Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
29
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Дніпропетровський державний аграрний університет
Навчально-науковий інститут економіки
Кафедра обліку і аудиту
Розрахункова робота
з дисципліни: Фінансовий облік
на тему: «Стан та щляхи удосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками»
Виконала: студентка IV курсу
гр. ОА-3-09
Ковярова Т.В.
Перевірила: Кращенко А.О.
Дніпропетровськ – 2012р.
Зміст
Вступ
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ
РОЗДІЛ 2. СТАН ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ (за матеріалами ФГ «Влад»)
2.1. Організація обліку на підприємстві.
2.2. Первинний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві
2.3. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві.
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ.
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
Найважливішою складовою частиною роботи бухгалтерії є облік боргових зобов'язань. Борги, які зобов'язані виплатити підприємству дебітори, і його заборгованість іншим організаціям(кредитори) істотно впливають на фінансове положення, використання грошових коштів в обороті, величину прибутку, фактично отриманого підприємством в звітному періоді.
Постачальники і підрядники - це організації, що поставляють сировину, матеріали і інші товарно-матеріальні цінності, а також різні види послуг, що роблять, і виконуючі різні роботи.
Дебіторська і кредиторська заборгованість може виникнути по усіх видах розрахунків підприємства з контрагентами і є їх складовою частиною. Основний вид взаємних боргових зобов'язань має місце при розрахунках з постачальниками і підрядниками.
Розрахунки з постачальниками і підрядниками здійснюються після відвантаження ними товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт або надання послуг або одночасно з ними з відома організації або за її дорученням.
Нині організації самі вибирають форму розрахунків за поставлену продукцію або зроблені послуги. Раціональна організація контролю за станом розрахунків сприяє зміцненню договірної і розрахункової дисципліни, виконанню зобов'язань по постачаннях продукції в заданому асортименті і якості, підвищенню відповідальності організацій за дотримання платіжної дисципліни, скороченню дебіторської і кредиторської заборгованості, прискоренню оборотності обігових коштів і, отже, поліпшенню фінансового стану орга
Актуальність даної розрахункової роботи полягає в тому, що в сучасних умовах ретельно поставлений облік розрахункових операцій з, постачальниками та підрядниками, а також своєчасний оборот грошових коштів роблять значний вплив на фінансові результати підприємства (прибутки або збитки). При розрахунках з постачальниками та підрядниками, в залежності від ситуації, виникає кредиторська та дебіторська заборгованість, що істотно впливає на фінансовий стан підприємства. Чітка організація розрахунків між постачальниками безпосередньо впливає на прискорення оборотності оборотних коштів і своєчасне надходження грошових коштів. У зв'язку з цим виникає необхідність проведення аудиторської перевірки розрахункових операцій.
Мета роботи – дослідити економічну сутність зобов’язань, її склад, класифікацію та оцінку, проаналізувати діючу організацію та методику бухгалтерського обліку, зробити аудит розрахунків з постачальниками та підрядниками, розробити рекомендації з удосконалення підприємства.
Для досягнення поставленої мети в розрахунковій роботі визначені для вирішення наступні завдання:
Об'єктом дослідження є фермерське господарство «Влад».
Предметом дослідження є комплекс теоретичних і практичних питань бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на ФГ «Влад»
Інформаційною базою дослідження стали закони та інші нормативні документи з питань економічної політики, M(C) БO, П(С) БО, статистичні матеріали, планова та звітна інформація підприємства, розробки науково-дослідних установ та особисті спостереження.
В роботі використані загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення, порівняння. Дослідження ґрунтувалось на положеннях діалектичного методу пізнання процесів і явищ у їх взаємозв'язку та розвитку. Основним принципом проведеного дослідження є системний підхід до узагальнення економічної інформації у відповідності з поставленими завданнями.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ
1.1. Основні поняття та класифікація зобов’язань.
Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс», зобов’язання це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. [11]
Під поняттям «зобовязання» Бабіч В.В. розуміє заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином, через придбання товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування. [1]
Досить широко поняття «зобовязання» розкривають у своїх вченнях Гольцова С.М., Плікус І.Й. Під зобовязаннями автори розуміють розрахункові відносини між підприємствами в процесі господарської діяльності, а також з працівниками і службовцями, в результаті чого виникають незакінчені розрахунки. [7]
Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних, активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже зобов'язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином у зв'язку з придбанням товарів та послуг в кредит або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.
