модульної системи Дніпропетровськ 2012

Работа добавлена на сайт samzan.net:

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

кафедра загальноправових дисциплін

МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ  З САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з    дисципліни

Теорія держави і права

для студентів за вимогами кредитно-модульної системи

Дніпропетровськ — 2012

Вступ

Державні стандарти вищої освіти передбачають виділення в навчальних планах Вузів часу, який відводиться на самостійну (позааудиторну) роботу студентів. Навчальний час, відведений для цієї роботи повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Лише у ході самостійної роботи студенти можуть придбати практичні навички і вміння, розвивати пізнавальні здібності, пам’ять, самостійне мислення, організованість, виконавчі здібності, цілеспрямування, наполегливість у подоланні труднощів, вміння урівноважено працювати і, головне, виробити навички і вміння з самоосвіти, самостійного “здобуття знань”. Самостійна робота краще за інше забезпечує індивідуальне навчання, оскільки при її використанні вдається спрямувати пізнавальну діяльність на розвиток аналітичного мислення, творчих здібностей, утворюються сприятливі умови для повного врахування індивідуальних особливостей студентів, рівня довузівської підготовки, досвіду самостійної служби в ОВС, здібностей і нахилів, працездатності тощо.

Зміст самостійної роботи студента над теорією держави і права визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій викладача, практикумом тощо. Серед них значне місце посідає саме методичні матеріали, завдання та вказівки викладача. Для самостійної роботи також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також в домашніх умовах.

Головне в правильній організації самостійної роботи — її планування, яке в принципі вже задане тематичними планами та послідовністю вивчення юридичних дисциплін. Самостійна робота повинна розпочинатися ще до приходу студента на лекцію. Тобто слід активно використовувати систему упереджувального читання коли попередньо прочитуються лекційний матеріал, що міститься у підручниках та навчальних посібниках. Це дозволяє закласти базу для більш глибокого сприйняття лекції. Самостійна робота носить суто індивідуальний характер, однак можливе й колективне осмислення проблем держави і права.

В процесі самопідготовки студентам пропонуються наступні види завдань для самостійного опанування матеріалу з конкретних тем курсу:

•  вивчити матеріали теми, структуруючи знання у вигляді логічної схеми (схем);
•  скласти термінологічний словник та список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теорії держави і права;
•  вивчити методику проведення аудиторного заняття;
•  продумати відповіді на питання для самоперевірки;
•  підготувати тезиси можливого виступу під час аудиторного заняття;
•  за власним бажанням підготовити реферати з рекомендованих тем;
•  проробити тестові завдання по темі.

Виконання вказаних завдань допоможе студентам поглибити закріпити та систематизувати свої знання з теорії держави і права та вдосконалити навички самостійної роботи.

Виконання вказаних завдань контролюватиметься під час семінарських занять та проміжного контролю. При цьому методичні матеріали для самостійної роботи передбачають можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять.

Завдання для самостійної роботи

Розділ 1. “Загальне вчення про державу”

Модуль 1. Предмет і методологія теорії держави і права.

         Походження держави і права

Тема 1. Предмет і метод теорії держави і права

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “теорія”, “поняття”, дефініція”, “термін”, “закономірність”, “теорія держави і права як наука”, “предмет теорії держави і права”, “методологія”, “метод”, “метод теорії держави і права” “юридична наука”, “принципи пізнання теорії держави і права”, “функції теорії держави і права”, “система юридичних наук”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Дайте характеристику теорії держави і права як науки.
•  Що представляє собою предмет теорії держави і права?
•  Які методи пізнання використовуються в теорії держави і права?
•  Яке місце займає теорія держави і права серед суспільних наук?
•  Який взаємозв'язок теорії держави і права з галузевими юридичними науками.

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Функції теорії держави і права на сучасному етапі.
  •  Дискусійні питання предмета теорії держави і права.
  •  Окремі методи теорії держави і права.
  •  Правові категорії, поняття, терміни.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Яке з визначень правильно відображає предмет теорії держави і права?

А. Предметом теорії держави і права є вивчення виникнення і розвитку конкретних держав та правових систем у всій їх історичній своєрідності, включаючи випадкові державно-правові процеси і явища.

Б. Предметом теорії держави і права є дослідження певної сфери державного життя та конкретної галузі права і законодавства.

В. Предмет теорії держави і права — загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права як самостійних, органічно взаємозв'язаних між собою соціальних інститутів.

 До характеристики якої юридичної науки слід віднести визначення: Система об'єктивних знань про найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, а також органічно пов'язаних з ними, явища і процеси, які їх супроводжують.

А. Державне право.

Б. Теорія держави і права.

В. Трудове право.

 До якого поняття відноситься наведене визначення: “Система методів, набір способів, засобів дослідницької діяльності, знання про них”?

А. Методологія.

Б. Концепція.

В. Парадигма.

 Який із перелічених методів застосовується для аналізу схожості, розбіжності і класифікації правових систем?

А. Статистичний метод.

Б. Метод зрівняльного правознавства (правової компаративістики)

В. Кібернетичний метод.

 Які найважливіші принципи загальнотеоретичного дослідження притаманні теорії держави і права?

А. Історизм. Об’єктивність. Конкретність. Плюралізм.

Б. Партійність.

В. Корпоративність.

 Які із перелічених наук є галузевими юридичними науками?

А. Криміналістика, судова психіатрія, судова медицина.

Б. Конституційне право, цивільне право, фінансове право.

В. Історія політичних і правових вчень, теорія держави і права.

 Яка із перелічених наук є прикладною юридичною наукою?

А. Загальна теорія держави і права.

Б. Наука адміністративного права.

В. Судова статистика.

 Яка із перелічених наук є історико - теоретичною юридичною наукою?

А. Історія України.

Б. Історія політичних і правових вчень

В. Філософія.

 Які функції виконує теорія держави і права як наука?

А. Онтологічну й евристичну.

Б. Методологічну і прогностичну.

В. Всі перелічені функції і ідеологічну.

 Назвіть фундаментальну науку правознавства.

А. Загальна теорія держави і права.

Б. Наука адміністративного права.

В. Наука конституційного права.

Додаткова література

1.  Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ // Право України.— 2000.— №3.— С. 41-44.
2.  Жуков В.Н. Место теории государства и права, философии права и истории политических учений в системе высшего юридического образования // Государство и право.— 2000.— № 12.— С. 99-102.
3.  Козюбра М. Загальнотеоретичне правознавство: стан та перспективи // Право України.— 2010.— № 1.— С. 32-43.
4.  Копєйчиков В.В., Колодій А.М. Проблеми загальної теорії держави і права // Право України.— 1993.— № 4.— С. 91-92.
5.  Коростей В. На захист конституційного вчення про державу і права // Право України.— 2002.— № 3. – С. 25 – 27.
6.  Кунєв Ю. Методологія дослідження державно - правових явищ як актуальна проблема // Право України.— 2009.— № 11.— С. 118-123.
7.  Кунєв Ю. Об‘єкт правознавства: системодіяльнісний підхід // Право України.— 2008.— № 3.— С. 32-35.
8.  Курінний Є. Об’єкт права: доктринальні питання визначення категорії // Право України.— 2003.— № 10.— С. 33-36.
9.  Лобода Ю. Плюралізація методології правової науки і проблема розмежування наукових дисциплін: до питання про дисциплінарну приналежність досліджень правової традиції у науці радянського періоду та сучасній вітчизняній правовій науці // Юридична Україна.— 2009.— № 5.— С. 4-7.
10.  Максимов С. Антропологічні передумови правової теорії: досвід класичної філософії права // Вісник Львівського університету. Серія юридична.— 2002.— Вип. 37.— С. 64-69.
11.  Мірошніченко М. Системно-інформаційний підхід у контексті методологічного забезпечення наукового аналізу проблем теорії правової системи України // Право України.— 2007.— № 6.— С. 22-25.
12.  Панов М. Проблеми формування понятійного апарату юридичної науки: методологічні аспекти // Вісник Академії правових наук України.— 2003.– № 2-3.
13.  Рабінович П. Проблеми трансформації методології вітчизняного правознавства: досягнення, втрати, перспективи // Вісник Академії правових наук України.— 2002.— № 4 (31).— С. 3-14.
14.  Рабінович П. Пріоритетна функція загальнотеоретичного праводержавознавства // Право України.— 2010.— № 1.— С. 25 - 31.
15.  Шайтан О. Теорія держави і права (проблеми вивчення) // Історія України.— 2001.— № 6.— С. 6-8.

Тема 2. Походження держави і права

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “суспільство”, “первісний лад”, “рід”, “фратрія”, “плем'я”, “суспільна влада”, “соціальні норми”, “мононорма”, “звичай”, “держава”, “публічна влада”, “адміністративно-територіальний поділ”, “податкова система”, “норми права”, “власність”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Які основні характерні риси влади в первісному суспільстві?
•  Які основні риси соціальних норм первісного суспільства?
•  Які основні фактори (причини) виникнення держави?
•  Які ознаки відрізняють державу від організації влади первісного суспільства?
•  Які основні фактори (причини) виникнення права?
•  Чим характеризується європейський шлях виникнення держави?
•  Чим характеризується східний шлях виникнення держави?
•  Які концепції про походження держави і права Ви знаєте, хто їх прихильники?
•  Яка з теорії походження держави здається Вам найбільш вірогідною і чому?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Організація влади в первісному суспільстві, форми її здійснення.
  •  Норми (правила) поведінки у первісному суспільстві.
  •  Особливості виникнення держави у східних слов'ян.
  •  Особливості закономірностей виникнення держави у країнах Стародавнього Сходу.
  •  Особливості виникнення держави у країнах античного світу.
  •  Теорія насильства як одна з основних теорій походження держави.
  •  Договірна теорія походження держави.
  •  Теологічна теорія походження держави.
  •  Державна влада як особливий різновид соціальної влади.
  •  Співвідношення держави і права.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Які ознаки притаманні громадській владі в первісному суспільстві?

А. Верховною владою володіє загальне зібрання (рада) всіх дорослих членів роду. Повсякденне управління здійснює старший член роду, який вибирається на зібранні всіма членами роду.

Б. Влада заснована на авторитеті. Відсутній відокремлений від суспільства апарат примусу.

В. Всі перелічені.

 Що таке “Неолітична революція”?

А. Перехід суспільства від привласнюючої економіки до виробляючої.

Б. Один з суспільних розподілів праці.

В. Внутрішня межа в розвитку первісного суспільства.

 Які основні ознаки держави, що відрізняють її від соціальної організації первісного суспільства?

А. Оборона, транспорт, енергетика.

Б. Територіальна організація населення, наявність особливого апарату політичної публічної влади, податки.

В. Територія, народ, влада.

 Кому належить ідея визначення держави як знаряддя, машини для придушення одного класу іншим, організації економічно пануючого класу?

А. Леніну В.

Б. Бакуніну М.

В. Гегелю Г.

 “Взяті в єдності і взаємодії державні, громадські організації, трудові колективи та інші політичні інститути (норми, відносини, тощо)”, — до якого поняття відноситься наведене визначення?

А. Політична партія.

Б. Держава.

В. Політична система суспільства.

 До якого поняття слід віднести визначення: “Організація політичної влади, панівної частини населення”?

А. Демократія.

Б. Держава.

В. Політична система суспільства.

 Яким терміном позначається історично визначений тип суспільства, що засновується на певному способі виробництва?

А. Держава.

Б. Правова система суспільства.

В. Суспільно-економічна формація.

 Що визначається як правило поведінки, яке склалося внаслідок фактичного його застосування протягом тривалого часу?

А. Право.

Б. Звичай.

В. Мораль.

 В якому суспільстві відносини між людьми регулюють “мононорми”?

А. В рабовласницькому суспільстві.

Б. В феодальному суспільстві.

В. В первісному суспільстві.

 Які ознаки притаманні нормативній регуляції первісного суспільства?

А. Перевага заборон. Нероздільність прав та обов'язків.

Б. Відсутність механізму примусу відокремленого від суспільства, який забезпечує виконання норм.

В  Все перелічене + основна форма — звичай.

 Підберіть поняття стосовно визначення: “Загальне правило поведінки людей, яке зображує собою взірець, еталон, масштаб, котрим вони повинні керуватися”.

А. Норма.

Б. Індивідуальний припис.

В. Наказ.

 Яким терміном позначається форма сумісної життєдіяльності людей, що склалася історично, структуру якої складають соціальні суб’єкти, соціальна діяльність та соціальні відносини.

А. Громада.

Б. Суспільство.

В. Держава.

 Які ознаки відрізняють право від соціальних норм первісного суспільства?

А. Загальнообов'язкова нормативність. Формальна визначеність.

Б. Інституціональність. Забезпеченість державним примусом.

В. Все перелічене.

 Які засоби впливу на поведінку людей закріплюються в нормах права?

А. Декларації. Заклики.

Б. Заборони. Дозволи. Позитивні зобов'язання.

В. Моральні сентенції. Політичні програми.

 Які функції виконує право в ранньокласових суспільствах?

А. Регулятивну. Охоронну.

Б. Ідеологічну. Виховну.

В. Всі перелічені.

 Назвіть представників “договірної теорії” походження держави і права.

А. Гроций, Гоббс, Руссо, Радищев.

Б. Фома Аквінський, Марітен.

В. Гумпілович, Дюрінг.

 Хто із перелічених авторів розвивав “психологічну теорію” походження держави і права?

А. Петражицький, Фрезер, Тард.

Б. Гроций Гоббс.

В. Аристотель, Фільмер.

 Яку теорію походження держави і права розвивали Гумпілович, Дюрінг, Каутський?

А. Патріархальну теорію.

Б. Теорію насильства.

В. Психологічну теорію.

 Яку теорію походження держави і права розробляли Аристотель, Фільмер, Михайловський?

А. Класову теорію.

Б. Теологічну теорію.

В. Патріархальну теорію.

 Назвіть представників “класової теорії” походження держави і права.

А. Макіавеллі, Гамільтон.

Б. Маркс, Енгельс, Ленін.

В. Михайловський, Бакунін.

 Яку концепцію походження держави відстоювали Фома Аквінський і Марітен?

А. Іригаційну теорію.

Б. Природно-правову теорію.

В. Теологічну теорію.

 Назвіть теорію походження держави і права яка пов'язує їх виникнення з сім'єю, що розрослася, де влада глави держави є походить з влади батька над членами сім'ї.

А. Патріархальна теорія.

Б. Теорія насильства.

В. Теологічна теорія.

Додаткова література

1.  Авраменко Л. Вплив національних і міжнародних чинників на формування і розвиток права // Вісник прокуратури.— 2003.— № 5.— С. 20-27.
2.  Будзилович І. Особливості розвитку державності, права і фундацій церкви у Київській Русі // Право України.— 1999.— № 1.— С. 126.
3.  Воловик В.І. Ідеологія державотворення і основні фактори її розвитку // Культурологічний вісник.— 2001.— № 7.— С. 62.
4.  Иванов В.В. К вопросу общей теории договора // Государство и право.— 2000.— № 12.— С. 73-80.
5.  Музиченко П.П. Звичай як джерело права в українських землях у XIV-XVI ст. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.— 1998.— № 1.— С. 10-16.
6.  Павлов С. Методологія наукового пізнання правових традицій України // Право України.— 2007.— № 9.— С. 17-22.
7.  Северенчук О.В. Феномен власти. Особенности его трансформации к социальным условиям // Вісник Луганської академії внутрішніх справ.– 2003.– № 3.– С. 18-26.
8.  Снєгірьов В.В. Типологія держав відносно релігії // Вісник прокуратури.— 2003.— № 6.— С. 98-101.
9.  Тодика Ю. Глибоке й актуальне дослідження державно-правової історії України // Право України.— 2001.— № 4. – С. 27 –32.

Модуль 2. Сутність і типологія держави.

         форми (устрій) держави

Тема 3. Поняття, сутність і типологія держави

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “держава”, “сутність держави”, “суверенітет держави”, “суверенітет народу”, “суверенітет нації”, “тип держави”, “суспільно-економічна формація”, “цивілізація”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що таке держава?
•  Яке співвідношення класового та загальносоціального в сутності держави?
•  Що таке державний суверенітет?
•  Що таке історичний тип держави?
•  В чому сутність формаційного та цивілізаційного підходів до типології держави.

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Сутність держави: загальносоціальний та класовий аспекти.
  •  Основні положення класового аспекту сутності держави.
  •  Суверенітет держави: поняття та основні ознаки.
  •  Формаційний підхід до типології держави.
  •  Цивілізаційний підхід до типології держави.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 В чому відбивається головне протиріччя в сутності держави?

А. В тому, що держава відбиває вузькогрупові і загальносоціальні інтереси.

Б. У тому, що державна влада не збігається з громадянським суспільством.

В. У співвідношенні легітимності державної влади і протиправності діяльності окремих осіб органів держави і посадових осіб.

 Які ознаки відрізняють державу від будь-яких політичних організацій суспільства?

А. Взаємодія з міжнародними організаціями. Володіння власністю на основні знаряддя і засоби виробництва.

Б. Наявність конституційного акту. Монополія на освоювання космічного простору.

В. Прерогатива на видання загальнообов'язкових нормативно-правових актів. Суверенітет. Монополія на примусову владу стосовно населення.

 Як зветься властивість держави, яка відбивається у верховенстві державної влади в країні та її незалежності зовні?

А. Правосуб'єктність.

Б. Державний суверенітет.

В. Правоздатність.

 Які з названих властивостей стосуються верховенства державної влади в країні?

А. Правореалізація.

Б. Нормотворчість.

В. Здійснення владних повноважень за каналами: законодавства, державного управління, правосуддя, державного нагляду і контролю.

 Які відмінності між поняттями державної і політичної влади можна виявити, якщо виходити із концепції нетотожності державної і політичної влади стосовно демократичного громадянського суспільства?

А. Поняття політичної влади — ширше за обсягом змісту. Воно включає в себе і поняття державної влади. Разом з тим, відмінність між державною та політичною владою виявляється в складі суб'єктів, яким притаманні відповідні владні повноваження: суб'єктами державної влади є органи держави, а суб'єктами політичної влади виступають політичні партії, інші політичні громадські об'єднання та суб'єкти виборчого процесу.

Б. Відмінності між державною та політичною владою полягають у тому, що вони мають різну сферу реалізації своїх повноважень: полем реалізації державної влади є (переважно) держава та її органи, а полем дії політичної влади є, в основному, громадянське суспільство.

В. Все перелічене + відмінність між державною і політичною владою полягає в тому що метод державно-владного впливу (примусу) є прерогативою суб'єктів державної влади.

 Як зветься властивість державної (політичної) влади, яка показує її подвійний характер владних відносин і виступаюче водночас як признання (підтримка) соціальними масами цієї влади і як здатність носіїв влади запевнити підвладних у справедливості своїх домагань?

А. Легітимність.

Б. Правомірність.

В. Легальність.

 Назвіть характерні риси західної (ліберальної) моделі співвідношення держави і економіки.

А. Держава, виступаючи в ролі “особистого вартового” і незалежного арбітру, охороняє конкурентні відносини товаровиробників, які вільно формуються.

Б. Свобода особи, яка базується на недоторканім праві приватної власності. Пріоритет економічної саморегуляції перед державним втручанням в економіку.

В. Все перелічене + антимонопольне законодавство.

 До якого поняття відноситься визначення: “Сукупність тісно взаємозв'язаних рис держави, які відповідають певній соціальній структурі суспільства, котра, в свою чергу, обумовлена економічним базисом суспільства”?

А. “Тип держави”.

Б. “Форма держави”.

В. “Функція держави”.

 Що виступає критерієм формаційної типології держави?

А. Виробничі відносини.

Б. Суспільно-економічна формація.

В. Локальна цивілізація.

 Який підхід до типології держав базується на позиції визначального впливу на державність духовно-моральних і соціокультурних факторів суспільного розвитку.

А. Системний підхід.

Б. Формаційний підхід.

В. Цивілізаційний підхід.

 Назвіть авторів, в працях яких обґрунтовується цивілізаційний підхід до типології держави.

А. Маркс К., Енгельс Ф., Ленін В.І., Сталін І.В.

Б. Шпенглер О., Тойнбі А., Вебер М., Сорокін П., Зінгер М.

В. Джеферсон Т., Адамс Дж., Медісон Дж., Пейн Т.

 Яке з наведених визначень є найбільш загальним щодо різноманітних типів держав?

А. “Машина” класового панування.

Б. Продукт непримиренності класових протиріч.

В. Політична організація суверенної публічної влади, що історично відокремилася із суспільства і обумовлена його економічним устроєм, яка виражає та захищає загальні інтереси власників основних засобів виробництва, забезпечує виконання загальних справ, які витікають із природи суспільства.

 Назвіть першу спробу створення держави диктатури пролетаріату.

А. Завоювання влади більшовиками в Петрограді в 1917 році.

Б. Паризька комуна 1871 року.

В. Диктатура якобінців.

 Назвіть українського вченого-юриста, який в ряді своїх праць розробив теоретичну конструкцію “держава соціально-демократичної орієнтації”.

А. Копєйчиков В.В.

Б. Рабинович П.М.

В. Сурілов А.В.

 Хто автор визначення держави, що подається: “Зосередження всіх розумових та моральних інтересів громадян”.

А. Цицерон.

Б. Гумпілович.

В. Аристотель.

Додаткова література

1.  Бульба О. Законодавча влада як один з елементів принципу розподілу влад // Право України.— 2002.— № 6. – С. 46-49.
2.  Гуменюк І. Концепція соціальної держави: теоретико-методологічні засади формування змісту. // Право України.— 2008.— № 7. – С. 9-12.
3.  Євграфова Є. Питання щодо зв’язків права і держави // Право України.— 2009.— № 6. – С. 46-50.
4.  Кельман М. Аспекти аналізу методологічних проблем співвідношення держави та права // Право України.— 2009.— № 2. – С. 60-67.
5.  Котюк В. Держава як особлива організація суспільства // Закон і бізнес.— 1998.— № 48. – С. 4.
6.  Оборотов Ю.Н. Современное государство: основы теории.– Одесса, 1998.– 132 с.
7.  Оборотов Ю. Дослідження цінності держави як актуальний напрям сучасного правознавства // Право України.— 2010.— № 1. – С. 44-49.
8.  Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади дослідження // Право України.— 2001.— № 8. – С. 14-18.
9.  Сербин Р. Діалектика державного суверенітету в епоху глобалізму // Право України.— 2002.— № 12. – С. 25-28.
10.  Снєгірьов В.В. Про поняття “держава” і “державний суверенітет” в державності у світлі Конституції України // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ.— 1998.— № 2.— С. 32-44.
11.  Телятник Л. Логіко-методологічне тлумачення ознак загального поняття держави // Право України.— 2002.— №9.— С. 14-18.
12.  Телятник Л. Проблеми розширення логічного обсягу загального поняття держави // Право України.— 1999.— № 9.
13.  Цокур Є. Політико-правові концепції феномену політичної влади // Право України.— 2009.— № 11. – С. 132-138.
14.  Якубенко В. Принципи соціальної держави // Право України.— 2002.— № 6. – С. 36-38.

Тема 4. Форми (устрій) держави

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “форма держави”, “форма правління”, “державний устрій”, “політичний (державний) режим”, “республіка”, “монархія”, “унітарна держава”, “федерація”, “конфедерація”, “демократія”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Із яких елементів складається поняття форми держави?
•  Які основні риси монархії та республіки як форми правління?
•  Чим відрізняється унітарна держава від федеративної?
•  В чому особливість конфедерацій?
•  Що таке політико-правовий режим, які його основні різновиди?
•  Що таке тоталітаризм?
•  Які є сутнісні відмінності між тоталітарним та авторитарним режимами?
•  В чому причина різноманітності форм держави?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Особливості форми Української держави на сучасному етапі.
  •  Конфедерація як форма державного устрою.
  •  Сучасні конституційні монархії.
  •  Політичний і державно-правовий режими.
  •  Нетипові форми правління в сучасних державах.
  •  Різновиди федерацій на сучасному етапі.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Яке поняття відбивається наступним визначенням: “Структура вищих органів державної влади, порядок їх формування та розподіл компетенції між ними”?

А. “Форма правління”.

Б. “Форма державного устрою”.

В. “Форма державного режиму”.

 Як зветься форма правління, при якій глава держави займає пост як спадкоємець і його влада вважається непохідною від будь якої іншої влади, органа або виборців?

А. Демократія.

Б. Монархія.

В. Тиранія.

 Якій формі правління властиві наступні риси: відповідальність уряду перед парламентом; формування уряду на парламентській основі з числа лідерів партій, які отримали більшість голосів в парламенті; обрання голови держави парламентом або спеціальною колегією, яку створює парламент?

А. Конституційна монархія.

Б. Президентська республіка.

В. Парламентська республіка.

 Визначте, з наведених, країни, в яких форми правління можуть служити найбільш яскравими прикладами президентської республіки.

А. Йорданія, Ісландія.

Б. США, Франція.

В. Англія, ФРН.

 Якій формі правління властиві перелічені ознаки: поєднання в руках президента повноважень глави держави і голови уряду; відсутність інституту парламентської відповідальності уряду; позапарламентський метод обрання президента; відповідальність уряду перед президентом?

А. Президентській республіці.

Б. Парламентсько-президентській (змішаній) республіці.

В. Парламентській республіці.

 Як зветься форма правління, при якій глава держави є виборним та замінюваним, його влада є похідною від представницького органу та виборців?

А. Демократія.

Б. Республіка.

В. Деспотія.

 Назвіть рабовласницьку демократичну республіку.

А. Афінська держава.

Б. Великий Новгород.

В. Вавилон.

 Яка форма правління притаманна соціалістичній державі?

А. Дуалістична монархія.

Б. Конституційна монархія.

В. Республіка.

 Які з перелічених ознак властиві радянській формі правління?

А. Розподіл влад.

Б. Поєднання законодавчих, виконавчих та контрольних функцій.

В. Організаційні принципи демократичного централізму.

 Які з перелічених держав є федеративними?

А. ФРН, США.

Б. Австрія, Канада.

В. Англія, Франція.

 Підберіть належне поняття до наведеного визначення: “Єдина держава, яка підрозділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не володіють політичною самостійність”.

А. Унітарна держава.

Б. Конфедерація.

В. Федерація.

 Яке поняття відповідає визначенню: “Сукупність методів та засобів здійснення державної влади, а також рівень політичної свободи в суспільстві та характер правового стану особи”.

А. Політико-правовий режим.

Б. Політична система.

В. Система державного управління.

 Які із перелічених ознак властиві авторитарному політико-правовому режиму?

А. Ліквідація або значне обмеження прав та свобод громадян. Заборона діяльності опозиційних партій. Обмеження ролі виборних органів влади та посилення ролі виконавчих органів.

Б. Зосередження значних владних повноважень в руках глави держави та уряду.

В. Все перелічене + зведення ролі парламенту до стану суто формальних інститутів.

 Які з перелічених рис були притаманні тоталітаризму в радянській державі?

А. Безроздільне панування в політичному житті єдиної масової партії. Лідер з формально необмеженими повноваженнями. Практично непідконтрольний народові партійно-державний апарат.

Б. Машина примусу і нотки соціального пригнічення. Ідеологічний монополізм.

В. Все перелічене.

 Яка за формою правління є держава України.

А. Парламентська республіка.

Б. Президентська республіка.

В. Президентсько-парламентська (змішана) республіка.

Додаткова література

1.  Бостан С.К. До питання про типологію форми держави // Правова держава: Щорічник. К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004: Вип. 15.— С. 52-59.
2.  Бостан С.К. Загально-методологічні засади поняття “форма держави” // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: О.Ф. Штанько (голов. ред.) та ін.— К.: КІВС, 2004.— №9.— С. 345-350.
3.  Бостан С.К. Парламентарна форма республіканського правління: європейський досвід та політична реформа в Україні // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник наукових праць.— 2003.— Вип. 2.— С. 190-198.
4.  Бостан С.К. Поняття “форма державного правління” в сучасній юридичній науці // Вісник Одеського юридичного інституту. — 2005.— № 4.
5.  Бостан С.К. Президентська форма правління: юридична модель та політична практика // Правова держава: Щорічник. К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005: Вип. 16.
6.  Бостан С.К. Форма державного правління сучасної України: проблеми урядової влади та перспективи її реорганізації в умовах політичної реформи // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2003.— № 2.—С. 110-119.
7.  Вовк Ю. Ідея федералізму в Україні у контексті посилення впливу регіонів // Право України.— 2004.— № 10.— С. 19-22.
8.  Георгіца А. Парламентарна форма державного правління: особливості та видові ознаки // Право України. – 2009. - № 10. – с. 67 – 71.
9.  Лемак В.В. Форма державного режиму в постсоціалістичних країнах: теоретико - правовий аналіз // Вісник ЗЮІ МВС України.— 2003.— № 2.
10.  Орзіх М. Президентська республіка — різновид республіканської форми правління // Право України. – 2009. - № 10. – С. 72 – 77.
11.  Петришин О., Серьогіна С. Змішана республіканська форма державного правління: питання теорії та практики // Право України. – 2009. -№ 10. –              С. 57 – 60.
12.  Рудік О. Консолідація демократичного режиму як ключовий етап демократизації // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.— 2001.— № 1.— С. 268-276.
13.  Саміло Г.О. Щодо питання про форму правління в Україні // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2002.— № 3.— С.53-59.
14.  Скрипник О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму // Право України.— 2001.— № 5.
15.  Стасюк Ю. Інститут Президентства. Конструктиви і деструктиви // Віче.— 2002.— № 5.— С. 27-31.
16.  Телешун С. Окремі аспекти реформування адміністративно-територіального устрою в контексті останніх урядових пропозицій // Право України.— 2003.— № 1.— С. 8-11.
17.  Чушенко В. Форма державного правління в теорії та практиці українського державотворення // Право України. – 2009. - № 10. – С. 78 – 82.
18.  Шаповал В. Форма державного правління як конституційний modus vivendi сучасної держави // Право України. – 2009. - № 10. – С. 38 – 56.
19.  Шевченко А.А. Територіальний устрій в механізмі розбудови Української держави // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 1999.— № 1.— С. 74-83.

Модуль 3. апарат держави. функції держави. місце і роль

         держави в політичній системі суспільства.

         правова держава

Тема 5. Функції та апарат держави

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “функції держави”, “механізм держави”, “апарат держави” “державний орган”, “службова особа”, “повноваження”, “компетенція”, “правоохоронний орган”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що таке функція держави?
•  Які основні функції здійснює держава соціально-демократичної орієнтації?
•  Що таке механізм держави?
•  Як співвідносяться між собою поняття "механізм держави" та "апарат держави"?
•  Що таке система «стримувань і противаг» стосовно взаємовідносин гілок
•  Які гілки влади виділяють у сучасній державі?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Проблеми поняття і класифікація функцій держави.
  •  Внутрішні функції сучасної Української держави.
  •  Зовнішні функції сучасної Української держави.
  •  Оподаткування як функція сучасної Української держави.
  •  Форми здійснення функцій держави.
  •  Механізм держави: поняття, ознаки, структура.
  •  Боротьба з бюрократизмом в сучасній Україні: досвід і перспективи.
  •  Принципи організації і діяльність державного апарату.
  •  Система  «стримувань   і   противаг»  в  механізмі  сучасної Української

держави.

•  Функції правоохоронних органів.
  •  Вплив НТР, міжнародних економічних зв'язків і глобальних проблем сучасності на зміну в функціях та апараті держави.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Які фактори є вирішальними у визначенні напрямків діяльності держави, в постановці його цілей та завдань на відповідному етапі розвитку суспільства?

А. Сутність держави та її соціальне призначення.

Б. Форма правління та національно-державний устрій.

В. Політико-правовий режим та адміністративно-територіальний устрій.

 До якого поняття має відношення визначення: “Основні напрямки діяльності держави по управлінню суспільством, включаючи механізм державного впливу на розвиток суспільних процесів”?

А. До поняття “завдання держави”.

Б. До поняття “функції держави”.

В. До поняття “форми держави”.

 Назвіть основні правові форми здійснення функції держави.

А. Правотворчість. Правозастосування.

Б. Правоохоронна.

В. Всі перелічені.

 Яка функція притаманна державі будь-якого типу?

А. Культурно-виховна.

Б. Захисту країни.

В. Придушення опору пригноблених класів.

 Яка функція держави повинна стати головною в цивілізованому суспільстві?

А. Екологічна.

Б.  Господарська.

В. Функція охорони інтересів людини, захисту його прав.

 Про яку функцію йдеться мова в наведеному визначенні: “Забезпечення повного та точного здійснення законодавчих приписів всіма учасниками суспільних відносин”.

А. Охорона правопорядку.

Б. Соціальна.

В. Фінансового контролю.

 Які з перелічених функцій відносяться до внутрішніх функцій держави в сучасних умовах?

А. Економічна, соціальна, екологічна, захисту прав людини та забезпечення законності і правопорядку

Б. Інтеграція в світову економіку, зовнішньоекономічного партнерства і підтримки іноземних інвестицій, слів робітництва з іншими державами у вирішенні глобальних проблем сучасності.

В. Всі перелічені.

 Які з перелічених функцій є зовнішніми?

А. Економічна.

Б. Інтеграції в світову економіку та підтримки іноземних інвестицій.

В. Екологічна.

 Про яку функцію держави йдеться у наведеному визначенні: “Виявлення та облік прибутків виробників, частина котрих направляється в державний бюджет, для задоволення соціальних і загальнодержавних потреб”.

А. Економічна.

Б. Соціальна.

В. Фінансового контролю.

 Хто з авторів таким чином розумів соціальне призначення держави: Затвердження загальної свободи”.

А. Руссо, Лассаль.

Б. Гроций.

В. Платон, Аристотель, Гегель.

 Підберіть поняття до визначення: “Система пов'язаних між собою об'єднаних загальними принципами і цілями державних органів, які наділені владними повноваженнями та матеріально-технічними засобами що до здійснення завдань і функцій держави”.

А. Політична система.

Б. Система органів виконавчої влади.

В. Державний апарат.

 Якого поняття стосується наступне визначення: “Установа, ланка державного апарату, яка приймає участь в здійсненні функцій держави і наділена для цього державно-владною компетенцією”?

А. Механізм держави.

Б. Політична організація.

В. Орган держави.

 Які із перелічених утворень входять до державного апарату?

А. Політичні партії та профспілки.

Б. Представницькі органи влади. Виконавчі органи. Органи правосуддя

В. Органи державного нагляду і контролю.

 Як зветься принцип організації і діяльності апарату держави, який відбивається у побудові основних інститутів (гілок) державної влади (законодавчої, виконавчої та судової) на підставі чіткого розподілу компетенцій з метою запобігання монополізації владних повноважень в руках одного органу?

А. Розподіл влад.

Б. Демократичний централізм.

В. Бюрократичний централізм.

 Який орган володіє правом видання нормативно-правових актів, які володіють найвищою юридичною силою на території України?

А. Уряд України.

Б. Верховна Рада України.

В. Президент України.

 Хто визначає основні напрямки діяльності Уряду України?

А. Голова Уряду України.

Б. Президент України.

В. Верховна Рада України.

 Назвіть судовий орган конституційного контролю, який вирішує справи щодо відповідності нормативно-правових актів Конституції України.

А. Верховний Суд України.

Б. Конституційний Суд України.

В. Вищий Господаоський Суд України.

 Який орган має право вводити на території України або в окремих її місцевостях надзвичайний стан?

А. Верховна Рада України.

Б. Уряд України.

В. Президент України.

 Який орган здійснює нагляд за діяльністю судів загальної юрисдикції?

А. Верховний Суд України.

Б. Конституційний Суд України.

В. Вищий Господарський суд України.

Додаткова література

1.  Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог // Право України.— 2003.— № 9.— С. 24-31.
2.  Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття та ознаки // Право України.— 2003.— № 4.— С. 18-21.
3.  Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект // Право України.— 2003.— № 4.— С. 12-18.
4.  Бульба О. Деякі аспекти реформування моделі поділу влади в Україні // Право України.— 2004.— №4.— С. 27-30.
5.  Вовк Ю. Розмежування сфери компетенції між Президентом і Прем’єр+міністром в Україні // Право України. – 2009. - № 5. – С. 51 – 54.
6.  Дьомін Ю. Поняття і місце митного контролю в системі функцій Української держави // Право України.— 2003.— № 8.— С. 40-44.
7.  Єрмолін В. До питання про співвідношення понять виконавчої влади і державного управління // Право України.— 2002.— № 9.— С. 29-33.
8.  Коваль В. Актуальні проблеми функціонування судової системи України // Право України.— 2003.— № 12.— С. 20-25.
9.  Костенко Н.И. Место прокуратуры в государственном механизме // Государство и право.— 1995.— № 11.— С. 12-21.
10.  Кулага Е. Органи внутрішніх справ України в системі поділу державної влади // Право України.— 2004.— № 9.
11.  Мартинюк Р. Проблеми визначення конституційно+правового статусу Президента України в умовах змішаної форми правління // Право України. – 2009. - № 5. – С. 44 – 50.
12.  Мінюков А. Система органів державної влади, що забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина: їх повноваження // Право України.— 2002.— № 4.— С. 61-65.
13.  Онуфрієнко О.В. Структура функцій держави: інструментальний підхід // Вісник Луганської академії внутрішніх справ.— 2002.— № 4.— С. 28-38.
14.  Павленко Р. Парламент і уряд. Як оптимізувати механізм відносин // Віче.— 2002.— № 4.— С. 7-14.
15.  Сажнєв І.В. Суб’єкти реалізації правоохоронної функції сучасної держави: теоретико-правовий аналіз // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2002.— № 1.— С. 36-46.
16.  Селіванов А. Законодавча влада і конституційне правосуддя в Україні // Право України. – 2009. - № 5. – с. 23 – 29.
17.  Темченко В. Функції держави із забезпечення прав людини у ринковій економіці // Право України.— 2003.— № 5.— С. 47-51.
18.  Шаповал В. Феномен державного органу (органу держави) або органу державної влади: теоретико-правовий і конституційний аспекти // Право України.— 2003.— № 8.— С. 25-30.
19.  Шевченко А.А. Теоретичні аспекти правової форми діяльності держави // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2003.— № 3.— С. 50-58.

