Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
30.12.2004 N 144/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 січня 2005 р.
за N 61/10341
Про внесення змін та доповнень до Інструкції
про призначення та проведення судових експертиз
та науково-методичних рекомендацій з питань
підготовки та призначення судових експертиз,
затвердженої наказом Міністерства юстиції
України від 08.10.98 N 53/5
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судову експертизу"
[4038-12] та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні
судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз
Н А К А З У Ю:
1. Унести зміни та доповнення до Інструкції про призначення
та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій
з питань підготовки та призначення судових експертиз, затвердженої
наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5
[z0705-98], зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
03.11.98 за N 705/3145, виклавши їх у новій редакції, що
додається.
2. Начальнику управління експертного забезпечення правосуддя
(Головченко Л.М.) подати цей наказ на державну реєстрацію
відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493
[493/92] "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів
міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами і
доповненнями).
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра юстиції України Ємельянову І.І.
Міністр О.В.Лавринович
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції
України
08.10.98 N 53/5
[z0705-98]
(у редакції наказу
Міністерства юстиції України
від 30.12.04 N 144/5)
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 січня 2005 р.
за N 61/10341
ІНСТРУКЦІЯ
про призначення та проведення судових
експертиз та експертних досліджень
1. Загальні положення
1.1. Порядок призначення судових експертиз та експертних
досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам
науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства
юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у
державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх
обов'язки, права та відповідальність, організація проведення
експертиз та оформлення їх результатів визначаються
Кримінально-процесуальним ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), Цивільним
процесуальним ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ), Господарським
процесуальним кодексами України [1798-12], Кодексом України про
адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ), Митним
кодексом України [92-15], законами України "Про судову
експертизу" [4038-12], "Про виконавче провадження" [606-14],
іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та
цією Інструкцією.
1.2. Основними видами експертизи є:
1.2.1. Криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна
експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім
досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним
спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро
судово-медичної експертизи) та балістична; вибухово-технічна;
фоно- та відеозапису; матеріалів, речовин та виробів з них
(лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів,
пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і
пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних,
сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і
сплавів).
1.2.2. хрунтознавча.
1.2.3. Біологічна.
1.2.4. Екологічна.
1.2.5. Інженерно-технічна: автотехнічна;
транспортно-залізнична; стану доріг та дорожніх умов;
гірничотехнічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; в галузі
охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна;
комп'ютерно-технічна.
1.2.6. Економічна (у тому числі бухгалтерська).
1.2.7. Товарознавча.
1.2.8. Автотоварознавча.
1.2.9. Оціночна (у т.ч. оцінка цілісних майнових комплексів;
оцінка будівельних об'єктів та споруд; оцінка машин, обладнання,
транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів).
1.2.10. Експертиза охорони прав на об'єкти інтелектуальної
власності.
1.2.11. Психологічна.
1.2.12. Мистецтвознавча.
З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової
практики експертні установи можуть організовувати проведення інших
видів експертизи (крім судово-медичної та судово-психіатричної).
Для проведення експертизи може утворюватися комісія
експертів. Комісійна експертиза проводиться двома чи більшою
кількістю експертів.
Експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з
різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі
знань, є комплексною. До проведення таких експертиз, у разі
потреби, залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших
центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не
працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Згідно із процесуальним законодавством України експертами
можуть виконуватись первинні, додаткові та повторні експертизи.
1.3. Відповідно до чинного законодавства за дорученням
правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про
порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб
Державної податкової адміністрації України, Державної митної
служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення
адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої
інтереси, та їх представників, нотаріусів, а також інших юридичних
і фізичних осіб можуть виконуватись експертні дослідження, що
потребують спеціальних знань та використання методів
криміналістики і судової експертизи. Результати експертних
досліджень викладаються в письмових висновках спеціалістів.
1.4. Проведення експертиз та досліджень з оцінки майна
здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України
"Про судову експертизу" [4038-12], з урахуванням особливостей,
визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність в Україні" [2658-14] щодо
методичного регулювання оцінки майна.
1.5. Експертизи та дослідження проводяться експертними
установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування
(перелік зон наведено в додатку).
1.6. Експертизи та дослідження, які проводяться атестованими
судовими експертами, що не працюють у державних установах,
здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону
України "Про судову експертизу" [4038-12].
1.7. Підставою для проведення є передбачений законом
процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення
експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).
Підставою проведення експертного дослідження є письмова заява
(лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим
зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають
розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.
1.8. Експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які
мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не
нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних
спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію
судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного
реєстру атестованих судових експертів.
1.9. При проведенні експертиз в експертній установі
організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання,
контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та
інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються
на керівника експертної установи.
