Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Загальна класифікація речень
|
За метою висловлювання |
За будовою (кількістю граматич-них основ) |
За складом граматичної основи |
За наявністю другоряд-них членів |
За наявністю всіх необхідних членів речення |
За наявністю ускладню- вальних компонентів |
|
1. Розповідне. Речення, в якому про когось або щось розповідається. Учора я зустрівся з другом. 2. Питальне. Речення, в якому ставиться питання. Чому ти сьогодні така сумна? 3. Спонукальне. Речення, в якому є заклик до дії (побажання, наказ, пропозиція до когось), найчастіше використовують-ся дієслова в наказовому способі або неозначена форма дієслова. Ходімо ввечері на концерт! Варто перевірити цю інформацію! |
1. Просте. Речення в якому є тільки одна граматична основа (підмет та присудок). Я повертаю-ся додому. Примітка: простим є і речення, в якому є однорідні підмети або присудки, наприклад: Андрій та Даринка кохають одне одного. Народ хвилюється, прагне до змін. |
1. Двосклад-не. Речення, в якому наявні обидва головні члени: є і підмет, і присудок. Я прийду завтра. Тихо крокують бійці. |
1. Непошире-не. Речення, що складаєть-ся лише з головних членів (є тільки підмет та присудок або один із них). Прилетять журавлі. Марина плаче. Світає. Ранок. |
1. Повне. Речення, в якому наявні всі необхідні за смислом члени речення. Дарина навчалася у звичайній школі, а Олеся вчилася у спеціальній школі. |
1. Нескладне-не. Просте речення, де немає жодних спеціальних компонентів, які потребують пунктуаційно-го виділення (в такому простому реченні ніщо не виділяється комами). Я їй повністю довіряю. Андріїв брат працює помічником народного депутата. |
|
2. Складне. Речення, де є дві або більше граматичні основи (речення поділяєть-ся на частини, можна з яких має власну граматичну основу). Я йому довіряю, бо він завжди мене виручав. Вулиця, де ми вперше зустрілися, сьогодні заповнена величезним натовпом. |
2.Односкладне. Речення з одним головним членом (є тільки підмет або тільки присудок). Односкладні речення поділяються на кілька типів: а) називні – речення, де присутній лише підмет, називають предмети та явища без вказівки на дію: Глибока ніч. Субота. Серед речень, де присутній лише присудок, виділяють 4 типи: б) означено-особові: зрозуміло, про яку особу йдеться, найчастіше дієслово в 1 та 2 особі однини та множини, дійсний чи наказовий спосіб, можна підставити я, ми, інколи ти (якщо звертаються до конкретної особи). Йду в село, радію весні (я). Ходімо до мене в гості! (ми). в) неозначено-особові – неможливо визначити особу, про яку йде мова. Присудок – дієслово у 3 особі множини теперішнього, майбутнього, у формі множини минулого часу, можна підставити займенник вони або будь-який іменник (тому що незрозуміло, про кого саме йде мова). Повільно йшли до перону. Сашка підозрюють у крадіжці. г) узагальнено-особові – дія стосується будь-якої (узагальненої), а не конкретної особи. Найчастіше такі речення – прислів’я, приказки, афоризми, мають повчальний зміст; використовуєть-ся дієслово найчастіше у формі 2 особи однини та множини, іноді – 3 особи множини, часто можна підставити ти, проте йдеться про усіх людей. Не хвались, йдучи на торг. Бережи честь змолоду. Батьківщину не обирають. д) безособові – дія відбувається без участі будь-якої особи, тобто до дієслова не можна підставити жоден іменник та займенник. Присудок виражається: - безособовими дієсловами (смеркається, дощить і т. д.) Знову дощить. І смеркає, і світає… -дієсловами в безособовому значенні (потемніло, завітрило, гримнуло і т. д.) - неозначеною формою дієслова з допоміжними словами. Можна вибрати друга. - дієслівними формами з закінченнями – но, - то: Пройдено стільки доріг. -прислівниками: Як мені тепло й затишно. В хаті було чисто й гарно. |
2. Поширене. Речення, де, крім головних, й ще й другорядні члени (додаток, обставина, означення). Чую твій крик (крик –додаток, твій – означення). Дівчинка сумно посміхну-лась (сумно-обставина). Кохаю її! (її - додаток) |
2. Неповне – речення, у якому пропущено один або кілька членів, які можна встановити (здогадатися) з попереднього речення або з контексту. По тім боці – моя доля, по сім боці – горе (можна підставити пропущений присудок «знаходиться») Найчастіше спостерігаєть-ся відсутність присудка чи підмета. Три стіни цвіли рушниками, а четверта – мисками й полумисками (пропущено підмет «стіна» й присудок «цвіла»). Оксанин брат – ледар, а Надіїн – працьовитий хлопець (пропущено підмет «брат»). |
2. Ускладнене. Речення, в якому є спеціальні компоненти, які потребують виділення комами. Серед таких компонентів можуть бути: а) вставні слова та сполучення слів – вносять у речення додатковий зміст, можуть виражати: - рівень впевненості або невпевненості мовця у власних словах. Припущення: Видимо, здається, мабуть, може, можливо. Здається, він закохався в Дарину. Впевненість: Безперечно, безумовно, звичайно, нема сумніву, очевидно, певна річ. Без сумніву, ти помиляєшся. - емоційне ставлення мовця до сказаного: На жаль, на щастя, на радість, на біду, на мій превеликий жаль і т. д. На щастя, її сестричка не постраждала. - джерело повідомлення (звідки про це відомо): Кажуть, на мій погляд, на мою думку, на наш погляд, на думку Т. Шевченка. Кажуть, Степан скоро одружується. На моє переконання, вчора вони не зустрічалися. - порядок викладу думок, додаткову інформацію: по-перше, по-друге, між іншим, крім того, до речі, щоправда, з іншого боку. Щоправда, це далося йому нелегко. До речі, він мій знайомий. Б) звертання – називають особу, предмет, явище, до яких мовець звертається в реченні, найчастіше це іменники в кличному або називному відмінку. Виділяють непоширені та поширені звертання. Непоширені виражені одним словом: Оксанко, повертайся вже додому! Поширені – це звертання, поруч із яким стоять залежні від нього слова, наприклад: Любі мої дітки, як мені без вас сумно! В) однорідні слова – зазвичай відносяться до одного члена речення, виражені однаковими частинами мови. Однорідними можуть бути будь-які члени речення. Сашко, Даринка, Степан – друзі з дитинства (однорідні підмети). Андрій плаче, скиглить, жаліється на біль (однорідні присудки). Привітна, лагідна, усміхнена Марічка підняла хлопцеві настрій (однорідні означення). Татові, матері, синові, дочці – усім не сподобався новий сусід (однорідні додатки). Г) Відокремлені другорядні члени речення (відокремлені додатки, означення, прикладки, обставини). Другорядні члени, які потребують спеціального смислового та пунктуаційно-го виділення. Наприклад: Крім Миколи, Дарині не подобався жодний хлопець (відокремлено додаток «крім Миколи»). Степ, залитий безжальний сонцем, лякав хлопця. (відокремлено означення «залитий безжальним сонцем», виражене дієприкметни-ковим зворотом). Тарас, Андріїв брат, був лікарем (відокремлено означення «Андріїв брат», яке є прикладкою, тобто уточню- вальним означенням, питання «який саме?»). Працюючи в лікарні, Давид набув великого досвіду. (Відокремлено обставину «працюючи в лікарні», виражену дієприслівнико-вим зворотом). Саме там, у Львові, він зустрів свою майбутню дружину (відокремлено уточнюючу обставину «у Львові», яка відповідає на питання «де саме?»). |