Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ПРАКТИЧНА РОБОТА №3
Системи оповіщення цивільного захисту (ЦЗ).
Регіональна автоматизована система централізованого оповіщення (РАСЦО).
Мета роботи -ознайомлення з організаціею системи оповіщення(СО), ії видами та задачами в системі ЦЗ населення і територій від надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру.
Навчитися складати схему оповіщення та зв’язку ЦЗ та організовувати оповіщення при загрозі або виникненні НС.
Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території, об'єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею,що призвело (може призвести) до виникненні великої кількісті постраждалих, загрози життю та здоров’ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності.
Комісія з надзвичайних ситуацій – комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).
Територіальний орган цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій (далі - територіальний орган ЦЗ та НС) - управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій.
Оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів ЦЗ про загрозу
та виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Система оповіщення цивільного захисту (далі - система оповіщення ЦЗ) - комплекс організаційно–технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань цивільної оборони до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Пункти управління (ПУ) – це спеціально обладнані споруди (приміщення)
або транспортні засоби, оснащені необхідними технічними засобами та систе-
мами життєзабезпечення, призначеними для розміщення та забезпечення ефективної роботиорганів управління, як у мирний час, так і в особливий період.
Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – це об’єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежо-вибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідро-технічні та транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти що створюють реальну загрозу виникнення НС.
Єдина система ЦЗ – це система органів управління, сил та засобів органів центральної та місцевої влади, на які покладається реалізація державної політики у сфері ЦЗ.
1.1 Інформування та оповіщення
Одним із основних заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій є його своєчасне оповіщення про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок і правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.
Інформування у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру включає відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад зобов’язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну та достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та способи їх захисту, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки.
Процес оповіщення включає доведення в стислий термін сигналів і повідомлень органів ЦЗ про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Система оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту містить:
оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або
можливу загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі через загаль-
нодержавну, регіональні, локальні та об’єктові автоматизовані системи централізованого оповіщення;
завчасне створення та організаційно-технічне поєднання постійнодіючих локальних та об’єктових систем оповіщення та інформування населення із спеціальними системами спостереженнями і контролю в зонах можливого ураження;
централізоване використання мереж зв’язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форм власності та їх підпорядкування в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Системи оповіщення мають державний, регіональний, місцевий і об’єктовий рівні.
Управління системою оповіщення кожного рівня організовується безпосередньо відповідними органами повсякденного управління системи цивільного захисту. Рішення щодо застосування системи оповіщення приймає відповідний голова державної адміністрації (начальник цивільного захисту).
Відповідальність за організацію і практичне здійснення оповіщення покладено
на керівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. Тому керівники всіх рівнів і кожний громадянин повинен знати сигнали цивільної оборони і вміти правильно на них реагувати.
Залежно від масштабів надзвичайної ситуації і даних прогнозу щодо її розвитку черговий диспетчер повинен здійснювати оповіщення за двома варіантами:
1. При ситуаціях, наслідки яких не виходять за межі об’єкта, оповіщаються
чергові служби (газорятувальна, протипожежна, медична, тощо), цехи і ділянки,
що потрапляють в зону ураження. Оповіщення здійснюється за допомогою об’єктової системи оповіщен-ня, яка складається з приладів, що подають спеціальні звукові сигнали, мовнихоповіщувачів та світлових покажчиків, базової апаратури автоматичного опові-щення та мереж зв’язку.
2. При ситуаціях, наслідки яких виходять за межі об’єкта, додатково опові-
щається населення, сусідні та інші об’єкти, що потрапляють в зону ураження (у першу чергу, дитячі установи та школи), територіальне управління (відділи)надзвичайних ситуацій, місцеві органи влади. При цьому залучається система раннього виявлення НС та локальна система оповіщення в повному обсязі.
Система раннього виявлення виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення персоналу у разі їх виникнення складається з різних технологічних датчиків, сигналізаторів, тощо, які контролюють небезпечні параметри обладнання і навколишнього середовища та приймально-контрольних приладів. Технологічні датчики та сигналізатори вказаних систем установлюються і використовуються окремо від аналогічних датчиків промислової автоматики. Для здійснення оповіщення в окремих випадках можуть залучатися посильні. При визначенні порядку і черговості оповіщення в ситуаціях, які не перераховано в інструкції з оповіщення, черговий диспетчер повинен діяти виходячи з умов, що час, який витрачається на доведення інформації про загрозу життю виробничого персоналу та населення, завжди повинен бути менше від часу, необхідного на вживання заходів захисту.
1.2 Організація оповіщення населення
Оповіщення організується згідно з Законом України «Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру» (2000р.) та Положенням про організацію оповіщення і зв’язку у НС, затвердженого ПКМУ від 15.02.1992 р № 192.
Організація оповіщення населення передбачає спочатку, за будь-якого
характеру небезпеки, включення електросирен, переривчастий звук яких
означає сигнал небезпеки “Увага всім!”.
Для вирішення завдань оповіщення на всіх рівнях єдиної державної системи цивільного захисту створюються спеціальні системи централізованого оповіщення (СЦО).
Системою оповіщення будь-якого рівня є організаційно-технічне об’єднання оперативно-чергових служб органів управління цивільного захисту, спеціальної апаратури управління та засобів оповіщення і каналів (ліній) зв’язку, які забезпечують передачу команд управління і мовної інформації у надзвичайних ситуаціях, та в особливий період.
Системи централізованого оповіщення регіонального рівня є основною ланкою системи оповіщення в цілому. Саме з цього рівня планується організація централізованого оповіщення. Завданням СЦО регіонального рівня є оповіщення посадових осіб і сил даного рівня, органів управління, сил місцевого і об’єктового рівнів та їх посадових осіб, а також населення, що проживає на території, на яку поширюється дія СЦО цього рівня.
Інформація, яка доводиться до органів управління і посадових осіб, носить оперативний характер, а до населення доводиться інформація про характер
і масштаби загрози та про дії в умовах, які склалися.
СЦО регіонального рівня мають забезпечувати як циркулярне, так і вибіркове включення СЦО місцевого і об’єктового рівня. Передача сигналів та мовної інформації здійснюється по каналах зв’язку на основі їх перехоплення на час передачі сигналів і мовної інформації. Час перехоплення визначається технологічними характеристиками апаратури управління, на основі якої побудовано СЦО, і встановленою тривалістю передачі мовного повідомлення.
Вищі ланки СЦО регіонального рівня встановлюються на робочих місцях опе-
ративно-чергових служб територіальних органів управління за місцем їх
постійного розташування та у позаміській зоні.
Елементи комплексу СЦО середньої ланки встановлюються на місцевих
підприємствах зв’язку (міжміські станції, міські і районні вузли (цехи) зв’язку).
Системи централізованого оповіщення місцевого рівня (місто, сільський район) забезпечують оповіщення посадових осіб даного рівня і органів управління об’єктового рівня, а також населення, що проживає на території, яку охоплює система оповіщення цього рівня.
Згідно з Положенням про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 192 система оповіщення організовується з урахуванням структури державного управління, характеру і рівня надзвичайних ситуацій, наявності та місця розташування сил, які можуть залучатися до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Вона складається із загальнодержавної, регіональних, спеціальних, локальних та об’єктових систем оповіщення, систем циркулярного виклику (СЦВ).
Потенційно небезпечні об’єкти обладнуються автоматизованими системами
раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення про працюючого персоналу та населення, у разі їх виникнення.
Комплекс систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення про них складається з:
системи раннього виявлення виникнення надзвичайних ситуацій;
системи оповіщення керівного складу та працюючого персоналу потенційно небезпечних об’єктів про загрозу чи виникнення надзвичайних ситуацій;
системи оповіщення відповідальних посадових осіб територіальних органів
з питань надзвичайних ситуацій, органів виконавчої влади;
постів централізованого моніторингу;
постів централізованого спостереження;
пультів управління системами оповіщення;
системи оповіщення населення, яке проживає або перебуває у прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно небезпечних об’єктів.
У системах центрального оповіщення можуть використовуватися аппаратура і технічні засоби оповіщення цивільного захисту, канали та засоби зв’язку, мережі радіомовлення і телебачення (канали звукового супроводження) центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій,мережі зв’язку, які входять до єдиної національної системи зв’язку (ЄНСЗ).
