Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
12
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ
ГУНЬКО
ПЕТРО МАРКОВИЧ
УДК: 615.825.004.14:612.015.036:616-001.17
Застосування фізичних лікувальних
чинників в реабілітації опікових реконвалесцентів
14.01.33 - Курортологія та фізіотерапія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в відділенні опіків - Український опіковий центр –Київського НДІ гематології і переливання крові МОЗ України, в відділенні опіків Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова МОЗ України, в відділенні реабілітації опікових реконвалесцентів санаторія “Авангард”, АТ “Укрпрофоздоровниця”.
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
Доктор медичних наук, професор, Лауреат Державної премії України Повстяний Микола Юхимович, Київський НДІ гематології та переливання крові МОЗ України, завідувач відділення опіків.
ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:
Доктор медичних наук, професор Тондій Леонід Дмитрович, Харківський інститут удосконалення лікарів, завідувач кафедри фізіотерапії та курортології.
Доктор медичних наук, професор Пшетаковський Йосиф Людвигович, Український НДІ медичної реабілітації та курортології, головний науковий співробітник відділення захворювань органів опору і руху та нервової системи.
Провідна установа: Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, МОЗ України, кафедра медичної реабілітації, курортології та фізіотерапії, м. Сімферополь.
Захист відбудеться “” квітня 1999 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д.41.608.01 при Українському НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою:270014, Одеса-14, Лермонтовський провулок, 6.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського НДІ Медичної реабілітації та курортології МОЗ України. (Одеса-14, Лермонтовський провулок, 6.)
Автореферат розісланий “ ”березня 1999 р.
Вчений секретар спеціалізованої
Вченої Ради,кандидат медичних
наук,старший науковий співробітник Дмитрієва Г.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Оперативне відновлення втраченої шкіри дозволило за останні роки значно підвищити виживаємість хворих з глибокими опіками скоротити строки їх лікування (А.А.Алексеев 1993; Jovanovic M. at all 1995).
Проте після відновлення шкірного покриву у 18-24 реконвалесцентів розвиваються опікові контрактури та деформації (В.В.Юденич В.М.Гришкевич 1986; В.К.Гусак і співавт.1992; В.В.Азолов і співавт., 1996), а в 15-25 реконвалесцентів які мали поверхневі опіки IIIА ступеня формуються гіпертрофічні або келоїдні рубці (В.М.Гришкевич Ю.В.Мороз 1996; Prasad S.K. at all 1997). Від 05 до 69 обпечених пролікованих в стаціонарі в майбутньому непрацездатні внаслідок порушення функції опoрно-рухового апарату серцево-судинної та дихальної систем (Г.Д. Дмитриев 1996;).
Самостійне дозрівання післяопікових рубців продовжується до 1-2 років (Н.Е.Повстяной 1996; De Santis at all 1997) а стабілізація приживших шкірних трансплантатів потребує від 6 місяців до 1 року (Б.С.Вихриев В.М.Бурмистров 1986). Це обумовлює необхідність проведення консервативної реабілітації направленої на прискорення дозрівання рубців стабілізацію приживших шкірних трансплантатів поліпшення функцій серцево-судинної та дихальної систем. Використання з цією метою ЛФК механотерапії розсмоктуючих препаратів та фізіотерапевтичних методів бальнеолікуванння спелеотерапії без сумніву викликають певний позитивний вплив на рубці та рубцьові поля, стан опікових реконвалесцентів (ОР) (І.П.Біжко 1994; G.Mаglicani at all 1997). Проте у 35-40 з них, проведення загальноприйнятої консервативної реабілітації не дає задовільних результатів (Г.И.Дмитриев1996; О.О.Петриченко 1997).
В даний час в фізіо- та рефлексотерапії сформувався новий напрямок –“Біогальванізація” (БГ) заснований на використанні здатності біологічних систем генерувати слабкі струми (В.Г.Макац 1986-1997). Його реалізація обумовлена використанням відносно хімічно інертних гальванічних електродів (донорів та акцепторів вільних зарядоносіїв) які дозволяють без зовнішніх джерел струму ініціювати транспорт розподіл та перерозподіл останніх в біологічних системах.
На сьогодні при консервативній реабілітації ОР не враховується інтегральне значення шкіри як специфічного органу представляючого периферичну нервову систему із значним рецепторним апаратом і приймаючого участь в процесах дихання газообміну обміну речовин терморегуляції. До того ж шкіра є імунокомпетентним органом забезпечує стійкі кутанно-вісцеральні взаємозв’язки і впливає на функції симпато-адреналової системи (Д.М. Чернух Е.П.Фролов 1982).
В літературі (за виключенням наших робіт) відсутні дослідження стосовно використання БГ і біофорезу (БФ) лікарських речовин при реабілітації ОР. Очевидно що розробка нових безмедикаментозних методів впливу на післяопікові рубці рубцьові поля і загальний стан ОР здатних підвищити ефективність комплексної реабілітації ОР є важливою науковою проблемою обумовлює актуальність даного дослідження та його мету.
Зв’язок роботи з науковими програмами планами темами. Тема дисертації пов’язана з плановою науковою роботою Київського НДІ гематології і переливання крові МОЗ України і є результатом НДР “Розробити програму профілактики рубцеутворення та консервативної реабілітації обпечених в умовах курорту”(№ держреєстрації 0196U016247).
Мета дослідження. Розробити методологію раннього відновного лікування опікових реконвалесцентів з метою нормалізації гомеостазу та поліпшення функціональних і косметичних результатів, шляхом використання в комплексній реабілітації біогальванізації і біофорезу лікарських речовин (лідаза та інші).
Основні завдання дослідження:
Наукова новизна отриманих результатів.
