без добрив) склали: 6,0; 1,4 і 4,9 ц/га відповідно з окупністю мінеральних добрив зерном 7,5; 1,7 і 6,1 кг/кг (табл.3).
Таблиця 3
Урожайність гречки залежно від дії вторинної рослинної продукції
та мінеральних добрив, ц/га, (середнє за 1996-1999 рр.)
Добрива під гречку, кг/га |
Добрива внесенні під попередник (озиму пшеницю) |
Рядкове |
піджив-лення, ІХ етап органогенезу |
Без добрив |
NРК |
NРК + солома |
1996-1999рр. |
при-ріст |
окуп-ність |
1996-1999рр. |
при-ріст |
окуп-ність |
1996-1999рр. |
при-ріст |
окуп-ність |
||
Контроль |
- |
,5 |
- |
- |
,6 |
- |
- |
,4 |
- |
- |
NРК |
- |
,7 |
,2 |
,0 |
,1 |
,5 |
,5 |
,8 |
4,4 |
,3 |
NРК |
N |
,5 |
,0 |
,5 |
,0 |
,4 |
,75 |
,3 |
,9 |
,1 |
- |
N |
,0 |
,5 |
,5 |
,9 |
,3 |
,5 |
,4 |
,0 |
,0 |
Отже, мінеральні добрива внесені під гречку в рядки та в підживлення, за всіх систем удобрення, забезпечили вищий рівень урожайності порівняно з мінеральними добривами внесеними в основне. При цьому, в дослідах чітко прослідковується висока ефективність підживлень рослин азотними добривами в період вегетації. Проте, однозначні міркування щодо строків їх проведення в науковій літературі відсутні. Проведені нами відповідні дослідження показали (табл.4), що найбільш ефективним періодом підживлення рослин гречки азотними добривами є ІХ етап органогенезу (фаза цвітіння - початок плодоутворення) період найбільшої потреби рослин гречки в азотних добривах.
Внесення азотних добрив в цей період (в дозі N на ІХ етапі органогенезу) порівняно з контрольним варіантом (NРК +N +N на V і Х етапах органогенезу) сприяло приросту зерна на 25%; з 20,8 до 26,0 ц/га.
Окупність мінеральних добрив зерном зросла з 3,1 до 25,0 зернових одиниць. Проте, як стверджує О.О.Соколов, за контрольованих умов вирощування гречки (у вегетаційних дослідах) прирости зерна від добрив складають 180-900%. А.К.Вітола (1965) вважає, що, в польових умовах, постійно лімітуючим фактором високої ефективності добрив є недостатня освітленість рослин внаслідок їх самозатінення. Тому, останнім часом, у виробництво передані сорти гречки, в яких обмежений ріст, але добре розвинений листковий апарат і генеративна частина. Це детермінантні сорти, у яких, на думку авторів, при достатньому удобренні не відбуватиметься надмірного росту вегетативної маси на шкоду генеративним органам. З врахуванням особливостей цих сортів розроблялася модель оптимального агроценозу за рахунок зміни ширини міжрядь і густоти посіву при внесені
Таблиця 4
Урожайність гречки залежно від строків підживлень, ц/га
Мінеральні добрива, кг/га д.р. |
Роки |
Приріст зерна, ц/га |
Окуп-ність, кг/кг |
в рядки |
підживлення азотом, етапи органогенезу |
1992 |
середнє 1992-1994 |
|||||||
V |
VII |
IX |
X |
|||||||
NРК |
- |
- |
- |
- |
,6 |
,3 |
,5 |
,5 |
- |
- |
NРК |
30 |
- |
- |
- |
,5 |
,5 |
,5 |
,5 |
,0 |
,3 |
NРК |
- |
- |
- |
,4 |
,5 |
,4 |
,4 |
,9 |
1,2 |
|
NРК |
- |
- |
- |
,4 |
,4 |
,1 |
,3 |
,7 |
,3 |
|
NРК |
- |
- |
- |
,3 |
,4 |
,5 |
,4 |
