Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Поняття про власність. Короткий лікнеп.
З курсу історії відомо, що тисячі років людство, яке називалося первісним суспільством, жило і розвивалось без держави. Держава, як універсальна форма суспільної організації, на думку вчених, завдяки появі приватної власності1, та соціально-економічному розшаруванню тогочасного суспільства.
Власність, у її побутовому значенні — це володіння речами; речі, рухомі й нерухомі, що комусь належать. Словник економічних термінів, у свою чергу, дає визначення терміну «власніть»2 як суспільної категорії, що виражає сукупність економічних, правових, політичних, національних та ін. відносин між людьми, прямо або опосередковано пов’язаних з розвитком продуктивних сил, тобто факторів, які забезпечують перетворення природних речовин у матеріальні та духовні блага, у залежності від потреб людей.
Вчені-економісти3 вважають, що економічні та юридичні відносини, які виникають навколо власності є основою економічної системи. З економічного погляду власність – це відносини між певними індивідуумами з питань володіння, розпорядження та отримання доходів від таких об’єктів як земля, будівлі, засоби виробництва, знання, інформація, робоча сила тощо. Такі відносини, як бачимо, впливають на інтереси різних верств населення. Інтереси мають суперечливий характер, що може призвести до конфліктів, і навіть війн. Це потребує надання економічним відносинам характеру правових, тобто суб’єкти відносин власності, або простіше кажучи – власники, мають бути носіями певних прав і обов’язків. Держава встановлює права власності. З юридичного погляду, власність характеризує відносини з приводу привласнення та використання особою певних матеріальних і духовних цінностей.
Основними формами власності є: індивідуальна, колективна, державна.
Індивідуальна власність означає, що фізична особа є власником певного об’єкту власності, наприклад, засобу виробництва, нерухомих речей домашнього вжитку, робочої сили тощо. У свою чергу, такий тип власності ділиться на особисту та приватну. Особиста власність – це коли об’єкти власності використовуються їх власниками для задоволення особистих потреб. Якщо об’єкт власності використовується з метою отримання певного доходу або вигоди власність характеризується як індивідуально-приватна.
Якщо об’єкти власності використовуються їх власниками без залучення найманої трудової сили, це – приватно-трудова власність, а з її залученням – приватно-нетрудова. Об’єкти індивідуальної власності за бажанням власника можуть використовуватися як для особистого використання (привласнення), так і для передачі іншим суб’єктам (у тимчасову оренду або для використання споживних вартостей певного блага).
Колективна власність – це соціальне (колективне) утворення, яке вступає в економічні відносини від імені певного товариства, в якому об’єднані кілька або багато суб’єктів. У свою чергу ділиться на партнерську, акціонерну (корпоративну), кооперативну, на власність громадських організацій, та власність релігійних та культових організацій.
Партнерська власність – об’єднання чинників виробництва, фізичних та юридичних осіб з метою спільної господарської діяльності, в якій кожний учасник є власником певної частки капіталу.
Акціонерна (корпоративна) власність заснована на володінні акціонерним капіталом, розподіленим на певну кількість акцій. Її особливістю є поєднання рис індивідуальної і колективної форм власності.
Державна власність ділиться на три підтипи – загальнодержавна, комунальна, муніципальна.
Суб’єктами державної власності є: держава в цілому, територіально-регіональні та муніципальні органи влади.Об’єктами державної власності залежно від рівня влади є природі ресурси (земля, її надра, води, ліси, повітряний простір), засоби комунікації, транспорт, заклади освіти, культури, спорту тощо.
Розвинені країни у своїй практичній діяльності користуються системою прав власності, розробленою англійським юристом А. Оноре, яка містить такі елементи:
Далі буде...
Список використаної літератури:
1. Коляда І. А., Лозовий Я. П. Основи правознавства. 9 клас: Зошит-конспект тем. – К.: КАННОН, 1997. – 192 с.;
2. Мочерний С. В., Устинко О. А. Основи економічної теорії. Навч. посіб. – Вид. 2-ге, доп. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 504 с. (Альма-матер);
3. Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Сучасна економіка: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2005. – 325 с.: іл.;
1 Коляда І. А., Лозовий Я. П. Основи правознавства. 9 клас: Зошит-конспект тем. – К.: КАННОН, 1997. – 192 с.;
2 Мочерний С. В., Устинко О. А. Основи економічної теорії. Навч. посіб. – Вид. 2-ге, доп. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 504 с. (Альма-матер);
3 Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Сучасна економіка: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2005. – 325 с.: іл.;