- вперше вивчені особливості перебігу раннього періоду реабілітації, під впливом біогальванізації і біофорезу лікарських речовин;
- вперше розроблені і застосовані методи біогальванізації і біофорезу, обгрунтована можливість їх тривалого використання в стаціонарних і амбулаторних умовах консервативної реабілітації опікових реконвалесцентів;
- доведена висока ефективність впливу біогальванізації і біофорезу на функціональний стан вегетативної нервової системи, характер адаптаційних реакцій, гомеостаз, периферичну судинну систему ділянок опіків, морфологічні зміни рубцьових тканин;
- встановлена доцільність вивчення стійкості вегетативної нервової системи засобом функціональної біоенергодіагностики;
- розкриті механізми дії біогальванізації і біофорезу, засновані на нормалізації мембранного електрокінетичного потенціалу і активності калій-натрієвих насосів еритроцитів та периферичного кровообігу.
Практичне значення отриманих результатів:
- вивчені особливості перебігу раннього реабілітаційного періоду опікових реконвалесцентів та позитивний вплив на нього біогальванізації і біофорезу;
- розроблене та патогенетично обгрунтоване застосування біогальванізації і біофорезу як самостійного методу лікування, так і в комплексі їх з фізичними чинниками на різних етапах лікування (амбулаторно-поліклінічному, стаціонарному, санаторно-курортному);
- обгрунтовано призначення біогальванізації і біофорезу тривалого курсового застосування, що попереджує розвиток рубців та рубцьових полів, прискорює їх дозрівання, стабілізацію аутотрансплантатів та в звязку з цим скорочує строки хірургічної реабілітації на 5-6 місяців. При цьому одночасно збільшується на 16 контингент реконвалесцентів (з 27,6 до 43,6), у яких повністю відновлюється функція деформованих суглобів та зменшується на 50 об’єм послідуючих оперативних втручань, у решти опікових реконвалесцентів;
- розроблена система контролю за функціональним станом вегетативної нервової системи, яка дозволяє об’єктивно оцінювати ефективність комплексної реабілітації наслідків опікової хвороби;
На основі розроблених рекомендацій відкрито перше на Україні відділення реабілітації опікових реконвалесцентів на 60 ліжок в санаторії “Авангард” (м. Немирів, Вінницької області) і центр амбулаторної реабілітації в м.Вінниці.
Розроблені методи реабілітації опікових реконвалесцентів, ефективність яких
підтверджена практикою різних медичних установ: Українського опікового центру
(м.Київ), Волинського, Рівненського, Львівського, Донецького, Житомирського обласних опікових відділень, в санаторіях “Авангард” (м.Немирів), “Пролісок” (м.Моршин), “Березовий гай”, (м.Хмільник).
Особистий внесок здобувача. Автором розроблена програма консервативної реабілітації ОР в амбулаторних стаціонарних і санаторно-курортних умовах обгрунтовані і розроблені методи комплексної реабілітації з використанням БГ і БФ лікарських речовин. Зібрані матеріали спостережень проведений їх аналіз вивчена ефективність реабілітації з використанням розроблених особисто методик і традиційних засобів консервативної реабілітації. Автор приймав участь в лікуванні більше 50 ОР. В роботах виконаних в співавторстві реалізовані наукові ідеї пошукача одночасно з прийнятою в фізіотерапії концепцією використання в медицині БГ і БФ які розроблені д.м.н. В.Г.Макацом.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися і обговорювались на: V-й Болгарській національній конференції по біомедичній науці і техніці (Софія 1988); VI Республіканській конференції по проблемі “Опіки”(Харків 1988); республіканських семінарах завідуючих опіковими відділеннями України (Хмельницький 1993 Немирів 1996); I (XVII) з’їзді хірургів України (Львів 1994); Республіканській конференції “Физические лечебные факторы в медицинской реабилитации” (Миргород, 1995); Міжнародному симпозіумі “Актуальні проблеми біофізичної медицини”(Київ 1998).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 робіт з них одна монографія 3 роботи в журналах 9 в матеріалах з’їздів, конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу огляду літератури загальної характеристики хворих експериментальних досліджень та методів дослідження трьох розділів власних досліджень висновків і вказівника літератури. Дисертація виконана на 169 сторінках машинопису (112 сторінки тексту) ілюстрована 28 таблицями та 43 малюнками (57 сторінок). Вказівник літератури включає 321 джерело.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи. Робота базується на експериментальних дослідженнях виконаних на 25 мишах лінії СВ1/6 массою тіла 20-26г. і 36 білих нелінійних щурах масою тіла 210-270г. та 722 стендових дослідженнях. Клінічне спостереження проведено над 763 опіковими реконвалесцентами віком від 1 до 69 років яким проводилась консервативна реабілітація наслідків опіків.
По характеру консервативної реабілітації всі опікові реконвалесценти були поділені на 4 групи: перша група –пацієнтів (17,4) –консервативна реабілітація проводилась в амбулаторно-поліклінічних умовах на базі фізіотерапевтичних кабінетів лікувальних та санаторних закладів м. Вінниці і м. Хмільника. Їм проводився електрофорез на апараті АГМ по поздовжній або поперечній методиках, 30 хвилин щоденно на протязі 20 днів; друга група –реконвалесценти (26,1) –консервативна реабілітація, по розробленій нами програмі, проводилась на базі опікового відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова. Вона включала ЛФК, масаж, механотерапію, але в основі її лежали пролонговані сеанси БГ та БФ лікарських речовин в зону післяопікових рубців. Курс БГ і БФ лікарських препаратів складав 20 днів і проводився на апараті “ВІТА-01М” по поздовжній чи поперечній методиках щоденно на протязі 12 годин; третя група –чоловік (37,3) –консервативна реабілітація проводилась на базі обласної фізіотерапевтичної лікарні м. Хмільник. На протязі 20 днів вони отримували на курс лікування 12-14 радонових ванни із середньою концентрацією радону (40-60 нК/л). Одночасно їм проводились ЛФК, масаж, ультразвук, електрофорез з лідазою і механотерапія; четверта група –хворих (19,2) –комплексна реабілітація, по розробленій нами програмі з базисною біоенерготерапією, виконувалась на базі відділення реабілітації опікових реконвалесцентів в санаторії “Авангард” (м. Немирів) на протязі 24 днів. Комплекс реабілітаційних міроприємств включав: а) ЛФК, масаж; б) ультразвук; в) грязелікування, парафін; г) лазеротерапію; д) магнітотерапію; е) ентеросорбцію з використанням сорбенту “Ентеросгель”; є) медикаментозну терапію по показанням; ж) базисну біоенерготерапію по запропонованій нами схемі.
