.279.8 075.8 Підготували зав

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Дніпропетровська державна медична академія

Кафедра соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я

В.М.Лехан, М.І.Заярський, І.М.Кутузов, О.П.Максименко

ПОСІБНИК

для підготовки студентів медичних факультетів

до державної атестації з соціальної медицини,

організації та економіки охорони здоров’я

Дніпропетровськ -2012

УДК 614.253.4:371.279.8 (075.8)

Підготували:

зав.кафедрою соціальної медицини, організації та

управління охороною здоров’я д.м.н., професор В.М.Лехан,

кандидати медичних наук доценти цієї ж кафедри

М.І.Заярський, І.М.Кутузов, О.П.Максименко

Посібник складено з метою підсумкової підготовки студентів VI курсів – випускників Дніпропетровської державної медичної академії (ДДМА) за спеціальностями "лікувальна справа", "педіатрія", "медико-профілактична справа" до державної атестації з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я, яка складається із стандартизованого тестового іспиту „Крок 2” та практично-орієнтованого іспиту.

При підготовці посібника використана чинна нормативно-правова база, у тому числі наказ Міністерства охорони здоров'я України від 31.01.2005р. № 53 "Про затвердження Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за напрямом підготовки "Медицина", освітньо-кваліфікаційні характеристики спеціалістів і освітньо-професійні програми підготовки спеціалістів (2003р.), типова програма з соціальної медицини та організації охорони здоров'я (1999р.), типова програма з економіки охорони здоров'я (1993р.), рекомендації голів державних екзаменаційних комісій та опорної кафедри.

Складений посібник має розглядатися і використовуватися студентами-випускниками медичних факультетів як алгоритм підготовки до державної атестації з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я.

Додаткова література, екзаменаційні питання, практичні навички, послідовність дій лікаря по організації санітарної просвіти населення, алгоритми ціноутворення медичних послуг та інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, представлено для іноземних студентів на російській мові.

Затверджено на засіданні кафедри соціальної медицини, організації

та управління охороною здоров’я 27.08.2012 г., протокол № 52.

Зміст

Порядок підготовки випускників та проведення державної атестації з

соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я..............................   4

Додаток 1. Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими

повинен володіти випускник вищого медичного закладу за фахом “лікувальна

справа” та блоки змістових модулів підготовки з соціальної медицини,

організації та економіки охорони ..................................................................................   8

Додаток 2. Список рекомендованої літератури для підготовки до ліцензійного

іспиту «Крок 2» та практично-орієнтованого екзамену з соціальної медицини,

організації та економіки охорони здоров’я ..................................................................  13

Додаток 3. Екзаменаційні питання з соціальної медицини, організації та

економіки охорони здоров’я...........................................................................................  14

Додаток 4. Практичні навички з соціальної медицини, організації та економіки

охорони здоров’я для вітчизняних та іноземних студентів........................................  23

Додаток 5. Зразок екзаменаційного білета практично-орієнтованого

державного іспиту...........................................................................................................  25

Додаток 6. Зразок оформлення студентом протокола на практично-

орієнтованому державному іспиті.................................................................................  26

Додаток 7. Перелік нормативно-довідкової документації для оснащення

екзаменаційної кімнати на практично-орієнтованому іспиті......................................  27

Додаток 8. Логічна послідовність дій лікаря по організації санітарної просвіти населення..........................................................................................................................  28

Додаток 9. Алгоритм розрахунку ціни на медичні послуги........................................  29

Додаток 10. Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують

тимчасову непрацездатність громадян .........................................................................  30

Додаток 11. Переліки первинної медичної документації лікувально-

профілактичних закладів................................................................................................  36

Порядок підготовки випускників та проведення державної атестації

з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я

Державна атестація випускників медичних факультетів Дніпропетровської державної медичної академії (ДДМА) здійснюється згідно Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за напрямом підготовки "Медицина", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України від 31.01.2005р. № 53.

Метою державної атестації випускників є встановлення відповідності рівня сформованості знань, умінь та навичок в результаті засвоєння освітньо-професійної програми (ОПП), вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ).

Державна атестація з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я проводиться у формі стандартизованого тестового і практично-орієнтованого державних іспитів.

Стандартизований тестовий державний екзамен - ліцензійний інтегрований іспит, який проводиться  відповідно до Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів "Медицина" і "Фармація", затвердженого наказом МОЗ України від 14.08.1998р. № 251, і здійснюється Державною екзаменаційною комісією та Центром тестування професійної компетентності фахівців при МОЗ України.

Складовою частиною державної атестації випускників є тестовий екзамен "Крок 2. Загальна лікарська підготовка", який вимірює показники якості загальної лікарської підготовки – фахової компоненти повної вищої освіти і визначає рівень професійної компетентності, який дозволяє присвоїти фахівцю освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліста". Традиційно "Крок 2" включає 10-15 тестових завдань з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я.

Практично-орієнтований державний іспит перевіряє готовність випускника здійснювати на об'єкті майбутньої професійної діяльності або на його моделі (ситуаційне завдання) виробничі функції, які неможливо оцінити методом стандартизованого тестування. Практично-орієнтований випускний іспит студентів VI курсу медичних факультетів з гігієнічних дисциплін ("соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я" та "гігієна та екологія") проводиться у формі державного випускного екзамену наступним чином:

перша частина полягає у вирішенні ситуаційних задач, на основі яких оцінюється виконання випускником типових задач діяльності та умінь, пов'язаних з плануванням і проведенням санітарно-гігієнічних, профілактичних та протиепідемічних заходів, оцінюванням впливу навколишнього середовища на стан здоров'я населення, обробкою медичної інформації;

друга частина полягає у вирішенні ситуаційних задач, на основі яких оцінюються стандартні вміння кожним випускником вести медичну документацію.

За рішенням Вченої Ради ДДМА державний практично-орієнтований іспит з гігієнічних дисциплін проводиться в один етап, під час якого перевіряється виконання випускником типових задач діяльності та умінь, що віднесені до першої та другої частини екзамену. За підсумками цієї частини державної атестації оцінюються якість вирішення випускником типових задач діяльності в наближених умовах до практичної роботи фахівця.

Згідно галузевих стандартів вищої освіти ОКХ і ОПП за спеціальностями "лікувальна справа", "педіатрія", "медико-профілактична справа" напряму підготовки "медицина" об’єктом діяльності лікаря є людина з її психофізіологічними особливостями, здоров’я людини, підтримка здоров’я, профілактика захворювань, лікування людини, здоров’я населення. ОКХ і ОПП визначають нормативний зміст освіти, відображають цілі освітньої та професійної підготовки, встановлюють місце фахівця в структурі господарства держави, вимоги до його компетентності, інші соціально важливі властивості та якості. У відповідності з ОКХ поряд з підготовкою до виконання певних виробничих функцій за окремими лікарськими спеціальностями випускник ДДМА повинен формуватися і як соціальна особистість, здатна вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності.

У відповідності до посад, що визначаються наказом МОЗ України, випускник вищого навчального медичного закладу має бути придатний до виконання основних виробничих функцій (проектної - діагностичної, організаційної і виконавської) та відповідних їм задач діяльності. Кожній задачі відповідає система умінь щодо вирішення типових задач діяльності. З метою опанування студентами системою умінь вирішувати типові задачі діяльності при виконанні певних виробничих функцій на кафедрі соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я проводиться підготовка з "соціальної медицини та організації охорони здоров’я" та "економіки охорони здоров’я". Основні виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального медичного закладу за фахом “лікувальна справа”, та блоки змістових модулів підготовки з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я наведені у додатку 1. Найважливіші блоки змістових модулів професійної та практичної підготовки студентів-випускників виносяться на відповідний етап державної атестацію згідно таблиці.

Таблиця

Система блоків змістових модулів навчальних дисциплін „соціальна медицина та організація охорони здоров’я” і „економіка охорони здоров’я” та форми їх державної атестації

Назва дисципліни	Блоки змістових модулів професійної та практичної підготовки (шифр за ОКХ і ОПП)	Стандарти-зований тестовий державний іспит “Крок 2”	Практично-орієнтований державний іспит
Соціальна медицина та організація охорони здоров’я	Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають (ПП.008)	+
	Застосовувати методи статистичного аналізу медико-біологічних даних (ПП.009)	+
	Розробляти заходи щодо організації діяльності лікаря та закладів охорони здоров’я, використовувати методи аналізу якості надання медичної допомоги (ПП.017)	+
	Трактувати основні принципи управління в охороні здоров’я, використовувати технологію розробки управлінських рішень щодо покращання стану здоров’я населення та якості медичної допомоги (ПП.019)	+
	Трактувати сучасні принципи організації охорони здоров’я (ПП.020)	+
	Аналізувати обсяг і якість первинної, вторинної та третинної медичної допомоги різним контингентам населення (ПП.047)	+
	Демонструвати вміння ведення облікової та звітної документації (ПП.061)		+
	Демонструвати володіння методикою застосування стандартів медичних технологій у практичній діяльності (ПП.062)		+
	Проводити комплексну оцінку стану здоров’я на основі інтегральних показників (ПП.081)	+
Економіка охорони здоров’я	Демонструвати володіння методиками визначення медичної, соціальної та економічної ефективності надання медичної допомоги (ПП.267)		+
	Трактувати економічні принципи формування соціального захисту (ПП.268)	+
	Застосовувати методи економічного аналізу діяльності закладів охорони здоров’я (ПП.269)		+
	Трактувати сучасні принципи економіки охорони здоров’я, демонструвати володіння методикою ціноутворення в сфері медичних послуг (ПП.270)	+

Для підготовки до державної атестації з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я (ліцензійного іспиту «Крок 2» та практично-орієнтованого екзамену) студент повинен використовувати рекомендовану літературу згідно додатку 2.

Підготовку до тестового екзамену "Крок 2" слід розпочинати з пошуку відповідей на екзаменаційні питання (додаток 3) в основній навчальній літературі і лекційних матеріалах, а завершувати роботою з виданими збірками тестових завдань.

На 2005-2006 навчальний рік МОЗ України встановлено новий підвищений критерій державного тестового іспиту "Крок 2. Загальна лікарська практика" - 50,5 % правильних відповідей. Результати ліцензійного тестування з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я беруться до уваги державною екзаменаційною комісією на другому етапі державної атестації. Вітчизняні студенти, які отримають оцінку "не склав", допускаються до складання практично-орієнтованого іспиту, але не отримують сертифікат ліцензійних іспитів і диплом про закінчення вищого навчального закладу. Їм надається можливість повторно скласти тестовий екзамен через рік протягом наступних трьох років. Іноземні студенти, які отримають на іспиті "Крок 2" оцінку "не склав", допускаються до складання практично-орієнтованого іспиту, не отримують сертифікат ліцензійних іспитів, але за умови відповідного рішення можуть отримати диплом.

Для підготовки до практично-орієнтованого державного іспиту з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я студенту слід продовжити роботу з додатковою літературою і протоколами практичних занять за IV, V і VI курси та звернути особливу увагу на засвоєння практичних навичок та уміння (додаток 4).

Кожен білет з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я передбачає оцінювання умінь випускника по шести основним елементам. Вирішення ситуаційного завдання складається з п'яти елементів:

1. Визначення джерела та/або місця знаходження інформації, використаної в ситуаційній задачі.

2. Обробка інформації.

3. Аналіз стану здоров’я та/або організації охорони здоров’я контингенту, що вивчається.

4. Визначення факторів, що формують ситуацію.

5. Обґрунтування дій щодо покращення (оптимізації) досліджуваної ситуації та складання профілактичних заходів.

Під час практично-орієнтованого іспиту студенти всіх спеціальностей повинні продемонструвати місце предмета в їх майбутній роботі при виконанні окремих функцій лікаря. Особливої уваги у відповіді на білет заслуговує визначення факторів, що формують досліджувану ситуацію. Важливо також показати вміння мислити сучасними соціально-медичними та економічними категоріями, приймати відповідні рішення, що позитивно впливають на стан здоров’я населення, оптимізують організацію медичного обслуговування, зменшують собівартість медичних послуг.

Стандартні вміння ведення медичної документації випускники демонструють як шостий елемент згідно з наведеною у білеті конкретною виробничою ситуацією одним із засобів:

- формування пакету документів (назви та номери облікових форм), які заповнюються лікарем під час амбулаторно-поліклінічного прийому (відвідувань на дому);

- відбір облікових форм документів (назви та їх номери), які заповнюються лікарем на стаціонарного хворого;

- заповнення «Статистичного талону для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів» (ф.№025-2/о) та шифрування діагнозу за МКХ 10 перегляду;

- заповнення «Статистичної карти хворого, який вибув із стаціонару» (ф.№066/о) та шифрування діагнозу за МКХ 10-го перегляду;

- заповнення листка непрацездатності при різних причинах її тимчасової втрати;

- заповнення лікарського свідоцтва про смерть;

- формування пакету документів (назви та номери облікових форм), які заповнюються лікарем щодо контингенту населення;

- формування пакету документів (назви та номери облікових та звітних форм), які використовуються та заповнюються лікарем при підготовці річного звіту про виробничу діяльність.

Зразок екзаменаційного білету та зразок оформлення студентом протокола проведення та оцінювання практично-орієнтованого державного іспиту наведено у додатках 5 і 6. 

На випускному екзамені студент може використовувати мікрокалькулятори для проведення статистичних і економічних розрахунків. Екзаменаційна кімната на практично-орієнтованому іспиті оснащена нормативно-довідковою документацією згідно затвердженого переліку, якою може користуватися студент під час екзамену (додаток 7).

При підготовці до іспиту студенти усвідомлюють, що виконання організаційної функції по проведенню профілактичних заходів грунтується на послідовних діях лікаря, починаючи з організації санітарної просвіти населення (додаток 8).

Враховуючи ще недостатній рівень знань студентів з питань сучасних економічних підходів в охороні здоров'я та з метою посилення професійної практичної підготовки випускників рекомендується ширше застосування алгоритмів - послідовності етапів процесу ціноутворення та розрахунку ціни на медичну послугу (додаток 9).

Допомогу у засвоєнні студентами-випускниками стандартних вмінь ведення медичної документації надають інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, та переліки основної первинної медичної документації лікувально-профілактичних закладів (додатки 10 і 11).

Оцінювання результату практично-орієнтованого державного випускного іспиту студентів VI курсу проводиться по кожній окремій дисципліні ("соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я" та "гігієна та екологія"), які формують одну підсумкову інтегральну оцінку з гігієнічних дисциплін.

Результат практично-орієнтованого державного іспиту з соцiальної медицини, органiзацiї та економiки охорони здоров'я визначається в оцінках:

5 – відмінно, 4 – добре, 3 – задовільно, 2 – незадовільно.

Оцінки встановлюються на основі балів, які фіксуються екзаменаторами в індивідуальних протоколах проведення та оцінювання іспиту з кожної дисципліни.

Виконання кожного етапу екзаменаційної роботи з соцiальної медицини, органiзацiї та економiки охорони здоров'я оцінюється балами:

“1” – виконано, “0,5” – виконано не повністю, “0” – не виконано.

