Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Самостійна робота студентів № 17
Тема: Статистична характеристика іноземних інвестицій
1 Питання які треба опрацювати:
2 Основні тези лекції:
Статистична характеристика іноземних інвестицій
Розмір іноземних інвестицій у статистичній практиці оцінюють сукупним капіталом нерезидентів і враховують на початок і кінець звітного періоду. Використовуючи балансовий звязок, сукупний капітал на кінець періоду визначається на основі його величини на початок періоду і сальдо між збільшенням і зменшенням капіталу. Статистика вивчає іноземні інвестиції в економіку країни та іноземні інвестиції з економіки країни. Різниця між вивезеними інвестиціями й завезеними в країну становить баланс міжнародної заборгованості з інвестицій.
Збільшення капіталу нерезидентів здійснюється за рахунок грошових внесків інвесторів (зокрема, за рахунок придбання акцій); внесків у формі цінних паперів (зокрема, обміну акцій); внесків за рахунок ліквідації боргу (зокрема, переведення позик, кредитів в акції); реінвестування доходів; внесків у вигляді нематеріальних активів (придбання юридичних прав, ноу-хау і т. ін.); переоцінки капіталу; інших форм здійснення інвестицій на основі угод з резидентами України, а також за рахунок курсових різниць в операціях з іноземною валютою.
Зменшення капіталу нерезидентів відбувається за рахунок витягу грошових і майнових внесків, інших внесків (зокрема, викупу акцій); втрати капіталу; інших видів зменшення капіталу,
а також за рахунок курсових різниць.
Наприклад, маємо такі дані про прямі іноземні інвестиції в Україну за звітний рік: на початок року капітал нерезидентів становив 970 млн дол., на кінець року 1300, збільшення капіталу за рік дорівнювало 820 млн дол., зокрема за рахунок грошових внесків 300 млн дол.
Визначимо суму зменшення капіталу нерезидентів за звітний рік: 970 + 820 1300 = 490 (млн грн); частка грошових внесків у сумі збільшення капіталу становить: 300 : 820 = 0,366, або 36,6 %.
Географічна структура відображає питому вагу окремої країни чи групи країн у загальному обсязі іноземних інвестицій, які надходять в економіку України, а також частку країн, в які здійснюються інвестиції з України.
Регіональна структура дає змогу оцінити частку інвестицій, які спрямовані в окремі регіони (області) України, або частку окремих регіонів, з яких здійснюється інвестування в економіку інших країн.
Галузева структура характеризує частку інвестицій, спрямованих у конкретні галузі економіки України. Галузева структура інвестицій з економіки України відображає частку їхнього витоку в певні галузі інших країн.
2. Основні показники платіжного балансу країни
Платіжний баланс це статистичний звіт про економічний розвиток держави та її фінансовий стан. Він відображає зовнішньоекономічні відносини однієї країни з іншими країнами за певний період, а саме: розвиток зовнішньої торгівлі, залучення іноземних інвестицій, інвестиції за кордон, своєчасність погашення зовнішнього боргу, зміну резервів Національного банку.
Складовими платіжного балансу є рахунок поточних операцій і баланс руху капіталів.
Рахунок поточних операцій (зовнішньоторговельний баланс за товарами і послугами) це різниця між фактичними надходженнями доходів у країну й витратами з експортно-імпортних операцій (без вартості товарів, проданих у кредит).
Іншою складовою зовнішньоторговельного балансу є баланс за «невидимими операціями» це різниця між доходами від експорту послуг і витратами на їх імпорт.
Рахунки операцій з капіталом і фінансовими активами й зобо-вязаннями повязані з інвестиційною діяльністю. Баланс руху капіталів це різниця між увезенням і вивезенням приватних і державних капіталів (інвестицій), одержанням і наданням міжнародних позик і кредитів. Рух капіталу й міжнародний кредит характеризують обєктивну тенденцію перерозподілу капіталів між країнами, задоволення потреб у цьому факторі виробництва через світовий ринок. Вивезення капіталу здійснюється у формі державних позик, кредитів міжнародних фінансових організацій. Основне призначення балансу руху капіталів виявити можливості покриття дефіциту балансу поточних операцій. Позитивне сальдо балансу руху капіталів спостерігається у країн-інвесторів, відєм-не у країн-боржників.
При одержанні кредитів у країни виникають боргові зобовязання перед іншими країнами (кредиторами), а якщо країна надає кредити боргові вимоги до інших країн. Боргові вимоги, включені в баланс, показують, на яку суму країна надала кредит і зробила інвестиції за кордон. Боргові зобовязання характеризують суму кредитів чи інвестицій, отриманих країною.
Звітний баланс, складений за певний період, характеризує динаміку заборгованості та вимог країни до інших держав. Розрахунковий баланс на певну дату показує співвідношення грошових вимог і зобовязань країни незалежно від того, коли вони виникли.
Активи й зобовязання в платіжному балансі класифікують за функціональним призначенням: прямі інвестиції, портфельні інвестиції (акції, цінні папери, облігації тощо), інші інвестиції (кредити, готівка, депозити) та резерви.
Для усунення платіжних дисбалансів у зовнішньоекономічному секторі використовують резервні активи. Складовими резервів є ліквідні іноземні активи та монетарне золото, які належать або контролюються органами грошово-кредитного регулювання. Скорочення резервів у платіжному балансі відображається знаком «+», зростання знаком «».
