Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Педагогічні вимоги до особистості вчителя
Педагогічна праця - одна із найскладніших. Вона вимагає від того хто її обрав, різнобічної підготовки, високого рівня духовної культури професійної майстерності, тобто певних професійних здібностей, які характеризують як розумову, так і емоційно-вольову сторону особистості вчителя.
Використовуючи дані психолого-педагогічних досліджень, можна виділити ряд компонентів у структурі педагогічних здібностей.
1. Дидактичні здібності - здатність передавати учням навчальний матеріал, роблячи його доступним і зрозумілим, викликати інтерес до предмета, збуджувати в учнів активну самостійну думку. Учитель із дидактичними здібностями вміє в разі потреби відповідним чином адаптувати навчальний матеріал, важке робити легким, складне - простим, незрозуміле, неясне - зрозумілим. Фахова майстерність включає здатність не просто дохідливо;
популярно і зрозуміло викладати матеріал, але й уміння організувати самостійну роботу учнів, розумно і тонко «диригувати» їх пізнавальною активністю, спрямовувати її в потрібне річище.
Здібний педагог враховує рівень підготовки школярів, рівень їхнього розвитку, з'ясовує, що вони знають і чого ще не знають, що вже могли забути. Іноді викладачеві здається, що матеріал простий, зрозумілий і не потребує якихось особливих роз'яснень. Він орієнтується на себе, а не на учнів. Здібний, досвідчений учитель уміє поставити себе на місце учня, виходячи з того, що ясне і зрозуміле дорослому може бути неясним і незрозумілим для учнів.
Вдалий тест для визначення цієї педагогічної здібності запропонував Ф.М.Гоноболін: у тексті пізнавального характеру треба виділити частини, які становлять, на думку вчителя, труднощі для учня певного класу, і пояснити, чому ці частини є складними. Потім пропонується реконструювати текст так, щоб він був зрозумілий учням і зручний для засвоєння.
2. Академічні здібності - здібності до відповідної галузі науки (математики, фізики, біології, літератури і т.д.). Здібний учитель знає предмет не тільки в обсязі навчального курсу, а значно ширше і глибше, постійно стежить за відкриттями у своїй галузі, абсолютно вільно володіє матеріалом, виявляє до нього великий інтерес, виконує хоча б скромну дослідницьку роботу.
3. Перцептивні здібності - здатність проникати у внутрішній світ вихованця, психологічна спостережливість, пов'язана з тонким розумінням особистості учня і його тимчасових психічних станів. Умілий учитель за незначними ознаками, ледь помітними зовнішніми проявами уловлює найменші зміни у внутрішньому стані учня. («Ніби і не дивиться, а усе бачить!»; «О.М. по очах бачить, коли хтось схвильований або не вивчив уроку»).
4. Мовні здібності — уміння ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття засобами мови, а також міміки і пантоміміки. Це одна з найважливіших здібностей у професії вчителя, тому що передача інформації від учителя до учнів носить в основному словесний характер. Йдеться як про внутрішні (змістовні) особливості мови, так і про зовнішні її особливості. («Для нас немає більшого задоволення, ніж слухати нашого літератора. Дзвоник сприймається як прикра перерва»).
Мова умілого вчителя на уроці завжди звернена до учнів. Чи повідомляє вчитель новий матеріал, чи коментує відповідь учня, чи виражає схвалення або осуд, мова його завжди позначена внутрішньою силою, переконаністю, зацікавленістю в тому, про що він говорить. Вираження думки ясне, просте, зрозуміле для учнів.
Поряд із цим він враховує, що надміру лаконічна, стисла мова часто буває малозрозумілою для учнів. Пожвавлює розповідь і дуже добре сприймається учнями доречний гумор, жарт, легка доброзичлива іронія.
Мова здібного вчителя жива, образна, інтонаційно яскрава і виразна, емоційно забарвлена, із чіткою дикцією, у ній відсутні стилістичні, граматичні, фонетичні похибки. Одноманітна, тягуча, монотонна мова швидко стомлює, викликає в слухачів нудьгу, апатію. Темп мови багато в чому залежить від індивідуально-психологічних особливостей учителя: одні схильні говорити швидко, інші - повільно. Проте вчитель завжди пам'ятає, що оптимальний для засвоєння учнів темп мови - середній, живий. Квапливий темп заважає засвоєнню і швидко стомлює, викликає захисне гальмування. Занадто уповільнений темп мови викликає нудьгу. Аналогічний вплив робить і гучність мови. Надто голосна, різка, криклива мова нервує учнів, швидко викликає втому, захисне гальмування; слабкий, тихий голос учителя погано чути. Жести оживляють мову, але жести досвідченого вчителя помірні. Занадто часті, одноманітні, метушливі, різкі жести і рухи дратують.
5. Організаторські здібності - це, по-перше, здатність організувати учнівський колектив, згуртувати його, надихнути на виконання важливих завдань і, по-друге, здібності правильно організувати свою власну роботу.
Організація власної роботи передбачає уміння правильно планувати і самому контролювати її. Досвідчені учителі рекомендують для вироблення відчуття часу робити контрольні розмітки часу в планах або конспектах уроків: відзначати, що потрібно зробити після закінчення 10, 20, 30 і т.д. хвилин уроку, підготувати додатковий матеріал, який можна використовувати, якщо з'явиться непередбачений резерв часу, позначити матеріал, який можна зняти або перенести на наступний урок, якщо забракне часу.
6. Комунікативні здібності — здібності до спілкування з дітьми, уміння знайти правильний підхід до учнів, налагодити з ними доцільні з педагогічного погляду взаємини, педагогічний такт.
Одним із проявів педагогічного такту є почуття міри щодо застосування будь-якого педагогічного впливу (заохочення, покарання, повчання). Тактовний вчитель, уважний і чуйний до дітей, враховує їхні індивідуально-психологічні особливості
Оцінюючи вчителів, учні завжди на одне з перших місць ставлять таку рису, як справедливість. («Справедливий - мазунчиків не має. Завжди правдивий і прямий»; «Часто несправедливий і діє, не розібравшись як слід»).
7. Педагогічна уява — це спеціальна здібність, що виражається у передбаченні наслідків своїх дій, у виховному проектуванні особистості учнів, пов'язаному з уявленням про те, що з учня вийде в майбутньому, в умінні прогнозувати розвиток тих або інших якостей вихованця. Ця здібність пов'язана з педагогічним оптимізмом, вірою в могутність виховання, вірою в людину. («А. С, певне, не втрачав віри навіть у найгірших із нас, і це змушувало вірити в нього»).
8. Здатність до розподілу уваги одночасно між декількома видами діяльності має особливе значення. Здібний, досвідчений вчитель уважно стежить за змістом і формою викладу матеріалу, за розгортанням своєї думки (або думки учня), одночасно тримає в полі зору всіх учнів, вчасно реагує на ознаки стомлення, неуважності, нерозуміння, помічає усі випадки порушення дисципліни і, нарешті, стежить за власною поведінкою (позою, мімікою і пантомімікою, ходою). Недосвідчений учитель, нерідко захоплюючись викладом матеріалу, не помічає в цей час учнів, а якщо намагається уважно спостерігати за учнями, то втрачає при цьому логіку викладу.
Крім перерахованих здібностей, учитель, зрозуміло, має володіти і цілим комплексом позитивних особистісних якостей, серед яких, на думку Л.М. Толстого, провідна роль належить любові до учнів і до справи: «Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, маги, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він - досконалий учитель».