Серед ОР було 419(549) осіб чоловічої статі і 344(451) - жіночої. Основну частину хворих складали діти до 14 років (229 осіб-30) особи працездатного віку (459 осіб-602) і люди старші 50 років (75 осіб 98).
Причинами опікової травми були: рідини пар (400 випадків-5243) полум’я (232 випадки-3041) електротермічні травми (57 випадків-747) кислоти та лужні розчини (43 випадки-563) контактні опіки (31 випадок-406).
Площа опіків ІІ - ІІІА - ІІІБ і ІV степені складала від 2-3 до 50 поверхні тіла. Більшість ОР мала первинні глибокі опіки і оперувалась в спеціалізованих опікових відділеннях України (429 осіб –2). У 334 (438) хворих опікові рани зажили без оперативного втручання через три - чотири тижні тобто мали місце опіки ІІ - ІІІА степені. При цьому в області локалізації опікової травми у 185 (2424) осіб спостерігався розвиток гіпертрофічних та келоїдних рубців які не тільки формували значні суб’єктивні відчуття (біль сверблячку парестезії) але й нерідко обмежували рухи в суглобах.
Основними наслідками термічної травми в усіх групах спостереження були післяопікові контрактури (394 особи –64) гіпертрофічні і келоїдні рубці (172 особи –54) рубці з виразками та трофічні виразки (72 особи –44). Ці патологічні процеси пов’язані з формуванням рубців спостерігались у переважної більшості ОР (638 чоловік –62).
Реабілітація переважно проводилась в ранній період (до 6 місяців після виписки із стаціонару - 454 реконвалесцентів 595) рідко на протязі першого місяця після загоювання рани (48 осіб 629) і в пізні строки (від 1 до 2 років - 102 особи 1337).
При обстеженні використовували клінічні гематологічні біохімічні біофізичні імунологічні та морфологічні методи дослідження.
Вивчення особливостей переносу вільних зарядоносіїв в рідинному середовищі проводилось в деіонізованій бідистильованій звичайній воді з водогону і радоновій воді (40-60 нК/л) сірчановодневих (50мг/л) йодобромних (20мг/л) і хвойних ванн. Активність перенесення вільних зарядоносіїв вивчалась в залежності від площі електродів донорів електронів (ДЕ) і акцепторів електронів (АЕ) відстані і кутового співвідношення між ними можливості формування складних і навіть пересічних напрямків переносу.
Вплив тривалої БГ (щодобово по 6 годин на протязі 21 доби) на стан підлеглих під електродами ДЕ і АЕ тканин вивчався на 25 мишах лінії С57В1/6 масою 20-26гр. і 36 білих нелінійних щурах масою 210-270гр. Перед виходом із експерименту тварин присипляли використовуючи тіопентал-натрію після чого декапітували. В місцях контакту тварин з електродами вирізали шматочки шкіри з підшкірною клітковиною (05-07мс). Їх фіксували в 10 формаліні на протязі 24 годин зневоджували і заливали парафіном по загальноприйнятій методиці (О.В. Волкова, Ю.К. Елецкий, 1982). Серійні зрізи препаратів підлягали фарбуванню і дослідженню.
Електрофоретична рухливість еритроцитів (ЕФРЕ) –швидкість їх переміщення в електромагнітному полі –вивчалась на комплексній установці “Пармоквант-2”фірми “Карл-Цейс-Йєна”по В.А. Бароненко (1987).
Спектрофотометричні дослідження крові проводились на спектрофотометрі СФ-46 по методу Є.С.Смолінського (1991).
Для вивчення гуморальної ланки імунітету оцінювали кількість імуноглобулінів класу А М G в крові реконвалесцентів по Маncini at all (1969) з моноспецифічними антисироватками проти імуноглобулінів людини. Використовували бакто-агар фірми “Difco” (США). Циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) в сироватці периферичної крові вивчались по методу Hashkova at all (1977). Імунологічна реактивність організму (ІРО) визначалась по Г.К. Палію і співавт.(1984) з використанням тест-культури стафілококу 209.
Вивчення кислотної стійкості еритроцитів (КСЕ) проводилась методом вивчення еритрограм (Н.Н. Гительзон І.А. Терсков 1959).
Характер адаптаційних реакцій організму вивчали по Л.Х.Гаркаві (1990). Реакції “тренування”та “активації”відносили до фізіологічних а реакції “гострого стресу”- до патологічних.
Оцінка периферичної гемодинаміки кінцівок в зоні рубцьових полів і приживших шкірних клаптів проводилась методом реовазографії (РВГ) (Н.Р. Палеев І.М.Каэвицер 1975; В.Г.Шершнев 1977). Оцінювались реографічний індекс систоло-діастолічний показник показник еластичності і час систолічного кровонаповнення (тривалість анакроти катакроти час швидкого і повільного наповнення судин та інші).
Вираженність запальних явищ з боку рубцьових полів, і стану на них виразок вивчалась шляхом термографії на тепловізорі “Радуга”з комп’ютерним супроводом.
Динаміка стабілізації приживших шкірних клаптів і утворених рубців вивчалась шляхом морфологічних досліджень - світлової мікроскопії з фарбуванням гематоксиліном і еозином пікрофуксином по Ван-Гізону азур ІІ еозином. Біоптати брались під час хірургічної реабілітації післяопікових контрактур (О.В. Волкова, Ю.К. Елецкий, 1982).