Платіжний баланс буває активним (додатним), коли надходження в країну перевищують її платежі, і пасивним (відємним), коли платежі перевищують надходження. За пасивного платіжного балансу зростає зовнішній борг країни, падає курс її національної валюти, виснажуються валютні та золоті запаси. Тому врівноваженість платіжного балансу основа сталості валютно-фі-нансового стану країни. Проаналізуємо стан платіжних балансів двох країн за наведеними в табл. 9.2 даними.
Таблиця 9.2
ПОКАЗНИКИ ПЛАТІЖНИХ БАЛАНСІВ ДВОХ КРАЇН
млрд дол. США
Країни |
Сальдо рахунку поточних операцій |
Сальдо рахунку руху капіталів |
А |
32,6 |
+29,4 |
Б |
+ 43,5 |
44,7 |
Країна А має дефіцит торговельного балансу ( 32,6), який вона може покрити за рахунок резервів. У цьому разі її резерви зменшаться на 3,2 млрд дол. (29,4 32,6). Платіжний баланс країни А має відємне сальдо. Країна Б має додатний торговельний баланс (+ 43,5) і відємний баланс руху капіталу ( 44,7), що характеризується збільшенням резервів на 1,2 млрд дол. (44,7 43,5).
Платіжний баланс характеризується збільшенням резервів на 1,2 млрд дол. (44,7 43,5), але в цілому має відємне сальдо.
Рівень державного зовнішнього боргу (К) визначається від-
ношенням суми державного зовнішнього боргу (ЗБ) до ВВП. Застосовується також інший метод його визначення відношенням суми державного зовнішнього боргу до експорту країни. За рівнем цього показника країни поділяють на три групи: з високим, помірним і низьким рівнем зовнішнього боргу (табл. 9.3).
Таблиця 9.3
УГРУПОВАННЯ КРАЇН ЗА РІВНЕМ ДЕРЖАВНОГО
ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ
Групи країн |
Рівень боргу, % |
|
до експорту |
до ВВП |
|
1. Країни з високим рівнем боргу |
Понад 200 |
Понад 80 |
2. Країни з помірним рівнем боргу |
60200 |
6080 |
3. Країни з низьким рівнем боргу |
Менше 60 |
Менше 60 |
Виплата зовнішнього боргу та процентів за ним становить суму щорічного обслуговування зовнішнього боргу. Норма обслуговування зовнішнього боргу (N) це відношення суми виплат зовнішнього боргу (С) до суми валютних надходжень (VP): N = C / VP (або до експорту країни). Норма обслуговування зовнішнього боргу розраховується за відповідний рік, і вважається, що вона не повинна перевищувати 25 %.
Баланс зовнішньої торгівлі (торгове сальдо) різниця вартісних обсягів експорту й імпорту.
Експорт (export) продаж товару, що передбачає його вивезення за кордон, ураховується в цінах ФОБ.
Зовнішньоекономічна діяльність сфера економічної діяльності підприємств, фірм, компаній і країни, що повязані з зовнішньою торгівлею, іноземними кредитами й інвестиціями, здійсненням спільних проектів з іншими країнами.
Зовнішньоторговельний оборот окремої країни визначається за період сумою вартісних обсягів експорту й імпорту. Зовнішньоторго-
вельний оборот відображає обсяги міжнародного обміну товарами й послугами окремої країни з іншими країнами.
Імпорт (import) купівля товару, що передбачає його ввезення через кордон, ураховується в цінах СІФ.
Індекс умов торгівлі відношення індексу середніх цін експорту до індексу середніх цін імпорту.
Індекс цінових співвідношень (територіальний індекс) розраховується відношенням індексу експортних цін до індексу імпортних цін у торгівлі з конкретною країною з урахуванням середньої ціни для групи країн, у які поставляється (з яких вивозиться) певний товар.
Іноземні інвестиції (від лат. investio удягати) вкладення капіталу однієї країни в різні галузі, сектори економіки іншої країни з метою одержання прибутку.
Квота кількісна нетарифна міра обмеження експорту чи імпорту товару, що визначається кількістю чи сумою на певний проміжок часу.
Оборот світової торгівлі розраховується як сума експорту всіх країн (у цінах ФОБ), другий варіант розрахунку передбачає визначати його як суму імпорту країн (у цінах СІФ). Величина обороту світової торгівлі як сума імпорту завжди більша, ніж сума експорту країн.
Платіжний баланс в статистичний звіт, у якому відображаються за певний період часу зовнішньоекономічні відносини країни з іншими країнами.
Сальдо обороту світової торгівлі різниця між світовим експортом і світовим імпортом, завжди відємне.
Сальдо поточних операцій різниця між доходами від експорту товарів і послуг та витратами на імпорту товарів і послуг. Зовнішньоторговельний баланс за товарами і послугами це платіжний баланс поточних операцій.
Ціна СІФ складається з ціни ФОБ, витрат на транспортування до кордону країни-імпортера, витрат на страхування товару від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера. За сухопутних перевезень товарній ціні СІФ відповідає ціна франко-кордон країни, що імпортує.
Ціна ФОБ (за морських перевезень) охоплює вартість товару за контрактом, витрати, повязані з доставкою товару до кордону, вартість навантаження, а також експортне мито. За сухопутного перевезення товарним цінам ФОБ відповідають ціни франко-кордон країни, що експортує.
3 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
4 Література:
4.1 основна література
4.2 додаткова література
5 форми перевірки знань
Питання даної теми будуть перевірятися в усній формі і включені до модульного контролю та ККР.