Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
23
ВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
ВОЛИНСЬКА ОБЛАСНА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК
Секція медицини
Дослідження рівня гігієни порожнини рота та стану зубів школярів різних вікових груп
Фугіль Тетяна Юріївна
Учениця 10 класу
НВК №11 м. Ковеля
Науковий керівник
Кольбіхін Володимир Іванович
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………..3
Розділ І. Будова і значення зубів………………………………………….…5
1.1.Загальна будова зубів………………………………………….…5
1.2.Функції зубів…………………………………………………..….6
1.3.Основні захворювання зубів і їх профілактика…………………7
Розділ ІІ. Дослідження рівня гігієни порожнини рота та стану зубів
школярів різних вікових груп…………………………………..….14
2.1.Фітотерапія її роль у профілактиці захворювань зубів………14
2.2.Дослідження рівня гігієни порожнини рота школярів……….16
2.3. Вплив різних типів зубних паст на профілактику карієсу…..17
2.4.Роль жувальної гумки у профілактиці карієсу зубів
у школярів………………………………………………………19
Висновки………………………………………………………………….….22
Список використаної літератури………………………………………...…23
Додатки……………………………………………………………………….25
1.Вступ
Актуальність теми. Людський організм - загадкове біологічне творіння Всесвіту. Вченням про людину я зацікавилася ще з перших шкільних природознавчий уроків. Всі органи та системи в нашому організмі взаємопов'язані життєво значущими силами. Ті чи інші складові людського організму впливають на всі життєво важливі функції, які забезпечують наше існування та взаємозв'язок з навколишнім середовищем.
Народна мудрість нагадує нам: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити.» Це коротеньке речення містить в собі великий енергетичний зміст. І справді, коли наше тіло збагачене необхідними калоріями, воно буде завжди здоровим, як фізично, так і духовно. Це значною мірою залежить від стану наших зубів. Вони являються основним робочим фактором під час пережовування їжі.
Карієс зубів - одна з найбільш поширених хвороб. 80% населення земної кулі мають уражені зуби, а 90% - патологічні явища в пародонті. Особливо часто карієс спостерігається у населення високорозвинутих країн. Тому не дивно, що проблема карієсу зубів привертає увагу вчених та науковців. Захопила вона і мене і на даний час є досить актуальною.
Мета роботи: передбачає розв'язання таких завдань.
1. Особливості перебігу основних захворювань зубів у дітей шкільного віку та причини їх виникнення.
2. Вплив фітотерапії, гігієни порожнини рота, різних типів зубних паст та жувальної гумки на стан зубів.
3. Профілактика основних захворювань зубів.
Практичне значення: за допомогою рекомендацій проінформувати дітей щодо основних захворювань зубів та їх профілактики
Новизна роботи: Дослідження проводилось на основі різних вікових груп дітей
Об'єкт дослідження: Учні різних вікових груп НВК №11.
Предмет дослідження: Карієс та його ускладнення.
Робота проводилась: з учнями 3-тіх і 9-тих класів, вік 6-16 років
НВК №11.
Апробація роботи: матеріали роботи заслухали члени секції біології і медицини МАН Ковеля а також було проведено бесіду з учнями і батьками НВК №11.
Розділ І. Будова і значення зубів
1.1. Загальна будова зуба
У скелеті зуба розрізняють три частини: коронку, шийку і корінь.
Коронкою зуба називається та його частина, яка виступає над дешевим краєм. Вона вкрита особливою спеціалізованою тканиною високої міцності - емаллю. Головну масу коронки утворює дентин. Коронки людських зубів мають різну форму. В результаті ряду змін, що проходять у процесі філогенезу, зубна система з гомодотної (однаковозубої) стала гетеродотною (різнозубою).
Основні форми коронки наступні: лопатоподібна (різці), конусоподібна (клики), циліндрична двохбугоркова , циліндрична багатобугоркова - великі кореневі зуби (моляри).[1]
Шийкою зуба називається частина зуба в області переходу коронки в корінь, що прихована під дешевим краєм. Шийка виражена в зубах людини, а також в тих тварин, у яких зуби не володіють постійним необмеженим ростом. Біля шийки закінчується емалеве покриття, і емалева оболонка (кутикула) з'єднується тут з внутрішньою епітеліальною основою дешевого краю, чим забезпечується неперервність покривних тканин.
Корінь зуба занурений в альвеолу щелепи. Основна маса його складається з дентину, зовнішня поверхня вкрита цементом. В функціональному відношенні корінь з цементом і періодонтом являють опорну частину зуба. [3]
По кількості коренів у людини розрізняють однокореневі зуби - різці, клики, премоляри (за виключенням верхніх перших); двокореневі зуби - нижні моляри і верхні перші премоляри; трикореневі зуби - верхні моляри.(Додаток 1) В середині зуба знаходиться зубна порожнина , розміщена по поздовжній осі зуба і виповнена зубною м'якоттю - пульпою. Порожнина зверху закрита, а знизу біля верхівки кореня закінчується верховим (апікальним) отвором, через який проходять кровоносні і лімфатичні судини, нерви пульпи. Коронкова частина пульпи в деякій мірі повторює форму коронки даного зуба і при переході в кореневу частину звужується і ділиться на число тяжів, в основному яке відповідає кількості коренів.
