Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 1
Тема 10: Організація складання та надання бухгалтерської звітності
10.1. Загальні принципи організації складання фінансової звітності.
10.2. Організація надання фінансової звітності.
10.3. Порядок виправлення помилок у звітності.
10.4. Організація надання внутрішньої звітності.
10.5. Організація складання і надання консолідованої фінансової звітності.
Після вивчення теми 10 студент повинен знати:
Після вивчення теми 10 студент повинен вміти:
Бухгалтерська звітність, якісні характеристики фінансової звітності, надання звітності, внутрішня звітність
10.1. Загальні принципи організації складання фінансової звітності
Для прийняття економічно обґрунтованих рішень суб’єктам господарської діяльності необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни в структурі господарських засобів і їхніх джерел. Зазначені інформаційні потреби зумовлюють необхідність складання всіма підприємствами фінансової, статистичної, зовнішньої та внутрішньої періодичної річної звітності. Виходячи з цих умов, раціональна організація бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в системі управління підприємством, зокрема організація складання звітності, є передумовою вчасного, повного та вичерпного надання інформації користувачам і, як наслідок, - організації ефективного управління господарською діяльністю підприємства.
Більшість відомостей, необхідних для користувачів, формує саме бухгалтерський облік. Завданням бухгалтера є надання відповідних відомостей у форматі, зрозумілому користувачам, оскільки вони можуть не мати знань, необхідних для правильного трактування бухгалтерських записів. Для цього бухгалтерська служба підприємства складає звітність про різні об’єкти бухгалтерського обліку та відповідно до запитів різних користувачів.
Бухгалтерська звітність – звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.
До звітності висувається ряд вимог, основними з яких є достовірність, оперативність підготовки та своєчасність надання. Для забезпечення їх дотримання потрібною є чітка організація взаємодії між бухгалтерами, а також суворий контроль за виконанням їх обов’язків.
У процесі організації складання і надання звітності впливу суб’єкта організації бухгалтерського обліку підлягають декілька основних об’єктів.
Основні об’єкти організації бухгалтерського обліку для забезпечення якісного складання звітності
Такі об’єкти є основними складовими процесу складання звітності та призначені забезпечити його успішність.
Так, для своєчасного складання достовірної звітності бухгалтеру слід, насамперед, визначити, які види звітності потрібно надавати. Вид звітності визначає:
Основним для бухгалтера в цьому процесі є поділ звітності на зовнішню та внутрішню. Так, до зовнішньої належать фінансова, податкова, статистична звітність та звітність до органів соціального страхування. Щодо внутрішньої, то перелік форм даного виду звітності відсутній, оскільки складається відповідно до конкретних потреб і вимог працівників (здебільшого керівного складу) конкретного підприємства.
Визначивши перелік звітних форм, які надаються зовнішнім користувачам підприємства, бухгалтер повинен обрати виконавців – осіб, відповідальних за складання і подання кожної з форм звітності.
Найбільш доцільно наділяти повноваженнями щодо складання звітності облікових працівників залежно від об’єктів, бухгалтерський облік яких вони ведуть. Так. Складання звітності про рух матеріальних цінностей слід доручити бухгалтеру з обліку цих активів. Знаючи цифри, з якими він постійно працює, бухгалтер зможе правильно скласти звіт (або окремі показники звітності).
Для організації чіткого процесу, складання звітності, слід довести до відома кожного з працівників його повноваження обумовивши терміни та порядок складання, затвердження звітів і їх надання відповідним користувачам. Підвищення ефективності складання звітності можна забезпечити розробкою і впровадженням ефективної системи контролю за якістю і своєчасністю роботи бухгалтерів. Для цього доцільно використовувати Журнал обліку фактичного надання звітності.
|
Код звітної форми |
Назва звітної форми |
Встановлений строк надання |
Дата фактичного надання |
Підпис відповідальної особи за надання звітності |
Відомості про результати надання звітності |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Записи в журналі здійснюються безпосереднім виконавцем зі складання звітності після її подання. Необхідність зазначення в цьому документі відомостей про результати надання звітності зумовлена ймовірністю застосування до посадових осіб підприємства та до самого підприємства штрафних санкцій за несвоєчасність надання і недостовірність звітності. Тому у відомостях останньої графи журналу слід відмічати: чи прийнята звітність у момент її надання; чи змінювалися її первісні показники після ознайомлення з формою посадової особи органу, який приймає звітність; чи не подавалася нова звітна форма у Зузку з виявленням у ній помилок; винну особу в допущенні помилок.
Аналіз інформації журналу дозволить:
Не менш важливим поряд із організацією попередньо описаних елементів є забезпечення якісного та своєчасного формування даних для заповнення звітності. Це передбачає налагодження декількох основних моментів:
Встановлення форми, видів і розрізів аналітичного обліку в процесі вибору форми ведення бухгалтерського обліку слід здійснювати з урахуванням вимог до складання звітності та переліку її показників. Такий підхід забезпечить оперативну підготовку звітності, оскільки показники бухгалтерського обліку, орієнтовані на рівень деталізації показників звітності, дозволять уникнути витрачання зайвого часу на проведення додаткових вибірок з первинних документів для розрахунку даних звітності (особливо при ручному веденні бухгалтерського обліку).
Графік передачі даних, необхідних для формування звітних показників, слід розробити для дотримання термінів надання звітності та правильного визначення її показників. Потреба у застосуванні графіку зумовлена тим, що значна частина звітних форм поєднує в собі дані про різні об’єкти бухгалтерського обліку та іноді вимагає відомостей, які можуть підготувати лише інші підрозділи підприємства (наприклад, відомості про середньо облікову чисельність працівників може надати лише відділ кадрів, інформацію про спожиту електроенергію за окремими об’єктами інфраструктури підприємства за наявності одного лічильника здатен підготувати лише відділ головного енергетика або технолога і т.д.).
На підприємстві, де в бухгалтерській службі працює від 5-ти й більше бухгалтерів, здійснюється значна кількість господарських операцій, існує велика кількість структурних підрозділів, необхідним є затвердження розпорядчим документом керівника графіка передачі даних і доведення його змісту до відома кожного виконавця. На невеликих підприємствах, де в бухгалтерській службі працює від 3 до 5 чоловік, строки можуть погоджуватися й закріплюватися в усній формі.
Усі описані заходи необхідні для підготовки користувачу повної, достовірної та своєчасної інформації, яка б відповідала вимогам Закону України “Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні”.
Якісні характеристики фінансової звітності
|
№ |
Характеристика |
Зміст характеристики |
|
1 |
Зрозумілість |
Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути зрозумілою і мати однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації |
|
2 |
Доречність |
Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами; дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події; підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені у минулому |
|
3 |
Зіставність |
Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:
Передумовою зі ставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації в Положенні про облікову політику і його зміни |
Датою надання звітності (крім консолідованої) вважається день її фактичної передачі адресату, а у випадку відправлення поштою – дата отримання адресатом. Якщо дата надання припадає на неробочий день, термін переноситься на 1-ший робочий день після вихідного.
Для скорочення строків надання звітності доцільно вживати таких заходів:
10.2. Організація надання фінансової звітності
Основним завданням бухгалтера при складанні зовнішньої звітності є забезпечення достовірності її показників і своєчасного надання.
Для організації належного та вчасного складання і надання звітності до зовнішніх органів і установ бухгалтер повинен перш за все визначити перелік звітів, які необхідно надавати, та термін їх надання.
Така інформація вимагає належної систематизації і узагальнення для забезпечення зручності її використання. Тому найбільш доцільно складати графік надання звітності, в якому доцільно передбачити не лише види звітності та терміни їх надання, але й установи, до яких вони надаються, терміни надання на розгляд головному бухгалтеру, а також відповідального працівника за складання кожної з форм.
