Сумське автотранспортне підприємство 15954

Работа добавлена на сайт samzan.net:

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємств ……5

1.1. Основні завдання аналізу фінансового стану підприємства............................5

1.2. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства….....16

1.3. Оцінка фінансового стану підприємства...…..……………....…………...…..23

РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансового стану ПАТ «Сумське автотранспортне

підприємство 15954»………………………………................................................35

2.1. Загальна характеристика та аналіз основних показників …………………..35

2.2. Оцінка фінансового стану ПАТ «Сумське автотранспортне

підприємство 15954». ………………………….………...………………………...40

РОЗДІЛ 3. Дослідження шляхів поліпшення фінансового стану ПАТ

«Сумське автотранспортне підприємство 15954»…………………………….51

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..57

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….59

ДОДАТКИ

ВСТУП

В умовах ринкової економіки обґрунтованість та дієвість управлінських рішень на мікро- та макрорівнях значною мірою залежить від результатів оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання, зміст якої виходить за межі обчислення окремих коефіцієнтів і передбачає вивчення комплексу показників, які відображають різні аспекти діяльності кожного окремого підприємства.

Значна кількість акціонерних товариств в Україні має незадовільну структуру капіталу та відчуває нестачу оборотних коштів. За своєчасної розробки та впровадження заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану в довгостроковому періоді, такі підприємства можуть збільшити свій майновий потенціал, відновити платоспроможність та прибутковість.

Попередження розвитку негативних кризових явищ на підприємстві є можливим тільки за систематичного забезпечення управлінського персоналу інформацією про поточний рівень фінансової стійкості та здатність підприємства до подальшого розвитку. Така фінансово-аналітична інформація повинна отримуватися за результатами оцінювання фінансового стану акціонерного товариства.

Питання аналізу фінансового стану акціонерних товариств знайшли

своє відображення у роботах багатьох вчених, зокрема М. Болюх, В. Іваненко, М. Лапішко, Г. Панової, А. Поддєрьогіна, П. Роуза, Д. Уайтинга,

Е. Хелферта, В. Черкасова, А. Шеремет та інших.

Метою курсової роботи є вивчення теоретичних основ та практичних

методик оцінки фінансового стану акціонерного товариства та розробка методичних рекомендацій щодо напрямків удосконалення фінансового стану підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954».

Досягнення вказаної мети передбачає послідовне вирішення таких

завдань:

- дослідити теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємств в Україні;

- обґрунтувати критерії та систему показників, що дозволяють комплексно оцінювати фінансовий стан акціонерного товариства;

- здійснити оцінку основних показників фінансового-господарського стану ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954»;

- провести аналіз фінансового стану ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954»;

- виявити шляхи поліпшення фінансового стану ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954».

Об’єктом дослідження є публічне акціонерне товариство «Сумське

автотранспортне підприємство 15954».

Сумське автотранспортне підприємство 15954 було засноване у 1958

році, перетворене у публічне акціонерне товариство у 1998 році. Основними послугами, які надає підприємство, є автотранспортні перевезення та ремонтні роботи, забезпечення функціонування автомобільного транспорту та навантажувально-розвантажувальнi роботи.

Предметом дослідження виступають методологічні та методичні аспекти аналізу фінансового стану акціонерних товариств.

При написанні курсової роботи нами були використані такі методи дослідження: статистичний, монографічний, історичний, нормативний, табличний, аналітичний.

Інформаційною базою для вивчення та аналізу даної теми виступили базові підручники з фінансів підприємств, фінансового аналізу, фінансового менеджменту та фінансової діяльності акціонерних товариств, дані бухгалтерського обліку, наукові праці і монографії вітчизняних і зарубіжних економістів, статті фахових видань, а також фінансова звітність акціонерного товариства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954».

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємств

1.1. Основні завдання аналізу фінансового стану підприємства

Ефективність господарської діяльності акціонерного товариства потребує забезпечення виваженого оптимального співвідношення необхідних засобів і джерел їх формування. Забезпечення ефективного функціонування суб’єктів господарювання безпосередньо пов’язане з аналізом їх фінансового стану. При цьому принципове значення має дослідження вихідної концепції його ролі при формуванні фінансової стратегії.

Слід зазначити, що фінансовий стан акціонерного товариства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Деякі економісти зазначають, що об’єктивна необхідність врахування дійсного фінансового стану при прийнятті перспективних управлінських рішень дозволяє досягти:

- забезпечення сумісності стратегії з можливостями акціонерного

товариства;

- оптимального співвідношення ресурсів;

- виявлення ступеня ризику.

Крім того, особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

До того ж, систематичний аналіз фінансового стану акціонерного товариства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності.

Варто відмітити, що метою оцінки фінансового стану акціонерного товариства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішення взаємозалежного

набору аналітичних задач:

- визначення фінансового стану акціонерного товариства на момент

проведення аналізу;

- виявлення тенденцій і закономірностей розвитку підприємства;

- визначення «вузьких» місць, які негативно впливають на фінансовий

стан підприємства;

- виявлення резервів, які акціонерне товариство може

використовувати для поліпшення свого фінансового стану.

Окрема група дослідників у цій сфері зазначають, що до основних завдань, які комплексно вирішуються в процесі оцінки фінансового стану акціонерного товариства, належать:

- встановлення позиції підприємства на основі розроблених фінансових показників, а саме виявлення забезпеченості підприємства оборотними засобами, правильності встановлення обсягів запасів товарно-матеріальних цінностей, розрахунок оптимального рівня заборгованості, виявлення економічних і фінансових результатів;

- виявлення шляхів і можливостей подальшого поліпшення фінансової діяльності, тобто встановлення відхилень від критичних значень показників фінансового стану акціонерного товариства, виявлення причин цих відхилень і розробка відповідних рекомендацій сприяє в кінцевому результаті поліпшенню всієї виробничої діяльності підприємства;

- використання окремого показника для виявлення тенденцій зниження збитковості, за допомогою якого можна визначати ефективність реалізованих заходів, спрямованих на удосконалення організації виробництва, технології та техніки.

Заслуговує на увагу те, що інші економісти виділяють дещо інакшу групу завдань аналізу фінансового стану акціонерного товариства:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу)

підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності;

- оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та

кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

На мою думку, можна узагальнити виділені групи завдань аналізу

фінансового стану акціонерного товариства у вигляді схеми (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 – Завдання фінансового аналізу економічної діяльності, аналізу та оцінки фінансового стану акціонерного товариства.

Таким чином, фінансовий стан є однією з найважливіших характеристик діяльності кожного акціонерного товариства. Слід ще раз підкреслити, що необхідність та значення його аналізу зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком резервів зміцнення фінансової стабільності акціонерного товариства.

Якщо підприємство досягає в цих напрямках необхідних параметрів то фінансовий стан підприємства вважається стабільним. Фінансовий стан підприємства не може бути стійки, якщо воно не отримує прибутку у розмірах, що забезпечують необхідний приріст фінансових ресурсів спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази підприємства та їх соціальної сфери.

Першочерговий завданням фінансової служби підприємства є фінансовий контроль за виконанням планів та завдань по випуску високорентабельної, конкурентоспроможної продукції за зниженням витрат на виробництва, запровадження режиму економії матеріальних ресурсів та управління виробництвом.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої комерційної і фінансової діяльності, що вищі показники виробництва і реалізації продукції робіт і послуг, нижча їх собівартість, то вища рентабельність і вищий прибуток, то кращим є фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану з виробництва і реалізації відбувається підвищення собівартості продукції, робіт, послуг, зменшення виторгу і суми прибутку і, як наслідок, - погіршення фінансового стану підприємства його платоспроможності.

Залежно від інформаційного забезпечення та поділу на різні групи користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану останній поділяється на внутрішньогосподарський та зовнішній фінансовий стан підприємства.

Фінансовий стан будь-якого підприємства виражається у співвідношенні структур його активів і пасивів, тобто засобів підприємства і їх джерел.

Слід зазначити, що завдання аналізу фінансового стану підприємства змінюються залежно від зацікавленості різних груп користувачів аналітичним матеріалом.

Так наприклад, податкові органи за даними звітності намагаються отримати відомості про результати діяльності підприємства, вплив окремих чинників на відхилення від прогнозованих, передбачуваних результатів, про структуру балансового прибутку і його розподіл.

Акціонерів, що вклали свої кошти у власний капітал підприємства цікавить стабільність його фінансового стану і прогнози стабільності на майбутнє. Окрім того, їх цікавить рентабельність підприємницької діяльності та політика керівництва щодо виплати дивідендів.

Ці ж питання цікавлять і держателів облігацій, які випускає підприємство. Оскільки банки зацікавлені в повноті і своєчасності погашення одержаних підприємством позик, їх цікавить питання кредитоспроможності підприємства.

Оцінку платоспроможності підприємства, перспектив його розвитку, рівня рентабельності проводять і фондові біржі, які купують і продають акції та облігації підприємств з метою одержання прибутку у вигляді курсової різниці. Відомо, що ціна на акції та облігації залежить від перспектив діяльності акціонерних підприємств. Тому біржі вивчають й аналізують фінансовий стан підприємства, перспективи їх розвитку в майбутньому.