1.10. Якщо експерт здійснює судово-експертну діяльність у
складі юридичної особи, організаційне, матеріально-технічне
забезпечення виконання експертиз та контроль за своєчасним їх
проведенням покладається на її керівника.
1.11. Експерти, що не працюють в державних спеціалізованих
установах та на професійній основі здійснюють судово-експертну
діяльність, забезпечують проведення експертиз та досліджень
відповідно до вимог Інструкції про особливості здійснення
судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що
не працюють у державних спеціалізованих експертних установах,
затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2003
N 170/5 [z1209-03], зареєстрованої Міністерством юстиції України
24.12.2003 за N 1209/8530.
1.12. Керівник експертної установи може виступати як експерт
відповідно до присвоєної йому експертної спеціальності.
1.13. Строк проведення експертизи встановлюється, у
залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного
навантаження фахівців, керівником експертної установи (або
заступником керівника чи керівником структурного підрозділу), у
межах:
- 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і
не складних за характером досліджень;
- 1 місяця - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів
або середньої складності за характером досліджень;
- 2 місяців - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів
або складних за характером досліджень;
- більше 2 місяців - щодо матеріалів з особливо великою
кількістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень, при
цьому термін виконання не повинен перевищувати 3 місяців.
У виняткових випадках, якщо експертиза не може бути виконана
в зазначені строки, більший строк установлюється за письмовою
домовленістю з органом чи особою, яка призначила експертизу, після
попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє
вивчення матеріалів при нескладних та середньої складності
дослідженнях не повинне перевищувати п'яти днів; при складних та
найскладніших дослідженнях - десяти днів.
Строк проведення експертизи починається з робочого дня,
наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи,
і закінчується у день направлення їх особі або органу, які
призначили експертизу. Якщо закінчення встановленого строку
проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем
закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.
У строк проведення експертизи не включається строк виконання
клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових
матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою або
органом, яка призначила експертизу.
2. Обов'язки, права
та відповідальність експерта
2.1. На експерта покладаються такі обов'язки:
2.1.1. Прийняти до виконання доручену йому експертизу.
2.1.2. Провести повне дослідження, дати об|рунтований та
об'єктивний висновок.
2.1.3. Повідомити в письмовій формі особу або орган, яка
призначила експертизу, про неможливість її проведення, якщо
поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо
надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого
питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані.
2.1.4. З'явитися на виклик особи або органу, яка призначила
експертизу, для надання роз'яснень чи доповнень з приводу
проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її
проведення.
2.1.5. Заявити самовідвід за наявності передбачених законом
обставин.
2.1.6. З дозволу особи або органу, яка призначила експертизу,
проводити окремі дослідження в присутності підозрюваного,
обвинуваченого, підсудного та інших осіб у випадках, передбачених
законодавством.
2.2. Експерт має право:
2.2.1. Ознайомлюватись з матеріалами справи, які стосуються
експертизи.
2.2.2. Порушувати клопотання відповідно до процесуального
законодавства про надання додаткових та інших матеріалів,
необхідних для вирішення поставлених питань.
2.2.3. З дозволу особи або органу, яка призначила експертизу,
бути присутнім під час проведення слідчих, судових, виконавчих дій
та задавати питання, що стосуються предмета чи об'єкта експертизи.
2.2.4. Указувати у висновку на факти, які мають значення для
справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на
обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.
2.2.5. У разі незгоди з іншими членами експертної комісії -
складати окремий висновок.
2.2.6. Викладати письмово відповіді на питання, які
ставляться йому під час надання роз'яснень.
2.2.7. Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення
особи або органу, яка призначила експертизу, що порушують права
експерта або порядок проведення експертизи.
2.2.8. На забезпечення безпеки за наявності відповідних
підстав.
2.3. Експерту забороняється:
2.3.1. Проводити експертизу без письмової вказівки керівника
(заступника) експертної установи, керівника структурного
підрозділу, за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо
органом дізнання, слідчим, після огляду, у якому він брав участь
як спеціаліст, а також експертиз, які проводяться під час судового
розгляду.
2.3.2. Самостійно збирати матеріали, які підлягають
дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення
експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах
неоднозначно.
2.3.3. Розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи,
яка провадить дізнання, суду дані, що стали йому відомі під час
проведення експертизи, та повідомляти її результати будь-кому,
крім особи (органу), що призначила експертизу.
2.3.4. Вступати у не передбачені порядком проведення
експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи побічно
зацікавлені в результатах експертизи.
2.3.5. Зберігати матеріали справ та об'єкти експертних
досліджень поза службовим приміщенням.
2.4. За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову
без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків,
а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час
проведення експертизи експерт несе кримінальну відповідальність.
За злісне ухилення від явки до органів дізнання та досудового
слідства або суду експерт несе адміністративну відповідальність.
За допущені порушення під час проведення експертизи, що не
тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної
відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної
відповідальності.