Назви зубів: центральний, або великий, різець (dens incisivus medialis), боковий, або малий, різець (dens incisivus lateralis), клик (dens caninus), малий кореневий зуб - премоляр, або бікуспідат (dens praemolaris), великий кореневий зуб (dens moralis). Третій великий кореневий зуб називають також зубом мудрості (dens sapientiae).
1.2. Функції зубів
Зубощелепна система являється частиною травного апарату. Основна її функція - механічна обробка їжі при акті жування.
Під час жування зуби людини витримують значний тиск. При скороченні жувальної мускулатури тиск нижньої шелепи на верхню досягає 50-130 кг. Витримати такий тиск зуби можуть завдяки міцності їх тканин і амортизуючої функції періодонта.
Відкладання великої кількості мінеральних солей надає твердим тканинам зуба фізичної міцності і неподатливості. Поступове зниження їх чуттєвості привело до того, що коронка легко витримує тиск під час жування і огороджує тканини, що лежать нижче від надмірних зовнішніх дій. Характер розміщення і взаємовідношення складових елементів зубів, особливості з'єднання останніх з щелепними кістьми надають зубам людини стійкість, необхідну для виконання механічної функції ріжучого і розмелювального апарату.[21]
Жування являє сукупність механічних впливів на їжу, що приводять у кінцевому рахунку до роздроблення і подрібненню її в ротовій порожнині. Жування в людини складається з наступних моментів: захвачування, відкушення або розривання, розминання і кінцеве розмелення. Таким чином, введений в ротову порожину твердий шматок їжі перетворюється в харчову грудочку м'якої консистенції. Нормально їжа знаходиться в ротовій порожнині людини до 15-18 секунд, рідше до 1/2 хвилини. За цей час їжа піддається механічній обробці, перетворюючись в харчову грудочку, просочується ферментами слини, в залежності від якості зволоження, покривається слизом.
Значення акту жування в процесі травлення полягає в наступному. Розжовування підвищує смакові збудження слизистої оболонки, фіксує увагу на смакових уявленнях і, таким чином, рефлекторно готує шлунково-кишковий канал до приймання їжі, впливаючи на першу фазу соковиділення. Крім того, довге перебування їжі в ротовій порожнині під час жування сприяє кращому покриттю харчової грудочки муцином і просочуванню слиною. [4]
1.3 Основні захворювання зубів і їх профілактика
1. Каріозна хвороба
Загальні відомості про карієс. Карієс - патологічний процес, що проявляється після прорізування зубів, при якому відбувається демінералізація і розм'якшення твердих тканин зуба з наступним утворенням дефекту у вигляді порожнини. Перші відомості про карієс зубів з'явилися давно (біля 3000 років до н.е.). Співставлення результатів антропологічних досліджень з сучасними даними про розповсюдження цього захворювання вказує на значне підвищення вразливості зубів у сучасної людини.
Поширення карієсу. Карієс зубів являється найбільш розповсюдженою хворобою. Питання про те, як давно люди хворіють карієсом, до сьогодні остаточно не з'ясоване. Одні дослідники стверджують, що карієс такий же старий, як і саме людство. Проте зуби на черепах людей льодовикового періоду і більш ранніх епох, як показали дослідження, були вільними від карієсу. В неолітичну епоху, в епоху бронзового і залізного віків карієс був вже порівняно широко розповсюдженим.[23]
Звертаючись до останніх статистичних досліджень, приходиться констатувати різке збільшення числа каріозних уражень порівняно з минулим. Найбільш досліджуваною групою населення являються школярі, тобто діти переважно у віці від 7 до 14 років (додаток 2.)
Серед дорослого населення від каріозних уражень потерпає більше 90% людей.
Між тим попередження виникненню карієсу має велике значення не тільки для збереження цілості зубів, але й для профілактики ряду захворювань і їх ускладнень: пульпіту, періодонтиту, остеомієліту, деяких форм хронічного сепсису. [10]
Різну розповсюдженість карієсу пояснюють рядом факторів. Встановлена роль харчування у розповсюдженні карієсу зубів. Ураженість зубів виявилася меншою в дітей, що проживають в інтернатах, порівняно з дітьми, які знаходяться в домашніх умовах, що пояснюється надлишком вуглеводів в домашній їжі і обмеження їх в дієті дітей, які проживають в інтернатах (нормоване харчування). Важливе значення має режим харчування. Систематичне вживання солодощів в проміжках між прийомами їжі приводить до значного збільшення захворюваності карієсом.
