Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
19
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАЙЗУЛЛІН ОЛЕКСАНДР ВАЛЕРІЙОВИЧ
УДК:615.244:615.322:616.36-002:663.252.1
ВИВЧЕННЯ ГЕПАТОЗАХИСНОЇ АКТИВНОСТІ
ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ ВИНОГРАДУ КУЛЬТУРНОГО
14.03.05 –фармакологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття вченого ступеня
кандидати фармацевтичних наук
Харків –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі біологічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Міністерство охорони здоров’я України.
Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент
ЗАГАЙКО АНДРІЙ ЛЕОНІДОВИЧ
Національний фармацевтичний університет,
Доцент кафедри біологічної хімії
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
ДРОГОВОЗ СВІТЛАНА МЕФОДІЇВНА
Національний фармацевтичний університет;
Завідувачка кафедри фармакології;
доктор біологічних наук, професор
ПЕТРЕНКО ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ
Інститут проблем кріобіології та кріомедицини
(Національна академія наук України),
завідувач відділом біохімії
Захист відбудеться “5 ” жовтня року о годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, мю Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий “ 4 ” вересня 2007 року
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
Доктор біологічних наук, професор Л.М. Малоштан
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ураження печінки є широко розповсюдженою причиною захворюваності та смертності населення. Відповідно до даних ВООЗ лише на вірусні гепатити в різних країнах світу хворіє або перенесли їх до двох міл’ярдів чоловік. Нерідко зустрічаються також ураження печінки токсичного генезу. Отже, захворювання гепатобіліарної системи становлять глобальну проблему, що постає перед сучасною медициною. В той же час коло засобів, що застосовуються при цих захворюваннях й досі залишається обмеженим. Таким чином, пошук ефективних гепатопротекторів залишається вельми перспективним напрямком.
Дуже перспективну для вивчення групу речовин являють собою природні поліфеноли. Це пов’язано з тим, що фенольні сполуки виявляють широкий спектр фармакологічної активності та відіграють дуже важливу роль в регуляції оксидативного балансу в організмі людини та тварин.
Виноград культурний є цінним джерелом поліфенолів. Лікувальльні властивості винограду та продуктів його переробки відомі здавна та широко використовуються як народною, так і науковою медициною. Листя Винограду культурного –перспективна, дешева та доступна сировина для створення лікарських засобів.
Таким чином, представляється доцільним вивчення фармакологічних властивостей та експериментальне обґрунтування можливості застосування густого екстракту з листя Винограду культурного в терапії захворювань гепатобіліарної системи.
Зв’язок роботи з науковими роботами, планами, темами. Робота виконана у рамках науково-дослідної програми Національного фармацевтичного університету з проблеми МОЗ України “Фармакологічне дослідження біологічно активних речовин та лікарських засобів синтетичного та рослинного походження та їх застосування в медичній практиці” (№ Державної реєстрації 0103U000478).
Мета та завдання дослідження. Метою даного дослідження стало вивчення фармакодинаміки густого екстракту з листя Винограду культурного, експериментальне обґрунтування терапевтичної ефективності досліджуваної субстанції при токсичних ураженнях печінки з гострим, підгострим та хронічним перебігом, дослідження токсичних властивостей субстанції.
Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні задачі:
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено вивчення фармакологичних властивостей густого екстракту з листя Винограду культурного. Вперше встановлено, що густий екстракт з листя Винограду культурного виявляє виразну антиоксидантну активність. В роботі вперше показано, що густий екстракт з листя Винограду культурного має здатність стабілізувати клітинні мембрани та чинить антицитолітичну дію, виявляє м’яку протизапальну дію. При вивченні специфічної активності вперше встановлено, що густий екстракт з листя Винограду культурного виявляє виразну гепатопротекторну дію, що виявляється у пригніченні процесів вільнорадикального окиснення, обмеженні цитолізу, поліпшенні функціонального стану печінки. При патологіях печінки густий екстракт з листя Винограду культурного виявився не менш ефективним засобом, ніж силібор. Встановлено, що досліджувана субстанція характеризується невисокою токсичністю та не чинить негативного впливу на функцію шлунково-кишкового тракту.
Наукова новизна роботи підтверджена деклараційним патентом на корисну модель №156745 від 17.07.2006 р.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані дозволяють пропонувати досліджувану субстанцію в якості потенційного гепатозахисного засобу та можуть бути використані як експериментальне обгрунтування ефективності застосування препаратів на основі субстанції густого екстракту з листя Винограду культурного при лікуванні захворювань гепатобіліарної системи.
