99 відсотків з карбонатів кальциту доломіту анкериту сидериту та ін
Работа добавлена на сайт samzan.net:
6 КАРБОНАТИТОВІ РОДОВИЩА
Загальні відомості
Спочатку до карбонатитів відносили тільки ендогенні специфічні гірські породи, які складаються на 80-99 відсотків з карбонатів (кальциту, доломіту, анкериту, сидериту та ін. мінералів), а також просторово та генетично пов’язані з інтру зивними породами ультраосновного - лужного складу.
Пізніше було встановлено, що подібні утворення пов’язані також з ефузивними та пірокластичними породами.
Інтрузивні магматичні комплекси, до складу яких вхо дять карбонатити, мають концентрично-зональну будову. Фо рмування цих комплексів проходило в декілька етапів. Споча тку відбувалося заглиблення ультраосновної магми, потім, сумісно ультраосновної та лужної магми, а потім - тільки лу жної магми. На заключному етапі цього процесу утворюва лись карбонатити.
У більшості випадків карбонатити розташовані в центральних частинах інтрузивних комплексів, але інколи вони, навпаки, знаходяться на периферії концентрично-зональ ного комплексу.
Інтрузивні поклади карбонатитів утворюють штоки, дайки, падаючі до центру масиву, дайки, падаючі від центру масиву, радіальні дайки.
У межах вулканів карбонатити пов’язані з породами, які застигали в жерлі вулкану.
Ефузивні поклади карбонатитів пов’язані з лавовими потоками та покровами.
Контакти карбонатитових тіл з вміщуючими породами різкі, розміри тіл різноманітні. Наприклад, відомі штоки діа метром від 100 м до 8 км, дайки - товщиною до 10 м і довжи ною від сотень метрів до перших кілометрів.
В залежності від того, які мінерали переважають в складі карбонатитів, вони поділяються на: кальцитові, доломі тові, анкеритові, сидеритові.
Особливий натрієво-карбонатний склад мають ефузи вні карбонатити (вміст Na2O - до 30 відсотків).
Інтрузивним карбонатитам властиві наступні загальні ознаки:
1) відповідна сукупність другорядних мінералів - магнетит, апатит, флогопіт;
2) відповідна сукупність акцесорних мінералів - пірохлор, ді заналіт та ін.;
3) збагачення породоутворюючих мінералів рідкісними хіміч ними елементами;
4) наявність контактних зон, збагачених флігопітом, діопси дом, форстеритом, польовим шпатом та ін.
Текстура карбонатитів в більшості масивна, інколи смугаста. Структура - зерниста (від дрібнозернистої до крупно зернистої).
Залежно від того, які корисні копалини переважають в карбонатитах, вони поділяються на три групи:
1) апатит-магнетитові;
2) рідкіснометальні-рідкісноземельні;
3) флогопітові.
Апатит-магнетитові карбонатити найбільш поширені. Вони відомі в Азії, Африці, Америці та розробляються з ме тою видобутку апатиту (фосфору) та магнетиту (залізо). Крім того, цим карбонатитам властиве збільшення вмісту мінералів ніобію та титану.
Рідкіснометальні-рідкісноземельні карбонатити зустрі чаються рідше. Цим карбонатитам характерне збільшення вмісту таких мінералів, як: пірохлор, бастнезит, паризит, ба делеїт та ін. Найбільше промислове значення має пірохлор (оксид ніобію), з якого дістають ніобій, а також, інколи, уран.
Флогопітові карбонатити зустрічаються рідко, але за паси флогопіту в цих родовищах бувають великі. Флогопітові слюди таких родовищ сконцентровані в зовнішніх периферій них ділянках карбонатитових штоків.
Крім вказаних корисних копалин з карбонатитів ще ви добувають: мідь, вапно, флюорит, тантал.
Карбонатити - це породи, багато в чому загадкові. Коли геологи вперше (1895, Норвегія, родовище Фён) знайшли ці утворення серед інтрузивних порід, то припустити, що це ксе ноліти звичайних осадових вапняків, які магма захопила з глибин у процесі свого руху. Або що це уламки вапняків, які впали в магму з перекриваючих її осадових відкладів.
Також припускали, що карбонатити - осадові породи, подібні до кам’яної солі. Тобто, що вони під значним тиском набувають високої пластичності, та витискуються вверх поді бно куполам кам’яної солі.
