Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
26
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СИЗОНЕНКО ОЛЕСЯ АНАТОЛІЇВНА
УДК 504.031:658
МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ У ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ
Спеціальність 08.06.01–Економіка, організація
і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Маріуполь –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Приазовському державному технічному університеті
Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь)
|
Науковий керівник - |
кандидат економічних наук, доцент Локтєв Едуард Михайлович, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, професор кафедри маркетингу і комерційної справи (м. Донецьк). |
|
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Української екологічної академії наук Савченко Олексій Федосійович, Бердянський державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства (м. Бердянськ); |
|
|
кандидат економічних наук, Лисов В’ячеслав Михайлович Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, викладач кафедри економічної теорії. |
|
Провідна установа - |
Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародного менеджменту (м. Дніпропетровськ). |
Захист відбудеться “30” червня 2006 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою:
, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою:
, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.
Автореферат розісланий “30” травня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Екологічна погроза стає для України проблемою номер один. Статистика свідчить, що у забрудненні природного середовища лідирують промислові підприємства, частка яких становить 91% загального обсягу викиду шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення. Тому саме промислове підприємство повинне стати провідною ланкою в процесі екологізації економічного розвитку нашої країни.
На сучасному етапі, у зв’язку з відсутністю мотивації, більшість промислових підприємств або зовсім нехтує питаннями охорони навколишнього середовища, або впроваджує заходи, які є частиною пасивної екологічної стратегії, що припускає винятково відповідність нормативам законодавства. Навіть у тих рідких випадках, коли підприємство настроєне екологічно активно, понесені витрати на природоохоронні заходи не приносять належного еколого-економічного ефекту внаслідок відсутності системності їх здійснення.
У цьому зв’язку загострюється необхідність дослідження такого питання, як управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств, що набуває особливої актуальності в умовах обмеженого фінансування.
Проблемам раціонального природокористування, формування екологічної інфраструктури, розвитку управління еколого-економічними процесами присвячено значну кількість сучасних наукових досліджень, в яких аналізується стан екологічної ситуації в Україні в рамках становлення ринкової економіки, пропонуються шляхи потенційного розвитку еколого-економічної системи на основі використання світового досвіду вирішення екологічних проблем як на макро- , так і на мікрорівні.
Зазначені питання набули наукового розвитку у працях таких вчених, як М. Белопольський, В. Геєць, С. Глазьєв, Л. Гринів, Б. Данілішин, М. Долишній, О. Ляшенко, О. Савченко, Г. Черніченко, М. Чумаченко, В. Шевчук, В. Шлемко та ін. Результати досліджень у галузі кількісної оцінки охорони навколишнього середовища містяться в роботах І. Александрова, К. Гофмана, В. Леонтьєва, Г. Моткіна, Є. Олейнікова, Є. Рюміної та ін. Інструментарій регулювання і управління еколого-економічними процесами розроблений і вдосконалений А. Амошею, Б. Буркинським, О. Векличем, Ю. Лисенком, О.Половяном, А. Садековим, І. Сінякевічем, В. Трегобчуком.
Слід зазначити, що існуючий механізм підтримки економіко-екологічної рівноваги є недостатньо досконалим. Більшість наукових досліджень не розглядає в комплексі питання розробки організаційно-економічного механізму управління еколого-економічними процесами промислових підприємств, де зв'язані економічні, технічні та екологічні цілі як складові управління, що орієнтоване на досягнення економічної ефективності господарської системи. Тому актуальним стає пошук економічних важелів для формування чітко діючого механізму екологобезпечного розвитку на основі вдосконалення та трансформації існуючої законодавчої і нормативної бази державного екологічного регулювання, системи управління еколого-економічними процесами, всебічного врахування екологічного фактора у виробничій діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тем науково-дослідних робіт “Економічні проблеми виробництва екологічно чистої продукції”(номер державної реєстрації 0105U001603), “Науково-практичні аспекти та організаційно-економічний механізм оподаткування підприємств і організацій”(номер державної реєстрації 0105U001602) Макіївського економіко-гуманітарного інституту.
У рамках виконаних тем особисто здобувачем було розроблено напрямки удосконалення механізму управління еколого-економічним процесами у діяльності промислових підприємств та практичні рекомендації щодо їх застосування; обґрунтовано доцільність податкового стимулювання природоохоронної діяльності промислових підприємств.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень, розробка методичних підходів і практичних рекомендацій з удосконалення механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств.
Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі задачі:
проаналізовано поняття “еколого-економічні заходи”і дано визначення поняття “еколого-економічні процеси”;
проведено моніторинг еколого-економічних проблем промислових регіонів України;
запропоновано концептуальні положення формування механізму управління еколого-економічними процесами;
удосконалено метод розрахунку витрат в інноваційних еколого-економічних проектах;
розвинуто метод попереджуючого управління витратами інноваційного еколого-економічного проекту;
розроблено моделі оптимізації еколого-економічної політики підприємства;
удосконалено організаційно-економічний механізм промислового підприємства при оптимізації управління еколого-економічними процесами;
розроблено методи оцінки індикаторів еколого-економічних процесів;
визначено економічну ефективність управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств.
Об’єктом дослідження є еколого-економічні процеси у діяльності промислових підприємств.
Предметом дослідження є механізм управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є основні положення сучасної економічної теорії, праці видатних вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем удосконалення економічного механізму управління еколого-економічними процесами. Для вирішення окремих задач застосовано такі методи: діалектичний метод наукового пізнання (визначення взаємозв’язку виробництва і еколого-економічних процесів), системний аналіз (розробка концептуальної моделі управління еколого-економічними процесами), економічний аналіз (проведення економічних досліджень ефективності еколого-економічних процесів), економіко–математичне моделювання (наукове обґрунтування побудови моделей оптимізації напрямків еколого-економічної політики підприємства), графічний метод (наочне відображення динаміки показників).
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі й нормативні акти та документи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, матеріали Державного комітету статистики, а також звітні дані промислових підприємств України, спеціальні наукові та інші джерела, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у розвитку теоретико–методичних положень з удосконалення механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств, реалізація яких на практиці повною мірою забезпечить узгодженість і адекватність економічних та екологічних цілей в умовах обмеженого фінансування.
Конкретні результати, що характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:
вперше:
сформульовано концепцію механізму управління еколого-економічними процесами, засновану на системі організаційних заходів, спрямованих на запобігання і ліквідацію загроз в цій сфері, що включає адміністративні та економічні важелі і дозволяє знизити антропогенне навантаження на навколишнє середовище з одночасним досягненням економічних цілей промислового підприємства;
запропоновано метод визначення порогових значень індикаторів еколого-економічних процесів у діяльності промислових підприємств, використання яких дозволяє одночасно з моніторингом зовнішнього і внутрішнього середовища врахувати специфіку окремої соціально-економічної системи в сучасних умовах господарювання;
розроблено модель оптимізації еколого-економічної політики підприємства, яку засновано на тому, що витрати, екологічні платежі та штрафні санкції промислових підприємств невідривно пов’язані із процесом виробництва, його специфічними рисами та технологією. Модель дозволяє визначити напрямки найбільш ефективного використання грошових коштів для удосконалення еколого-економічного стану підприємства з метою мінімізації витрат, екологічних платежів та штрафних санкцій;
удосконалено:
організаційно-економічний механізм управління еколого-економічними процесами, який засновано на нормативно-правовому регулюванні; спостереженні за станом соціально-економічної системи; забезпеченні економіко-екологічної безпеки. Комплексне використання адміністративних та економічних важелів дозволяє знизити антропогенне навантаження на навколишнє середовище і забезпечити економічний розвиток;
метод розрахунку витрат в інноваційних еколого-економічних проектах, який націлено на визначення результатів змінної точності, що дозволяє застосовувати його як для оцінних, так і для уточнених розрахунків витрат. При цьому точність набутих значень поліпшується поступово, завдяки чому забезпечується єдність методології розрахунку витрат на різних етапах інноваційного процесу;
дістало подальшого розвитку:
поняття “еколого-економічні процеси”як сукупність дій, що характеризуються збалансованістю між цілями розвитку промислового підприємства і негативними наслідками від його впливу на навколишнє середовище з урахуванням дестабілізуючих чинників;
метод попереджуючого управління витратами, заснований на принципах адаптивного управління, що дозволяє підприємству здійснювати моніторинг несприятливих змін зовнішнього середовища при упровадженні інноваційних еколого-економічних проектів і своєчасно реагувати на ці зміни шляхом корекції їх відповідних параметрів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосовування обґрунтованих методичних підходів і напрямків удосконалення механізму управління еколого-економічними процесами забезпечує створення передумов для ефективного використання грошових коштів для поліпшення еколого-економічного стану промислових підприємств, зниження витрат на етапі впровадження екологічних інновацій.
Результати дослідження використовуються на ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”(довідка Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації № 01-6/107 від 16.02.2006р.) та ЗАТ “Макіївський металургійний завод” (акт впровадження від 10.04.2006р.).
Результати дисертаційної роботи, наукових праць з проблем управління еколого-економічними процесами на рівні промислових підприємств, розробки та впровадження новітніх підходів в галузі розрахунку витрат в інноваційних еколого-економічних проектах використовуються у навчальному процесі Макіївського економіко-гуманітарного інституту при викладанні дисциплін “Внутрішній економічний механізм”, “Економічне обґрунтування господарських рішень”, “Економічна діагностика”, “Управлінський облік”(довідка № 02/5-8 від 01.03.2006р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно. Особистий внесок автора дисертації в наукові праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорювалися і здобули позитивну оцінку на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку підприємництва, менеджменту і маркетингу в умовах трансформації економіки України” (м.Луцьк, 2004р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м.Львів, 2004р.); VII Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Интеллектуальный потенциал вузов –на развитие Дальневосточного региона России” (м.Владивосток, Росія, 2005р.); Науково-практичній конференції “Перспективные разработки науки и техники” (м.Бєлгород, Росія, 2004р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації: проблеми і шляхи підвищення” (м.Донецьк, 2005р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м.Алушта, 2004р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління організаційно-технічними та фінансово-економічними змінами на промислових підприємствах” (м.Київ, 2006р.); Науково-практичній конференції “Розвиток, пріоритети, реалізація та перспективи процесу “Довкілля для Європи” (м.Донецьк, 2004р.).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 14 робіт загальним обсягом 4,45 ум.-друк.арк., з яких особисто автору належить 3,86 ум.-друк.арк. З них у наукових фахових виданнях –робіт загальним обсягом 3,85 ум.-друк.арк., з яких особисто автору належить 3,34 ум.-друк.арк.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 177 сторінках; списку використаних джерел із 163 найменувань на 13 сторінках і 5 додатків на 15 сторінках. Загальний обсяг дисертації –сторінок, включаючи 31 таблицю на 22 сторінках і 35 рисунків на 21 сторінці.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи й практичні рекомендації щодо удосконалення механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств, спрямовані на узгодження економічних та екологічних цілей господарювання в умовах обмеженого фінансування.
У першому розділі “Концептуальні основи механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств” проведено моніторинг еколого-економічних проблем промислових регіонів України, уточнено сутність поняття “еколого-економічні процеси”та запропоновано концептуальну модель механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств.
У ході дослідження виявлено, що одним з найбільш екологічно напружених регіонів України є Донецька область. На її екологічний стан впливає, насамперед, ситуація в промисловості, на яку припадає понад половину валової доданої вартості області та п'ята частина загальнодержавного обсягу промислової продукції. За підсумками 2004р. щільність викидів від стаціонарних джерел склала майже 60 т на 1 км2, що у 8,7 разів більше, ніж середня в Україні. В атмосферне повітря стаціонарними джерелами було викинуто 1598,3 тис. т шкідливих речовин, що складає 38,5% всіх викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення в Україні. Для порівняння: викиди підприємств Дніпропетровської області складають 21,0%, Луганської —,9%, Запорізької —,6% загальноукраїнських обсягів. Пересувними джерелами (автомобільний, залізничний, повітряний та морський транспорт) було викинуто 237,1 тис. т. забруднюючих речовин.
У дисертаційній роботі встановлено, що екологічно небезпечні об'єкти займають значну частину у складі техносфери Донецької області. У державному реєстрі на сьогодні нараховується понад 140 потенційно небезпечних підприємств, що відрізняються своїм виробничо-господарським змістом, організаційно-правовою формою та іншими ознаками. У зв’язку з цим пропонується великі промислові підприємства розглядати як економіко-виробничі структури (ЕВС), що дозволить в рамках механізму управління еколого-економічними процесами врахувати взаємозв’язок об’єкта небезпеки з дочірніми підприємствами, фінансовими та іншими установами, а також трансформувати виявлені закономірності управління еколого-економічними процесами для інших об’єктів.
Аналіз еколого-економічних проблем промислових регіонів України показав, що серед керівництва ЕВС поширено думку щодо виключно витратного характеру природоохоронних заходів. Проте, зміною виробничого процесу найчастіше досягається зниження витрат шляхом зменшення споживання матеріалів і енергії на одиницю продукції, скорочення сум екологічних платежів, кількості аварій і т.ін. У зв’язку з цим в дисертації науково обґрунтовано та уточнено поняття “еколого-економічні процеси”як комплекс заходів, спрямованих на попередження, зменшення або ліквідацію негативних впливів виробництва на всі елементи навколишнього середовища, що характеризується збалансованістю з цілями економічного розвитку промислового підприємства. Це дозволяє створювати їх якісно-кількісні моделі як інформаційну основу економічного попередження екологічних загроз.
Досліджуючи інструменти управління еколого-економічними процесами і відповідні їм нормативно-правові акти, чинні в Україні, виявлено, що діючий на теперішній час підхід відносно здійснення екологічних заходів спроможний лише стримати подальше зростання техногенного навантаження на довкілля, але не зменшити його. Тому в дисертації пропонується концепція механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств (рис. 1).
В основу концепції покладено систему організаційних заходів, спрямованих на запобігання і ліквідацію внутрішніх та зовнішніх загроз, що включає адміністративні та економічні важелі і дозволяє знизити антропогенне навантаження на навколишнє середовище з одночасним досягненням економічних цілей промислового підприємства.
Ідентифікація еколого-економічних процесів в умовах концепції припускає визначення та використання їх індикаторів, які повинні відображати стан ЕВС в різні моменти часу і мати просту інтерпретацію. Спостереження за динамікою індикаторів оцінки стану еколого-економічних процесів у діяльності промислового підприємства доцільно проводити в контексті порогових значень, що відображають межу між небезпечною і безпечною зонами функціонування ЕВС та створюють основу ефективного механізму управління еколого-економічними процесами.
У роботі пропонується розрізняти два види рівнів порогових значень індикаторів еколого-економічних процесів: 1) пороговий рівень показника, який може стати критичним в сукупності з іншими показниками; 2) пороговий рівень показника, подолання якого незалежно від значень інших показників призведе до настання кризової ситуації. Порогові значення можуть бути поданими як верхньою, так і нижньою межами одночасно, тобто в певному інтервалі.
Рис. 1. Концептуальна модель механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності ЕВС
Організаційно-економічний механізм управління еколого-економічними процесами припускає використання відповідного інструментарію, що дозволяє знизити антропогенне навантаження на навколишнє середовище і забезпечити економічний розвиток.
У другому розділі “Система організаційно-економічних напрямків підвищення ефективності управління еколого-економічними процесами” запропоновано напрямки підвищення ефективності управління еколого-економічними процесами та розроблено їх математичне обґрунтування, розглянуто фінансові механізми реалізації інноваційних еколого-економічних проектів.
Успіхи науково-технічного прогресу, такі як упровадження безвідхідних і маловідхідних технологій, використання якісного нематеріалоємного устаткування, освоєння сучасних методів очищення, дозволяють зменшити шкідливі викиди в біосферу і скоротити до оптимального мінімуму використання непоновлюваних ресурсів. У дослідженні доведено, що кожний еколого-економічний проект ЕВС, який впроваджується в рамках еколого-економічного процесу, повинен мати інноваційний характер. У зв’язку з цим, напрямки підвищення ефективності управління інноваційними еколого-економічними процесами пропонується розглядати в розрізі етапів їх реалізації: 1) виникнення ідеї інноваційного проекту; 2) розробка проекту і підготовка до його впровадження; 3) впровадження проекту; 4) здійснення еколого-економічного процесу; 5) застосування методів сканування та моніторингу.
На першому та другому етапах реалізації інноваційних еколого-економічних проектів пропонується вдосконалення вибору проектів здійснювати на основі розробленої моделі оптимізації. Вибір проекту, який буде найбільш відповідати концепції управління еколого-економічними процесами, та його втілення приведе до покращення еколого-економічного стану підприємства, що у свою чергу відіб’ється на відповідних економічних показниках: зниженні витрат, екологічних платежів та штрафних санкцій. Модель оптимізації передбачає побудову матриці , що відображає покращення показника при втіленні -го заходу. Нове значення показника при реалізації -го заходу визначається як різниця між базовим значенням показника та значенням еколого-економічного ефекту:
. (1)
Функція визначає витрати, екологічні платежі та штрафні санкції залежно від значень еколого-економічних показників. Тоді можна сформулювати оптимізаційну задачу:
,
,
,
де - буліва змінна, що вказує на включення еколого-економічного заходу ; - вартість впровадження заходу ; - обсяг фінансування еколого-економічних програм на промисловому підприємстві.