Зовнішні користувачі аналітичного матеріалу вивчають і дають оцінку таким показникам фінансової діяльності підприємства як: прибуток і його розподіл, рівень рентабельності, майновий стан, зміна динаміки фінансового стану за кілька років, фінансова стійкість, платоспроможність, взаємовідносини підприємства з фінансово-банківською, системою, постачальниками і споживачами продукції, перспективи розвитку в майбутньому.

Слід зазначити, що за доступністю інформацію поділяють на відкриту і закриту (секретну), що є комерційною таємницею, тому і аналіз фінансового стану, як було сказано вище, може бути двох видів: внутрішній і зовнішній.
Внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві і є комерційною таємницею; виконується він шляхом порівняння їх з плановими параметрами фінансової діяльності підприємства.

Зовнішній аналіз здійснюється за даними бухгалтерської звітності зацікавленими організаціями — податковою інспекцією, банком, іншими структурами. Бухгалтерська звітність, яка застосовується при цьому, містить обмежену інформацію про діяльність підприємства, однак дозволяє досить об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства, не користуючись при цьому інформацією, яка є комерційною таємницею.

Існуюча бухгалтерська звітність відрізняється від тієї, яка застосовувалася раніше (2—3 роки тому), отже, відповідно змінилася і методика аналізу.

Так, у балансі вже не наводяться показники наявності власних оборотних коштів, стійкі пасиви, зникли такі розділи колишньої методики, як аналіз надлишку або нестачі оборотних коштів, нормованих запасів і ціла низка інших. Водночас ринкова економіка висунула вимоги до аналізу цілої системи нових показників, які раніше в нашій практиці не використовувались, наприклад, аналіз ліквідності фінансової тривалості, розрахунок і аналіз коефіцієнтів цих показників. Інформація про фінансовий стан підприємства повинна достовірно відображати фінансовий стан підприємства і його модифікації, що відбувалися за звітний період. Щоб упорались із цим, необхідно передусім вивчити аудиторський звіт про точність фінансових звітів, що його складає незалежний аудитор. Це дуже важливо нині, коли коло користувачів цієї інформації значно розширилося.

Значні трансформаційні зміни, що відбуваються останніми роками в умовах ринкових відносин в Україні, зокрема кардинальні зміни банківської системи, впровадження нових форм власності, трансформація бухгалтерського обліку, надають надзвичайної актуальності питанням аналізу та управління фінансовими ресурсами суб'єкта господарювання як основним і пріоритетним. Це зумовлено бажанням підприємців визначати потенційні можливості збільшення прибутку фірми, які можна з'ясувати тільки на основі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану; необхідністю виявляти "больові точки" у фінансовій діяльності та способи найефективнішого використання фінансових ресурсів підприємства, адже неефективне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції. Враховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Для того, щоб оцінити поточний і прогнозний фінансовий стан підприємства, необхідно провести фінансовий аналіз. Він є методом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі даних бухгалтерського обліку і звітності. Його завдання – оцінити фінансовий стан, з’ясувати можливості підвищення ефективності роботи підприємства за допомогою раціональної фінансової політики; оцінити напрями розвитку підприємства, виходячи з потреби у фінансових ресурсах.

Метою аналізу фінансової звітності є надання оцінки результатам господарської діяльності підприємства за звітний рік та його поточному фінансовому стану.

Під фінансовим станом розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі та фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його задовільний фінансовий стан.

Головною метою фінансового аналізу є своєчасне з’ясування і виправлення недоліків у фінансовій діяльності підприємства та знаходження резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Аналіз фінансової звітності виконують, перш за все, фінансові менеджери підприємства для виявлення та усунення проблем в поточній діяльності, для розробки та прийняття рішень щодо підвищення ефективності виробничо-збутових операцій, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення платоспроможності і підвищення фінансової стійкості підприємства, а також для забезпечення виконання планових фінансових показників і зобов’язань перед кредиторами та інвесторами.

Аналіз фінансової звітності проводиться також аудиторами з метою підтвердження звітності і визначення правильності обчислення і вчасної сплати податків. Аудитори на основі фінансового аналізу роблять офіційний висновок про фінансовий стан підприємства, який включається до річного звіту, що подається вищим керівництвом зборам акціонерів. Акціонерів цікавить, в першу чергу, прибутковість і надійність цінних паперів, що їм належать.

Фінансова звітність підприємств, зареєстрованих на фондовій біржі, аналізується спеціалістами-аналітиками цих бірж, оскільки від стану справ підприємства залежить ціна його акцій на біржі. Великі інституційні інвестори – банки, страхові компанії, різноманітні спеціалізовані фонди – мають у своєму штаті професійних аналітиків, які постійно спостерігають за змінами показників у фінансовій звітності підприємств, що їх цікавлять.

Банки, що обслуговують підприємства, також постійно знаходяться в курсі фінансових справ свого клієнта і ретельно аналізують показники балансу, звіту про фінансові результати та інших звітів. Банківські аналітики спостерігають за станом кредитоспроможності, наявністю коштів, що гарантують повернення у встановлений термін отриманих позик і кредитів.

Спеціалізовані консультаційні фірми, що надають своїм клієнтам інформацію про фінансовий стан підприємств і здійснюють оцінку перспектив їх розвитку, також систематично спостерігають за станом господарської діяльності підприємств на основі фінансової звітності і публікують або надають таку інформацію за досить високу плату. Це відноситься також і до довідково-кредитних фірм, які в результаті вивчення показників фінансової звітності складають висновки про платоспроможність підприємства і надають їх своїм клієнтам або разовим користувачам за встановлену плату.

Така інформація цікавить підприємців, які або звертаються до спеціалізованих фірм, або отримують фінансові звіти від фірм-контрагентів і ретельно їх вивчають. Підприємців цікавить, в першу чергу, надійність і кредитоспроможність контрагентів, тобто питання про те, в яких розмірах фірма може нести відповідальність за своїми зобов’язаннями і що її партнер отримає у випадку ліквідації (банкрутства), а також чи зможе контрагент своєчасно погасити свою заборгованість.

Показник Cash Flow використовується, з одного боку, як індикатор фінансової стійкості підприємства (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з другого – як індикатор прибутковості (показник актуальної та потенційної прибутковості підприємства). Залежно від вихідних даних та цілей фінансово-економічного аналізу використовуються різні інтерпретації показника Cash Flow. Його трактують і як показник наявності внутрішніх фінансових джерел, і як індикатор фінансової стабільності підприємства тощо. Проте будь-яка інтерпретація Cash Flow ґрунтується на гіпотетичному припущенні про наявність двох підприємств: із стійким економічним станом (так зване здорове підприємство – “А”, яке має порівняно високий Cash Flow), і нестійким (слабке підприємство – “В”, яке характеризується малим значенням Cash Flow). З такої передумови випливає, що А > В. Визначаючи Cash Flow, слід також враховувати галузеві особливості діяльності підприємств.

Показник Cash Flow найчастіше визначається шляхом збільшення чистого прибутку на величину акумульованих амортизаційних відрахувань. Якщо промислове підприємство порівняти з торговельним, то навіть за умови ідентичності обсягів їх чистого прибутку промислове підприємство матиме значно вищий показник Cash Flow, ніж торговельне. Це обумовлено передусім тим, що торговельне підприємство, як правило, здійснює незначні капіталовкладення в основні фонди, а тому має менші амортизаційні відрахування.

Слід також мати на увазі, що значення показника Cash Flow може достовірно відображати фінансовий стан підприємства лише за умови врахування стратегії його розвитку. Так, якщо порівнювати два прибуткових підприємства однієї галузі, одне з яких вкладає свій капітал у корпоративні права інших суб’єктів господарювання, а інше – розширює власні виробничі потужності, то останнє, за інших рівних умов, матиме вищий показник Cash Flow. Характерно, що саме у цьому показнику здебільшого відображаються галузеві особливості діяльності підприємств.

Як вже зазначалось, у річному звіті не подається інформація про всі потоки фінансових ресурсів підприємства, тобто в ньому повністю не відображено його реальний фінансовий стан в повному обсязі. Баланс та Звіт про фінансові результати підприємства відображають лише його майновий та прибутковий стан на звітну дату. Баланс дає змогу оцінити статті тільки на кінець звітного періоду, Звіт про фінансові результати – продемонструвати надходження і платежі виключно у формі витрат і доходів. Відтак існує небезпека шляхом тенденційного добору методів оцінки тих чи інших статей балансу “відкоригувати” картину річної звітності. Цього можна уникнути завдяки Звіту про рух грошових коштів.

В контексті розв’язку останнього питання управління грошовими потоками є одним з ключових моментів під час поточного управління підприємством з позиції оптимального співвідношення між ліквідністю та прибутковістю. Необхідність управління ліквідністю продиктована можливістю виникнення на підприємстві трьох ситуацій, кожна з яких пов’язана з наявністю чи відсутністю грошових коштів та якістю управління грошовими потоками.