Тема 6. Держава в політичній системі суспільства

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “політика”, “політична система”, “суб’єкти політики”, “соціальні спільності”, “політична партія”, “громадська організація”, “трудовий колектив”, “політична влада” “державна влада”, “самоуправління народу”, “лобізм”, “політичні норми”, “політичні відносини”, “політичний процес”, “політична свідомість”, “політична культура”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що таке політична система суспільства?
•  Що таке громадянське суспільство?
•  Які основні елементи політичної системи суспільства?
•  Які ознаки відрізняють державу від інших політичних організацій суспільства?
•  Який характер та форми взаємодії держави та громадського суспільства?
•  Що включає в себе політична система України?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Проблеми формування громадянського суспільства у сучасній Українській державі.
  •  Основні риси громадянського суспільства на сучасному етапі.
  •  Держава та політичні партії.
  •  Держава та церква.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

В. Жодна з відповідей не є вірною.

 Що містить в собі поняття “політична система”?

А. Виробничі відносини та економічні закони.

Б. Державу, профспілки, партії, церкву та інші державно-політичні організації та рухи, які переслідують політичну мету, а також норми, політичні відносини і політичну культуру.

В. Сферу діяльності, яка пов'язана із відносинами між класами, націями та іншими соціальними угрупованнями, у центрі якої — завдання завоювання, утримання та використання державної влади.

 Як визначається поняття "громадянського суспільства"?

А. Як спільнота вільних та рівноправних людей, що мають право бути власниками та беруть активну участь у політичному житті суспільства.

Б. Як спільнота громадян певної держави,що постійно проживають неї території.

В. Жодна з відповідей не є вірною.

 З яких утворень складається громадянське суспільство?

А. Вільно сформовані первинні спільності людей (сім'я, громадські організації, господарчі корпорації та інші).

Б. Сукупність недержавних економічних соціальних, моральних і духовних відношень.

В. Виробниче та приватне життя людей, їх звичаї, традиції, сфера самоврядування вільних індивідів, яка захищена від прямого втручання в неї із сторони державної влади.

 Що є центральним елементом політичної системи?

А. Політичні партії.

Б. Держава.

В. Профспілки.

 Які із перелічених організацій є частиною політичної системи?

А. Клуб любителів природи.

Б. Органи державного управління.

В. Політичні партії.

Додаткова література

1.  Бабкін В. Трансформаційні процеси в Україні на тлі світового розвитку // Віче.— 2002.— № 7.— С. 76-77.
2.  Гражданское общество: Истоки и современность / Науч. ред. И.И. Кальной.— 2-е изд.— СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.— 301 с.
3.  Долішній М., Вовканич С. Соціальна правова держава: новизна погляду // Віче.— 2001.— № 5.— С. 155-158.
4.  Ібрагімова І. Зв’язки з громадськістю як індикатор ефективності державного управління та показник стану громадянського суспільства // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.— 2003.— № 2.— С. 27-34.
5.  Кельман М. ТеоретикоJметодологічні підходи до аналізу співвідношення громадянського суспільства та держави // Право України. – 2010. - № 6. –             С. 93 – 100
6.  Колодій А. Громадянське суспільство та правова держава: проблеми і шляхи розбудови // Право України. – 2010. - № 7. – С. 12 – 17.
7.  Колпаков А. Проблеми змін в політичній системі України: політико-правовий вимір // Право України.— 2003.— № 4.— С. 5-8.
8.  Кравченко Л., Цимбалюк М. Розбудова українського громадянського суспільства: крізь призму бачення окремих проблем // Право України.— 2003.— № 10.— С. 17-21.
9.  Кравченко С. Громадська правова свідомість як необхідний елемент побудови громадянського суспільства в Україні // Право України. – 2009. - № 12. – С. 140 – 143.
10.  Кресіна І. Громадянське суспільство: відокремити зерна від полови // Віче.— 2002.— № 4.— С. 23-27.
11.  Кресін О. Громадянське суспільство і держава: шлях до порозуміння і співпраці (з методологічного семінару) // Право України.—2004.—№ 3.— С. 18-22.
12.  Ладиченко В. Методологічні аспекти взаємодії держави і громадянського суспільства // Право України. – 2007. - №10. – С. 9 – 13.
13.  Левченков А.И. Гражданское общество в Украине: политико-правовая возможность или политико-правовая фантазия? // Вісник Луганської академії внутрішніх справ.— 2002.— Спеціальний випуск.— Частина 2.— С. 144-148.
14.  Лейст О.Э., Мачин И.Ф. Граждаское общество и современное государство // Весник Московского унив-та: Серия 11 “Право”, 1995.— № 4.— С. 28-36.
15.  Лемак В. Політичні партії як інститут громадянського суспільства: проблеми правового регулювання в Україні // Право України. – 2010. - № 7. – С. 18 – 23.
16.  Моргун В.А. Концепція громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній історіографії // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2003.— № 2.— С. 119-132.
17.  Скрипнюк В. Політико-правові принципи організації та функціонування державної влади в Україні // Право України.— 2002.— № 5.— С. 3-8.
18.  Перегуда Є. До проблеми законодавчої регламентації багатопартійності в Україні // Право України.— 2001.— № 4.
19.  Примуш М. Порядок утворення і діяльності політичних партій // Віче.— 2001.— № 5.— С. 143-155.
20.  Цимбалюк М. Громадянське суспільство як фактор утвердження демократичної правосвідомості // Право України. – 2007. - № 11. – С. 21 – 25.

Тема 7. Правова держава

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “правова держава”, ”принципи правової держави”, ”держава соціально-демократичної орієнтації”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  В чому сутність держави соціально-демократичної орієнтації?
•  Хто вперше запропонував термін "правова держава"
•  В чому сутність принципу розподілу влад?
•  В чому полягає взаємна відповідальність держави та особи?
•  Які основні ознаки правової держави?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Проблеми побудови правової держави в Україні на сучасному етапі.
  •  Правова держава: поняття, принципи, формування.
  •  Розподіл влади як принцип правової держави.
  •  Взаємна відповідальність держави і особистості як принцип правової держави.
  •  Правова держава – головний організатор і гарант здійснення ат захисту прав людини.
  •  Витоки та розвиток концепції правової держави.
  •  Панування закону в правовій державі.
  •  Забезпечення високого рівня правової культури як умова побудови правової держави.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Назвіть найважливіші ознаки правової держави.

А. Верховенство правового закону.

Б. Реальність прав і свобод індивідів.

В. Організація і функціонування суверенної державної влади на підставі принципу розподілу влади.

Хто з вчених першим запропонував термін «правова держава»?

А. Велькер.

Б. Маркс.

В. Гегель.

 Чи можна вважати правовою будь-яку державу, в якій панує законність?

А. Так, тому що “правова держава” і “держава законності” тотожні поняття.

Б. У зв'язку з тим, що можливе “протиправне законодавство” не будь-яка держава, де панує законність, може бути правовою.

В. Так, у формально-юридичному розумінні.

Яка з перелічених ознак не є обов 'язковою ознакою правової держави.

А. Відповідність закону праву.

Б. Централізація державного управління.

В. Взаємна відповідальність особистості і держави.

 Про яку державу йдеться в наведеному визначенні: “Держава, що утворена нацією, яка компактно проживає на певній території економічно і політично самовизначилась, створює сприятливі умови для існування всіх мешканців країни незалежно від їх соціального положення”?

А. Національну державу.

Б. Правову державу.

В. Державу загального добробуту.

 Підберіть поняття до визначення: “Повновладдя народу, який здійснює свою невід'ємну і неподільну владу самостійно і незалежно від інших соціальних сил”.

А. Державний суверенітет.

Б. Народний суверенітет.

В. Національний суверенітет.

 Визначте сутність та ціль правової держави.

А. Визнання принципів і норм міжнародного права у взаємовідносинах з іншими державами.

Б. Здійснення правосуддя виключно судом, який сформований на підставі демократичних принципів.

В. Затвердження правової форми і правового характеру взаємовідносин між публічною владою і підвладними суб'єктами права, визнання та належне гарантування формальної правової рівності і свободи всіх індивідів, прав і свобод людини та громадянина.

 Назвіть автора класичної теорії розподілу державної влади, яка була розроблена в його книжці “Про дух законів”.

А. Вебер М.

Б. Сорокін П.

В. Монтеск’є Ш.Л.

 Назвіть автора широко відомої концепції системи “стримань і противаг” як основної форми забезпечення принципу розподілу влади.

А. Медісон Дж.

Б. Макіавеллі Н.

В. Кант І.

Додаткова література

1.  Васькович Й. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні // Право України.— 2000.— № 1. — С. 32-35.
2.  Гражданское общество: Истоки и современность / Науч. ред. И.И. Кальной.— 2-е изд.— СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.—          301 с.
3.  Гринюк Р. Правова держава і демократія: питання взаємодії та взаємозв’язку // Право України.— 2010.— № 7. — С. 43 - 50.
4.  Долішній М., Вовканич С. Соціальна правова держава: новизна погляду // Віче.— 2001.— № 5.— С. 155-158.
5.   Євграфова Є. Питання щодо зв’язків права і держави // Право України.— 2009.— № 6.— С. 46 – 51.
6.  Єрмоленко Д.О. Поняття та ознаки соціальної держави // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2001.— № 2.— С. 76-83.
7.  Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду.— К.: Парламентське вид-во, 1999.— 248 с.
8.  Книгін К. Референдум в Україні – головний прояв демократії // Вісник АПрН України.— 2001.— № 2. – С. 35 – 39.
9.  Козюбра М. Верховенство права: українські реалії та перспективи // Право України.— 2010.— № 3.— С. 6 - 8.
10.  Корнієнко В. Реалізація ідеалу соціально-правової держави в українському суспільстві // Право України.— 2001.— № 2. – С. 45 – 50.
11.  Лавринович О. Конституційне забезпечення народовладдя в Україні // Віче.— 2000.— № 2.— С. 3-12.
12.  Ольховський Б., Ольховський Є. Конституційні засади судової влади в умовах формування правової держави // Вісник АПрН України.— 2003.— № 1 (32).— С. 45-51.
13.  Петришин О. Народовладдя — основа демократичної, правової, соціальної держави // Право України. — 2009.— № 6.— С. 4 - 11.
14.  Сенюта І. Проблеми становлення двопалатного парламенту в Україні // Право України.— 2002.— № 10.— С. 118-122.
15.  Скрипнюк О. Правова держава в Україні: теоретична модель // Право України.— 2010.— № 7.— С. 4 – 11.
16.  Тимченко С.М. Громадянське суспільство і правова держава в Україні: Монографія.— Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 2002.— 193 с.
17.  Тимченко С.М. Здійснення принципів правової держави як умова формування громадянського суспільства в Україні // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2001.— № 2.— С. 26-39.
18.  Хуснутдінов О. Процес формування громадянського суспільства в Україні як передумова становлення правової держави // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.— 2001.— № 2.— С. 233-242.
19.  Шаповал В. Конституційна категорія соціальної держави // Право України.— 2004.— №5.— С. 14-19.

Розділ 2. “Загальне вчення про право”

Модуль 4. поняття і сутність права:сучасні підходи.

         право в системі нормативного регулювання

         суспільних відносин. механізм правового

         регулювання

Тема 8. Поняття та сутність права

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “загальносоціальне право”, “об'єктивне юридичне право”, “суб'єктивне право”, “функції права”, “принципи права”, “економіка”, “політика”, “право соціально-демократичної орієнтації”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що таке право, які його ознаки?
•  Що являє собою вольовий характер права?
•  Що таке нормативність та формальна визначеність права?
•  Як співвідносяться між собою держава і право?
•  Які концепції праворозуміння Ви знаєте, хто їх прихильники?
•  В чому сутність ціннісного підходу до визначення права?
•  Як розуміють право прихильники соціологічної юриспруденції?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Праворозуміння: різні підходи.
  •  Статика і динаміка права.
  •  Нормативність права.
  •  Марксистська теорія права.
  •  Соціологічна теорія права.
  •  Природно-правова доктрина.
  •  Психологічна теорія права.
  •  Нормативіська теорія права.
  •  Історична школа права.
  •  Реалістична школа права.
  •  Справедливість як принцип права.
  •  Гуманізм як принцип права.
  •  Право як міра свободи.
  •  Проблеми принципів права.
  •  Сутність та історичні типи права.
  •  Право та державний примус.
  •  Межі впливу права на економіку.
  •  Право і політика, їх взаємодія.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Хто є прибічником матеріалістичної концепції праворозуміння?

А. Руссо Ж.

Б. Плеханов Г.В.

В. Маркс К., Енгельс Ф., Ленін В.

 Які із перелічених напрямків впливу права на суспільні відносини характеризують загальносоціальний аспект в сутності права?

А. Організація виробництва. Нормування індивідуальних витрат на суспільні потреби. Охорона навколишнього середовища.

Б. Забезпечення панування певних соціальних груп в суспільстві.

В. Забезпечення експлуатації і привілеїв.

 Назвіть основні юридичні функції права.

А. Регулятивна.

Б. Охоронна.

В. Обидві названі функції.

 До якого поняття відноситься наведене визначення: “Сукупність усіх діючих в даній країні (у державі) юридичних норм”?

А. Об'єктивне право.

Б. Суб'єктивні права.

В. Правова система.

 Як зветься право, яке належить конкретній особі?

А. Юридичний обов'язок.

Б. Суб'єктивне право.

В. Об'єктивне право.

 Назвіть характерні ознаки правового закону.

А. Владний принцип регулювання.

Б. Зрівняльний принцип регуляції.

В. Принцип формальної правової рівності, нормативне закріплення загального масштабу і рівної міри свободи.

 Яким нормативним регуляторам притаманні загальнообов'язковість, нормативність, формальна визначеність?

А. Правовим нормам.

Б. Моральним нормам.

В. Корпоративним нормам

 Який із регуляторів поведінки є нормативним?

А. Звичаєвий.

Б. Ціннісний.

В. Інформаційний.

 До якого поняття відноситься наведене визначення: “Сукупність суттєвих рис, притаманних усім правовим системам, які спираються на певний тип виробничих відносин і відповідний тип держави та виражають соціальну сутність і спрямованість правового регулювання”?

А. Форма права.

Б. Правова сім'я.

В. Тип права.

 Назвіть тип права, при якому представники певної соціальної групи не визнавалися як суб'єкти права.

А. Рабовласницьке право.

Б. Право азіатського типу.

В. Феодальне право.

 Назвіть тип права, який схарактеризований наступними рисами: закріплення особистої залежності селянства, кастовий характер, відкритий позаекономічний примус, наявність значної кількості норм канонічного права.

А. Соціалістичне право.

Б. Буржуазне право.

В. Феодальне право.

 Які типи права з позицій формаційного підходу були віднесені до поняття “експлуататорські типи права”?

А. Рабовласницький. Феодальний.

Б. Буржуазний.

В. Право азіатського типу.

 В якому типі права вперше (історично) був закріплений принцип формальної правової рівності?

А. В соціалістичному.

Б. В буржуазному.

В. В феодальному.

Додаткова література

1.  Жадько В.А. Об’єкт і предмет філософії права // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2000.— № 4.— С. 37-48.
2.  Вовк Д. Проблеми визначення та дії принципу верховенства права в Україні // Право України.— 2003.— № 11.— С. 127-130.
3.  Гайворонський В. Конституційний принцип верховенства права // Право України.— 2003.— № 5.— С. 26-31.
4.  Графский В. О традициях в понимании права // Право України.— 2010.— № 4.— С. 76 - 82.
5.  Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Государство и право.— 2000.— № 3.— С. 5-12.
6.  Козюбра М. Праворозуміння: поняття, типи та рівні // Право України.— 2010.— № 4.— С. 10 - 21.
7.  Колодій А.М. Принципи права України: Монографія.— К.: Юрінком Інтер, 1998.— 208 с.
8.  Кондратьєв Р., Гернего О. Принципи права та їх роль у регулюванні суспільних відносин // Право України.— 2000.— № 2.— С. 43-45.
9.  Костицький В. Право як цілісність // Право України.— 2002.— № 2.— С. 8-10.
10.  Кравець В. Право як об'єкт пізнання // Право України.— 2001.— № 6.
11.  Кравцова Т.М. Функція права в системі державного управління // Вісник Національного університету внутрішніх справ.— 2001.— Вип. 14.
12.  Кравчук І. Адаптація права України до права Європейського Союзу: цілі, етапи, перспективи // Право України.— 2004.— № 10.— С. 132-136.
13.  Онуфрієнко О.В. Право як інструмент: особливості праворозуміння в суспільствах з політичною системою постмодерністського типу // Українське право.— 2002.— Число 1 (15).
14.  Петрова Л.В. Логос права // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2001.— № 4.- С. 11-16.
15.  Погребняк С. Ознаки права в контексті сучасного право розуміння // Право України.— 2010.— № 4. – С. 164 – 169.
16.  Рабінович П. Природне право: діалектика приватного і публічного // Право України.— 2004.— № 9. – С. 42 – 45.
17.  Тесленко М. Право як інструмент соціальної справедливості // Право України.— 2004.— № 7.— С. 40-43.
18.  Тихомиров О. Філософські та методологічні аспекти компаративного підходу до праворозуміння // Право України.— 2010.— № 4.— С. 110 - 105.
19.  Федорчук О. Принципи права в системі гарантій захисту прав і законних інтересів платників податків // Право України.— 2002.— № 9.— С. 34-39.
20.  Фулей Т. Загальнолюдські (загальноцивілізаційні) принципи права: деякі теоретичні аспекти // Право України.— 2003.— № 7.— С. 24-29.
21.  Цвік М. Про сучасне праворозуміня // Вісник АПрН України.— 2001.— № 4.
22.  Цвік М. Праворозуміння (значення повторюваності суспільних відносин для його дослідження) // Право України.— 2010.— № 4.— С. 22 - 28.
23.  Цимбалюк М. Цивілізаційна цінність права у демократичному суспільстві // Право України.— 2003.— № 2.— С. 65-70.
24.  Шафиров В. Человекоцентристский подход к пониманию права // Право України.– 2010.– № 4.– С. 43 - 48.
25.  Ющик О. Право: у пошуках дефініції // Право України.– 2003.– № 6.– С. 105-109.
26.  Ющик О. Про необхідність пізнання сутності та визначення поняття права // Право України.– 2010.– № 4.– С. 106 - 113.

Тема 9. Право в системі нормативного регулювання суспільних відносин

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “нормативне регулювання”, “ненормативне регулювання”, “соціальна норма”, “технічна норма”, “норма права”, “звичай”, “норма моралі”, “корпоративна норма”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Які різновиди соціальних норм входить в систему нормативного регулювання суспільних відносин?
•  Що відрізняє правові норми від норм моралі?
•  Як співвідносяться правові та технічні норми?
•  Які існують підходи до нормативного регулювання суспільних відносин?
•  Чим відрізняються нормативні регулятори від ненормативних?
•  Які форми виразу мають соціальні норми?
•  Що спільного між правовими та корпоративними нормами?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Система нормативного регулювання суспільних відносин.
  •  Співвідношення соціальних та правових норм в регулюванні суспільних відносин.
  •  Роль права у розвитку та зміцненню моралі суспільства.
  •  Протиріччя між правом і мораллю і шляхи їх подолання.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Назвіть інституційну систему нормативного регулювання суспільних відносин.

А. Мораль.

Б. Право.

В. Традиції.

 Підберіть належне поняття до наведеного визначення: “Правило загального характеру, яке відображає об'єктивні потреби суспільного розвитку, мета якого — регулювання поведінки людей і спрямування їх практичної діяльності у взаємовідносинах між собою і з суспільством, соціальною групою, державою”.

А. Наказ.

Б. Соціальна норма.

В. Індивідуальний припис.

 Назвіть загальну для будь-яких різновидів соціальних норм функцію.

А. Регулювання суспільних відносин (шляхом впливу на вольову поведінку людей).

Б. Регулювання моральних відносин.

В. Регламентація відносин в сфері правового регулювання;

 Яким з різновидів соціальних норм мають притаманна така властивість як формальна визначеність?

А. Право.

Б. Мораль.

В. Корпоративні норми.

 Які соціальні норми містяться у правилах дорожнього руху?

А. Юридичні.

Б. Технічні.

В. Техніко-юридичні.

 Моральні норми забезпечуються.

А. Внутрішнім переконанням.

Б. Громадським примусом.

В. Державним примусом.

 Чим забезпечуються звичаї?

А. Внутрішнім примусом.

Б. Громадським впливом.

В. Звичкою.

 Яка з цих ознак не притаманна звичаю?

А. Державна регламентація.

Б. Усна форма існування.

Б. Повторюваність.

 Назвіть сфери найтіснішої взаємодій моральних та правових норм.

А. Правотворчість.

Б. Правозастосування.

В. Побут.

 Соціальними нормами, які встановилися першими, вчені визнають.

А. Норми мораль.

Б. Звичаї.

В. Релігійні норми.

Додаткова література

1.  Варламова Н. Право и справедливость: соотношение в контексте различных типов правопонимания // Право України.— 2010.— № 4. –С. 70 – 75.
2.  Клімачова А.В. Мораль та право: соціально-філософський аспект взаємодії // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 1998.— № 3.— С. 40-45.
3.  Кравець В. Право як об’єкт пізнання // Право України.— 2001.— № 6. –               С. 32 – 37.
4.  Рабінович П., Панкевич О. Соціальне право: деякі питання загальної теорії // Право України.— 2003.— № 1.— С. 104-107.
5.  Руденко С.В. Сутність поняття правового регулювання в контексті сучасної концепції праворозуміння // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2003.— № 1.— С. 54-61.
6.  Петришин О. Верховенство права в системі правового регулювання суспільних відносин // Право України.— 2010.— № 3. – С. 24 – 35.
7.  Руденко С.В. Щодо питання визначення поняття “межі правового регулювання” // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2002.— № 3.— С. 30-39.
8.  Селіванов В., Діденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України.— 2000.— № 10.— С. 10.
9.  Селіванов В., Ларченко Л. Монографічне дослідження з проблем співвідношення права та політики // Право України.— 2000.— № 5.— С. 119-121.
10.  Соловьев Е.Ю. Личность и право // Вопросы философии.— 1989.— № 8.
11.  Удовика Л.Г. Питання про розуміння права у контексті філософії права // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: НАВСУ.—2002.— Вип. 3. – С. 53 – 57.

Тема 10. Механізм правового регулювання

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “механізм правового регулювання”, “правовий вплив”, “нормативне регулювання”, “індивідуальне регулювання”, “предмет правового регулювання”, “метод правового регулювання”, “принципи правового регулювання”, “стадії правового регулювання”, “тип правового регулювання”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Як співвідносяться між собою поняття "правовий вплив" та "правове регулювання"?
•  Із яких стадій складається процес правового регулювання?
•  Які елементи входять до механізму правового регулювання?
•  Які форми і методи правового регулювання?
•  Яку роль в механізмі правового регулювання відіграє держава?
•  В чому особливості механізму правового регулювання в сфері діяльності органів внутрішніх справ?
•  Які шляхи підвищення ефективності механізму правового регулювання?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Правові засоби: поняття, ознаки, види.
  •  Стимули і обмеження в праві.
  •  Співвідношення заохочень і покарань в праві.
  •  Пільги в праві: поняття, ознаки, види.
  •  Заборони і припинення в праві.
  •  Правовий вплив та правове регулювання.
  •  Особливості механізму правового регулювання в сфері діяльності органів внутрішніх справ.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Які чинники забезпечують ефективність правового регулювання?

А. Відповідність вимог норм права рівню соціально-економічного розвитку суспільства.

Б. Рівень досконалості законодавства.

В. Все зазначене + рівень правової культури громадян.

 Назвіть способи (засоби) правового регулювання.

А. Декларація. Програма.

Б. Заборона. Дозвіл. Позитивне зобов'язання.

В. Рекомендації.

 До якого поняття відноситься наведене визначення: “Специфічний вплив на суспільні відносини, який здійснюється за допомогою закріплення за учасниками цих відносин певних юридичних прав та обов'язків”?

А. Директивне управління.

Б. Правозастосування.

В. Правове регулювання.

 Підберіть відповідне поняття до цього визначення: “Єдина система правових засобів, за допомогою яких забезпечується результативний правовий вплив на суспільні відносини”.

А. Акти застосування права.

Б. Юридичні факти.

В. Механізм правового регулювання.

 Назвіть основні елементи механізму правового регулювання.

А. Правопорядок і законність.

Б. Норми права, правові відносини, акти реалізації прав і обов'язків.

В. Форми правління та державного устрою.

 Які основні стадії процесу правового регулювання?

А. Правова регламентація суспільних відносин, виникнення юридичних прав та обов'язків, реалізація прав та обов'язків.

Б. Стадія виникнення об'єктивної потреби правового регулювання і законодавча ініціатива.

В. Інтерпретація правових норм і юридична кваліфікація.

 Як співвідносяться між собою поняття “правовий вплив” і “правове регулювання”?

А. Поняття “правове регулювання” — більш широке, ніж “правовий вплив”. Правовий вплив охоплює лише офіційне встановлення юридичних норм.

Б. Ці поняття рівнозначні за своїм змістом: регламентація поведінки, що має юридичне значення, шляхом визначення прав та обов'язків.

В. Поняття “правовий вплив” ширше поняття “правове регулювання”. Правовий вплив включає всі форми впливу права на суспільні відносини, в тому числі і ідейно-інформаційне. Правове регулювання включає лише специфічно юридичний вплив, який пов'язаний з наданням суб'єктам юридичних прав та обов'язків.

 Підберіть поняття до наведеного визначення: “Сукупність способів і прийомів, умінь і навичок формування всіх елементів механізму правового регулювання та ефективного оперування ними у праворегулятивній практиці”.

А. Правовий вплив.

Б. Юридична техніка.

В. Правове регулювання.

Додаткова література

1.  Бобылёв А.И. Механизм правового воздействия на общественные отношения // Государство и право.— 1999.— № 5.— С. 104-109.
2.  Кашанина Т.В. Индивидуальное регулирование в правовой сфере //Сов. государство и право.— 1992.— № 1.
3.  Кашанина Т.В. Соотношение централизованного и децентрализованного правового регулирования // Правоведение.— 1991.— № 4.
4.  Колодій А.М. Про результативні властивості та межі дії принципу – “дозволено все, що прямо не заборонено законом” // Проблеми правознавства.— К., 1992.
5.  Корчевна Л. До критики поняття “механізм правового регулювання” // Право України.— 2003.— № 1.— С. 117-120.
6.  Максимов С. Про концепт «правове суспільство» // Право України.— 2010.— № 7.— С. 82 - 86.
7.  Мельник О. Сфера правового регулювання: поняття, ознаки, види // Право України.— 2010.— № 9.— С. 132 – 138.
8.  Мурашин О. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання // Право України.— 2000.— № 9.— С. 18-21.
9.  Оніщенко Н. Механізм розвитку національних правових систем як сукупність зовнішньоінтеграційних та внутрішньонаціональних складових // Право України.— 2009.— № 10.— С. 83– 88.
10.  Погрібний І.М., Фандалюк О.В. Вимоги, що ставляться до правозастосувальних актів-дій, які здійснюють співробітники органів внутрішніх справ // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 1999.— № 2.— С. 42-53.
11.  Рабінович П. Герменевтика і правове регулювання // Вісник АПрН України.— 1999.— № 2. – С. 27 – 30.
12.  Руденко С.В. Сутність поняття правового регулювання в контексті сучасної концепції праворозуміння // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2003.— № 1.— С. 54-61.
13.  Селіванов В., Діденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України.— 2000.— № 10. – С. 68 – 73.
14.  Сорокин В.Д. Правовое регулирование: предмет, метод, процесс (макроуровень).– СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 451 с.
15.  Спаський А. Категорія «правовий режим»: ознаки та поняття // Право України.— 2008.— № 7.— С. 13–16.

Модуль 5. форми (джерела) права. норми права.

         система права. правові відносини

Тема 11. Форми (джерела) права

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “джерело права”, “нормативно-правовий акт”, “юридична сила нормативно-правового акту”, “закон”, “підзаконний нормативно-правовий акт”, “правовий звичай”, “правовий прецедент”, “нормативно-правовий договір”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що таке форма (джерело) права?
•  Що є основним джерелом права України?
•  Яку роль у формуванні джерел права відіграє наука?
•  В чому специфіка закону, як нормативно-правового акту?
•  Які види підзаконних нормативно-правових актів Ви знаєте?
•  Яке місце посідає Конституція України серед національних джерел права?
•  Що таке локальні нормативно-правові акти?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Правовий прецедент як форма права.
  •  Нормативний договір як форма права.
  •  Правовий звичай та його роль серед джерел права на сучасному етапі.
  •  Закон та відомчі нормативно-правові акти.
  •  Релігійно - правові норми та їх роль серед сучасних джерел права.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 До якого поняття слід віднести наведене визначення: “Офіційні способи виразу (встановлення або санкціонування) норм права і їх юридичного оформлення”.

А. Політичні декларації.

Б. Моральні принципи.

Яка з правових категорій, що перелічені нижче, не є джерелом права?

А. Нормативно - правовий акт

Б. Звичай.

В. Правовий прецедент.

 Підберіть загальний термін для визначення понять “правовий прецедент” і “нормативний договір”.

А. Акт тлумачення права.

Б. Джерело права.

В. Акт застосування права.

 Хто з нижче перерахованих суб’єктів забезпечує реалізацію правового звичаю?

А. Народ.

Б. Держава.

В. Парламент.

 Хто з нижче перерахованих суб’єктів забезпечує реалізацію нормативно – правових актів?

А. Суспільство.

Б. Держава.

В. Президент.

 В якій правовій системі характерним джерелом права є доктрина (правова школа)?

А. В мусульманському праві.

Б. В романо-германській правовій сім'ї.

В. В сім'ї загального права.

Яке з понять охоплюється наступним визначенням: рішення судового чи адміністративного органу, прийняте в результаті розгляду конкретної справи, що стає обов'язковим при вирішенні наступних аналогічних справ?

А. Правовий прецедент.

Б. Правовий звичай.

В. Нормативно - правовий акт.

 Який нормативно-правовий акт має найвищу юридичну силу?

А. Постанова Уряду.

Б. Закон.

В. Указ Президента.

 Як зветься вступна частина нормативно-правового акту?

А. Гіпотеза.

Б. Преюдиція.

В. Преамбула.

Додаткова література

1.  Андріанов К. Правова природа рішень Європейського суду з прав людини // Право України.— 2002.— № 3. – С. 27 – 31.
2.  Бірюкова А. Співвідношення звичаю та закону: історичний аналіз // Право України.— 2008.— № 3. – С. 41-43.
3.  Борденюк В. Теоретичні аспекти співвідношення правових актів державного управління та актів органів місцевого самоврядування // Право України.— 2004.— № 11.— С. 16-21.
4.  Васильев Р.Ф. О понятии правового акта // Вестник Московского ун-та.— 1998.— № 5.— С. 3-25.
5.  Гайворонський В. Джерела права // Вісник АПрН України.– 2001.— № 3.– С. 5-6.
6.  Головатенко В. Правові акти Президента України: юридична природа, статус, функції // Право України.— 2004.— № 3.— С. 14-18.
7.  Євграфова Є. Доктрини та концепції у правовій системі України: форми і сфери застосування // Право України.— 2010.— № 5.— С. 77-84.
8.  Заєць А. Роль правової доктрини і правових ознак у дефінітивній ідентифікації права // Вісник АПрН України.— 1997.— № 4.
9.  Калиник А.Ю., Комаров С.А. Форма (источник) права как категория в теории государства и права // Правоведение.— 2000.— № 6.— С. 3.
10.  Лившиц Ю. Конституционность нормативного акта // Право Украины.— 1994.—№ 11-12.— С. 36-37.
11.  Максимов А.А. Прецедент как один из источников английского права // Государство и право.— 1995.— № 2.— С. 97-102.
12.  Матвієнко І.О. Про співвідношення закону й права в юридичній науці // Вісник ЛІВС МВС України.— Луганськ: РВВ ЛІВС.— 2002.— Вип. 1.— С. 17-23.
13.  Мицкевич А.В. Источники (формы выражения) российского права (историко-теоретический очерк) // Закон: создание и толкование / Под ред. А.С. Пиголкина.— М.: Спарк, 1998.
14.  Мурашин О. До питання про поняття правового акта // Підприємництво, господарство і право.— 2002.— № 12.
15.  Мурашин О.Г. Поняття, суть та юридичні властивості актів прямого народовладдя // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 1999.— № 1.— С. 20-29.
16.  Муромцев Г.И. Источники права / Теоретические аспекты проблеми // Правоведение.— 1992. — № 2.
17.  Назаренко Э. Закон у системі нормативних актів України // Право України.— 1995.— № 12.— С. 11-18.
18.  Овчаренко І.М. Місце конституційних законів у системі законодавства України // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 1999.— № 4.— С. 46-51.
19.  Онуфрієнко О.В. Інструментально-правова якість закону: загальнотеоретичний аспект // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2001.— № 4.— С. 78-88.
20.  Погорілко В., Федоренко В. Джерела конституційного права України: поняття, види і система // Право України.— 2002.— № 3.— С. 8-16.
21.  Резніченко С.В. Джерело права: поняття та правова регламентація // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.— 2002.— № 4.— С. 43-46.
22.  Рогач О. Кодифікаційні акти в правовій системі України: поняття, ознаки, властивості // Вісник АПрН України.— 2001.— № 4.
23.  Стефанюк В. Правові акти управління // Право України.— 2003.— № 7.— С. 3-9.
24.  Стрєльцова О. Співвідношення понять судового прецеденту та судової практики // Право України.— 2004.— № 10.— С. 136-141.
25.  Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України // Право України.— 2000.— № 2.
26.  Тихий В. Правова природа, повноваження, рішення та висновки Конституційного Суду України // Право України.— 2010.— № 6.— С. 26-33.
27.  Ткаченко Ю. Підстави і критерії визначення конституційності нормативно-правових актів // Право України.— 2000.— № 9.— С. 26-30.
28.  Тодика Ю. Конституція як соціальна цінність // Право України.— 2000.— № 12.— С. 9-13.
29.  Тополевський Р.Б. Система джерел права: поняття, види, структура // Вісник Національного університету внутрішніх справ.— 2002.— Вип. 20. – С. 17-18.
30.  Христова Г. Зміст і форма в праві: питання співвідношення і взаємовпливу // Вісник АПрН України.— 2002.— № 3. – С. 27-30.
31.  Цвік М. Про систему юридичних актів // Вісник АПрН України.— 2002.— № 4. – С. 57-59.

Тема 12. Норми права

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “норма права”, “структура норми права”, “гіпотеза”, “диспозиція”, “санкція”, “стаття нормативно-правового акту”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що таке норма права?
•  Які основні ознаки норми права?
•  Які елементи входять в структуру юридичної норми?
•  Що таке гіпотеза?
•  Що таке диспозиція?
•  Що таке санкція?
•  Як класифікуються правові норми?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Взаємозалежність структури норми права та її галузевої приналежності.
  •  Дискусійні питання структури норм права.
  •  Зобов'язання, дозволи та заборони у змісті правових норм.
  •  Диспозиція як складова частина правової норми.
  •  Правові презумпції і аксіоми.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Підберіть належне поняття до наведеного визначення: “Загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки, яке встановлене або санкціоноване державою, гарантується та охороняється нею”.

А. Юридична норма.

Б. Традиція.

В. Корпоративна норма.

 Назвіть характерні ознаки юридичної норми.

А. Загальнообов'язкова нормативність.

Б. Формальна визначеність.

В. Неперсоніфікованість адресату.

 Яка з цих ознак не є характерною для юридичної норми.

А. Забезпеченість суспільством.

Б. Формальна визначеність.

В. Системність.

 Яка соціальна норма підтримується можливістю застосування державного примусу?

А. Звичаї.

Б. Норма права.

В. Релігійна норма.

 Назвіть елемент правової норми в якому міститься правило поведінки яке вона встановлює.

А. Презумпція.

Б. Юридична фікція.

В. Диспозиція.

 Як зветься елемент юридичної норми, який містить вказівку на заходи впливу відносно порушника примусу цієї норми?

А. Диспозиція.

Б. Санкція.

В. Гіпотеза.

 Який елемент правової норми передбачає умови її застосування?

А. Гіпотеза.

Б. Преюдиція.

В. Преамбула.

 Назвіть два різновиди юридичних норм, які відповідають двом основним функціям права.

А. Імперативні і диспозитивні.

Б. Забороняючі і уповноважуючі.

В. Регулятивні і охоронні.