Оцінка за іспит з дисципліни визначається як середнє арифметичне балів шести елементів екзаменаційної роботи, помножене на коефіцієнт 5. 

Наприклад:

Середній бал = (1+1+1+1+1+1) : 6 = 1.

Оцінка = 1х 5 = 5 балів.

Критерії встановлення оцінки:

5 – 4,5 бала – "відмінно";

4,49- 3,5 бала – "добре";

3,49 – 2,51 бала – "задовільно";

2,5 бала  і менше – "незадовільно".

Апеляція студента щодо оцінки на практично-орієнтованому державному випускному іспиті може проводитися в день іспиту одразу після оголошення оцінок головою державної екзаменаційної комісії.

Додаток 1

Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого медичного закладу освіти за фахом “лікувальна справа” та блоки змістових модулів підготовки з соціальної медицини, організації та економіки охорони

Зміст вироб-ничої функції	Назва типової задачі діяльності (шифр за ОКХ і ОПП)	Зміст уміння (шифр за ОКХ і ОПП)	Блок змістового модуля професійної та практичної підготовки (шифр за ОКХ і ОПП)
1	2	3	4
Органі-заційна	Проведення санітарно-гігієнічних та профілактич-них заходів (2.ПФ.С.01)	В умовах лікувальної установи, навчально-виховних, оздоровчих закладах для дітей та підлітків, оздоровчих закладах для різних верств населення, на виробництві, використовуючи узагальнену процедуру оцінки стану здоров’я людини, знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, серед закріпленого контингенту населення:  формувати диспансерні групи хворих (2.ПФ.С.01.ПР.О.01);  формувати групи здорових людей, що підлягають диспансерному нагляду (новонароджені, діти, підлітки, вагітні, представники професій, що мають проходити обов’язковий диспансерний огляд) (2.ПФ.С.01.ПР.О.02). В умовах лікувальної установи, на підставі даних про стан здоров’я певних контингентів населення та про наявність впливу на нього навколишнього середовища, використовуючи існуючі методи, в межах первинної медико-санітарної допомоги населенню, здійснювати систему протиепідемічних та профілактичних заходів щодо:  організації раціонального харчу-вання, водопостачання (2.ПФ.С.01.ПР.О.03);  режиму діяльності та відпочинку (2.ПФ.С.01.ПР.О.04);  формування сприятливого вироб-ничого середовища (2.ПФ.С.01.ПР.О.05);  первинної профілактики захворю-вань і травм (2.ПФ.С.01.ПР.О.06);  пропаганди здорового способу життя (2.ПФ.С.01.ПР.О.07).	Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають (ПП.008)   Трактувати сучасні принципи організації охорони здоров’я (ПП.020)   Трактувати сучасні принципи організації охорони здоров’я (ПП.020)   Трактувати сучасні принципи організації охорони здоров’я (ПП.020)   Трактувати сучасні принципи організації охорони здоров’я (ПП.020)   Трактувати сучасні принципи організації охорони здоров’я (ПП.020)   Трактувати сучасні принципи організації охорони здоров’я (ПП.020)   Трактувати сучасні принципи організації охорони здоров’я (ПП.020)
	Планування профілактич-них та проти-епідемічних заходів щодо інфекційних хвороб (2.ПФ.С.02)	В умовах лікувальної установи на підставі результатів епідеміологічного обстеження осередків інфекційних хвороб, епідеміологічного аналізу, використовуючи існуючі профілактичні та протиепідемічні методи, планувати заходи для запобігання розповсюд-жування інфекційних хвороб (2.ПФ.С.02.ЗП.О.08.01-43)	Трактувати основні принципи управління в охороні здоров’я, використовувати технологію розробки управлінських рішень щодо покращання стану здоров’я населення та якості медичної допомоги (ПП.019)   Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають (ПП.008)   Розробляти заходи щодо організації діяльності лікаря та закладів охорони здоров’я, використовувати методи аналізу якості надання медичної допомоги (ПП.017)
	Проведення профілактич-них та протиепіде-мічних заходів щодо інфекційних хвороб (2.ПФ.С.03)	В умовах лікувальної установи, терапевтичної лікарської дільниці проводити:  первинні протиепідемічні заходи в осередку інфекційної хвороби (2.ПФ.С.03.ПР.О.10). В умовах медико-профілактичної установи, терапевтичної дільниці, використовуючи статистичні та лабораторні методи, здійснювати епідеміологічний аналіз інфекційної захворюваності населення, виявляючи:    групи ризику (2.ПФ.С.03.ПР.О.11).	Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають (ПП.008)   Застосовувати методи статистичного аналізу медико-біологічних даних (ПП.009)   Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають (ПП.008)
Викона-вська	Визначення характеру лікування захворювань (3.ПФ.С.03)	В лікувальній установі, вдома у хворого та на етапах медичної евакуації у т.ч. при воєнному стані, на підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначати характер лікування (консервативне, оперативне) захворювання (3.ПФ.С.03.ЗР.Р.10.01-280).	Демонструвати володіння методикою застосування стандартів медичних технологій у практичній діяльності (ПП.062)
	Визначення принципів лікування захворювань (3.ПФ.С.04)	В лікувальній установі, вдома у хворого, на підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначати принципи лікування  захворювання (3.ПФ.С.03.ЗР.Р.11.01-280).	Демонструвати володіння методикою застосування стандартів медичних технологій у практичній діяльності (ПП.062)
	Визначення тактики ведення контингенту осіб, що підлягають диспансерному нагляду (3.ПФ.С.07)	В лікувальній установі або вдома у хворого на підставі отриманих даних про стан здоров’я пацієнта, за допомогою стандартних схем, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення:  визначати тактику обстеження та первинної профілактики здорових осіб, що підлягають диспансерному нагляду (3.ПФ.С.07.ПР.О.15).	Проводити комплексну оцінку стану здоров’я на основі інтегральних показників (ПП.081)
	Оцінювання впливу навколишньо-го середовища на стан  здоров’я населення (індивідуаль-не, сімейне, популяційне) (3.ПФ.С.12)	В умовах медичного закладу за стандартними методиками:  на підставі даних санітарно-профілактичної установи шляхом співставлення з існуючими нормативами та стандартами визначати негативні фактори навколишнього середовища (3.ПФ.С.12.ЗР.О.27);  на підставі офіційних даних шляхом співставлення з середньоста-тистичними показниками проаналізу-вати стан здоров’я певного континген-ту (3.ПФ.С.12.ЗР.Р.28);  на підставі даних про стан навколишнього середовища та стан здоров’я певного контингенту визначати наявність зв’язку між ними (З.ПФ.С.12.ПР.Р.29). В умовах медико-профілактичної установи, терапевтичної дільниці, використовуючи статистичні та лабора-торні методи, здійснювати аналіз захворюваності населення, виявляючи:  групи ризику (3.ПФ.С.12.ПР.О.31);  території ризику (3.ПФ.С.12.ПР.О.32); ▪    час ризику (3.ПФ.С.12.ПР.О.33);  фактори ризику (З.ПФ.С.12.ПР.О.34).	Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають (ПП.008)   Розробляти заходи щодо організації діяльності лікаря та закладів охорони здоров’я, використовувати методи аналізу якості надання медичної допомоги (ПП.017)   Трактувати основні принципи управління в охороні здоров’я, використовувати технологію розробки управлінських рішень щодо покра-щання стану здоров’я населення та якості медичної допомоги (ПП.019)   Застосовувати методи статистичного аналізу медико-біологічних даних (ПП.009)   Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають (ПП.008)   Проводити комплексну оцінку стану здоров’я на основі інтегральних показників (ПП.081)   Застосовувати методи статистичного аналізу медико-біологічних даних (ПП.009)   Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають (ПП.008)   Проводити комплексну оцінку стану здоров’я на основі інтегральних показників (ПП.081)   Застосовувати методи статистичного аналізу медико-біологічних даних (ПП.009)    Проводити комплексну оцінку стану здоров’я на основі інтегральних показників (ПП.081)   Трактувати основні принципи управління в охороні здоров’я, використовувати технологію розробки управлінських рішень щодо покращання стану здоров’я населення та якості медичної допомоги (ПП.019)   Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають (ПП.008)   Застосовувати методи статистичного аналізу медико-біологічних даних (ПП.009)   Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають (ПП.008)   Проводити комплексну оцінку стану здоров’я на основі інтегральних показників (ПП.081)
	Ведення медичної документації (3.ПФ.С.13)	За умов лікувальної установи:  використовуючи офіційні облікові документи, за узагальненою формою готувати річний звіт про особисту виробничу діяльність (3.ПФ.С.13.ЗП.О.35);  використовуючи стандартну техно-логію, на підставі нормативних документів вести медичну документацію щодо пацієнта та контингенту населення (карту амбулаторного/стаціонарного хворого, історію хвороби, санаторно-курортну карту, листок непрацездатності, документацію для МСЕК, і т. ін.) (3.ПФ.С.13.ЗП.Р.36).	Аналізувати обсяг і якість первинної, вторинної та третинної медичної допомоги різним контингентам населення (ПП.047)   Демонструвати вміння ведення облікової та звітної документації (ПП.061)   Застосовувати методи економічного аналізу діяльності закладів охорони здоров’я (ПП.269)   Демонструвати вміння ведення облікової та звітної документації (ПП.061)   Застосовувати методи економічного аналізу діяльності закладів охорони здоров’я (ПП.269)
	Обробка державної, соціальної та медичної інформації (3.ПФ.С.14)	За будь-яких обставин з використан-ням стандартних процедур, включаючи сучасні комп’ютерні інформаційні технології, вміти:  визначати джерело та/або місце знаходження потрібної інформації в залежності від її типу (3.ПФ.С.14.ЗП.Р.37);  отримувати необхідну інформацію з визначеного джерела (3.ПФ.С.14.ЗП.Р.38);  обробляти та проаналізувати отри-ману інформацію (3.ПФ.С.14.ЗП.Р.39).	Застосовувати методи економічного аналізу діяльності закладів охорони здоров’я (ПП.269)   Застосовувати методи економічного аналізу діяльності закладів охорони здоров’я (ПП.269)   Застосовувати методи статистичного аналізу медико-біологічних даних (ПП.009)   Розробляти заходи щодо організації діяльності лікаря та закладів охорони здоров’я, використовувати методи аналізу якості надання медичної допомоги (ПП.017)   Застосовувати методи економічного аналізу діяльності закладів охорони здоров’я (ПП.269)

Додаток 2

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

для підготовки до ліцензійного іспиту «Крок 2» та практично-орієнтованого екзамену

з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я

1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров' я / Під заг. ред. Ю.В.Вороненка, В.Ф.Москаленка. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - 677 с.
2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. Ю.В.Вороненка. – К.: Здоров’я, 2002. – 359 с.
3.  Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения / Под ред. Ю.П.Лисицина, Н.Я.Копыта. – 2-е изд. – М.: Медицина, 1984. – 400 с.
4.  Голяченко О. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. – Київ: ПП “Вігай”, 1993. – Частина друга. – 49 с.
5.  Організація роботи лікаря загальної практики (сімейного лікаря)/ Під ред.В.М.Лехан.- Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2002.-247 с.
6.  Епідеміологічні методи вивчення неінфекційних захворювань: Навчальний посібник / В.М.Лехан, Ю.В.Вороненко, О.П.Максименко, О.Л.Зюков, І.О.Губар.- Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. – 280 с.
7.  Міжнародна статистична класифікація хвороб (МКХ-10), короткий адаптований варіант для використання в Україні.-К., 1998. - 307 с.
8.  Типові інструкції заповнення облікової медичної документації, затверджені наказом МОЗ України від 03.07.2001р № 258. - 142 с.
9.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та охорони здоров' я / Під ред. Ю.В. Вороненко – вид. друге, переробл. та доп. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - 256 с.
10.  Крок-2: Навчально-методичний посібник з самостійної та позааудиторної роботи для студентів VІ курсу медичного факультету / Під заг. ред. Г.В.Дзяка / В.М.Лехан та інш. – Дніпропетровськ: Пороги, 2000. – С.324 – 354.
11.  Кутузов І.М., Швачко О.В. Тести для контролю знань з економіки охорони здоров’я студентів медичного та стоматологічного факультетів: Навчальний посібник.-Дніпропетровськ: ДДМА, 1998.- 93 с.
12.  Збірник тестових завдань для підготовки до медичного ліцензійного іспиту: Крок – 2. Загальна лікарська підготовка / Упорядники: Ю.В.Вороненко, І.Є.Булах, І.С.Вітенко, М.Р.Мруга. –К.: Здоров’я, 2002. – 382 с.
13.  Сборник тестовых заданий для подготовки к медицинскому лицензионному экзамену Крок – 2. Общая врачебная подготовка / Составители: Ю.В.Вороненко и др. – К.: Здоров’я, 2002.
14.  Зразки тестових завдань для самостійної підготовки студентів медичних факультетів до державного ліцензійного іспиту "Крок – 2. Загальна лікарська підготовка" – якорні тести 2002-2005 рр. (російськомовний варіант)/ Друкується за даними Центру тестування МОЗ України. Упорядники: Т.О.Перцева, Г.В.Горбунова. - Дніпропетровськ, 2005.- 120 с 
15.  Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з професійно орієнтованих дисциплін "Крок – 2. Загальна лікарська підготовка" Ч.2. Педіатричний профіль. Акушерство та гінекологія. Гігієнічний профіль / За ред. В.Ф.Москаленка, О.П.Волосовця, О.П.Яворського та ін. –К.; Вінниця: Нова кн., 2005. - 402 с. (Організація охорони здоров'я. – С.375-400, 403-404.).
16.  Ліцензійний іспит “Крок 2” Лікувальна справа (російськомовний варіант). Центр тестування; Міністерство охорони здоров”я України.- Варіанти за 1999-2004 рр.
17.  Збірник тестових завдань для ліцензійного іспиту "Крок – 2. Загальна лікарська підготовка" (рос.варіант) / Упорядники: Булах І.Є., Мруга М.Р., Хомченкова Н.І. –К.: Центр тестування при МОЗ України, 2005. – 31 с.
18.  Крок-2-2006. Загальна лікарська підготовка (Первинний банк даних Центра тестування професійної компетентності МОЗ України): Посібник для самостійної підготовки студентів лікувального факультету до складання ліцензійного іспиту.- Дніпропетровськ, 2006. - 238 с. (Социальная медицина, организация и экономика здравоохранения – С.145-149.).

