Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Кафедра філософії та політології
Затверджую
Проректор з навчальної та
методичної роботи
_____________
«____» __________ 2011 р.
Методичні рекомендації
до проведення семінарських занять
та організації самостійної роботи студентів
з курсу ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
для підготовки бакалаврів
з усіх напрямів та спеціальностей
денної форми навчання
статус дисципліни – нормативна
Ірпінь 2011
Методична розробка складена на основі робочої навчальної програми курсу «Історія України» затвердженої у 2011 році.
Укладачі: Н.Ю. Громакова, к.і.н., доцент
О.Б. Готра, к.і.н., доцент
Рецензент: Ківенко Н.В., д.ф.н., професор
на засіданні вченої ради юридичного факультету,
протокол №__ від “___”______________20__р.
Голова вченої ради
юридичного факультету_________________Самілик Г.М., к.ю.н., доцент
П О Я С Н Ю В А Л Ь Н А З А П И С К А
Одним із головних завдань вищої школи є розвиток пізнавальної активності студентів, виховання у них вимогливості до себе, бажання і потреби працювати твор чо, постійно поповнювати і удосконалювати свої знання. Вміння самостійно засвоювати і творчо застосовувати знання на практиці є важливим показником загальної і професійної підготовки випускників вузів.
Від організації самостійної роботи багато в чому за лежать результати навчання студентів та їх майбутня практична діяльність.
Самостійну роботу розглядають як окремий вид навчальних занять поряд з лекцією, семінаром, практичним заняттям та ін. При цьому її суттєвими ознаками вважають обов’язковість заняття у відведений розпорядком дня вузу час, роботу без безпосередньої участі викладача, але за обов’язкового його контролю.
За іншими твердженнями, самостійна робота передбачає всю активну розумову діяльність студентів у навчально му процесі, є внутрішньою основою зв’язку різних видів і форм занять між собою. Вважаючи самостійну роботу основним методом засвоєння знань, прихильники цього підходу стверджують, що вона охоплює пізнавальну ді яльність, яку здійснюють студенти не лише позааудиторно, а й на лекціях, семінарах, індивідуальних спів бесідах, заліках, іспитах, під час захисту курсових, дипломних робіт тощо. Тобто, самостійна робота, згідно з таким баченням, охоплює всі види і форми навчально го процесу.
За своєю суттю самостійна робота є активною розу мовою діяльністю студента, пов’язаною з виконанням навчального завдання. Наявність завдання і цільової установки на його виконання вважають характерними ознаками самостійної роботи.
Самостійна робота — навчальна діяльність студента, спрямована на вивчення і оволодіння матеріалом навчального предмета без безпосередньої участі викладача.
Враховуючи стан сучасної історичної науки, вузівський курс «Історії України» передбачає наскрізний аналіз буття України. Для вирішення цього завдання необхідно використовувати різноманітні форми навчальної діяльності студентів – підготовка до семінарських занять, написання рефератів та науково-дослідних робіт, виконання індивідуальних завдань тощо.
Організація та проведення семінарського заняття передбачає розгляд тієї чи іншої проблеми на основі опрацювання студентами джерел, відповідного матеріалу підручників та наукової літератури. У ході вивчення проблеми, винесеної на семінарське заняття, студент повинен занотувати у конспект історичні факти, їхнє тлумачення, висновки з посиланнями на джерела інформації.
Студенти вивчають, конспектують літературні джерела, за потре би повторно перечитують їх окремі розділи, абзаци, звертаються до відповідних довідників і словників. Все це сприяє глибокому осмисленню навчального матеріа лу з історії України, виробляє в студентів цілеспрямованість у здобутті знань, самостійність мислення. Самостійна робота здій снює і виховний вплив на студентів, сприяючи форму ванню і розвитку необхідних моральних якостей, патріотизму, національної самосвідомості.
Багато студентів працюють із книгою неправильно: читають текст і відразу занотовують, намагаючись запам’ятати прочитане. За такого підходу ігнорується найважливіший елемент самостійної роботи — глибоке осмислення матеріалу. Це призводить до того, що студенти засвоюють його поверхово, їм склад но на практиці повною мірою застосувати теорію. У них формується шкідлива звичка не думати, а запам’ятовувати, що також негативно впливає на результати навчання;
Основними формами керівництва самостійною роботою студентів є визначення програмних вимог до вивчення навчальних дисциплін; орієнтування студентів у переліку літератури; проведення групових та індивідуальних консультацій; організація спеціальних занять з методики вивчення наукової та навчальної літератури, прийомів конспек тування; підготовка навчально-методичної літератури, рекомендацій, пам’яток тощо.
Провідне місце у системі форм самостійної роботи належить роботі з книгою, яка є найважливішим засобом засвоєння змісту історичної науки.
У навчальній діяльності студентів особливе місце посідає самостійне вивчення наукових джерел з історії України, оскіль ки засвоєння їх змісту надає методологію, теоретичні основи наукового світогляду, розвиває здатність до творчого мислення, розширює кругозір, формує життє ву позицію.
У лекціях, на консультаціях викладачі, як правило, коментують особливості наукової праці, рекомендують студентам найраціональніші способи подолання труднощів під час її опрацювання.
Робота студента над першоджерелами з історії України не може обме жуватися лише розумінням, запам’ятовуванням змісту теоретичних проблем, які в них розглядаються. Він повинен усвідомити, де і в яких випадках ці теоретичні положення можна застосувати в його повсякденному житті і в майбутній професійній діяльності.
На першому етапі роботи з науковою літературою необхідно вивчити історичні умо ви і причини, що спонукали автора до написання науко вої праці. У зв’язку з цим важливо попередньо в загаль них рисах ознайомитися з нею: прочитати зміст, перед мову, висновки (післямову), переглянути посилання на джерела, імена, події. Це дає змогу з’ясувати причини, які спонукали автора взятися за написання праці, імена його ідейних союзників і опонентів, діалектику розвит ку досліджуваної ним наукової проблеми. Така робота допомагає зрозуміти структуру праці, загальний розви ток думок автора, напрям роботи.
Корисним є і ознайомлення з критичною літерату рою, яка стосується цієї праці, а також з інформацією про досліджувану в ній проблему, яка міститься в ен циклопедичних довідниках, словниках, журналах, бро шурах.
Суттєво допоможе студентові в освоєнні матеріалу вивчення подій і фактів, що висвітлюються в праці. Проте просто знати факти недостатньо, необхідно вникнути в їх суть, зрозуміти причини їх виникнення, роль і значення у розвитку відповідного явища (проце су).
На другому етапі самостійної роботи над науковою працею відбувається засвоєння її ідейно-теоретичного змісту. Студент повинен вичленувати її вузлові ідеї в аспекті предмета, що вивчається, осмислити їх суть. Однак нерідко студенти вивчають і конспектують твори, сліпо йдучи за текстом. Допомагає у розвитку відповідних вмінь постановка викладачем орієнтовних питань, що спря мовують самостійну роботу студента.
Аналізуючи наукову працю, студент повинен зрозуміти логіку розвитку теоретичних положень, роздумів автора. Особливість цього завдання полягає в тому, що він пізнає закони суспільного розвитку не шляхом до слідження соціальної дійсності, як це робить вчений, що відкриває, обґрунтовує той чи інший закон, а шля хом оволодіння вже дослідженого наукою. Це означає, що під час самостійної роботи з твором студент обов’язково пови нен розмірковувати вслід за автором.
Третім етапом роботи з науковою літературою є сис тематизація, узагальнення знань, аналіз на їх основі конкретних фактів і подій дійсності.
У процесі аналізу праць студент має навчитися відбирати з полемічного матеріалу позитив ний зміст, тобто висловлювання і твердження, котрі протиставляються критикованим і є вкладом у розви ток історичної теорії.
З методичної точки зору процеси вивчення наукових праць, навчальної і навчально-методичної літера тури (підручників з відповідних дисциплін, навчаль них і навчально-методичних посібників, методичних розробок і вказівок, довідкової літератури), маючи ба гато спільного, наділені й певними особливостями. Вивчаючи їх, студенти, крім уміння читати книги і конспектувати матеріал, виокремлювати головні ідеї і пов’язувати їх із сучасними завданнями суспільного розвитку, повинні орієнтуватися в потоці цих видань, визначати головні, володіти культурою читання і ве дення записів, мати навички роботи з бібліографічни ми виданнями тощо.
Правильна організація самостійної роботи з нав чальною і навчально-методичною літературою передба чає з’ясування загальної послідовності вивчення реко мендованих до теми, розділу курсу джерел, мети і зав дань, методів і форм роботи з нею.
Книги — не єдине джерело навчальної інформації, їх доповнюють періодичні видання, зокрема газети, журнали; Інтернет. Головна їх особливість полягає у свіжості наукової думки (в наукових журналах публікуються результати останніх досліджень), наявності ве ликого фактичного матеріалу для аналізу.
Обов’язковим елементом самостійної роботи з кни гою, журналом, газетою є занотовування змісту прочи таного, найважливіших думок автора. Процес занотовування прочитаного актуалізує головні ідеї та положен ня, фіксує найважливіше у змісті, позитивно впливає на запам’ятовування матеріалу.
Основними загальноприйнятими формами занотову вання прочитаних джерел є виписки, тези, план, кон спект. Використання їх залежить від призначення, характеру твору, підготовленості студента.
Виписки — фрагменти з книжкового тексту, журналів, газет. Вони потрібні для того, щоб вибрати з прочитаного найсуттєвіше, що допомагає глибше зро зуміти текст. До їх переваг належать точність відтво рення авторського тексту, накопичення фактичного матеріалу, зручність користування. Вони можуть бути дослівними (цитати) і довільними, коли думка автора викладається словами того, хто з нею ознайомлюється. При цьому важливо вміти стисло і не на шкоду змісту формулювати свої думки.
Виписки найкраще робити на картках, оскільки їх легко підібрати за темами навчального курсу, групува ти за окремими проблемами, доповнювати чи звільня тися від застарілих.
Іншою формою занотовування при читанні книги, журналу є план — коротка форма запису основних пи тань, які розглядаються в книзі чи журнальній статті. Його можна складати під час читання чи після озна йомлення з прочитаним, що дає змогу підсумувати здійснену роботу.
План не виключає цитування окремих місць і уза гальнюючих положень. Його складання привчає студен та до чіткого логічного мислення, допомагає виробити вміння коротко і послідовно викладати суть питання, організувати самоконтроль, стимулює його розумову працю.
Повнішою і досконалішою формою запису є тези — стислий виклад прочитаного. Вони не повторюють до слівно текст, але часто можуть бути близькими до ньо го, відтворюють деякі важливі для розуміння його зміс ту характерні вирази.
Тези особливо сприяють узагальненню матеріалу, викладу його суті в коротких формулюваннях. Як пра вило, у тезах не наводять обґрунтовуючих фактів, прик ладів. Іноді в остаточному варіанті тези нумерують по порядку. Раціональна послідовність дає змогу зробити їх короткими, уникнути повторень.
В академічному навчальному процесі конспект вва жають найдоцільнішою формою запису при вивченні наукової, навчальної, навчально-методичної літератури. Адже конспектування є процесом розумового пере осмислення і письмової фіксації прочитаного тексту. Внаслідок конспектування з’являється запис, який до помагає його автору негайно чи через деякий час із не обхідною швидкістю відтворити отриману раніше ін формацію. Конспектування дає змогу ви черпно викласти головний зміст творів, документів, з’ясувати внутрішній зв’язок і логічну послідовність обґрунтованих у них теоретичних положень.
До конспектування слід приступати лише після за гального ознайомлення із змістом історичного твору, засвоєння зв’яз ку між основними думками, положеннями, його головною ідеєю. При цьому необхідно пам’ятати головні вимоги до конспектування. Вони зводяться до того, що конспект — не самоціль, а результат глибокої самостій ної роботи студента над твором, а конспектування є творчим процесом. За змістом і формою конспект пови нен бути складений так, щоб допомагати засвоєнню го ловних положень праці в їх логічній послідовності, швидкому, глибокому запам’ятовуванню і відтворенню прочитаного. Важливою вимогою до конспектування і головною його перевагою називають висловлювання студентом свого ставлення до прочитаного.
Дбаючи про раціональну організацію тексту кон спекту, слід дотримуватися таких правил:
Орієнтовна форма конспекту з історії України
|
№ п\п |
Ключові терміни і поняття |
Зміст історичної події |
Цитата |
|
1. |
Нова економічна політика (НЕП) |
|
Обсяг конспекту залежить від рівня підготовленості студента, характеру і складності літературного джере ла. Однак багатослівні, великі за обсягом конспекти, як правило, свідчать про недосвідченість студента, недо статню осмисленість його роботи.
Виконаний із дотриманням головних вимог кон спект сприяє засвоєнню знань, є неоціненною підмогою в підготовці до іспитів, у майбутній практичній діяль ності1. Шкала оцінювання складання конспекту історичних першоджерел – від 1 до 5 балів; розділів підручників та навчальних посібників – від 1 до 2 балів.
Отже, дбаючи про засвоєння всього теоретичного змісту праці, її місця в історії розвитку іс торичної теорії, починати роботу над нею слід з орієнтовного читання, роблячи помітки найважливіших місць тексту (якщо це своя книга) або короткі виписки на закладках (якщо книга бібліотеч на). Це дасть змогу не тільки зрозуміти, а й засвоїти її загальний зміст і внутрішню структуру, суттєво полег шить подальшу роботу над нею.
Роботу над рефератом з історії України доцільно починати з добору літератури з проблеми. Частково цю літературу наведено у робочій навчальній програмі з курсу «історія України». Студент за допомогою викладача здійснює пошук необхідних джерел та наукових видань. При цьому варто залишити поза увагою застарілі та популярні видання.
Ознайомившись на основі підібраної літератури зі змістом проблеми, студент повинен скласти складний план реферату, а після його узгодження з викладачем починає роботу над текстом. У вступній частині слід визначити актуальність теми, її практичне значення, ступінь висвітлення в історичній літературі. Якщо проблема виявилась дискусійною, слід розкрити сутність наукової дискусії, висловити й обґрунтувати своє бачення проблеми. При розкритті теми обов‘язкове посилання на джерела. Там, де це доречно, слід встановити зв‘язок із сучасними проблемами розвитку українського суспільства.
Критеріями оцінки реферату є рівень підбору джерельної бази, ступінь розкриття теми, науковість висновків, зв‘язок з сучасністю2. Реферат оцінюється за шкалою від 1 до 10 балів включно.
Науково-дослідна робота з історії України виконується в межах самостійного опрацювання матеріалу курсу і є одним із видів індивідуальної роботи студентів. Тематика науково-дослідних робіт, що охоплює актуальні проблеми вітчизняної історичної науки, затверджується на засіданні кафедри на початку навчального року і пропонується студентам і курсантам – членам студентського наукового товариства.
За студентами закріплюються наукові керівники, що здійснюють керівництво науково-дослідною роботою (проводять консультації, рекомендують спеціальну наукову літературу, допомагають при складанні робочого плану дослідження тощо). Результати науково-дослідної роботи студентів оприлюднюються на конференціях різних рівнів (кафедральних, академічних, поза межами академії тощо).
Критеріями оцінки наукових робіт з історії України виступають актуальність теми, рівень її розкриття та оволодіння методологією наукового дослідження, використання джерельної бази та аналіз стану історіографічного дослідження проблеми, науковість та ґрунтовність висновків, зв‘язок із сучасністю, оприлюднення результатів дослідження на наукових конференціях. Науково-дослідна робота студентів і курсантів оцінюється за шкалою від 10 до 25 балів.
З метою кращого засвоєння учбового матеріалу, а також формування основ теоретичного історичного мислення студентам пропонується при опрацюванні окремих розділів і тем з курсу складати словник історичних термінів та понять. Перевірка даного виду самостійної роботи проводиться під час семінарських занять у вигляді словникового диктанту і оцінюється відповідною кількістю балів.
Зразок оформлення словника історичних термінів і понять
Колективізація – політика КПРС, яка полягала в переході від роздроблених селянських господарств до великих колективних господарств (колгоспів), причому в ході цього переходу відбувалося відчуження безпосередніх виробників як від засобів виробництва, так і від кінцевого продукту їхньої праці.
Насамкінець, слід зазначити, що використання відведеного на самостійну роботу часу є справою творчою. Добре, коли студент у процесі роботи виробляє власний стиль, взявши в його основу наукову організацію праці. Економії часу також сприяють знання студентами основ комп’ютерної грамотності, бібліографії, система забезпе чення обов’язковою літературою, вміння працювати з нею.
ЗМ 1. ДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Вступ. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І МЕТА КУРСУ. НАУКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. ІСТОРІОГРАФІЯ
План лекції:
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
Готуючи відповідь на перше питання, студенти повинні звернути увагу, що джерелами з історії України є матеріальні носії історичної інформації, що безпосередньо відображають той чи інший бік діяльності людей (речові, етнографічні, лінгвістичні, усні, писемні).
Одне з чільних місць серед історичних джерел належить літописам. Окрему групу джерел з давньої історії України складають юридичні пам’ятки: договори Русі з Візантією, “Руська Правда” та ін.
Слід зазначити, що вивчення історичного минулого нашого народу ґрунтується на ознайомленні з працями провідних вітчизняних науковців, що складають величезний доробок української історіографічної традиції. Серед них – комплексні дослідження з історії України М. Грушевського, Д. Дорошенка, Д. Яворницького, В. Сарбея, В. Смолія, Ю. Зайцева, Б. Лановика та ін.
Зусиллями вітчизняних істориків і науковців засновано низку періодичних видань – „Український історичний журнал” (1957 р.), “Київська старовина” (1992 р.), “Пам’ять століть” (1997 р.).
Відповідь на друге питання пов‘язана з усвідомленням того факту, що вивчення курсу історії України повинно ґрунтуватися на дотриманні наукової періодизації вітчизняного історичного поступу.
В сучасній історичній науці виокремлюють кілька етапів в історії України:
І. Праісторичний період ( до ІХ ст. н.е.).
ІІ. Княжа доба ( ІХ ст. – 1349 р.).
ІІІ. Литовсько-польська доба ( початок XIV ст. – 1648 р.).
IV. Доба козацько-гетьманської держави (1648 р. – кінець XVIII ст.).
V. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій ( ХІХ – початок ХХ ст.).
VI. Українська революція 1917-1920 рр.
VII. Україна в 20-30-х роках ХХ ст.
VIII. Україна в роки Другої світової війни ( 1939–1945 рр.).
ІХ. Україна в 1945-1991 рр.
Х. Розбудова Української держави (з 1991р.).
Література:
Тема 1. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПЕРВІСНООБЩИННОГО ЛАДУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. ЕТНІЧНИЙ РОЗВИТОК СЛОВ’ЯНСЬКИХ ПЛЕМЕН
План лекції:
Мета: з’ясувати вплив іноетнічного чинника на етногенез українців. Показати місце племен Трипільської культури в українській історії, їх вплив на господарське життя автохтонного населення. Розкрити теорії, щодо виникнення державності у східних слов’ян.
Питання для обговорення:
Методичні рекомендації до семінару:
Розпочати треба із кіммерійців. Це перший народ Східної Європи, справжнє ім’я якого було зафіксовано у різноманітних писемних джерелах і дійшло до на ших часів. Прослідкуйте історію цього народу до того моменту, коли він з’яв ля ється у степах України, його походження та повну приналежність. Зверніть увагу на суспільну організацію кіммерійців, побут, мистецтво. Не забувайте, що саме кіммерійці принесли культуру обробітку заліза на українські терени.
Історію скіфського населення доцільно розпочати з моменту коли цей народ з’являється на історичній арені. Проведіть порівняльний аналіз між кіммерій ця ми і скіфами на ранніх етапах їх розвитку і побачите багато подібностей. Звер ніть увагу на історичні умови, що зумовили появу скіфів в українських землях та війну з персами. Окремо необхідно розібрати причини, що уможливили появу Великої Скіфії та її занепад. Розкриваючи це питання, особливу увагу зверніть на специфіку Малої Скіфії у Криму, її господарство, як приклад переходу кочівни ків до осілого способу життя. Звичайно ж, неможливо залишити поза увагою культуру скіфів, і ширше – кочівників загалом. Студенти мають побачити і роз крити внесок кочової цивілізації в етногенез українського народу.
Ключові поняття і терміни:
Трипільська культура, неолітична революція, кіммерійці, скіфи, фракійське та прабалтське населення, грецькі міста-колонії, поліс, етнонім, етногенез, державо творчі про цеси, Хозарський каганат, Болгарське царство, Великоморавсь ке кня зів ст во.
Питання для самостійної роботи:
3. Формування класового суспільства у східних слов’ян. Перші державні утворення на території України.
4. У чому суть норманської та хозарської теорії походження державності у східних слов’ян?
Методичні вказівки і рекомендації:
Готуючи відповідь на перше питання, студенти повинні визначати періодизацію давньої історії людства в українських землях, проаналізувати особливості різних етапів первісної доби. Зверніть увагу, що на думку сучасних українських істориків, розселення прадавніх людей на території України відбувалося південно-західним та захід ним шляхами.
Характерною особливістю первісної доби є колективна власність, колективне виробництво та споживання. Первісне суспільство не мало класів і держави. Існувало дві форми суспільно-економічних відносин — спо чатку первісне людське стадо, а з часом — родова община і плем'я.
Студент повинен знати, що у розвитку первісного суспільства дослідники виділяють такі періоди: кам'я ний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), бронзовий і ранній заліз ний віки. Ця періодизація створена, виходячи із домінуючої ролі того чи іншого матеріалу при виготовленні знарядь праці.
Відповідь на друге питання слід розпочати з визначення періодизації доби неоліту та структурних зрушень, що відбулися у людському суспільстві. Зверніть увагу, що саме в період неоліту відбувся перехід від привласнюючих до відтворюючих, продуктив них форм господарювання — землеробства і скотарства. Цей процес отри мав назву "неолітичної революції". Завершилося формування тех ніки обробки каменю: пиляння, шліфування, свердління. З'явилися перші штучні матеріали, створені людиною, — обпале на глина (кераміка) та тканина.
В Україні ви ділено понад 10 неолітичних археологічних культур, які можна поді лити на мисливсько-рибальські (існували в лісовій зоні) та земле робсько-скотарські (на півдні, в степовій зоні), що свідчить про нерівномірність розвитку неолітичного суспільства. Насамкінець розкрийте значення неолітичної революції для подальшого розвитку місцевого населення.
В третьому питанні аналіз передумов формування класового суспільства у східних слов’ян слід розпочати із з‘ясування змісту наукової дискусії щодо походження слов‘ян. Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індо європейського походження. Як окрема етнічна спільнота, слов'яни сформувалися на поча ток нашої ери.
Інтенсивний розвиток економіки обумовив розклад общинного господарства, соціальне розшарування, появу нових форм політич ної організації у слов‘ян. Проаналізуйте перші державні утворення слов‘ян в Середньому Подніпров‘ї, охарактеризуйте їх соціальну та політичну структуру.
Четверте питання про походження Давньоруської держави отримало широке висвітлення у науково-теоретичних дискусіях, що розгорнулися ще з другої половини XVIII ст. На сьогодні існує кілька концепцій державотворення у східних слов‘ян, серед них – норманська, автохтонна, хозарська та ін. Проаналізуйте зміст та сутність кожної з них, за можливості визначте недоліки цих концепцій.
Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
ЗМ 2. УКРАЇНА В ЕПОХУ ФЕОДАЛІЗМУ (IX – XVIII ст.)
Тема 2. КНЯЖА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ У СВІТОВИХ ВИМІРАХ
План лекції:
Семінар: ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ( XII-XIII ст.)
Мета: З'ясувати причини, що привели до появи земельних династій, місце еконо міч ного чинника у цьому процесі. Проаналізувати культурні здобутки Русі, значення прийняття християнства. Наголосити на продовженні державного існування Русі після завоювання Києва, що проявилося в піднесенні Галицько-Волинського кня зівства.
Питання для обговорення:
Методичні вказівки до семінару:
1. Розкриваючи перше питання, студент має звернути увагу на низку чинників: піднесення землеробства, ремесла, еволюція торгівлі (як внутрішньої так і зовніш ньої) були серед причин появи феодальної роздрібненості. Проаналізуйте місце бо яр-землевласників у політичному житті країни в X-XII ст., і Ви вийдете на ще одну складову роздробленості. Зверніть увагу на зміну форми успадкування князівської влади. При цьому, студент має чітко усвідомити, що феодальна роздробленість Русі не означала розпаду держави. Змінилася лише форма монархії з одноосібної на ко лективну. Цю зміну студент і має пояснити. У контексті вказаного питання необ хід но звернути увагу на вплив степового фактора, як однієї з причин розробленості. Однак, увага, необхідно чітко визначити у чому він проявився (адже, власне, вою ва ли між собою руські князі).
2. У наступному питанні доречно почати з пояснення, хто такі монголо-татари, звідки вони взялися, особливості їх суспільного устрою. Необхідно згадати про битву на р. Калці. Далі побіжно розкрити етапи завоювання ними Русі, й зупинитися на обороні Ки є ва. Визначити наслідки монголо-татарського завоювання для подальшого розвитку давньоруських земель. У ході відповіді студент має вийти на причини, які привели до поразки руських князівств (адже чисельність монголо-татарського війська не перевищувала 150 тис. осіб).
3. Говорячи про Галицько-Волинське князівство, необхідно звернути увагу на специфіку системи взаємовідносин боярства і князя. Студенту необхідно визначити причини свавілля галицького боярства, джерела їх багатства. Приклад Галицького князівства є взірцем олігархічної форми правління в Русі (при цьому зверніть увагу, що вона відрізнялась як від подібних, але не тотожних, форм влади у Псковській та Новгородській республіках, так і від Володимиро-Московського абсолютизму). Не обхідно розкрити специфіку взаємин між князівством і сусідніми державами, та їх вплив на внутрішню ситуацію в країні. В кінцевому рахунку студент має підійти до розуміння того, що після знищення Києва, всі форми суспільної організації Русі, соціальних відносин і права продовжили своє існування в практично незмінному виг ляді в Галицько-Волинському князівстві, продовживши тим самим, власне руську державність ще на сторіччя.