Обліковуються не всі господарські зобов’язання, а лише ті, що випливають з виконання укладених підприємством договорів чи здійснення дій, з якими фінансове право пов'язує виникнення зобов'язань із внесення платежів до бюджету та відповідних позабюджетних органів. Класифікацію зобов'язань за різними ознаками наведено у наступній таблиці 1.1. [1]
Таблиця 1.1.
Класифікація зобовязань
|
Класифікаційна ознака |
Вид зобов'язань |
Коротка характеристика |
|
За складністю |
Прості |
Погашаються одним платежем |
|
Складні |
Включає первинне зобов'язання та набір вторинних зобов'язань |
|
|
За визначеністю у часі |
Обмежені у часі |
Строк виконання зобов'язання визначений у часі |
|
Безстрокові |
Строк виконання зобов'язання не визначений у часі |
|
|
За забезпеченістю виконання зобов’язань |
Забезпечені |
Виконання яких забезпечено заставою |
|
Незабезпеченні |
Виконання яких не забезпечено |
|
|
Залежно від підстави виникнення зобов’язань |
Договірні |
Постають з угоди, домовленості сторін |
|
Позадоговірні |
Виникають незалежно від волі учасників угоди |
|
|
За способом погашення |
Монетарні |
Відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам |
|
Немонетарні |
Зобов'язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості |
|
|
За часом виникнення |
Теперішні |
Виникають в результаті операцій та інших подій у минулому періоді |
|
Майбутні |
Визначаються рішенням керівництва придбати активи в майбутньому та не є причиною для утворення справжнього зобов'язання. |
|
|
За терміном погашення |
Довгострокові |
Включають отримані позики, випущені облігації, видані закладні, векселі видані, зобов'язання по оренді тощо, якщо вони розраховані на строк погашення більше одного року |
|
Короткостро- кові |
Зобов'язання, що задовольняються за допомогою використання поточних активів або створення інших короткострокових зобов'язань (заборгованість із розрахунків з бюджетом за податками та іншими платежами; заборгованість з оплати праці; заборгованість зі страхування;короткострокові кредити банку; нараховані до сплати дивіденди, відсотки тощо) |
|
|
За можливістю оцінки |
Фактичні |
Виникають як наслідок договірних відносин або законодавчих актів, їх суму можна оцінити досить точно. Фактичні зобов'язання поділяються на два види: документальні та враховані. |
|
Оціночні |
Сума оціночних зобов'язань не може бути визначена до настання визначеної дати. До оціночних включаються зобов'язання перед бюджетом за податками |
|
|
Умовні (неіснуючі, потенційні) |
Зобов'язання, спричинені умовними фактами господарського життя.. |
Погашення зобов'язання може відбутися: сплатою грошових коштів в готівковій або безготівковій формі; розрахунками в кредит; передачею інших активів; наданням послуг; заміною зобов'язання іншим; перетворенням зобов'язання на капітал; відмовою кредитора від своїх прав або позбавленням їх. Використання безготівкової, готівкової або кредитної форми порядку розрахунків між отримувачем коштів і платником визначається договором.
Для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови відповідно до П(С)БО 11:
- оцінка їх може бути достовірно визначена;
- існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення.
В П(С)БО 11 «Зобов'язання» відсутнє визначення критеріїв визнання того чи іншого виду зобов'язань. Зобов'язання виникають на балансі підприємства та відображаються у фінансовій звітності в наступних випадках:
- при визнанні активу;
- придбаного в борг;
- при створенні забезпечення за рахунок витрат (резерв на оплату відпусток та інші забезпечення) звітного періоду, що супроводжується збільшенням витрат та збільшенням зобов'язань;
- при зменшенні забезпечення та збільшенні зобов'язання.[22]
Зобов'язання виникає внаслідок фактичного отримання підприємством матеріалів, товарів, робіт чи послуг, нарахування витрат чи податків, які слід оплатити в майбутньому.
