Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Укладач: Макаренко Тетяна Миколаївна, викладач хімії, біології Полтавського політехнічного коледжу НТУ «ХПІ»
Розглянуто та схвалено цикловою комісією природничо-математичних дисциплін Полтавського політехнічного коледжу НТУ “ХПІ”
Протокол № від _________ 2013року
Голова ПК: Пітель І.М._____________
Посібник містить лабораторні роботи, передбачені чинною програмою дисципліни для студентів 1 курсу навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації,які готують молодших спеціалістів. Класичну структуру пропонованих робіт доповнюють ілюстрації,правила безпечної роботи та теоретичні відомості. Цей посібник призначений для студентів таких спеціальностей:
5.05050302 (Технологія обробки матеріалів на верстатах та авто- матичних лініях);
5.05010301 (Розробка програмного забезпечення);
5.05070104 (Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд);
5.05070105 (Виробництво електроосвітлювальних приладів і установ);
5.05010201 (Обслуговування комп’ ютерних систем і мереж);
Передмова
У шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. У першу чергу, заслуговують на увагу інтерактивні методи навчання, які допомагають розвиткові умінь набувати знання, систематизувати їх, використовувати на практиці.
Як свідчить практика, найефективнішим методом залучення студентів до занять біології є проведення біологічних експериментів, дослідів, робота їх з природними об'єктами.
Важливою складовою навчання біології, формування практичних умінь і навичок є виконання лабораторних робіт.
Даний посібник містить 8 годин лабораторних робіт передбачених чинною програмою дисципліни для для студентів 1 курсу навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації,які готують молодших спеціалістів.
Лабораторне заняття як форма навчання для вироблення вмінь і навичок має більшу продуктивність, ніж урок формування вмінь і навичок. На цьому занятті відсутня тверда регламентація навчальної діяльності учнів, дається великий простір для прояву їхньої ініціативи і винахідливості. Завдяки цьому вони виконують великий обсяг завдань, велику кількість тренувальних дій.
Лабораторне заняття - це вид навчального заняття, під час якого учні під керівництвом викладача особисто проводять досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок у роботі з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальними пристроями, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі знань
Структура даних лабораторних робіт являє собою єдність таких складників:
1) актуалізація знань і корекція опорних уявлень;
2) мотивація навчальної діяльності;
3) усвідомлення змісту;
4) самостійне виконання роботи;
5) узагальнення і систематизація результатів;
6) підбиття підсумків
Цей зошит допоможе вам:
Навчить вас:
Зміст
.
1. Інструкція з охорони праці для лабораторних робіт…………..5
2.Правила роботи з мікроскопом…………………………………..7
3.Лабораторна робота №1…………………………………………..9
Будова клітин прокаріот і еукаріот
4.Лабораторна робота №2………………………………………….14
Будова хромосом.
5. Лабораторна робота №3…………………………………………17
Форми розмноження організмів та їх цитологічні основи.
6. Лабораторна робота №4………………………………………….22
Вивчення мінливості у рослин, побудова варіаційного ряду, варіаційної кривої.
Інструкція з охорони праці для лабораторних робіт
4.5Не виходьте з кабінету без дозволу викладач
5. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
5.1В усіх випадках виконувати вказівки викладача по усуненню небезпечного стану.
5.2.При виникненні пожежі не панікувати
Правила роботи з мікроскопом
1. Мікроскоп зберігають захищеним від вологи, пилу та світла. При перенесенні мікроскоп беруть правою рукою за колонку штатива, а лівою підтримують знизу.
2. Окуляр, об’єктив, дзеркало протріть серветкою. Поставте мікроскоп перед собою ближче до лівого плеча. Праворуч від мікроскопа покладіть альбом.
3. Вивчення будь-якого об’єкта починають з малого збільшення. Поставте в робоче положення об’єктив малого збільшення (х8). Для цього повертайте револьвер, поки потрібний об’єктив не займе центроване положення (над отвором предметного столика), про що буде свідчити легке клацання спеціального пристрою револьвера.
4. Підніміть за допомогою макрогвинта об’єктив над предметним столиком на висоту 0,5 см. Відкрийте діафрагму і підніміть конденсор.
5. Дивлячись в окуляр (лівим оком), поверніть дзеркало в напрямку до джерела світла, поки поле зору не буде освітлено яскраво і рівномірно.
6. Покладіть на предметний столик препарат з перехрещених волосин накривним скельцем догори, щоб об’єкт знаходився в центрі отвору предметного столика.
7. Потім під контролем зору повільно опустіть тубус за допомогою макрометричного гвинта, щоб об’єктив знаходився на відстані біля 2 мм від препарату.
8. Дивіться в окуляр і одночасно повільно піднімайте тубус за допомогою макрогвинта, поки в полі зору не з’явиться зображення об’єкта. Запам’ятайте, що фокусна відстань для об’єктива малого збільшення дорівнює приблизно 0,5 см.
9. Щоб перейти до розглядання об’єкта при великому збільшенні мікроскопа, необхідно відцентрувати препарат, тобто помістити точку перехрещення волосин точно в центр поля зору. Для цього, дивлячись в окуляр, пересувайте препарат руками, поки він не займе необхідне положення. Якщо об’єкт не буде відцентрований, то при великому збільшенні точка перехрещення волосин залишиться поза полем зору.
10. Поворотом револьвера за годинниковою стрілкою переведіть в робоче положення об’єктив великого збільшення (х40). Опустіть тубус під контролем ока (дивіться, як опускається тубус, не в окуляр, а збоку) майже до препарату.Запам’ятайте, що фокусна відстань для об’єктива великого збільшення дорівнює приблизно 1 мм!
11. Дивлячись в окуляр, повільно (!) піднімайте тубус, поки в полі зору не з’явиться зображення. Застосовуючи мікрометричний гвинт, потрібно одержати контрастне зображення волосин. Мікрометричний гвинт можна повертати не більше, як на півоберта. Якщо не видно зображення волосин під великим збільшенням, це означає, що препарат був не відцентрований або пропущена фокусна відстань. У цьому випадку перейдіть знову до малого збільшення і виконайте пункти 9-11.
12. При малюванні препарата дивіться в окуляр лівим оком, а в альбом – правим.
1.Тема: Будова клітин прокаріот і еукаріот.
2.Мета: знайомство з різноманітністю та будовою еукаріотичних та прокаріотичних клітин, закріплення знань.
3.Забезпечення заняття: мікроскоп, мікропрепарати, клітини, малюнки підручника, таблиці, роздавальний матеріал (малюнки рослинної та тваринної клітини).
4.Теоретичні відомості:
Прокаріоти____________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________
Еукаріоти__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Цитоскелет________________________________________________________ 5. Порядок виконання роботи:
5.1. Знайомимось з різноманітністю еукаріотичних клітин.
5.1.2. Розглядаємо будову гіалінового хряща (хрящова тканина) під мікроскопом. Замальовуємо, порівнюючи з малюнками підручника або роздавального матеріалу.
Фотографія хрящової тканини
5.1.3. Розглядаємо будову кісткової тканини під мікроскопом. Замальовуємо, порівнюючи з малюнками підручника.
Фотографія кісткової тканини
Фотографія кісткової ткани
5.1.4. Розглядаємо будову нервової тканини. Знаходимо нервову клітину.
Фотографія нервової клітини
Замальовуємо, позначивши:
1 – дендрити
2- аксони
3- нервове тіло
5.1.5. Розглядаємо будову крові жаби. Замальовуємо, порівнюючи її з малюнком підручника.
Фотографія крові жаби
5.1.6. Розглядаємо будову клітини крові людини під мікроскопом на малому і великому збільшенні.
Замальовуємо, порівнюючи її з малюнком підручника.
5.1.7. Розглядаємо будову гладеньких м'язів. Замальовуємо,порівнюючи їх з малюнком підручника.
.
5.2. Закріплюємо знання про будову еукаріотичних клітин: рослинної та тваринної.
5.2.1. Розглядаємо малюнок будови клітини рослин. Замальовуємо, порівнюючи її з малюнком підручника.
Позначаємо:
1-цитоплазма 4-ядро 7-мітохондрії 10-хлоропласти
2-ЕР(гладенький) 5-рибосоми 8 -вакуоля
3-ядерце 6-апарат Гольджі 9-клітинна стінка
5.2.2. Розглядаємо малюнок будови клітини тварин. Замальовуємо,
порівнюючи її з малюнком підручника.
Позначаємо:
1-ЕР(зернистий) 5-ЕР(гладенький) 9-плазматична мембрана
2-ядро 6-цитоскелет 10-центріолі
3-ядерце 7-апарат Гольджі 11-лізосоми
4-ядерна оболонка 8-мікроворсинки 12-рибосоми
5.2.3. Складаємо висновок про схожість і відмінність тваринної та рослинної клітини у вигляді таблиці:
|
Структурні елементи |
Рослинна клітина |
Тваринна клітина |
|
1. Клітинна стінка |
||
|
2. Пластиди |
||
|
3. Мітохондрії |
||
|
4. Комплекс Гольджі |
||
|
5.Клітинний центр |
||
|
6. Вакуолі |
5.3. Закріплюємо знання про будову і поширеність прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
5.3.1. Розглядаємо малюнок будови клітини синьо-зеленої водорості. Замальовуємо і підписуємо:
1-цитоплазма
2-хромосома
3-зовнішня мембрана
4-пери-плазматичний простір
5-стінка клітини
6-плазматична мембрана
7- рибосоми
8-спадкова інформація
Висновки:
1.Схожість еукаріотичної та прокаріотичної клітини:
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2.Відмінність:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6.Контрольні запитання:
6.1.Про що свідчить відмінність у будові клітин різних організмів?
____________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________
6.2.Про що свідчить подібність у будові клітин різних організмів?
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
1.Тема: Будова хромосом.
2.Мета: знайомство з будовою хромосом під мікроскопом на прикладі клітин цибулі; закріплення знань про їх функцію і будову в клітині, на прикладі мітозу переконатися в універсальній здатності клітин зберігати сталість числа хромосом.
3.Забезпечення заняття: мікроскоп, мікропрепарат клітини цибулі під час мітозу, малюнки підручника, таблиці.
4.Теоретичні відомості:
Мітоз_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Хромосоми _______________________________________________________
5.Порядок виконання роботи:
5.1.Налаштовуємо дзеркальце мікроскопу, перевіряємо справність приладу. Приміщення повинно бути добре освітлене.
5.2. Поміщаємо мікропрепарат під мікроскоп та уважно розглядаємо клітини цибулі.
5.3.Порівнюємо побачене під мікроскопом і малюнок підручника.
5.4. Замальовуємо клітини на різних стадіях мітотичного циклу. Щоб знайти та замалювати всі фази мітозу, пересуваємо мікропрепарат, оскільки в поле зору можуть потрапити одночасно кілька клітин,які діляться.
На малюнку позначаємо
1-інтерфазу;
2-профазу (хромосоми )
3-метафазу
4-анафазу
5-телофазу (ядра дочірніх клітин)
5.5. Розглядаємо хромосоми при великому збільшенні.
5.6.Порівнюємо побачене під мікроскопом і малюнок підручника.
5.7. Замальовуємо будову хромосоми, де позначаємо:
1-центромеру
2-плечі хромосоми Фотографія хромосоми
3-первинну перетяжку
Висновки:
1.Де знаходяться хромосоми в клітині?_____________________________________________________________________________________________________________________________ 2.Яка будова хромосом?_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3.Які функції хромосом?
____________________________________________________________________________________________________________________________________
6.Контрольні запитання:
6.1.Що називається мітозом? ______________________________________________________________________________________________________________________________________
6.2.Для яких клітин він характерний? ______________________________________________________________________________________________________________________________________6.3.Які стадії мітозу ви знаєте? __________________________________________________________________
1.Тема: Форми розмноження організмів та їх цитологічні основи.
2.Мета:узагальнити знання про особливості статевого й нестатевого розмноження, їхні цитологічні основи, розвивання вміння визначати на конкретних прикладах способи й форми розмноження.
3.Забеспечення заняття: гербарії рослин різних відділів (водоростей, мохоподібних, плауноподібних), культура дріжджових грибів, гриб мукор, мікропрепарати сперматозоїдів морської свинки, яєчника кішки; мікроскопи, лабораторні предмети скельця, вода, таблиці і малюнки із зображенням статевих клітин, і видами нестатевого розмноження.
Техніка безпеки:
Не куштувати об’єкти дослідження, не вдихати спори цвілевих грибів(небезпека алергічних реакцій)
__________ (Підпис студента)
4.Теоретичні відомості:
Розмноження _____________________________________________________
Нестатеве розмноження______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Розрізняють кілька його типів:
Поділ(простий)_________________________________________________________________________________________________________________________
Брунькування___________________________________________________________________________________________________________________________
Множинний поділ____________________________________________________
___________________________________________________________________
Спороутворення_____________________________________________________
Вегетативне розмноження____________________________________________
Партеногенез_______________________________________________________
Поліембріонія______________________________________________________
Статеве розмноження______________________________________________ __________________________________________________________________
Копуляція__________________________________________________________ __________________________________________________________________
5.Порядок виконання роботи:
5.1.Розглядаємо під мікроскопом дріжджові клітини. Знаходимо клітини, що брунькуються. Замальовуємо мікропрепарат, підписуємо малюнок, робимо позначення. Брунькування належить до _____________________________
_______________________________________________________________
5.2.Приготовляємо й розглядаємо під мікроскопом мікропрепарат гриба мукор. Звертаємо увагу на спорангії та спори. Замальовуємо, порівнюючи її з малюнком підручника.___________________________________________
Фотографії гриба мукор
Підписуємо,позначивши:
1-спори
2-спорангії
3-міцелій(нитки гриба)
5.3. Розглядаємо постійний мікропрепарат сперматозоїдів морської свинки спочатку на малому,а потім – на великому збільшенні мікроскопа. Зіставляємо побачене з малюнком. Підписуємо частини сперматозоїда.
Фотографія будови сперматозоїда ссавців
___________________
___________________
Позначаємо:
1-голівка
2-акросома
3-шийка
4-джгутик
5.4.Розоглядаємо постійний мікропрепарат яєчника кішки спочатку при малому, а потім – на великому збільшенні мікроскопа. Знаходимо фолікулярні клітини, ооцити й фолікули. Зіставляємо побачене з малюнком
Фотографія яйцеклітини ссавця
Підписуємо,позначивши:
1-ядро 3-жовткова оболонка 5-білкова оболонка
2-жовток 4- білок 6-захисна оболонка
5.5. Заповнюємо таблицю
Таблиця 1-Форми розмноження організмів
|
Форми розмноження |
Яким шляхом відбувається розмноження |
Приклади |
|
Нестатеве- |
_________________________________ _________________________________ __________________________________ _________________________________ __________________________________ _________________________________ _________________________________ _________________________________ |
|
|
Статеве- Копуляція- Кон’югація- |
_________________________________ ________________________________ __________________________________ __________________________________________________________________ ________________________________ ________________________________ ___________________________________________________________________ __________________________________ |
|
|
Вегетативне- |
__________________________________ __________________________________ ________________________________ __________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________________ |
Висновки:
1.Які типи розмноження характерні для організмів?
_____________________________________________________________________________________________________________________________
2.Які спільні риси мають і чим відрізняється статеве й нестатеве розмноження?
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3.У чому переваги статевого розмноження в порівнянні з нестатевим?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Контрольні запитання
6.1 Порівняйте рухливість статевих клітин?
__________________________________________________________________
6.2 Які переваги нестатевого розмноження над статевим?
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Фотографія сперматозоїдів під мікроскопом.
1.Тема: Вивчення мінливості у рослин, побудова варіаційного ряду, варіаційної кривої.
2.Мета:ознайомитися із статичним методом дослідження модифікаційної мінливості, виявити статичні закономірності кількісних ознак модифікацій-
ної мінливості. Навчитися будувати варіаційний ряд і графік мінливості досліджуваної ознаки,визначати середню величину ознаки.
3.Забезпечення заняття:лінійки та інші прилади для вимірювань; набори
насіння(квасолі, бобів), колосся(пшениці, жита), листків(бузку, тополі, вер-
би) та ін.
4.Теоритичні відомості:
Модифікаційна мінливість-
_________________________________________________________________________________________________________________________________
Мутаційна мінливість-
__________________________________________________________________________________________________________________________________
Варіаційний ряд-
_________________________________________________________________________________________________________________________________
Норма реакції-
____________________________________________________________________________________________________________________________________
Модифікація-
_________________________________________________________________
У наукових або практичних дослідженнях часто потрібно дістати інформацію про деякі статистичні показники досліджуваних організмів. Це дає можливість прогнозувати варіювання цих параметрів у будь-якого організму,що належить до цього ж виду.
