Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені в.І. вернадського
Факультет юридичний
Кафедра кримінального права і кримінології
«затверджую»
проректор з навчальної роботи
________________О.М. Тимохін
„_____”_____________2012 р.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
ДО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ
з дисципліни: кримінальне право (особлива та загальна частини)
Для студентів випускних курсів
спеціальності: 7.03040101, 8.03040101– «Правознавство»
освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр»
Сімферополь, 2012
Схвалено Вченою Радою юридичного факультету
Протокол № 5 від 17.01.12 р.
Голова __________________ Л.Д. Донська
Укладач: зав. кафедрою, к.ю.н., доцент ______________Бугаєв В.О.
Програма схвалена на засіданні кафедри
Кримінального права та кримінології
Протокол № 8 від 12.03.12 р.
ВСТУП
Програма вивчення дисципліни «кримінальне право» складена відповідно до місця та призначення цієї дисципліни в структурно-логічній схемі, що передбачена освітньо-професійною програмою підготовки з відповідного напрямку спеціальностей 7.03040101, 8.03040101 - правознавство, і охоплює всі змістові модулі, що зазначені в анотації.
Програма дисципліни «Кримінальне право» складається з трьох розділів:
I. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Навчальна дисципліна кримінального права є складовою частиною освітньо-професійної програми очної і заочної форми підготовки фахівців, магістрів - в Україні. Глибоке знання кримінального права служить необхідною умовою успішної роботи в судах і в правоохоронних установах (прокуратурі, міліції і ін.).
В ході вивчення дисципліни і самостійної роботи студентів забезпечується в вирішенні наступних завдань:
В результаті вивчення курсу студент повинен ЗНАТИ:
УМІТИ:
Організаційно-методичні вказівки
Кримінальне право розділяється на дві частини - Загальну і Особливу. До Загальної частини відносяться норми, що визначають основні положення, поняття, принципи і інститути кримінального права, тобто це норми загального значення, які застосовуються до всіх злочинів. У Особливій частині, виходячи із загальних положень, понять, принципів і на основі інститутів, передбачених в Загальній частині, дається перелік і опис конкретних видів злочинів з вказівкою караності кожного з цих злочинів.
Загальна і Особлива частини кримінального права нерозривно зв'язані один з одним, взаємообумовлені. Тому для правильного розуміння і застосування норм кримінального права необхідно з'ясувати як їх суть, так і внутрішній взаємозв'язок всіх норм і інститутів Загальної і Особливої частин кримінального законодавства. Успішне вирішення цих завдань вимагає систематичної роботи студента по виконанню всіх учбових завдань, оскільки всі теми взаємозв'язані і вимагають послідовного вивчення.
По курсу кримінального права проводяться лекційні, семінарські і практичні заняття, виконуються письмові завдання. На лекціях освітлюють складні, принципові і нові питання. Семінарські і практичні заняття проводяться по найбільш складних темах курсу для поглиблення і закріплення отриманих знань, для вироблення у студентів умінь і навиків застосування кримінально - правових норм, для дозволу спірних правових ситуацій. Для отримання більш поглиблених знань потрібне ознайомлення з літературою по кожній темі.
II. ПРОГРАМА ВИВЧЕНЯ КУРСУ
Загальна частина
Тема 1. Поняття, система і завдання кримінального права.
Поняття кримінального права як самостійної галузі права. Задачи (ст.1 КК) і функції кримінального права. Предмет кримінального права. Методи кримінально - правового регулювання. Кримінальне право і суміжні галузі права (кримінально-процесуальне право, кримінально-виконавче право, адміністративне право).
Система кримінального права. Загальна і Особлива частини. Поняття і система Загальної частини кримінального права. Наука кримінального права, її предмет і завдання. Методи науки кримінального права. Зв'язок науки кримінального права з правовою статистикою, кримінологією і іншими науками.
Тема 2. Поняття, види, структура і тлумачення кримінального закону
Законодавство України про кримінальну відповідальність (ст.3 КК). Поняття кримінального закону, його основні риси і значення. Види кримінальних законів.
Структура кримінального кодексу України. Загальна і Особлива частини КК, їх єдність і взаємозв'язок. Структура статей Особливої частини КК. Диспозиція і санкція, їх види. Кримінально-правові норми. Види кримінально-правових норм: описові, роз'яснювальні, заохочувальні і заборонні /норми-заборони/ /дефінітиви/. Тлумачення кримінального закону: поняття і значення. Види тлумачення залежно від суб'єкта, що роз'яснює закон: автентичне /легальне/, судове, наукове /доктринальне/. По прийомах: граматичне, систематичне, історичне і ін. За об'ємом: буквальне, обмежувальне і розповсюджувальне. Роль Верховного Суду України в тлумаченні кримінальних законів.
Тема 3. Розвиток кримінального законодавства України
Розвиток кримінального законодавства Київської Русі, Російської імперії і України дорадянського періоду. Законодавство України 1917 - 1919 р. Рецепція кримінального законодавства РРФСР.
Необхідність ухвалення нового КК України.
Тема 4. Дія кримінального закону в просторі, в часі і по колу осіб
Принципи дії кримінального закону, які закріплені в КК України: територіальний, громадянства і універсальний (ст.ст. 4, 10 КК).
Дія кримінального закону в часі. Вступ кримінального закону до сили. Обов'язковість публікації кримінального закону - як необхідна умова його застосування. Поняття часу скоєння злочину (ст. 4 КК). Втрата кримінальним законом своєї сили. Зворотна сила кримінального закону. Поняття м'якішого /більш суворішого/ закону (ст.5 КК). Дія "проміжного" кримінального закону.
Тема 5. Поняття злочину
Соціальна природа злочину. Історично мінливий характер поняття злочину. Криміналізація і декриміналізація суспільно небезпечних діянь. Визначення поняття злочину: 1) формальне, 2) матеріальне, 3) формально-матеріальне. Їх суть. Поняття злочину в КК, що діє, в Україні (ст.11 КК).
Ознаки злочину. Суспільна небезпека як матеріальна ознака злочину. Протиправність як формальна ознака злочину. Провина як ознака злочину: зміст, значення. Караність як ознака злочину. Співвідношення караності як ознаки злочину і фактичного застосування покарання за злочин. Органічна єдність ознак злочину.
Поняття і зміст малозначності (ч. 2 ст. 11 КК) і її вплив на матеріальну ознаку злочину. Відмежування злочинів від інших правопорушень. Класифікація злочинів залежно від їх тяжкості і її значення (ст.12 КК). Критерії класифікації.
Тема 6. Кримінальна відповідальність і її підстава
Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності. Поняття кримінальної відповідальності. Питання про кримінальну відповідальність в науці кримінального права. Позитивна і негативна (ретроспективна) кримінальна відповідальність. Кримінально-правові відносини: їх суб'єкти, зміст і етапи реалізації. Кримінально-правові відносини і кримінальна відповідальність. Виникнення і припинення кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність і кримінальне покарання.
Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності особи, що скоїла злочин. Питання про свободу волі в кримінальному праві: індетермінізм, механічний детермінізм (фаталізм) і діалектичний детермінізм. Юридична підстава кримінальної відповідальності (ст.2 КК). Питання про юридичну підставу кримінальної відповідальності в науці кримінального права і в законодавстві.
Тема 7. Склад злочину
Введення поняття складу злочину (corpus dilikti) і його співвідношення з поняттям злочину. Структура і зміст складу злочину. Поняття кваліфікації злочинів. Значення складу злочину для правової оцінки діянь і для їх кваліфікації як злочинів.
Елементи складу злочину: об'єкт, об'єктивна сторона; суб'єкт, суб'єктивна сторона. Ознаки, що характеризують елементи складу злочину. Їх ділення на обов'язкові і факультативні. Значення такого ділення і вплив на кваліфікацію злочину.
Види складів злочинів. Склади злочинів без обтяжливих і пом'якшувальних обставин і склади злочинів за наявності таких обставин. Простий і складний склади злочинів. Матеріальний і формальний склади злочинів.
Тема 8. Об'єкт злочину
Поняття об'єкту злочину. Значення об'єкту злочину. Значення об'єкту злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпеки і його кваліфікації. Суспільні відносини, блага і цінності як об'єкт злочину. Структура суспільних відносин: суб'єкти, соціальні зв'язки між ними, предмет суспільних відносин.
Класифікація /види/ об'єктів злочинів. Загальний об'єкт злочину. Родовий /спеціальний/, груповий об'єкт злочину. Безпосередній /конкретний/ об'єкт злочину. Їх значення. Основний /головний/ і додатковий /факультативний/ безпосередні об'єкти.
Потерпілий від злочину. Зміст фізичної, майнової і моральної шкоди. Поняття предмету злочину і його місце в структурі складу злочину. Відмінність предмету злочину від об'єкту і знаряддя злочину. Опис предмету злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК.
Тема 9. Об'єктивна сторона злочину
Поняття об'єктивної сторони злочину. Ознаки об'єктивної сторони злочину: обов'язкові і факультативні. Значення об'єктивної сторони.
Поняття дії і бездіяльності в кримінальному праві. Суспільна небезпечна дія або бездіяльність як зовнішній акт протиправної поведінки особи. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Вплив непереборної сили, фізичного і психічного примушення (ст.40 КК) на кримінальну відповідальність.
Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину. Поняття і види цих наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.
Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві. Причинний зв'язок між суспільно небезпечною дією /бездіяльністю/ і суспільно небезпечним наслідком. Об'єктивний характер причинного зв'язку. Правила, які слід дотримувати при встановленні причинного зв'язку між діянням і наслідком. Необхідний причинний зв'язок і випадковий причинний зв'язок. Підрозділ необхідного причинного зв'язку на безпосередній причинний зв'язок і опосрідуваний причинний зв'язок. Встановлення причинного зв'язку за наявності особливих умов на стороні потерпілого. Особливості причинного зв'язку при злочинній бездіяльності.
Факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину: місце, час, умови, обстановка, спосіб, знаряддя і засоби скоєння злочину. Їх зміст, вплив на кваліфікацію і кримінально-правове значення в цілому.
Тема 10. Суб'єкт злочину
Поняття суб'єкта злочину. Ознаки суб'єкта злочину: обов'язкові і факультативні (ст.18 КК). Проблема визнання юридичних осіб суб’єктами окремих злочинів.
Вік, з якого може наступати кримінальна відповідальність. Загальний і знижений вік кримінальної відповідальності (ст.22 КК). Особливості встановлення віку особи за відсутності офіційних даних, його підтверджуючих. Злочини, за здійснення яких в кримінальному законі встановлений знижений вік відповідальності.
Осудність, як обов'язкова ознака суб'єкта злочину, її поняття і значення (ст. 19 КК). Поняття неосудності в кримінальному праві. Критерії неосудності: медичний /біологічний/ і юридичний /психологічний/. Ознаки медичного критерію неосудності: хронічна душевна хвороба, тимчасовий розлад душевної діяльності недоумство /олігофренія/, інший хворобливий розлад психіки. Значення медичного критерію для визнання особи неосудним. Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інтелектуальної і вольової ознак юридичного критерію неосудності і їх співвідношення. Значення юридичного критерію неосудності. Наслідки визнання особи неосудним.
Обмежена осудність в кримінальному праві і її вплив на кримінальну відповідальність і кваліфікацію діянь (ст. 20 КК). Відповідальність за злочини, здійснені в стані сп'яніння і її обґрунтування (ст. 21 КК).
Загальний і спеціальний суб'єкт злочину. Ознаки і види спеціального суб'єкта, його значення для кваліфікації злочину.
Тема 11. Суб'єктивна сторона злочину
Поняття суб'єктивної сторони злочину. Ознаки суб'єктивної сторони злочину: обов'язкові і факультативні. Значення суб'єктивної сторони. Поняття провини і її значення (ст.23 КК). Неприпустимість об'єктивного ставлення. Форми провини.
Намір і його види (ст.24 КК). Зміст наміру. Інтелектуальний і вольовий моменти наміру. Прямий намір. Непрямий /евентуальний/ намір. Відмінність непрямого наміру від прямого. Намір в злочинах з формальним складом. Спеціальні види наміру (визначений, альтернативний, невизначений; наперед обдуманий, такий, що раптово виник), їх характеристики і значення.
Необережність і її види (ст. 25 КК). Злочинна самовпевненість. Інтелектуальний і вольовий моменти злочинної самовпевненості. Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого наміру. Злочинна недбалість і її об'єктивний і суб'єктивний критерії, їх значення.
Подвійна /складна/ або змішана форма провини. Особливості складів злочинів з складною формою провини. Випадок /казус/ і його характеристика.
Мотив і мета як факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину. Значення правильного встановлення мотиву і мети для визнання діяння злочином, а також для кваліфікації злочину і призначення покарання.
Поняття і види помилок в кримінальному праві. Юридична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність. Фактична помилка, її види (у об'єкті, в об'єктивній, в суб'єктивній стороні) і вплив на рішення питання про кримінальну відповідальність особи, що допустила помилку. Відхилення дії або удару.
Тема 12. Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння
Поняття і види обставин, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння.