Графік надання звітності зовнішнім користувачам
|
Звіт |
Термін надання головному бухгалтеру |
Установа, куди надається |
Строк подання державному органу |
Відповідальний працівник за складання |
|
Податкова звітність |
||||
|
Податкова декларація з ПДВ:
|
||||
|
... |
||||
|
Звітність до фондів соціального страхування |
||||
|
Розрахунок до Пенсійного фонду |
||||
|
... |
Наступним після затвердження графіку надання звітності та вибору відповідальних осіб є складання звітів. Розпочати роботу з формування показників звітних форм необхідно з вивчення інструкцій і наказів органів державної влади, до регіональних підрозділів яких надається відповідна звітність. Враховуючи визначений перелік звітів, які надає підприємство, бухгалтер повинен сформувати робочу папку з інструкціями та зразками форм і постійно її поповнювати, слідкуючи за змінами в законодавстві.
Починаючи заповнювати звітну форму, потрібно, насамперед приділити увагу її інформаційній частині. Вона є початковим розділом будь-якого звіту та містить дані про підприємство, яке звітується. Для її точного заповнення бухгалтеру найдоцільніше використовувати установчі та реєстраційні документи.
Ця інформаційна частина повинна містити дані про:
Бухгалтер повинен слідкувати, щоб кожна звітна форма містила дату, на яку наведено її показники, або період, який вона охоплює (залежно від вимог законодавства).
Одним з найбільш проблемних питань при формуванні інформаційної частини фінансової і статистичної звітності є заповнення різноманітних кодів, які характеризують підприємство. При цьому бухгалтер повинен керуватися даними Довідки статистичних органів про реєстрацію підприємства.
Значення кодів, які характеризують підприємство
|
Скорочене позначення коду |
Повна назва коду |
Нормативний документ |
|
ЄДРПОУ |
Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України |
Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” №755-ІV |
|
КОАТУУ |
Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України |
Наказ Держстандарту України №659 ДК 014-97 “Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України” |
|
КФВ |
Класифікатор форм власності |
Наказ Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №97 |
|
СПОДУ |
Система позначень органів державного управління |
- |
|
ЗКГНГ |
Класифікатор галузей народного господарства України |
Наказ Міністерства статистики України №21 |
|
КВЕД |
Класифікатор видів економічної діяльності |
Наказ Держстандарту України №144 |
Підприємства зобов’язані надавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів тощо. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність надається відповідно до чинного законодавства. На даний час фінансова звітність щоквартально та за рік обов’язково надається до органів статистики. Термін надання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для забезпечення надання фінансової звітності потрібно врахувати, що ВАТ. Підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані не пізніше 1-го червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікацій у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.
Організація надання звітності підприємства, що ліквідується, має свої особливості. У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та публікує його протягом 45-ти днів у випадках, передбачених законодавством.
|
Суб’єкти господарювання |
Склад звітності |
Терміни надання звітності |
|
Окремі юридичні особи (окрім суб’єктів малого підприємництва) |
Баланс Звіт про фінансові результати Звіт про рух грошових коштів Звіт про власний капітал Примітки до річної фінансової звітності |
Не пізніше 20-го лютого року, наступного за звітним |
|
Суб’єкти малого підприємництва |
Баланс Звіт про фінансові результати |
Те ж саме |
|
Материнські підприємства |
Консолідована звітність у складі: Балансу Звіту про фінансові результати Звіту про рух грошових коштів Звіту про власний капітал Приміток до річної фінансової звітності |
Визначаються власниками, але не пізніше 15-го квітня року, наступного за звітним |
Фінансова звітність особлива тим, що охоплює всі об’єкти бухгалтерського обліку, тому відображенню показників у формах звітності передує досить складний підготовчий процес.
Незалежно від обраної облікової політики і прийнятої на підприємстві форми ведення бухгалтерського обліку при складанні звітності необхідно суворо дотримуватися черговості закриття (виведення оборотів і обчислення сальдо) синтетичних рахунків і субрахунків.
