модерн Розчарування в життєвій дійсності та художньому реалістичному способі її відтворення спричини
Работа добавлена на сайт samzan.net:
21 билета 3. Дайте характеристику сучасній мистецькій течії «модерн»
Розчарування в життєвій дійсності та художньому реалістичному способі її відтворення спричинило зацікавлення новітніми філософськими теоріями та появу нових художніх напрямів.
Модернізм - загальна назва напрямів мистецтва та літератури кінця XIX - поч. XX ст., що відображували кризу буржуазної культури і характеризували розрив із традиціями реалізму та естетикою минулого. Модернізм виник у Франції наприкінці XIX ст. (Бодлер, Верлен, А.Рембо) і поширився в Європі, Росії, Україні. Модерністи вважали, що не треба шукати у творі мистецтва якоїсь логіки, раціональної думки. Тому мистецтво модернізму і носило переважно ірраціональний характер.
Протестуючи проти застарілих ідей та форм, модерністи шукали нових шляхів і засобів художнього відображення дійсності, знаходили нові художні форми, прагнули докорінного оновлення. У цьому плані модернізм став справжньою художньою революцією. Універсалізації конкретного художнього прийому і перетворення його на загальний естетичний принцип, збагачення художньої творчості через відкриття прихованого змісту життєвих явищ, відкриттям ірреального та непізнаного.Модернізм як художній напрям був внутрішньо неоднорідним конгломератом художніх явищ, які ґрунтувалися на спільних світоглядах, філософських і художніх засад.
Загальні риси модернізму:
o особлива увага до внутрішнього світу особистості;
o проголошення самоцінності людини та мистецтва;
o надання переваги творчій інтуїції;
o розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникати у найінтим-ніші глибини існування особистості і одухотворити світ;
o пошук нових засобів у мистецтві (метамова, символіка, міфотворчість тощо);
o прагнення відкрити нові ідеї, що перетворять світ за законами краси і мистецтва. Такі крайні, радикальні модерністські течії, як дадаїзм або футуризм отримали
22 билета 2. Дайте характеристику мистецькій течії «імпресіонізм».Назвіть представників
Головні представники в живопису
- Едуар Мане ,
- Каміль Піссарро
- Клод Моне
- П'єр-Оґюст Ренуар,
- Альфред Сіслей,
- Дега Едгар
- Поль Сезанн
- Берта Морізо
- Марі Бракмон
- Арман Гійомен
- Франсіс Пікабіа,
Імпресіонізм (фр. impressionisme, від impression - враження) - художній стиль у мистецтві останньої третини XIX - початку XX ст., що зробив величезний вплив на все наступне мистецтво. Представники його прагнули передати безпосереднє враження від навколишнього світу, мінливі стани природи. Імпресіонізм зародився в 1860-х роках у Франції, коли художники внесли в живопис різноманіття і складність міського побуту, свіжість і безпосередність сприйняття світу. Для їхніх добутків характерне зображення випадкових ситуацій, сміливість композиційних рішень, що здається неврівноваженість, фрагментарність композиції, несподівані точки зору, ракурси, зрізи фігур рамою. Родинне мальовничому імпресіонізму різноманіття нюансів почуттів і настроїв виявляється в поезії і музиці. В другій половині минулого століття ( початок 70-х рр.) у Франції початку працювати група молодих художників. Вперше в історії мистецтва художники зробили для себе правилом писати не в майстерні, а під відкритим небом: на березі ріки, у поле, у лісі.
Художники по новому підійшли до зображення світу. Головним для них стали трепетне світло, повітря, у який як би занурені фігури людей і предмети. У їхніх картинах почувався вітер, волога після дощу, нагріта сонцем земля. Вони прагнули розглянути і показати дивне багатство кольору в природі. Імпресіонізм був останнім великим художнім рухом у Франції 19 століття. Живопис здавався занадто сміливої і незвичайний. Характерними ознаками його є те, що його представники прагнули передати безпосереднє враження від навколишнього світу, мінливі стани природи.
21 билет 1. Мистецтво живопису Китаю
Китайська національний живопис Гохуа з'явилася в глибоку давнину. Вона відрізняється великою своєрідністю і абсолютно відмінна за матеріалом, техніці і художнім засобів від європейського живопису. Китайські картини пишуться тушшю, мінеральними та рослинними фарбами типу акварелі на шовку (іноді на бавовняної або Пеньковий тканини) або на особливій папері з м'якого тонкого волокна і мають форму сувоїв-горизонтальних для розглядання на столі і вертикальних для прикраси стін. Художники користуються китицями різних розмірів, від дуже тонких до дуже товстих (від 5 міліметрів до 5 сантиметрів). Штрих може бути легким, як хмара, чи потужним, як змій.
Однією з відмінних рис китайського живопису є те, що образи в ній створюються за допомогою лінійного малюнка, в той час як в європейській живопису образи виражаються за допомогою об'ємів і форм, кольором і світлотінню. У Китаї здавна говорять про близькість живопису і каліграфії. Художники і каліграфи користуються одними і тими ж матеріалами та інструментами (пензель, папір і туш) і однаковим лінійним способом листи. Для китайської живопису характерна Багатоточковий і розсіяна перспектива, лаконічна і ясна композиція з плям локального кольору з виразними і ритмічними контурами, а також площинна живопис без светотеневой ліплення. В образах китайського живопису часто втілюються глибокі філософські ідеї. У різні періоди розвитку живопису на неї наклали свої відбитки конфуціанство, даосизм і буддизм. У традиційній китайського живопису встановилися певні жанри: пейзаж "гори і води", живопис "квітів і птахів", портрет і анімалістичні жанр. Образам китайського живопису надавалося символічне значення, пов'язане з ідеями стародавньої космогонії. Структуру мальовничого сувою визначають найважливіші початку -- Небо і Земля, між якими розгортаються основні дії, що визначають внутрішню динаміку картини. Трактати з мистецтва композиції вчили художника: "Перед тим, як опустити кисть, неодмінно визнач місце Неба і Землі ... Між ними дбайливо розташуй пейзаж ". Дуалістична структура світу, затверджена в далекій давнині, поставала як зримо втілені в Небі і Землі два протилежних принципу світобудови: чоловіча сила - [ян] та жіноча сила - [інь]. Взаємодія цих сил породжувало п'ять першоелементів: воду, вогонь, дерево, метал і землю, яких утворено всі реальне, все суще.
У китайських пейзажах гори вважалися уособленням чоловічого світлого початку ян, а води -- жіночого темного початку інь, з поєднання яких, за стародавніми уявленнями, виникає всесвіт. Мініатюрність людських фігурок, зображених на фоні грандіозних ландшафтів, повинна була викликати думки про велич всесвіту, в якій людина є незначним ланкою, підпорядкованим її могутнім силам.
У цьому полягала відміну уявлень китайської культури від європейської, де людині приділялася головну увагу і його зображували як могутню творчу силу, що перетворює світ.
У китайських пейзажах як би поєднуються три світи: світ води, світ каменю і світ дерева. Їх об'єднує особлива мальовнича організація часу і простору, що є відображенням четвертого, найважливішого світу. Водоспад - символ зустрічі Неба і Землі. Він, як і дракон, виражає єдність буття і небуття. До миру води відносяться і хмари - "небесні гори". Річки, озера, струмки облагороджують Землю своїм небесним і абсолютним початком. Одним з найбільш улюблених об'єктів естетичного втілення в живопису є бамбук. На китайських картинах бамбук - це не просто рослина, а символ людського характеру. Зображаючи бамбук, художник оспівує справжнього чоловіка високих моральних якостей, часом порівнюючи з них свій характер. Портрет і взагалі зображення людини відігравали помітну роль лише на ранньому етапі складання естетичного феномена китайської живопису. У китайській живопису існує два стилі листа: гунбі - старанна кисть і цей - живопис ідей. Першому стилю притаманна тонка і докладна графічна манера письма з ретельно накладанням фарб. Другому - вільна ескізна манера письма широким пензлем. Джерелом виникнення картин - сувоїв були фрески біхуа, картини на ширмах пінхуа, що з'явилися ще до нашої, ери. Ще однією особливістю китайських картин є позначка їх особистою печаткою художника, що замінює його підпис. Вона виготовляється з металу, каменю (яшми, нефриту), гірського кришталю, дерева, слонової кістки, а зараз і з пластмаси. В даний час національний живопис Гохуа вийшла з вузьких рамок традиційної тематики, пішовши за часом. Сучасні картини, виконані в стилі Гохуа, наповнилися новим змістом, живим духом часу. Поряд з традиційної китайської живописом, отримали розвиток та інші види живопису: акварель, живопис маслом, графіка, карикатура.
22 билет 1. Загальна характеристика мистецтва Китаю
Світогляд і світовідчування китайців істотно відрізняється від європейського. У цій країні не було послідовного розвитку і зміни художніх напрямків і стилів, як в європейському мистецтві. Саме поняття історії не має в Китаєві ознак "тривалості", а мистецтво - еволюції. Художні напрямки не випливають одне за іншим, а "стилі" і "школи" зв'язуються не з розходженнями творчих методів, а з технічними прийомами і матеріалами. У Китаї "... ми застаємо надзвичайно стійкий, до дрібниць продуманий і естетично перероблений побут, цільний і послідовний світогляд, складний, але міцний сплав художніх стилів ... Стилістична єдність китайського мистецтва - це результат не тільки глибокого проникнення китайських майстрів у природу речей ..., але, перш за все їх щирої і бездоганної довіри до життя у всій її розмаїтості "У Китаї "мірою всіх речей" виявилася не людина, а природа, що нескінченна і тому непізнавана. У мистецтві відбувалося не відображення життя, а її продовження в рухах кисті і мазках туші. На цій своєрідній основі здійснювалася "самотипізація" китайського мистецтва, предметом якого ставав не образ людини-героя і не духовні ідеали, а життя природи. Звідси особливий естетичний смак і художній такт традиційного мистецтва Китаю. У древніх віруваннях китайців обожнювалися будь-які об'єкти природи: дерева, камені, струмки, водоспади. Релігія вважалася мистецтвом життя, а споглядальне світовідчування вимагало повного і смиренного злиття з природою. Для мистецтва Китаю не типові грандіозні архітектурні ансамблі, прагнення до монументальності. Архітектура китайців вигадлива, але скромна і практична. У Китаї увічнити себе означало не стільки залишити про себе речовинний пам'ятник, скільки прославити своє ім'я "записаним на бамбуку і шовку". Китайське мистецтво ніколи не слід було інтересів релігії, філософії або політики. Якщо релігія і філософія - це мистецтво життя, тоді життя - мистецтво.
21 билет 2. Мистецтво Франції другої половини 19ст. Академічний живопис.Скульптура
Середина і друга половина XIX ст. ознаменовані наростанням соціальної боротьби у Франції і різноманіттям художніх проявів. У цей період дається теоретичне обгрунтування реалізму, що отримав втілення в живопису, графіці і дещо пізніше в скульптурі.
Менш плідним виявилося це час для розвитку архітектури. До середини століття основною проблемою європейського зодчества стали пошуки стилю. Ордерна система пізнього класицизму не підходила для повсюдно розгорнувся бурхливого будівництва заводів, фабрик, мостів, банків та інших установ. Романтичне захоплення старовиною повертало до традицій архітектури минулого - так виникли неоготика, неоренесанс, необароко та ін Подібні зусилля нерідко призводили до еклектизму - з'єднанню елементів різних стилів в одному творі. Однак широкий розмах будівництва не створив сприятливих умов для розвитку архітектури як виду мистецтва.
Провідне місце в мистецтві другої половини XIX ст. займала Франція. Кращі художники боролися з рутиною академічного мистецтва, відкривали нові шляхи в живописі.
В архітектурі з середини століття запанувала еклектика.
В живописі і скульптурі разом з класицизмом, який все більш набуває риси
академічної схеми, з 20-х років ХІХ ст. народжується сильний романтичний
напрям; з 40-х років зусиллями таких майстрів, як Курбе і Дом’є, розвивається
реалізм, підтриманий настроїями, пов'язаними із загальним підйомом
пролетарського руху.
З останньої третини XIX ст., після падіння Паризької Комуни, в переломний для
західноєвропейського реалізму час, позиції академізму знов зміцнюються, він
стає офіційним мистецтвом, що виражає смаки урядових кіл. Але в середовищі
передової інтелігенції мистецтво «школи», як іменується академізм, знаходить
різку опозицію. Складання імпресіонізму саме по собі природна реакція на
академізм. Імпресіонізм зміняється неоімпресіонізмом
22 билет 3. Дайте характеритистику живопису Яблонської, Пластова; скульптурі Вугетіга, Майзера
Однією з основних характеристик творчої особи є реалізація права на свободу вибору. Т Яб - лонська Яблонська своє право на свободу творчості і вибору в творчості реалізовувала в ході всієї своєї діяльності, перш за все, це відноситься до вибору стилю, манери письма. Вона змінювала манеру, стилістику, колірну палітру, образне розуміння, безповоротно відмовлялася від загальноприйнятих "іс-тин" і постійно знаходилася в творчому пошуку. В цьому і полягав "феномен" Тетяни Яблонської. Найчастіше творчість художниці пов’язують із соціалістичним реалізмом, проте її твори свід - чать про наявність елементів соцреалізму, імпресіонізму, декоративізму, і через реалістичні картини переходу до камерних, метафоричних натюрмортів, пронизаних східною філософією.
2. Реабилитация после оперативного вмешательства
3. тема включает в себя- 5 Современная наука изучает три мира какие 6 Что такое сингулярное вещество 7 Бо.html
4. Контрольная работа
5. Методы изучения клетки
6. на тему - Вечірня зачіска з хвилями і трояндою романтичного стилю Учениці групи
7. Вред мобильного телефона
8. Сети Internet и Intranet
9. дружбой и непричастностью и является одной из его обязанностей
10. Тема 2 Методологические основы прогнозирования Этапы прогнозирования Интуитивные методы прогнозир
11. Паралимпийский спорт в России
12. Чем характеризуется автоматизация технологических процессов В чем состоят особенности автоматизации
13. Наследство по завещанию
14. Сага о Геральте в 1480 году
15. Основные источники и виды риска, подлежащие оценке Количественные меры техногенных воздействий и нагрузок
16. Контрольная 1 по предмету МЕТОДЫ ПРИКЛАДНОЙ СТАТИСТИКИ Статистическое наблюдение По представле
17. Реферат- Особенности осмотра места дорожно-транспортного происшествия
18. Лабораторная работа 2 МЕТОДЫ РЕШЕНИЯ СИСТЕМ ЛИНЕЙНЫХ И НЕЛИНЕЙНЫХ УРАВНЕНИЙ
19. М ОПИСАНИЕ ЦЕНА ЗА КВ
20. то другой Отчаливающий корабль Времени