Види зобов'язань для їх відображення в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 11 наведено в таблиці 1.2
Таблиця 1.2
Види зобов'язань
|
Тип зобов'язання |
Характеристика зобов'язання |
|
Поточні зобов'язання |
Зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу, або повинні бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу:
|
|
Довгострокові зобов'язання |
Всі зобов'язання, які не є поточними:
|
|
Забезпечення |
Зобов'язання, з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу:
|
|
Непередбачені зобов'язання |
Зобов'язання, яке може виникнути внаслідок минулих подій, та існування якого буде підтверджено лише коли (не)відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю. Теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити |
|
Доходи майбутніх періодів |
Доходи, одержані підприємством у звітному періоді, але такі, що відносяться до наступних періодів |
Поточні зобов'язання погашаються за рахунок поточних активів, до яких належать грошові кошти та інші ресурси, щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають триваліший). Надання визначення довгостроковим зобов'язанням можна відобразити за допомогою схеми (рис. 1.1). Частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню в термін до 12-ти місяців з дати балансу, відображається у складі поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.
|
Довгострокові зобов'язання |
=
|
Зобов'язання |
–
|
Поточні зобов'язання |
+
|
Зобов'язання, на які нараховуються відсотки і які повинні відображатись у розділі поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями (тобто що підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу), продовжують залишатися довгостроковими, якщо:
|
+
|
Зобов'язання, за якими дотримуються наступні умови:
|
Рис. 1.1 – Визначення довгострокових зобов'язань
Оцінка зобов'язань відіграє значну роль при формуванні облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності, що передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню сум визнаних зобов'язань є важливим при оцінці зобов'язань. Завдяки дії принципу безперервності оцінка зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.[19]
За П(С)БО 11 «Зобов'язання» в Балансі (ф. № 1) всі поточні зобов'язання відображаються за сумою погашення, тобто у фінансовій звітності в розділі поточних зобов'язань відображається сума, яка буде фактично сплачена при погашенні такого зобов'язання.
Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов'язання. За теперішньою вартістю відображаються довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки: суми довгострокових кредитів облігаційних позик, довгострокових відсоткових векселів; платежів за довгостроковою орендою; позик небанківських фінансово-кредитних установ підлягають дисконтуванню.
У П(С)БО 11 «Зобов'язання» щодо оцінки зазначено що, довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.[22]
Дисконтована оцінка зобов'язання це вартість майбутнього платежу. Визначення дисконтованої вартості засновано на розумінні того, що з економічної точки зору сума коштів, яка буде витрачена підприємством в майбутньому, менше суми коштів, витрачених підприємством сьогодні. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
1.2. Нормативно-правове регулювання розрахунків з постачальниками і підрядниками.
Бухгалтерський облік на підприємствах з різною формою власності базується виключно на основі нормативних документів, а саме: в першу чергу Законів, прийнятих вищим законодавчим органом Верховною Радою України, Указів Президента України, Постанов та директив Кабінету міністрів України, наказів та інструкцій Міністерства фінансів України та Головної податкової адміністрації України.
Розрахунки підприємства з постачальниками та підрядниками регулюються такими нормативними актами:
- Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;[9]
- Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;[10]
- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;[16]
- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»;[16]
- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання»;[22]
- Наказом Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку та інші.[15]
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» затверджені єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів.
Поточні зобов'язання включають:
- короткострокові кредити банків;
- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;
- короткострокові векселі видані;
- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
- поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;
- інші поточні зобов'язання.
Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.
Відповідно до П(С) БО 11 «Зобов'язання» для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови:
- оцінка їх може бути достовірно визначена;
- існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення.
В П(С) БО 11 «Зобов'язання» відсутнє визначення критеріїв визнання того чи іншого виду зобов'язань. Зобов'язання виникають на балансі підприємства та відображаються у фінансовій звітності в наступних випадках:
- при визнанні активу, придбаного в борг;
- при створенні забезпечення за рахунок витрат (резерв на оплату відпусток та інші забезпечення) звітного періоду, що супроводжується збільшенням витрат та збільшенням зобов'язань;
- при зменшенні забезпечення та збільшенні зобов'язання.[22]
Частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню в термін до 12-ти місяців з дати балансу, відображається у складі поточної заборгованості.
Оцінка зобов'язань відіграє значну роль при формуванні облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності, що передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню сум визнаних зобов'язань, є важливим при оцінці зобов'язань. Завдяки дії принципу безперервності оцінка зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.
Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).
Планом рахунків передбачено 9 класів, клас 6 має назву «Поточні зобов'язання».
На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов'язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів.
На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.[10]
Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» має такі субрахунки:
- 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;
- 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».
Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачена можливість взаємозалежного відображення багатьох видів розрахунків. Облік розрахунків з постачальниками й замовниками ведеться на пасивному рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».[18]
Таким чином, державою передбачене законодавче регулювання розрахунків з постачальниками і підрядниками. Затверджено порядок відображення розрахунків в бухгалтерському обліку за відповідним рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», який має відповідні субрахунки. Записи зі здійснення господарської операції відповідно до законодавства заносяться у відповідні регістри бухгалтерського обліку.
В Hаказі №356 затверджені методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, які спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ).
Облікові регістри (книги, відомості, журнали тощо) призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. Облікові регістри повинні складатися щомісяця та підписуватися виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства. Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів.
Аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.
Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць, в залежності від характеру і змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом.
Необхідно відзначити, що не завжди з постачальниками укладаються договори. Особливо часто це відбувається у взаєминах з постачальниками, що здійснюють торгову діяльність. У цьому випадку взаємини будуються на основі вимог законодавства.
РОЗДІЛ 2. СТАН ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ (за матеріалами ФГ «Влад»)
2.1. Організація обліку на підприємстві.
Селянське фермерське господарство «Влад» (СФГ «Влад») Новомосковського району Дніпроптровської області утворилося 27 травня 1997 року.
Господарство займається вирощуванням сільськогосподарських культур, а також ведененням тваринництва. Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 206 га.
ФГ «Влад» складається з допоміжних і обслуговуючих підрозділів, що включають в себе основне виробництво, машинно-тракторний парк, ремонтну
майстерню. Основне виробництво включає в себе дві комплексні бригади до
яких входять рільничі бригади і ферми.
Підприємство діє на основі повного госпрозрахунку, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку. Для здійснення фінансово-кредитних операцій ФГ «Влад» відкриті рахунки в відділенні №1 ГРУ «ПриватБанк» с. Василівка.
Відповідальні за фінансово-господарську діяльність ФГ «Влад»:
Загальна численність штатних працівників 50 чоловік. На чолі підприємства голова, який несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення реєстрації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження опрацьованих документів, регістрів і звітності протягом встановленого термін, але не менше 3 років. Голова створює необхідні умови для правильного ведення обліку, забезпечує неухильне виконання всіма працівниками, причетними до господарської діяльності, дотримання порядку щодо оформлення та подання первинних документів. На період відсутності вся відповідальність покладається на заступника – головного бухгалтера. Безпосередньо голові підприємства підпорядковуються головний бухгалтер, який несе відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, своєчасне подання повної і достовірної звітності.
Бухгалтерський облік ФГ «Влад» ведеться за журнально-ордерною формою обліку без використання комп’ютерної програми. Господарство застосовує план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарчих операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Мінфіну України № 291.
ФГ «Влад» згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» застосовує ставку оподаткування прибутку 21% до об’єкту оподаткування. Також господарство є платником податку на додану вартість при реалізації послуг (робіт, товарів).
Основні постачальники ТМЦ та послуг є :
- ПП «Автобуд-350»;
- ТОВ «Техностиль»;
- ТОВ «Атлант»;
- ЗАТ Васильківський комб. 3-д
- Агротера
- Фл ЧП Гусаков
На господарстві створено постійно діючу комісію для введення в експлуатацію та списання основних засобів, матеріалів, необоротних активів у складі:
- голова комісії – головний інженер.
- члени комісії – головний бухгалтер, інженер-економіст та прораб
Заробітна плата нараховується щомісячно, згідно з штатним розкладом та на підставі правил внутрішнього розпорядку, виплачувалася своєчасно у грошовій формі через касу підприємства.
2.2. Первинний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві.
ФГ «Влад» для обліку поточних зобов’язань по рахунках з постачальниками та підрядниками за одержані ТМЦ, виконані роботи і надані послуги на підприємстві призначений рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». По кредиту рахунка 63 відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників ТМЦ, прийняті роботи, надані послуги, по дебету – її погашення, списання. Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками. При купівлі товарів укладається договір купівлі–продажу або договір підряду. Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками проводяться на підставі документів постачальника: накладних, рахунків–фактур, рахунків, податкових накладних, товарно–транспортних накладних .