,9 |
,5 |
|
NРК |
15 |
- |
- |
,7 |
,8 |
,8 |
,8 |
,3 |
,1 |
|
NРК |
- |
- |
,6 |
,8 |
,9 |
,8 |
,3 |
,1 |
||
NРК |
15 |
- |
- |
,2 |
,4 |
,1 |
,9 |
,4 |
,9 |
|
- |
- |
- |
,0 |
,7 |
,3 |
,3 |
,8 |
,3 |
||
- |
- |
- |
,5 |
,7 |
,6 |
,9 |
,4 |
,0 |
||
- |
- |
- |
,7 |
,8 |
,7 |
,0 |
,5 |
,0 |
||
- |
- |
- |
,2 |
,6 |
,4 |
,4 |
,9 |
,0 |
||
НІР |
,2 |
,4 |
,9 |
добрив в рядки одночасно з сівбою і в підживлення на ІХ етапі органогенезу (NРК+N). Дослідженнями встановлено, що у детермінантного сорту Крупинка на контролі (ширина міжрядь 45 см і норма висіву 2,5 млн.шт.зерен/га) кількість рослин, що вижили становила 76,9%, при цій же нормі висіву, але за ширини міжрядь 30 см ,8%, а при нормах висіву 3,5 і 4,5 млн.шт/га ,0-94,8% відповідно. Отже, збільшення густоти рослин на площі детермінантного сорту Крупинка забезпечило вищий відсоток рослин, що вижили на кінець вегетації. У сорту Астра (гілчато- розлога форма стебла) такої закономірності не спостерігалось. Найвищий відсоток рослин, що вижили (89,2-89,3%) забезпечили норми висіву 2,5 і 3,5 млн.шт/га за ширини міжрядь 30 см. У сорту Крупинка вищу продуктивність суцвіть (2,4-2,0%) відмічено за ширини міжрядь 30 см і нормах висіву 3,5-4,5 млн.шт/га. У сорту Астра, ці показники були у два рази нижчими (1,1-1,2%). Отже, детермінантний сорт гречки Крупинка при збільшенні густоти рослин майже вдвічі краще використовує асимілянти на утворення зерна порівняно з сортом Астра. Тому, у сорту Крупинка за ширини міжрядь 30 см і нормі висіву 4,5 млн.шт/га сформувалась урожайність на рівні 30,2 ц/га, при контролі (ширина міжрядь 45 см і норма висіву 2,5 млн.шт/га) ,1 ц/га. У сорту Астра за ширини міжрядь 30 см і нормі висіву 2,5 млн.шт/га ,3 ц/га, при контролі 25,3 ц/га (табл.5.).
Таблиця 5
Урожайність сортів гречки з різною архітектонікою стебла залежно
від ширини міжрядь та норм висіву, ц/га
Ширина між-рядь, см |
Норма висіву, млн.шт/га |
Роки |
|
сорт Астра |
сорт Крупинка |
1996 |
cеред-нє |
при-ріст |
1996 |
cеред-нє |
при-ріст |
||||||||
Кон-троль,45 |
2,5 |
,9 |
,0 |
,0 |
,2 |
,3 |
- |
,5 |
,4 |
,1 |
,2 |
,1 |
- |
30 |
,5 |
,3 |
,5 |
,0 |
,0 |
,3 |
,0 |
,5 |
,0 |
33,9 |
,0 |
,6 |
,5 |
30 |
,5 |
,8 |
,2 |
,9 |
,2 |
,3 |
,0 |
,3 |
,6 |
,7 |
,3 |
,5 |
,4 |
30 |
,5 |
,2 |
,1 |
,0 |
,8 |
,5 |
,2 |
,2 |
,1 |
,1 |
,4 |
,2 |
,1 |
НІР |
1,5 |
,4 |
,0 |
,3 |
,3 |
,6 |
,4 |
,5 |
Пріоритетний вплив на покращення показників якості зерна гречки мали мінеральні добрива внесенні в рядки та в підживлення рослин. В середньому по досліду вміст білка в зерні гречки був в межах 11,22-11,64%, жиру ,20-3,24%. Маса 1000 зерен становила 26,7-26,8 г., натура зерна -635 г/л, плівчастість 21,0-21,9%. Вміст важких металів був в два три рази нижчим від гранично допустимої концентрації. Отже, введення в технологічний процес удосконалених елементів технології забезпечує одержання високоякісного зерна придатного для виробництва продуктів дитячого та лікувально-профілактичного харчування.
