.375.5 477.63 ЛАНДШАФТНИЙ АНАЛІЗ ІНДУСТРІАЛЬНОУРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ на прикладі міста Дніпропет
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.Н. КАРАЗІНА
КЕРНИЧНА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 911.375.5 (477.63)
ЛАНДШАФТНИЙ АНАЛІЗ
ІНДУСТРІАЛЬНО-УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
(на прикладі міста Дніпропетровська)
11.00.11 –конструктивна географія і раціональне використання
природних ресурсів
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Харків –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор географічних наук, професор
Пасічний Григорій Васильович,
Дніпропетровський національний університет,
професор кафедри геоекології та
раціонального природокористування
Офіційні опоненти: доктор географічних наук
Ковальов Олександр Павлович,
Харківський національний університет
ім. В.Н.Каразіна,
професор кафедри географічного моніторингу і охорони природи
кандидат географічних наук,
Потапенко Вячеслав Георгійович,
Київський національний університет
ім. Тараса Шевченка,
доцент кафедри фізичної географії та геоекології,
Провідна установа: Львівський національний університет
ім. Івана Франка, Міністерство освіти і науки України, м. Львів, кафедра фізичної географії
Захист відбудеться 22 січня 2003 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. II-49
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.
Автореферат розісланий 17 грудня 2002 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат географічних наук, доцент Жемеров О.О.
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Дослідження міських ландшафтів в контексті загальноєвропейської концепції збереження ландшафтного різноманіття в умовах зростання ролі антропогенних чинників ландшафтогенезу є актуальним. Розвиток промисловості та збільшення чисельності міського населення зумовлює розширення площі міст та значне перетворення природного середовища, що веде до формування особливого виду антропогенного ландшафту –урболандшафту. Розв’язання проблеми полягає в раціональній організації цих територій, що можливо за умови комплексного вивчення і використання властивостей природних компонентів міського ландшафту, застосування позитивного досвіду попереднього землекористування, дослідження сучасного стану природного середовища, оптимального ландшафтного планування.
Місто Дніпропетровськ є типовим прикладом індустріально-урбанізованих територій Промислової Наддніпрянщини. На початковому етапі природокористування сприятливі природні умови території міста –височина над річковою долиною, густа річкова мережа (Дніпро, Оріль, Самара, Сура), багаті біоценози плавневих лісів тощо –притягували людей з навколишніх районів. Зараз цей великий промисловий (з підприємствами найбільш небезпечних галузей) історико-культурний та адміністративний центр характеризується небезпечними умовами проживання для більш ніж одного мільйона своїх жителів.
Екологічним проблемам території Дніпропетровська постійно приділяється увага в галузевих дослідженнях –інженерно-геологічних, гідрогеологічних, еколого-геохімічних, медико-біологічних тощо –що мають за мету визначити масштаби, інтенсивність певного небезпечного процесу або їх сукупності, природоохоронні заходи і т.д. Необхідним є застосування комплексного урболандшафтознавчого аналізу території, що дозволить науково обгрунтувати напрямки містобудівної політики для поліпшення умов проживання населення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою держбюджетної наукової теми №36 (№0199V004402) Дніпропетровського Інституту проблем природокористування і екології НАН України “Наукове обгрунтування пріоритетних напрямків досягнення сталого розвитку техногенно навантажених регіонів з урахуванням його нормативних показників”.
Мета роботи –встановити природно-антропогенні передумови формування сучасної екологічної ситуації індустріально-урбанізованих територій для наукового обгрунтування шляхів оптимізації міського середовища.
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
- Реконструювати ландшафтну структуру території міста та властивості корінних ландшафтів (стійкість до антропогенного впливу) для визначення природних передумов виникнення сучасної геоситуаціїї.
2
Встановити просторово-часові тенденції освоєння території для визначення характеру та інтенсивності природокористування.
- Дослідити сучасну ландшафтно-архітектурну структуру міста.
- Встановити основні природно-антропогенні закономірності появи різних видів геоситуації в межах ландшафтно-архітектурних комплексів.
- Розробити перспективні напрямки оптимізації ландшафтно-архітектурної структури.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження –індустріально-урбанізовані території. Предмет дослідження –результати трансформації природної структури корінних ландшафтів в ландшафтно-архітектурну індустріально-урбанізованих територій.
Наукова цінність і новизна одержаних результатів.
- Вдосконалено методику ландшафтного аналізу урбанізованих територій та розширено можливості її використання для території індустріальних міст Промислової Наддніпрянщини.
- Доведено необхідність дослідження природного геоекологічного потенціалу корінних ландшафтів (на основі оцінки рівня стійкості геологічного середовища до антропогенних впливів) як природного чинника геоекологічної ситуації.
- Обгрунтовано просторово-часові та структурно-функціональні закономірності розвитку урболандшафтів. Визначено особливості динаміки ландшафтної структури території міста.
- Доведено необхідність оцінки тривалості та характеру природокористування для визначення антропогенних чинників геоситуації.
- Вперше розроблено та реалізовано для індустріально-урбанізованих територій методику геоситуаційного зонування, що враховує природно-антропогенні передумови створення геоситуації.
- Вдосконалено основні підходи та принципи оптимізації ландшафтно-архітектурної структури міста.
Методологія і методи дослідження. В основу дослідження покладені теоретичні та методологічні положення в галузі антропогенного ландшафтознавства, урболандшафтознавства, геоекології: вчення про геосистеми (В.Б.Сочава, 1963; А.Г.Ісаченко, 1965; В.С.Преображенський, 1966), вчення про антропогенні ландшафти (Ф.М.Мільков, 1974; Г.І.Денисик, 1998, 1999), концепція урбанізованих ландшафтів (Я.Р.Дорфман, 1964, 1966; К.І.Геренчук, 1973; В.М.Пащенко, Ю.Г.Тютюнник, 1987; П.Г.Шищенко, 1988; І.І.Мамай, 1989; І.С.Круглов, Г.П.Міллер, 1993), концепція ландшафтно-архітектурних систем (О.Ю.Дмитрук, 1993). Для історико-ландшафтної реконструкції та дослідження еволюції урболандшафтів використані історичний підхід (В.С.Жекулін, 1982; І.С.Круглов, 1992; О.Ю.Дмитрук, 1993; С.П.Романчук, 1999), для дослідження екологічного стану урболандшафту –геоекологічний підхід (А.Н.Трофимов, 1988; О.П.Ковальов, 1990; В.А.Боков, А.В.Лущик, 1998; В.Г.Заіканов, 2000), еколого-ландшафтознавчий та еколого-географічний підхід (Л.Г.Руденко та ін., 1992, 1995; В.М.Пащенко, 1993; А.В.Мельник, 1994, 1999), для вдосконалення напрямків оптимізації –біоцентрично-сітьовий та ландшафтно-екологічний підходи (М.Д.Гродзинський, 1993, 1998; О.І.Топчієв, 1995; В.В.Владіміров, 1996). Існуючі методики ландшафтного аналізу урбанізованих територій (І.С.Круглов, 1992; О.Ю.Дмитрук, 1993) розширено, зміни та доповнення автора дозволяють реалізувати геоситуаційний аспект ландшафтного аналізу –дослідження співвідношення стану урболандшафту та умов природного геоекологічного потенціалу території.
3
Використані методи: польової ландшафтної зйомки; лабораторних фізико-хімічних методів аналізів грунтів; історико-ландшафтний; великомасштабного еколого-географічного та еколого-ландшафтознавчого картографування (1:25000 –:50000); комп’ютерні методи побудови карт (SURFER); бальні оціночні методи.
Вихідні матеріали. У основу дослідження покладені матеріали польових досліджень, проведених автором самостійно в 1997-2001 р., фондові та опубліковані картографічні матеріали.
Практичне значення отриманих результатів. Вдосконалена методика ландшафтного аналізу індустріально-урбанізованих територій дозволяє здійснювати оцінку геоситуації для будь-якої ділянки міста на основі аналізу співвідношення геоекологічного потенціалу та рівня геоекологічної небезпеки для обгрунтування напрямків оптимізації природного середовища та природокористування. На основі методичних розробок та проведених досліджень створено 15 картосхем, що відображують особливості формування ландшафтно-архітектурної структури Дніпропетровська і геоситуації території міста. Результати роботи використовуються Дніпропетровською міською державною адміністрацією та управлінням з екології Дніпропетровської міської ради при розробці і проведенні природоохоронних заходів, для контролю за екологічною ситуацією і при плануванні містобудівних програм. Картосхема ландшафтно-архітектурних систем території Дніпропетровська являє собою основу для подальших геоекологічних досліджень. Результати дослідження –основні теоретичні положення, методичні розробки і картографічні матеріали –використані в навчальному процесі Дніпропетровського національного університету в курсах “Урболандшафтознавство”, “Основи екологічної безпеки територій і акваторій”, “Методи ландшафтних досліджень”.
Особистий внесок автора в роботу. Всі польові матеріали та дані лабораторних аналізів (у тому числі добір і лабораторний аналіз ґрунтових і ботанічних зразків, опис і картографування форм рельєфу, типів забудови), узагальнення і генералізація зібраної архівно-історичної і текстової інформації, давніх планів міста, обгрунтування результатів, карти-схеми, теоретичні розробки отримані особисто автором в період з 1997 по 2002 р. Всі основні положення, викладені в дисертації, були сформульовані автором самостійно.
Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційної роботи були представлені в доповідях і відбиті в публікаціях Міжнародної наукової конференції “Розмаїтість ландшафтних комплексів України і шляхи їхнього раціонального використання і збереження: методологічні і
прикладні
4
аспекти” (Київ, 2000), Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми природокористування, стійкого розвитку і техногенної безпеки” (Дніпропетровськ, 2001), Міжнародної науково-практичної конференції “Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002), Міжнародної конференції “Наука й освіта” (Дніпропетровськ, 2002), V Міжнародної наукової конференції “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2002), на щорічних наукових семінарах кафедри геоекології і раціонального природокористування Дніпропетровського національного університету (Дніпропетровськ, 1997-2002).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 робіт, у тому числі 5 статей, 3 з них – статті у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота налічує 4 розділи, висновки, список використаної літератури (263 джерела, з них 16 – іноземні), 4 додатки. Основний зміст викладено на 222 сторінках, з яких текст складає 140 сторінок. Робота містить 26 рисунків, 25 таблиць.
Автор щиро вдячний керівнику роботи доктору географічних наук, професору Г.В.Пасічному; співробітникам кафедр геоекології та раціонального природокористування, фізичної та економічної географії, гідрогеології та інженерної геології за вагомі поради при написанні дисертації.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтована актуальність теми, визначені об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, наукова новизна, а також практичне значення роботи.
У першому розділі проаналізовано ряд робіт, в яких місто розглядається як об’єкт географічного дослідження (Б.В.Виноградов, 1981; О.Д.Арманд, 1988; Г.М.Лаппо, 2000). Відзначено, що зростання населення та технічний прогрес, а також гідролого-геоморфологічні умови місцевості є основними факторами розвитку міста (О.В.Леснов, 1971; Дж.Форрестер, 1974; П.Мерлен, 1975; А.Е.Гутнов, 1984; О.Д.Арманд, 1988; В.Є.Чайка, 1999; та ін.). Еволюція урбанізованих територій супроводжується трансформацією морфолітогенних (Ф.М.Мільков, 1964; І.С.Круглов, 1992; Г.Б.Островерх, 1996; О.В.Колтун, 2002), гідрокліматогенних (Ф.В.Стольберг, 2000; Г.Є.Ландсберг, 1983) та біотичних (І.Г.Черваньов та ін., 1996; О.В.Мірзак, 2002; В.О.Кучерявий, 1981; Л.М.Бортнік, 1999; М.М.Строганова, 1998; В.Д.Дишловий та ін., 1974; та ін.) складових ландшафту.
Урболандшафтний підхід до вивчення міста висвітлюється в роботах зарубіжних (Sauer, 1925), російських (В.В.Покшишевський, 1952, 1957; Ф.В.Тарасов, 1969; Ф.М.Мильков, 1973; І.І.Мамай, 1989; та ін.) та вітчизняних ландшафтознавців (Я.Р.Дорфман, 1964, 1966; К.І.Геренчук, 1973; П.Г.Шищенко, 1988; Ю.Г.Тютюнник, 1990, 1991; Г.І.Денисик, 1999; І.С.Круглов, 1992; О.Ю.Дмитрук, 1993).
На основі наведених теоретичних та методичних підходів сформовано уявлення про індустріально-урбанізовані території як геосистеми, де в процесі масо, енерго- та вологопереносу взаємодіють природні (морфолітогенні), антропогенно змінені (грунти, рослинність, мікроклімат тощо)
5
та техногенні (споруди, штучні покриття, техногенні відклади тощо) складові.
Місто розглядається як сукупність ландшафтно-архітектурних систем (за О.Ю.Дмитруком, 1993), які виділяються в межах місцевостей та характеризуються територіальною єдністю, особливим характером організації та функціонування. До складу ландшафтно-архітектурних систем входять ландшафтно-архітектурні комплекси, що відповідають рівню складних урочищ та характеризуються типом та висотою забудови, її функціональним призначенням.
За концепцією нерівнозначності компонентів ландшафту (М.А.Солнцев, 1963) властивості саме літогенної основи ландшафту визначають його стійкість до зовнішніх впливів – “геоекологічний потенціал” (за В.Г.Заікановим, 2000), а її трансформація – рівень геоекологічної небезпеки (за В.О.Боковим, О.В.Лущиком, 1998). Термін “геоситуація” використовуюється для означення співвідношення стану об’єкту та стану середовища (за А.М.Трофимовим, 1988 та О.П.Ковальовим, 1990). Оптимізація взаємовідношень у системі “суспільство-довкілля” можлива за умови біоцентричного та біосфероцентричного підходів (Н.М.Моісеєв, 1986, 1987; О.П.Ковальов, 1989, 1997; Б.І.Кочуров, 1990; М.Д.Гродзинський, 1993; О.І.Топчієв, 1995; та ін.).
У другому розділі дисертації викладені основні принципи та комплексна схема ландшафтного аналізу індустріально-урбанізованих територій (рис. 1), де вказані його блоки, етапи та результати.
Початковим етапом ландшафтного аналізу індустріально-урбанізованих територій є дослідження ландшафтної структури корінних ландшафтів (О.Ю.Дмитрук, 1993; С.П.Романчук, 1998) до початку урбаністичного освоєння зі складанням картосхеми історико-ландшафтних реконструкцій корінних ландшафтів. Визначені особливості природних біоценозів використовуються для ландшафтно-оптимізаційних заходів, а також за необхідності відновлення та рекультивації порушених територій.
Геоекологічний потенціал корінних ландшафтів визначається нами як стійкість геологічного середовища як відносно стабільного та структуроформуючого компоненту (Н.А.Солнцев, 1963). Оцінка природного геоекологічного потенціалу проводилася за методикою В.Г.Заіканова (2000) з власними доповненнями. Тип геологічної будови, літологічні та гідрогеологічні особливості геологічного середовища є властивостями, що визначають ступінь геологічної та геофізичної стійкості геологічного середовища до антропогенних впливів, а в цілому і геоекологічний потенціал території.
Так, низький рівень геологічної стійкості характерний для ділянок з двох-, трьохшаровим геологічним розрізом (піски на суглинках, або суглинки на пісках, що залягають на суглинках) та з близьким до поверхні рівнем грунтових вод. Середній рівень стійкості – для територій з трьохшаровим розрізом (суглинки на пісках невеликої потужності, що залягають на суглинках) та з неглибоким рівнем грунтових вод, високий – для ділянок з однорідним геологічним розрізом, слабким проявом екзогенних геологічних процесів, середнім рівнем грунтових вод.
Переважання потенційно низького рівня геофізичної стійкості геологічного середовища характерне для територій, що складені глинистими та суглинистими відкладеннями, середнього рівня –
6
2. Гражданскоправовая защита чести достоинства и деловой репутации
3. задание для студентов проходящих практику в одной школе
4. философия Тестовые экзаменационные задания
5. День Матери Автор - Мамонтова Нина Александровна ЦЕЛЬ- воспитывать уваже
6. Реферат- Ефективність праці і її показники
7. ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян із здійснення купівлі та продажу товарів народ
8. Пожертвование как разновидность договора дарения
9. ВАРИАНТ 1 1 1 doesn` t understnd this grmmr rule
10. Кодовое расстояние
11. Інтернаціоналізація та стандартизація обліку у міжнародному масштабі- необхідність сутність та значення
12. Понятие и значение АХД
13. Адыгейская кухня
14. Основные направления и школы древнеиндийской философии
15. Российский государственный профессиональнопедагогический университет Институт психологии Кафедра п.html
16. прием врачей выдача справок бассейн выдача больничных листов проведение физиотерапевтических пр
17. Базы данных База данных Видеотека Исполнитель- студент группы 29207 Галимжанов А
18. Индексирование цен п-п Наименование затрат Б
19. Бытовые стиральные машины
20. Простой оператор присваивания записывается так- переменная выражение