Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
49. Внутрішнє середовище підприємства і характеристика його складових елементів. Внутрішнє середовище підприємства формується залежно від його місії і мети, яка багато в чому визначається зовнішнім середовищем. Внутрішнє середовище підприємства складається з людей, техніки, технології, інформації, організації виробництва і управління тощо і з таких основних підсистем: - соціальної; - технологічної; - виробничо-технічної; - економічної; - інформаційної; - організаційної; - фінансової; - маркетингової, комерційної; - науково-інноваційної тощо. Внутрішнє середовище підприємства або мікросередовище організації містить п'ять складових: цілі, структуру, завдання, технологію та персонал організації, тобто те, що характеризує виробничий цикл і потребує уваги керівництва. Ціль - це конкретний кінцевий стан, або бажаний результат, якого прагне досягти група, працюючи разом. Структура організації - це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані у формі, яка дозволяє ефективно досягати цілей організації. Завдання - це предписана робота, серія робіт або частина роботи, що повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у визначений термін. Технологія розглядається, як засіб трансформування сировини (люди, інформація чи фізичні матеріали) в продукти чи послуги, заздалегідь заплановані. |
50. Капітал і прибуток. Їхня характеристика. Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому. Характеристика капіталу: 1.За належністю підприємству розрізняють власний і залучений капітал. Власний капітал визначається як підсумок першого розділу пасиву балансу. Власний капітал – це частка активів підприємства, яка формується за рахунок внесків засновників та власних коштів суб’єктів господарювання. Позичковий капітал – це кошти, які залучаються для фінансування господарської діяльності підприємства на принципах строковості, поверненості та платності. Основними видами позичкового капіталу є:банківські кредити,емісія облігацій, фінансовий лізинг. 2.За національною належністю власників капіталу, що надають його в господарське користування п-ву, розрізняють національний та іноземний капітал, інвестований у п-во. 3. За формою власності розрізняють капітал приватний і державний. За організаційно - правовою формою залучення капіталу виділяють акціонерний, пайовий та індивідуальний. Акціонерний капітал формується підприємствами, що створені у формі акціонерних товариств відкритого та закритого типу. Пайовий капітал формується при створенні товариств з обмеж.відповід. Індивідуальний капітал формується під час створення індивідуальних п-в(сімейних).Залежно від строку ,на який залучається капітал:довгостроковий та короткостроковий. Довгострок. капітал п-ва складається із власного капіталу, а також із позичкового капіталу зі строком використання більше одного року. 4.За формою перебування в процесі кругообігу капітал підприємства реального сектору поділяється на капітал у грошовій, виробничій та товарній формі. 5.Залежно від об’єкта інвестування розрізняють основний і оборотний капітал. 6.Залежно від рівня ризику капітал поділяють на 3 групи: безризиковий, середньо ризиковий, високо ризиковий. 7.Відповідно до правових норм розрізняють легальний і «тіньовий» капітал. 8.За характером використання капіталу розрізняють працюючий, непрацюючий капітал. 9. За цілями використання капіталу виділяють: продуктивний – це кошти, які інвестовані в операційні активи підприємства для здійснення операційної діяльності; позичковий-та частина капіталу, що використовується в процесі інвестування в грошові інструменти; спекулятивний капітал – капітал,який використовується в процесі здійснення спекулятивних фінансових операцій, основаних на різниці в цінах. 10.За характером використання власниками виділяють: споживчий - пов’язаний з виплатою дивідендів, процентів;на покриття соціальних потреб підприємства і його працівників. Накопичений – нерозподілений прибуток звітного і минулих років. Прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Прибуток також визначають як суму, на яку зріс власний капітал компанії за даний період у результаті діяльності цієї компанії. Характеристика прибутку Загальний прибуток — кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, що включає в себе фінансові результати від різних видів його діяльності (продаж продукції, послуги, прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних подій); Валовий прибуток — прибуток, розрахований на реалізованій продукції у вигляді різниці між чистим доходом (виручка без ПДВ та акцизів) від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції. Прибуток від операційної діяльності витрати — оренда. Адміністративні витрати (пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємством) = основна та додаткова з/п управлінського персоналу, витрати на відрядження управлінського персоналу. Витрати на збут — оплата праці продавців (від збуту), пакування, транспортування. Інші операційні витрати — собівартість реалізованих виробництвом запасів, сумнівні та безнадійні борги, оцінка запасів |
||||||
|