Економічна та енергетична оцінка удосконалених елементів технології вирощування гречки показала, що найвищий умовно чистий прибуток (1060-1173 грн/га), найнижчу собівартість (15,05-17,64 грн/ц зерна) при рентабельності 224-297% за мінеральної та органо-мінеральної системи удобрення гречки забезпечують мінеральні добрива внесені в рядки в дозах NР15К та N в два підживлення за етапами органогенезу. Внесення мінеральних добрив в основне в дозах NРК та N в підживлення рослин збільшує витрати з 453 до 719 грн/га, підвищуючи собівартість зерна в 1,5 рази (з 20,51 до 36,69 грн). Посів гречки сорту Астра за ширини міжрядь 30 см і нормі висіву 2,5 млн.шт/га схожих зерен по відношенню до рекомендованої ширини міжрядь 45 см забезпечує на 122 грн/га вищий прибуток, а собівартість зерна зменшується на 1,17 грн/ц. У сорту Крупинка найвищі економічні показники досягнуті за ширини міжрядь 30 см і нормі висіву 4,5 млн.шт/га схожих зерен. Прибуток до рекомендованої ширини міжрядь 45 см з нормою висіву 2,5 млн.шт/га зріс на 316 грн/га, собівартість зерна знизилась на 1,76 грн/ц. Також зростав вихід енергії за внесення мінеральних добрив в рядки з послідуючим підживленням рослин. За мінеральної системи удобрення з 32673 до 36841 МДж; за органо-мінеральної з 33840 до 39673 МДж; а при посіві детермінантного сорту Крупинка на ширину міжрядь 30 см з нормою висіву 4,5 млн.шт/га до 50343 МДж, що більше від контрольного варіанту на 10168 МДж. Коефіцієнт енергетичної ефективності при застосуванні низьких доз добрив зростає з 2,50 до 3,06.
ВИСНОВКИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
АНОТАЦІЯ
Грищенко Р.Є. Удосконалення технології вирощування гречки в умовах північного Лісостепу України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 рослинництво. - Інститут землеробства УААН, Київ, 2003.
Дисертаційна робота присвячена питанням удосконалення технології вирощування гречки за рахунок зясування ролі мінеральної і органо-мінеральної систем удобрення, визначення ефективності підживлення рослин азотними добривами та терміну їх проведення, розроблення оптимальної моделі агроценозу для детермінантних сортів гречки. Встановлено, що ефективність добрив зростає за мінеральної системи удобрення при рядковому їх внесенні в дозах N-20Р-20К-20 кг/га одночасно з сівбою гречки з наступним підживленням рослин азотними добривами в дозах N-20 кг/га.; за органо-мінеральної системи тільки в підживлення рослин азотними добривами. Найоптимальніші строки проведення підживлення рослин азотними добривами у фазі цвітіння-початок плодоутворення (ІХ етап органогенезу). При цьому врожайність гречки зростає від 20,8 до 26,0 ц/га, а окупність мінеральних добрив зерном від 3,1 до 25,0 зернових одиниць. Встановлено, що детермінантні сорти гречки типу Крупинка доцільно висівати за ширини міжрядь 30 см і норми висіву 4,5 млн.шт/га схожих зерен. Урожайність при цьому щодо рекомендованого варіанту (ширина міжрядь 45 см і норма висіву 2,5 млн.шт/га) зростає на 6,1 ц/га. Досліджено вплив добрив, ширини міжрядь і норм висіву сортів гречки з різною архітектонікою стебла на фізіологічні, морфофізіологічні особливості, формування продуктивності та якості зерна.
Ключові слова: гречка, добрива, ширина міжрядь, норма висіву, сорт, продуктивність, якість зерна.
АННОТАЦИЯ
Грищенко Р.Е. Усовершенствование технологии возделывания гречихи в условиях северной Лесостепи Украины.Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 растениеводство.Институт земледелия УААН, Киев, 2003.