Поняття необхідної оборони (ст. 36 КК). Значення необхідної оборони. Умови правомірності необхідної оборони, які характеризують посягання і захист. Поняття перевищення меж необхідної оборони. Особливості суб'єктивної сторони при перевищенні меж необхідної оборони. Уявна оборона (ст.37 КК). Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
Поняття і умови правомірності дій по затриманню злочинця (ст. 38 КК). Відповідальність за спричинення шкоди, яка не є необхідною для затримання злочинця.
Поняття крайньої необхідності і умови її правомірності (ст. 39 КК). Відмінність крайньої необхідності від необхідності оборони і затримання злочинця.
Виконання наказу або розпорядження як обставини, що виключає небезпеку і протиправність діяння (ст. 41 КК). Умови правомірності виконання наказу або іншого розпорядження. Відповідальність за виконання незаконного наказу або іншого розпорядження, якщо особа не усвідомлювала його незаконного характеру. Відповідальність за виконання свідомо злочинного наказу або іншого розпорядження.
Діяння, пов'язаною з ризиком як обставина, що виключає суспільну небезпеку і протиправність діяння (ст. 42 КК). Умови визнання ризику обґрунтованим. Умови, за наявності яких ризик не визнається обґрунтованим.
Виконання спеціального завдання по попередженню або розкриттю злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації, як обставина, що виключає злочинність діяння (ст. 43 КК). Зміст і види завдання. Особа, що його виконує, мета такого завдання. Види діянь за здійснення яких не виключена кримінальна відповідальність і її особливості.
Тема 13. Стадії скоєння злочину
Поняття і види стадій скоєння злочину. Поняття закінченого злочину (ст. 13 ч.1 КК). Момент закінчення злочину з матеріальним, формальним і усіченим складом. Незакінчений злочин: приготування до злочину, замах на злочин (ст. 13 ч.2 КК). Значення встановлення стадій злочину для кримінальної відповідальності і призначення покарання. Підстави кримінальної відповідальності за приготування і замах на злочин. Обставини, які враховуються судом при призначенні покарання за нескінчений злочин (ст. 16 КК).
Приготування до злочину, його поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки (ст. 14 КК).
Замах на злочин, його поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки (ст. 15 КК
Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, його поняття і ознаки (ст. 17 КК). Стадії здійснення злочини, на яких можлива добровільна відмова. Наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця. Діяльне розкаяння і його відмінність від добровільної відмови.
Тема 14. Співучасть в злочині
Поняття співучасті в злочині (ст. 26 КК). Підвищена суспільна небезпека злочину, здійсненого в співучасті. Об'єктивні і суб'єктивні ознаки співучасті. Сумісність як об'єктивна ознака співучасті. Його зміст. Сумісність наміру як суб'єктивна ознака співучасті. Характеристика цієї ознаки. Особливості інтелектуального моменту наміру співучасників. Вольовий момент наміру співучасників. Питання про можливість співучасті в злочинах, що здійснюються по необережності. Значення мотиву і мети при скоєнні злочину в співучасті.
Види співучасників (ст. 27 КК). Форми співучасті (ст. 28 КК). Підстава і межі відповідальності співучасників (ст. 29 КК). Залежність відповідальності співучасників від дій виконавця. Відповідальність і кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті (ст. 30 КК). Призначення покарання співучасникам.
Спеціальні питання відповідності співучасників.
Добровільна відмова співучасників (ст. 31 КК). Добровільна відмова виконавця. Відповідальність інших співучасників при добровільній відмові виконавця. Особливості добровільної відмови організатора, підбурювача і посібника.
Доторканість до злочину. Види недоторканості: приховування, недонесення, потурання. Відповідальність за доторканість до злочину (ст.27 ч.6 і 7 КК).
Тема 15. Множинність злочинів
Поняття множинності злочинів. Соціальна і юридична характеристика множинності злочинів і її значення. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів. Види множинності злочинів.
Повторність злочинів і її ознаки (ст. 32 КК). Види повторності (повторність тотожних, однорідних і різнорідних злочинів).
Сукупність злочинів і її ознаки (ст. 33 КК). Види сукупності злочинів: ідеальна і реальна сукупність.
Рецидив злочину ст. 34 КК). Його ознаки. Види рецидиву: загальний і спеціальний, простій і складний, пенітенціарний і особливо небезпечний. Значення рецидиву для кваліфікації злочину і для призначення покарання.
Тема 16. Поняття і цілі покарання. Система і види покарань
Поняття і ознаки покарання в кримінальному праві (ст. 50 КК).
Цілі покарання. Система і види покарань (ст. 51 КК). Класифікації /види/ покарань. Основні, додаткові і змішані покарання (ст.52 КК). Термінові і разові /одноразові/ покарання; загальні і спеціальні покарання. Покарання, пов'язані з виправно-трудовою дією на засуджену. Виняткова міра покарання - страта в історії Українського кримінального законодавства.
Характеристика окремих видів загальних покарань.
Виправно-трудові колонії /ІТК/: види, підстави і порядок призначення їх судами. Позбавлення волі у вигляді тримання у в'язниці. Обмеження свободи (ст.61 КК). Конфіскація майна (ст. 59 КК). Зміст і особливості застосування. Виправні роботи (ст.57 КК). Суспільні роботи (ст. 56 КК), їх зміст терміни і особливості застосування. Позбавлення прав посідати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання (ст. 55 КК). Штраф як вид покарання (ст.53 КК).
Покарання, які призначаються тільки засудженим військовослужбовцям (спеціальні покарання).
Тема 17. Призначення покарання
Загальні початки призначення покарання в кримінальному праві України (ст. 65 КК). Загальна характеристика і значення для призначення покарання обставин, пом'якшувальних і обтяжливих відповідальність (ст. ст. 66 і 67 КК).
Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, здійснений в співучасті (ст. 68 КК). Призначення м'якшого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК).
Призначення покарання по сукупності злочинів (ст.70 КК). Правила призначення покарання по сукупності злочинів..
Призначення покарання по сукупності вироків (ст. 71 КК). Правила призначення покарання по сукупності вироків. Межі застосування повного або часткового складання покарань по сукупності вироків. Порядок призначення по сукупності вироків додаткових покарань. Порядок призначення покарань при поєднанні сукупності злочинів і сукупності вироків. Правила складання покарань і заліку терміну попереднього ув'язнення (ст. 72 КК). Числення термінів покарання (ст. 73 КК).
