Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
На землі немає влади, яка не від Бога, чи може є?
«Нехай кожна людина кориться вищій владі,
бо немає влади, яка не від Бога,
влади існуючі встановленні від Бога»
Рим: 13.1
Історія знає багато прикладів не гідного ставлення влади до народу, тих кому дано керувати заради всезагального блага, спрямовують важіль влади проти звичайного народу та заради власних потреб. Війни, голод, бідність, несправедливість, це те що ми бачимо тепер. Невже цього не було дві тисячі років назад, невже Апостол Павел закликає нас любити тих кому ми довірились, а в знак подяки отримуємо вище сказане. Як можна коритись владі яка робить не добрі діла, як можна вважати її від Бога якщо нам відомі факти коли вона чинить насильство, грабує, вбиває, обманює, несправедливо і жорстоко судить?
Спаситель перебуваючи на землі, будучи творцем, спустився до рівня творіння, будучи все могутнів, корився порядку земних речей, і людям що мали державну владу. «Над Мною ти жодної влади не мав би, коли б тобі з верху не дано було, тому більший гріх має той, хто Мене тобі віддав» (Ів. 19.11) - сказав Ісус Пілату. Будь яка влада, є влада від Бога, поставлена саме по Божому промислу. Ось тільки добрих поставляє Бог, а злих і лукавих допускає до влади за людські гріхи. «Я дам їм хлопців за князів, і діти пануватимуть над ними» (Іс. 3.4.). «Нагадай їм, щоб корилися верховній владі, щоб слухалися, були готові до всякого доброго діла» (Тит. 3.1)
Беручи за основу послання Апостола Павла до Римлян, необхідно підкреслити що Апостол мав в собі Духа Святого, і все сказане ним як і іншими Апостолами, є від Духа Святого. Автор, послання до Римлян, знався з багатьма людьми, і християнською громадою в Римі, розумів що деякі із християн керуючись любов’ю до Всевишнього будуть зневажати матеріальний світ все з ним пов’язане і як результат не визнаватимуть будь-яку земну владу, а це призведе до серйозних наслідків. Апостоли просили «щоб нікого не ганьбили, були мирні, поступливі та виявляли повну лагідність супроти всіх людей»(Тит.1. 3.) В Святому Письмі мова йде не лише про владу державну, говориться про владу в загальному, про владу церкви, батьків, тощо. Господь створив наш світ, і його Благодаттю все живиться, і по його волі все відбувається, йому все підкоряється. Апостол говорить на сам перед про походження влади а не про її поведінку, мова йде не про одного або кількох начальників, мова йде в загальному про сам чин, про мудрий розподіл, коли по премудрості Божій один начальствує а інші підкоряються. Будь яку владу яку ми не розглянули би, батька над дітьми, чоловіка над жінкою, навіть в природі, влада між звірями – все встановлено Богом.
Блаженний Феофілакт архиєпископ Волгарский говорить: «Предложив слушателям достаточно наставлений касательно нравственности и научив их быть благосклонными даже ко врагам, предлагает и настоящее увещание, научая всякую душу, хотя бы кто был священник, хотя бы монах, хотя бы апостол, подчиняться начальникам. Ибо это подчинение не подрывает благочестия. Предлагает это увещание Апостол с целью показать, что Евангелие не учит измене или неповиновению начальства, но благородному образу мыслей и повиновению».3
В творіннях Іоанна Златоуста можна знайти такі слова: «Апостол много рассуждает об этом предмете и в других посланиях, когда говорит о покорности слуге господами подначальных начальникам. А это он желает с целью показать, что Господь Иисус Христов ввел свои законы не для ниспровержения общего гражданского устройства, но для лучшего его исправления, и вместе хочет научить, что бы мы ни предпринимали лишних и бесполезных войн. С нас достаточно тех козней, какие строятся против нас за истину, а лишних и бесполезных испытаний присоединять не следует. Заметь же, как благо временно завел апостол речь об этом предмете. После того, как, предложил слушателям различные требования любомудрия, расположил их жить в мире с друзьями и врагами, научил быть полезными для счастливых, для несчастных, для нуждающихся и кратко сказать для всех. Даже в человеческом теле не все члены устроены равночестными, но одни меньше, другие важнее, одни для управления, другие для подчинения. Безначалие везде есть зло, и бывает причиной беспорядка».4
По слову Господа нашого Ісуса Христа: «и волося на голові пораховано» (Мф.10,30),відповідно і стати тим за кого проголосували тисячі, міліони людей, без волі Всевишнього не можливо. «Всевышний владычествует над царством человеческим и знает его», не все відбувається так як нам хочеться, але не нам судити Господні шляхи, правильно чині, не нам вирішувати. Господня рука присутня скрізь, Він все бачить, все знає. І Хто б не був головним, в державі чи на роботі, і як би він не чинив з людьми, не нам його судити, на нього є суд Божий, може ми і не заслуговуємо поки що на краще, можливо ми самі є такими як думаємо про інших. «Добросовестное повиновение власти относится к Самому Богу, и имеет своим основанием волю Божию. Чистосердечная верность к власти, благопокорность, те добродетели, которые, кроме земных наград, призываю на нас благословение Божие. Эту священную истину, во всей живости ощущает совесть благоговеющего к Богу христианина. Такое отношение показывает истинно доброго гражданина, верного сына своего государства».5
3 Блаженный Феофилит архиепископ Волгарский. Толкование Послания Святого апостола Павла Кн.I, М., 2000г., сс.152
4 Иже во святых отца нашего Иоанна Златоустого архиепископа Константинопольского Избранные творения. Беседы на Послание к Римлянам т.9.,М.,1994 сс774, 775.
5 Мефодий, архиепископ Псковский. Толкование к Римлянам. М., 1815.С.105.