Біоенергодіагностика (БЕД) функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС) (функціонально-енергетичної рівноваги організму - ФЕРО) проводилась по В.Г.Макацу (1993).
Результати досліджень оброблялись варіаційно-статистичним методом з урахуванням достовірності по критерію Ст’юдента (М.Л.Беленький, 1959; М.И.Мостовой, 1954; Н.Н.Самойлов, 1970). При значній індивідуальній різниці використовували методи непараметричної статистики (Є.А.Деревянко і співавт. 1976).
Аппаратура, засоби проведення БГ і БФ та механізми дії.Для проведення БГ використовували апарат “ВІТА –М”в основі дії якого лежить здатність електродів (ДЕ і АЕ) здійснювати за рахунок контактної різниці потенціалів направлене перенесення зарядоносіїв в міжелектродній ділянці біологічних систем і композиційних середовищ. Виникаюча при цьому напруга коливається в межах 0-0Вщо рівняється величині природніх мембранних потенціалів. На цій основіз метою реабілітації ОРми розробили базову біоенерготерапію, яка включає слідуючі методики:
- профілактичну коли електроди (ДЕ і АЕ) розташовували на долонях підошвах чи долонях і підошвах. Через 10 хвилин електроди міняли місцями. Загальний час БГ 20 хвилин;
- загальностимулюючуколи електроди ДЕ розташовують на вушних раковинах або точках Е(Цзу-сань-лі)а електроди АЕ на підошвах або долонях. Загальний час БГ 20 хвилин.
- метамерно-сегментарну, коли електрод ДЕ розташовують на рубцях, а електрод АЕ на долонях або підошвах в залежності від локалізації рубців. Загальний час БГ до 12 годин.
- для проведення БГВ використовують покриті сітчастим діелектриком електроди, сполучені між собою через аппарат “ВІТА-01М”, які опускають у ванну з водою. Проводять БГВ через день від 15 до 60 хвилин, при температурі води від 36одо 40о.
Змінивши електроди в апараті “ВІТА-01М”на діагностичні, ми отримуємо можливість проводити функціональну БЕД по В.Г. Макацу шляхом виміру різниці електродних потенціалів між центральною мезогастральною областю і симетричними репрезентативними зонами.
Результати досліджень та їх обговорення. Особливості переносу зарядоносіїв в рідкому середовищіможливість проведення БГБФ і БГВ в стаціонарних та амбулаторних умовах вивчені нами в 722 стендових дослідженнях. Доведено, що І
і V не залежать від площі електрода АЕ, відстані між електродами та їх співвідношення. Разом з тим І і V залежать від площі електроду ДЕ та ступеня іонізації рідини.
Встановлено що БГВ можуть проводитися в різних побутових металевих ємкістях які можуть по своїй природі бути або ДЕ (мідь латунь нержавіюча сталь) або АЕ (дюралюміній оцинковане залізо). Це забезпечує умови для проведення БГ БГВ і БФ в амбулаторних, стаціонарних та санаторно-курортних умовах.
Досліджено що в тканинах спинки і опірної поверхні кінцівок тварин що тривалий час знаходились в контакті з ДЕ і АЕ принципових відмінностей від норми не виявлено: не було дегенеративно-некротичних змін в дермі і в підлеглих тканинах. Морфологічна картина пояснювалась індивідуальними особливостями тварин і відповідала нормі.
В результаті проведених спектрофотометричних досліджень встановлено, що одним з механізмів дії БГ є активація тканинного дихання і насичення крові киснем.
Доведено, що БГ володіє антистресовими механізмами дії, що підтверджено підвищенням ЕФРЕ і нормалізацією роботи натрій-калієвих насосів клітинних мембран.
Згідно проведених досліджень КСЕ доведено, що методи БГ стимулюють регенераторний процес в системі еритропоезу.
Застосування методів БГ в комплексному санаторно-курортному лікуванні сприяє кращому розгортанню компенсаторно-приспособлювальних реакцій на рівні клітини, яке прискорює компенсацію порушень гомеостазу, що виникли внаслідок опікової травми.
Поряд з названим вище позитивним впливом БГ на низку факторів гомеостазу, нами було встановлено що проведення її суттєво відображується на характері адаптаційних реакцій. Доведено, що включення методів БГ і БФ лікарських речовин в комплексну реабілітаційну терапію (КРТ) сприяє переходу основної кількості реконвалесцентів (84,24) в реакцію тренування і спокійної активації. Це свідчить про різке зменшення запальної реакції, яка так притаманна ОР, особливо в ранні строки після загоювання ран, нормалізацію адаптаційно-приспособлювальних реакцій в основі яких лежать антистресові механізми, пов’язані з нормалізацією ФЕРО, стійкості його ВНС і в кінцевому рахунку гомеостазу організму.
Підтвердженням вищесказаного є і характер ІРО по Г.К. Палію, вивчений нами у 30 ОР основної групи і 26 ОР контрольної групи. Встановлено, що у ОР ІРО наближається до нормальних показників (68,3 у основній і 67,8 в контрольній групах).
Однак після проведення курсу БГ ІРО в основній групі виросла на 13,6 (Р<0,05), в той час як після санаторно-курортного лікування тільки на 6,5, що вказує на стимуляцію факторів неспецифічного захисту організму ОР в основній групі.