Розрахункові документи, які надає підприємство-постачальник господарству «Влад» на суму оплати за надані послуги повинні бути акцептовані. Після цього ФГ «Влад» надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару і отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів на поточному рахунку. Детальніше бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками і підрядниками наведено в додатку Б. Розглянемо первинну документацію з обліку розрахункоих операцій.
Рахунок–фактура – це розрахунковий документ, що виписується постачальником на ім’я ФГ «Влад» на кожну партію відвантаженої продукції, а також за виконані роботи і послуги. У ньому зазначається найменування, адреса і розрахункові рахунки постачальника, а також розрахунок вартості пред’явленої платнику для оплати. Рахунок–фактура одночасно є документом, на підставі якого здійснюється приймання за кількістю і якістю. Надходження товарно–матеріальних цінностей без рахунка–фактури називається невідфактуреним постачанням. Оприбуткування запасів за невідфуктуреним постачанням здійснюється оформленням Акта про приймання .
Податкова накладна застосовується відповідно до Закону «Про податок з додаткової вартості» поряд з іншими первинними документами. Податкова накладна є підставою для нарахування суми податкового кредиту ФГ «Влад» і суми податкового зобов’язання постачальником. Форма податкової накладної затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165. Податкова накладна складається на момент винекнення податкових зобов’язань підприємства у двох примірниках. Оригінал надається ФГ «Влад», друга копія залишається у постачальника товару. При цьому видається товарний чек, інший платіжний документ що підтверджує передачу товарів або прийняття платежу із зазначенням суми податку.
Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів на перевищує 20 грн. При цьому підставою для збільшення податкового кредиту є товарний чек. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товару. Якщо після продажу товару здійснюється будь–яка зміна суми компенсації за продаж товарів, включаючи прерахунок у випадках повернення проданих товарів, податок нарахований у зв’язку з таким продажем перераховується відповідно до змін базового оподаткування. При цьому постачальник зменшує суму подакового зобов’язання на відповідну суму корегування, а підприємство збільшує суму податкового зобов’язання на цю ж суму в період , протягом якого була зменшена сума компенсації постачальником ТМЦ. Дані податкових накладних записуються до Книги обліку придбання товарів. У книзі обліку окремо враховуються операції, повязані з придбанням товарів, із правом внесення в податковий кредит і без такого права. Окремо на підприємстві ведеться облік, операцій вартість яких не включається до складу валових витрат і не підлягає амортизації. [15]
Всі аспекти організації обліку з постачальниками і підрядниками затверджуються в наказі про облікову політику, який приведено в додатку А.
Аналітичний облік в господарстві ведуть по окремим рахункам постачальників і підрядників, фактам поставки невідфактурованих поставок або оплати не поставлених матеріальних цінностей в розрізі постачальників і підрядників. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведеться у відомості за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». У цій відомості синтетичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками співвідноситься з аналітичним обліком, який забезпечує отримання слідуючої інформації: даних про заборгованість постачальникам по розрахунковим документам, строк оплати котрих не настав; по неоплаченим в строк розрахунковим документам; за невідфактурованими поставками. Узагальненні данні з відомості переносятся до Головної книги.
2.3. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві.
Облік розрахунків з постачальниками й замовниками ведеться на пасивному рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», схема цього рахунка представлена на рисунку 3.1
Рахунок 63
Дт Кт
|
Рахунок 63 |
|
|
Дт Кт |
|
|
Оплата рахунків постачальників і підрядчиків за поставлені матеріальні цінності і послуги. Залік виданих авансів і попередніх оплат. |
Сальдо – залишок заборгованості постачальникам на початок періоду. Акцент рахунків постачальників і підрядчиків за поставлені матеріальні цінності, виконані роботи, послуги; видача векселів; акцент витрат; відображення комерційного кредиту. Сальдо – залишок заборгованості постачальникам і підрядчикам на кінець періоду. |
Рисунок 3.1 Схема рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
На рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підприємцями» ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. За Кт. рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підприємцями» відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядчиків товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за Дт - її погашення, списання тощо. Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підприємцями» має такі субрахунки:
При журнально–ордерній формі обліку, облік розрахунків з постачальниками ведуть у Ж/О № 3, де синтетичний розрахунок обліків з постачальниками сполучається з аналітичним обліком. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками при розрахунках у порядку планових платежів ведуть у відомості до нього, дані якої наприкінці місяця включають загальними підсумками по кореспондуючим рахунках у Ж/О № 3. [12]
При автоматизації обліку на підставі виписок банку складаються машинограми синтетичного й аналітичного обліку по кожнім рахунку, застосовуваному для обліку розрахунків з постачальниками і покупцями («Розрахунок з постачальниками і підрядчиками», «Розрахунки по авансах», «Розрахунки з покупцями і замовниками», «Розрахунки по претензіях»). Ці машинограми служать підставою для розробки оборотних відомостей по рахунках, по підсумковим даним, на підставі яких робляться записи в Головну книгу.
На субрахунку 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядчиками. На субрахунку 632 «Розрахунок з іноземними постачальниками» ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядчиками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.. Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підприємцями» кореспондує з такими рахунками (рис. 3.2):
Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» кореспондує:
|
За дебетом з кредиту рахунків: |
За кредитом з дебету рахунків: |
|
24 «Брак у виробництві» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 34 «Короткострокові векселі одержані» 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 41 «Пайовий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» 50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі видані» 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» 55 «Інші довгострокові зобов’язання» 60 «Короткострокові позики» 62 «Короткострокові векселі видані» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 70 «Доходи від реалізації» 71 «Інший операційний дохід» 74 «Інші доходи» |
15 «Капітальні інвестиції» 20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі» 22 «МШП» 24 «Брак у виробництві» 28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 39 «Витрати майбутніх періодів» 47 «Забезпечення майбутніх періодів» 64 «Розрахунки за податками і платежами» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші витрати» 91 «Загально-виробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати» |
Рисунок 3.2 Коресподенція рахунка 63 «Рахунки з постачальниками та підпрядниками
Аналітичний облік розрахунків ведуть у розрізі постачальників і підрядників за кожним документом про отримання матеріалів, робіт, послуг та оплату за них у Відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63). Якщо з іноземним постачальником є домовленість про пред'явлення рахунку на кожну транспортну партію, то за облікову партію приймається партія, оформлена одним рахунком постачальника. Побудова аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками має забезпечити можливість отримання необхідних даних по:
Розділ 3. Удосконалння обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
На сучасному етапі діюча система розрахунків з постачальниками, заготівельними організаціями, банками, різними кредиторами ще не відповідає вимогам прискорення грошового обігу і зміцнення фінансового стану підприємства, що в свою чергу веде до нестабільності у постачанні основними матеріальними ресурсами, особливо паливо-мастильними матеріалами, запасними частинами, мінеральними добривами та іншими ресурсами, необхідними для виробництва.
Несвоєчасні розрахунки формують заборгованість між виробником і споживачами продукції, ведуть до несвоєчасних виплат готівкою в рахунок заробітної плати, що викликає невдоволення працюючих та погіршує соціальне становище.
Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективності розрахунків з дебіторами і кредиторами. Збільшення або зниження дебіторської та кредиторської заборгованості призводять до зміни фінансового стану підприємства.
Прибутковість діяльності підприємства залежить від швидкості обороту капіталу, що визначається цілим комплексом економіко-організаційних заходів. Його частиною є розрахунки між суб’єктами господарської діяльності. Для дотримання діючих правил розрахунків слід запобігати їх простроченню, сприяти зменшенню кредиторської і дебіторської заборгованості. Чим швидше здійснюється процес розрахунків, тим ефективніше працює економіка. Так, наприклад, значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською може привести до так званого технічного банкрутства. Це пов’язано зі значним відволіканням засобів підприємства з обороту і неможливістю гасити вчасно заборгованість перед кредиторами.
Порядок і форми розрахунків з постачальниками визначаються господарськими договорами, внаслідок виконання яких у підприємства виникають поточні зобов’язання – кредиторська заборгованість. Господарський договір є найбільш поширеною і важливою підставою виникнення зобов’язання, основною формою реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці.