За результатами експериментальних досліджень розроблений та виданий інформаційний лист №23-2007 “Використання субстанцій рослинного походження “локорин” та густого екстракту з листя Винограду культурного для розробки гепатозахисних засобів”.
Матеріали досліджень впроваджені в навчальний процес на кафедрі фармакології Буковинського медичного університету та на кафедрі експериментальної та клінічної фармакології з клінічною імунологією та алергологією Української медичної стоматологічної академії.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем самостійно. Разом з науковим керівником сформульовані мета та завдання роботи, обговорені отримані результати. Особисто проведені інформаційно-патентний пошук, експериментальні дослідження, статистична обробка, систематизація отриманих результатів, сформульовані висновки. В опублікованих працях дисертант самостійно провів експериментальні дослідження, брав участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні та підготовці статей до друку.
Апробація роботи. Матеріали роботи викладалися та обговорювалися: на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (м. Тернопіль, 2004); Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії” (м. Харків, 2004); VI національному з’їзді фармацевтів України “Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України” (м. Харків, 2005) та Всеукраїнській науково-методичній конференції “Хімія природних сполук” (м.Тернопіль, 2005).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 статей, з них 5 - у фахових виданнях, тези двох доповідей, 1 патент та 1 інформаційний лист.
Об’єм та стуктура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 3-х розділів власних досіджень, аналізу та узагальнення даних, загальних висновків та переліку використаної літератури. Робота викладена на 134 сторінках друкованого тексту, включаючи 13 малюнків, 21 таблицю. В роботі використано 186 літературних джерел, з них 113 –вітчизняних та 73 –іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Досліди виконано на 303 стандартизованих тваринах (243 безпородних білих щури обох статей масою 150-220 г та 60 мишей масою 20-30 г). Тварин утримували на збалансованому харчуванні у віварії ЦНДЛ НфаУ, обладнаному відповідно до санітарних норм. Всі експерименти проводили згідно з „Загальними етичними принципами експериментів на тваринах” (Україна, 2001), що узгоджуються з положеннями „Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей” (Страсбург, 1985).
Об’єктом досліджень стала субстанція густого екстракту з листя Винограду культурного (ГЕЛВК), до складу якої входить комплекс біологічно активних речовин, представлених, головним чином, поліфенолами, а також вітамінами, амінокислотами, іншими нітрогенвмісними сполуками та цукрами.
Як основний препарат порівняння було використано вітчизнаний гепатопротектор силібор, який застосовували в дозі 25мг/кг, що дорівнює ЕД.
Вивчення антиокиснювальних властивостей густого екстракту з листя Винограду культурного в системі in vitro проводили на моделі спонтанного перекисного окиснення ліпідів в гомогенаті печінки (Владимиров Ю.А., Арчаков А.И.,1972).
З метою підтвердження ефективності в умовах in vivo та визначення ефективної дози були проведені скринінгові дослідження антиоксидантної та антицитолітичної дії густого екстракту з листя Винограду культурного на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту у щурів (“Доклінічні дослідження лікарських засобів” (методичні рекомендації), 2001).
Мембраностабілізувальну активність густого екстракту з листя Винограду культурного вивчали також за методом F.C.Jager (Вороніна Л.М. зі співав.,1996).
Протизапальну активність досліджуваної субстанції вивчали на моделях гострого карагенінового, зимозанового та гістамінового набряків у щурів, ефективність досліджуваної субстанці порівнювали з силібором, ортофеном та кверцетином (“Доклінічні дослідження лікарських засобів” (методичні рекомендації), 2001).
Гепатопротекторну активність густого екстракту з листя Винограду культурного вивчали на органоспецифічних моделях з гострим, субхронічним та хронічним перебігом, викликаних тетрахлорметаном та етанолом (“Доклінічні дослідження лікарських засобів” (методичні рекомендації), 2001).
Збалансованість ПОЛ/АОС при ураженнях печінки визначали за вмістом ТБК-реактантів (Стальная И.Д., Гавришвили Т.Г., 1977), відновленого глутатіону GSH (Beutler E.D., at al., 1963) та активністю каталази у гомогенатах печінки (Королюк М.А., 1988). Для оцінки функціонального стану печінки у сироватці крові визначали активність АлАТ, г-ГТП, ЛФ (Камышников В.С., 2000), вміст загального білка визначали біуретовим методом (Камышников В.С., 2000), сечовини –за реакцією з діацетилмонооксимом (Строев Е.А., 1986), вміст холестеролу –за реакцією Лібермана-Бурхарда (Камышников В.С., 2000). Крім того, у тканині печінки визначали вміст глікогену –за методом Кемпа і Кітца (Прохорова М.И. и др., 1995). Зовнішньосекреторну функцію печінки оцінювали за швидкістю секреції жовчі (“Доклінічні дослідження лікарських засобів” (методичні рекомендації), 2001) та вмістом холатів і холестеролу в жовчі дослідних тварин (Мірошниченко В.П. зі співав., 1978).
Ефективність застосування густого екстракту з листя Винограду культурного та силібору при ураженнях печінки підтверджували також даними гістоморфологічного обстеження зразків печінки за допомогою методів світлової мікроскопії (Меркулов Г.А, 1969, Соколовский В.В., 1971).
Вивчення гострої токсичності з розрахунком середньолетальних доз при внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинному введенні проводили за методом Пастушенко Т.В. зі співав. (1978) на мишах та щурах. Ступінь токсичності визначали за класифікацією Сидорова К.К. (1973).
Вплив екстракту з листя Винограду на стан слизової оболонки шлунка та секрецію щлункового соку вивчали за методом Андрєєвої Н.І. та Шарової С.Д. (1978). Вплив субстанції густого екстракту з листя Винограду культурного на рухову активність ШКТ вивчали у порівнянні з силібором методом Sticknay I.S. із співавт (1951).
Весь фактичний матеріал оброблений методами варіаційної статистики з застосуванням критерію Ст’юдента (Иванов Ю.И., Погорелюк Р.Н.,1990).
Результати досліджень та їх обговорення.
Вивчення фармакологічних властивостей густого екстракту з листя Винограду культурного (розділ 3). Враховуючи провідну роль, що її відіграє стан гіперліпопероксидації у патогенезі різноманітних захворювань, зокрема печінки, а також значний вміст поліфенольних сполук у складі субстанції густого екстракту з листя Винограду культурного, антиоксидантна дія яких широко відома, першим етапом наших досліджень стало вивчення антиоксидантних властивостей густого екстракту з листя Винограду культурного.
Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про високу активність субстанції густого екстракту з листя Винограду культурного щодо пригнічення процесів перекисного окиснення ліпідів, як в ізольованих системах, так і в умовах in vivo. Було встановлено, що субстанція густого екстракту з листя Винограду культурного в системі in vitro в усіх досліджуваних концентраціях виявляє виразну спроможність до пригнічення процесів перекисного окислення; показано, що густий екстракт з листя Винограду культурного перевищує антиоксиданту активність класичного антиоксиданту -токоферолу у відповідній коцентрації на 15% (рис. 1.).
Рис.1. Середня антиокиснювальна активність густого екстракту з листя Винограду культурного протягом 20 хвилин.
* - розбіжність достовірна по відношенню до контролю (р0,05);
**- розбіжність достовірна по відношенню до препарату порівняння (р0,05).
Антиоксидантна активність досліджуваного екстракту підтверджена на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту у щурів. Густий екстракт з листя Винограду культурного ефективно запобігає перекисному ушкодженню мембран гепатоцитів, завдяки чому досліджувана субстанція виявляє в умовах гострого токсичного гепатиту антицитолітичну активність. Отримані дані свідчать, що за антиоксидантною активністю густий екстракт з листя Винограду культурного перевищує препарат порівняння силібор: розрахунки показали, що ЕД силібора перевищує ізоефективну за антиоксидантною активністю дозу густого екстракту з листя Винограду культурного на 30%.
Аналіз експериментальних даних дозволив визначити ефективну дозу густого екстракту з листя Винограду культурного за антиоксидантною та антицитолітичною активністю. Встановлено, що введення досліджуваного екстракту в дозі 100 мг/кг забезпечує найвиразніший ефект, як за впливом на рівень пероксидації, так і за антицитолітичною дією: в умовах гострого тетрахлорметанового гепатиту в дозі 100мг/кг досліджуваний екстракт за антиоксидантною активністю перевищує препарат порівняння –силібор в дозі 25 мг/кг —у 2,3 рази, та не поступається йому за антицитолітичною активністю.
На моделі спонтанного гемолізу встановлено, що екстракт з листя Винограду культурного в дозі 100 мг/кг зменшує ступінь гемолізу внаслідок пригнічення перекисної деструкції клітинних мембран еритроцитів, та не поступається за виразністю мембраностабілізувальної дії препарату порівняння силібору.
На моделях гострого ексудативного запалення, викликаного дією різних флогогенів (карагеніну, зимозану, гістаміну) встановлено, що густий екстракт з листя Винограду культурного чинить м’яку протизапальну дію (Рис. 2).
Було встановлено, що в умовах гострого карагенінового запалення густий екстракт з листя Винограду культурного в дозі 100 мг/кг чинив достовірно більш виразний антиексудативний ефект ніж силібор в дозі 25 мг/кг, зменшуючи, за рахунок пригнічення ЦОГ, величину набряку на 25,1%; силібор в дозі 25 мг/кг не призводив до достовірного зменшення набряку, викликаного карагеніном. В той же час, досліджуваний екстракт поступався за виразністю протизапальної дії “золотому стандарту” НПЗЗ ортофену, що в дозі 8 мг/кг зменшував величину набряку на 49,4%.
Рис.2. Протизапальна активність густого екстракту з листя Винограду культурного на моделях гострого ексудативного запалення, викликаного різними флогогенами.
* - розбіжність достовірна по відношенню до контролю (р0,05);
**- розбіжність достовірна по відношенню до ортофену (кверцетину) (р0,05);
*** - розбіжність достовірна по відношенню до силібору (р0,05).
Антиексудативний ефект, який виявляли густий екстракт з листя Винограду культурного та силібор в умовах зимозанового набряку стопи у білих щурів, свідчить про наявність у досліджуваної субстанції та препарату порівняння силібору антиліпооксигеназної активності. Густий екстракт з листя Винограду культурного зменшував величину набряку на 19,4%, дещо поступаючись за виразністю протизапальної дії кверцетину в дозі 50 мг/кг. Кверцетин в зазначеній дозі зменшував набряк на 38,8% та достовірно перевищував ефект силібору, протинабрякова активність якого в умовах зимозанового запалення складала 12,5% (Рис. 2).
На відміну від силібору, густий екстракт з листя Винограду культурного в дозі 100 мг/кг виявляв антиексудативний ефект на моделі гістамінового запалення, зменшуючи ступінь набряку 33%. Антиексудативна активність препарату порівняння ортофену в дозі 8 мг/кг становила 41,5%, при цьому різниця відносно ефекту досліджуваного екстракту не була статистично значущою (Рис. 2).
Таким чином, результати дослідів з вивчення протизапальної активності густого екстракту з листя Винограду культурного, що отримані на всіх трьох експериментальних моделях, свідчать про перевагу досліджуваного екстракту перед силібором за впливом на гостру фазу запалення.
Вивчення гепатозахисної активності густого екстракту з листя Винограду культурного (розділ 4). Вивчення гепатопротекторної активності густого екстракту з листя Винограду культурного на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту показало, що застосування досліджуваного екстракту призводило до регресивних змін у розвитку патології, що підтверджується позитивними змінами біохімічних показників.
Рис.3. Вплив густого екстракту з листя Винограду культурного на деякі функціонально-біохімічні показники при гострому тетрахлорметановому гепатиті у щурів.
* - розбіжність достовірна по відношенню до інтакту (р0,05);
**- розбіжність достовірна по відношенню до контролю (р0,05);
*** - розбіжність достовірна по відношенню до силібору (р0,05).
Так, вміст ТБК-активних продуктів та дієнових кон’югатів у тканині печінки в умовах лікувально-профілактичного введення густого екстракту з листя Винограду культурного зменшувався у 1,25 рази (рис.3).
На тлі послаблення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів спостерігалися позитивні зміни показників, що характеризують стан антиоксидантної системи. Так, у тварин, що іх лікували екстрактом з листя винограду, вміст відновленого глутатіону в тканині печінки зростав на 53,6%, порівняно з нелікованими тваринами та був співставлюваний зі значенням цього показника у інтактних тварин. Під дією густого екстракту з листя Винограду культурного спостерігалася нормалізація активності каталази.
При введенні дослідним тваринам силібору спостерігалися загалом подібні зміни оксидативного балансу.
Густий екстракт з листя Винограду культурного виявляв перевагу перед препаратом порівняння за впливом на цитолітичні процеси: активність АлАТ при застосуванні досліджуваної субстанції достовірно зменшувалася (у 1,5 рази) —зменшення гіпертрансаміназеміі під дією силібору мало характер тенденції та не було статистично достовірним.