Дополнительная литература для подготовки иностранных и отечественных студентов

1.  Здравоохранение зарубежных стран / Под ред. О.П.Щепина – М.: Медицина, 1981. –367с.
2.  Всеобщее право на здоровье и его реализация в различных странах мира / Под ред. Д.Д.Венедиктова – М.: Медицина, 1981. – 278 с.
3.  Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения. В 2 томах. Т. 2 / Е.А.Логинова, В.Л.Дерябина, Н.Я. Копыт и др.; Под ред. Ю.П.Лисицина.-М.: Медицина, 1987. – 463с.
4.  Іпатов А.В. Напрямки реформування первинної медико-санітарної допомоги в Україні: Монографія. - Дніпропетровськ: Пороги, 2000. – 259 с.
5.  Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / Під заг. ред. В.М. Лехан – К.: Сфера, 2001. – 176 с.
6.  Лехан В.М. Система охорони здоров’я в Україні: підсумки, проблеми, перспективи. – К.: Сфера, 2002. – 28 с.
7.  Основні шляхи подальшого розвитку системи охорони здоров'я в Україні. Спільний звіт /Під заг. ред. В.М.Лехан, В.М.Рудого. – К.: Вид-во Раєвського, 2005. – 168 с.
8.  Рудий В.М. Законодавче забезпечення реформи системи охорони здоров'я в Україні.-К. Сфера, 2005.- 272 с.
9.  Состояние подготовки специалистов в области общественного здравоохранения в Украине и в мире /Лехан В.Н. и соавт.-К.: Сфера, 2003.- 86с.
10.  Лехан В., Рудий В., Нолт Е. Системы здравоохранения в переходном периоде: Монографія. Украина. - Копенгаген: Европейское региональное бюро ВОЗ от имени Европейской обсерватории по системам и политике здравоохранения, 2004. – 144 с.
11.  Организация первичной медико-санитарной помощи на принципах семейной медицины /Под ред. Лехан В.Н.- Днепропетровск, 2004.- На СDROM-диске.
12.  Эпидемиологические методы изучения неинфекционных заболеваний / В.Н.Лехан, Ю.В.Вороненко, О.П.Максименко, О.Л.Зюков, И.А.Губарь. Учебное пособие рекомендовано ЦМК МЗ Украины для студ. высш. мед. учебных заведений III-IV уровней аккредитации и врачей. – Киев: Изд-во "Сфера", 2005. – 204 с.
13.  Лехан В.Н., Крячкова Л.В., Губарь И.А. Менеджмент в здравоохранении: Учебное пособие. – Днепропетровск, 2005. – 32 с.
14.  Лехан В.Н., Максименко О.П. Маркетинг в системе здравоохранения: Учебное пособие. – Днепропетровск, 2005. – 26 с.
15.  Лехан В.Н., Зюков О.Л. Обеспечение качества медицинской помощи. Стандартизация в здравоохранении: Навчальний посібник – Днепропетровск, 2005. – 32 с.

Додаток 3

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

(соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я, VІ курс,

первинна профілізація зі спеціальностей “лікувальна справа”, “педіатрія”,

“медико-профілактична справа”, випускний державний іспит)

1. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Зміст дисципліни.  [1]* C.16-22. [9] С.3-15.  

2. Історія виникнення й розвитку соціальної медицини в Україні та інших країнах. Видатні діячі соціальної медицини та організації охорони здоров’я.  [1] C.3-15.

3. Методи дослідження в соціальній медицині та організації охорони здоров’я: статистичний, епідеміологічний, соціологічний, експертних оцінок, експериментальний, моделювання, прогнозування, системного аналізу.  [4] C.1-3; 20-26; 29-43.

4. Предмет і зміст медичної статистики, її значення в діяльності лікаря.  [1] C.23-32.

5. Статистична сукупність та її групові властивості.  [3] C.49-58. [4] С.1-4.

6. Організація та проведення статистичного медико-соціального дослідження, його етапи.  [1] C.32-43. [2] С.5-11. [9] С.15-25.

7. Зміст плану статистичного дослідження.  [1] C.33-34. [3] С.117-121.

8. Зміст програми статистичного дослідження.  [1] C.39-40. [3] С.122-131.

9. Види статистичних досліджень щодо повноти охоплення та часу спостереження. Види ознак спостереження та групувань.  [1] C.34-39.

10. Види статистичних таблиць, правила їх побудови.  [1] C.40-42. [2] С.5-11. [3] C.119-120.

11. Графічні зображення медико-біологічних даних. Види діаграм, застосування, методика їх побудови.  [1] C.47-51. [2] С.11-22. [3] C.53-58.

_____________

  [  ]*- тут та далі у дужках наводиться номер джерела зі списку рекомендованої літератури з додатку 2 цього посібника.

12. Види відносних величин, визначення, методика їх обчислення та застосування в діяльності лікаря.  [1] C.43-47.  [2] С.11-23.  [3] C.58-65.

13. Середні величини, їх застосування в діяльності лікаря.  [1] C.52-56. [3] С.72-78. [9] C.33-40.

14. Середня арифметична та її види, методика обчислення.  [1] C.56-62. [2] С.26-32. [3] C.78-84.

15. Показники різноманітності ознак (середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації). Методика обчислення, оцінка та значення в медицині.  [1] C.58-62. [3] C.85-86.

16. Середні похибки середньої арифметичної величини та відносних показників. Способи обчислення, значення та застосування для аналізу даних в медико-біологічних дослідженнях.  [1] C.62-65. [3] C.87-89.

17. Оцінка вірогідності різниці результатів медико-біологічних досліджень при великому і малому числі спостережень за допомогою параметричних і непараметричних методів (критерії Стьюдента, знаків, Вілкоксона, Колмогорова-Смирнова, хі-квадрат).  [1] C.65-72. [2] С.33-58. [3] C.90-94. [9] C.40-49.

18. Методи стандартизації, їх суть. Застосування прямого методу стандартизації для вивчення впливу різних чинників на показники здоров'я населення та діяльності установ охорони здоров'я.  [1] C.78-81.  [2] С.59-67.  [3] C.101-111.  [9] C.49-56.

19. Динамічні ряди, їх типи. Показники динамічного ряду, методика їх обчислення. Значення та застосування в діяльності лікаря. Перетворення та вирівнювання динамічного ряду.  [1] C.73-78.  [2] С.68-77.  [3] C.52-53;65-68.  [9] C.56-61.

20. Кореляційно-регресійний аналіз взаємозв’язків чинників і результативних ознак у медичній статистиці.  [1] C.82-87.  [3] C.94-97.  [9] C.61-66.

21. Особливості застосування коефіцієнтів рангової та парної (лінійної) кореляції, методика їх обчислення та оцінка. Обчислення коефіцієнта регресії.  [1] C.83-86.  [2] С.78-94.  [3] C.97-101.  [9] C.61-66.

22. Поняття про індивідуальне та громадське здоров’я. Показники здоров’я населення.  [1] C.95-101.  [2] С.103-115.  [3] C.143-158.

23. Чинники, що впливають на здоров'я населення: спосіб життя, стан навколишнього середовища, біологічні фактори, обсяг і якість медичної допомоги. Фактори ризику.  [1] C.100-101.

24. Епідеміологічні методи вивчення здоров’я населення.  [6] C.17-41.

25. Предмет і зміст демографії, значення демографічних даних для характеристики здоров’я населення та практики охорони здоров'я.  [1] C.101-102.  [2] С.102.  [3] C.144-153.

26. Перепис населення, методика його проведення. Зміни чисельності, складу, вікової та статевої структур населення України за даними ряду переписів.  [1] C.102-106.

27. Методика вивчення природного руху населення, облікові документи, показники.  [1] C.107-109.  [2] С.98-99.

28. Загальна народжуваність. Методика обчислення показника, чинники, що впливають на рівень народжуваності. Динаміка цього показника в різних регіонах України, окремих країнах.  [1] C.109-117.  [2] С.96.  [3] C.145.

29.  Загальна смертність. Методика обчислення показника, провідні причини, чинники, що впливають на рівень смертності. Динаміка цього показника в різних регіонах України, окремих країнах.  [1] C.117-122.  [2] С.96;243-246.  [3] C.145.  [7] C.285.

30. Особливості рівня та структури смертності у різних вікових і статевих групах населення України.  [1] C.119.

31. Смертність немовлят, методика визначення загального та спеціальних показників, провідні причини, чинники, що впливають на смертність немовлят.  [1] C.123-128.  [2] С.97;101.  [3] C.146-153.  [9] C.78-85.

32. Мертвонароджуваність, перинатальна смертність, методика визначення показників, чинники, що впливають на їх рівні.  [1] C.125;128.  [2] С.247-248.  [3] C.146-153.  [7] C.291.

33. Середня очікувана тривалість життя. Методика обчислення показника, чинники, що впливають на його рівень. Динаміка цього показника в різних регіонах України, окремих країнах.  [1] C.129-133.  [3] C.146.

34. Регіональні особливості показників природного руху та напрямки поліпшення демографічної ситуації в Україні.  [1] C.131-132.  [2] С.98-99;100.  [3] C.145.

35. Методика вивчення захворюваності. Переваги та можливості різних методів. Фактори та умови, що впливають на повноту даних про захворюваність.  [1] C.133-146.  [2] С.103-115.  [9] C.85-98.

36. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду (МКХ – 10), принципи її побудови, застосування, значення.  [1] C.137-138.  [7] С.281-284.  [9] C.98-105.

37. Види захворюваності, їх значення для оцінки здоров’я населення та окремих його груп і діяльності закладів охорони здоров’я.  [1] C.138-140.  [2] С.104.

38. Загальна захворюваність, методика вивчення, облікові документи, показники. Фактори, що впливають на рівень показників. Динаміка показників загальної захворюваності в Україні, її провідні причини.  [1] C.138-141.  [2] С.249-259.  [3] C.153-157.  [7] C.294.

39. Захворюваність на гострі інфекційні хвороби, методика вивчення, облікові документи, показники. Динаміка показників загальної захворюваності в Україні, її провідні причини.  [1] C.141-142.  [2] C.252-253.

40. Захворюваність на важливі неепідемічні хвороби, методика вивчення, облікові документи, показники первинної захворюваності та поширеності цих хвороб. Динаміка захворюваності на хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення.  [1] C.142-143.  [2] C.254-256.

41. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності, методика вивчення, облікові документи, показники.  [1] C.144-146.  [2] C.105.

42. Поособовий облік захворювань працюючих. Медико-соціальне значення груп осіб, що часто та тривало хворіють. Соціально-економічне значення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.  [1] C.147-155.

43. Госпіталізована захворюваність, методика вивчення, облікові документи, показники.  [1] C.143-144.

44. Регіональні особливості різних видів захворюваності в Україні, особливості захворюваності окремих груп населення.  [1] C.147-151.

45. Інвалідність населення. Методика вивчення, облікові документи, показники. Основні причини інвалідності, її регіональні особливості.  [1] C.155-161.

46. Основні показники фізичного розвитку, методика їх визначення та використання при оцінці здоров’я населення. Регіональні особливості фізичного розвитку населення.  [1] C.161-163.

47. Поняття про систему охорони здоров’я. Принципи організації систем охорони здоров’я.  [1] C.16-22.

48. Типи сучасних систем охорони здоров’я (страхова, державна, приватна, змішана), їх порівняльна оцінка.  [1] C.381-391.

49. Всесвітня організація охорони здоров’я, регіональні структури, основні напрямки діяльності, провідні програми.  [1] C.632-644.

50. Основні завдання глобальної стратегії Всесвітньої організації охорони здоров’я «Здоров’я для всіх у двадцять першому столітті».  [1] C.634-644.

51. Система охорони здоров’я в Україні, основні законодавчі акти, що регулюють її діяльність.  [1] C.16-21.

52. Основи законодавства України про охорону здоров’я. Принципи охорони здоров’я.  [1] C.16-22.

53. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні.  [1] C.602-603.

54. Основні типи і види закладів охорони здоров’я в Україні. Органи управління охороною здоров’я. Медичні заклади різних рівнів (сільський адміністративний район, міський, обласний, державний).  [1] C.238-242.

55. Види лікувально-профілактичної допомоги та заклади, що її надають. Принципи організації лікувально-профілактичної допомоги.  [1] C.236-242.  [9] C.121-131.

56. Завдання та зміст первинної, вторинної та третинної лікувально-профілактичної допомоги.  [1] C.251-252.  [9] C.121-131.

57. Організація надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.  [1] C.293-309.  [5] C.7-11.  [9] C.167-172.

58. Фактичний стан первинної медико-санітарної допомоги в Україні, її поетапне реформування на засадах сімейної медицини.  [1] C.294-299.  [5] C.8-19.

59. Завдання та зміст роботи лікаря загальної практики-сімейної медицини.  [1] C.297-309.  [5] C.24-33.

60. Організація лікувально-профілактичної допомоги міському населенню. Основні лікувально-профілактичні заклади, їх структура, управління.  [3] C.174-176.  [5] C.61-72.  [9] C.121-131.

61. Зміст та організація роботи дільничних лікарів-терапевтів.  [1] C.263-264.  [9] C.127.  [3] C.176-178.  [4] C.170-171.  [5] C.56-61.

62. Значення поліклініки у системі медичної допомоги населенню, її завдання, структура. Зміна ролі при переході до сімейної медицини.  [1] C.258-260.  [2] C.127.  [3] C.169;174.

63. Профілактична робота поліклініки. Диспансерний метод, його суть, етапи, критерії ефективності.  [1] C.259; 266-268.  [2] C.127.  [3] C.202-204; 211-212.

64. Відділення профілактики міської поліклініки, його значення, зміст, структура.  [1] C.260.  [2] C.128.  [3] C.174-176.

65. Протиепідемічна робота поліклініки. Роль кабінету інфекційних захворювань. Зв'язок із санітарно-епідеміологічною службою.  [1] C.270-272.  [3] C.209-211.

66. Денні стаціонари, стаціонари вдома, їх місце у системі лікувально-профілактичної допомоги, організація роботи.  [1] C.272-274.  [2] C.129.  [3] C.216; 218.

67. Основна обліково-звітна документація поліклініки. Показники, що характеризують діяльність поліклініки.  [1] C.458-465.  [2] C.129; 249-251; 260-266.  [3] C.184-193; 198-206.  [8] C.29-122.

68. Стаціонар багатопрофільної лікарні, його структура. Організація госпіталізації хворих. Приймальне відділення стаціонару, зміст роботи.  [1] C.279-284.  [2] C.139-140.  [3] C.214.  [9] C.148-154.

69. Зміст роботи завідуючого відділенням стаціонару, лікаря-ординатора.  [1] C.289-290.

70. Структура, організація роботи відділення стаціонару (терапевтичного, хірургічного тощо).  [1] C.284.

71. Організація відновлювального лікування у лікувально-профілактичних закладах, його принципи, завдання, методи.  [1] C.286-289.

72. Основна обліково-звітна документація стаціонару. Показники, що характеризують діяльність стаціонару.  [1] C.458-463.  [2] C.135-138.  [3] C.222-227.  [8] C.9-28;93-122.

73. Багатоланкова система організації стаціонарної допомоги (ліжка для хворих на гостру патологію, ліжка для хронічних хворих, відділення сестринського догляду), перспективи запровадження.  [23] C.71-79.

74. Заходи щодо раціонального використання ліжкового фонду та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.  [1] C.292-293.

75. Особливості та основні форми надання медичної допомоги робітникам і службовцям промислових підприємств. Медико-санітарна частина, зміст роботи, її структура.  [1] C.332-335.  [3] C.253-256.

76. Цеховий дільничний принцип в організації лікувально-профілактичної допомоги робітникам промислових підприємств. Особливості роботи цехового терапевта.  [1] C.335-342.  [3] C.256-259.