Поступово, в процесі більш детального вивчення кар бонатитів, геологи від вказаних припущень відмовилися, тому що реальні факти суперечили цим припущенням. До таких фактів відносяться:
- в товщах вміщуючих порід, серед яких знаходяться карбонатити, відсутні осадові карбонатні породи;
- форми карбонатитових тіл більш характерні для ма гматичних порід (циліндричні, дайкоподібні), ніж для осадо вих;
- судячи з будови карбонатитових тіл, вони утворю вались протягом декількох стадій;
- присутність в карбонатитах специфічного комплексу мінералів, які відсутні в осадових вапняках;
- значне збагачення карбонатитів рідкісними елемен тами, такими як: стронцій, лантан, ніобій, вміст яких у сотні та тисячі разів більший, ніж в осадових карбонатних породах.
Фізико-хімічні умови утворення
Формування специфічних комплексів ультраосновних та лужних порід з якими пов’язані карбонатити відбувалося протягом тривалого часу.
За даними А. Гінзбурга та Е. Епштейна період утво рення карбонатитів поділяється на чотири етапи. На першому етапі утворюються ультраосновні породи, представлені дуніт-перидотитами, перидотитами і піроксенітами. На другому етапі утворюються біотитові перидотити, хатангіти і меліліт вміщуючі породи. На третьому етапі в результаті поступ лення нової порції магми відбуваються подальші зміни порід (уртити). На четвертому етапі утворюються нефелінові і лужні сієніти.
В результаті послідовного поступлення магми різного складу в межах усього комплексу відбуваються різноманітні метасоматичні перетворенні порід, які як раз можливо і при зводять до утворення карбонатитів.
Серед карбонатитових масивів виділяються відкриті, - коли магма виливалась на поверхню Землі, і закриті - коли магма застигала не доходячи до денної поверхні. Але, при всьому тому, верхня границя закритих карбонатитових тіл завжди знаходиться на невеликих глибинах (перші сотні мет рів). Разом з тим, карбонатитові тіла простягаються на великі глибини - декілька тисяч метрів і навіть до 10 000 м (Сетта-Дабан).
За даними геолого-геофізичних та експериментальних досліджень вважається, що магма, з якої в кінцевому резуль таті утворились карбонатити, піднімалася в земну кору з гли бин 100-150 км. Причому, припускається, що підйом магми був нерівномірний в часі, з зупинками в проміжних магматич них вогнищах.
Прогнозні температури утворення карбонатитів складають близько 500-600О.
На сучасному етапі розвитку геології існують дві осно вні гіпотези походження карбонатитів: магматична і гідротер мальна.
Магматична гіпотеза. Полягає в тому, що утворення карбонатитів можливо відбувалося в результаті розкристалі зації специфічного магматичного розплаву. Тобто, припуска ється, що карбонатити - "звичайна" магматична інтрузивна порода.
На користь цієї гіпотези свідчать такі факти, як:
- присутність у карбонатитах типових ксенолітів вмі щуючих порід;
- флюїдальна текстура деяких карбонатитів та орієн тування зерен мінералів вздовж простягання карбонатитових дайок;
- відсутність зв’язку між мінеральним складом карбо натитів і складом навколишніх вміщуючих порід;
- відомі випадки виливання на поверхню лав, подіб них за своїм складом до карбонатитів (вулкани Олдоніо та Наліанго в Африці).
Найбільш досконало магматична гіпотеза походження карбонатитів розроблена Х. Екерманном на прикладі карбона титових утворень острову Ально у Швеції.
Гідротермальна гіпотеза. Полягає в тому, що карбо натити утворились в результаті багатостадійного гідротерма льного процесу у вихідних магматичних породах.
На користь гідротермальної гіпотези свідчать наступні факти:
- карбонатити часто розвинуті і розповсюджені (запо внюють) тонкі тріщини в породах;
- в загальній карбонатитовій масі спостерігаються релікти незаміщених первинних силікатних порід;
- в карбонатитових тілах відмічається метасоматична зональність на контактах з навколишніми силікатними поро дами;
- існує взаємозв’язок між мінеральним складом кар бонатитів і вміщуючих силікатних порід;
- спостерігається вибірковий характер карбонатито вого метасоматозу (гіпербазити заміщуються краще, ніж не фелінові та лужні сієніти).
Виходячи з гідротермальної гіпотези, припускається, що карбонатити утворювались в декілька стадій. Різні дослід ники виділяють різну кількість стадій. Частіше за все виділя ються дві основні стадії.
Перша стадія, це стадія кальцієво-карбонатного мета соматозу. На цій стадії утворюються кальцитові карбонатити, які мають рівномірну дрібнозернисту структуру і наявність різноманітних мінеральних асоціацій (доломіт, амфіболи, флогопіт, циркон, рутил та ін.).
Друга стадія , це стадія залізного метасоматозу. На цій стадії утворюються такі карбонатні мінерали, як анкерит, си дерит, а також гематит. Ці мінерали знаходяться у вигляді окремих жил або штокверків серед загальної маси кальцито вих карбонатитів.
Таким чином є багато фактичного матеріалу, що під тверджує, як магматичну, так і гідротермальну гіпотези похо дження карбонатитів. Напевно, проблема тут полягає в сту пені вивченості карбонатитів і в тому, що різні дослідники ви вчали різні ділянки розповсюдження карбонатитів.
Дослідники, які вивчали глибинні частини карбонати тових тіл (там, де карбонатитові тіла були глибоко еродовані) знаходили багато ознак магматичного походження карбонати тів. І, навпаки, дослідники, які вивчали слабоеродовані кар бонатитові тіла, знаходили багато ознак метасоматичного по ходження карбонатитів.
Можна зробити припущення, що на різних етапах ево люції карбонатитів і на різних глибинах вони могли утворю ватись як магматичним, так і гідротермальним шляхами.
Геологічні умови утворення
Зв’язок з магматичними формаціями. Карбонатити утворюють відокремлену групу ендогенних родовищ не тільки у зв’язку із специфікою мінерального складу, але і у зв’язку із специфікою геологічних умов їхнього утворення.
Всі знайдені до сих пір родовища карбонатитів пов’язані виключно з платформним етапом геологічного роз витку і асоціюються тільки з магматичними комплексами уль траосновних-лужних порід. Ці комплекси мають концентри чно-зональну будову. Виділяються чотири основні різновиди порід, з яких складаються вказані зони: 1) ранні ультраосновні породи (дуніти, перидотити, піроксеніти, лужні піроксеніти); 2) наступні лужні породи (лужні і нефелінові сієніти); 3) кислі вміщуючи породи, які піддалися лужному метасоматозу); 4) карбонатити.
Геологічний вік. Родовища карбонатитів мають різний геологічний вік, починаючи з докембрію і закінчуючи кайно зоєм. Відмічається, що карбонати формувались на платформах у той час, коли в межах сусідніх геосинкліналей відбувалися основні фази складчастості.
Геологічна структура. Розглядаючи геологічні струк тури карбонатитових тіл, необхідно розрізняти структури кар бонатитовміщуючих інтрузивів в цілому та структури власне карбонатитових тіл (покладів).
Інтрузивні тіла, в межах яких локалізуються карбона тити, пов’язані, перш за все, із зонами великих розломів плат форм. Причому ці розломи, як правило, простягаються вздовж платформних прогинів та піднять.
Власне карбонатитові тіла залягають у вигляді штоків, дайок та у вигляді різноманітних ускладнень вказаних двох типів структур.
Зв’язок з родовищами інших генетичних груп. Родо вища карбонатитів досить чітко відокремлені від інших гене тичних груп корисних копалин. Якоюсь мірою, ближчими до них, за генезисом і розташуванням, є родовища алмазів в кім берлітах, які також локалізуються на платформах вздовж ве ликих розломів.
54
2. тема обязательных процедур регламентируемых гл
3. Управление финансовыми рисками на предприятии
4. Силикоз у строителей
5. Оздоровление воздушной среды и нормализация параметров микроклимата
6. 11 Психология и педагогика
7. Стратегия и тактика русских войск в Северной войн
8. Лабораторна робота М16 Перевірка закону збереження імпульсу за допомогою пружнього удару Мета роботи- вив.html
9. Оплодотворение Вхождение сперматозоида в яйцеклетку совершается у животных на разных стадиях развития я.html
10. Тема- Глобальные вычислительные сети
11. Организация производства
12. Реферат- Использование программы Word
13. Проблема твердых бытовых отходов ТБО в Московском регионе
14. Внешняя политика славянских государств и народов XV-XVII вв
15. Основания приобретения гражданами жилых помещений в собственность Граждане могут улучшить свои жилищные
16. Реферат на тему- Гетьманство Богдана Хмельницького Виконав-Мороз Дмитро студент
17. Gudemus ISBN 5829104024 В предлагаемом учебнике авторы исходят из того что история философии есть та же фил
18. Экологический глоссарий
19. социальной патологии Г
20. Общие положения 1.html