Тема 18. Звільнення від кримінальної відповідальності і покарання
Поняття і значення звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Правові підстави і порядок звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 44 КК) і покарання (ст.74 КК). Види такого звільнення, критерії їх виділення.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з діяльним розкаянням (ст. 45 КК). Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК). Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК). Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК). Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК). Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням термінів давності (ст. 49 КК) і звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням термінів давності виконання звинувачувального вироку (ст. 80 КК). Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК). Заміна невідбутної частині покарання м'якшим (ст. 82 КК). Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до трьох років (ст. 83 КК). Умови такого звільнення і правові наслідки поведінки жінки під час наданого відстрочення відбування покарання. Звільнення від покарання по хворобі (ст. 84 КК).
Звільнення від кримінальної відповідальності і покарання на підставі закону України про амністію або акту про помилування (ст. 85 КК). Амністія - як підстава звільнення від кримінальної відповідальності і покарання (ст. 86 КК). Закон України «Про застосування амністії в Україні». Помилування – як підстава звільнення від покарання (ст. 87 КК). Положення про порядок здійснення помилування /Указ президента України від 12.04.2000 р. № 588/2000.
Тема 19. Погашення і зняття судимості
Поняття і кримінально-правове значення судимості (ст.88 КК). Погашення і зняття судимості як форми припинення стану /статусу/ судимості.
Терміни погашення судимості (ст. 89 КК). Числення термінів погашення судимості (ст. 90 КК). Зняття судимості (ст. 91 КК). Відмінність зняття судимості від погашення судимості. Види зняття судимості. Умови зняття судимості. Зняття судимості актом амністії або помилування.
Тема 20. Примусові заходи медичного характеру і примусове лікування
Поняття і цілі примусових заходів медичного характеру (ст. 92 КК). Обличчя, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру (ст. 93 КК).
Види примусових заходів медичного характеру і критерії їх призначення (ст. 94 КК). Тривалість, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 95 КК). Залік часу застосування примусових заходів медичного характеру в строк покарання.
Примусове лікування (ст. 96 КК).
Тема 20. Примусові заходи медичного характеру і примусове лікування
Поняття і цілі примусових заходів медичного характеру (ст. 92 КК). Обличчя, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру (ст. 93 КК).
Види примусових заходів медичного характеру і критерії їх призначення (ст. 94 КК). Тривалість, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 95 КК). Залік часу застосування примусових заходів медичного характеру в строк покарання.
Примусове лікування (ст. 96 КК).
Тема 21. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як прояв гуманізму кримінального законодавства України. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК). Підстави такого звільнення. Види примусових заходів виховного характеру.
Види покарань, вживаних до неповнолітніх (ст. 98 КК). Покарання, які не можуть застосовуватися до неповнолітніх. Особливості призначення покарання неповнолітнім (ст. 103 КК). Застосування до неповнолітніх штрафу (ст. 99 КК), суспільних і виправних робіт (ст. 100 КК), арешту (ст. 101 КК), позбавлення волі на певний термін (ст. 102 КК): терміни позбавлення волі, види виховально-трудових колоній.
Звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням (ст. 104 КК). Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 105 КК). Звільнення від кримінальної відповідальності і відбування покарання у зв'язку із закінченням термінів давності (ст. 106 КК). Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 107 КК). Погашення і зняття судимості (ст. 108 КК).
Тема. 22 Історичні школи кримінального права і сучасні кримінально-правові системи в світі
Науково-просвітньо-гуманістичний напрям в науці кримінального права /Вольтер, Монтеськье, Дідро, Беккаріа, Волі і др./. Класична школа кримінального права: її виникнення, сущнісность, етапи розвитку /Гель, Кант, Фейєрбах, Біндінг, Гарро, Таганів, Сергіївский/. Значення класичної школи кримінального права, її вплив на кримінальне законодавство.
Антропологічна школа кримінального права і її еволюція. Основні погляди антропологів /Ломброзо, Феррі, Гарофало/ і їх вплив на науку кримінального права.
Соціологічна школа кримінального права і її еволюція. Основні погляди соціологів /Лист, Пріне, Тард, Фойніцкий, Чубінській і др./. Вплив соціологічної школи на кримінальне законодавство в кінці XIX і XX вв. Міжнародний союз криміналістів і його з'їзди /1889-1915/. Формування змішаних /інтегрованих/ напрямів в науці кримінального права.
Розвиток науки кримінального права в другій половині XX в.
Поняття кримінально-правової системи, її ознаки і види в сучасному світі. Континентальна /Романо-Германська, франко-германська/ система кримінального права, її характерні риси і зміст. Реформи кримінального законодавства, що проводяться в останні десятиліття в державах, що дотримуються даної системи.
Англо – саксонська (англо - американська) система. Її ознаки, характерні риси і зміст. Особливості кримінального законодавства держав з англо-саксонскою системою і напряму його розвитку.
Загальна характеристика і основні риси інших правових систем (релігійної, далекосхідної, соціалістичної і т.д.)
Особлива частина
Тема 23. Поняття, система і значення особливої частини Кримінального права
Поняття Особливої частини кримінального права України і її значення. Система Особливої частини чинного кримінального законодавства України. Задачі Особливої частини кримінального права. Роль Особливої частини чинного законодавства в здійсненні кримінальної політики. Роль науки кримінального права в розкритті змісту норм Особливої частини кримінального права, в рішенні питань правильної кваліфікації, в розробки нового законодавства України.
Предмет і система курсу Особливої частини кримінального має рацію. Соціологічні дослідження в кримінальному праві і їх значення для розкриття змісту конкретних видів злочинів.
Значення вивчення слідчої і судової практики для правильного розуміння і застосування кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за конкретні злочини.
Тема 24. Наукові основи кваліфікації злочинів.
Поняття кваліфікації злочинів. Правові основи кваліфікації злочинів: ознаки злочину і їх значення для кваліфікації злочинів; склад злочину - правова модель і юридична підстава кваліфікації злочинів. Формула кваліфікації злочинів. Місце кваліфікації злочинів в процесі застосування кримінального закону. Характер і причини помилок кваліфікації злочинів.
Кваліфікація злочину і склад злочину. Значення об'єкту злочину для кваліфікації. Для кваліфікації значення обов'язкових і факультативних ознак об'єктивної сторони злочину для кваліфікації. Кваліфікація складних, триваючих і продовжуваних злочинів.
Кримінальний закон і кваліфікація злочинів. Значення норм інших правил для кваліфікації злочинів. Значення керівних роз'яснень Пленуму Верховного суду для правильної кваліфікації злочинів.
Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя. Правильна кваліфікація як необхідні умови дотримання законності має рацію і свобод громадян. Проблема кваліфікації злочинів у світлі діяльності правоохоронних органів. Значення правильної кваліфікації для визначення рівня і стану злочинності.
Тема 25. Злочини проти основ національної безпеки України.
Конституція України про державну владу, про обов'язок громадян оберігати інтереси держави. Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України.
Поняття і види злочинів проти основ національної безпеки України. Їх соціологічна і юридична характеристика.
Злочини, що роблять замах на основи зовнішньої безпеки України. Державна зрада: поняття, форми - перехід на сторону ворога у військовий час або в бойовій обстановки; шпигунство; надання державі, іноземкою організації або їх представникам допомоги в здійсненні підривної діяльності проти України.
Злочини, що роблять замах на основи конституційного (політичного) ладу України. Змова з метою насильницького скидання конституційного ладу або з метою захоплення державної влади. Поняття змови. Ознаки суб'єктивної сторони злочину.
Посягання на життя державного діяча. Поняття посягання. Потерпілий від цього злочину. Момент закінчення злочину. Мотиви цього злочину.
Заклики до насильницького скидання або зміни конституційного ладу або порушення територіальної цілісності України. Зміст публічних закликів, Види дії. Кваліфікуючі ознаки.
Посягання на територіальну цілісність України. Кваліфікуючі ознаки.
Злочини, що роблять замах на основи внутрішньої безпеки і економічної системи України.
Диверсії.
Тема 26. Злочини проти життя особи.
Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти особи по кримінальному праву України. Соціологічна характеристика злочинів проти особи. Відмінність злочинів проти особи від інших посягань на життя, здоров'я і інші особисті блага людини.
Злочини проти життя їх загальна характеристика і види. Життя як об'єкт кримінально-правової охорони.
Поняття вбивства і його види. Умисне вбивство з корисливих мотивів. Умисне вбивство при обтяжливих обставинах. Умисне вбивство з хуліганських спонук Умисне вбивство особи у зв'язку з виконанням потерпілим свого службового або громадського обов'язку. Умисне вбивство двох або більш осіб. Умисне вбивство жінки, явно для винного тією, що знаходилася в стані вагітності. Умисне вбивство з особливою жорстокістю або способом небезпечним для життя багатьох осіб. Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його здійснення, а рівно зв'язане із зґвалтуванням. Умисне вбивство досконале за замовленням і групою осіб. Умисне вбивство досконале повторно. Умисні вбивства без обтяжливих обставин. Умисне вбивство при пом'якшувальних обставинах і його види. Умисні вбивства, досконале в стані сильного душевного хвилювання. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. Вбивство по необережності. Доведення до самогубства. Жорстокий обіг і систематичне приниження людської гідності як ознаки об'єктивної сторони.
Поняття матеріальної і іншої залежності.
Момент закінчення злочину.
Загроза зробити вбивство.
Тема 27. Злочин проти здоров'я особи.
Злочини проти здоров'я, їх загальна характеристика і види. Поняття і види тілесних пошкоджень.
Умисне тяжке тілесне пошкодження.
Умисне середній тяжкості тілесне пошкодження.
Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне пошкодження при пом'якшувальних обставинах. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне пошкодження заподіяне в стані сильного душевного хвилювання. Спричинення тяжких тілесних пошкоджень при перевищенні меж необхідної оборони. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне пошкодження.
Умисна легеня тілесне пошкодження його поняття і види.
Зараження венеричною хворобою.
Зараження вірусом імунодифіцита людини медичними, фармацевтичними працівниками і працівниками інших сфер.
Злочини ставлячи в небезпеку життя і здоров'я.
Незаконне виробництво аборту.
Залишення в небезпеці.
Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини..
Незаконне проведення дослідів над людиною, насильницьке донорство.
Тема 28. Злочини проти свободи, честь і достоїнства особи.
Злочини проти свободи особи. Незаконне позбавлення волі милі викрадання людини. Кваліфіковані види цього злочину. Його здійснення групою. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.
Захоплення заручників. Види дій. Загроза як спосіб здійснення цього злочину. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Його здійснення групою. Значення ознаки громадянства для залучення особи до кримінальної відповідальності. Відмінність захоплення заручників від незаконного позбавлення волі.
Підміна дитини. Види дій. Мотив як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони цього злочину.
Торгівля людьми або інша не законна операція про продаж людини. Незаконне приміщення до психіатричної установи. Кваліфіковані види цього злочину.
Злочини проти честі і достоїнства особи. Експлуатація дітей.
Тема 29. Злочини проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
Поняття і характеристика злочинів проти статевої недоторканності і статевої свободи особи. Статеві злочини. Їх загальна характеристика і види.
Зґвалтування. Фізичне і психічне насильство як ознаки об'єктивної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відповідальність за зґвалтування неповнолітніх і малолітніх. Особливо тяжкі наслідки зґвалтування.
Насильницьке задоволення статевої пристрасті в збочених формах. Кваліфіковані види цього злочину. Його здійснення групою. Співвідношення цього злочину із зґвалтуванням.
Примушування жінки до вступу до статевого зв'язку з лицем, відносно якого вона матеріально або по службі залежна. Поняття примушування. Момент закінчення цього злочину. Суб'єкт злочину.
Статеве зносинах з лицем що не досяг статевої зрілості. Поняття статевої зрілості. Суб'єкт злочину. Розбещення неповнолітніх. Потерпілий.
Тема 30. Злочини проти виборчих і трудових прав і свобод громадян.
Поняття і загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових і інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Родовий об'єкт злочину виборчих, трудових і інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Об'єктивна сторона цих злочинів. Суб'єктивна сторона злочинів проти виборчих, трудових і інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Суб'єкт цих злочинів.
Тема 31. Злочини проти особистих прав і свобод людини і громадянина.
Поняття і загальна характеристика злочинів проти особистих прав і свобод людини і громадянина. Родовий об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона злочинів проти особистих прав і свобод людини і громадянина. Класифікація цих злочинів залежно від безпосереднього об'єкту злочинів.
Тема 32. Злочини проти власності з ознаками розкрадання.
Конституція України, Закон України «Про власність» від 7 лютого 1999 р. – основні нормативні акти, які регулюють відносини власності. Задачі кримінально-правової охорони власності як умова становлення державного суверенітету України.
Розвиток кримінального законодавства України про відповідальність за посягання на власність.
Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти чужої власності.
Поняття розкрадання чужого майна і його ознаки. Предмет розкрадання. Характеристика обов'язкових ознак предмету. Форма розкрадання. Критерії розподілу розкрадання на форми.
Види розкрадання залежно від розміру викраденого майна. Визначення розміру викраденого. Значення розподілу розкрадання на форми і види для кваліфікації і призначення покарання.
Крадіжка. Грабіж. Розбій. Шахрайство. Здирство майна. Розкрадання майна шляхом привласнення, розтрата або заволодіння ним шляхом зловживання службовим положенням. Розкрадання майна в особливо крупних розмірах.
Тема 33. Злочини проти власності без ознак розкрадання.
Корисливі злочини, що роблять замах на власність, за відсутності ознак розкрадання.
Спричинення майнового збитку шляхом обману або зловживання довірою. Зміст обману і зловживання довірою. Відмінність цього злочину від розкрадання шляхом шахрайства.
Привласнення знайденого або випадково опинившегося біля чужого майна. Особливості предмету цього злочину. Завідомость як ознака суб'єктивної сторони злочину. Відмінність цього злочину від розкрадання.
Некорисливі злочини проти власності. Умисне знищення або пошкодження чужого майна. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Необережне знищення або пошкодження чужого майна. Наслідки цього злочину. Умови кримінальної відповідальності.
Злочинно-недбале відношення до охорони чужого майна. Наслідки цього злочину. Умови кримінальної відповідальності.
Умисне знищення або пошкодження особистого майна. Поняття і ознаки цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.
Тема 34. Злочини у сфері господарської діяльності.
Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності. Родовий об'єкт цих злочинів. Об'єктивна сторона злочинів у сфері господарської діяльності. Суб'єктивна сторона і суб'єкт злочинів у сфері господарської діяльності. Спеціальний суб'єкт у сфері господарської діяльності (посадовці). Спеціально-конкретні суб'єкти цих злочинів (власник господарської діяльності). Особа, що досягла віку кримінальної відповідальності порушуючи або не виконуюча певні господарські обов'язки і вимоги в цій сфері.
Основні види злочинів у сфері господарської діяльності.
Тема 35. Злочини у сфері фінансової і податкової діяльності.
Поняття і зміст фінансової і податкової діяльності як об'єктів злочинів у сфері господарської діяльності.
Злочини в бюджетній сфері: порушення законодавства про бюджетну систему України, видання нормативно-правових або розпорядливих актів, що змінюють витрати і доходи бюджету, всупереч встановленого законом порядку. Види дій. Суб'єкти злочинів.
Злочини в кредитно-фінансовій і банківській сфері.
Тема 36. Злочини проти навколишнього середовища.
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. (Відомості ВС України, 1991, № 41 ст. 546).
Поняття загальна характеристика і види екологічних злочинів поняття злочинів проти навколишнього середовища. Система злочинів проти навколишнього середовища. Родовий об'єкт даних злочинів. Об'єктивна і суб'єктивна сторона злочинів проти навколишнього середовища. Суб'єкти цих злочинів.
Тема 37. Злочини проти суспільної безпеки.
Поняття і загальна характеристика злочинів проти суспільної безпеки. Родовий об'єкт злочинів і об'єктивна сторона злочинів проти суспільної безпеки. Суб'єктивна сторона і суб'єкт злочинів проти суспільної безпеки. Спеціальний суб'єкт даних злочинів.
Основні види злочинів проти суспільної безпеки.
Тема 38. Злочини проти безпеки виробництва.
Поняття і загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва. Об'єкти і об'єктивна сторона злочинів проти безпеки виробництва. Суб'єктивна сторона і суб'єкт злочинів проти безпеки виробництва. Кваліфікуючі ознаки злочинів проти безпеки виробництва.
Характеристика окремих злочинів проти безпеки виробництва.
Порушення вимог законодавства про охорону праці. Закон України «Про охорону праці». Правила охорони праці. Основний і додатковий об'єкти злочину. Потерпілі від злочину. Суб'єктивна сторона злочину. Особливості суб'єкта злочину.
Порушення правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою. Порушення правил безпеки гірських робіт.
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або вибухонебезпечних цехах. Поняття вибухонебезпечного підприємства (цехи). Види діянь. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність злочинів проти безпеки виробництва від порушень правил охорони праці.
Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки.
Порушення правил, що стосуються безпечного використовування промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд. Відмітні ознаки цих злочинів.
Тема 39. Злочини проти безпеки руху і експлуатація транспорту.
Поняття і загальна характеристика злочинів проти безпеки рухи і експлуатації транспорту. Об'єкт і об'єктивна сторона злочинів проти безпеки рухи і експлуатації транспорту. Суб'єктивна сторона і суб'єкт злочинів проти безпеки рухи і експлуатації транспорту.
Злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, досконалі особами, що управляють транспортними засобами.
Злочин проти безпеки експлуатації транспорту у сфері дорожнього руху досконале особами відповідальними за експлуатацію транспорту.
Злочини проти безпеки дорожнього руху досконале особами відповідальними за дотримання безпечних умов руху: порушення правив, норм і стандартів стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Злочини, пов'язані з порушенням діючих на транспорті правил.
Злочини, пов'язані з угоном, захопленням або незаконним заволодінням транспортом і здійсненням інших умисних дій, дезорганізуючих роботу транспорту.
Порушення правил повітряних польотів. Порушення правил використовування повітряного простору.
Незаконне заволодіння транспортним засобом.
Інші злочини на транспорті.
Тема 40. Злочини проти громадського порядку і моральності.
Поняття злочину проти громадського порядку і моральності. Об'єкт і об'єктивна сторона даних злочинів. Суб'єкт і суб'єктивна сторона злочинів проти громадського порядку і моральності.
Основні види злочинів проти громадського порядку і моральності.
Групове порушення громадського порядку. Масові безлади. Хуліганство, його поняття та види.
Злочини проти моральності.
Тема 41. Злочин у сфері обороту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Поняття і загальна характеристика злочинів у сфері обороту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів і інших злочинів проти здоров'я населення. Об'єкт злочинів і об'єктивна сторона злочинів у сфері злочинів у сфері обороту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів і інших злочинів проти здоров'я населення. Суб'єктна сторона і суб'єкт злочинів у сфері злочинів у сфері обороту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів і інших злочинів проти здоров'я населення.
Основні види злочинів у сфері обороту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів і інших злочинів проти здоров'я населення.
Характеристика злочинів у сфері обороту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Звільнення від відповідальності у зв'язку з добровільною здачею наркотичних засобів або обіг за наданням медичної допомоги. Умови звільнення.
Тема 42. Злочини проти здоров'я населення.
Види злочинів проти здоров'я населення, зв'язані із споживанням наркотичних засобів і інших речовин, що впливають на здоров'я. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилка, зберігання в цілях збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин.
Злочин проти здоров'я населення, зв'язані із споживанням наркотичних засобів.
Злочин, що робить замах на здоров'я населення, зв'язані санітарними і медичними заходами.
Заготівка, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування або іншої продукції.
Тема 43. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів і забезпечення заклику і мобілізації.
Поняття і загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення заклику і мобілізації. Об'єкт і об'єктивна сторона злочинів і у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення заклику і мобілізації. Суб'єкт і суб'єктивна сторона злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення заклику і мобілізації.
Злочини у сфері охорони державного кордону України.
Злочини у сфері охорони державної таємниці.
Злочини у сфері обороноздатності.
Тема 44. Злочину проти авторитетів органів державної влади, органів самоврядування і об'єднань громадян.
Поняття і загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів самоврядування і об'єднання громадян. Родовий і додатковий об'єкт цих злочинів. Об'єктивна сторона злочинів проти авторитетів органів державної влади, органів самоврядування і об'єднання громадян. Суб'єктивна сторона і суб'єкт цих злочинів.
Тема 45. Злочини у сфері використовування електронно- обчислювальних машин (комп'ютерів), систем і комп'ютерних мереж і мереж електрозв’язку.
Поняття і загальна характеристика злочинів у сфері використовування електронно- обчислювальних машин (комп'ютерів), систем і комп'ютерних мереж. Об'єкт і об'єктивна сторона цих злочинів. Суб'єкт і суб'єктивна сторона злочинів у сфері використовування електронно- обчислювальних машин (комп'ютерів), систем і комп'ютерних мереж.
Окремі види комп'ютерних злочинів.
Розкрадання, привласнення, здирство комп'ютерної інформації або заволодіння її шляхом шахрайства або зловживання службовим положенням.
Порушення правил експлуатації автоматизованих електронний обчислювальних систем.
Тема 46. Злочини у сфері службової діяльності.
Поняття і система злочинів у сфері службової діяльності. Родовий об'єкт цих злочинів. Об'єктивна сторона злочинів у сфері службової діяльності. Суб'єкт і суб'єктивна сторона цих злочинів.
Основні види злочинів у сфері службової діяльності. Матеріальний і формальний склад цих злочинів.
Поняття посадовця. Перевищення влади або службових повноважень і зловживання владою або службовим положенням. Зловживання владою або службовим положенням. Перевищення влади або службових повноважень. Службова фальсифікація.
Хабарництво. Дача хабара. Отримання хабара. Провокація хабара. Поняття провокації.
Службова халатність. Види службової халатності.
Тема 47. Злочини проти правосуддя.
Поняття і загальна характеристика злочинів проти правосуддя. Родовий і безпосередній об'єкт цих злочинів. Об'єктивна сторона злочинів проти правосуддя. Суб'єктивна сторона і суб'єкт злочинів проти правосуддя. Основні види злочинів проти правосуддя.
Тема 48. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
Поняття і загальна характеристика злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини). Родовий об'єкт військових злочинів. Суб'єктивна сторона військових злочинів. Об'єктивна сторона злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини). Суб'єкт військового злочину і його особливості. Система військових злочинів.
Тема 49. Воїнські посадові злочини і злочини проти порядку користування і експлуатації майна і військової техніки.
Військові посадові злочини.
Зловживання владою, перевищення або бездіяльність влади. Особливості конструкції складів цих злочинів. Види діянь. Момент закінчення злочинів. Суб'єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки.
Недбале відношення до служби. Характеристика діяння. Наслідки злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.
Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі військових дій. Здача або залишення супротивнику засобів ведення війни. Види діянь. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Умови залучення до відповідальності за це діяння.
Залишення загиблого військового корабля. Характеристика діяння. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.
Злочини проти порядку користування майном і його заощадження.
Втрата військового майна. Предмет злочину Види діянь. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.
Злочини проти порядку експлуатації військової техніки.
Злочини, досконалі у військовий час.
Злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями.
Тема 50. Злочину проти світу, безпеки людства і міжнародного правопорядку.
Поняття злочину проти світу і людства. Міжнародно-правові джерела і підстава відповідальності за злочин проти світу і безпеки людства. Родовий об'єкт цих злочинів. Об'єктивна сторона злочину, суб'єкт і суб'єктивна сторона злочинів проти світу, безпеки людства і міжнародного правопорядку.
Основні види злочинів проти світу, безпеки людства, міжнародного правопорядку. Їх класифікація.
Форми реалізації кримінальної відповідальності за злочини проти світу, безпеки людства і міжнародного правопорядку.
Проблема правового визначення злочину проти світу і безпеки людства і задачі вдосконалення кримінального законодавства України.
III. Література.
Основна
Додаткова
ПИТАННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ ПО КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВУ
1. Поняття, система, функції і завдання кримінального права.
2. Дія кримінального закону в просторі, колі осіб і в часі.
3. Поняття злочину в сучасному кримінальному праві і характеристика його ознак.
4. Поняття кримінальної відповідальності у кримінальному праві та її зміст.
5. Етапи реалізації кримінальної відповідальністі, її початок і закінчення.
6. Склад злочину, як підстава кримінальної відповідальності.
7. Об'єкт злочину, як елемент складу злочину.
8. Об'єктивна сторона складу злочину та її значення в кримінальному праві.
9. Фізичний та психічний примус та їх вплив на кримінальну відповідальність за вчинене діяння.
10. Суб'єкт злочину, як елемент складу злочину.
11. Обмежена осудність і ознаки спеціального суб'єкта, їх вплив на кримінальну відповідальність.
12. Навмисна форма вини, її види і зміст.
13. Необережна форма вини, її види і зміст.
14. Злочини з подвійною формою вини, казус.
15. Вплив мотиву і цілі на кваліфікацію злочину.
16. Помилка в кримінальному праві та її види і значення.
17. Необхідна оборона як обставина, що виключає суспільну небезпечність і противоправність діяння.
18. Особливості кримінальної відповідальності за перевищення необхідної оборони та уявної оборони.
19. Крайня необхідність, як обставина, що виключає суспільну небезпеку і противоправність діяння.
20. Затримання злочинця і його відмінність від необхідної оборони.
21. Виконання наказу, діяння, пов'язане з ризиком - як обставини, виключающі суспільну небезпеку і противоправність діяння.
22. Виконання спеціального завдання - як обставина, що виключає злочинність діяння.
23. Стадії до скоєння злочину, їх поняття і види.
24. Кримінальна відповідальність за незакінченний злочин і добровільна відмова.
25. Поняття та ознаки співучасті у злочині у сучасному кримінальному праві.
26. Форми співучасті та їх кримінально-правове значення.
27. Види співучасників у кримінальному праві.
28. Особливості відповідальності співучасників у злочині.
29. Спеціальні питання відповідальності співучасників.
30. Множинність злочинів, її поняття і види.
31. Поняття одиничного злочину, його зміст і значення.
32. Сукупність злочинів як вид множинності.
33. Повторність злочинів як вид множинності.
34. Поняття рецидиву в кримінальному праві та його види.
35. Звільнення від кримінальної відповідальності, підстави і види.
36. Поняття, ознаки та цілі покарання.
37. Система і класифікація покарань в сучасному кримінальному праві.
38. Покарання, пов'язані з обмеженням і позбавленням волі та їх характеристика, крім спеціальних.
39. Покарання, не пов'язані з обмеженням волі та їх характеристика, крім спеціальних.
40. Спеціальні покарання та їх характеристика.
41. Загальні засади призначення покарання у кримінальному праві.
42. Звільнення від покарання, підстави і види.
43. Звільнення від відбування покарання.
44. Амністія, помилування. Погашення та зняття судимості
45. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх та неосудних.
46. Характеристика англо-американської системи кримінального права.
47. Характеристика континентальної системи кримінального права.
48. Освітньо-гуманістичний напрям у науці кримінального права.
49. Сутність, джерела виникнення та етапи розвитку класичної школи кримінального права.
50. Виникнення і розвиток антропологічної школи кримінального права.
51. Соціологічна школа кримінального права та її вплив на розвиток сучасного кримінального законодавства.
52. Поняття наукових основ кваліфікації злочину.
53. Обов'язкові ознаки елементів складу злочину та їх вплив на кваліфікацію скоєного.
54. Факультативні ознаки складів злочину та їх вплив на кваліфікацію скоєного.
55. Поняття та види вбивств в кримінальному праві.
56. Вбивства з обтяжливими обставинами, їх види і особливості кваліфікаціі.
57. Привілейовані склади вбивств, їх види та особливості кваліфікації.
58. Умисне тяжке тілесне ушкодження, його характеристика та особливості кваліфікації.
59. Поняття середньої тяжкості та легкого тілесного ушкодження.
60. Юридична характеристика згвалтування та особливості його кваліфікації.
61. Юридична характеристика задоволення статевої пристрасті в збочених формах та їх відмінність від інших статевих злочинів.
62. Примушування до вступу в статевий зв'язок, його юридична характеристика та особливості кваліфікації.
63. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості і його відмінність від інших статевих злочинів.
64. Юридична характеристика розбещення неповнолітніх і особливості кваліфікації.
65. Кримінально-пpавова характеристика злочинів, що ставлять в небезпеку життя та здоров'я людини.
66. Хаpактеpистика злочинів, пов'язаних з незаконним позбавленням волі людини.
67. Поняття та ознаки розкрадання в кримінальному праві і його відмінність від інших злочинів проти власності.
68. Види і форми розкрадань.
69. Юридична характеристика та особливості кваліфікації крадіжки.
70. Юридична характеристика та особливості кваліфікації грабежу.
71. Юридична характеристика та особливості кваліфікації розбою.
72. Юридична характеристика та особливості кваліфікації шахрайства.
73. Юридична характеристика та особливості кваліфікації вимагання.
74. Розкрадання шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим положенням.
75. Кримінально-правова характеристика некористних злочинів проти власністі та їх види.
76. Злочини проти політичних прав громадян.
77. Хаpактеpистика злочинів проти трудових, авторських, і винахідних прав.
78. Порушення недоторканності житла і таємниці листування громадян.
79. Хаpактеpистика злочинів, пов'язаних з переслідуванням громадян за критику і перешкоджання здійсненню ними релігійних обрядів.
80. Поняття злочину у сфері службової діяльності, його ознаки та види.
81. Юридична характеристика зловживання владою.
82. Юридична характеристика перевищення влади.
83. Хабарництво.
84. Кримінально-правова характеристика недбалості.
85. Посадовий підлог.
86. Господарські злочини у сфері підприємництва.
87. Господарські злочини у сфері фінансової діяльності держави.
88. Хаpактеpистика та особливості кваліфікації екологічних злочинів.
89. Злочини у сфері комп'ютерних мереж і технологій.
90. Поняття, загальна характеристика і підвищена суспільна небезпека злочинів проти правосуддя.
91. Поняття, характеристика та види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
92. Поняття хуліганства в кримінальному праві та особливості його кваліфікації.
93. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, їх види та особливості кваліфікації.
94. Особливості кваліфікації злочинів, пов'язаних з незаконним звертанням зброї та боєприпасів.
95. Загальна характеристика та види злочинів, пов'язаних з незаконним звертанням наркотичних засобів.
96. Державна зрада і її види.
97. Злочини проти громадської безпеки та види і загальна характеристики.
98. Масові заворушення, їх юридична характеристика та особливості .
99. Поняття військового злочину, його ознаки та родовий склад.
100. Система військових злочинів.
101. Злочини проти миру і безпеки людства.
Завідувач кафедри кримінального права і кримінології Бугаєв В.О.
Критерії оцінювання.
3.1. Форма проведення іспиту – усна.
3.2. Білет містить 3 питання із переліку основних тем програми. Час для підготовки перед усною відповіддю на питання білету – 30 хвилин.
3.3. Критерії оцінювання знань і вмінь.
Результати складання іспиту оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").
"Відмінно" — виставляється, якщо поступаючий глибоко, в повному обсязі та твердо засвоїв весь програмний матеріал, вичерпно та послідовно дав відповіді на всі питання екзаменаційного білета, тісно пов'язує теорію з практикою, показує знання літератури, вміння самостійно аналізувати та тлумачити правові норми і застосовувати їх при вирішенні завдань, правильно аргументує висновки, вміє самостійно узагальнювати матеріал і логічно його викладати, не допускаючи помилок.
"Добре" — виставляється, якщо поступаючий твердо знає програмний матеріал, має навики аналізу та тлумачення правових норм, логічно відповідає на поставлені питання, не допускає суттєвих помилок.
"Задовільно" — виставляється, якщо поступаючий засвоїв основний матеріал, але не знає окремих деталей, допускає неточні відповіді та формулювання понять, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, має прогалини в знаннях.
"Незадовільно" — виставляється, якщо поступаючий не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, не володіє навичками застосування правових норм, які забезпечували б вирішення проблем захисту прав і свобод людини та інших професійних завдань.
Екзаменаційна оцінка виводиться залежно від оцінок відповідей на окремі питання. При тому, що екзаменаційні білети мають три питання, оцінка "відмінно" ставиться, коли не більше однієї оцінки за окреме питання білета "добре", а решта — "відмінно". Оцінка "добре" — коли серед оцінок не більше однієї оцінки "задовільно". Оцінка "задовільно" — коли серед оцінок не більше однієї оцінки "незадовільно".