77. Особливості умов життя сільського населення та його здоров’я. Етапність надання медичної допомоги.  [1] C.310-313.  [2] C.149-150.  [3] C.230-231; 233.

78. Сільська лікарська дільниця, її функції, структура. Перспективи подальшого розвитку.  [1] C.313-315.  [2] C.149-150.  [3] C.230-232; 236.

79. Сільська дільнича лікарня, структура, обсяг медичної допомоги.  [1] C.315-316.  [2] C.149-150.  [3] C.230-231; 236.

80. Сільська лікарська амбулаторія, структура, штати, організація роботи.  [1] C.317-320.  [2] C.149-150.  [3] C.236.

81. Центральна районна лікарня як центр спеціалізованої допомоги сільському населенню. Завдання, категорії, структура, напрямки удосконалення діяльності.  [1] C.321-324.  [2] C.149-150.  [3] C.234-238; 230-231.

82. Обласна лікарня, структура, обсяг і особливості надання поліклінічної та стаціонарної допомоги населенню області.  [1] C.324-330.  [2] C.149-150.  [3] C.230-231; 238.

83. Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС.  [1] C.342-350.

84. Організація медичної допомоги населенню літнього віку.  [1] C.368-380.

85. Організація швидкої та невідкладної медичної допомоги міському і сільському населенню.  [1] C.350-367.

86. Система охорони материнства та дитинства, її місце й роль в охороні здоров’я. Заклади, що надають акушерсько-гінекологічну і педіатрічну допомогу.  [1] C.410-413.

87. Національні програми “Діти України”, “Репродуктивне здоров’я”, “Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні”; “Концепція безпечного материнства”.  [1] C.413-415.

88. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги міському та сільському населенню.  [1] C.416; 419-420.  [3] C.344.  [9] C.195-207.

89. Жіноча консультація, її функції, структура, обліково-звітна документація, показники діяльності.  [1] C.420-424.  [2] C.153; 159-162.

90. Стаціонар пологового будинку, його функції, структура, обліково-звітна документація, показники діяльності.  [1] C.419-430.  [2] C.151-162.  [3] C.344-359.

91. Дитяча поліклініка, її функції, структура, обліково-звітна документація, показники діяльності.  [1] C.431-435.  [2] C.171; 173.  [3] C.360; 371-374.

92. Профілактична та протиепідемічна робота дитячої поліклініки.  [1] C.436-444.  [3] C.366.

93. Аналіз діяльності лікувально-профілактичних закладів та його роль у забезпеченні якості медичної допомоги.  [1] C.465-476.  [2] C.183.  [9] C.236-241.

94. Організація стоматологічної допомоги. Стоматологічна поліклініка (відділення), завдання, структура.  [1] C.499-507.  [2] C.233.  [9] C.291-298.

95. Організація санітарно-епідеміологічної служби в Україні. Правові засади її діяльності. Закон України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення».  [1] C.532; 541-545.  [3] C.279-282.  [9] C.274-281.

96. Типи та категорії санітарно-епідеміологічних станцій, їх завдання, структура, організація запобіжного та поточного санітарного нагляду.  [1] C.546-556.  [2] C.211-213.  [9] C.282-290.

97. Взаємодія санітарно-епідеміологічних станцій з лікувально-профілактичними закладами та розподіл функцій між ними при проведенні протиепідемічних та оздоровчих заходів.  [1] C.557-558.  [2] C.216.

98. Організація санітарної просвіти в Україні, її значення у зміцненні здоров’я населення.  [2] C.238-239.  [3] C.288-292.  [9] C.299-302.

99. Методи та засоби санітарної просвіти.  [2] C.240.

100. Алгоритм вибору напрямку і адекватних засобів санітарної просвіти виходячи з типу ситуації та готовності рецепієнтів до виконання медичних і гігієнічних вимог. [2] C.240.

101. Організація медичної експертизи, її види. Медико-соціальна експертиза втрати працездатності (тимчасової та стійкої).  [1] C.477-478.

102. Завдання та організація лікарської експертизи тимчасової непрацездатності. Лікарсько-консультаційна комісія, її функції, склад.  [1] C.478-481.  [2] C.203-204.

103.  Порядок видачі та продовження листків непрацездатності при різних видах непрацездатності.  [1] C.480-486.  [2] C.304-309.  [5] C.234-245.

104. Завдання та організація експертизи стійкої втрати працездатності. Медико-соціальні експертні комісії, їх структура та функції.  [1] C.486-489.  [2] C.203-204.

105. Обов’язки та права медико-соціальних експертних комісій. Порядок направлення на медико-соціальну експертну комісію.  [1] C.489-491.

106. Групи та критерії інвалідності. Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда.  [1] C.155-161.  [2] C.329-332.

107. Серцево-судинні захворювання як медико-соціальна проблема. Епідеміологія, профілактика, організація допомоги хворим на серцево-судинні захворювання.  [1] C.166-172.

108. Онкологічні захворювання як медико-соціальна проблема. Епідеміологія, профілактика, організація допомоги онкологічним хворим.  [1] C.172-180.

109. Травматизм як медико-соціальна проблема. Епідеміологія, організація медичної допомоги травматологічним хворим.  [1] C.180-185.

110. Неспецифічні хвороби органів дихання як медико-соціальна проблема. Епідеміологія, профілактика, організація допомоги хворим з хронічними неспецифічними захворюваннями легень.

[1] C.164-166.

111. Туберкульоз як медико-соціальна проблема. Епідеміологія, профілактика, організація допомоги хворим на туберкульоз. Сучасні заходи боротьби з туберкульозом.  [1] C.206-214.

112. Психічні розлади як медико-соціальна проблема. Епідеміологія, профілактика, організація допомоги хворим з нервово-психічними захворюваннями.  [1] C.185-189.

113.  Алкоголізм як медико-соціальна проблема. Епідеміологія, профілактика.  [1] C.195-200.

114. Наркоманія як медико-соціальна проблема. Епідеміологія, організація медичної допомоги хворим на наркоманію.  [1] C.189-195.

115. ВІЛ/СНІД як медико-соціальна проблема.  [1] C.215-235.

116. Національна міжгалузева комплексна програма “Здоров’я нації 2002-2011”. Мета та завдання.

117. Теоретичні основи управління, їх особливості в системі охорони здоров’я. Поняття про менеджмент.  [1] C.275-280.  [2] C.570-580.

118. Процес управління та фактори, що визначають його якість.  [1] C.580-596.

119. Функції керівника медичного закладу, типи управліня.  [1] C.589-598.

120. Економіка охорони здоров’я, стратегічні напрямки її розвитку в Україні.  [1] C.599-602.  [3] C.294-297.

121. Планування в системі охорони здоров’я України. Етапи процесу планування.  [1] C.603-609.  [3] C.304-311.

122. Ринок медичних послуг та його особливості.  [1] C.609-619.

123. Ціноутворення медичних послуг. Різновиди цін на медичні послуги. Складові елементи ціни медичної послуги.  [1] C.619-624.

124. Суть, принципи та функції маркетингу медичних послуг..  [30] C.3-9.

125. Основні етапи маркетингових досліджень. Мета визначення попиту на медичні послуги..  [30] C.9-25.

126. Поняття про страхування. Поняття про соціальне і особисте страхування, форми їх проведення (обов’язкову і добровільну).  [1] C.381-385.

127. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Види і принципи страхування.  [1] C.383-384.

128. Поняття про медичне страхування, місце у загальній класифікації страхової справи, особливості організації. Вплив на розмір страхового внеску умов праці, стану навколишнього середовища та здоров’я.  [1] C.381-382; 386-391.  [9] C.269-273.

129. Соціальне медичне страхування, характеристика, особливості.  [1] C.383-384.

130. Добровільне медичне страхування, характеристика, особливості.  [1] C.384-385;388-389.

131. Поняття про якість медичної допомоги. Основні елементи якості медичної допомоги.  [1] C.466-468.  [2] C.174.

132. Провідні напрямки забезпечення якості медичної допомоги: оптимізація організаційної структури системи медичної допомоги, організація системи забезпечення і підтримки якості медичної допомоги, стандартизація медичних технологій (клінічні протоколи), запровадження науково-обгрунтованої медичної практики – доказової медицини.  [1] C.474-476.  [5] C.130-134; 144.

133. Акредитація та ліцензування державних і приватних лікувально-профілактичних закладів.  [1] C.251-255.  [5] C.127-130.

134. Ступені контролю якості медичної допомоги.  [1] C.473.  [2] C.183.

135. Принципи побудови та застосування типових моделей кінцевих результатів роботи (території, лікувально-профілактичних закладів, поліклініки, стаціонару, терапевтичної, педіатрічної та акушерсько-гінекологічної дільниці).  [1] C.468-472.  [2] C.177-181.  [5] C.145-150.

136. Показники та критерії, що використовуються в оцінці ефективності діяльності закладів охорони здоров’я.  [1] C.460-465, 470-473.  [2] C.181-182.

137. Сучасні проблеми медичної етики та деонтології.  [1] C.645-668.

ЭКЗАМЕНАЦИОННЫЕ ВОПРОСЫ

(социальная медицина, организация и экономика здравоохранения, VІ курс,

первичная профилизация по специальности «лечебное дело»,

выпускной государственный экзамен) (для иностранных студентов)

1.  Социальная медицина и организация здравоохранения. Содержание дисциплины.
2.  История возникновения и развития социальной медицины. Выдающиеся деятели социальной медицины и организации здравоохранения.
3.  Методы исследования в социальной медицине и организации здравоохранения. Понятия о системном анализе, статистические, эпидемиологические, социологические методы, методы экспертных оценок, экспериментальные, моделирования, прогнозирования.
4.  Предмет и содержание медицинской статистики, ее значение в деятельности врача.
5.  Статистическая совокупность и ее групповые свойства.
6.  Организация и проведение статистического медико-социального исследования, его этапы.
7.  Содержание плана и программы статистического исследования, в том числе программы сбора материала (наблюдения) и программы разработки.
8.  Виды статистических исследований по объему и времени наблюдения. Виды признаков наблюдения и групировки.
9.  Виды статистических таблиц, правила их построения.
10.  Графические изображения медико-биологических данных. Виды диаграмм, применение, методика построения.
11.  Виды относительных величин, методика их вычисления и применения в деятельности врача.
12.  Средние величины, их применение в деятельности врача.
13.  Средняя арифметическая и ее виды, методика вычисления.
14.  Показатели разнообразия признаков (среднее квадратическое отклонение, коэффициент вариации). Методика вычисления, оценка и значение в медицине.
15.  Средние ошибки средней арифметической величины и относительных показателей. Способы вычисления, значение и применение для анализа данных в медико-биологических исследованиях.
16.  Определение достоверности разности результатов медико-биологических исследований при большом и малом числе наблюдений при помощи параметрических и непараметрических методов (критерии Стьюдента, знаков, Вилкоксона, Колмогорова-Смирнова, хи-квадрат).
17.  Методы стандартизации, их суть. Применение прямого метода стандартизации для изучения влияния различных факторов на показатели здоровья населения и деятельность учреждений здравоохранения.
18.  Динамичные ряды, их типы. Показатели динамичного ряда, методика их вычисления. Значение и применение в деятельности врача. Преобразование и выравнивание динамичного ряда.
19.  Корреляционно-регрессионный анализ взаимосвязей факторов и результативных признаков в медицинской статистике.
20.  Особенности применения коэффициентов ранговой и парной (линейной) корреляции, методика их вычисления и оценка. Вычисление коэффициента регрессии.
21.  Понятие об индивидуальном и общественном здоровье. Показатели здоровья населения.
22.  Факторы, влияющие на здоровье населения: образ жизни, состояние окружающей среды, биологические факторы, объем и качество медицинской помощи. Факторы риска.
23.  Характеристика эпидемиологических методов изучения здоровья населения.
24.  Предмет и содержание демографии, значение демографических данных для характеристики здоровья населения и практики здравоохранения.
25.  Перепись населения, методика проведения. Изменения численности и состава населения по данным переписей.
26.  Методика изучения естественного движения населения, учетные документы, показатели.
27.  Общая рождаемость. Методика вычисления показателя, факторы, влияющие на уровень рождаемости. Динамика этого показателя в различных странах.
28.  Общая смертность. Методика вычисления показателя, ведущие причины, факторы, влияющие на уровень смертности. Динамика этого показателя в различных странах.
29.  Особенности уровня и структуры смертности в различных возрастных и половых группах населения.
30.  Младенческая смертность (смертность детей до 1 года), методика расчета общего и специальных показателей, ведущие причины, факторы, влияющие на младенческую смертность.
31.  Мертворождаемость, перинатальная смертность, методика расчета показателей, факторы влияющие на показатели.
32.  Средняя продолжительность предстоящей жизни. Методика вычисления показателя, факторы, влияющие на его уровень. Динамика этого показателя в различных странах.
33.  Направления улучшения демографической ситуации в различных странах мира.
34.  Методика изучения заболеваемости. Преимущества и возможности различных методов. Факторы, влияющие на полноту сведений о заболеваемости.
35.  Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем, десятого пересмотра, принципы ее построения, применение, значение.
36.  Виды заболеваемости, значение для оценки здоровья населения и деятельности учреждений здравоохранения.
37.  Общая заболеваемость, методика изучения, учетные документы, показатели. Динамика показателей общей заболеваемости, ее ведущие причины.
38.  Заболеваемость острыми инфекционными болезнями, методика изучения, учетные документы, показатели.
39.  Заболеваемость важнейшими неэпидемическими болезнями, методика изучения, учетные документы, показатели первичной заболеваемости и распространенности этих болезней.
40.  Заболеваемость с временной утратой трудоспособности, методика изучения, учетные документы, показатели, социально-экономическое значение.
41.  Инвалидность населения. Методика изучения, учетные документы, показатели. Основные причины инвалидности.
42.  Основные показатели физического развития, методика их определения и применения при оценке здоровья населения.
43.  Понятие о системе здравоохранения. Принципы организации систем здравоохранения и их характеристика.
44.  Типы современных систем здравоохранения (страховая, государственная, частная, смешанная), их сравнительная оценка.
45.  Всемирная организация здравоохранения, региональные структуры, основные направления деятельности, ведущие программы.
46.  Основные задания глобальной стратегии Всемирной организации здравоохранения «Здоровье для всех в двадцать первом веке».
47.  Основные типы и виды учреждений здравоохранения. Органы управления здравоохранением.
48.  Виды лечебно-профилактической помощи и учреждения, которые ее оказывают. Принципы организации лечебно-профилактической помощи.
49.  Задачи и содержание первичной, вторичной и третичной лечебно-профилактической помощи.
50.  Организация оказания первичной медико-санитарной помощи на принципах общей практики / семейной медицины.
51.  Задачи и содержание работы врача общей практики / семейного врача.
52.  Организация лечебно-профилактической помощи городскому населению. Основные лечебно-профилактические учреждения, их структура, управление.
53.  Профилактическая работа амбулаторных медицинских учреждений. Диспансерный метод, его суть, этапы, критерии эффективности.
54.  Противоэпидемическая работа амбулаторных медицинских учреждений. Связь с санитарно-эпидемиологической службой.
55.  Дневные стационары, стационары на дому, их место в системе лечебно-профилактической помощи, организация работы.
56.  Показатели деятельности амбулаторных медицинских учреждений.
57.  Стационар многопрофильной больницы, его структура. Организация госпитализации больных. Приемное отделение стационара, содержание работы.
58.  Содержание работы заведующего отделением стационара, врача-ординатора.
59.  Структура, организация работы отделения стационара.
60.  Организация восстановительного лечения в лечебно-профилактических учреждениях, его принципы, задачи, методы.
61.  Показатели деятельности стационара.
62.  Многозвеньевая система организации стационарной помощи (койки для больных с острой патологией, койки для хронических больных, отделения сестринского ухода).
63.  Пути рационального использования коечного фонда и профилактики внутрибольничных инфекций.
64.  Особенности условий жизни и здоровья сельского населения. Этапность оказания медицинской помощи.
65.  Организация скорой и неотложной медицинской помощи населению.
66.  Система охраны материнства и детства, ее место и роль в здравоохранении. Учреждения, которые оказывают акушерско-гинекологическую и педиатрическую помощь.
67.  Организация акушерско-гинекологической помощи городскому и сельскому населению.
68.  Женская консультация, ее функции, структура, показатели деятельности.
69.  Стационар родильного дома, его функции, структура, показатели деятельности.
70.  Анализ деятельности лечебно-профилактических учреждений и его роль в обеспечении качества медицинской помощи.
71.  Организация стоматологической помощи. Стоматологическая поликлиника (отделение), задачи, структура.
72.  Организация санитарно-эпидемиологической службы. Типы санитарно-эпидемиологических станций, их задачи, структура, организация предупредительного и текущего санитарного надзора.
73.  Методы и средства санитарного просвещения.
74.  Алгоритм выбора направления и адекватных средств санитарного просвещения в зависимости от типа ситуации и готовности рецепиентов выполнять медицинские и гигиенические требования.
75.   Организация медицинской экспертизы, ее виды. Медико-социальная экспертиза временной и стойкой нетрудоспособности.
76.   Задачи и организация врачебной экспертизы временной нетрудоспособности. Врачебно-консультационная комиссия, ее функции, состав.
77.   Задачи и организация экспертизы стойкой нетрудоспособности. Медико-социальные экспертные комиссии, их функции, структура.
78.   Сердечно-сосудистые заболевания как медико-социальная проблема. Эпидемиология, профилактика, организация помощи больным с заболеваниями сердечно-сосудистой системы.
79.   Онкологические заболевания как медико-социальная проблема. Эпидемиология, профилактика, организация помощи онкологическим больным.
80.   Травматизм как медико-социальная проблема. Эпидемиология, организация медицинской помощи травматологическим больным.
81.   Туберкулез как медико-социальная проблема. Эпидемиология, профилактика, организация помощи больным туберкулезом. Меры борьбы с туберкулезом.
82.   Психические расстройства как медико-социальная проблема. Эпидемиология, профилактика, организация помощи больным с нервно-психическими заболеваниями.
83.   Наркомания как медико-социальная проблема. Эпидемиология, организация медицинской помощи больным.
84.   ВИЧ/СПИД как медико-социальная проблема.
85.   Теоретические основы управления, их особенности в системе здравоохранения. Понятие о менеджменте.
86.   Процесс управления и факторы определяющие его качество.
87.   Функции руководителя медицинского учреждения, типы управления.
88.   Экономика здравоохранения, направления ее развития.
89.   Планирование в системе здравоохранения. Этапы процесса планирования.
90.   Рынок медицинских услуг и его особенности.
91.   Ценообразование медицинских услуг. Виды цен на медицинские услуги. Составные элементы цены медицинской услуги.
92.   Суть, принципы и функции маркетинга медицинских услуг.
93.   Основные этапы маркетинговых исследований. Цель определения спроса на медицинские услуги.
94.   Понятие о страховании. Понятия о социальном и личном страховании, формы их проведения (обязательная и добровольная).
95.   Понятие о медицинском страховании, место в общей классификации страхового дела, особенности организации. Влияние на размер страхового взноса условий труда, состояния окружающей среды и здоровья.
96.   Социальное медицинское страхование, характеристика, особенности.
97.   Добровольное медицинское страхование, характеристика, особенности.
98.   Понятие о качестве медицинской помощи. Основные элементы качества медицинской помощи.
99.   Ведущие направления обеспечения качества медицинской помощи: оптимизация организационной структуры системы медицинской помощи, организация системы обеспечения и поддержания качества медицинской помощи, стандартизация медицинских технологий (клинические протоколы), внедрение научно-обоснованной медицинской практики - доказательной медицины.

100. Аккредитация и лицензирование государственных и частных лечебно-профилактических учреждений.

101. Ступени контроля качества медицинской помощи.

102. Принципы построения и применения типовых моделей конечных результатов работы (территории, лечебно-профилактического учреждения, поликлиники, стационара, терапевтического участка).

103. Показатели и критерии, которые используются в оценке эффективности деятельности учреждений здравоохранения.

104. Современные проблемы медицинской этики и деонтологии.

Додаток 4

ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ

(соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я, VІ курс, 

первинна профілізація зі спеціальностей “лікувальна справа”, “педіатрія”,

“медико-профілактична справа”, випускний державний іспит)

1. Складання плану та програми статистичного дослідження.  [1] C.33-34;39-40.  [2] 5-11.  [3] C.117-131.  [9] C.15-25.

2. Складання макетів таблиць для розробки статистичних матеріалів та побудова графічних зображень статистичних даних.  [1] C.40-42.  [2] C.5-11.  [3] C.119-120.  [9] C.15-25.

3. Обчислення та оцінка відносних і середніх величин для аналізу стану здоров’я та діяльності медичних закладів.  [1] C.43-47; 52-56.  [2] C.11-23.  [3] C.58-65; 72-78.  [9] C.25-40.

4. Оцінка достовірності результатів медико-біологічних і клінічних досліджень.  [1] C.62-65.  [3] C.87-89.

5. Обчислення та оцінка демографічних показників здоров’я населення.  [1] C.107-109.  [2] C.98-99.  [3] C.87-89.

6. Обчислення та оцінка показників захворюваності населення.  [1] C.138-141;147-151.  [2] C.249-259; 105.  [3] C.153-157.  [7] C.294.

7. Обчислення та оцінка стандартизованих показників здоров’я населення (прямий метод стандартизації).  [1] C.78-81.  [2] C.59-67.  [3] C.101-111.  [9] C.49-56.

8. Заповнення основних облікових статистичних документів у закладах охорони здоров’я (статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів, статистична карта хворого, який вибув із стаціонару, лікарське свідоцтво про смерть, лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, документи для реєстрації інфекційних та неепідемічних захворювань, листок непрацездатності).  [2] C.243-244; 247-249; 252-255; 259.  [3] C.184-198; 368.  [8] C.29-122.

9. Шифрування діагнозів згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду.  [1] C.137-138.  [7] C.7-219; 281-284.  [9] C.98-105.

10. Аналіз діяльності основних медичних закладів та лікарів з окремих спеціальностей.  [1] C.458-465.  [2] C.124-127, 137-138, 143-148, 159-160, 171.  [3] C.198-206, 222-227, 354-359, 371-374.

11. Оцінка діяльності за моделями кінцевих результатів.  [1] C.468-472.  [2] C.177-181.  [5] C.145-150.

12. Оцінка результатів праці в охороні здоров’я за методикою розрахунку коефіцієнтів медичної, соціальної, економічної та інтегральної ефективності.  [2] C.181-182.  [3] C.294-295.

13. Розрахунок цін на медичні послуги в умовах ринкової економіки.  [1] C.619-624.

14. Розробка управлінських рішень, спрямованих на поліпшення організації та якості медичної допомоги різним групам населення.  [1] C.580-596.

15. Розробка заходів щодо профілактики захворювань і покращення стану здоров’я населення.  [1] C.632-644.

16. Вибір напрямку і засобів санітарної просвіти в залежності від типу ситуації та готовності рецепієнтів до виконання медичних та гігієнічних вимог.  [2] C.238-240.  

ПРАКТИЧЕСКИЕ НАВЫКИ

(социальная медицина, организация и экономика здравоохранения, VІ курс,

первичная профилизация по специальности «лечебное дело»,

выпускной государственный экзамен) (для иностранных студентов)

1. Составление плана и программы статистического исследования.

2. Составление макетов таблиц для разработки статистических материалов и построение

графических изображений статистических данных.

3. Вычисление и оценка относительных и средних величин для анализа состояния здоровья и деятельности медицинских учреждений.

4. Оценка достоверности результатов медико-биологических и клинических исследований.

5. Вычисление и оценка демографических показателей здоровья населения.

6. Вычисление и оценка показателей заболеваемости населения.

7. Вычисление и оценка стандартизованных показателей здоровья населения (прямой метод стандартизации).

8. Заполнение основных учетных статистических документов в учреждениях здравоохранения.

9. Шифровка диагнозов в соответствии с Международной статистической классификацией болезней и проблем, связанных со здоровьем, десятого пересмотра.

10. Анализ деятельности основных медицинских учреждений.

11. Оценка медицинской деятельности по моделям конечных результатов.

12. Оценка результатов работы в здравоохранении по методике расчета коэффициентов медицинской, социальной, экономической и интегральной эффективности.

13. Расчет цен на медицинские услуги в условиях рыночной экономики.

14. Разработка управленческих решений, направленных на улучшение организации и качества медицинской помощи различным группам населения.

15. Разработка мероприятий по профилактике заболеваний и улучшения состояния здоровья населения.

16. Выбор направления и средств санитарного просвещения в зависимости от типа ситуации и готовности рецепиентов к выполнению медицинских и гигиенических требований.

Додаток 5

ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

практично-орієнтованого державного іспиту студентів VІ курсу

з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я

МОЗ України

Днiпропетровська державна медична академія

"ЗАТВЕРДЖУЮ"               Перший проректор ДДМА професор Т.О.Перцева      ____________   __ квітня 20___р.

БІЛЕТ № ___

практично-орієнтованого державного іспиту

з соцiальної медицини, органiзацiї та економiки охорони здоров'я*

(спеціальності: лiкувальна справа, педіатрія, медико-профілактична справа)

Ситуаційна задача

Середньорічна чисельність населення району 91 тис., протягом звітного року в ньому народилося 820 дітей, померло 1370 осіб.

5 років тому смертність становила 13‰. Питома вага осіб 60 років і старше зросла за цей період з 12% до 15%. Збільшилась захворюваність на рак шлунку з 21 до 28 на 100 тисяч населення, смертність від цього захворювання зросла на 15%, у 45% хворих рак виявлено в ІІІ–IV стадії, а в цілому по області цей показник не перевищує 30%. Повнота охоплення диспансерним спостереженням працездатного населення зменшилась на 18%, кількість відвідувань лікарів на одну особу скоротилась з 8,2 до 6,5 у зв’язку зі зменшенням забезпеченості лікарями в амбулаторно-поліклінічних закладах.

Процент відхилень у пробах води з водойм-джерел питного постачання по хімічних показниках зріс з 12,5 ± 1,0% до 16,5 ± 0,9%.

1. Визначте джерела та/або місця знаходження інформації, використаної в ситуаційній задачі.

2. Проведіть обробку соціально-медичної інформації.

3. Проаналізуйте стан здоров’я та/або організації охорони здоров’я контингенту, що вивчається.

4. Визначте фактори, що формують ситуацію.

5. Обґрунтуйте дії щодо покращення (оптимізації) досліджуваної ситуації та складіть профілактичні заходи.

Стандартне вміння

6. Продемонструйте вміння ведення медичної документації – заповніть п.11 “Лікарського свідоцтва про смерть” (ф.№106/о-95) згідно з наведеною ситуацією:

Пацієнтка, яка хворіла на стенокардію напруження (код за МКХ-10  120.8), померла в стаціонарі. Після розтину встановлено діагноз “Повторний інфаркт міокарда” (код за МКХ-10 - 122).

Зав.кафедрою соцiальної медицини, органiзацiї

та управлiння охороною здоров'я, д.м.н., професор     В.М.Лехан

_____________

  *- Рекомендовано нарадою-семінаром завідувачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров'я ВНЗ України.- К.: НМУ імені О.О.Богомольця, 2005.

Додаток 6

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СТУДЕНТОМ ПРОТОКОЛА

проведення та оцінювання практично-орієнтованого державного іспиту

з соцiальної медицини, органiзацiї та економiки охорони здоров'я*

П.І.Б. студента ___________________________________________________________________________

Факультет _______________________________________ № десятка ________ Дата іспиту __________

Підпис студента ______________           Білет № ___

№	Елементи екзаменаційної роботи	Бали
	Ситуаційна задача  Визначення джерела та/або місця знаходження інформації, використаної в ситуаційній задачі: - медичне свідоцтво про народження, ф. №103/о-95 - лікарське свідоцтво про смерть, ф. №106/о-95 - повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого  злоякісного новоутворення, ф. № 090/о - звіти лікувально-профілактичних закладів	“1” – виконано “0,5” – виконано        не повністю “0” – не виконано (підкреслити необхідне)
1
2	Проведення обробки соціально-медичної інформації: - народжуваність 820 ×1000/91000 = 9 ‰, смертність 1370 ×1000/91000 = 15‰ - смертність зросла на 15,4 %     (13 – 100; 15 – х;  х = 15 ×100/13 = 115,4%) - захворюваність на рак шлунку збільшилась на 33%                                                                                      (21 – 100; 28 – х;  х = 28 ×100/21 = 133%) - кількість відвідувань зменшилась на 21%           (8,2 – 100; 6,5 – х;  х = 6,5 ×100/8,2 = 79%) - збільшення відхилень у пробах води по хімічних показниках статистично вірогідне,     t = 2.98, p < 0,01	“1” – виконано “0,5” – виконано        не повністю “0” – не виконано (підкреслити необхідне)
3	Аналіз стану здоров’я та/або організації охорони здоров’я певного контингенту, що вивчається: Погіршився стан здоров’я населення, про що свідчить зростання загальної смертності на 15,4% та захворюваності на рак шлунку на 33%, а також збільшення відсотка хворих на рак, виявлених у пізніх стадіях, що значно перевищує дані по області.	“1” – виконано “0,5” – виконано        не повністю “0” – не виконано (підкреслити необхідне)
4	Виявлення факторів, що формують ситуацію:     На негативні зміни здоров’я населення впливає поглиблення процесу постаріння населення, погіршення стану довкілля.     На збільшення частки хворих на рак шлунку, виявлених у пізніх стадіях, впливає зменшення повноти охоплення диспансерним спостереженням, що може бути пов’язане з погіршенням забезпеченості лікарями та скороченням обсягу амбулаторно-поліклінічної допомоги.	“1” – виконано “0,5” – виконано        не повністю “0” – не виконано (підкреслити необхідне)
5	Обґрунтування дій з покращення (оптимізації) досліджуваної ситуації та розробка профілактичних заходів:     Збільшити забезпеченість лікарями, покращити охоплення диспансерним спостереженням, забезпечити лікувально-профілактичні заклади належним діагностичним обладнанням, при проведенні гігієнічного виховання наголошувати на значущості своєчасного звертання по медичну допомогу.     СЕС посилити санепіднагляд, застосовуючи заходи адміністративного впливу.	“1” – виконано “0,5” – виконано        не повністю “0” – не виконано (підкреслити необхідне)
6	Стандартне вміння ведення медичної документації - п.11 лікарського свідоцтва про смерть (ф.№106/о-95): а) повторний інфаркт міокарда (код за МКХ-10   122) б) стенокардія напруження (код за МКХ-10   120.8).	“1” – виконано “0” – не виконано (підкреслити необхідне)
	Повнота виконання кожного елементу екзаменаційної роботи оцінюється в балах шляхом підкреслювання: “1” – виконано, “0,5” – виконано не повністю, “0” – не виконано. Оцінка за іспит визначається як середне арифметичне балів шести елементів роботи, помножене на коефіцієнт 5.            Середній бал = (1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1) : 6 = 1          Оцінка = 1 х 5 = 5	Оцінка = 5

Екзаменатори, члени ДЕК: ___________________________________________________________________________     ____________________

                                                                                                                                                                                              (П.І.Б.)                                                                            (підпис)

                                                                                                               ___________________________________________________________________________     ____________________

                                                                                                                                                                                              (П.І.Б.)                                                                            (підпис)

_____________

  *- Рекомендовано нарадою-семінаром завідувачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров'я ВНЗ України.- К.: НМУ імені О.О.Богомольця, 2005.

Додаток 7

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ДОВІДКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

для оснащення екзаменаційної кімнати на практично-орієнтованому іспиті

(соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я, VІ курс,

первинна профілізація зі спеціальностей “лікувальна справа”, “педіатрія”,

“медико-профілактична справа”, випускний державний іспит)

1.  Люблянская хартия по реформированию здравоохранения в Европе, принятая государствами-членами Европейского региона ВОЗ 19 июня 1996 г. в Любляне (Словения).
2.  Программа ВОЗ «Здоровье для всех в XXI веке» (21 задача политики).
3.  Основы законодательства Украины о здравоохранении // Ведомости Верховного Совета Украины.–1993.-№ 4.–С.59–84.
4.  Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України” // Урядовий кур’єр.-2000.-15 серпня.-№ 148.
5.  Указ Президента України “Про концепцію розвитку охорони здоров’я населення України” // Урядовий кур’єр.-2000.-20 грудня.-№ 237.
6.  Основы законодательства Украины об общеобязательном государственном социальном страховании // Голос Украины.–1998.–24 февраля.-№ 35 (1785).–С.6-7.
7.  Проект Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування”.
8.  Міжгалузева комплексна програма “Здоров’я нації на 2001–2011 роки”, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002р. № 14.
9.  Національна программа “Діти України”, затверджена Указом Президента України від 18.01.1996р. № 63/96.
10.  Національна програма “Репродуктивне здоров’я 2001–2005”, затверджена Указом Президента України від 26.03.2001р. № 203/2001.
11.  Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 161-р “Про затвердження Концепції безпечного материнства” // Главній врач.-2002.-№ 4.-С.15-16.
12.  Принципы безопасности материнства, лежащие в основе плана-пакета ВОЗ «Мать и дитя».
13.  Принципы международной программы успешного грудного вскармливания.
14.  Закон України “Про психіатричну допомогу” від 22.02.2000р. № 1489-II. // Урядовий кур’єр.-2000.-5 квітня.-№ 62.
15.  Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. № 4004-XII.
16.  Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 06.04.2000р. № 1645-III. // Урядовий кур’єр.-2000.-№ 20. – Орієнтир.-2000.-21 червня.-№ 112.-С.1-9.
17.  Закон України “Про внесення змін до закону України “Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення”від 03.03.1998р. № 155-ВР. // Урядовий кур’єр.-1998.-№ 57-58.-С.3-6.
18.  “Комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві”, затверждені Указом Президента України від 18.03.1998р. № 200/98 // Урядовий кур’єр.-1998.-№ 57-58.-С.6-8.
19.  Закон України “Про боротьбу із захворюванням та туберкульоз” від 05.07.2001р.
20.  “Національна програма боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002–2005 роки”, затверждена Указом Президента України від 20.08.2001р. № 643/2001.
21.  “Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. №455.
22.  “Положення про медико-соціальну експертизу” і “Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів”, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992р. № 83.
23.  “Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 р. № 221.
24.  Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р. №1775-III.
25.   Деякі статистичні показники громадського здоров'я України.
26.  Міжнародна статистична класифікація хвороб (МКХ-10).

27. Перелік первинної медичної документації лікувально-профілактичних закладів.

28. Набор основних бланків первинної медичної документації лікувально-профілактичних закладів.

Додаток 8

ЛОГИЧЕСКАЯ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ ДЕЙСТВИЙ ВРАЧА

по организации санитарного просвещения (СП) населения

Додаток 9

АЛГОРИТМ РАСЧЕТА ЦЕНЫ НА МЕДИЦИНСКИЕ УСЛУГИ

№ п/п	Наименование статьи издержек	Сумма (грн.)
1.	Заработная плата       основного персонала       вспомогательного персонала                                                                          Итого:
2.	Дополнительная заработная плата [по нормативу* от п.1]
3.	Заработная плата [п.1 + п.2]
4.	Начисления на заработную плату - взносы в фонды социального страхования и сбор в Пенсионный фонд [по нормативам от п.3]
5.	Материалы
6.	Амортизация оборудования (основных фондов)
7.	Хозяйственные расходы
8.	Прочие расходы (аренда, реклама и т.д.)
9.	Себестоимость [п.3 + п.4 + п.5 + п.6 + п.7 + п.8]
10.	Прибыль [по нормативу]**
11.	Итого: цена без НДС [п.9 + п.10]
12.	НДС [п.11 х 0,2]**
13.	Цена с НДС [п.11 + п.12]

______________

      * Нормативы определяются действующим законодательством.

      ** Эти статьи могут не включаться в цену, если медицинские учреждения зарегистрированы в государственной налоговой инспекции как неприбыльные, бюджетные организации.

Додаток 10

ИНСТРУКЦИЯ О ПОРЯДКЕ ВЫДАЧИ ДОКУМЕНТОВ, УДОСТОВЕРЯЮЩИХ ВРЕМЕННУЮ НЕТРУДОСПОСОБНОСТЬ ГРАЖДАН 

УТВЕРЖДЕНО приказом Министерства здравоохранения Украины от 13 ноября 2001 г. № 455

Зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины 4 декабря 2001 г. № 1005/6196

Настоящая Инструкция разработана в соответствии со статьей 51 Закона Украины "Об общеобязательном государственном социальном страховании в связи с временной потерей трудоспособности и выплатами в связи с рождением и погребением" и определяет порядок и условия выдачи, продления и учета документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность граждан, осуществление контроля за правильностью их выдачи.

Эта Инструкция согласована с Федерацией профессиональных союзов Украины, Фондом социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины, Фондом социального страхования по временной потере трудоспособности Украины, Министерством труда и социальной политики Украины, Министерством финансов Украины.

1. Общие положения

1.1. Временная нетрудоспособность работников удостоверяется листком нетрудоспособности.

1.2. Выдача других документов о временной нетрудоспособности запрещается, кроме случаев, обусловленных п. 1.14, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

1.3. Листок нетрудоспособности выдается:

1.3.1. Гражданам Украины, иностранцам, лицам без гражданства, которые проживают в Украине и работают на условиях трудового договора (контракта) на предприятиях, в учреждениях и организациях незавысимо от форм собственности и хозяйствования или у физических лиц, в том числе в иностранных дипломатических представительствах и консульских учреждениях.

1.3.2. Лицам, избранным на выборные должности в органы государственной власти, местного самоуправления и других органов, в том числе общественных организаций.

1.3.3. Членам коллективных предприятий, сельскохозяйственных и других производственных кооперативов.

1.3.4. Лицам, которые обеспечивают себя работой самостоятельно (лица, которые занимаются предпринимательской, адвокатской, нотариальной, творческой и другой деятельностью, связанной с получением дохода непосредственно от этой деятельности, в том числе члены творческих союзов, творческие работники, которые не являются членами творческих союзов).

1.3.5. Гражданам Украины, которые постоянно проживают на территории Украины и работают на условиях трудового договора (контракта) за пределами Украины и не застрахованы в системе социального страхования страны, в которой они находятся.

1.4. Право выдачи листков нетрудоспособности предоставляется:

1.4.1. Лечащим врачам государственных и коммунальных учреждений здравоохранения.

1.4.2. Лечащим врачам стационаров протезно-ортопедических учреждений системы Министерства труда и социальной политики Украины.

1.4.3. Лечащим врачам туберкулезных санаториев.

1.4.4. Фельдшерам в местностях, где отсутствуюет врач, а также на плавающих судах. Список этих фельдшеров утверждается ежегодно органами здравоохранения.

1.5. Не имеют права выдачи листков нетрудоспособности:

1.5.1. Врачи:- станций (отделений) скорой медицинской помощи;

- станций переливания крови;

- учреждений судебно-медицинской экспертизы;

- бальнеогрязелечебных, косметологических и физиотерапевтических больниц и курортных

 поликлиник;

- домов отдыха;

- туристических баз;

- зубопротезных поликлиник (отделений);

- санитарно-профилактических учреждений.

1.5.2. Врачи частных учреждений здравоохранения, частнопрактикующие врачи (физические лица - субъекты предпринимательской деятельности).

1.5.3. Лечащие врачи лечебно-профилактических учреждений всех форм собственности при косметологических вмешательствах без медицинских показанный.

1.6. Выдача документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность, осуществляется лечащим врачом (фельдшером) при предъявлении паспорта или другого документа, удостоверяющего личность нетрудоспособного.

1.7. Выдача и продление документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность, осуществляются только после личного осмотра больного лечащим врачом (фельдшером), о чем делается соответствующая запись в медицинской карте амбулаторного или стационарного больного с обоснованием временной нетрудоспособности.

1.8. Листок нетрудоспособности (справка) выдается и закрывается в одном лечебно-профилактическом учреждении, а при наличии показанный может быть продолжен в другом.

1.9. Листок нетрудоспособности (справка) в амбулаторно-поликлинических учреждениях выдается лечащим врачом (фельдшером) преимущественно по месту жительства или работы. В случае выбора гражданином лечащего врача и лечебно-профилактического учреждения не по месту жительства или работы, документы, удостоверяющие временную нетрудоспособность, выдаются при наличии заявления-ходатайства гражданина, согласованого с главным врачом выбранного лечебно-профилактического учреждения, удостоверенного его подписью и печатью лечебно-профилактического учреждения.

1.10. Лицам, у которых временная нетрудоспособность наступила вне постоянного места жительства и работы (во время командировки, санаторно-курортного лечения, отпуска и т.п.), листок нетрудоспособности (справка) выдается по месту их временного пребывания с разрешения главного врача лечебно-профилактического учреждения на число дней нетрудоспособности.

1.11. При стационарном лечении вне постоянного места жительства, в том числе и из других административных районов города, листок нетрудоспособности выдается с разрешения главного врача, удостоверяется его подписью и печатью лечебно-профилактического учреждения на число дней, необходимых для лечения.

1.12. Документы, удостоверяющие временную нетрудоспособность граждан Украины во время их временного пребывания за пределами государства, подлежат обмену на листок нетрудоспособности в соответствии с решением врачебно-консультационной комиссии (ВКК) лечебно-профилактического учреждения по месту жительства или работы в случае:

а) острых заболеваний и травм;

б) обострений хронических заболеваний;

в) беременности и родов;

г) оперативных вмешательств при неотложных состояниях;

ґ) лечения согласно решениям комиссии МЗ Украины по вопросам направления на лечение за границу.

Обмен осуществляется на основании переведенных на государственный язык и нотариально удостоверенных документов, подтверждающих временную потерю трудоспособности во время пребывания за пределами Украины.

1.13. Иностранцам, которые временно находятся на территории Украины и не работают на предприятиях, в учреждениях и организациях Украины, выдается выписка из медицинской карты амбулаторного или стационарного больного, где указывается срок временной нетрудоспособности, если другое не предусмотрено международными соглашениями.

1.14. В случае потери листка нетрудоспособности по решению ВКК лечебно-профилактического учреждения, в котором он был выдан, выдается новый листок нетрудоспособности с пометкой "дубликат" на основании справки с места работы о том, что за период временной нетрудоспособности выплата материальной помощи в связи с временной нетрудоспособностью не осуществлялась.

Если к момента очередной выплаты заработной платы нетрудоспособность еще продолжается, гражданину по его желанию выдается листок нетрудоспособности с отметкой в графе "Заключительные выводы", что он продолжает болеть, и дальнейшим оформлением продолжения листка нетрудоспособности.

2. Порядок выдачи листков нетрудоспособности в случае заболевания и травмы

2.1. Листок нетрудоспособности в случае заболевания или травмы выдается на весь период временной нетрудоспособности, до ее восстановлению или до установления группы инвалидности медико-социальной экспертной комиссией (МСЭК).

2.2. При потере трудоспособности вследствие заболевания или травмы лечащий врач в амбулаторно-поликлинических учреждениях может выдавать листок нетрудоспособности лично сроком до 5 календарных дней с последующим продолжением его, в зависимости вот тяжести заболевания, до 10 календарных дней.

Если нетрудоспособность длится свыше 10 календарных дней, продолжение листка нетрудоспособности до 30 дней проводится лечащим врачом совместно с заведующим отделением, а в дальнейшем - ВКК, которая назначается руководителем лечебно-профилактического учреждения, после комиссионного осмотра больного, с периодичностью не реже 1 раза в 10 дней, но не больше срока, установленного для направления на МСЭК.

В отдельных случаях, если заболевание требует продолжительного лечения, например в случае производственных травм и туберкулеза, периодичность осторта ВКК с продолжением листка нетрудоспособности может быть не реже 1 раза в 20 дней в зависимости от тяжести течения заболевания.

2.3. В лечебно-профилактических учреждениях, расположенных в сельской местности, в штате которых есть только один врач, листок нетрудоспособности (справка) может выдаваться лично одним врачом с продолжением в порядке, предусмотренному п. 2.2, до 14 дней и последующим направлением больного на ВКК в случае его временной нетрудоспособности. Список таких врачей утверждается ежегодно приказом органов здравоохранения.

2.4. Фельдшер в соответствии с п. 1.4.6 имеет право выдавать листок нетрудоспособности лично и единовременно на срок не больше 3 дней с последующим направлением больного к врачу в случае его временной нетрудоспособности.

2.5. Листок нетрудоспособности в случае заболевания, травмы, в том числе и бытовой, выдается в день установления нетрудоспособности, кроме случаев лечения в стационаре.