3. Оформлення матеріалів
для проведення експертиз (досліджень)
3.1. Експертизи проводяться після подання особою чи органом,
яка її призначила, матеріалів, оформлених згідно з вимогами
процесуального законодавства та цієї Інструкції.
3.2. До експертної установи надаються: постанова (ухвала) про
призначення експертизи, об'єкти, зразки для порівняльного
дослідження та, у разі потреби, матеріали справи (протоколи
оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).
3.3. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи
вказуються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали;
посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу; назва
суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають
значення для проведення експертизи; підстави призначення
експертизи; прізвище експерта або назва установи, експертам якої
доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на
вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню
(у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів,
направлених експертові, або посилання на такі переліки, що
містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для
проведення експертизи.
Якщо під час проведення експертизи об'єкт (об'єкти)
дослідження може бути пошкоджений або знищений, у постанові
(ухвалі) повинен міститися дозвіл на його пошкодження або
знищення.
Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при
проведенні експертизи, надається в Науково-методичних
рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз.
3.4. Вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та
відібрання зразків оформлюються протоколами згідно з вимогами
процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів
такого роду документів, зазначається, які саме зразки були
вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення,
а також інші обставини, що мають значення для вирішення
поставлених питань. Протокол мають підписати всі особи, які брали
участь у вилучені об'єктів, відібранні зразків.
Об'єкти, що надаються на дослідження, відповідно упаковуються
та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку.
Для відібрання зразків особа або орган, які призначили
експертизу, можуть залучити спеціаліста.
Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення,
вилучення, зберігання об'єкта експертного дослідження або про інші
обставини, що могли вплинути на його властивості та ознаки, про
них слід зазначити в постанові (ухвалі) про призначення експертизи
та надіслати засвідчені належним чином копії протоколів слідчих
дій в експертну установу (експертові).
3.5. У виняткових випадках, коли об'єкт дослідження не може
бути представлений експертові, експертиза може проводитись за
фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими
матеріалами, доданими до справи в встановленому законом порядку.
Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано в
постанові (ухвалі) про її призначення.
3.6. У разі призначення додаткової або повторної експертизи,
крім матеріалів, указаних у пункті 3.3 цієї Інструкції, до
експертної установи (експертові) надаються також висновки
попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками,
порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що
стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання
первинного висновку.
У постанові (ухвалі) про призначення додаткової або повторної
експертизи зазначаються мотиви й підстави їх призначення.
3.7. У постанові (ухвалі) про призначення комплексної
експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам
якої (яких) доручено її проведення, а в разі участі в її
проведенні особи, яка не працює в експертній установі, - також
прізвище, ім'я та по батькові, освіта, спеціальність, місце
роботи, адреса цієї особи, інші дані. У разі, якщо проведення
комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, у
постанові (ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є
провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення
експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з
особою або органом, яка призначила експертизу.
Якщо проведення комплексної експертизи доручено
співробітникам експертної установи та особі, яка не є працівником
цієї установи, провідною визначається експертна установа.
Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи
направляється в кожну з установ-співвиконавців, а також особі, яка
не є працівником експертної установи. Об'єкти дослідження і
матеріали справи направляються провідній установі. Якщо в
постанові (ухвалі) провідну установу не визначено, вона
визначається за згодою між керівниками установ, а якщо вони не
дійшли до згоди, - то особою чи органом, яка призначила комплексну
експертизу.
3.8. Як правило, експертизи мають призначатися експертній
установі відповідно до її регіональної зони обслуговування.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або
недоцільність проведення експертизи в установі за зоною
обслуговування, особа або орган, яка призначає експертизу,
указавши відповідні мотиви, може доручити її виконання експертам
іншої установи.
3.9. Якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на
місці події або огляд об'єкта за його місцезнаходженням, орган або
особа, яка призначила експертизу (замовила дослідження), повинна
забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а
також належні умови його роботи, а в разі потреби викликати
учасників процесу або інших осіб. У разі неявки осіб чи їх
законних представників, що викликалися у визначений час на місце
події або огляду об'єкта, дослідження (огляд) проводиться без їх
участі, про що зазначається у висновку.
3.10. Оформлення матеріалів для проведення експертних
досліджень здійснюється з урахуванням вимог частини 2 пункту 1.4
цієї Інструкції.
4. Організація проведення експертиз
(досліджень) та оформлення їх результатів
4.1. Керівник експертної установи розглядає отримані
матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу установи
організувати проведення експертизи.
При цьому він може безпосередньо призначити експерта та
встановити строк виконання експертизи відповідно до вимог цієї
Інструкції або передати вирішення цих питань заступнику керівника
установи чи керівникові підрозділу.
