реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Станіславський Сергій Володимирович
УДК 159.922.8 : 616.315-007.254
Психологічні особливості сприйняття сфер життєдіяльності
хворими на незрощення губи та піднебіння юнацького віку
19.00.04 –медична психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ - 2003
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Київському національному університеті
імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник –кандидат психологічних наук, доцент
Морозов Сергій Маратович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
доцент кафедри психодіагностики та медичної психології.
Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, професор
Корольчук Микола Степанович,
Київський міжнародний університет, декан
соціально-психологічного факультету;
- кандидат психологічних наук, доцент
Мілютіна Катерина Леонідівна,
Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості
України, кафедра психології та соціальної роботи.
Провідна установа –Південноукраїнський державний педагогічний
університет ім. К.Д.Ушинського, кафедра психології, Міністерство
освіти і науки України, м. Одеса.
Захист відбудеться 9 червня 2003 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої
вченої ради Д26.001.26 у Київському національному університеті
імені Тараса Шевченка за адресою:
, м.Київ, вул.Володимирська, 60, тел.: (044) 239-34-72
З дисератцією можна ознайомитись у бібліотеці Київського
національного університету імені Тараса Шевченка
(01033, м.Київ, вул.Володимирська, 58)
Автореферат розісланий 06 травня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, Максимова Н.Ю.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Проблема вроджених вад розвитку людини є актуальною як у медичному, так і в соціальному, психологічному аспектах. Їх частота у суспільстві є важливою характеристикою стану соматичного та психологічного здоров’я населення (М.-Л.А.Чепа та співавт., 1998). Результати досліджень вказують на вірогідно значиме збільшення частоти вроджених вад розвитку після Чорнобильської катастрофи (Л.Давидов, Ю.Гаврилюк, О.Гнатейко, 1998). При цьому незрощення губи та піднебіння (НГП), з огляду на анатомічні та функціональні порушення, відносяться до одних з найтяжчих захворювань (В.Д.Менделевич, 1998; R.Eder, 1995), і займають в Україні протягом останніх років за питомою вагою високе 4-е місце (О.Т.Никула, 1999).
Основні теоретико-методологічні положення щодо цілісного вивчення розвитку особистості у певні періоди життя були розвинуті у роботах вітчизняних вчених (Г.С.Костюк, 1988; С.Д.Максименко, 2002). Проблеми психологічного забезпечення психічного і фізичного здоров‘я також широко вивчалися українськими дослідниками (М.С.Корольчук, В.М.Крайнюк, А.Ф.Косенко, Т.І.Кочергіна, 2002). При цьому, однак, незважаючи на наявність досліджень деяких психологічних особливостей суб’єктів із вродженою і набутою патологією щелепно-лицевої ділянки (С.В.Бєлякова, Л.Є.Фролова, А.Ф.Загірова, 1995), постановку питань поетапної реабілітації хворих на НГП дітей і редукції у них психоемоційної напруги (Є.Д.Бабов, 1997; Л.В.Харьков, А.В.Дакал, 1998; R.Eder, 1995; D.W.Day, 1985), концептуалізацію закордонними дослідниками шляхів взаємовідношень хворого на НГП із соціумом (K.H.Rubin, S.Hymel, R.S.L.Mills, 1991), проблема цілісного вивчення особистості індивіда з даним захворюванням залишається невирішеною. При цьому результати дослідження хворих на НГП отримуються, переважно, при застосуванні методу клінічного спостереження та іноді застарілих і недосконалих методик.
Можна відмітити наявність психологічних досліджень, у котрих увагу приділено вивченню як хірургічної, так і терапевтичної патології, до яких можна віднести і досліджувану ваду (Л.І.Божович, 1968; В.В.Ніколаєва, 1988). Однак, відкритим залишається дане питання у контексті вроджених патологій, адже у даному випадку вада існує у особистості як утворення, що формує ієрархію мотивів і очікувань.
Приділено увагу проблемі етапності хірургічної ситуації та її впливу на особистість індивіда (В.В.Ковальов, 1974; Л.Ф.Бурлачук, Є.Ю.Коржова, 1998). В той же час можна відзначити слабку розробленість питання впливу ситуацій повторних оперативних корекцій, вторинного дефекту на особистість хворого і якість його соціальної адаптації.
При усьому багатстві вивчення психологічного аспекту вади (яке, визнаємо, особливо ретельно проводиться за кордоном), можна вказати на фактичну відсутність грунтовних, цілісних робіт, що торкалися б не окремих психологічних конструктів, а в цілому особистості хворих на НГП, впливу особливостей патології на вибір чи відторгнення окремих життєвих ситуацій, своєрідність сприйняття сфер життєдіяльності. Вирішення вказаної проблеми, при застосуванні якісних психодіагностичних методик, дозволить вирішити низку питань, що мають безпосереднє відношення до сфери практичної роботи з даним контингентом хворих.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах тематичного плану кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також згідно програми роботи практичного психолога Українського центру по лікуванню дітей з природженими та набутими вадами щелепно-лицевої ділянки. Особистий внесок дисертанта полягає у виявленні психологічних особливостей та факторної структури особистості хворих на НГП юнацького віку як детермінант актуалізації поведінки у певних сферах життєдіяльності.
Мета дослідження полягає у виявленні характерних рис особистості хворого на НГП та визначенні її основних психологічних характеристик як детермінант сприйняття певних суб’єктивно важливих сфер життєдіяльності.
Досягнення поставленої мети дослідження зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
Провести порівняльне дослідження хворих на НГП та здорових осіб з метою визначення характерних психологічних особливостей пацієнтів;
Побудувати цілісну модель особистості хворих на НГП, застосовуючи факторний аналіз основних її складових;
Визначити особливості сприйняття сфер життєдіяльності осіб із вродженою патологією НГП порівняно із суб’єктами контрольної групи;
Виявити специфіку сприйняття сфер життєдіяльності хворими на НГП в залежності від їх факторної структури особистості.
Об’єктом дослідження є психологічні особливості хворих на НГП юнацького віку.
Предмет дослідження являє сприйняття сфер життєдіяльності хворими на НГП юнацького віку, зумовлене структурою їх особистості.
Методи дослідження. В основу дослідження було покладено теоретичний аналіз на базі вітчизняних та зарубіжних джерел, а також психолого-діагностичний метод, що конкретизується у трьох діагностичних підходах:
об’єктивному (стандартизований метод дослідження особистості Л.М.Собчик, СМИЛ);
суб’єктивному (“Психологічна автобіографія” О.Ю.Коржової);
проективному (метод колірних виборів Л.М.Собчик, МКВ; тематичний апперцептивний тест, ТАТ).
Математично-статистична обробка емпіричних даних здійснювалася за допомогою кутового перетворення Фішера , методів параметричної (t-критерій Стьюдента) і непараметричної (U-критерій Манна-Уітні), а також багатовимірної (факторний аналіз) статистик за програмою SPSS 10.0.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження заключається у тому, що у даній роботі:
Вперше проаналізовано компоненти ситуації психологічного розвитку хворих на НГП;
Вперше побудовано цілісну структуру особистості хворих на НГП юнацького віку;
Вперше визначено психологічні особливості, що визначають характер і спрямованість соціальної адаптації суб’єкта із незрощенням у міжопераційний період;
Теоретичне значення роботи складається у конкретизації медико-психологічних положень про розвиток особистості в умовах усвідомлення суб’єктом природженої вади НГП.
Практична цінність дисертації визначається можливістю використання отриманих результатів у роботі з особами, хворими на НГП, у віддаленому післяопераційному періоді. Знання структури особистості суб’єкта з вторинною деформацією обличчя дає змогу реалізувати індивідуальний підхід при побудуванні реабілітаційних програм. Володіння інформацією про психологічні особливості та пов’язані з ними сфери життєдіяльності допоможе знайти резерви поліпшення роботи клінічних та шкільних психологів, дефектологів, соціальних працівників і тим самим забезпечить максимальне урахування інтересів самих хворих на НГП, сприятиме повноцінному та ефективному соціальному життю останніх. Конкретні результати дослідження, що наведені у дисертації, знаходять своє використання у практичній роботі психолога Українського центру по лікуванню дітей з природженими і набутими вадами щелепно-лицевої ділянки, на базі якого було здійснено експеримент. Отримані результати роботи створюють умови удосконалення дослідження, дають підґрунтя для прогнозування характеру соціальної адаптації індивіда в умовах періодичного усунення вродженого дефекту.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечується комплексом методів психологічної діагностики, що відповідають предмету і завданням роботи, а також проведенням змістовного аналізу даних за допомогою адекватних методів статистичної обробки.
Апробація результатів роботи. Результати дослідження були представлені на:
IV Міжнародній конференції молодих науковців “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (м.Київ, 2001);
Щорічній міжвузівській науково-практичній конференції “Психологія в медичній та соціальній практиці” (м.Київ, 2002);
Наукових конференціях аспірантів та студентів факультету соціології та психології, засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 148 стор. машинопису (основний текст) і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку зі 153 використаних джерел (з них 51 - іноземними мовами), трьох додатків. Текст містить 19 таблиць та 19 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі надано обґрунтування актуальності проведення дослідження, ступінь розробки проблеми, розкриваються його об’єкт і предмет, основна мета та завдання, методологічні та методичні підходи, наукова новизна і теоретичне значення роботи, подано дані про апробацію даних дисертаційного дослідження.
У першому розділі роботи “Патологія незрощення губи та піднебіння як психологічна та соціальна проблема”, на основі аналізу досліджень останніх років, визначено соматичний, психологічний та соціальний контексти розвитку хворого на НГП.
Патологія НГП являється одним з найпоширеніших вроджених каліцтв людини, що зумовлюється не винятково спадковістю (за різними оцінками складає 2,5-10,5%), а у виникненні котрого велика роль належить зовнішнім факторам. У даному розділі виділено причини її розвитку (іонізуюча радіація, вживання алкоголю та тютюнопаління жінки в період вагітності, спадкова схильність одного з батьків), проаналізовано класифікацію патології, деякі особливості лікування дефекту щелепно-лицевої ділянки, що можуть мати вплив на формування особистості.
На основі вивчення клінічних аспектів лікування наслідків патології, у роботі визначається медико-психологічне положення вади НГП. З одного боку, оперативна корекція патології, як необхідна сторона усунення первинного та вторинного дефектів, дозволяє віднести її до групи хірургічних захворювань. З іншого –періодичність хірургічного корегування, постійний нагляд ортодонта, оцінка стоматологом і хірургом анатомічних змін патологічної ділянки лицевого скелету та м’яких тканин наближають дану ваду розвитку до терапевтичної, усередині котрої виділяють ситуацію хронічного соматичного захворювання. У зв’язку з даним фактом у дисертації визначається і аналізується ситуація психологічного та соціального розвитку хворого на НГП.
Найвпливовішими факторами, що визначають формування відношення до власного місця у соціумі, розвиток психологічних особливостей та соціальну адаптованість хворого на НГП (що зумовлено, насамперед, природженістю вади) є відсутність як таких преморбідних особливостей, фактична незмінність професійного та сімейного статуту, а також непрямі біологічні негативні фактори, що мають вплив на формування особистості індивіда у дитинстві. Дисертантом виділяються три основних компоненти соціальної ситуації психологічного розвитку особи, хворої на НГП, що якісно відрізняються від таких у хворих на інші хронічні соматичні захворювання (див.рис.1).
Рис.1. Складові соціальної ситуації психологічного розвитку хворого на НГП.
Проаналізовані досягнення у вивченні психологічних особливостей хворого на НГП вказують на недостатню і слабку розробленість проблеми його адаптації у суспільство. При цьому можна простежити, що результати досліджень осіб дорослого віку з даною природженою патологією обумовлені соціальними факторами, які мають місце ще у ранньому дитинстві. На основі аналізу досліджень вітчизняних і закордонних вчених показано протирічність результатів дослідження осіб з даною вадою: з одного боку, їм характерні депресивні, тривожні стани (N.W.Berk, T.Ramstad, E.Ottem, W.C.Shaw), з іншого –виявлений високий рівень екстраверсії і низька особистісна тривога (В.В.Михайлова, М.Г.Панін, Л.М.Барденштейн, Б.А.Клімов). Самі вчені вказують на невідповідність даних тестування і реального спостереження (R.Eder). Загальними проблемами хворих на НГП залишаються суб’єктивні складнощі соціального прийняття (T.Bressman, R.Sader, U.Ravens-Sieberer), висока оцінка впливу батьків на їх власні думки (S.R.Turner). В дисертації акцентується увага на багатоплановість впливу патології на особистість індивіда.
На соціальному рівні різноманітність особистісних особливостей індивідів з вадою незрощення проявляється певними якістю взаємодії із соціумом і контекстом, особливими ситуаціями контакту з навколишніми. Вченими встановлено найбільш універсальний спектр життєвих ситуацій (К.А.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Л.Ф.Бурлачук, C.Л.Рубінштейн, Є.В.Шорохова, N.Peseschkian, H.W.Reese, M.A.Smyer), в котрих зовнішні умови можуть забезпечити реалізацію внутрішнього змісту особистості. У роботі проаналізовано специфічність соціальних контактів хворого на НГП, починаючи з перших днів життя.
Порушення збалансованості системи “людина-середовище”, недостатність психічних або фізичних ресурсів індивіда для задоволення актуальних потреб, що обумовлено особливим вихованням дитини із незрощенням, неузгодженість самої системи цих потреб, побоювання, пов’язані з вірогідною нездатністю реалізувати значимі прагнення у майбутньому, а також з тим, що нові вимоги середовища можуть виявити їх неспроможність, породжують специфічність прояву психологічних якостей хворих на НГП у соціальному середовищі.
У другому розділі “Характеристика методів дослідження та груп обстежуваних” обгрунтовано методики, за допомогою яких стало можливим розв‘язання поставлених завдань, наведено статистичні методи обробки емпіричного матеріалу, подано відомості про групи піддослідних експериментальної та контрольної виборок.
Дослідження проводилося протягом 1999-2001 року на базі Українського центру по лікуванню дітей з природженими та набутими вадами щелепно-лицевої ділянки. Експериментальну групу склали практично здорові особи, що народилися з патологією НГП і не перебувають у шлюбних відносинах (загалом 48 осіб, з яких 23 чоловічої статі та 25 –жіночої; середній вік –.1 років, =1.28). Хейлопластику (корегування дефекту незрощення губи) усім піддослідним було зроблено у віці до 1-го року, уранопластику (корегування дефекту незрощення піднебіння) –у віці до 3-х років. Загалом кількість перенесених у постнатальному періоді хірургічних операцій особами, що нами досліджені, коливається від 2 до 7. Більшість обстежених хворих при цьому склали індивіди, які перенесли дві оперативні корекції. Контрольна виборка складалася з практично здорових осіб, що не мають патології НГП і не перебувають у шлюбних відносинах (загалом 65 осіб, з яких 30 чоловічої статі та 35 - жіночої; середній вік –.8 років, =1.40). Вік пацієнтів становив від 16 до 20 років.
Для досягнення мети дослідження дисертантом було розроблено ступінчасту модель експерименту, що складалася з 4-х компонентів. Перший етап був спрямований на виявлення психологічних відмінностей між хворими на НГП і здоровими. На даному етапі було застосовано стандартизований метод дослідження особистості (адаптація Л.М.Собчик тесту MMPI S.R.Hathaway та C.J.McKinley, СМИЛ), метод колірних виборів (адаптація Л.М.Собчик тесту M.Luscher, МКВ), тематичний апперцептивний тест H.Morgan та H.A.Murray і “Психологічну автобіографію” О.Ю.Коржової (точніше –ті елементи методики, що дозволяють висвітлити аспекти психологічної організації індивіда).
У випадку підтвердження припущення про достатню психологічну відмінність між експериментальною і контрольною виборками, була необхідність реалізації наступного етапу, що спрямований на виявлення і побудову факторної моделі особистості хворих на НГП юнацького віку. Матеріалом даному етапу експерименту слугували результати, які отримано на попередньому етапі дисертаційної роботи.
Третій етап дослідження стосувався аналізу особливостей сприйняття життєвого шляху у групах хворих і здорових обстежених. Виконання даного завдання дозволило встановити визначальні для хворих на НГП сфери життєдіяльності, а також своєрідність вибору цих сфер по відношенню до здорових. На даному етапі розглядалися результати, які отримано за допомогою “Психологічної автобіографії” О.Ю.Коржової.
На останньому етапі дослідження розв’язувалося питання виявлення сфер життєдіяльності у контексті кожного конкретного фактору загальної структури особистості хворого на НГП. Використовувалися дані, отримані на другому та третьому етапах дослідження.
Математична обробка здійснювалася із застосуванням t-критерію Стьюдента, U-критерію Манна-Уітні, кутового перетворення Фішера . Також було застосовано факторний аналіз отриманих результатів.
Третій розділ дисертаційної роботи “Особистісні особливості хворих на незрощення губи та піднебіння юнацького віку у зв’язку з провідними сферами життєдіяльності” присвячено опису отриманих результатів експериментального дослідження. Перший етап стосувався виявлення психологічних відмінностей між хворими на НГП і здоровими. Методиками, що були використані дисертантом у дослідженні психологічних особливостей людей із природженою вадою НГП, передбачалася можливість оцінювання 65 психологічних змінних, що дозволяло адекватно судити про психологічні розрізнення між обома виборками. Зокрема, ТАТ виявляє 32 такі змінні, СМИЛ –(10 основних шкал і 11 –додаткових), МКВ –(точніше –ранг того чи іншого кольору), “Психологічна автобіографія” –. Встановлено, що з усієї сукупності психологічних якостей обстежені експериментальної групи статистично відрізняються від здорових за 12 змінними.
Порівняно з особами контрольної виборки, у хворих на НГП менш вираженими з них виявилися за результатами ТАТ: “фізична асоціальна агресивність” (р<0,01), “опіка по відношенню до інших” (р<0,05), “емоційна нестійкість” (p<0,05), “потреба” (p<0,01). За результатами МКВ нижчим виявився ранг синього кольору (р<0,05). При застосуванні СМИЛ встановлено статистично більш низькі показники за шкалами “емоційна лабільність” (р<0,05) та “реальна продуктивність інтелекту” (p<0,05). Більш вираженими у хворих на НГП за змінними ТАТ виявилися: “емоційна агресія по відношенню до суб‘єкта” (p<0,05), “спонука до дій з боку навколишніх” (p<0,05), “відмова, відсутність опори” (p<0,05). Ранги коричневого (р<0,05) та сірого (p<0,05) кольорів, при тестуванні за допомогою МКВ, у хворих виявилися вищими. Результати відбито у таблиці 1.
Таблиця 1
Психологічні відмінності між хворими на НГП юнацького віку та здоровими
З результатів першого етапу дослідження видно, що десять відмінностей з дванадцяти отримано при застосуванні проективних методик. Тобто свідомі відповіді хворих на НГП не відрізняються від таких осіб здорових (при тому, що особистісні профілі знаходяться у межах показників соціальної бажаності). Даний факт може свідчити про дисонанс внутрішніх тенденцій хворого з вимогами суспільства і його реальною поведінкою. У даному випадку можна судити про існування деякого конфлікту і психологічної напруги індивіда з НГП. Психологічні розрізнення між індивідами експериментальної та контрольної виборок дозволяють стверджувати про безумовний вплив вродженої вади розвитку НГП на психологічний портрет особистості. Можна вказати, що усі особливості психологічної організації хворого на НГП зумовлені переживанням ним власної патології.
Встановлено, що психологічна структура обстежених експериментальної групи є збідненою порівняно зі здоровими суб’єктами, широта їхніх реакцій дещо менша від такої останніх. Не можна, однак, сказати, що хворі на НГП у сукупності своїй психологічно однорідні. У осіб з природженою вадою відношення до навколишнього світу є більш сталим і ригідним, реакції кожного з індивідів характеризуються відносно невеликою різноманітністю. Вроджена вада розвитку має вплив на широту діапазону прояву поведінки індивіда: коливання реакцій у межах “фізична асоціальна агресивність-опіка по відношенню до інших” є значно меншими у осіб з даною щелепно-лицевою патологією, що і є свідоцтвом збідненості. Лінія поведінки більш егоцентрична ніж у здорових осіб юнацького віку. Суб’єктивно обстежені експериментальної групи відчувають деяку напруженість щодо власного перебування у соціумі, переживаючи постійний психологічний дискомфорт.
Як свідчать результати дослідження, вада НГП зумовлює значні розрізнення усередині експериментальної групи в залежності від статі піддослідних (див.табл.2).
Таблиця 2
Гендерні психологічні особливості хворих на НГП
Статистично підтверджена більша зрілість дівчат, сполучаючись з їх меншою схильністю до протиправних, делінквентних дій, свідчить про відносно важчу здатність хлопців до корекційного впливу. При цьому контент-аналіз розповідей ТАТ дозволяє судити про те, що хлопці демонструють більше прагнення до досягнення, прикладання зусиль на шляху до мети, амбіціозність. Змінна “знищення” доповнює дану інтерпретацію, одночасно підтверджуючи її та уточнюючи: хворий на НГП чоловічої статі, на відміну від жінок, оцінює дії оточуючих щодо власного світу цінностей як протиправні.
Важливим результатом гендерних відмінностей у хворих на НГП є виявлене протистояння соціальному середовищу у юнаків, що сполучається з відносно більшою схильністю до самопокарання, самозасудження та приниження себе. З огляду на те, що червоний колір у дівчат займає більш високий ранг, можна вказати на їхню відносно вищу стенічність, самостійність, незалежність та домінантність. Результати за рангами фіолетового кольору свідчать про більшу ненормативність, своєрідність та оригінальність поглядів і поведінки хворих на НГП жіночої статі відносно чоловіків. З огляду на дані дослідження “Психологічної автобіографії”, стає зрозумілим, що дівчата експериментальної групи характеризуються більш широким колом значимих переживань, багатством психологічного часу, порівняно з юнаками, та у меншій мірі зациклені на проблемах одного типу.
Отримані на основі факторного аналізу дані вказують на складність будови особистості індивідів з НГП: 100% дисперсії складають вісім факторів (мінус у дужках після кожної змінної вказує на її зворотню кореляцію у даному факторі) (див.табл.3).
Таблиця 3
Факторна структура особистості хворих на НГП юнацького віку
Загальна структура особистості індивідів експериментальної групи характеризується відносною рівномірністю дисперсійного розподілу факторів, що свідчить про певну рівномірність прояву основних їх складових у соціумі. Незважаючи на це, ми можемо очікувати у деяких з них однакові тенденції поведінки (III + VIII; IV + VI + VII).
Дослідження другого етапу роботи вказує на те, що із загальної 8-факторної структури особистості хворих на НГП три типи є схильними до руйнівних дій (IV, VI, VII), і в цілому вони пояснюють приблизно третину усієї дисперсії оцінок. Загалом спостерігається деяке протистояння індивідів з вадою розвитку обличчя суспільству, яке проявляється здебільшого агресивною поведінкою або відходом від реальності у світ власних фантазій.
Найбільший відсоток дисперсії здорових обстежених пояснює фактор, до складу котрого входять якості, що характеризують індивідів як спрямованих на конструктивну взаємодію із соціумом (при відсутності тенденції керувати діями інших), пошук власного місця у суспільстві. Даний фактор відображає активність пошуку істини, що так властива індивідам юнацького віку.
Другий за відсотком загальної дисперсії тип особистості складають змінні, що свідчать про неприйняття особою, яка їх має, існуючого порядку речей, а також про деяку незадоволеність собою, існування почуття провини. При цьому індивіди даного типу не схильні до асоціально деструктивних дій, а є борцями за справедливість.
Індивідів, у структурі особистості котрих третій фактор є домінуючим, можна віднести до сангвінічного типу з характерною для нього відсутністю тривоги, легкістю у спілкуванні, потребою у дії заради дії. При цьому вони є суб’єктами, що здатні активно відстоювати власну позицію. Решта факторів здорових піддослідних представлена характеристиками, що можна описати у переважності як кризові, ті, що є ознаками формування особистої ідентичності –почуття індивідуальної самототожності та єдинства.
Порівнюючи факторну структуру особистості індивідів експериментальної і контрольної груп, ми можемо зіткнутися з принциповими відмінностями між ними.
По-перше, більша кількість особистісних факторів обстежених, що мають НГП, може вказувати на більш різноманітну поведінку. Це може бути зумовлено пошуком альтернативних шляхів досягнення мети і виконання вимог, які висовуються соціумом. З іншого боку, достатньо близькими за своєю характеристикою є IV, VI та VII фактори хворих на НГП. І, отже, спектр реакцій здорових осіб виглядає як багатший.
По-друге, приблизно схожими для обох груп за психологічними характеристиками є IV фактор осіб експериментальної групи і II фактор особистості здорових. У решті ж випадків психологічні змінні у обох виборок сполучаються у різних факторах у досить різних комбінаціях. Це дозволяє судити про суттєву своєрідність поведінки хворого на НГП вже на більш високому, цілісному рівні.
По-третє, кардинально відрізняються за характеристиками між собою найбільші за відсотком дисперсії фактори груп піддослідних. Так, наприклад, якщо здоровим особам характерний активний пошук власного місця у суспільстві, то хворим на НГП –уникнення перешкод і складнощів, відсутність бажання керувати навколишніми перших протистоїть високому ступеню переважання других та ін.
Виявлено, що порівняно з контрольною групою здорових, хворі на НГП називали достовірно меншу кількість сумних минулих (р=0,043), сумних (р=0,006), минулих (р=0,013) подій окремо та подій в цілому (р=0,010), відрізняючись, таким чином, більш низькою продуктивністю. “Вага” сумних минулих (р=0,022), сумних (р=0,004), минулих (р=0,008) подій та загальна “вага” подій (р=0,013) хворих осіб також є достовірно меншими. Зниження такого роду продуктивності у обстежених експериментальної виборки свідчить про збіднення психологічного часу, звуження кола значимих переживань. У дослідженні особливостей середнього часу ретроспекції-антиципації виявлено більшу віддаленість сумних минулих подій (р=0,035) хворих на НГП.
Домінуюче місце у структурі сфер життєдіяльності індивідів експериментальної виборки займають події особистісно-психологічного типу. “Вага” подій біологічного типу (р=0,023) та подій, пов’язаних зі змінами соціального середовища (р=0,028) осіб з НГП є меншими (див. рис.2).
ВИДИ ПОДІЙ: 1 –батьківська сім’я; 2 –шлюб; 3 –діти; 4 –місце проживання; 5 –здоров’я; 6 –“Я”; 7 –суспільство; 8 –міжособистісні відносини; 9 –матеріальне положення; 10 –навчання, підвищення кваліфікації; 11 –робота; 12 –природа.
Рис.2. Середня “вага” подій з урахуванням їх виду.
При аналізі “ваги” подій в залежності від їх виду, виявлено статистично меншу активність хворих на НГП у сферах, що мають відношення до батьківської родини (р=0,004) і міжособистісних відносин (р=0,013).
Відмічається зміщення у осіб експериментальної вибірки інтересів зовнішніх, комунікативних на більш інтровертовані –навчальні (готовність до спілкування з ровесниками демонструють 89,2% здорових, порівняно з 68,8% хворих; у сфері “навчання” актуалізують події 69,2% здорових піддослідних, порівняно з 72,9% хворих). У значно меншій кількості протоколів, порівняно зі здоровими, хворі на НГП актуалізували події сфери народження власних дітей (р<0,001). До популярних подій у осіб з НГП відносяться події, що стосуються сфери “здоров’я” (р<0,011).
Аналіз змістовних характеристик кожного з факторів структури особистості хворого на НГП, у співвідношенні зі сферами життєдіяльності, дозволив конкретизувати отримані результати, що має сенс при диференційному підході у реабілітаційній роботі з хворими.
Шляхом аналізу суб’єктивної (у загальному своєму прояві - відсутність психологічної напруги) і об’єктивної (реалізується у соціально корисній діяльності особистості) сторін адаптаційного процесу усередині структури особистості хворих на НГП, дисертантом виявлено ієрархію за загальним рівнем адаптованості. Відносно більш адаптованими у загальній структурі особистості виявилися II, V та VIII. Найменше –особи, що мають у якості ведучих I, VI та VII фактори. Результати виконаної роботи свідчать про тенденцію до прямого зв’язку між суб’єктивною та об’єктивною сторонами адаптаційного процесу у хворих на НГП: менша психологічна напруженість сприяє більш повній позитивній включеності особи у соціальне життя, і, навпаки, надання суб’єктові широких можливостей для соціально корисного самовиразу є детермінантою нормалізації його психологічного стану.
У таблиці 4 відображено загальний розподіл видів і типів подій у їх відношенні до виявлених у попередньому підрозділі факторів особистості хворих на НГП.
Таблиця 4
Основні типи і види подій, пов‘язані зі сферами життєдіяльності, в залежності від факторної структури особистості хворих на НГП
Психологічна організація хворих на НГП зумовлює актуалізацію і відтворення принципово різних подій широкого спектру сфер життєдіяльності. Найбільшу прогнозованість прояву психологічних особливостей у певних сферах життєдіяльності можна очікувати від осіб, що відносяться до I типу. При цьому найскладніша робота клінічних психологів, педагогів, соціальних працівників очікує з особами VI та VII типів. Пояснюється це складністю визначення, відсутністю статистично значної залежності прояву їх активності в певних сферах від психологічної організації. Важливість роботи підкреслюється протистоянням індивідів даних типів соціуму.
Отже, експериментальне дослідження структури особистості хворих на НГП у зв’язку з провідними сферами життєдіяльності підтвердило необхідність психологічного вивчення даної вади розвитку, правомірність на вивчення обраного напряму роботи. Отримано результати, які є основою для розробки реабілітаційних програм для хворих на НГП. Встановлені закономірності доцільно використати у методичних рекомендаціях та програмах заходів, спрямованих на корекційну, терапевтичну роботу, що має відношення до упередження можливих соціальних ускладнень дорослих осіб, що народилися з патологією НГП.
Узагальнення теоретичних та емпіричних результатів дослідження дозволило намітити перспективи подальшої розробки проблеми, а також зробити наступні висновки:
. На основі аналізу процесу формування психіки хворого на НГП запропоновано модель соціальної ситуації психологічного розвитку особистості з даною природженою вадою розвитку. У загальній структурі ситуації психологічного розвитку індивідів із незрощеннями виступають наступні складові: біологічна (має значний вплив у перші два роки життя дитини), виховний вплив родини, реакція суспільства на появу індивіда з даною патологією.
. Хворі на НГП характеризуються психологічною неоднорідністю і демонструють за рядом психологічних характеристик відмінності від здорових. Рівні фізичної асоціальної агресії, опіки по відношенню до інших, показники емоційної нестійкості, недиференційованої потреби, емоційної лабільності та інтелектуального розвитку осіб експериментальної групи є нижчими. Показники оцінки емоційної агресії, спрямованої навколишніми, відсутності опори та спонуки з боку навколишніх є вищими за такі здорових осіб.
. Особливості психологічної організації хворих на НГП зумовлюють своєрідність будови їх факторної структури особистості. До складу останньої увійшли вісім особистісних типів, які позначені наступним чином: нестійкий (I), пасивний (II), залежний (III), деструктивний (IV), умовно адаптований (V), асоціально активний (VI), делінквентний (VII), слабкий (VIII). Факторна структура особистості здорових є більш сталою і складається із шести типів.
. Патологія НГП у загальній структурі особистості зумовлює більшу “вагу” деструктивного компоненту: 33,0% загальної дисперсії факторної структури пояснюють три фактори, що визначають агресивні дії. Деструктивні тенденції в особистісній структурі здорових індивідів характерні одному фактору, який пояснює 19,8 % дисперсії.
. Сприйняття сфер життєдіяльності хворими на НГП вказує на меншу, порівняно зі здоровими, пріоритетність суб’єктивних ситуацій, пов’язаних із перебуванням у соціумі, сферою міжособистісних відносин, батьківської родини, а також подіями біологічного типу. Розглядувана патологія зумовлює “забування” сумних минулих подій.
. Особистісні фактори хворих на НГП зумовлюють своєрідність сприйняття сфер прояву життєдіяльності. Так, психологічні якості, притаманні нестійкому типу (І), знаходять свій прояв у сферах, що пов’язані зі змінами фізичного середовища, матеріальним положенням, місцем проживання та шлюбом; пасивного типу (ІІ) - з подіями біологічного порядку; залежного (ІІІ) –зі сферою навчання та змінами соціального середовища; деструктивного (IV)- з майбутніми власними дітьми; умовно адаптованого (V) –зі сферою “Я” та суспільством; слабкого (VIII) –зі сферою міжособистісних відносин і подіями особистісно-психологічного порядку. Особи асоціально активного (VI) та делінквентного (VII) типів не виявили специфічних сфер життєдіяльності.
. При використанні отриманих у дисертаційному дослідженні хворих на НГП даних уможливлюється заміна повної процедури психодіагностичного дослідження особистості експрес-діагностикою, що сприятиме більш плідній роботі спеціалістів у клініці вроджених вад розвитку щелепно-лицевої ділянки.
. У процесі дослідження виявлені характерні для індивідів із вродженою вадою щелепно-лицевої ділянки психологічні особливості, які є підґрунтям для індивідуального психотерапевтичного та психокорекційного впливу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Станіславський С.В. Психологічні особливості осіб із незрощеннями губи та/або піднебіння та фактори ризику виникнення даної патології // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені Н.П. Драгоманова, 2001.- С.162-167.
Станіславський С.В. Соціальна адаптація як об’єкт дослідження у клініці природжених дефектів обличчя // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогика., 2002.- вип.12-13.- С.130-132.
Станіславський С.В. Факторна структура особистості індивідів юнацького віку з природженими вадами обличчя // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.- К.: 2002, т.IV, ч.3.- С.253-260.
Станіславський С.В. Особливості впливу природженого дефекту обличчя на сприйняття суб’єктивних ситуацій (на прикладі аномалії незрощення губи та піднебіння) // Тези доповідей IV Міжнародної конференції молодих науковців.- Київ: ВПЦ “Київський університет”.- 2001.- С.170.
Станіславський С.В. Особливості соціальної ситуації розвитку осіб із незрощеннями губи та піднебіння // Тези доповідей щорічної міжвузівської науково-практичної конференції “Психологія в медичній та соціальній практиці”.- К., Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, 2002.- С.41-43.
АНОТАЦІЯ
Станіславський С.В. Психологічні особливості сприйняття сфер життєдіяльності хворими на незрощення губи та піднебіння юнацького віку. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.04 –Медична психологія. Київ, 2003.
Шляхом аналізу показників психологічних характеристик індивідів із природженою вадою незрощення губи та піднебіння (НГП) у співставленні зі здоровими виявлено суттєвий вплив даної патології на психологічну організацію особи юнацького віку. Проаналізовано соматичний, психологічний та соціальний контексти розвитку особистості хворого на НГП. Аналіз психологічних якостей осіб експериментальної групи дозволив визначити факторну структуру їх особистості, у результаті чого було встановлено, що близько третини усієї її дисперсії пояснюють типи, котрі визначають схильність особи до деструктивних дій. Встановлено, що вплив даної природженої вади на розвиток особистості не є чітко визначеним, одностороннім, а визначає формування якісно різних особистісних типів. Виявлено особливості сприйняття життєвого шляху особами із вадою незрощення, що дозволяє зробити висновок про розрізнення за ступенем актуальності у певних сферах життєдіяльності між суб’єктами контрольної та експериментальної виборок. Показано залежність актуальності сфер життєдіяльності хворого на НГП від його особистісного типу у зв’язку з чим окреслено основні актуальні та потенційні ускладнення соціального функціонування суб’єктів у кожній з них.
Ключові слова: патологія незрощення губи та піднебіння, соціальна ситуація психологічного розвитку, факторна структура особистості, сфери життєдіяльності.
АННОТАЦИЯ
Станиславский С.В. Психологические особенности восприятия сфер жизнедеятельности больными несращениями губы и неба юношеского возраста. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 –Медицинская психология. Киев, 2002.
Путем анализа показателей психологических характеристик индивидов с врожденным дефектом несращения губы и неба (НГН) с таковыми здоровых испытуемых выявлено существенное влияние данной патологии на психологическую организацию личности больного НГН юношеского возраста. Проанализированы соматический, психологический и социальный контексты развития личности индивида с несращением. Анализ психологических качеств лиц экспериментальной группы позволил определить факторную структуру личности индивидов с несращениями губы и неба, в результате чего было установлено, что около трети всей ее дисперсии объясняют типы, которые определяют склонность субъекта к деструктивным действиям. Установлено, что влияние данной врожденной патологии не является односторонним, а определяет формирование качественно разных личностных типов. Выявлены особенности восприятия жизненного пути лицами с дефектом несращения, что позволяет сделать вывод о различиях степени актуальности в определенных сферах жизнедеятельности между субъектами контрольной и экспериментальной выборок. Показана зависимость актуальности сфер жизнедеятельности больного НГН от его личностного типа, в связи с чем очерчены актуальные и потенциальные осложнения социального функционирования субъектов в каждой из них.
Ключевые слова: патология несращения губы и неба, социальная ситуация психологического развития, факторная структура личности, сферы жизнедеятельности.
SUMMARY
Stanislavskiy S.V. Psychological features of perception of spheres of ability to live by the patients with cleft lip and palate in youthful age. - Manuscript.
Thesis is to obtain the candidate of sciences degree on speciality 19.00.04 –Medical Psychology. Kyiv, 2002.
By the analysis of parameters of the psychological characteristics of the individuals with congenital defect cleft lip and palate with those of the healthy examinees the essential influence of the given pathology on psychological organization of the personality of the patient in youthful age is revealed. The somatic, psychological and social contexts of development of the personality of the individual with cleft lip and palate are analysed. The analysis of psychological features of the persons of experimental group has allowed to define factor structure of the personality of the individuals with cleft lip and palate, therefore was established, that about third all dispersion is explained by types, which determines propensity of the subject to destructive actions. Is established, that the influence of the given congenital pathology is not unilateral, and determines formation qualitatively different personality types. The perception peculiarities of a way of the life by the persons with cleft lip and palate are revealed, that allows to make a conclusion about distinctions of a degree of an urgency in the certain spheres of ability to live between the subjects control and experimental groups. The dependence of an urgency of spheres of ability to live in patient with cleft lip and palate from the personality type is shown, in this connection the urgent and potential complications of social functioning of the subjects in each of them are outlined.
Key words: cleft lip and palate, the factor structure of the personality, the social situation of psychological development, the spheres of ability to live.
2. переход после смерти гражданина принадлежащего ему на основе частной собственности имущества включающего
3. ого порядка матрицы Что называется алгебраическим дополнением элемента определителя Определение вы
4. Тема Програмування обробки рядків та символів
5. Защитное заземление преднамеренное электрическое соединение с землей или ее эквивалентами металлически
6. экономическая стратегия России ГиД 503 504 гр
7. Контрольная работа- Договор хранения
8. Важные составляющие здорового образа жизни личная гигиена доброжелательные отношения в семье и высо
9. психолога образовательного учреждения- план работы на учебный год; график работы; журнал учета
10. 65 лет раннее начало и сенильную деменцию типа Альцгеймера с началом после 70 лет позднее начало и кратко обо
11. ТЕМАТИКА ВАРИАНТ 7
12. Вредное влияние компьютера на здоровье человека
13. Эффективность курсовой и профилактической терапии поздних депресси
14. темах которая анализирует природу свойства и функции знаков классифицирует виды знаков указывает пути их.html
15. Оценка и проблемы развития инвестиционно-строительной деятельности (на примере Ивановской области)
16. Избирательное право и избирательные системы в РФ
17. Рылеев Маршрут
18. красивый добрый солнечный и южный город начнем с фактов взятых с вики- http---ru
19. 00 Выдача заказов курьеру 11
20. Освітньовиховні системи Полісся Запрошуємо молодих науковців викладачів аспірантів ма