Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Я, Прокоп Наталія Мирославівна з 23.01.2012р. по 14.04.2012р. проходила практику в Головному управлінні юстиції в Івано-Франківській області в відділі правової роботи, правової освіти, реєстрації нормативно- правових актів та систематизації.
Метою практики було:
формування на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи;
систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
Перед початком практики, я ознайомилась з її програмою, отримала необхідну консультацію відносно завдань та змісту практики, порядку її проходження та захисту, вимог до відповідних документів, що мають бути підготовлені за наслідками проходження практики.
Перші дні практики були спрямовані на ознайомлення з керівництвом сектора, його посадовим складом, робочими приміщеннями, напрямками діяльності та обсягом роботи відділу та, проведенні інструктажу.
За час проходження виробничої практики в Головному управлінні юстиції ознайомилась з організацією та принципами діяльності управління юстиції.
Насамперед потрібно засвоїти нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів юстиції. А саме Конституцію України, Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, Закони «Про органи реєстрації актів громадянського стану», «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження», Правила реєстрації актів громадянського стану, а також укази Президента України і Постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та закони України, акти Кабінету Міністрів України, накази Мін'юсту, накази Головного управління юстиції в Івано-Франківській області.
Головне управління юстиції утримується за рахунок Державного бюджету України.
Головне управління юстиції є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Установи та органи Головного управління юстиції в Івано-Франківській області:
Державні нотаріальні контори;
Органи РАЦС;
Управління та відділи Державної виконавчої служби;
Науково-дослідні установи судових експертиз;
Регіональні представництва Урядового уповноваженого у справах Євросуду.
Система органів юстиції включає: Міністерство юстиції України; Головне управління юстиції, Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим; обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції; районні, районні у містах управління юстиції; міські (міст обласного значення) управління юстиції.
Керівництво органами юстиції здійснює Міністерство юстиції України, що є центральним органом держави, діяльність якого спрямовано на реалізацію державної правової політики, утвердження демократичних засад розвитку суспільства, верховенства права, принципів справедливості та гуманізму, захисту прав і свобод людини, становлення громадянського суспільства.
Структурні підрозділи Головного управління юстиції в Івано-Франківській області:
1.Відділ контролю та організаційного забезпечення діяльності управління юстиції;
2.Управління державної виконавчої служби;
3.Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби;
4.Реєстраційна служба;
5.Відділ нотаріату;
6.Відділ кадрової роботи та державної служби;
7.Відділ фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності;
8.Відділ з питань банкрутства;
9.Сектор правової роботи, правової освіти, реєстрації нормативно-правових актів та систематизації;
10.Сектор представництва інтересів в судах;
11.Сектор господарського обслуговування та матеріально-технічного забезпечення
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України: Міністерство юстиції України (Мінюст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінюст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) обєднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як субєктів інформаційної діяльності.
Мінюст України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.
Головне управління юстиції у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями головного управління юстиції є:
1) реалізація державної правової політики, державної політики з питань банкрутства, забезпечення реалізації державної політики у сферах організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) обєднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як субєктів інформаційної діяльності;
2) внесення на розгляд Мінюсту, Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби пропозицій щодо формування та реалізації політики у зазначених сферах;
3) забезпечення роботи нотаріату;
4) експертне забезпечення правосуддя;
5) протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги);
6) здійснення в межах повноважень міжнародно-правового співробітництва.
Головне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань:
узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, готує пропозиції щодо його вдосконалення та подає їх на розгляд Мінюсту, ДВС та Укрдержреєстру;
підтримує тексти актів законодавства у контрольному стані, веде їх облік та здійснює зберігання;
здійснює узагальнення роботи з питань систематизації законодавства підвідомчих органів та установ юстиції, надає їм практичну та методичну допомогу з цих питань;
координує діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій з питань систематизації законодавства, перевіряє стан такої діяльності, надає рекомендації щодо її поліпшення і вносить пропозиції про усунення виявлених недоліків;
бере участь у формуванні Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів;
забезпечує доступ до публічної інформації;
забезпечує підвідомчі органи та установи юстиції "Офіційним вісником України" та іншими офіційними збірниками актів законодавства, що визначені Мінюстом, кодексами України; доводить інформацію про збірники актів законодавства, що видаються Мінюстом, та про доступ до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів до відома органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян;
координує діяльність територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крім, місцевих державних адміністрацій, а також державних підприємств, установ, організацій та державних господарських обєднань, навчальних закладів з питань правової освіти населення, перевіряє стан їх діяльності із зазначених питань, надає їм необхідну методичну допомогу, консультує їх з питань підготовки навчально-тематичних планів, програм, посібників, визначення форм і методів правового навчання; дає рекомендації щодо його вдосконалення; бере участь у проведенні семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів та інших навчально-методичних заходів.
Головне управління юстиції з метою організації своєї діяльності: організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів підвідомчих органів та установ юстиції, організовує професійне навчання, стажування працівників установ нотаріату, структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, узагальнює практику роботи з кадрами та готує звіти з цих питань; здійснює контроль та координацію діяльності начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції; організовує роботу з кадрами в апараті головного управління юстиції, в районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управліннях юстиції, структурних підрозділах, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру; готує для подання до Мінюсту матеріали щодо заохочення та нагородження державними нагородами працівників головного управління юстиції, підвідомчих органів та установ юстиції.
Головне управління юстиції має право:
1)залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства до розгляду питань, що належать до його компетенції;
2)одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;
3)скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на нього завдань;
4) брати участь у розробленні пропозицій щодо підготовки юридичних кадрів;
5) здійснювати перевірки в районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управліннях юстиції та підвідомчих органах та установах юстиції;
6)залучати в установленому порядку до перевірок роботи установ нотаріату та приватних нотаріусів завідувачів державних нотаріальних контор, кваліфікованих нотаріусів з інших нотаріальних округів, а також представників відділень Української нотаріальної палати за їхньою згодою;
7) залучати в установленому порядку для перевірок роботи атестованих судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і здійснюють судово-експертну діяльність на підставі свідоцтва Мінюсту та внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів, кваліфікованих судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз, підпорядкованих Мінюсту;
8) вносити до Мінюсту пропозиції щодо призначення дисциплінарного провадження відносно судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюють свою діяльність на підставі свідоцтва Мінюсту та внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів;
9)у разі неналежного виконання керівником юридичної служби територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, державного господарського обєднання, підприємства, установи, організації покладених на нього завдань порушувати питання про притягнення його до відповідальності згідно із законодавством;
10)здійснювати за дорученням Мінюсту перевірки дотримання арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); під час перевірки та у разі надходження заяв і скарг вимагати пояснення в арбітражного керуючого стосовно викон
Головне управління юстиції здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через утворені в установленому порядку районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.
Головне управління юстиції взаємодіє з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території з питань, віднесених до його компетенції.
Головне управління юстиції у межах своєї компетенції видає накази, які є обовязковими для виконання районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними управліннями юстиції, підвідомчими органами та установами юстиції та посадовими особами.
У випадках, передбачених законодавством, акти головного управління юстиції є обовязковими для виконання територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, а також громадянами.
Головне управління юстиції, у разі потреби, видає разом з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями спільні акти.
Начальник головного управління юстиції має двох заступників, на одного з яких покладаються обовязки представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
Заступники начальника головного управління юстиції призначаються на посади та звільняються з посад Міністром юстиції України за поданням начальника відповідного головного управління юстиції.
Керівники структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, призначаються на посади та звільняються з посад Міністром юстиції України за поданням відповідно Голови ДВС та Голови Укрдержреєстру, погодженим з начальником відповідного головного управління юстиції.
Керівник структурного підрозділу головного управління юстиції, що забезпечує реалізацію повноважень у сфері банкрутства, призначається на посаду та звільняється з посади начальником головного управління юстиції за погодженням із керівником структурного підрозділу Мінюсту, до повноважень якого віднесено забезпечення реалізації державної політики з питань банкрутства.
Відбір кандидатур на ці посади проводиться на конкурсній основі, крім випадків, у яких призначення на посади на підставі актів законодавства може здійснюватися без проведення конкурсу.
Начальник головного управління юстиції несе персональну відповідальність за виконання покладених на головне управління юстиції завдань і здійснення ним своїх повноважень, упровадження програми діяльності Кабінету Міністрів України в частині проведення державної правової політики, в межах компетенції установлює ступінь відповідальності заступників начальника головного управління юстиції, керівників структурних підрозділів відповідного головного управління юстиції за керівництво окремими ділянками його діяльності, а також за роботу районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, підвідомчих органів та установ юстиції.