Аналіз показників гуморальної ланки імунітету показав відсутність кореляції між площею рубців і рубцьових полів та характером змін гуморального імунітету. Разом з тим була відмічена залежність між характером формування рубців, перебігом стадій їх дозрівання і змінами показників гуморального імунітету. В залежності від цих змін ОР були поділені на три групи. У першій групі (23 ОР) були відсутні запальні явища з боку рубців, не було суб’єктивних скарг, а рівні ЦІК в сироватці крові не перевищували 70у.о., ОР другої групи (29 чоловік) скаржились на помірну сверблячку, незначні парестезії. Рубці і рубцьові поля були помірно набряклими, розовими. З боку гуморального імунітету відмічалась дисімуноглобулінемія, а рівні ЦІК в сироватці крові були від 80 до 120у.о. В третій групі (33 ОР) на протязі доби відмічалась сильна сверблячка, постійна тяга до чесання, парестезії і в зв’язку з цим неспокій, короткочасний сон. З боку гуморального імунітету виражена дисімуноглобулінемія. Рівні ЦІК в сироватці крові складали 130у.о. При аналізі першої, другої і третьої груп ОР установлено, що на фоні збільшення ЦІК в другій і третій групах, кількість В-лімфоцитів і імуноглобулінів всіх класів зменшується.
Застосування методів БГ в комплексному лікуванні ОР достовірно знижувало дисімуноглобулінемію та рівень ЦІК. При цьому зменшення рівнів ЦІК в сироватці крові корелювало з клінічною динамікою дозрівання рубців і рубцьових полів. У ОР другої і третьої груп зникала сверблячка, парестезії, болі, зменшувались запальні явища з боку рубців і рубцьових полів, спостерігався їх перехід в стадію розсмоктування. Таким чином доказаний позитивний вплив БГ і БФ на показники гуморального імунітету. Разом з тим неповна нормалізація процесів рубцеутворення і стабілізації приживших шкірних клаптів супроводжується помірним запаленням, впливаючим на імунологічний гомеостаз.
Клінічна ефективність комплексної реабілітації ОР. Основними видами наслідків термічних уражень у всіх спостерігаємих групах ОР були післяопікові контрактури (394 хворих –,64), гіпертрофічні і келоїдні рубці (172 реконвалесценти –,54), рубці укриті виразками та трофічні виразки (72 пацієнти –,44). Ці патологічні процеси пов’язані з формуванням рубців, відмічались у переважної кількості реконвалесцентів. (638 хворих –,62). Клінічні наслідки реабілітації ОР ми оцінювали як добрі задовільні і незадовільні. Коли післяопераційні рубці, поля ставали м’якими, рухливими, виражено зникали неприємні суб’єктивні відчуття, обмеження рухів в суглобах та необхідність оперативної реабілітації, то результати вважались добрими. При аналогічних змінах, із збільшенням рухів в суглобах на 1/2-1/3 і зменшення обсягу передбаченої хірургічної реабілітації на 50 - наслідки оцінювались як задовільні. Якщо ж стан рубцьових полів і суб’єктивні відчуття залишались без суттєвих змін обсяг рухів в суглобах не збільшувався або збільшувався менше ніж на 1/3, зберігався запальний процес, то наслідки лікування вважалися незадовільними.
Установлено що найменш ефективною була амбулаторно-поліклінічна реабілітація ОР (І група), при якій добрі наслідки отримані у 17,65, задовільні - в 44,12 і незадовільні - в 38,23 випадків (мал. 1). В ІІ групі ОР, де в комплексній консервативній реабілітації використовувались БГ і БФ, добрі наслідки відмічені в 27,61, задовільні - в 41,14 і незадовільні - в 31,25. Реабілітація в санаторно-курортних умовах з використанням радонових ванн (ІІІгр. хворих), дозволяє вірогідно підвищити результати лікування по відношенню до ОР І і ІІ груп. Так, добрі наслідки спостерігалися у 34,97, а незадовільні в 25,81 (Р<0,01 по відношенню до ОР І групи і Р<0,05 по відношенню до ОР ІІ групи). Найбільш ефективні наслідки були отримані при комплексній консервативній реабілітації ОР, об’єднуючій механо- бальнео- і розсмоктуючу терапію, з включенням БГ, БФ і БГВ в схему курсу лікування (IV гр. ОР). При цьому, добрі наслідки були отримані у 41,14 ОР, а незадовільні –лише в 18,12. Кращі наслідки були не тільки по відношенню до ОР І і ІІ груп, а і в відношенні комплексної терапії, в основі якої було бальнеологічне лікування (ІІІ гр. ОР, Р<0,05).
Мал. 1. Результати консервативної реабілітації післяопікових реконвалесцентів
Важливо, що позитивні результати БГ і БФ в поєднанні з бальнеотерапією продовжували відмічатись на протязі 1-2 місяців після комплексної реабілітації.
Разом з тим, приведені дані свідчать, що кількість задовільних наслідків в кожній групі ОР була практично однакова і коливалася від 38,11 - 38,25 (ІІІ і IVгрупи) до
41,14 і 44,12 (ІІ і І групи). Суттєво, що позитивні наслідки КРТ були вищі в 2,47 рази по відношенню до ОР Ігр. (Р<0,001), в 1,58 раза по відношенню до хворих ІІ гр. (Р<0,01) і в 1,24 рази по відношенню до ІІІгр. (Р<0,05). При цьому кількість незадовільних результатів реабілітації в IVгр. була менша в 2,1 рази по відношенню до Ігр., в 1,72 рази - ІІгр. і в 1,48 рази - ІІІгр. (Р<0,05).
Розроблена комплексна консервативна реабілітація забезпечує повне відновлення обсягу руху кінцівок у 50 ОР ІVгрупи і 35 ОР ІІІгрупи, яким передбачалось оперативне лікування контрактур та деформацій. У інших ОР цих груп зменшилась ступінь контрактур і наполовину зменшився об'єм послідуючих оперативних втручань. Це свідчить про більш раннє (на 5-6 місяців) дозрівання рубців і рубцьових полів, що дозволяло скоротити строки проведення хірургічної реабілітації. Так, в період від 6 до 9 місяців хірургічна ліквідація контрактур і деформацій проведена у 21,42 ОР Ігрупи, у 29,05-ІІгрупи, у 37,09-ІІІ групи і у 47,62 ОР ІVгрупи.
Очевидно, причиною вірогідних відмінностей частоти ранніх оперативних втручань у ОР ІVгрупи є більш раннє дозрівання рубців і рубцьових полів в порівнянні з ОР І, ІІ та ІІІгруп.
Дослідження периферичної гемодинаміки верхніх та нижніх кінцівок методом РВГ у 106 ОР, які мали глибокі опіки на площі більшій 8-10 поверхні тіла показали, що після курсу реабілітації більшість показників основної групи (51 ОР ІV групи) значно поліпшились і стали близькими до показників здорових людей (12 осіб). Це виявлялось в вигляді поліпшення пружно-еластичних властивостей артеріол, венозної системи, і включенням в кровообіг раніше не функціонуючих капілярів, розвитку нової системи поверхневих капілярних зв’язків. Внаслідок цього поліпшувалась перфузія тканин і значно зменшувався опір току крові на периферії, зменшувалась або зникала гіпоксія та гіпоксемія тканин, нормалізовувались метаболічні процеси. Це сприяло зменшенню болю в кінцівках при фізичному навантаженні зникненню набряків, загоюванню дрібних трофічних виразок та рубців з виразками.
Показано, що рівні та площа термоасиметрій, залежать від стадії дозрівання рубців, а не від площі перенесених опіків та тривалості часу після загоювання ран. При термоасиметрії до 0,5С, у хворих з рубцями в стадії розсмоктування, проведення реабілітації з використанням БГ і БФ не давало вираженої динаміки з боку рубців, а градієнт термоасиметрії мав тенденцію до зниження з 0,33о0,08о до 0,21о 0,09оС. У ОР з рубцями в стадії набухання і з патологічними рубцями, поряд з вираженою позитивною динамікою з боку рубців і рубцьових полів, спостерігалось зниження градієнту термоасиметрії відповідно в 2,2 рази ( з 0,90о0,06о до 0,41о0,07оС –Р<0,05) і в 2,4 раз (з 1,490,06 до 0,610,08С –Р<0,05). При цьому площа термоасиметрії зменшувалась в 2,0 і в 2,5 рази. Очевидно, проведення реабілітації з використанням БГ і БФ позитивно впливає на запальні процеси з боку рубців, що виявляється зменшенням рівня та площі термоасиметрії.
Вивчення стійкості ВНС у 121 ОР показало, що до реабілітації більшість ОР (48,41,2 - 49,81,6) знаходилось в стані парасимпатикотонії, 39,62,4 - 40,40,9 в зоні рівноваги парасимпатичного і симпатичного відділів ВНС і 10,61,3 - 11,20,6 в стані симпатикотонії. Проведення БГ сприяє відновленню рівноваги парасимпатичного і симпатичного відділів ВНС. Так в групі спостереження 82,31,8 ОР знаходились в зоні рівноваги парасимпатичного і симпатичного відділів ВНС (Р<0,001), 17,21,3 в зоні парасимпатикотонії (Р<0,01) і лише 0,50,1 ОР знаходилось в стані симпатикотонії (Р<0,05). Застосування БГ приводило також до вираженої нормалізації ФЕРО, наближуючи її до зони норми, а в 65,1 випадків нормалізуючи її. При цьому з високим ступенем кореляції зростала позитивна клінічна динаміка. Результати досліджень свідчать про необхідність проведення ОР, оцінки стійкості ВНС і відновленню її функціональної рівноваги шляхом застосування біоенергокорекції методами БГ.
Поряд із зменшенням запальних явищ з боку рубців та рубцьових полів, проведення БГ і БФ позитивно впливає на структуру рубцьових тканин, вивчену нами у 31 ОР (43 біоптати), оперованих по причині контрактур та деформацій (16 біоптатів при реабілітації в перших три місяці, 14 біоптатів при реабілітації через 4-6 місяців і 13 біоптатів при реабілітацї через 7-9 місяців). Встановлено, що проведення реабілітації у ОР ІV групи в ранній термін після загоювання опікових ран не призводить до повного дозрівання рубцьових тканин. Проте КРТ з використанням БГ та БФ сприяє прискоренному дозріванню рубців, скорочує термін стадії набухання та ущільнення. Тим самим формуються умови для ранньої хірургічної реабілітації контрактур та деформацій.
Приведені нами результати консервативної реабілітації в різних умовах з використанням різних методів свідчать, що комплексна реабілітація з використанням БГ і БФ патогенетично обгрунтована і дає більш виражений та швидкий позитивний ефект, чим загальновизнана консервативна терапія, скорочує строки дозрІвання рубців і кількість ОР, які потребують оперативної реабілітації, зменшує наполовину обсяг оперативних втручань поліпшує соціальну та трудову реабілітацію ОР.
Таким чином мета досягнута і виконані основні завдання дослідження що дозволяє зробити наступні висновки.
ВИСНОВКИ
. Ранній реабілітаційний період у опікових реконвалесцентів проявляється формуванням і ростом післяопікових рубців та контрактур з вираженними об’єктивними змінами та суб’єктивними відчуттями і супроводжується функціональними та органічними змінами внутрішніх органів та систем, які проявляються парасимпатикотонічним синдромом, термоасиметріями, пору шенням периферичного кровообігу, і суттєво впливає на термін ліквідації наслідків опікової хвороби.
. Експериментальні дослідження тривалої біогальванізації не визивали морфологічних змін в тканинах тварин, що обгрунтувало можливість використання такої методики для реабілітації опікових реконвалесцентів.
. Виявлена стендовими дослідженнями закономірність сили струму від площі електроду донора та кількості енергоносіїв в розчинах дозволила розробити методики застосування біогальванізації, біогальванічних ванн і біофорезу в реабілітаційній практиці.
