Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Практична робота № 15 Тема: ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПЕРЕНАВАНТАЖЕННЯ
Мета роботи: Вивчити основні прояви стресу та можливі шляхи його подолання.
Основи* поняття:стрес, психологічне перенавантаження, автотренінг.
Теоретичні відомості
У житті сучасної людини часто виникають надмірні емоційні (стресові) ситуації, що зумовлюють небажані наслідки для її фізичного (виснаження, загострення хронічних захворювань) і психологічного (депресії) здоров'я.
Стрес — прояв захисної реакції, стану загальної напруги організму, що виникає під дією надзвичайного поразнина.
Фазами стресового стану є: шоковий момент; виділення гормонів, іцо стимулюють механізми пристосування до раптово змінених умов життя; загальне психологічне виснаження організму людини. Тривалість фаз залежить від індивідуальних особливостей людини.
Ознаками психологічного перевантаження можуть бути емоційні
і
відхилення, що проявляються в підвищеній збудженості, вразливості, ворожості, гніві, незвичній агресивності, неспроможності зосередитись, плутанині в думках, втраті контролю над собою і ситуацією, відчуттях безвиході, провини і-безнадійності. Дуже часто емоційні перевантаження супроводжуються страхом, відчуттям паніки.
Психічна перенапруга може бути породжена і фізичними факторами. За таких обставин вона .проявляється в загальній напруженості м'язової системи і пов'язаних з цим болями у грудній, черевній частинах організму, спині та шиї. Нерідко можливий нервовий тик. Напружений психічний стан зумовлює спазми і колоття у печінці, нирках, кишечнику, запори, утруднене ковтання, часте сечовипускання, заїкання і незрозумілу розмову, головні болі, підвищений кров'яний тиск, посилене серцебиття, утруднене дихання. Фізичні фактори психічної' перенапруги проявляються сухістю у роті або в горлі, підвищеною пітливістю, сексуальними розладами.
Крім емоційних і фізичних ознак психоперенапруги, важливими є фактори, що залежать від поведінки індивіда. Йдеться про зловживання алкоголем, надмірне паління, поквапливе харчування, недбалість до своєї зовнішності, різку зміну соціальної поведінки, понаднормову роботу, поспішність тощо. Усі вони негативно позначаються на здоров'ї, працездатності людини, тривалості її активного життя.
Для усунення наслідків стресового стану і психічної перенапруги використовують антистресові програми поведінки: автотренінги, раціональне харчування, фізичні навантаження, йогу, медитацію, народні засоби, духовне очищення тощо. . .. *
Автотренінг. Як система прийомів свідомої психічної саморегуляції людини автотренінг передбачає щоденне (4—6 разів по 5—10 хв.) повторення словесних формул, спрямованих на заспокоєння і розслаблення певних частин організму. Здійснюють його зусиллями волі, інтелекту. При цьому можуть бути використані технічні прилади (треномери). Завершують сеанс автотренінгу словесними виразами самоутвердження, кількома простими вправами. Після цього приступають до ділових справ.
Раціональне харчування. Продуктами, що зумовлюють виникнення стресових ситуацій, є? рафінований цукор, концентрати супів, цукерки, солодощі, десерти і підсоложені безалкогольні напої. Сприяють зняттю стресового стану сирі овочі,"фрукти, ягоди, городина, горіхи волоські, мед, соки.
Фізичні навантаження. Передстресовий стан породжують спортивні ігри із сильнішим суперником (особливо внаслідок поразки у грі на результат), а також надмірне навантаження. Подоланю його сприяють оздоровлювальні пробіжки, плавання, ходьба на лижах, веслування, ритмічна гімнастика за нормальних фізичних навантажень.
Йога. Для подолання* психічно-нервових збуджень і досягнення раптового розслаблення практикують вправи йоги (санскр. уб£а — зосередженість думок,- споглядання, глибоке міркування) — духовної практики, системи фізичних, психічних вправ, спрямованих на досягнення
найвищого блага самопізнацня, самозаглиблення, цілковитого звільнення свідомості від впливів зовнішнього світу.
Медитація. Поліпшує емоційний стан медитація (лат. тесіНаМо — роздум) — розумова дія, метою якої є спрямування психіки людини до самозаглиблення, зосередженості, самопозбавлення від емоційних проявів, відчуженості від зовнішніх об'єктів. З-поміж багатьох методів найпростішим і доступним с розслаблене сидіння на стільці протягом 15 хв. з покладеними на коліна руками і повернутими вверх долонями, при чому думки спрямовані у Космос, до Бога.
Народні засоби. Протягом тисячоліть людина емпірично з'ясувала, що подоланню нервово-емоційної напруги сприяє вживання настою з кропиви (без обмежень); нервозності — соку з сирого буряка; неврозів — настою з весняних листків березй; депресії і неврастенії — настою з коренів аралії. Використовують і інші засоби з рослин.
Духовне очищення. Віруючі люди з цією метою вдаються до сповіді і святого причастя. Помітна роль у духовному очищенні належить навколишньому природному середовищу. У межах об'єктивно чистих ландшафтів, віддалених від техногенних інфраструктур, людина «підзаряджається» енергією і нейтралізує негативні фактори.
Прогресуючий техногенез пред'являє людині нові випробування щодо адаптації до умов проживання, змушує її використовувати все більше знань і сил для цього. Належна освіченість, доступність медичної інформації, індивідуальна зацікавленість у збереженні або відновленні задовільного стану здоров'я, культура праці і побуту, психічного життя, володіння навичками самодіагностики захворювань на передмедикаментозній стадії, своєчасне звертання за -необхідності до лікаря сприяюєть гармонізації духовних і фізичних можливостей людини.
. о
Завдання
1. Ознайомитись з вищенаведеним теоретичним матеріалом.