Пробний баланс складають після відображення в бухгалтерському обліку всіх операцій за звітний період, а також результатів перевірок, інвентаризацій, розподілів, списань. Він потрібен для того, щоб переконатися, що рознесення всіх розподільчих і коригуючи проводок зроблено правильно.
Після зведення пробного балансу бухгалтер повинен також скласти інші форми фінансової звітності у “чорновому вигляді”. Показники таких форм звітності слід перевірити на взаємо відповідність та ув’язку. Як правило, подібні дії сприяють виявленню помилок, допущених у ході ведення бухгалтерського обліку або перенесення даних до звітності.
Неузгодженість положень чинного законодавства (П(С)БО та податкового), а також спроби визначення єдиного фінансового результату між бухгалтерським і податковим обліком призвели до того, що у формі 2 “Звіт про фінансові результати” у рядку “Податок на прибуток” відображається величина податку на прибуток, скоригована на суми відстрочених податкових активів і зобов’язань. Крім того, величина “чистого прибутку” (підсумковий показник форми 2) не відповідає сумі нерозподіленого прибутку, що наводиться у формі 1 “Балансу” (Звіт про фінансові результати відображає суму прибутку за звітний період, а в Балансі наводиться розмір прибутку або збитку з урахуванням попередніх періодів). Бухгалтер-початківець, знаючи про описані неузгодженості при складанні річної фінансової звітності, зможе виявити свою помилку – не нараховано податок на прибуток за правилами ведення обліку відповідно до П(С)БО – лише сформувавши форму 4 “Звіт про власний капітал”. Складаючи ф.3 “Звіт про рух грошових коштів” і ф.4 “Звіт про власний капітал”, а також ф.5 “Примітки до річної фінансової звітності” потрібно пам’ятати про їх повну відповідність формам 1 “Баланс” та 2 “Звіт про фінансові результати”, а також один одному. Крім того, для складання цих форм слід постійно використовувати дані бухгалтерського обліку на рівні субрахунків, а іноді й на рівні аналітичних розрізів.
Після взаємоперевірки показників звітності та виправлення виявлених помилок слід оформлювати форми звітності у чистому варіанті.
Відповідно до законодавства підготовлені форми фінансової звітності повинні підписати керівник і головний бухгалтер. На підприємствах, де бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, аудиторською фірмою або бухгалтером-приватним підприємцем, звітність підписується керівником централізованої бухгалтерії, аудиторської фірми або бухгалтером-приватним підприємцем, який веде бухгалтерський облік.
Організація складання Приміток до річної фінансової звітності
Національними П(С)БО задекларовано необхідність складання Приміток до річної фінансової звітності. Вони є поясненням до узагальнених показників звітності та повинні складатися в текстовій формі. За характером вони подібні до Пояснювальної записки, яка раніше була невід’ємним елементом квартальної і річної звітності промислових підприємств. Враховуючи це, під Примітками в текстовій формі слід розуміти Пояснювальну записку. Її роль полягає у тому, щоб надати коротку узагальнюючу характеристику підприємству з відображенням основних тенденцій його розвитку.
Для формування повноцінного звіту за будь-який звітний період бухгалтер повинен організувати складання Пояснювальної записки до кожного квартального звіту. У ній необхідно відобразити:
Так, необхідно навести інформацію про:
Формуючи Пояснювальну записку, доцільно подавати інформацію не тільки у формі письмових пояснень, але й використовуючи таблиці, графіки тощо. Це допоможе сконцентрувати увагу користувачів на найважливіших аспектах розвитку суб’єкта господарювання.
Порядок складання податкової і статистичної звітності
Суворість покарання за несвоєчасне надання податкової звітності та недостовірність її показників вимагає від бухгалтера особливої уваги до звітів даного виду.