Оповіщення населення здійснюється дистанційно за допомогою електроси-
рен, мереж радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляції та телебачення. Тексти звернення до населення повинні передаватися державною мовою і мовою, якою користується більшість населення регіону.
Оповіщення організовується-відповідним органом ЦЗ та НС за схемою, яка затверджується начальником цивільного захисту відповідного рівня (рис. 1.1).
Кожний напрямок забезпечує передачу сигналів (команд) управління з використанням апаратури автоматизованого централізованого оповіщення
П-162-І-П-160 (П-164), по телефонно-телеграфним каналам, лініями прямого зв’язку, радіоканалам КХ- діапазону, через мобільних операторів та передачею телеграми терміновості «Стріла».
Від ПУ начальника ЦЗ області (міського та позаміського) доведення сигналів (повідомлень) здійснюється оперативним черговим згідно з розпорядженням начальника ЦЗ області:
1) членів обласної комісії з питань ТЕБ та НС - по телефонній мережі, через апаратуру багатоканального оповіщення, операторів мобільного зв’язку та телеграмою терміновості «Стріла»;
2) начальників ЦЗ районів (міст обласного значення) по апаратурі автоматизованого централізованого оповіщення П-162-І-П-160н (П-164) централізовано або вибірково через чергових по райвідділам МВС України в області, а також з використанням:
Рис 1.1 - Схема управління, оповіщення та зв`язку ЦЗ (ЦО) області
На рис.1.1 Прийняті наступні позначення:
1) - Апаратура багатоканального оповіщення;
1*) УМ (урядовий міжміський) – зв'язок ;
2) - телефонний зв'язок;
3) - апаратура централізованого оповіщення;
4) - телеграма терміновість «Стріла»;
5) - лінія прямого зв'язку;
6) – електросирени;
7) - проводове мовлення;
8) - ефірне мовлення через ретранслятори ФМ – діапазону;
9) – телебачення;
10) - ефірне мовлення через радіопередавачі УКХ -ЧМ- діапазону;
11) – гучномовці;
12) - мобільний зв'язок ;
13) – канали зв’язку (ТФ, ТГ).
I – напрямок зв’язку від ПУ-1 (пункт управління).
II – напрямок зв’язку від ПУ-2.
III – з'єднувальні лінії зв'язку.
-телефонно-телеграфних каналів ПАТ (ВАТ) «Укртелеком», мобільних операторів;
-системі циркулярного виклику (СЦВ);
-радіоканалу КХ-діапазону (вибірково);
-телеграми терміновості «Стріла» через підприємства електрозв’язку ПАТ «Укртелеком» та філії спецзв’язку ВАТ «Укртелеком»;
3) начальників обласних спеціалізованих служб ЦЗ, керівників установ, організацій та потенційно небезпечних об’єктів по телефонному зв’язку, передачею СМС-повідомлень через мобільних операторів, лініям прямого зв’язку та через апаратуру багатоканального оповіщення;
4) населення - електросиренним озвученням територій та інформуванням через засоби проводового та ефірного радіомовлення, розміщених на площадках підприємств ПАТ (ВАТ) «Укртелеком», радіо засобами ФМ та УКХ- ЧМ діапазону обласного радіотеле- передавального центру (ОРТПЦ) , каналами телебачення обласної державної телерадіокомпанії (ОДТРК) та приватних ТРК.
2. РЕГІОНАЛЬНІ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОПОВІЩЕННЯ (РАСЦО).
2.1. Опис існуючої регіональної внутрішньообластної системи централізованого оповіщення “Сигнал ВО” (рис – 2.1).
Існуюча система оповіщення побудована в основному на обладнанні П-160, П-164,
а також обладнанні дистанційного управління раннього випуску АДУ-ЦВ. Управління засобами оповіщення здійснюється дистанційно кодованими командами “1”, “2”, “3”, “4”, “5”, “6” з пульту управління П-162-І пункту управління начальнику ЦЗ регіону, через обладнання П-160 і далі на обладнання П-164 по жорсткозакріплених лініях зв’язку, або фізичних лініях.
Обладнання П-164(П-160) здійснює:
- циркулярний виклик та трансляцію мовної інформації абонентам телефонної мережі, апарати котрих підключені до конкретного комплекту обладнання П-164 (П-160);
- передачу сигналів управління на кінцеві пристрої (включення та виключення сирен);
- передачу управління та мовної інформації на підсилювачі проводового мовлення.
Обладнання П-164 (П-160) в основному розташоване в лінійно апаратний зал
(ЛАЗ) АТС. По команді “1” від передавача П-164-Д забезпечується запуск стійки циркулярного виклику П-164-Ц для передачі абонентам телефонної мережі мовної інформації від електропрогравачів, які входять до складу стійок П-164-Ц, П-164-Д, в свою чергу приймають команди управління та мовні повідомлення від приймача П-164-П, виносного пульта керування П-164-У або прийомопередавача П-160 (П-162).
Управління сиренами здійснює стійка П-164-Е через кінцеві пристрої П-164-А по командах “2”, “3”.
По команді “2” здійснюється запуск сирен у безперервному режимі на три хвилини. По команді “3” здійснюється запуск сирен у перервному режимі на 3 хвилини.
Сигнали команд управління (К2,3) на П-164-Е поступають через П-164-Д від П-164-У і П-160.
Сигнали на включення сирен поступають в лінії протягом трьох хвилин, після чого лінії зв’язку повертаються основним користувачам.
По команді “4” забезпечується запуск стійки П-164-Ц для передачі мовної інформації, що транслюється з П-164-У, П-160 (П-162), П-164-П.
По команді “5” забезпечується запуск пристрою переключення радіотрансляційного вузла П-164-Р через П-164-Д для передачі в радіотрансляційну мережу мовної інформації, що транслюється з П-164-У, П-164-П, П-160, П-162.
По команді “6” забезпечуються відключення (повернення до чергового режиму роботи) пристроїв включених по командах “1”...“5”, а також перевіряється працездатність цих пристроїв без включення виконавчих елементів.
По командах керування “1”...“6” здійснюється відбір ліній зв’язку для передачі команд і прийому сигналів підтвердження на час 3,8...6 сек. По командах “4” і “5” відбір ліній зв’язку здійснюється до надходження наступної команди.
Після передачі команд “4” і “5” забезпечується трансляція мовної інформації.
Сигнали команд дистанційного управління являють собою амплітудноманіпульовані синусоїдальні сигнали частотою 1150 ±250 Гц.
Для передачі шести команд застосовані шість шестиелементних комбінацій, що циклічно повторюються:
1) 010001 – К1; 3) 100001 – К3; 5) 110001 – К5;
2) 011001 – К2; 4) 101001 – К4; 6) 111001 – К6.
Кодовані сигнали команд подаються у лінію зі збігом часу 2,8±0,6 сек., що відповідає 48 посилкам дистанційного управління. Для розпізнання кодованого сигналу команди достатньо 24 посилок.
Сигнали підтвердження у вигляді посилки тональної частоти 1400±200 Гц поступають по каналах зв’язку від приймальних пристроїв, що розпізнають передану команду.
Сигнали мовної інформації передаються по тих же лініях зв’язку, що і сигнали дистанційного управління.
Для оповіщення населення, крім засобів проводового радіомовлення, задіяни засоби ефірного мовлення на базі ФМ-станцій та радіотелепередавачів УКХ – ЧМ діапазону обласного радіотелепередавального центру (ОРТПЦ).
Для інформування населення про можливі НС використовуються засоби
телерадіо компаній (ТРК).
Управління технічними засобами оповіщення та контроль виконання поданих команд здійснюється з пульта управління П – 162-I оперативного чергового пункту управління начальника ЦЗ області.
Основні характеристики апаратури оповіщення П-160
Апаратура П-160 призначена для створення систем централізованого оповіщення. Вона працює повільним фізичним парам, а також по зайнятим провіднимі радіорелейним каналам зв’язку тональної частоти. Використання діючих ме-реж (каналів) зв’язку здійснюється шляхом їх автоматичного відбору на час передачі команди або мовною інформацією. Апаратура розрахована на доведення шести команд дистанційного управлін-ня і мовної інформації, з них:
команди “1”, “2” і “3” – сигнальні;
за командами “4” і “5” забезпечується підключення каналів зв’язку для передачі мовної інформації;
команда “6” є перевірочною: при її передачі забезпечується переведення апаратури у черговий режим функціонування.
Основним джерелом електроживлення є мережа змінного струму напругою220 В та частотою 50 Гц. У разі відключення основної електромережі аппаратура автоматично переключається на живлення від акумуляторних батарей напругою 24 В.
Основні характеристики апаратури оповіщення П-164
Апаратура П-164 призначена для створення системи централізованого і локального оповіщення персоналу об’єктів і населення. Апаратура дозволяє дистанційно управляти електросиренами, циркулярно оповіщати посадових осіб за телефонами, автоматично включати живлення вузлів проводового радіозв’язку і переключати їх на передачу термінових програм. П-164 працює по фізичним парам, а також діючим абонентським телефонним мережам, у тому числі каналам ТЧ, яка утворена за допомогою апаратури ущільнення. Використання діючих мереж (каналів) зв’язку здійснюється шляхом автоматичного відбору на час передачі команди або мовної інформації. Апаратура розрахована на доведення 6 команд дистанційного управління і мовної інформації, з яких:
- за командою “1” забезпечуються циркулярний виклик і передача абонентам телефонної мережі інформації, записаної на магнітних стрічках стійки циркулярного виклику;
- за командою “2,3” забезпечується безперервне звучання електросирен протягом 3 хвилин;
- за командою “4” забезпечується циркулярний виклик і передача абонентам телефонної мережі інформацій, яка подається з пункту передачі за каналами дистанційного управління;
за командою “5” забезпечується включення підсилювача РТУ і передача по мережі провідного повідомлення мовної інформації, яка подається з пункту передачі каналами дистанційного управління;
команда “6” є перевірочною. Під час передачі забезпечується відключення всіх раніше прийнятих команд та перевід апаратури в черговий режим роботи.
Рис 2.1 – Існуюча регіональна автоматизована система централізованого оповіщення «Сигнал ВО»
2.2 Рішення по структурі сучасних РАСЦО
Структурою системи є мережа пунктів автоматизації системи, що пов’язані між собою каналами зв’язку. Основна кількість пунктів автоматизації системи складає розподілену радіально-вузлову централізовану ієрархічну структуру з декількома рівнями ієрархії, інші пункти автоматизації системи мають окреме значення і не входять до централізованої ієрархічної структури. Пункти, що належать до централізованої ієрархічної структури, є основними у життєдіяльності системи, пункти, що мають окреме значення і не належать до ієрархічної структури, є додатковими у життєдіяльності системи.
Ієрархію та структуру системи визначають пункти автоматизації. У зв'язку з тим, що пункти автоматизації мають жорстку прив'язку до адміністративно-територіального розподілу держави, то і структура системи має таку саму прив'язку. Це визначає, що структура системи повинна бути відображенням адміністративно-територіального розподілу держави.
Структура системи має складові, що визначаються ознаками розподілу пунктів системи за типами. Основними ознаками розподілу пунктів системи за типами є функціональна та організаційна ознаки. У зв'язку з цим структура системи повинна мати дві складові: функціональну та організаційну структуру. Ці дві складові повинні мати тісний взаємозв'язок.
Структура системи складається з двох ієрархічних рівнів, схема організаційної структури РАСЦО зображена на рис – 2.2.
. На першому рівні знаходяться пункти управління системою регіональні, на другому рівні знаходяться пункти управління системою районні. Регіональні пункти управління системою мають трикратне організаційне резервування та складаються з наступних пультів: міський, позаміський та дублюючий. Районі пульти не мають організаційного резервування і складаються лише з основного пульту району.
Суміжні системи, що підключаються до РАСЦО, займають окремі місця у ієрархічній структурі. РАСЦО дозволяє підключення суміжної системи, що буде знаходитись на вищому рівні ієрархії до пультів управління першого рівня та буде виступати керуючою по відношенню до цієї системи. На кожному з рівнів ієрархії до пультів управління системою підключаються кінцеві пристрої управління засобами оповіщення. Набір та кількість типів кінцевих засобів управління кінцевими засобами оповіщення встановлюється на етапі робочого проектування системи та залежить від наявності засобів оповіщення у відповідному регіоні та районі (це стосується станцій проводового мовлення, станцій ефірного радіо віщання та станцій телевізійного віщання).
Структура засобів РАСЦО складається із:
регіональних пультів управління засобами оповіщення (ПУЗО), котрі розташовуються в міських, позаміських та дублюючих пунктах управління АР Крим, обласних держадміністрацій, які мають перший рівень в ієрархічній структурі РАСЦО;
районних пультів управління засобами оповіщення, котрі розташовуються в пунктах управління районних держадміністрацій, мають другий рівень в ієрархічній структурі РАСЦО;
кінцевих пристроїв управління засобами оповіщення (ПУКЗО) різних модифікацій, котрі розташовуються на територіях обласних центрів, місць республіканського підпорядкування, районних центрів, місць обласного підпорядкування, сільських населених пунктів, керуються ПУКЗО з регіональних та районних ПУЗО;
пультів управління та засобів оповіщення потенційно небезпечних об’єктів, котрі мають самостійне значення, взаємодіють з пультами управління першого і другого рівнів ієрархії, а також мають можливість управління обмеженою частиною засобів оповіщення першого та другого рівнів при наявності на потенційно-небезпечному об’єкті сучасних пультів управління сумісних з РАСЦО.
2.2.1 Рішення щодо підсистем РАСЦО
Функціональна структура складається з наступних функціональних підсистем:
оповіщення населення та пунктів автоматизації;
оповіщення посадових осіб;
інформаційного забезпечення;
баз даних;
адміністрування;
захисту інформації від несанкціонованого доступу.
Підсистема оповіщення населення та пунктів автоматизації забезпечує автоматизацію функцій щодо взаємного оповіщення пультів управління системи шляхом передачі сигналів, повідомлень, команд та даних по каналам зв’язку та одностороннього оповіщення населення шляхом використання засобів оповіщення (перелік засобів оповіщення наведено далі).
Підсистема оповіщення посадових осіб забезпечує автоматизацію функцій оповіщення посадових осіб шляхом комутованого з’єднання з кінцевими абонентськими засобами фіксованої та мобільної систем зв’язку та передачі мовних або текстових повідомлень.
Підсистема інформаційного забезпечення здійснює надання оператору АРМ необхідної інформаційної підтримки діяльності щодо оповіщення, наприклад: картографічні дані, дані про надзвичайні ситуації, прогнозування розвитку подій та інше, повний обсяг буде визначено додатково на стадії робочого проектування. До функцій підсистеми інформаційного забезпечення також належить з'єднання та обмін даними з суміжними системами, семантичний контроль даних та обробка аудіо та відеоінформації.
Підсистема баз даних забезпечує можливість структурованої обробки та зберігання даних, забезпечення функцій протоколювання подій по системі, паспортизації об'єктів системи, роботи з довідковою інформацією та інше.
Підсистема адміністрування забезпечує автоматизацію функцій щодо конфігурації параметрів апаратних та програмних засобів системи, нарощування системи, визначення прав користувачів системи, конфігурації структури системи та її обладнання, відновлення працездатності технічних засобів системи після відмов.
Підсистема захисту від несанкціонованого доступу призначена для забезпечення функцій ідентифікації, авторизації, аутентифікації користувачів системи, об'єктів віддаленого доступу та суміжних систем.
2.2.2 Оповіщення населення здійснюється шляхом передачі кодових сигналів управління на ПУКЗО для включення засобів оповіщення та доведення сигналів оповіщення до населення. Для здійснення функцій щодо оповіщення населення оперативний черговий повинен мати інформацію про перелік ПУКЗО, що повинні приймати участь в оповіщенні населення або інформацію щодо території яка попадає до зони ураження. На пристрої візуального відображення інформації АРМу відображаються населені пункти регіону та місця встановлення ПУКЗО. Інформація щодо населених пунктів та місць встановлення ПУКЗО відображається як карта місцевості з встановленими ПУКЗО або як схема, на якій умовними позначками відмічені населені пункти та місця встановлення ПУКЗО. Оперативний черговий здійснює вибір необхідних ПУКЗО або вибір території, що попадає до зони ураження, та передає сигнал оповіщення. Програмне забезпечення ПУЗО автоматично визначає повний перелік ПУКЗО, що попали до зони оповіщення, та посилає кодові сигнали управління на відповідні ПУКЗО.
До типів ПУКЗО належать наступні:
ПУКЗО – які здійснюють управління сиренами та вуличними гучномовцями;
ПУКЗО-01 – які здійснюють управління станціями проводового мовлення (мають можливість керувати сиренами);
ПУКЗО-02 – які здійснюють управління станціями ефірного мовлення та звуковим супроводженням телебачення (мають можливість керувати сиренами);
ПУКЗО-03 – які здійснюють управління системами оповіщення потенційно небезпечних об’єктів.
Скорочення та умовні позначки на схемі:
ПУКЗО – пристрій управління кінцевими засобами оповіщення;
ЗО – засоби оповіщення;
- пункти управління суміжних систем вищого рівня ієрархії;
Рис – 2.2 – Схема структури РАСЦО
2.3 Опис сучасних автоматизованих систем централізованого оповіщення АСЦО
2.3.1. Автоматизованої системи централізованого оповіщення (АСЦО)
(Рис. – 2.3.1).
АСЦО призначена для оповіщення посадових осіб у автоматизованому режимі та оповіщення населення.
Оповіщення посадових осіб у автоматизованому режимі здійснюється по телефонах проводового зв’язку загального користування через пристрій автоматизованого оповіщення посадових осіб АСО-N.
Оповіщення населення здійснюється за допомогою сирен, радіотрансляційних вузлів (РТВ), станцій ефірного мовлення та звукового супроводження телебачення по проводовій мережі телефонного зв’язку загального користування або фізичних лініях через пристрій запуску сирен (ПЗС).
До складу комплексу технічних засобів входять:
пульт управління засобами оповіщення (ПУЗО) з програмним забезпеченням на базі ПЕОМ, який працює у мережах проводового зв’язку і призначений для управління засобами оповіщення;
пристрій автоматизованого оповіщення посадових осіб АСО-N, призначений для оповіщення посадових осіб по телефонах проводової мережі зв’язку, а також по мобільних телефонах стільникового зв’язку через проводову мережу зв’язку;
пристрій управління запуском сирен (ПУЗС-N), призначений для управління пристроями запуску сирен;
пристрій запуску сирен ПЗС трьох модифікацій, призначений для управління запуском сирен, радіотрансляційного вузла (РТВ), мовних радіостанцій та звукового супроводження телебачення.
АСО-N виготовляється на 8-64 проводових ліній зв’язку.
Середній час оповіщення 100 абонентів АСО-8–9 хв., АСО-64–1,5 хв.
Встановлюється АСО-N біля ПУЗО і управляється з ПУЗО.
ПУЗС-N працює по 1....8-и лініях зв’язку.
Одноканальний ПУЗС-N може запустити за 1-у хв. 2-3 сирени. Для підвищення швидкості запуску сирен необхідно підвищувати кількість ліній зв’язку, які підключаються до ПУЗС-N.
Встановлюється ПУЗС-N біля ПУЗО і управляється з ПУЗО.
Рис 2.3.1. Схема організації системи оповіщення
ПЗС призначені:
ПЗС-1 для управління електромеханічними сиренами;
ПЗС-2 для управління системою гучномовного зв’язку СГЗ-22, може комплектуватися блоками електронного програваючого пристрою в якому зберігаються формалізовані мовні повідомлення;
ПЗС-3 для управління радіотрансляційними вузлами.
2.3.2 Радіокерована система оповіщення (РКСО)
РКСО призначена для оповіщення населення на необмежених територіях.
РКСО це програмно-апаратний комплекс технічних засобів, який дозволяє будувати системи оповіщення будь-якої конфігурації та протяжності. Базові конструкції технічних засобів розроблені як універсальні і дозволяють використовувати різноманітні види зв’язку шляхом заміни окремих блоків та програмного забезпечення. Структурна схема побудови РКСО з метеостанціями та підсилювачем проводового мовлення (ППМ) вказана на рис. 2.3.2.
Складається РКСО з:
- пультів управління засобами оповіщення (ПУЗО) декількох модифікацій із допоміжним обладнанням;
- пристроїв управління кінцевими засобами оповіщення (ПУКЗО) декількох модифікацій, котрі є абонентами відповідної системи зв’язку і працюють у неопалюваних приміщеннях.
ПУЗО складається з:
- автоматизованого робочого місця (АРМ) на базі ПЕОМ з системним та спеціальним програмним забезпеченням;
- приймально-передаючого пристрою з антенно-фідерним пристроєм.
ПУКЗО в залежності від виконуваних функцій комплектується відповідним набором блоків та програмним забезпеченням, при цьому в усіх модифікаціях присутні крос-плата, силовий блок, блок живлення, герметичний акумулятор ємністю 40 А/г. Набір блоків з відповідним програмним забезпеченням визначається проектними рішеннями на систему.
Рисунок. 2.3.2– Радіокерована система оповіщення
При створені об’єктових та локальних систем оповіщення на базі транкінгового радіозв’язку можуть використовуватися радіостанції стандарту DTMF або інші, з відповідними інтерфейсами та програмним забезпеченням. При цьому система оповіщення створюється без використання базових станцій транкінгового радіозв’язку. Оповіщення здійснюється на площі з радіусом до 30 км.
При створенні систем оповіщення необмеженої протяжності використовуються радіостанції стандарту МРТ-1327 або інші, з відповідними інтерфейсами та програмним забезпеченням. При цьому управління засобами оповіщення здійснюється через базові станції транкінгового радіозв’язку.
Базові конструкції технічних засобів та програмне забезпечення
дозволяють використовувати різноманітні види радіозв’язку (транкінговий, стільниковий, супутниковий), а також проводові системи зв’язку при комплектуванні відповідними інтерфейсами та програмним забезпеченням.
Технічні засоби з відповідним програмним забезпеченням дозволяють створювати комплекси моніторингу навколишнього середовища з системою прогнозування розвитку подій на потенційно небезпечних об’єктах.
Модифікації ПУКЗО дозволяють виконувати наступні функції:
дистанційно приймати кодовані сигнали управління, вмикати та вимикати по цим сигналам сирени, підсилювачі, здійснювати перехоплення звукового супроводження мовних радіостанцій та телебачення, видавати відповіді на ПУЗО про виконання (невиконання) прийнятих команд;
приймати та транслювати мовні повідомлення які передаються з ПУЗО;
формувати в автоматичному режимі аварійні кодовані сигнали про несанкціонований доступ до ПУКЗО, сирен, гучномовців, відмови блоку живлення, розряд акумулятора, відключення мережі живлення 220/380 В, 50 Гц;
виконувати функції оповіщення протягом визначеного часу при відключенні мережі живлення 220/380 В, 50 Гц.
Модифікації ПУЗО дозволяють виконувати наступні функції:
здійснювати дистанційне управління ПУКЗО індивідуальними та груповими кодованими сигналами;
передавати на ПУКЗО мовні повідомлення;
приймати від ПУКЗО кодовані сигнали відповідей про виконання команд;
здійснювати візуалізацію карти місцевості з нанесеними ПУКЗО з їх абонентськими номерами;
приймати від ПУКЗО аварійні кодовані сигнали стану з відображенням світлової та відтворенням звукової сигналізації, а також відображення на карті місцевості ПУКЗО, які видали аварійні сигнали;
запам’ятовувати і протоколювати усю вхідну та вихідну інформацію по управлінню ПУКЗО з зазначенням дати, часу, місяця та року кожної події;
запам’ятовувати і протоколювати усю вхідну та вихідну текстову інформацію, яка передається та приймається між ПУЗО різних рівнів ієрархії;
здійснювати документування усієї вхідної та вихідної інформації;
здійснювати прийом даних від автоматизованих метеорологічних станцій МСА з відображенням їх на екрані монітора;
при досягненні концентрації у повітрі газу аміаку гранично допустимого значення відбувається відображення світлової та відтворення звукової сигналізації, з зазначенням дати, часу, місяця та року.
До складу комплексу технічних засобів системи оповіщення входять також дистанційні комутаційні пристрої, які дозволяють вмикати та вимикати вуличні гучномовці мережі проводового мовлення.
Переваги РКСО:
малий час вмикання сирен по групових командах управління – не більш ніж 2 сек. на 1 сирену з отриманням відповіді про виконання команди;
для управління усіма ПУКЗО в зоні покриття базової станції транкінгового радіозв’язку потрібна тільки одна пара частот;
можливість побудування системи оповіщення необмеженої протяжності;
для побудови системи оповіщення нема необхідності прокладання телефонних ліній зв’язку, фідерів, а також побудови приміщень для кінцевих засобів оповіщення;
можливість виконання ПУКЗО своїх функцій оповіщення при відключенні живлячої мережі 220/380 В, 50 Гц;
універсальність базової конструкції, яка дозволяє набором відповідних блоків та програмного забезпечення використовувати різноманітні види зв’язку;
2.3.3 Система гучномовного зв’язку з поєднанням функцій електросиренного озвучування і проводового мовлення СГЗ-22М
Призначення СГЗ-22М.
СГЗ-22М призначена для оповіщення населення за допомогою мережі проводового мовлення.
До складу СГЗ-22М входять:
пульт управління обладнанням (ПУ);
підсилювально-комутаційний блок (ПКБ) номінальною потужністю від 250 до 2000 Вт;
допоміжне обладнання;
рупорні гучномовці з дистанційним включенням.
Управління СГЗ-22М може здійснюватися з ПЕОМ пункту управління через ПУЗС, ПЗС-2, або з вбудованого пульта управління. Схема управління зображена на
рис. 2.3.3
Рис – 2.3.3 – Схема управління СГЗ-22М
ПУ призначений для дистанційного управління та контролю стану обладнання СГЗ-22М, має входи для підключення мікрофону, магнітофону, та радіоприймача. ПУ та допоміжне обладнання можуть встановлюватися на значній відстані від ПКБ.
ПКБ призначається для підсилення інформаційних сигналів до необхідної потужності, передачі її на радіо фідери з підключеними гучномовцями, та дозволяє мати до 13 зон оповіщення і оперативно вибирати з ПУ будь яку кількість. Вихідна напруга ПКБ може бути 30,120,240 В. Смуга частот 100-6000 Гц. До складу ПКБ входять:
вхідний блок з 5 підсилювальними блоками потужністю 250 Вт;
локалізатор пошкоджень вихідних ліній;
блоки живлення з вихідною напругою = 24 В, для живлення підсилювачів;
блок безперебійного живлення, що призначається для живлення обладнання напругою = 24 В з мінусом на корпусі, має акумуляторні батареї та підзарядний пристрій від мережі 220 В, 50 Гц, забезпечує роботу ПКБ протягом 0,5-2 години при відключенні мережі живлення.
Вхідний блок забезпечує:
узгодження з пультом управління, прийняття команд та передачу сигналів відповідей на ПУ про стан ПКБ та вихідних ліній;
прийом та виконання зовнішніх команд від ПЗС-2 або П-164;
формування сигналу “Сирена”;
формування команд включення та виключення вуличних гучномовців;
регулювання рівня вхідних сигналів радіотрансляційної мережі та допоміжного входу від ПЗС-2 або П-164;
світлову індикацію режиму роботи обладнання.
До составу допоміжного обладнання входять:
концентратор управління (КУ), що призначається для організації управління декількома ПКБ (4,8,12) з одного пульта управління, рис. 2.3.4;
Рисунок. 2.3.4. – Концентратор управління
- розгалужувач управління, (РУ) що призначається для підвищення кількості пультів управління, що підключаються до КУ (до 4) і до ПКБ (до 12) з збереженням усіх функціональних можливостей ПУ, рис. 2.3.5;
Рис – 2.3.5. – Розгалужувач управління 1
- розгалужувач управління, (РУ) що призначається для підвищення кількості пультів управління, що підключаються до КУ (до 4) і до ПКБ (до 12) з збереженням усіх функціональних можливостей ПУ, рис. 2.3.6;
Рис –. 2.3.6. Розгалужувач управління – 2
- блок комутації та управління (БКУ), призначений для управління існуючими радіотрансляційними вузлами з ПЗС-2, П-160, П-164, який вмикається у розрив ланцюга мовного сигналу центру проводового мовлення;
- блок тривожних повідомлень (БТП), призначений для сумісної роботи з СГЗ-22М, має у своєму складі електронний генератор сирен (по термінології МНС та міжнародної класифікації);
- блок узгодження з комп’ютером (БУК), призначений для управління обладнанням СГЗ-22М з ПЕОМ через ПУЗС і ПЗС-2.
Недоліки СГЗ-22М.
Недоліками СГЗ-22М є:
- для обладнання СГЗ-22М необхідно мати опалювані приміщення, здійснювати будівництво фідерів проводового мовлення для підключення вуличних гучномовців, а також їх постійне обслуговування у процесі експлуатації;
- необхідно прокладати телефоні лінії зв’язку (або фізичні лінії) до кожного ПЗС-2 а також їх постійне обслуговування у процесі експлуатації.
3. Практичне завдання
Відпрацювати схеми АСЦО та надати письмові пояснення до них:
|
№ Вар. |
Варіанти завдань |
|
1. |
Схема управління, оповіщення та зв’язку ЦЗ (ЦО) області |
|
2. |
Існуюча регіональна автоматизована система централізованого оповіщення «Сигнал ВО» |
|
3. |
Схема організації системи оповіщення |
|
4. |
Радіокерована система оповіщення |
|
5 |
Система гучномовного зв’язку СГЗ-22М |
4. Контрольні запитання
1. Що таке система оповіщення та її види?
2. Які відомості включає інформування та система оповіщення?
3. За якими двома варіантами диспетчер повинен здійснювати оповіщення?
4. Що передбачає схема управління та оповіщення населення та органів влади?
5. Склад команд які передаються по РАСЦО?
6. З чого складається комплекс систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, та оповіщення?
7. Що здійснює обладнання П-164(П-160)?
8. Що таке ПУЗО?
9. Що таке ПУКЗО, що може використовуватися у якості ПУКЗО?
10. Які вимоги повинні забезпечувати технічні засоби сучасних РАСЦО?
5. Зміст звіту
У звіті мають бути відображені такі питання:
- назва та мета роботи;
- основні теоретичні положення;
- практичне завдання;
- висновки, дата і підпис студента.
6. Перелік скорочень
АРМ – автоматизоване робоче місце
АРП – абонентський радіоприймач
АСО – автоматизована система оповіщення
АСЦО – автоматизована система централізованого оповіщення
БАЦО – блок автоматизованого централізованого оповіщення
БЖ – блок живлення
БК – блок контролю
БСР – базова станція радіозв'язку
БУК – блок управління та контролю
Вул.Гм.- вуличні гучномовці
ДБЖ – джерело безперервного живлення
ДКП – дистанційний комутаційний пристрій
ЗСТ – Звукове супроводження телебачення
КБ – комутаційний блок
КУ – концентратор управління
ЛСО – локальна система оповіщення
ЛСО ПНО – локальна система оповіщення потенційно небезпечного об'єкту
ММС – мікропроцесорний модуль стільниковий
МСА – метеостанція автоматизована
ММТ – мікропроцесорний модуль транкінговий
МПЗ – маршрутизотор первинного зв'язку
МПУ – мікропроцесорний пульт управління
НЕД – Несанкціонований доступ
НЖМД – накопичувач на жорстких магнітних дисках
ПА – порт аудіо
ПД – порт даних
ПЕОМ – персональна обчислювальна машина
ПЗ – проводовий зв'язок
ПЗС – пристрій запуску сирен
ПІК – пристрій ідентифікації користувача
ПК – порт команд
ПКБ – підсилювально-комутаційний блок
ПМ – пристрій мікропроцесорний
ПНЧ – підсилювач низької частоти
ПО – периферійне обладнання
ПОЗ – пристрій оперативного запам'ятовування
ПОРЗ – пристрій оперативного радіозв'язку
ППЗ – пристрій проводового зв’язку
ППІ – пристрій портів інтерфейсу
ППМ – підсилювач проводового мовлення;
ПРЖ – пристрій резервного живлення
ПУ – пульт управління
ПУ ПНО – пристрій управління системою оповіщення потенційно небезпечного об‘єкту
ПУЗО – пульт управління засобами оповіщення
ПУЗС – пристрій управління запуском сирен
ПУКЗО – пристрій управління кінцевими засобами оповіщення
ПУСО ПНО – пульт управління системою оповіщення потенційно-небезпечного об'єкту
РЗ – радіо зв'язок
РП – радіоприймач
РС – радіостанція
РТВ – радіотрансляційний вузол
РУ – розгалужувач управління
СЕМ – станція ефірного мовлення
СпСО ПНО – спеціальна система оповіщення потенційно небезпечного об'єкту
СУБД – система управління базами даних
ТП – телевізійний приймач
ТРЗ – термінал радіозв'язку
ТСРЗ – термінал стільникового радіозв'язку
ФПЗ – функціональне програмне забезпечення
7. Література
Закони України:
“Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” № 1809-14,
“Про Цивільну оборону України” №2974-12,
“Про правовий режим надзвичайного стану” № 1550-14,
“Про правовий режим воєнного стану” №1647-14,
“Про аварійно-рятувальні служби” №1281-14,
“Про пожежну безпеку” №3745-12,
“Про об’єкти підвищеної небезпеки” №2245-14,
„Про правові засади цивільного захисту” №1859-ІV,
“Про електронні документи та електронний документообіг” № 851-ІV,
“Про Національну програму інформатизації” № 74/98-ВР;
Постанови Кабінету Міністрів України:
- “Про затвердження плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня” №1567,
- “Про концепцію створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації” №501,
- “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” №1198,
- “Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями”,
- „Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях” №192,
- “Про деякі питання захисту інформації, охорона якої забезпечується державою”,
- “Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави”.
Наказ МНС від 15 червня 2006р №288 “Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення”.
ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА №4
Системи оповіщення цивільного захисту (ЦЗ).
Об’єктові, локальні та спеціальні автоматизовані системи оповіщення (АСО).
Мета роботи -ознайомлення з організаціею системи оповіщення(СО), ії видами та задачами в системі ЦЗ населення і територій від надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру.
Навчитися складати схему оповіщення та зв’язку ЦЗ та організовувати оповіщення при загрозі або виникненні НС.
1. Ключові положення
Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території, об'єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею,що призвело (може призвести) до виникненні великої кількісті постраждалих, загрози життю та здоров’ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності.
Комісія з надзвичайних ситуацій – комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).
Територіальний орган цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій (далі - територіальний орган ЦЗ та НС) - управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій.
Оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів ЦЗ про загрозу
та виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Система оповіщення цивільного захисту (далі - система оповіщення ЦЗ) - комплекс організаційно–технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань цивільної оборони до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Пункти управління (ПУ) – це спеціально обладнані споруди (приміщення)
або транспортні засоби, оснащені необхідними технічними засобами та систе-
мами життєзабезпечення, призначеними для розміщення та забезпечення ефективної роботиорганів управління, як у мирний час, так і в особливий період.
Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – це об’єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежо-вибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідро-технічні та транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти що створюють реальну загрозу виникнення НС.
Єдина система ЦЗ – це система органів управління, сил та засобів органів центральної та місцевої влади, на які покладається реалізація державної політики у сфері ЦЗ.
Існуюча в Україні система оповіщення на загальнодержавному, регіональному, локальному та об’єктовому рівнях створена в основному на базі обладнання П-160, П-164, яке вже відпрацювало встановлений ресурс, зняте з виробництва та вичерпало запасні частини для ремонту, також схемотехнічні рішення існуючого обладнання не дозволяють виконувати модернізацію з наділенням його додатковими функціями. У зв‘язку з цим при створенні об‘єктових, локальних та спеціальних АСО передбачено можливість підключення цих систем як керованих до систем вищого рівня за допомогою сучасних технічних засобів (через ПУКЗО-03). Таке підключення буде здійснюватися при вводі в дію регіональних систем вищого рівня, побудованих на сучасних технічних засобах.
2. Об’єктові АСО.
Об‘єктова АСО призначена для:
контролю за станом потенційно небезпечних об’єктів(ПНО) , а саме своєчасного виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації технічними засобами вимірювання концентрації шкідливих речовин у повітрі у визначених місцях ПНО та передачу інформації про загрозу оператору;
оповіщення персоналу потенційно небезпечних об‘єктів про перед аварійні та аварійні ситуації шляхом використання різних засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб потенційно небезпечного об‘єкту та сил оперативного реагування, шляхом використання систем зв'язку, абонентами яких є посадові особи;
Об‘єктові системи оповіщення мають свої особливості у частині побудови організаційної структури, яка визначається структурою об‘єкта оповіщення. Тому можлива побудова декількох варіантів структури системи. Незалежно від структури побудови об‘єктова система оповіщення будується на базі пультів управління засобами оповіщення (ПУЗО) і пристроїв управління кінцевими засобами оповіщення (ПУКЗО).
ПУЗО можуть будуватися як на базі ЕОМ з використанням обладнання, яке використовується у регіональних системах, так і у спрощених варіантах з використанням мікропроцесорної елементної бази, з забезпеченням можливості підключення до регіональної системи оповіщення через ПУКЗО-03 або через вбудований модем.
У мінімальному варіанті побудови системи, де не потрібна велика потужність підсилювача і використання електромеханічних сирен, використовується пульт управління з вбудованим підсилювачем низької частоти (ПНЧ). У цьому разі сигнал “УВАГА УСІМ” відтворюється електронною сиреною.
У якості ПУКЗО об‘єктових систем можуть використовуватися:
ПУКЗО з підключеними електромеханічними сиренами та вуличними гучномовцями, які використовуються при побудові регіональних систем;
ПУКЗО з вуличними гучномовцями, які окрім відтворення голосового повідомлення також відтворюють сигнал “УВАГА ВСІМ” за допомогою електронної сирени, які також використовуються при побудові регіональних систем;
пристрій проводового зв‘язку (ППЗ), який дозволяє керувати стаціонарними підсилювачами потужності низької частоти (ПНЧ), які навантажені вуличними гучномовцями та (або) мережею абонентських радіоприймачів у приміщеннях будівель ПНО, та блоками управління сиренами (БУС) для управління тільки електромеханічними сиренами.
Спрощені пристрої ППЗ і БУС використовуються при побудові об‘єктової системи оповіщення з використанням фізичних ліній зв‘язку у якості каналів управління та передачі мовних повідомлень.
Для потенційно небезпечних об‘єктів також можуть використовуватися системи моніторингу навколишнього середовища та контролю за станом ПНО.
До цих систем входять:
датчики виявлення концентрації небезпечних хімічних речовин;
контролер обробки і передачі інформації про зміст у навколишньому середовищі хімічно небезпечних речовин, а також виявлення гранично допустимих концентрацій (ГДК) небезпечних речовин з виданням аварійного сигналу перевищення.
У якості каналів зв‘язку об‘єктової системи оповіщення можуть використовуватися:
фізичні лінії;
комутовані або виділені телефонні лінії зв‘язку;
різні типи зв‘язку по радіоканалу (GSM, CDMA, DTMF та ін.).
Структурна схема ПУЗО об‘єктової системи оповіщення у разі використання ЕОМ Рис 2.1.
Функціональна структура об’єктової АСО складається з наступних функціональних підсистем:
оповіщення персоналу на території об‘єкту та у приміщеннях;
оповіщення посадових осіб (при використанні ЕОМ);
адміністрування (при використанні ЕОМ);
системи контролю за станом ПНО;
захисту інформації від несанкціонованого доступу (при використанні ЕОМ).
Підсистема оповіщення персоналу забезпечує автоматизацію функцій щодо передачі сигналів, повідомлень, команд та даних по каналам зв’язку та одностороннього оповіщення персоналу шляхом використання засобів оповіщення.
Підсистема оповіщення посадових осіб забезпечує автоматизацію функцій оповіщення посадових осіб шляхом комутованого з’єднання з кінцевими абонентськими засобами фіксованої та мобільної систем зв’язку та передачі мовних або текстових повідомлень.
Підсистема адміністрування забезпечує автоматизацію функцій щодо конфігурації параметрів апаратних та програмних засобів системи.
Підсистема контролю за станом ПНО забезпечує своєчасне виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації технічними засобами та передачу інформації про загрозу оператору;
Підсистема захисту від несанкціонованого доступу призначена для забезпечення функцій авторизації користувачів системи.
Типова структурна схема об‘єктової АСО на базі радіозв‘язку наведена на рис – 2.2, на базі проводового зв‘язку на рис – 2.3, у спрощеному варіанті з вікористанням ПНЧ та БУС рис – 2.4, у мінімальному варіанті рис – 2.5.
Можливі інші варіанти побудови об‘єктових систем оповіщення з використанням вказаних технічних засобів у різних комбінаціях, з збереженням єдиного алгоритму функціонування системи.
Відповідна функціональна структура визначається на етапі робочого проектування після обстеження об‘єкту.
Функціональні можливості технічних засобів об‘єктових АСО.
ПУЗО об‘єктової АСО виконує наступні функції:
прийом і відображення інформації про концентрацію небезпечних речовин;
визначення і відображення місця викиду небезпечних хімічних речовин (у разі наявності декількох можливих місць викиду);
оповіщення персоналу об‘єкта;
дистанційний контроль стану ПУКЗО та засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб (при використанні ЕОМ);
обмін інформацією з регіональним або районним ПУЗО.
При використанні ЕОМ оповіщення персоналу об‘єкта здійснюється шляхом передачі кодових сигналів управління на ПУКЗО для включення засобів оповіщення та доведення сигналів оповіщення до персоналу. Для здійснення функцій щодо оповіщення персоналу оперативний черговий повинен мати інформацію про перелік ПУКЗО, що повинні приймати участь в оповіщенні. На пристрої візуального відображення інформації АРМ відображаються місця встановлення ПУКЗО.
Інформація щодо місць встановлення ПУКЗО відображається як ситуаційний план території об‘єкту з встановленими ПУКЗО. Оперативний черговий здійснює вибір необхідних ПУКЗО, та передає сигнал оповіщення. Програмне забезпечення ПУЗО автоматично посилає кодові сигнали управління на відповідні ПУКЗО.
При наявності технічних засобів системи моніторингу навколишнього середовища забезпечується прийом та відображення інформації про зміст у навколишньому середовищі хімічно небезпечних речовин і сигналізація гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин, а також відображення стану датчиків концентрації і ліній зв‘язку.
При використанні мікропроцесорного пульта управління оповіщення персоналу об‘єкта здійснюється за тим же алгоритмом, як і при використанні ЕОМ, але інформація щодо місць розташування засобів оповіщення відсутня (так як для невеликих об‘єктів вона не потрібна). Оперативний черговий здійснює вибір команди та передає сигнал оповіщення.
Про результат виконання кодової команди, що приймає ПУКЗО, видається повідомлення на ПУЗО, та здійснюється індикація результату виконання команди кожним ПУКЗО. У разі невиконання команди якимось з ПУКЗО потрібно здійснити повторну передачу цієї команди.
Для здійснення оповіщення персоналу передбачається використання наступних сигналів оповіщення:
включення електромеханічних або електронних сирен у двох режимах;
передача мовного повідомлення.
Використовуються два типи мовних повідомлень: формалізоване та оперативне. До формалізованих належать уніфіковані мовні повідомлення, що записані та зберігаються у ЕОМ. До оперативних належать повідомлення, що формуються (озвучуються у мікрофон) оперативним черговим під час передачі сигналу оповіщення.
Дії про оповіщення населення, протоколюються програмним забезпеченням ЕОМ ПУЗО, а саме:
дані ідентифікації оперативного чергового, що здійснює оповіщення;
тип команди, що передається;
інформація про ПУКЗО, що задіяні в оповіщенні;
результати виконання команди кожним ПУКЗО;
день, час та рік здійснення оповіщення;
Рис – 2.2 – Об’єктова АСО на базі радіозв’язку
Рис – 2.3 Об’єктова АСО на базі проводового зв’язку
Рис – 2.4 Об’єктова АСО у спрощеному варіанті з використанням мікропроцесорної елементарної бази ПНЧ та БУС
Рис–2.5 Об‘єктова АСО у мінімальному варіанті
3. Локальні АСО.
Локальна АСО призначена для:
контролю за станом ПНО, а саме своєчасного виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації технічними засобами вимірювання концентрації шкідливих речовин у повітрі у визначених місцях ПНО та передачу інформації про загрозу оператору;
оповіщення персоналу потенційно небезпечних об‘єктів про перед аварійні та аварійні ситуації та оповіщення населення у можливій зоні зараження про аварійні ситуації шляхом використання різних засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб потенційно небезпечного об‘єкту, міста (району) та сил оперативного реагування, шляхом використання систем зв'язку, абонентами яких є посадові особи;
здійснення взаємодії з іншими системами, що відносяться до єдиної державної системи цивільного захисту населення
Локальні системи оповіщення повинні охоплювати не тільки потенційно небезпечний об‘єкт, а й територію можливого ураження населення, яка є вихідними даними для проектування та побудови локальної системи. Така система будується на базі об‘єктової системи з розширенням зони оповіщення на територію можливого ураження. Локальна система оповіщення будується на базі пультів управління засобами оповіщення (ПУЗО) з використанням ЕОМ і пристроїв управління кінцевими засобами оповіщення (ПУКЗО). Програмне забезпечення ПУЗО має додатковий модуль, який забезпечує розрахунок розповсюдження хмари небезпечної речовини по оперативним метеоданим, що надходять у автоматизованому режимі з метеокомплексу, який розташовано на території потенційно небезпечного об‘єкту.
ПУЗО будується на базі ЕОМ з використанням обладнання, яке використовується у регіональних системах, з забезпеченням можливості підключення до регіональної системи оповіщення через ПУКЗО-03.
Алгоритм роботи ПУЗО локальних систем оповіщення співпадає з алгоритмом роботи пультів управління регіональних систем у частині подачі кодованих сигналів загальновизначенних команд управління та стану а також прийому підтверджень від кінцевих засобів оповіщення про виконання або не виконання команд.
Додатково виконуються функції запиту та прийому метеоданних від метеокомплексу МСА, та розрахунок зони розповсюдження хмари небезпечної речовини, час підходження хмари до населених пунктів, що підпадають під зону ураження.
Метеокомплекс МСА складається з пристрою обробки та передачі метеоданих, модуля вимірювання та обробки метеоданих з комплектом датчиків (датчики вітру, температури, вологості, тиску), до якого може підключатися датчик виявлення шкідливих речовин (Рис 3.3).
При необхідності одночасного виконання функцій оповіщення населення та моніторингу стану навколишнього середовища застосовується ПУКЗО-МСА, який будується на базі комбінації ПУКЗО і елементів МСА.
Фізично метеокомплекс може розташовуватися поблизу місця можливого викиду хімічних речовин на території потенційно небезпечного об‘єкту. А також має додатковий вхід для підключення контролеру системи контролю за станом ПНО та передачу інформації про загрозу оператору.
У якості ПУКЗО локальних систем як на території об‘єкту так і за його межами можуть використовуватися:
ПУКЗО з підключеними електромеханічними сиренами та вуличними гучномовцями, які використовуються при побудові регіональних систем;
ПУКЗО з вуличними гучномовцями, які окрім відтворення голосового повідомлення також відтворюють сигнал “УВАГА ВСІМ” за допомогою електронної сирени, які також використовуються при побудові регіональних систем.
структурна схема локальної АСО на базі радіозв‘язку наведена на Рис 3.1, на базі проводового зв‘язку на Рис 3.2.
Функціональні можливості технічних засобів локальних АСО.
ПУЗО локальної АСО виконує наступні функції:
прийом і відображення інформації про концентрацію небезпечних речовин;
визначення і відображення місця викиду небезпечних хімічних речовин (у разі наявності декількох можливих місць викиду);
прийом і відображення метеоданних від метеокомплексу;
розрахунок і відображення зони розповсюдження хмари небезпечної речовини;
оповіщення персоналу об‘єкту і населення, яке проживає у зоні можливого ураження;
дистанційний контроль стану ПУКЗО та засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб;
обмін інформацією з регіональним або районним ПУЗО;
протоколювання та збереження усієї інформації що до подій в системі.
Рис 3.1 Локальна АСО на базі радіозв‘язку
Рис 3.2 Локальна АСО на базі проводового зв‘язку
Рис 3.3 Структурна схема радіокерованого метеокомплексу МСА - Р
4. Спеціальні АСО.
Спеціальна АСО призначена для:виконання усіх функцій локальної системи оповіщення на потенційно небезпечних продуктопроводах, АЕС та ГЕС.
Спеціальні АСО будуються уздовж аміакопроводів, магістральних і відвідних нафто- і газопроводів а також у зонах можливого ураження АЕС і ГЕС. Вони мають свої специфічні особливості, такі як велика довжина газо- і нафтопроводів та велика зона можливого ураження від АЕС і ГЕС. Тому функціональні структури таких систем повинні враховувати особливості даних об‘єктів. Навколо АЕС зона можливого ураження населення становить 30км.