51. Поняття підприємництва і бізнесу. Підприємництво (підприємницька діяльність) — це основний вид самостійної господарської діяльності, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, яких називають підприємцями, від свого імені і на свій ризик на постійній основі. Ця діяльність спрямована на досягнення запланованого результату (одержання прибутку або підприємницького доходу) шляхом найкращого використання капіталу і ресурсів економічно відокремленими суб'єктами ринкового господарства. Вони несуть повну матеріальну відповідальність за результати своєї діяльності і підпорядковуються правовим нормам (законодавству) країни. Основними складовими цього поняття є: Підприємництво як особливий вид діяльності вимагає від суб'єктів цієї діяльності певного способу мислення, особливого стилю і типу господарської поведінки. Підприємництво як самостійна діяльність передбачає свободу і самостійність суб'єктів цієї діяльності в різних напрямках. Підприємництво як господарська діяльність передбачає організацію та управління господарським процесом незалежно від виду і сфери діяльності фірми або індивідуального підприємництва. Підприємницька діяльність здійснюється фізичними та юридичними особами. Бізнес — це справа, ділова активність, спрямована на вирішення завдань, пов'язаних у кінцевому підсумку із здійсненням на ринку операцій обміну товарів і послуг між економічними суб'єктами ринку, з використанням форм та методів конкретної діяльності, які склалися в ринковій практиці. Бізнес робиться заради одержання доходу (прибутку) від результатів діяльності у найрізноманітніших сферах — виробництві і торгівлі товарами та послугами, банківській та страховій справах, при проведенні транспортних, орендних і багато інших операцій як видів діяльності. Бізнес — поняття більш широке, ніж підприємницька діяльність, оскільки до бізнесу належить здійснення будь-яких одноразових комерційних угод у будь-якій сфері діяльності, які направлені на одержання доходу. |
52. Види бізнесу За характером підприємницької діяльності бізнес ділиться на види. Ось одні з найпоширеніших видів бізнесу: Виробничий. Це вид бізнесу, спрямований на створення кінцевого продукту або послуги. Наприклад, виробництво продуктів харчування, одягу, автомобілів, та інших благ суспільства. Торгово-комерційний. Це бізнес, спрямований на реалізацію товарів і послуг, як кінцевому споживачеві, так і посередникам. Даний вид бізнесу досить легко організувати, в порівнянні з виробничим він простіше. До нього відносяться як різні торговельні мережі дистриб’юторів, так і торгівельні біржі. Фінансовий. Даний вид діяльності спрямований на створення і перебільшення фінансових активів. Наочними прикладами фінансових організацій є банки. Консалтинговий або консультаційний. Даний вид бізнесу спрямований на надання консультаційних послуг приватним клієнтам та цілим організаціям. Найчастіше багатьом організаціям не по кишені мати юридичну, фінансову службу, та й не має сенсу, але виникає необхідність скористатися їх послугами, і тут на допомогу приходять консалтингові організації. Прикладом є: аудиторські компанії, юридичні організації та інші. Це далеко не всі види бізнесу, крім того, необхідно розуміти, що в реальності всі ці види бізнесу тісно взаємопов’язані і переплітаються між собою. Так, наприклад, виробниче підприємство, також є і комерційною організацією, так як воно реалізує вироблені їм товари. |
||||||
|
54. Зовнішній і внутрішній фактори впливу на підприємницьку діяльність. Зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на діяльність підприємства, формують його бізнес-середовище, яке фактично визначає становище підприємства на ринку, його економічний потенціал та фінансове благополуччя. Так, до зовнішніх відносять фактори: 1) міжнародного рівня, які поєднують у собі загальноекономічні чинники, вплив міжнародної політики та конкуренції; 2) національні, що включають політичні, економічні, демографічні чинники; 3) ринкові, до яких належать конкурентні, науково-технічні та споживчі чинники. Враховуючи їх велику кількість, зазначимо, що в процесі аналізу ділової активності підприємства слід виділяти ті, які мають максимальний вплив на діяльність підприємства. У зв’язку з тим, що вплинути на характер їх дії саме підприємство не в змозі, завданням аналізу є відпрацювання варіантів реагування на зміни зовнішнього середовища на випадок, якщо така ситуація стане актуальною. До внутрішніх факторів відносять: 1) конкурентну позицію підприємства; 2) принципи діяльності; 3) ресурси та їх використання; 4) маркетингову ситуацію й політику; 5) фінансовий менеджмент. Значення всебічного аналізу внутрішніх чинників для прийняття зважених управлінських рішень переоцінити важко. Такий аналіз дає змогу визначити межі виробничих і збутових можливостей підприємства та обрати ті напрями перетворень, розвиток яких дасть максимальний господарський ефект у довгостроковій перспективі. 54. Зовнішній і внутрішній фактори впливу на підприємницьку діяльність. Зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на діяльність підприємства, формують його бізнес-середовище, яке фактично визначає становище підприємства на ринку, його економічний потенціал та фінансове благополуччя. Так, до зовнішніх відносять фактори: 1) міжнародного рівня, які поєднують у собі загальноекономічні чинники, вплив міжнародної політики та конкуренції; 2) національні, що включають політичні, економічні, демографічні чинники; 3) ринкові, до яких належать конкурентні, науково-технічні та споживчі чинники. Враховуючи їх велику кількість, зазначимо, що в процесі аналізу ділової активності підприємства слід виділяти ті, які мають максимальний вплив на діяльність підприємства. У зв’язку з тим, що вплинути на характер їх дії саме підприємство не в змозі, завданням аналізу є відпрацювання варіантів реагування на зміни зовнішнього середовища на випадок, якщо така ситуація стане актуальною. До внутрішніх факторів відносять: 1) конкурентну позицію підприємства; 2) принципи діяльності; 3) ресурси та їх використання; 4) маркетингову ситуацію й політику; 5) фінансовий менеджмент. Значення всебічного аналізу внутрішніх чинників для прийняття зважених управлінських рішень переоцінити важко. Такий аналіз дає змогу визначити межі виробничих і збутових можливостей підприємства та обрати ті напрями перетворень, розвиток яких дасть максимальний господарський ефект у довгостроковій перспективі. |