Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Директор коледжу
________О.О.Гайдей
___ ________20__ р.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
до державної підсумкової атестації
з предмета Хімія для студентів спеціальності
5.05130107 Виготовлення виробів і покрить із полімерних матеріалів
І Загальна хімія
1Основні хімічні поняття. Речовина
1.1 Поняття речовина, фізичне тіло, матеріал, проста речовина (метал, неметал).
1.2 Складна речовина, хімічний елемент; найдрібніші частинки речовини — атом, молекула, йон (катіон, аніон).
1.3 Склад речовини (якісний, кількісний).
1.4 Валентність хімічного елемента.
1.5 Хімічна (найпростіша, істинна) і графічна (структурна) формули.
1.6 Фізичне явище.
1.7 Відносні атомна і молекулярна маси.
1.8 Молярна маса, кількість речовини. Одиниці вимірювання кількості
речовини, молярної маси, молярного об’єму.
1.9 Значення температури й тиску, які відповідають нормальним умовам , молярний об’єм газу (за н. у.).
1.10 Закон Авогадро, число Авогадро.
1.11 Середня відносна молекулярна маса суміші газів, повітря.
1.12 Масова частка елемента у сполуці.
2 Хімічна реакція
2.1 Хімічна реакція, схема реакції, хімічне рівняння.
2.2 Закони збереження маси речовин під час хімічної реакції, об’ємних співвідношень газів у хімічній реакції.
2.3 Зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні реакції.
2.4 Поняття окисник, відновник, окиснення, відновлення.
2.5 Типи хімічних реакцій.
2.6 Швидкість хімічної реакції. Каталізатор.
3 Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.
3.1 Періодичний закон (сучасне формулювання).
3.2 Структура короткого і довгого варіантів періодичної системи; періоди, групи, підгрупи (головні, побічні).
3.3 Порядковий (атомний) номер елемента.
3.4 Розміщення металічних і неметалічних елементів у періодичній системі, періодах і групах; лужні, лужноземельні, інертні елементи, галогени.
4 Будова атома
4.1 Склад атома (ядро, електронна оболонка).
4.2 Поняття нуклон, нуклід, ізотопи, протонне число, нуклонне число.
4.3 Орбіталь, енергетичні рівень і підрівень, спарений і неспарений електрони, радіус атома (простого йона).
4.4 Основний і збуджений стани атома.
4.5 Сутність явища радіоактивності.
4.6 Форми s- і р-орбіталей, розміщення р-орбіталей у просторі.
4.7 Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів і підрівнів в атомах елементів № 1—20, електронні та графічні формули атомів і простих йонів елементів № 1—20.
5 Хімічний зв’язок
5.1 Основні типи хімічного зв’язку (йонний, ковалентний, водневий, металічний). Характеристики ковалентного зв’язку — кратність, енергія, полярність.
5.2 Типи кристалічних ґраток (атомні, молекулярні, йонні, металічні).
5.3 Залежність фізичних властивостей речовини від типу кристалічних ґраток.
5.4 Електронна формула молекули.
5.5 Електронегативність елемента.
5.6 Ступінь окиснення елемента в речовині.
6 Суміші речовин. Розчини
6.1 Суміші однорідні (розчини) та неоднорідні (суспензія, емульсія, піна, аерозоль).
6.2 Масова і об’ємна (для газу) частки речовини в суміші.
6.3 Методи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, центрифугу-вання, випарювання, перегонка).
6.4 Поняття розчин, розчинник, розчинена речовина, кристалогідрат, електролітична дисоціація, електроліт, неелектроліт, ступінь електро-літичної дисоціації, йонно-молекулярне рівняння.
6.5 Масова частка розчиненої речовини у розчині.
6.6 Будова молекули води; водневий зв’язок у воді. Забарвлення індикаторів (універсального, лакмусу, фенолфталеїну, метилоранжу) в кислому, лужному і нейтральному середовищах.
6.7 Реакції обміну між електролітами у розчині.
ІІ Неорганічна хімія
1 Основні класи неорганічних сполук
1.1 Оксиди
1.1.1 Визначення, назви.
1.1.2 Класифікація оксидів,.
1.1.3 Хімічні властивості солетворних оксидів.
1.1.4 Способи добування оксидів
1.2 Основи
1.2.1 Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви. 1.2.2 Класифікація.
1.2.3 Хімічні властивості основ.
1.2.4 Способи добування основ.
1.3 Кислоти
1.3.1 Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви. 1.3.2 Класифікація.
1.3.3 Хімічні властивості.
1.3.4 Способи добування кислот
1.4 Солі
1.4.1 Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви.
1.4.2 Класифікація,.
1.4.3 Хімічні властивості.
1.4.4 Способи добування солей.
1.5 Амфотерні сполуки
1.5.1 Явище амфотерності (на прикладах оксидів і гідроксидів).
1.5.2 Хімічні властивості амфотерних сполук.
1.5.3 Способи добування амфотерних гідроксидів.
1.6 Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук
1.6.1 Зв’язки між складом і хімічними властивостями оксидів, кислот, основ, амфотерних гідроксидів, солей.
1.6.2 Генетичні зв’язки між простими речовинами, оксидами, основами, кислотами, амфотерними гідроксидами, солями.
2 Металічні елементи та їхні сполуки. Метали
2.1 Загальні відомості про металічні елементи та метали.
2.2 Положення металічних елементів у періодичній системі.
2.3 Особливості електронної будови атомів металічних елементів.
2.4 Особливості металічного зв’язку.
2.5 Загальні фізичні та хімічні властивості металів.
2.6 Загальні способи їх добування.
2.7 Ряд активності металів.
2.8 Явище корозії, способи захисту металів від корозії.
2.9 Сплави на основі заліза (чавун, сталь).
2.1 Лужні та лужноземельні елементи
2.1.1 Хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію.
2.1.2 Назви та формули найважливіших сполук лужних і лужноземельних елементів.
2.1.3 Застосування сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію.
2.1.4 Хімічні формули і назви найважливіших калійних добрив.
2.1.5 Твердість води.
2.2 Алюміній
2.2.1Хімічні властивості, добування та застосування алюмінію.
2.2.2 Назви та формули найважливіших сполук Алюмінію.
2.2.3 Положення Алюмінію в періодичній системі, фізичні властивості алюмінію, оксиду та гідроксиду Алюмінію, застосування алюмінію.
2.3 Ферум
2.3.1 Хімічні властивості та добування заліза.
2.3.2 Назви та формули найважливіших сполук Феруму.
2.3.3 Застосування заліза та сполук Феруму.
2.3.4 Положення Феруму в періодичній системі, фізичні властивості заліза, оксидів і гідроксидів Феруму.
2.3.5 Застосування заліза та сполук Феруму.
2.3.6 Фізіологічна роль йонів Феруму.
3 Неметалічні елементи та їхні сполуки. Неметали
3.1 Галогени
3.1.1 Хімічні формули фтору, хлору, брому, йоду.
3.1.2 Назви та фізичні властивості найважливіших сполук галогенів (гідроген хлориду, галогенідів металічних елементів).
3.1.3 Способи добування в лабораторії та хімічні властивості гідроген хлориду і хлоридної кислоти.
3.1.4 Найважливіші галузі застосування хлору, гідроген хлориду, хлоридної кислоти.
3.1.5 Якісна реакція для виявлення хлорид-іонів.
3.2 Оксиген і Сульфур
3.2.1 Хімічні формули кисню, озону, сірки та найважливіших сполук Оксигену і Сульфуру.
3.2.2 Фізичні та хімічні властивості кисню, озону, сірки, оксидів Сульфуру, сульфатної кислоти, сульфатів.
3.2.3 Способи добування кисню в лабораторії.
3.2.3 Найважливіші галузі застосування кисню, озону, сірки, сульфатної кислоти та сульфатів.
3.2.4 Якісна реакція для виявлення сульфат-іонів.
3.3 Нітроген і Фосфор
3.3.1 Хімічні формули азоту, білого і червоного фосфору, найважливіших сполук Нітрогену і Фосфору.
3.3.2 Фізичні та хімічні властивості азоту, білого і червоного фосфору, нітроген(IІ) оксиду, нітроген(IV) оксиду, фосфор(V) оксиду, амоніаку, солей амонію, нітратної кислоти, нітратів, ортофосфатної кислоти, ортофосфатів. 3.3.3 Способи добування амоніаку, нітратної та ортофосфатної кислот у лабораторії; найважливіші галузі застосування азоту, амоніаку, нітратної кислоти, нітратів, ортофосфатної кислоти, ортофосфатів.
3.3.4 Якісні реакції для виявлення йонів амонію та ортофосфат-іонів.
3.3.5 Виробництво добрив, вибухових речовин, ортофосфатної кислоти та ортофосфатів .
3.4 Карбон і Силіцій
3.4.1 Прості речовини Карбону.
3.4.2 Адсорбція, адсорбційні властивості активованого вугілля.
3.4.3 Хімічні формули найважливіших сполук Карбону і Силіцію.
3.4.3 Фізичні та хімічні властивості вуглецю, силіцію, оксидів Карбону, карбонатів, силіцій(IV) оксиду, силікатної кислоти, силікатів.
3.4.5 Способи добування оксидів Карбону в лабораторії.
3.4.6 Найважливіші галузі застосування алмазу, графіту, активованого вугілля, оксидів Карбону, карбонатів, гідрогенкарбонатів, силіцій(IV) оксиду, силікатів.
3.4.7 Якісні реакції для виявлення карбонат- і силікат-іонів.
Уклав Дмитрук В.А.
циклової комісії хіміко-
біологічних дисциплін
Протокол №__ від __ __ 20__ року
Голова
циклової комісії (В.П.Колеушко)