 Який з нижченаведених видів норм вказує на обов’язок певної поведінки суб’єкта

А. Диспозитивна.

Б. Імперативна.

В. Охоронна.

 Який з нижченаведених видів норм надає суб’єкту можливість вибору варінту поведінки

А. Диспозитивна.

Б. Імперативна.

В. Регулятивна.

Додаткова література

1.  Берг О.В. Некоторые вопросы теории норм права // Государство и право.— 2003.— № 4.— С. 19.
2.  Жеребкин В.Е. О нормативной природе юридических понятий // Актуальные проблемы формирования правового государства.— Харьков, 1990. – С. 52–56.
3.  Заморська Л. Поняття «нормативність права»: теоретичний аспект // Право України.— 2007.— № 6.— С. 26-29.
4.  Колошин В. Логічна структура норми права // Право України.— 1995.— № 7.— С. 44-46.
5.  Корнута Р. Вітчизняні погляди на структуру норми права // Право України.— 2007.— № 7.— С. 19-20.
6.  Погорілко В., Федоренко В. Поняття, ознаки, види і структура конституційно-правових норм // Право України.— 2001.— № 11. – С. 19 – 23.
7.  Пугинский Б.И. О норме права // Вестник МГУ. Сер. Право.— 1999.— № 5.
8.  Рыбушкин Н.Н. Запрещающие нормы в советском праве.— Казань, 1990. – 314 с.
9.  Сінькевич О. Щодо особливостей норм конституційного права // Право України.— 2002.— № 11.— С. 15-19.
10.  Ставицька О. Норма права в системі чинників регулювання соціальних конфліктів // Право України.— 2001.— № 10.— С. 13.
11.  Степанюк О.І. Норми конституційного права України.— Чернівці, 1994. – 443 с.
12.  Степанюк О.І. Юридичні властивості норм конституційного права України // На шляху до правової держави.— Львів, 1992.— Вип. 3. – С. 17-21.
13.  Фарматов И.А. Специализированные и специальные нормы права // Государство и право.— 2003.— № 6.— С. 22.

Тема 13. Система права

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “правова система”, “система права”, “предмет правового регулювання”, “метод правового регулювання”, “галузь права”, “інститут права”, “підгалузь права”, “система законодавства”, “система юридичних наук”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що розуміється під системою права?
•  Що таке предмет правового регулювання?
•  Що таке метод правового регулювання?
•  В чому специфіка імперативного методу правового регулювання?
•  Які елементи складають систему права?
•  Як співвідносяться між собою система права, система законодавства і система юридичних наук?
•  Як співвідносяться між собою система права і правова система?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Поєднання імперативних та диспозитивних засад в системі права України.
  •  Питання розмежування галузей та підгалузей в системі права України.
  •  Система українського права і міжнародне право.
  •  Система нормативних актів в Україні.
  •  Галузі українського права: проблеми розвитку.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Назвіть основні підстави розподілу системи права за галузями.

А. Розсуд законодавця.

Б. Предмет і метод правового регулювання.

В. Характер джерел права.

 До якого поняття слід віднести наведене визначення: «Науково організована сукупність правових норм, розподілених за групами – правовими інститутами, зведеними у підгалузі, які у свою чергу утворюють галузі»?

А. Система права.

Б. Правова система.

В. Диспозиція.

 До якого поняття слід віднести наведене визначення: “Система правових норм, які регулюють суспільні відносини певного виду властивим їм методом”?

А. Інститут права.

Б. Галузь законодавства.

В. Галузь права.

 Підберіть поняття до визначення: “частина галузі права, яка складається з сукупності правових норм, що регулюють якісно однорідні суспільні відносини”.

А. Інститут права.

Б. Правова система.

В. Підгалузь права.

 До якого поняття слід віднести наведене визначення: “Сукупність прийомів і засобів правового впливу на суспільні відосини”?

А. Предмет правового регулювання.

Б. Інститут права.

В. Метод правового регулювання.

 Назвіть одну із основних галузей права, котра закріплює: а) структуру і компетенцію вищих органів державної влади; б) регулює основні права і свободи громадян.

А. Адміністративне право.

Б. Конституційне право.

В. Цивільне право.

 Назвіть одну із основних галузей права, котра закріплює управлінські відносини у сфері здійснення виконавчої влади?

А. Конституційне право.

Б. Адміністративне право.

В. Цивільне право.

 До якого поняття слід віднести наведене визначення: «Система всіх упорядкованих певним чином законів даної країни, а також міжнародних договорів, ратифікованих парламентом»?

А.  Система права.

Б. Правова система.

В. Система законодавства.

 Норми якої галузі права регулюють майнові і пов'язані з ними особисті немайнові відносини?

А. Земельне право.

Б. Фінансове право.

В. Цивільне право.

 З яких елементів утворюється система права?

А. З юридичних норм, інститутів і галузей права.

Б. Із статей нормативних актів, кодексів, інших джерел і галузей законодавства.

В. Із усіх перелічених.

Додаткова література

1.  Бондаренко І. Адаптація законодавства України до європейського законодавства – один з пріоритетних напрямків реформування правової системи України // Право України.— 2002.— № 7.— С. 63-66.
2.  Бочаров Д. Про місце доказового права в системі права // Право України.— 2003.— № 2.— С. 30-35.
3.  Журавльов Д.В. Національне законодавство як система // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2004.— № 4. – C. 14–19/
4.  Кагадій М. Поняття та елементи правової системи // Право України.— 2004.— № 12.— С. 32-37.
5.  Колодій А.М. Принципи права України: Монографія.— К.: Юрінком Інтер, 1998.— 208 с.
6.  Колошин В. Логічна структура норми права. Деякі причинні аспекти // Право України.— 1995.— № 7. – c/ 47-51
7.  Котюк І. Системно-структурний підхід під час вивчення окремих галузей права // Історія України.— 2002.— № 11. – C. 46-49
8.  Лилак Д. Колізія наукових поглядів на поняття “законодавство” і практичну необхідність його нормативної легалізації // Право України.— 2001.— № 8. – C. 43-47.
9.  Липинский Д.А. О системе права и видах юридической ответственности // Правоведение.— 2003.— № 2.— С. 27-37.
10.  Лук’янець Д. Про структуру системи права // Підприємництво, господарство і право.— 2002.— № 12. – С. 112-114.
11.  Луць Л. Правова система Ради Європи: міжнародно-правові та загальнотеоретичні аспекти // Вісник Львівського університету. Серія юридична.– 2002.— Вип. 37.— С. 57-63.
12.  Луць Л. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти // Право України.— 2002.— № 9.— С. 7-10.
13.  Мальцев В.В. Понятие и место уголовного права в системе отраслей права // Государство и право.— 2000.— № 5.— С. 49-56.
14.  Мальцев В.В. Право как нормативно-деятельная система // Правоведение.— 2003.— № 2.— С. 14-26.
15.  Мельник В. Конституція України в ієрархічній структурі законодавства: Науково - теоретичний аспект // Право України.— 2009.— № 5.— С. 61-66.
16.  Мірошниченко М. Ідентичність – легітимність – правопорядок: до проблеми реформування правової системи України // Право України.— 2003.— № 5.— С. 31-36.
17.  Пекарь Л. Систематизація законодавства // Законність.— 2003.— № 7.— С. 17-19.
18.  Погорілко В. Проблеми розвитку законодавства України // Право України.— 1993.— № 7.
19.  Погорілко В., Малишко М. Правова система України: стан та перспективи розвитку // Віче.— 1993.— № 9.
20.  Поленина С.В. Взаимодействие системы права и системы законодательства в современной России // Государство и право.— 1999.— № 9.
21.  Селіванов В. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права в системі права України // Право України.— 1996.— №12. – С. 27 – 31.
22.  Сорокин В.Д. К понятию правовой системы // Правоведение.— 2003.— № 2.— С. 11-13.
23.  Федоренко В. Поняття системи конституційного права України // Право України.— 2000.— № 7. – С. 56-62.
24.  Федоренко В. Теоретико-методологічні проблеми системи сучасного конституційного права України // Право України.— 2007.— № 2. – С. 21-25.
25.  Цвік М. Про систему юридичних актів // Вісник Академії правових наук України.— 2002.— № 4 (31).— С. 14-24.

Тема 14. Правові відносини

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “правовідносини”, “склад правовідносин”, “суб'єктивне право”, “юридичний обов'язок”, “суб'єкт правовідносин”, “об'єкт правовідносин”, “правомочність”, “юридичні повноваження”, “правоздатність”, “дієздатність”, “деліктоздатність”, “державний статус”, ”юридичний факт”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що являють собою правовідносини?
•  Які елементи входить до складу правовідносин?
•  Що таке суб'єкт правовідносин?
•  Що таке об'єкт правовідносин?
•  Що таке правосуб'єктність?
•  Що таке правоздатність?
•  Що таке дієздатність?
•  Які основні риси суб'єктивного права та юридичного обов'язку?
•  Що таке юридичний факт?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Поняття і види правовідносин.
  •  Поняття і структура юридичного обов'язку.
  •  Правовий статус особистості.
  •  Єдність прав і обов'язків особистості.
  •  Дискусійні питання юридичних фактів і фактичних складів.
  •  Держава як суб'єкт правовідносин.
  •  Юридичний склад правовідносин.
  •  Юридичні норми і правовідносини.
  •  Види об'єктів правовідносин.
  •  Деліктоздатність як самостійний елемент правосуб'єктності.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Яке поняття визначене наступною дефініцією: “Суспільні відносини, учасники яких є носіями прав і обов'язків, що встановлені нормами права”?

А. Правопорушення.

Б. Правовідношення.

В. Механізм правового регулювання.

 Який елемент правового відношення містить наступні правомочності: 1) можливість певної поведінки правомочної особи; 2) можливість вимагати певної поведінки зобов'язаної особи; 3) можливість примусового здійснення обов'язку шляхом звернення до компетентних органів держави?

А. Суб'єктивне право.

Б. Об'єкт правовідношення.

В. Юридичний обов'язок.

 Підберіть поняття до наведеного визначення: “Вид і міра належної поведінки зобов'язаної особи”.

А. Об'єктивне право.

Б. Юридичний обов'язок.

В. Правова відповідальність.

 У яких суб'єктів права одночасно виникає правоздатність і дієздатність?

А. У юридичних осіб.

Б. У фізичних осіб.

В. І у тих і у других.

 Яке поняття відбиває наведена дефініція: “Закріплена в законодавстві і забезпечена державою можливість особи своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов’язки”?

А. Правоздатність.

Б. Дієздатність.

В. Правосуб'єктність.

 Що таке деліктоздатність?

А. Це здатність особисто, своїми діями чинити цивільно-правові угоди.

Б. Це передбачена нормами права можливість мати суб'єктивні права і юридичні обов'язки.

В. Це передбачена правовими нормами здатність нести юридичну відповідальність за скоєне правопорушення.

 На які групи підрозділяються юридичні факти за наявністю волі?

А. На дії і події.

Б. На правомірні та протиправні.

В. На юридичні акти і юридичні вчинки.

 Назвіть юридичний факт, який виникає незалежно від волі і свідомості суб'єкта права.

А. Стан подружжя.

Б. Підпал.

В. Стихійне лихо.

 До якої різновидності юридичних фактів відноситься смерть людини за правовими наслідками?

А. До правоприпиняючих.

Б. До правозмінюючих.

В. Відноситься одночасно: до правоприпиняючих, до правозмінюючих та до правоутворюючих.

 За яким критерієм виділяються правоутворюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі юридичні факти?

А. За часом існування.

Б. За правовими наслідками.

В. За ознакою волі.

 Що таке “об'єкт правовідношення”?

А. Це реальне (матеріальне або духовне) благо, на використання або охорону якого спрямовані суб'єктивне право і юридичний обов'язок.

Б. Це особа, до якої внаслідок скоєння правопорушення застосовуються міри державного примусу.

В. Це життєва обставина, з якою закон зв'язує виникнення, зміну або припинення правовідношення.

 Назвіть підстави правовідносин.

А. Юридичний факт.

Б. Норма права.

В. Суб'єкти права.

Додаткова література

1.  Бугаєць О.Є. Вихідні засади аналізу категорії “правовідносини” // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2000.— № 1.— С. 47-65.
2.  Бугаєць О.Є. Правовідносини як елемент механізму правового регулювання // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2000.— № 4.— С. 77-89.
3.  Головченко В., Головченко О. Теоретико+прикладні аспекти правоздатності та суб’єктивних прав особи // Право України.— 2009.— № 5.— С. 82-87.
4.  Гудима Д. Деякі новели в інтерпретації поняття «суб’єкт права»: абсурдні чи перспективні? // Право України.— 2009.— № 2.— С. 82-87.
5.  Данилюк Ю. Поняття та особливості юридичних фактів у конституційному праві України // Право України.— 2008.— № 2. – С. 13-16.
6.  Єрмоленко В. Щодо відмінностей між об’єктом правовідносин і об’єктом права // Право України.— 2004.— № 1. – С. 17-20.
7.  Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права // Право України.— 2003.— № 7.— С. 29-34.
8.  Кравчук В. Визначення сфери застосування інституту юридичної особи // Право України.— 1998.— № 4. – С. 23-26.
9.  Маріссон В. Правова конфліктологія та юридичний конфлікт у приватних правовідносинах // Право України.— 2003.— № 9.— С. 39-44.
10.  Миронова Г. Діалектична єдність природи моральних і правових відносин // Юридична Україна.— 2004.— № 1. – С 19-22.
11.  Погорілко В., Федоренко В. Суб’єкти конституційно-правових відносин: поняття, ознаки, види // Право України.— 2002.— № 10.—            С. 3-11..
12.  Солодовник Л. Юридичні факти – підстави виникнення трудових правовідносин // Право України.— 2000.— № 1.— С. 59-64.
13.  Сташков Б. Зміст соціально забезпечувальних правовідносин // Право України.— 2003.— № 6.— С. 66-71.
14.  Харитонова О. Поняття і ознаки публічних правовідносин // Вісник АПрН України.— 2002.— № 1. – С 54-57.
15.  Фединяк Г. Межі здійснення правосуб’єктності юридичними особами України за кордоном (приватно-правовий аспект)  // Право України.— 2003.– № 12.– С. 31-36.
16.  Шевчук С. Правовідносини особи з державою: концепція “Незалежної правової процедури” // Закон і бізнес.— 1999.— № 16.— С. 11. – С. 34 – 35.
17.  Шмелев Г. Юридический механизм обеспечения прав человека (общетеоретическая характеристика) // Право Украины.— 1994.— № 10.— С. 126-129.
18.  Юриста О. Види правоохоронних відносин // Право України.— 1997.— № 12. –     С. 78-81.
19.  Юриста О. Поняття та основні ознаки правоохоронного відношення // Право України.— 1997.— № 10. – С. 45-47.
20.  Якушев І. Правосуб‘єктність в теорії трудового права України // Право України.— 2008.— № 3. – С. 36-40.

Модуль 6. правотворчість. реалізація права.

        тлумачення правових норм.

        правомірна поведінка, правопорушення

        і юридична відповідальність

Тема 15. Правотворчість

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “правотворчість”, “правотворення”, “нормативно-правовий акт”, “кодифікація”, “інкорпорація", “консолідація”, “зворотна сила закону”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Від чого залежить юридична сила нормативно-правового акту?
•  Яке з понять є ширшим за змістом: "законотворчість" чи "правотворчість"та чому?
•  Які види систематизації законодавства виділяють у юридичній науці?
•  Що таке кодифікація і інкорпорація?
•  Які снують межі чинності нормативно-правових актів?
•  Що таке юридична техніка?
•  Які тенденції розвитку сучасного українського законодавства?
•  Які принципи законодавчої діяльності?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Правотворчий процес в Україні: поняття, проблеми становлення.
  •  Юридична техніка і мова законодавства.
  •  Консолідація як форма систематизації законодавства.
  •  Спеціалізація і уніфікація українського законодавства.
  •  Проблеми вдосконалення правотворчої діяльності в Україні.
  •  Проблеми кодифікації законодавства.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 До якого поняття відноситься наведене визначення: “Діяльність компетентних державних органів їх посадових осіб або всього народу по встановленню зміни чи скасуванню юридичних норм”?

А. Правореалізація.

Б. Правозастосування.

В. Правотворчість.

 Назвіть стадію правотворчого процесу.

А. Законодавча ініціатива.

Б. Вибір правової норми.

В. Встановлення фактичних обставин діла.

 Який із перелічених правових актів є актом правотворчості?

А. Закон України “Про міліцію” від 20.12.1990 р.

Б. Указ Президента України “Про присвоєння почесного звання “Заслужений юрист України” Головатому С.П.”

В. Наказ Ректора Запорізького юридичного інституту “Про переведення студентів на 2-ий курс навчання”.

 Який із перелічених джерел права є результатом санкціонованої правотворчості?

А. Нормативно-правовий акт.

Б. Правовий звичай.

В. Нормативний договір.

 Які із перелічених нормативно-правових актів є актами конституційного законодавства?

А. Закон України “Про громадянство України” від 8 жовтня 1991 р.

Б. Цивільний кодекс України.

В. Закон України “Про Президента України” від 5 липня 1991 р.

 Від чого залежить юридична сила нормативно-правового акту?

А. Від часу видання.

Б. Від територіальної юрисдикції правотворчого органу.

В. Від компетенції правотворчого органу, рангу відносин які він регулює і виду самого акту.

 Який із перелічених нормативних актів має найвищу юридичну силу?

А. Постанова Уряду України.

Б. Закон України.

В. Указ Президента України.

 Який із перелічених актів є локальним нормативно-правовим актом?

А. Указ Президента України.

Б. Наказ про прийом на роботу.

В. Положення про заохочення робітників конкретного підприємства.

 Вкажіть різновид систематизації законодавства, при якому зведення нормативних матеріалів робиться за хронологічним, предметним та іншими критеріями.

А. Консолідація.

Б. Кодифікація.

В. Інкорпорація.

 Підберіть відповідне поняття до наведеного визначення: “Вид систематизації діючих нормативних актів, що здійснюється за галузями права компетентними державними органами, в процесі якої проводиться їх переробка щодо змісту (усунення розбіжностей і суперечностей, відміна застарілих норм і т.п.) і створення зведеного нормативного акту”.

А. Консолідація.

Б. Кодифікація.

В. Інкорпорація.

