Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
31
Львівський державний аграрний університет
УДК 332.146:631.145
ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ І ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Спеціальність 08.07.02 –економіка сільського
господарства і АПК
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Біттер Олександр Аронович,
Львівський державний аграрний університет,
доцент кафедри статистики та аналізу.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Прокопишак Катерина Володимирівна,
Львівський державний аграрний університет,
професор кафедри економіки підприємства і міжнародної економіки;
кандидат економічних наук,
Чорнобай Микола Миколайович,
Подільський державний аграрно-технічний університет,
доцент кафедри економіки підприємства.
Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка
Міністерства освіти і науки України,
кафедра економіки підприємства, м. Львів.
Захист відбудеться 23 січня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Дубляни, вул. В.Великого,1, головний корпус, ауд. 309.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського державного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Дубляни, вул. В.Великого,1.
Автореферат розісланий “___“______________2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук, в.о.професора Ю.Е.Губені
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. З кінця 90-х років минулого століття в нашій країні значно посилилася соціальна спрямованість державної економічної політики, що призвело до зростання грошових доходів населення, підвищення рівня його платоспроможності. Однак, реалізовані заходи виявилися недостатніми для створення стійкого попиту на продовольчі товари. Більша частина сільського населення (і значна частина міського) змушена вести широкомасштабне особисте господарство, яке дозволяє до певної міри компенсувати обмеженість сімейних бюджетів. Це призводить до подальшого погіршення структури сільськогосподарського виробництва, втрати його конкурентоспроможності. Товарні сільськогосподарські підприємства не мають змоги розвиватися на інноваційній основі. Збереження таких тенденцій розвитку галузі загрожує країні втратою продовольчої незалежності.
Між споживанням і виробництвом продовольчих товарів завжди існували певні пропорції. Однак, ступінь взаємозалежності між величиною грошових доходів населення й розвитком агропродовольчої сфери вивчено недостатньо. Немає відповіді на запитання про пріоритети у фінансуванні соціальної та виробничої сфер, про взаємоузгодженість державної соціальної, економічної та аграрної політики.
Проблеми взаємозв’язку між платоспроможністю населення та ефективністю функціонування сільського господарства і АПК у різних аспектах висвітлюють такі вітчизняні вчені, як П.С. Березівський, О.А.Біттер, В.Г. Галанець, П.М.Гарасим, Ю.Е.Губені, М.І. Долішній, В.Д.Лагутін, В.В.Липчук, Е.М.Лібанова, Л.В.Ліпич, В.М.Мандибура, І.Р. Михасюк, Т.Л.Мостенська, Б.Й.Пасхавер, К.В.Прокопишак, М.В.Ревенко, П.Т. Саблук, Р.А. Слав’юк, Г.В. Черевко, Л.О.Шепотько, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та ін. Проте взамозв’язок соціального та економічного розвитку регіонів і окремих сфер народного господарства в умовах становлення ринкової економіки потребує постійного дослідження у зв’язку з постійними змінами в економічному, правовому, екологічному та соціальному середовищі. У зв’язку з цим тема дисертаційної роботи вирізняється особливою актуальністю.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського державного аграрного університету “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем розвитку регіонального АПК, його взаємозв’язку з платоспроможністю населення, в обґрунтуванні шляхів підвищення рівня життя сільських жителів та економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на основі зростання платоспроможності населення і вдосконалення соціально-економічного механізму її трансформації в доходи сільськогосподарських підприємств. Реалізація поставленої мети вимагала виконання таких завдань:
Об’єктом дослідження є соціально-економічні відносини, в умовах яких відбувається процес формування платоспроможності населення, ефективності сільськогосподарського виробництва та їхньої взаємообумовленості.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового комплексу, його взаємозв’язку з платоспроможністю населення.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали основні положення теорії формування грошових доходів і витрат населення, його платоспроможності та її впливу на ефективність сільськогосподарського виробництва, розробленої вітчизняними та зарубіжними вченими. У процесі дисертаційного дослідження застосовувались: методи теоретичного узагальнення і порівняння –для розкриття змісту та сутності основ понятійного апарату теорії формування і використання доходів населення, ефективності сільського господарства; статистико-економічного аналізу –для групування, порівняння і наочного відображення емпіричних даних з метою дослідження тенденцій розвитку сільського господарства і АПК та основних чинників, які на них впливають; дослідження взаємозв’язку між рівнем платоспроможності населення, споживанням продуктів харчування, обсягами торгівлі продовольчими товарами, ефективністю сільськогосподарського виробництва; системний підхід –для обґрунтування пропозицій з удосконалення соціально-економічного механізму трансформації доходів населення в доходи сільськогосподарських підприємств; розрахунково-конструктивний –для визначення прогнозних показників доходів населення та його платоспроможності, розвитку сільського господарства регіону.
Основні положення роботи базуються на офіційних матеріалах Головного управління статистики у Львівській області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, Держкомстату України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
удосконалено:
одержали подальший розвиток:
Практичне значення отриманих результатів. Основні положення, пропозиції та рекомендації дисертаційного дослідження можуть використовуватися для розробки регіональних програм соціально-економічного розвитку, вдосконалення економічних відносин у сільському господарстві і АПК, що повинно призвести до зростання їх ефективності.
Пропозиції із забезпечення пропорційності розвитку соціальної та виробничої сфер села знайшли своє практичне застосування в діяльності Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 260 від 26.09. 2006 р.). Результати дисертаційного дослідження в частині змін у співвідношенні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в господарствах різних категорій, а також щодо підвищення рівня зайнятості сільського населення прийняті до впровадження управліннями агропромислового розвитку Жовківської (довідка № 195 від 10.08.2006 р.) та Жидачівської (довідка № 167 від 11.09.2006 р.) районних державних адміністрацій Львівської області.
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні комплексного дослідження теоретичних і методологічних засад функціонування сільського господарства та обґрунтуванні шляхів підвищення його ефективності на основі зростання платоспроможності населення. Основні наукові положення, які виносяться на захист, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися і були схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2004, 2005 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації (м. Тернопіль, 24-25 лютого 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії і практики” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), науково-практичній конференції “Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції” (м. Луцьк, 2006 р.).
Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,6 друк. арк. Усі публікації підготовлені автором самостійно. Серед них: 4 статті в наукових фахових виданнях (1,4 друк. арк.); 5 –у матеріалах науково-практичних конференцій (1,2 друк. арк.).
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації –сторінок комп’ютерного тексту, у тому числі 169 сторінок основного тексту. Дисертація містить 39 таблиць на 25 сторінках, 7 рисунків на 5 сторінках, список використаних джерел зі 174 найменувань на 15 сторінках, 10 додатків на 11 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження, подано відомості про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі –“Теоретико-методологічні засади дослідження взаємозв’язку між платоспроможністю населення та ефективністю сільськогосподарського виробництва” –розглянуто теоретичні основи соціально-економічної сутності платоспроможності населення, методології її дослідження та виявлення взаємозв’язку з економічною ефективністю сільськогосподарського виробництва.
“Платоспроможність населення” як термін економічної науки застосовується доволі рідко. Водночас термін “платоспроможність підприємства” інтенсивно використовується для характеристики його реальної можливості покривати свої чергові платежі поточними грошовими надходженнями. Оскільки домашні господарства є такою ж органічною складовою частиною економіки, як і підприємства, то логічним мало б бути використання означеного терміна для їх характеристики. Використовувані економічною наукою терміни “купівельна спроможність населення”, ”сукупні, грошові, загальні доходи” недостатньо повно характеризують економічну поведінку домогосподарств у сучасних умовах.
Аналіз платоспроможності населення дозволяє встановлювати такі аспекти функціонування домогосподарств, які випадають з контексту дослідження при оцінці їх доходів, споживання, а також попиту на продовольчі та непродовольчі товари й послуги. Домогосподарства є основною кінцевою споживчою одиницею. Однак при дослідженні попиту на товари і послуги цей факт враховується мало. Саме тому є необхідність у виділенні такого терміна, як “платоспроможність населення”, під якою ми розуміємо його здатність оплачувати необхідні товари і послуги відповідно до розміру наявних грошових засобів. Її основою є сукупні доходи, які складаються з грошової та негрошової частин. Рівень платоспроможності населення визначається не лише матеріальними (величиною грошових доходів), а й психологічними (психологічною готовністю оплачувати різноманітні види товарів і послуг) передумовами.
Економіку країни можна умовно поділити на два великі сектори –домашні господарства і підприємства. У першому з них формується споживання населення, у другому –виробництво предметів споживання. Процес економічної взаємодії між цими секторами має багатоланковий характер. Основні його складові представлено на рис.1.
Рис. 1. Загальна схема механізму взаємодії між секторами економіки.
У науковій економічній літературі, присвяченій, зокрема, маркетинговим проблемам, наводиться така схема формування і задоволення попиту:
Бажання→Потреба→Гроші→Попит→Ціни→Пропозиція→
→Покупка→Задоволення
Цей процес починається від виникнення бажання і завершується релаксацією (почуттям задоволення) і кожен з етапів повинен бути предметом статистичного і маркетингового дослідження. На нашу думку, серед цих етапів необхідне виділення ще одного –платоспроможності, –що дозволить поглибити аналіз. Лише на основі своєї платоспроможності, яка проявляється не лише в наявності грошових ресурсів, але й готовності їх витрачати для придбання товарів і послуг, домогосподарства можуть формувати на них попит. Тому представлена схема набуде такого вигляду:
Бажання→Потреба→Гроші→Платоспроможність→Попит→
→Ціни→Пропозиція→Покупка→Задоволення
Платоспроможність населення формується під впливом багатьох макроекономічних та мікроекономічних чинників. Перші формують загальний рівень платоспроможності населення, другі –платоспроможність конкретних домогосподарств та її диференціацію (рис. 2).
Рис. 2. Основні чинники формування рівня платоспроможності населення.
Зростання платоспроможності населення призводить до абсолютного збільшення грошових витрат на придбання продовольчих товарів. Розширюється сукупний попит, а також попит на більшість видів продовольчих товарів. Одержувачами цих коштів є торговельні заклади, які у свою чергу купують продукцію у переробних підприємств, а останні –в сільськогосподарських підприємств. Сільськогосподарські підприємства витрачають отримані кошти на придбання матеріально-технічних засобів для відтворення виробництва, здійснюють виробничі затрати.