Територія можливого ураження населення є вихідними даними для проектування та побудови спеціальної системи. Така система будується на базі технічних засобів локальних та регіональних систем оповіщення. Спеціальна система оповіщення будується на базі пультів управління засобами оповіщення (ПУЗО) з використанням ЕОМ і пристроїв управління кінцевими засобами оповіщення (ПУКЗО). Програмне забезпечення ПУЗО для продуктопроводів має додатковий модуль, який забезпечує розрахунок розповсюдження хмари небезпечної речовини по оперативним метеоданим, що надходять у автоматизованому режимі з метеокомплексів, які розташовані уздовж території потенційно небезпечного об‘єкту (газо і нафтопроводів).
Типовий фрагмент структурної схеми спеціальної АСО для продуктопроводів наведено на рис 4.1. Структурна схема спеціальної АСО для АЕС наведена на рис 4.2, для ГЕС – на рис 4.3.
Функціональні можливості технічних засобів спеціальних АСО.
ПУЗО спеціальної АСО для продуктопроводів виконує наступні функції:
прийом і відображення інформації про концентрацію небезпечних речовин, а також про місце їх викиду з визначенням відповідної ділянки магістралі;
автоматичне визначення максимальної кількості шкідливої речовини, яка може вилитись з даної ділянки магістралі;
прийом і відображення метеоданних від метеокомплексу, який розташований на даній ділянці магістралі;
розрахунок і відображення зони розповсюдження хмари небезпечної речовини;
оповіщення персоналу і населення, яке проживає у зоні можливого ураження;
дистанційний контроль стану ПУКЗО та засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб;
обмін інформацією з регіональним або районним ПУЗО;
протоколювання та збереження усієї інформації що до подій в системі.
ПУЗО спеціальної АСО для АЕС виконує наступні функції:
прийом інформації про рівень іонізованого випромінювання на АЕС та у населених пунктах в 30км зоні;
відображення карти місцевості з інформацією про рівні іонізованого випромінювання;
прийом і відображення метеоданних від метеокомплексу, який розташовано на території АЕС;
оповіщення персоналу і населення, яке проживає у зоні можливого ураження;
дистанційний контроль стану ПУКЗО та засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб;
обмін інформацією з регіональним або районним ПУЗО;
протоколювання та збереження усієї інформації що до подій в системі.
Встановлення датчиків рівня іонізованого випромінювання а також розрахунок і відображення зони розповсюдження радіоактивної хмари є додатковою можливістю і визначається на стадії робочого проектування.
ПУЗО спеціальної АСО для ГЕС виконує наступні функції:
прийом і відображення інформації про рівень води у визначених місцях;
оповіщення персоналу і населення, яке проживає у зоні можливого підтоплення;
дистанційний контроль стану ПУКЗО та засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб;
обмін інформацією з регіональним або районним ПУЗО;
Рис 4.1 Спеціальна АСО для продуктопроводів
Рис 4.2 Спеціальна АСО для АЕС
Рис 4.3 Спеціальна АСО для ГЕС
5. Практичне завдання
Відпрацювати схеми АСЦО та надати письмові пояснення до них:
|
№ Вар. |
Варіанти завдань |
|
1. |
Об’єктова АСО у спрощеному варіанті з використанням мікропроцесорної елементарної бази ПНЧ та БУС та об‘єктова АСО у мінімальному варіанті |
|
2. |
Об’єктова АСО на базі радіозв’язку |
|
3. |
Об’єктова АСО на базі проводового зв’язку |
|
4. |
Локальна АСО на базі проводового зв‘язку |
|
5. |
Структурна схема радіокерованого метеокомплексу МСА - Р |
|
6. |
Локальна АСО на базі радіозв‘язку |
|
7. |
Спеціальна АСО для продуктопроводів |
|
8. |
Спеціальна АСО для ГЕС |
|
9. |
Спеціальна АСО для АЕС |
6. Контрольні запитання
1. Що таке система оповіщення та її види?
2. Які відомості включає інформування та система оповіщення?
3. За якими двома варіантами диспетчер повинен здійснювати оповіщення?
4. З чого складається комплекс систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, та оповіщення?
5. Що таке ПУЗО?
6. Що таке ПУКЗО, що може використовуватися у якості ПУКЗО?
7. Призначення спеціальних АСО та їх структури?
8. Призначення локальних АСО та їх структури?
9. Призначення об’єктових АСО та їх структури?
7. Зміст звіту
У звіті мають бути відображені такі питання:
- назва та мета роботи;
- основні теоретичні положення;
- практичне завдання;
- висновки, дата і підпис студента.
8. Перелік скорочень
АРМ – автоматизоване робоче місце
АРП – абонентський радіоприймач
АСО – автоматизована система оповіщення
АСЦО – автоматизована система централізованого оповіщення
БАЦО – блок автоматизованого централізованого оповіщення
БЖ – блок живлення
БК – блок контролю
БСР – базова станція радіозв'язку
БУК – блок управління та контролю
Вул.Гм.- вуличні гучномовці
ДБЖ – джерело безперервного живлення
ДКП – дистанційний комутаційний пристрій
ЗСТ – Звукове супроводження телебачення
КБ – комутаційний блок
КУ – концентратор управління
ЛСО – локальна система оповіщення
ЛСО ПНО – локальна система оповіщення потенційно небезпечного об'єкту
ММС – мікропроцесорний модуль стільниковий
МСА – метеостанція автоматизована
ММТ – мікропроцесорний модуль транкінговий
МПЗ – маршрутизотор первинного зв'язку
МПУ – мікропроцесорний пульт управління
НЕД – Несанкціонований доступ
НЖМД – накопичувач на жорстких магнітних дисках
ПА – порт аудіо
ПД – порт даних
ПЕОМ – персональна обчислювальна машина
ПЗ – проводовий зв'язок
ПЗС – пристрій запуску сирен
ПІК – пристрій ідентифікації користувача
ПК – порт команд
ПКБ – підсилювально-комутаційний блок
ПМ – пристрій мікропроцесорний
ПНЧ – підсилювач низької частоти
ПО – периферійне обладнання
ПОЗ – пристрій оперативного запам'ятовування
ПОРЗ – пристрій оперативного радіозв'язку
ППЗ – пристрій проводового зв’язку
ППІ – пристрій портів інтерфейсу
ППМ – підсилювач проводового мовлення;
ПРЖ – пристрій резервного живлення
ПУ – пульт управління
ПУ ПНО – пристрій управління системою оповіщення потенційно небезпечного об‘єкту
ПУЗО – пульт управління засобами оповіщення
ПУЗС – пристрій управління запуском сирен
ПУКЗО – пристрій управління кінцевими засобами оповіщення
ПУСО ПНО – пульт управління системою оповіщення потенційно-небезпечного об'єкту
РЗ – радіо зв'язок
РП – радіоприймач
РС – радіостанція
РТВ – радіотрансляційний вузол
РУ – розгалужувач управління
СЕМ – станція ефірного мовлення
СпСО ПНО – спеціальна система оповіщення потенційно небезпечного об'єкту
СУБД – система управління базами даних
ТП – телевізійний приймач
ТРЗ – термінал радіозв'язку
ТСРЗ – термінал стільникового радіозв'язку
ФПЗ – функціональне програмне забезпечення
9. Література
Закони України:
“Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” № 1809-14,
“Про Цивільну оборону України” №2974-12,
“Про правовий режим надзвичайного стану” № 1550-14,
“Про правовий режим воєнного стану” №1647-14,
“Про аварійно-рятувальні служби” №1281-14,
“Про пожежну безпеку” №3745-12,
“Про об’єкти підвищеної небезпеки” №2245-14,
„Про правові засади цивільного захисту” №1859-ІV,
“Про електронні документи та електронний документообіг” № 851-ІV,
“Про Національну програму інформатизації” № 74/98-ВР;
Постанови Кабінету Міністрів України:
- “Про затвердження плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня” №1567,
- “Про концепцію створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації” №501,
- “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” №1198,
- “Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями”,
- „Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях” №192,
- “Про деякі питання захисту інформації, охорона якої забезпечується державою”,
- “Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави”.
Наказ МНС від 15 червня 2006р №288 “Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення”.
PAGE \* MERGEFORMAT 1