Додаткова література

1.  Биля І. Нормотворча техніка: поняття і загальна характеристика // Вісник АПрН України.— 2002.— № 1. – С. 24-27.
2.  Бойко Ю. Законотворчість: поняття та структура // Право України.— 2002.— № 5.— С. 17-21.
3.  Горьова С. Нормотворча діяльність в умовах побудови в Україні правової держави // Право України.— 2000.— № 4. – С. 27-30.
4.  Железняк Н. Нормотворча діяльність як форма реалізації державної правової політики // Право України.— 2004.— № 7.— С. 94-99.
5.  Зельдіна О. Кодифікація законодавства як засіб забезпеченняйого стабільності // Право України.— 2009.—№ 5. - С. 67-72.
6.  Коваль Л. Нормотворчість рад у сфері адміністративних правопорушень (ретроспективний нарис) // Право України.— 1998.— № 8.
7.  Козловський А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес // Право України.— 2000.— № 2.— С. 49-52.
8.  Котюк І., Котюк О. Етимологічні та онтологічні аспекти проблеми систематизації правових актів // Право України.— 2000.— № 8.– С. 112.
9.  Крупчан О. Референдум: світовий досвід і сьогодення України // Право України.— 2003.— № 8.— С. 30-35.
10.  Малишко М., Яковлєв В. Розвитку законотворчості — наукову підтримку // Право України.— 1995.— № 5-6.
11.  Маляренко В. Створення двопалатного парламенту в Україні — необхідна умова утвердження демократії, гарант законності і правопорядку в державі // Право України.— 2009.— № 6. – С. 12–16.
12.  Мацюк А. Яким же став проект Основного Закону після всенародного обговорення // Право України.— 1993.—№ 3. – С. 16-19.
13.  Медведчук В. Питання ефективності чинного законодавства // Право України.— 1998.— № 6. – С. 47-51.
14.  Олійник А. Законотворчий процес, його основні риси і особливості // Право України.— 1998.— № 4.
15.  Плечій О. Часові межі дії нормативно-правових актів України: проблемні питання // Вісник Львівського університету. Серія юридична.— 2002.– Вип. 37.– С. 70-74.
16.  Погорєлова З.О. Принципи законодавчого процесу // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2002.— № 1.— С. 3-15.
17.  Рабінович П.М. Юридична техніка законотворення в Україні: загальні проблеми // Вісник АПрН України.— 1998.— № 2. – С. 78-82.
18.  Рибалкін А.О. Принципи нормотворчої діяльності // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 1999.— № 3.— С. 276-281.
19.  Рибалкін А.О. Проблеми систематизації нормативних актів органів внутрішніх справ // Вісник Національного Університету внутрішніх справ.— 2001.— Вип. 14.— С. 128-133.
20.  Селіванов А. Проблемні аспекти законотворчого процесу та їх відображення в рішеннях Конституційного Суду України // Право України.— 2009.— № 5.— С. 23-29.
21.  Селіванов А. Законодавча влада і конституційне правосуддя в Україні // Право України.— 2004.— № 9.— С. 34-36.
22.  Соловьев С., Степанцев В. Законность регионального и местного нормотворчества // Законность.— 2003.— № 3.— С. 2-6.
23.  Фрицький Ю. Парламент України — Верховна Рада та його роль у реалізації законодавчої влади // Право України.— 2007.— № 7.— С. 3-7.
24.  Хавронюк Н. Порядок набрання чинності нормативно-правових актів України // Юридический вестник.— 1998.— № 1.— С. 94-98.
25.  Харитонов Є., Підопригора О. Деякі міркування з приводу нормотворчості // Право України.— 2000.— № 8.— С. 81-85.
26.  Швець М. Нова технологія законотворення // Право України.— 2003.— № 3.— С. 3-9.

Тема 16. Реалізація права

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “реалізація права”, “використання права”, “виконання права”, “дотримання права”, “застосування права”, “правова кваліфікація”, “акт застосування права”, “прогалини в праві”, “колізія правових норм”, “аналогія закону”, “аналогія права”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Які форми безпосередньої реалізації права Вам відомі?
•  Що являє собою реалізація права?
•  Що таке застосування правових норм?
•  Які основні стадії процесу застосування норм права?
•  Які характерні особливості акту застосування норм права?
•  Як можна подолати прогалини в праві?
•  Як можна класифікувати правозастосувальні акти?
•  Що таке правозастосувальна техніка?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Застосування права як особлива форма його реалізації.
  •  Юридична кваліфікація.
  •  Проблеми прогалин і шляхи їх усунення і подолання.
  •  Суб'єкти застосування норм права.
  •   Колізії в праві: причини виникнення та шляхи усунення.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Яке поняття охоплюється наступним визначенням: «Втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб’єктів права»?

А. Правозастосування

Б. Реалізація права.

В. Використання права.

 Підберіть поняття до визначення: “Втілення вимог правових норм у суспільних відносинах”.

А. Правова поведінка.

Б. Реалізація права.

В. Правопорушення.

 Що з нижчезазначеного не є формою реалізації права?

А. Використання права.

Б. Застосування права.

В. Тлумачення права.

 Яке поняття визначено наведеною дефініцією: “Державно-владна, організаційна діяльність компетентних органів держави і посадових осіб по реалізації правових норм стосовно конкретних життєвих випадків шляхом видання(здійснення) індивідуально—конкретних правових наказів”?

А. Правозастосування.

Б. Правотворчість.

В. Тлумачення правових норм.

 Назвіть індивідуально-правовий акт офіційно-владного правоконкретизуючого характеру, який є елементом складного юридичного факту,

А. Декларація.

Б. Акт тлумачення права.

В. Акт застосування права.

 До якого виду правових актів відноситься Указ Президента України від 07 жовтня 1995 р. “Про присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України” Василенку В.А.”?

А. До нормативно-правових актів.

Б. До актів застосування права.

В. До актів тлумачення права.

 Як зветься юридична оцінка сукупності фактичних обставин справи, яка здійснюється в процесі правозастосування, шляхом віднесення даного випадку до певних юридичних норм?

А. Правова кваліфікація.

Б. Встановлення фактичної основи справи.

В. Інтерпретація змісту юридичної норми.

 Які із стадій процесу застосування права названі тут?

А. Публікація нормативно-правового акту.

Б. Встановлення юридичної основи справи — вибір правових норм.

В. Вирішення справи і оформлення акту застосування права.

 Що з нижче перерахованого не є стадією застосування права?

А. Публікація нормативно-правового акту.

Б. Встановлення фактичних обставин стправи.

В. Вирішення справи і оформлення акту застосування права.

 Назвіть засоби подолання прогалин в праві в процесі правозастосувальної діяльності.

А. Порівняльне правознавство.

Б. Аналогія закону.

В. Аналогія права.

Додаткова література

1.  Алфьоров С.М. Правомірна поведінка співробітників міліції як засіб реалізації норм права // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2002.— № 3.– С. 3-5.
2.  Бірюченський О., Панєвін О. Застосування судами України законів, що забезпечують підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист // Право України.— 1995.— №11. – С 13-16.
3.  Бобылёв А.И. Механизм правового воздействия на общественные отношения // Государство и право.— 1999.— № 5. – С. 19-22.
4.  Василюк С. Правотворча і правозастосовча діяльність: їх діалектична єдність // Право України.— 1996.— № 10. – С. 56-60.
5.  Галянтич М. Колізія нормативних актів: вимушений шлях розвитку права? // Право України.— 1996.— № 6. – С. 34-36.
6.  Клименко К. Справедливість як основа правозастосовної діяльності // Право України.— 2007.— № 8. – С. 30-33.
7.  Книгін К. Реалізація народного волевиявлення, вираженого в рішеннях всеукраїнських референдумів: окремі питання // Право України.— 2003.— № 8.— С. 44-48.
8.  Кондратьєв Р. Моральний імператив у правозастосуванні // Право України.— 2010.— № 5.— С. 85-89.
9.  Копиленко О. Окремі колізії українського законодавства // Право України.— 2000.— № 12.— С. 13-16.
10.  Лилак Д. Колізія і конкуренція законів // Право України.— 2001.– № 4.– С. 18-21.
11.  Литвак О.М. Справедливість – сутність і передумова ефективності правозастосувальної діяльності // Вісник Національного університету внутрішніх справ.— 2001.— Вип. 14.
12.  Матвєєва Л.Г. Правозастосувальні акти та акти тлумачення права // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.— 2001.— № 1.
13.  Мірошніченко А. Співвідношення темпорального та змістовного принципів вирішення правових колізій // Право України.— 2008.— № 5. – С. 24 – 28.
14.  Музика А. Права людини в площині правозастосувальної діяльності // Право України.— 1995.— № 9-10.
15.  Мурашин О., Андрійко О. Колізійне право // Право України.– 2001.– № 2.– С. 150.
16.  Мурашин О. Правозастосовчі акти прямого народовладдя (теоретичний аспект) // Право України.— 1999.— № 8.— С. 20.
17.  Невзоров Г.Л. До питання про співвідношення правозастосувальних і виконавчо-розпорядчих актів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.— 1998.— № 4.— С. 14-19.
18.  Обидіна І. Як уникнути колізії між нормативними актами? // Право України.— 2000.— № 9.— С. 107.
19.  Осауленко О., Пунько О. Зміцнення законності у правозастосовному процесі // Право України.— 2004.— № 12.
20.  Павлишин О. Правозастосування як об’єкт філософсько-правових досліджень // Право України.— 2004.— № 8.— С. 21-25.
21.  Пунько О. Характеристика та класифікація правозастосовчих помилок // Право України.— 2003.— № 8.— С. 119-113.
22.  Рощина І. Принципи та аналогія у кримінальному праві України // Право України.— 2007.— № 8.— С. 25-29.
23.  Слинько Д.В. Фактори, що впливають на прийняття правозастосувальних рішень // Вісник Національного університету внутрішніх справ.— 2001.— Вип. 14.
24.  Тузова М.В. Акти вищих судів загальної юрисдикції як засіб подолання прогалин у законодавстві // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.— 2003.— № 3.
25.  Фандалюк О.В. Деякі питання класифікації правозастосувальних актів, які приймаються (здійснюються) співробітниками органів внутрішніх справ // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 1997.— № 2.— С. 9-19.
26.  Шаповал В. Теоретичні проблеми реалізації норм Конституції // Право України.— 1997.— №6 . – С. 37-41.

Тема 17. Тлумачення правових норм

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “тлумачення норм права”, “тлумачення-з'ясування”, “тлумачення-роз'яснення”, “автентичне тлумачення”, “легальне тлумачення”, “нормативне тлумачення”, “казуальне тлумачення”, “доктринальне тлумачення”, “адекватне тлумачення”, “обмежувальне тлумачення”, “поширювальне тлумачення”, “інтерпретаційно-правовий акт”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Яке місце займає тлумачення норм права в механізмі правового регулювання?
•  Що являє собою тлумачення норм права і які його функції?
•  Що являє собою неофіційне тлумачення правових норм та які є його види?
•  Що розуміється під тлумаченням правових норм?
•  Які існують способи тлумаченням правових норм?
•  Які види офіційного тлумаченням правових норм існують?
•  Чим відрізняються інтерпретаційні акти від нормативно-правових та актів застосування норм права?
•  Що таке інтерпретаційно-правовий акт?
•  Яка юридична природа результатів доктринального тлумачення права?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Суб'єкти тлумачення правових норм.
  •  Значення тлумачення юридичних норм в правозастосувальній діяльності органів внутрішніх справ.
  •  Значення доктринального тлумачення у правозастосувальній діяльності.
  •  Межі використання поширювального тлумачення.
  •  Правові акти: поняття, ознаки, види.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Яке поняття охоплюється наступним визначенням: «Діяльність органів держави, посадових осіб, громадських організацій, окремих громадян, спрямована на встановлення змісту норм права»

А. Тлумачення норм права.

Б. Інтерпретаційно – правовий акт.

В. Застосування норм права.

 Який спосіб тлумачення права полягає в з'ясуванні змісту правової норми за допомогою порівняння її з іншими нормами і встановлення її зв'язку з ними, визначення місця цієї норми серед норм даної галузі права і навіть її місця у всій системі права?

А. Історичний спосіб.

Б. Мовний спосіб.

В. Систематичний спосіб.

 Який спосіб тлумачення права полягає в з'ясуванні соціального значення норми, її мети намірів законодавця, суспільно – політичної ситуації, що обумовила її видання?

А. Історичний спосіб.

Б. Мовний спосіб.

В. Систематичний спосіб.

 В межах якого виду тлумачення зміст норми тлумачиться органом, що її видав?

А. Доктринальне тлумачення.

Б. Повсякдення тлумачення.

В. Автентичне тлумачення.

 Коли ми маємо справу з автентичним тлумаченням правових норм?

А. Коли це робить будь-який правозастосовувач.

Б. Коли норму тлумачить орган який її прийняв.

В. Коли це робить Верховний Суд України.

 Назвіть органи, які мають право давати офіційне тлумачення юридичних норм.

А. Конституційний Суд України.

Б. Верховний Суд України.

В. Вищий Арбітражний Суд України.

 Який характер носить професійно – правове тлумачення?

А. Офіційний.

Б. Неофіційний.

В. Може бути як офіційним, так і неофіційним.

 Який із перелічених органів має право легального тлумачення права?

А. Верховний Суд України.

Б. Комітет по фізичній культурі і спорту України.

В. Міністерство Культури України.

 Назвіть види тлумачення права за обсягом.

А. Буквальне, обмежувальне, розповсюджувальне.

Б. Легальне, автентичне.

В. Доктринальне, буденне.

 Назвіть види тлумачення за юридичною формою вираження.

А. Постанови, указ тощо

Б. Офіційне та неофіційне.

В. Доктринальне, буденне.

Додаткова література

1.  Алексєєнко І.Г. Загальнотеоретичні аспекти тлумачення конституцій та законів органами конституційної юстиції // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2000.— № 4.— С. 11-18.
2.  Барабаш Ю. Преюдиціальність рішень Конституційного Суду України: проблемні питання теорії та практики // Право України.— 2010.— № 6. – С. 45-53.
3.  Бондарь Н. Конституционный Суд России — генератор «живого» (судебного) конституционализма // Право України.— 2010.— № 6. – С. 75-86.
4.  Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права: Монографія.— К., 2002. – 455 с.
5.  Головченко В. Тлумачення норм права як науково-практична потреба // Юридичний вісник України.— 2000.— № 22.— С. 9.
6.  Данукин В.П. Право: история, теория, практика // Государство и право.— 2000.— № 8. – С. 57-59.
7.  Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України.— 2000.— № 6.— С. 34-36.
8.  Лобань Д. Беручись тлумачити законодавство, треба ставитись до цього відповідно // Вісник прокуратури.— 2003.— № 4.— С. 121-122.
9.  Матвєєва Л.Г. Правозастосувальні акти та акти тлумачення права // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.— 2001.— № 1. – С. 74-76.
10.  Михайлович Д.М. Деякі аспекти проблематики доктринального тлумачення // Вісник Національного університету внутрішніх справ.— 2002.— Вип. 20. – С. 37-39.
11.  Рабінович П. Офіційно-нормативне тлумачення законодавства як інструмент адаптації правового регулювання до соціальних змін // Вісник АПрН України.— 2002.— № 1. – С. 112-115.
12.  Рабінович П., Савчук Н. Офіційне тлумачення законодавства: герменевтичний аспект // Право України.— 2001.— № 11. – С. 36-39.
13.  Смородинський В. Деякі питання судового тлумачення // Вісник АПрН України.— 2000.— № 4. – С. 17-23.
14.  Спасибо-Фатєєва І. Доктринальне тлумачення // Вісник АПрН України.— 2005.— № 1. – С. 35-38.
15.  Стрижак А. Конституційний Суд України як гарант дотримання конституційних принципів демократичної, правової держави // Право України.— 2010.— № 6. – С. 4-11.
16.  Тимченко І. Механізм конституційної юрисдикції в Україні: становлення і розвиток // Право України.— 2010.— № 6. – С. 12-25.
17.  Тихий В. Правова природа, повноваження, рішення та висновки Конституційного Суду України // Право України.— 2010.— № 6. – С. 26-33.
18.  Тузова М.В. Акти вищих судів загальної юрисдикції як засіб подолання прогалин у законодавстві // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.— 2003.— № 3. – С. 23-26.

Тема 18. Правомірна поведінка, правопорушення,

     юридична відповідальність

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “правова поведінка”, “правомірна поведінка”, “склад правомірної поведінки”, “суб'єктивна сторона правомірної поведінки”, “правопорушення”, “злочин”, “проступок”, “вина”, “об'єкт правопорушення”, “об'єктивна сторона правопорушення”, “суб'єкт правопорушення”, “суб'єктивна сторона правопорушення”, “юридична відповідальність”, “позитивна відповідальність”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що розуміється під правомірною поведінкою?
•  Які основні ознаки притаманні правопорушенню?
•  Які існують види правопорушень?
•  Чим відрізняються злочини від проступків?
•  Що таке юридична відповідальність?
•  Які підстави юридичної відповідальності?
•  Що таке позитивна відповідальність?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Право та поведінка.
  •  Свобода і відповідальність особистості.
  •  Дискусійні питання юридичної відповідальності.
  •  Психологічний механізм правомірної поведінки.
  •  Юридичний склад правопорушення.
  •  Злочин і проступок.
  •  Юридична відповідальність і державний примус.
  •  Неминучість та індивідуалізація юридичної відповідальності.
  •  Причини правопорушень і шляхи їх попередження і усунення.
  •  Правомірна поведінка: поняття, ознаки, види, стимули.
  •  Значення юридичної відповідальності для забезпечення законності і правопорядку.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Які два різновиди юридично значливої поведінки охоплюється поняттям “правова поведінка”? (зверніть увагу на широту змісту наведених термінів).

А. Цивільні делікти і адміністративні правопорушення.

Б. Юридичні акти та юридичні вчинки.

В. Правомірна поведінка і правопорушення.

 Який різновид поведінки, що має юридичне значення, визначений в наведеній дефініції: “Суспільно необхідна, бажана і допустима з точки зору інтересів громадянського суспільства поведінка індивідуальних і колективних суб'єктів що полягає в здійсненні норм права, гарантується і охороняється державою”?

А. Протиправна поведінка.

Б. Правомірна поведінка.

В. Юридично нейтральна поведінка.

 Що з нижченаведеного не є різновидом правомірної поведінки за критерієм суб’єктивної сторони?

А. Соціально активна поведінка.

Б. Маргінальна поведінка.

В. Віктимна поведінка.

 Підберіть поняття до наведеного визначення: “Суспільно небезпечне, протиправне, каране діяння деліктоздатної особи, за яке може бути накладене покарання чи стягнення”.

А. Поведінка, нейтральна для права.

Б. Правореалізуюча поведінка.

В. Правопорушення.

 Назвіть елементи, які входять до складу правопорушення.

А. Об'єкт. Суб'єкт.

Б. Об'єктивна сторона. Суб'єктивна сторона.

В. Причина. Наслідок.

 До якого елемента правопорушення відносяться наступні компоненти: 1) діяння; 2) його шкідливий або небезпечний результат; 3) необхідний причинний зв'язок між ними.

А. До об'єктивної сторони.

Б. До суб'єктивної сторони.

В. До об'єкта і суб'єкта.