Облік розрахунків з покупцями та постачальниками є найважливішою ділянкою бухгалтерської роботи, оскільки на цьому етапі формується основна частина доходів та грошових надходжень підприємств. За допомогою розрахунків можна, з одного боку спрямувати та забезпечити підприємства сировиною, матеріалами, паливом, тарою, а з іншого здійснити реалізацію готової продукції.
З метою покращення розрахункової системи обліку і скорочення дебіторської і кредиторської заборгованості доцільно провести деякі зміни, які б сприяли удосконаленню обліку розрахунків:
· по-перше, необхідно стежити за співвідношеннями дебіторської і кредиторської заборгованості: значне переважання дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових засобів; перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською може призвести до неплатоспроможності підприємства;
· по-друге, краще та якісніше проводити аналіз складу і структури дебіторської і кредиторської заборгованості за конкретними постачальниками і покупцями, а також щодо термінів утворення заборгованості або терміни їх можливого погашення, що дозволить своєчасно виявляти прострочену заборгованість і вживати заходів щодо її стягнення. Дані про терміни виникнення (погашення) заборгованості мають бути регулярними і оперативними, їх доцільно акумулювати в окремому документі;
· по-третє, також можна організувати на підприємстві систему аналітичного обліку дебіторської заборгованості не тільки по термінах, але і за розмірами, місцезнаходженням юридичних осіб, фізичних осіб і пропонованих умов оплати;
· по-четверте, контролювати оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості, а також стан розрахунків щодо простроченої заборгованості, так як в умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину вартості поставленої продукції, тому бажано розширити систему авансових платежів;
· на п’ятому етапі було б доцільно на високому рівні організувати роботу з договорами, в картці клієнта відрізняти працює він під реалізацію або за системою передоплати .[25]
Використання таких нововведень стало б вагомою зміною обліку розрахунків з постачальниками та з кожним підприємством окремо на кінець звітного періоду. Таким чином, вищевикладені пропозиції будуть сприяти вдосконаленню організації розрахунків та їх обліку, зниження дебіторської заборгованості і зміцнення фінансового стану підприємства.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Після виконання розрахункової роботи ми можемо зробити наступні висновки і пропозиції. Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей, надають послуги та виконують роботи, а підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.
Процес постачання полягає в тому, що підприємство укладає договори з постачальниками на необхідні йому фактори виробництва, організовує доставку та складування виробничих запасів, перераховує гроші постачальникам за отримані матеріали. Під час цього процесу відбувається зміна активу з форми грошей на форму майна, призначеного для виробництва продукції.
Об'єктом дослідження виступає Фермерське господарство «Влад». Підприємство займається вирощуванням сільськогосподарських культур та веденням тваринництва.
Проводячи аналіз фінансового стану ФГ «Влад» можна зробити висновок, що підприємство має нормальну фінансову стійкість, але спостерігається деяке її погіршення, що підкреслює проблему платоспроможності, зростає питома вага залучених джерел фінансування.
Стан розрахунків з постачальниками перевіряється за реєстрами аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 63 „Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. При цьому за розрахунковими документами встановлюється час виникнення заборгованості, зміст операцій поставок, обґрунтованість застосування цін, тарифів, торговельної націнки (знижки). Одночасно за допомогою зустрічної перевірки контролюється своєчасність і повнота оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Важливим моментом є також проведення інвентаризації розрахунків, яка дозволяє визначити реальний стан розрахунків підприємства, виправити помилки, допущені в обліку.
Таким чином одним із напрямків вирішення проблеми ефективного управління розрахунками є виявлення адекватних їхній сутності класифікаційних ознак, розробка науково обґрунтованої системи їх обліку та контролю.
На рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» бухгалтер ФГ «Влад» згруповує інформацію про розрахунки за:
Аналітичний облік організовується окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату.
Розрахунки з постачальниками здійснюють, як правило, після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг.
Для поліпшення стану розрахунків з постачальниками:
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Додаток А
Наказ №1
«Про облікову політику підприємства в 2003 році»
На підставі Закону України від 16.07.99р. №996-XIV “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, реалізуючи право самостійно визначати облікову політику підприємства, наказую:
Продовження додатка А
Продовження додатка А
Продовження додатка А
Продовження додатка А