На даний час очолює Головне управління юстиції в Івано-Франківській області Кавацюк Василь Васильович. До його повноважень належить: очолювати головне управління юстиції, здійснює керівництво його діяльністю і підвідомчими органами та установами юстиції, представляє головне управління юстиції у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та несе персональну відповідальність за організацію та результати діяльності головного управління юстиції перед Міністром юстиції України; організовує роботу головного управління юстиції, структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, підвідомчих органів і установ юстиції на виконання завдань, покладених на Мінюст, його територіальні органи, ДВС, Укрдержреєстр; вносить на розгляд Міністра юстиції України, Голови ДВС та Голови Укрдержреєстру пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у відповідних сферах; забезпечує виконання головним управлінням юстиції Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Премєр-міністра України, наказів Мінюсту та доручень Міністра юстиції України, Голови ДВС та Голови Укрдержреєстру; звітує перед Міністром юстиції України щодо виконання покладених на головне управління юстиції завдань та планів роботи.
Основні завдання сектору правової роботи, правової освіти, реєстрації нормативно-правових актів та систематизації:
1.Участь у забезпеченні реалізації державної правової політики, сприяння розвитку системи надання правової допомоги з метою реалізації прав і свобод громадян, захисту законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
2. Забезпечення захисту прав людини і громадянина у визначеній сфері діяльності;
3.Державна реєстрація нормативно-правових актів обласних державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших структурних підрозділів територіальних органів центральних органів виконавчої влади;
4.Розвиток правової інформатизації; координація правової освіти населення, формування у громадян правової культури; участь у підготовці юридичних кадрів;
5.Методичне керівництво правовою роботою в місцевих органах виконавчої влади, місцевих органах центральних органів виконавчої влади, державних господарських обєднаннях, на підприємствах, в установах та організаціях, а також надання їм та органам місцевого самоврядування методичної допомоги у приведенні їхніх нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства;
6.Здійснює облік, підтримання в контрольному стані та зберігання актів законодавства, облік та зберігання міжнародних договорів України, здійснює узагальнення цієї роботи, надає практичну та методичну допомогу з цих питань підвідомчим органам та установам юстиції;
7.Забезпечує підвідомчі органи та установи юстиції офіційними збірниками актів законодавства, що визначені Міністерством юстиції України, та кодексами України; доводить інформацію про офіційні видання Міністерства юстиції України та про доступ до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів до відома органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян;
8.Здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію нормативно-правових актів обласних державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, веде реєстр цих актів;
9.Координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій щодо правової освіти населення; перевіряє стан правової освіти в навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях, надає їм необхідну методичну допомогу; уносить до відповідних органів пропозиції щодо вдосконалення роботи, повязаної з вивченням права у вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладах, закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
10.Надає методичну допомогу представникам державних органів у реалізації програми правової освіти населення; консультує їх з питань підготовки навчально-тематичних планів, програм, посібників, визначення форм і методів правового навчання; дає рекомендації щодо його вдосконалення; бере участь у проведенні семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів та інших навчально-методичних заходів;
11.Забезпечує роботу правових громадських приймалень з надання безкоштовної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення;
12. Бере участь у проведенні ліцензійної та акредитаційної експертизи спеціальності “правознавство”, поточних перевірках дотримання державних вимог щодо провадження освітньої діяльності у вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку юристів;
13.Здійснює через засоби масової інформації інформування населення з питань держави і права, захисту прав і основних свобод людини, чинного законодавства та діяльності органів та установ юстиції;
14. Надає методичну допомогу державним підприємствам, установам, організаціям, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування у приведенні їхніх нормативних актів у відповідність до чинного законодавства;
15. Перевіряє стан правової роботи в місцевих органах виконавчої влади, територіальних (місцевих, регіональних) органах центральних органів виконавчої влади, урядових органів у системі міністерств, державних господарських обєднаннях, на підприємствах, в установах та організаціях, уносить рекомендації щодо поліпшення цієї роботи;
16. Організовує підвищення кваліфікації працівників юридичних служб місцевих органів виконавчої влади, територіальних (місцевих, регіональних) органів центральних органів виконавчої влади, урядових органів у системі міністерств, державних господарських обєднань, підприємств, установ та організацій, проводить стажування, семінари й наради з працівниками юридичних служб спільно з іншими органами виконавчої влади. Поширює сучасні новітні форми й методи роботи з правового забезпечення господарської діяльності, уносить пропозиції Міністерству юстиції України щодо створення госпрозрахункових навчально-методичних центрів;
17. Бере участь у виданні журналів і газет загальноправового характеру; вивчає попит на юридичну літературу, бере участь у плануванні її випуску місцевими видавництвами.
Діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, повязана з веденням обліку нормативно-правових актів законодавства та підтримання їх у контрольному стані (систематизацією законодавства).
Систематизація законодавства - засіб реформування, упорядкування законодавства, зведення його до певної внутрішньо узгодженої системи.
За допомогою систематизації усуваються недоліки, повтори, застарілі норми тощо. Це процес зведення актів законодавства до єдності шляхом внутрішньої та зовнішньої обробки їх змісту.
Існують два основні різновиди систематизації: інкорпорація чинних нормативно-правових актів і кодифікація права.
Інкорпорація - це обєднання нормативно-правових актів за певними ознаками і зведення їх в єдині збірники або інші видання.
Ціль інкорпорації - забезпечення зручності пошуку та використання нормативних актів. При цьому їх зміст не зазнає зміни або переробки. Видами офіційної, тобто здійснюваної компетентними органами держави інкорпорації є хронологічна або систематична інкорпорація.
До хронологічної інкорпорації належить опублікування нормативних актів в офіційних виданнях “Відомості Верховної Ради України”, “Офіційний вісник України”, “Урядовий курєр”, збірниках законів, указів і постанов.
При систематичній інкорпорації нормативно-правові акти можуть розташовуватися за предметом правового регулювання, роком видання, галузями права, сферами державної діяльності, галузями народного господарства і т.п.
Кодифікація - це така форма систематизації законодавства, за якої спостерігається не лише механічне впорядкування законодавства, а й вдосконалення його змісту, усунення прогалин та колізій у правовому регулюванні системи відповідних соціальних відносин. Результатом такої систематизації є видання єдиного і цілісного нормативного акта (кодексу, статуту, положення), який забезпечує системне правове регулювання певного виду суспільних відносин.
Кодифікація являє собою складнішу форму систематизації, ніж інкорпорація. Предметом впорядкування при цьому виступають не лише нормативно-правові акти, а безпосередньо юридичні норми.
Кодифікація спрямована на досягнення певного регламентування конкретного виду суспільних відносин і здійснюється тільки правотворчими органами.
Пунктом 16 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040 визначено, що орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування, підприємство, установа чи організація зобовязані створювати умови для належної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, в тому числі забезпечувати їх нормативно правовими актами і довідковими матеріалами, іншими посібниками та літературою з правових питань, електронною системою інформаційно-правового забезпечення, а також доступом до інформаційних баз.
Облік актів законодавства здійснюється шляхом ведення:
- систематичної картотеки актів законодавства відповідно до Класифікатора галузей законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.06.2004 № 43/5 (далі Класифікатор);
- журналу обліку актів законодавства України;
- журналу обліку міжнародних договорів;
- контрольних примірників актів законодавства України.
Акти законодавства класифікуються відповідно до Класифікатора, який вміщує перелік розділів і підрозділів.
Розділи і підрозділи Класифікатора мають цифрові позначення - коди. Коди у відповідності до Класифікатора проставляються на полях тексту акта законодавства. Код за Класифікатором присвоюється акту в цілому, а також його розділам, статтям, частинам, пунктам. Коди проставляються проти окремих частин акта законодавства (статей, частин, пунктів).
Відповідно до Класифікатора на кожний акт законодавства України створюється картка обліку.
У картці обліку зазначаються код акта (розділу, статті, частини, пункту), вид акта, видавник, дата, номер, назва, джерело опублікування.
У разі присвоєння акту законодавства України декількох кодів, кількість карток обліку повинна відповідати кількості присвоєних кодів (кожна облікова картка містить один код).
Картки обліку картотеки на паперових носіях розміщуються в картотеці згідно із зазначеним на них кодом у відповідному розділі та підрозділі у хронологічному порядку за видом акта законодавства.
Розділи і підрозділи систематичної картотеки розділяються картками-роздільниками, які повинні бути на 1,5 см вище облікових карток. На картках-роздільниках зазначаються код і назва розділу та підрозділу. Коди розділів зазначаються також на картотечних ящиках.