4. Питання культури, за своїм обсягом та повнотою підсумовує давньоруський період української історії. Студент має зрозуміти, що феномен злету культури Київ т. ї Русі пояснюється глибоко розвинутими місцевими традиціями. Саме з цієї по зиції він має підійти до аналізу місця і ролі християнства в руській культурі. У цьо му контексті необхідно звернути увагу на появу нових форм в архітектурі, живо пи су, на розвиток шкільництва (увага, необхідно чітко визначитися із причинами від криття шкіл). Не можна оминути увагою і розвиток літератури, як перекладної, так і місцевої. У процесі розкриття цього питання надзвичайно важливо провести парале лі, порівнюючи розвиток культури (а ми, як бачите, акцентуємо увагу, головне на мистецтві) на ранніх етапах розвитку держави із тим, якого він досяг у XII-XIII т.. і тоді студент має прийти до висновку, що феодальна розробленість сприяла розвитку культури ( аргументацію даної тези необхідно навести на семінарі).
Ключові поняття і терміни:
Феодал, бояри, дуумвірат, сюзеренітет, монголи, Золота орда, Батий, олігар хіч на форма правління, Данило Галицький, християнство, фрески, мозаїка, Києво-Печерська лавра, літопис.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації::
Перше питання. Зверніть увагу, що перші ознаки політичної роздрібненості з‘явилися по смерті Ярослава Мудрого. Наприкінці ХІ ст. стало відчутним прагнення князів та бояр до сепаратизму, зумовлене подальшим розвитком феодальних відносин. Охарактеризуйте історичне значення з‘їзду князів у Любечі 1097 р. Визначте і проаналізуйте причини феодальної роздробленості в Давньоруській державі.
Друге питання. Верховенство серед удільних князів усе ж було за великим київським князем, влада якого базувалася на військовому, політичному та економічному верховенстві Києва. Удільні ж князі правили в інших містах і землях, спираючись на підтримку бояр. Такі відносини в київській Русі між великим київським князем, удільними князями і боярами, історики називають феодальною драбиною.
Роздробленість, що охопила Русь, отримала назву феодальної, оскільки вона була закономірним наслідком еволюції феодальних відносин (розвиток феодального землеволодіння — вотчин, поси лення влади удільних князів і бояр).
Роздробленість кваліфікують також як політичну, бо вона призве ла до змін в державному устрої Русі, а саме — до децентралізації системи управління. Київський князь втратив контроль над удільни ми князівствами, влада в яких зосередилася в руках місцевих князів. Централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну.
Доведіть, що роздробленість, спричинивши політичне ослаблення Київської Русі, не призвела до занепаду економічного і культурного життя князівств і земель, а зміна державного устрою не означала, що Київська Русь припи нила своє існування.
Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
Тема 3. ЛИТОВО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (XIV – сер. XVII ст.)
План лекції:
Семінар: ЛИТОВО-ПОЛЬСЬКА ДОБА В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ
Мета: визначити причини та основні етапи інкорпорації українських земель до складу Литовського князівства та шляхетської Польщі. Розкрити особливості релігійного і культурного життя в українських землях у литово-польський період; охарактеризувати діяльність братств.
1. Розкриваючи перше питання, охарактеризуйте специфіку інкорпорації українських земель до складу Литовського князівства та шляхетської Польщі. Проаналізуйте специфіку політичного та соціально-економічного розвитку окремих українських земель у складі двох держав. Що було покладено в основу сепаратистських устремлінь руських князів?
Визначте причини процесів централізації, що посилилися у Великому князівстві Литовському з кінця XIV ст. та її наслідки для руських князівств.
2. Готуючи відповідь на питання, при аналізі етапів інтегрування зверніть увагу на те, що різні об'єднавчі заходи Польщі і Великого князівства Литовського (далі – ВКЛ), які були покликані підси ли ти обидві держави, проводилися впродовж XIV – XV ст. З'ясуйте чому? Після цьо го переходьте до розкриття причин, які змусили об'єднати держави у 1569 р. Кожна з країн переслідувала власну мету, тому Ви маєте чітко визначити, у чому полягав інтерес Польщі, а в чому ВКЛ. Розкриваючи унійний процес, Ви побачите, що об'єд навчий сейм тривав майже півроку. Зважаючи на це, логічно було б з'ясувати причи ну такої колізії. Причини, серед іншого, необхідно шукати й у протилежності інте ре сів різних суспільних станів ВКЛ. Обов'язково сконцентруйте увагу на представ ни ках українського суспільства, їх позиції в цьому процесі. Насамкінець, необхідно вийти на чіткі висновки щодо наслідків утворення Речі Посполитої для україн сь кого суспільства (в економічній, соціальній, релігійній сферах тощо).
3. В третьому питанні аналізуючи релігійне і культурне життя українців в литово-польський період, слід звернути увагу на посилення процесу покатоличення після утворення Речі Посполитої, визначити наслідки цього процесу. Одним з таких наслідків стала Берестейська церковна унія 1596 р., що започаткувала українську греко-католицьку церкву. Розкриваючи причини об'єднання католицької і православної церков необхідно в кількох реченнях показати історичне тло цього явища.
Визначте причини, що зумовили Реформацію в Європі XVI ст., її вплив на релігійне і культурне життя українців. Обов' яз ково зверніть увагу на таке, суто українське явище як виникнення православних братств. Студент має показати їх місце в поширенні освіти, книгодрукуванні, збе реженні національних традицій і захисті православ'я. Однак, разом із цим, і вказати на них як на одну з причин Берестейської унії 1596 р. Обґрунтуйте пояснення, чому появу греко-католицької церкви розглядаємо як агресію католицизму на українські терени; чи була в цьому небезпека. Насамкінець, необхідно пояснити до яких нас лідків привела поява ще однієї церкви в Україні, чи відбилося це на національному русі, на ментальності українців.
Семінар: ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА.
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ, ЇЇ УСТРІЙ І ТРАДИЦІЇ
Мета: Проаналізувати процес виникнення українського козацтва та заснування Запорозької Січі, визначити роль козацтва у вітчизняній історії.
Питання для обговорення:
1. Причини виникнення українського козацтва.
2. Запорізька Січ, її суспільно-політичний устрій та військова організація.
3. Причини та наслідки козацько-селянських повстань кінця XVI – першої половини XVII ст.
4. Гетьман П. Сагайдачний і участь козаків в європейській політиці.
Методичні вказівки до семінару:
1. В першому питанні слід звернути увагу перш за все на чинники, що зумовили генезис українського козацтва, його феноменальність не лише у вітчизняній історії, але й в загальноєвропейському історичному процесі. Покажіть рівень дослідження даної проблеми у вітчизняній історіографії.
2. Готуючись до відповіді на питання, охарактеризуйте роль козацтва в житті українського суспільства, причини перетворення його на національну еліту. Розкрийте місце і значення Запорозької Січі як центра українського суспільно-політичного і культурного життя XVI – XVII ст., особливості її устрою і традицій, їх вплив на тогочасне суспільство.
3. Визначте причини та наслідки козацько-селянських повстань кінця XVI – першої половини XVII ст., роль, яку відігравало в них запорозьке козацтво. Розкриваючи питання, з'ясуйте значення і місце еліти в сус пільстві. Ви маєте вийти на обґрун тований висновок, що будь-яке суспільство не мислиме без своєї провідної верстви (еліти, аристократії, шляхти тощо), яка в силу своєї харизми, культурної й інте лектуальної вищості визначає й спрямовує розвиток суспільства.
Далі слід зазначити, що процес полонізації, як наслідок утворення Речі Посполитої і включення українських земель до її складу, практично позбавив українське суспільство на середину XVII ст. власне української шляхти. У цьому контексті надзвичайно важливо показати, які наслідки така ситуація мала для подальшого розвитку українських суспільних процесів.
4. Характеризуючи діяльність гетьмана П. Сагайдачного, визначте роль українського козацтва у тогочасних геополітичних процесах, його вплив на зовнішню політику не лише Речі Посполитої, а й суміжних держав. Зверніть увагу, що саме досвід, набутий козаками у військових походах гетьмана П. Сагайдачного сприяв перетворенню козацтва на військово-політичну еліту українського суспільства.
Ключові поняття і терміни:
Інкорпорація, сейм, Люблінська унія, Кревська унія, Литовські статути, Річ Посполита, шляхта, магнати, поспільство, еліта, харизма, про цес полонізації, покатоличення, уніатська церква, козацтво, Запорізька Січ, козацький реєстр, Реформація, православні братства, колегіум, ментальність.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Студент повинен проаналізувати наслідки утворення Речі Посполитої для подальшого соціально-економічного, політичного та духовного розвитку українського народу. При цьому зверніть увагу на негативні та позитивні впливи, простежте взаємозв‘язок між внутрішньою політикою владних кіл Речі Посполитої та зростанням соціального протесту з боку різних верств українського населення.
Друге питання. Розкриваючи причини полонізації української шляхти, студент повинен усвідомлювати особливості суспільної трансформації, що відбулася внаслідок включення Подніпров‘я до державного організму Речі Посполитої; вміти охарактеризувати станову структуру новоствореної держави. При цьому слід пам‘ятати, що феодальне суспільство – це суспільство закритого типу, в якому чітко зафіксований статус кожної верстви.
Зверніть увагу, що саме полонізація відкривала шлях українським феодалам до збереження звичного для них соціального статусу з широкими правами та привілеями, а найголовніше – збереження земельної власності. За допомогою прикладів студент повинен охарактеризувати шляхи полонізації української шляхти та наслідки цього процесу (бажано було б скористатися працями Н.М. Яковенко, рекомендованими у списку літератури).
Третє питання. Характеризуючи причини, що зумовили церковний унійний процес наприкінці XVI ст., слід розглядати їх на тлі загальноєвропейського релігійного життя, й зокрема протистояння Реформації та Контрреформації, та ролі ордену єзуїтів у суспільному і духовному житті тогочасної Речі Посполитої. З іншого боку, утворення греко-католицької церкви сприймалося окремими ієрархами церкви як сприятливий ґрунт для ліквідації наслідків розколу між Римським престолом та Константинопольським патріархатом, який відбувся 1054 р., і налагодження міжконфесійних відносин.
Студент повинен чітко визначати наслідки Брестської церковної унії для українського суспільства. При цьому зверніть увагу на структурні зміни в українській церкві, що відбулися по укладенні унії 1596 р., а також ставлення до нової церкви різних категорій і груп населення, зокрема козацтва.
Бажано було б простежити еволюцію ролі греко-католицької церкви у житті українців впродовж кінця XVI – першої половини XIX ст., в процесі якої вона перетворилася на впливовий чинник культурного і духовного поступу населення західноукраїнських земель, на чинник національного відродження в регіоні.
Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
Тема 4. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
1648 – 1657 рр.
План лекції:
Семінар: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648-1676 рр.
Мета: показати згубність амбіцій козацької старшини для державотворчого процесу; розкрити конструктивну та деструктивну роль запорізького козацтва та його старшини у подіях Національно-визвольної революції; розкрити принципи полівасалітету козацтва.
1. У першому питанні необхідно з’ясувати причини зовнішньополітичної активності Б.Хмельницького, місце військової детермінанти у цьому процесі. Зверніть увагу на постульовану останнім часом в українській історіографії ідею полівасалітету. В загальних рисах вона виходить із того, що козацтво завжди прагнуло до укладання угод з кількома суверенами одночасно. Це зберігало можли вості до маневрування та забезпечувало певні важелі тиску на кожного з них. Покажіть причини, що спонукали козацтво укладати чи розривати взаємини з Московією, Османською імперією, Річчю Посполитою та іншими державами.
Аналізуючи питання Переяславської ради 1654 р. чітко визначте мотиви, що спо ну кали козацтво до укладання угоди з московським царем, та наслідки цього історичного акту – як для ко зацтва, так і для козацької держави. Зверніть увагу на означення даної події різ ними істориками.
Розкриваючи внутрішню політику Б.Хмельницького, необхідно акцентувати увагу на тих кроках, що дають підстави говорити про існування козацької держави і, ширше – про власне революційність тих подій, що відбулися на українських теренах у середині XVII ст.
2. У другому питанні необхідно з’ясувати місце козацтва як нового соці аль ного стану в подіях середини XVII ст., розкрити місце і роль козацтва у війську Б.Хмельницького. Після цього порівняйте, яке значення відігравала Запорозька Січ на початку революції, в роки гетьманування Б.Хмельницького, після його смерті; обґрунтуйте відповідь. Зверніть увагу на Січ як на місце ви сунення альтернативних гетьманів, чим це зумовлювалось. Всебічно проаналізуйте постать кошового І. Сірка, розмежувавши його військовий та політичний хист.
Розкриваючи питання студент має вийти на розуміння того, що не поляки, не московити, не турки чи татари знищили козацьку державу – її зни щили українці своїми руками. У цьому питанні необхідно з’ясувати причини старшинської боротьби за владу, місце зовнішньої детермінанти цього явища. Розкриваючи наслідки боротьби, зверніть увагу на зневіру населення у дер жавницькій ідеї, проведіть паралелі з пізнішими століттями аж до су час нос ті.
3. В останньому питанні необхідно систематизувати всі наявні знання щодо подій національної революції та визначити її значення для полі тич ного, еко но мічного, культурного, соціального, духовного розвитку українства як позитив ного, так і негативного плану.