Стан організму і конституційні фактори в значній мірі впливають на стан зубів і їх ураженість карієсом. Зокрема, різні захворювання, перенесені в дитячому віці, можуть привести до неповноцінного формування тканин зубів, що буде сприяти їх швидкому руйнуванню. О.Г.Латишева встановила, що в період атак ревматизму у дітей різко зростає кількість уражених карієсом зубів. Виражений вплив на стан зубів здійснюють несприятливі умови розвитку дитини (токсикоз вагітності у матері, передчасні пологи, штучне або неправильне годування).[8]
Частота ураження карієсом різних груп зубів неоднакова. Встановлено визначену послідовність: перші нижні моляри, перші верхні моляри, другі нижні моляри, другі верхні моляри, верхні премоляри, нижні премоляри, а потім верхні і нижні різці і клики
Карієсогенні фактори (загальні і місцеві), так як і резистентність тканин зубів, можуть бути різної інтенсивності і характеру. Виникнення карієсу зубів можливе при різних варіантах їх взаємодії, проте карієсогенна ситуація створюється при досить високій концентрації вільних іонів водню (Н+), здатних викликати прогресуючу демінералізацію тканин зуба. Умови в ротовій порожнині найбільш змінні і залежать від характеру їжі, що вживається, функціонального стану органів і систем організму, перенесених і супутніх загальносоматичних захворювань. Дію цих факторів легше зрозуміти, якщо нормальний стан емалі розглядати як динамічну рівновагу між постійно протікаючими процесами де- і ремінералізації. Якщо створюються умови, при яких в зубних тканинах процеси демінералізації переважають над ремінералізацією, то в них виникає ділянка демінералізації у вигляді каріозної плями. Подальший прогрес процесу демінералізації емалі і дентину приводить до утворення каріозної порожнини тої чи іншої глибини. При хороших умовах в ротовій порожнині видалення м'якого зубного нальоту (зубних бляшок, усунення умов для затримки їжі в ретенційних ділянках зуба, що запобігає контакту вуглеводів з зубними тканинами) знову може наступити рівновага між процесами де- і ремінералізації, що призведе до призупинення процесу (біла пляма повністю зникне або перетвориться в коричневу). До таких же наслідків може призвести і зміна стану слини в результаті зміни характеру харчування або порушення функціонального стану організму.[20]
Класифікація карієсу. Карієс зуба поділяють по локалізації, глибині ураження, характеру клінічного протікання і іншим ознакам. В залежності від ураженої тканини зуба розрізняють карієс емалі, дентину, цементу. По локалізації центру ураження карієс ділять на фісурний, пришийковий і карієс контактних (апроксимальних) поверхонь.
В клініці використовують топографічну класифікацію, по якій розрізняють: 1) стадію плями (каріозна пляма); 2) поверхневий карієс; 3) середній карієс; 4) глибокий карієс. Всі ці чотири стадії прийнято об'єднувати в групу простого або неускладненого карієсу.
Ускладненим карієсом прийнято називати пульпіт і періодонтит, тобто запалення пульпи і періодонту.
Кожна з чотирьох форм топографічної класифікації (каріозна пляма, поверхневий, середній і глибокий карієс) мають свій клінічний прояв і визначають характер лікарського втручання. [21]
2. Запалення пульпи (пульпіт)
Причини виникнення. Збудниками пульпіту являються мікроби, що проникають в зубну м'якоть, частіше за все через зруйновану карієсом емаль і дентин.
Механізм виникнення, подальший розвиток і протікання запального процесу в пульпі в основному аналогічні запаленню інших систем або органів сполучнотканинного типу. Не тільки вид мікробу, його вірулентність, масивність інфекції, але і стан пульпи, що залежать від протидії організму, визначають різноманітність основних проявів пульпіту. Разом з тим особливості анатомо-фізіологічної структури зубної м'якоті і зуба придають деякі характерні риси запальному процесу в пульпі. У дітей з м'ясистою пульпою процес протікає швидше, у людей похилого віку з фіброзною пульпою - повільніше.
Класифікація пульпітів. Класифікація пульпітів будується за двома ознаками: 1) за характером запального процесу і 2) за локалізацією запалення в пульпі. Характер запалення визначається переважанням тих або інших анатомічних виявів. В цьому відношенні можуть бути виділені наступні дві основні форми пульпіту.
1. Гострі: а) простий або серозний, б) гнійний, в) гангренозний.
2. Хронічні: а) простий або фіброзний, б) гнійний або виразковий, в) продуктивний або грануломатозний.
3. Періодонтит
Причини виникнення. Етіологія переодонтиту: 1) інфекція, 2) травма,
3) медикаменти при наявності стану організму, що сприяє виникненню захворювання.
Розповсюдження шкідливого фактору, потрапляння його в періодонт можливе подвійним шляхом: 1) позакореневе (маргінальне), 2) внутрішньо-кореневе (апікальне).
Класифікація періодонтитів.
І. Гострі періодонтити:
1) серозний періодонтит;
2) гнійний періодонтит.
II. Хронічні періодонтити:
1) фіброзний періодонтит;
2) грануломатозний періодонтит;
3) гранулюючий періодонтит.
III. Загострений періодонтит. [22]
Профілактика захворювань зубів
Профілактика карієсу. Міри з профілактики карієсу зубів направлені на попередження цього захворювання, а у випадку його виникнення - призупинення прогресування патологічного процесу.
В профілактиці карієсу зубів надзвичайно велику роль відіграє харчування. Денний раціон потрібно скласти з урахуванням віку, загального стану організму, місця проживання, професії людини.
При збалансованому харчуванні в меню входить оптимальна кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів.
В середньому доросла людина на день повинна вживати приблизно 2 л води, 80-100 г жирів (з них 10% - рослинного походження), 80-100 г білків, 400-500 г вуглеводів, до 0,1 г вітамінів, до 20 г солей, в тому числі біля 10 г повареної солі.[7]
Солі кальцію і фосфору - обов'язковий компонент харчового раціону. Ці речовини являються основним будівельним матеріалом для кісток, зубів. Добова доза кальцію - 800 мг, в період вагітності і кормління дитини грудьми потреба в ньому зростає до 1000-1200 мг. Недостатнє поступлення кальцію з їжею або порушення його засмоктування, зумовлене дефіцитом вітаміну D, може призвести до каріозного ураження зубів. Кальцій входить до складу хліба, круп, овочів, фруктів, риби, м'яса (10-50 мг на 100 г продукту). Менше його в меді, салі, яблуках (3-7 мг). Найбільш багатим джерелом кальцію являються молочні продукти. Крім того, кальцій, що міститься в кисломолочних продуктах, завдячуючи оптимальному співвідношенню з фосфором, добре засвоюється організмом.
Фосфор у великій кількості входить до складу сирів. Багато його в рибі, м'ясі, гречаній, пшоняній, вівсяній і перловій крупах. Крім фосфору в крупах є мікроелементи, що попереджають розвиток карієсу зубів.
Одним з найбільш важливих елементів, необхідних для правильного формування зубів, являється фтор. Він міститься у великій кількості в морській рибі, морській капусті. Домішки фтору є майже у всіх продуктах харчування. Входить він і до складу чаю, особливо грузинського. [13]
При створенні добового раціону харчування не слід забувати і про вітаміни В, D, С і К. Вони поступають в організм з кашами, яйцями, овочами, фруктами. Дуже важливо вміти правильно приготувати їжу, так як її цінність багато в чому залежить від кулінарної обробки.
На стан всього організму і зубів в тому числі впливає режим роботи і відпочинку. Люба праця супроводжується втомою організму. Надмірна втома тягне за собою перебудову діяльності органів і систем, в результаті якої виникають різні патологічні процеси, в тому числі і карієс зубів. Слід пам'ятати і про шкоду алкоголю і куріння. Під впливом нікотину і алкоголю знижується стійкість твердих тканин зубів до впливів різних факторів.
Тому раціональне чергування розумової і фізичної праці, активний відпочинок, викорінення шкідливих звичок будуть сприяти збереженню зубів.
Профілактика пульпіту і періодонтиту. Пульпіт і періодонтит являють собою ускладнений карієс. І тому профілактика цих захворювань полягає у профілактиці карієсу. Ми повинні дуже уважно слідкувати за станом наших зубів, вчасно виявляти і лікувати поверхневий карієс, тому що він дуже швидко може перерости у пульпіт, а згодом і в періодонтит. [11]
Розділ ІІ. Дослідження рівня гігієни порожнини рота та стану зубів школярів різних вікових груп
2.1 Фітотерапія і її роль у профілактиці захворювань зубів
До карієсогенних факторів, на які можна впливати лікарськими рослинними засобами, відносяться деякі захворювання і стани організму; порушення функцій органів і систем; зубний наліт і його негативний вплив на тканину зуба, що обумовлені бактеріями, ферментами, кислотами, полісахаридами і ін.; слина.
Відоме широке використання рослинних лікарських засобів для лікування різних захворювань, які здійснюються лікарями відповідного профілю. В ряді випадків і стоматолог, що володіє методами фітотерапії, може призначити лікарські рослинні препарати при порушеннях в організмі, які сприяють виникненню стоматологічних захворювань.
Наприклад, встановлена певна закономірність каріозного процесу від стану вуглеводневого обміну в організмі. Інтенсивність каріозного процесу підвищується на початкових стадіях цукрового діабету, знижується при корекції порушень шляхом дотримання необхідної дієти і введення інсуліну.
З лікувальною метою використовують рослинні лікарські препарати, що впливають на порушену функцію підшлункової залози. Відвар листя чорниці звичайно діє подібно до інсуліну, покращує функцію підшлункової залози. Аналогічну дію чинить трава золототисячника.
В дієту хворих включають також рослинні продукти, що коректують склад її вуглеводного компоненту: ягоди чорниці, яблука.
У формуванні органічної основи зубних тканин значну роль відіграє вітамін С, дефіцит якого в організмі порушує формування тканин зуба. Відомо, що у вагітних потреба у вітаміні С зростає до 75-100 мг/добу. В метою її забезпечення доцільно призначати вагітним відвар плодів шипшини травневої, сухі плоди якого містять 2,46-5,2% аскорбінової кислоти. [18]
Для ослаблення або усунення каріоєсогенних властивостей зубного нальоту і, таким чином, для профілактики і лікування карієсу доцільно використовувати препарати рослинного походження.
Для полоскання можна рекомендувати настої чи відвари м'яти перцевої, полуниці лісової, сосни звичайної, душиці звичайної, еліксири, до складу яких входять аїр звичайний, м'ята перцева, евкаліпт шариковий.
Антисептичні властивості масла мускатного шалфею послужили основою для використання його для лікування глибокого карієсу, пульпіту, періодонтиту і катарального гінгівіту.
При зубному болі в народній медицині використовують настойку і ефірне масло з трави душиці звичайної.
Серед мір профілактики карієсу важливе значення має повноцінне харчування, що забезпечує потрапляння в організм комплексу необхідних мікроелементів.
В геохімічних зонах з пониженим вмістом мікроелементів у воді можна рекомендувати березовий сік (по одному стакану три рази на день). Наші дослідження показали, що концентрація мікроелементів в березовому сокові звичайно постійна. В якості джерела мікроелементів заслуговує вивчення аронія - чорно-плодова горобина, в якій виявлені Мо, Мn, Сu, В, J, Mg, Fe.
Для полоскання доцільно використовувати відвар шалфею, евкаліпту, ромашки, душиці, розчин ромазулану. Відвар ромашки або розчин ромазулану призначають також для прийому всередину. [5]
Для з’ясування ролі лікарських рослин в профілактиці і лікуванні хвороб зубів нами було проведено анкетування школярів 10-их класів. В анкетуванні брало участь 68 учнів. Їм було запропоновано дати відповіді на такі питання:
Опрацювавши анкету ми отримали такі результати. Ставлення до фітотерапії у 90% школярів позитивне.
Для профілактики і лікуванні хвороб зубів використовують лікарські рослини відповідно 60% і 24%, а 6% школярів вони допомагають при лікуванні зубів.(Додаток 3)
2.2 Дослідження рівня гігієни порожнини рота школярів
Матеріали і методи досліджень. Нами було проведене комплексне доcлідження у трьох дев’ятих класах моєї школи: 9-А, 9-Б, 9-В. Це дослідження охоплювало одночасно два напрямки: 1) стоматологічне обстеження дітей із визначенням стану їхніх зубів та рівня гігієни порожнини рота; 2) соціологічне опитування дітей (анкетування) щодо визначення рівня знань з індивідуальної гігієни порожнини рота.
Паралельно зі стоматологічним обстеженням дітям власноруч ми запропонувала заповнити анкету з переліком питань, які характеризують їхні навички з гігієни порожнини рота, спектр відомих їм стоматологічних захворювань, зокрема карієсу зубів. Аналіз результатів анкетування дітей ми оцінювали як їхній рівень знань з профілактики захворювань зубів.
Результати дослідження та їх обговорення. Результати анкетування показали достатньо низький рівень інформованості дітей віком 10 років про засоби і методи гігієни порожнини рота, зокрема чищення зубів. Виявлено, що стоматологи не відіграють системної ролі у формуванні мотивації населення щодо підтримки належного рівня гігієни, контролю стану стоматологічного здоров'я. На запитання «Скільки разів на рік ви проходите профілактичний огляд у стоматолога?» відповіли, що «частіше ніж 2 рази на рік» лише 3,1±0,2% дітей, два рази на рік відвідують з цією ж метою 3,8±0,2% опитуваних, один раз на рік - 11,2±0,3%, рідше, ніж один раз на рік - 21,3±0,3% й більшість дітей - 60,6±1,5% - ніколи не відвідують стоматолога з метою профілактики (Додаток 4).
При цьому 53,8± 1,1% дітей чистили зуби 2 рази на день, 36,2±1,0% - 1 раз, 5,9±0,3% - чистять зуби кілька разів на тиждень, а 4,1±0,2% - не чистять зуби взагалі (Додаток 5). Заміну зубної щітки раз на три місяці проводять тільки 38,2±0,8% анкетованих, раз на півроку - 42,6±0,9%, 1 раз в рік - 12,3±0,6% та рідше ніж один раз на рік - 6,9±0,4% (Додаток 6).
Значна частина опитаних одержали знання про правила гігієни від батьків і стоматологів (29,8±1,0% і 31,7±0,8%), самостійно - 29,7±0,9% опитаних і лише 9,8±0,б% - в школі (Додаток 7). При виборі зубної пасти та зубної щітки лише 1752±0,7% дітей користувалися порадою лікаря» 29,2±0,9% - інформацією з реклами, 25,3±0,5% - порадою друзів і знайомих і 31,1±0,8% - використали інші джерела інформації (Додаток 8).
Проведені дослідження показали, що одним із провідних факторів успішної профілактики захворювань зубів є інформованість дітей щодо методів і засобів індивідуальної гігієни порожнини рота.
2.3 Вплив різних типів зубних паст на профілактику карієсу Дослідження проводилося на основі 3 третіх класів нашої школи (3-А, 3-Б, 3-В). В кожному з них було 25 дітей. Перед тим як запропонувати кожному класу відповідну зубну пасту, діти разом з нами відвідали шкільного стоматолога. Після огляду ротової порожнини було зареєстровано такі дані:
3-А клас. З-поміж 25 дітей (N=25) карієс було виявлено у 20 (п=20). Відсоток поширення карієсу становив:
3-Б клас Серед усіх дітей (N=25) наявність каріозного процесу було виявлено у 16 (n=16). Відсоток поширення карієсу у цьому класі:
3-В клас. У 15 дітей (п=15) серед усіх (N-25) було виявлено пошкодження зубів карієсом.
Відсоток поширення карієсу:
Дітям провели лікування пошкоджених зубів. Після цього ми запропонували кожному із трьох класів зубну пасту певного типу: 3-А - «Blend-a-med Complete 7+Herbal», 3-Б - «Colgate Total», 3-В - «Sanino+Herbal». Діти регулярно користувалися нею протягом 6 місяців, після чого їх знову оглянув стоматолог і зареєстрував такі дані.
3-А клас. Серед усіх дітей (N=25) карієс було виявлено у 5 школярів (п=5). Відсоток поширення карієсу:
3-Б клас. Каріозна хвороба була зареєстрована у 7 (п=7) з-поміж 25 (N=25). Відсоток поширення карієсу:
3-В клас. Кількість оглянутих 25 (N=25). Кількість дітей з карієсом зубів - 9 (п=9). Відсоток поширення карієсу:
Результати дослідження подано на діаграмі.(Додаток 9)
Висновок: на основі досліджень ми дійшли висновку, що тип зубної пасти має відповідний вплив на виникнення карієсу зубів. Тому класу, у якому був найвищий відсоток поширення карієсу, запропонували зубну пасту найвищої якості («Blend-a-med») і побачили, що відсоток різко знизився і став меншим, ніж у інших класів.
2.4 Роль жувальної гумки у профілактиці карієсу зубів у школярів.
Населення всього світу, у тому числі діти, широко користуються жувальною гумкою. В результаті багатьох досліджень встановлено, що жуйка без цукру володіє карієс-профілактичними властивостями. Недавно з'явилося повідомлення про те, що жування жуйки, що містить сорбіт по 20 хв. З рази на день після їжі на протязі 2 років сприяло у дітей 8-12 років зниженню розповсюдження карієсу на 38,7%. На сьогодні залишається не вивченим питання впливу різних режимів жування гумки на стан гігієни ротової порожнини у дітей шкільного віку, розповсюдження і інтенсивність карієсу зубів. У зв'язку з цим ми поставили перед собою завдання визначити режим використання жуйки, оптимальний для профілактики карієсу у дітей шкільного віку.
Матеріал і методи. З урахуванням рекомендацій ВОЗ була розроблена карта-анкета, яка дозволила провести індексну оцінку стану зубів (КПУ+кп), гігієни ротової порожнини (OHI-S=DI-S+CI-S), а також встановити частоту використання жуйки, її сорт, тривалість жування, частоту чистки зубів і марку використовуваної пасти.
Комплексно досліджено 181 школяра у віці 9-12 років.
Результати і обговорення. Опитування показало, що 92,8% школярів використовують жуйку, з них 58% віддають перевагу жуйці без цукру (Dirol, Orbit, Stimorol), інші - як з цукром, так і без цукру. Всі обстежувані були розділені на 4 групи в залежності від режиму довільного вживання жуйки. В 1-шу категорію (21 людина) увійшли школярі, які жували гумку кілька разів на день, з них більше 1 години кожен раз жували гумку 18,8%дітей, від 15 до 60 хв. - 37,5% і від 5 до 15 хв. - 43,7%. Самою численною виявилася 2-га група (71 чоловік). Ці школярі жували гумку кілька разів на тиждень і половина з них - на протязі 15-60 хв. Школярі, які жували жуйку рідко - 1 раз на тиждень - склали 3-ю групу (50 чоловік). Тривалість жування у них коливалася від 5 до 15 хв. Контрольною явилася 4-та група; в неї увійшли діти, які не використовували жуйку взагалі (7,2%) або використовували її дуже рідко (не частіше ніж 1 раз за 1-2 місяці) і не довше ніж 5-15 хв. Діти цієї групи в основному (в 72,7% спостережень) чистили зуби 2 рази на день, інші - 1 раз на день.
Школярі 1-ї групи, які найбільш інтенсивно використовували жуйку, також у більшості випадків (68,8%) чистили зуби 2 рази на день, інші - 1 раз на день, опитування показало, що частіше за все (в 35,5% випадків) використовувалася для чистки зубів паста Blend-a-med, в 12-17% випадків - „Новый жемчуг", „Colgate", „Aquafresh". Таким чином, більшість школярів 9-12 років користуються жуйкою, що не містить цукру і чистять зуби 2 рази на день лікувально-профілактичними пастами.
За даними індексної оцінки стану гігієни ротової порожнини, він був найкращим в 4-тій групі і найгіршим в 1-шій (Додаток 10). Це дозволяє зробити висновок, що дуже інтенсивне використання жуйки саме по собі не здійснює очищаючої дії. Такої ж думки притримуються і інші дослідження. В ході експерименту було встановлено, що найбільша редукція м'якого зубного нальоту на зубах досягається при контрольованій чистці зубів щіткою, а найменша - при жуванні дітьми жуйки навіть на протязі 1 год. Виявлено також, що застосування жуйки не може замінити механічного видалення зубного нальоту за допомогою щітки і пасти. В інших дослідженнях встановлено, що жування жуйки не чинить впливу на гігієну ротової порожнини, жуйка не зменшує зубного нальоту.
У зв'язку з цим, що сумарний гігієнічний індекс (ОHI-S) в 4-й групі був кращим, ніж в 1-й, можна з повною впевненістю говорити про задовільний рівень гігієни ротової порожнини у дітей 4-ї групи, які дуже рідко використовували жуйку або не використовували її взагалі. Крім того, показник зубного нальоту (DI-S) в 4-й групі був на 0,4 меншим, ніж в 1-й (на 21%), що також відповідає задовільному рівню гігієни ротової порожнини в 4-й групі. Показник зубного каменю в 4-й групі (C1-S) був також меншим, ніж в 7-й. Порівняння двох протилежних по режиму використання жуйки груп дозволяє зробити висновок про те, що саме по собі жування жуйки без відповідного догляду за ротовою порожниною не здійснює гігієнічного впливу. Оцінка розповсюдженості і інтенсивності карієсу зубів у дітей 9-12 років з різними режимами використання жуйки показала, що розповсюдженість карієсу зубів в 1-ій групі була достовірно найменшою (Додаток 10) - порівняно з 4-ю групою - на 13%, в якій показник розповсюдженості карієсу був самим високим.
Таким чином, розповсюдженість карієсу зубів була найменшою в групі дітей, які найінтенсивніше використовували жуйку (кілька разів на день), і найбільшою - в дітей, які дуже рідко використовували її або не використовували жуйки взагалі. Напрошується висновок, що жування жуйки здійснює протикаріозний вплив, про що свідчать численні дослідження.
Інтенсивність карієсу зубів (КПУ+кп) була приблизно однаковою у всіх обстежуваних групах (Додаток 10),
Висновок. В цілому інтенсивне використання жуйки дітьми 9-12 років позитивно впливає на тверді тканини зуба. Найбільш оптимальним для стану зубо-щелепної системи у дітей 9-12 років можна вважати регулярне використання жуйки, що не містить цукру, протягом 5-15 хв. після їжі.
Висновки
На основі проведених нами досліджень можна зробити такі узагальнення:
1. Карієс - найпоширеніше захворювання зубів.
2. Протікання карієсу у дітей характеризується певними особливостями.
3. Найбільший відсоток карієсу спостерігається у дітей 14-16 років.
4. На розвиток карієсу у дітей впливає біохімічний склад слини.
5. Інтенсивність карієсу визначається рівнем забруднення навколишнього середовища, особливостями харчування.
6. Певні типи зубних паст по-різному впливають на розвиток каріозної хвороби.
7. Значну роль у профілактиці карієсу зубів відіграють жувальні гумки і фітотерапія.
Отже, ми охарактеризували одне з найбільш розповсюджених захворювань
зубів людини - карієс , проаналізували фактори, що відіграють певну роль в його виникненні і розвитку. Продовжуються пошуки ефективних засобів профілактики цього захворювання. Здійснюється фторування питної води, вводиться загальна диспансеризація населення, проводяться загальнооздоровчі міроприємства, покращуються умови побуту, навчання і праці, стає більш ефективним медичне обслуговування. Все це допоможе зменшити розповсюдженість карієсу зубів. І все ж найкращих результатів ми зможемо досягти тільки тоді, коли кожна людина буде піклуватися про своє здоров'я, коли будуть викоренені такі шкідливі звички, як куріння і алкоголізм. Боротьба за здоровий спосіб життя, накопичення ресурсів, необхідних для покращення здоров'я, - запорука успіху і в профілактиці карієсу зубів.
Список використаних джерел
1. Арабська Л.П. Загальна характеристика структурно-функціонального стану тканин кісткової системи і фізичного розвитку дітей, народжених після аварії на ЧАЕС. - К., 2001/ Л.П. Арабська.
2. Богатирьова Р.В. Здоров'я жінок та дітей України. - К., 1997/ Р.В.Богатирьова
3. Боровський Є.В., Грошиков М.І., Патрікєєв В.К., Баришева Ю.Д., Лемецька Т.І. Терапевтична стоматологія. - М.: «Медицина». – 1982/ Є.В. Боровський, М.І. Грошиков, В.К. Патрікєєв, Ю.Д. Баришева, Т.І. Лемецька.
4. Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельнікова Л.Ф., Несин О.Ф. Терапевтична стоматологія. - К.: «Здоров'я». – 2004/ М.Ф Данилевський., А.В. Борисенко, А.М. Політун, Л.Ф Сідельнікова., О.Ф Несин..
5. Данилевський М.Ф., Зінченко Т.В., Кодола М.О. Фітотерапія в стоматології. - К.: «Здоров'я». – 1984/ М.Ф. Данилевський., Т.В. Зінченко, М.О. Кодола.
6. Даниленко Г.М. Стан здоров'я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Педіатрія, 2003/ Г.М. Даниленко.
7. Дєньга О.В., Іванов В.С., Поетапна профілактика карієсу зубів у дітей: методичні рекомендації. - Одеса, 2005/ О.В Дєньга., В.С.Іванов,.
8. Дєньга О.В. Профілактика і лікування основних стоматологічних захворювань у дітей. - К., 2001/ Дєньга О.В. Дєньга
9. Зирянов Б.Н., Львова І.А., Матвєєва Е.Л. Біохімічні показники/ Б.Н. Зирянов, І.А .Львова., Е.Л. Матвєєва..
10. Казакова Р.В., Чинники ризику виникнення стоматологічних захворювань у дітей. Новини стоматології №4, 1996/ Р.В. Казакова.
11. Кісельнікова Л.П. Карієсогенна ситуація у дітей шкільного віку і способи її усунення. - К., 2002/ Л.П. Кісельнікова.
12. Клименко З.Р. Екологічні фактори та їх вплив на стан здоров'я населення. -К.,2004/ З.Р.Клименко..
13. Кобіясова І.В., Дичко Е.Н., Макаренко О.А. Роль препаратів кальцію в профілактиці карієсу у дітей. Стоматологічне здоров'я дитини: Праці IV Всеросійської конф. Дитячих стоматологів/І.В. Кобіясова, Е.Н. Дичко, О.А. Макаренко
14. Леус П.А. Жувальна гумка і стоматологічне здоров'я. Современная стоматология, 1998/ П.А. Леус.
15. Марушко Ю,В., Таринська О.Л., Московенко О.Д. та ін. Моніторинг стану здоров'я дітей шкільного віку, які проживають в регіонах з різною екологічною ситуацією. - К., 2004/ Ю,В. Марушко, О.Л. Таринська, О.Д. Московенко та ін.
16. Мойсеєнко Р.О, Стан здоров'я дітей та підлітків України та надання їм медичної допомоги. - К., 2004/ Р.О. Мойсеєнко
17. Окушко В.Р. Превентивна терапія. - Донецьк, 1993/ В.Р. Окушко.
18. Парпалей К.А. Методика поєднаної профілактики карієсу вітамінними та кальційвмісними препаратами. Вісник стоматології., 1997/ К.А. Парпалей
19. Поворознюк В.В., Віленський А.Б., Григор'єва Н.В. Фізичний розвиток, стан фактичного харчування та структурно-функціональний стан кісткової тканини в дітей та підлітків України. - К., 2002/ В.В. Поворознюк, А.Б. Віленський, Н.В. Григор'єва.
20. Пушенко О.І., Зелінська Н.О. Карієс зубів і його профілактика. - К.: «Здоров'я». – 1987/ О.І. Пушенко, Н.О. Зелінська.
21. Рибаков А.І., Іващенко Г.М. Довідник по стоматології. - М.: «Медицина». -1977/ А.І. Рибаков, Г.М. Іващенко.
22. Хоменко Л.О. Теоретичні основи профілактики карієсу зубів. Науковий вісник Національного медичного університету ім. О.О, Богомольця, 2002/ Л.О. Хоменко.
23. Хоменко Л.А., Кононович Е.Ф. Ураженість і тенденція розвитку карієсу зубів у дітей шкільного віку. Современная стоматология, 2001/Л.А. Хоменко, Е.Ф. Кононович.
Додаток 1
Види зубів
Молочні зуби верхньої щелепи:
1 - центральний і боковий різець; 2 - клик;
З - перший і другий великі коренні зуби
Постійні зуби верхньої щелепи:
1 - центральний і боковий різець; 2 - клик;
З - перший і другий малі коренні зуби;
4 - перший, другий і третій великі коренні зуби
Додаток 2
Ураження карієсом зубів, залежно від віку дітей
|
Вік, років |
Постійні зуби |
||
|
Середня кількість каріоз |
Коефіцієнт наростання |
||
|
них зубів |
карієсу |
||
|
6 |
0,1 |
- |
|
|
7 |
0,5 |
0,3 |
|
|
8 |
0,9 |
0,4 |
|
|
9 |
1,4 |
0,5 |
|
|
10 |
1,5 |
0,1 |
|
|
11 |
1,6 |
0,1 |
|
|
12 |
2,1 |
0,5 |
|
|
13 |
2,4 |
0,3 |
|
|
14 |
2,6 |
0,2 |
|
|
15 |
3,0 |
0,4 |
Додаток 3
Частота ураження карієсом різних груп зубів
Додаток 3
2
Результати анкетування про роль фітотерапії у лікуванні і профілактиці захворювань зубів
32
6
62
Додаток 4
Показники відвідування школярами стоматолога
Додаток 5
Показники дотримання гігієни ротової порожнини школярами
Додаток 6
Показники частоти заміни зубної щітки
Додаток 7
Джерела отримання інформації про гігієну ротової порожнини
Додаток 8
Джерела отримання інформації про вибір зубної пасти та щітки
Додаток 9
Показники впливу різних типів зубних паст на профілактику карієсу
Додаток 10
Стан гігієни ротової порожнини, розповсюдженість і інтенсивність карієсу зубів у школярів 9-12 років, що використовують жуйку у різних режимах (М±m)
|
Група |
Гігієна ротової порожнини |
Розповсюд- женість карієсу |
Інтенсивність карієсу |
|||||||
|
DI-S |
СІ-S |
ОHI-S |
К |
П |
У |
к |
п |
КПУ +КП |
||
|
1 |
1,9± 0,35 |
0,2± 0,01 |
2,1± 0,38 |
75±2,2% |
1,3± 0,82 |
1,1± 0,88 |
0 |
0,5± 0,5 |
0,6± 0,67 |
3,5± 1,7 |
|
2 |
1,8± 0,07 |
0,19± 0,06 |
2,0± 0,18 |
84,5±1,7% |
1,3± 0,44 |
0,8± 0,31 |
0 |
0,9± 0,32 |
0,6± 0,34 |
3,6± 0,71 |
|
3 |
1,7± 0,16 |
0,2± 0,11 |
1,9± 0,21 |
80±1,6% |
1,4± 1,4 |
0,2± 0,19 |
0,02± 0,04 |
1,4± 0,39 |
0,4± 0,25 |
3,4± 0,8 |
|
4 |
1,5± 0,17 |
0,16± 0,01 |
1,7± 0,22 |
88,6±1,5% |
1,0± 0,19 |
0,6± 0,38 |
0 |
1,4± 0,71 |
0,4± 0,39 |
3,4± 0,76 |