Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
10.інвестиційна політика
Інвестиційна політика — загальнодержавні принципові рішення і заходи, що визначають напрями використання капітальних вкладень у сферах і галузях економіки з метою забезпечення ефективності та пропорційності її розвитку, усунення міжгалузевих і внутрішньогалузевих диспропорцій, досягнення оптимальних співвідношень між розвитком матеріального виробництва і невиробничої сфери.
Мета інвестиційної політики – реалізація стратегічного плану економічного й соціального розвитку країни, пожвавлення інвестиційної діяльності, спрямованої на покращення сучасної економіки і підвищення ефективності виробництва
Інвестиційна політика держави здійснюється через механізм державного регулювання. Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні обумовлений законом України “Про інвестиційну діяльність”.
Державне регулювання інвестиційної діяльності визначається показниками економічного і соціального розвитку України. Керують державними інвестиціями загальнодержавні та місцеві органи державної влади.
Основою для прийняття рішення про інвестування загальнодержавних бюджетних коштів є:
· прогнози економічного і соціального розвитку України;
· схеми розвитку і розміщення продуктивних сил;
· цільові науково-технічні і комплексні програми;
· техніко-економічні обгрунтування доцільності таких інвестицій.
Державне регулювання інвестиційної діяльності забезпечують такі важелі:
· система податків, податкових ставок;
· проведення кредитної та амортизаційної політики;
· надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництва.
· політика ціноутворення;
· проведення експертизи інвестиційних проектів тощо.
Для України найближчими цілями інвестиційної політики є збільшення обсягу капіталовкладень для прискореного виходу з економічної кризи. В основі інвестиційної політики повинно бути здійснення структурних реформ, перерозподіл інвестицій на користь наукомістких галузей, машинобудування. Важливий напрям інвестиційної політики в Україні – зменшення питомої ваги державних капіталовкладень і збільшення інвестицій підприємствами за рахунок власних коштів, що залежатиме від ступеня роздержавлення і приватизації.
ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА
Інвестиційна політика підприємства, її принципи та механізми реалізації ґрунтуються на аналізі впливу факторів на його інвестиційний потенціал, оскільки згідно характеру та ступеню їх впливу розроблятимуться заходи та принципи адекватного реагування підприємства на ці фактори та використання їх впливу у власних інтересах. Серед основих факторів інвестиційної привабливості підприємств визначено виробничу потужність, структуру витрат, рівень конкуренції та монополії, імідж керівництва, результат раніше реалізованих інвестиційних проектів, економіко-географічне положення, галузева приналежність та багато інших.
Принципи інвестиційної політики підприємства
|
Фактори інвестиційного потенціалу |
Принцип політики, орієнтованої на внутрішнє середовище |
Принцип політики, орієнтованої на зовнішнє середовище |
|
Адміністративно-політична ситуація |
Законність здійснення інвестиційної діяльності |
Передбачуваність рівня політичної стабільності, прозорості, корупції, законодавчих обмежень |
|
Економіка |
Економічна доцільність та вигідність |
Конкурентоспроможність, наявність вільного ринку та ресурсної бази |
|
Соціум |
Підвищення стандартів праці людей, якісна професійна праця замість дешевої робочої сили |
Орієнтація на демографічний та етнічний склад населення, соціальна відповідальність, підвищення стандартів життя людей |
|
Екологія |
«Зелені» інвестиції |
Покращення екологічної ситуації у регіоні, країні |
|
Інновації |
«Інноваційні» інвестиції |
Створення унікальних інновацій відносно міста, регіону, країни, світу |
11. міжнародний рух капіталів та інвестицій
Міжнаро́дний рух капіта́лу — однобічне переміщення за кордон певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку чи підприємницької вигоди. Основною причиною експорту (вивозу) капіталу за кордон є його відносний надлишок. Це знаходить прояв в насиченні внутрішнього ринку такою кількістю капіталу, коли його застосування на національному ринку не приносить прибутку, або веде до його зменшення. Пошук сфер прибуткового вкладення капіталу штовхає за межі національної економіки.
В основі міжнародного руху капіталу лежать також процеси інтернаціоналізації виробництва, розвиток і поглиблення міжнародних економічних, політичних, культурних та інших відносин між країнами.
Форми міжнародного руху капіталу
За джерелами походження:
Офіційний капітал — засоби із державного бюджету, що переміщаються за кордон чи ті, що приймаються з-за кордону за рішенням уряду чи міжурядових організацій
Приватний капітал — це засоби приватних фірм, банків та інших недержавних організацій, які переміщуються за кордон чи приймаються з-за кордону згідно з рішеннями їхніх керівних органів та їхніх об'єднань.
За характером використання коштів:
За термінами вивезення капіталу:
За типом фінансових зобов'язань:
За цілями використання:
Прямими інвестиціями називається підприємницький капітал за кордоном, що забезпечує контроль на підприємствами, в які він вкладений
Портфельні інвестиції — це суто (винятково) фінансові активи у вигляді облігацій та акцій, які деномінуються в національну валюту
Іноземні портфельні інвестиції - це вкладений Капіталу в Іноземні Облігації , Акції зарубіжніх предприятий та Інші Цінні папери з метою одержании прибутку , а не встановлення контролю за господарсько діяльністю реціпієнта . На міжнародному прайси випускають та обертаються різни віді цінних паперів , які умовно можна поділіті на :
- Акціонерні Цінні папери { часткові цінні папери ) , до якіх відносяться Прості й прівілейовані Акції ;
- Боргові зобов'язання ( боргові цінні папери) , что охоплюють Облігації , Прості векселі , боргові розпіскі ;
- Інструменти грошового ринку ( інструменти грошового ринку) , а самє казначейські зобов'язання , інвестиційні , ощадні , Депозитні сертифікати , банківські Акцепти ;
- Похідні Цінні папери або , Як їх ще назівають , фінансові деривативи (похідні фінансові інструменти) , до складу якіх належати форвардні та ф'ючерсні контракти , опціоні , варанти , свопи.
12 форми міжнародного руху капіталів та інвестицій
Міжнародний рух капіталів - це розміщення та функціонування капіталу за кордоном, передусім з метою цього самозростання, хоч і не тільки для цього. У цьому значенні слово "капітал" вживається у множині, щоб підкреслити, що рух капіталу між сторонами не однобічний і що в цьому русі бере участь капітал найрізноманітніших форм та видів.
Класифікація форм міжнародного руху капіталів відображає різні боки цього процесу. Капітали вивозяться, ввозяться та функціонують за кордоном:
Схема основних форм вивозу капіталу: