Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лекція 3
Контрольні питання
1. Що розуміють під поняттям «екологічна ніша»?
2. Охарактеризуйте екологічну нішу людини. Як відбувалася її еволюція?
З. У чому полягають особливості системи «людина – життєве середовище»?
4. Назвіть основні компоненти життєвого середовища людини.
5. Що таке урбанізація і які фактори її викликають?
6. Порівняйте місто і село як основні антропоекосистеми. Які екологічні проблеми існують в сучасних містах і селах
7. Як забезпечується у світі та в Україні право людини на екологічно безпечне життєве середовище?
Відповіді
1.Що розуміють під поняттям «екологічна ніша»?
Екологічна ніша - це місце і структурно-функціональна роль популяції певного виду в екосистемі. Екологічна ніша визначається сукупністю всіх складних факторів середовища, які роблять можливим саме існування тих чи інших популяцій в екосистемі. Екологічна ніша характеризує ступінь біологічної спеціалізації даної популяції, зокрема в ланцюгах живлення. Або іншими словами під екологічною нішею розуміють не територіальне розміщення виду, а його функціональне значення в екосистемі. Тобто поняття «екологічна ніша» виражає, яку роль відіграє організм в екосистемі, наголошуючи, що місце проживання - це «адреса», тоді як «ніша» - це «професія» виду. Це поняття найчастіше використовують при дослідженні взаємовідносин екологічно близьких видів, які належать до одного трофічного рівня.
2. Охарактеризуйте екологічну нішу людини. Як відбувалася її еволюція?
Екологічна ніша характеризує ступінь біологічної спеціалізації даної популяції, зокрема в ланцюгах живлення. Або іншими словами під екологічною нішею розуміють не територіальне розміщення виду, а його функціональне значення в екосистемі. Тобто поняття «екологічна ніша» виражає, яку роль відіграє організм в екосистемі, наголошуючи, що місце проживання - це «адреса», тоді як «ніша» - це «професія» виду. Це поняття найчастіше використовують при дослідженні взаємовідносин екологічно близьких видів, які належать до одного трофічного рівня.
З. У чому полягають особливості системи «людина – життєве середовище»?
Система «людина - життєве середовище» є складною системою в тому розумінні, що до неї, як правило, входить велика кількість змінних, між якими існує велика кількість зв'язків. Відомо, що чим більше змінних та зв'язків, тим важче ці зв'язки піддаються математичній обробці і виведенню універсальних законів. Складність вивчення системи «людина - життєве середовище» зумовлюється також і тим, що ця система є багаторівневою, містить у собі позитивні, негативні та гомеостатичні зворотні зв'язки і має багато емерджентних зв'язків. Людина є одним з елементів вищезазначеної системи, у якій під терміном «людина» розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом.
Люди в глобальній системі «людина - життєве середовище» є складовими соціальної спільноти. Соціальна спільнота - форма соціальної взаємодії; реально існуюча сукупність людей, об'єднаних відносно стійкими соціальними зв'язками, відносинами, яка має спільні ознаки, умови і спосіб життя, риси свідомості, культури, що надають їй неповторної своєрідності, цільності.
Виділяють такі соціальні спільноти:
а) групові - класи,верстви,соціально-демографічнігрупи,професійні групи та ін.;
б) масові - учасники суспільних рухів, аудиторія глядачів, любительські об'єднання та ін.;
в) соціальн о- родинні - сім'я, рід, плем'я;
г) етнічні - етнос, народність, нація, національна меншина;
д) соціально - територіальні – мешканці житлових будинків, села, району, міста, області, країни.
4. Назвіть основні компоненти життєвого середовища людини.
Життєве середовище - елемент системи «людина - життєве середовище», який є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і де функціонують системи її життєзабезпечення.
Життєве середовище людини складається з чотирьох компонентів - власне природного; перетвореного людиною природного середовища; середовища, створеного людиною, і соціального середовища.
5. Що таке урбанізація і які фактори її викликають?
Урбанізація - характерний процес нашого часу, обумовлений швидким збільшенням чисельності населення і кількості міст, різким зростанням ролі великих міст, формуванням міських агломерацій і міського способу життя. Урбоекосистема формується під впливом складних економічних, соціальних і планувальних умов. Вона являє собою сукупність різних культурних геосистем (від міської і субміської до сільської і лісової).
6.Порівняйте місто і село як основні антропоекосистеми. Які екологічні проблеми існують в сучасних містах і селах
Міський житель, як правило, належить одночасно до багатьох великих і малих соціальних груп - він член сім'ї, виробничого чи студентського колективу, спортивної команди, приятельської компанії, громадської організації, політичної партії тощо. В умовах великого міста відбувається інтенсифікація взаємодій між людьми. Сучасна система соціального життя і організації виробництва така, що людина в рамках цієї системи включається в різноманіття зв'язків та контактів з іншими людьми.
Підвищена густота населення в межах міста є важливим джерелом психологічних проблем для міського жителя. Просторові умови праці внаслідок технологічної необхідності чи існуючих традицій можуть бути такими, що концентрують велику кількість людей на обмеженій площі на тривалий проміжок часу. В цих умовах між людьми виникають складні структури зв'язків і відносин, їх підтримання і зміна, виникнення конфліктних ситуацій потребують від людей значних втрат часу і енергії. Ситуація ускладнюється ще й тим, що в сучасному міському середовищі практично не передбачені умови для задоволення потреб людини у відпочинку на самоті.
Урбанізація змінює взаємозв'язок між характером міжособистісних відносин і просторовим положенням міських жителів. Крім того, у місті знижується ефективність впливу суспільних норм і санкцій і зростає роль соціальних інститутів. Особливий феномен - це відносини між людьми в нових окраїнних районах міст, між людьми, переселеними з одного поселення в один дім.
У містах функціонує потужне інформаційне поле, яке створюється засобами масової комунікації, і тому люди постійно залучені до різноманітних культурно-комунікативних процесів. Збільшення різноманітності інформаційного поля розширює можливості для самореалізації особистості. Люди отримують можливість удосконалювати свої знання, розвивати творчі можливості, визначати релігійні та політичні інтереси..
Інформаційний бум може стати причиною перенапруження психіки та виникнення стресових станів. Тривалі стреси викликають порушення імунного і генетичного апарату, є причиною психічних і соматичних захворювань, підвищеної смертності. Тривалі стреси викликають в одних людей депресію і апатію, в інших - соціальний і політичний екстремізм, агресію.
В умовах сучасного великого міста формується певний соціально-психологічний тип людини, який відрізняється рухомістю, раціональністю поведінки, готовністю до зміни життєвої обстановки, умінням поєднувати власні інтереси з інтересами інших людей, здатністю долати труднощі проживання в міському середовищі.
Оцінюючи рівень антропоекологічної комфортності міста, враховують такі показники: рівень соціального благополуччя (бюджети сімей, забезпеченість житлом, використання сфери послуг, навчання дітей, стан здоров'я, якість медичного обслуговування і соціального забезпечення та ін.); ступінь екологічної безпеки; правова захищеність, зайнятість і задоволеність своєю роботою (характером і сферою зайнятості, взаємовідносинами на роботі, транспортною доступністю місця роботи та ін.); наявність умов для повноцінного відпочинку і відновлення сил працюючого населення; ступінь повноти інформаційного забезпечення та існування умов для спадкоємності культурних традицій.
Однією з важливих характеристик міста є стан громадського здоров'я, яке можна охарактеризувати як рядом санітарно-демографічних параметрів (тривалість життя, коефіцієнти стандартизованої смертності, дитячої смертності, захворюваність, інвалідність та ін.), так і рядом функцій, що їх визначають. Функції громадського здоров'я багато в чому залежать від тривалості культурних традицій, їх мобільності, ступеня адаптивності в сучасних умовах, загального виховання і професійного навчання, специфіки розвитку компонентів творчої праці тощо. Висока концентрація міських функцій спричиняє негативні впливи на громадське здоров'я, знижує ефективність здійснення цих функцій, негативно впливаючи на відтворення населення, особливо із зростанням забруднення навколишнього середовища, збільшенням генетичних дефектів, захворюваності, особливостями функціонування і стабільності інституту сім'ї та ін. Кожне місто має промислову, селітебну (житлову) і лісопаркову (рекреаційну) зони. Для міста характерна наявність потужних транспортних споруд, ліній електропередач та інших інженерних комунікацій, великих промислових об'єктів, житлових та інших багатоповерхових будинків.
Міські агломерації - своєрідні «фокуси» антропогенного впливу на біосферу, райони найбільш інтенсивних перетворень екосистем. Міста характеризуються високим ступенем запиленості і загазованості повітря, хімічного забруднення води і ґрунту. Різноманітність джерел викидів забруднювачів і особливості їх розміщення визначають надзвичайну строкатість картини забруднення міських територій. Ступінь впливу міського середовища на здоров'я міських жителів безпосередньо пов'язаний з величиною міста, оскільки у міру його зростання міське господарство ускладнюється - збільшується кількість вузлів опалення і водопостачання, розширюється міський транспорт та інші галузі обслуговування населення.
Однією з найбільш важливих характеристик міського середовища, що обумовлюють його специфіку, є мікроклімат міста, стан якого визначається головним чином ступенем його забруднення. Саме воно впливає на загальну освітленість, надходження сонячної і ультрафіолетової радіації, іонізуюче випромінювання, вологість і кількість опадів, а також на частоту утворення туманів. Деякі з елементів мікроклімату міста чинять прямий вплив на здоров'я людини, інші - опосередкований, сприяючи формуванню якісно нових явищ (смог, стійке забруднення повітря), які потім починають діяти як самостійні фактори екологічного впливу.
У багатьох містах України зафіксоване перевищення середніх річних концентрацій таких речовин: формальдегіду - у З рази, бенз(а)пірену - в 1,9, аміаку - в 1,36 раза. Найбільш високий рівень забрудення атмосферного повітря зберігається в містах південно-східного регіону (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська області).
Незважаючи на зростання темпів урбанізації, значна частина людей проживає в сільській місцевості. Головна функція сільських поселень - експлуатація земельних ресурсів і виробництво сільськогосподарської продукції для власного споживання та продажу. Однією з важливих функцій сільської місцевості є рекреативна. Сільська місцевість асоціюється як із сільськими поселеннями людей, так і з ландшафтом, який її оточує. Сільське населення більше, ніж населення великих міст, залежить від таких факторів, як природні умови, особливості трудової діяльності, розвиток соціально-побутової інфраструктури та ін.
Основні риси сільських поселень визначаються особливостями зв'язків з містами, які вони обслуговують. Для багатьох приміських сільських поселень характерні процеси урбанізації, зростання їх населеності, збільшення розмірів, благоустрій. Для населення сільських місцевостей характерним є сільський спосіб життя, який у міру урбанізації може набувати елементів міського способу життя. Сільський спосіб життя полягає в праці на городі, догляді за худобою, роботі по дому. Сільські жителі мають менше вільного часу, ніж мешканці міст, і менші можливості його використання для особистісного розвитку.
Сільське населення зазнає впливу ряду несприятливих факторів: залежність від природних стихійних явищ (паводки, засухи, лісові пожежі, заметілі та ін.), значне фізичне навантаження більшості видів сільськогосподарської праці, її ненормованість (робота в громадському та присадибному секторах, великий обсяг ручної праці), безпосередній вплив погодних факторів, високий ризик травматизму, значне поширення професійних хвороб серед працівників сільського господарства, обмеженість та низька якість медичного обслуговування.
Аварія на ЧАЕС створила одну з найгостріших проблем для сільського населення - радіаційне забруднення сільських місцевостей. Колективна доза зовнішнього опромінення за 10 років після аварії сягнула до 16,5 людино-зівертів, і 69% цієї дози було отримано сільським населенням. Жителі п'яти областей (Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської та Чернігов-ської) отримали 60% усієї 10-річної колективної дози (Кисельова, 1994). Після аварійного викиду значна частина радіонуклідів акумулювалася у верхньому шарі ґрунту, і тепер ґрунт є головним джерелом надходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію.
7. Як забезпечується у світі та в Україні право людини на екологічно безпечне життєве середовище?
Безпека складної системи визначається не стільки суб'єктами захисту чи факторами зовнішньої захищеності, скільки внутрішніми властивостями - стійкістю, надійністю, здатністю до авторегуляції. Найбільшою мірою це стосується саме екологічної безпеки. Людина, суспільство, держава не можуть бути гарантами власної екологічної безпеки до того часу, поки продовжують порушувати стійкість і біотичну регуляцію навколишнього природного середовища.
Інтегральними критеріями екологічної безпеки для біосфери в цілому є ступінь відповідності загального техногенного навантаження на територію її екологічній техноємності - граничній стійкості до пошкоджуючих техногенних впливів; для окремих екосистем головними критеріями безпеки є цілісність, збереження видового складу, біорізноманітності і структури внутрішніх взаємозв'язків; для індивідумів критерієм екологічної безпеки є збереження здоров'я і нормальної життєдіяльності.
Здоров'я нації є одним з показників цивілізованості держави і відображає соціально-економічний стан суспільства та його сталий розвиток.
Критерії екологічної безпеки закріплені системою екологічних нормативів, серед яких центральне місце посідають нормативи граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у воді, повітрі, ґрунті, харчових продуктах, тваринних кормах; допустимих рівнів шкідливих фізичних впливів на навколишнє природне середовище. Впроваджені нормативні вимоги до обсягів викидів кожного типу стаціонарного джерела забруднення і транспортних засобів.
Дотримання нормативів і правил екологічної безпеки забезпечується державою шляхом створення системи сучасного законодавства, ефективного адміністративного контролю, впровадження економічного механізму природокористування, формування еколого-правової культури громадян.
Найважливіший напрямок екологічної концепції України - охорона середовища існування людини - тісно пов'язаний з ідеєю створення сприятливих екологічних умов для життєдіяльності, праці і відпочинку людини. Це також є головним завданням діяльності з охорони навколишнього середовища, яка охоплює комплекс міжнародних, державних та громадських заходів щодо забезпечення фізичних, хімічних і біологічних параметрів функціонування природних систем у необхідних з погляду здоров'я людини межах.
Право громадян на сприятливе навколишнє середовище проголошено в Декларації про державний суверенітет України. У статті 3 Конституції України зазначено, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».