4.2. Якщо в одній постанові (ухвалі) про призначення
експертизи є питання, що стосуються предметів різних видів
експертиз, керівник установи визначає питання, які підлягають
вирішенню в кожному з підрозділів, кількість виконуваних при цьому
експертиз та послідовність їх виконання.
4.3. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які
виключають можливість організації проведення експертизи (не
надійшла постанова або ухвала про призначення експертизи, не
надійшли об'єкти досліджень тощо), керівник установи терміново у
письмовій формі повідомляє про це особу або орган, які призначили
експертизу.
Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають
належних заходів для усунення цих перешкод, керівник установи по
закінченні одного місяця з дня направлення повідомлення повертає
їм матеріали.
4.4. Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник
установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам
установи і визначає, який з них є провідним.
Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками
інших підрозділів формує комісію експертів і призначає голову
експертної комісії.
Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох
установ, комісія експертів формується керівником провідної
установи разом з керівниками інших установ-співвиконавців. Голову
комісії призначає керівник провідної установи.
4.5. Експерт, призначений головою комісії, не має переваг
перед іншими співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Як
голова комісії він виконує лише організаційні функції, а саме:
- скликає нараду експертів, на якій ознайомлює їх з
постановою (ухвалою) про призначення експертизи та матеріалами,
які надійшли на дослідження;
- організовує розробку спільної програми досліджень, у тому
числі з визначенням послідовності та термінів виконання окремих
досліджень; у разі неузгодження дій комісії при виконанні
досліджень чи порушення їх послідовності повідомляє про це
керівника установи;
- організовує попереднє вивчення досліджуваних об'єктів
членами комісії;
- здійснює зв'язок з керівниками установ (підрозділів),
співробітники яких є членами комісії, контролює строки проведення
окремих досліджень і координує виконання всієї програми
досліджень;
- керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;
- складає проект висновку (повідомлення про неможливість
надання висновку) або доручає будь-кому з членів комісії.
4.6. Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її
проведенні з'ясується, що вирішення поставлених питань або деяких
з них потребує застосування спеціальних знань, що належать до
різних галузей знань, керівник експертної установи організовує її
виконання за правилами проведення комплексної експертизи.
4.7. Якщо проведення комплексної експертизи не може бути
здійснене силами експертів даної установи, її керівник повідомляє
про це особу або орган, яка призначила експертизу, та просить
залучити до проведення експертизи експерта відповідної
спеціалізації. Залучення такого експерта провадиться з дотриманням
вимог процесуального законодавства України.
4.8. Якщо експерт порушив клопотання про надання йому
додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповіді,
він письмово повідомляє особу або орган, яка призначила
експертизу, про неможливість дання висновку.
4.9. При проведенні дослідження експерт повинен уживати
заходів щодо збереження наданих на експертизу об'єктів, аби не
допустити їх знищення або пошкодження.
Якщо за характером дослідження зберегти об'єкт неможливо, а в
постанові (ухвалі) відсутній дозвіл на пошкодження (знищення)
цього об'єкта, то на його пошкодження чи знищення має бути
отримана письмова згода особи або органу, яка призначила
експертизу.
У разі пошкодження чи знищення об'єкта в процесі дослідження
до висновку експертизи вноситься про це відповідний запис.
Пошкоджені під час дослідження об'єкти або їх залишки повертаються
особі або органу, яка призначила експертизу.
Документальні матеріали, які були об'єктом дослідження, а
також надані для порівняльного дослідження зразки позначаються
відповідними штампами й після проведення експертизи (дослідження)
повертаються особі або органу, яка призначила експертизу.
4.10. Висновок експерта (повідомлення про неможливість дання
висновку) розглядається керівником експертної установи (або його
заступником) і направляється особі або органу, яка призначила
експертизу.
Якщо при ознайомленні з висновком судового експерта буде
встановлено, що дослідження проведені з недотриманням чи
відхиленням від методики дослідження, керівник судово-експертної
установи може передоручити проведення судової експертизи комісії
експертів, до якої включається також судовий експерт, який
проводив попереднє дослідження. Експерти комісії у разі згоди між
собою підписують спільний висновок експертизи, а у разі виникнення
розбіжностей між членами комісії складається декілька висновків
відповідно до позицій експертів.
Висновок експерта або повідомлення про неможливість дання
висновку, який дається поза експертною установою (у судовому
засіданні, на місці події), розглядається керівником установи
після надходження матеріалів експертизи до установи. Про
зауваження, які виникли в керівника експертної установи після
ознайомлення з висновком експерта (повідомлення про неможливість
дання висновку), він може повідомити особу або орган, яка
призначила експертизу.
4.11. Висновок експерта складається з трьох частин: вступної,
дослідницької та заключної.
4.12. У вступній частині висновку експерта зазначаються:
- найменування документа ("Висновок"), його номер, за
наявності відповідних підстав - характер експертизи (чи є вона
додатковою, повторною, комісійною або комплексною), вид (назва)
експертизи, за якою справою (кримінальною, цивільною,
господарською, номер справи) вона проводиться;
- дата складання висновку;
- дата надходження постанови (ухвали), об'єктів і матеріалів
справи до експертної установи (її найменування), експерта (його
ім'я по батькові);
- найменування і дата складання документа, на підставі якого
виконується експертиза (постанова, ухвала), та найменування особи
(посада, прізвище, ініціали) або органу, яка призначила
експертизу;
- перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, та зразків
(у разі надходження);
- відомості про надані матеріали справи (у тому числі
вид(назва) матеріалів(документів) та кількість аркушів);
- спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів із
зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав
спосіб упаковки на їх збереженість;
- перелік питань (дослівно у формулюванні постанови чи
ухвали), які винесено на вирішення експертизи; якщо питання у
постанові (ухвалі) сформульовано неясно або редакція питання в
постанові (ухвалі) не відповідає Науково-методичним рекомендаціям
з питань підготовки і призначення судових експертиз, але зміст
завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в
редакції постанови (ухвали) про призначення експертизи він може
дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що
відповідає згаданим Рекомендаціям; якщо поставлено декілька
питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в
послідовності, яка забезпечує найбільш доцільний порядок
дослідження; якщо деякі питання, що містяться у постанові
(ухвалі), вирішувались при проведенні експертиз різних видів -
відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці
експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи,
доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у
постанові (ухвалі) про призначення експертизи, - указується, у
якому порядку вирішуватимуть ці питання;
- питання, які вирішуються експертом у порядку експертної
ініціативи;
- при наявності в постанові (ухвалі) про призначення
експертизи питань, які не відносяться до предмета експертизи або
не входять до компетенції експерта, - указуються причини, з яких
ці питання не вирішувались;
- дані про експерта (експертів): посада, клас судового
експерта, науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ім'я та по
батькові, освіта, експертна спеціальність, стаж експертної роботи,
номер свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;
- попередження експерта про кримінальну відповідальність за
дання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального
кодексу України [2341-14] (в необхідних випадках - за відмову
від дання висновку за ст. 385 Кримінального кодексу України);
- дату направлення клопотання експерта про надання додаткових
матеріалів, дату надходження додаткових матеріалів або відомостей
про наслідки розгляду клопотання; обставини справи, які мають
значення для надання висновку, з обов'язковим зазначенням джерела
їх отримання;
- при проведенні повторних експертиз указуються відомості про
первинну (попередні) експертизу (прізвища, ініціали експертів,
назва експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата
висновку експертизи, зміст заключних висновків первинної
(попередніх) експертизи; зміст питань, які були поставлені перед
експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення
повторної експертизи, які зазначені в постанові (ухвалі) про її
призначення); у разі, якщо такі мотиви в постанові (ухвалі)
відсутні, про це робиться відповідний запис;
- при проведенні комісійних та комплексних експертиз
зазначається голова комісії (провідний експерт);
- відомості про процесуальні підстави та осіб, які були
присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали,
процесуальний статус);
- нормативні акти та література, які використовувались
експертом при вирішенні поставлених питань із зазначенням,
відповідно, їх дати, номера прийняття, редакції та бібліографічних
даних.
4.13. У дослідницькій частині висновку експерта описуються
процес дослідження та його результати, а також дається
об|рунтування висновків з поставлених питань.
Дослідницька частина повинна включати:
- відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи
(методики) дослідження, їх реєстраційний номер, умови їх
використання;
- посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення
до них;
- експертну оцінку результатів дослідження.
Опис процесу застосування інструментальних методів
дослідження та проведення експертних експериментів можуть
обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених
випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних
експериментів мають зберігатись у наглядових експертних
провадженнях і на вимогу осіб, які призначили експертизу
(дослідження), можуть надаватись їм для ознайомлення. Узагальнення
та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для
формулювання висновків можуть викладатися у синтезуючому розділі
дослідницької частини висновку експерта.
У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні
повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками
попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.
4.14. У заключній частині викладаються висновки дослідження у
вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що
визначена у вступній частині.
На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті
або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.
У разі, якщо заключний висновок не може бути сформульований у
стислій формі, допускається посилання на результати досліджень,
викладених у дослідницькій частині.
4.15. Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку
експертної установи і підписується експертом (експертами), який
проводив дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються
відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту
заключних висновків.
Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення,
схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом
(експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної
установи. Якщо експерт не є працівником державної спеціалізованої
установи і працює на професійній основі самостійно, він засвідчує
наданий ним висновок своїм підписом і печаткою із зазначенням
ідентифікаційного коду суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо
експерт працює у складі юридичної особи, його висновок також
засвідчується підписом керівника та печаткою юридичної особи.
4.16. Висновок експертів при проведенні комплексної
експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах
4.10-4.14 цієї Інструкції, з урахуванням таких особливостей:
- у вступній частині додатково зазначаються дані про інші
експертизи, якщо їх результати використовувались для вирішення
питань, поставлених перед комплексною експертизою;
- дослідження, які проводились окремими експертами,
описуються у відповідних розділах дослідницької частини із
зазначенням прізвищ експертів;
- узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у
синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів.
4.17. Спільний висновок комісії експертів підписується
експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх
досліджень і дійшли згоди.
У разі, якщо згоди між ними не було досягнуто, складається
декілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у
якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма
експертами, а заключна - окремими, під відповідними висновками або
згідно з проведеними ними дослідженнями.
4.18. При проведенні первинної експертизи співробітниками
однієї експертної установи висновок експерта (експертів) та
додатки до нього складаються у двох примірниках, один з яких
направляється особі або органу, яка призначила експертизу, а
другий оформлюється як наглядове провадження і зберігається в
архіві експертної установи.
При проведенні повторної експертизи співробітниками однієї
експертної установи висновок і додатки до нього складаються:
- у двох примірниках - у разі, якщо висновки повторної
експертизи повністю підтверджують висновки первинної (попередньої)
експертизи. Перший примірник направляється органу або особі, яка
призначила експертизу, другий - оформлюється як наглядове
провадження і залишається в архіві експертної установи, що
проводила повторну експертизу;
- у чотирьох примірниках - у випадку непідтвердження
(повністю або частково) повторною експертизою висновків первинної
(попередньої) експертизи. Перший примірник направляється органу
або особі, яка призначила експертизу, другий - оформлюється як
наглядове провадження і залишається в архіві експертної установи,
що проводила повторну експертизу, третій - направляється до
експертної установи, яка проводила первинну(попередню) експертизу,
четвертий - направляється до Міністерства юстиції України.
На повторні експертизи складаються контрольні картки, які
надсилаються у термін до 5 днів установі (службі), у якій
виконувалась первинна (попередня) експертиза, та до Міністерства
юстиції України. Один примірник картки залишається в експертній
установі, що проводила повторну експертизу.
При проведенні експертиз експертами декількох експертних
установ наглядові провадження оформлюються у кількості, яка
відповідає числу установ, що були зайняті в її проведенні.
Висновки експерта (експертів) з додатками направляються особі
або органу, яка призначила експертизу, керівником експертної
установи (керівником провідної експертної установи).
4.19. Висновок експерта при проведенні експертизи під час
судового розгляду складається за правилами цього розділу
Інструкції, з урахуванням таких винятків:
- у вступній частині висновку не вказується запис щодо
попередження експерта про відповідальність за надання завідомо
неправдивого висновку (такий запис робиться в протоколі судового
засідання);
- якщо з питань, які вирішувались під час судового розгляду,
експертом проводилась експертиза на попередніх стадіях процесу,
він має право послатись на її результати.
Другий примірник висновку експерта при проведенні експертизи
під час судового розгляду і копія ухвали суду (постанови судді)
про її призначення подається експертом до експертної установи.
4.20. Повідомлення про неможливість подання висновку
складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та заключної.
У вступній частині викладаються відомості, указані в пункті
4.11 цієї Інструкції. У повідомленні про неможливість надання
висновку експерт попереджається про кримінальну відповідальність
за ст. 385 Кримінального кодексу України [2341-14].
У мотивувальній частині викладаються причини, які обумовили
неможливість дання висновку.
У заключній частині вказується про неможливість надання
висновку.
Повідомлення про неможливість надання висновку оформлюється
на бланку експертної установи, підписується експертом; підпис у
заключній частині засвідчується відбитком печатки експертної
установи.
Повідомлення про неможливість дання висновку складається у
двох примірниках. Один примірник керівник експертної установи
надсилає особі або органу, яка призначила експертизу, а другий -
оформлюється як наглядове провадження і залишається в архіві
експертної установи.
Якщо таке повідомлення надається під час судового розгляду,
воно складається і підписується експертом у двох примірниках, один
з яких подається до суду, а другий - керівникові експертної
установи.
Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є
підстави для повідомлення про неможливість дачі висновку,
складається один документ - висновок експерта. У цьому випадку
експерт попереджається про кримінальну відповідальність за
статтями 384, 385 Кримінального кодексу України [2341-14].
4.21. Предмети та документи, що були об'єктами експертного
дослідження, підлягають поверненню особі або органу, яка
призначила експертизу, разом з висновком експертизи або
повідомленням про неможливість дання висновку.
4.22. Експертні дослідження, їх хід і результати викладаються
у висновку спеціаліста із зазначенням спеціалізації останнього.
Висновок спеціаліста складається за структурою та за змістом
висновку експерта за такими винятками:
- особа, яка проводить дослідження, іменується не експертом,
а спеціалістом;
- у вступній частині висновку зазначається, хто і коли
звернувся до установи чи безпосередньо до спеціаліста із
замовленням про проведення дослідження;
- опускається запис, який стосується відповідальності особи,
що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого
висновку.
Начальник управління
експертного забезпечення
правосуддя Л.М.Головченко
Додаток
до Інструкції
про призначення проведення
судових експертиз
та експертних досліджень
ПЕРЕЛІК
регіональних зон обслуговування
науково-дослідними інститутами судових
експертиз Міністерства юстиції України
Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових
експертиз
Дніпропетровська, Запорізька області
Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз
Донецька і Луганська області
Київський науково-дослідний інститут судових експертиз
м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська,
Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області
Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз
Автономна Республіка Крим
Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз
Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська,
Рівненська і Чернівецька області
Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз
Кіровоградська, Миколаївська, Одеська і Херсонська області
Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.
Засл. проф. М.С. Бокаріуса
Полтавська, Сумська, Харківська області та м. Севастополь
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції
України
08.10.98 N 53/5
[z0705-98]
(у редакції наказу
Міністерства юстиції
України 30.12.04 N 144/5)
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з питань підготовки матеріалів та призначення
судових експертиз
Економічна експертиза
127. Економічна експертиза включає дослідження документів
бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження
документів про економічну діяльність підприємств і організацій,
дослідження документів фінансово-кредитних операцій.
128. Головними завданнями дослідження документів
бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:
- установлення документальної об|рунтованості розміру нестачі
або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів,
періоду і місця їх утворення;
- установлення документальної об|рунтованості оформлення
операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації
товарно-матеріальних цінностей в тому числі грошових, основних
засобів, надання послуг;
- установлення документальної об|рунтованості відображення в
обліку грошових коштів, цінних паперів;
- установлення документальної об|рунтованості відображення в
обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших
виплат;
- установлення відповідності чинному законодавству
відображення в податковому обліку валового доходу та валових
витрат за фінансовогосподарськими операціями, що підлягають
оподаткуванню податком на прибуток;
- установлення відповідності чинному законодавству
відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та
податкового кредиту з податку на додану вартість;
- установлення недоліків в організації бухгалтерського обліку
контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної
шкоди або перешкоджали її своєчасному виявленню.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи підтверджується документально встановлена за актом
інвентаризації від (зазначаються реквізити акта) нестача
(надлишки) грошових коштів на суму (зазначається сума) на
підприємстві (указується назва установи, організації) за період
(зазначити)?
У який період документально підтверджується нестача грошових
коштів, яку встановлено актом інвентаризації від (зазначити дату)
у сумі (зазначити суму) і хто зобов'язаний був забезпечити
збереження грошових коштів у цей період згідно з чинним
законодавством?
Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують
ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти
виникненню матеріальних збитків (нестачі грошових коштів) і хто
зобов'язаний був забезпечити дотримання цих вимог?
Чи підтверджуються документально нестача товарно-матеріальних
цінностей на підприємстві (зазначається назва організації) за
період роботи (вказується період) матеріально відповідальної особи
(зазначаються прізвище, ім'я по батькові), у розмірі (указуються
кількісні та вартісні показники)?
Чи підтверджується встановлений перевіркою розмір
матеріальної шкоди, завданої (зазначається кому) у зв'язку з
нестачею товарно-матеріальних цінностей, яку встановлено
інвентаризацією за актом інвентаризаційної комісії (зазначити
дату)?
Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують
ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти
виникненню матеріальних збитків (нестача, необ|рунтоване списання
матеріалів, сировини та готової продукції)?
Чи підтверджується документально нестача основних засобів
(зазначаються назва організації, кількісні та вартісні показники)?
Чи підтверджується встановлений перевіркою розмір
матеріальної шкоди, завданої (зазначається кому) у зв'язку з
нестачею основних засобів, яку встановлено інвентаризацією за
актом інвентаризаційної комісії (зазначити дату)?
Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують
ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти
виникненню матеріальних збитків (нестача, необ|рунтоване списання
матеріалів, сировини та готової продукції)?
Чи підтверджується розмір безпідставно виплаченої та списаної
по касі (підприємство) заробітної плати з урахуванням даних
слідства та висновків почеркознавчої експертизи про те, що підписи
в платіжних документах про одержання заробітної плати
(N відомості, період) учинені не особами, які в них зазначені?
Чи об|рунтовано відшкодовано (зазначається кому і за який
період) витрати на відрядження (в якій сумі)?
Чи підтверджуються документально висновки ревізії
(зазначаються реквізити акта ревізії) у частині, що стосується
завищення обсягу і вартості виконаних робіт з урахуванням
висновків технічних експертиз (будівельно-технічна, технологічна)?
Чи підтверджується документально необ|рунтоване списання
будівельних матеріалів, нарахування та виплата заробітної плати на
завищений обсяг і вартість виконаних робіт (з урахуванням
висновків будівельно-технічної експертизи або інших технологічних
експертиз)?
Чи підтверджується встановлений ревізією розмір матеріальної
шкоди (зазначається кому) у зв'язку із завищенням вартості обсягів
виконаних робіт, яке встановлено згідно з висновками
будівельно-технічної експертизи або інших експертиз (зазначити
реквізити експертизи)?
Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують
ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти
виникненню матеріальних збитків від завищення обсягів та вартості
виконаних робіт?
Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової
інспекції (указуються реквізити акта) зниження об'єкта
оподаткування (указується організація) за період (зазначається
який) і донарахування до сплати податків та обов'язкових платежів
до бюджету (указується яких)?
Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують
ведення бухгалтерського та податкового обліку, призвели до
несплати податків та обов'язкових платежів внаслідок заниження
об'єктів оподаткування?
Чи включаються до складу валових витрат підприємства (назва)
витрати на сплату відсотків банку за кредитною угодою (N, дата),
витрати на маркетингові послуги (можуть бути інші види затрат, які
викликають сумніви та які виключені податковими органами із складу
витрат, але оскаржуються підприємством)?
Чи підтверджується документально об|рунтованість застосування
підприємством (назва) нульової ставки з податку на додану вартість
за експортними операціями за контрактом (N, дата)?
Коли виникає об'єкт оподаткування і що є об'єктом
оподаткування за податком на прибуток для підприємства (назва) за
договором комісії (N, дата). Оподаткування яких сум валових
доходів, отриманих підприємством (назва) за договором комісії
(I, дата), повинно проводитись на підставі ст. 7 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" [334/94-ВР] і яких сум
на загальних підставах, передбачених ст. 3 цього Закону?
129. Головними завданнями дослідження документів про
економічну діяльність підприємств і організацій є:
- установлення документальної об|рунтованості, аналізу
показників фінансового стану (платоспроможності, фінансової
стійкості, прибутковості та ін.);
- установлення документальної об|рунтованості аналізу і
структури майна та джерел його придбання;
- установлення документальної об|рунтованості стану та
інтенсивності використання оборотних активів та джерел їх
формування;
- установлення документальної об|рунтованості аналізу джерел
власних коштів та результатів фінансово-господарчої діяльності;
- установлення документальної об|рунтованості аналізу
загальногосподарських і спеціальних фондів;
- установлення документальної об|рунтованості аналізу
реальності розрахунків з дебіторами і кредиторами;
- установлення документальної об|рунтованості аналізу
економічної доцільності отримання і використання кредитів і позик;
- установлення документальної об|рунтованості аналізу витрат
і цін як чинників фінансової стабільності, беззбитковості;
- установлення документальної об|рунтованості розрахунків при
приватизації та оренді, відповідності до чинних методик оцінки
вартості майна, що приватизується, і інші питання, пов'язані з
приватизацією, банкрутством підприємств;
- установлення документальної об|рунтованості розрахунків
частки майна при виході учасника зі складу засновників;
- установлення документальної об|рунтованості розрахунків
втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації
заподіяної шкоди при втраті працездатності і в інших випадках);
- установлення документальної об|рунтованості цільового
витрачання бюджетних коштів;
- установлення документальної об|рунтованості розрахунків
втраченої вигоди.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Визначити основні економічні показники (ліквідності,
платоспроможності та прибутковості) господарсько-фінансової
діяльності (зазначити організацію) на дату укладання або
закінчення терміну дії угоди (зазначити реквізити)?
Як вказані показники вплинули на результати
господарсько-фінансової діяльності (зазначити організацію,
підприємство)?
Чи підтверджується документально розмір внеску (сума) до
статутного фонду (зазначається організація, підприємство) та яка
частка відповідно до статутних документів підлягає поверненню
учаснику (учасникам), що вибули зі складу засновників
(зазначаються прізвище, ім'я, по батькові для фізичних осіб, назва
підприємства у разі виходу зі складу засновників юридичних осіб)
та на яку суму, дата виходу?
Визначити частку майна (зазначається організація,
підприємство) пропорційно частці статутного фонду, що підлягає
виплаті учасникові (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові,
дата, виходу) у разі його виходу із складу засновків?
Визначити розмір збитку від необ|рунтованого заниження
(несплати) орендної плати (зазначається організація) за період
(зазначається який) і в якій сумі?
Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують
ведення бухгалтерського обліку і контролю, призвели до
матеріальних збитків від заниження орендної плати?
Чи підлягає індексації частка капітальних вкладень (назва
підприємства) у складі незавершеного будівництва (назва
підприємства)?
Відповідно до наданих установчих та первинних документів чи є
у вартості об'єктів нерухомості (яких конкретно), які підлягали
приватизації, частка фінансування споруд за рахунок державних
коштів?