Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Комплекс навчально-методичних матеріалів зі спецкурсу
для студентів спеціальності «Соціологія»
спеціалізації «Політична соціологія»
Харків
2011
УДК ______
ББК __
Д __
Рекомендовано до видання Вченою Радою соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна
(протокол № __від __ __________ 201_ р.)
Рецензенти:
|
___ |
Тітар І. О. Дослідження демократій: Навчально-методичні матеріали для студентів соціологічного факультету. –Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, __. – __ с. |
Анотація____
УДК ____
ББК ___
|
© Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2011 © Автор П.І.Б., 2011 © Дончік І.М., макет обкладинки, 2011 |
ЗМІСТ
|
Розділ 1: Мета та завдання курсу |
|
|
Розділ 2: Робоча програма спецкурсу |
|
|
|
|
|
|
Розділ 3: Самостійна робота студентів |
|
|
Розділ 4: Питання до заліку |
|
|
Розділ 5: Словник основних термінів |
РОЗДІЛ 1
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ
...
...
...
Мета курсу: оволодіння студентами знаннями щодо основних проблем, напрямків, особливостей та результатів досліджень демократій в другій половині ХХ - на початку ХІХ ст.
Завдання курсу:
В результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати: основні напрямки, підходи, методи та результати досліджень демократії в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.;
вміти: співставляти результати емпіричних досліджень проблематики демократій з їх провідними теоретичними поясненнями.
Попередні умови вивчення курсу: знання з курсів теоретичної соціології, історії соціології, політології, політичної соціології; задовільне володіння англійською мовою.
РОЗДІЛ 2
РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ
2.1. Загальна схема та структура курсу
|
№ тем |
Теми лекцій, семінарів, дискусій |
лекції |
семінари |
самостійна робота |
|
1 |
Інтерпретації демократії в науці та суспільній думці |
|||
|
2 |
Визначення та вимірювання демократії та її рівня: оцінки в експертних підходах та масових опитуваннях |
|||
|
3 |
Підтримка демократичного режиму (та її вимірювання) |
|||
|
4 |
Вплив політичної культури на стабільність демократії |
|||
|
5 |
Громадянське суспільство, соціальний капітал та демократія |
|||
|
6 |
Політична участь та демократія |
|||
|
7 |
Пояснення демократизації. Модернізаційна парадигма та роль економічних і культурних факторів |
|||
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
2.2. Анотований зміст лекційної частини курсу
ЕМПІРИКА =>ТЕОРІЯ
МОДУЛЬ 1. ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТА ОЦІНКИ ДЕМОКРАТІЙ.
Тема 1. Інтерпретації демократії в науці та суспільній думці.
Історичні форми демократії. Давньогрецька етимологія поняття «демократія» як «влади народу». Антична (давньогрецька) демократія з прямим представництвом та обмеженою участю. Соціальна база давньогрецької демократії. Аристотелівська концепція демократії як влади багатьох/бідних. Демократія в контексті інших форм правління, які виділяв Аристотель.
Виникнення концепції народного суверенітету в Новий час. Демократії Нового часу з опосередкованим представництвом та розширеною участю. «Класичне» трактування демократії як «влади народу».
«Елітистьска» критика демократії початку XX ст. (Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс). Демоелітистський підхід до трактування демократії. Визначення демократії Й. Шумпетером (шумпетеріанська (процедурна, реалістична, мінімалістська) модель демократії). Демократія як інституційна система для прийняття політичних рішень, в якій окремі громадяни здобувають право вирішувати, змагаючись за голоси виборців.
Теорія поліархії Р. Даля. Два основних виміри поліархії: конкуренція та участь.
Демократія як термінальна та інструменальна цінність і емпіричний феномен. Помилки в інтерпретації демократії, викликані стереотипами (Ф. Шміттер та Т. Карл). Співвіднесення демократії зі справедливістю, добробутом, економічним зростанням, управлінською ефективністю та ін.
Розрив між теоретичними та повсякденними інтерпретаціями демократії. Розуміння демократії громаданами як емпірична проблема. Чим демократія являється з точки зору громадської думки.: дані опитувань (міжнародних (Postcommunist citizen, WVS) та національних). Відмінності в розумінні демократії в залежності від культури та соціальної структури.
Питання до дискусії:
Рекомендована література до теми:
ЗАВДАННЯ:
Тема 2. Визначення та вимірювання демократії та її рівня: оцінки в експертних підходах та масових опитуваннях.
Прагнення сучасних соціальних наук до емпіричного визначення та вимірювання демократії (та її рівня). Основні проблеми (згідно з Ж. Мунком та Дж. Вєркуляєном): 1) концептуалізація, 2) вимірювання, 3) агрегування.
Мінімалістські та немінімалістські визначення демократії.
Дихотомічний та шкальний підходи до вимірювання демократії, їх переваги та недоліки (на прикладі дискусії А. Пшеворського та З. Елкінса).
Проблема можливості існування градацій та порогів. Домінування порядкових шкал; приклади номінальних шкал (А. Пшеворський та Ф. Лімонжі) та інтервальних шкал (Т. Ванханен).
Основні методологічні підходи до вимірювання демократії: вимірювання через а) об’єктивні факти/події та б) суб’єктивне сприйняття/оцінки.
Дві методологічні стратегії вимірювання демократії через суб’єктивні оцінки: а) експертні опитування та б) масові опитування. Переваги та недоліки обидвох стратегій.
Вимірювання рівня демократії в масових опитуваннях. Існування/неіснування, достатність/недостатність демократії, порівняння зі зразком («Чи досягла демократія в нашій країні такого рівня як в …?), «градусникова» 10-бальна шкала «дуже добре-дуже погано» або «демократія-диктатура». Проблема оцінки рівня демократії в масових опитуваннях в країнах з недемократичними режимами (Р. Роуз, К. Херпфер).
Експертний підхід у вимірюванні демократії. Р. Гастіл та розробка Індексу свободи в дослідженні «Freedom in the world» організації «Freedom House». Індекс Democracy Score в дослідженні «Nations in Transit» організації «Freedom House». Особливості методології та побудови індексів, процес оцінювання.
Альтернативні вимірювання рівня демократії. Особливості проектів «Поліархія», «Polity IV» (Т. Р. Гарр, а також ??? Маршалл та ??? Джаггерс), Особливості Bertelsmann-transformation Status Index.
Проблема єдності даних: повнота, методологічна співставимість, валідність та надійність експертних підходів до вимірювання рівнів демократії (Ж. Мунк та Дж. Вєркуляєн1).
+ Economist IU Democracy Index (методологія закрита)
Проблема валідності, надійності, повноти, співставимості експертного та масового підходів до вимірювання (оцінки) рівня демократії.
Питання до дискусії:
Рекомендована література до теми:
Тема 3. Підтримка демократичного режиму (та її вимірювання).
Політична підтримка в теорії політичної системи Д. Істона. Загальна модель: «входи» (вимоги та політична підтримка) та «виходи» (політичні рішення) політичної системи, зворотній зв’язок, оточуюче середовище.
Рівні політичної підтримки (згідно з Д. Істоном): політична підтримка уряду, політична підтримка політичного режиму, політична підтримка політичної спільноти (держави). Підтримка політичного режиму як підтримка правил політичної гри.
Виміри політичної підтримки: зовнішні (дії) та внутрішні (орієнтації). Методологія та методика вимірювання підтримки політичних режимів Р. Роуза та К. Херпфера: підтримка альтернативних режимів та оцінка попередніх режимів. Дифузна та специфічна підтримка (Д. Істон) і їх індикатори. Розрізнення В. Мішлером та Р. Роузом ідеалістичної підтримки демократії (політичного режиму як ідеї) та реалістичної підтримки (політичного режиму як практики). Індикатори ідеалістичної та реалістичної підтримки. Поширені шкали та питання для вимірювання підтримки політичних режимів (на прикладі демократичного політичного режиму).
Що спонукає людей підтримувати або не підтримувати демократію (мотиви)? Відмінності між термінальною (intrinsic support) та інструментальною (instrumental support) підтримками. Основні індикатори та шкали. Фактори підтримки демократії. Звʼязок між підтримкою (або легітимністю) та ефективністю демократії. Схема Л. Морліно для опису зв’язку між задоволеністю та підтримкою демократії: «задоволені демократи», «демократи-критики», «задоволені недемократи», «незадоволені недемократи».
Вплив політичної соціалізації, політичної культури. Вплив міжнародних факторів: порівняння сусідніх режимів і «ефект зараження».
Час як один з основних факторів зростання підтримки політичного режиму (Х. Лінц, Р. Роуз).
Питання до дискусії:
?
?
?
?
?
Рекомендована література до теми:
ЗАВДАННЯ:
Завдання оформіть як аналітичний звіт в електронному або друкованому вигляді.
МОДУЛЬ 2. ПОЯСНЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО ТРАНЗИТУ ТА КОНСОЛІДАЦІЇ ДЕМОКРАТІЇ
Тема 4. Вплив політичної культури на стабільність демократії.
Поняття політичної культури. Типи політичної культури: приходська, підданська та активістська політичні культури (Г. Алмонд та С. Верба). Дослідження Г. Алмондом та С. Вербою політичної культури США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії та Мексики. Громадянська політична культура як змішана політична культура. Дослідження впливів на стабільність демократії громадянської політичної культури.
Проблема двосторінної обумовленності демократії та громадянської культури: громадянська політична культура сприяє демократії чи демократія сприяє громадянській політичній культурі?
Цінності та демократія. Аналіз даних міжнародних порівняльних досліджень: EVS/WVS та «Демократичних барометрів».
Питання до дискусії:
?
?
?
?
?
Рекомендована література до теми:
Тема 5. Громадянське суспільство, соціальний капітал та демократія
«Громадянські чесноти» як сприятливий для демократії фактор. Увага до цього фактору в античній (Платон, Арістотель, політична думка Риму) та ренесансній традиціях (Макіавеллі).
Піонерьске дослідження ролі громадянського суспільства для демократії в роботі А. де Токвіля «Про демократію в Америці».
«Відродження» інтересу до проблематики громадянського суспільства в 1970-х роках. Соціальний капітал та довіра як фактори демократії.
Дослідження Р. Патнемом впливу громадянського суспільства та соціального капіталу на ефективність функіонування демократичних інститутів в регіонах Італії.
Питання до дискусії:
Рекомендована література до теми:
Тема 6. Політична участь та демократія
Концепція партиципаторної (учасницької) демократії і її зв’язок з нормативними концепціями демократії.
Форми, типи і різновиди політичної участі (Верба та Най, Перрі та Мойзер, Каазе).
Трансформація політичної участі в Європі та Північній Америці, починаючи з кінця 1960-х років. Зростання долі неконвенційних видів політичної участі.
Дебати щодо ролі політичної участі в демократії.
Питання до дискусії:
Рекомендована література до теми:
Додаткова - Каазе
Тема 7. Пояснення демократизації. Модернізаційна парадигма та роль економічних і культурних факторів
РОЗДІЛИТИ НА 2 ЗАНЯТТЯ
Причини виникнення/падіння та стабільності/нестабільності демократій як центральне питання досліджень демократії (democracy studies).
Структурно- та актороорієнтовані пояснення демократизації. Модернізаційна парадигма як зразок структурноорієнтованого підходу.
Аналіз умов демократії С.-М. Ліпсета в статті «Деякі соціальні умови демократії» (1959). Вплив соціально-економічного розвитку та легітимності.
Сучасна модель демократизації Х. Вельцеля-Р. Інглехарта. Прагнення до свободи як опосередкуюча змінна між економічним розвитком та демократизацією режиму.
Транзитологічна парадигма як приклад актороорієнтованого пояснення демократизації. Модель переходу до демократії Д. Растоу. Основні умови. Стадії переходу до демократії: підготовча, вирішування, призвичаєння…
Питання до дискусії:
Рекомендована література до теми:
РОЗДІЛ 3
Завдання для самостійної роботи та теми рефератів:
1.
2.
3.
РОЗДІЛ 4
Питання до заліку:
РОЗДІЛ 5
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
В словнику використані визначення, що приведені в роботах --- та інших.
1 Munck Gerardo L and Verkuilen Jay - CONCEPTUALIZING AND MEASURING DEMOCRACY Evaluating Alternative Indices_ 2002