Завданням бухгалтера є забезпечення ведення регістрів аналітичного обліку з розрахунків за податками та платежами і контролю за їх правильністю. Такими регістрами є Книга обліку валових доходів і витрат (для розрахунку податку на прибуток підприємства), реєстрів податкових накладних, які відображають порядок формування суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету. Сукупність відомостей книг і реєстрів дозволяє правильно та оперативно сформувати податкову декларацію або розрахунок, оскільки показники книг відповідають показникам звітних податкових декларацій і розрахунків.
Організовуючи процес складання податкової і статистичної звітності, бухгалтер повинен врахувати необхідність співпраці з іншими підрозділами підприємства. Перелік необхідних даних і терміни їх подання до бухгалтерської служби повинні врегульовуватися графіком передачі даних.
Характерним для звітних розрахункових відомостей, які надаються до фондів соціального страхування, є високий рівень деталізації їх показників про стан розрахунків підприємства з цими фондами. Заповнення цих звітів може бути більш оперативним і точним, якщо при розрахунку заробітної плати використовувати первинний документ, форма якого повністю відповідає показникам звітних розрахункових відомостей.
Порядок надання звітності
Незалежно від виду звітності на підприємстві бухгалтер обов’язково повинен складати зітну Фому у двох примірниках. Один з них надається до відповідного органу, а інший – з відміткою працівника органу про прийняття звітності – зберігається на підприємстві у спеціально заведеній справі.
Кінцевим етапом підготовки будь-якого виду звітності є оформлення супроводжувального листа з переліком форм, що надаються до державного органу, уповноваженого приймати звітність. Цей документ є своєрідним гарантом того, що суб’єктом господарювання усі форми здано вчасно та перевірено представником контролюючого органу.
10.3. Порядок виправлення помилок у звітності
Між звітною датою (31 грудня), датою подання (не пізніше 20 лютого) і датою затвердження фінансової звітності є проміжок часу, протягом якого можуть відбуватися події, здатні вплинути на облікові оцінки та облікову політику. Як наслідок, може виникнути необхідність у виправленні помилок, допущених у попередніх звітних періодах.
Порядок виправлення помилок, внесення і розкриття інших змін у фінансовій звітності регламентується П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Норми П(С)БО 6 застосовуються для фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ).
До моменту подання фінансової звітності можливі такі варіанти виявлення помилок:
У випадку неправильного відображення господарської операції в бухгалтерському обліку її виправляють методом “червоного сторно”.
Якщо господарську операцію відображено з неправильною сумою, то встановлюють правильність відображення завищеної суми методом сторно, а заниженої – проведенням додаткової операції.
У разі виявлення факту невідображення господарської операції необхідно, насамперед, відобразити її, а потім повністю розрахувати наслідки проведеної операції та внести зміни до показників звітності з урахуванням визначених після змін результатів.
Неправильно відображена господарська операція в облікових регістрах має коригуватися аналогічною операцією методом червоного сторно та відображенням додаткової операції, яка б правильно відображала зміст подій, що відбуваються на підприємстві.
Виправлення помилок, допущених у попередніх звітних періодах і виявлених у поточному періоді, регламентується пунктами 4 і 5 П(С)БО 6. при цьому виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року.
Виправлення помилок у податковій звітності
Порядок виправлення помилок у податковій звітності регулюється тими нормативними документами, які встановлюють порядок надання відповідного виду звітів, - інструкціями, положеннями або наказами.
Існує декілька варіантів виправлення помилок, які, в основному, залежать від часу виявлення помилки.
Для ряду звітних податкових розрахунків характерним є подання:
Якщо помилка у звітних даних виявлена після подання звіту до відповідного податкового органу, але до настання граничного терміну надання даного виду звітності, то бухгалтеру слід надавати новий звітний розрахунок.
При цьому новий та уточнюючий розрахунки не відрізняються в заповненні даних: у них наводяться лише відомості, що підлягають виправленню, та правильні відомості.
Виправлення помилок у податкових деклараціях здійснюється, як правило, за допомогою надання уточнюючого розрахунку або шляхом відображення відкоригованих відомостей у податковій звітності на наступний звітний період.
