Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
6.2. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІС
Якщо приріст ефекту подано у грошовому вираженні, то економічна ефективність інформаційної системи визначається у вигляді трьох основних показників:
1) річного економічного ефекту;
2) розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат на розробку і впровадження інформаційної системи;
3) терміну окупності капітальних затрат на розробку та впровадження
інформаційної системи.
Розрізняють розрахункову і фактичну ефективність. Розрахункову ефективність визначають на стадії проектування автоматизації інформаційних робіт, тобто розробки технічного проекту. Фактичну ефективність визначають за результатами впровадження техноробочого проекту.
Узагальненим критерієм економічної ефективності є мінімум затрат живої і зречевленої праці. Встановлено, що чим більше ланок управлінських робіт автоматизовано, тим ефективніше використовується технічне і програмне забезпечення.
Економічний ефект від впровадження обчислювальної і організаційної техніки поділяють на прямий і непрямий.
Пряма економічна ефективність економія матеріально-трудових ресурсів та грошових засобів, отримана в результаті скорочення чисельності управлінського персоналу, фонду заробітної плати, витрат основних і допоміжних матеріалів внаслідок автоматизації конкретних видів планово-облікових і аналітичних робіт.
Зрозуміло, що впровадження автоматизованих інформаційних технологій (АІТ) на першому етапі не приведе до зменшення кількості працівників планово-облікових служб. У цьому випадку враховують непряму ефективність, яка проявляється у кінцевих результатах господарської діяльності. Її локальними критеріями можуть бути: скорочення термінів складання підсумків, підвищення якості планово-облікових і аналітичних робіт, скорочення документообігу, підвищення культури і продуктивності праці тощо.
Основним показником є підвищення якості управління, яка, як і при прямій економічній ефективності, веде до економії живої і зречевленої праці.
Ці два види економічної ефективності взаємоповязані.
Визначають економічну ефективність за допомогою трудових і вартісних показників. Основним при розрахунках є метод співставлення даних базового та звітного періодів.
В якості базового періоду при переводі окремих робіт на автоматизацію беруть затрати на обробку інформації до впровадження АІТ (при ручній обробці), а при вдосконаленні діючої системи автоматизації економічних робіт затрати на обробку інформації при досягнутому рівні автоматизації.
При цьому користуються абсолютними і відносними показниками.
Якщо на ручну обробку даних треба затратити Т0 людино-годин, а при використанні АІТ - Ті людино-годин, то абсолютний показник економічної ефективності Тек: Tек = Т0 − Ті
Відносний індекс продуктивності праці: Jпп = Ті /Т0
Використовуючи Jnn , можна визначити відносний показник економії трудових затрат.
Вартісні показники визначають затрати на обробку інформації при базовому і звітному варіантах у грошовому виразі.
Абсолютний показник вартості:Сек = С0 − Сі
Індекс вартості затрат: Jвз = Сі /С0
Термін окупності затрат: ,
де Зо затрати на технічне забезпечення;
По затрати на програмне забезпечення;
Кеф коефіцієнт ефективності.
Технологія оцінки ефективності ІС може бути наступною:
1) виробничий підрозділ готує технічне обгрунтування на новий проект ІС;
2) співробітники відділу інформаційних систем аналізують цю пропозицію;
3) проводиться оцінка прямого і непрямого ефекту;
4) очікуваний ефект поділяється на обчислюваний (який веде до матеріальної економії) та необчислюваний (непрямий);
5) за оцінками обчислюваних витрат і доходів проводиться розрахунок показників, вибраних в якості основних; необчислювані ефекти включаються в обгрунтування у вигляді окремих розділів для розгляду вищим керівництвом;
6) керівник виробничого підрозділу затверджує кінцеве обгрунтування;
7) проект передається на затвердження керівництву, яке приймає рішення про надання інвестицій;
8) встановлюється дата представлення звіту про реалізацію проекту, в якому порівнюються очікувані показники з фактичними.