Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 1- Предмет і метод науки ldquo;Міжнародні економічні відносиниrdquo; 1.

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Курс “Міжнародні економічні відносини”

Тема 1: „Предмет і метод науки “Міжнародні економічні відносини”

1.

Предмет дисципліни “Міжнародні економічні відносини”

2.

Специфіка методів дослідження економічних процесів на міжнародному рівні

Література:

  1.  Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посіб. – 4-те вид., стер. – К.: Знання- Прес, 2003. – 406 с.
  2.  Одягайло Б.М. Міжнародна економіка: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2005. – 395с. – («Вища освіта XXI століття»).
  3.  Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін.. Міжнародна економіка: Навч. Посіб. – К.: „АртЕк”, 2002.
  4.  Киреев А.П. Международная экономика. 1- и 2-я часть. – М.: Международные отношения. 2000.
  5.  Международные экономические отношения: Учебник/ Под общ. ред. В.Е. Рыбалкина. М.: ЗАО «Бизнес – школа «Интел-Синтез»», 1998.

  1.  Предмет дисципліни “Міжнародні економічні відносини”

У світі нараховується понад 200 самостійних країн, певним чином пов’язаних найрізноманітнішими міжнародними відносинами, що вимагає зіставлення або узгодження їхніх дій, прийняття спільних рішень. Для цього необхідні знання у сфері міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин (МЕВ).У зв’язку з цим вивчення дисципліни „Міжнародні економічні відносини” є актуальним. Мета такого курсу – опанування теоретичних основ та набуття навичок аналізу процесів і тенденцій у сфері міждержавного економічного спілкування.

Таким чином, “Міжнародні економічні відносини” це система різноманітних господарських (науково-технічних, виробничих, комерційних, валютно-фінансових, грошово-кредитних) зв’язків національних економік різних країн, що ґрунтуються на міжнародному поділі праці.

 Дана сфера людської діяльності визначаться загальними закономірностями господарського розвитку, але має і ряд суттєвих особливостей.

1. Якщо традиційна мікроекономіка досліджує конкурентні фірми, які мають приблизно однакові витрати, то міжнародні економічні відносини розглядають конкуренцію на ринках, де фірми несуть різні витрати на придбання факторів виробництва.

2. Традиційна мікроекономіка має справу з фірмами, які здійснюють вільну торгівлю всередині країни і, як правило, не користуються підтримкою з боку держави. На відміну від цього, у сфері зовнішньої торгівлі широко практикується використання тарифів, квот, субсидій та інших обмежень, що встановлюються державами. Тому міжнародні економічні відносини економіка приділяють значну увагу порівняльному дослідженню такого роду обмежень, їх впливу на торгові потоки та інші економічні змінні.

3. У той чи інший період часу окремі країни знаходяться на різних фазах ділового циклу. Одні переживають кризу, другі – фазу стабілізації, треті – на підйомі. Тому заходи фіскальної та кредитно-грошової політики в цих країнах різні, що суттєво впливає на міжнародні економічні угоди.

4. Окрема країна має єдину національну валюту, пропозиція якої контролюється центральним банком. У міжнародній економіці функціонує стільки національних валют, скільки країн беруть участь у світогосподарській взаємодії. Тому об’єктом дослідження є валютні ринки, обмінні курси і зміни, які відбуваються в цій сфері внаслідок державного втручання.

2. Специфіка методів дослідження економічних процесів на міжнародному рівні

 Методи пізнання законів та закономірностей розвитку міжнародних економічних відносин, в основному, такі ж, як і методи інших економічних наук, але мають певну специфіку.

1. Так метод наукових абстракцій, як і в інших науках, використовується для усунення другорядного з метою пізнання основного. Особливість полягає в тому, що інколи необхідно абстрагуватись від конкретних національних економічних процесів, щоб пізнати дію міжнародних економічних законів.

2. Міжнародні економічні явища і процеси мають добре виражений системний характер, а тому широко використовується метод аналізу та синтезу, за яким аналізуються окремі елементи цілісної системи, а зроблені узагальнення щодо кожного елемента об’єднуються (синтезуються) в одне ціле системне узагальнення.

3. Оскільки міжнародні економічні відносини здійснюються на різних рівнях, то в дослідженнях користуються методом мікро- та мікроаналізу. Це означає, що пошуки проводяться, з одного боку, на рівні зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а з іншого – на рівні міждержавних і наддержавних економічних стосунків. Відповідно, при цьому використовуються такі інструменти макро- та мікроаналізу, як порівняння показників економічного зростання, з’ясування стану макроекономічної рівноваги, визначення циклічності міжнародного розвитку.

4. За допомогою історичного і логічного методів вивчаються історичні етапи розвитку конкретних міжнародних та економічних відносин, визначаються тенденції їхнього розвитку, передбачаються можливі варіанти подальшого перебігу подій, робляться історичні аналогії.

5. Оскільки експеримент не може широко застосовуватись в економічних дослідженнях, особливо у сфері міжнародних економічних відносин, то неабияку роль відіграє використання такого методу досліджень, як моделювання в математичній та логічній формах. Моделювання базується на використанні попередніх методів і важливе для прогнозування розвитку того чи іншого міжнародного явища: розробка гіпотез та їх перевірка; прогнозування за випереджаючою інформацією.

6. Варто зазначити, що дослідження міжнародних економічних відносин потребують також врахування взаємопов’язаності, взаємозалежності, діалектичної єдності сукупності міжнародних явищ і процесів між собою, а також з національно-господарськими явищами та процесами.

7. Як і всі економічні явища, міжнародні потребують кількісного обґрунтування. Для цього використовується система показників. Економічні показники – це система кількісних характеристик, що визначають функціонування міжнародної економіки, а також її структурних елементів. Показники поділяються на дві групи: вартісні, що обраховуються в грошових одиницях, та натуральні, які виражаються у фізичних одиницях.

 Залежно від змісту економічні показники поділяються на кількісні та якісні, а також залежно від способу одержання – на абсолютні (статистичні) або відносні (аналітичні). Абсолютні можуть виражатися як у грошових, так і у фізичних одиницях. Відносні розраховуються на основі абсолютних.

Рівень дослідження міжнародних економічних відносин спричиняє розподіл економічних показників на:

1. - мікроекономічні, що характеризують функціонування та ефективність міжнародних зв’язків на рівні первинної ланки господарювання:

  •  вартість експорту;
  •  вартість імпорту (як в цілому, так і за окремими товарними групами);
  •  швидкість обігу коштів за зовнішньоекономічними операціями;
  •  ефективність зовнішньоекономічних операцій;
  •  рівень забезпеченості банківськими кредитами для здійснення зовнішньоекономічних операцій;
  •  віддача обігових коштів при здійсненні експортних та імпортних операцій;

2. - макроекономічні, що відображають міжнародні економічні зв’язки на державному та наддержавному рівні:

  •  чистий експорт – різниця між експортом та імпортом;
  •  показник руху капіталу, що визначаться як різниця загального обсягу інвестицій у країні та обсягу національних заощаджень: - S;
  •  обмінний курс;
  •  державний борг – показник, що відображає суму заборгованості держави. Державний борг може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішній складається з зовнішніх позик, а внутрішній виникає внаслідок систематичного випуску внутрішніх позик для покриття дефіциту держбюджету. Світовий досвід показує, що пороговим є таке значення зовнішнього боргу, яке становить 70% річного експорту країни. Світова практика вказує на ще один індикатор загрози економічної безпеки країни – коли річна сума на обслуговування зовнішнього боргу перевищує 25% валютних надходжень країни або 20% експорту товарів;
  •  валютні резерви центрального банку – показник, що відображає активи центрального банку в іноземних валютах, що використовуються для забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Відповідно до світової практики валютні резерви країни повинні бути не меншими від тримісячного обсягу імпорту.

PAGE  2




1. Смысл. Москва 1998 Аннотация - Об авторе этой книги - От редакторасоставителя - От автора ЧАСТЬ IХА
2. Тема- РАЦИОНАЛИЗАЦИЯ ОРГАНИЗАЦИОННЫХ СТРУКТУР Выполнила- студентка
3. лекция применительно к человеку
4. Основные фонды АТП и повышение эффективности их использования 1
5. тема доходів бюджетів в України 6
6. УТВЕРЖДАЮ Председатель методической комиссии кафедры физики к.
7. Дремлет вся натура
8. это способ руководства управления обществом для которого характерна опора на специальный аппарат принужд
9. Дневники Письма
10. Опрацювання табличної інформації за допомогою вбудованих функцій
11. Тема 8. Общение в профессиональной деятельности юриста коммуникативная подструктура.
12. . chemicl element химический элемент химиялы~ элемент 2
13. Туризм в системе международной торговли
14. Что там хранится Какие неведомые силы скрываются в человеческом подсознании Как оно влияет на нашу жизнь Н
15. Лабораторная работа 3
16. Школа 5 вида для детей с тяжёлыми нарушениями речи
17. Введение Социальные системы и личность Понятие личности в социологии Компоненты структуры личности П
18. Переходный этап в развитии цивилизации на историческом примере Переходный период от неолитической к ра
19.  Это наш подопытный ~ доктор Рэнс подошел к массивной закрытой двери
20. Тема- Основные категории бытия человека Цель занятия- закрепить полученные знания по теме Основополагающ