 Якому з понять відповідає наступне визначення: «Психічне ставлення особи до свого протиправного діяння та його наслідків»?

А. Прямий умисел.

Б. Вина.

В. Юридична відповідальність.

 Підберіть поняття до наведеного визначення: “Закріплений в законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належали”.

А. Моральна відповідальність.

Б. Політична відповідальність.

В. Юридична відповідальність.

 Назвіть підстави юридичної відповідальності.

А. Норма права.

Б. Правопорушення.

В. Акт застосування права.

 Який з наведених видів юридичної відповідальності є найбільш суворим?

А. Дисциплінарна відповідальність.

Б. Адміністративна відповідальність.

В. Кримінальна відповідальність.

Додаткова література

1.  Делія Ю. Юридична відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування // Право України.— 2003.— № 10.— С. 29-33.
2.  Духно Н.А., Ивахин В.И. Понятие и виды юридической ответственности // Государство и право.— 2000.— № 6.— С. 12-18.
3.  Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання // Право України.— 2003.— № 4.— С. 21-26.
4.  Зелена О. Поняття юридичної відповідальності: окремі проблеми // Право України.— 2002.— № 11.— С. 109-112.
5.  Зелінський П.Ф. Про кримінальну відповідальність рецидивістів // Право України.— 1996.— № 5. – С. 46-49.
6.  Коліушко І., Банчук О. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві // Право України.— 2008.— № 4. – С. 32-36.
7.  Крисюк Ю. Соціальний та правовий порядок і стабільність суспільства: взаємозв‘язки і взаємообумовленість // Право України.— 2007.— № 7.— С. 30-33.
8.  Крищенко Л. Інституціоналізація конституційно-правової відповідальності – необхідна складова розширення та оновлення судової системи України // Право України.— 2003.— № 1.— С. 20-25.
9.  Куракін О.М. Дисциплінарна відповідальність в органах МВС // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2001.— № 3. – с. 13-18.
10.  Мельниченко В. Політична відповідальність у державному управлінні // Віче.— 2003.— № 1.— С. 19-24.
11.  Нижник Н., Плахотнюк Н. Відповідальність – інструмент управління // Віче.— 2001.— № 5.— С. 64-76.
12.  Нікітін А. Вплив аномії на нормативну поведінку суспільства // Право України.— 2003.— № 9.— С. 44-48.
13.  Радченко П. Конституційно-правова відповідальність органів місцевого самоврядування // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.— 2001.— № 2.— С. 21.
14.  Сушинський О. Інститут відповідальності у здійснення контрольної влади // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.— 2002.— № 3.— С. 39-48.
15.  Тернавська В. Політико;правові засади відповідальності уряду в Україні // Право України.— 2010.— № 7.— С. 88-93.
16.  Фелик В. Правове бачення громадського порядку і громадської безпеки, що обумовлює зміни в системі адміністративних служб органів внутрішніх справ // Право України.— 2008.— № 2.— С. 22-27.
17.  Шпур Г.В. Соціальна обумовленість кримінально-правової відповідальності // Вісник Луганської академії внутрішніх справ.— 2002.— Спеціальний випуск.— Частина 1.— С. 17-21.

Модуль 7. юридичний процес. правосвідомість та

         правова культура. законність і правопорядок.

         основи порівняльного правознавства

Тема 19. Основи теорії юридичного процесу

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “юридичний процес”, “функції юридичного процесу”, “процесуальні норми”, “процесуальні правовідносини”, “процесуальна форма”, “процесуальний режим”, “процесуальне провадження”, “процесуальне доказування”, “юридичні докази”, “процесуальні стадії”, “юридична справа”, “процесуальний документ”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що розуміється під юридичним процесом?
•  Які ознаки юридичного процесу?
•  Які функції юридичного процесу?
•  Які стадії входять до юридичного процесу?
•  Що таке процесуальні документи?
•  Як співвідносяться між собою процесуальне та матеріальне право?
•  Як систематизується процесуальне право?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Юридична практика: поняття і види.
  •  Юридична справа: загальна характеристика.
  •  Принципи процесуальної діяльності.
  •  Процесуальні документи.
  •  Систематизація процесуального законодавства.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Підберіть належне поняття до наведеного визначення: “Система взаємопов’язаних правових форм діяльності уповноважених державних органів, посадових осіб, а також визначених нормами права інших суб’єктів, що знаходить свій вираз у здійсненні операцій для вирішення юридичних справ, що обумовлюють відповідні юридичні наслідки і регулюються процесуальними нормами”.

А. Система права.

Б. Юридичний процес.

В. Юридична практика.

 Підберіть належне поняття до наведеного визначення: “Встановлений правовими нормами порядок діяльності соціальних суб’єктів з використання, виконання, дотримання та застосування норм права”.

 А. Правотворчий процес.

Б. Юридичний процес.

В. Правореалізаційний процес.

 Підберіть належне поняття до наведеного визначення: “Встановлений правовими нормами порядок діяльності соціальних суб’єктів, спрямований на з’ясування дійсниго змісту правових норм”.

 А. Правотлумачний процес.

Б. Юридичний процес.

В. Правореалізаційний процес.

 Назвіть види юридичного процесу за функціональною ознакою.

А. Установчий та контрольний.

Б. Правотворчий та правозастосувальний.

В. Всі зазначені + судовий.

 З якої стадії починають свою діяльність суб’єкти процесуальних правовідносин?

А. Перевірка чинності та юридичної сили правової норми.

Б. Вибір і аналіз правової норми.

В. Тлумачення правових норм.

 Що є предметом розгляду установчого процесу?

А. Підготовка, затвердження і офіційне проголошення нормативно-правового акту.

Б. Здійснення правосуддя.

В. Формування, скасування чи перебудова державних органів.

 В чому проявляється специфіка санкції за порушення процесуальних норм?

А. У дисциплінарному стягненні.

Б. У позбавленні владних повноважень суб’єкта.

В. У відміні правового акта, що прийнятий з порушенням даної норми.

 Які з перелічених ознак вказують на рівноправ’я громадян, у процесуальних правовідносинах?

А. Рівність перед законом.

Б. Рівність прав жінки і чоловіка.

В. Рівність прав різних громадян.

 Яке поняття представлене у вигляді наступної дефініції: “Передбачена нормами чинного права конкретна життєва обставина, що розглядається і вирішується на підставі закону, маючи відповідні юридичні наслідки”?

А. Юридична справа.

Б. Юридичний факт.

В. Юридичний вчинок.

 Назвіть найбільш демократичну форму захисту прав особи.

А. Прокурорський нагляд.

Б. Правосуддя.

В. Адміністративний порядок захисту прав.

Додаткова література

1.  Антонюк О.І. Співвідношення категорій “правовий захист” і “правова охорона” // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України.— 2003.— № 2.— С. 24-35.
2.  Афанасьєв В. Проблеми підвищення ефективності виконавчого провадження в Україні // Право України.— 1996.— № 7. – С. 14-17.
3.  Голосніченко Д. Засоби регулювання повноважень у механізмі правового впливу // Право України.— 2008.— № 5. – С. 20-23.
4.  Китаев А. Про культуру судового процесу // Право України.— 1994.— № 5-6.
5.  Косинський В. Законодавчий процес та процедура, їх основні стадії // Право України.— 1999.— № 6. – С. 78-82.
6.  Куракін О.М. Поняття контрольного процесу у структурі системи управління // Держава і право: Зб. наукових праць. Юридичні і політичні науки.— Вип. 12.— К., 2001.
7.  Малишко М. Конституційний процес. Час звірити підходи // Віче.— 2001.— № 2.— С. 34-39.
8.  Огороднік А., Колотило О. Неухильно додержувати процесуальної форми (роздуми щодо проекту нового КПК) // Право України.— 1996.— № 6.
9.  Олейник А. Законотворчий процес, його основні риси і особливості // Право України.— 1998.— № 4. – С. 57-59.
10.  Оніщенко Н. Юридичний процес як форма правової діяльності // Право України.— 2002.— № 7.— С. 7-14.
11.  Плевако В. Неправильне затосування норм матеріального права // Вісник прокуратури.— 2003.— № 6.— С. 70-75.
12.  Правовые формы деятельности в общенародном государстве / Горшенёв В.М., Крупин В.Г., Шахов И.Б, Янковой Ю.В. / Под общ. ред. В.М. Горшенёва.— Х.: Харьк. юрид. ин-т им. Ф.Э. Дзержинского, 1985.— 85 с.
13.  Сас С. Застосування принципів загальнопроцесуальної теорії при формуванні теоретичних засад парламентської процедури // Право України.— 2004.— № 7.— С. 35-40.
14.  Тимченко І. Механізм конституційної юрисдикції в Україні: становлення і розвиток // Право України.— 2010.— № 5.— С. 12-25.
15.  Фандалюк О.В., Шевченко А.А. Установчий процес як різновид юридичного процесу // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2002.— № 4.— С. 16-22.
16.  Шевченко А.А. Правова процесуальна форма: дискусійні проблеми поняття // Науковий вісник Юридичної академії МВС.— Дніпропетровськ: ЮА МВС України.— 2004.— Вип. 1(16).— С. 33-40.
17.  Шевченко А.А. Процесуальні провадження установчої діяльності органів держави: теоретичний аспект // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ МВС України.— 2005.— Вип. 4.— С. 89-94.
18.  Шевченко А.А. Юридичний процес як комплексна система підтримання режиму законності в правовій державі // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. 14-15 травня 2002 р. м. Запоріжжя: У 2 ч.— Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2002.— Ч. 1.— С. 93-96.

Тема 20. Правосвідомість та правова культура

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “правосвідомість”, “правова настанова”, “правова ідеологія”, “правова психологія”, “правова культура”, правовий нігілізм”, “правове виховання”, “правова пропаганда”, “правова агітація”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Яка структура правової свідомості?
•  Що таке правова ідеологія та правова психологія?
•  Які функції виконує правова свідомість?
•  Що таке професійна свідомість юристів?
•  В яких формах існує правовий нігілізм?
•  Яка роль правового виховання в діяльності органів внутрішніх справ?
•  Які форми правового виховання?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Проблеми взаємодії правосвідомості і права.
  •  Особливості правової культури сучасного українського суспільства.
  •  Правовий нігілізм.
  •  Культура правосуддя.
  •  Правова агітація в діяльності органів внутрішніх справ.
  •  Професійність і правова культура співробітників органів внутрішніх справ.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 До якого поняття слід віднести наступне визначення: “Система понять, поглядів, уявлень та почуттів людей (колективів, суспільства в цілому), відносно правопорядку діючого і бажаного”?

А. Правова культура.

Б. Політична свідомість.

В. Правосвідомість.

 Підберіть поняття до наведеного визначення: “Сукупність принципів, теорій, концепцій, які формуються в результаті наукового узагальнення правового розвитку суспільства”.

А. Правова психологія.

Б. Моральна свідомість.

В. Правова ідеологія.

 Підберіть поняття до наведеного визначення: “Сукупність почутті та емоцій, що виражають ставлення індивіда до права, правових явищ”.

А. Правова психологія.

Б. Правова ідеологія.

В. Правосвідомість.

 Підберіть поняття до наведеного визначення: “ Система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ. ”.

А. Правова психологія.

Б. Правова ідеологія.

В. Правосвідомість.

 Підберіть поняття до наведеного визначення: вольовий бік правосвідомості, який являє собою процес переведення правових норм у реальну правову поведінку.

А. Правова психологія.

Б. Правова ідеологія.

В. Правова поведінка.

 Що з нижчеперерахованого не є функцією правосвідомості?

А. Онтологічна.

Б. Правостворююча.

В. Когнітивна.

 Яким поняттям можна визначити неповагу до права і закону, заперечення соціальної цінності права як нормативного регулятора суспільних відносин?

А. Правовий нігілізм.

Б. Політичний інфантилізм.

В. Аморальність.

 Назвіть джерела правового нігілізму.

А. Байдужість до органів влади.

Б. Політична апатія.

В. Політичний радикалізм.

 Яке поняття визначене наведеною дефініцією: “Форма правового виховання, яка здійснюється шляхом усної пропаганди (лекції, бесіди, семінари, тощо) і за допомогою засобів масової інформації (телебачення, радіо, кіно, тощо)”?

А. Правова пропаганда.

Б. Правова агітація.

В. Правова постанова.

 Назвіть засоби подолання правового нігілізму.

А. Впровадження в суспільстві пуританської моралі.

Б. Підвищення престижу юридичних установ та професій.

В. Увести жорстокий режим покарань за правопорушення.

Додаткова література

1.  Байниязов Р.С. Правосознание и психологические аспекты // Правоведение.— 1998.— № 3.— С. 16-22.
2.  Батанов А. Місцеве самоврядування як елемент національної культури: історія і сучасність // Право та культура: теорія і практика. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 15-16 травня.— К., 1997. – 214 с.
3.  Білий П. Правова держава і правова культура: взаємозв’язок та результативність // Право України.— 1997.— № 12. – С.57-61.
4.  Білий П. Про правову культуру працівників органів внутрішніх справ // Право України.— 1997.— № 10.- С.34-38.
5.  Ганзенко О.О. Динаміка правової культури особи в умовах становлення ринкових відносин в Україні // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2001.— № 2.— С. 88-93.
6.  Гранат Н.Л. Правосознание и правовая культура // Юрист.— 1998.— № 11-12.— С. 2-8. – С. 23-24.
7.  Григорчук М. Демократія та політична культура // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.— 2001.— № 2.— С. 224-229.
8.  Калинина В.А. Особенности формирования правосознания в Украине // Науковий вісник Юридичної академії МВС.— Дніпропетровськ: ЮА МВС України.— 2002.— Вип. 1 (7).
9.  Карпунов В.М., Вовк В.Г. До питання правової свідомості в Україні // Ідея правової держави: історія і сучасність.— Вісник ЛІВС МВС України. Спец. випуск.— 2001. - .С 133-136.
10.  Карпунов В.М. Правова свідомість: деякі теоретичні та практичні аспекти дослідження // Вісник ЛІВС МВС України.— Спец. випуск. Ч. 1.— 1999. –          С. 43-48.
11.  Литвак О. Правовий заслін – політичному нігілізму // Право України.— 2002.— № 9.— С.27-29.
12.  Мартинюк Т. Розвиток поняття правосвідомості в період трансформації українського суспільства // Право України.— 2007.— № 2.— С. 26-30.
13.  Марченко Л. Правова культура має виховуватися змалечку // Право України.— 2004.— № 2.— С. 156-157.
14.  Менюк О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття, структура // Право України.— 2001.— № 4. – С. 34-38.
15.  Нікітін А. Вплив аномії на нормативну поведінку суспільства // Право України.— 2003.— № 9. – С. 56-61.
16.  Сидоренко С.А. Роль правової освіти у попереджені та профілактиці правопорушень // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України.— 2000.— Спеціальний випуск.— С. 145-148.
17.  Скуратівський А. Ідеї права та правової культури в Українській суспільно-політичній думці: витоки та еволюція // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.— 2001.— № 2.— С. 226-233.
18.  Скуратівський А. Правова культура в контексті особливостей розвитку соціального буття українського суспільства та національного характеру українців // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.— 2002.— № 1.— С. 255-261.
19.  Тацій В., Шемшученко Ю. Концепція юридичної науки і освіти в Україні // Право України.— 1991.— № 1-2.
20.  Темченко В. Етика та право: теоретичні аспекти співвіношення // Право України.— 2002.— № 9.— С. 24-27.
21.  Тімуш І. Правова реальність і правосвідомість: інтегральне розуміння змісту та взаємозв’язку // Право України.— 2010.— № 7.— С. 94-100.
22.  Тимошенко В. Визначальні фактори правової свідомості // Право України.— 2008.— № 6.— С. 41-46.
23.  Тригубенко Г. Боротьба зі злочинністю як засіб подолання правового нігілізму // Право України.— 2002.— № 3.— С. 127-129.
24.  Тригубенко Г. Термін «нігілізм»: історія та сучасність // Право України.— 2002.— № 9.— С. 129-132.
25.  Цимбалюк М. Формування правосвідомості громадян у процесі реформування інституту власності // Право України.— 2003.— № 9.— С. 57-61.
26.  Цимбалюк М. Онтологічний аспект дослідження права та правосвідомості // Право України.— 2007.— № 2.— С. 31-34.
27.  Цимбалюк М. Правова реальність та онтологія правосвідомості // Право України.— 2007.— № 12.— С. 22-26.
28.  Цимбалюк М. Правова реальність та онтологія правосвідомості // Право України.— 2008.— № 1.— С. 22-26.
29.  Штельмах В. Газета як інструмент формування суспільної свідомості в умовах становлення державності України // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.— 2000.— № 2.— С. 186-191.

Тема 21. Законність та правопорядок

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “суспільний порядок”, “правопорядок”, “законність”, “дисципліна”, “принципи законності”, “гарантії законності”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Що розуміється під законністю?
•  Які існують методи забезпечення законності?
•  Що таке громадянський порядок, як він співвідноситься із правопорядком?
•  Як проявляється принцип законності в діяльності органів внутрішніх справ?
•  Що таке дисципліна?
•  Які форми державної дисципліни.
•  Яке значення службової дисципліни в діяльності органів внутрішніх справ?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Проблеми ефективності права.
  •  Проблеми співвідношення законності і доцільності.
  •  Дисципліна і демократія.
  •  Право, законність, правопорядок: проблеми співвідношення.
  •  Законність як принцип життя суспільства.
  •  Основні напрямки укріплення законності в діяльності органів внутрішніх справ.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

 Яке поняття визначається наступною дефініцією: “Правовий режим точного і неухильного здійснення законів та інших юридичних нормативних актів держави як у сфері правотворчості, так і у сфері реалізації правових норм; режим, яким забезпечується всебічна охорона прав і інтересів особи, суспільства і держави”?

А. Правовий режим.

Б. Законність.

В. Правопорядок.

 Назвіть відповідні конституційні принципи, реалізація яких має значення що до затвердження конституційної законності.

А. Народовладдя.

Б. Верховенство закону.

В. Розподіл влад.

 Що визначається як стан фізичної впорядкованості суспільних відносин, що врегульовані правом, який виражає реальне практичне здійснення законності?

А. Система правовідносин.

Б. Громадський порядок.

В. Правопорядок.

 Підберіть еквівалент поняттю “Протиправне законодавство”.

А. Правопорушення.

Б. Санкціонована владою свавілля.

В. Казус.

 Назвіть юридичні гарантії законності.

А. Повна відповідність чинного законодавства нормам та принципам конституції, верховенство закону стосовно до всіх інших актів держави.

Б. Правомірна поведінка.

В. Реалізація права.

 Назвіть юридичні гарантії законності.

А. Юридична техніка.

Б. Кодифіковане законодавство.

В. Рівність усіх громадян перед законом та судом.