Таким чином, зміст управління потоками грошових коштів залежить від оптимізації фінансових потоків і структури капіталу підприємства. Грошові потоки повинні бути узгоджені між собою таким чином, щоб зберегти ліквідність (фінансову рівновагу) і при цьому уникнути надлишкової (нерентабельної) ліквідності. Тільки за такої умови процес виробництва може відбуватися без перешкод.

Критеріями управління потоками грошових ресурсів є ліквідність і доходність. В такому випадку є очевидним прояв класичного конфлікту між ліквідністю і доходністю: велика доходність будь-якої форми вкладення грошових коштів завжди оплачується зниженням ліквідності, а збільшення шансів на прибуток означає зростання ризику втрати капіталу.

При загрозі неплатоспроможності на перше місце виходить критерій ліквідності. Рішення, які повинні бути прийняті в такій ситуації, пов’язані з питаннями існування всього підприємства.

У разі появи ліквідних надлишків критерій ліквідності стає другорядним, а основним завданням – ефективне використання цього надлишку. В такому випадку поряд з довгостроковими вкладеннями в інвестиції підприємства можна скористатися короткостроковими фінансовими вкладеннями у формі ліквідних цінних паперів або строкових контрактів. При прийнятті такого рішення вже постають проблеми, пов’язані з ліквідністю, доходністю і ризиком таких вкладень.

З вищезазначеного випливає, що управління грошовими потоками передбачає комплексні заходи, тому що готівкові кошти, з одного боку, є складовою оборотних активів, з іншого – їх обсяги, шляхи надходження та вибуття залежать, в першу чергу, від зміни обсягів виробничих запасів, стану дебіторської і кредиторської заборгованості, платежів до бюджету тощо.

Наявність грошових коштів тісно пов’язана з прибутком і рухом оборотного капіталу. Якщо суб’єкт господарювання виробляє і реалізує рентабельну продукцію (товари, послуги, роботи), то це є найважливішою передумовою дотримання необхідного рівня потоку грошових коштів. З певною часткою умовності можна сказати, що приріст (зменшення) грошових коштів за певний період повинен відповідати прибутку (збитку) від діяльності підприємства.

В той же час грошовий потік і розрахунок прибутку не співпадають в часі при використанні методу визначення прибутку від реалізації продукції за моментом її відвантаження. В цьому випадку продукція може вважатись реалізованою в одному часовому періоді, а гроші надходити в іншому. Тому орієнтація при оцінці фінансового стану тільки на дані про прибуток є в деякій мірі умовною і може призвести до підвищення фінансового ризику.

1.2. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства

Аналіз фінансового стану акціонерного товариства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств України. У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об’єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

Слід відзначити, що інформаційною базою аналізу фінансового стану акціонерного товариства є, в основному, фінансова звітність. Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

Склад, зміст, вимоги та інші методичні основи фінансової звітності на підприємствах України регламентовані Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Згідно з П(С)БО, фінансова звітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до них. Головними вимогами до фінансової звітності є достовірність, повнота та відкритість для ознайомлення користувачів.

Баланс підприємства (форма №1) служить індикатором для оцінки загального фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні акціонерного товариства. Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об’єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.

Крім того, варто відмітити, що для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму № 2 «Звіт про фінансові результати».

Примітки до фінансової звітності повинні розкривати суть поданої звітної інформації, облікову політику організації і забезпечувати

користувачів звітності додатковими даними, які недоцільно включати в баланс, звіт про фінансові результати та інші звітні документи, але які є необхідними користувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансового стану організації і фінансових результатів її діяльності.

Слід зазначити, що на вітчизняних підприємствах часто здійснюють аналіз характеру змін окремих статей балансу. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу.

Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам.

Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше

розбивка на періоди відбувається поквартально.

Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл доходу. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях балансу акціонерного товариства.

Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів.

Необхідно зауважити, що горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.

Варто також відмітити, що відповідно до методики, затвердженої Міністерством економічного розвитку і торгівлі, основними джерелами інформації для проведення поглибленого аналізу є такі документи:

- баланс підприємства (форма № 1);

- звіт про фінансові результати (форма № 2);

- звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

- звіт про власний капітал (форма № 4);

- примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);

- звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)

(форма №11-ОЗ);

- обстеження технологічних інновацій промислового підприємства

(форма №1-інновація);

- звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську

заборгованість (форма №1-Б);

- звіт з праці (форма №1-ПВ);

- звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі

шкідливими умовами праці (форма № 1-ПВ (умови праці));

- звіт про використання робочого часу (форма № 3-ПВ);

- інша інформація, необхідна для якісного здійснення аналізу та

виявлення резервів виробництва.

Таким чином, співставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці нові кошти будуть вкладені в майбутньому.

Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність можливостей для погашення боргів.

Щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах повинна бути повною, зважаючи на її важливість для користувача та витрати, пов'язані з отриманням цієї інформації.Тому фінансова звітність не обмежується лише балансом, звітами про фінансові результати, власний капітал та рух грошових коштів. Вона містить примітки, які надають інформацію про облікову політику підприємства та додаткові пояснення до окремих статей цих звітів. Крім того, у примітках розкриваються важливі для користувачів фінансової звітності події, які відбулися після складання балансу. Наприклад, оголошення про виплату дивідендів на акції.

У складі річного бухгалтерського звіту українських підприємств передбачено форму № 3 "Звіт про рух грошових коштів" та форму № 4 "Звіт про власний капітал" та пояснювальну записку. Проте інформація, яка в них наводиться, лише в незначній мірі задовольняє потреби користувачів для здійснення ретроспективного та перспективного аналізу діяльності підприємств з метою прийняття прогнозних фінансово-економічних рішень.

Що ж стосується непередбачених подій після складання балансу, то вони раніше не впливали на показники звітів і не розкривались у пояснювальній записці. Тепер, за П(С)БО 6, такі події поділяються на дві групи та коригують певні статті звітності або пояснюються в примітках (рис. 9.4).

Щоб скласти фінансову звітність, керівництво підприємства формує облікову політику, тобто вибирає принципи, методи та процедури обліку в такий спосіб, щоб достовірно відобразити фінансове положення й результати діяльності підприємства та забезпечити порівнянність фінансових звітів.

Надання користувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, яку підприємство повинно використовувати постійно за складання фінансових звітів, будь-яких змін у цій політиці та впливу таких змін на показники фінансових звітів є вимогою принципу послідовності. Дотримання цього принципу є передумовою порівнянності фінансових звітів. Адже користувачі отримують можливість визначати відмінності ведення бухгалтерського обліку, які використовуються самим підприємством або різними підприємствами протягом певних звітних періодів.

Українські підприємства мали дуже обмежені можливості щодо формування облікової політики, які визначались п. 1 "Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні", затверджених наказом Мінфіну України від 07.05.93 № 25 з наступними змінами і доповненнями. У пояснювальній записці до річного бухгалтерського звіту вимогалося попереджати про намір зміни облікової політики в насупному звітному році.

За П(С)БО 1 підприємство буде висвітлювати свою облікову політику у примітках, описуючи принципи оцінки та методи обліку окремих статей звітності. Тепер підприємство буде мати право вибору, прийматиме ці рішення самостійно.

Цілій низці господарських операцій, таких як погашення сумнівної заборгованості, визначення можливого строку корисного використання основних засобів тощо, притаманна певна невизначеність. Тому під час складання фінансових звітів слід застосовувати принцип обачності, щоб активи або дохід не були завищені, а зобов'язання чи витрати - занижені.

Сутність операцій або інших подій не завжди відповідає тому, що випливає з їхньої юридичної форми. Наприклад, підприємство може передати актив іншій стороні в такий спосіб, що дальше використання майбутніх економічних вигод, утілених у цьому активі, залишається за даним підприємством. За таких обставин відображення цієї операції як продажу не відповідатиме її суті. Тому керівництво підприємства повинне надавати перевагу економічному змісту господарських операцій над їхньою юридичною формою.

Принцип єдиного грошового вимірника передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності.

Під час складання фінансової звітності необхідно намагатися узгодити усі перелічені принципи так, щоб досягти належних якісних характеристик фінансової звітності.

Узагальнення теоретичних і методичних аспектів сучасного етапу розвитку процесу управління підприємством дали підставу для висновку про те, що управління характеризується такими визначальними факторами: 1) скороченням проміжних ланок передачі інформації; 2) зменшенням часу між виникненням інформації та її практичною реалізацією у вигляді управлінського рішення; 3) якісно новим характером зв'язків між підприємствами і зовнішнім середовищем та інші.

З метою усунення зазначених недоліків у роботі запропоновано для управління інформаційними потоками систематизувати їх за низкою загальних критеріїв, властивих більшості досліджуваних підприємств.

Сучасний стан досліджень обліково-аналітичної системи підприємств можна оцінити як такий, що викликає необхідність удосконалення інформаційного і методичного забезпечення. Проведений автором розгляд теоретичних і прикладних аспектів обліку та аналізу дозволив сформулювати такі висновки і представити конкретні пропозиції щодо їх практичної реалізації:

1. Інформація, створена в системі бухгалтерського обліку, слугує для аналізу діяльності підприємства, яку слід розглядати як систему.

2. Систематизація історичних етапів становлення та розвитку економічного аналізу як науки є необхідною умовою визначення її теоретичних засад та практичних аспектів використання в контексті трансформації економіки.

3. Якість управлінських рішень залежить від адекватності аналітичних висновків, одержаних на основі інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану.

4. Пріоритетним напрямом удосконалення інформаційного та методичного забезпечення аналізу фінансового стану, здатного на практиці реалізовувати принципи ефективного управління, є моделювання.

5. Основний потік інформації на підприємствах формується не тільки в системі бухгалтерського обліку, а й у системі управлінського обліку, тому облік своєрідним моделюванням господарських процесів.

6. Прийняття конкретного управлінського рішення обов’язково передбачає отримання очікуваного результату. Після практичної реалізації рішення необхідно виконати комплекс нових завдань, пов’язаних з порівнянням запланованого результату з фактично одержаним, фіксацією відхилень, аналізом їх причин.

7. Моделювання методичного забезпечення аналізу фінансового стану проведено за такими напрямами:

виділення трьох пунктів завдань обліково-аналітичної системи аналізу фінансового стану підприємств залежно від мети і змісту робіт на кожному етапі, з урахуванням взаємозв'язку результатів аналізу й управління підприємством;
обмеження кількості показників і коефіцієнтів для оцінки фінансового стану підприємств без зниження якості та глибини аналізу.

8. В управлінні підприємством як відкритою соціально-економічною системою аналіз фінансового стану має забезпечити: гнучкість й адаптивність управління, можливості швидкої перебудови та реагування на зміни зовнішнього середовища.

9. Комплексна оцінка фінансового стану покликана надати відповідну інформацію апарату управління.

Незалежно від суспільно-економічних відносин інформація, створена в системі бухгалтерського обліку завжди є основним джерелом вихідної інформації для управління підприємством. Це пояснюється тим, що облікова інформація на підприємстві досить повно охоплює явища і процеси, які аналізують як на мікро-, так і на макрорівні. Головною перевагою такої інформації для аналітичних служб різних рівнів управління є надійність, достовірність та можливість її корисного використання у процесі прийняття управлінських рішень.

1.3. Оцінка фінансового стану підприємства

У часи кризи актуальними стають питання конкурентоспроможності українських підприємств та перспективи їх виживання. Необхідність аналізу акціонерних товариств зумовлена тим, що нині переважна їх більшість мають низьку ефективність економічної діяльності. Тому особливе місце слід приділяти питанням аналізу господарської діяльності акціонерних товариств, зокрема, їх майнового стану та визначення напрямів підвищення ефективності їх діяльності.

Управління фінансами акціонерних товариств передбачає аналіз основних характеристик балансу: наявності власного майна, довгострокових і короткострокових джерел фінансування, узгодження їх з поточною діяльністю й перспективами розвитку товариств.

Варто відмітити, що аналіз фінансового стану акціонерних товариств є важливим елементом фінансового менеджменту і аудиту, так як підприємство в умовах ринкової економіки здійснює свою виробничо-торговельну діяльність самостійно і конкуренція, що полягає в змаганні підприємств за споживача їх продукції, змушує виробника враховувати інтереси та запити і виробляти ту продукцію, яка потрібна покупцеві.

Якщо на аналіз не звертати достатньої уваги, товариство може стати банкрутом і не мати можливості оплатити вартості товарів, робіт, послуг, розраховуватися з бюджетом.

В умовах нерозвиненого вітчизняного фондового ринку, поширення «тіньового» сектору, фінансової кризи актуальним є застосування модифікацій коефіцієнтів та методів проведення прогнозування банкрутства з врахуванням особливостей діяльності акціонерних товариств.

Врахування інтересів зацікавлених в діяльності акціонерного товариства осіб є запорукою розвитку інвестиційних процесів, забезпечення впевненості і підвищення довіри кредиторів до акціонерних товариств України.

Слід, зазначити, що особливість системи управління акціонерними товариствами визначає, що загальні збори акціонерів мають найменший доступ до оперативної, точної і повної інформації про результати діяльності та реальний стан справ в компанії. Слід зазначити, що більшість акціонерів не є економістами і аналітиками, а тому результати аналізу фінансового стану необхідно здійснювати за розширеним критерієм, та висновки подавати на перспективу в альтернативних рішеннях, щоб мати змогу обрати саме ту стратегію розвитку (або виживання), з якою погоджується більшість спеціалістів.

У Методичних рекомендаціях щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці публічних акціонерних товариств зазначено, що на підставі отриманих облікових даних аудитор здійснює аналіз показників фінансового стану публічного акціонерного товариства, а саме: коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта загальної ліквідності, коефіцієнта фінансової стійкості (чи незалежності або автономії), коефіцієнта покриття зобов’язань власним капіталом. При розрахунку показників рекомендується наводити в аудиторському висновку як результати, так і порядок розрахунку показників фінансового стану.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу та дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання. Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): покриття, швидкої ліквідності, абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів, ступінь фінансової стійкості і незалежності від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється шляхом розрахунку показників (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 – Розрахунок показників фінансового стану акціонерного товариства та їх нормативне значення

Переважна більшість економістів ставлять наголос на застосуванні системного методу аналізу фінансової звітності корпорацій Дюпон. Метод Дюпон був розроблений групою спеціалістів компанії «Дюпон» в 20-х роках минулого століття для проведення системного аналізу ефективності бізнесу компанії.

В основі методу лежить гіпотеза про те, що успішність діяльності акціонерного товариства залежить від рішень, які приймаються його органами управління в таких трьох площинах:

- виробнича (основна операційна) діяльність;

- інвестиційна діяльність;

- фінансова діяльність.

Метод «Дюпон» заснований на аналізі співвідношень, що створює коефіцієнт прибутковості акціонерного капіталу (формула 1.1):

CE ROE = NI / (1.1)

де ROE – коефіцієнт прибутковості акціонерного капіталу;

NI – чистий прибуток;

CE – акціонерний капітал підприємства.

При здійсненні аналізу фінансового стану акціонерних товариств слід приділяти значну увагу методиці розрахунку показників акціонерного капіталу підприємства (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 – Показники акціонерного капіталу підприємства

На основі проведення аналізу фінансового становища акціонерного товариства аналітики і обліковці готують фінансову стратегію на перспективу.

Фінансова стратегія акціонерного товариства забезпечує:

- формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

- виявлення ефективних напрямів інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;

- відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

- визначення загроз з боку конкурентів, вибір напрямів фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

У процесі розробки фінансової стратегії також особлива увага приділяється повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів та капіталу підприємства.

Таким чином, проведення аналізу фінансового становища акціонерних підприємств передбачає вибір оптимальних форм фінансування, структури фондів, капіталу та резервів підприємства та напрямів їх використання з метою забезпечення високої прибутковості, балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів; підтримання належної ліквідності та своєчасності розрахунків.

На мою думку, фінансовий менеджер повинен вибрати систему показників, які допоможуть йому з достатнім ступенем точності оцінити поточні й стратегічні можливості фірми.

Слід зазначити, що традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення. Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

- горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

- вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

- трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);

- аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;

- порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого акціонерного товариства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками;

- факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів на результативний показник детермінованих або стохастичних прийомів дослідження.

Однак варто додати, що деякі дослідники виділять окремо такий прийом, як читання звітності. Вони зазначаються, що читання звітності – це вивчення абсолютних показників, представлених у звітності. За допомогою цього методу аналізу звітності визначають майновий стан акціонерного товариства, його короткострокові і довгострокові інвестиції, вкладення у фізичні активи, джерела формування власного капіталу і позикових коштів, оцінюють зв’язки підприємства з постачальниками і покупцями, фінансово- кредитними організаціями, оцінюють доход від основної діяльності й прибуток поточного року.

Крім того, в окремих дослідженнях об’єднуються прийоми порівняння та аналізу відносних показників. Такі науковці зазначають, що фінансові коефіцієнти відображають фінансові пропорції між різними статями звітності.

Перевагою фінансових коефіцієнтів є простота розрахунків. Суть такого напряму полягає, по-перше, у розрахунку відповідного показника і, по-друге, у порівнянні цього показника з конкретною базою:

- загальноприйнятими стандартними параметрами;

- середньогалузевими показниками;

- аналогічними показниками попередніх років (періодів);

- показниками підприємств-конкурентів;

- іншими показниками фірми, яка аналізується.

Для фінансового менеджера фінансові коефіцієнти мають особливе значення, оскільки вони є основою для оцінки його діяльності зовнішніми користувачами звітності, найчастіше акціонерами й кредиторами. Тому, приймаючи яке-небудь рішення, фінансовий менеджер повинен оцінити вплив цього рішення на найбільш важливі фінансові коефіцієнти.

Однак слід враховувати, що аналіз фінансової звітності не дозволяє робити категоричні висновки, він тільки орієнтує користувача інформації на оцінку фінансового стану підприємства й визначення його вузьких місць. Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.

Методи фінансового аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. Варто відзначити, що в економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та

формалізовані методи аналізу. Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи: експертних оцінок і сценаріїв, психологічні, морфологічні, порівняльні, побудови системи показників, побудови системи аналітичних таблиць. На нашу думку, ці методи характеризуються певним суб’єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто такі методи: ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, виокремлення ізольованого впливу факторів, відсоткових чисел, диференційний, логарифмічний, інтегральний, простих і складних відсотків, дисконтування.

Крім того, слід додати, що в процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Таким чином, у ході аналізу фінансового стану акціонерного товариства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Забезпеченість фінансовими ресурсами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення виробничих показників, підвищення ефективності застосування засобів та предметів праці, робочої сили, сучасних інформаційних технологій.

В той же час на фінансовий стан підприємства впливають усі види його діяльності - комерційна, виробнича, фінансово-господарська. Позитивно впливає на нього, перш за все, безперебійний випуск і реалізація високоякісної конкурентоспроможної продукції. Фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

При успішному виконанні та перевиконанні плану виробництва та реалізації продукції, зниженні її собівартості підприємство одержує надплановий прибуток, утворюються додаткові джерела коштів, що, в кінцевому результаті, сприяє зміцненню фінансового стану підприємства. Тому резервами подальшого покращення фінансового стану підприємства є його успішна виробнича діяльність.

Але існують випадки, коли навіть успішне підприємство відчуває фінансові труднощі, які пов'язані з не досить раціональним розміщенням і використанням існуючих фінансових ресурсів. Саме тому фінансова діяльність має бути направлена на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової та кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних та залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Отже, фінансовий стан підприємства є результатом взаємодії не тільки сукупності виробничо-економічних факторів, але й усіх елементів його фінансових відносин.

Разом з тим, фінансовий стан підприємства є однією з найважливіших характеристик економічної діяльності підприємства у зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, наскільки гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів з фінансових, виробничих та інших відносин. Тому однією з основних задач фінансового аналізу є необхідність показати реальний фінансовий стан підприємства для зовнішніх партнерів, інвесторів, органів влади тощо.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Тому об’єктивна оцінка фінансового стану може здійснюватися лише за допомогою системи показників, що детально та всебічно характеризують господарську діяльність підприємства.

Показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб усі ті, хто пов’язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність встановлення або продовження з ним відносин.

Особливе значення має об’єктивна фінансова оцінка підприємства для його власників, оскільки жоден власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку, які можна виявити тільки на підставі своєчасної оцінки фінансового стану суб’єкта господарювання.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи та пасиви (зобов’язання та власний капітал), які ним контролюються.

Активи підприємства (ліва сторона балансу) – це все наявне майно разом з борговими правами. При цьому вони згруповані за господарським призначенням і розташовані згори донизу за правилом зростаючої ліквідності. Перший розділ – необоротні активи, інші– поточні, тобто ті, що обертаються скоріше. При цьому чим нижче розташований рядок, тим вища ліквідність відображених там активів.

Пасиви (права сторона балансу) – це джерела утворення активів, тобто кошти власні та позикові. У свою чергу позикові кошти поділяються на фінансові зобов’язання (кредити), які можуть бути довгостроковими і поточними, та ті кошти, що ніхто насправді не мав на меті позичати підприємству, вони утворюються поточною господарською діяльністю (кредиторська заборгованість). Серед останніх є ще так звані стійкі пасиви: заборгованість по оплаті праці, перед бюджетом, органами соціального страхування та позабюджетними фондами. Крім того, пасиви підприємства за балансом діляться на власний капітал і зобов’язання.

Першочерговий завданням фінансової служби підприємства є фінансовий контроль за виконанням планів та завдань по випуску високорентабельної, конкуренто-спроможної продукції за зниженням витрат на виробництва, запровадження режиму економії матеріальних ресурсів та управління виробництвом.

Залежно від інформаційного забезпечення та поділу на різні групи користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану останній поділяється на внутрішньо-господарський та зовнішній фінансовий стан підприємства.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства.

Метою аналізу фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва для забезпечення спроможності виконання підприємством своїх зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Аналізувати фінансовий стан підприємства треба систематично і всебічно, використовуючи різні методи, прийоми та методики. Це дасть змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та застосувати способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансового стану ПАТ «Сумське автотранспортне

підприємство 15954»

2.1. Загальна характеристика та аналіз основних показників

«Сумське автотранспортне підприємство 15954» було засноване у 1958 році, а у 1998 році перетворене у акціонерне товариство. Основними видами послуг, що надає дане підприємство, є перевезення різноманітних вантажів як на території Сумської області, так і по всій Україні, ремонт і технічне обслуговування автомобілів фізичних та юридичних осіб, виконання навантажувально розвантажувальних робіт та індивідуальні послуги у цій сфері, а також транспортно-експедиційне обслуговування.

На сьогоднішній день ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» має у своєму складі шість дочірніх підприємств, які займаються автотранспортними перевезеннями та ремонтними роботами, забезпечують функціонування автомобільного транспорту, виконуючи навантажувально розвантажувальнi роботи, індивідуальними послугами.

Діяльність підприємства (в основному, надання послуг з автоперевезень) залежить від сезонних змін, оскільки в другій половині року діяльність основних замовників активізується. У свою чергу, основними замовниками підприємства є сільськогосподарські підприємства, підприємства сфери торгівлі та виробництва Сумської області та України.

Аналіз фінансового стану досліджуваного підприємства проводиться на основі його фінансової звітності за 2006-2010 роки, яка наведена у додатках. Обсяги реалізованої продукції (наданих послуг) підприємством ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» у 2010 році наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Обсяги реалізованої продукції ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за 2010 рік

Проаналізувавши дані таблиці 2.1, ми дійшли висновку, що підприємство у 2010 році досягло обсягів перевезень близько 5576 тис. грн. Основні види наданих послуг складають: по наданню послуг по переробці вантажів – 3100 тис. грн. або 55,6 %, по ремонту автомобілів – 176 тис. грн. або 3,61 %, від інших видів діяльності – 2300 тис. грн. або 41,24 %. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства та їх динаміка за період з 2008 по 2010 рр. наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Основні фінансово-економічні показники діяльності ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за період 2008-2010 рр.

Аналіз наведених у таблиці 2.2 даних дає змогу зробити висновок, що протягом 2008-2010 рр. спостерігалося зростання доходу від реалізації продукції на 6361,8 тис. грн., а порівняно з 2009 роком виручка зросла на 1332 тис. грн. у 2010 році. Чистий дохід також збільшився на 5301,7 тис. грн. за весь аналізований період. Однак у 2008 та 2010 роках підприємство отримало збитки у розмірі 130,7 тис. грн. та 166 тис. грн. відповідно.

Прибутковою була його діяльність лише у 2009 році, коли чистий прибуток склав 94 тис. грн. Отже, аналіз власного капіталу дозволяє зробити висновок, що протягом аналізованого періоду спостерігається його зниження на 71,6 тис. грн. та 166 тис. грн. у 2009 та 2010 роках відповідно.

Середньорічна вартість активів підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» зросла протягом 2008-2010 рр. Протее незначними темпами: з 5350,8 тис. грн. до 5408,3 тис. грн. Аналогічні тенденції спостерігаються і з середньосписковою чисельністю працюючих, яка зменшилася у 2009 році з 208 до 204 чоловік, а у 2010 році – до 196 чоловік. У той же час розраховані на основі цих даних показники фондоозброєності та фондовіддачі зростають протягом аналізованого періоду. Фондовіддача на кожну гривню, вкладену в основні засоби, становила у 2010 році 2,89 грн. у порівнянні з 2,69 грн. і 1,93 грн. у 2009 і 2008 роках відповідно.

Фондоозброєність зросла на 1,87 грн. на одного працівника за три роки – з 25,73 грн. у 2008 році до 27,59 грн. у 2010 році. Рентабельність діяльності підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» булла додатною лише у 2009 році, хоча і становила лише 0,65 %. У 2008 і 2010 роках цей показник досягав -1,27 % та -1,06 % відповідно.

Проаналізуємо структуру основних засобів підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» (рисунок 2.1).

Рисунок 2.1 – Структура основних засобів підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за ознакою участі в виробництві

Отже, можемо зробити висновки, що структура основних засобів підприємства є позитивною, оскільки активна частина дещо перевищує пасивну і зростає більшими темпами. Найбільшу питому вагу серед них – більше 40 % – займають транспортні засоби, що цілком характерно для транспортної компанії. Крім того, досить значна частка будинків та споруд – трохи менше 40 %. За аналізований період структура основних засобів залишається стійкою, що говорить про відносну стабільність діяльності.

Факторний аналіз фондовіддачі основних засобів підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Факторний аналіз фондовіддачі основних засобів ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за період 2008-2010 рр.

Факторний аналіз фондовіддачі основних засобів дає можливість зробити висновки, що за рахунок зростання продуктивності праці у 2010 році показник фондовіддачі збільшився на 0,32 грн., а за рахунок зростання фондоозброєності фондовіддача знизилася на 0,13 грн., що в цілому зумовило зростання на 0,2 грн. За весь аналізований період фондовіддача зросла на 0,96 грн., в тому числі на 1,17 грн. за рахунок збільшення продуктивності праці і зменшилася на 0,21 грн. за рахунок зростання фондоозброєності.

Зобразимо формування зміни фондовіддачі основних фондів на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 – Формування зміни фондовіддачі основних фондів підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за період 2008-2010 рр.

Таким чином, можемо зробити висновок, що незважаючи на позитивну структуру основних засобів фінансовий стан підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за період 2008-2010 рр. в цілому є незадовільним, оскільки, незважаючи на зростання обсягів від реалізації, інші показники, такі як рентабельність, чисельність працюючих, власний капітал мають тенденції до спадання. Також негативним є той факт, що за аналізований період діяльність підприємства була прибутковою лише у 2009 році, коли чистий прибуток склав 94 тис. грн.

2.2. Оцінка фінансового стану ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954»

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розроблено методичні рекомендації з метою своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобіганню банкрутству, а також здійснення аналізу для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Таким чином, проаналізуємо фінансовий стан ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за наведеними показниками. Розрахунок та динаміка показників майнового стану підприємства наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Показники майнового стану ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за період 2008-2010 рр.

Аналіз даних, наведених у таблиці 2.4, дає можливість зробити висновки, що в цілому тенденції показників майнового стану на підприємстві ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» протягом аналізованого періоду є негативними. Частка основних засобів в активах знизилася в 2010 році на 0,1, хоча протягом 2008-2009 років спостерігалося збереження стабільності цього показника. Такі тенденції відображають погіршення майнового стану, особливо для транспортного підприємства.

Коефіцієнт зносу основних засобів зростає протягом аналізованого періоду, хоча і темпи його збільшення дещо зменшилися у 2010 році порівняно з 2009 роком. Поряд із значним зниженням коефіцієнта відновлення протягом 2008-2010 рр. та невеликим зростанням коефіцієнта вибуття у 2010 році це свідчить про активне зношення основних засобів і значно менші темпи їх відновлення, а отже і зниження виробничих можливостей в майбутньому.

Для аналізу показників ліквідності згрупуємо активи підприємства за ознакою ліквідності (рисунок 2.3) та пасиви за їх терміновістю оплати (рисунок 2.4).

Рисунок 2.3 – Класи активів ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» (за ознакою ліквідності) за період 2008-2010 рр.

Рисунок 2.4 – Зобов’язання ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» (за терміновістю оплати) за період 2008-2010 рр.

На основі отриманих даних розрахуємо та проаналізуємо показники ліквідності підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за період 2008-2010 рр., які наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Показники ліквідності ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за період 2008-2010 рр.

Проаналізувавши дані, наведені в таблиці 2.5, можна зробити висновок щодо низького рівня ліквідності підприємства, а також значного його зниження в цілому за період. Зокрема, коефіцієнт поточної ліквідності у жодному з аналізованих років не задовольняв нормі 1,5, і крім того зменшується протягом 2008-2010 років до значення 0,8747, хоча темпи спадання у 2010 році дещо знизилися в порівнянні з 2009 роком.

Значення коефіцієнта швидкої ліквідності дещо перевищує гранично допустиме, однак у 2010 році максимально наближається до нього, досягнувши рівня 0,8041, що свідчить про відносну високу можливість підприємства щодо сплати поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами, а отже про позитивні тенденції.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності задовольняє нормативному значенню лише у 2009 році, а в інші періоди цей показник дещо нижчий, що свідчить про недостатні обсяги найбільш ліквідних активів у власності підприємства, а значить і про його здатність негайно погасити досить незначну частку своїх боргів, що може створити проблеми з платоспроможністю в майбутньому.

Коефіцієнт фінансової автономії більш ніж удвічі нижчий за оптимальне значення і до того ж зменшується протягом аналізованого періоду, досягаючи у 2010 році значення 0,2102. Це говорить про значну залежність підприємства від позикових коштів, що створює подвійну загрозу у зв’язку з низьким рівнем показників ліквідності і платоспроможності.

Проведемо аналіз вхідних та вихідних грошових потоків за видами діяльності. Динаміку валових вхідних та вихідних потоків від операційної діяльності підприємства представлено на рисунку 2.5.

Рисунок 2.5 – Динаміка валових вхідних та вихідних потоків від операційної діяльності ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954»

Аналіз валових вхідних і вихідних грошових потоків дає можливість зробити висновки, що зростає активність підприємства лише за операційною діяльністю, однак тільки у 2009 році. У 2010 році фінансова діяльність підприємства практично відсутня: вихідний грошовий потік складає 268 тис. грн., а вхідний – відсутній. Інвестиційна активність підприємства дещо пожвавилася у 2010 році порівняно з 2008, однак її обсяги незначні і за останній рік зменшилися у розрізі вихідного потоку на 84,3 %, а в розрізі вхідного зросли на 138 %, що однак не є значним збільшенням у зв'язку з малими абсолютними значеннями – від 31 тис. грн. до 74 тис. грн. Вхідний потік від операційної діяльності зменшився протягом аналізованого періоду з 1565,3 тис. грн. до 1165 тис. грн. Темпи зниження вихідного потоку ще більші – майже у два рази. Отже, загальна активність підприємства знижується протягом аналізованого періоду.

Розрахунок та динаміка показників фінансової стійкості підприємства наведені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Показники фінансової стійкості ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за період 2008-2010 рр.

Отже, проаналізувавши показники, наведені в таблиці 2.6, можна дійти висновку, що ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» протягом усього періоду є фінансово нестійким.

Зокрема, коефіцієнт фінансової залежності зростає достатньо високими темпами і станом на 2010 рік більш ніж удвічі перевищує нормативне значення, досягнувши рівня 4,78. Це свідчить про значну залежність підприємства від своїх кредиторів.

Від’ємне значення показника маневреності власного капіталу підтверджує загальні тенденції, демонструючи недостатність власного капіталу підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» для фінансування поточної діяльності.

Цілком очевидно, що коефіцієнт концентрації позикового капіталу перевищу нормативне значення 0,5 і зростає протягом аналізованого періоду до майже 0,8.

Показник фінансового левериджу протягом 2008-2010 років перевищує нормативне значення 0,25, однак до кінця періоду зменшується і досягає рівня 0,27. Це свідчить про зниження залежності підприємства від довгострокового позикового капіталу, а отже поглиблення фінансової залежності відбувається за рахунок короткострокових позик.

Значення коефіцієнтів оборотності активів і власного капіталу збільшуються протягом аналізованого періоду, хоча темпи зростання обох показників у 2010 році дещо менші у порівнянні з 2009 роком. Це свідчить про прискорення обертання активів і власного капіталу підприємства, а отже про достатньо ефективну збутову політику на підприємстві і наявність позитивних тенденцій розвитку.

Здійснимо аналіз показників ефективності використання окремих видів активів підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» (рисунок 2.6).

Рисунок 2.6 – Взаємозв'язок періодів обороту підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за період з 2008-2010 рр.

Аналіз ефективності активів, власного капіталу і запасів підприємства свідчить про їх ефективне використання, оскільки коефіцієнти їх оборотності зростають протягом аналізованого періоду – на 1,5, 5,5 та 19,5 відповідно.

Загалом ефективність використання оборотних коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості зростає у 2009 році і спадає у 2010 році, що є традиційним для аналізованого підприємства. Однак темпи зростання все ж перевищують темпи спаданням за кожним активом чи пасивом, що говорить про позитивні тенденції ділової активності на підприємстві. Тривалість обороту за дебіторською заборгованістю завжди дещо менше, ніж за кредиторською, що також є позитивним показником, адже позичені кошти повертаються до підприємства швидше, ніж необхідно віддавати отримані в кредит фінансові ресурси. Тривалість одного обороту активів у цілому знизилася майже на 70 %, що є безвідмовним показником зростання ділової активності підприємства. Отже, комплексний аналіз ділової активності підприємства свідчить про позитивні зрушення у його роботі.

Проведемо розрахунок та динаміка показників рентабельності підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954», що наведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Показники рентабельності ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за період 2008-2010 рр.

Проведений аналіз рентабельності дає змогу зробити висновки, що дана група показників досягає позитивних значень лише у 2009 році, а у 2010 році спостерігається спадання за всіма досліджуваними коефіцієнтами.

Рентабельність сукупного капіталу зросла у 2009 році з -2,72 % до 2,29 %, однак у 2010 році знизилася до -3,8 %. Рентабельність власного капіталу піднялася з -11,86 % у 2008 році до 8,67 % у 2009 році, тобто більш ніж на 20 %, але у 2010 році опустилася майже на чверть.

У той час як рентабельність основної діяльності (чистий показник) зросла у 2009 році з -1,27 % до 0,65 %, а у 2010 році зменшилася до -1,06 %. Рентабельність продукції майже не змінилася за аналізований період, оскільки у 2009 році відбулося її підвищення майже на 1,6 % – з -1,05 % до 0,54 %, а у 2010 році – зниження на трохи більше, ніж 1,4 % або до -0,89 %.

Аналіз наведених у фінансовій звітності даних дає можливість зробити висновок, що підприємство не розподіляє чистий прибуток ані на виплати дивідендів, ані до статутного капіталу. Оскільки воно працює зі збитками, то вся їх сума направляється до непокритих збитків, що становить -1462, -1368 та -1534 тис. грн. за 2008, 2009 та 2010 роки відповідно. Проведемо факторний аналіз рентабельності власного капіталу підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за трьохфакторною моделлю Дюпон (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8 – Трьохфакторна модель чистої рентабельності власного капіталу (за середньорічними показниками) підприємства

Можемо зробити висновок, що у 2009 році рентабельність сукупного капіталу зросла на 8,39 %, із них за рахунок підвищення чистої рентабельності продажів – на 0,65 %, зростання ресурсовіддачі – на 3,53 %, і на 3,67 % за рахунок зниження коефіцієнту фінансової залежності. Однак у 2010 році відбулося зниження рентабельності сукупного капіталу на 18,07 %, зумовлене на 4,76 % зниженням коефіцієнта фінансової залежності, на 3,58 % – зростанням ресурсовіддачі і на 1,06 % – зниженням чистої рентабельності продажів. За весь аналізований період відбулося зниження показника рентабельності сукупного капіталу на 26,47 %, зумовлене на 22,16 % зниженням чистої рентабельності продажів, на 0,16 % – зменшенням ресурсовіддачі, і на 4,14 % – зростанням коефіцієнта фінансової залежності.

Проведемо аналіз стійкості економічного зростання підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за чотирьох факторною моделлю рентабельності власного капіталу (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9 – Чотирьохфакторна модель рентабельності власного капіталу підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954»

Проведений факторний аналіз дає змогу зробити висновки, що рентабельність власного капіталу підприємства знизилася за період на 24,5 %. На це значення вплинуло чотири фактори: збільшення питомої ваги чистого прибутку у загальній сумі прибутку від звичайної діяльності зумовило зростання аналізованого показника на 70,1 %, зниження рентабельності продажів призвело до зменшення рентабельності власного капіталу на 93 %, коефіцієнт оборотності сукупних активів фактично не змінився і тому майже не вплинув на зміну рентабельності власного капіталу, а зростання мультиплікатора капіталу призвело до зниження аналізованого показника лише на 0,01 %. Отже, основними факторами, що вплинули на рентабельність власного капіталу, є зміна питомої ваги чистого прибутку в загальній сумі прибутку від звичайної діяльності, вплив якої однак нівелювався за рахунок значного зниження рентабельності продажів до виплати податків.

Таким чином, фінансовий стан ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» протягом 2008-2010 років є незадовільним, оскільки більшість проаналізованих показників не відповідають нормативним значенням і мають тенденцію до погіршення, однак це пов’язано, в першу чергу, з впливом фінансової кризи. Позитивні показники попереднього періоду свідчать про можливість пошуку резервів покращення фінансового стану підприємства і відновлення достатнього рівня його рентабельності.

РОЗДІЛ 3. Дослідження шляхів поліпшення фінансового стану ПАТ

«Сумське автотранспортне підприємство 15954»

У результаті проведеного аналізу фінансового стану ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» на підприємстві було виявлено наступні недоліки:

- відсутність достатньої кількості власних оборотних коштів підприємства;

- надзвичайно висока залежність підприємства від позикових фінансових ресурсів;

- низький рівень ліквідності активів;

- нераціональна політика стосовно фінансово-господарських відносин з постачальниками і покупцями стосовно формування і погашення дебіторської заборгованості.

Покращення фінансового стану підприємства передбачає відновлення його платоспроможності шляхом проведення певних організаційних процедур. Типи процедур, спрямованих на покращення фінансового стану підприємства наведено на рисунку 3.1. Джерела отримання коштів можуть бути різними. Найбільшу перевагу віддають прибутку, але у сучасних умовах на ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» необхідно розробляти стратегію залучення кредитів та пошуку внутрішніх резервів. Однак, на нашу думку, у зв’язку зі значною залежністю підприємства від позикових ресурсів

використання першого джерела є недоцільним, оскільки додаткове залучення

кредитів є надзвичайно ризиковим і може негативно вплинути на платоспроможність підприємства.

Рисунок 3.1 – Форми фінансового оздоровлення акціонерного товариства

Отже, щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення. Резерв – це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку акціонерного товариства базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів з їх мобілізації. Однак на першому етапі необхідно розрахувати поріг рентабельності (точку беззбитковості) для ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954». Для побудови необхідні наступні дані: виручка від реалізації, сума постійних та змінних витрат. Для розрахунку ми використаємо дані 2010 року «Звіт про фінансові результати».

На основі вихідних даних необхідно розрахувати суму валової маржі (ВМ), яка показує рівень доходу підприємства, який дозволяє покрити видатки підприємства. Використовуємо наступну формулу 3.1:

ВМ =ЧП + ПВ (3.1)

де ЧП – чистий прибуток;

ПВ – постійні витрати.

Розрахуємо валову маржу для підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954». Згідно з розрахунками валова маржа складає 1069,0 тис. грн. Результати розрахунку наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Основні показники, тис. грн.

Згідно з розрахунками поріг рентабельності (ПР) для ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» становить 21662,75 тис. грн. За результатами проведених розрахунків ми можемо визначити обсяг фінансових ресурсів, необхідних для налагодження беззбиткового виробництва (ФР), за формулою 3.4:

ФР = ПР − ВР (3.4)

Розрахуємо обсяг фінансових ресурсів, необхідних для налагодження беззбиткового виробництва ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954». Згідно з проведеними розрахунками обсяг фінансових ресурсів (ФР) складає 2911,76 тис. грн.

Для прогнозування розміру додатково необхідних джерел коштів за умови підвищення обсягу виробництва використаємо наступну формулу 3.5:

EFN = AЧ q − r Ч p Ч S Ч (1+ q) (3.5)

де A – сума активів підприємства у звітному періоді;

q – темп приросту реалізованої продукції;

r – коефіцієнт реінвестування прибутку;

S – обсяг реалізованої продукції у звітному періоді;

p – чиста рентабельність основної діяльності.

Відповідно до звітності, сума активів ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» у 2010 році становила 4591,0 тис. грн., а обсяг реалізованої продукції – 18751,0 тис. грн.

Темп приросту реалізованої продукції розрахуємо, виходячи з необхідності досягнення в прогнозованому періоді точки беззбитковості (порогу рентабельності).

Отже, темп приросту реалізованої продукції ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» складає 15,53 %. Коефіцієнт реінвестування приймаємо за одиницю, оскільки єдиним фактором підвищення прибутку вважаємо зростання обсягів реалізації.

Чиста рентабельність основної діяльності, відповідно до даних, наведених в таблиці 2.8, становить -1,06 %. Відповідно до наших розрахунків показник розміру додаткових коштів за умови підвищення обсягу виробництва (EFN) становить 942,61 тис. грн.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

а) аналітичний – виявлення і кількісна оцінка резервів;

б) організаційний – розробка комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

в) функціональний – практична реалізація заходів і контроль їх виконання.

Виходячи з аналізу фінансово-господарського стану ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954», ми вважаємо за доцільно використати такі резерви залучення додаткових коштів для збільшення обсягів реалізації і підтримки прибутковості підприємства:

- проведення жорсткої політики у сфері стягнення дебіторської заборгованості та максимального скорочення кредитування постачальників і клієнтів;

- продаж частини основних засобів у вигляді будинків і споруд, які не використовуються у безпосередній виробничій діяльності підприємства;

- пошук резервів зниження собівартості продукції (надання послуг).

На нашу думку, одним із основних резервів є саме зниження собівартості перевезень. Тому ми вважаємо за доцільне вдосконалення менеджменту за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів.

Значення вихідних показників для проведення аналізу розраховані в

таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Вихідні показники для аналізу резервів зниження собівартості перевезень

Отже, економія від впровадження організаційно-технічних заходів для підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» становить 480 тис. грн.

Відповідно до приміток до фінансової звітності, вартість будинків і споруд, що знаходяться у власності досліджуваного підприємства, становить у 2010 році 2098,9 тис. грн. А отже, продаж зазначених невиробничих активів на суму 470 тис. грн. забезпечить отримання необхідного обсягу фінансових ресурсів для збільшення обсягів реалізації і в результаті поліпшення фінансового стану ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954».

Таким чином, основним фактором покращення фінансового стану аналізованого підприємства є збільшення обсягів надання відповідних послуг до рівня точки беззбитковості. Такі заходи забезпечать позитивні значення показників рентабельності, а також зростання обсягів власного капіталу, тим самим зменшивши критичний рівень фінансової залежності підприємства від позикових ресурсів. Результатом запропонованих заходів стане поліпшення фінансового стану підприємства в цілому.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумок, слід наголосити, що однією з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства є саме його фінансовий стан.

Аналіз фінансового стану акціонерного товариства є науковою базою прийняття управлінських рішень: з його допомогою вивчаються тенденції розвитку, досліджуються фактори зміни результатів діяльності, проводиться своєчасне виявлення і ліквідація недоліків у фінансовій діяльності, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, розробляється економічна стратегія його розвитку тощо.

Попередження розвитку негативних кризових явищ на підприємстві є можливим тільки за систематичного забезпечення управлінського персоналу інформацією про поточний рівень фінансової стійкості та здатність акціонерного товариства до подальшого розвитку. Така фінансово-аналітична інформація повинна отримуватися за результатами оцінювання фінансового стану підприємства.

В процесі аналізу фінансового стану акціонерного товариства може використовуватися достатньо широкий спектр як загальнонаукових, так і специфічних прийомів, методів та моделей аналізу. Слід зазначити, що їх кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу фінансового стану підприємства та зумовлюються окремими задачами залежності від конкретних випадків і ситуацій.

Аналіз наведених у фінансовій звітності підприємства ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» даних дає можливість зробити висновок, що підприємство не розподіляє чистий прибуток ані на виплати дивідендів, ані до статутного капіталу. Оскільки воно працює зі збитками, то вся їх сума направляється до непокритих збитків, що становить -1462, -1368 та -1534 тис. грн. за 2008, 2009 та 2010 роки відповідно.

У результаті проведеного аналізу фінансового стану ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954» за 2008-2010 роки ми оцінили його як незадовільний, оскільки значна кількість як окремих показників, так і цілісних груп не відповідають нормативним значенням і мають тенденцію до погіршення. Однак, на нашу думку, такий фінансовий стан пов’язаний перше за все з негативним впливом на діяльність підприємства фінансової кризи, оскільки достатньо позитивні показники і тенденції попереднього періоду (зокрема 2009 рік) свідчать про цілком реальні можливості використання резервів поліпшення фінансового стану підприємства.

Таким чином, нами були визначені основні проблеми й недоліки у фінансово-господарській діяльності ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15954», які зумовили критичний фінансовий стан досліджуваного підприємства. На нашу думку, головний резерв поліпшення фінансового стану підприємства – збільшення обсягів реалізації до граничного рівня порогу рентабельності (точки беззбитковості).

З метою збільшення обсягів реалізації ми запропонували три основні напрями:

- ефективне управління дебіторською заборгованістю;

- продаж невиробничих основних засобів;

- зниження собівартості продукції.

Згідно з проведеними розрахунками, впровадження зазначених заходів забезпечить надходження необхідного обсягу грошових коштів у розпорядження підприємства, у результаті чого очікується поліпшення його фінансового стану.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бандурка, О. М. Фінансова діяльність підприємства [Текст] : підручник / О. М. Бандурка. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Либідь, 2002. – 384 с. – ISBN 966 06-0239-1.

2. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] : Кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV [зі змін. та доп.] // Офіційний веб-сайт Верховної ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/436-15. – 30.01.2012. – Назва з екрана.

3. Грідчіна, М. В. Управління фінансами акціонерних товариств [Текст] : навчальний посібник / М. В. Грідчіна. – К. : А.С.К., 2005. – 384 с. – (Університетська бібліотека). – ISBN 966-539-472-Х

4. Дребот, Н. П. Аналіз стану фінансового забезпечення розвитку підприємств [Текст] / Н. П. Дребот // Банківська система України: теорія і практика становлення: В 2 т. Т.2. – C. 641-651.

5. Дутченко, О. О. Проблеми використання методик оцінки фінансового стану підприємств [Текст] / О. О. Дутченко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 17. – C. 260-264.

6. Захарченко, В. О. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства [Текст] / В. О. Захарченко, С. І. Счасна // Фінанси України. – 2005. – № 1. – C. 137-145.

7. Козлянченко, О. М. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства при загрозі банкрутства [Текст] / О. М. Козлянченко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 10. – С. 182-188.

8. Костирко, О. Г. Використання методу коефіцієнтів для оцінки фінансового стану підприємства / О. Г. Костирко // Економіка АПК. – 2009. – № 7. – C. 54-56.

9. Котляр, М. Л. Методи та прийоми аналізу фінансового стану підприємства / М. Л. Котляр // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – № 5. – C. 57-61.

10. Кудь, Л. І. Проблеми аналізу фінансового стану підприємства [Текст] / Л. І. Кудь // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 6. – C. 275-280.

11. Лагун, М. І. Методичні аспекти аналізу фінансового стану підприємств у контексті прийняття управлінських рішень [Текст] / М. І. Лагун // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 7. – C. 16-20.

12. Лагун, М. І. Теоретична характеристика основних методичних аспектів проведення аналізу фінансового стану / М. І. Лагун // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – № 3. – C. 33-37.

13. Матвійчук, А. В. Діагностика фінансового стану підприємства із застосуванням інструментарію нечіткої логіки [Текст] / А. В. Матвійчук, О. А. Сметанюк // Фінанси України. – 2008. – № 12. – C. 115-128.

14. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства [Електронний ресурс] : Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.10.2010 № 1361 [зі змін. та доп.] // Офіційний веб-сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. – Режим доступу : http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=161079&cat_id=38738. –30.01.2012. – Назва з екрана.

15. Мних, Є. В. Економічний аналіз [Текст] : підручник / Є. В. Мних. – К. : Центр НЛ, 2003. – 412 с. – ISBN 966-8253-36-1.

16. Науменкова, С. В. Використання методів фундаментального аналізу в процесі оцінки фінансового стану підприємства [Текст] / С. В. Науменкова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 12. – C. 54-65.

17. Павловська, О. В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємств [Текст] / О. В. Павловська // Фінанси України. – 2010. – № 11. – C. 54-62.

18. Поддєрьогін, А. М. Фінанси підприємств [Текст] : підручник / А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д. Буряк. – 5-тє вид., перероб. та доп. – К. : КНЕУ, 2005. – 546 с. – ISBN 966-574-895-5.

19. Подольська, В. О. Фінансовий аналіз : [Текст] навчальний посібник / В. О. Подольська, О. В. Яріш. – К. : ЦНЛ, 2008. – 488 с. – ISBN 966-364-360-2.

20. Попович, П. Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання [Текст] : підручник / П. Я. Попович. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 416 с. – ISBN 966-654-132-7.

21. Про акціонерні товариства [Електронний ресурс] : Закон України від 17.09.2009 № 514-VI [зі змін. та доп.] // Офіційний веб-сайт Верховної ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17. – 30.01.2012. – Назва з екрана.

22. Птащенко, Л. О. Управління корпоративними фінансами [Текст] : навчальний посібник : для студентів вищих навчальних закладів / Л.О. Птащенко. – К. : ЦУЛ, 2008. – 296 с. – ISBN 978-966-364-565-0.

23. Субботович, Ю. Л. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств [Текст] / Ю. Л. Cубботович // Фінанси України. – 2008, № 12. – С. 39-47.

24. Терещенко, О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання [Текст] : навчальний посібник / О. О. Терещенко. – Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К. : КНЕУ, 2003. – 554 с. – ISBN 966-574-441-0.

25. Філіна, Г. І. Фінансова діяльність суб`єктів господарювання [Текст] : навчальний посібник / Г. І. Філіна. – К. : ЦУЛ, 2008. – 320 с. – ISBN 978-966-364-428-8.

26. Чугай, А. В. Удосконалення управління фінансовими ресурсами акціонерних товариств [Текст] / А. В. Чугай // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 7. – C. 44-48.

27. Шкарлет, С. М. Аналіз фінансового стану промислових підприємств [Текст] : навчальний посібник / С. М. Шкарлет, Г. В. Кравчук. – К. : Дорадо- Друк, 2010. – 280 с. – ISBN 978-966-2077-08-7.

1. Кожи для верха обуви в зависимости от места использования подразделяются на- кожи для наружных деталей и к
2. по теме Архимедова сила
3. . Направления и механизмы формирования правовой культуры в условиях углубления культурноцивилизационных р
4. Реферат- Мир звезд
5. X ПОЛОЖЕННЯ про порядок вирішення питань
6. Руїна
7. Геофизические методы исследования скважин
8. го века огромную роль в своем творчестве отводили теме России
9. . г. Москва ул
10. Юриспруденция Бакалавриат дневное отделение 4 курс Производственная практика
11. Британский музей Лондона
12. тема факторов воздействующих на поведение
13. Стиль рококо распространение формы и средства воплощения в разных видах искусства одна из интереснейши
14. Контрольная работа по Юридической психологии
15. Налоговое право Республики Узбекистан- понятие, функции Налоговые правоотношения
16. С первых дней он зарекомендовал себя как великолепный рестлер
17. Что их сюда притягивает На звук ее голоса демон сидящий наверху книжного стеллажа зашипел и показал
18. Прожиточный минимум и потребительская корзина
19. Реферат- Теоремы Перрона-Фробеніуса та Маркова
20. Понятие и типология конфликтов Конфликт ~ это сложное многомерное многоуровневое социальнопсихолог

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе