Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Реформи "прогресивної ери" були першими кроками на шляху присто сування американської держави та суспільства до нових обставин, які виникли у зв'язку з перетворенням США на економічно міцну країну корпоративного капіталу.
З цього часу регулювання економіки і соціальних відносин починає посідати все більш важливе місце у діяльності держави та в законодавстві.
Міцним імпульсом, який посилив втручання держави в економіку вже в умовах мирного часу, стала світова економічна криза 30-х років. Вона поставила перед американським суспільством завдання пошуку шляхів по дальшого еволюційного розвитку капіталізму, в ході якого відбувалося усвідомлення необхідності економічної та соціальної рівноваги за рахунок усебічного регулювання суспільних процесів на базі стабільного зростан ня виробництва та соціальних компромісів.
"Новий курс" Франкліна Рузвельта
|
Час уведення "нового курсу" |
Весна 1933 року |
|
Зміст "нового курсу" |
Програма антикризових заходів, підготовлена урядом Ф. Рузвельта; основні реформи "нового курсу" були проведені протягом перших "100 днів" його президентства, коли Конгрес прийняв велику кількість законів, які охоплювали усі сфери соціально-економіч ного життя країни |
Причини, які обумовили запровадження "нового курсу":
Завдання першого періоду "нового курсу":
"Новий курс" Рузвельта передбачав серйозні зміни в таких основних напрямах, як промислова, фінансова, аграрна та соціальна політика.
Закони, прийняті з метою реалізації "нового курсу", та їхній зміст
І. Промислова сфера
|
1. Закон про відродження промисловості (1933 р.) |
Прийнятий з метою збереження "загального добробуту" шляхом встановлення координації з метою рішення проблем масових злиднів, досягнення співробітництва між робітниками та робото давцями; передбачав ліквідацію та рішення трудо вих конфліктів, проблем руйнівної конкуренції. "Кодекси чесної конкуренції" повинні були стриму вати згубні процеси зниження цін в умовах "руйнів ної конкуренції" |
II. Фінансова сфера
|
1. Закон про банківську діяльність |
Створення Федеральної корпорації страхування вкладів; створення Федеральної корпорації страхування позик та збережень |
|
2. Закон про обіг цінних паперів |
Створення Федеральної комісії з цінних паперів та бірж; передбачав надання усім учасникам торгового ринку рівних умов, які гарантували б вільний доступ до інформації про діяльність компаній |
IIІ. Аграрна сфера
|
1. Закон про регулювання сільського господарства |
Створення спеціального адміністративного органу з регулювання сільського господарства, який повинен був збалансувати попит та пропозицію на продукцію сільського господарства і підняти ціни на неї |
|
2. Закон про рефінансування фермерських боргів |
Скоротив відсотки з іпотечної заборгованості фермерів та подовжив терміни погашення боргів |
|
3. Закон про збереження родючості ґрунтів та про квоти внутрішнього ринку |
Виплата преміальних платежів власникам землі, які згодилися відмовитися від вирощування куль тур, що виснажували ґрунти |
|
4. Закон 1938 р. |
Посилив державний контроль за надходженням на ринок основних сільськогосподарських продуктів |
IV. Соціальна сфера
Завдання другого періоду "нового курсу":
|
1. Закон про трудові відносини (Закон Вагнера) |
Офіційне визнання прав профспілок; передбачав законодавчі гарантії цих прав; перераховував права робітників, невиконання яких входило до поняття "нечесна трудова практика"; закріпив право на страйк; був спрямований на звуження підстав для масових конфліктів |
|
2. Закон про соці альне страхування |
Створення розгалуженої державної системи соціального захисту населення; соціальна допомога літнім людям, безробітним та деяким категоріям непрацездатного населення |
|
3. Проведення ши рокої програми до помоги фермерам |
Створення Адміністрації з переселення, яка 1937 р. була перетворена на Адміністрацію охорони фермерських господарств |
Здійснення методів державного регулювання економіки та соціальних відносин стало з часу проведення "нового курсу" головним завданням усіх гілок влади американської держави.
Найбільш активний період соціального реформаторства США припадає на час після "нового курсу" Ф. Рузвельта — на 60-ті роки, коли президентом-демократом Л. Джонсоном була проголошена програма створення "великого суспільства", виконання якої було покликано амортизувати прояв соціальної напруги в країні, стимулювати розвиток економіки шляхом забезпечення відповідного рівня зайнятості, споживання тощо.
На чергових президентських виборах 1932 р. пере міг лідер Демократичної партії Франклін Делано Рузвельт. Він запропонував комплекс заходів виходу з кризи, який мав назву „Нового курсу”. Фактично це була розгорнута програма антикризових заходів, спрямованих на державне ре гулювання американської економіки.
Реалізацію „Нового курсу” уряд Рузвельта розпочав зі створення в держав ному механізмі нових установ. Однією з перших стала Національна адмініст рація відбудови промисловості (НІРА), яка покликана була вивести промис ловість з кризи та вжити заходів щодо боротьби з безробіттям. На чолі НІРА була поставлена Рада, до складу якої входили промислові й фінансові магнати і науковці, її іронічно називали „мозковим трестом”.