10.4. Організація надання внутрішньої звітності
Основними користувачами внутрішньої звітності є управлінці, яким необхідна інформація про діяльність підприємства для прийняття відповідних рішень. Дані посадові особи самостійно визначають склад необхідної інформації, її форму та терміни надання.
Завданням бухгалтера при ознайомленні зі встановленими конкретним користувачем вимогами до внутрішнього звіту є, насамперед, налагодження ведення бухгалтерського обліку в розрізах, необхідних для формування показників звіту. Це пов’язано з потребою в поданні внутрішньої звітності у досить обмежені строки (щотижня чи щодекадно або й частіше).
Після визначення переліку внутрішньої звітності, які необхідно складати, слід сформувати графік надання внутрішньої звітності.
|
Код форми |
назва |
Посадова особа, якій надається |
Термін надання |
Відповідальна особа за складання і надання |
Дата фактичного надання |
Примітка |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Як і при складанні податкової та статистичної звітності, до процесу формування внутрішніх звітів бухгалтер повинен, за потреби, залучати спеціалістів інших структурних підрозділів підприємства. Наприклад, формуючи звітність про обсяги, асортимент і вартість виробленої продукції, бухгалтеру слід звіряти показники власного звіту з показниками звіту начальника виробництва.
Складовими ефективного управління підприємством є управління резервами та договірним процесом, а також про об’єкт позабалансового обліку, що можливе лише за наявності відповідної достовірної і оперативної інформації.
Щодо резервів бухгалтерська служба може надавати управлінському персоналу наступні форми внутрішньої звітності:
|
Назва звіту |
Коротка характеристика та призначення |
|
Р-1 “Звіт про динаміку резервів протягом періоду, включених до балансу на 200_р.” |
Даний звіт не дублює Примітки до річної фінансової звітності (ф. 5), оскільки ф. 5 складається наприкінці року та не забезпечує прийняття коригуючи рішень протягом року. Інформацію, які містить звіт Р-1, можна також використовувати при складанні ф.5 |
|
Р-2 “Звіт про стан резерву на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування” |
За даними цього звіту управлінський персонал матиме змогу аналізувати: види продукції (окремі моделі), які найчастіше потребували ремонту; динаміку використання сум резерву. Використовувати дану інформацію можна для коригування поточних планів виробництва та вжиття заходів щодо покращення якості продукції |
|
Р-3 “Звіт про наявність і рух резервного капіталу” |
Звіт дозволить приймати рішення про спрямування прибутку до резервного капіталу, напрями його використання. Може надаватися в кінці року та буде корисним при прийнятті рішення про виплату дивідендів (у т.ч. за рахунок резервного капіталу) |
В умовах нестабільності та неповноти відвантаження продукції, неповноти розрахунків між контрагентами доцільним є складання пакету внутрішніх звітів, який міститиме необхідну інформацію для моніторингу покриття резервів реальними активами:
Форми внутрішніх звітів щодо резервів підлягають затвердженню у Положенні про облікову політику.
Призначенням внутрішньої звітності підприємства, яка характеризує договірний процес, є вчасне виконання договору про недопущення його прострочення, що призведе до зриву нормального операційного циклу підприємства, виникнення витрат у вигляді штрафів.
Оскільки договірний процес передбачає підготовку до укладання, укладання, виконання, облік виконання і контроль виконання, аналіз договорів, показники форм внутрішньої звітності щодо договірного процесу повинні розкривати всі визначені етапи.