Статистична обробка зазвичай передбачає одержання таких показників:
v - варіанта,значення окремої ознаки;
р - частота зустрічальності певної варіанти;
n – загальна кількість досліджуваних об’єктів;
М - середня арифметична величина;
М0 - мода,тобто варіанта,що найчастіше трапляється;
lim – розмах мінливості ( ліміт,який визначає норма реакції ).
Графічне зображення варіаційного ряду – це варіаційна крива. На підставі
одержаних даних будують графік розподілу варіант за частотою зустрічальності. Координатами є вісь абсцис і вісь ординат. На осі абсцис відкладають у довільному масштабі значення варіант – V,а на осі ординат – відповідні їм частоти – р.
На перетині V і р ставлять точки,які потім з’єднують лініями.
Графічне зображення варіаційного ряду наочно показує,що найчастіше трапляються варіанти,близькі за значенням до М,а найрідше – до Vmax і Vmin.
5.Порядок виконання роботи:
5.1.Задача
Наведено варіаційний ряд довжини хвостового плавця самців гупі:
|
Довжина хвостового плавця,мм |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
20 |
22 |
|
Кількість рибок(самців) |
7 |
9 |
12 |
23 |
27 |
24 |
21 |
17 |
10 |
8 |
Побудуємо варіаційну криву і визначаємо:
а) значення М,M0 ;
М=
М0=
б) норму реакції даної ознаки:_____________________________________
в) теоретично можливі максимальне і мінімальне значення варіант для особин даного виду:_________________________________________________
Варіаційна крива:
5.2.Задача
Підраховано кількість горизонтальних світлих смужок на листку сансев`єри завдовжки 25см. Результати оформлено у вигляді ряду:
|
Кількість смужок |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
20 |
22 |
24 |
26 |
28 |
|
Кількість листків |
3 |
6 |
13 |
14 |
16 |
25 |
23 |
18 |
12 |
7 |
Побудуємо варіаційну криву і визначаємо:
а) значення М,M0:
М =
М0 =
б) норма реакції даної ознаки:_________________________________________
в) теоретично можливі максимальне і мінімальне значення варіант для особин даного виду:_________________________________________________
Варіаційна крива:
5.3.Задача
Наведено варіаційний ряд кількості мальків в одному приплоді в акваріумних рибок мечоносців:
|
Кількість мальків |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
|
Кількість приплодів |
2 |
5 |
9 |
15 |
28 |
30 |
22 |
19 |
8 |
5 |
Побудуємо варіаційну криву і визначаємо:
а) значення М,M0:
М =
М0 =
б) норму реакції даної ознаки:______________________________________
в) теоретично можливі максимальне і мінімальне значення варіант для особин даного виду:_________________________________________________
Варіаційна крива:
5.4.Отримали,набір біологічних об’єктів(гербарії листя,чи плоди),розглядаємо їх і вибираємо ознаку,ступінь вияву якої легко записати у вигляді числа. Проводимо вимірювання. Записуємо дані у довільному порядку через кому.
__________________________________________________________________
5.5.Побудуємо варіаційний ряд,розташовуючи отримані дані в порядку зростання величини даної ознаки.
__________________________________________________________________
5.6.Записуємо отримані дані варіаційного ряду в таблицю.
|
Варіанта,v |
|
||||||||
|
Частота трапляння варіант,p |
На підставі даних таблиці будуємо варіаційну криву:
Варіаційна крива:
Обчислюємо середню величину ознаки за формулою:
Висновки
1.Яким статистичним закономірностям підпорядковуються кількісні ознаки модифікаційної мінливості?
____________________________________________________________________________________________________________________________________ 2.Що показує варіаційна крива?
___________________________________________________________________________________________________________________________________
Полтава
2013
26
Змн.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
рк.
Розробив
Перевірив
Літ.
Акрушів
Змн.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Розробив
Перевірив
Літ.
Акрушів
Змн.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Розробив
Перевірив
Літ.
Акрушів
Змн.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Розробив
Перевірив
Літ.
Акрушів