Ключові поняття і терміни:
Національна революція, полівасалітет, козацька держава, стар шинські угрупо вання, «переливи населення», Переяславська рада, Гадяцька угода, Андрусівське пере мир’я, Б.Хмельницький, І.Сірко, Д.Дорошенко.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
Готуючи відповідь на перше питання, студент повинен усвідомлювати, що революційними прийнято вважати ті події, які спричинюють докорінні, структурні зміни в усіх сферах життя суспільства і призводять до структурної перебудови суспільства в цілому. Отже, на прикладі тих процесів, які відбувалися в українських землях в середині XVII ст., слід довести, що українське суспільство зазнало структурної трансформації не лише у політичному відношенні (формування власної державності), але й в соціально-економічному, національно-культурному відношенні тощо. Обов‘язково зверніть увагу на роль козацтва у формуванні нової соціальної структури, й зокрема, в генезисі нової української еліти.
Відповідь на друге питання потребує ґрунтовного аналізу всієї зовнішньополітичної діяльності Б. Хмельницького у контексті тогочасної геополітичної ситуації. Зверніть увагу на такий чинник, як легітимація Української козацької держави через встановлення дипломатичних стосунків з Портою, Кримським ханством та іншими державами, що засвідчило, з одного боку, міжнародне визнання української держави, а з іншого, – зростання її ролі у регіональній геополітиці.
Визначаючи місце козацтва у війську Б. Хмельницького, зверніть увагу на те, що саме козацтво стало провідною рушійною силою українських національно-визвольних змагань середини XVII ст., а Запорізька Січ, в свою чергу, – місцем, звідки розпочалося повстання. Також слід зазначити, що саме козацька старшина сформувала нову генерацію української військово-політичної еліти, що розпочала державне будівництво.
Вірна відповідь на четверте питання тісно пов‘язана із аналізом внутрішньо- та зовнішньополітичної ситуації, що склалася навколо українських земель в другій половині XVII ст., та була результатом тривалої боротьби старшинських угруповань за владу. Гетьман П. Дорошенко, здобувши булаву, одразу зіткнувся з традиційною для тодішнього українського політикуму проблемою пошуку зовнішніх союзників. Студент на підставі аналізу зовнішньої політики П. Дорошенка, порівняння її з діяльністю його попередників повинен обґрунтувати приреченість спроб гетьмана заручитися дієвою підтримкою московітів, поляків або турок, та незацікавленість останніх у сильній гетьманській владі в Україні.
Слід враховувати, що події Української національно-визвольної революції 1648-1676 рр. відбувалися на тлі завершення Тридцятирічної війни 1618-1648 рр., паралельно з громадянською війною в Англії в середині XVII ст., що призвела до встановлення конституційної монархії тощо. Всі ці події призвели до суттєвих геополітичних та суспільних трансформацій, що мали революційний характер. Студенти повинні визначати специфіку та паралелі між цими подіями, в тому числі їх вплив на загальноєвропейський поступ.
Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
Тема 5. КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА (сер. XVII – XVIII ст.)
План лекції:
Семінар: ЕТАПИ ІНКОРПОРАЦІЇ РОСІЙСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
Мета: охарактеризувати діяльність гетьмана І. Мазепи, спрямовану на збереження української автономії. Показати антиукраїнську направленість політики російського царизму в XVIII ст., визначити етапи інкорпорації українських земель Російською імперією.
Питання для обговорення:
1. Розкриваючи перше питання, зверніть увагу на еволюцію ставлення І. Мазепи до російської урядової політики відносно України. Його правління можна умовно поділити на два періоди: перший – лояльне ставлення гетьмана І. Мазепи до Петра І та його української політики; другий – відкритий виступ проти антиукраїнської політики Москви і Санкт-Петербурга. Покажіть, чим зумовлювалася ця трансформація, яку роль в ній відіграв наступ російського царизму на автономію Гетьманщини впродовж всього періоду гетьманування І. Мазепи, починаючи з підписання „Коломацьких статей” (1687 р.).
Охарактеризуйте умови українсько-шведської угоди 1708 р., причини її укладення, характер і спрямування. Проаналізуйте причини невдачі українсько-шведського війська в битві під Полтавою 1709 р. та її наслідки для долі України.
2. Розглядаючи друге питання, зверніть увагу, що з проголошенням Російської імперії (1721 р.) українській автономії було завдано удару, який позбавив гетьмана і старшину реальної влади. При гетьманові створювалась так звана перша Малоросійська колегія (1722 р.). Проаналізуйте її діяльність в Україні. Доведіть, що російська урядова політика носила яскраво виражений імперський характер.
Визначте причини відновлення гетьманства в Україні за часів К. Розумовського, дайте характеристику його діяльності на цій посаді.
3. Питання остаточної ліквідації автономних прав України-Гетьманщини в другій половині XVIII ст. не слід розглядати як одномоментний акт, оскільки цей процес був розтягнений в часі і складався з цілого ряду взаємопов’язаних дій. Визначте основні причини та етапи ліквідації залишків української державності.
Проаналізуйте сутність імперської політики Катерини ІІ в українських землях, спрямовану на інкорпорацію їх до Російської державницької структури.
4. Охарактеризуйте трансформацію суспільної ролі козацтва впродовж другої половині XVIII – на початку ХІХ ст. Розкрийте роль козацького чинника у російсько-турецьких війнах та антифеодальних повстаннях. Простежте подальшу долю козаків після зруйнування Запорізької Січі та заснування Задунайської Січі, Катеринославського, Чорноморського та Кубанського козацтва. Зверніть увагу на еволюцію ставлення до козацтва з боку російських урядових кіл.
Семінар: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVIII СТ.
Мета: Показати відмінності у соціально-економічному та культурному становищі населення різних регіонів України. Визначити чинники поширення соціального протесту в Закарпатті та на Правобережній Україні, дати характеристику гайдамацького та опришківського рухів.
Розкрити сутність політики урядових кіл Російської імперії, спрямованої на приєднання нових територій Криму, Північного Причорномор’я та Правобережної України.
Питання для обговорення:
3. Приєднання Правобережної України, Криму та Північного Причорномор’я.
4. Розвиток культури у XVIII ст.
Методичні вказівки до семінару:
Проаналізуйте причини поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII ст., а також наслідки включення до складу Російської імперії Правобережної України.
4. Аналізуючи розвиток вітчизняної культури у XVIII ст. зверніть увагу на те, що він відбувався в досить складних і суперечливих умовах. Владні кола держав, до складу яких входили українські землі, проводили щодо них відверто колонізаторську політику, спрямовану на денаціоналізацію українців, знищення української культури, традицій та духовності.
Особливу увагу слід приділити українським впливам на культурний розвиток панівних націй, передусім російської. Слід підкреслити, що XVIII ст. – це період культурного взаємопроникнення. З одного боку, – російські урядові кола намагаються зрусифікувати українців, а з іншого, – ціла плеяда видатних українських культурних і громадських діячів сприяли активному розвиткові імперської науки, освіти й культури в цілому.
Ключові поняття і терміни
Імперська політика, інкорпорація, Гетьманщина, політична еліта, Малоросійська колегія, Конституція Пилипа Орлика, гайдамаки, опришки, Коліївщина, поділи Речі Посполитої, російсько-турецькі війни.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
Готуючи відповідь на перше питання, зверніть увагу на особистісні риси гетьмана К. Розумовського, що сприяли його перетворенню на одну із знакових постатей вітчизняної історії XVIII ст. Також студент повинен проаналізувати суспільно-політичну ситуацію в тогочасній Гетьманщині та імперську політику щодо українських земель.
Зверніть особливу увагу на соціально-політичні домагання старшини, що знайшли своє відображення у Глухівських статтях, надісланих 1763 р. Катерині ІІ. Ця петиція стали результатом роботи генерального з‘їзду козацької старшини, скликаного К. Розумовським у Глухові. В них політична еліта Гетьманщини зверталася до імператриці з проханням повернути Україні колишні права й створити парламент на кшталт польського сейму.
Проаналізуйте, чому державницька позиція К. Розумовського та заходи гетьмана, спрямовані на зміцнення автономії України, повністю суперечили централістській політиці російського уряду і які це мало наслідки для українських земель.
Розкриваючи питання про роль і місце Запорізької Січі в геополітичних відносинах другої половини XVIII ст., зверніть увагу на участь січового козацтва у російсько-турецьких війнах та наслідки заснування Новосербії на колишніх землях запорожців тощо. Доведіть, що визнаючи заслуги січовиків у боротьбі проти Криму та Туреччини, російський уряд водночас намагався послідовно обмежити права і привілеї Запоріжжя, а зрештою, за наказом імператриці її було зруйновано остаточно.
При підготовці відповіді на третє питання студент повинен проаналізувати історичні реалії створення «Пактів й Конституції прав і вільностей Війська Запорізького», а також їх основний зміст і статті, посилаючись на історичне джерело. У підсумку необхідно вийти на усвідомлення того, що в Конституції П. Орлика був узагальнений увесь попередній досвід існування Української козацької держави та намічені шляхи її подальшого розвитку. Посилаючись на текст документа, доведіть що Конституція мала демократичний, республіканський характер.
Підготовка відповіді на питання про суспільні рухи в українських землях у XVIII ст. тісно пов‘язана з аналізом гайдамацького та опришківського рухів, їхнього впливу на соціально-політичний розвиток українського соціуму. Обов‘язково зверніть увагу на реакцію з боку владних кіл, на консолідацію зусиль влади і заможних верств населення у боротьбі проти учасників цих рухів. Проаналізуйте вимоги та соціальний склад учасників гайдамацького та опришківського руху, окремо – Коліївщини. Визначте історичне значення суспільних рухів в українських землях у XVIII ст.
Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
ЗМ 3. УКРАЇНА В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ
(кін. XVIII – поч. ХХ ст.)
Тема 6. УКРАЇНА В ХІХ ст. ПРОЦЕСИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ
План лекції:
Семінар: УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ
В ХІХ ст.
Мета: охарактеризувати процеси національного відродження в українських землях наприкінці XVIII – в ХІХ ст., визначити і проаналізувати основні етапи.
Дати характеристику буржуазним реформам 1860 – 1870-х років в українських землях; визначити причини та особливості формування модерної української нації впродовж ХІХ – початку ХХ ст.; охарактеризувати суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні та в українських землях в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст., визначити специфіку та напрямки їхньої діяльності
Питання для обговорення:
1. Розкриваючи перше питання, необхідно з‘ясувати сутність та ознаки українського національного відродження кінця XVIII – початку ХХ ст., визначити його етапи, охарактеризувати їх.
Зверніть увагу на хронологічні та змістовні відмінності процесів національного відродження в українських землях у складі Австро-Угорської та Російської імперій, визначте їх специфіку. Слід показати, що українське національне відродження ХІХ – початку ХХ ст. було складовою частиною загальноєвропейського національно-визвольного руху ХІХ ст.
2. Готуючи відповідь на друге питання, зверніть увагу на особливості розвитку капіталізму в українських землях, його регіональну специфіку. Студенти повинні розуміти зміст та сутність буржуазних реформ 1860 – 1870-х років, визначати причини та результати їх впровадження в українських землях під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Проаналізуйте ті суспільно-політичні зміни, що змусили царизм здійснити буржуазні реформи.
На основі аналізу процесу капіталізації суспільних та господарських відносин розкрити особливості формування модерної української нації в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., визначити його чинники, показати зв‘язок між процесами національного відродження в Наддніпрянщині та підавстрійській Україні. Необхідно підкреслити, що в ХІХ ст. в Європі формується нова система цінностей, в основі якої – етнічна належність. Тому саме в цей період починає формуватися національна самосвідомість.
3. В третьому питання студенти повинні показати, що основними формами національного відродження в Україні в другій половині ХІХ ст. були суспільно-політичні рухи. Необхідно з‘ясувати ідеологічні та організаційні засади, методи діяльності учасників суспільно-політичних рухів в українських землях в Наддніпрянській Україні та в українських землях в складі Австро-Угорщини.
Ключові поняття і терміни
Національне відродження, суспільно-політичний рух, національний рух, декабристський рух, Кирило-Мефодіївське товариство, народницький рух, промисловий переворот, буржуазні реформи, громади, федералізм, слов‘янофільство, модерна нація.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
Готуючи відповідь на перше питання, зверніть увагу, що кінець XVIII – початок ХІХ ст. був періодом величезних політичних змін і соціальних перетворень в Україні, спричинених новою геополітичною ситуацією в Центральній та Східній Європі. Внаслідок цих процесів українські землі почали набувати нової політичної конфігурації у складі двох імперій – Австрійської та Російської. Проаналізуйте еволюцію адміністративної практики, що поширювалася на українські землі відповідно до загальноімперських структур. Визначте, чим зумовлювалися зміни і яку роль відігравали національно-етнічний та історичний чинники при впровадженні нової адміністративно-територіальної структури. Порівняйте устрій Наддніпрянщини та під-австрійської України.
Друге питання. Початок ХІХ ст. ознаменувався подальшим занепадом поміщицького землеволодіння та феодальної системи в цілому. Використовуючи знання з економічної історії, доведіть, що криза феодальних відносин та генезис промислового перевороту були цілком природними етапами поступу українського суспільства в першій половині ХІХ ст. Порівняйте соціально-економічне становище в Наддніпрянщині та західноукраїнських землях.
У питанні про вплив війни 1812 р. на Україну зверніть увагу на те, що в територіальному відношенні тільки частина Західної Волині зазнала окупації французьких військ та їх союзників (поляків, саксонців, австрійців). Проте у воєнно-політичних планах Наполеона щодо українських земель передбачалося відокремлення їх від Росії та поділ на три частини. Особливо слід підкреслити, що Наполеон проводив у цьому питанні традиційну для французьких урядових кіл політику. В чому це проявилося?
Четверте питання. Війна 1812 р. стала каталізатором розгортання діяльності таємних організацій в українських землях. Студент повинен проаналізувати ідейне підґрунтя, організаційні форми та методи діяльності масонських та декабристських організацій в українських землях. Зверніть увагу на різноманітність програмних настанов, на соціальний склад їх учасників. Визначте, чим зумовлювалось висування національних вимог українцями й яким було ставлення до них з боку росіян та поляків – учасників таємних організацій. Проаналізуйте причини малочисельності учасників цих організацій та їхньої поразки в підсумку. Насамкінець, студент повинен дійти висновку про роль і місце таємних організацій і товариств у розгортанні процесу українського національного відродження.
П‘яте питання. На початку 40-х років ХІХ ст. центром українського національно-визвольного руху став Київ. Саме тут в 1846 р. таємний гурток «Київська молода» був реорганізований у нелегальне Кирило-Мефодіївське братство. Використовуючи джерельний матеріал, проаналізуйте соціальний склад, ідейні настанови та організаційну структуру учасників товариства. Доведіть, що створення братства було першою, хоч і невдалою, спробою української інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку.
В шостому питанні характеризуючи суспільно-політичну діяльність М.П. Драгоманова зверніть особливу увагу на його ідейну трансформацію, в результаті якої ним було сформовано власну політичну систему поглядів, що поєднувала федералізм із демократизмом західноєвропейського типу. Проаналізуйте його ставлення до українства та національного питання в цілому, до ідей ортодоксального марксизму і діяльності загальноросійських революційних організацій. Визначте місце і роль М.П. Драгоманова в українському національному русі.
Сьоме питання. Необхідно ознайомитися зі статусом та соціально-економічним становищем західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст., зосередивши увагу на реформах габсбурзького двору і особливо Йосифа ІІ та на їх наслідках як у духовному, так і у соціально-економічному житті. Простежити хід подій в краї в часи революції 1848-1849 років. По-перше, акцентувати увагу на остаточному розмежуванні між польським та українським національними рухами і утворенні першої русько-української політичної організації – Головної руської Ради та її програмні цілі. Бажано ознайомитись з опозицією Головній руській Раді з боку поляків, а також зі здобутками українського національного руху в ході революції.
Восьме питання. Опрацювання цього питання слід нерозривно зв'язувати з процесом національно-культурного відродження. Бажано передусім ознайомитись зі станом освіти як у Наддніпрянській Україні, так і в західноукраїнських землях, а потім з відродженням інтересу до національної історії (праці Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Максимовича, М. Грушевського та інших). Крім того варто звернути увагу на фольклористичні, мовознавчі дослідження та формуванні наукових центрів українознавства. Необхідно бути обізнаним з літературним процесом в Україні, з впливом на нього творчості Т.Г. Шевченка, з театральним життям, зі станом книговидавничої сфери, живопису, архітектури, дослідженнями у сфері математики, фізики, механіки тощо.
Література:
Тема 7. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст. ТА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
(1914 – 1917 рр.)
План лекції:
Семінар: УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
Мета: Показати чинники активізації суспільно-політичного руху в українських землях на початку ХХ ст.; розкрити причини, рушійні сили та завдання революції 1905-1907 рр. в українських землях, визначити її основні етапи. Проаналізувати причини та особливості реалізації Столипінської аграрної реформи в Наддніпрянщині, показати соціально-економічні наслідки її реалізації.
Дати характеристику становища українських земель в роки Першої світової війни, місце в ній політичних партій та участі Легіону Українських січових стрільців.
Питання для обговорення:
1. Активізація суспільно-політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій.
1. Приступаючи до розгляду даної теми, варто зазначити, що основні українські землі на початку ХХ ст. входили до складу двох імперій – Російської та Австро-Угорської. Непослідовність та незавершеність буржуазних реформ другої половини ХІХ ст., їх обмежений характер суттєво стримували соціально-економічний розвиток українських земель. Проте ці реформи були незворотними і дали певний простір запізнілим соціально-економічним перетворенням. Студенти повинні усвідомлювати, що економічний розвиток українських земель відбувався суперечливо і неоднозначно. Втім кількісні та якісні зрушення суттєво змінили не лише господарську, але й соціальну структуру українського суспільства, що спричинило зростання кількості міського населення, з одного боку, та загострення соціальних й національних суперечностей на початку ХХ ст. в українських землях, – з іншого.
Подальший розвиток суспільно-політичного руху в українських землях супроводжувався утворенням перших національних політичних партій. Студенти, за допомогою аналізу джерельного матеріалу, повинні визначити спектр політичних партій на початку ХХ ст. в Наддніпрянщині і підавстрійській Україні. Необхідно також звернути увагу на їх програмні вимоги та методи діяльності. Слід зазначити, що характерною рисою цього періоду була абсолютна перевага в українському русі лівих національних соціалістичних сил.
2. Питання про революційні події 1905-1907 рр. в Україні слід розглядати, починаючи з визначення причин та основних етапів революційної боротьби, а також охарактеризувати її основні форми: страйкова боротьба, селянські виступи, повстання в армії і на флоті. Необхідно проаналізувати причини, що змусили російський царизм оприлюднити Маніфест 17 жовтня 1905 р. та спричинили лібералізацію й активізацію суспільно-політичного життя в країні. Слід з‘ясувати особливості діяльності української думської громади, проаналізувати її основні напрями та наслідки для національного руху.
Поразка революції супроводжувалася наступом реакції й урядовими репресіями щодо учасників українського національного руху. Студентам необхідно визначити умови, в яких опинилися українські суспільно-політичні та громадські організації і діячі, а також реакцію української громадськості на обмеження національних прав українців в Російській імперії. Після поразки революції 1905-1907 рр. більшість українських партій фактично призупинили свою діяльність або звели її до мінімуму в умовах жорстких переслідувань з боку російського самодержавства.
3. Готуючи відповідь на наступне питання, слід пам‘ятати, що реформа 1861 р. не розв‘язала складний вузол протиріч в аграрному питанні, яке навіть на початку ХХ ст. залишалося однією з найболючіших суспільних проблем. Спробою його розв‘язати стала Столипінська аграрна реформа, в основу якої було покладено ідею ліквідації сільської общини і перетворення селян на міцних господарів-землевласників. Впровадження аграрної реформи супроводжувалось поширенням в Правобережній Україні земського самоврядування в 1911 р.
Відповідь на четверте питання повинна складатися за схемою: причини Першої світової війни, головні учасники, їх плани щодо українських земель; ставлення українців до війни, форми і методи їх участі. Аналізуючи позицію українців щодо війни, слід охарактеризувати цілі і завдання діячів українського національного руху, причини розколу в середовищі його учасників. Визначте наслідки ведення бойових дій на території України, участь в них Українських січових стрільців.
Ключові поняття і терміни
Політична партія, революція, імперіалізм, реакція, Столипінська аграрна реформа, Державна Дума, конституційна монархія, лібералізм, шовінізм, національно-культурна автономія, сепаратизм, самостійники, Антанта, Троїстий союз, фракція.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
При вивченні питання, пов'язаного з генезисом імперіалістичних відносин в Україні на початку ХХ ст. слід звернути увагу на завершенні промислового перевороту і переході до індустріалізації, на особливостях економічного розвитку окремих регіонів та їх спеціалізації. Важливо зазначити політику імперського центру щодо України, яка гальмувала і деформувала її розвиток.
Стосовно революційних подій в Україні у 1905-1907 рр., необхідно охарактеризувати специфіку страйкового руху робітників, селянських виступів, повстання в армії і на флоті, збройної боротьби в грудні 1905 рр. Також бажано ознайомитися з національним рухом в Україні, з діяльністю української думської громади в І та ІІ Державних Думах.
В процесі підготовки питань, пов'язаних з Першою світовою війною, необхідно ознайомитись з причинами війни, планами Росії, Австро-Угорщини, Німеччини і Антанти щодо України. В контексті діяльності СВУ та Головної Української Ради слід розглядати і питання щодо створення легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Варто орієнтуватися у ставленні до ідеї його утворення командування австро-угорської армії, уміти простежити бойовий шлях УСС.
Література:
ЗМ 4. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В 1917 – 1921 рр.
Тема 8. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
В 1917 – 1921 рр.
План лекції:
Семінар: УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 - 1921 рр.
Мета: осмислити процеси, що відбулися в українському суспільстві впродовж 1917-1921 рр. Охарактеризувати і порівняти державотворчу діяльність Української Центральної Ради, гетьманату Павла Скоропадського та Директорії. Визначити особливості зовнішньої та внутрішньої політики українських урядів періоду національно-демократичної революції 1917-1921 рр. Проаналізувати причини поразки українських визвольних змагань 1917-1921 рр.
Питання для обговорення:
1. В процесі підготовки до відповіді на перше питання варто звернути увагу на ситуацію в Україні після Лютневої революції 1917 р. в Росії і на активізацію українського національного руху, що зумовило утворення Центральної Ради як центру діяльності політичних сил з метою досягнення автономії України. Далі слід проаналізувати процес реалізації ідеї автономії і розкрити чинники, що зумовили відмову лідерів Центральної Ради від цієї ідеї й спричинили проголошення незалежності України. При цьому доцільно зверну увагу на зносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії і більшовицькою Радою Народних комісарів, на прорахунки Центральної Ради в питаннях як статусу України, так і в сфері соціально-економічного життя.
2. Далі необхідно звернутися до короткого аналізу соціально-економічної і політичної ситуації в Україні навесні 1918 року, виділити фактори, що сприяли здійсненню державного перевороту, розкрити соціальну базу режиму П. Скоропадського, його політику у сфері економіки, науки, культури, а також зовнішніх зносин. При цьому важливо визначити причини і процес формування опозиції новій владі, обґрунтувати відсутність підтримки з боку суспільства національного і соціального аспектів консервативної ідеї, яка була покладена в основу діяльності гетьманського уряду.
3. Аналіз політики Директорії необхідно зосередити навколо державотворчих і соціально-економічних питань та шляхів їх вирішення, а також міжнародної політики, розмежування політичних сил у визначенні форм державного устрою та зовнішньополітичних пріоритетів. Доцільно з'ясувати політику Антанти щодо УНР, заходи більшовицької Росії з метою ліквідації незалежності України. Визначте причини зближення Директорії з Польщею та його наслідки, а також причини краху політики Директорії.
Ключові поняття і терміни
Автономія, Українська Центральна Рада, Універсал, УНР, Тимчасовий уряд, Рада народних Комісарів, Український Національний Союз, Гетьманат, консервативна ідея, Директорія, Акт Злуки, ЗУНР.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Вивчення соціально-економічної політики центральної Ради радимо розпочати зі знайомства з її офіційними документами, зокрема, Універсалами, де віддзеркалюються ці проблеми. Необхідно звернути увагу на місце цих проблем в діяльності Центральної Ради та увага до їх вирішення. Особливу увагу звернути на земельне питання в Україні та реалізацію його у відповідності з положеннями ІІІ Універсалу Центральної Ради. Варто бути ознайомленим також з податковою політикою уряду УНР.
Друге питання. З самого початку потрібно ознайомитися з процесами, що відбувалися в західноукраїнських землях на завершальному етапі Першої світової війни і утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Після цього проаналізувати стан відносин між ЗУНР Українською державою часів Гетьманату та Українською народною республікою. Після цього ознайомитись з ініціативою провідних діячів ЗУНР щодо об'єднання з Наддніпрянською Україною, з процесом такого об'єднання, зокрема з прелімінарним договором від 1 грудня 1918 року та актом злуки 22 січня 1919 р., що відбувся в Києві, звернувши увагу на засідання Трудового конгресу, який проходив після цього акту та його рішення. Крім цього необхідно орієнтуватись в причинах, котрі перешкоджали практичному втіленню в життя Акту злуки.
Третє питання. В процесі підготовки цього питання передовсім потрібно усвідомити передумови українсько-польської війни, виходячи з політики усіх політичних сил Польщі щодо західноукраїнських земель і, зокрема, політику у відношенні проголошеної ЗУНР. Слід також бути обізнаним з політикою Антанти щодо українсько-польського конфлікту, звернути увагу на зацікавленості Англії та Франції в існуванні сильної Польщі, знати перебіг українсько-польської війни та вміти проаналізувати її наслідки з огляду на рішення Паризької мирної конференції і, зокрема, Верховної Ради Антанти.
Четверте питання. Необхідно ознайомитися з передумовами радянсько-польської війни, акцентуючи увагу на умовах Варшавської угоди від 20 квітня 1920 року і, зокрема, Варшавської конференції від 24 квітня. Крім того потрібно простежити хід радянсько-польської війни, ознайомитись з утворенням Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, з відношенням населення західноукраїнських земель до радянської влади. Слід також ознайомитись з політикою Англії та Франції щодо радянсько-польського воєнного конфлікту, вказати на їх ініціативу, спрямовану, з одного боку, на допомогу Польщі, а з іншого – на зупинення наступу радянських військ (конференція у СПА 5-6 липня 1920 р.) та пропозиції про встановлення радянсько-польського кордону, так званої "лінії Керзона". Варто звернути увагу на обставини, котрі змусили радянську Росію на початок переговорів з Польщею і підписання Ризького мирного договору та проаналізувати цей договір з точки зору його умов.
П‘яте питання. З цього питання необхідно знати про стосунки УНР з Кримською Крайовою Українською Радою, з командуванням білогвардійської армії, миттєвою реакцією більшовицького уряду Росії на ці стосунки. Необхідно знати про події, що відбувалися у серпні – жовтні 1920 року на півдні України, роль армії Н. Махна в розгромі армії Врангеля та її подальшу долю.
Шосте питання. Аналізувати це питання необхідно розпочати з розгляду політики Радянської Росії щодо України, акцентуючи увагу на її намаганні будь-що реалізувати ідею єдиної і неділимої Росії. Тут варто звернути увагу на створенні Комуністичної партії більшовиків України, Тимчасового робітничо-селянського уряду України та їх місце і роль у поширенні радянської влади в Україні. Потрібно знати про події, в ході яких була встановлена радянська влада (мається на увазі боротьба проти Директорії) та на якій території України вона була утверджена.
Сьоме питання. Передовсім необхідно знати про декрет Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 6 січня 1919 року, яким було проголошено УСРР та про декларацію цього уряду щодо об'єднання УСРР з РСФСР на засадах соціалістичної федерації. Після цього необхідно ознайомитись з часом запровадження в Україні політики "воєнного комунізму" і уміти проаналізувати суть її в промисловості, сільському господарстві, суспільно-політичному житті, зробити висновки про наслідки цієї політики, зосередивши увагу на розгортанні селянського антикомуністичного повстанського руху навесні 1919 р., на розкладі Червоної армії, на зростанні невдоволення робітничого класу. Також потрібно уміти коротко проаналізувати стан економіки України на початку 20-х років ХХ ст., що у поєднанні з невдоволенням народних мас робило проблематичним існування радянської влади в Україні.
Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
ЗМ 5. МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
(1921 – 1939 рр.)
Тема 9. МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (1921 – 1939 рр.)
План лекції:
Семінар: УКРАЇНА В ПЕРІОД НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
(1921-1927 рр.)
Мета: Поглибити знання щодо важливого періоду історії України – часів НЕПу. Визначити особливості здійснення нової економічної політики в Україні та наслідки її впровадження.
Проаналізувати процес створення унітарної держави – СРСР та долю України в новому державному утворенні.
Охарактеризувати політику українізації та специфіку її впровадження в українських землях; розкрити причини її згортання наприкінці 1920-х – в 1930-ті роки.
Питання для обговорення:
1. Висвітлення питання щодо зміни економічної політики більшовицької партії вимагає передусім аналізу соціально-економічного і політичного становища в Україні на початку 20-х років, а саме – ознак занепаду промисловості та сільського господарства, спричиненого політикою "воєнного комунізму", падіння життєвого рівня населення та характеристики повстанського руху, що поширився на значній території України.
Бажано також проаналізувати концепції нової економічної політики, викладені в документах Політбюро ЦК РКП(б) від 18 лютого 1921 р., рішеннях X з'їзду РКП(б), пропозиціях В.Леніна на Всеросійській продовольчій нараді та наказі Ради народних комісарів "Про впровадження в життя начал нової економічної політики", що дасть змогу орієнтуватись у самій суті НЕПу.
Розкриваючи зміни, що відбулися в економіці України за часів нової економічної політики, варто звернути увагу на її непослідовність, що призвело до глибоких протиріч між базисом і надбудовою. Крім того, заслуговує на увагу питання, пов'язане з впровадженням нової системи оподаткування в цей період.
2. Щодо питання про проблему суверенітету України в 20-х роках ХХ ст., ролі України в утворенні СРСР, то із самого початку необхідно простежити процеси, що передували "автономізації", а саме - утворення «воєнно-політичного союзу», договірної федерації, що стало першими кроками на шляху перетворення України в регіон унітарної держави.
Студент повинен чітко уявляти перебіг подій щодо юридичного оформлення СРСР, повноважень України у складі Союзу, а також про територіально-адміністративний устрій УРСР та реакцію на утворення союзної держави.
3. Щодо українізації, то особливу увагу необхідно звернути на обставини, які були в основі політики "коренізації", вплив її на культурне піднесення в Україні. Варто звернути увагу на проблему "націонал-ухильництва" в КП(б)У як реакцію на політику керівництва Радянського Союзу щодо союзних республік.
Насамкінець, слід визначитися, процес українізації був самоціллю чи тактичною поступкою з боку керівництва СРСР з метою посилити ідеологізацію духовного життя українського суспільства.
Ключові поняття і терміни
Базис, надбудова, НЕП, командні висоти, концесія, унітаризм, федералізм, договірна федерація, коренізація, автономізація, націонал-ухильництво.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
У питанні про голодомор 1921-1923 рр. в українських землях особливу увагу слід приділити осмисленню причин (об‘єктивних та суб‘єктивних) цього лиха, відмінності у ставленні московського керівництва до голодуючого населення України та губерній РСФРР. Визначте соціально-економічні та суспільно-політичні наслідки голоду 1921-1923 рр.
Друге питання. При підготовці відповіді на питання зверніть увагу на те, що впровадження нової економічної політики розглядалося радянським керівництвом як компромісна поступка з метою зміцнення союзу робітничого класу й селянства (за висловом В. Леніна). Разом з тим, НЕП був спробою більшовицької партії зосередити у своїх руках політичну владу, перейти від командно-адміністративних методів управління економікою, характерних для політики воєнного комунізму, до ринкових механізмів у повоєнний час.
Студент повинен на підставі аналізу історичних джерел визначити, в чому проявилась обмеженість заходів НЕПу, які причини цього. Доведіть, що впровадження нової економічної політики носило непослідовний характер. Визначте специфіку реалізації НЕПу в Україні, соціально-економічні та суспільно-політичні наслідки для УСРР.
Третє питання. Залучаючи знання з економічної історії, історії економічних вчень, визначте специфіку формування радянської податкової системи в умовах нової економічної політики. Охарактеризуйте основні види податків та особливості формування бюджетної політики УСРР. Яку роль відіграло впровадження грошової одиниці – червінця? Чи сприяло це стабілізації фінансової системи держави? Чому?
Характеризуючи особливості культурного життя в період НЕПу в Україні зверніть увагу на труднощі і завдання, що постали перед вітчизняною науковою і творчою елітою в умовах завершення громадянської війни і переходу до мирного будівництва. Відсутність фінансування, нестача освітянських і наукових кадрів, класовий підхід до інтелігенції, постійні зміни влади негативно впливали на розвиток освіти, науки й культури в Україні.
Студент повинен з‘ясувати причини, сутність та наслідки впровадження політики коренізації (українізації). Слід чітко усвідомити цілі і завдання, що ставило радянське керівництво перед освітянами і діячами культури. Чому українізація була українською за формою і радянською – за змістом? Обґрунтуйте свою думку. Насамкінець, проаналізуйте наслідки впровадження українізації і на підставі цього аналізу розкрийте, в чому проявилася непослідовність та обмеженість її впровадження, простежте процеси, які відбувалися в Україні в період «українізації».
П‘яте питання. Розкриваючи це питання зверніть увагу на дискусію, що розгорнулася в середовищі партійно-державного керівництва РСФРР щодо шляхів нової державної інтеграції по завершенні громадянської війни. Яку позицію зайняло керівництво УСРР на чолі з Х. Раковським? Зверніть увагу, що одним з основних напрямків політики більшовиків було прагнення закріпити командно-адміністративне центральне управління радянськими республіками в кордонах єдиної держави.
Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
Семінар: УКРАЇНА В УМОВАХ ЗДІЙСНЕННЯ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ І СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
Мета: охарактеризувати особливості процесу соціалістичного будівництва кінця 20-30-х років ХХ ст. та утвердження тоталітарної системи в СРСР.
Питання для обговорення:
1. Розглядаючи перше питання, передусім необхідно звернути увагу на опір Й. Сталіна і його найближчого оточення кооперативному будівництву, що розгорнулося в часи НЕПу, проілюструвати це за допомогою резолюції XIV партійної конференції ВКП(б).
Визначте значення створення в 1926 році комісії по вивченню становища радгоспів і колгоспів, а також хлібозаготівельної кризи 1927-1928 рр., коли фактично було започатковано перехід до адміністративно-командної системи. При цьому варто коротко проаналізувати внутрішньопартійну боротьбу навколо питань соціалістичного будівництва, рішення XV з'їзду ВКП(б), згідно яких проголошувався пріоритет державного плану над ринком.
Розкриваючи питання індустріалізації в Україні, необхідно вказати мету, джерела забезпечення її темпів, розміри капіталовкладень в основні виробничі фонди України, а також окремі галузі, підвести підсумки індустріалізації, вказавши на зміну у співвідношенні між великою і дрібною промисловістю.
2. Щодо питання колективізації сільського господарства, необхідно зупинитись на типах колективних господарств, що існували на селі з початку встановлення радянської влади; проаналізувати взаємовідносини селян з державою за часів НЕПу. Характеризуючи зміни у політиці керівництва ВКП(б) і КП(б)У стосовно села, вкажіть на стратегічну мету цієї політики.
Необхідно також розкрити методи, які застосовувалися у процесі соціалістичних перетворень у сільському господарстві, проаналізувати заходи щодо контролю над цим процесом. Студент повинен зробити аналіз форм та методів боротьби на селі в період колективізації, а також зміну становища селян після її завершення.
У процесі висвітлення питання про голодомор в Україні 1932-1933 роках необхідно, крім матеріалів підручників, використати вказаний у списку літератури збірник документів, що дасть можливість аргументовано розкрити тісний зв'язок голоду з процесами колективізації, заходи партійного керівництва, спрямовані на приборкання селянства, уявити масштаби і наслідки лиха, а також його характер.
3. Щодо суспільно-політичного життя в 30-ті роки ХХ ст., варто насамперед розглянути зміни, що відбувалися в радянському суспільстві в роки перших п’ятирічок. Зокрема, зміни в соціальній структурі населення, наслідки ліквідації "поділу суспільства на класи", а також утвердження тоталітарного сталінського режиму та однопартійної системи (встановлення диктатури комуністичної партії). Конституцію СРСР та УРСР слід розглядати саме у контексті цих змін.
Слід приділити увагу аналізу сталінських репресій, розкрити їх причини і мету, зосередити увагу на репресіях проти партійних і державних діячів, діячів освіти, науки і культури та всього народу, зробивши відповідні висновки.
Ключові поняття і терміни
Планова економіка, командно-адміністративна система, індустріалізація, карткова система, колективізація, голодомор, МТС, тоталітарний режим, етноцид, масові репресії.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Необхідно передусім з’ясувати причини хлібозаготівельної кризи 1927-1928 років, звернути на повернення радянського керівництва до силових методів заготівлі хліба та застосування тактики класового протиставлення різних прошарків населення з метою послаблення його опору, що означало згортання НЕПу на селі та підготовку ґрунту для суцільної колективізація сільського господарства.
Друге питання. Досліджуючи питання про масові репресії 1930-х років в Україні, слід звернути увагу на поетапність здійснення сталінської репресивної політики. Це етапи виокремлюються як хронологічно, так і за соціальним складом і кількістю жертв, наслідками. У підсумку студент повинен дійти висновку, що масові репресії 1930-х років були спричинені, в першу чергу, формуванням сталінського тоталітарного режиму в СРСР, вони були його невід‘ємним атрибутом. Разом з тим, слід зазначити, що ці процеси стали можливі завдяки боротьбі за владу, що розгорнулася серед найвищого партійно-державного керівництва наприкінці 1920-х – в першій половині 1930-х років.
Третє питання. В процесі роботи над цим питанням першочергово необхідно ознайомитись з українізацією, її формами та змістом, звернути увагу на те, на яких сферах суспільного життя вона позначилась найефективніше. Після цього з'ясувати завдання культурної революції, проголошеної більшовицькою партією, звернути увагу на кампанію ліквідації неписемності, проаналізувати стан освіти і науки в 30-ті роки. Важливо при цьому звернути увагу на процесі згортання українізації і відновлення політики русифікації, котра супроводжувалась наступом на українську інтелігенцію. Доцільно знати про сфабриковані справи проти діячів науки і культури, уміти проілюструвати приклади арештованих і знищених. Разом з тим з огляду на продовження розвитку культури і науки потрібно зробити аналіз їх стану, наголосивши на досягнутих досягненнях.
Література:
Семінар: ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 20 – 30-ті роки XX ст.
Мета: Розкрити статус західноукраїнських земель у 1920-1930-ті роки. Показати економічний занепад Галичини, Північної Буковини та Закарпаття в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
Акцентувати увагу на національно-визвольній боротьбі українського народу, створенні політичних партій і організацій, зокрема ОУН. Проаналізувати передумови возз‘єднання Західної України з УРСР. З’ясувати процес створення Карпатської України.
1. При підготовці першого питання проаналізувати соціально-економічне становище західноукраїнських земель в міжвоєнний період. Звернути увагу, що територія Західної України входила до складу різних держав - Польщі, Румунії і Чехословаччини. При аналізі становища українських земель у складі Польщі доцільно акцентувати увагу на трьох етапах польської політики:
І етап - "невизначеності" (1919 - 1923);
ІІ етап - "тиску (1923 - 1926);
ІІІетап - "пошуку компромісу" (1923 -1926).
Аналізуючи становище українських земель у складі Румунії, зверніть увагу на колоніальну експлуатацію, що спричинила деградацію господарства. Доведіть, що політика Чехословаччини в українських землях була більш поміркована та виважена, але водночас і там спостерігались ознаки кризового стану господарства. Порівняйте результати урядової політики Польщі, Румунії і Чехословаччини в західноукраїнських землях у зазначений період.
2. Розкриваючи питання суспільно-політичного життя, закцентуйте увагу на створенні та діяльності ОУН. Важливо надати біографічні довідки про лідерів організації Є. Коновальця та Д. Донцова.
Зверніть увагу на широкий спектр галицьких політичних партій та об’єднань (12), зокрема УНДО, УСРП, КПЗУ та ін. Охарактеризуйте Проаналізувати створення Карпатської України. Дайте характеристику діяльності політичних об’єднань Буковини.
Насамкінець проаналізуйте процес утворення Карпатської України.
3. Розкриваючи третє питання, важливо звернути увагу на зміст таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа, що містив положення стосовно українських земель.
Обґрунтуйте причини початку Другої світової війни. Розкрийте суть радянсько-німецького Договору про дружбу і кордон від 28 вересня 1939 р.
Проаналізуйте процес входження західноукраїнських земель до складу СРСР, покажіть його багатоплановість.
Ключові поняття і терміни
ОУН, румунізація, радянізація, Карпатська Україна, пацифікація, УНДО, КПЗУ, Татарбунарське повстання, полонізація.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Розглядати це питання бажано з підписання Мюнхенської угоди 1938 року, що активізувало дії політичних кіл Закарпаття у напрямку набуття автономії краєм. При цьому необхідно знати про події, що передували проголошенню Карпатської України: створення першого уряду, рішення Віденського арбітражу щодо земель Закарпаття, позиція Польщі тощо.
Доцільно ознайомитись з державотворчою діяльністю уряду А. Волошина, з проголошенням незалежності Карпатської України, реакцією Німеччини на цей факт, загарбання Угорщиною Закарпаття. Уміти також зробити висновок про значення короткочасного існування Карпатської України.
Друге питання. Вивчення питання про особливості діяльності ОУН слід розпочати з аналізу тієї суспільно-політичної ситуації, що склалася в західноукраїнських землях в міжвоєнний період. Студент повинен усвідомити, що Організація українських націоналістів репрезентувала один з таборів українського політичного руху в регіоні – радикальний. В основу її програми були покладені ідеї радикального націоналізму Д.Донцова, форми та методи діяльності її учасників також можна охарактеризувати як радикальні. Бажано проаналізувати ідейно-практичну еволюцію ОУН впродовж передвоєнного десятиріччя та причини розколу організації наприкінці 1930-х років. Насамкінець студент повинен визначити місце і роль ОУН у національно-визвольних змаганнях українців у зазначений період.
Література:
1.Зайцев Ю.Ю. Історія України. - Львів, 1996.
2.Субтельний О. Україна: історія . - К., 1993.
3.Гунчак Т. Україна. Перша половина 20 ст. - К., 1993.
4.Рубльов О.С., Черненко Ю А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції: 20-50-ті роки 20 ст. - К., 1994.
5.Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953.- К.,1994. -Кн.1-2.
ЗМ 6. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939 – 1945 рр.)
Тема 10. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939 – 1945 рр.)
План лекції:
Семінар: УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939 – 1945 рр.)
Мета: Проаналізувати міжнародну політику напередодні нападу фашистської Німеччини на СРСР, охарактеризувати початок Великої Вітчизняної війни й оборонні бої 1941-1942 рр., розкрити причини поразки та невдач Червоної армії.
Підкреслити жорстокість фашистського окупаційного режиму. Розкрити специфіку антифашистського Руху Опору на українських теренах в роки війни. Проаналізувати дії Червоної армії щодо звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Визначити наслідки Другої світової війни для українських земель.
1. Розкриваючи питання, пов’язане з нападом Німеччини на Радянський Союз, потрібно обґрунтувати причини поразок Червоної армії, основні оборонні операції на території України впродовж 1941 – 1942 рр.
Не повинен залишитися поза увагою факт проголошення з ініціативи ОУН Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. у Львові та ставлення до нього керівництва фашистської Німеччини.
2. Характеристику окупаційного режиму необхідно зосередити на заходах щодо територіального розчленування України, політиці окупаційних властей у сфері економіки, політичної діяльності, духовного життя, прав людини, звернути увагу на план «Ост» щодо нещадної експлуатації українських ресурсів, розроблений ще до нападу на СРСР.
3. Щодо висвітлення третього питання, в першу чергу слід звернути увагу на основні складові Руху Опору в українських землях – комуністичне підпілля, партизанський та націоналістичний рухи. Студентам необхідно знати специфіку організації та діяльності двох течій Руху Опору – основні осередки діяльності партійних і комсомольських підпільних організацій, партизанських загонів і з’єднань, особливості утворення та боротьби Української повстанської армії у тилу ворога. При цьому важливо проаналізувати відносини між партизанським рухом і рухом ОУН-УПА, роль їх у всенародній боротьбі проти фашизму та визволенні українських земель.
4. Студенти повинні чітко простежити процес визволення українських земель, мати уявлення про наступальні операції Червоної Армії на території України, дати характеристику діяльності працівників науки та культури в радянському тилу, зробити висновки щодо втрат України в ході Другої світової війни та внесок українського народу у справу розгрому фашистської Німеччини.
Ключові поняття і терміни
план «Барбаросса», план «Ост», бліцкриг, Велика Вітчизняна війна, окупаційний режим, рейхскомісаріат “Україна”, націоналістичний Рух Опору, УПА, «Поліська Січ», УШПР, партизанський рух, «рейкова війна».
Питання для самостійної роботи:
1. Проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 р. у Львові.
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Відповідь на нього бажано було б розпочати характеристики військово-політичної ситуації, що склалася на 30 червня 1941 р. Проаналізуйте передумови, легітимність та наслідки проголошення Акту відновлення Української держави у Львові, вплив цієї події на національну самосвідомість українців.
В другому питанні аналіз звільнення території України радянськими військами від німецько-фашистських загарбників впродовж 1943 – 1944 рр. слід розпочати з Курської битви. Студент повинен знати найбільші військові операції, в ході яких відбувалося звільнення території України.
Підсумовуючи втрати України в роки Другої світової війни, зверніть увагу на соціально-демографічні наслідки та матеріальні збитки.
Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
ЗМ 7. РАДЯНСЬКА УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД
Тема 11. УРСР В 1945 – 1991 рр.
План лекції:
Семінар: ПЕРІОД "ЗАСТОЮ" І КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
(1964-1991 рр.)
Мета: визначити причини наростання кризових явищ у суспільно-політичному та економічному житті України в повоєнний період. Охарактеризувати дисидентський рух в Україні як складову частину національно-визвольних змагань другої половини ХХ ст. З‘ясувати сутність та наслідки процесу перебудови в Україні.
Питання для обговорення:
1. Аналізуючи питання наростання кризи в радянському суспільстві слід звернути увагу, що під опікою партії була діяльність Рад, профспілок, комсомолу та інших громадських організацій, що знижувало їх роль і значення. Головним методом партійної діяльності залишався адміністративний тиск.
Суспільні потреби вимагали виходу на новий рівень розвитку економіки, не дотримуючись ідеологічних догм, і змінити екстенсивну економіку. Але реформи не дали бажаного ефекту через непослідовність, половинчатість, незавершеність. Давалась взнаки важка ноша консервації суспільних структур, потяг до збереження або відродження системи ідеологічних орієнтацій та політичних настанов. Радянська економіка виявилася неспроможною до використання новітніх досягнень науково-технічної революції.
Неоднозначна ситуація склалася і в аграрному секторі економіки України. Тут інтенсивно відбувалося усуспільнення виробництва, втілювалися масштабні програми механізації та меліорації сільського господарства. У розв'язанні проблем розвитку села переважали волюнтаристські, суб'єктивістські підходи.
Криза в економіці поширилась і на соціальну сферу, яка фінансувалася по "залишковому принципу", в той час як Україна несла тягар забезпечення потреб військово-промислового комплексу. Військові замовлення виконували 750 українських підприємств. Монополія центру негативно впливала на економіку та соціальну сферу, бо Москва залишала за собою право приймати рішення з питань розвитку України.
2. Розглядаючи питання про дисидентський рух слід звернути увагу, що після смерті Й. Сталіна і «потепління» внутріполітичного клімату, розпочався новий етап національно-визвольної боротьби в Україні. Варто визначити основні передумови посилення цієї боротьби. Хрущовська "відлига" сприяла зародженню руху та появі борців за порятунок нації, її духовності, культури та мови, названих згодом шістдесятниками, а за рішуче неприйняття комуністичної ідеології – дисидентами.
Основними течіями опозиційного руху в Україні в 1960-х – 1980-х рр. були: самостійницька, яку представляв національно-визвольний рух підпільних груп; національно-культурницьку, репрезентована рухом шістдесятників; правозахисна та рух за свободу совісті (релігійна опозиція).
Зверніть увагу, що дисиденти засуджували тоталітарні методи управління народним господарством, централізоване планування, обмеження прав громадських організацій. У сфері міжнародних відносин, українська опозиція рішуче засуджувала як шовінізм, так і національну обмеженість, виступаючи за самовизначення всіх народів. Слід підкреслити, що знаряддям реалізації своєї мети вони вважали мирні, конституційні методи і не були ворожо налаштовані до чинної системи - просто прагнули "очистити її від накипу", удосконалити. Арсенал форм опору був широкий і різноманітний. Серед них: створення підпільних груп та організацій, поширення листівок, самвидаву, виступи на симпозіумах та конференціях, на судових процесах над дисидентами, мітинги протесту. Боротьба з існуючим режимом тривала і в ув'язненні. Режим придушував інакодумців, використовуючи арешти та засудження до тривалого ув'язнення в таборах і засланнях, ізолювання в психіатричних лікарнях.
У другій половині 1970-х років нові імпульси було дано процесові русифікації, проти якої рішуче виступали дисиденти. Вони засудили викривлене тлумачення інтернаціоналізму, надуманість та абсолютизування категорій «радянський народ», «злиття націй». Здійснюваний лише мирними, конституційними засобами, цей рух засвідчив невмирущість ідеї незалежності.
3. Радянська влада, знемагаючи від гонки озброєнь, від афганської авантюри, від підтримки міжнародного комунізму, не могла належним чином займатися переоснащенням підприємств, модернізувати їх. Це не сприяло підвищенню життєвого рівня населення, за рівнем споживання на душу населення, в галузі охорони здоров'я. В обстановці, яка склалася на початку 80-х років, ставало все більш очевидним те, що усунути кризові явища, розблокувати механізм гальмування можна тільки радикальними широкомасштабним діями, які охоплюють усі сфери життя суспільства. Це стало очевидним і для здорових сил керівництва країни на чолі з М. Горбачовим, тому було проголошено курс на перебудову радянської системи.
Офіційна концепція перебудови у загальних рисах передбачала побудову гуманного, демократичного соціалізму, який мав поєднати ринок з централізованим плануванням, політичний плюралізм з керівною роллю КПРС, суверенітет республік із збереженням єдиної держави. Проте саме життя, і це необхідно підкреслити, довело що створена тоталітарна система не піддається реформуванню, М. Горбачов узяв курс на демократизацію суспільного життя, розширення гласності. Цей курс підтримав народ. Гласність почала поступово переростати у свободу слова. Під тиском демократичної громадськості керівництво КПРС погодилося на проведення перших в історії СРСР альтернативних виборів народних депутатів.
Насамкінець студенти повинні чітко усвідомити, які наслідки для українського суспільства мала лібералізація економічного і суспільно-політичного життя, яким чином ці процеси вплинули на хід історії.
Ключові поняття і терміни
Адміністративно-командна система, консерватизм, конформізм, холодна війна, стагнація, космополітизм, націоналізм, мілітаризація економіки, лібералізація, дисидентство, УГС, "перебудова", плюралізм, стагнація, референдум.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Передусім потрібно ознайомитись з рішенням пленуму ЦК КПРС (січень 1944 р.), де йшлося про розширення прав сезонних республік у галузі оборони та зовнішніх зносин та Верховної Ради СРСР про створення республіканських наркоматів оборони і закордонних справ та з'ясувати справжню мету цих заходів. Крім того необхідно знати про рішення Ялтинської конференції глав держав щодо майбутнього членства України та Білорусі в ООН, про участь делегації України в установчій конференції ООН в Сан-Франциско. Доцільно також бути обізнаним про членство України у міжнародних організаціях.