Середнім і великим підприємствам доцільно застосовувати наведені форми звітності щодо договірного процесу з можливістю їх модифікації:
|
Назва звіту |
Рекомендований строк подання |
Коротка характеристика та призначення |
|
Звіт за результатами проведених переговорів |
Складається щоразу після проведення переговорів не пізніше 2 робочих днів |
Використовується керівництвом для оцінки доцільності договору для підприємства та встановлення відповідальних осіб за виконання договору |
|
Графік виконання договорів |
Складається щоквартально, до 20 числа місяця, що передує звітному кварталу |
Дозволяє здійснювати планування виконання договорів, слідкувати й не допускати виникнення прострочення договорів |
|
Звіт про фінансові результати за договорами |
Складається щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним |
Дає можливість оцінити ефективність кожного договору, встановити причини відхилень та осіб, відповідальних за їх виникнення |
|
Звіт про стан виконання договорів |
Складається щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним |
Складається на підставі карток обліку договорів. Дозволяє виявити стан виконання договорів за звітний період |
|
Звіт про стан виконання договорів за контрагентом “__” |
Складається щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним |
Дозволяє одержувати інформацію в розрізі кожного контрагента щодо підписаних з ними договорів та ходу їх виконання, а також причин прострочення, суми штрафів та претензійну роботу |
Необхідність складання внутрішньої звітності, що характеризує договірний процес, зумовлена безпосереднім впливом результатів виконання договорів на фінансовий стан підприємства.
10.5. Організація складання і надання консолідованої фінансової звітності
Консолідована фінансова звітність – фінансова звітність, яка містить інформацію про спільні результати діяльності та загальний фінансовий стан групи підприємств як єдиного економічного об’єкта.
Основні вимоги щодо складання консолідованої фінансової звітності викладено в П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”.
Зобов’язання подавати консолідовану фінансову звітність покладено на материнське підприємство як головне підприємство об’єднання. Згідно з П(С)БО 20 материнське підприємство може не подавати консолідовану звітність, якщо воно:
До консолідованих фінансових звітів включають інформацію про всі дочірні підприємства, які входять до складу групи. Це положення зберігається навіть за умов наявності між материнським і дочірнім підприємствами так званої економічної несумісності. Прикладом подібної ситуації можуть бути діяльність банку та суднобудівної компанії.
Проте в окремих випадках показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованих звітів:
Склад і форми консолідованої фінансової звітності визначаються П(С)БО 1-5: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, а також Примітки до річної фінансової звітності. Для формування консолідованої фінансової звітності материнське та дочірні підприємства подають свої фінансові звіти, складені за однаковий період і на ту саму дату балансу. Таким чином, якщо дочірнє підприємство здійснює свою діяльність на території, де фінансовий рік відрізняється від строків, встановлених для материнського підприємства, то перше складає додаткову звітність відповідно до строків материнського підприємства.
Консолідована фінансова звітність формується послідовним поєднанням показників фінансових звітів материнського підприємства з аналогічними показниками фінансової звітності дочірніх підприємств. Для правдивого відображення фінансового стану та результатів діяльності групи підприємств у цілому при складанні консолідованих звітів враховуються особливості створення цієї господарської одиниці та здійснюються деякі коригування об’єднаних показників.
Для консолідації фінансових звітів материнського та дочірнього підприємств користуються спеціальною робочою таблицею, в якій зручно робити необхідні вилучення та поєднання відповідних статей з урахуванням уже здійснених коригувань.
Фрагмент робочої таблиці для консолідації балансів
|
Стаття |
Підприємство |
Коригування |
Консолідований баланс |
||
|
материнське |
дочірнє |
Дт |
Кт |
||
|
АКТИВ |
|||||
При складанні консолідованої фінансової звітності замість заповнення пробої таблиці модна обмежитися лише оформленням в окремій відомості бухгалтерських записів, які відображають коригування (графи 4 і 5).
Коригування, які здійснюються у процесі консолідації, не впливають на облік операцій та окрему фінансову звітність ні материнського, ні дочірнього підприємств.
У Положенні про облікову політику підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:
Крім того, Положення про облікову політику повинно забезпечити дотримання єдиної облікової політики підприємствами, які входять в об’єднання підприємств. У ньому також зазначаються особливості, які виникають при складанні консолідованої фінансової звітності.