Розроблена модель дозволяє визначити напрямки найбільш ефективного використання грошових коштів на удосконалення еколого-економічного стану ЕВС з метою підвищення ефективності управлінських рішень в умовах обмеженості фінансування.
Проведене дослідження дозволило встановити, що на третьому та четвертому етапах реалізації інноваційних еколого-економічних проектів, не дивлячись на детальні попередні розрахунки, фактичні загальні вкладення в інноваційний проект значно перевищують суми, закладені в кошторис. Зростання витрат в тому або іншому ступені характерні для всіх інноваційних проектів. Проте можливо досягти зниження ризику їх виникнення до прийнятного рівня за рахунок удосконаленого у дисертаційній роботі методу розрахунку витрат в інноваційних еколого-економічних проектах. Можливість отримання результатів змінної точності дозволяє застосовувати його як для оцінних, так і для уточнених розрахунків витрат. При цьому точність набутих значень поліпшується поступово, у міру надходження до осіб, що приймають рішення (ОПР) інформації відносно інноваційного проекту.
Оцінна складність проекту відображає величину витрат, пов'язаних з підготовкою проектної документації. Значення цього параметра залежить від складності проекту і від того, чи буде він виконуватися власними силами або силами іншої організації (табл. 1).
Таблиця 1
Результати оцінки складності інноваційного проекту
|
Характеристика проекту і способу його виконання |
Оцінна складність проекту |
|
Проект малої складності, виконуваний власними силами |
0,9 |
|
Проект середньої складності, виконуваний власними силами, або проект малої складності, виконуваний силами іншої організації |
0,7 |
|
Проект великої складності, виконуваний власними силами, або проект середньої складності, виконуваний силами іншої організації |
0,5 |
|
Проект великої складності, виконуваний власними силами, із залученням іншої організації для виконання окремих елементів проекту |
0,3 |
|
Складний проект, повністю виконуваний силами іншої організації |
0,1 |
Складність проекту рекомендується оцінювати шляхом зіставлення з іншими проектами, вже освоєними на підприємстві. Взаємозв'язок параметрів складності інноваційного еколого-економічного проекту і його основних витратних статей наведено на рис.2.
Використання запропонованого методу розрахунку витрат забезпечує єдність методології розрахунку витрат на різних етапах інноваційного процесу, а також зменшує витрати праці ОПР і часу на підготовку інформації.
Найближчими механізмами, що виконують функції моніторингу навколишнього середовища і управління системою з метою мінімізації негативних впливів її змін, є механізми антикризового управління. За часом реакції системи на зміни в зовнішньому середовищі виділяють три основні різновиди антикризового управління: активне, реактивне та попереджуюче. Основним недоліком як активного, так і реактивного управління є наявність затримки між виникненням негативних змін у навколишньому середовищі і початком активної реакції системи на ці зміни.
Ця затримка обумовлена не тільки необхідністю виявлення проблеми, але і потребою в її усвідомленні, виробленні коректуючих дій і підготовці до їх реалізації. Як правило, ці етапи не вимагають великих фінансових витрат, але займають достатньо багато часу для виникнення непрямих втрат від пізньої реакції системи.
Рис. 2. Взаємозв’язок параметрів складності інноваційного еколого-економічного проекту і його основних витратних статей
Тому в роботі пропонується застосовувати метод попереджуючого управління, який позбавлений вищезазначених недоліків та передбачає прийняття рішень не за фактом виявлення проблеми, що виникла, а на підставі прогнозу про можливі несприятливі зміни в навколишньому середовищі у зв'язку з дискретними відхиленнями стратегічного характеру.
Як приклад застосування методу попереджуючого управління, в дисертації розглядається принцип холодного резервування очисного устаткування. Він припускає, що якщо на підприємстві ведеться виробничий процес, вхідним потоком якого є потік відходів, які необхідно очистити або переробити, це здійснюється на спеціальному очисному устаткуванні, що знаходиться в постійному включенні. Разом з основним модулем устаткування, на підприємстві необхідно мати ще резервний модуль, ідентичний основному, який буде підключатися до роботи в певні моменти часу (у разі аварійного випадку). З метою визначення необхідної кількості устаткування, загального часу його роботи для повного обслуговування потоку відходів, що поступають в очищення і переробку, застосовується пуассоновський розподіл випадкового вхідного потоку з параметром > 0. Знаходиться розподіл вірогідності системи, що складається з групи ідентичних приладів і групи резервних приладів, що знаходяться в холодному стані. Для такої системи будується цільова функція, мінімізуючи яку можна визначати оптимальний момент включення резервних приладів.
Застосування принципу холодного резервування дає можливість промисловим підприємствам передбачити та мінімізувати негативні наслідки аварійного відключення природоохоронного устаткування.
У третьому розділі “Економічна ефективність удосконалення управління еколого-економічними процесами” запропоновано етапи удосконалення економічного механізму промислового підприємства при оптимізації управління еколого-економічними процесами, організаційний підхід до оцінки рівня еколого-економічних процесів, розраховано економічну ефективність за рахунок розроблених моделей оптимізації напрямків еколого-економічної політики підприємства. Завдяки цьому підтверджено доцільність їх використання у практичної діяльності промислових підприємств.
Дослідження, виконане в першому та другому розділах роботи, показало необхідність удосконалення системи управління навколишнім середовищем промислового підприємства у відповідності зі стандартом ISO 14000, яке необхідно проводити за такими етапами: 1)організація робіт з формування нової екологічної політики; 2)підготовка персоналу; 3)інтеграція вимог стандарту ДСТУ ISО 14001 у діяльність підприємства; 4)контроль та аудит; 5)сертифікація.
Реалізацію зазначених етапів пропонується проводити на підставі розрахунку порогових значень індикаторів еколого-економічних процесів. Для цього в роботі надано характеристику та розроблено порядок використання методів оцінки порогових значень еколого-економічних процесів у діяльності ЕВС з використанням засобів моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища (табл. 2).
Таблиця 2
Порядок використання та характеристика методів оцінки порогових значень індикаторів еколого-економічних процесів
|
Методи |
Переваги |
Недоліки |
|
Розрахункові |
Відсутність суб'єктивності в оцінці рівня безпеки |
Застосовні до обмеженої групи показників |
|
Аналогій |
Використовування “історичного”досвіду для нових умов функціонування соціально-економічної системи |
Не враховують особливості функціонування і розвитку окремої соціально-економічної системи |
|
Експертне оцінювання |
Обіймання широкого переліку індикаторів |
Великий ступінь суб'єктивності в оцінці значень |
Запропоновано до сформованого переліку індикаторів еколого-економічних процесів спочатку застосовувати розрахункові методи. Далі до індикаторів, що залишилися, для яких використання розрахункових методів утруднене, застосовується метод аналогій. Оскільки особливості функціонування соціально-економічної системи не дозволяють оцінити порогові значення для всіх індикаторів, то до тих, що залишилися, застосовується експертне оцінювання.
Визначення порогових значень індикаторів є основою розрахунку економічної ефективності напрямків удосконалення управління еколого-економічними процесами.
У дисертаційній роботі розраховано економічний ефект від упровадження системи моніторингу на основі методів оптимального розподілу переділів металургійного виробництва і транспортування відходів з урахуванням екологічних обмежень на ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”.
Для цього розглядається така система показників: E –сума екологічних зборів, грн.; Q –товарна продукція, грн.; u –питомі екологічні збори, що розраховуються як відношення суми екологічних зборів до товарної продукції, грн/грн.; e –екологічні збори на 1 грн. транспортних витрат, грн.; T –сума транспортних витрат, грн. Розрахунок зазначених показників можна подати у вигляді формул, наведених у табл. 3, що відображають зміну загальної суми екологічних зборів за рахунок питомих екологічних зборів і товарної продукції, а також екологічних зборів на 1 грн. витрат і екологічних зборів за рахунок транспортних витрат. Підрядкові індекси: 0 –до упровадження методів; 1 – після їх упровадження.
При включенні інших чинників у модель зміни екологічних зборів одержано аналогічний результат, що підтверджує її достовірність.
Таблиця 3
Розрахунок економічного ефекту від упровадження системи моніторингу як основи використовування методів оптимального розподілу відходів з використанням резервного модуля устаткування
|
Показник |
Алгоритм розрахунку |
Сума ефекту, вираженого у скороченні витрат, грн. |
|
Зміна загальної суми екологічних зборів за рахунок: |
-619 436,11 |
|
|
питомих екологічних зборів |
-1603571,02 |
|
|
товарної продукції |
,91 |
|
|
Зміна загальної суми екологічних зборів за рахунок: |
-619436,11 |
|
|
екологічних зборів на 1 грн витрат |
-3671965,98 |
|
|
транспортних витрат |
,87 |
Загальний алгоритм розрахунку зміни суми екологічних зборів може бути поданий у такому вигляді:
(2)
де E –сума екологічних зборів, грн.; Q –товарна продукція, грн.; T –витрати транспортного цеху, грн.; Z d–повна собівартість продукції, грн.
Тоді а –сума екологічних зборів на 1 грн. товарної продукції; b –обсяг товарної продукції на 1 грн. витрат транспортного цеху; с –частка транспортних витрат у загальній сумі витрат.
Аналіз даної моделі на основі принципів побудови індексів Пааше і Лайспейреса показав, що індекси взаємозв'язані між собою так само, як і показники, які вони виражають (табл. 4).
Таблиця 4
|
Показник |
Умовне позначення |
До упровадження |
Після упровадження |
|
Сума екологічних зборів на 1 грн. товарної продукції |
а |
0,0019 |
,0015 |
|
Обсяг товарної продукції на 1 грн. витрат транспортного цеху |
b |
127,9687 |
,5808 |
|
Частка транспортних витрат у загальній сумі витрат |
с |
0,0039 |
,0051 |
|
Повна собівартість продукції |
d |
7256573557 |
Таким чином, правильність розрахунків можна перевірити за допомогою формул:
, (3)
. (4)
За моделлю зміни суми екологічних зборів за розрахованими алгоритмами одержано результати (табл.5), що підтверджують ефективність упровадження сканування і моніторингу на ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”.
Таблиця 5
Розрахунок складових алгоритму визначення зміни суми екологічних зборів
|
Показник |
Індекс |
Грошовий вираз змін, грн. |
|
Загальна зміна екологічних зборів |
0,91 |
-619436,11 |
|
Зміна екологічних зборів за рахунок суми екологічних зборів на 1 грн. товарної продукції |
0,80 |
-1603571,02 |
|
Зміна екологічних зборів за рахунок зміни обсягу товарної продукції на 1 грн. витрат транспортного цеху |
0,79 |
-2068394,96 |
|
Зміна екологічних зборів за рахунок частки транспортних витрат в загальній сумі витрат |
1,30 |
,19 |
|
Зміна екологічних зборів за рахунок повної собівартості продукції |
1,10 |
,69 |
Таким чином, оптимізація переробки відходів на основі використання результатів моніторингу та резервних модулів устаткування забезпечує істотну економічну вигоду.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної задачі з удосконалення механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові статті у фахових виданнях:
Матеріали науково-практичних конференцій:
АНОТАЦІЯ
Сизоненко О.А. Механізм управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 –Економіка, організація і управління підприємствами. –Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2006.
У дисертаційній роботі вирішено актуальну задачу вдосконалення механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств. Дано визначення поняття “еколого-економічні процеси”, що є основою для розробки механізму управління ними у діяльності промислових підприємств. Проведено моніторинг еколого-економічних проблем промислових регіонів України. Запропоновано концептуальну модель механізму управління еколого-економічними процесами. Адаптовано до умов господарювання промислового підприємства модель, засновану на принципі холодного резервування, що дає можливість мінімізувати негативні наслідки аварійного відключення основного природоохоронного устаткування. Розглянуто та удосконалено метод попереджуючого управління еколого-економічними процесами. Розроблено модель ефективного використання грошових коштів на удосконалення еколого-економічного стану з метою мінімізації витрат, екологічних платежів та штрафних санкцій. Вдосконалено організаційно-економічний механізм промислового підприємства при оптимізації управління еколого-економічними процесами. Удосконалено метод розрахунку витрат в інноваційних еколого-економічних проектах. Розроблено методи оцінки рівня еколого-економічних процесів, що мають порогові значення індикаторів безпеки, які є кількісними параметрами та визначають межу між небезпечною і безпечною зонами функціонування підприємства. Визначено економічну ефективність еколого-економічних процесів у діяльності промислових підприємств.
Ключові слова: еколого-економічні процеси, екологічна безпека, економіко-виробничі структури, індикатори еколого-економічних процесів.
АННОТАЦИЯ
Сизоненко О.А. Механизм управления эколого-экономическими процессами в деятельности промышленных предприятий. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 –Экономика, организация и управление предприятиями. –Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2006.
Диссертация посвящена проблеме совершенствования механизма управления эколого-экономическими процессами, решение которой позволит сбалансировать экономические и экологические интересы промышленных предприятий, рассматриваемые автором как экономико-производственные структуры (ЭПС).
В диссертационной работе предложена концепция механизма управления эколого-экономическими процессами, при помощи которой возможно снизить антропогенную нагрузку на окружающую среду и одновременно обеспечить экономический рост в деятельности ЭПС. В рамках концепции понятие “эколого-экономические процессы”рассматривается как комплекс мероприятий, направленных на предупреждение, уменьшение или ликвидацию отрицательного влияния производства на окружающую среду, которые характеризуются сбалансированностью с экономическими целями промышленного предприятия.
Предложена оптимизационная модель на базе портфельной теории, которая позволяет выявить направления наиболее эффективного использования денежных средств для совершенствования эколого-экономического состояния ЭПС с целью минимизации затрат, экологических платежей и штрафных санкций.
На этапе внедрения экологических инноваций на промышленном предприятии рассмотрен и усовершенствован метод предупреждающего управления затратами.
Разработана и адаптирована к производственным условиям ЭПС модель, основанная на принципе холодного резервирования, которая дает возможность минимизировать отрицательные следствия аварийного отключения основного природоохранного оборудования.
Автором сформирована система управления окружающей средой в соответствии со стандартом ISO 14000, которая позволяет усовершенствовать организационно-экономический механизм промышленного предприятия при оптимизации управления эколого-экономическими процессами.
Осуществлена оценка уровня эколого-экономических процессов, имеющих пороговые значения индикаторов безопасности. Пороговые значения определяют границу между опасной и безопасной зонами функционирования ЭПС. Критериями эколого-экономических процессов является положение значений индикаторов в определенных границах, выход за которые означает изменение равновесия в сторону экономических интересов за счет экологических и наоборот.
В диссертационной работе определена экономическая эффективность совершенствования управления эколого-экономическими процессами, что подтверждает необходимость и целесообразность внедрения предложенных мероприятий.
Ключевые слова: эколого-экономические процессы, экологическая безопасность, экономико-производственной структуры, индикаторы эколого-экономических процессов.
THE SUMMARY
Syzonenko O.A. Controlling mechanism of the ecological-and-economic processes of industrial enterprises activity. - Manuscript.
Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of economic sciences by specialty 08.06.01 –Economy, organization and management of enterprises. – Priazovskiy state technical university of Ministry of education and science of Ukraine, - Mariupol, 2006.
The actual problem of improvement of the ecological-and-economic processes controlling mechanism of industrial enterprises activity is solved in the degree thesis. The definition of the concept “ecological-and-economic processes” being a basis for the development of their controlling mechanism of industrial enterprises activity is given. The monitoring of the ecological-and-economic problems of industrial regions of Ukraine is carried out. The conceptual model of the ecological-and-economic processes controlling mechanism is proposed. The model based on a principle of cold reservation enabling to minimize the negative consequences of emergency switching-off of the basic nature protection equipment is adapted to industrial enterprise conditions of management. The method of warning controlling of ecological-and-economic processes is examined and improved. The model of the effective utilization of monetary funds for the improvement of the ecological-and-economic condition with the purpose of the minimization of charges, ecological payments and penal sanctions is developed. The organizational-and-economic mechanism of industrial enterprise at optimization of the ecological-and-economic processes controlling is improved. The method of charges calculation for the innovative ecological-and-economic projects is improved. The methods of the ecological-and-economic processes level estimation having the threshold values of safety indicators being the quantitative parameters and defining the limit between the hazardous and safe zones of enterprise operation are developed. The economic efficiency of the ecological-and-economic processes controlling of industrial enterprises activity is determined.
Keywords: ecological-and-economic processes, environmental safety, economic-and-industrial structures, indicators of ecological-and-economic processes.