Якщо в цьому економічному ланцюгу не існує ланок, які перешкоджають нормальному рухові продовольчих товарів і грошових коштів, то вся система функціонує набагато ефективніше при зростанні платоспроможності населення. При цьому торгівля претендує на свою частку виділених населенням коштів у вигляді торгової націнки, переробні підприємства –у вигляді компенсації затрат на переробку сільськогосподарської продукції та забезпечення певного рівня рентабельності виробництва, а сільськогосподарські підприємства –на покриття затрат на виробництво продукції та певну норму прибутку. При підтриманні цінового паритету всередині АПК всі ринкові агенти отримують свою вигоду у вигляді збільшеної суми витрат населення на придбання продовольчих товарів.
У другому розділі –“Оцінка платоспроможності населення та її взаємозв’язку з ефективністю сільськогосподарського виробництва” –проведено оцінку рівня та тенденцій у зміні платоспроможності населення, її впливу на обсяги та економічну ефективність сільськогосподарського виробництва.
Населення організовує своє споживання, консолідує доходи і витрати через домогосподарства. Упродовж 1999-2004 рр. грошові витрати середньостатистичного домогосподарства Львівської області зросли з 341,73 до 848,63 грн. З розрахунку на одну особу вони збільшились з 107,13 до 279,15 грн., тобто у 2,6 раза. Грошові витрати на придбання продуктів харчування на одну особу за досліджуваний період зросли з 67,09 до 150,87 грн., або ж у 2,25 раза.
Для реальнішої оцінки рівня та динаміки грошових витрат населення як основної характеристики його платоспроможності було проведено їх дефлятацію. Проведені розрахунки показали їх зростання на одну особу в місяць в реальному обчисленні з 107,13 грн. у 1999 р. до 173,16 грн. у 2004 р., тобто на 61,6%. Дефлятовані грошові витрати на харчування на одну особу в місяць зросли з 67,09 до 93,59 грн., або ж на 39,5%.
Для виявлення тенденцій зміни грошових витрат населення проведено аналітичне вирівнювання динамічного ряду. В цьому випадку слід використовувати показник реальних дефлятованих грошових витрат на одну особу, який дозволяє провести достовірну оцінку на відміну від динаміки номінальних витрат. Дослідження тренду динамічного ряду проводилося за лінійною, поліноміальною, експоненціальною, логарифмічною та степеневою функціями. Аналіз відповідних рівнянь тренду, зокрема коефіцієнта детермінації, засвідчив, що найпридатнішим типом трендового рівняння для опису основної тенденції часових змін у дефлятованих середньодушових грошових витратах населення є лінійне рівняння, яке має такий вигляд: у = 14,366х –.
Порівняння грошових витрат населення і розрахункової вартості раціонального (РПК) та мінімального (МПК) продовольчих кошиків показало надзвичайно низький рівень платоспроможності міських і сільських жителів щодо придбання продовольчих товарів у закладах торгівлі. У 1999 р. за один місячний грошовий дохід можна було купити лише 0,78 раціонального продовольчого кошика і 1,07 –мінімального (табл. 1).
Таблиця 1
Співвідношення грошових витрат населення на придбання продуктів
харчування та вартості розрахункового раціонального та мінімального продовольчого кошиків у Львівській області
|
Показник |
р. |
р. |
р. |
р. |
р. |
р. |
2004 р. до 1999 р., % |
|
Грошові витрати на одну особу за місяць, грн. |
,13 |
,43 |
,65 |
,47 |
,12 |
,15 |
,6 |
|
Грошові витрати на харчування на одну особу в місяць, грн. |
,09 |
,90 |
,01 |
,73 |
,03 |
,87 |
,9 |
|
Вартість РПК, грн. |
137,67 |
,00 |
,92 |
,25 |
,58 |
,00 |
,0 |
|
Вартість МПК, грн. |
100,17 |
,92 |
,50 |
,83 |
170,67 |
,00 |
,7 |
|
Кількість РПК, яку можна придбати за один місячний грошовий дохід |
,78 |
,69 |
,68 |
,86 |
,91 |
,98 |
,6 |
|
Кількість МПК, яку можна придбати за один місячний грошовий дохід |
,07 |
,98 |
,99 |
,22 |
,28 |
,41 |
,8 |
У 2004 р. ці показники збільшилися відповідно до 0,98 та 1,41. Таким чином, навіть витративши всі наявні грошові кошти на придбання продовольчих товарів, середньостатистична сім’я у Львівській області за відсутності особистого господарства не змогла б забезпечити собі харчування на рівні раціональних продовольчих потреб. Очевидно, що серед інших показників платоспроможності населення саме це й дозволяє дати найреальнішу її оцінку.
Упродовж всього періоду дослідження рівень платоспроможності населення зростав. Алгоритм подальших досліджень полягав у з’ясуванні ступеня його впливу на показники економічної ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах, насамперед на рівень рентабельності. З цією метою було проведено результативне групування адміністративних регіонів країни за показником рентабельності виробництва в сільськогосподарських підприємствах (табл. 2).
Таблиця 2
Залежність рівня рентабельності від реалізації продукції сільського
господарства в сільськогосподарських підприємствах адміністративних регіонів країни від дії окремих чинників, 2004 р.
|
Показники |
Група регіонів за рівнем рентабельності виробництва, % |
|
І –до 3,0 |
ІІ – 3,1-7,0 |
ІІІ – 7,1-12,0 |
ІV –,1 і більше |
разом і в серед-ньому |
|
|
Кількість регіонів у групі |
7 |
||||
|
Середній рівень рентабельності сільського господарства (y), % |
-0,8 |
,1 |
,6 |
,7 |
,1 |
|
Грошові витрати на одну особу за місяць (х), грн. |
,56 |
,41 |
,30 |
,45 |
,07 |
|
Виробництво валової продукції на 1 сільськогосподарське підприємство (х), млн. грн. |
,58 |
,72 |
,21 |
,65 |
,81 |
|
Питома вага особистих селянських господарств у вартості валової продукції (х), % |
,4 |
,5 |
,6 |
,4 |
,3 |
|
Вартість активів на 1 сільськогосподарське підприємство (х), млн. грн. |
,3 |
,5 |
,2 |
,3 |
,00 |
Результати групування засвідчили неоднозначність взаємозв’язку між результативною та факторними ознаками. Із зростанням рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва від групи до групи збільшувався також обсяг грошових витрат населення на одну особу в місяць. Лише показник другої групи випадав із загальної тенденції. Аналогічна тенденція спостерігається у зміні такого показника, як виробництво валової продукції на одне сільськогосподарське підприємство. Інші дві факторні ознаки не проявляли певного взаємозв’язку із зміною результативної ознаки.
Одночасно з групуванням було розроблено багатофакторну кореляційно-регресійну модель та проведено розрахунок її статистичних характеристик за допомогою програми EXCEL 2003. Розрахунки показали, що багатофакторне рівняння лінійної регресії має такий вигляд:
. (1)
На основі розрахованого рівняння можна зробити висновок про те, що зростання грошових витрат населення на 1 грн. на одну особу в місяць призводить до зростання рівня рентабельності сільського господарства на 0,0187%; зростання вартості валової продукції на одне підприємство на 1 млн. грн. –на 3,328%. Зростання вартості активів на одне сільськогосподарське підприємство на 1 млн. грн. призводить до зниження рівня рентабельності на 1,584%.
Таким чином, можна стверджувати про наявність тісного взаємозв’язку між рівнем платоспроможності населення, зокрема щодо придбання продовольчих товарів, та рівнем рентабельності сільськогосподарського виробництва. Не зважаючи на багатоланковість процесу трансформації доходів населення в доходи сільськогосподарських підприємств, такий взаємозв’язок проявляється достатньо чітко. Збільшення доходів населення є однією з основних передумов зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та підвищення його ефективності.
При подальших розрахунках визначався ступінь взаємозв’язку між середньодушовими грошовими витратами домогосподарств і рівнем середніх цін реалізації основних видів продукції в сільськогосподарських підприємствах адміністративних регіонів, а також –між цими цінами та рівнем рентабельності виробництва окремих видів продукції. Дослідження проводилися за такими видами продукції: зерно, цукрові буряки, картопля, овочі, яловичина, м'ясо птиці, молоко, яйця. Виявлено наявність тісного кореляційного взаємозв’язку між рівнем платоспроможності населення й середніми цінами реалізації молока. За всіма іншими видами продукції такого взаємозв’язку не спостерігається, а для зерна і цукрових буряків він має зворотний характер: в тих регіонах, де вищі доходи населення, середні ціни реалізації нижчі.
Існує також тісний кореляційний взаємозв’язок між середніми цінами реалізації та рівнем рентабельності виробництва яловичини і слабкий –при виробництві молока. Це дозволило доповнити попередні висновки таким: молочне і м’ясне скотарство є тими видами продукції, рівень рентабельності яких найбільш чутливо реагує на зміни у платоспроможності населення. При збереженні тенденції до її підвищення поліпшуватимуться показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Воно відбуватиметься насамперед за рахунок зростання ефективності скотарства, що робить розвиток цієї галузі пріоритетним.
У третьому розділі –“Шляхи вдосконалення соціально-економічного механізму формування платоспроможності населення та підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва” –розроблено пропозиції щодо підвищення рівня платоспроможності населення, вдосконалення механізму її трансформації в доходи сільськогосподарських підприємств та економічну ефективність функціонування останніх.
У процесі дисертаційного дослідження визначалися перспективні параметри платоспроможності населення Львівської області. З цією метою проводилася екстраполяція емпіричних даних про середньодушові грошові витрати населення впродовж 1999-2004 рр. за рівняннями лінійної, поліноміальної та експоненціальної функцій. Встановлено, що при збереженні ретроспективних тенденцій грошові витрати (дефлятовані за цінами 1999 року) на одну особу в 2010 р. (і відповідно грошові доходи) досягнуть 240 грн. у місяць. Однак прогнозування на основі аналітичного вирівнювання може призвести до хибних результатів. Для усунення властивих йому недоліків було використано метод експоненційного згладжування Брауна. Він дозволяє відкоригувати результати аналітичного вирівнювання за рахунок врахування неоднакової значущості початкових і кінцевих рівнів динамічного ряду. Розрахунок прогнозних значень будується на використанні експоненційних середніх, на основі яких обчислюються рекурентні поправки до коефіцієнтів полінома, який описує тренд ряду динаміки.
Першим етапом процедури експоненційного згладжування є розрахунок тренду ряду динаміки. Проведені нами розрахунки аналітичного вирівнювання ряду динаміки середньодушових грошових витрат населення у місяць показали, що трендове рівняння має такий вигляд: у = 14,366х - 28620. Другим етапом процедури є визначення початкових умов прогнозування –вибір коефіцієнта згладжування б і обчислення значень експоненційних середніх S. Третім етапом прогнозування є рекурентне обчислення експоненційних середніх та оцінкових коефіцієнтів.
Прогнозні показники грошових витрат на одну особу в місяць на період t + ф визначають за формулою:
Ь + Ьф. (2)
Великої різниці у прогнозних показниках, розрахованих на основі лінійного тренду та екпоненційного вирівнювання, не виявлено.
Розрахований перспективний середньодушовий місячний дохід 240 грн. означає, що він був би таким, якби ціни на споживчі товари залишалися на рівні 1999 р. Номінальне ж його значення значно більше, адже для його визначення необхідно перемножити умовний рівень на акумульований індекс інфляції за 2000-2010 рр. За 2000-2004 рр. інтегрований індекс інфляції становив 160,7%, тобто щорічне зростання споживчих цін склало 10%. При збереженні таких темпів інфляції в майбутньому інтегрований її індекс за 2000-2010 рр. становитиме 285,3%. Виходячи з цього, номінальне значення грошового доходу на одну особу у Львівській області в поточних цінах мало б складати 685 грн.
Такий рівень грошових доходів населення є недостатнім для формування споживчо-інвестиційної моделі розвитку економіки. Відносно високим рівень платоспроможності населення та попиту на продовольчі товари можна вважати в тому разі, коли забезпечується харчування за раціональними нормами при витрачанні на ці цілі не більше третини грошових витрат. Оскільки розрахована нами вартість раціонального продовольчого кошика в цінах 1999 р. становила 137,7 грн., або ж більше половини прогнозованого середньодушового доходу, це означатиме лише незначне зростання платоспроможності населення в майбутньому, яке недостатнє для переходу на якісно нову модель розвитку економіки. Для забезпечення такого розвитку необхідним є вищий рівень платоспроможності населення.
Для перспективних розрахунків цілком обґрунтовано можна використовувати вартість раціонального продовольчого кошика, яка є об’єктивною економічною величиною. Ми вважаємо, що в найближчій перспективі можливе досягнення питомої ваги продовольчих витрат у загальному обсязі грошових витрат домогосподарств на рівні 30%. У такому разі до 2010 р. середньодушовий грошовий дохід на місяць в цінах 1999 р. повинен досягти 460 грн., або ж 1310 грн. у поточних цінах. З 2004 до 2010 р. він повинен зрости в 4,5 раза при збереженні 10% щорічної інфляції. Реальний грошовий дохід на одну особу повинен зрости у 2,54 раза, або ж на 16,9% щорічно.
Вітчизняна статистика не дозволяє проводити оцінку платоспроможності населення у розрізі адміністративних районів. Проведені нами прогнозні розрахунки дали змогу визначити загальний рівень грошових доходів населення районів Львівської області, а також обсяг попиту на продовольчі товари і місткість ринків сільськогосподарської продукції на 2010 р.(табл. 3).
Таблиця 3
Прогнозні показники платоспроможності населення і місткості ринку сільськогосподарської продукції на 2010 р.
|
Район, місто обласного підпорядкування |
Грошовий доход на одну особу на місяць, грн. |
Загальні грошові доходи за рік, млн. грн. |
Попит на продовольчі товари, млн. грн. |
Місткість ринку сільськогосподарської продукції, млн. грн. |
|
Бродівський |
1070 |
|||
|
Буський |
940 |
|||
|
Городоцький |
1075 |
|||
|
Дрогобицький |
1105 |
|||
|
Жидачівський |
1100 |
|||
|
Жовківський |
980 |
|||
|
Золочівський |
1390 |
|||
|
Кам’янка-Бузький |
1080 |
|||
|
Миколаївський |
1095 |
|||
|
Мостиський |
1090 |
|||
|
Перемишлянський |
1075 |
|||
|
Пустомитівський |
1320 |
280 |
||
|
Радехівський |
910 |
|||
|
Самбірський |
1020 |
|||
|
Сколівський |
1260 |
|||
|
Сокальський |
1275 |
|||
|
Старосамбірський |
915 |
|||
|
Стрийський |
1510 |
|||
|
Турківський |
1065 |
|||
|
Яворівський |
1050 |
|||
|
Львів |
1470 |
х |
||
|
Всього по області |
1310 |
Грошові витрати населення на придбання продовольчих товарів до 2010 р. сягнуть 12 млрд. грн. на рік. Вони стануть основою збільшення інвестицій в АПК та підвищення ефективності агропромислового виробництва, насамперед сільськогосподарського.
Для досягнення перспективних показників платоспроможності населення необхідні значні зміни в соціально-економічній політиці держави. Вона повинна спрямовуватися на зростання доходів населення завдяки нарощуванню обсягів виробництва валового внутрішнього продукту та зростання питомої ваги у ньому оплати праці. Оплата праці найманих працівників –основний вид доходів населення в сучасних економічних системах. Основними напрямами прямого державного регулювання заробітної плати як основи грошових доходів населення у нашій країні слід вважати: вдосконалення чинного законодавства, спрямованого на забезпечення зростання реальної заробітної плати; проведення науково обґрунтованої політики у сфері заробітної плати на державних підприємствах і в бюджетних установах та організаціях; суворий контроль за дотриманням законодавства щодо мінімальних державних гарантій в оплаті праці на підприємствах усіх форм власності; відновлення державного нагляду за нормуванням праці в усіх галузях народного господарства; розроблення різноманітних заходів, спрямованих на підтримання соціально справедливої різниці в заробітній платі працівників різних галузей; вживання рішучих заходів щодо виведення заробітної плати з “тіні”.
Досвід зарубіжних країн свідчить про необхідність поєднання методів прямого і непрямого державного регулювання заробітної плати. Серед методів непрямого регулювання можна виділити такі як вдосконалення фінансової, кредитної, інвестиційної, інноваційної політики тощо. Особливого значення набуває зниження податкового тиску на заробітну плату, виведення економіки з тіні, вдосконалення пенсійного законодавства.
Крім державного регулювання заробітної плати, слід значно розширити межі її договірного регулювання, зокрема на регіональному рівні. Для цього необхідне зростання ролі різноманітних професійних об’єднань, насамперед спілок роботодавців і найманих працівників.
Державна політика щодо підвищення рівня платоспроможності населення повинна спрямовуватися на подолання бідності. Особливо складною проблемою є подолання бідності сільського населення. Стратегічним напрямом у сфері доходів сільського населення слід вважати західну модель –більшість з них заробляють гроші за межами сільських населених пунктів, де переважно їх і витрачають. Рівень заробітків повинен стати таким, щоб він був достатнім для підтримання достойного рівня життя через придбання товарів і послуг у закладах торгівлі, зокрема продовольчих товарів. Сільське населення в умовах розвинутої ринкової економіки не повинно вести особисте господарство з метою продовольчого забезпечення сімей. Сільські жителі повинні стати покупцями товарів і послуг не менше, ніж міські. Це прискорить ринковий оборот капіталу, збільшить попит на продовольчі товари, стимулюватиме розвиток аграрного бізнесу.
Зростання платоспроможності населення щодо придбання продовольчих товарів вимагає стабілізації цін на агропродовольчому ринку. Для збалансування попиту і пропозиції на ринку продовольчих товарів тваринного походження, підвищення рівня платоспроможності населення в цілому та щодо придбання цих товарів у країні та досліджуваному регіоні украй необхідна розробка програми відродження галузі тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. Її реалізація вимагатиме виділення величезних коштів на будівництво тваринницьких приміщень, купівлю обладнання та високопродуктивних тварин.
На всіх етапах вивчення взаємозв’язків між платоспроможністю населення та ефективністю сільськогосподарського виробництва вони себе проявляють у найтіснішій мірі. Так само вони проявляються при прогнозуванні соціально-економічних процесів у країні в цілому чи окремих її регіонах. Урядові заходи прямого чи непрямого регулювання паралельних процесів підвищення рівня платоспроможності населення та ефективності сільськогосподарського виробництва повинні спрямовуватися на одночасне їх вирішення. При цьому важко виділити, яка з цих ланок є важливішою.
Ефективна трансформація грошових доходів населення в підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва досягається за умови безперешкодного руху продовольчих товарів від виробників до споживачів і відповідного зворотного руху грошових коштів. Якщо на цьому шляху утворюються різноманітні перешкоди економічного, політичного, соціального, адміністративного характеру, то цей рух грошових коштів і товарів відбуватиметься неритмічно, з великими втратами і для виробників продовольчих товарів, і для їх споживачів, і для ринкових посередників.
Ефективне функціонування системи “споживач –виробник продовольчих товарів” вимагає реалізації таких заходів: вдосконалення митної політики; організації ефективних маркетингових служб в агропромисловому комплексі; розвитку роздрібної та оптової торгівлі, особливо в сільській місцевості; вдосконалення податкового законодавства; усунення адміністративного втручання в функціонування агропродовольчого ринку; рішучої боротьби з тіньовими схемами ведення бізнесу на агропродовольчому ринку; розвитку міжгалузевих зв’язків, кооперації та інтеграції в АПК; покращання функціонування банківської сфери; формування системи консультаційних послуг агентам агропродовольчого ринку.
Висновки
У дисертації проведене теоретичне узагальнення і запропоновані нові підходи до розв’язання важливого науково-практичного завдання щодо вдосконалення соціально-економічного механізму підвищення платоспроможності населення та її трансформації в підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Платоспроможність населення як економічний термін виражає його здатність оплачувати необхідні товари і послуги відповідно до розміру наявних грошових засобів. Її основою є сукупні та грошові доходи домогосподарств, в які люди об’єднуються для організації свого споживання. Основними чинниками зростання платоспроможності є нарощування обсягів виробництва валового внутрішнього продукту, раціональне його використання на споживання і нагромадження, соціальна спрямованість економічної політики держави. Оцінку її рівня проводять на основі аналізу грошових доходів і витрат домогосподарств, купівельної спроможності населення щодо придбання товарів і послуг, а також шляхом порівняння грошових витрат населення з вартістю мінімального та раціонального споживчих кошиків
2. Однією з основних сфер реалізації платоспроможності населення є придбання продовольчих товарів. Її рівень визначається величиною грошових доходів (витрат) і рівнем цін на агропродовольчому ринку. Пройшовши всі етапи продуктового ланцюга, платоспроможність населення трансформується в доходи сільських товаровиробників. Через ринкові механізми співвідношення попиту і пропозиції платоспроможність населення має визначальний вплив на формування цін на продовольчі товари та сільськогосподарську продукцію. У кінцевому рахунку вона проявляється у зростанні чи зниженні показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
. Дослідження взаємозв’язку між платоспроможністю населення та ефективністю сільськогосподарського виробництва дозволяє виявляти диспропорції в розвитку різних сфер АПК, недоліки господарського механізму функціонування сільського господарства, оцінювати ефективність управління соціально-економічними процесами на державному та регіональному рівнях. Визначаються внутрішні механізми формування пропорцій розвитку сектора особистих селянських господарств та сільськогосподарських підприємств, стає можливою розробка системних заходів щодо їх оптимізації.