Ведення журналів обліку актів законодавства здійснюється окремо за кожним видавником, шляхом внесення інформації, у якій зазначаються номер, дата прийняття, дата надходження, вид, видавник, назва, джерело опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Контрольним примірником акта законодавства є примірник, у якому проставляються відмітки про всі зміни, доповнення, зупинення дії, поширення, продовження або збереження дії та про визнання акта таким, що втратив чинність, та зазначається інформація про вид, номер і дату прийняття, офіційне джерело опублікування акта, яким унесені зміни.
На першій сторінці контрольного примірника акта законодавства проставляється штамп або робиться напис "Контрольний примірник". Штампи "Контрольний примірник" проставляються на титульних сторінках контрольних примірників кодексів України, "Офіційного вісника України", "Офіційного вісника України. Із змінами" та "Відомостей Верховної Ради України".
Підтримання актів законодавства України в контрольному стані на паперових носіях здійснюється шляхом зазначення відомостей про внесені зміни, доповнення та іншу інформацію безпосередньо в тексті акта законодавства.
При отриманні нового офіційного видання кодексів контрольний примірник відповідного кодексу замінюється новим, зміни до якого вносяться, починаючи від дати його видання.
Попередній контрольний примірник зберігається в інформаційному фонді, а штамп (напис) "Контрольний примірник" закреслюється та проставляється дата.
Керівник органу виконавчої влади, підприємства, установи та організації зобов'язаний створювати належні умови для зберігання нормативної бази актів законодавства та іншої юридичної літератури.
Для забезпечення належного зберігання та зручності в користуванні, акти законодавства комплектуються в окремі книги і підшиваються за роками.
Офіційними друкованими виданнями є:
"Офіційний вісник України";
газета "Урядовий кур'єр";
"Голос України",
"Відомості Верховної Ради України";
інформаційний бюлетень "Офіційний вісник Президента України";
Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно оприлюднені через телебачення і радіо.
Нормативно-правові акти можуть бути оприлюднені в інших друкованих виданнях. Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування.
Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду.
Згідно Указу Президента України “Про Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів”, до Державного реєстру включаються чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з
обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані в Міністерстві юстиції України, нормативні акти національного банку України, міжнародні договори України. Державній реєстрації підлягають також тимчасові нормативні акти зі строком дії рік і більше та за строком дії менше року в разі наступного його продовження.
Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів (далі- Реєстр) це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого та інформаційного фондів.
Користувачами Реєстру можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи, у яких виникла потреба в отриманні інформації з інформаційного фонду Реєстру і які звернулися до одного з Адміністраторів Реєстру з відповідним запитом за встановленою формою.
Інформація з Реєстру може надаватися:
1)на паперових носіях (відтворюється Адміністратором Реєстру, із застосуванням спеціальних засобів перевірки ознак збереження цілісності еталонного тексту, та засвідчується печаткою встановленого зразка);
2)у вигляді компютерного файлу (виготовляється Адміністратором Реєстру із застосуванням спеціального програмного забезпечення, яке гарантує його цілісність при перегляді цього тексту на екрані компютера);
3)шляхом безпосереднього доступу до інформаційного фонду Реєстру (здійснюється через мережу Інтернет; при цьому користувачеві доступні для перегляду всі наявні в цьому фонді копії еталонних текстів, серед яких він самостійно здійснює пошук та відбір необхідних йому текстів нормативно-правових актів).
Для одержання інформації з інформаційного фонду Реєстру користувач повинен вибрати для себе форму отримання інформації та звернутися до одного з Адміністраторів Реєстру з відповідним запитом.
Розмір плати за інформацію, одержану з інформаційного фонду Реєстру, установлюється за одиницю виміру текстової інформації (один кілобайт) і залежить від способу одержання інформації (на паперових носіях, у вигляді окремого комп'ютерного файлу чи шляхом безпосереднього доступу до інформаційного фонду Реєстру).
Розрахунки за одержання інформації з інформаційного фонду Реєстру на паперових носіях чи у вигляді окремого комп'ютерного файлу здійснюються користувачем Реєстру за безготівковим розрахунком через банк або готівкою в касу Адміністратора Реєстру на підставі рахунка, наданого Адміністратором Реєстру.
Розрахунки за одержання інформації шляхом безпосереднього доступу до інформаційного фонду Реєстру здійснюються шляхом сплати користувачем авансу за користування інформаційним фондом Реєстру.