Під дією густого екстракту з листя Винограду культурного відбувалася нормалізація білоксинтезуючої функції печінки. Так, рівень загального білка у сироватці крові зростав практично до значень інтактного контролю. Рівень сечовини у сироватці крові дослідних тварин при цьому зменшувався на 33%, що ймовірно свідчить про нормалізацію лізосомальної системи печінки. Силібор хоча й призводив до підвишення рівня білка у сироватці, але не зменшував суттєво вміст сечовини.
В той же час ані досліджувана субстанція, ані референс-препарат не сприяли поновленню жовчосекреторної функції печінки, що ймовірно пояснюється гостротою патологічних проявів та недостатньою тривалістю лікування. Достовірного збільшення швидкості секреції жовчі та вмісту в ній холатів і холестеролу не відбувалося. При застосуванні силібору та екстракту з листя винограду не спостерігалося достовірного зниження активності ЛФ та -ГТП відносно контрольної патології, проте активність -ГТП у тварин, яким вводили екстракт з листя Винограду культурного, була достовірно нижчою за значення цього показника у тварин, лікованих силібором.
У багатьох випадках захворювання печінки мають схильність до хронізації, тому подальше дослідження гепатозахисних властивостей густого екстракту з листя Винограду культурного проводили на моделях патологій з підгострим та хронічним перебігом.
Субхронічний гепатит відтворювали за допомогою 40% розчину етанолу, який вводили тваринам щодня протягом тижня.
У тварин, яким паралельно з етанолом вводили густий екстракт з листя Винограду культурного спостерігалося достовірне зменшення рівня ТБК-активних сполук у тканині печінки, в той час як силібор в меншому ступіні запобігав накопиченню продуктів ПОЛ, не зменшуючи достовірно вміст ТБК-реактантів у тканині печінки дослідних тварин (рис.4).
Рис.4. Вплив густого екстракту з листя Винограду культурного на деякі функціонально-біохімічні показники при субхронічному алкогольному гепатиті у щурів.
* - розбіжність достовірна по відношенню до інтакту (р0,05);
***- розбіжність достовірна по відношенню до силібору (р0,05);
Густий екстракт з листя Винограду культурного та силібор сприяли нормалізації вмісту в тканині печінки відновленого глутатіону, попереджаючи його окислення; при цьому активність каталази на тлі застосування досліджуваного екстракту та силібору залишалася підвищеною порівняно з інтактними тваринами, що, ймовірно, свідчить про стан підвищенної напруженості АОС.
Зменшення проявів цитолітичного синдрому під дією густого екстракту з листя Винограду культурного та силібору виявилося зниженням активності аланінамінотрансферази у сироватці крові дослідних тварин на 28% та 30,5% відповідно.
Густий екстракт з листя Винограду культурного та силібор сприяли нормалізації аммоніакзнешкоджуючої функції печінки та відновлювали рівень сечовини.
Таким чином, встановлено, що в умовах алкогольного субхронічного гепатиту густий екстракт з листя Винограду культурного чинив гепатозахисну дію, обмежував розвиток синдрому пероксидації та цитолізу, виявлючи перевагу перед препаратом порівняння за впливом на процеси ПОЛ, сприяв нормалізації зовнішньосекреторної та детоксикуючої функції печінки.
Тяжке хронічне ураження печінки розвивалося у дослідних тварин при при двомісячному підшкірному введенні 50% олійного розчину тетрахлорметану в дозі 4 мл/кг двічи на день.
Застосування густого екстракту з листя Винограду культурного та силібору на тлі хронічного отруєння тетрахлорметаном також призводило до зменшення ступеня ураження печінки та повністю попереджало загибель дослідних тварин.
Застосування досліджуваного екстракту супроводжувалося зменшенням вмісту ТБК-активних сполук у тканині печінки на 44,3%. Вміст відновленого глутатіону зменшувався на 21,0%, практично нормалізувалась активність каталази (рис.5).
Введення силібору також призводило до зменшення проявів синдрому пероксидації, що виявилося зниженням рівня ТБК-реактантів (на 40,7%) та зменшенням рівня редукованого глутатіону, тоді як активність каталази у тканині печінки, під дією силібору, суттєво не зменшувалася (рис.5).
Пригнічення процесів перекисної деструкції мембранних структур призводило до зменшення проявів цитолітичного та холестатичного синдромів. Активність АлАТ зменшувалась в сироватці крові дослідних тварин під дією густого екстракту з листя Винограду культурного на 29,8%, ЛФ –на 30,7%, -ГТП –на 31,6%. Подібну дію чинив і силібор: активність АлАТ зменшувалася на 28,2%, ЛФ –на 34,2%, -ГТП –на 21,9% (рис.5).
Нормалізація зовнішньосекреторної функції печінки під впливом густого екстракту з листя Винограду культурного та силібору спостерігалася і за показниками швидкості секреції жовчі та холатоутворення (рис.5).
Густий екстракт з листя Винограду культурного сприяв відновленню білкового обміну, виявляв здатність до стимуляції синтезу білка в печінці та попереджав посилення катаболізму білків, про що свідчить нормалізація вмісту загального білка та сечовини у сироватці крові дослідних тварин. Під дією силібору також відбувалася нормалізація білковосинтетичної функції, але зменшення рівня сечовини у сироватці крові не було статистично значущим (рис.5).
Рис.5. Вплив густого екстракту з листя Винограду культурного на деякі функціонально-біохімічні показники при хронічному тетрахлорметановому гепатиті у щурів.
* - розбіжність достовірна по відношенню до інтакту (р0,05);
***- розбіжність достовірна по відношенню до силібору (р0,05);
Таким чином, було встановлено, що в умовах хронічного експериментального гепатиту, викликаного тривалим введенням тетрахлорметану, густий екстракт з листя Винограду культурного в дозі 100 мг/кг чинив лікувальний ефект: пригнічував ПОЛ, сприяв стабілізації АОС, виявляючи перевагу перед силібором за впливом на її ферментну ланку, та зменшував цитоліз гепатоцитів. Ці зміни позитивно позначилися на функціональному стані органу: відбувалася нормалізація білкового обміну, жовчовидільної функції печінки.
Вивчення токсичних властивостей густого екстракту з листя Винограду культурного (розділ 5). Проведені дослідження свідчать, що субстанція густого екстракту з листя Винограду культурного характеризується незначною токсичністю, отримані дані дозволяють віднести досліджувану субстанцію до класу практично нешкідливих сполук за класифікацією К.К. Сидорова. При одноразовому пероральному введенні досліджуваної субстанції ЛД15000. При внутрішньоочеревинному введені ЛД для мишей склала 3430 (2780-4070) мг/кг, для щурів - 4310 (3510-5120) мг/кг. Встановлено, також, що досліджуваний екстракт не чинить ульцерогенної дії, не впливає суттєво на рухову активність шлунково-кишкового тракту та секрецію щлункового соку.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Вороніна Л.М., Загайко А.Л., Стрельченко К.В., Файзуллін О.В. Антиоксидантна активність субстанцій Винограду культурного при метаболічному синдромі у сирійських хом’ячків //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. Щупика. м. Київ, - 2004. - Вип. 13. –Книга 3. –С.368-372. (Особистий внесок здобувача: приймав участь у проведенні експерименту, аналізі отриманих даних, підготовка статті).
2. Вороніна Л.М., Файзуллін О.В., Кузнєцова В.Ю., Загайко А.Л., Стрельченко К.В. Вивчення антиокислювальної активності фенольних комплексів винограду культурного IN VITRO //Медична хімія –. –Т.7. - №2.- С. 89-91. (Особистий внесок здобувача: провів аналіз даних літератури, приймав участь у проведенні експериментальних досліджень, аналізі отриманих даних, підготовка статті).
3. Файзуллін О.В., Вороніна Л.М., Загайко А.Л. Вплив екстракту з листя винограду культурного на перебіг аскорбатіндукованого перекисного окислення ліпідів //Медична хімія –. –Т.7. - №4.- С. 77-78. (Особистий внесок здобувача: провів аналіз даних літератури, приймав участь у проведенні експерименту, аналізі експериментальних даних, у підготовці статті).
4. Файзуллін О.В., Вороніна Л.М., Загайко А.Л., Кузнецова В.Ю. Антиоксидантні та антицитолітичні властивості екстракту з листя Винограду культурного в умовах гострого тетрахлорметанового ураження печінки у щурів //Медична хімія –. –Т.8. - №1.- С.56-58. (Особистий внесок здобувача: теоретичне обґрунтування дослідження; приймав участь у проведенні експерименту, аналізі отриманих результатів, підготовка статті).
5. Файзуллін О.В., Вороніна Л.М., Загайко А.Л., Лар’яновська Ю.Б. Вивчення гепатопротекторної активності екстракту з листя Винограду культурного в умовах гострого тетрахлорметанового гепатиту //Клінічна фармація – 2006. –Т.10. - №2. –С.36-39. (Особистий внесок здобувача: аналіз літературних даних; проведений експеримент, приймав участь в аналізі отриманих результатів, у підготовці статті).
6. Загайко А.Л., Вороніна Л.М., Файзуллін О.В., Красова Н.С., Нікішин П.О., Огай Ю.О. Вплив перорального вживання поліфенольних комплексів винограду на інсулінорезистентність у золотистих хом’яків з експериментальним метаболічним синдромом //Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок: Матеріали наук.-практ.конф. з міжн.участю, м.Тернопіль. —. –С.348-351.
7. Вороніна Л.М., Загайко А.Л., Стрельченко К.В., Файзуллін О.В. Антиоксидантна активність поліфенольних екстрактів з винограду культурного за умов емоційно-больового стресу //Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії: Матеріали Всеукраїнського наук.-практ. семінару, г.Харків, 26 лист. 2004 р. –Х., 2004. –С.471-480.
8. Загайко А.Л., Вороніна Л.М., Стрельченко К.В., Файзуллін О.В. Зміни оксидантного статусу сироватки крові мишей за умов дії іонів кадмію та шляхи їх корекції //ХІІ (ежегодная) межд.научн.-технич.конф. “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов”, г.Бердянск, 7-11 июня 2004 г. –Х., 2004. –Т.II. –С.360-363.
9. Веретеннікова А.І., Файзуллін О.В., доц. Набока О.І. Експериментальне вивчення противиразкової дії сумарного комплексу БАР, одержаного з листя винограду та його вплив на деякі біохімічні показники сироватки крові в умовах цієї патології //Тези доповідей наукової студентської конференції. Харків: Видавництво НФАУ.—.—С.177.
10. Вороніна Л.М., Файзуллін О.В., Загайко А.Л., Музика В.П. Вплив вичавок Винограду культурного на деякі показники ліпідного обміну та оксидативного статусу ліпопротеїнів при метаболічному синдромі у сирійських хом’ячків //Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матеріали VI національного з’їзду фармацевтів України, м. Харків, 28 –вересня 2005 р. –С.499-500.
11. Пат. МПК А61К 36/00. Спосіб одержання засобу з гепатопротекторною активністю /Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В.С., Яремчук О.О., Башура Г.О., Файзуллін О.В.; Заявл. 16.01.2006; Опубл. 17.07.2006, Бюл. № 7. (Особистий внесок здобувача: приймав участь у патентному пошуку, в підготовці опису до патенту).
12. Інформаційний лист №23-2007 “Використання субстанцій рослинного походження “локорин” та густого екстракту з листя Винограду культурного для розробки гепатозахисних засобів”/Вороніна Л.М., Галузінська Л.В., Загайко А.Л., Файзуллін О.В. м. Київ, 3007.-3 с. (Особистий внесок здобувача: провів частину експериментальних досліджень, приймав участь у патентному пошуку, в підготовці інформаційного листа до друку).
Файзуллін О.В. “Вивчення гепатозахисної дії густого екстракту з листя Винограду культурного”.- Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 –фармакологія.- Національний фармацевтичний університет, Харків, 2007.
Дисертація присвячена вивченню фармакологічних властивостей субстанції густого екстракту з листя Винограду культурного. Встановлено, що в дозі 100 мг/кг досліджуваний екстракт виявляє широкий спектр фармакологічної активності. Доведено, що густий екстракт з листя Винограду культурного чинить виразну антиоксидантну, мембраностабілізувальну та м’яку протизапальну дію.
Гепатозахисні властивості густого екстракту з листя Винограду культурного вивчалися на модельних патологіях печінки з гострим, субхронічним та хронічним характером перебігу. Встановлено, що густий екстракт з листя Винограду культурного виявляє в дозі 100 мг/кг виразні гепатозахисні властивості, гальмуючи процеси перекисного окиснення ліпідів, зменшуючи виразність цитодеструктивних процесів та поліпшуючи функціональну активність гепатоцитів.
Вивчення параметрів гострої токсичності густого екстракту з листя Винограду культурного дозволило віднести досліджувану субстанцію до класу практично нешкідливих сполук за класифікацією К.К. Сидорова. Встановлено, також, що досліджуваний екстракт дозі 100 мг/кг не чинить ульцерогенної дії, не впливає суттєво на рухову активність шлунково-кишкового тракту та секрецію щлункового соку.
Ключові слова: Гепатопротектори, речовини рослинного походження, гепатит, Виноград культурний.
Файзуллин А.В. “Изучение гепатозащитного действия густого экстракта из листьев Винограда культурного”.- Рукопись.
Дисертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 14.03.05 –фармакология –Национальный фармацевтический університет, Харьков, 2007.
Дисертация посвящена изучению фармакологических свойств субстанции густого екстракта из листьев Винограда культурного. Проведенные исследования свидетельствуют, что густой екстракт из листьев Винограда культурного проявляет широкий спектр фармакологической активности.
Установлено, что густой экстракт из листьев Винограда культурного проявляет выраженые антиоксидантне свойства в системах in vitro и in vivo. Доказано, что в условиях острого тетрахлорметанового гепатита исследуемый экстракт превосходит препарат сравнения силибор по антиоксидантной активности. С антиоксидантным эффектом связаны мембраностабилизирующие свойства изучаемой субстанции, о наличии которых свидетельствует способность снижать гиперферментемию АлАТ в условиях острого тетрахлорметанового гепатита. Наличие мембранопротекторных свойств у исследуемой субстанции было подтверждено так же на модели спонтанного перекисного гемолиза.
При изучении антиоксидантной и антицитолитической активности на модели острого тетрахлорметанового гепатита была установлена эффективная доза густого экстракта из листьев Винограда культурного, которая составляет 100 мг/кг.
На моделях острого экссудативного воспалення, вызваного действием различных флогогенов (карагенина, зимозана, гистамина) установлено, что густой экстракт з листя Винограду культурного в дозе 100 мг/кг оказывает мягкое противовоспалительное действие. Результаты проведених исследований свидетельствуют, что по влиянию на острую фазу воспаления изучаемый екстракт превосходит силибор.
Гепатопротекторные свойства густого экстракта из листьев Винограда культурного изучали на модельных патологиях печени с острым, субхроническим и хроническим характером течения. Установлено, что густой экстракт из листьев Винограда культурного проявляет в дозе 100 мг/кг выраженые гепатопротекторные свойства, угнетая процессы перекисного окисления липидов, уменьшая выраженость цитодеструктивных процессов и улучшая функциональную активность гепатоцитов. Установлено, что в условиях острого тетрахлорметанового гепатита густой экстракт из листьев Винограда культурного не уступает препарату сравнения по выраженности гепатопротекторного действия и проявляет в целом болем выраженные гепатозащитные свойства чем силибор в условиях хронического поражения печени тетрахлорметаном.
Изучение параметров острой токсичності густого экстракта из листьев Винограда культурного позволило классифицировать исследуемый экстракт как “практически безвредный”. Установлено, так же, что исследуемый екстракт в дозе 100 мг/кг не оказывает ульцерогенного действия, не влияет на двигательную функцію желудочно-кишечного тракта и секрецию желудочного сока.
Полученые даные служат экспериментальным обоснованием терапевтической эффективности препаратов на основе субстанции густого экстракта из листьев Винограда культурного при заболеваниях печени и позволяют предлагать исследуемую субстанцію в качестве потенціального гепатозащитного средства.
Ключевые слова: Гепатопротекторы, вещества растительного происхождения, гепатит, Виноград культурный.
Faysullin A.V. “Study of hepatoprotective effect of thick extract from leaves of Grape cultural.” –Manuscript.
Thesis for scientific degree of the candidate of pharmaceutical sciences in speciality 14.03.05 –pharmacology. – National university of pharmacy, Kharkiv, 2006.
Thesis deals wits the investigation of pharmacological properties of thick extract from leaves of Grape cultural. It was established that thick extract from leaves of Grape cultural in dosage 100 mg/kg have a wide range of pharmacological activity. It was proved that thick extract from leaves of Grape cultural have expressive anti-oxidant, membrane stabilizing and mild anti-inflamatory activity.
Hepatoprotective properties of thick extract from leaves of Grape cultural in a model of liver diseases with acute, sub-chronic and chronic cours was studied. It was established that thick extract from leaves of Grape cultural in dosage 100 mg/kg have expressive hepatoprotective activity. It decrease lipoperoxidation, cytolisis and improve functional activity of hepatocytes.
Thick extract from leaves of Grape cultural is “relatively innocuous”. It was established that thick extract from leaves of Grape cultural in dosage 100 mg/kg have no ulcerogenic activity. It have no influence to intestinal peristalsis and gastric juice secretion.
Key words: Hepatoprotectors, vegetative substances, hepatitis, Grape cultural.