Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
12
РОЗВИТОК ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ВИРОБНИЦТВ
З УРАХУВАННЯМ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
(на прикладі Східного регіону)
Спеціальність: 08.10.01 –Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
ФЕДОРИЩЕВА АЛІНА МИКИТІВНА,
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,
головний науковий співробітник
відділу регіональних проблем відтворення.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор ШЕВЧУК ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ,
Рада національної безпеки і оборони України, керівник Апарату, в.о. директора Українського інституту досліджень навколишнього середовища і ресурсів;
кандидат економічних наук, ВОЛОШИН СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ,
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,
начальник управління аналізу та прогнозування надзвичайних ситуацій
техногенного характеру.
Провідна установа:
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ.
Захист відбудеться ““липня 2001 р. об годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.
Автореферат розісланий “_14_” червня 2001 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук, професор Бандур С.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Однією з цілей розвитку промислового виробництва є підвищення якості життя населення. Але сучасний стан навколишнього середовища, високий рівень техногенного ризику в Україні все більше обмежують простір для розвитку суспільства як у часовому, так і в територіальному вимірах. Спостерігається стійка тенденція зростання кількості та масштабів надзвичайних ситуацій у всіх галузях економіки і, в першу чергу –у промисловості. Цьому процесу сприяє низка об’єктивно і суб’єктивно діючих факторів, зокрема високий рівень фізичного і морального зносу основних фондів, часта зміна форм власності промислових підприємств та недосконалість системи нормативних і законодавчих документів, які регламентують функціонування потенційно небезпечних виробництв (ПНВ).
Мінімізація техногенно-екологічних загроз розглядається як один з елементів концепції сталого розвитку. Цим питанням присвячені праці О.М.Алимова, В.А.Акімова, І.Я.Блехцина, В.Н.Буркова, Б.М.Данилишина, М.І.Долішнього, С.І.Дорогунцова, А.Н.Єлохіна, Д.Д.Зербіно, А.Ендерса, І.В.Зозулі, А.Б.Качинського, К.А.Козлова, С.М.Козьменка, Н.І.Коніщевої, В.Маршалла, Н.А.Махутова, В.С.Міщенка, М.М.Паламарчука, О.М.Паламарчука, В.І.Пампуро, А.В.Степаненка, А.М.Трофимова, А.М.Федорищевої, В.Я.Шевчука та інших науковців.
Сучасний стан промислового комплексу України та існуючі тенденції його розвитку вимагають пошуку нових підходів, розробки методів кількісної оцінки рівня техногенно-екологічної безпеки, обґрунтування комплексу правових, економічних, організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання виникненню та реагування на надзвичайні ситуації техногенного характеру. Таке багатоаспектне завдання необхідно вирішувати на основі широкого масиву даних, що характеризують особливості функціонування ПНВ в економіці регіонів. Східний регіон є старопромисловим, з високою часткою галузей важкої індустрії та складною територіальною структурою господарства. В ньому сконцентровано 14% вибухо- і пожежонебезпечних та 18% хімічнонебезпечних об’єктів країни, фіксується високий рівень забруднення навколишнього природного середовища. Саме тому він і був обраний для дисертаційного дослідження. Потенційно небезпечні виробництва розміщені у густонаселених районах, що зумовлює існування екологічної загрози техногенного характеру для більшої частини населення регіону, 44% якого проживає в зоні ймовірного хімічного забруднення, 56% - радіаційного, та 6% - в зоні ймовірного катастрофічного затоплення.
Таким чином, вирішення проблеми техногенно-екологічної безпеки регіону сприятиме забезпеченню сталого розвитку його економіки та підвищенню якості життя населення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема в рамках науково-дослідних тем: 4.2.1.4.56. - “Наукове забезпечення регіонального регулювання техногенно-екологічної безпеки населення та стійкості економіки України при можливих техногенних аваріях, катастрофах та стихійних лихах” (номер держреєстрації 0199U000530); 3.1.5.61. - “Наукові засади управління техногенно-екологічною безпекою на основі комп’ютерного моделювання надзвичайних ситуацій антропогенного і природного походження в Україні та її регіонах” (номер держреєстрації 0199U000531); 3.1.5.63. - “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу” (номер держреєстрації 0100U000657). В їх межах автором були виконані дослідження стану техногенно-екологічної безпеки України та її регіонів, обґрунтовано заходи щодо мінімізації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС та проведено оцінку ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру в галузях промисловості України.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічне обґрунтування основних засад комплексного розвитку потенційно небезпечних виробництв з урахуванням виникнення надзвичайних ситуацій та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення рівня техногенно-екологічної безпеки у регіоні. Досягнення мети вимагало постановки та вирішення наступних задач:
Об’єктом дослідження є потенційно небезпечні виробництва як джерело виникнення надзвичайних ситуацій та невід’ємна складова частина промислового комплексу Східного регіону.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні проблеми забезпечення процесу комплексного розвитку потенційно небезпечних виробництв в умовах формування ринкових відносин в Україні.
Методи дослідження. Частота виникнення та масштаби наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру залежать від багатьох факторів, що вимагає застосування для їх оцінки та аналізу таких загальнонаукових методів як діалектичний, системно-структурного підходу, аналізу і синтезу, моделювання. При дослідженні територіальної і галузевої структур ПНВ та виявленні основних загроз, які вони створюють для населення і навколишнього середовища, були використані методи економіко-статистичного аналізу, картографічний, графічний, порівняння, групування, генералізації та інші. Оцінка ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру в регіоні проводилась на основі методів теорії імовірності і математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
Відмінність одержаних наукових результатів від існуючих наукових розробок полягає в тому, що проблема підвищення рівня техногенно-екологічної безпеки у регіоні розглядається у безпосередньому зв’язку з комплексним розвитком потенційно небезпечних виробництв у контексті завдань державної промислової політики України.
Практичне значення одержаних результатів. Результати обробки та аналізу статистичних даних про діяльність ПНВ і надзвичайні ситуації, які характерні для регіону, є основою для оцінки стану техногенно-екологічної безпеки території. Отримані висновки та рекомендації можуть бути використані при розробці нормативно-правових документів, державних і регіональних програм запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, програм соціально-економічного розвитку областей. Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані при викладанні лекційних курсів “Розміщення продуктивних сил” та “ Основи безпеки життєдіяльності”.
Одержані результати дисертаційного дослідження були використані:
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком.
Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій дисертантом особисто розроблено наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо забезпечення комплексного розвитку потенційно небезпечних виробництв в Східному регіоні з урахуванням виникнення надзвичайних ситуацій в умовах формування ринкових відносин.
Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційної роботи обговорювались на семи конференціях, в тому числі на Міжнародній науково-практичній конференції “Екологія міст і рекреаційних зон” (м. Одеса, 25-25 червня 1998 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 17-18 травня 1999 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологічні проблеми регіону: суть та шляхи вирішення” (м. Полтава, 25-26 листопада 1999 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (м. Київ, 21-22 березня 2000 р.), V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна у XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (м. Львів, 22-23 травня 2000 р.), Науковій конференції молодих вчених РВПС України НАН України “Актуальні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил України на сучасному етапі” (м. Київ, 14 грудня 2000 р.) та ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 15-16 травня 2001 р.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 особистих наукових праць загальним обсягом 4,2 друк. арк., з них 4 статті у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає 213 стор. тексту, який включає 23 таблиці та 10 рисунків на 19 стор., 4 додатки на 20 стор. Список використаних джерел нараховує 155 найменувань на 14 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження функціонування потенційно небезпечних виробництв” викладено теоретико-методологічні основи дослідження особливостей, закономірностей, тенденцій та принципів функціонування ПНВ. Виявлено особливості виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру з позицій системного підходу, на основі яких сформульовано принципи безаварійного функціонування ПНВ, розроблено метод оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій на ПНВ регіону із застосуванням статистичного та імовірнісного методів.
Із впровадженням нових технологій та підвищенням темпів обміну сировиною, проміжною продукцією та інформацією між промисловими підприємствами, об’єктами інфраструктури та споживачами серед промислових підприємств збільшується частка таких, де використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або декілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує порогові маси. Вони створюють реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і тому є потенційно небезпечними виробництвами (ПНВ). Частка ПНВ у економічній системі регіону є показником сталості економіки і свідчить про рівень екологічної і економічної безпеки держави. Функціонування таких виробництв спричиняє зростання видаткової частини державного бюджету, що пов’язано з організацією наглядової і контрольної діяльності, матеріально-технічним і фінансовим забезпеченням функціонування державних аварійно-рятувальних служб, ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій тощо.
Виявлення особливостей функціонування ПНВ з позицій системного підходу потребувало використання понять: цикл існування підприємства –календарний строк, відведений для послідовного виконання робіт від вибору технологій виробництва до ліквідації підприємства; режим функціонування підприємства –стан, у якому певним чином протікають технологічні процеси, з точки зору виконання процедур, передбачених проектом. Послідовна зміна режимів являє собою сценарій функціонування підприємства на протязі циклу його існування. В залежності від послідовної зміни режимів визначається напрямок розвитку ПНВ за прийнятним чи неприйнятним сценаріями (рис. 1). Управління ПНВ із дотриманням певних принципів дозволить утримувати його в межах прийнятних сценаріїв. Управління по причинам відмови (сценарій: введення в експлуатацію –режим нормальної експлуатації –ліквідація підприємства) проводиться на ПНВ, де взагалі необхідно виключити надзвичайні ситуації, а по відмові (сценарій: введення в експлуатацію –режим нормальної експлуатації - режим передаварійної ситуації –усунення неполадок –режим нормальної експлуатації - ліквідація підприємства) - якщо наслідки надзвичайної ситуації не є масштабними і припустимі з точки зору екологічних нормативів і економічних можливостей.
Імовірність переходу ПНВ у режим аварії та розмір збитку при цьому характеризує така величина як ризик. Сукупність значень ризику для ПНВ регіону визначає його рівень на цій території. При обрахунку ризику виникнення надзвичайних ситуацій у регіоні, із використанням імовірнісного і статистичного методів, значення як імовірності виникнення події, так і величини збитків отримуються при обробці даних про масштаби наслідків, частоту і місце виникнення надзвичайних ситуацій, матеріальні збитки і людські втрати:
, , , де (1)
R –ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру у регіоні;
Rі–імовірність виникнення надзвичайної ситуації на ПНВ і-ої галузі;
Yі–середня величина збитків при виникненні надзвичайної ситуації у і-ій галузі;
n –число галузей у досліджуваному регіоні;
кі –кількість надзвичайних ситуацій, що виникли на підприємствах галузі і за період спостережень ∆t;
Yij–величина збитків при виникненні надзвичайної ситуацій j на підприємствах галузі і за період спостережень ∆t;
dі –кількість ПНВ у галузі і.
ed
e5
e2
e5
eb
ed
e0
eb
ef
f3
ed