Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
9. Директиви ЄС з питань ОП (загальна характеристика).
Директиви ЄС з питань ОП це один з установчих договорів, у якому конкретизуються цілі та завдання щодо охорони праці. Директива не має прямої дії, тому реалізується через акти національного законодавства. Держава зобовязана ухвалювати необхідні акти до певної дати. Якщо вона не виконала цього обовязку, то будь-який громадянин може в суді безпосередньо посилатися на директиву ЄС, якщо відповідачем є держава.
ЄС ухвалив низку директив з охорони праці, центральне місце серед яких посідає рамкова Директива №98/391/ЕЕС про впровадження заходів, які сприяють поліпшенню безпеки і здоровю працівників на роботі
У 70-80 роки 20 ст. ЄС започаткував практику ухвалення директив із конкретних питань створення безпечних і здорових умов праці.
10. Фундаментальні конвенції МОП у сфері охорони праці.
Фундаментальними визнано вісім конвенцій, предметом регулювання яких є фундаментальні принципи і права у сфері, що охоплюються Декларацією про основоположні принципи та права у сфері праці.
Згідно з нею сам факт членства у МОП зобовязує держави ратифікувати фундаментальні конвенції. Сьогодні подано 1200 ратифікації, до яких належать:
- щодо принципу свободи обєднань і дієвого визнання права на ведення колективних договорів;
- щодо принципу скасування всіх форм примусової та обовязкової праці;
- щодо принципу недопущення дискримінації у сфері праці та зайнятості;
- щодо принципів дієвої заборони дитячої праці.
Україна ратифікувала усі фундаментальні конвенції.
11. Класифікація Міжурядових організацій у сфері охорони праці.
Міжнародні міжурядові організації це обєднання держав, створені на основі міжурядової угоди, мають за мету виконання певних цілей, мають власну систему органів, що функціонують на постійній основі.
Міжнар-ні міжурядові організації у сфері охорони праці поділяються на:
- універсальні членами таких організацій є переважна більшість держав світу (ООН, МОП, ВООЗ);
- регіональні їхніми членами є держави певного географічного регіону (Рада Європи, Європейський Союз);
- субрегіональні членами цих організацій є держави, розташовані у мажах конкретної території певного географічного регіону (Північна рада);
- міжрегіональні членами цих організацій є держави, розташовані у різних географічних регіонах (Арабська організація праці).
12. Загальна характеристика правового статусу МОП.
МОП це перша установа ООН зі спеціальним статусом, метою створення якої є співробітництво для усунення соціальної несправедливості шляхом поліпшення умов праці. МОП єдина установа ООН, діяльність якої грунтується на тристоронній основі.
З кожного напряму діяльності МОП ухвалює акти, які за змістом та формою є різноманітними та охоплюють широке коло питань.
Важливим напрямом у реалізації завдань МОП є розвиток співробітництва та надання технічної допомого держави.
Також важливим напрямом діяльності МОП є проведення навчання, освіти та дослідницької діяльності з питань охорони праці.
13. Загальна характеристика правового статусу ВООЗ.
ВООЗ (Всес. орг. охор. здор-я) є спеціалізованою установою ООН, котра керує міжнародною діяльністю у сфері охорони здоровя та координує її, відповідає за забезпечення провідної ролі у вирішенні проблем глобальної охорони здоровя, скеровує наукові дослідження з питань охорони здоровя, встановлює норми та стандарти, забезпечує технічну підтримку країн, а також контролює ситуацію у сфері охорони здоровя й оцінки динаміки її змін.
За час своєї діяльності ВООЗ ухвалювала документи, що визначали політику діяльності організацій та її членів із питань охорони здоровя працівників.
ВООЗ у співпраці з іншими державними організаціями надає технічну допомогу державам, розробляє керівні вказівки та проводить навчання з питань охорони здоровя працівників.
14. Загальна характеристика правового статусу МАГАТЕ.
МАГАТЕ (Міжнародна агенція з атомної енергії) міжнародна організація, утворена з метою розвитку співробітництва у сфері мирного використання атомної енергії. ЇЇ членами є близько 160 держав, в тому числі й Україна.
Агенція не є міжнародною організацією, у межах якої ухвалюються конвенції та інші інструменти, що встановлюють конкретні обовязки держав, зокрема і з питань охорони праці.
Агенція розробляє низку документів, які набувають усе більшого значення, як механізм забезпечення ядерної та радіаційної безпеки у всьому світі.
Одним із напрямків діяльності МАГАТЕ є реалізація програм технічного співробітництва, за допомогою яких яких надаються послуги державам-членам.
15. Структура законодавства ЄС в сфері охорони праці.
Законодавство ЄС в сфері охорони праці складається з:
1)документів, що формують політику співробітництва з охорони праці. До них відносяться:
-Римський договір про заснування Європейського економічного співтовариства (містить 8 статей, присвячених питанням соціальної політики, у тому числі питанням техніки безпеки і виробничої санітарії);
-Хартія Співтовариства про основні соціальні права працівників (у ній сконцентровані принципові положення щодо основних соціальних прав);
-Угода про соціальну політику (охоплює питання охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії).
2)документів, які конкретизують цілі та завдання в сфері охорони праці. До них відносяться: регламенти, директиви, рішення, рекомендації та висновки.
16. Основні напрямки міжнародного співробітництва в сфері охорони праці.
Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:
- вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації охорони праці, покращення умов та техніки безпеки;
- участь у міжнародних інституціях з соціально-трудових питань та у роботі їх органів;
- одержання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;
- проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних конференціях та семінарах;
- підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.