У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

річного економічного ефекту; 2 розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат на розробку і.

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-13

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 18.5.2025

6.2. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІС

Якщо приріст ефекту подано у грошовому вираженні, то економічна ефективність інформаційної системи визначається у вигляді трьох основних показників:

1) річного економічного ефекту;

2) розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат на розробку і впровадження інформаційної системи;

3) терміну окупності капітальних затрат на розробку та впровадження

інформаційної системи.

Розрізняють розрахункову і фактичну ефективність. Розрахункову ефективність визначають на стадії проектування автоматизації інформаційних робіт, тобто розробки технічного проекту. Фактичну ефективність визначають за результатами впровадження техноробочого проекту.

Узагальненим критерієм економічної ефективності є мінімум затрат живої і зречевленої праці. Встановлено, що чим більше ланок управлінських робіт автоматизовано, тим ефективніше використовується технічне і програмне забезпечення.

Економічний ефект від впровадження обчислювальної і організаційної техніки поділяють на прямий і непрямий.

Пряма економічна ефективність – економія матеріально-трудових ресурсів та грошових засобів, отримана в результаті скорочення чисельності управлінського персоналу, фонду заробітної плати, витрат основних і допоміжних матеріалів внаслідок автоматизації конкретних видів планово-облікових і аналітичних робіт.

Зрозуміло, що впровадження автоматизованих інформаційних технологій (АІТ) на першому етапі не приведе до зменшення кількості працівників планово-облікових служб. У цьому випадку враховують непряму ефективність, яка проявляється у кінцевих результатах господарської діяльності. Її локальними критеріями можуть бути: скорочення термінів складання підсумків, підвищення якості планово-облікових і аналітичних робіт, скорочення документообігу, підвищення культури і продуктивності праці тощо.

Основним показником є підвищення якості управління, яка, як і при прямій економічній ефективності, веде до економії живої і зречевленої праці.

Ці два види економічної ефективності взаємопов’язані.

Визначають економічну ефективність за допомогою трудових і вартісних показників. Основним при розрахунках є метод співставлення даних базового та звітного періодів.

В якості базового періоду при переводі окремих робіт на автоматизацію беруть затрати на обробку інформації до впровадження АІТ (при ручній обробці), а при вдосконаленні діючої системи автоматизації економічних робіт – затрати на обробку інформації при досягнутому рівні автоматизації.

При цьому користуються абсолютними і відносними показниками.

Якщо на ручну обробку даних треба затратити Т0 людино-годин, а при використанні АІТ - Ті людино-годин, то абсолютний показник економічної ефективності Тек: Tек = Т0Ті

Відносний індекс продуктивності праці: Jпп = Ті /Т0

Використовуючи Jnn , можна визначити відносний показник економії трудових затрат.

Вартісні показники визначають затрати на обробку інформації при базовому і звітному варіантах у грошовому виразі.

Абсолютний показник вартості:Сек = С0Сі

Індекс вартості затрат: Jвз = Сі /С0

Термін окупності затрат: ,

де Зо – затрати на технічне забезпечення;

По – затрати на програмне забезпечення;

Кеф – коефіцієнт ефективності.

Технологія оцінки ефективності ІС може бути наступною:

1) виробничий підрозділ готує технічне обгрунтування на новий проект ІС;

2) співробітники відділу інформаційних систем аналізують цю пропозицію;

3) проводиться оцінка прямого і непрямого ефекту;

4) очікуваний ефект поділяється на обчислюваний (який веде до матеріальної економії) та необчислюваний (непрямий);

5) за оцінками обчислюваних витрат і доходів проводиться розрахунок показників, вибраних в якості основних; необчислювані ефекти включаються в обгрунтування у вигляді окремих розділів для розгляду вищим керівництвом;

6) керівник виробничого підрозділу затверджує кінцеве обгрунтування;

7) проект передається на затвердження керівництву, яке приймає рішення про надання інвестицій;

8) встановлюється дата представлення звіту про реалізацію проекту, в якому порівнюються очікувані показники з фактичними.




1. Контрольная работа- Історія розвитку юридичної психології та структура злочинних груп
2. История геометрии
3. Талызина Валентина Илларионовна
4. . Генеральная совокупность составляет 1300 респондентов
5. Бегемотовые.html
6. Измерение и температуры
7. Основные этапы развития ландшафтов территории города Ярославля как физико-географического района Верхневолжья
8. Отряд Рукокрылые
9. іЗміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці поліпшенням санітарног
10. свидетели и участники событий космического масштаба