 Яким із названих суб'єктів належить право законодавчої ініціативи?

А. Депутати Верховної Ради України.

Б. Голова Уряду України.

В. Міністр освіти України.

 Що визначається як порядок, що реально склався в суспільстві в результаті здійснення всіх соціальних норм, при якому поведінка учасників відносин (як правило) є суспільно корисною?

А. Правопорядок.

Б. Суспільний порядок.

В. Законність.

 Як співвідносяться між собою правові категорії законност та правопорядку?

А. Правопорядок включає до свого складу законність.

Б. Законність включає до свого складу правопорядок.

В. Правопорядок є наслідком встановленої каконності.

 Підберіть поняття до наведеного визначення: “Форма правового виховання, яка полягає в правовому впливі на правосвідомість членів суспільства шляхом наглядної агітації, індивідуальної виховної роботи, шефства, громадських вихователів, тощо”.

А. Правова постанова.

Б. Правова пропаганда.

В. Правова агітація.

Додаткова література

1.  Авер’янов В. Принцип верховенства права у сфері виконавчої влади: питання теорії та практика реалізації // Право України.— 2010.— № 3.— С. 72-79.
2.  Бакунова О. Юридична наука на варті правопорядку // Міліція України.— 2003.— № 7.— С. 22.
3.  Бахрах Д.Н. Вопросы законности в государственном управлении // Правоведение. — 1992.— № 3. – С. 33-35.
4.  Бурлай Е.В. Ще раз про законність // Правова держава.— К., 1992.—Вип. І –        С. 13-16.
5.  Горбунова Л. Історія дослідження ідеї та поняття законності // Право України.— 2004.— № 2.— С. 3-8.
6.  Копєйчиков В., Олійник Л., Тихомиров О., Прокопенко Ю. Роль міжнародних стандартів з прав людини у діяльності міліції по забезпеченню законності // Право України.— 1993.— № 7-8.— С. 26-28.
7.  Крисюк Ю. Соціальний і правовий порядок як реалізація ідеї права // Право України.— 2004.— № 8. – С. 13-15.
8.  Кудрявцев В.Н. О правонарушении и законности // Государство и право.— 1994.— № 3.
9.  Лемак В. Принцип верховенства права в Україні: основні загрози // Право України.— 2010.— № 3. – С. 44-51.
10.  Маленин Н.С. О законности в условиях переходного периода //Теория права: новые идеи.— М., 1995.— Вып. 4. – С. 37.
11.  Михайленко А.Р. Правовое регулирование деятельности прокуратуры Украины по обеспечению законности // Государство и право.– 1994.– №1. – С. 34-35.
12.  Ольховський Є. Законність як принцип поведінки // Віче.— 1996.— № 3. – С. 36-37.
13.  Осауленко О., Пунько О. Зміцнення законності у правозастосовному процесі // Право України.— 2004.— № 12.
14.  Пауль Г. От порядка полицейского к порядку правовому // Законность.— 1994.— № 4. – С. 27-31.
15.  Рабінович П.М. Колізії між законністю та доцільністю як постійно відтворювана проблема юридичного регулювання // Вісник АПрН України.— 2000.— № 4.— С. 27-37.
16.  Тихомиров В.А. Юридическая коллизия, власть и правопорядок // Государство и право.— 1994.— № 1. – С. 13-15.
17.  Ульянов О.І. Поняття та елементи громадського порядку // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.— 2002.— № 4.— С. 21-24.
18.  Фелик В. Правове бачення громадського порядку і громадської безпеки, що обумовлює зміни в системі адміністративних служб органів внутрішніх справ // Право України.— 2008.— № 2. – С. 22-25.

Тема 22. Основні правові системи сучасності

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Підготувати тези можливого виступу на семінарському занятті згідно з планом.

Завдання 4. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “порівняльне правознавство”, “правова система”, “правова сім’я”.

Завдання 5. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

•  Яку роль в юридичній науці відіграє порівняльне правознавство?
•  Що таке національна правова система?
•  Що таке правова сім’я?
•  Які основні риси романо-германської правової системи?
•  Які основні риси англосаксонської правової системи?
•  Які основні риси мусульманського права?
•  Які загальні тенденції розвитку правових систем?

Завдання 6. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

•  Рецепція права.
  •  Дискусійні питання поняття і структури правової системи.
  •  Характеристика основних правових сімей сучасності.
  •  Доктрина у правовій системі мусульманської країни.

Завдання 7. Проробити наступні тестові завдання:

Як називається  наука, яка займається дослідженням загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування сучасних правових систем світу.

А. Порівняльне правознавство.

Б. Теорія держави і права.

В. Міжнародне приватне право.

 Назвіть характерні риси романо-германської (континентальної)сім’ї  правових систем.

А. Основне джерело права — доктрина.

Б. Рецепція Римського права. Основне джерело права — нормативні акти. Розподіл на приватне та публічне.

В. За судовими органами, згідно законів, не визначається право на нормотворчість.

 Назвіть характерні риси романо-германської (континентальної)сім’ї  правових систем.

А. Основне джерело права — доктрина.

Б. Рецепція Римського права. Основне джерело права — нормативні акти. Розподіл на приватне та публічне.

В. За судовими органами, згідно законів, не визначається право на нормотворчість.

 Назвіть країну, право якої відноситься до континентальної (романо-германської)сім’ї правових систем.

А. Франція.

Б. Англія.

В. США.

 Назвіть країну, право якої відноситься до сім’ї прецедентного права.

А. Польща.

Б. Словаччина.

В. Велика Британія.

 Назвіть країну, право якої відноситься до релігійно – традиційної правово сім’ї.

А. Іран.

Б.  Швеція.

В. Іспанія.

 Назвіть риси притаманні англосаксонській сім’ї правових систем.

А. Відсутність розподілу на приватне і публічне.

Б. Основні джерела — нормативні акти.

В. Домінування права, створеного судами (право судової практики). Основні джерела права — прецеденти.

 До якої правової системи ближче право України за характером домінуючих джерел?

А. До релігійно-традиційних.

Б. До романо-германської.

В. До англосаксонської.

 Підберіть поняття до визначення: “Прийняте судом рішення в конкретній справі, якому надається формальна обов'язковість при вирішенні усіх наступних аналогічних справ”.

А. Акт тлумачення права.

Б. Нормативний акт.

В. Правовий прецедент.

 Хто з українських вчених-юристів є автором концепції “права соціально-демократичної орієнтації”?

А. Рабинович П.М.

Б. Копєйчиков В.В.

В. Цвік М.В.

Додаткова література

1.  Акуленко В. Монографічне дослідження правових систем сучасності // Право України.— 2003.— № 10.— С. 166-167.
2.  Давид Р., Жоффре–Спинозі К. Основні правові системи сучасності.— Міжнародні відносини, 1999. – С. 8-11.
3.  Зайчук О., Оніщенко Н. Середовище права та формування правових систем сучасності // Право України.— 2003.— № 12.— С. 37-40.
4.  Зайчук О., Оніщенко Н. Правові системи сучасності та тенденції їх розвитку // Право України.— 2002.— № 11.— С. 23-27.
5.  Кагадій М. Поняття та елементи правової системи // Право України.— 2004.— № 12.— С. 32-37.
6.  Конституції нових держав Європи та Азії. Упоряд. С. Головатий.— К.: Укр. Правн. Фундація. Право, 1996. – 314 с.
7.  Мірошниченко М. Ідентичність – легітимність – правопорядок: до проблеми реформування правової системи України // Право України.— 2003.— № 5.— С. 31-36.
8.  Мірошніченко М. Системно,інформаційний підхід у контексті методологічного
9.  забезпечення наукового аналізу проблем теорії правової системи України // Право України.— 2007.— № 6.— С. 22-25.
10.  Оніщенко Н. Механізм розвитку національних правових систем як сукупність зовнішньоінтеграційних та внутрішньонаціональних складових // Право України.— 2009.— № 10.— С. 83-88.
11.  Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира. Справочник.— М.: Юрид. лит., 1993.— 256 с.
12.  Рулан Н. Юридическая антропология. Учебник для вузов.— М.: Норма, 1999.— 310 с.
13.  Скакун О.Ф., Пушкін О.А. Правова система України: час нових рішень // Правова система України: теорія і практика.— К., 1993. – 314 с.
14.  Сліпець В.М. Сутність Європейського права як правової системи // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.— 2002.— № 2.— С. 28-31.
15.  Шаповал В.М. Конституційні системи зарубіжних країн / Навчальний посібник.— К., 1992. – 121 с.
16.  Шевчук О.М. До питання про поняття правової системи // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.— 2001.— № 3.— С. 165-171.

Методичні рекомендації по написанню рефератів

Реферат (з лат. — “докладати”, “повідомляти”) являє собою доповідь на певну тему, яка включає огляд відповідних літературних та інших джерел або виклад суті книги, статті, дослідження, а також доповідь з таким викладом. Реферат — це скорочений переказ змісту первинного документа (або його частини) з основними фактичними відомостями і висновками.

Написання реферату практикується в навчальному процесі вузу з метою придбання студентом необхідної професійної підготовки, розвитку навичок самостійного наукового пошуку: вивчення літератури по вибраній темі, аналізу різних джерел і точок зору, узагальнення матеріалу, виділення головного, формулювання висновків тощо. За допомогою рефератів студент глибше осягає найбільш складні проблеми курсу теорії держави і права, вчиться лаконічно викладати свої думки, правильно оформляти роботу, докладати результати своєї праці. Підготовка рефератів сприяє формуванню правової культури у майбутнього фахівця, закріпленню у нього юридичних знань, розвитку вміння самостійно аналізувати різноманітні суспільно-політичні явища сучасності, вести науково-обгрунтовану полеміку з питань держави і права.

Процес роботи з рефератом включає в себе:

•  вибір теми;
•  підбір літератури і інших джерел її вивчення;
•  складання плану;
•  написання тексту роботи і її оформлення;
•  усний виклад реферату.

Вибираючи тему слід пам’ятати, що реферати пишуться з найбільш актуальних проблем курсу теорії держави і права. В них, на основі ретельного аналізу і узагальнення наукового матеріалу, зіставляються різні погляди авторів і визначається власна позиція студента з викладом відповідних аргументів. Теми рефератів повинні охоплювати дискусійні, проблемні питання державно-правової теорії. Вони покликані відображати передові наукові ідеї, узагальнювати тенденції юридичної практики. Рекомендована тематика рефератів зразкова, тому студент при бажанні може сам запропонувати ту або іншу тему, погодивши її заздалегідь з викладачем.

Роботу над рефератом потрібно починати із загального ознайомлення з обраною темою шляхом прочитування відповідного розділу підручника, конспектів лекцій. Після того як загальне уявлення про тему склалося, студенту потрібно вивчити літературні та інші джерела, рекомендовані викладачем. Однак перелік цих джерел не повинен зв'язувати ініціативу студента. Він може та мусить використати роботи, самостійно підібрані внаслідок вивчення бібліографії. Особливо уважно необхідно стежити за новою літературою по обраній проблематиці.

Щоб написати реферат, необхідно опрацювати значну кількість літератури (хоча б 10 джерел), відповідні законодавчі акти, лекційний матеріал тощо. При цьому доцільно робити коротенькі виписки окремих думок, ключових слів, нових понять, поступово групуючи і нагромаджуючи теоретичний і практичний матеріал.. Це стосується і періодичної преси, телерадіопередач і усних бесід. Тобто потрібно зібрати щонайбільшу кількість думок, які мають відношення до теми. Наступним етапом повинен бути аналіз складених виписок, в результаті чого з’явиться певна послідовність викладених думок. Цю послідовність слід пронумерувати, що допоможе скласти план реферату, який повинен бути складений таким чином, щоб він розкривав назву роботи.

Реферат, складається із:

•  вступу;
•  основної частини;
•  висновків;
•  списку літературних і нормативних джерел;
•  додатків.

Кожен реферат повинен починатися із вступу, але писати його доцільніше, як показує практика, після завершення основного змісту, висновків і списку літератури. У вступі роблять наголос на актуальності, науковій і практичній значущості вибраної теми реферату, вказують авторів, які досліджували ці питання. Можна коротко висвітлити зміст окремих праць. Також слід вказати, що призвело до вибору даної теми. Далі потрібно сформулювати мету дослідження і методи його проведення. Крім того, обов’язково треба вказати, що автор хоче висловити в рефераті, які проблемні питання буде намагатись розкрити.

Основний матеріал має містити суть проблеми і шляхи її вирішення. Увага в рефераті акцентується на нових відомостях, визначається доцільність звернення до тих або інших проблем, книг, статей і т.п. Фактично це й називається науковим дослідженням Це будуть власні міркування з використанням окремих фраз інших авторів. На ці фрази обов’язково потрібно робити посилання. Варто прислухатись ще й до інших порад. Зокрема, неетично писати “на мою думку” і т.п. Це стосується тих місць де дослідник вводить нові поняття, визначення чи твердження. Також не слід боятися не погоджуватися з думкою інших, навіть відомих вчених. При цьому треба обґрунтовувати причину непогодження. Бажано наводити приклади, особливо у дискусіях і у власних відкриттях. Виклад матеріалу повинен бути коротким, точним, послідовним. Необхідно вживати терміни, властиві даній науці, уникати незвичних понять і символів, складних граматичних оборотів. Терміни, окремі слова і словосполучення допускається замінювати прийнятими текстовими скороченнями, значення яких ясне з контексту. Рекомендується включати в реферат схеми і таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст проблеми і скорочують його об'єм.

Завершують реферат висновками, де формуються результати, оцінки, пропозиції. Тут необхідно вказати, чи досягнув автор мети дослідження, які конкретно отримав результати і чи можна їх використати у науково-практичній діяльності та інше. Непогано було б висловити свої пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики.

Студент повинен пам’ятати, що через оформлення реферату, його зовнішній вигляд, викладач формує першу думку про зміст матеріалу. Це не означає що потрібно використовувати дорогий папір та обкладинки, яскраві, гарні фарби. Але мова йде про інше, про ділову естетичну культуру. Вона полягає у вимогах (затверджених стандартах), які висуваються до всіх аналогічних наукових праць. Реферат може бути написаний від руки, але чітким почерком, хоча сучасний розвиток та розповсюдження новітніх технологій все ж таки дозволяє зробити це за допомогою комп’ютерної техніки чи друкарської машинки. Об'єм реферату — від 5 до 10 машинописних сторінок або 10-15 сторінок тексту написаного від руки тексту. На кожній сторінці необхідно залишати поля: 25-30 мм зліва (для підшивки), 20 мм зверху і знизу, 10 мм з правого боку. Слід дотримуватись певного інтервалу між рядками, що допомагає кращому читанню і внесенню поправок чи зауважень викладача. За стандартом слід встановити інтервал, що дорівнює 2-му інтервалу друкарської машинки, тобто, на одній сторінці повинно бути 28-30 рядків. Нумерація сторінок позначається у верхньому правому куті аркушу, без будь-яких зайвих позначок і починається з титульного листа, проте цифра “1” на ньому не ставиться. На титульному листі студент вказує назву вузу, кафедри, повне найменування теми реферату, своє прізвище і ініціали, а також вчений ступінь, звання, прізвище і ініціали наукового керівника, дату та місто написання роботи. Після титульного листа робиться зміст праці в якому, за існуючим стандартом, вказуються назва та початкові сторінки складових частин реферату: вступу, основної частини (пунктів плану),висновків, використаних джерел, додатків.

Особливу увагу потрібно приділити оформленню науково-довідкового, апарату. Існують певні вимоги до написання бібліографії інформаційного джерела. Так, спочатку пишуть прізвище автора, його ініціали. Потім — назву праці, місце, видавництво та рік її видання, кількість сторінок. Якщо праця автора розміщена у якомусь збірнику робіт, журналі чи газеті то після назви ставлять дві косі лінії, а далі пишуть назву збірника чи журналу, місце, рік видання та його номер (або випуск) і на яких сторінках цей матеріал надрукований. Для газетної статті крім назви і року видання вказують так само дату. При цьому інформаційні джерела треба писати мовою оригіналу. Наприклад, у самому тексті вказують автора і його працю, або в кінці сторінки з використанням індексів. Найкраще це робити в кінці реферату, де розміщений в алфавітному порядку список літератури з порядковими номерами. Тому в тексті після закінчення чужої думки (фрази) достатньо поставити квадратні дужки, в яких на першому місці стоїть порядковий номер літератури, а на другому — сторінка. Це виглядає так: [5, с.11]. Якщо до реферату включено схеми чи таблиці, або інші додатки, то вони розташовуються після списку літератури. За умов, коли студент давав свій реферат за власним бажанням комусь на рецензію, то список рецензентів розміщується на зворотному боці обкладинки. Тут можна розмістити і короткі анотації.

Текст повністю написаної і оформленої роботи підлягає ретельній перевірці. Помилки і описки як у тексті, так і у цитатах та науково-довідковому апараті негативно позначаються на оцінці. Зміст реферату студент повинен докладати на семінарі, кухлі, науковій конференції. Заздалегідь підготувавши тези доповіді, студент протягом 7-10 хвилин має стисло викласти основні положення своєї роботи. Вільний виклад значно поліпшує сприйняття матеріалу слухачами. Після доповіді автор відповідає на запитання, потім виступають опоненти, які заздалегідь ознайомились з текстом реферату і відмічають його сильні і слабі сторони. На основі обговорення написаного і докладеного реферату студенту виставляється відповідна оцінка.

1. Внутреннее стремление организмов к совершенству
2. Протестантская этика и дух капитализма
3. Тема 2. Основы права
4. тема наиболее общих представлений о мире в целом и месте человека в этом мире
5. Баллистик
6. 6. Однофазные электрические цепи переменного тока 16 Цель- Сформировать знания о различных значениях сину
7. ТУЛУН Отделение дошкольного и начального общего образования Курсовая работа по
8. Тема 6 ВИБОРЧЕ ПРАВО І ВИБОРЧІ СИСТЕМИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
9. соматикалы~-- дендро аксональды-- дендро соматикалы~-- дендро дендритикалы~ Ацетилхолинн
10. Георг Вильгельм Фридрих
11. .Хотя возможно ему мешали спать недавно полученные раны
12. Sch~tzen Sie die Erholungsktivit~ten ein ktivit~ten
13. Классификации дисперсных систем
14. Мой маленький пони- дружба ' это чудо
15. Тема Газораспределительный механизм автомобиля ГАЗ 2410 Волга Выпускник Батыгин Дмитрий Гер
16. 5 называется алгебраической линией второго порядка
17. МЕХАНИКА ГРУНТОВ ОСНОВАНИЯ И ФУНДАМЕНТЫ 1
18. Лабораторная работа 2 Определение концентрации возбужденных атомов в газоразрядной плазме Цель ра
19. Плоскі діелектричні хвилеводи для ТІ поляризації
20. Государственная служба РФ

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе