Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Планирование производства;
Планирование физического распределения продукции;
Планирование снабжения:
Система оценок результатов функционирования системы МТО. Сюда же относятся две подсистемы:
1) учета и контроля выполнения заказов, поступающих от клиентов;
2) учета и контроля выполнения заказов фирмы ее поставщиками.
Прогнозирование спроса. На этом этапе проводится анализ ретроспективы спроса, опираясь на учет и анализ заказов, полученных фирмой ранее. При этом следует параллельно произвести два вида работ: установить различия в типах продукции и, возможно, потребителей, а также выбрать из всей широкой гаммы существующих методов прогнозирования те, которые могут быть использованы в конкретных условиях. Третий этап сводится к тестированию и отбору подходящих методов составления прогноза с учетом полученных знаний о ретроспективе спроса и о типах товаров. Здесь также проводится сопоставление полученных результатов с реальным спросом, зафиксированным в течение данного периода.
Планирование производства. Специалисты в области автоматизации управления производством предлагают подход, который вписывается в схему "планирование - исполнение - контроль". Суть его заключается в том, что система готовит планы, выполнение которых возлагается на различные службы: службу закупок, службу производства, службу оборудования и т.п. Затем реальные показатели сравниваются с плановыми для выявления и ликвидации расхождений. Этот метод основан на двух основных принципах:
- Управление осуществляется на основе запланированных показателей
- В управлении учитывается взаимозависимость составляющих одного и того же готового изделия.
Планирование физического распределения продукции (или МТЗ сбыта). Под системой МТЗ сбыта следует понимать сеть единиц, производящих услуги, деятельность которых направлена на удовлетворение торгового спроса при заданном уровне затрат и качества товаров. Эта деятельность осуществляется в рамках системы оперативного планирования, связанной с производством товаров и с материальным снабжением.
Прежде всего, на основе данных, полученных при прогнозировании спроса и в ходе учета заказов, разрабатывается общий план МТЗ сбыта. При этом устанавливается объем наличных ресурсов у внешних и внутренних поставщиков. Полученные цифры позволяют убедиться в том, что движение материальных потоков в должном объеме действительно может быть обеспечен в ходе данного периода.
Следующий этап процесса - разработка программ движения потоков изделий по всей распределительной сети, от производственных единиц до центров конечной продажи, даже к клиентам. Эта стадия связана с определением потребностей в складировании. Здесь же учитываются потребности в транспортных средствах.
На этой стадии составляется программа массового передвижения товаров, а затем оптимизируются масштабы складских помещений и их географическое размещение. Календарный график подготовки товаров к отгрузке и поставок потребителю может быть разработан на основании рабочих программ, применяемых региональными центрами реализации.
Планирование транспортных операций способствует сокращению их расходов при одновременном поддержании заданного уровня услуги. Это достигается благодаря следующим мерам:
- Оптимальное распределение перевозок по различным типам и видам товародвижения, отбор наиболее квалифицированных перевозчиков; - оптимизация структуры парка транспортных средств, контроль за их использованием и содержанием;
- Разработка маршрутов, позволяющих максимально полно использовать транспортные средства и рабочее время согласно действующему социального законодательства;
- Разработка ежедневного оптимального календарного графика маршрутов с составлением отчетов-прогнозов и отбором среди различных типов транспортных средств.
Планирование снабжения. Заключается в составлении заказов нарядов на закупки с уточнением данных относительно количества покупаемых товаров, а также периодических заказов и штрафных санкций вследствие просроченных поставок. Типичный вариант оперативного планирования - составление программы снабжения под имеющиеся заказы с учетом ограничений со стороны имеющихся запасов в производстве и в торговой сети.
Оценка результатов функционирования системы МТО. Цели оценки результатов заключаются в следующем:
- Информирование всех заинтересованных представителей руководства о достигнутых результатах, оценены с точки зрения уровня производительности и затрат, а также окупаемости вложенных средств, соотношение реальных показателей с плановыми, с целью осуществления необходимых корректировок;
- Обеспечение руководства и функциональных служб компании методом количественного выражения поставленных целей. Доведение соответствующих целевых показаний до каждого уровня управления;
- Усиление взаемоувязкы отдельных компонентов общего процесса планирования МТО на основе координации задач, стоящих перед различными участниками физического оборота;
- Улучшение взаимодействия представителей различных уровней и эшелонов управления, а также развитие системы их стимулирования путем внедрения принципов управления по целям;
- Обеспечение научно обоснованного принятия решений на базе моделирования основных возможных вариантов.
1.4 Особливості визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах в різних типах виробництва
Забезпечення підприємства необхідними матеріальними цінностями належної якості і у відповідний час при мінімальних затратах головний показник діяльності відділу матеріально-технічного забезпечення.
Основні дані для визначення потреби узгоджені з попитом пропозиції підприємства щодо виробництва товарів та послуг і норм витрат на їхнє виготовлення. Потребу можна розрахувати на основі двох методів. Найбільш поширеним є метод прямого розрахунку (подетальний, на виробничу одиницю, за аналогами, за типовими представниками, рецептурний та інші). При подетальному методі потреба в матеріалах визначається як добуток норми витрат на деталь і кількість запланованих до виробництва деталей. Потреба у матеріальних ресурсах:
Пі = Ні*N*Кзн.,
де Пі - потреба у матеріальних ресурсах по видах,
N - норма(Пі= витрат матеріалу,
Ні - кількість виробів у виробничій програмі,
Кзн - коефіцієнт зниження норм витрат.
При освоєнні випуску нових видів виробів потребу в матеріалах розраховують по аналогах. У цих випадках використовують норми витрат матеріалів на аналогічні вироби.
Потреба в матеріальних ресурсах визначається по-різному, в залежності від їхнього призначення. Кількість технічних засобів, тобто машин і устаткування обчислюють при проектуванні виробничих систем. Потребу в матеріалах розраховують в натуральних вимірниках. Планову потребу матеріалів визначають сумою витрат матеріалів в розрахунковому періоді + перехідний запас на початок року + запас матеріалів на кінець року.
Мз = Мр + Мп.р. + Мк.р.
Матеріали витрачають на такі потреби:
- Основне виробництво
- Виготовлення технологічного оснащення
- Ремонтно-експлуатаційні роботи
- Заходи по підвищенню технічного рівня виробництва
- Капітальне будівництво власними силами.
Витрати матеріалів обчислюються добутком обсягу продукції на норму витрат на виріб. Об’єктом нормування витрат матеріалів можуть бути: час роботи устаткування, мастильні матеріали, охолоджуючі матеріали, електроенергія, паливо, резина, запчастини.
Організацію забезпечення цехів матеріальними ресурсами можна розбити на декілька послідовних етапів: визначення потреби кожного цеху в матеріальних ресурсах; установлення нормативу цехових запасів; визначення очікуваних залишків матеріальних ресурсів у цехах на початок планового періоду; встановлення лімітів відпуску матеріальних ресурсів; установлення способу забезпечення цехів матеріальними ресурсами (пасивного чи активного), розробка схем та графіків забезпечення матеріалами цехів підприємства.
При масовому та велико-серійному виробництві потреба в матеріалах складається у по-детальному розрізі та обчислюється множенням виробничої програми деталей на по-детальні норми витрат. В умовах одиничного та дрібносерійного виробництва потреби в матеріалах визначають (у плані замовлення), виходячи з кількості виробів у замовленні та норм витрат матеріалів на виріб. Крім того, при визначенні потреби цехів у матеріалах враховують очікувані залишки їх на початок розрахункового періоду та нормативні величини запасів на кінець цього періоду.
Цех повинен отримати таку кількість матеріальних ресурсів, скільки потрібно для виконання завдань по випуску продукції. Доцільно встановлювати цехам ліміт відпуску сировини та матеріалів на певний період:
Лц = Пц + Змц - Змф ,
де Пц - потреба цеху в певних матеріалах для виготовлення продукції або виконання робіт;
Змц - запаси матеріалів, які постійно знаходяться в цеху;
Змф - фактичні залишки невикористаних матеріалів на початок того періоду, на який установлено ліміт.
Існує два способи забезпечення виробництва матеріалами: пасивний (робітники цеху самі одержують матеріальні ресурси зі складу, тобто своїми силами виконують навантаження, транспортування та розвантаження матеріалів) та активний (подачу матеріальних ресурсів зі складів до цехів та на дільниці організовують та здійснюють робітники складів).
Отже, розрахунок витратної кількості основних матеріалів, необхідних для виконання виробничого завдання в планованому періоді і забезпечення нормального перебігу виробничого процесу, є найбільш важливим етапом в плануванні матеріально-технічного постачання підприємства.