Диссертационная работа посвящена вопросам усовершенствования элементов технологии за счет определения роли и взаимодействия таких технологических факторов как система удобрения, ширина междурядий и норма высева семян сортов гречихи с различной архитектоникой растений. Установлено, что под влиянием удобрений, внесенных в основное NРК с последующей подкормкой растений азотом в дозах N-20 кг/га при минеральной и органо-минеральной системы удобрения усиливаетcя рост растений на 10-12%, увеличивается образование сухого вещества на 9-10%, площади ассимиляционной поверхности на 40% по сравнению с удобрениями, внесенными в рядки N-20Р-20К-20 и в подкормку за этапамы органогенеза (N-20 кг/га ).
Интенсивность работы ассимиляционного аппарата увеличивается при менее низких дозах удобрений, внесенных в рядки N-20Р-20К-20 с последующей подкормкой азотом N-20 кг/га. При этом показатели интегрированной продуктивности фотосинтеза увеличились на 14%, а удельной зерновой продуктивности на 17%. Количество выполненных зерен на растении возрастает на 41% с увеличением их массы в 1,5 раза. Удобрения гречихи при минеральной и органо-минеральной системах обеспечили прирост зерна на 2,0-3,0 ц/га больше в сравнении с контролем (без удобрений) 17,7-20,9 ц/га. Высшие уровни урожайности (22,1-23,1 ц/га) получены от минеральных удобрений внесенных в рядки и в подкормку растений (NРК +N+N), что на 2,0-3,5 ц/га больше по отношению к основному удобрению (NРК). Окупаемость минеральных удобрений зерном возрастала при минеральной системы с 3,0 до 5,0, при органо-минеральной с 2,1 до 7,5 зерновых единиц на килограмм удобрений. Установлена высокая эффективность азотных удобрений, внесенных в подкормку растений на ІХ этапе органогенеза (фаза цветение- начало плодообразования). Урожайность при этом возросла с 20,8 до 26,0 ц/га, а окупаемость минеральных удобрений зерном с 3,1 до 25,0 зерновых единиц. Детерминантные сорта гречихи типа Крупинка целесообразно высевать с шириной междурядий 30 см и нормой высева 4,5 млн.шт/га всхожих семян. При этом урожайность увеличилась на 6,1 ц/га , на контрольном варианте (ширина междурядий 45 см и норма высева 2,5 млн.шт/га) ,1 ц/га.
Ключевые слова: гречиха, удобрение, ширина междурядий, норма высева, продуктивность, качество зерна.
ABSTRACT
Hryshchenko R.E. Improvement of the buckwheat growing technology in the conditions of the Ukrainian Forest-Steppe.-Manuscript.
Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.09 plant growing.- Institute of Agriculture of the UAAS, Kyiv, 2003.
The thesis work is devoted to the questions of the buckwheat growing technology improvement at the expense of ascertaining of the role of mineral and organo-mineral fertilizer systems, the determination of efficiency of plant dressing with nitrogenous fertilizers and the termin of its conducting, the development of optimal agrocenosis model for the determinate buckwheat varieties. It is. established that the fertilizer effectiveness increases in the mineral fertilizer system when its row applying in doses N-20P-20K-20 kg/ha simultaneously with buckwheat sowing and with next plant dressing with nitrogenous fertilizers in doses N-20 kg/ha, in the organo-mineral one-only in plant dressing with nitrogenous fertilizers. The most optimal terms of the conducting of plant dressing with nitrogenous fertilizers are in blooming stage- the beginning of fruit formation (the ninth stage of organogenesis). At this the buckwheat yield increases from 20.8 to 26.0 hkg/ha and the return of mineral fertilizers as grain-from 3.1 to 25.0 feed units. It is established that it is advisable to sow the determinate buckwheat varieties of type Krupynka at the width of row 30 cm and seed rate 4.5 mil. germinating seeds/ha. Herewith, the yield concerning the recommended treatment (the width of row 45 cm and seed rate 2.5 mil. these seeds/ha/, increases by 6.1 hkg/ha. The effect of fertilizers row spacing and seed rates of the buckwheat varieties with different stem architectonics on physiological, morphophysiological, features, the productivity and grain quality formation is studied.
Key words: buckwheat, fertilizers, row spacing, seed rate, variety, productivity, grain quality.