. У процесі аналізу платоспроможності населення Львівської області було встановлено достатньо високі темпи її зростання впродовж 1999-2004 рр. При загальному зростанні номінальних середньодушових грошових витрат у 2,6 раза, грошові витрати на придбання продовольчих товарів зросли у 2,25 раза. Дефлятація грошових витрат показала зростання цих показників відповідно на 61,6% і 39,5%. Однак, незважаючи на відносно високі темпи зростання, рівень платоспроможності населення щодо придбання продовольчих товарів залишався надзвичайно низьким. Лише наявність особистих господарств дозволяє більшій частині міських і сільських жителів підтримувати відповідний харчовий раціон.
. Зростання платоспроможності населення створює економічну основу для прискорення розвитку виробництва в сільськогосподарських підприємствах та його скорочення в особистих селянських господарствах. Протягом 1999-2004 рр. збільшився загальний обсяг виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах як з розрахунку на одне господарство, так і з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Поліпшувалися показники урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. Рівень рентабельності у 2004 р. досяг 19,1%. Однак поряд із позитивними тенденціями в показниках економічної ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах нагромаджувалися негативні явища, які стримуватимуть подальше її зростання. Це –скорочення кількості й розмірів сільськогосподарських підприємств, погіршення їх забезпечення основними видами ресурсів.
. Аналіз взаємозв’язку між платоспроможністю населення та економічною ефективністю виробництва в сільськогосподарських підприємствах з використанням статистичних групувань та кореляційно-регресійного аналізу дозволив встановити досить високий ступінь його тісноти. Розраховано, що зростання середньодушових грошових витрат домогосподарств на 100 грн. у місяць призводить до підвищення рівня рентабельності виробництва в сільськогосподарських підприємствах на 1,87%. Найбільш чутливо змінами в ефективності реагує на зростання платоспроможності населення молочне та м’ясне скотарство.
. Істотне підвищення рівня платоспроможності населення вимагає переходу на споживчо-інвестиційну модель розвитку національної економіки. У результаті використання трендових моделей, зокрема методу експоненційного згладжування Брауна, встановлено, що при збереженні існуючих тенденцій зростання грошових доходів населення до 2010 р. вони досягнуть 685 грн. на одну особу в місяць. Розрахунки, проведені з використанням прогнозної вартості раціонального продовольчого кошика, показали, що для формування споживчо-інвестиційної моделі, посилення впливу платоспроможності населення на ефективність сільського господарства грошові доходи повинні досягти 1310 грн. на одну особу в місяць, а темп їх середньорічного приросту –,9%. При цьому грошові витрати населення Львівської області на придбання продовольчих товарів досягнуть 12 млрд. грн., сільські товаровиробники зможуть отримати від реалізації своєї продукції 4 млрд. грн. Ці кошти стануть основою інвестицій в розвиток і підвищення ефективності сільського господарства.
8. Досягнення перспективних параметрів платоспроможності населення можливе лише за реалізації кардинальних змін у соціально-економічній політиці держави. Особливе значення для збільшення грошових доходів населення мають: розробка і реалізація державної програми стимулювання зайнятості населення, створення додаткових робочих місць у найбільш конкурентоспроможних секторах економіки; реорганізація та раціоналізація сфери підготовки та перепідготовки кадрів з метою забезпечення потреби в них та підвищення рівня конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці; встановлення обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати не нижче від прожиткового мінімуму, визначеного в результаті публічного обговорення в засобах масової інформації; відновлення державного нагляду за нормуванням праці в усіх галузях народного господарства, а також за дотриманням законодавства в цій сфері; виведення заробітної плати з “тіні”, легалізація всіх видів доходів населення; розвиток інфраструктури ринку праці; впровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення.
9. Ефективна трансформація грошових доходів населення в підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва досягається за умови безперешкодного руху продовольчих товарів від виробників до споживачів і відповідного зворотного руху грошових коштів. Ефективне функціонування системи “споживач –виробник продовольчих товарів” вимагає реалізації таких заходів: вдосконалення митної політики; організації ефективних маркетингових служб в агропромисловому комплексі; розвитку роздрібної та оптової торгівлі, особливо в сільській місцевості; вдосконалення податкового законодавства; усунення адміністративного втручання у функціонування агропродовольчого ринку; рішучої боротьби з тіньовими схемами ведення бізнесу на агропродовольчому ринку; розвитку міжгалузевих зв’язків, кооперації та інтеграції в АПК; покращання функціонування банківської сфери; формування системи консультаційних послуг агентам агропродовольчого ринку.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
у наукових фахових виданнях:
В інших виданнях:
АНОТАЦІЯ
Петришин Л.П. Платоспроможність населення і ефективність сільськогосподарського виробництва. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02 –економіка сільського господарства і АПК. –Львівський державний аграрний університет, Дубляни, 2006.
Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню напрямів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на основі зростання платоспроможності населення та вдосконалення соціально-економічного механізму її трансформації в доходи сільськогосподарських підприємств. Розкрито теоретичні основи платоспроможності населення, її взаємозв’язок з економічною ефективністю сільськогосподарського виробництва. На основі вивчення відповідної наукової літератури узагальнено й уточнено методологічні засади дослідження такого взаємозв’язку.
У результаті аналізу грошових доходів і видатків населення, цін на продовольчі товари визначено рівень і динаміку платоспроможності міського та сільського населення щодо їх придбання. Встановлено основні чинники, які визначають економічну ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Виявлено ступінь тісноти взаємозв’язку між показниками платоспроможності населення та економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
Розроблено пропозиції щодо підвищення рівня грошових доходів населення та вдосконалення соціально-економічного механізму трансформації доходів населення в доходи сільськогосподарських підприємств. Визначено перспективні параметри доходів населення, необхідні для формування споживчо-інвестиційної моделі розвитку національної економіки. Окреслено перспективи розвитку виробництва в сільськогосподарських підприємствах в умовах зростаючої платоспроможності населення.
Ключові слова: платоспроможність, домогосподарство, ефективність, сільське господарство, ринок, ціна, попит, грошові доходи.
АННОТАЦИЯ
Петришин Л.П. Платежеспособность населения и эффективность сельскохозяйственного производства. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 –экономика сельского хозяйства и АПК. –Львовский государственный аграрный университет, Дубляны, 2006.
Диссертация посвящена разработке и обоснованию направлений повышения эффективности сельскохозяйственного производства на основе возрастания платежеспособности населения и усовершенствования социально-экономического механизма ее трансформации в доходы сельскохозяйственных предприятий. Раскрыты теоретические основы платежеспособности населения, ее взаимосвязи с экономической эффективностью сельскохозяйственного производства. Обоснована необходимость введения экономической категории “платежеспособность населения” в научный оборот. Определено место платежеспособности населения среди других экономических категорий. Раскрыты теоретические основы механизма трансформации доходов населения в доходы и прибыль сельскохозяйственных предприятий. В результате изучения соответствующей научной литературы обобщены и уточнены методологические основы исследования такой взаимосвязи.
В результате анализа денежных доходов и расходов населения, цен на продовольственные товары определены уровень и динамика платежеспособности городского и сельского населения относительно их покупки. Проведена дефлятация денежных доходов населения, позволившая установить динамику реального уровня платежеспособности населения. Рассчитаны стоимость рациональной и минимальной потребительских корзин, сравнение которых со среднедушевыми доходами и расходами позволило определить их покупательную способность. Определен уровень платежеспособности населения по приобретению различных видов продовольственных товаров.
Установлены основные факторы, которые определяют экономическую эффективность производства в сельскохозяйственных предприятиях. Определена степень тесноты взаимосвязи между показателями платежеспособности населения и экономической эффективности сельскохозяйственного производства.
Разработаны рекомендации по повышению уровня денежных доходов населения и совершенствованию социально-экономического механизма трансформации доходов населения в доходы сельскохозяйственных предприятий. Очерчены основные мероприятия по повышению заработной платы. Основным направлением повышения уровня доходов населения, прежде всего сельского, определено улучшение ситуации в сфере занятости.
Определены перспективные параметры доходов населения, необходимые для формирования потребительско-инвестиционной модели развития национальной экономики. В результате использования трендовых моделей и метода экспоненциального сглаживания Брауна рассчитан необходимый уровень среднедушевых доходов населения, который обеспечит повышение уровня жизни и платежеспособности населения. Обоснована необходимость использования нормативного метода при прогнозировании уровня перспективных доходов и платежеспособности населения.
Очерчены перспективы развития производства в сельскохозяйственных предприятиях в условиях возрастающей платежеспособности населения. Разработаны пути усовершенствования социально-экономического механизма ее трансформации в повышение эффективности производства в сельскохозяйственных предприятиях и рационализацию развития личных крестьянских хозяйств.
Ключевые слова: платежеспособность, домохозяйство, эффективность, сельское хозяйство, рынок, цена, спрос, денежные доходы.
SUMMARY
Petryshyn L.P. Solvency of the population and efficiency of the agricultural production. –Manuscript.
Dissertation Thesis for a Scientific Degree of a Candidate of Economic Sciences in specialty 08.07.02 – economics of agriculture and agro-industrial complex. Lviv State Agrarian University, Dublyany, 2006.
The thesis deals with the development and substantiation of the ways for raising the agricultural production efficiency on the basis of raising the solvency of the population as well as improvement of the social and economic mechanism of its transformation into the incomes of agricultural enterprises. The theoretical grounds for the solvency of population and their interrelations with agricultural production efficiency have been analyzed. Grounded on the study of the scientific materials, the methodology principles for the investigation of this type of interrelations have been summarized and defined.
Having analyzed the money incomes and expenditures of the population and prices on agricultural products, the level and dynamics of the solvency of city and rural population have been established. The main factors influencing the economic efficiency of the agricultural enterprises have been determined. The extent of interrelations between the indices of the population’s solvency and the agricultural production efficiency has been demonstrated.
The proposals on raising the money incomes of the population and improvement of the economic and social mechanism for the transformation of population incomes into the incomes of agricultural enterprises have been developed. The perspective parameters for the population incomes that are necessary for creation of consumption and investment model of national economy have been determined. Development prospects for agricultural production under the conditions of increasing the solvency of the population have been demonstrated.
Key words: solvency, household, efficiency, agriculture, market, price, demand, money income.
Підписано до друку 19.12.2006. Формат 60х84/16.
Гарнітура Таймс. Папір офсетний.
Друк на різографі. Ум.-друк.арк. 0,9. Наклад 100. Зам. 920.
Друк ПП “Астра-Друк-Сервіс”
м. Львів, вул. О.Степанівни, 49