Друге питання. В процесі роботи над цим питанням потрібно звернутись до становища, в якому перебувало селянство після завершення війни. Йдеться про відчуження його від засобів виробництва, символічну оплату праці, податковий тягар у відповідності з прийнятим у 1939 році законом про сільськогосподарський податок. Обов'язково необхідно з'ясувати істинні причини голоду, які райони України він вразив, позицію сталінського керівництва щодо цього лиха, і, зрештою, зробити висновок про наслідки голоду.
Третє питання. Необхідно з'ясувати ставлення УПА до ситуації, що склалася в Україні на осінь 1944 року, коли Україна була визволена від німецько-фашистських загарбників. Далі слід охарактеризувати перебіг відкритого військового протистояння УПА та її політичного проводу ОУН-бандерівців з більшовицькою владою та мету цієї війни, а також зміну політики вермахту до націоналістичного руху Опору в Україні. Доцільно також звернути увагу на заходи радянської влади в західноукраїнських землях, спрямованих на нейтралізацію національно-визвольного руху і, зокрема, ліквідацію УПА, головним засобом якого був терор органів НКВС-НКДБ. І, нарешті, звернути увагу на переговори радянської сторони з командуванням УПА, припинення повстанцями боротьби. Окремо слід охарактеризувати ставлення населення до боротьби ОУН-УПА.
Четверте питання. В ході вивчення питання слід звернутись до намагань емігрантського уряду Польщі повернути до складу Речі Посполитої західноукраїнські землі, до позиції Англії та США в питанні кордону Польщі та СРСР (Тегеранська та Ялтинська конференції). Необхідно знати про передачу Радянським Союзом Польщі 17 повітів Підляшшя як дарунок за вибір соціалістичного шляху та переселення з Польщі українців і з України – поляків, про темпи цього переселення і ставлення до нього українського населення. Після цього - ознайомитись з рішенням політбюро ЦК ПОРП від 29 березня 1947 р. про виселення українців, з операцією "Вісла", яка почалася 28 квітня 1947 р., з намаганням польського уряду асимілювати українців, з жорстокими заходами властей Польщі щодо української інтелігенції та членів ОУН-УПА.
П‘яте питання. Ознайомитись з відновленням зруйнованих під час війни шкіл, вузів, закладів культури, наукових установ, проаналізувати стан освіти на кінець 40-х років, діяльність наукових установ та досягнення української науки, зокрема, у галузі використання атомної енергії у мирних цілях, освоєнні космосу, хімії, фізиці, біології, медицині, гуманітарних науках тощо. Не повинно залишатись поза увагою досягнення діячів літератури, зокрема, Ю. Яновського, П. Панча, Н. Рибака, Ю. Смолича, О. Довженка, В. Сосюри, О. Гончара, Л. Первомайського, П. Тичини, М. Рильського та інших, театрального та образотворчого мистецтва, музики.
Потрібно бути обізнаним з роллю "жданівщини" у справі посилення контролю за ідеологічним життям в Україні, з постановами ЦКВКП(б) про спрямування розвитку літератури і мистецтва, прийнятими протягом 1946-1948 років, з цькуванням діячів літератури і мистецтва, боротьбою проти "буржуазного націоналізму" у сфері духовного життя.
Шосте питання. Ознайомитись зі змінами, що відбулися в радянському суспільстві внаслідок критики культу особи Сталіна, звернути увагу на пожвавлення духовного життя в Україні, зростанні інтересу до української мови і культури, історії свого народу, зробити висновок про значення лібералізації і дестанілізації для піднесення духовного життя, що і сприяло формуванню руху "шістдесятників". Необхідно знати зачинателів цього руху, його мету і завдання. Діяльність цього руху необхідно розглядати на фоні чергового наступу на діячів літератури і мистецтва на тлі зростання процесів лібералізації.
Щодо дисидентського руху, то тут доцільно знати причини його виникнення, течії, концептуальні погляди, форми боротьби, центри цього руху. Потрібно знати представників руху опору радянській владі, репресивні заходи, що застосовувались проти них владою. Не повинно залишатись поза увагою і утворення Української Гельсінської групи, її мета і представники, а також розгром. Бажано навести приклади жорстокості радянської влади щодо членів УГГ і дисиде6нтів зокрема, зробити висновок про роль і місце дисидентства в національно-визвольній боротьбі.
Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
ЗМ 8. УКРАЇНА НА ШЛЯХУ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНОГО ВІДРОДЖЕННЯ
Тема 12. РОЗБУДОВА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ( з 1991 р.)
План лекції:
Семінар: ВІДНОВЛЕННЯ ТА УТВЕРДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ
Мета: проаналізувати правові засади створення Української держави; спроби подолання економічної та політичної криз, формування основних засад демократичної, правової держави; визначити труднощі та перспективи інтеграції України до європейського та світового співтовариства.
Питання для обговорення:
а) "декларація про державний суверенітет;
б) Акт проголошення незалежності України.
в) Прийняття нової Конституції України.
1. Розкриваючи зміст першого питання, зверніть увагу на те, що стрижневою проблемою цього періоду було реформування партійно-радянської системи, створення нових незалежних державних структур, започаткування нової моделі державотворення. Мета цих змін полягала в ліквідації авторитаризму, притаманного партійно-радянській системі управління і поширенні системи політичної демократії. Акцентуючи увагу на здобутках історичного досвіду, необхідно виділити кілька етапів цього процесу.
Характеристика змісту переходу від тоталітарного до демократичного суспільства полягає також у здійсненні реального розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову; у створенні залежної від електорату законодавчої і виконавчої влади.
Схарактеризувати стартові умови розбудови незалежної України, механізми захисту конституційного порядку та суверенітету. Зокрема, проаналізуйте зміст Декларації про державний суверенітет і Закону "Про економічну самостійність", прийнятих Верховною радою України в 1990 р., та реалізацію їх положень у нашій країні.
Охарактеризуйте обставини, за яких відбулося проголошення незалежності України та прийняття Конституції України. Зверніть увагу на особливості Конституційного процесу в Україні.
2. Розглядаючи це питання, зверніть увагу на те, що вивчення проблем економічного реформування в Україні належить до категорії надзвичайно актуальних проблем. Готуючись до відповіді проаналізуйте механізми переходу від централізованої системи управління народним господарством до ринкової, від загальнодержавної власності до різних форм власності. При цьому необхідно враховувати специфіку економічного і соціального розвитку України: припинення або скорочення економічних зв’язків з колишніми республіками СРСР призвели до зупинки підприємств, паралічу окремих галузей; Україна мала енергетичну залежність від російської нафти та газу, давалися взнаки наслідки Чорнобильської катастрофи тощо.
3. В третьому питанні зверніть увагу, що важливою умовою становлення демократичних держав і формування націй у пострадянських країнах є системи суспільних інститутів, що утворюють громадянське суспільство. Слід наголосити, що у здійсненні революційних перетворень початку 1990-х років важливу роль відіграли громадські організації політичної орієнтації. Проаналізуйте законодавчі акти, Закони України "Про об’єднання громадян" (1992 р.).
Зверніть увагу на специфіку розвитку громадських організацій і політичних партій, й зокрема, що не всі зареєстровані організації продовжили своє існування в первинному вигляді, зазнали трансформації. Головним напрямком політичної трансформації суспільства є перехід від монопартійності до багатопартійності. До загальних рис формування багатопартійної системи необхідно віднести: виникнення великої кількості партій протягом двох-трьох років, негативне ставлення переважної більшості суспільства до партій взагалі, відсутність соціальної бази, сталого електорату, слабкість в ідейно-організаційних питаннях тощо.
Необхідно підкреслити, що в роки незалежності профспілки не змогли стати справжніми захисниками економічних, соціальних та політичних інтересів своїх громадян.
Важливо наголосити на тому, що діяльність органів державної влади була спрямована на зменшення гостроти релігійних суперечностей, запобігання силовим діям в міжконфесійних відносинах.
4. Необхідно звернути увагу на те, що від 1989 р. біполярна модель світу, яка встановилася після завершення Другої світової війни, більше не існує. Це відкрило великі можливості для України у налагодженні відносин з країнами, що тривалий час залишалися за "залізною завісою", а також у створенні рівноправних відносин як з пострадянськими так і з постсоціалістичними країнами в цілому. Україна має формувати та здійснювати свою міжнародну політику в нових реаліях. Зверніть увагу, що оцінка цих реалій серед аналітиків є різною.
Важливо наголосити на тому, що серйозні зміни в Європі після 1989 р. змусили європейські держави та США переглянути усталені погляди щодо колишніх республік СРСР, в тому числі України. Специфіка географічного розташування України в Євразії, традиції історико-культурного розвитку дають підстави охарактеризувати її як "цивілізацію межі".
Насамкінець, зверніть увагу, що Україна ще не зробила остаточний зовнішньополітичний вибір, хоча зміни у світовій політиці можуть прискорити цей процес.
Ключові поняття і терміни
Автокефальна церква, державний суверенітет, діаспора, демонополізація, лібералізація економіки, маргінальність, ринкова економіка, соборна держава, соціальна диференціація, сепаратизм, унітарна держава, громадське суспільство, правова держава.
Питання для самостійної роботи:
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Передусім необхідно усвідомити причини, котрі стимулювали потребу у створенні законодавчої бази в галузі культури після здобуття Україною незалежності і звернути увагу на документ "Основи законодавства про культуру", схвалений Верховною Радою 19 лютого 1992 року, який став програмою розвитку національної культури, що остаточно порвали з тоталітарним минулим. "Закон про бібліотеки", "Закон про музеї". Далі потрібно охарактеризувати заходи, які покликані були сприяти докорінній перебудові духовного життя в умовах незалежності, зокрема Перший Всеукраїнський міжнаціональний конгрес з проблем духовного відродження народів (Одеса, листопад 1991 р.), Конгрес українців суверенних держав колишнього СРСР (Київ, 22 січня 1992 р.) та Всесвітній форум Українців (Київ, 22 серпень 1992 р.). Важливо також зосередити увагу на проблему повернення в Україну культурних та історичних цінностей. Важливо також звернути увагу на послаблення уваги з боку держави до проблем культури в умовах наростання економічної кризи, на загострення проблем в духовній сфері суспільства, на проблему української мови, що виникла в цих умовах.
Крім того потрібно уміти проаналізувати стан освіти, науки, преси, книговидавничої справи, фізкультури, спорту, а також інших сфер культурного життя, сформувати своє бачення виходу України з кризового стану в царині духовного життя. І, нарешті, зробити аналіз сучасного стану культури в Україні.
Друге питання. По-перше, слід розкрити причини виникнення сепаратистських тенденцій в Україні і ,зокрема, в Криму, зв'язуючи їх з становищем населення різних національностей, з прагненням до його самовизначення. При цьому важливо уміти розкрити позицію різних політичних сил півострова щодо його статусу, негативний вплив російських політичних кіл у розв'язанні проблеми, уміти простежити процес формування владних органів Криму, прийняття Конституції, врегулювання відносин з півострова з центром.
Третє питання. Передусім потрібно проаналізувати, як демократичні процеси, що розпочалися в Україні після здобуття незалежності вплинули на релігійну ситуацію. Зокрема йдеться про відновлення УГКЦ, АПЦ, активізацію діяльності інших церков. Необхідно звернути увагу на ініціативу митрополита Філарета, спрямовану на досягнення автокефалії УПЦ та опір, який чинив цьому Московський патріархат, простежити процес утворення УПЦ Київського патріархату, нової УАПЦ і загострення відносин між державою та УПЦ Київського патріархату в середині 1995 р. та зміни, що були внесені до законодавства, яке стосується діяльності церков. Бажано орієнтуватись у нинішній релігійній ситуації в Україні, уміти викласти своє бачення перспектив створення Української помісної православної церкви, визначити місце кожної з церков у суспільстві, зробити висновок щодо причин непорозумінь на ґрунті релігії.
Четверте питання. По-перше, необхідно орієнтуватись у процесі міжнародного визнання України після 1 грудня 1991р. По-друге, з'ясувати, в яких документах були окреслені контури зовнішньої політики України, а також напрями цієї політики, і уміти визначити основні її засади і вектори. Далі - проаналізувати стан відносин України з найближчими сусідами і, зокрема, з Росією, звернути увагу на проблеми, котрі виникли між двома державами після розпаду СРСР і шляхи їх вирішення.
Потрібно також орієнтуватись у питаннях, що стосуються відносин України з іншими державами, участь нашої держави у діяльності міжнародних організацій (ООН та її структурах, ОБСЕ, Раді Європи, Центральноєвропейській ініціативі, ЧЕС, ГУАМ, СНД), розкрити співробітництво України з НАТО і участь у миротворчих операціях. Не повинно залишатись поза увагою і вирішення проблеми ядерної зброї, яка дісталася Україні у спадок від СРСР.
І, насамкінець, зробити короткий аналіз нинішнього міжнародного становища України, її місця у світовому співтоваристві, відношення різних політичних сил до проблеми вступу України до СОТ, НАТО і т.д., тобто до більш активної інтеграції у світові європейські структури.
Завдання для індивідуальної роботи:
Література:
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ З КУРСУ:
ЛІТЕРАТУРА
Основна література з курсу "Історія України"
Додаткова література
1 Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій: Посібник. - К., 2004. - С. 151-153.
2 Черкашина Н.К. Історія України: від давніх часів до сьогодення: Навч. посіб. – К., 2005. – С. 212.
PAGE 61