Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
різевими різцями, тобто різцями звичайного типу, заточеними під необхідним кутом (60° для метричної різі і 55° для дюймової)
Одержання профілю різі забезпечується відповідним профілем різевого різня, який повинен бути заточений дуже точно, і правильною установкою різця відносно деталі, різець повинен бути розміщений строго перпендикулярно осі верстата. Крім того, передня поверхня різця повинна бути розміщена на висоті центрів верстата. При іншому її положенні різь буде нарізана з неправильним кутом.
Високі вимоги до заточування різців і збереження правильного профілю, призвели до впровадження у виробництво фасонних різцевих різців – призматичних і круглих (дискових). У цих різців розміри елементів профілю різі витримуються більш точніше, ніж у звичайних, так як такі різеві різці заточуються по передній поверхні, а відшліфовані при виготовленні задні (бічні) поверхні зберігають профіль незмінним. Недоліком нарізки різі цими різцями є те, що ними можна нарізувати тільки внутрішню різь великих діаметрів (D>60мм).
При нарізані різі одним різцем ріжуча крайка його внаслідок швидкого притуплення втрачає форму, тому чорнові проходи рекомендується проводити однм різцем з менш точним профілем, а чистові - чистовим різцем.
При нарізанні різі також широко застосовуються твердосплавні різеві різці з спеціальною заточкою, яка значно підвищує режими різання, використовують для нарізання не тільки прямий, але і зворотний хід різця, застосовують автоматичні вимикачі, завдяки чому значно підвищують продуктивність праці.
Нарізання багатозахідної різі
Нарізання багатозахідної різі будь-якого профілю починають так, якби вимагалось нарізати однозахідну різь з кроком, рівним довжині ходу. Нарізавши одну гвинтову канавку на повний профіль, відводять різець на себе і, давши ходовому гвинту обернений хід, повертають супорт у початкове положення. Після цього при нерухомому ходовому гвинті, а відповідно, і нерухомому різці провертають деталь на таку частину кола, скільки заходів має різь, тобто при двохзахідній - на половину оберта, при трьохзахідній - на третину оберта.
Фрезерування різі
Фрезерування внутрішньої різі широко застосовується в виробництві; воно здійснюється двома способами
а) дисковою фрезою,
б) груповою фрезою.
Перший спосіб - фрезерування дисковою фрезою - застосовується при нарізанні різі з великим кроком і великим профілем. Нарізання дисковою фрезою здійснюється за один прохід, а для дуже великих різей - за два або три проходи. Профіль фрези відповідає профілю різі, вісь фрези розмішується по відношенню до осі деталі під кутом рівним куту нахилу різі. В залежності від конструкції верстату застосовуються симетричні і несиметричні дискові фрези. При нарізанні різі фреза обертається і має поступальний рух вздовж осі деталі, причому її переміщення за один оберт деталі точно відповідає кроку різі. Обертання деталі проходить помалу у відповідності з подачею.
Другий спосіб - фрезерування груповою фрезою - застосовується для одержання короткої різі з дрібним кроком. Групова або гребінчата фреза подібна до групи дискових фрез, зібраних на одну оправку (звідси назва "групова фреза"). Довжина фрези звичайно приймається на 2-5мм більше довжини фрезерованої різі. Фреза встановлюється паралельно осі деталі, а не під кутом, як дискова фреза. Попередньо проводять врізання фрези на глибину різі. Πід час повного оберту деталі групова фреза переміщується на величину кроку різі. Фрезерування проходить за 1,2 оберта деталі; 0,2 оберти деталі необхідно для врізання фрези на глибину різі і перекриття місця врізання.
Нарізання різі мітчиками
Внутрішню різь часто нарізають мітчиками. Мітчики бувають ручні і машинні. Ручні мітчики застосовуються звичайно комплектом із двох або трьох штук. Повертання мітчика здійснюється воротками по ГОСТ22398-77 -22400-77. Машинно-ручні мітчики (ГОСТ3266-81) застосовуються для роботи головним чином на верстатах свердлильної групи. Вони бувають суцільні і гайкові, для нарізання в отворах великих діаметрів (до 300мм) - суцільні мітчики з вставними ножами або різенарізні головки з розсувними плашками.
Для нарізання гайок в спеціалізованому виробництві кріпильних деталей або при виготовленні великої кількості гайок в серійному виробництві застосовуються спеціальні верстати для нарізання гайок при допомозі зігнутого мітчика. Такий верстат має підшипник, в якому закріплений пустотілий шпиндель з зігнутою трубкою; в цій трубці розміщений зігнутий мітчик, до початку роботи трубка заповнена гайками. Гайки після нарізання різі автоматично проходять крізь трубку і падають в ящик. Зігнута форма мітчика запобігає випаданню його із шпинделя.
Найбільш продуктивним є нарізання гайок на гайконарізних автоматах і напівавтоматах з кривими мітчиками (ГОСТ6951-71), закріпленими в спеціальному патроні, який складається з двох половин. Мітчик разом з направляючою втулкою закладається в одну половину патрона, після чого друга половина скріплюється болтами з першою. Від переміщення мітчик утримується гайками, які знаходяться на його хвості. Гайки завантажуються в бункер верстата і під дією повзуна подаються до мітчика. Такі автомати виготовляються звичайно двошпиндельними.
Якщо при нарізанні наскрізний прохід мітчика неможливий, необхідно вигвинтити мітчик після нарізання; для цього в багатьох револьверних і свердлильних верстатах є реверсивний пристрій. При відсутності у верстатів реверсивного пристрою застосовуються спеціальні реверсивні патрони, які мають зубчасту передачу, що перемикається на обернений хід в кінці нарізання різі.
Для усунення поломок мітчика при упорі його в дно глухого отвору, а також при перевантаженні, яке виникає внаслідок надмірної твердості матеріалу або відсутності змащування і т.д., застосовуються спеціальні запобіжні патрони, які дозволяють мітчику зупинятися при обертанні шпинделя, коли крутний момент перевищить величину, безпечну для міцності механізму
Для нарізання внутрішньої різі на револьверних верстатах і автоматах застосовують різенарізні головки з розсувними плоскими плашками. Принцип дії цих головок схожий з принципом дії саморозкривних головок для нарізання зовнішньої різі. Як тільки нарізання різі закінчується, ріжучі плашки автоматично зсовуються, що дозволяє вивести їх з отвору, в якому нарізувалась різь.
Шліфування різі
Шліфування різі широко застосовується при виготовленні різевого інструменту, різевих калібрів, накатних роликів. Шліфують різь в основному після термічної обробки, яка часто спотворює елементи різі. Процес шліфування різі одно- і багатовитковим шліфувальним кругом аналогічний фрезеруванню відповідно дисковою або груповою фрезою.
Шліфування одновитковим кругом здійснюється при поздовжньому переміщенні деталі. Багатовиткові круги застосовують переважно при шліфуванні круга повинна бути більшою довжини шліфованої різі на 2-4 кроки. На крузі робиться кільцева різь з необхідним кроком. Шліфування проводиться по методу врізання при повздовжньому переміщенні деталі на 2-4 кроки за 2-4 оберти
Накатування внутрішньої різі
Накатування різі в отворах діаметром від 20 до 100 мм проводиться накатним роликом, який вводиться в отвір заготовки і разом з нею обертається, одержуючи одночасно переміщення, напрямлене в тіло заготовки, і видавлюючи при цьому профіль різі на стінці отвору.
При накатуванні внутрішньої різі в глибоких отворах застосовується схема з осьовою подачею ролика. В цьому випадку використовується різенакатна головка з трьома накатними роликами.
Для накатування внутрішньої різі діаметром більше 100 мм попередньо прорізають різь мітчиком або фрезерують на різефрезерному верстаті, а потім накатують головкою з трьома роликами, які вгвинчуються в заготовку. В такій головці ролики мають кільцеві канавки; вісь ролика зміщена на кут підйому різі, кожний попередній ролик зміщений відносно наступного на 1/3 кроку різі. Швидкість накатування 15-20м/хв.
Вихідні дані
На вертикально-свердлильному верстаті 2Н125 нарізають мітчиком різьбу М16-6Н у наскрізному отворі. Крок різьблення Ρ=1,5 мм. Довжина різьблення l = 60 мм. Матеріал заготовки — сірий чавун, НВ 170. Необхідно: вибрати різальний інструмент; призначити режим різання по таблицях нормативів; визначити основний час.
Вибір режимів різання
По нормативах [5].
1. Вибираємо мітчик і встановлюємо його геометричні параметри. Приймаємо машинний мітчик М16х1,5 зі швидкорізальної сталі Р18 (або Р6М5). Геометричні параметри (додаток 2, с. 365): γ = 8°; α = 8°; φ = 20°; λ=0°.
2. Призначаємо режим різання.
2.1. Визначаємо швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями мітчика (карта 84, с. 149).
Для сірого чавуну й діаметра різьблення 16 мм = 13,4 м/хв. Поправочні коефіцієнти на швидкість різання для заданих умов обробки дорівнюють одиниці (там же), тому що діапазон твердості чавуну НВ 156—229, точність різьблення 6Н (старе позначення — 2-й клас) і матеріал ріжучої частини мітчика — Р18. Тоді.
Частота обертання шпинделя верстата, що відповідає знайденій швидкості різання:
Коректуємо частоту обертання за даними верстата й установлюємо дійсну частоту обертання шпинделя:
= 265 об/хв.
Дійсна швидкість різання
2.2. Потужність, затрачена на різання (карта 84, с. 149), для сірого чавуну й діаметра різьблення 16 мм Nтаб.= 0,85 кВт. Поправочні коефіцієнти на потужність для заданих умов не враховуємо (дорівнюють одиниці). Тоді
Перевіряємо, чи достатня потужність верстата. У верстата 2Н125
; , тобто обробка можлива.
3. Основний час
(другий доданок враховує час на вивертання мітчика з нарізаного отвору).
Врізання й перебіг мітчика l1 установлюємо по нормативах (додаток 4, с. 375). Вони складаються з довжини забірної частини мітчика (три — шість
витків) і частини, що калібрує (один-два витка). Приймаємо l1= 4Р + 2Р = 6Р = 6*1,5 = 9 мм; частота обертання мітчика (об/хв) при зворотньому ході . Тоді . По паспортних даних верстата ;
Список використаної літератури
1. Егоров М.Е.,ДементьевВ.Ч., ДмитриевВ.Л. Технология машиностроения, - Μ.: Высшая школа, 1976.-534с.
2. Справочник технолога-машиностроителя: В 2-х Т, Т2. / Под.ред. А Г.Косиловой и Р.К.Мещерякова,- М.: Машиностроение, 1985.-496с.
3. Точность и производственный контроль в машиностроении: . Под.ред. А.К.Кутая, Б, М.Сорочки на.-Л. Машиностроение 1983,-352с.
4. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя: В 3-х т.
Т.1.-М.:Машиностроение> 1980.-728с,
5.Общемашиностроительные нормативы режимов резания для технического нормирования работ на металлорежущих станках. Часть 1. Изд.2-е. М.: Машиностроение, 1974. 416с.