. Застосування біогальванізації і біофорезу самостійно і особливо в комплексній санаторно-курортній реабілітації характеризується слідуючими позитивними змінами:
- нормалізацією електрокінетичного потенціалу і активності натрій-калієвих насосів еритроцитів, їх кислотної стабільності;
- нормалізацією функціонального стану вегетативної нервової системи, адаптаційних реакцій, периферичного кровообігу та імунної системи організму;
- суттєвим прискоренням (на 5-6 місяців) дозрівання рубців, рубцьових полів, а також покращенням функції опорно-рухового апарату, що забезпечує повну ліквідацію післяопікових контрактур у 50 опікових реконвалесцентів проти 35 в контрольній групі, та знижує частоту незадовільних результатів відповідно 38,23 і 18,12.
. Застосування розробленої комплексної санаторно-курортної реабілітації з включенням біогальванізації і біофорезу дозволило збільшити кількість опікових реконвалесцентів з 17,7 до 41,1, які без оперативного втручання повернулись до соціальної та трудової діяльності в більш ранні строки, а також скоротити строки оперативного лікування з 1-2 років до 5-6 місяців у 47,6 опікових реконвалесцентів проти 21,4, зменшивши при цьому у 50 хворих наполовину об’єм оперативних втручань.
6. Розроблені методи біогальванізації і біофорезу обгрунтовано та рекомендовано використовувати для реабілітації в різних медичних установах (стаціонар, поліклініка, санаторій). Найбільш позитивний реабілітаційний ефект отриманий при застосуванні методів біогальванізації і біофорезу в комплексі санаторно-курортного лікування з використанням радонових ванн, магнітного поля, лазерного випромінювання, ультразвукових хвиль та лікувальної фізкультури.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Старение и долголетие. Теория и практика биоактивации / В.Г. Макац, А.А. Подколзин, В.И. Донцов, П.М. Гунько /. - Винница: Областная Черновицкая типография, 1995.-430с.
. Гунько П.М. Биогальванизация как новое направление в реабилитации ожоговых реконвалесцентов // Вестник физиотерапии и курортологии. –.-№1-С.21-24.
. Гунько П.М. Ефективность биогальванизации в комплексной реабилитации ожоговых реконвалесцентов // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова.- 1998.-2.1.98.-С.88-89.
. Гунько П.М. Організація, проведення і ефективність комплексної реабілітації опікових реконвалесцентів у Вінницькій області // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова.- 1998.- 2.1.98.-С.90.
. Гунько П.М. Біогальванічні ванни, як один з ефективних методів лікування остеопорозу в комплексній реабілітації опікових реконвалесцентів. // II Українська науково-практична конференція Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування. –Київ.- 1997. –С.35-37.
. Гунько П.М. Біогальванізація і біофорез в реабілітації опікових реконвалесцентів.// Оротерапия. Доклади академии проблем гипоксии- том II –Київ. –. –С. 21-24.
. Нагайчук В.И., Макац В.Г., Гунько П.М., Повстяной Н.Е. Метод биогальванических ванн без внешних источников тока в комплексной реабилитации ожоговых реконвалесцентов // Актуальные вопросы диагностики и лечения на этапе курортной реабилитации: Сборник научно-практических работ –Київ: Здоров’я. –. –С. 108-110
. Нагайчук В.И., Макац В.Г., Гунько П.М. Метод биофореза лекарственных препаратов без внешних источников тока в комплексной реабилитации ожоговых реконвалесцентов // Актуальные вопросы диагностики и лечения на этапе курортной реабилитации: Сборник научно-практических работ –Київ: Здоров’я. –. –С. 110-112.
. Гунько П.М., Макац В.Г., Повстяний М.Ю., Нагайчук В.І., Ладуба Ю.М. Біофорез лікарських речовин та біогальванічні ванни у комплексній реабілітації опікових реконвалесцентів в санаторії “Авангард”// Физические и лечебные факторы в медицинской реабилитации: Материалы республиканской межрегиональной научно-практической конференции (Миргород, 15-16 ноября 1995)–Одесса. –. –С.58 –.
. Нагайчук В.І., Макац В.Г., Повстяний М.Ю., Гунько П.М., Бароненко В.А., Макац Е.Ф., Мачерет Е.Д. До характеристики біогальванізації як діючого фактора в системі реабілітації населення України. // Физические и лечебные факторы в медицинской реабилитации: Материалы республиканской межрегиональной научно-практической конференции (Миргород, 15-16 ноября 1995)–Одесса. –. –С.81 –.
. Гунько П.М. Зміна деяких імунологічних показників опікових реконвалесцентів під впливом біогальванізації // “Актуальні питання хірургії”: Науково-практична конференція. –Київ –Хмельницький –Вінниця. –. –С. 116 –.
. Гунько П.М. Вплив біогальванізації на рівні адаптаційних реакцій опікових реконвалесцентів // “Актуальні питання медицини”: Збірник наукових робіт лікарів та вчених провідних клінік Вінничини –Вінниця. –. –С.70.
. Макац В.Г., Нагайчук В.І., Гунько П.М., Коляденко А.П., Макац Д.В. Біогальванізація –новий напрямок у медицині // “Актуальні питання медицини”: Збірник наукових робіт лікарів та вчених провідних клінік Вінничини –Вінниця. –. –С.117.
АНОТАЦІЯ
Гунько П.М. Застосування фізичних лікувальних чинників в реабілітації опікових реконвалесцентів - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 (Курортологія та фізіотерапія).-Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України Одеса, 1999.
Дисертація присв’ячена розробці методу функціонально-відновного лікування шляхом використання реабілітаційних комплексів, включаючих біогальванізацію, біофорез, радонові ванни, магнітне поле, лазерне випромінювання, ультразвукові хвилі і лікувальну фізкультуру у 763 опікових реконвалесцентів в умовах поліклініки, стаціонару, санаторію. Установлені позитивні зміни в патогенезі захворювання під впливом розроблених реабілітаційних комплексів (репаративні процеси в рубцьових тканинах, регіонарна гемодинаміка, імунологічна реактивність, вегетативна нервова система, електрофоретичний потенціал і активність калій-натрієвих насосів еритроцитів, їх кислотна стійкість) і клінічних проявів захворювання (прискорення дозрівання рубців та стабілізації аутотрансплантатів,відновлення функції опорно-рухового апарату, позбавлення у 25 хворих контрактур та деформацій скорочення на 5-6 місяців строків оперативного лікування, зменшення наполовину у 50 хворих послідуючого об’єму оперативних втручань, відновлення працездатності). Найбільш позитивний реабілітаційний ефект наступає при використанні методу біогальванізації і біофорезу в комплексі санаторно-курортного лікування.
Ключові слова: опікові реконвалесценти, патологічні рубці, контрактури і деформації, біогальванізація, біофорез, біоенергодіагностика.
ANNOTATION
Use of physical factors in rehabilitation of burn reconvaliscents. Manusctipt. Gunko P.M.
This is for submission of scientific degree of candidate of sciences in speciality of health resorts and physiotherapy –.01.33. Ukrainian scientific-research institute of medical rehablitation and climato therapy. Ministry of health, Ukraine, Odessa, 1999.
This thesis is devoted for the development of method of functional and restorative treatment using rehabilitative complexes such as biogalvinisation and biophoresis on 763 burn reconvalescents in polyclinics, hospitals and sanatoriums.
Positive changes inpathogenisis of the disease were observed after our rehablitative complexes (reparative process in the scars, regional haemodynamics, immunological reactivity, autonomic nervous sustem, elecrophoretic potential and activity of sodium potas sium pumps of erythrocytes and their acidic resistance). Changes in the clinical presentation of the disease (quicker formation of scar, stabilization of autotransplant, restoration offunction of musclo-skeletal system, decrease by 25 in the number of contractures and deformation, reduction by 5-6 months in period of treatment, reduction in volume of reconstructive operation and restoration work ability) were observed. The best possible way of achieving the positive effect is by using biogalvinization and biophoresis at specialised sanatoriums.
Key words: burn reconvalescents, patological scars, contractures and deformation, biogalvanisation, biophoresis, functional bioenergy diagnostics.
АННОТАЦИЯ
Гунько П.М. Применение физических лечебных факторов в реабилитации ожоговых реконвалесцентов.- Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 (Курортология и физиотерапия).-Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины, Одесса, 1999.
Диссертация посвящена разработке метода функционально-восстановительного лечения путем использования реабилитационных комплексов, включающих биогальванизацию, биофорез, радоновые ванны, магнитное поле, ультразвуковые волны и лечебную физкультуру у 763 ожоговых реконвалесцентов в условиях поликлиники, стационара, санатория.
Среди обследованых реконвалесцентов сроки и степень тяжести поражения были различными. Ранний реабилитационный период ожоговых реконвалесцентов проявлялся формированием и ростом послеожоговых рубцов и контрактур с выраженными объективными изменениями и субъективными ощущениями сопровождался функциональными и органическими изменениями органов и систем (парасимпатическим синдромом, термоасиметриями, нарушением периферического кровообращения).
Реабилитация ожоговых реконвалесцентов преимущественно проводилась в ранний период (до 6 месяцев после выписки из стационара).
Установлены положительные изменения важнейших звеньев патогенеза заболевания под влиянием разработаных комплексов (репаративных процесов в рубцовой ткани, регионарной гемодинамики, иммунологической реактивности, вегетативной нервной системы, електрокинетического потенциала и активности натрий-калиевых насосов эритроцитов, их кислотной стойкости) и клинического проявления заболевания (существенное ускорение созревания рубцов, рубцовых полей, стабилизация аутотрансплантатов, восстановление функции опорно-двигательного аппарата, устранение у 25 больных контрактур и деформаций, ускорение на 5-6 месяцев сроков оперативного лечения, восстановление трудоспособности). При этом обеспечивается полная ликвидация послеожоговых контрактур у 50 ожоговых реконвалесцентов против 39 в контрольной группе, а также снижение частоты неудовлетворительных результатов соответственно 38,2 и 18,1.
Разработанные методы биогальванизации и биофореза рекомендованы к использованию для реабилитации ожоговых реконвалесцентов в различных медицинских учреждениях. Экспериментальные исследования длительного воздействия биогальванизации не вызывали изменений в тканях животных, что обосновало возможность использования этой методики для реабилитации ожоговых реконвалесцентов. В то же время обнаружена стендовыми исследованиями зависимость силы тока от площади электрода донора электронов и количества энергоносителей в композиционных растворах, что позволило разработать методики использования биогальванических ванн, биогальванизации и биофореза в реабилитационной практике.
Наиболее положительный реабилитационный эффект наступает при использовании метода биогальванизации и биофореза в комплексе санаторно-курортного лечения. При этом важно отметить, что положительные результаты применения биогальванизации и биофореза в комплексе санаторно-курортного лечения отмечались на протяжении 1-2 месяцев после комплексной реабилитации. Кроме этого, положительные последствия комплексной реабилитации были выше в 2,5 раза по отношению к контрольной группе ожоговых реконвалесцентов (Р<0,001) и в 1,6 раз по отношению к больным получавшим только биогальванизацию и биофорез.
Разработанная комплексная реабилитация с применением биогальванизации и биофореза в условиях санаторно-курортного лечения позволила 25 ожоговых реконвалесцентов без оперативного лечения устранить контрактуры и деформации, сократить на 5-6 месяцев созревание рубцов и стабилизацию приживших аутодермотрансплантатов, уменьшить при этом у 50 больных наполовину последующий объем оперативных вмешательств. Эффективность применения биогальванизации и биофореза в комплексе санаторно-курортного лечения подтверждена возвращением к социальной и трудовой деятельности в более ранние сроки.
Разработанны методы реабилитации ожоговых реконвалесцентов, эффективность которых подтверждена практикой различных медицинских учреждений Украины.
Ключевые слова: ожоговые реконвалесценты, патологические рубцы, контрактуры и деформации, биогальванизация, биофорез, биоэнергодиагностика.