Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема: Харчування в умовах радіонуклідного забруднення
Основними джерелами радіації є не потенційно-небезпечні у випадку надзвичайних ситуацій ядерні об'єкти, а природні джерела. Основну дозу опромінення кожна людина отримує саме від природних джерел радіації, наприклад, з космосу.
Шляхи проникнення радіації в організм людини такі:
Перший шлях - зовнішнє опромінення від джерела, розташованого поза організмом.
Сукупність впливу на нас усіх численних радіонуклідів, розсіяних в землі, воді, повітрі, живих організмах носить назву природного радіаційного фону.
Природні джерела радіації дають нам 70% загальної дози, отриманої людиною від усіх джерел радіоактивного випромінення, в тому числі, і ядерних об'єктів.
Другий шлях опромінення - проникнення газоподібного елемента радону в атмосферу. В результаті газ радон вдихається людиною і продукти його розпаду осідають в дихальних шляхах.
Третій шлях опромінення - перехід радіоактивності в рослини через корені та їх подальше потрапляння в організм людини через їжу.
Можна виділити наступні шляхи потрапляння радіонуклідів в організм людини через продукти харчування: рослина – людина; рослина – тварина – молоко – людина; рослина – тварина – м’ясо – людина; атмосфера – опади – водойми –риба – людина.
Зменшити надходження радіонуклідів в організм з їжею можна, знижуючи їх вміст у продуктах за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон з продуктів, що вміщують мінімальну кількість радіонуклідів.
Щоб максимально знизити кількість радіоактивних елементів у нашій повсякденні їжі потрібно враховувати наступні чинники:
Зменшення поступлення радіонуклідів в організм з їжею можна досягти шляхом зменшення їх кількості в продуктах харчування за допомогою різних технологічних та кулінарних обробок харчової сировини.
Швидкість виведення радіонуклідів із організму людини залежить від
залежить від
багатьох чинників, серед яких найбільше значення мають:
Через легені і шкіру порівняно швидко виводяться такі газоподібні
нукліди, як тритій, а також радіоізотопи інертних радіоактивних газів
ксенону і криптону. Найбільша кількість радіонуклідів, що надходять в
організм, особливо сполук, що важко розчиняються, виводяться через
шлунково-кишковий тракт.
Сполуки тритію, натрію-24, йоду-131, цезію-137 і деяких інших
радіонуклідів, що добре розчиняються, легко виводяться із організму
через нирки, а також потові залози і з молоком. Вони добре виділяються і
через слинні залози, а також через печінку (із жовччю), але надходять
при цьому в шлунково-кишковий тракт. Ці ж радіонукліди, легко долаючи
плацентарний бар'єр, надходять до організму плоду.
Таким чином, в результаті процесів обміну, радіонукліди, що надійшли в
організм, поступово виводяться з нього.
Шляхи виведення показано в таблиці.
Поряд з виведенням зменшення активності радіонукліду в організмі людини іде за рахунок радіоактивного розпаду. (Н-д: Стронцій – 90, Йод – 131, Цезій – 137діб)
Вчені наголошують: хоч рівні вмісту радіонуклідів в продуктах харчування знизилися в порівнянні з першими роками після аварії на ЧАЕС, залишаються ще досить високими і призводять до формування високих рівнів внутрішнього опромінення - по результатах дозиметричної паспортизації 7-ми населених пунктів Волинської області було виявлено 9 осіб з перевищенням контрольних рівнів, із них дітей – 6.
Найбільш радіоактивно-забрудненими є молоко, дикорослинні ягоди, гриби, непоодинокі випадки перевищення вмісту радіоактивних речовин в картоплі та лікарській сировині. В 2012 р. фахівцями закладів санепідслужби були відібрані проби фіточаю «Чага (березовий гриб)» в аптечній мережі Ковельського, Маневичівського, Іваничівського районів, які надійшли для реалізації з інших регіонів України. Як показали результати проведених досліджень вміст радіонуклідів в даній продукції перевищував майже в 10 разів, продукція була знята з реалізації. Крім цього радіологічній лабораторії обласної санепідстанції в 2012 році виявлений високий вміст радіонуклідів в: молоці – 139 Бк/кг (с.Галузія Маневицького р-ну); сухих грибах – 57600 Бк/кг (с.Оленіно К-Каширський р-н); ягодах лісових свіжих – 939 Бк/кг, грибах свіжих – 4300 Бк/кг (Маневицький р-ні); картоплі – 83 Бк/кг (Маневицький р-н). Споживання таких продуктів харчування призводить до накопиченню в організмі високих рівнів радіонуклідів.
Зменшення поступлення радіонуклідів в організм з їжею можна досягти шляхом зменшення їх кількості в продуктах харчування за допомогою різних технологічних та кулінарних обробок харчової сировини. За рахунок обробки харчової сировини – ретельного миття, чистки продуктів, відділення малоцінних частин можливо видалити від 20 до 60 % радіонуклідів. Так, перед миттям деяких овочів необхідно видаляти верхні більш забруднені листя ( капуста, цибуля ріпчаста та інші ). Картоплю та коренеплоди обов'язково миють двічі: перед очисткою від шкурки та після.
Найбільш ефективним методом кулінарної обробки сировини в умовах підвищеного забруднення радіонуклідними речовинами є варіння, при якому значна частина радіонуклідів переходить у відвар. Використовувати такий відвар в їжу нецілеспрямовано. Для отримання відвару необхідно варити продукт у воді 10 хв. Потім воду злити і продовжувати варку у новій порції води.
М'ясо перед приготуванням потрібно порізати на шматочки, замочити на дві години в холодній воді, потім воду злити, залити другою водою і варити на вогні 10 хв., потім слід воду злити і варити у новій порції води до готовності. При смаженні м'яса та риби на поверхні з'являється коринка, котра перешкоджає виведенню радіонуклідів та інших шкідливих речовин. Тому при ймовірності забруднення харчових продуктів потрібно надавати перевагу відварним м'ясним та рибним стравам, а також стравам, приготованих на пару.
Зниження складу радіонуклідів у молочних продуктах можна досягти шляхом отримання із молока жирових та білкових концентратів. При переробці молока у вершки залишається не більше 9 % цезію і 5 % стронцію, в творозі – 21 % цезію та 27 % стронцію в сирах 10 % цезію і 45 % стронцію У вершковому маслі біля 2 % цезію від його складу в молоці.
Миття і тушкування квасолі ( 10 хв. При температурі 96°С) сприяє зменшенню кількості стронцію на 56 %. При очищенні помідорів від шкірки після занурення у гарячу воду ( 90°С на 3 хв.) вміст того ж радіоізотопу зменшується на 39 %. Стерилізація стручкової квасолі в домашніх умовах зумовлює зниження стронцію на 50 % . Миття зелені і салатів 2 % - ним розчином лимонної кислоти зменшує кількість цезію на 57 % і стронцію на 19 %.
Фрукти і овочі, крім кулінарної обробки у домашніх умовах, у великій кількості переробляють у промислових умовах.
Особливий інтерес становить вплив технологічного режиму виробництва на плодові і овочеві консерви. При нормальній технологічній переробці основних фруктів і овочів вміст стронцію у готовому продукті зменшується майже у 6 разів порівняно із сировиною. Вміст радіоізотопу зменшується при консервуванні у такому порядку: молодого гороху – у 3, 5 раза, моркви – у 1,3, помідорів – 1,5 і персиків у 2 рази. При переробці у промислових умовах фруктів і овочів, забруднених радіонуклідами лише ззовні, рекомендується такий режим попередньої обробки:
промивання протягом 1-2 хв. Водяним струменем з метою усунення основної частини механічно затриманих радіонуклідів;
обробка протягом 10 хв. десорбуючим розчином соляної кислоти ( 1%);
повторне миття водним струменем протягом однієї хв. для усунення решти розчину з поверхні фрукті в та овочів.
Отже, щоб запобігти забрудненню продуктів харчування необхідний їх радіаційний контроль. Це процес досить складний, потребує певного мінімуму параметрів. Значимість проблеми підсилюється також небезпекою, яку створюють для здоров'я людини навіть мінімальні кількості радіонуклідів у їжі.
Сучасна концепція радіозахисного харчування (за В.І.Смоляром) базується на трьох основних положеннях: максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з їжею; гальмування процесу всмоктування і нагромадження радіонуклідів в організмі і, нарешті, дотримання принципів раціонального харчування.
Зменшити надходження радіонуклідів в організм з їжею можна, знижуючи їх вміст у продуктах за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон з продуктів, що вміщують мінімальну кількість радіонуклідів.
Гальмування процесу всмоктування і нагромадження радіонуклідів в організмі можна досягти за допомогою створення спеціальних раціонів спрямованої дії, включаючи до них сполуки, що виявляють радіозахисну дію.
Необхідно дотримуватись таких принципів раціонального харчування:
а) чіткої відповідальності між енергоспоживачами і енергозатратами;
б) оптимального співвідношення і достатнього споживання усіх життєво необхідних продуктів;
в) максимального урізноманітнення харчування;
г) дотримання правильного режиму харчування.
При організації радіозахисного харчування передусім ми повинні подбати про постачання організму повноцінними білками. Вибираючи м'ясні продукти, доцільно надавати перевагу м'ясу кроликів, птиці, яловичині, оскільки ці продукти містять менше жиру, який гальмує процеси травлення.
Серед круп перевага надається вівсяній і гречаній.
Серед молочних продуктів краще споживати страви з сиру.
Морська риба та інші продукти моря, на відміну від прісноводної риби, менше забруднені радіонуклідами. Страви з морської риби та інших продуктів моря потрібно використовувати у щоденному харчуванні; ними можна повністю замінити м'ясо.
Картопля, завдяки високому вмісту калію і аскорбінової кислоти, повинна бути у щоденному радіозахисному раціоні.
Важливе значення у радіозахисному харчуванні мають овочі та фрукти.
У радіозахисному харчуванні особливого значення набувають пряні овочі -цибуля, часник, петрушка, кріп, селера, хрін. Значна кількість лізоциму є і в інших рослинних продуктах, особливо багато його в редьці, капусті, ріпі.
Зелень кропу більш ніж утричі багатша за лимони на аскорбінову кислоту. У радіозахисному харчуванні корисні різні види горіхів.
Тенденція до підвищення радіонуклідів в організмі зберігалась і при помірному вживанні алкоголю.