Основними напрямками „Нового курсу” Рузвельта були:
1. Відбудова банківської фінансової системи. На основі прийнятого Конгре сом надзвичайного закону, котрий надавав президентові широкі повноваження у фінансовій сфері, був встановлений державний контроль над золотом, що пе ребувало в обігу. Держава отримала можливість скоригувати золотий вміст долара, випускати долари, що взагалі не були забезпечені золотом. Обмін паперо вих грошей на золото був заборонений. Громадяни США, в яких було золота більш ніж на сто доларів, зобов'язані були здати його в банк. Золото не можна було вивозити за кордон. Міністерство фінансів мало право припинити на певний час банківські операції. Держава могла впливати на грошову актив ність банків за допомогою кредитів та субсидій, розмір яких досяг трьох міль ярдів доларів.
2. Відбудова промисловості. У середині 1933 р. Конгрес прийняв Закон про відбудову промисловості. З метою знищення „руйнівної конкуренції” й досяг нення миру в промисловості закон передбачав самообмеження різних галузей промисловості „Кодексами чесної конкуренції”. Спеціальна Національна адміністрація з питань оздоровлення промисловості за допомогою „Кодексів чесної конкуренції” проводила примусове картелювання. Промисловість США бу ла поділена на групи, кожна з яких мала розробити свій „кодекс”, який ви значав монопольні ціни, умови торговельного кредиту, мінімальну заробітну плату робітників та службовців, розмір квот продукції, що випускалася, ринки збуту тощо. „Кодекси” після їх схвалення й скріплення підписом президента набували для цієї групи підприємств силу закону.
3. Аграрна політика „Нового курсу” знайшла своє втілення в Законі про регулювання сільського господарства. Був створений спеціальний адміністра тивний орган, офіційною метою якого було регулювання цін на сільськогоспо дарську продукцію й доведення їх до рівня 1909-1914 років. Для збалансуван ня ціни встановлювався відсоток скорочення засівних площ фермерами з виплатою компенсації за необроблені землі. Одночасно заохочувалося знищення частини вже отриманого врожаю, за що видавалася премія. Через федера льні банки фермерам була надана позика розміром у два мільярди доларів.
4. Боротьба з безробіттям. Безпосередня допомога безробітним набувала в ці часи різних форм: грошові субсидії, організація громадських робіт, введення системи соціального страхування від безробіття, пенсійне забезпечення. У 1934 р. була створена Федеральна адміністрація надзвичайної допомоги, яку в 1935 році замінила Адміністрація розвитку громадських робіт. Безробітних на правляли до трудових таборів. Вони будували шосе, автостради, мости, аеро дроми тощо. У 1935 р. був прийнятий Закон про соціальне страхування, стабі лізації економіки мав допомогти й закон Вагнера, або „Акт про трудові відносини”, прийнятий Конгресом у липні 1935 року. Закон Вагнера вперше в історії США офіційно визнавав права профспілок і передбачав законодавчі га рантії їх прав. Він перелічував права робітників, порушення яких входило в поняття „несправедливої трудової практики” підприємців. Заборонялося пере слідувати робітників за створення профспілок і за участь у страйках. Підпри ємці мали укладати з профспілками колективні договори. Водночас закон Ваг нера був спрямований на зменшення підстав для масових конфліктів. З цією метою створювався спеціальний орган - Національне управління з трудових відносин, яке повинно було розглядати скарги робітників на „несправедливу трудову практику” підприємців.
Заходи „Нового курсу” шляхом втручання держави в економічне життя врятували банки й монополії від краху, стабілізували економіку. У 1935 - 1936 рр. Верховний суд США, посилаючись на те, що законодавство, яке обмежує приватне підприємництво, „суперечить конституції США”, скасував закони „Нового курсу”, але надалі Верховний суд був змушений підтримувати в цілому систему урядового регулювання економіки, яка в подальшому стала однією з обов'язкових складових змісту економічної функції держави не тільки у США, а й у багатьох країнах світу.
8 листопада 1932 року відбулися вибори 32-го Президента США, на яких переміг Франклін Делано Рузвельт, відомий своєю політикою виведення США з кризи – „Новий курс”. Конгрес США одразу прийняв Закон, який надавав Рузвельту на два роки надзвичайні повноваження. За перші 11 днів президентства було прийнято більше законів, ніж за всі 70 попередніх років.
5 березня 1933 року Декретом Президента було оголошено про закриття усіх банків. Одночасно накладено заборону на вивіз золота, срібла, паперових грошей з країни. 09.03.1933 р. вийшов Закон „Про банки”, відповідно до якого потужні банки отримували державну підтримку, а слабкі – ліквідовувались. Було відмінено вільний обіг золотої валюти. 22.03.1933р. відмінено „сухий закон”. Того ж дня Рузвельт звернувся до Конгресу з посланням, що складалося з трьох пунктів:
1. Створення Цивільного корпусу консервації природних ресурсів;
2. Введення регулярних федеральних дотацій штатам на соціальну сферу;
3. Нова програма широкомасштабних суспільних робіт.
Таким чином відбувалося оздоровлення соціальної та економічної сфери у країні. 16 червня 1933р. надзвичайна сесія Конгресу США завершила роботу прийнявши цілу серію законів, що забезпечили здійснення нечуваних для історії США реформ і сприяли пожвавленню господарської діяльності. Основним завданням Ф. Д. Рузвельта було укріплення економіки країни, запобігання соціальним наслідкам економічної кризи.
4