2.6. Лицам, которые обратилось за медицинской помощью и признаны нетрудоспособными по окончании рабочего дня, листок нетрудоспособности может выдаваться, по их согласию, со следующего календарного дня.

2.7. Лицам, направленным фельдшером здравпункта во время рабочей смены в лечебно-профилактическое учреждение, листок нетрудоспособности выдается с момента обращения в здравпункт в случае признания их временно нетрудоспособными.

Лицам, не признанной временно нетрудоспособными, врачом лечебно-профилактического учреждения выдается справка произвольной формы с пометкой о времени обращения в лечебно-профилактическое учреждение, а в случае, если работник обращался в здравпункт в ночную смену, выдается листок нетрудоспособности со времени обращения на здравпункт до окончания рабочей смены.

2.8. Временно нетрудоспособным лицам, направленным на консультацию, обследование, лечение в лечебно-профилактические учреждения за пределы административного района, листок нетрудоспособности выдается по решению ВКК на необходимое количество дней с учетом проезда.

2.9. В случае лечения в стационаре листок нетрудоспособности выдается лечащим врачом совместно с заведующим отделением за весь период стационарного лечения. В случае необходимости продолжения лечения в амбулаторных условиях листок нетрудоспособности может быть продлен на срок до 3 календарных дней с обязательным обоснованием в медицинской карте стационарного больного и выписке из нее.

2.10. В случае временной нетрудоспособности, обусловленной заболеванием или травмой, вследствие алкогольного, токсического опьянения или действия наркотиков, который определяется ВКК в порядке, установленном совместным приказом МВД Украины, МЗ Украины и Министерства юстиции Украины от 24.02.95г. № 114/38/15-36-18 "Об утверждении Инструкции о порядке направления граждан для осмотра на предмет опьянения в учреждения здравоохранения и проведение осмотра с использованием технических средств", зарегистрированным Министерством юстиции Украины 07.03.95г. № 55/591, выдается листок нетрудоспособности с обязательной отметкой об этом в нем и в медицинской карте амбулаторного или стационарного больного.

2.11. На период проведения инвазивних методов обследования и лечения (эндоскопия с биопсией, химиотерапия по интермитирующим методам, гемодиализ и др.) в амбулаторных условиях листок нетрудоспособности выдается лечащим врачом - в соответствии с решением ВКК.

2.12. В случае протезирования в стационарах протезно-ортопедических предприятий системы Министерства труда и социальной политики Украины листок нетрудоспособности выдается на время протезирования и проезда к стационару и назад.

2.13. ВКК, а в случае ее отсутствия - лечащий врач с разрешения главного врача, может назначить нетрудоспособному вследствие профессионального заболевания в соответствии с постановлением Кабинета Министров Украины от 08.11.2000г. № 1662 "Об утверждении перечня профессиональных заболеваний" или заболевания туберкулезом временный перевод на другую работу с выдачей листка нетрудоспособности сроком до 2 месяцев, с соблюдением сроков продления согласно п. 2.2 этой Инструкции.

Перевод рекомендуется, если больной, нетрудоспособный по своему основному месту работы, может полноценно выполнять другую работу без нарушения процесса лечение. В случае необходимости перевод на более легкую работу в связи с другими заболеваниями выдается заключение ВКК. Листок нетрудоспособности в этом случае не выдается.

2.14. При направлении больных на долечивание в реабилитационные отделения санаториев непосредственно из стационаров, в соответствии с заключением ВКК, листок нетрудоспособности продлевается лечащим врачом санатория на весь срок, необходимый для окончания назначеного лечения и реабилитаци с учетом проезда, но не больше срока, предусмотренного п. 4.1 этой Инструкции.

2.15. Больным туберкулезом, психическими и венерическими болезнями листок нетрудоспособности выдается врачом соответствующей специальности. Больным туберкулезом, направленным на лечение в туберкулезный санаторий, листок нетрудоспособности выдается лечащим врачом специализированного лечебно-профилактического учреждения на количество дней, необходимых для проезда в санаторий, и продлевается лечащим врачом санатория.

2.16. Временная нетрудоспособность студентов высших учебных заведений и учащихся профессионально-технических учебных заведений удостоверяется справкой установленной формы (ф. № 095/0, утвержденная приказом МЗ Украины от 29.12.2000г. № 369).

2.17. Справка произвольной формы, удостоверенная подписью главного врача и печатью лечебно-профилактического учреждения, выдается лицам, которые проходят обследование:

- по поводу установления причинной связи заболевание с условиями работы, перечень которых утверждается Кабинетом Министров Украины;

- по направлению следственных органов, прокуратуры и суда.

2.18. Справка произвольной формы, удостоверенная подписью заведующего отделением и печатью лечебно-профилактического учреждения, выдается:

- в случае временной нетрудоспособности граждан, которые ищут работу, и безработных, учитывая период их профессиональной подготовки и переподготовки;

- лицам, которые проходят обследование в лечебно-профилактических учреждениях по направлению воинских комиссариатов.

2.19. Лицам, которые самостоятельно обратилось за консультативной помощью, выдается справка произвольной формы за подписью лечащего врача, удостоверенная печатью лечебно-профилактического учреждения, с обязательным указанием времени проведеной консультации.

2.20. Лицам, которые находятся под арестом и проходят судебно-медицинскую экспертизу, листок нетрудоспособности не выдается.

3. Порядок выдачи документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность в связи с уходом за больным членом семьи, больным ребенком, ребенком в возрасте до трех лет и ребенком-инвалидом до 16 лет в случае болезни матери или другого лица, осуществляющего уход за ребенком

3.1. Для ухода за больным членом семьи листок нетрудоспособности выдается лечащим врачом одному из работающих членов семьи или другому работающему лицу, которое фактически осуществляет уход.

3.2. Для ухода за взрослым членом семьи и больным ребенком старше 14 лет, при лечении в амбулаторно-поликлинических условиях листок нетрудоспособности выдается на срок до 3 дней. В порядке исключения, в зависимости от тяжести течения заболевания и бытовых условий, этот срок может быть продлен по решению ВКК, а в случае ее отсутствия - главного врача, но не большее 7 календарных дней.

3.3. Для ухода за больным ребенком в возрасте до 14 лет листок нетрудоспособности выдается на период, в течение которого ребенок требует ухода, но не большее 14 календарных дней, а для ухода за ребенком, пострадавшим вследствие аварии на ЧАЭС, на весь период его болезни, включая санаторно-курортное лечение.

3.4. Если ребенок продолжает болеть, то лицу, которое осуществляет уход за больным ребенком, после окончания максимального срока листка нетрудоспособности, предусмотренного законодательством Украины, выдается справка по форме, установленной МЗ Украины (ф. № 138/0).

Справка по уходу за больным ребенком выдается до выздоровлению ребенка от острого заболевания или достижения ремиссии в случае обострения хронического заболевания, с продолжением в порядке, предусмотренном п. 2.2 этой Инструкции.

3.5. Если в семьи болеют двое или больше детей одновременно, то для ухода за ними выдается один листок нетрудоспособности. В случае возникновения заболевание у детей в разное время листок нетрудоспособности и справка об уходе за больным ребенком выдается в каждом конкретном случае в отдельности.

3.6. Если в период увольнения от работы в соответствии с справкой об уходе за больным ребенком заболел второй ребенок или возникло новое (не связанное с предшествующим) заболевание у первого ребенка, то справка закрывается и выдается новый листок нетрудоспособности.

3.7. Если после выписки в детское дошкольное учреждение или школу у ребенка возникает осложнение заболевания, за которым выдавался листок нетрудоспособности и справка и ВКК определяет его как продолжение первого заболевания, то по уходу за ребенком выдается справка.

3.8. После выписки ребенка из стационара в остром периоде заболевания листок нетрудоспособности выдается или продолжается к выздоровлению ребенка, но в границах установленного срока с учетом светал листка нетрудоспособности, что был выдан для ухода за ребенком к стационарному лечению.

3.9. В случае стационарного лечения детей веком до 6 лет один из работающих членов семьи или другому работающему лицу, которая осуществляет уход за ребенком, выдается листок нетрудоспособности на весь период пребывания в стационаре вместе с ребенком.

В случае стационарного лечения тяжелобольных детей старшего возраста (6-14 лет) листок нетрудоспособности выдается одному из работающих членов семьи или другому работающему лицу, которое осуществляет уход за ребенком, на период, если, по заключению ВКК, ребенок требует индивидуального ухода.

3.10. В случае стационарного лечения детей в возрасте до 14 лет, инфицированных вирусом иммунодефицита человека (СПИД) и пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС, листок нетрудоспособности выдается на весь период пребывания ребенка в стационаре одному з работающих родителей или лицу, которое его заменяет и осуществляет уход за ребенком.

3.11. Если мать или другое работающее лицо, которое присматривает за больным ребенком, находится в это время в ежегодном (основном или дополнительном) отпуске, отпуске в связи с обучением или творческом отпуске, в отпуске по уходу за ребенком до достижения трехлетнего возраста, отпуске без сохранения заработной платы, то листок нетрудоспособности выдается со дня, когда мать или другое работающее лицо, осуществляющее уход за больным ребенком, должна приступить к работе.

3.12. Листок нетрудоспособности выдается одному из работающих родителей (опекуну или попечителю), который воспитывает ребенка-инвалида до 16 лет, лечащим врачом до отъезда в санаторий на весь срок лечения ребенка в санатории с учетом времени на проезд туда и обратно при наличии заключения ВКК о необходимости индивидуального ухода за ним во время лечения в санатории.

В случае нарушения режима лицом, осуществляющим уход за ребенком-инвалидом до 16 лет, лечащий врач санатория делает соответствующую запись в листке нетрудоспособности, которая удостоверяется подписью главного врача и печатью санатория.

3.13. Листок нетрудоспособности выдается работающему лицу, которое осуществляет уход за ребенком в возрасте до трех лет, ребенком-инвалидом в возрасте до 16 лет, в случае болезни матери (опекуна, другого члена семьи, который находится в отпуске для ухода за ребенком в возрасте до 3 лет, воспитывает ребенка-инвалида в возрасте до 16 лет) на период, если оно по заключению врача не может осуществлять уход за ребенком.

В этом случае листок нетрудоспособности выдается врачом-педиатром на основании справки из поликлиники или стационара, который удостоверяет заболевание матери (опекуна, другого члена семьи, находящегося в отпуске по уходу за ребенком в возрасте до 3 лет, воспитывает ребенка-инвалида в возрасте до 16 лет).

3.14. В случае заболевания ребенка вне постоянного местожительства листок нетрудоспособности и справка по уходу за ним выдаются по месту временного пребывания ребенка территориальным лечебно-профилактическим учреждением с разрешения главного врача, и должны быть удостоверены его подписью и печатью этого лечебно-профилактического учреждения.

3.15. Листок нетрудоспособности не выдается для ухода:

а) за хроническим больным в период ремиссии;

б) за больным ребенком в период ежегодного (основного и дополнительного) отпусков, отпуска без сохранения заработной платы, частично оплачиваемого отпуска для ухода за ребенком до 3 лет;

в) за здоровым ребенком на период карантина;

г) за больным старшим 14 лет при стационарном лечении.

3.16. Для ухода за больным старшее 14 лет, находящимся на стационарном лечении, в соответствии с заключением ВКК о необходимости индивидуального ухода, выдается справка произвольной формы, удостоверенная подписью главного врача и печатью лечебно-профилактического учреждения.

4. Порядок направления на медико-социальную экспертную комиссию

4.1. Направление больного для осмотра на МСЭК осуществляют ВКК лечебно-профилактических учреждений по месту жительства или лечения при наличии стойкого или необратимого характера заболевания, а также в том случае, если больной был уволен с работы на протяжении четверых месяцев со дня наступления временной нетрудоспособности ли на протяжении пяти месяцев в связи с одним и тем же заболеванием за последние двенадцать месяцев, а при заболевании туберкулезом - на протяжении десяти месяцев со дня наступления нетрудоспособности.

4.2. На МСЭК направляются инвалиды для переосвидетельствования в связи с изменениями в состоянии здоровья, работающие инвалиды - для изменения трудовой рекомендации или внесения дополнений в индивидуальную программу реабилитации инвалида и др.

4.3. В случае признания больного инвалидом листок нетрудоспособности закрывается днем поступления документов больного на МСЭК, дата установления инвалидности обязательно указывается в листке нетрудоспособности.

4.4. Лицам, не признанным инвалидами:

- в случае признания их трудоспособными срок временной нетрудоспособности заканчивается датой осмотра на МСЭК;

- в случае признания их нетрудоспособными листок нетрудоспособности продолжается до восстановления трудоспособности или повторного направления на МСЭК.

4.5. При отказе больного от направления на МСЭК или несвоевременном прибытии его на экспертизу без уважительной причины, факт отказа или неявка удостоверяется соответствующей пометкой об этом в листке нетрудоспособности и в медицинской карте амбулаторного или стационарного больного. Отказ от направления на МСЭК и неявка без уважительной причины на осмотр МСЭК не является основанием для выписки больного на работу.

5. Порядок выдачи документов, которые удостоверяют временную нетрудоспособность при карантине

На период временного отстранения от работы лиц, работа которых связана с обслуживанием населения, которые было в контакте с инфекционными больными или является бактерионосителями, в случае невозможности осуществления временного перевода по их согласию на другую работу, несвязанную с риском распространения инфекционных болезней, листок нетрудоспособности выдается инфекционистом или лечащим врачом в соответствии с заключением врача-эпидемиолога территориальной СЭС.

6. Порядок выдачи листка нетрудоспособности в связи с беременностью и родами

6.1. Листок нетрудоспособности в связи с беременностью и родами выдается по месту наблюдения за беременной с 30 недель беременности одновременно на 126 календарных дней (70 календарных дней до прогнозируемого дня родов и 56 - после).

6.2. В случае преждевременных или многоплодных родов, возникновения осложнений во время родов или в послеродовом периоде, на основании записи в истории родов и обменной карте беременной, удостоверенного подписью главного врача и печатью лечебно-профилактического учреждения, где происходили роды, по месту наблюдения за беременной дополнительно выдается листок нетрудоспособности на 14 календарных дней, кроме женщин, отнесеных к I-IV категориям пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС.

6.3. Женщинам, которые относятся к I-IV категориям пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС, выдается листок нетрудоспособности в связи с беременностью и родами с 27 недель беременности продолжительностью 180 календарных дней (90 дней на период допологового отпуска и 90 - на период послеродового отпуска).

6.4. Если беременная не наблюдалась по поводу беременности до дня родов, листок нетрудоспособности выдается со дня родов на период продолжительности послеродового отпуска в порядке, предусмотренном п. 6.1, 6.2, 6.3 этой Инструкции, лечебно-профилактическим учреждением, в котором состоялись роды.

6.5. В случае преждевременных родов до 30 недель беременности если женщина выписывается с живым ребенком, листок нетрудоспособности в связи с беременностью и родами выдается лечебно-профилактическим учреждением, где состоялись роды, на 140 календарных дней, а в случае смерти ребенка при таких родах - на 70 календарных дней.

6.6. Женщинам, которые не подлежат общеобязательному государственному социальному страхованию, выдается справка установленной формы.

6.7. В связи с операцией искусственного прерывания беременности по желанию женщины (в том числе мини-аборты) листок нетрудоспособности выдается на 3 дня с учетом дня операции. В случае возникновения осложнений во время операции или в послеабортном периоде листок нетрудоспособности выдается на весь период временной нетрудоспособности.

6.8. В случаях прерывания беременности по другим причинам, в том числе по медицинскими или социальными показаниями, листок нетрудоспособности выдается с дня госпитализации женщины на весь период нетрудоспособности.

6.9. Женщинам, которым проводится лечение бесплодия с помощью вспомогательных репродуктивных технологий, листок нетрудоспособности выдается лечебно-профилактическим учреждением, в котором проводилась такая терапия, со дня начала ультразвукового и гормонального контроля медикаментозной стимуляции овуляции до момента подтверждения наличия беременности ультразвуковым методом.

Вопрос о дальнейшей нетрудоспособности женщины решается по месту наблюдения за беременной индивидуально в зависимости от хода беременности.

6.10. В случае продолжительного лечения по поводу патологического хода беременности продление листка нетрудоспособности осуществляется в порядке, предусмотренном п. 4.1 этой Инструкции.

6.11. Лицам, которые усыновили ребенка на протяжении двух месяцев со дня его рождения, врачом женской консультации выдается листок нетрудоспособности на срок со дня усыновления и до окончания послеродового отпуска со дня рождения ребенка, указанного в свидетельстве о рождении, на основании свидетельства о рождении ребенка и решения суда о его усыновлении.

6.12. Во время пребывания женщины в отпуску для ухода за ребенком листок нетрудоспособности в связи с беременностью и родами выдается на общих основаниях.

7. Порядок выдачи листка нетрудоспособности на период санаторно-курортного лечения

7.1. Листок нетрудоспособности на период санаторно-курортного лечения, необходимость которого установлена ВКК лечебно-профилактического учреждения по месту наблюдения, выдается на срок лечения и проезда к санаторию и обратно, но с учетом продолжительности ежегодного (основного и дополнительного) отпуска.

7.2. Листок нетрудоспособности выдается до отъезда в санаторий при наличии:

а) путевки;

б) справки с места работы о продолжительности ежегодного (основного и дополнительного) отпуска;

в) карточки санаторно-курортного отбора.

8. Контроль и ответственность за нарушение Инструкции о порядке выдачи документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность граждан

8.1. Контроль за выполнением этой Инструкции учреждениями здравоохранения всех ведомств осуществляют в пределах своей компетенции Министерство здравоохранения Украины, Фонд социального страхования по временной потере трудоспособности, Фонд социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины, профсоюзы и их объединения.

8.2. Ответственность за состояние организации и качества экспертизы временной нетрудоспособности, хранение и учет документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность граждан, несет руководитель учреждения здравоохранения.

8.3. За нарушение порядка выдачи и заполнения документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность граждан, врачи несут ответственность согласно законодательству Украины.

8.4. Учет бланков листков нетрудоспособности ведется по форме, установленной МЗ Украины (ф. № 036/о).

8.5. В случае выявления нарушений правил выдачи, хранения, учета документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность граждан, неудовлетворительного состояния экспертизы временной нетрудоспособности лечебно-профилактическое учреждение может быть лишен права выдачи документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность, в установленном порядке.

Начальник Главного управления организации медицинской помощи населению                М.П.Жданова

Додаток 11

ПЕРЕЛІК ОСНОВНОЇ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ*

№ п/п	Найменування форми	№ форми	Фор-мат **	Термін збері- гання
1.1. Медична облікова документація, що використовується в стаціонарах
	Журнал обліку прийому хворих в стаціонар	001/о	А4	25 років
	Медична карта стаціонарного хворого	003/о	А4	25 років
	Листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару	007/о	А4	1 рік після звітного періоду
	Журнал запису оперативних втручань в стаціонарі	008/о	А4	50 років
	Журнал запису пологів в стаціонарі	010/о	А4	25 років
	Протокол (карта) патологоанатомічного дослідження	013/о	А4	10 років
	Журнал реєстрації надходження і видачі трупів	015/о	А4	5 років
	Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару	066/о	А5	5 років
	Історія пологів	096/о	А4	25 років
	Карта розвитку новонародженого	097/о	А4	25 років
1.2. Медична облікова документація, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)
	Карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома	003-2/о	А5	3 роки
	Медична карта амбулаторного хворого	025/о	А5	5 років
	Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів	025-2/о	А6	1 рік після звітного періоду
	Талон на прийом до лікаря	025-4/о	А8	1 рік після звітного періоду
	Талон амбулаторного пацієнта	025-6/о	А5	1 рік після звітного періоду
	Контрольна карта диспансерного нагляду	030/о	А5	5 років
	Книга запису викликів лікарів додому	031/о	А4	3 роки
	Відомість обліку відвідувань в поліклініці (амбулаторії), диспансері, консультації, вдома	039/о	А5	1 рік після звітного періоду
	Карта профілактичних щеплень	063/о	А5	5 років
	Журнал запису амбулаторних операцій	069/о	А4	5 років
	Довідка для одержання путівки	070/о	А5	3 роки
	Зведена відомість обліку захворювань та причин смерті в даному лікувальному закладі (серед дітей до 14 років включно)	071/о	A3	1 рік
	Зведена відомість обліку захворювань та причин смерті в даному лікувальному закладі (серед дорослого та підліткового населення)	071-1/о	А2	1 рік
_________________   * Цит. по: Типові інструкції заповнення облікової медичної документації, затверджені наказом       МОЗ України від 03.07.2001р № 258. – С.136-143 с.   ** Розміри форматів:  А2 – 420х594 мм,  А3 – 297х420 мм,  А4 – 210х297 мм,  А5 – 148х210 мм,        А6 – 105х148 мм,  А8 – 52х74 мм.
	Зведена відомість обліку вперше зареєстрованих травм та отруєнь в даному лікувальному закладі	071-2/o	А2	1 рік
	Санаторно-курортна карта	072/о	А5	3 роки
	Санаторно-курортна карта для дітей і підлітків	076/о	А5	3 роки
	Медична карта хворого на туберкульоз	081/о	А5	10 років
	Карта антибактеріального лікування (до медичної карти хворого на туберкульоз)	081-1/о	А5	10 років
	Медична довідка (для від'їжджаючого за кордон) і корінець до медичної довідки	082/о	А5	3 роки
	Лікарський висновок про переведення вагітної на іншу роботу	084/о	А5	3 роки
	Направлення на обов'язковий попередній медичний огляд працівника	093/о	А5	1 рік
	Довідка про термін тимчасової непрацездатності для подання до страхової організації	094-І/о	А5	3 роки
	Індивідуальна карта вагітної і породіллі	111/о	А4	5 років
	Історія розвитку дитини	112/о	А5	25 років
	Список осіб, які підлягають періодичному медичному огляду	122/о	А4	1 рік
	Карта обліку диспансеризації	131/о	А4	5 років
1.3. Медична облікова документація, що використовується в стаціонарах та поліклініках (амбулаторіях)
	Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого	027/о	А5	3 роки
	Виписка із медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення	027-1/о	А4	10 років
	Журнал запису висновків лікарсько-консультативної комісії	035/о	А4	3 роки
	Журнал реєстрації листків непрацездатності	036/о	А4	3 роки
	Журнал обліку роботи з гігієнічного виховання населення	038/о	А4	1 рік
	Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення	058/о	А5	1 рік
	Журнал обліку інфекційних захворювань	060/о	А4	3 роки
	Направлення на МСЕК	088/о	А5	50 років
	Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу, трихофітії, мікроспорії, фавуса, корости, трахоми	089/о	А5	3 роки
	Повідомлення про випадок захворювання на сифіліс, гонококову, хламідійну інфекцію, урогенітальний мікрплазмоз та трихомоніаз	089- 1/о	А5	3 роки
	Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутворення	090/о	А4	3 роки
	Повідомлення про травму невиробничого характеру	092/о	А5	1 рік
	Довідка про тимчасову непрацездатність студента, учня технікуму, профтехучилища; про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує школу, дитячий дошкільний заклад	095/о	А5	1 рік
	Медичне свідоцтво про народження	103/о-95	А4	1 рік
	Лікарське свідоцтво про смерть	106/о-95	А4	1 рік
	Фельдшерська довідка про смерть	106-1/о-95	А4	1 рік
	Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть	106-2/о-95	А4	1 рік
	Обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні	113/о	А5	5 років
	Журнал обліку померлих	151/о	А4	10 років
	Журнал обліку новонароджених	152/о	А4	10 років
	Журнал обліку випадків перинатальної смерті	153/о	А4	10 років
	Рецепт (дорослий, дитячий)	Ф-1	А6	2 місяці
	Рецепт (безкоштовно, оплата 50%)	Ф-2	А6	2 місяці
1.4. Медична облікова документація, що використовується в інших закладах охорони здоров'я
	Журнал реєстрації амбулаторних хворих	074/о	А4	10 років
	Картка виклику швидкої медичної допомоги	109/о	А5	3 роки
	Журнал запису звертань про невідкладну медичну допомогу	115/о	А4	3 роки
Перелік облікової медичної документації закладу загальної практики-сімейної медицини*
	Карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома ф. 003-2/о
	Медична карта амбулаторного хворого ф. 025/о
	Талон амбулаторного пацієнта в закладі загальної практики-сімейної медицини ф. 025-6-1/о
	Посімейний журнал дільниці сімейного лікаря ф. 025-8-1/о
	Направлення на консультацію в діагностичні кабінети, в лабораторії та результати обстежень ф. 028-1/о
	Контрольна карта диспансерного нагляду ф. 030/о
	Книга запису викликів лікарів додому ф. 031/о
	Журнал запису пологової допомоги вдома ф. 032/о
	Книга реєстрації листків непрацездатності ф. 036/о
	Відомість обліку відвідувань в поліклініці (амбулаторії), диспансері, консультації, вдома ф.039/о
	Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичну реакцію на щеплення ф. 058/о
	Журнал обліку інфекційних захворювань ф. 060/о
	Карта профілактичних щеплень ф. 063/о
	Журнал обліку профілактичних щеплень ф. 064/о
	Журнал запису амбулаторних операцій ф. 069/о
	Довідка для одержання путівки ф. 070/о
	Зведена відомість обліку захворювань та причин смерті в даному лікувальному закладі серед дітей до 17 років включно ф. 071/о
	Зведена відомість обліку захворювань та причин смерті в даному лікувальному закладі серед дорослого населення ф. 071-1/о
	Зведена відомість обліку вперше зареєстрованих травм та отруєнь в даному лікувальному закладі ф. 071-2/о
	Санаторно-курортна карта ф. 072/о
	Санаторно-курортна карта для дітей і підлітків ф. 076/о
	Путівка в дитячий санаторій ф. 077/о
	Медична довідка на учня, який від`їжджає в оздоровчий табір ф. 079/о
	Направлення на МСЕК ф. 088/о
	Направлення на обов`язковий попередній медичний огляд працівника ф. 093/о
	Довідка про термін тимчасової непрацездатності для подання до страхової організації ф. 094-1/о
	Лікарське свідоцтво про смерть ф. 106/о-95
_________   *  Додаток 1 до наказу МОЗ України від 08.01.2004  № 1 „Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації”
	Індивідуальна карта вагітної і породіллі ф. 111/о
	Історія розвитку дитини ф. 112/о
	Список осіб, які підлягають періодичному медичному огляду ф. 122/о
	Журнал обліку померлих ф. 151/о
	Журнал обліку новонароджених ф. 152/о
	Рецепти ф.1, ф.2

Перелік необов’язкової для ведення в закладі загальної практики-сімейної медицини облікової медичної документації*

Вкладний листок №1 до ф.025/о (дані профілактичного огляду)

Вкладний листок №2 до ф.025/о (щорічний епікриз на диспансерного хворого)

Вкладний листок на підлітка до медичної карти амбулаторного хворого – ф.025-1/о

Статистичний талон реєстрації заключних (уточнених) діагнозів – ф.025-2/о      (за умови переходу на талон амбулаторного пацієнта у закладі загальної практики-сімейної       медицини – ф.025-6-1/о)

Талон на прийом до лікаря – ф.025-4/о

Медичний паспорт сім’ї – ф.025-8/о

Відомість обліку відвідувань до лікаря загальної практики//сімейного лікаря мешканців сільських населених пунктів дільниць – ф.039-10/о

Картка попереднього запису на прийом до лікаря – ф.040/о

Карта звернення за антирабічною допомогою – ф.045/о

Карта імунізації – ф.063-1/о

Журнал (картка) медичної допомоги сім’ям – ф.074-1/о

Довідка про тимчасову непрацездатність – ф.095/о

Зошит обліку роботи вдома дільничної (патронажної) медичної сестри (акушерки) ф. 116/о

Направлення на аналіз – ф.200/о-207/о

_________

  *  Додаток 5 до наказу МОЗ України від 08.01.2004  № 1 „Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації”

Посібник для підготовки студентів медичних факультетів до державної атестації з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я / В.М.Лехан, М.І.Заярський, І.М.Кутузов, О.П.Максименко. – Дніпропетровськ, 2012. – 39 с.

.

1. Принципы охраны природной среды
2. Лабораторная работа ТЕХНОЛОГИЯ ОБРАБОТКИ ТЕКСТОВОЙ ИНФОРМАЦИИ В MS WORD
3. Роберт Вильгельм Бунзен
4. Тема- ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАВИТИЕ ЧЕЛОВЕКА Часть 1 Введение
5. Вариант 1 1 Сущность налога ~ это-
6. 10 1 неделя. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ И СВОЙСТВА ПЛАЗМЫ
7. com-booksource Джейми Макгвайр Провидение Легенда об ангеле 1 Аннотация Юная Нина
8. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Харків 2000 Дис
9. Выполнение выпускной квалификационной работы является завершающим этапом подготовки специалистов в Б.html
10. Контрольная работа по Русскому языку и культуре речиВариант 11Выполнил- студент 1 курса специальности- Юри
11. 28марта 2013 г. Дисциплина БИОЛОГИЯ Курс I
12. к.м.н. ~ кандидат медицинских наук Федоров Михаил Иванович родился 1 августа 1921 г.
13. Реферат- Регулирование белкового синтеза
14. Тема 13. Правові основи біржової діяльності в Україні Мета- познайомити з торговельнобіржовою діяльністю
15. на тему Усилитель Выполнил-студент группы КБ21 Васильев В
16. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА ТЕМА- ОФОРМЛЕНИЕ ФОРМУЛ РЕДАКТОРОМ MS EQUTION ЦЕЛЬ ЗАНЯТИЯ- Изучение информационно
17. Политико и экономико географическое положение
18. а Химические свойства Качественные реакции- отсутствие обесцвечивания растворов Br2 и KMnO4 в воде.html
19. Храм Во Имя Святых Первоверховных Апостолов Петра и Павла в Карловых Варах
20. Основы философии Философия ее предмет и роль в жизни человека и общества

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе